Значення транснаціональних корпорацій для розвитку сільськогосподарської галузі

Поява у світовому господарстві міжнародних корпорацій. Ознаки транснаціональних корпорацій, за даними експертів. Передумови формування і розвитку ТНК у сільському господарстві. Агропромислові ТНК як основний постачальник високотехнологічних продуктів.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид курсовая работа
Язык русский
Дата добавления 11.05.2011
Размер файла 209,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Транснаціональні корпорації, які працюють у сфері агробізнесу, намагаються охопити всі ланки цієї системи для досягнення максимальних прибутків та рентабельності. Відомо, що в структурі вартості валової продукції, яку сплачує кінцевий споживач, частка виробника (фермера) становить до 20%, близько 40% припадає на галузь переробки і харчової промисловості, решта - витрати на доставку, упаковку, рекламу тощо [23].

За визначенням вітчизняних вчених, у нашій країні не вистачає власних ТНК і фінансово-промислових груп, концернів, холдингів, здатних створити фундамент економіки й стати висококонкурентоспроможними на світовому ринку. Викладені тенденції щодо концентрації виробництва не обминули вітчизняне сільське господарство і переробну промисловість. Історія розвитку світового сільського господарства яскраво демонструє, що у цій галузі уже давно простежується тенденція до концентрації виробництва, формою вияву якої стало скорочення кількості фермерських господарств і збільшення площ землекористування та обсягу продажу у тих, що функціонують.

Викладені тенденції щодо концентрації виробництва не обминули вітчизняне сільське господарство і переробну промисловість. Історія розвитку світового сільського господарства яскраво демонструє, що у цій галузі уже давно простежується тенденція до концентрації виробництва, формою вияву якої стало скорочення кількості фермерських господарств і збільшення площ землекористування та обсягу продажу у тих, що функціонують. агропромисловий транснаціональний корпорація сільський

Розглядаючи Україну, як стратегічно важливий регіон для виробництва продовольства, велика кількість агропромислових ТНК прийшла на український ринок ще на початку 90-х років, зразу після здобуття нашою державою незалежності. Метою ТНК було отримати нові ринки збуту своєї продукції, а також доступ до нових ресурсних і сировинних запасів, закріпити свої позиції на даних ринках. Діяльність сучасних агропромислових ТНК охоплює майже всі виробничі і переробні галузі агропромислового комплексу України, а також суміжних з ним галузей. Прикладом таких ТНК можуть бути хімічні, машинобудівні і насіннєві концерни, трейдерські, фінансові, переробні та сировинні компанії, корпорації-виробники продуктів харчування та ін. [20].

Проте процес концентрації виробництва в АПК України, як і в Росії, за своїми масштабами є безпрецедентним і його сміливо можна назвати над концентрацією виробництва. Цей процес в Україні бере відлік з 2000 року після прийняття відомого Указу Президента України щодо трансформацій КСП у підприємства ринкового типу. Саме з цього часу почав масштабно вливатися капітал в агробізнес різних сфер економіки, причому за різних мотивів.

Прикладом агропромислової ТНК, структурні підрозділи якої працюють з 1997 р. активно працюють на аграрному ринку України є компанія CNH (Case New Holland), яка було утворена шляхом злиття двох компаній: New Holland та N.V Case Corporation у 1999 р. і є глобальним лідером у галузі сільського господарства та будівельного обладнання [24].

Слід підкреслити, що чимало компаній і бізнесменів, що вливали свій капітал в агробізнес, швидко «покидали» його через нефундаментальність мотиву (одержання активів аграрних підприємств для погашення боргів, надія дешево купити й дорожче продати, очікування швидкого прибутку будь-якою ціною тощо). Тому процес капіталізації сільського господарства за напрямом вливання капіталу з інших сфер економіки на початковій стадії -- орієнтовно 2000-2005 роки -- здійснювався нерідко хаотично, не цілеспрямовано, відбувався процес перепродажу активів одними бізнес-групами іншим. Проте наприкінці вказаного періоду концентрація агробізнесу стала здійснюватися на певних достатньо рельєфно окреслених напрямах.

Найбільш вдалими з таких напрямів були й залишаються ті, які супроводжувалися створенням вертикально-інтегрованих структур на засадах єдиної власності. Усі такі структури організують великомасштабне сільськогосподарське виробництво, консолідуючи великі масиви землі. Усі такі структури організують великомасштабне сільськогосподарське виробництво, консолідуючи великі масиви землі.

Прикладом таких АПФ, причому не з числа найбільших, може бути ТОВ «Астарта Київ». До складу цієї компанії входить сім цукрозаводів, вона вирощує цукровий буряк, зернові, соняшник, утримує велику рогату худобу виробляє комбікорми, консервовані овочі та фрукти, використовує 133,5 тис.га ріллі.

Важливо наголосити, що більшість великих компаній інтегрованого агробізнесу планують розширювати, причому істотно, землекористування. Так, «Українська група компаній Land West Company» спеціалізується на вирощуванні зернових й олійних культур, орієнтується на вирощування та експорт органічної продукції, використовує нині 164 тис.га ріллі, а планує -- 300 тис.га; ЗАТ «Агротрон» прогнозує розширити землекористування з 120 до 200 тис.га; група підприємств «Миронівський хлібопродукт» -- відповідно зі 97 до 220 тис.га; Агропромислова корпорація «Укррос» -- з 75 до 120; іноземна компанія «Landcom International» -- з 54 до 350 тис.га [16, 57].

