Структура та зміст зовнішньоторгового контракту

Якщо строк поставки позначається календарним місяцем, кварталом чи роком, то додають слова „протягом” або „не пізніше”. При періодичних поставках строк може позначатися словами „щомісяця”, „щокварталу”. У довгострокових контрактах звичайно встановлюється загальний строк дії контракту та проміжні строки, які можуть бути визначені або одразу на весь строк дії угоди, або наприкінці кожного календарного року на наступний рік;

3) застосування спеціальних термінів:

§ "негайна поставка" (існуючі терміни "якомога швидше", "без затримки", "товар в наявності на місці", "зі складу" застосовуються рідко - протягом певної (від 1 до 14) кількості днів з моменту укладення угоди. Ці терміни використовуються, коли проміжок часу між підписанням та його виконанням незначний (що зустрічається при продажу продукції з виставок, ярмарків, зі складу, при торгівлі між сусідніми країнами, якщо товар є вже в наявності у розпорядженні продавця у місці виконання поставки або доступний для придбання перепродавцем); за умови "якомога швидше" продавець зобов'язаний вжити усіх заходів для поставки товару у найкоротший термін;

§ шляхом зазначення кількості днів, тижнів, місяців, рахунок яких починається з моменту здійснення однією зі сторін (або обома сторонами) передбаченої у контракті дії з виконання обумовленого обов'язку. Наприклад, "протягом шести місяців з дня отримання продавцем повідомлення покупця (замовника) про затвердження ним креслень" або "через 10-12 тижнів після поставки попередньої партії";

§ іноді контрагенти взагалі не встановлюють точно строку, після якого закінчується право поставки або прийняття товару, а визначають цей строк узгодженими умовами: "після збирання врожаю", "протягом літа", "після відкриття навігації", "у міру нагромадження партії не менше ________ ".

Якщо у контракті інакше не обумовлено, строк, протягом якого товар повинен бути доставлений відповідно до вказаних умов, визначається звичаями та практикою, що склалися у даній галузі торгівлі. Крім того, покупцю може бути надано право вимагати передачі йому товару у будь-який час протягом тривалого періоду (звичайно декілька тижнів або навіть місяців) з попередженням продавця за декілька днів або тижнів про своє бажання прийняти товар. Цей спосіб не вигідний продавцю, але вигідний покупцю; він потребує додаткових поступок з боку покупця і тому зустрічається у практиці торгівлі дуже рідко.

Нерідко у контракти вносяться спеціальні застереження стосовно дострокової поставки: "Допускається дострокова поставка", або "Дострокова поставка можлива тільки за письмовою згодою покупця", або "Дострокова поставка не дозволена". Звичайно дострокова поставка передбачає і дострокову оплату товару покупцем.

Залежно від умов транспортування, отримання імпортних ліцензій, складності продукції, специфіки використання товару покупцем цей розділ може містити додаткові інструкції експортерам, такі як, наприклад, "вантажити товар тільки у комплекті", "комплектувати партії певної кількості", "повідомляти покупця про рух товару", "до зазначеного строку товар повинен бути виготовлений, випробуваний, упакований, замаркований та поставлений на станцію відправлення ".

При імпорті в Україну великих обсягів товарів чи при поставках товарів різним споживачам кожній партії товару присвоюється номер траншу. Строки поставки встановлюються для коленого або декількох траншів. У цих випадках великі таблиці зі строками поставок можуть бути винесені у Додаток до контракту.

Поряд зі строком поставки виділяють дату поставки, яка вказує момент передачі товару у розпорядження покупця. Багато фірм вважають обов'язковим її введення у текст контракту. Дата поставки залежить від способу перевезення товару. Датою поставки може вважатися:

§ дата документа, що видається транспортною організацією, яка прийняла товар для перевезення (наприклад, дата коносамента або штурманської розписки; дата штемпеля на залізничній накладній прикордонної станції, де товар передається залізницею країни-продавця залізниці, яка приймає товар; дата авіанакладної тощо);

§ дата розписки транспортно-експедиторської фірми у прийманні вантажу для подальшого відправлення за призначенням;

§ дата складського свідоцтва у разі, якщо покупець несвоєчасно надасть тоннаж і продавець скористається своїм правом передати товар на зберігання на склад за рахунок покупця;

§ дата написання приймально-здавального акта комісією замовника та представником постачальника і видачі постачальником замовнику сертифіката на право власності (у контрактах на судна);

§ дата підписання приймально-здавального акта комісією замовника та представником постачальника після поставки останньої партії, без якої неможливе використання свого раніше поставленого обладнання (у контрактах на комплектне обладнання).

Слід мати на увазі, що в умовах жорсткої конкуренції на ринку задоволення вимог покупців у строках поставки є одним з найважливіших показників конкурентоспроможності товарів. При цьому у боротьбі за покупця фірми-експортери намагаються скоротити строки поставки. Зменшуючи строки поставки, імпортери одержують додаткову вигоду від економії оборотних коштів, які раніше вкладалися у фінансування складських запасів імпортних товарів, а також за рахунок зниження самих затрат на спорудження та утримання великих складів. Загострення конкуренції перерозподілило частину цих витрат з покупців на експортерів, які вимушені тепер утримувати склади готової продукції в країнах, що імпортують для забезпечення поставок у конкурентні строки.

Приклад формулювання даної статті:

"Поставка товару за даним Контрактом повинна бити здійснена протягом 10 днів з моменту повідомлення Покупця про надходження платежу па рахунок Продавця. Протягом цього строку витрати зі зберігання оплаченого товару несе Продавець, а починаючи з 11-го дня - Покупець у розмірі 0,1% від контрактної ціпи за кожний повний день прострочки. Датою поставки вважається дата акта здавання-приймання. Товар відпускається лише основному коптрактоутримувачу ".

Умови платежу

Цей розділ містить визначення: валюти платежу; курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу; виду, форми та засобу розрахунків за поставлений товар; переліку товаророзпорядчих документів; заходів проти необґрунтованої затримки платежу або інших порушень.

