Американські сленгізми та їх еквіваленти в українській мові

Під поняттям «молодіжний сленг» розуміють сукупність мовних засобів високої експресивної сили, які постійно трансформуються, і які використовуються у спілкуванні молоддю, що знаходиться у дружніх, фамільярних стосунках [38, 39].

Молодіжний сленг вирізняється жвавістю, гнучкістю й несподіваною дотепністю [54, 56]. Наведемо деякі приклади сленгових виразів :

Shut up! - Замовкни!

Pal - друг

Tea - спиртне

Crazy cat - псих

Fade - погані оцінки в школі

Know-how - знання

Hot potato - складна і неприємна проблема

Get-together - зустріч, збори

It is cool! - Класно!

What's up? - Що трапилось?

It's sweet! - Це добре!

Peace out! - До побачення!

I am out! - До побачення!

Check ya later! - До побачення!

Blood - відмінна відповідь учня

Bicycle - шпаргалка

Bingo! - Еврика!

Hot - чудовий, привабливий, модний

Nutcase - божевільна людина

Bust - невдаха

Turkey - бовдур, нікчема [54]

Багато слів, за допомогою яких спілкування відбувається невимушено - це сленг університетів:

Cut - припинити знайомство

Skull - викладач в університеті

Ex - екзамен [54].

Серед молоді популярністю користується вживання власних назв як сленгу [39, 60]:

Mr. Black - ніч, нічний час

Peter Jay - поліцейський

Elvis - чоловіча зачіска під Елвіса Преслі

George Eddy - клієнт, який не дає чайових

Charley - простак, лопух

Mister Charlie - біла людина [54].

Сленг старий як світ. На цьому наголошує видатний мовознавець, фахівець зі сленгу та укладач спеціального словника Ерік Партрідж [49]. Сленг був і в грецькій, і в латинській мовах - адже люди завжди залишалися людьми, вони завжди намагалися оживити мовлення, прикрасити його образними слівцями та висловами, змінити незрозумілі «вчені» офіційні слова. Більшість американських письменників віддали данину сленгу. Його неможливо ігнорувати, інакше описувані персонажі втратять свою життєвість [19, 154].

Мова - це той засіб, за допомогою якого культури виражають себе, свою сутність. Мова відображає культурно-історичний фон кожної епохи та, як правило, є повністю зрозумілою тільки людям, що живуть в цю епоху [7, 4].

Сленг молоді найбільш жваво реагує на всі події в житті. Він підхоплює і відображає нові явища і сам змінюється в процесі їх перетворень. Проте на даному етапі розвитку лінгвістики та перекладознавства сленг становить собою ще недостатньо вивчену проблему, яка потребує подальшого дослідження [15, 78].

Молодіжний сленг являє собою найцікавіший лінгвістичний феномен, побутування якого обмежено не стільки окремими віковими межами, як соціальними часовими межами.

Цікавою в культурологічному плані є історія аксіологічного розвитку сленгізму deadline. Спочатку це слово позначало обмежувальну лінію навколо в'язниці. Порушення цього кордону для ув'язнених було смертельно небезпечним - охоронець мав право застрелити порушника. Згодом це слово при збереженні негативних імплікацій стало позначати ширше коло референтів: «будь-яка межа або кордон, які заборонено перетинати». Пізніше цей американізм зазнав нейтралізації аксіологічного значення та на сучасному етапі вживається стосовно будь-якої умови чи події як їх граничний (крайній) строк, перейшовши в загальноанглійську літературну мову [9, 48].

Процес нейтралізації спричинив зміни в семантичній структурі слова guy, яке виникло внаслідок антономазії від імені Guy Fawkes та позначало спочатку опудало, одоробло, що спалювали на день Гая Фока (Guy Fawkes' Day), потім - кумедно вдягнену людину. В американському сленгу пейоративний компонент значення зазнав нейтралізації, нове значення «будь-який чоловік чи хлопець» асимілювалося в літературному просторіччі, а згодом відбулося розширення значення: guy - any person [9, 49].

Частковий сленгізм dude може слугувати ще одним прикладом вищезгаданих процесів. Це слово походить із німецького сільського просторіччя, де воно мало значення «дурень, бовдур» [10, 157]. В англійську мову dude перейшло в значенні «хлющ, франт, дженджик, піжон» [10, 159], набувши особливого піку популярності в 70-х роках XX ст. Висока частотність вживання цього просторічного американізму сприяла послабленню його негативного аксіологічного значення аж до повної нейтралізації в загальному сленгу, сленгу підлітків та афроамериканців, де dude тепер позначає будь-якого чоловіка чи хлопця [10, 160].

У напрямку субституції одних аксіологічних компонентів іншими спостерігається процес енантіосемії (зміни знака аксіологічної оцінки на протилежний). Явище енантіосемії виявляється в словах, що поєднують в собі протилежні значення. Це один із найбільш цікавих семантичних феноменів, що в сучасній лінгвістиці постає як недостатньо досліджена проблема. Дискусійним залишається питання, до якої категорії відносити явище енантіосемії: вважати її різновидом антонімії, омонімії чи полісемії, перехідним явищем між ними, або кваліфікувати її як особливу категорію лексичної семантики. Ми приєднуємося до дослідників, котрі вважають енантіосемію явищем багатозначності, особливим видом внутрішньослівної антонімії. Емоційно-оцінна енантіосемія є особливим різновидом енантіосемії, оскільки вона поєднує в семантичній структурі слова протилежні за оцінним знаком аксіологічні значення. Енантіосемічні аксіологічні зміни відтворюють відмінності та протиріччя в об'єктивній дійсності. Саме в явищі енантіосемії проявляється природний закон єдності та боротьби протилежностей, коли на рівні мікросистеми багатозначного слова стикаються дві суперечливі тенденції мовного розвитку. Відбувається заміна одного поняття іншим, котре протиставляється або суперечить попередньому [14, 39-40]. Утверджується позитивна оцінка, хоча в позначуване вкладається протилежний смисл, виражаються протилежні модальності. Наприклад, сленгізм groovy був дуже поширеним в 60-70 роках в американському сленгу як вираження загальної позитивної оцінки («satisfactory, satisfying, fine») [10, 221]. Але, згодом, внаслідок іронічного слововживання це модне слівце втратило свій первісний позитивний смисл, набувши в молодіжному сленгу кінця 80-х років протилежного за оцінним знаком аксіологічного значення «tedious, dull» [10, 221].

