Фразеологізми біблійного походження в польській та українській мовах

Вибір мотиваційної ознаки номінації нерідко визначається впливом національно зумовлених чинників, причому йдеться не лише про уподобання й мотиви, а й про самі принципи називання, спосіб мислення, що їх визначає, отже про мовну специфіку й неповторність. Використання прозорості внутрішньої форми з національно специфічною мотивацією стає зрештою засобом текстотворення, орієнтованим на мовця з відчуттям слова як складного значеннєвого комплексу.

Значний семантично-ментальний потенціал словосполучень, фразеологічних зворотів, що позначають найсуттєвіші, визначальні для етносу слова-поняття, характеризують життя народу, закладений у тематичних групах на позначення предметів побуту, видів страв, напоїв тощо; їхнє існування в комунікативних моделях, орієнтованих на соціокультурний аспект, дозволяє забезпечити специфічно-мовне відтворення єдності понять матеріальної й духовної народної культури. У створенні національно орієнтованої „картини світу” важливе місце посідає, зокрема, найменування предметів повсякденного вжитку, які своїм внутрішнім наповненням, метафоричним уживанням передають специфіку національного життя часом більш послідовно й опукло, аніж описові стереотипи. Додаткове смислове нашарування, викликане етнопсихологічними чинниками, зумовлює виникнення національно окреслених уявлень, асоціативних зв'язків, властивих польському та українському етносу.

В.М. Русанівський зауважив, що „мова є лакмусовим папером асоціацій” [21;36]. Вплив національно-культурного компонента на мовленнєву діяльність позначається не лише в безпосередньому використанні етнічно орієнтованих фразеологізмів, а й у способах і засобах слововживання, у процесах розвитку образності, експресії лексико-синтаксичних одиниць. Національно-культурний компонент „стає заголовком певного тексту, його словесним символом” [21;36]. Звідси випливає перспектива вивчення етнічно визначених мовних компонентів через систему семантичних мікрополів, структурованих цими елементами текстів і парадигм.

Національно-культурні мовні компоненти можуть виконувати текстотворчу функцію, за таких умов вони актуалізуються, набувають значної емоційно-експресивної сили, ознак образності, аксіологічної характеризації. Навколо таких компонентів виникають розгалужені асоціативні утворення; вони нерідко зазнають семантичних трансформацій, їхня попередня етнічна вмотивованість зберігається, але в метафоризованих і символізованих виявах. У конкретних текстових реалізаціях таке слово-образ розкриває повноту свого внутрішнього вмісту, стає визначальним чинником формування семантичної структури.

Соціокультурний за своєю сутністю мовний компонент може ставати органічною деталлю в зображенні типових національно орієнтованих ситуацій. Від позначення побутової прикмети до образного узагальнення пролягає шлях слова у процесі формування художнього тексту, визначення його ідейно-естетичного спрямування.

Наявність розвинутої системи загальнолюдських ціннісних орієнтацій, зумовлених, зокрема, християнською етикою і мораллю, не заперечує природного вияву національно своєрідного в аксіологічній діяльності носіїв окремої мови, що засвідчує особливості їх світосприймання. Аксіологічне значення багатьох потенційно оцінних слів і словесних утворень, до того ж нерідко корегованого в умовах більш або менш розгорнутого дискурсу, настільки пов'язане з національно-культурним життям, що поза ним нерідко втрачає свої якості, стає маловиразним, принаймні індиферентним щодо народних уявлень про ціннісне, вартісне. Серед назв об'єктів оцінювання виділяється численний шар іменникових слів і словосполучень, у семантичній структурі яких значення оцінки передається без аксіологічних предикатів, незалежно від суб'єкта, лише завдяки помітному національно-культурному забарвленню. Звичайно, в межах модально-оцінної рамки такі носії оцінності уточнюють, або послаблюють своє аксіологічне наповнення, проте побічні семантичні трансформації не позбавляють словесного комплексу властивих йому оцінних конотацій. Історична „прив'язаність” до подій і явищ суспільного життя на ґрунті часткових оцінок загальнооцінний підсумок, що передає іллокутивну силу рекомендації, схвалення, заборони, засудження тощо. Однак загальна оцінність залишається істинно навіть при переважному аксіологічному маркуванні, якщо чинник етнопсихологічного, соціокультурного спрямування стає визначальною ознакою.