При виборі умов платежу враховуються такі фактори: - 1) характер товару (сировина, обладнання, послуги, ноу-хау тощо); 2) кон'юнктура ринку відповідного товару (сприятлива чи ні); 3) торгові звичаї (кредит, готівка тощо); 4) наявність міжурядових платіжних угод; 5) норми національного валютного контролю країн-контрагентів; 6) одноманітні правила щодо застосування форм розрахунків (інкасо, акредитив), що склалися у банківській практиці.

Умови платежу встановлюють, на якій стадії руху товару здійснюється його оплата і чи буде вона здійснюватись одноразово чи окремими внесками.

Здавання-прийняття товару

Здавання-прийняття товару є одним актом, в результаті якого відбувається передача товару покупцю та перевірка відповідності фактичних кількості та якості товару тим, які передбачені в контракті. Для продавця здавання товару фактично означає поставку товару покупцю. Наприклад, згідно з Цивільним кодексом України разом із здаванням товару відповідно до умов договору продавець передає покупцю і право власності на товар. Але якщо сторони вкажуть у контракті, що товар залишається власністю продавця до моменту оплати покупцем повної вартості товару (або до виконання покупцем якої-небудь іншої умови), то при здаванні товару продавець передає покупцю тільки право володіння та користування товаром. Якщо продавець передає товар разом із товаророзпоряджувальними документами перевізнику, найманому для доставки товару покупцю, також вважається, що товар поставлений покупцю.

У контракті сторони зазначають порядок здавання-прийняття, а саме:

§ вид (характер) здавання-прийняття;

§ місце та строки здавання-прийняття;

§ способи здавання-прийняття за кількістю;

§ способи здавання-прийняття за якістю.

За видами прийняття-здавання може бути:

§ попереднє, яке полягає в інспектуванні процесу виробництва товару, випробовуванні товару, огляді товару на підприємстві продавця або ж у вихідному порту, на прикордонній станції з метою встановлення відповідності його кількості та якості умовам договору, а також для встановлення правильності упакування та маркірування товару. В результаті попередньої перевірки покупець може забракувати товар у випадку виявлення недоліків або вимагати усунення таких недоліків. Це також дозволяє запобігти аналогічним дефектам у наступних партіях товару;

§ остаточне, яке встановлює фактичне виконання поставки у встановленому місці і у належний строк. Результати такого прийняття є обов'язковими для обох сторін та лягають в основу розрахунку за угодою та подання претензій.

Місце фактичного здавання-прийняття товару точно встановлюється у договорі поряд із назвою базисної умови поставки. Це може бути: підприємство або склад продавця; узгоджений порт відвантаження; залізнична станція відправлення або аеропорт; порт призначення; прикордонна або кінцева станція у країні призначення, склад покупця або кінцевий пункт реалізації товару. Якщо необхідно, у контракті визначається місце попереднього та остаточного прийняття.

Строк здавання товару визначається строком поставки, встановленим у контракті. Строки прийняття товару за кількістю та за якістю, як правило, не збігаються. Перевірку за кількістю покупець звичайно зобов'язаний зробити негайно після прибуття товару. Для якісного прийняття встановлюються триваліші строки.

Відповідно до усіх умов "Інкотермс 2000" продавець до поставки товару повинен за свій рахунок забезпечити перевірку товару (перевірку якості, вимірювання, зважування, підрахунок). Дані цієї перевірки відображаються у товаросупроводжувальних документах (сертифікат якості, пакувальний лист, відвантажувальна специфікація).

При здаванні товару перевізнику останній перевіряє кількість товару, який передається, і на підставі цієї перевірки фіксує кількість прийнятого товару у транспортних документах.

Покупець, приймаючи товар від перевізника, повинен перевірити:

§ наявність та справність на транспортних засобах або контейнерах пломб відправника чи пункту відправлення (станції, порту);

§ стан транспортних засобів та контейнерів, наявність захисного маркірування та справність тари;

§ відповідність назви вантажу та транспортного маркірування на ньому даним, зазначеним у транспортних документах;

§ дотримання встановлених правил перевезення, які забезпечують охорону вантажу від пошкодження та псування (укладання вантажу, температурний режим льодопостачання) та прийняти від перевізника вантаж за кількістю місць або за масою, вказаними у транспортних документах.

Якщо при прийнятті вантажу від перевізника виявлено пошкодження або псування товару (протікання, неприємний запах, товар висипається), невідповідність назви та ваги вантажу або кількості місць даним, вказаним у транспортному документі, покупець (вантажоотримувач) повинен зажадати від перевізника складання комерційного акта та здійснення позначки на товарно-транспортній накладній або складання акта при автоперевезеннях. На підставі акта покупець може у встановлені контрактом строки подати продавцю або перевізнику претензію.

Продукція, яка надійшла у справній тарі, приймається на складі покупця при розкритті тари. Машини, обладнання, прилади та інша продукція, що надійшла у тарі та має гарантійні строки служби або зберігання, перевіряється при розкритті тари не пізніше гарантійних строків. У разі виявлення якісних недоліків при прийнятті поставленого товару покупець повинен скласти акт, який буде підставою для подання претензії продавцю.

Якщо товар видається отримувачу без перевірки кількості місць або ваги, отримувач повинен зажадати від перевізника, щоб на транспортному документі була зроблена відповідна позначка.

Прийняття продукції, що поставляється без тари, у відкритій тарі, а також прийняття за масою брутто та кількістю місць продукції, що постачається у тарі, здійснюється.

§ на складі продавця - при вивезенні товару покупцем (базисна умова - EXW);

§ на складі покупця - при доставці товару продавцем (базисні умови - DDP, DDU);

§ у місці розкриття опломбованих, або у місці розвантаження неопломбованих транспортних засобів, або на складі перевізника - при доставці та видачі вантажу перевізником.