За віковим параметром традиційно виділяються мова молоді та мова більш дорослого покоління. Сучасні молодіжні жаргони США охоплюють студентський сленг, сленг підлітків - прихильників сучасних музичних напрямків репу та хіп-хопу серед інших схильностей та уподобань.

За даними К. Ібл, найчастотнішими за слововживанням у соціолекті американської молоді є сленгізми, що передають такі аксіологічно насичені поняття, як: чудовий, першокласний, невдаха, нікчема, п'яний, приваблива особа, ображати, кривдити, досягати успіху, весело проводити час, зневажати, виснажений, зазнати невдачі та деякі інші. Ці семантичні категорії відображають безпосередні, найважливіші сфери інтересу молоді [20, 277].

Молодіжний сленг є одним із джерел поповнення лексики американського варіанта англійської мови й одним з елементів американської культури. Мовні процеси, що розгортаються у молодіжному сленгу роблять його природною експериментальною лабораторією для спостереження над мовними змінами в соціальному контексті [22, 14].

У чому ж полягає відмінність молодіжного сленгу від інших сленгів? Сленгові слова служать для спілкування людей з однаковою віковою категорією, при цьому вони використовуються як синоніми до англійських слів, відрізняючись від них емоційною забарвленістю.

Вважається, що молодіжний сленг повинен стати об'єктом пильної уваги вчених-мовознавців, адже, як свідчать приклади інших жаргонних систем, спеціальна лексика іноді пронизується в літературну мову і залишається там на довгі роки [22, 365].

Як ми бачимо, молодіжний сленг допомагає сьогоднішній молоді висловити свої почуття, емоції, думки.

Загалом сленгова лексика характеризується багатством словникового запасу. Також молодіжний сленг як різновид національної мови має свою систему ідіом та фразеологізмів. Проте є деякі слова та ідіоматичні вирази, притаманні певному регіону. Треба зауважити, що при використанні сленгових слів та виразів треба чітко дотримуватися стилістичних правил та норм. Наприклад, дієслово «попухнути» вживається винятково до співрозмовника. Фраза «Ти що попух???» означає: «Ти розумієш, що кажеш?». Емоційна оцінка - принизлива. Сказати про себе «Я попух» - ідеологічно неправильно, це значить розписатись у власній стилістичній безграмотності [53].

Молодіжний сленг відноситься до спеціального сленгу. Студентський сленг є одним з шарів лексики молодіжного сленгу та формується навколо ядра корпоративних жаргонів. Значну частину лексичного складу молодіжного сленгу складають також професійні жаргонізми. Як професійні, так і корпоративні жаргони, у свою чергу, піддаються впливу кенту [10, 157].

Отже, молодіжний сленг - це мікросистема просторіччя, досить неоднорідна за своїм генетичним складом, яка має емотивну та комунікативну функції [10, 191].

Оскільки в даній дипломній роботі розглядається молодіжний сленг, необхідно визначити, у чому полягає відмінність молодіжного сленгу від сленгів інших типів.

По-перше, тут сленгові слова служать для спілкування людей однієї вікової категорії.

По-друге, молодіжний сленг відрізняється «зацикленням» на реаліях світу молоді та студентства. Розглянуті сленгізми відносяться тільки до цього світу, у такий спосіб відокремлюючи його від усього іншого, і найчастіше незрозумілі людям інших вікових категорій. Завдяки знанню такої спеціальної мови, молодь відчуває себе членом замкнутої спільноти.

І по-третє, у числі сленгової лексики нерідко зустрічаються і досить вульгарні слова [3, 37].

Молодіжний сленг відзначається змінністю, плинністю. Тривалим у них є тільки механізм творення нових слів [20, 157].

Нижче ми приведемо приклади:

This is quat good: This is pretty bad

She is not very fit: This girl is not very attractive

She is nat very fit: This girl is very attractive

Laak (Alternative pronunciations: «lerk»): I don't like, e.g.: I laak your face (pronounced «fass» here).

Waant (Alternative pronunciations: «weent»): I don't want, e.g.: I waant double Div.

Bunter (this is pronounced with an umlaut vowel sound): Boring, uninteresting banter.

Інші слова сленгізми такі:

Loose (Alternative pronunciations: «Loosh»): Not up to standard, generally negative, e.g.: he's got loose banter.

Goive: I don't care, e.g.: I goive about this play.

Guiche (Alternative versions: keesch, laqueesch, keesch lorraine): Пряме протиріччя в реченні, може виступати як іменником так і просто окликом, e.g.: That's a guiche!

Fiche (pronounced «feesh»): Нісенітниця, те ж саме, що неправда, e.g.: That is utter fiche.

Meats (Alternative pronunciation: «moits»): цей термін показує невдачу або помилку іншого, e.g.: Meats you have more toytime (home work) than me! - a hand gesture is usually used also (an open palm with the thumb stuck upwards pointing towards the person you have just given meats to).

Chunks: (this is pronounced with an 'oo' vowel sound) an extension of 'meats'. This is a modern allusion of the notion 'meats', deriving from the phrase 'meaty chunks'.

Naize: Exclamation signifying happiness at something, e.g.: he forgot to give us toytime - Naize! (Also adjective describing something in a generally good way, or as good in its own area e.g.: That's naize!; That was a naize play; That concert was naize!) [60].

Молодіжний сленг - динамічне утворення. В його творенні приймають участь такі зміни: зміни однієї голосної у слові для створення саркастичного ефекту, зміна однієї чи кількох приголосних, може бути простий набір літер, які цікаво звучать і можуть просто одним звуком передати певну емоцію тощо [38, 38].

Вживання сленгу переслідує певну мету: відбиває настрої молодшого покоління мовців, служить засобом дотепів і гумору, подає явище описово, допомагає заволодіти чужою увагою, уникнути кліше, підкреслити додаткову рису явища, полегшити спілкування. При цьому збагачується скарбниця лексичних засобів мови [37, 108].

Молодіжна мова така ж різнобарвна, строката, особливо здатна до сприйняття всього нового, як і її носії.

В англійській лексикографічній літературі молодіжний сленг як правило включається в спеціальний сленг, протиставлений загальному сленгу, що входить до загальновживаного просторіччя [37, 157].

Слід зазначити, що будь-яка мова - живе явище, що вербалізує буття конкретної культурно-історичної епохи. Більшість нових сленгових слів виникають з конкретних ситуацій та еволюціонують цілком природно. Крім того, кожному новому поколінню також потрібні деякі нові слова, щоб пояснити свій інший погляд на ті, що існували раніше, речі. Цей інший погляд відображає, зокрема, і культурно-історичну ситуацію, що змінюється [19, 170].