Ця обставина дає підстави для двох висновків: перший -- у найближчий час частка сільськогосподарських земель, що контролюватиметься різними великими компаніями -- АПФ, може істотно зрости, й збільшитися в 1,5-2 рази; другий -- намагання великого капіталу з інших сфер економіки розширити своє поле діяльності в агробізнесі засвідчує, ймовірніше всього, що нині уже домінуючим мотивом вливання капіталу стає не просто намагання забезпечити себе сировиною (переробний бізнес), одержати преференції, набувши статусу сільськогосподарського товаровиробника, зменшити трансакційні витрати і т.д., а стати власником нині орендованих земель після зняття мораторію на продаж сільськогосподарських ділянок. Аргументом на користь зробленого висновку може слугувати діюча сьогодні практика продажу права оренди землі. Йдеться про те, що великі АПФ, намагаючись залучити під свій контроль дедалі більші масиви землі, тим самим посилили конкуренцію на ринку оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Окремі орендарі, що не розраховують на далекі перспективи розвитку свого агробізнесу, стали продавати своє право на орендовані ними землі, причому за досить високою ціною.

Важливо наголосити, що більшість великих компаній інтегрованого агробізнесу планують розширювати, причому істотно, землекористування. Капіталізація сільського господарства через вливання капіталу з інших сфер економіки визначила новий вид бізнесу: продаж доведеного до певного високого рівня розвитку консолідованого аграрного бізнесу іншим заінтересованим компаніям.

Йдеться про те, що такий агробізнес стає товаром, але за умови, що цей специфічний товар має цінність: у нього повинен бути вкладений капітал для формування матеріально-технічної бази, виробничої інфраструктури, логістики. На такий шлях стають непоодинокі компанії, наприклад, голландська фірма NSH, компанія «Приват-Агро». З певних джерел стало відомо, що остання з названих компаній із різних фінансових джерел інвестувала в агробізнес з площею 130 тис. га сільськогосподарських угідь орієнтовно 1,2 млрд. грн. і готова його продати за 2 млрд. грн. у процесі капіталізації переробної промисловості, сільського господарства, інтеграції в агробізнес торговельно-постачальницьких структур значно ускладнюються відносини власності, вибудовуються «піраміди» власності з важко розпізнаваним головним власником, що знаходиться на її вершині. Для прикладу наведемо один реально діючий фрагмент такої піраміди ( Рис.3.2.).

Рис.3.2. Фрагмент реально діючої «піраміди» власності в АПК [17]

Наслідки побудови таких пірамід поки що нелегко передбачити. Потрібний час і аналіз результатів. Очевидним є одне -- втрачається прозорість бізнесу.

Прямі і непрямі інвестиції держави на розвиток агропромислового виробництва з кожним роком зростають, але їх обсяг не відповідає оптимальному рівню, який би забезпечив розширене відтворення сільського господарства Здійснюється інтенсивна експансія іноземного капіталу у переробну промисловість, а отже й безпосередньо у сільське господарство. Скажімо, на українському ринку вже розширює свою діяльність датська компанія «Trigor Agri», яка придбала вісім аграрних підприємств і два елеватори, використовує 19,3 тис.га землі, що взяті в оренду на 25 років та ведуться переговори про оренду ще 8,2 тис.га.

Іноземний капітал у будь-якій галузі АПК не повинен, на нашу думку, займати домінуюче становище й тим самим диктувати «правила гри» на внутрішньому ринку та істотно впливати на експортну політику. Друга -- помірна присутність іноземного капіталу у вітчизняній економіці, у тому числі й в АПК, є бажаною.

Це зумовлено тим, що вливання цього капіталу супроводжується запровадженням нової техніки, обладнання, сучасних технологій, ефективного менеджменту, нової корпоративної культури. [3, 56]. Інтеграція українського приватного капіталу здійснюється під впливом різних факторів, тому має різні форми.

Набуває значення необхідність утворення вітчизняних ТНК, бо закордонні ТНК орієнтуються лише на високоприбуткові сегменти економіки, що не дає можливості нагромадження капіталу та модернізації економічного комплексу України загалом.

3.2 Рекомендації щодо державної політики регулювання діяльності іноземних ТНК в галузі сільського господарства України

Становлення ринкової економіки в Україні супроводжувалося поступовим приєднанням до світових інтеграційних процесів, значним зменшенням рівня закритості національного господарства, що зумовило відомі позитивні та негативні наслідки. При цьому яскраво проявилися системні деформації, недосконалість структурної побудови економічного устрою, що залишилися нам у спадок.

В умовах глобалізації та інтернаціоналізації економічних відносин розвиток сучасного суспільства характеризується стрімкими змінами структурного й інституційного характеру, що пов'язано з переходом найрозвинутіших країн від індустріального до постіндустріального устрою, який має інше економічне підґрунтя та внутрішню будову. Як наслідок, у національних економічних системах змінюється роль і місце окремих галузей та видів економічної діяльності. Визначальною мірою це стосується аграрного сектора та його окремих складових.

Вітчизняний аграрний сектор, як і інші сфери економіки, знаходиться під безпосереднім впливом глобалізації, адже сільськогосподарська продукція - вагома складова міжнародної торгівлі. Водночас транснаціональні корпорації в українському селі представлені скромно. За рівнем розвитку вітчизняний аграрний сектор відстає від інших країн. У розвинутих країнах вагомих результатів у аграрному виробництві досягнуто, насамперед, за рахунок високого рівня матеріально-технічного забезпечення, комплексу високопродуктивних сільськогосподарських машин і механізмів, широкого застосування новітніх технологій тощо [2, 65].