Прийняття продукції, яка надійшла у пошкодженій тарі, за масою нетто та кількістю місць всередині кожного тарного місця може здійснюватися:

§ у місці розкриття опломбованих або розвантаження неопломбованих транспортних засобів із складанням комерційного акта;

§ на складі покупця із залученням незалежних експертів з поданням комерційного акта про пошкоджену тару або вантаж.

Якщо товар поставлений у справній тарі, прийняття за масою нетто та кількістю товарних одиниць всередині тарних місць здійснюється на складі кінцевого покупця, Покупець звичайно не повинен приймати товар у більшій чи меншій кількості, ніж це обумовлено контрактом, якщо тільки у контракті кількість товару, що постачається, не обумовлена словом "близько".

Якщо кількість товару виражається у вагових чи об'ємних одиницях, існують два способи прийняття товару за кількістю: за відвантаженою вагою; за вивантаженою вагою.

Під відвантаженою вагою чи кількістю мається на увазі вага або об'єм товару, встановлений у пункті відправлення та вказаний перевізником у відповідному транспортному документі (коносаменті, залізничній накладній, поштовій квитанції, авіанакладній). Кількість, зазначена у транспортному документі, є остаточною і визначає суму платежу.

Під вивантаженою вагою або кількістю мають на увазі вагу, встановлену в обумовленому пункті призначення у країні імпортера. Перевірка ваги у цьому випадку здійснюється зважуванням товару, яке здійснюється звичайно під час розвантаження товару або через певну кількість днів після її закінчення із залученням незалежних експертів (присяжних ваговиків-лічильників, тальманів). Результати зважування фіксуються у вагових сертифікатах, які видаються експертами та визнаються арбітражем безперечним доказом ваги.

Вага деяких товарів під час транспортування (особливо морського) може змінюватися, тому в інтересах покупця за його рахунок товар іноді потрібно повторно зважувати у пункті прибуття. У разі невідповідності вивантаженої ваги встановленій при навантаженні у контракті визначається границя відповідальності продавця за нестачу вантажу, Можливе встановлення відсотка знижки на утруску під час морського перевезення (наприклад, по каучуку - 0,5%, по какао-бобах - 0,7%).

Збільшення ваги вантажу для деяких товарів є ознакою погіршення їх якості (в результаті підвищеного відсотка вологості). Враховуючи можливість такого роду відхилень, контрактом звичайно обумовлюється припустима границя різниці вивантаженої ваги та відвантаженої.

При виявленні у пункті прибуття товару невідповідності кількості прийнятого товару, кількості, зазначеній у транспортних (відвантажувальних) документах, про таку невідповідність складається акт. На підставі акта покупець може у встановлені контрактом строки пред'явити продавцю претензію. Якщо є підстави для покладення відповідальності на перевізника, покупець має право пред'явити претензію перевізнику.

Якщо покупець прийняв товар у меншій кількості, то він повинен оплатити прийняту кількість. Якщо товар здається у більшій кількості, то покупець має право прийняти та оплатити передбачену у договорі кількість, відмовившись від надлишкової кількості товару.

Для збереження якості товару та створення умов для своєчасного і правильного прийняття за якістю продавець при поставці товару повинен забезпечити:

§ дотримання правил упакування та затарування продукції, маркірування та опломбування окремих місць;

§ чітке та правильне оформлення документів, що засвідчують якість поставленої продукції (технічний паспорт, сертифікат якості, специфікація), відвантажувальних та розрахункових документів, відповідність зазначених у них даних фактичній якості поставленої продукції;

§ своєчасне відправлення покупцю (вантажоотримувачу) документів, що засвідчують якість товару;

§ дотримання правил здавання, навантаження та кріплення вантажів. Покупець здійснює приймання товару за якістю, перевіряючи відповідність

§ якості поставленого товару супроводжувальним документам, наданим продавцем або перевізником, або раніше відібраним зразкам, технічним умовам, кресленням, здійснюючи випробовування вантажу, що надійшов.

Під час підготовки товару для роздрібного продажу, експлуатації машин та приладів можуть виявитися приховані недоліки виробничого характеру, які не виявилися при прийнятті товару. У цьому випадку покупець повинен скласти акт про приховані недоліки.

У ЗТК може бути обумовлено, що покупець повинен прийняти товар, якщо відхилення від встановленої якості не перевищує певну границю за відповідно меншою ціною. Ця знижка називається рефакцією. Якщо вища якість, то покупець платить продавцю надвишку за підвищену якість, яка називається боніфікація. Розміри рефакції та боніфікації встановлюються у ЗТК або арбітражем.

Перевірка товару як за кількістю, так і за якістю може здійснюватися двома методами:

§ вибірковим, який застосовується до товарів, що поставляються у тарі та упакуванні, якщо існує домовленість сторін про застосування вибіркового методу та поширення результатів перевірки на всю партію товару. У разі застосування вибіркового методу у контракті встановлюється частка у процентах від партії товару, яка підлягає перевірці, або визначається мінімум одиниць, що підлягають перевірці, та спосіб їх відбору;

§ суцільним, який використовується найчастіше для перевірки кількості та якості поставленого товару.

У контракті обумовлюється питання про те, хто здійснює здавання-прийняття товару. Прийняття може здійснюватися:

§ сторонами або їх представниками спільно;

§ зазначеною у контракті компетентною організацією у країні експортера, яка видає сертифікат про якість;

§ зазначеною у контракті незацікавленою контролюючою організацією, призначеною за згодою сторін.

Якщо сторони у договорі обрали систему прийняття у присутності обох сторін і якщо покупець або продавець не з'явиться, то прийняття товару може здійснюватися у відсутності сторони, що не з'явилася, але з обов'язковою присутністю третьої незацікавленої особи, призначеної сторонами. При цьому витрати по прийняттю, пов'язані з участю третьої особи, відносяться на рахунок сторони, яка не з'явилась.