С.Б. Флекснер вважає молодь найактивнішим елементом, який створює сленг [51]. Отже, надалі в прикладах ми будемо розглядати молодіжний сленг.

Як нами було зазначено раніше, молодіжний сленг формується навколо ядра корпоративних жаргонів. Виділяється величезна кількість корпоративних жаргонів, серед яких молодіжні жаргони становлять особливий інтерес. Як найбільш великі, можна виділити жаргони школярів і студентів. Вони ж, у свою чергу, розділяються на більш дрібні соціально детерміновані та локально обмежені корпоративні жаргони.

Прикладом студентських сленгів можуть слугувати корпоративні жаргони студентів Оксфорду та Кембриджу. Те ж саме характерно й для американського студентського сленгу, оскільки практично кожен університет або коледж має свій, відмінний від інших, лексикон [23, 10]. Дещо інша ситуація спостерігається в українському молодіжному та студентському сленгах. Внаслідок забуття традицій закритих аристократичних шкіл та вищих навчальних закладів на території України та країн СНД (лише останнім часом ця традиція почала відновлюватися), українські корпоративні жаргони являють собою більш лексичні системи, ніж англійські та американські корпоративні жаргони і, внаслідок цього, в більшій мірі піддаються впливу інших корпоративних жаргонів. На особливості корпоративних жаргонів шкіл та вищих навчальних закладів впливає специфіка тих чи інших навчальних установ. Відповідний вплив мають також соціальний статус тих, хто навчається та регіональні різновиди жаргонів [38, 37].

Стосовно інших видів молодіжного сленгу, можна також відзначити деяку невідповідність між американськими та українськими жаргонами. Сучасні молодіжні жаргони зазвичай не мають історії, вони змінюють один одного, їх лексикони дуже рухомі. Так, у США за останні 35-40 років виник популярний жаргон бітників, що поступився місцем жаргону хіпі; пізніше з'явився жаргон панків [33, 54]. Для України визначальним для вивчення нелітературної лексики став початок 90-х років. У той час як західний світ пережив і вичерпав потужну культурну революцію (увага до соціальних аутсайдерів, неформальних субкультур, сексуальна революція, феміністичні рухи), що викинуло на поверхню весь мовний маргінал, для пострадянських країн таким поштовхом стало прийняття незалежності [7, 15]. Практично будь-якому молодіжному руху відповідає свій корпоративний жаргон. Вшановування того або іншого молодіжного жаргону залежить від капризів моди, зміни захоплень, правового статусу молодіжних організацій, соціального положення носіїв даного жаргону і т.д. [35, 99].

Яскравим прикладом мінливості сленгу може служити розвиток синонімії. В англійській мові таким прикладом може виступити ланцюжок синонімів, що позначають «дурний», «ідіот», зареєстрованих з 1986 по 1988 роки словником «The Longman Register of New Words»: an airhead, а benny, а dickhead, а dink, а dork, а meat-head, а rubblehead [48]. В українській мові на прикладі «Словника сучасного українського сленгу» можна простежити наступні синоніми слова «дурний», «ідіот», зібрані за період 1998-2004 pp.: аут, бізон, ботинок, відстрілок, валянок, дрізд, дурбелик, клавесин, ручник, шлепер [53].

Сленг не залишається постійним. Зі зміною одного модного явища іншим, старі слова забуваються, приходять інші. Цей процес проходить дуже швидко. Якщо в будь-якому іншому сленгу слово може існувати протягом десятків років, то в молодіжному та студентському сленгу лише за минуле десятиліття бурхливого світового прогресу з'явилася та пішла в історію неймовірна кількість слів [6, 34].

Отже, мінливість сленгу в цілому не залишає сумніву. Але поза сумнівом також і те, що певна частина лексики є більш, а інша менш мінливою. Виникає питання: які сленгізми можна віднести до ядра стійких одиниць?

Для цього звернемося до дослідження, проведеного Г.Р. Івановою [21, 94] на прикладі молодіжного сленгу Великобританії і США. Для аналізу було використано по сто американських і британських сленгізмів. Їх хронологічна глибина встановлювалася по п'яти тимчасових зрізах: середина XIX ст., кінець XIX ст., початок XX ст., середина XX ст., друга половина XX ст. Середня хронологічна глибина британського молодіжного сленгу склала 50 років, американського молодіжного сленгу - 45 років.

Результати досліджень показали, що найбільш стійкою та історично старою є лексика, що відображає «професійні» особливості та обов'язки молоді, найменш стійка лексика - та, що пов'язана з побутовою стороною життя, яка є, відповідно, найбільш соціально, економічно й політично обумовленою.

Сленгові слова і вислови емоційно забарвленні і часто вживаються в переносному значенні. Сленг - це частина лексики, яка надто швидко змінюється. Якщо слово або вислів втрачає новизну, на зміну йому приходить новий сленгізм. Це альтернативна лексика. Він не може існувати в минулому, він постійно оновлюється. Його життя коротке і має сумнівну репутацію. Він або осідає в мові, або ж його забувають.

Отже, через свою надзвичайну гнучкість і рухливість, сленг постійно змінюється, з'являються нові слова, а вже існуюча лексика може набувати нового значення. Тобто сленг будується як з нових, постійно виникаючих у процесі спілкування, так і з відомих слів, але в новому їх застосуванні [2, 35].

Так, при розгляді молодіжного сленгу чітко простежується залежність деяких мовних явищ від життя суспільства, його історії і конкретних політичних, економічних, соціально-культурних та інших позамовних чинників. Це є характерним як для англійського, американського, так і для українського молодіжного сленгу.

2.2 Джерела виникнення та сфери використання молодіжного сленгу

Сленг є засобом маркування приналежності мовця до певної соціальної групи. Інакше кажучи, сленг - це мовний засіб виокремлення маленької групи у великому суспільстві. Водночас відділяючись від одних і наближаючись до інших, людина певним чином самовиражається.

Окрім цього, літературна мова чи діалект часто не надають можливості висловити думку стисло та емоційно. Привабливість сленгу полягає в тому, що його іноді дещо грубувата лексика дозволяє надати мовленню експресивного забарвлення. Це особливо суттєво для молоді [32, 28]. Молодіжна мова відображає нестійкий культурно-мовний стан суспільства, що балансує на грані літературної мови та жаргону [37, 10].

Сленг традиційно протистоїть офіційній загальноприйнятій мові і повністю зрозумілий тільки представникам вузького кола осіб. Однак, при тому, що сьогодні, як стверджують дослідники [37, 168], провалля між правильним мовленням і сленгом розширюється з кожним днем у зв'язку не лише з демократизацією, а й з вульгаризацією громадського життя, сленг накладає свій відбиток на стиль життя всієї планети.