В Україні найбільш високий рівень концентрації агровиробництва спостерігається в дочірніх підприємствах промислово-фінансових груп та транснаціональних компаній, але робота цих компаній не завжди відрізняється комплексним підходом до проблем села. Приклади найбільш успішного інвестування в аграрному секторі економіки демонструють можливість отримання значного синергічного ефекту, особливо в умовах урбанізованих регіонів.

Створення й функціонування корпорацій в аграрному секторі України сприятиме розвитку середнього малого бізнесу, підвищенню зайнятості, економічному зростанню та оздоровленню економіки в цілому, збільшенню податкових надходжень в бюджет за рахунок розвитку виробництва конкурентноспроможніх товарів, зменшенню залежності від імпорту. Утворення гігантських корпорацій змінює (або може змінити) самі "правила" ринкової гри, принаймні традиційні форми їх сприйняття [19, 125].

Іноді такі зміни сприймаються як природні, наприклад, як наслідок НТП, у зв'язку з необхідністю концентрувати значні ресурси для реалізації великомасштабних виробничо-технологічних проектів, а також у контексті глобальної конкурентної боротьби. Однак трапляються ситуації, коли органи публічної влади втручаються в економічні відносини і приймають рішення примусового характеру щодо обмеження діяльності великих монополій відповідно до діючих у країні законодавчих обмежень. Мета таких обмежень - забезпечення рівних та справедливих умов комерційної діяльності, прав споживачів, запобігання тиску з боку монополій на конкурентів, сприяння розвитку конкурентного середовища.

Практичним втіленням такої ідеології на рівні державної регулюючої політики є антимонопольне законодавство. Прийнята у США доктрина антимонопольного регулювання (в цій країні таке законодавство має назву "антитрестівське" і є особливо розгалуженим) трактує як незаконні цінову дискримінацію, монопольне лідерство в цінах, обмежувальну практику організації збуту тощо. Причому за монополізації ринку більш як на 60% можливою є ліквідація фірми-монополіста.

Найвідоміший у світі приклад антимонопольного регулювання наприкінці 90-х подали США. Йдеться про судові рішення, які зобов'язали провідну компанію у сфері програмних інформаційних розробок Місrosoft; поділити статутний фонд відповідно до двох основних своїх напрямів діяльності. У Німеччині компанія, яка контролює третину обігу на ринку, вважається монополією, до якої можуть застосовуватися суворі санкції. В Японії відповідний індикатор - 50% для однієї або 75% - для двох компаній [3, 57].

Приклади ретельного регулювання з метою забезпечення ефективного конкурентного середовища є методологічно значущими для посттоталітарних країн, які формують ринкову систему і в яких інституційна структура національного господарства, місце суб'єктів економічного життя на ринку не є достатньо чітко визначеними. Антимонопольне законодавство Польщі, Угорщини, Чехії та інших країн регіону Центральної та Східної Європи набуло розгалужених форм.

Процес його формування розпочався у 80-х і тривав протягом 90-х років. В Україні було прийнято закон "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" (1992 рік), спрямований на демонополізацію економіки, всебічну (фінансову, матеріально-технічну, інформаційну, консультативну тощо) підтримку підприємств, що сприяють розвитку конкурентного середовища. Цей закон трактує статус підприємницької структури як монопольний у випадках, коли її частка на ринку перевищує 35%.

Однак, антимонопольне законодавство України є недосконалим і лише частково відповідає світовій практиці. Важливим кроком могла б стати розробка та прийняття Закону "Про конкуренцію", який би відповідав положенням правових документів Європейського Союзу. Прийняття подібного акту сприяє росту довіри іноземних інвесторів до України і приведе антимонопольне законодавство України до норм законодавства Європейського Союзу. Негативні аспекти глобалізації продовольчого ринку вимагають розробки національних захисних механізмів для мінімізації їх впливу. У багатьох розвинутих країнах діють відповідні закони про продовольчу безпеку. В Україні проект закону "Про продовольчу безпеку України" розроблявся двічі - у 2004 та 2005 р. Причому перший варіант проекту виносився Міністерством аграрної політики України на загальне обговорення, а другий, розроблений на виконання відповідного доручення Кабінету Міністрів України, був розглянутий та взятий за основу Верховною Радою України. Проте жоден із зазначених законопроектів до цього часу так і не прийнято [27,188].

Важливим моментом в формуванні політики залучення іноземних інвестицій в Україну та в агропромислову сферу, зокрема, є удосконалення відносин власності та доступ інвестора до природних ресурсів та об'єктів комунальної інфраструктури. Серйозною проблемою відносно власності в Україні є відсутність ринку землі, що не дає можливості українським підприємствам отримувати кредити та інвестиції під заставу землі. Відносини власності, на думку автора, потребують серйозного реформування і прийняття ряду законодавчих актів, зокрема, нового Закону "Про власність", який би регламентував надання гарантій прав власності, а також "Про іпотеку", "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Необхідність прийняття нового Закону "Про власність" обумовлена тим, що нинішній Закон України "Про власність" не відповідає вимогам сучасності. Зміни, які відбулись за останні шість років, зокрема, відхід від централізації, поява нових понять в сфері громадсько-правових відносин, прийняття Конституції України потребують нових механізмів та регламентації правових відносин, збільшення ролі інституту приватної власності, в тому числі і на землю, гарантії її недоторканості. Необхідно в законодавчому порядку закріпити права власності на землю для суб'єктів підприємницької діяльності, резидентів і для фізичних осіб гарантій недоторканості прав приватної власності, а також гарантії прав іноземних інвесторів від змін в діючому законодавстві, а також відносно гарантій компенсації з боку держави в разі завдання інвесторам шкоди.