У контракті може бути зроблено застереження про те, що зі згоди покупця продавець має право поставити товар без прийняття. Іноді у контракті спеціально обумовлюється, що після здавання-прийняття товару і до дати, передбаченої договором для вивезення цього товару, продавець зобов'язаний забезпечити зберігання товару.

До участі у прийнятті товару за кількістю і якістю та складанні актів експертизи, на підставі яких покупець може подати претензію продавцю або перевізнику, залучаються:

§ експерти бюро товарних експертиз із Торгово-промислових палат або їх регіональних відділень;

§ аварійні комісари страхових компаній,

§ компетентні представники незацікавлених організацій (торгового відділу місцевих органів влади або інших організацій, які не входять до тієї ж системи, що і вантажоотримувач (покупець)).

Приклад формулювання даної статті:

"Товар вважається зданим Продавцем та прийнятим Покупцем: за кількістю місць - згідно з автонакладною, за кількістю виробів - згідно із Специфікацією Продавця, за якістю - згідно з якістю, зазначеною у Сертифікаті про якість".

Гарантії, претензії щодо кількості та якості

Більшість контрактів містить умови про надання гарантій якості товару, який поставляється. Відносно товарів, для яких не встановлюються гарантії, в контракті може вказуватись термін, протягом якого покупець має право пред'явити продавцю претензії щодо кількості та якості.

Претензії, що подаються покупцем продавцю у зв'язку із невідповідністю якості та кількості поставленого товару умовам ЗТК, називаються рекламаціями.

Рекламації можуть подаватись лише по тих питаннях, які не були предметом прийняття товару, здійсненого згідно з умовами контракту, а також у тих випадках, коли виявлено, що подані продавцем документи не відповідають фактичним даним, які характеризують виконання поставки товару.

Гарантії якості - це встановлені законом зобов'язання продавця відповідати за матеріальну недостачу товару, виявлену протягом гарантійного періоду. Гарантії розповсюджуються не тільки на обумовлену в контракті, а й на ту якість, яка випливає із суті угоди. У випадку відхилення від неї покупець має право пред'явити продавцю претензії щодо якості товару.

У зв'язку з правами та обов'язками сторін щодо гарантій та претензій в контрактах обумовлюються:

§ обсяг та термін гарантій;

§ термін пред'явлення претензій - там, де гарантії не передбачені;

§ способи врегулювання претензій та порядок їх задоволення;

§ випадки, на які гарантії не поширюються та претензії не задовольняються.

Обсяг гарантії залежить від складності товару і технічних умов контракту. Так, стосовно стандартних машин і обладнання вказується, що продавець гарантує їх високу якість та нормальну роботу. Щодо унікального обладнання обсяг гарантій більший, і при цьому вказуються гарантовані технічні характеристики.

Термін гарантії становить від кількох місяців до кількох років. Він може бути встановлений від: дати поставки товару; дати запуску обладнання в експлуатацію; дати передачі товару першому споживачу; моменту отримання покупцем від продавця повідомлення в письмовій формі, про те, що товар готовий до відправки.

Термін пред'явлення претензій в тих контрактах, що не передбачають гарантій, встановлюється за домовленістю сторін, залежить від характеру товару і, значною мірою, від співвідношення позицій продавця та покупця, що визначається гостротою конкуренції та зацікавленістю продавця в покупці. При цьому встановлюються різні терміни для пред'явлення претензій щодо якості та кількості, причому перший термін триваліший, ніж другий.

Стосовно терміну гарантії і пред'явлення претензій учасникам зовнішньоторгової угоди слід мати на увазі, що коли продавець цінує свою репутацію, він іде на те, щоб задовольнити претензії покупця і тоді, коли термін гарантії вже закінчився.

Способи врегулювання претензій або вимоги, які має право пред'явити покупець продавцю при поставках, що не відповідають умовам контракту, можуть бути такими: відмова від дефектного товару та повернення виплачених грошей; виправлення дефектів за рахунок продавця; зниження ціни товару або надання знижки з ціни рекламованого товару шляхом уцінки усієї партії товару пропорційно проценту дефектного товару; заміна дефектного товару товаром відповідної якості; поповнення недовантаження окремою партією або при наступних поставках; зобов'язання врахувати встановлену суму за рекламований товар при розрахунках по наступних поставках по тому ж контракту або у наступній угоді.

Можливість відмовитись від товару, тобто анулювання контракту, в законодавстві різних країн визначається по-різному. Наприклад, в Австрії це можливо зробити тільки при виявленні серйозних дефектів, які не можна усунути, в Швейцарії - здебільшого, в Німеччині - завжди.

Виправлення виявлених дефектів або зниження ціни товар на розмір витрат покупця на усунення дефектів, якщо воно здійснювалось його силами, застосовуються при дефектах, які можна усунути. При цьому, як правило, покупцем виправляються несуттєві дефекти, а продавцем - суттєві і несуттєві.

Заміна дефектного товару іншим, який відповідає умовам контракту, часткова або повна, здійснюється при поставках однотипних товарів, наприклад серійної продукції. Продавець зобов'язаний поставити товар без зволікання у встановлене в договорі місце, а покупець - повернути некондиційний товар.

Всі транспортні та інші видатки, пов'язані з поверненням дефектного товару і його заміною, оплачуються продавцем.

Заміна дефектного товару або окремих його частин, як правило, пов'язана з продовженням терміну гарантії на замінений або на весь товар, на термін заміни або на новий термін гарантії, що повинно бути зафіксовано в контракті.

При продажу товарів, які мають індивідуальні ознаки, у ЗТК включається умова про заміну рекламованого товару; при торгівлі сировиною та продуктами харчування - надання знижок з ціни рекламованого товару або уцінка вартості усієї партії товару.