Склад сленгу дуже неоднорідний і поряд зі словами, які не припускаються в мові культурної людини, містить слова, які вживаються молодим поколінням.

Сленг - поняття дуже широке відносно причин і мотивів його використання. У живому, розмовному мовленні продукування і використання молодіжного сленгу в цілому стимулюються:

1) невдоволенням традиційними словами і виразами;

2) зіткненням з новими обставинами, для яких наявний лексикон виявляється бідним;

3) прагненням вразити суспільство;

4) бажанням «правдивого, непідробного» спілкування;

5) бажанням досягти певного комічного ефекту;

6) бажанням створити певний стилістичний ефект за допомогою яскравості та експресивності сленгу [16, 189].

До того ж, дуже часто на позначення нового предмета або поняття мовець не знаходить лексеми в літературній мові та її діалектах. У цьому випадку використовується сленгова лексика або звичні механізми сленгового словотвору. Щоправда, як вже зазначалося, є одна необхідна умова для виникнення чи функціонування слова саме як сленгізму: цим поняттям має оперувати тільки певна соціальна група - користувачі сленгу, адже якщо це поняття або предмет увійде до побуту усього суспільства, слово стане нормативним і адаптується в літературній мові [25, 27].

Первинним джерелом поповнення сленгу є самі люди, що користуються сленгом, а також «знавці» або колекціонери сленгу [9, 30]. Крім того, більшість слів, що відносяться до молодіжного сленгу, є похідними від професійних термінів [10, 191].

Невичерпним джерелом сленгу є також засоби масової інформації. Порівняно новим явищем стало впровадження сленгу не тільки через бульварні, але й досить респектабельні засоби масової інформації, телебачення та Інтернет. Якщо раніше переважали колоквіалізми та діалектизми, то потім додалися тисячі нових слів, які відображають політичні, історичні і соціокультурні зміни. В умовах технологічної революції кожне нове явище повинно отримати своє словесне позначення, свою назву. Фільми, радіо- і телепередачі, пісні, мовлення персонажів деяких авторів - все це є джерелами сленгу [10, 110].

Велика кількість сленгізмів створюється шляхом запозичення. Джерелом може бути іноземна мова («мані», - американський сленг «гроші», «денсфло» - від англійского «dancefloor» - танцпол), при цьому можливе використання дослівного перекладу («перець» - хлопець / англійський сленг «pepper» - особа чоловічої статі). Сленг запозичує одиниці і з інших прошарків, наприклад, української мови («дембель» - воєн. «демобілізація», «зависати» - комп. «зупинити виконання роботи та не реагувати на команди користувача»). Молодіжний сленг часто змінює значення запозичених одиниць («грузити» - багато говорити і т.д.) [35, 35].

Походження деяких слів українського молодіжного сленгу зрозуміти досить легко. Так, наприклад, не становить труднощів пояснення таких слів як зубрило (людина, яка присвячує забагато часу навчанню), це слово пішло від дієслова зубрити (вчити напам'ять); подібна ситуація в словах парохід (той, хто відвідує пари) та парогуль (той, хто пропускає заняття), що складаються з двох основ пара та ходити (в першому випадку ) і гуляти (в другому); гуртак (гуртожиток) та інші. Подібні слова є досить поширеними і завойовують позиції, через те, що мають яскраво виражене іронічне забарвлення, а це притягує молодь, адже володіти добрим почуттям гумору - це «модно», «класно» і «хіпово». Почуття гумору допомагає виділитися з загалу та підкреслити свою особистість [35, 38].

Однією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення слів літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. Наприклад, базар у літературній мові - торгівля на відкритому місці, у молодіжному мовленні це слово має зовсім інше значення [53, 115].

Ще один із прийомів, що застосовуються у молодіжному мовленні - це заміна слів їх семантичними синонімами, тобто такими, що мають не зовсім доречний смисловий відтінок. Наприклад, замість словосполучення: «іди сюди» вживається: «мандруй сюди», «мігруй сюди», «крокуй сюди» тощо [37, 176].

Молодіжному мовленню також властива велика кількість вставних слів, що передають емоції розповідача блін, йо-ма-йо. Значення цих слів зрозуміле лише при усному мовленні і виражається тільки за допомогою інтонації [37, 180].

Часто нові сленгові вирази утворюються за допомогою пестливих суфіксів: телик - телевізор, велик - велосипед, хом'ячок - комп'ютерна мишка, дрова - комп'ютер [37, 202].

Вважається також, що джерелом для сленгу може стати все, що є прийнятним для певного кола людей, сфер їхніх інтересів, спілкування та родів діяльності [30, 105].

Діяльність людини в суспільстві дуже різноманітна. Умовно можна виділити ряд занять, кожне з яких протікає в специфічній обстановці, передбачає вирішення специфічних завдань. Відомо, що за своєю природою мовлення ситуативне: люди спілкуються в різноманітних ситуаціях. А це, у свою чергу, накладає відбиток на характер спілкування і через нього - на характер мовної діяльності. Ось чому лінгвістика констатує: «загальної мови взагалі не існує, її можна уявляти як сукупність різновидів, кожен з яких «обслуговує» ту або іншу сферу діяльності і спілкування» [36, 33].

Дослідники Ю.І. Пассов, В.Л. Скалкін [34], Е.П. Шубін [43], М. Уест [31] визначили типові комунікативні ситуації, що за принципом схожості об'єднуються у великі групи під назвою «сфери спілкування», тобто, власне, сфери використання окремих мовних одиниць, в нашому випадку - сленгових конструкцій. В.Л. Скалкін виділяє вісім сфер спілкування, які притаманні будь-якому сучасному мовному колективу:

1) соціально-побутову;

2) сімейну;

3) професійно-трудову;

4) соціально-культурну;

5) сферу громадської діяльності;

6) адміністративно-правову;

7) сферу ігор та захоплень;

8) видовищно-масову сферу [34, 63].

В цілому ми вдаємося до того або іншого мовного різновиду залежно від умов спілкування, від того, які завдання вирішуємо в даний момент: хочемо обмінятися особистими враженнями, повідомити якусь суспільно значиму або наукову інформацію, пояснити її, передати своє (або чиєсь) бачення світу або вплинути якимось чином на думки і почуття інших людей. Залежно від вирішуваних нами завдань ми і будуємо вислів, який можна віднести до тієї або іншої сфери спілкування, а в деяких випадках, навіть до декількох одночасно [34, 104].

