Торгівельно-економічі відносини Китаю та Казахстану в контексті діяльності ШОС

В ході VI засідання,5 листопада 2007 року, глав урядів країн-учасниць ШОС в минулу п'ятницю прем'єр-міністри Китаю і Казахстану Вень Цзябао і Карім Масімов прийшли до думки, що обом країнам слід розширити співпрацю в сферах економіки і торгівлі, передає Казінформ з посиланням на агентство Сіньхуа.

На думку Прем'єра Державної ради КНР, Казахстан є добрим сусідом і важливим партнером Китаю. Встановлення стратегічного партнерства між двома країнами відповідає інтересам двох країн і сприяє миру, стабільності та спільному розвитку.

К. Масімов зазначив, що Казахстан надає величезне значення співробітництву з Китаєм.

Прем'єр-міністри зійшлися на думці, що, будучи країнами-сусідами, зі взаємно доповнюють економіками, Китай і Казахстан мають унікальні переваги і величезний потенціал для розвитку взаємовигідного партнерства, Казахстану і Китаю слід впроваджувати і розширювати такі проекти співробітництва, як розробка природного газу і будівництво трубопроводів та інші. Країнам також необхідно вжити заходів по сприянню економічному та торговельному співробітництву, а також обміну кадрами [34].

Інвестиційна взаємодія між РК і КНР знаходиться на шляху сталого, взаємовигідного розвитку. Особливий імпульс зміцненню співробітництва в даній сфері надала озвучена в 2008 році ініціатива Президента РК Нурсултана Назарбаєва про надання Китаєм кредиту Казахстану в розмірі 10 млрд. доларів США. Саме в рамках її реалізації між двома країнами у 2009 році був підписаний ряд великих угод, що передбачають спрямування зазначених коштів на реалізацію проектів у різних секторах економіки Казахстану.

В 2008 р. товарообіг вже становив майже 16 млрд. доларів (53% - імпорт з Китаю, 47% експорт в Китай).

Спільні нафтопроводи:

· нафтопровід Казахстан-Китай (частина маршруту "Центральна Азія - Китай") (Атирау - Алашанкоу). Потужність - 10 млн. т. в рік, з планами подальшого розширення до 20 млн.т. ( після будівництва другої черги), довжина - 2200 км. Власники - CNPC, КМГ. Нафтопровід введений в експлуатацію в 2006 році. У 2009 році експорт у Китай становив близько 3 млн. т. (4% від китайського імпорту нафти).У 2009 році в китайському напрямку транспортовано 6,2 млн. т. казахстанської нафти.

Не секрет, що зміна пріоритетів є результатом цілеспрямованої роботи Китаю, який кілька років тому поставив цілком конкретне завдання трансформувати ШОС з просто політичної організації серйозного регіонального гравця з прицілом на конкретні економічні проекти. Тому не дивно, що основні теми, обговорювані в Астані, так чи інакше крутилися навколо цього. Природно, що багато чекали спільних заяв глав урядів країн ШОС з приводу реакції на світову фінансову кризу. Але нічого цікавого запропоновано не було, крім активізації зв'язків між підприємницькими колами і банківськими структурами держав-членів ШОС і можливого проведення спільного економічного форуму [ 103].

Хоча при певних умовах не можна виключати того, що в разі крайньої потреби саме Китай зможе виступити одним із серйозних кредиторів для інших членів ШОС при погіршенні фінансової та економічної обстановки, так як інших фінансових джерел ззовні поки не видно. Адже на допомогу МВФ і СБ, як це могли дозволити собі Ісландія або Угорщина, розраховувати не доводиться. Саме тому світова фінансова криза може зіграти позитивну роль для ШОС, якщо дана організація продемонструє здатність до ефективної економічної взаємодопомоги. Тим більше, що Пекін в свій час вже надав кредитну лінію на суму 920 млн доларів Киргизстану, Таджикистану і Казахстану на фінансування імпорту з Китаю [74].

Слід зазначити, що це не єдиний приклад успішного інвестиційного співробітництва між Казахстаном і Китаєм. У 2008 і 2009 роках між інститутами розвитку двох країн були підписані угоди про виділення казахстанській стороні кредитних коштів на суму, що перевищує 3 млрд. дол. Таким чином, загальний обсяг китайських інвестицій, залучених в економіку РК, сьогодні перевищує 13 млрд. дол. [22].

Без сумніву, інвестиційну взаємодію між РК і КНР має прекрасні перспективи для подальшого розвитку. Так, у 2009 році Голова КНР Ху Цзіньтао озвучив намір китайської сторони виділити кредит у розмірі 10 млрд. дол. для країн-учасниць ШОС. Ми розраховуємо, що Казахстан стане одним з основних одержувачів коштів, які планується направити на реалізацію інфраструктурних проектів, що представляють інтерес, у тому числі і для китайської сторони. Серед них можна відзначити будівництво залізничної магістралі «Хоргос-Жетыген». В даний час повним ходом йдуть переговори між зацікавленими структурами обох країн [91].

Взаємини Казахстану і Китаю в економічній сфері пов'язані з особливістю розташування цих країн, їх близькістю до прикордонній території, значним потенціалом і динамікою попиту в КНР на природні ресурси. Нерівнозначність китайських регіонів, наявність динамічно розвиваються і відстаючих, певною мірою схожі з казахстанськими проблемами. Між тим сусідня країна докладає значних зусиль з подолання структурних диспропорцій.

Взаємодія Казахстану і КНР, на думку дослідників, набуває своєрідний характер. Видається, що саме Китай, визначаючи свої пріоритети, зацікавленість у розвитку конкретних галузей і виробництв країн-партнерів, послідовно формує прийнятну для себе структуру економіки цих держав, їх експортно-імпортні потоки. Зростаючі потреби азіатської країни підсилюють сировинний характер вітчизняної економіки. Казахстан стає сировинним придатком, причому навіть не КНР, а тільки одного автономного району.

Сучасні Китай і Казахстан - це країни активних економічних реформ, результати яких позитивно позначаються на всіх сторонах національної економіки обох країн [84].

Китай не має переваг перед іншими країнами в доступі до ресурсів Казахстану, не відноситься до промислово розвиненим державам і продовжує зараховувати себе до країн, що розвиваються, але, створюючи свій пояс безпеки, не може байдуже ставитися до того, що робиться y нього під боком. До того ж Китай, будучи великим ринком, є високий попит на казахстанські природні ресурси, що є в певній мірі гарантом стабільного споживання казахстанської продукції.