Порядок пред'явлення претензій передбачає такі положення:

§ претензії можуть бути пред'явлені лише протягом установленого терміну і щодо тих дефектів, які не можуть бути виявлені в ході приймання товару, виконаного згідно з умовами контракту, або ж у тих випадках, коли подані продавцем документи не відповідають фактичним даним поставки;

§ претензія повідомляється телеграфом, телетайпом, телексом або висилається рекомендованим листом. В ній вказуються назва виробу, його кількість та місцезнаходження, номер контракту і транспортного документа, описання суті претензії і вимога покупця по її задоволенню. У випадку пред'явлення претензії рекомендованим листом до неї додаються всі доказові документи, такі як: акт експертизи, рекламаційний акт, який складений за участю представника незацікавленої компетентної організації, транспортні документи, акти аварійних комісарів, відвантажувальні специфікації, сертифікати про якість, пакувальні листи при внутрішньотарних недостачах тощо;

§ продавець має право перевірити обґрунтованість претензії покупця на місці. Тоді в контракті встановлюється термін, починаючи віддати отримання повідомлення (нотиса) покупця про готовність товару до огляду, протягом якого продавець зобов'язаний прислати свого представника для огляду дефектного товару або ж доручити здійснення цього незацікавленій компетентній організації в країні покупця. Покупець зобов'язаний повідомити продавцю місцезнаходження товару та строки готовності товару до огляду. На практиці до права огляду товару на місці вдаються лише у випадках виявлення серйозних дефектів. Тому в умовах угоди (операції) може бути обумовлено, що покупець протягом установленого терміну після виявлення невідповідності якості і некомплектності товару встановленим вимогам (термін, як правило, не перевищує ЗО днів) зобов'язаний скласти односторонній рекламаційний акт відповідно до правил, чинних у його країні.

Датою подання претензії є дата поштового штемпеля відправлення.

У контракті встановлюється термін відповіді на претензію після її одержання (наприклад, 10 або 30 днів), протягом якого продавець зобов'язаний розглянути претензію і повідомити покупця про своє рішення. В іншому разі буде вважатись, що претензія прийнята продавцем, і покупець має право звернутись в арбітраж з віднесенням видатків на рахунок продавця.

У зв'язку з порядком заявлення претензій в контракт доцільно також ввести додаткові застереження:

§ може бути зафіксовано, що заявлення претензії по будь-якій партії товару не може служити підставою для відмови покупця прийняти товар по рекламних поставках, а також по інших поставках у рахунок даного контракту;

§ може бути обумовлено, що товар, по якому заявлена претензія, зберігається окремо в умовах, які запобігають погіршенню його якості і змішуванню з іншими товарами, і він не може бути використаний без згоди на це продавця.

В контракті також можуть бути зазначені випадки, на які гарантії не розповсюджуються та претензії не задовольняються. Це дефекти, що є наслідком недотримання покупцем умов та правил експлуатації, зберігання і транспортування виробів, надмірного перевантаження, застосування його не за призначенням, втручання покупця в конструкцію виробу. Щодо машин та обладнання претензії також не пред'являються відносно запасних частин, що швидко зношуються, природного зношення обладнання, збитку, що виникає внаслідок недостатнього чи неправильного монтажу і запуску в експлуатацію недостатньо кваліфікованим персоналом покупця, а також внаслідок недотримання покупцем технічних умов продавця тощо. Приклад формулювання цієї статті:

"Продавець гарантує, що поставлений за цим Контрактом товар виготовлений згідно із стандартами та технічними умовами країни-виробника. У підтвердження цього Продавець

надає Покупцю Сертифікат якості виробника. Строк гарантії становить ______ місяців з дати поставки кожної партії товару. Покупець зобов'язаний негайно надати Продавцю претензії як щодо якості, так і щодо кількості товару, у крайньому разі - протягом 10 днів з дати поставки товару. Покупець зобов'язаний скласти та передати Продавцю підтверджений Торговою палатою рекламаційний акт, із якого будуть виявлені характер дефекту, день його виявлення та його причина ".

Пакування та маркування товару

У тих випадках, коли характер товару та умови його транспортування обумовлюють необхідність упаковки, у контракті у цьому розділі встановлюються: вид та характер пакування; якість пакування; порядок пакування; розміри пакування; спосіб оплати пакування; повернення контейнерів; зміст або реквізити маркування; порядок нанесення маркірування.

Вид та характер пакування залежить від:

§ особливостей товару, який підлягає пакуванню;

§ способу, відстані та тривалості транспортування товару, можливості перевантаження у дорозі, температурного режиму під час транспортування, пори року, способу оплати за транспортування, сумісності з іншими вантажами тощо. Наприклад, при морському перевезенні слід врахувати тиск на вантаж інших вантажів, боковий тиск під впливом крену судна, глибину трюмів та їх розміри, розміри вантажних люків, можливість проникнення сторонніх запахів та забруднюючих речовин; при залізничному перевезенні слід врахувати можливість частих перекидань, поштовхів у дорозі при гальмуванні та маневруванні на залізничних станціях, розміри мостів, тунелів, габарити, вагу та зовнішню форму вантажного місця, при перевезеннях вантажів, які сприймають вологість, на відкритих залізничних платформах упаковка має бути вологонепроникливою; при авіаперевезеннях тара має бути передусім максимально полегшеною, оскільки ставки тарифів досить високі, легкозаймисті вантажі повинні бути запаковані у вогнестійку, ретельно закриту тару, але разом з тим майже повна відсутність поштовхів, обережність та увага при вантажних роботах обумовлює більш низькі вимоги до міцності тари порівняно з іншими видами транспорту; при автомобільних перевезеннях характер упаковки залежить від виду товару, вантажопідйомності машин, профілю та стану дороги, інших умов;

§ кліматичних особливостей країни призначення - особливі вимоги висуваються до упакування вантажів, які поставляються у тропічні країни, де висока вологість повітря, висока середня температура. Товари, які поставляються у такі країни, вимагають особливо міцного упакування, просоченого спеціальними сумішами, виготовленого із спеціальних матеріалів, часто використовують запаяні або щільно закриті ящики та металеві контейнери;