Кожна із вище наведених комунікативних ситуацій передбачає використання таких мовних засобів, які б дозволили якомога краще та точніше вирішити поставлені мовні завдання [34, 63-64]. Зважаючи на те, що предметом нашого дослідження є сленгові конструкції, а саме ті, що можна віднести до молодіжного сленгу, ми можемо додати, що не останню роль у вирішенні поставленого мовного завдання грає емоційне забарвлення мовних засобів, що використовуються.

З огляду на вищенаведене виходить, що поділ мови на сфери спілкування стосується мови взагалі, тобто мови як загального явища. Але оскільки ми займаємось дослідженням молодіжного сленгу, ми вважаємо, що представлені вище сфери спілкування характеризують певні мовні ситуації, що виникають в сленгу, і тому в рамках нашої роботи ми вважаємо за можливе розглядати ці сфери саме як сфери спілкування, які притаманні молодіжному сленгу.

Необхідно зазначити, що, як вже відмічалося нами трохи вище, в деяких випадках одні й ті самі лексичні конструкції можуть відноситися до декількох сфер спілкування одночасно. Певна кількість сленгової лексики характеризувалася ознаками, притаманними двом сферам спілкування одночасно, а саме професійній та соціально-побутовій. Для підтвердження наведемо декілька прикладів:

Амер. сленг - Укр. сленг

air head - порожня голова; балда, вавка в голові;

brain dead - безмозкий, нездатний думати; дуплятор, одоробло, товстолобий;

clam - помилка; глюк, прокол;

dodo - дурень; аут, дурбелик;

have a belfry - бути розумним; бути грамотним;

mind-boggling - дуже важкий для розуміння; вішалка, мозколомний;

rack one's brain - думати; напружувати мозок.

Характерною рисою сленгу є його національна забарвленість. Це виявляється, зокрема, в тому, що в різних регіональних варіантах можуть бути використані різні позначення навіть для спільних понять. Так, наприклад, відмінними виявляються в різних регіональних варіантах англійської мови сленгові еквіваленти стилістично нейтрального літературного слова girl - «дівчина». В англійському сленгу дівчина це chick, у американському doll, а в австралійському sheila [21, 35]. (Звичайно, наведеними словами не обмежуються сленгові засоби передачі цього поняття). Специфічні особливості національного життя також можуть зробити необхідним наявність у сленгу національної мови позначень для реалій даної країни. Як приклад національно-специфічних сленгових елементів можна вказати на такі слова і словосполучення американського сленгу, які відсутні у сленговій лексиці інших варіантів англійської мови:

pretty face - маленький кенгуру

devil on the coals - коржик, спечений в золі

bushman's clock - велетенський зимородок (своєрідний екземпляр австралійської фауни) [21, 37].

Розгляд молодіжного сленгу з позицій когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології сприятиме теоретичному обґрунтування особливостей укладання словників молодіжного соціолекту та точнішій лексикографічній фіксації сленгізмів. Вивчення когнітивних та мовно-культурних особливостей існування та функціонування молодіжного сленгу сприятиме всебічному описові сучасної системи української мови та буде підґрунтям наступним компаративним дослідженням національних мов на різних рівнях [20, 81].

2.3 Мовні особливості американського та українського молодіжного сленгу

Як зазначалося раніше, молодіжний сленг по суті являє собою груповий (корпоративний) жаргон. В англійській лексикографічній літературі ця мовна підсистема звичайно включається в спеціальний сленг, протиставлений загальному сленгу, що входить у загальновживане просторіччя. Молодіжний сленг, як правило, поєднує колективи його носіїв внутрішньо-груповими зв'язками [15, 78].

Розглянемо мовні особливості як американського, так і українського молодіжних сленгів, а зокрема різноманітні засоби утворення лексичних одиниць.

Значну частину одиниць молодіжного сленгу становлять ті лексичні одиниці, які фактично є дублетами нейтральних або розмовних одиниць. Ці лексичні одиниці не актуальні для офіційного спілкування, а є зниженими дублетами-синонімами типу:

Ам.: ace boon coon, boogerhead, roaddog, chap, pal, fellow - товариш, приятель

buddy, guy, chum, mate, friend, associate - друг, компаньйон

Укр.: бандит, битяй, ландорик та ін. [40, 9]

До категорії дублетів-синонімів відносимо також власно сленгізми, наприклад такі як:

Ам.: posse, dogpack, tribe, crew - one's circle of friends; коло друзів

Укр.: брига, орда, френда, шобло

Ам.: buzz crusher - killjoy; зануда

Укр:. достоєвський, залупистий

Ам.: kill, kari - make fun of; підсміюватися

Укр.: виганятися, дерти лаха, стібатися, тюкати [40, 10]

Студентська молодь ввела близько 30% сленгізмів, які являють собою лексику табу, що відноситься до сексуальної сфери [40, 10].

Більшу групу молодіжного сленгу становить лексика, пов'язана з вживанням алкоголю і вечірками:

chill - розслабитися; релаксувати

have arms, chizzil - влаштувати вечірку [40, 19]

Особливої уваги заслуговує та частина молодіжного сленгу, яка становить емоційно забарвлену лексику, найчастіше з глузливою, іронічною або пародійною конотацією, що, загалом, характерно для будь-якого професійного жаргону:

beef і problem - геморой і проблема;

mule with a broom і a very ugly girl - мавпа і дуже некрасива дівчина;

fruit і looser, stupid person - валянок і дурень [40, 20]

Як видно з вищенаведених прикладів, в утворенні цих одиниць значну роль грає метафоричний перенос, який ми детальніше розглянемо далі.

Значну роль в процесі утворення нових лексичних одиниць грають запозичення. Молодіжний сленг проникний для лексики, запозиченої з інших професійних груп, групових жаргонів і арго, та, в свою чергу, служить джерелом запозичень для цих соціальних діалектів. Молодіжні колективи черпають свої інновації в лексиконах груп, що користуються популярністю та служать для них поведінковим орієнтиром [28, 169]. Так, чимало сленгізмів було почерпнуто з лексикона наркоманів:

Ам.: hooch, tree, buddak, cripps, doobie, hronik, smokey treat - маріхуана

Укр.: бадилля, драп, дубас, кукіс, пишна, трава, укроп

Ам.: get one's johny, blaze, burn, pull tubes, play monopoly - палити маріхуану

Укр.: димити, дути, пихати, свистіти, читати, шифрувати [56]

Можна також привести приклади запозичень лексичних одиниць інших навчальних закладів в межах однієї країни:

swilge, swiggle - слабка кава з великою кількістю цукру [56]

Неодмінно слід зазначити, що існують деякі випадки іноземних запозичень:

chalkie - викладач (вплив австралійського мультиплікаційного персонажу «Old Chalky») [56].