Підвищення конкурентоспроможності аграрного сектора неможливе без державної підтримки, яка має доповнювати ринковий механізм і запобігати негативним наслідкам, пов'язаним з недосконалістю цього механізму. Розроблена структурна схема механізму державної підтримки конкурентоспроможності аграрних підприємств, яка включає в себе забезпечення паритетного розвитку через цінове регулювання, зменшення податкового тиску на товаровиробників, формування повноцінної маркетингової інфраструктури, стимулювання запровадження інноваційних технологій у виробництві [16, 57].

Здійснення узгоджених заходів у напрямку забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектора економіки України має відбуватися згідно затвердженої на законодавчому рівні Державної програми. Головною метою реалізації такої Програми є створення в Україні макроекономічного середовища, сприятливого для розгортання ефективного конкурентного змагання між аграрними підприємствами. Між тим, пріоритетне поліпшення використання факторних конкурентних переваг національної економіки та впровадження сучасних засад конкурентоспроможності потребуватиме й додаткових спеціальних заходів, орієнтованих на цілеспрямоване формування конкурентоспроможних ринкових суб'єктів.

В умовах глобалізації та інтернаціоналізації економічних відносин розвиток сучасного суспільства характеризується стрімкими змінами структурного й інституційного характеру, що пов'язано з переходом найрозвинутіших країн від індустріального до постіндустріального устрою, який має інше економічне підґрунтя та внутрішню будову. Як наслідок, у національних економічних системах змінюється роль і місце окремих галузей та видів економічної діяльності. Визначальною мірою це стосується аграрного сектора та його окремих складових.

Сучасна структура вітчизняного аграрного сектора економіки деформована, з переважаючою часткою виробництв із малою або середньою глибиною переробки, що забезпечує їй місце лише на найнижчих щаблях світового господарства. Відповідно, важливим напрямом структурної перебудови аграрної економіки є зміна пропорцій між виробництвом сировинних і споживчих товарів, а також - і сферою послуг.

Підвищення конкурентоспроможності аграрного сектора неможливе без державної підтримки, яка має доповнювати ринковий механізм і запобігати негативним наслідкам, пов'язаним з недосконалістю цього механізму.

Висновки

За результатами дослідження, проведеного у курсовій роботі, можна зробити наступні висновки:

1. В умовах глобалізації світової економіки важливу роль відіграють транснаціональні корпорації (ТНК). Під ТНК розуміються міжнародні фірми, що мають свої господарські підрозділи в двох або більше країнах і управління цими підрозділами здійснюється з одного або декількох центрів на основі такого механізму прийняття рішень, який дозволяє провести узгоджену політику і загальну стратегію, розподіляючи ресурси, технології і відповідальність для досягнення результату - отримання прибутку.

2. Транснаціональні корпорації стали головним суб'єктом руху міжнародних інвестицій, технології та функціонування трансграничного виробництва. Транснаціональна корпорація - це корпорація, що здійснює міжнародне виробництво на основі прямих іноземних інвестицій та має прямий контроль над своїми зарубіжними філіями. Хоча такі корпорації мають всесвітню мережу філій, їх материнська компанія належить капіталу однієї країни.

3. ТНК, володіючи величезними капіталами, проникнули не тільки в економічне життя країн-партнерів, але й у політичне життя суспільства. ТНК здійснюють економічну, фінансову, торгову, технологічну, а на новому етапі і політико-соціальну взаємодію між країнами.

4. Діяльність ТНК принципово змінює картину світу, і тому без урахування цього ми не можемо вивчати процеси, що відбуваються в сучасних економічних відносинах. Можна зробити висновок, що національний капітал здатний витримати конкуренцію з ТНК тільки в тому випадку, якщо він сам структурується в потужні фінансово-промислові утворення, адекватні міжнародним аналогам, і може провадити активну зовнішньоекономічну політику.

5. Необхідний перегляд Україною форм і методів державної підтримки аграрного сектору, зокрема, шляхом концентрації підтримки заходів і впровадження сучасних технологій виробництва конкурентоспроможної продукції з врахуванням вимог СОТ

Дослідивши процес інтернаціоналізації українського бізнесу та можливості створення власних ТНК, можна сказати, що становлення українських ТНК знаходиться лише на початковому етапі, але підґрунтя для створення подібних корпорацій вже існує.

Список використаних джерел

1. Актуальні питання аграрної політики: Збірник робіт. 2003 - 2004. - К., 2004. - 452 с.

2. Актуальні проблеми аграрної реформи в Україні в умовах системної кризи світової економіки. / За ред.. І.Г. Кириленка. - К., 2009. - 135с.

3. Бородіна О.М. Коригування політики державної підтримки сільського господарства України / О.М. Бородіна, О.М. Могильний // Економіка АПК. - 2007. - № 6. - С. 55-61.

4. Власов В.І. Глобалізація і глобальна проодвольча проблема // Економіка АПК. - 2007. - №1. - С.15-22.

5. Гайдуцький А. Інвестиційна конкурентоспроможність як мотиваційний чинник залучення іноземного капіталу //Конкуренція. - 2004. - №5. - С. 26

6. Гайдуцький А. Мотиваційні чинники міжнародних інвестиційних процесів // Фінанси України. - 2004. - №12. - С. 24 - 35.

7. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія/ О.Г.Білорус, Д.Г.Лук'яненко та ін..; Керівник авт.. Колективу і наук. Ред.. О.Г.Білорус. - К.: КНЕУ, 2001. - 733 с.

8. Денисенко М.П. Глобалізація та її вплив на інноваційний розвиток України // Проблеми науки. - 2005. - №1. - с. 47-52.

9. Дудар В.Т. Роль ринкових трансформацій аграрного сектора України у формуванні агропродовольчого ринку / В.Т. Дудар // Наука молода. Тернопільський національний економічний університет МОН України. - Тернопіль: ТНЕУ. - 2007. - Вип. 7. - С. 7-10.

10. Дучинська Н. Суперечності і напрямки інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій. // Наука молода. - 2006. - №6. - С.69 - 73.

11. Єфанов В. А. Формування механізмів горизонтальної інтеграції в процесі трансформації госпрозрахункових відносин аграрних підприємств / В. А. Єфанов, І. М. Пономаренко // Збірник наукових праць Харківського національного аграрного університету Вісник ХНАУ. Серія : "Економіка АПК і природокористування". - 2006. - № 1. - С. 117-121.

12. Жук О. Процеси транс націоналізації на сучасному міжнародному ринку. // Науковий вісник НЛТУ України. - 2009. - Вип. 19.5. - С. 166 - 171.

13. Заярна Н. Розвиток транснаціональних корпорацій в умовах глобалізації економіки. // Науковий вісник НЛТУ України. - 2009. - Вип. 19.2. - С. 197 - 202.

14. Зовнішня торгівля України товарами за 2010 рік . [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

15. Зубець М.В. Сільське господарство світу в умовах глобалізації // Вісник аграрної науки. - 2005. - №10.

16. Кириленко І.Г., Дем'янчук В.В., Андрющенко Б.В. Деякі аспекти державної аграрної політики в Україні в умовах світової фінансової кризи// Економіка АПК. - 2008. - № 11. - С. 4-9.

17. Кобута І.В. Аграрна політика підтримки сільського господарства - нові виклики в зв'язку із вступом України до СОТ// Облік і фінанси АПК - 2008. - № 8. - С.32-39

18. Ковалев Е. Мировая продовольственная проблема: новые аспекты // Международная экономика и международные отношения. - 2003. - №9.

19. Ковтонюк О.В. Особливості міжнародної торгівлі на сучасному етапі та рівень інтеграції України у світовий економічний простір //Наукові праці НДФІ. - 2010 - № 4 (45) - С.92 - 101.

20. Козак Ю.Г., Ковалевський В.В., Кутайні З. та інші. Міжнародні організації: Навч. посібник / За ред. Козака Ю.Г., Ковалевського В.В., Кутайні З. - К.: Центр учбової літератури. - 2007. - 440с.

21. Красноруцький О.О. Концентрація капіталу та розвиток суб'єктів аграрного ринку / О.О. Красноруцький // Матеріали ІІІ Міжнародного Форуму молодих вчених «Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи». У трьох томах. Т. 2. - Харків: ХНТУСГ. - 2008. - С.208-209.

22. Лисецький А., Соломко М., Думич І. Аграрний сектор України: адаптивний саморозвиток і глобальні виклики у регіональному вимірі // Економіка України. - 2007. - №11. - С. 56-67.

23. Лопатинський М. Вплив глобалізацій них процесів на розвиток вітчизняного аграрного сектора. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpen/2009_5/4.Vpluv%20globalizatsijnyx%20procesiv.pdf

24. Луцький М. Г. Конкурентоспроможність продукції українських корпорацій на міжнародних ринках / М. Г. Луцький, Е. І. Данілова // Інститут економіки і менеждменту : електронне наукове фахове видання. - 2007. - №1. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/PSPE/2007-1/Luckiy_107.htm

25. Луцький М.Г.Вплив транснаціональних корпорацій на глобалізацію інноваційних процесів // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - №4. - с.116-120.

26. Мазур Н.А., Місюк М.В. Конкурентоспроможність виробництва сільськогосподарської продукції та основні напрями її підвищення. //Економіка АПК. - 2007. - № 2. - С. 123-127.

27. Мазуренко О.В. Розвиток інтегрованих формувань в АПК // Економіка АПК. - 2006. - №3. - С. 89-93.

28. Майстро С. Стратегія державного регулювання розвитку агропромислового комплексу України в умовах глобалізації. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeBu/2007-1/doc/2/09.pdf

29. Миронюк В.В. Транснаціональні корпорації в системі відносин України з міжнародними фінансовими організаціями // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. - № 46. - Ч.2. - К.: Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, 2004. - С.149-154.

30. Миронюк В.В. Транснаціональні корпорації в системі міжнародних економічних відносин // Зовнішня торгівля: право та економіка. - № 1(13). - К.: Українська академія зовнішньої торгівлі, 2004. - С.66-70.

31. Молдаван Л. В. Організаційні засади забезпечення сталого розвитку сільського господарства: зарубіжний досвід та його адаптація до умов України / Л. В. Молдаван // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. - Умань : УДАУ, - 2008. - С. 54-61.

32. Нестеров І. Внесок агропромислових транснаціональних корпорацій у забезпечення продовольчої безпеки України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2009_142_1/09nig.pdf

33. Нестеров І. Розвиток організаційних структур агропромислових транснаціональних корпорацій. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2010_154_2/10nig.pdf

34. Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК та сільських територій / [П. А. Лайко, А. Г. Борщ, І. І. Долженко та ін.]. - К. : Вид-во „Ніч лава”. - 2006. - 448, [39-44] c.