Казахстан виступає за стійке співробітництво з країнами світової спільноти в економіці і будує її на експорті багатства своїх надр. Інтереси економічної безпеки полягають не стільки в продажу природних багатств, скільки в розвитку економіки, подоланні її сировинної спрямованості і входження в 50 конкурентноздатних країн.

Співробітництво у сфері забезпечення безпеки відбувається, головним чином, в рамках "Шанхайської Організації Співробітництва". [37, З2].

Китай і Казахстан є активними учасниками цієї організації.

Розвиток відносин Китаю і Казахстану має важливе стратегічне значення.

У розвитку казахстансько-китайських економічних відносинах в рамках ШОС спостерігається декілька чітких тенденцій:

1) початок спільного просування великих економічних проектів;

2) підвищена увага КНР до розвитку енергетичного співробітництва з Казахстаном;

3) значне зростання обсягів зовнішньоторговельних операцій, і поліпшення зовнішньоторговельного балансу Казахстану [28].

Незважаючи на те, що ШОС спочатку створювалася з метою спільного захисту кордонів сусідніх держав, практично відразу її діяльність отримала і економічну спрямованість. Через кілька місяців після початку роботи ШОС на своїй першій зустрічі в Алма-Аті глави урядів держав-членів Шанхайської організації співробітництва обговорили питання регіональної торговельно-економічної співпраці, розвитку ШОС та ін. проблеми, підписали Меморандум між урядами держав-учасниць ШОС про основні цілі та напрями регіонального економічного співробітництва.

Для Казахстану питання участі в діяльності "Шанхайського форуму" є одним з ключових питань зовнішньої політики. У зв'язку з цим необхідним є ініціювання низки заходів, спрямованих на активізацію діяльності в рамках "Шанхайського форуму", зміни його статусу і функціональної спрямованості, наповнення його новим змістом, і, в остаточному підсумку, перетворення "Шанхайського форуму" в важливий елемент системи регіональної безпеки.

В цілому, "Шанхайський форум" для РК може стати ефективним інструментом у досягненні ряду геополітичних цілей. Дане об'єднання має великий потенціал у плані розвитку багатостороннього торгово-економічного співробітництва, a також гуманітарних зв'язків.

ШОС - це найбільш прийнятний інструмент для певного інтегрування Китаю в систему регіональної безпеки, що важливо для казахстанської сторони [66, 196].

Таким чином, серед пріоритетних сфер взаємодії двох держав у рамках "Шанхайського форуму" можна відзначити:

- спільне вирішення проблем уйгурського сепаратизму і релігійного екстремізму, заворушень на кордоні і т.п.;

- створення умов для успішного розвитку двосторонніх економічних відносин з перспективою економічної інтеграції;

- підвищення авторитету на міжнародній арені [52, 72].

Разом з тим, не можна не відзначити питань, по яким позиції держав не збігаються.

Активна зовнішньоторговельна політика КНР набуває все більш масований, експансіоністський характер. Навіть найбільші країни, стурбовані зростаючими ризиками на внутрішніх ринках, сталими експортно-імпортними зв'язками, кон'юнктурою світового ринку, вживають заходів щодо протистояння китайським продуцентів, що нарощують виробництво і постачання продукції, як правило, низької якості, а також потоки капіталів у власну економіку і за кордон.

Досліджуючи різні аспекти взаємодії Казахстану з Китаєм, слід звернути увагу на значний досвід КНР у розвитку співпраці. Уміло відстоюючи свої інтереси в процесі активного проникнення на світовий ринок, розширюючи взаємини з багатьма країнами, Китайська республіка досягає значних результатів, підпорядковуючи національним цілям і високорозвинені та економіки, що розвиваються [53, 283].

Зважаючи, що вибухнула восени 2008г.мировой рецесії сторони вирішили вжити заходів для мінімізації наслідків економічного спаду та заохочення більш тісного регіонального торговельно-економічного та інвестиційного сотрудничества.Именно у цей період виразно проявився факт, що рушійною силою організації у сфері розвитку економічної співпраці, безсумнівно, є Китай.Так, 16 червня 2009г.Китай прийняв рішення про виділення країнам ШОС кредиту на 10 млрд.долл.на подолання наслідків кризи, а 14 жовтня 2009г.в Пекіні була прийнята Спільна ініціатива щодо активізації багатостороннього економічного співробітництва з подолання наслідків світової фінансово-економічної крізіса.в зв'язку з цим заслуговує уваги той факт, що з 2001 по 2011 гг.размер товарообігу тільки між КНР та іншими учасниками ШОС збільшився майже в 10 разів - з 12,1 млрд.до 113, 4 млрд.доларів/3/.При цьому Китай зацікавлений і в подальшому розширенні торговельно-економічних зв'язків, і 7 червня 2012г.эта країна заявила про свою готовність виділити 10 млрд.долл.для кредитування проектів економічного співробітництва в рамках ШОС.

Китай вже перетворився на провідного торговельного партнера Казахстану .При цьому немає ніяких сумнівів, що дані зовнішньоторговельні показники (також як і аналогічні індикатори взаємної торгівлі всіх інших країн ШОС) будуть неухильно рости вгору через величезного потенціалу економічного співробітництва в рамках ШОС [29].

30 жовтня 2008р. в Астані розмірковуючи про фінансові проблеми, що представляють загрозу безпеці, учасники саміту ШОС розглянули практичні шляхи зміцнення фінансової стабільності. Він запропонував провести найближчим часом в Алмати зустріч глав центробанків і міністрів фінансів для аналізу та координації стабілізаційних заходів. Китай же висловився за поглиблення економічного співробітництва в рамках ШОС. Прем'єр Держради Китаю Вень Цзябао закликав держави-члени ШОС зміцнювати взаємне співробітництво у фінансовому секторі та налагодити координацію у сфері аналізу та прогнозування міжнародних макроекономічних процесів. Крім того, він запропонував вжити заходів зі стимулювання торгівлі та інвестицій, повідомило інформагентство "Сіньхуа". Окремо він зупинився на необхідності створення спеціальних економічних зон у прикордонних районах, подібних центру Хоргос на ділянці казахстансько-китайського кордону.