В українському сленгу більша частина іноземних запозичень - це запозичення з англійської мови. Такі лексичні одиниці не становлять великих складнощів для перекладу. Даний спосіб словотвору органічно поєднується з афіксацією, і таким чином слово набуває українського «вигляду»:

дрінк - напій;

трабл - проблема;

перенси - батьки [53, 10]

Досить значна кількість сленгових запозичень прийшли в українську мову з російської та при цьому зберегли своє первинне значення:

тормоз, тусівка, фішка та ін. [53, 11]

Багато сленгових лексичних одиниць є багатозначними:

Ам.: sand - 1) цукор; 2) сіль.

Укр.: грузитися - 1) поводитись неспокійно; 2) сумувати. [53, 12]

Одним із найпоширеніших засобів утворення нових лексичних одиниць є зміна значення первинної лексичної одиниці. У більшості випадків зміна значення спричинена переносом найменування, а саме:

1) метафорою, оскільки метафорика - один з основних засобів сленгового словотвору. Саме за її допомогою утворюються найяскравіші та найуживаніші слова:

Ам.: birdcage - студентський гуртожиток

Укр.: зоопарк

Ам.: zombie - втомлена людина

Укр.: доходяга

В метафориці часто присутнє гумористичне трактування означуваного:

Ам.: four-eyes - людина в окулярах

Укр.: бінокль

2) метонімією:

Ам.: visit lady Perriam (відвідати леді Перріам) - піти до туалету (леді Перріам подарувала коледжу будинок, де тепер розташований туалет);

Укр.: Бобик здох - стан морального і фізичного виснаження

Одним із характерних засобів словотвору, передусім для сленгу, є каламбурна підстановка:

Ам.: braniac - інтелектуал;

Укр.: бухарест - вечірка

Американському молодіжному сленгу, на відміну від українського, властиве досить широке застосування таких засобів словотвору як:

1) конверсія:

shake-up - тренувальний зал для великого класу (від shake-up - трясти, розворушити);

2) словоскладання:

blue + stocking = bluestocking («синя панчоха», вчена жінка) [30, 59].

Поряд з лексико-семантичним словотвором у сленгу широко використовується морфологічний словотвір. Найбільш продуктивним є афіксальний тип словотвору. При утворенні сленгізмів використовуються ті ж суфікси, що й у нейтральній лексиці, але в сленгу вони здобувають більш широкий спектр значень.

В американському сленгу найпоширеніший суфікс - суфікс -er. В середині XX ст. цей суфікс став активно використовуватися в мові студентів Оксфорду, а потім одержав широке поширення і в інших університетах та коледжах:

reader - шпаргалка;

sleeper - курс лекцій

Спостерігається також активний словотвір за допомогою типово іншомовних суфіксів, таких як, наприклад: -ateria / -eteria (ісп.):

bookateria - книжкова крамниця;

bobateria - дамський салон;

-ino (іт.):

in gambolino - азартний гравець;

lookerino - красуня.

Більш велику групу становлять дієслова, які вживаються в стійкому сполученні з постпозитивами down, off, out, up, around. Найбільш продуктивні -out і -up:

wash out - не скласти іспити, бути виключеним;

button up - замовкнути, припинити розмову.

Префіксальний словотвір не властивий для американського молодіжного сленгу [40, 104-117].

В українському сленговому словотворі активно використовуються такі суфікси як: -ак: гуртак; -ик: жабник, шаровик; -ло: одоробло, забивайло; -ок: бігунок, сачок; -он: випивон, дурагон; -ха: абітуха, стипуха; -юк: сидюк; -як: движняк, дурняк та ін.

На відміну від американського, в українському сленгу в процесі словотвору використовуються префікси: -без: безбашний, безверхий; -від: відвисати, відриватись, відморожений; -з: злиняти, зрити, зшизіти; -на: намутити, накирятись; -об: обдовбаний, обдутий; -при: прибитий, прихоботити та ін. [38, 47]

В молодіжному сленгу проявляється тенденція до спрощення, до економії мовних зусиль, що виявляється у вживанні коротких слів і скороченні лексичних одиниць. 12% молодіжних сленгізмів становлять слова, що піддаються скороченню [28, 168].

Розглядаючи деякі різновиди скорочень, особливо варто зупинитися на різних видах абревіатур та усічених форм, які широко використовуються в молодіжному сленгу. Можна навести численні приклади створення експресивно-забарвлених скорочень, функція яких міняється залежно від конкретної ситуації.

1) Усікання слів:

Ам.: soph = sophomore (другокурсник);

Укр.: першокур - першокурсник;

Ам.: zam = exam (іспит);

Укр.: універ - університет.

У молодіжному середовищі дуже поширене усікання словосполучення, коли усікається тільки одне зі складових слів, яке несе семантичне навантаження, інше ж - опускається:

Ам.: ret = tobacco cigarette;

Укр.: лаба - лабораторна робота.

2) Ініціальні скорочення:

Деякі з них мають конспіративну функцію:

Ам.: В.D.S. = big dick syndrome - самовпевнений;

Укр.: О.Т.Л. - обманув товариша лектора.

Іноді вони використовуються з метою мовної економії:

Ам.: В.F. = best friend - найкращий друг;

P.= parent - батько;

Укр.: З.З.З. (правило трьох «зе») - зазубрив, здав, забув.

Часто такі форми мають жартівливо-пародійне забарвлення:

Ам.: LS and players - презирливе прізвисько студентів мічиганського коледжу літератури, природничих наук і мистецтв;

Укр.: О.Б.С. - непевні відомості (дослівно: одна баба сказала).

3) Стягнення:

Досить цікавий вид стягнення при утворенні слів типу:

Ам.: zerology - курс пустих лекцій, які можна не відвідувати;

Укр.: воєнка - військова кафедра у вузах.

Вони розрізняються першими компонентами. Зміст других повторюється у всіх словах і полягає в натяку на якусь наукову дисципліну [53, 19].

Слід також зазначити, що існує значна кількість сленгових утворень, до складу яких входять числівники і десяткові дроби:

Ам.: 42 = cool, hip - кльовий, хіповий;

2,5 - університетський поліцейський або охоронець. [53, 19]

Особливе місце серед одиниць сленгу займає досить велика група сленгізмів, яка представлена вигуками, які надають експресивне забарвлення висловлюванню і слугують для безпосереднього вираження почуттів та волевиявлення. Найчастіше вони являють собою короткі вигуки або звуконаслідування та виражають різні ступені:

1) подиву:

Ам.: bonk!, chyaa!, flip mode!, oh my goshness!, shnikies!;

Укр.: отакої!, маєш!, тю!