35. Саблук П.Т. Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у XXI столітті // Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у XXI столітті. - К.: ІАЕ УААН, 2001. - 638 .

36. Саблук П.Т. Україна в міжнародних аграрних відносинах: торговельний аспект // Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть. - К.: Либідь, 2002. - С. 193 -209.

37. Транснаціональні корпорації: навчальний посібник / В.Рокоча, Т65 О.Плотніков, В.Новицький та ін. - К.: Таксон, 2001. - 304с.

38. Фетюхина О.Н. Агропродовольственные рынки в условиях глобализации. - Ростов-на-Дону: Ростиздат, 2008. - 401 с.

39. Формування ринку конкурентоспроможної агропродовольчої продукції: теорія, методика, перспективи: Монографія. - Тернопіль: Економічна думка, 2009. - 246 с.

Додаток 1

Таблиця 1.1 Товарна структура зовнішньої торгівлі за 2010 рік [11]

Код і назва товарів

згідно з УКТЗЕД

Експорт

Імпорт

тис.дол. США

у % до

2009р.

у % до

загаль-ного

обсягу

тис.дол. США

у % до

2009р.

у % до

загаль-ного

обсягу

Всього

51430521,6

129,6

100,0

60739969,3

133,7

100,0

I. Живi тварини; продукти тваринного походження

771386,6

129,4

1,5

1241690,5

98,0

2,0

01 живi тварини

3636,6

38,0

0,0

67518,2

90,9

0,1

02 м'ясо та харчові субпродукти

90179,2

113,9

0,2

457988,6

80,6

0,8

03 риба i ракоподібні

21007,7

83,4

0,0

568561,9

120,7

0,9

04 молоко та молочнi продукти, яйця; мед

648786,6

136,2

1,3

135438,8

96,4

0,2

05 інші продукти тваринного походження

7776,4

138,1

0,0

12183,0

93,5

0,0

II. Продукти рослинного походження

3976325,5

79,0

7,7

1563710,4

124,1

2,6

06 живі рослини та продукти квітництва

1782,2

111,5

0,0

73875,7

119,1

0,1

07 овочі, коренеплоди

119213,3

74,8

0,2

129948,3

167,0

0,2

08 їстівні плоди i горіхи; цитрусовi

208843,0

118,3

0,4

733340,9

116,1

1,2

09 кава, чай, прянощi

9869,9

134,2

0,0

234085,9

120,5

0,4

10 зерновi культури

2467060,7

69,4

4,8

145554,8

147,7

0,2

11 продукцiя борошномельно-круп'яної промисловості

80949,7

90,2

0,2

27463,7

135,9

0,0

12 насiння і плоди олійних рослин

1085659,1

104,4

2,1

178917,8

131,9

0,3

13 камеді, смоли

1261,0

169,3

0,0

39635,0

101,6

0,1

14 інші продукти рослинного походження

1686,7

56,2

0,0

888,3

169,4

0,0

III. 15 Жири та олії тваринного або рослинного походження

2617314,4

145,7

5,1

451549,4

120,6

0,7

IV. Готові харчовi продукти

2571067,0

123,1

5,0

2504926,8

123,1

4,1

16 продукти з м'яса, риби

48687,2

128,2

0,1

100279,5

127,4

0,2

17 цукор і кондвироби з цукру

206502,6

125,0

0,4

231355,6

264,3

0,4

18 какао та продукти з нього

591611,9

131,9

1,2

407333,7

134,7

0,7

19 продукти із зернових культур

254289,7

124,1

0,5

125757,2

130,8

0,2

20 продукти переробки овочів, плодiв

210389,5

141,9

0,4

223306,6

113,7

0,4

21 різні харчовi продукти

122919,8

139,0

0,2

466458,5

110,6

0,8

22 алкогольнi i безалкогольнi напої та оцет

443700,0

96,7

0,9

270553,3

143,1

0,4

23 залишки і вiдходи харчової промисловості

479069,4

148,7

0,9

208437,6

100,9

0,3

24 тютюн

213896,9

100,0

0,4

471445,0

103,5

0,8

V. Мінеральнi продукти

6731329,0

172,6

13,1

21127916,9

134,6

34,8

25 сiль, сiрка, штукатурнi матерiали, цемент

493741,5

115,0

1,0

420503,8

143,3

0,7

26 руди, шлаки та зола

2576162,5

192,2

5,0

1104687,9

144,8

1,8

27 енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки

3661425,1

171,8

7,1

19602725,2

133,9

32,3

з них:

кам'яне вугілля

563056,8

162,5

1,1

1781372,2

224,0

2,9

нафта сира (включаючи газовий конденсат)