Китай і Казахстан знову виступили за якнайшвидше створення транспортного коридору "Західний Китай - Західна Європа", який полегшить доступ китайських товарів на європейські ринки і забезпечить Казахстану доходи від транзиту вантажів по його території. Він запропонував створити спільний енергетичний ринок держав-членів ШОС, основою для якого, за його словами, може стати існуюча система трубопроводів, що з'єднує Росію, країни Центральної Азії та Китай, - якогось "енергетичного співтовариства, в рамках якого можна гармонізувати інтереси виробників, транспортувальників та споживачів енергоресурсів".

Казахстан традиційно є найбільшим торговим партнером СУАР КНР. У зовнішній торгівлі країн частка Сіньцзяну займає понад 50%. У 2009 році товарообіг РК-СУАР проти 2008 року скоротився на 24% і склав 6,897 млрд.дол.

У першому півріччі 2010 року у зовнішній торгівлі республіки з автономним районом відбулося зростання на 45,4% і досяг 3,36 млрд. дол.

З метою активізації торгівлі та розширення експортного потенціалу прикордонних територій з сусідніми країнами Китай став надавати державну підтримку їх розвитку, використовуючи зокрема, зонну модель. Стимулювання прикордонної торгівлі стало особливо актуальним після світової кризи, сильно вдарив по зовнішній торгівлі країни (спад китайського експорту) і спровокувало відтік іноземних інвестицій [30].

У першому півріччі 2010 року спостерігалося різке зростання поставок в Китай продукції хімічної промисловості - на 183%, проте її незначний вага - 6,4% в обсязі всього казахстанського експорту не зміг вплинути на загальне зростання поставок.

Навпаки, асортимент китайських поставок в Казахстан зберігає тенденцію до збагачення, тут основними статтями експорту виступають товари з високою доданою вартістю та поглибленої переробки.

За перше півріччя з Китаю були імпортовані: текстиль та текстильні вироби, що посіли 37% питомої ваги в обсязі всього імпорту; машини, обладнання та інструменти (23%); товари народного споживання (11%); метали та вироби з них (7,5%); продукція хімічної промисловості (6,7%); вироби з мінералів, кераміки і скла (5%); інші товари - меблі, дитячі товари, іграшки тощо. (4,3%). Зазначені групи в сукупності зайняли 94,5% усього обсягу імпорту РК з КНР [22].

У 2010 році понад 90 % поставок із РК у Китай припадало на сировину (більша частина - енергетичні ресурси, що також є поставки чорних і кольорових металів). З Китаю в РК постачають продукцію машинобудування і металообробки (близько 60 %), продовольчі та інші товари. Як наслідок, роль Китаю - постачальник готової продукції, а Казахстану - постачальник сировини [79,5].

Таким чином, торгівля між країнами неухильно зростає. Однак структура товарообігу розвинена більше не на користь Казахстану, оскільки, незважаючи на зростання обсягів взаємної торгівлі, казахстанський експорт є стратегічною сировиною, a імпорт - товарами з більш високою доданою вартістю, тобто товарами народного споживання.

2011 рік - рік з віховою значенням в історії розвитку двосторонніх відносин Китаю і Казахстану. Співпраця двох країн у сферах політики, торгівлі та економіки, енергетики, гуманітарної сфери, безпеки та міжнародних справ всіляко зростало і досягло суттєвих результатів. У червні того року голова Ху Цзіньтао і президент Нурсултан Назарбаєв спільно заявили про розвиток всебічного стратегічного партнерства Китаю і Казахстану. Відносини двох країн увійшли в нову історичну стадію розвитку [49].

Китай відноситься до ШОС гранично серйозно. Шанхайська організація співробітництва - це довгостроковий проект Китаю, який хоче грати в ШОС ту ж роль, що і Радянський Союз в організації Варшавського договору. І відповідно, Китай готовий залучити в ШОС туди всіх, кому потрібна військово-технічна міць ресурси Китаю для захисту від Америки. Не виключаючи і той же Іран.

Крім того, для Китаю ШОС є одним з головних зовнішньополітичних інструментів з освоєння колишньої радянської Середньої Азії. У Пекіні впевнені у своєї провідної ролі в ШОС, оскільки зростаючий китайський економічний і військовий потенціал багаторазово перевершує показники партнерів. Приміром, нещодавно в рамках ШОС за ініціативою Пекіна був створений фонд економічного розвитку, грантами та кредитами якого вже користувались слабкі Киргизія, Таджикистан і навіть дуже самостійний і незалежний Узбекистан.

Держави Центральної Азії бачать в ШОС хоч якийсь юридично зобов'язуючий механізм підтримки сформованого балансу сил і за взаємною стримування двох гігантів - Росії і Китаю. З цієї причини всі ці країни, включаючи і Казахстан, досить стримано ставилися до всіх ініціатив щодо розширення ШОС. Зокрема, до прийняття потенційно небезпечного сусіда Ірану в ряди організації.

Китай ретельно вибудовує свій центральноазіатський протекторат. В тому числі, свою зону відповідальності транспортних інфраструктурних коридорів вздовж Центральної Азії аж до кордону з Євросоюзом.

Китай ретельно вибудовує свій центральноазіатський протекторат. В тому числі, свою зону відповідальності транспортних інфраструктурних коридорів вздовж Центральної Азії аж до кордону з Євросоюзом. До речі, Грузія не раз заявляла, що скоро стане «золотим мостом» між Китаєм і Європою» Тим самим мається на увазі, що всі держави Центральної Азії, в тому числі і Казахстан, стануть певною мірою залежними від Китаю. І в цьому зв'язку ШОС як інструмент міжнародної стабільності все більше перетворюється в чисто китайський інструмент. І я думаю, що цю стратегічну небезпеку треба чітко усвідомлювати. Тому рух китайців в Центральну Азію на хребті «тигра ШОС» - це не інтеграційний проект, а асиміляційні проект. Пам'ятаєте стару приказку: «народжений від китайця, може бути тільки китайцем» [72].

Торговельно-економічне співробітництво досягло нових результатів. За статистикою китайської сторони, за перші 11 місяців 2011 року обсяг товарообігу двох країн досяг 22,519 млрд. доларів США з ростом на 22,59% в порівнянні з показником в аналогічному періоді попереднього року. Великі проекти двостороннього характеру реалізуються за планом, активно просувається будівництво різноманітних об'єктів. Робота з прокладання автодороги «Захід Китаю Захід Європи» йде за планом. Центральні банки двох країн підписали угоди про взаємний обмін національних валют, домовилися про активному просуванні роботи за розрахунком в національних валютах у двосторонній торгівлі. Сторони домовилися про низку нових угод про співробітництво, зокрема, китайська сторона взяла поспіль проект будівництва високошвидкісної залізниці «Алма-Ата-Астана» в Казахстані. Це ще один значущий проект співпраці двох сторін після встановлення дипломатичних відносин між двома країнами, який стане новим важливим напрямком ділового співробітництва двох країн [49].