§ вимог митного режиму країни призначення. Основна вимога до упаковки у даному разі полягає у максимальному наближенні до вказівок, які містяться у митному тарифі, що має особливе значення при збиранні специфічних мит з ваги брутто товару. Упаковка має бути по можливості більш легкою, зокрема це відноситься до товарів, у яких вага тари набагато більша, ніж вага самого товару. При збирані мит з ваги нетто користуються легальною вагою нетто, яка визначається шляхом віднімання з ваги брутто ваги упаковки згідно із встановленою у митному тарифі шкалою знижок на окремі види упаковки (бочки, ящики, барабани, кліті тощо), яка називається тарним тарифом, при використанні упаковки, не згаданої у митному тарифі, при розрахунку мита за основу береться вага нетто, яка зазначена у митних документах країни відправлення. У країнах, де мита збираються з ваги нетто, вимагається зазначення країни походження і на безпосередній упаковці товару. У тих випадках, коли упакування є самостійною цінністю або виготовлене із цінних матеріалів, воно обкладається митом додатково до обкладання товару, і це необхідно враховувати при підготовці товару до відвантаження;

§ законодавства країни призначення - у багатьох країнах законодавство забороняє ввезення товарів у певній упаковці, у деяких країнах введені імпортні мита на окремі види пакувальних матеріалів, наприклад скляний посуд або металеві листи.

Зазвичай у ЗТК обумовлюють: зовнішнє пакування (тару) - брезент, ящики, картонні коробки, бочки, бочонки, контейнери; внутрішнє пакування, яке є невіддільним від товару.

Якість пакування товару в контракті найчастіше визначається переліченням вимог, яким воно повинно відповідати: водонепроникне, морське, картонне, належне, звичайне, поліетиленова плівка, тропічне, пакувальний папір, пакувальне полотно, експортне пакування, без пакування. Упакування повинно передбачати усі розумні види пошкоджень, оскільки за значною частиною умов ЗТК продавець отримує платіж лише тоді, коли покупець отримає товар у бездоганному та непошкодженому вигляді. За наявності встановлених стандартів або технічних умов на упаковку її якість може визначатися посиланням на відповідні стандарти або технічні умови.

Контрактом можуть бути передбачені також спеціальні вимоги до пакування, що включаються до нього з ініціативи покупця. Так, покупець може бути зацікавлений в спеціальному розфасуванні товару з тим, щоб продавати його споживачам без перепакування або потребує певних габаритів і ваги вантажу, пристосованих до наявних у нього навантажувально-розвантажувальних засобів, чи в іншому. Однак в імпортні контракти недоцільно включати зайві спеціальні вимоги до пакування, оскільки це може відбитись на ефективності угоди в цілому.

Відносно якості пакування в контракті обумовлюється матеріальна відповідальність продавця за пошкодження товарів, якщо воно сталося через невідповідність пакування умовам перевезення товару, що передбачені в контракті.

Порядок пакування полягає в тому, що продавець зобов'язаний на кожне товарне місце оформити пакувальний лист і певним чином переслати його, а також товаросупровідну документацію разом з товаром, покупцеві. В контракті може бути уточнений зміст пакувального листа, склад товаросупровідної документації та інші положення з пакування. Наприклад, при поставках обладнання та машин в пакувальному листі зазначаються: найменування машин та окремих деталей, які упаковані у даному місці, їх кількість з викладенням технічних даних згідно з відповідними позиціями ЗТК, фабричний номер машин, номер креслення, вага брутто та нетто і точне маркування даного місця з метою точного встановлення тотожності товару даним технічної специфікації, зазначеним у ЗТК. Один екземпляр пакувального листа у водонепроникному конверті вкладається разом з обладнанням чи машиною у ящик або прикріплюється до зовнішнього боку ящика. Якщо обладнання або машина поставляються без упаковки, конверт із водонепроникного паперу, у який вкладається пакувальний лист, повинен бути покритий тонкою бляшаною пластиною, яка приварюється безпосередньо до металевих частин машини.

Розміри пакування обумовлюються в контракті при купівлі-продажу великогабаритних товарів (зокрема обладнання). Вони повинні бути упаковані з урахуванням габаритів транспортних засобів, крім того, упакування повинно бути пристосоване до перевантаження кранами і/або навантажувачами. В контракті можуть бути конкретно визначені граничні розміри негабаритних товарних місць і порядок узгодження з покупцем їх розмірів. У зв'язку з останнім домовляються про час, коли продавець висилає покупцеві ескізи негабаритних місць (наприклад, 60 днів після підписання контракту), і термін з моменту отримання ескізів, протягом якого покупець зобов'язаний повідомити продавцеві своє рішення. При відвантаженні негабаритних місць без підтвердження покупця продавець буде зобов'язаний компенсувати йому додаткові видатки і збитки, пов'язані з перепакуванням.

Способи оплати вартості пакування встановлюються сторонами у ЗТК і можуть передбачати:

§ включення ціни пакування у ціну товару;

§ визначення ціни пакування у відсотках від ціни товару;

§ визначення ціни пакування окремо від ціни товару.

У більшості випадків не лише внутрішнє пакування, а й зовнішня тара переходять у власність покупця одночасно з товаром. Винятками є випадки, коли у ЗТК передбачене відвантаження товару у тарі, заздалегідь наданій покупцем продавцю, або повернення тари покупцем продавцю, наприклад, при постачаннях хімічних товарів та мінеральних мастил у металевих бочках, скляних бутлях, зворотних контейнерах. При переході пакування у власність покупця він сплачує її ціну продавцю.

Якщо пакування має високу вартість, то слід однозначно обумовити її обсяг і розподіл витрат на нього між учасниками угоди.