2) згоди:

Ам.: bet!, dude!, shoots for real!, ah... ja!;

Укр.: полюбе!

3) незгоди:

Ам.: bet!, dude!,negotary!, ta huh!;

Укр.: йоб!, фак!

4) схвалення:

Ам.: dig that!, cool!, score!, damm right!;

Укр.: клас!, фонтан!, супер!

5) зніяковілості:

Ам.: sqeebs!, erf!;

Укр.: йолки!

6) недовіри:

Ам.: badand!;

Укр.: розказуй!, та ну!

7) несхвалення:

Ам.: boo!;

Укр.: йо-майо!, хана!

8) схвилювання:

Ам.: squish!, woochow!;

Укр.: в шоці!, зашибісь!

9) відрази:

Ам.: shiznet!;

Укр.: фе!

10) вираження радості:

Ам.: woopty-woo!;

Укр.: кул!, ляля!

11) способів привертання уваги:

Ам.: yo!;

Укр.: гей!, йо! і т.д.

Крім цього способу вираження емоцій існує понад 100 прикметників з оцінною конотацією, які роблять мову молоді експресивною та емоційною. Прикладами прикметників з позитивною конотацією є наступні:

Ам.: awesome, bomb, biggity/diggity, boss, brad, chounch, coolarific, doke, dope, fantabulous, groovycool, killer, 42;

Укр.: забубенний, кльовий, крутий, офігітєльний, суперовий, ульотний і т.д.

Негативну конотацію мають такі прикметники як:

Ам.: bunk, bogus, booty, buttery, doobs, schwag, shady, skadip, jankety;

Укр.: відстійний, гнилий, галімий, гумозний, задрипаний, фіговий і т.д.

Слід зауважити, що більш розповсюдженою для молодіжного сленгу є негативна ціннісна орієнтація, загальна для форм внутрішньогрупового спілкування та соціальних ситуацій використання сленгу [53, 20-25].

Аналіз молодіжного сленгу показує, що він має гендерну маркованість і характеризує вербальну поведінку представників певної статі [42, 109].

Для реплік чоловіків характерним є вживання інтенсифікаторів, що генетично походять від вульгаризмів: damn, bloody. Наприклад:

Damn, I don't lie to you, Molly!

Вигук Gosh, що замінює табуйоване церквою слово God, вживається винятково в репліках жінок:

Oh, Gosh! Thank you, Molly whispered. [42, 111-112]

Отже, підводячи підсумки всьому вищесказаному, можна констатувати, що основними засобами утворення нових лексичних одиниць в молодіжному сленгу є перенос найменування, афіксація та різні види запозичень.

Можна також стверджувати, що засобами словотвору в сленгу можуть бути всі засоби словотвору літературної мови, а також їх сполучення та всі інші можливі варіанти.

Єдина вимога до новоутворених сленгових одиниць полягає в тому, щоб вони характеризувалися звучною вимовою та експресивною забарвленістю, адже саме це є основною гарантією того, що вони приживуться в молодіжному середовищі [41, 28].

Сленг - це частина лексики, яка надто швидко змінюється. Якщо слово або вислів втрачає новизну, на зміну йому приходить новий сленгізм.

Під поняттям «молодіжний сленг» розуміють сукупність мовних засобів високої експресивної сили, які постійно трансформуються, і які використовуються у спілкуванні молоддю, що знаходиться у дружніх стосунках. Сленг молоді найбільш жваво реагує на всі події в житті. Він підхоплює і відображає нові явища і сам змінюється в процесі їх перетворень.

Молодіжний сленг є одним із джерел поповнення лексики американського варіанта англійської мови й одним з елементів американської культури. Мовні процеси, що розгортаються у молодіжному сленгу роблять його природною експериментальною лабораторією для спостереження над мовними змінами в соціальному контексті.

Загалом сленгова лексика характеризується багатством словникового запасу. Також молодіжний сленг як різновид національної мови має свою систему ідіом та фразеологізмів.

Молодіжний сленг відноситься до спеціального сленгу. Відмінність молодіжного сленгу від сленгів інших типів полягає у наступному:

- сленгові слова служать для спілкування людей однієї вікової категорії;

- молодіжний сленг відрізняється «зацикленням» на реаліях світу молоді та студентства. Завдяки знанню такої спеціальної мови, молодь відчуває себе членом замкнутої спільноти.

- у числі сленгової лексики молоді нерідко зустрічаються і досить вульгарні слова.

Отже, через свою надзвичайну гнучкість і рухливість, сленг постійно змінюється, з'являються нові слова, а вже існуюча лексика може набувати нового значення. Тобто сленг будується як з нових, постійно виникаючих у процесі спілкування, так і з відомих слів, але в новому їх застосуванні.

Сленг - поняття дуже широке відносно причин і мотивів його використання. У живому, розмовному мовленні продукування і використання молодіжного сленгу в цілому стимулюються:

1) невдоволенням традиційними словами і виразами;

2) зіткненням з новими обставинами, для яких наявний лексикон виявляється бідним;

3) прагненням вразити суспільство;

4) бажанням «правдивого, непідробного» спілкування;

5) бажанням досягти певного комічного ефекту;

6) бажанням створити певний стилістичний ефект за допомогою яскравості та експресивності сленгу.

Невичерпним джерелом сленгу є також засоби масової інформації.

Велика кількість сленгізмів створюється шляхом запозичення.

Однією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення слів літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. Ще один із прийомів, що застосовуються у молодіжному мовленні - це заміна слів їх семантичними синонімами, тобто такими, що мають не зовсім доречний смисловий відтінок.

Основними засобами утворення нових лексичних одиниць в молодіжному сленгу є перенос найменування, афіксація та різні види запозичень. Можна також стверджувати, що засобами словотвору в сленгу можуть бути всі засоби словотвору літературної мови, а також їх сполучення та всі інші можливі варіанти.

Єдина вимога до новоутворених сленгових одиниць полягає в тому, щоб вони характеризувалися звучною вимовою та експресивною забарвленістю, адже саме це є основною гарантією того, що вони приживуться в молодіжному середовищі.