Нещодавно перший в Євразії транснаціональний центр співробітництва - Китайсько-казахстанський центр міжнародного прикордонного співробітництва «Хоргос» був офіційно введений в експлуатацію, друга китайсько-казахстанська транскордонна залізниця «Хоргос-Алтынколь» була зістикована.

Рішення про реалізації даних проектів стратегічного співробітництва були прийняті особисто головою Ху Цзіньтао і президентом Нурсултаном Назарбаєвим і були успішно реалізовані завдяки підтримці двох лідерів. Це важливі заходи щодо посилення співпраці у сферах економіки, науки і техніки та гуманітарного співробітництва в прикордонних районах, які створюють сприятливі можливості для активізації дружніх зв'язків та ділового сотрудничеста двох країн.

Вже сьогодні в районі Хоргоса ведеться будівництво другої залізничної лінії та реконструкція автомагістралі «Західний Китай - Західна Європа», які планують завершити у 2011-2012 роках [22].

Відбулося багато блискучих подій в гуманітарному співробітництві. За 2011 рік боку провели серію заходів з культурним обмінам, як художнє уявлення «Радісне Свято Весни», живописна виставка «Подорож під час світу», «Тиждень культури СУАР Китаю», взаємно були відправлені культурні делегації та художні колективи.

У липні 2011 року третій в Казахстані Інститут Конфуція відкрився в Державному педагогічному інституті в Актюбінській області, який став новим вікном для громадян Казахстану вивчення китайської мови і знайомство з китайською культурою. З нагоди 20-річного ювілею з моменту встановлення дипломатичних відносин Китаю і Казахстану сторони провели серію багатих і змістовних святкових заходів. Поняття «Вічний мир і дружба з покоління в покоління» міцно вкоренилося в серцях двох народів.

Інтенсивні високорівневі контакти - помітна специфіка відносин Китаю і Казахстану в цьому році. У першій половині року глави двох держав здійснили взаємні візити. У лютому президент Нурсултан Назарбаєв відвідав Китай, у червні голова Ху Цзіньтао здійснив візит в Казахстан і був присутній на Саміті глав держав-членів ШОС, сторони розробили стратегічний план розвитку китайсько-казахстанських відносин і співробітництва в різних галузях у другому десятиріччі цього століття.

Враховуючи бурхливий розвиток прикордонних районів на китайській стороні, нам також належить кореспондувати свої плани, спрямовані на стимулювання розвитку в нашій прикордонній зоні, а саме - створення СЕЗ, організацію виробництв та експортно-імпортні переробки, а також збільшення пропускної здатності КПП «Хоргос».

Важливо передбачити заходи щодо забезпечення конкурентоспроможності казахстанської частини МЦПС і прилеглої до нього СЕЗ, створюючи сприятливі умови шляхом надання податкових преференцій, послаблення митних зборів на імпорт-експорт і інших заходів, що сприяють підвищенню економічної ефективності і міжнародної привабливості даної зони.

Згідно з програмою ділового співробітництва, висунутої лідерами Китаю і Казахстану, сторони повинні докладати спільні зусилля в наступних аспектах для досягнення мети, згідно з якою торговий оборот двох країн має сягнути 40 млрд. доларів США в 2015 р.[49].

По-перше, розширення торгівлі та інвестування. Сторони можуть розробити план співпраці на середній та тривалий термін, щоб досягти поетапних цілей торговельно-економічного співробітництва. Сторони повинні тривало просувати торговельні послуги, удосконалювати торговельну середу, висувати пільгові політики та зручні умови для входу товарів, інвестицій і послуг партнерів на вітчизняний ринок. Сторони можуть повністю використовувати платформу ярмарку «Китай - Євразія», Торговельно-економічній ярмарки Харбіна, Китайської міжнародної ярмарки імпортно-експортних товарів (м. Гуанчжоу) і т.д., щоб знайти більше проектів співробітництва. Китай буде підтримувати вітчизняні підприємства в інвестуванні та відкритті бізнесу в Казахстані.

По-друге, просування синхронного розвитку енергетичного і нересурсового співробітництва. Необхідно забезпечити стабільну експлуатацію Китайсько-казахського нафтогазового трубопроводу прискорити будівництво другої черги Китайсько-казахського нафтопроводу і лінії З Китайсько-казахського газопроводу, розширити співпрацю в сфері екологічно чистої та нової енергетики, реалізувати план співпраці двох країн в нересурсовой сфері та відповідні заходи, щоб сприяти всебічному і рівномірному розвитку ділового співробітництва двох країн. Обидві країни є великими аграрними країнами, між сторонами відзначається сильна взаємодоповнюваність і великий потенціал співпраці в сільськогосподарській сфері. Сторони можуть зміцнювати співробітництво в сфері засіву, торгівлі сільськогосподарськими продуктами, будівництва Центру показового сільського господарства і т.д. Для цього можна створити на КПП «зелений коридор» для швидкої розмитнення сільськогосподарських продуктів. Сторони повинні поступово розширювати співпрацю у сфері будівництва високошвидкісних залізниць, глибокої переробки ядерного палива, космічної промисловості і т.д., збільшувати науково-технічне утримання у двосторонньому співробітництві; спільно реалізовувати угоду про валютний обмін, поступово просувати зовнішньоторговельні розрахунки в національній валюті двох країн; надавати фінансову підтримку для великих проектів співробітництва, які цікавлять обидві сторонни [49].

По-третє, зміцнення будівництва у сфері взаємного об'єднання та обмінів. Сторони повинні вдосконалювати будівництво основних об'єктів інфраструктури в прикордонних містах, реалізувати проект будівництва автодороги «Захід Китаю Захід Європи», повністю розгортати потенціал транзитного перевезення з Казахстану, активно просувати співробітництво в транзитного перевезення вантажів. Ці проекти створять новий міст китайсько-казахського співробітництва, який надасть більш зручні умови для розвитку Китаю, Казахстану та інших країн у цьому регіоні.