Якщо у ЗТК немає особливих вказівок стосовно пакування товару, продавець повинен відправити вантаж в упаковці, яка зазвичай використовується для експортних товарів у країні продавця та забезпечує зберігання вантажу при перевезенні з урахуванням можливих перекидань, при належному та звичайному поводженні з вантажем. Іноді посилаються на звичай порту або складу. Такі посилання є, наприклад, в Інкотермс 2000.

Під маркуванням розуміють необхідні написи, зображення та умовні позначення, які розміщуються на упаковці, бирках або на відвантаженому товарі та які необхідні для належного перевезення і здачі вантажу отримувачу. Маркування має велике значення для полегшення перевантажень у дорозі, кількісного відбору окремих одиниць та для запобігання непорозумінь при видачі товару різним отримувачам.

Зміст або реквізити маркірування, яке наноситься продавцем на пакування, поділяються на:

1) товарне маркування - позначення, необхідні для адресата - отримувача вантажу, які включають:

§ найменування виробника, вантажовідправника та вантажоотримувача (або умовні позначки, які їх замінюють);

§ номери контракту /наряду/ замовлення;

§ загальна кількість місць / одиниць вантажу;

§ номер пакувальної одиниці - з першого до останнього місця;

§ вагу (нетто та брутто);

§ точні габарити;

§ марку "зроблено у ________" - країну походження;

§ зазначення про знаходження інструкцій або документації, специфікацій поящичних, покипних тощо;

§ зазначення про приналежність, зворотність, багатооборотність тари;

2) вантажне маркування - позначення, необхідні для транспортної організації, що перевозить вантаж:, які включають:

§ найменування країн та пунктів відправлення і призначення;

§ маршрут при перевантаженнях;

3) транспортне маркування - позначення, необхідні під час перевезення, які включають:

§ номери вагонів, люків;

§ номер трансу;

§ назву судна тощо;

4) спеціальне маркування - позначення, що вказують, як слід поводитись з товаром під час його перевезення, вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання у дорозі, які включають:

§ інструкції з навантаження та розвантаження - не кантувати, верх, низ, скло тощо;

§ інструкції або вказівки зі стропування - місця стропування, напрямок стропувальних тросів, центр ваги (позначається червоною лінією);

§ інші зазначення для запобігання небезпеки та з метою схоронності вантажу.

На тарі зазвичай використовуються такі попереджувальні написи: верх, низ, не зберігати у вологому місці, піднімати тут, обережно, скло, зберігати у прохолодному місці, боїться вологи, не кантувати, не кидати, рідина, відкривати тут, боїться тепла, боїться холоду, тропічне упакування, пересувати на котках, котити, а не перевертати.

Товарні місця нумеруються дробовими числами: в чисельнику проставляється порядковий номер місця, а в знаменнику - загальна кількість місць у партії.

Крім обов'язкових реквізитів, на товарні місця може наноситись, якщо це не суперечить умовам контракту, рекламне маркірування. пакуванням вантажу.

Порядок нанесення маркірування передбачає, що товарні місця маркіруються з двох або трьох боків. В першому випадку - це два непротилежні боки, в другому - також два непротилежні боки і верх пакування. Вибраний спосіб фіксується в контракті. В контракті також вказуються мови, якими наноситься маркірування. Вантажі, що імпортуються в Україну, повинні мати маркірування українською мовою. Відносно розмірів надписів та їх нанесення маркірування повинно відповідати вимогам митниці. Надписи на упакуванні повинні добре розпізнаватися, бути чіткими, нанесеними за трафаретом контрастною незмивною або водостійкою фарбою, дублюватись на різних видних місцях вантажу, зручних для прочитання, бути однозначними, відповідати змісту товару або вантажу. Одночасно можуть бути використані малюнки, графічні позначки та символи, які відповідають міжнародним стандартам, зазначення місць стропування та напрямку тросів і як обов'язковий атрибут - торгова марка або емблема фірми.

У зв'язку з маркіруванням у контракті може бути обумовлено, що продавець відповідає за додаткові транспортні і складські витрати, за пошкодження вантажу, які виникли внаслідок його відправлення не за адресою, через неповноцінне або неправильне маркірування.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю продукований або підданий достатній переробці згідно з критеріями, які є особливими для даного виду товару та встановлених нормативів. Під країною походження товару може розумітись група країн, митні союзи країн, регіон або частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару. Країна походження товару визначається з метою здійснення тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію країни та вивозу товару з цієї території. Ця категорія суттєво впливає на престижність товару та відповідно на його конкурентоспроможність на даному ринку і вартість.

Товарами, повністю виробленими у даній країні, вважаються:

§ корисні копалини, видобуті на її території, або в її територіальних водах, або на її континентальному шельфі та у морських надрах, якщо країна має виключні права на розробку цих надр;

§ рослинна продукція, яка вирощена чи зібрана на її території;

§ живі тварини, які народились та вирощені у ній;

§ продукція, отримана у цій країні від вирощених в ній тварин;

§ вироблена в ній продукція мисливського, риболовного та морського промислів;

§ продукція морського промислу, яка добута та/або вироблена у Світовому океані суднами даної країни або суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;

§ вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснюваних у даній країні;

§ продукція високих технологій, отримана у відкритому космосі на космічних суднах, які належать даній країні або орендованих нею;

§ товари, вироблені у даній країні виключно із продукції, зазначеної у всіх попередніх пунктах.

Якщо у виробництві товару беруть участь підприємства двох або більше країн, походження товару визначається згідно з критеріями достатньої переробки.