-

-

-

4171265,2

139,5

6,9

газ природний

2023,1

111,0

0,0

9392939,7

117,7

15,5

VI. Продукцiя хiмiчної та пов'язаних з нею галузей промисловостi

3479168,7

138,3

6,8

6441659,3

121,1

10,6

28 продукти неорганiчної хiмiї

1129360,5

164,3

2,2

270086,5

109,8

0,4

29 органiчнi хiмiчнi сполуки

445524,2

292,4

0,9

650521,9

119,5

1,1

30 фармацевтична продукція

198519,5

132,3

0,4

2445836,0

114,8

4,0

31 добрива

940625,4

109,6

1,8

417707,5

162,3

0,7

32 екстракти дубильнi, барвники

261205,1

129,3

0,5

386767,2

120,2

0,6

33 ефiрнi олії, косметичні препарати

163162,5

119,4

0,3

772182,8

112,6

1,3

34 мило, мийні засоби

100310,4

119,6

0,2

399511,6

107,3

0,7

35 бiлковi речовини

50168,7

139,1

0,1

138104,4

131,5

0,2

36 порох і вибуховi речовини

11166,6

73,1

0,0

19035,0

99,3

0,0

37 фото- або кiнематографічні товари

1338,8

104,2

0,0

43902,7

114,2

0,1

38 іншi продукти хiмiчної промисловості

177787,0

92,5

0,3

898003,6

149,9

1,5

VII. Полімерні матеріали, пластмаси та каучук

685276,5

121,6

1,3

3661440,2

137,5

6,0

39 полімерні матеріали, пластмаси

512150,3

129,2

1,0

2867271,5

133,9

4,7

40 каучук, гума

173126,3

103,7

0,3

794168,7

152,1

1,3

VIII. Шкiряна i хутряна сировина та вироби з них

173823,7

97,6

0,3

177286,8

142,7

0,3

41 шкури та шкіра необроблені

122601,6

85,9

0,2

72463,7

139,4

0,1

42 вироби із шкiри

44114,5

157,9

0,1

97630,6

151,5

0,2

43 хутряна сировина

7107,6

94,9

0,0

7192,5

92,7

0,0

IX. Деревина і вироби з деревини

828204,0

124,6

1,6

341530,5

121,4

0,6

44 деревина і вироби з деревини

827994,1

124,5

1,6

324094,9

119,2

0,5

45 пробка та вироби з неї

47,4

316,6

0,0

11589,0

175,4

0,0

46 вироби із соломи

162,5

146,3

0,0

5846,6

206,3

0,0

X. Маса з деревини або iнших волокнистих целюлозних матеріалів

940524,4

116,5

1,8

1658313,6

120,7

2,7

47 маса з деревини

734,8

96,4

0,0

117399,7

152,9

0,2

48 папiр та картон

822773,3

117,6

1,6

1438617,2

119,6

2,4

49 друкована продукція

117016,3

110,1

0,2

102296,7

109,4

0,2

ХI. Текстиль та вироби з текстилю

735844,1

103,2

1,4

1974817,4

139,4

3,3

50 шовк

55,9

71,2

0,0

2567,1

122,9

0,0

51 вовна

5481,8

105,9

0,0

56148,5

92,9

0,1

52 бавовна (тканини)

5762,5

81,6

0,0

175085,2

116,7

0,3

53 іншi рослиннi волокна

1279,6

101,9

0,0

13546,7

110,8

0,0

54 нитки синтетичні або штучні

5609,7

67,6

0,0

164090,5

128,7

0,3

55 хiмiчнi штапельнi волокна

6852,4

82,9

0,0

249220,8

137,9

0,4

56 вата

32914,5

99,7

0,1

131357,4

128,7

0,2

57 килими

11642,4

78,4

0,0

37824,0

159,1

0,1

58 спецiальнi тканини

2927,2

152,0

0,0

69650,5

123,0

0,1

59 текстильнi матерiали

20702,0

105,2

0,0

107470,6

129,1

0,2

60 трикотажні полотна

6662,6

164,8

0,0

83409,3

139,1

0,1

61 одяг трикотажний

125547,6

120,5

0,2

388424,0

180,8

0,6

62 одяг текстильний

420436,1

98,5

0,8

295604,9

132,1

0,5

63 іншi готовi текстильні вироби

89969,8

114,9

0,2

200417,9

167,5

0,3

XII. Взуття, головнi убори, парасольки

174761,0

120,9

0,3

490302,5

171,1

0,8

64 взуття

169326,9

121,9

0,3

467771,2

175,6

0,8

65 головнi убори

3547,8

86,5

0,0

7203,8

86,6

0,0

66 парасольки

1575,1

121,7

0,0

5026,0

111,0

0,0

67 обробленi перо та пух

311,2

128,1

0,0

10301,6

141,1

0,0

XIII. Вироби з каменю, гiпсу, цементу, кераміки, скла

399475,9

140,1

0,8

889669,0

140,1

1,5

68 вироби з каменю, гiпсу, цементу

108898,0

129,8

0,2

253096,1

132,6

0,4

69 керамiчнi вироби

183215,5

156,1

0,4

330229,5

153,0

0,5

70 скло та вироби із скла

107362,3

127,8

0,2

306343,4

134,1

0,5

XIV. 71. Дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали та вироби з них

74229,2

88,2

0,1

302692,3

189,5

0,5

XV. Недорогоцінні метали та вироби з них

17332546,9

135,2

33,7

4127967,2

154,2

6,8

72 чорнi метали

14626608,8

142,7

28,4

1921369,6

171,9

3,2

73 вироби з чорних металів

1993667,9

102,4

3,9

884522,8

142,7

1,5

74 мiдь i вироби з міді

266964,2

150,6

0,5

151988,4

147,0

0,3

75 нiкель i вироби з нікелю

18901,0

145,4

0,0

175814,7

169,4

0,3

76 алюмiнiй i вироби з алюмінію

171858,2

84,6

0,3

375836,3

134,6

0,6

78 свинець і вироби із свинцю

18073,3

72,0

0,0

58958,6

243,1

0,1

79 цинк i вироби із цинку

210,1

71,1

0,0

53609,7

159,9

0,1

80 олово та вироби з олова

124,7

164,4

0,0

9096,5

161,7

0,0

81 іншi недорогоцінні метали

96487,6

138,3

0,2

85535,0

115,4

0,1

82 інструменти, ножовi вироби

33498,5

90,8

0,1

194481,6

126,6

0,3

83 іншi вироби з недорогоцінних металiв

106152,6

115,8

0,2

216754,1

134,0

0,4

XVI. Механічне обладнання; машини та механiзми, eлектро-обладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення зображення і звуку