Коли мова йшла про перспективи стратегічного співробітництва у збереженні регіональної безпеки і стабільності, а також у спільному розвитку, Чжоу Лі зазначив, що нині світова ситуація швидко змінюється, міжнародні відносини зазнають глибокі зміни, що існує багато факторів нестабільності і невизначеності. Як реагувати на загрози безпеці та виклики в новій ситуації, сприяти економічному розвитку країни, підвищувати рівень життя людей? - це спільне завдання, яке стоїть перед Китаєм і Казахстаном. Обом сторонам необхідно вжити реальні заходи, розгорнути функцію існуючого режиму співпраці, створити сприятливе та безпечне середовище для розвитку двох країн. Ми повинні тривало зміцнювати юридичну основу для співробітництва у сфері виконання закону і забезпечення безпеки, зміцнювати обміни між відповідними відомствами, зміцнювати співробітництво в рамках великих проектів співробітництва у сфері безпеки двох країн, поглиблювати співпрацю в рамках ШОС, НВЗДА і т.д., розвивати здатність до протидії реальним загрозам, невпинно боротися з «трьома силами зла», торгівлею наркотиками та організованою злочинністю. Крім того, необхідно просувати і реалізовувати інтеграцію регіональної економіки, створювати зручні умови для торгівлі та інвестування, прискорювати створення режиму безпеки в цьому регіоні в сферах енергетики, фінансів, продовольства і т.д., зміцнювати співробітництво в нересурсовой сфері та сфері, що відноситься до повсякденного життя людей, спільно сприяти миру, стабільності і розвитку двох країн і всього регіону.

Враховуючи поточну нестабільність ситуації, ця сфера взаємодії є найбільш перспективною. З стабілізацією ситуації c релігійним екстремізмом перед державами відкриються нові можливості економічної та інших сфер співпраці [100, 22].

На сьогоднішній день від розвитку двосторонніх відносин між Казахстаном, Китаєм і їх взаємодії в рамках регіональних структур залежить успіх майбутньої інтеграції.

Экономический рост стал важным объединяющим началом для ШОС. Во всех без исключения странах Организации в последние годы он составляет 6-8%, значительно превышая среднемировые показатели. Лидерами по росту ВВП в ШОС являются Китай и Казахстан.

Розгортання повномасштабної економічної взаємодії в рамках ШОС неможливо без залучення недержавних секторів економіки держав-членів. Тут мається на увазі, що рівень роздержавлення економічних структур значною мірою різниться. У зв'язку з цим передбачаються гнучкі форми співпраці в торговельно-економічній сфері. Зокрема, у програмі багатостороннього економічного співробітництва держав-членів ШОС чітко говориться про те, що її положення будуть реалізовуватися як державними органами, так і господарюючими суб'єктами на основі укладених договорів і контрактів. Гнучкий підхід передбачений і до фінансування економічних проектів у рамках організації. Він теж передбачає як державні, так і недержавні канали [83].

Протягом наступних 20-ти років країни-учасниці ШОС погодилися поетапно прийти до вільного пересування товарів, капіталів, послуг, технологій на внутрирегиональном ринку і згодом побудувати в рамках ШОС зону вільної торгівлі.

Ідея вільної торговельно-економічної зони ШОС полягає в наступному: до загальної вигоди знизити собівартість товарообороту і торгові витрати для країн-учасниць: стимулювати регіональні інвестиції; сформувати поділ праці на субрегіональному рівні, об'єднати структуру регіональної промисловості з ресурсами. Нова система промислового поділу праці повинна інтегруватися в глобальну систему і об'єднати населення регіону, що становить 2,8 млрд осіб, в єдиний євразійський ринок [99].

Побудова вільної економічної зони ШОС є ключовим елементом у просуванні регіонального економічного співробітництва між Китаєм і країнами Центральної Азії, оскільки країни Центральної Азії і Росія мають таку організацію співробітництва, як Євразес.

В Центральноазіатському регіоні, безперечно, Казахстан є лідером. Темпи економічного зростання республіки високі, йде процес розширення економічної відкритості. Казахстан демонструє сильну прихильність ідеї регіонального співробітництва і в той же час має спільний кордон з Китаєм, протяжність якої становить 1782 км. Казахстан є своєрідною сполучною мостом між країнами Центральної Азії та Китаєм на Євразійському континенті. Тому, як тільки сформується китайсько-казахстанська вільна економічна зона, вона повинна стати тим елементом, який просуне реалізацію побудови зони вільної торгівлі ШОС.

Економічна взаємодія в рамках ШОС розвивається досить високими темпами. Створена Ділова рада та Міжбанківське об'єднання ШОС, працює Науково-експертний форум. ШОС об'єднує в собі держави, які є найбільшими виробниками енергоресурсів, а також країни, які виступають в якості імпортерів. Саме цей факт зумовлює перспективність багатостороннього енергетичної взаємодії РК і КНР в рамках ШОС [46].

Прем'єр-міністр Казахстану Серік Ахметов на засіданні глав урядів країн ШОС в Бішкеку запропонував розробити спільну інноваційну програму.

За словами глави уряду, основною метою програми має стати використання інновацій та інвестицій при виробництві товарів і послуг, отримання ефективності, наукоємності, а також енергоємності продукції. Розроблений Казахстаном проект концепції вже направлений державам - учасникам ШОС. Як зазначив Ахметов, перспективним питанням співробітництва в рамках ШОС має стати створення мережевого університету та молодіжної ради ШОС.

"Шанхайська організація співробітництва стала важливим чинником забезпечення миру і стабільності. Наступним кроком у розвитку організації буде трансформація її в регіональний орган. Казахстан пропонує в рамках ШОС сконцентруватися на 2-3 напрямках. В першу чергу необхідно сформувати механізм фінансового забезпечення економічних проектів, що передбачає створення банку ШОС і спеціального рахунку. Другим моментом має стати угода про міжнародні перевезення. Казахстан в цьому напрямку бачить будівництво транспортного коридору від Китаю до Росії. До 2015 року Казахстан завершить цей проект", - зазначив Ахметов [102].

10 вересня 2013 року міністр освіти і науки Казахстану Аслан Саринжипов і міністр науки і техніки Китаю Вань Ган обговорили подальші перспективи науково-технічного співробітництва між двома країнами.

Учасники зустрічі висловили єдину думку про те, що науково-технічне співробітництво є важливою складовою частиною двосторонніх відносин Казахстану і Китаю. Глава відомства КНР підкреслив позитивну динаміку розвитку співробітництва в галузі науки і техніки. Він також торкнувся питання співпраці у сфері освіти, обміну студентами і викладачами. В даний час в рамках угод між МОН Казахстану і МО Китаю, країн-членів ШОС і Китайською національною нафтогазовою корпорацією 240 казахстанських студентів продовжують навчання у вузах Китаю і 70 китайських студентів навчаються у внз Казахстану.