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ АМЕРИКАНСЬКОГО МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ (НА ПРИКЛАДІ ТЕЛЕСЕРІАЛУ «ДРУЗІ»)

3.1 Перекладацький аспект спеціальної розмовної лексики

Існує декілька підходів до класифікації моделей перекладу, один з яких пропонує З.Д. Львовська [29]. Керуючись принципом зв'язку між мовними значеннями та змістом мовленнєвої діяльності, всі існуючі теорії перекладу автор поділяє на два основні типи: мовні та комунікативні, припускаючи при цьому належність деяких теорій до так званих перехідних випадків.

Оскільки нелітературна лексика являє собою той шар лексики, що безпосередньо пов'язаний з людським спілкуванням, ми хотіли б детальніше зупинитись, в першу чергу, на комунікативних моделях перекладу. До цієї категорії З.Д. Львовська відносить теорію динамічної еквівалентності та теорію рівнів еквівалентності [29, 42].

Основним принципом теорії еквівалентності автор вважає ідею функціонального змісту вихідного повідомлення, що визначається комунікативною установкою автора оригіналу. На основі цієї ідеї автор робить ряд висновків, а саме, необхідність зважати на «особистість» автора оригіналу, оскільки його комунікативна установка є категорією суб'єктивною. Отже, завдання перекладача полягає у тому, щоб зрозуміти і зберегти у тексті перекладу цю комунікативну установку, а це можливо лише за умови співвідношення значення тексту чи висловлювання з мовленнєвою ситуацією. Також ця ідея передбачає функціональну еквівалентність тексту перекладу до тексту оригіналу, що визначається не на основі формальної відповідності текстів, а на основі реакції іншомовного адресата. Тобто, в тексті перекладу реакція адресата має так само відповідати комунікативній установці відправника, як і в тексті оригіналу [29, 53].

Зважаючи на те, що розмовна лексика несе на собі чітку експресивно-емотивну ознаку, теорія динамічної еквівалентності видається нам досить вдалою для застосування при перекладі текстів, які містять сленг. Адже, як зазначає З.Д. Львовська, динамічна модель перекладу включає ряд структурних, семантичних і функціонально-стилістичних обмежень, що звужують вибір і визначають напрямок перекладацьких перетворень. І серед цих обмежень, в першу чергу, слід зазначити експресивні та металінгвістичні характеристики тексту оригіналу, його жанрово-стилістичні особливості, частотність вживання тієї чи іншої лексичної одиниці в мові перекладу у межах відповідного стилю тощо [29, 55]. Професор І.В. Корунець [25] вважає, що засоби перекладу залежать від структури, значення та мовного рівня змістових одиниць. Оскільки переклад є лінгвістичним предметом і він будується на значенні мовних одиниць, то перекладач повинен орієнтуватися у рівнях цих мовних одиниць. І.В. Корунець виділяє наступні мовні рівні:

1) надсинтаксичний (super syntactic level) - відтворення текстів, абзаців;

2) синтаксичний (syntactic level) - відтворення словосполучень і речень;

3) лексичний (lexical level) - відтворення значень слів, словосполучень, ідіоматичних виразів;

4) морфологічний (morphological level) - відтворення складових елементів слова, допомагає відтворити і лексичне значення;

5) фонетичний (phonetic level) - відтворення звуків фонетики: всі терміни, географічні та власні назви, реалії суспільно-політичного життя відтворюються на фонетичному рівні [25, 179].

Залежно від структури, мовного рівня та мети перекладу І.В.Корунець розрізняє кілька засобів перекладу: буквальний, лексемний, послівний, підрядковий та описовий переклад [25, 180].

Буквальний переклад (litteral translation) - це такий переклад, коли відтворюється буквений чи звуковий склад оригіналу. Буквальним перекладом відтворюються одиниці фонетичного та лексичного рівнів. Переважно цим засобом перекладу відтворюються власні та географічні назви, імена та реалії. До буквального перекладу відносяться:

- транслітерування - відтворення буквеного складу оригіналу:

Ben Franklin - Бен Франклін (стодоларова купюра);

Suzy - Сюзі (доларова монета).

- транскрибування - відтворення звукового складу оригіналу:

loser - лузер;

punk - панк;

skinhead - скінхед.

Провідним засобом перекладу в сучасній перекладацькій практиці є транскрипція зі збереженням деяких елементів транслітерації. Оскільки фонетичні та графічні системи мов значно відрізняються одна від одної, передача форми слова мови оригіналу на мову перекладу є завжди певною мірою умовною та приблизною:

absurdist - абсурдист (автор твору абсурду);

kleptoctacy - клептократія (злодійська еліта);

skateboarding - скейтбордінг (катання на роликовій дошці).

Для кожної пари мов розробляються правила передачі звукового складу слова мови оригіналу, зазначаються випадки збереження елементів транслітерування та традиційні виключення з правил, прийнятих на теперішній час. При розгляді англо-українських перекладів, елементи транслітерації, що найчастіше зустрічаються при транскрибуванні, виявляються, в основному, при:

1) транслітеруванні деяких редукованих голосних та приголосних, що не вимовляються:

Dorset - Дорсет;

Campbell - Кемпбел.

2) незбереженні подвійних приголосних між голосними та в кінці слів після голосних:

boss - бос.

3) збереженні деяких особливостей правопису слова, які дозволяють наблизити звучання слова при перекладі до вже відомих зразків:

Hercules missile - ракета “Геркулес”;

Deescalation - деескалація;

Columbia - Колумбія.

Традиційні виключення стосуються, головним чином, перекладів імен історичних осіб та деяких географічних назв, що вже закріпилися в звичаях та в часі:

Charles I - Карл I;

William III - Вільгельм III;

Edinborough - Единбург.

- калькування - відтворення не звукового, а комбінаторного складу слова або словосполучення, коли складові частини слова (морфеми) або фрази (лексеми) мови оригіналу перекладаються відповідними елементами мови перекладу:

air head - порожня голова;

bookworm - книжний черв'як;

pass-fail - залік-незалік.

Сутність калькування полягає у створенні нового слова або сталого виразу в мові перекладу, що копіює структуру вихідної лексичної одиниці. Саме так робить перекладач, коли перекладає superpower як наддержава, mass culture як масова культура, green revolution як зелена революція та ін. У ряді випадків використання прийому калькування супроводжується зміною порядку наступності елементів лексичної одиниці, що піддається калькуванню:

land-based missile - ракета наземного базування;

Rapid Deployment Force - сили швидкого реагування.

- напівкалькування - засіб перекладу, коли один з компонентів лексичної одиниці, що перекладається, транскрибується або транслітерується, а інший - перекладається шляхом пошуку відповідного еквіваленту:

transnational - транснаціональний;

miniskirt - міні-спідниця;