5670416,3

113,1

11,0

8166974,9

130,6

13,4

84 котли, машини, апарати і механічні пристрої

3135318,0

112,5

6,1

4563802,1

115,7

7,5

85 електричнi машини і устаткування

2535098,3

113,9

4,9

3603172,8

156,0

5,9

XVII. Транспортні засоби та шляхове обладнання

3262441,4

204,4

6,3

3664286,5

169,3

6,0

86 залізничні або трамвайні локомотиви, шляхове обладнання

2400884,0

309,0

4,7

276246,6

298,1

0,5

87 наземні транспортні засоби, крiм залiзничних

540571,8

141,7

1,1

3320612,3

169,1

5,5

88 аеронавігаційні або космiчнi апарати

123840,3

64,1

0,2

32076,7

61,4

0,1

89 плавучi засоби морські або річкові

197145,3

80,5

0,4

35350,9

63,4

0,1

XVIII. Прилади i апарати оптичнi, для фотографування або кiнематографiї; апарати медико-хiрургiчнi; годинники; музичнi iнструменти

252305,8

90,6

0,5

886372,0

132,1

1,5

90 прилади і апарати

249761,7

90,1

0,5

857914,4

131,7

1,4

91 годинники

1617,7

133,8

0,0

18189,9

147,1

0,0

92 музичні інструменти

926,4

272,8

0,0

10267,6

149,4

0,0

ХX. Рiзнi товари і вироби

416626,0

134,1

0,8

681981,8

136,4

1,1

94 меблi

311657,5

135,5

0,6

368997,5

125,2

0,6

95 іграшки, iгри

100856,5

134,6

0,2

195035,7

162,6

0,3

96 рiзнi готовi вироби

4112,0

71,6

0,0

117948,7

138,1

0,2

XXІ. 97 Вироби мистецтва

244,3

35,4

0,0

2082,7

209,3

0,0

Товари, придбані в портах

27882,0

77,9

0,1

252180,5

135,5

0,4

Різне

309328,8

112,8

0,6

130618,1

147,2

0,2

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Суть та основні риси транснаціональних корпорацій. Масштаби діяльності транснаціональних корпорацій на світовому ринку. Міжнародний поділі праці на двох рівнях. Організаційна й управлінська здатність ТНК. Конкурентні переваги ТНК.

    реферат [17,5 K], добавлен 05.08.2007

  • Значення транснаціональних корпорацій на сучасному етапі розвитку світового господарства. Позитивні та негативні аспекти їх діяльності. Аналіз лідуючих ТНК світу, їх галузева структура та участь у світовому торговому обороті, вплив на економіку України.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.01.2014

  • Визначення основних етапів становлення та розвитку транснаціональних корпорацій. Характеристика форм транснаціонального об`єднання капіталу. Розкриття структури і типів даних корпорацій, еволюція їх створення і функціонування в умовах ринкової економіки.

    курсовая работа [50,3 K], добавлен 22.11.2014

  • Стратегічні орієнтири міжнародних корпорацій. Види і типи транснаціональних корпорацій, особливості діяльності в Україні. Стратегії конкуренції в міжнародному бізнесі. Характеристика основних ринків впливу. Рівень іноземних інвестицій в економіку країни.

    курсовая работа [44,1 K], добавлен 09.10.2013

  • Поняття й умови розвитку економічної інтеграції. Передумови і фактори її розвитку, цілі і значення. Міжнародний поділ праці і виробнича кооперація. Ознаки інтеграційних процесів. Моделі транснаціональних корпорацій. Сучасний етап транснаціоналізації.

    контрольная работа [29,5 K], добавлен 19.11.2014

  • Сутність та причини виникнення транснаціональних корпорацій, їх основні властивості. Форми транснаціональних корпорацій. Позитивні та негативні сторони ТНК, їх роль у сучасній світовій економіці. Шляхи протидії негативним сторонам іноземного інвестування.

    реферат [27,6 K], добавлен 09.05.2012

  • Суть та критерії корпоративного управління, особливості механізму та аналіз організаційних моделей транснаціональних корпорацій. Розробка та оцінка заходів покращення структури управління компанії. Перспективи розвитку корпоративного управління.

    дипломная работа [792,4 K], добавлен 21.07.2010

  • Діяльність транснаціональних корпорацій. ТНК у процесах глобального руху капіталів та інвестування. Позитивні та негативні наслідки господарської діяльності ТНК. Прямі іноземні інвестиції ТНК у харчову промисловість та у галузь електроніки України.

    дипломная работа [245,0 K], добавлен 30.10.2009

  • Поняття і причини розвитку міжнародних лізингових відносин, аналіз їх розвитку на світовому ринку. Правові аспекти регулювання лізингу в Україні. Визначення економічної доцільності лізингових операцій на підприємстві. Аналіз стану охорони праці на ньому.

    дипломная работа [997,8 K], добавлен 01.07.2011

  • Формування та функціонування транснаціональної компанії як суб’єкта міжнародної торгівлі. Сутність та значення ТНК на сучасному етапі розвитку світового господарства. Галузева структура транснаціональних компаній, їх участь у світовому торговому обороті.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 29.03.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.