У свою чергу, Саринжипов запропонував обговорити і визначити нові перспективи співпраці, розробити спільні програми. Одним з найважливіших напрямків міністр назвав розвиток університетської науки. Він зазначив, що необхідно стимулювати всебічне співробітництво, що включає в себе повну ланцюжок від проведення спільних досліджень і розробок до впровадження їх результатів у виробництво.

Зазначимо, що це перша зустріч із зарубіжною делегацією Аслана Саринжипова, який днями очолив Міністерство освіти і науки. Наступну зустріч китайська делегація запропонувала провести в Пекіні [104].

Назарбаєв запропонував країнам ШОС співпрацювати в енергетиці.

"На жаль, на цих форумах партнерство і взаємна робота йдуть на двосторонній основі. Ми не здійснили жодного проекту всі разом, для всієї ШОС. Думаю, що секретаріату і новому керівникові секретаріату треба про це подумати. Це могло б бути транспортно-транзитний співпрацю в області енергетики, щоб всі держави брали участь", - сказав Назарбаєв, виступаючи на засіданні Ради глав держав-членів ШОС в Пекіні.

Продовжуючи тему транспортно-транзитного потенціалу Президент Казахстану підкреслив необхідність збільшення взаємного товарообігу в рамках ШОС, об'єднання ринків країн, розширення транзитних вантажопотоків між Азією і Європою.

"Важливим кроком у напрямку є прийняття міжурядової угоди ШОС про міжнародні автоперевезення. Міжнародна автомагістраль Західна Європа - Західний Китай важлива ланка транспортного і торговельного співробітництва. Будівництво казахстанської частини довжиною 2700 кілометрів завершується в 2013 році", - зазначив він.

Голова Мажилісу Парламенту Казахстану Нурлан Нігматулін зустрівся з Головою Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном, які перебувають з першим державним візитом у Казахстані.

У ході зустрічі 8 вересня 2013 р. співрозмовники обговорили широке коло питань казахстансько-китайських взаємин. При цьому Нурлан Нігматулін зазначив, що завдяки Президенту Казахстану Нурсултану Назарбаєву і керівництву Китаю країни змогли створити зразковий приклад міждержавних відносин динамічного і конструктивного співробітництва, що розвиваються, у стійкому і стабільному руслі, приносячи велику користь народам двох країн.

Сторони високо оцінили рівень співпраці Казахстану і Китаю і в рамках міжнародних організацій - ШОС, НВЗДА, ООН.

Голова Мажилісу також висловив упевненість, що прийнята в ході візиту Голови КНР Сі Цзіньпіна спільна Декларація про подальше поглиблення всебічного стратегічного партнерства сприятиме подальшому зміцненню взаємодії Казахстану і Китаю.

Сі Цзіньпін високо оцінив рівень казахстансько-китайських взаємин у різних сферах: відносини демонструють все більш сильну життєздатність, - сказав Голова КНР.

При цьому Сі Цзіньпін з задоволенням відзначив і результати свого візиту, що є, на його думку, яскравим свідченням того, що між країнами завдяки Президенту Казахстану, досягнутим домовленостям встановлено відносини стратегічного характеру, дружби і добросусідства.

Окрему увагу було приділено міжпарламентського напрямом співробітництва. Спікер Мажилісу і Голова КНР підкреслили важливість розвитку контактів між парламентарями обох країн, що досвід китайських колег у законодавчому забезпеченні поступального економічного зростання, підтримки інновацій, боротьби з корупцією та в інших сферах буде дуже цікавий для нас, - підкреслив Нурлан Нігматулін, зазначивши, що в Мажилісу Парламенту діє група зі співробітництва з Всекитайськими зборами народних представників.На завершення зустрічі Голова Мажилісу висловив упевненість, що візит Голови КНР Сі Цзіньпіна в Казахстан буде сприяти подальшому зміцненню стратегічного взаємодії, відкриє новий етап розвитку співпраці та надасть потужний імпульс розвитку двосторонніх відносин, у тому числі на міжпарламентському рівні [57].

Объем товарооборота между Казахстаном и Китаем в 2013 году вырос на 11,3% до $28,5 млрд, сообщает CA-News со ссылкой на Главное таможенное управление КНР.

Согласно статданным, в общем объеме товарооборота экспорт РК в КНР составил $16 млрд (рост на 14%), импорта РК из КНР - $12,5 млрд (рост на 9,3%). Положительное сальдо Казахстана в торговле с Китаем составляет $3,5 млрд.

В целом по итогам 2013 года объем экспорта Китая вырос на 7,9% до $2,21 трлн. Объем импорта также увеличился на 7,3% до $1,95 трлн. Активное сальдо внешней торговли КНР составило $259,75 млрд. Валовый товарооборот Китая впервые превысил отметку в $4 трлн.

Напомним, что к 2015 году Казахстан и Китай намерены довести объем товарооборота до $40 млрд [19].

Як вже зазначалося, Китай проводить досить миролюбну і дружню політику по відношенню до Казахстану та інших держав Центральної Азії. Багатостороннє співробітництво розвивається в повній мірі, зачіпаючи і економічну складову взаємин. За час незалежності економічні відносини між нашими країнами отримали помітний розвиток.

Насправді, якщо говорити про економічну стратегію Китаю на двосторонньому рівні, то можна сказати, що особливу зацікавленість Пекін проявляє до енергоресурсів Казахстану і реалізує стратегію в основному на регіональному рівні, розглядаючи центрально-азійські країни в сукупності. Тому в рамках даного параграфа представляється важкодосяжним чітко виділити двосторонній і регіональний рівні окремо, так як китайська економічна політика носить більше регіональний характер.

В цілому Китаю для оптимізації структури свого економічного співробітництва з країнами Центральної Азії необхідно постійно коригувати свій курс в залежності від змін обстановки. Паралельно з продовженням розвитку торгівлі Китай надалі повинен приділяти більше уваги розвитку інших форм економічних відносин з ними. Особливу увагу слід звернути на інвестиції та спільні проекти. Це основний шлях підвищення рівня торговельно-економічного співробітництва, а також головна передумова формування довгострокових і стабільних відносин у цій області, який принесе не тільки економічні, але і політичні вигоди.

Казахстан і Китай активно взаємодіють у рамках Шанхайської організації співробітництва. Китай підтримує процес скликання Наради по взаємодії і заходам довіри в Азії. Пекін також тісно взаємодіє з Астаною в рамках З'їзду лідерів світових і традиційних релігій.