Критеріями достатньої переробки товарів у даній країні є:

§ зміна товарної позиції (класифікаційного коду товару) з Товарної номенклатури на рівні будь-якого із перших чотирьох знаків, яка відбулася внаслідок переробки товару;

§ виконання виробничих чи технологічних операцій, достатніх або не достатніх для того, щоб товар вважався походженням із тієї країни, де ці операції мали місце;

§ правило адвалерної частки - зміна вартості товару, коли процентна частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки ціни товару, що постачається. Для імпортованих товарів - за вартістю, яка підлягає митному оподаткуванню при ввезенні (на умовах СІФ); або у випадку, якщо їх походження невідоме, - за встановленою ціною першого продажу на території країни, де здійснюється виробництво; для готових виробів - за ціною ЕХW

Вважаються такими, що не відповідають критерію достатньої переробки:

§ операції із забезпечення схоронності товарів під час збереження або транспортування;

§ операції з підготовки товарів до продажу та транспортування (дроблення партії, формування відправок, сортування, переупаковка); прості складальні операції;

§ змішування товарів (компонентів) без надання отриманій продукції характеристик, які суттєво відрізняють її від вихідних складових.

Товари у розібраному або незібраному вигляді, які постачаються декількома партіями, коли з виробничих чи транспортних умов неможливе їх відвантаження однією партією, а також у випадках, якщо партія розбита на декілька партій внаслідок помилки, повинні розглядатись на бажання декларанта як єдиний товар при визначенні країни походження. Умовою застосування цього правила є: попереднє повідомлення митного органу при переміщенні товарів про таку розбивку із зазначенням причин цього; документальне підтвердження помилковості розбивки товару на декілька партій; поставка усіх партій з однієї країни одним постачальником; ввезення усіх партій через одну і ту ж митницю; поставка усіх партій у строк не більше 6 місяців з дати прийняття митної декларації або закінчення строків на її подання відносно першої партії.

Сертифікат походження товару повинен однозначно свідчити про те, що зазначений товар походить із відповідної країни, і повинен містити:

§ письмову заяву відправника про те, що товар задовольняє відповідний критерій походження;

§ письмове посвідчення компетентного органу країни вивозу, який видав сертифікат про те, що представлені у сертифікаті відомості відповідають дійсності.

Якщо інше не передбачено міжнародними угодами, сертифікат має містити такі необхідні відомості про товар, на який він виданий:

§ найменування та адреса експортера;

§ найменування та адреса імпортера;

§ найменування (опис) товару;

§ засоби транспортування та маршрут проходження;

§ кількість місць, характер упакування, маркування та нумерація;

§ вага брутто та нетто.

Сертифікат подається митним органам у надрукованому вигляді, без виправлень. Мова сертифіката визначається вимогами митних органів, при необхідності митні органи можуть вимагати перекладу сертифіката державною мовою.

Приклад змісту "Сертифіката про походження":

1. Товари, що поставляються експортером (назва фірми, її адреса, країна).

2. Товари, які приймаються імпортером (назва організації, її адреса, країна).

3. Засоби транспорту та маршрут (наскільки відомі).

4. Для використання офіційними установами.

5. № позиції.

6. Марки та кількість місць.

7. Кількість та вид місць; опис товарів.

8. Критерій походження товару.

9. Вага брутто або інші одиниці, які вказують кількість.

10. Номер та дата рахунка-фактури.

11. Посвідчення.

12. Декларація експортера.

На підставі здійсненого обстеження даним засвідчується, що декларація експортера відповідає дійсності. Місце та дата, підпис та печатка установи, що засвідчує.

Підписаний нижче заявляє, що вищенаведені відомості відповідають дійсності; що усі товари походять із ______________ (країна) і що вони відповідають вимогам про походження, які встановлені відносно таких товарів Загальною системою преференцій для товарів, експортованих у____________(країна-імпортер). Місце та дата, підпис особи, яка має право підпису.

Невідповідність пакування, захисту та маркування може бути самостійним видом порушення ЗТК, який викликає втрати, і тому пакування, захист та маркування з точки зору рекламаційного права є окремими зобов'язаннями, по яких у ЗТК можуть передбачатись спеціальні санкції. Невідповідність пакування, захисту чи маркування може бути рекламаційною підставою для вимоги про сплату штрафу і у тому випадку, коли збиток відсутній, але для попередження несприятливих наслідків можуть бути потрібні спеціальні заходи і додаткові витрати та/або можуть виникнути непередбачені витрати, пов'язані з продажем товарів з такими невідповідностями. Невідповідність упаковки може бути причиною пошкодження, погіршення якості та зменшення кількості товару. Наприклад, поставка мінеральних добрив у паперових мішках замість пластикових, тягне за собою якісні та кількісні недоліки самого товару.

Неустойка за невідповідність упаковки, захисту та маркування передбачається у ЗТК як самостійний штраф, який не залежить від виникнення якісних та кількісних недоліків товару. При зовнішньоторгових поставках упаковка та захист повинні відповідати мінімальним ставкам провізної плати та мита, а також стандартним та медичним вимогам країни призначення.

Правила Гаага-Вісбі, ст. ІV, п.2 обмежують відповідальність перевізника та команди судна за втрату чи пошкодження вантажу у разі:

§ втрат у навальному об'ємі та вазі вантажу або будь-якої іншої втрати чи пошкодження внаслідок внутрішнього дефекту, неякісності або пороку у товарі;

§ поганого упакування;

§ при недостатньому або неправильному маркуванні.

Приклад формулювання цієї статті:

"Товар повинен відвантажуватись у відповідному експортному упакуванні. Упакування та консервація повинні забезпечувати повну схоронність товару від різного роду пошкоджень та корозії при перевезенні його усіма видами сухопутного транспорту з урахуванням декількох перевантажень у дорозі. Маркування повинно бути нанесено чітко, незмивною фарбою українською мовою і містити таке:

- вантажоотримувач;

- Контракт №;

- вага брутто;

- вага нетто;

- розміри ящика у см (довжина, висота, ширина);

- вантажовідправник.

Місця, які потребують особливого поводження, повинні мати додаткове маркування:

- Верх! Обережно! Не каптувати! Температура зберігання.

Продавець несе відповідальність за будь-які пошкодження товару внаслідок неналежного упакування та консервації. Продавець повинен відшкодувати Покупцю додаткові витрати, які можуть виникнути внаслідок неправильного та/або неповного маркування ".