Торговельно-економічне співробітництво. Провідну роль у просуванні всього спектру двосторонніх відносин на сучасному етапі відіграє торговельно-економічне співробітництво. Китай став першою світовою торговою державою, з якою Казахстан завершив двосторонні переговори про вступ у Всесвітню торгову організацію.

Сьогодні у зовнішній торгівлі КНР за обсягом взаємного товарообігу Казахстан міцно утримує друге місце після Росії серед держав Центральної Азії та Східної Європи. Товарообіг між двома країнами в січні-вересні 2008 року досяг 8,74 млрд. дол.

Важливим стратегічним значенням володіє введений в експлуатацію нафтопроводу Атасу-Алашанькоу, що дозволяє Казахстану не тільки диверсифікувати маршрути експорту нафти, але і повніше задіяти свій транзитний потенціал.

Сьогодні здійснюється перехід взаємного співробітництва на якісно новий етап, до більш широкої взаємодії в несировинному секторі. У зв'язку з цим у 2007 році сторонами була підписана Програма співпраці в несировинних секторах економік, що передбачає розвиток співробітництва з метою раціональної диверсифікації двостороннього товарообігу. У квітні 2008 року прийнято План заходів до Програми співробітництва між Урядом РК і Урядом КНР в несировинних секторах економік.

Триває робота з розвитку нормативної бази співпраці в рамках Спільної комісії з використання та охорони транскордонних річок.

Співробітництво в культурно-гуманітарній сфері. Особливо значущими подіями двостороннього співробітництва в культурно-гуманітарній сфері стали урочистості в Пекіні з нагоди 150-річчя Абая (1995 рік), Дні культури Казахстану в Китаї (2001 рік), Дні культури Китаю в Казахстані (2002 рік), Китайська науково-технічна виставка в Алмати (2002 рік), Дні культури Алмати в Шанхаї (2004 рік), Дні культури Шанхая в Алмати (серпень 2005 р.), Дні культури Казахстану в Китаї (жовтень 2007 року). У червні 2008 року в рамках заходів, приурочених до святкування 10-річного ювілею столиці Республіки, в Астані успішно пройшли Дні культури міста Чунцин (провінція Сичуань, КНР) [102].

За останні майже 24 роки з моменту встановлення дипломатичних відносин між Китаєм і Казахстаном при загальних зусиллях незмінно зберігається позитивна тенденція здорового і стабільного розвитку двосторонніх відносин. Нове, стрімкий розвиток китайсько-казахстанських відносин було досягнуто з моменту встановлення відносин стратегічного партнерства в липні 2005 р. На вищому рівні з боку двох країн підтримуються тісні контакти, що сприяють безперервному зміцнення політичної взаємодовіри. Ми з президентом Н. Назарбаєвим досить часто зустрічаємося в двосторонніх і багатосторонніх форматах. Остаточно врегульовані прикордонні питання, що залишилися від історії, підписано Китайсько-казахстанський договір про добросусідство, дружбу і співробітництво, вироблена стратегія співробітництва між Китаєм і Казахстаном в XXI столітті і створена міжурядова комісія зі співробітництва на рівні заступників прем'єр-міністра, зміцнюється правова база всебічного просування стратегічного партнерства.

У практичного співробітництва Китаю та Казахстану є помітні результати, безперервно поглиблюється взаємодія наших країн у торговельно-економічній, фінансовій, енергетичній, транспортній, науково-технічній, гуманітарній сферах; побудовані і введені в експлуатацію китайсько-казахстанські нафтовий і газовий проводи, успішно здійснюється ряд проектів співробітництва в несировинному секторі. Товарообіг двох країн в 2010 році склав 20 мільярдів 400 мільйонів доларів США, збільшившись в 50 разів порівняно з початковим періодом встановлення дипломатичних відносин. Сталий і поглиблене розвиток китайсько-казахстанського практичного співробітництва дає реально відчутні вигоди двом державам і народам. Сторони надають сильну взаємну підтримку з усіх найважливіших питань, що стосуються корінних інтересів іншої сторони, і здійснюють плідну співпрацю в боротьбі з незаконним обігом наркотиків та транскордонною організованою злочинністю.

Безперервно розширюються і гуманітарні зв'язки Китаю і Казахстану, активізуються громадські контакти, розширюється дружнє співробітництво у прикордонних регіонах. Ідея «вічний мир і дружба» глибоко ввійшла у свідомість наших народів, пов'язаних узами традиційної дружби. Традиційна дружба народів також отримала подальше зміцнення і розвиток. З вашою країною ми підтримуємо тісний координацію позицій та взаємодію в таких багатосторонніх структурах, як ООН, ШОС, НВЗДА і т.д. і таким чином забезпечуємо і сприяння миру, стабільності і розвитку регіону і всього світу в цілому. Китайська сторона з задоволенням оцінює стан розвитку двосторонніх відносин і сповнена впевненості в світлому перспективу їх подальшого розвитку.

Китай і Казахстан - добрі сусіди і важливі стратегічні партнери. Обидві країни є державами-членами ШОС. Розвиток довгострокових, стабільних, всеосяжних китайсько-казахстанських відносин стратегічного партнерства - у цьому зацікавлені наші народи, оскільки це відповідає реальним і довгостроковим інтересам сторін. Китайська сторона надає великого значення розвитку відносин з Казахстаном і прагне до поглиблення дружнього багатопланової взаємодії в усіх сферах, до безперервного виведення двосторонніх відносин на новий рівень. Зараз в наших країнах йде процес реалізації нової п'ятирічної програми розвитку. Це дає нам нові можливості для розвитку двосторонніх відносин. Керуючись принципами взаємної поваги, рівності та взаємної вигоди, китайська сторона готова спільними зусиллями з казахстанською стороною і надалі зміцнювати добросусідство, дружбу і взаємодовіра, удосконалювати механізм співпраці і поглиблювати взаємодія в торговельно-економічній, енергетичній і несировинних галузях, а також координацію позицій у багатосторонніх структурах і співпрацю в галузі безпеки з тим, щоб китайсько-казахстанське стратегічне партнерство безперервно піднімалася на нову сходинку [31].

ВИСНОВКИ

У даній роботі ми розглянули китайсько-казахстанські відносини на сучасному етапі, які охопили період з 2001 по 2013 роки.

Для реалізації поставленої мети, було вирішено наукові завдання, які поставили на початку дослідження. А саме:

1. У межах дипломної роботи було проаналізовано та класифіковано історіографічну та джерельну базу з даної проблематики. Джерельна база дослідження складається з нормативно-правових документів. Усі зазначені джерела характеризуються актуальністю та змістовністю. Під час роботи над основним змістом дипломного дослідження опрацьовувалися монографії провідних фахівців, статті вітчизняних та зарубіжних спеціалістів, опубліковані у профільній періодиці, матеріали бібліотекознавчих наукових конференцій.

Історіографічна база широко представлена дослідженнями на тему торгово-економічних відносин Китаю та Казахастану. Масштабність та глибина використання істориографічної бази достатня для об'єктивної оцінки проблематики, що розглядається. У ході роботи опрацьовано та детально проаналізовано матеріали, розміщені на веб-сайтах бібліотек та інших організацій.

2. У ході дипломної роботи було проаналізовано роль та основні напрямки діяльності ШОС в даному регіоні.

Шанхайська організація співробітництва, як новий міжнародний інститут, зайняла міцну позицію в політичному житті країн Центральної Азії. В даний час під егідою ШОС реалізуються відразу кілька великих проектів, здатних різко змінити життя регіону, а в ширшому вимірі - змінити баланс сил на євразійському континенті на користь Китаю.

Ця структура передбачає співробітництво у сфері зовнішньої торгівлі, інвестицій, транспорту і комунікацій, енергетики, кредитно-банківських відносин, сільського господарства, екології, науково-технічної і соціальної сфери.

3. В результаті дослідження роботи стало очевидним, що за минулий період двосторонніх відносин була сформована велика договірно-правова база практично в усіх сферах, яка може служити хорошим фундаментом подальшого і цілком успішного розвитку відносин між країнами.

Високий рівень двосторонніх відносин характеризується значною кількістю дипломатичних установ Казахстану в Китаї. Сформована розширена договірно-правова база відносин. Економічна діяльність розвиваються на основі понад 40 двосторонніх документів. Високий рівень відносин характеризують також те, що 2007 р. пройшов під знаком року Казахстану в Китаї. Основними напрямками співпраці стали взаємна торгівля, інвестиції, діяльність спільних підприємств, нафтогазова сфера, транспорт і комунікації, прикордонне співробітництво та інші.

Торкаючись питання оцінки ефективності правової бази співробітництва, доводиться констатувати, що заявлений рівень співпраці та взаємодії, не завжди відображає реальний стан справ у цій сфері.У цьому контексті мова йде про формування єдиного освітнього простору з системою загальних освітніх стандартів, що передбачає більш глибоку інтеграцію країн у культурній взаємодії, заснованому на принципі взаємної довіри. У зв'язку з цим, реалізація договірно-правової бази є вкрай важливим моментом, причому це багато в чому залежить від самих країн-учасниць ШОС, їх політичної волі, а також готовність до взаємовигідної співпраці.

Торкаючись питання співпраці між Казахстаном та КНР на регіональному рівні, зокрема в рамках ШОС, слід відзначити високу ефективність реалізації та застосування в практичній площині досягнутих домовленостей та угод. Взаємодія в рамках ШОС, є органічним продовженням співробітництва на двосторонній основі, що в дійсності передбачає найкращу координацію і узгодженість дій казахстанського і китайського керівництв у своїх підходах щодо реалізації того чи іншого проекту.

В цілому, можна констатувати, що в області створення договірно-правової бази співробітництва двох країн вже багато зроблено. Представляється,що тепер, коли така база вже закладена, зусилля повинні бути спрямовані на прийняття документів, які б вирішували конкретні питання економічного співробітництва, покращували його інфраструктуру.

4. У ході дипломного дослідження було розглянуто особливості китайсько-казахстанських відносин в рамках ШОС, проаналізовано напрямки їх співробітництва в галузі економіки.

Слід виділити кілька найважливіших напрямів:

а) Паливно-енергетичне співробітництво засноване на інтенсивному зростанні попиту на енергію в Китаї. За прогнозами китайських фахівців частка імпорту нафти до 2020 р. складе близько 50% від сумарного споживання в країні. Одночасно, спостерігається підвищена увага Китаю до використання природного газу, незважаючи на те, що Китай володіє власними запасами газу. Все це створює об'єктивні передумови для великомасштабного енергетичного співробітництва Казахстану з Китаєм.

В загальних рисах енергетичне співробітництво країн ШОС включає в себе наступні компоненти:поставки основних джерел енергії (нафти і газу); будівництво інфраструктурних об'єктів(трубопроводів, переробних підприємств); освоєння гідроенергетичних ресурсів; використання потенціалу атомної енергії; науково-дослідницьку діяльність по розробці альтернативних джерел енергії.

б) Ядерна енергетика - ще один важливий напрям співпраці з Китаєм, у якому участь Казахстану можливо тільки разом із Росією як країною, що володіє досвідом і ядерними технологіями, здатна проектувати, виробляти обладнання і споруджувати атомні електростанції, заводи з виробництва ядерного палива і по утилізації ядерних відходів.

в) Співпраця Казахстану з Китаєм у галузі високих технологій все більше перетворюється в реальне пріоритетний напрямок, який потребує уваги, організаційних і управлінських технологій для створення спільних проектів у таких галузях як машинобудування, авіабудування, біотехнології, освоєння космічного простору, телекомунікації, включаючи запуски телекомунікаційних супутників.

г) Повномасштабна реалізація прямого економічного співробітництва регіонів Казахстану з регіонами Китаю, особливо, якщо мова йде про прикордонних регіонах. Північно-східні провінції Китаю інтенсивно розвивають економічні відносини з прикордонними районами Казахстану у вигляді прикордонної торгівлі і інвестиційної взаємодії, кооперації виробництва та обміну технологіями. Для цього уже створені тисячі казахстансько-китайських спільних підприємств. Доцільно диверсифікувати форми прикордонного співробітництва, в тому числі, шляхом створення в окремих галузях спільних казахстансько-китайських підприємств, наприклад, у галузі транспорту, будівництва та ін..

Міждержавний механізм відіграє важливу роль у справі розвитку торговельно-економічного співробітництва. В інвестиційному плані основний інтерес для Китая представляє нафтогазовий сектор Казахстану та обслуговуючі його сфери (транспорт і т.д.), також в ПЕК РК є невеликі інвестиції з боку Китаю в електроенергетику, атомну галузь та ВДЕ.