Різноплановість самих слів-образів як семантичної категорії, що характеризуються широким соціокультурним регістром, повною розпливчастістю поняттєвої структури, викликає неоднорідність поведінки цих одиниць щодо їхнього оточення. За цих умов використання словесної образності народної культури, зокрема в художніх текстах, зумовлюється не лише історико-культурною традицією, а й власне естетичними чинниками. Оскільки символіка образу „є вже вихід за межі суто художнього аспекту”, [21;38,39] функціонування таких слів-образів із сфери народної культури в художньому мовленні, як правило, веде до розширення рамкової організації тексту, аж до усвідомлення загальнонародних, а часом і загальнолюдських цінностей. Трансцендентний металічний смисл частини символізованих понять, що не завжди піддаються концептуалізації, виводять їх за межі обов'язкової співвідносності образу і його словесно-художнього осмислення. Проте і за таких умов слова-образи, породжені народною культурою, внаслідок можливих семантичних трансформацій, розширення значення, перетворення його в слово-ідею, слово символ входять у систему культурної традиції, образного світосприйняття і тим самим у позамовний світ, в оточення, властиве даному соціуму.

Остаточному усталенню фразеологічних зворотів біблійного походження і в польській , і в українській мовах передувало пропущення їх крізь призму національного світогляду, менталітету. У них відбилися типові особливості народного житла, народних традицій і звичаїв, а також відмінності психічного стану, поведінки людини як носія національного характеру.

І хоча біблеїзми в обох мовах походять з одного джерела їхнє синхронно-типологічне дослідження показало, що найбільш численною виявилася група фразем, які не мають відповідників біблійного походження чи то в польській, чи то в українській мовах. Сюди входять польські фраземи, що містять назви частин тіла людини, назви рослин, тварин, продуктів харчування, предметів неживої природи, звороти, які позначають дії людини, соціальний статус, психічний стан людей тощо. З українських фразем до цієї групи належать фразеологізми, одним з компонентів яких є ім'я людини або похідна від нього лексема та дії, що вона виконує, назва рослини, речовини, продукти харчування. Деякі фраземи вміщують географічні назви, історично пов'язані із місцевістю біблійних переказів (Єгипет, Вавілон, Єрихон).найбільша кількість власне українських біблеїзмів, які не мають відповідників у польській, - звороти, пов'язані із християнською мораллю, віруваннями та обрядами православного богослужіння.

Наступна група фразеологізмів біблійного походження - ідентичні і за структурою, і за семантикою фраземи. Це , насамперед, конструкції типу „іменник + прикметник”, „дієслово + іменник”, „сполучник + іменник”, які містять назви тварин, рослин, продуктів харчування, грошей, літер, географічні назви, назви частини тіла людини та її дії тощо. Проте, незважаючи на свою структурно-семантичну однаковість, деякі з цих фразеологічних зворотів все-таки мають стилістичні розбіжності. В той час, коли польські фраземи цього типу вживаються у розмовній мові, деякі з їхніх українських відповідників використовуються як книжні звороти, наприклад, золотий телець[16; 879], фіговий лист[15; 425] тощо.

Національна специфічність яскраво проявляється у співвідносних фразеологізмах польської та української мов, які відрізняються структурним складом компонентів, але мають однакове значення, і навпаки мають однакові склад та послідовність компонентів, але відрізняються семантикою.

У цій групі розбіжності виявляємо у польській та українській - передачі власних імен людей:

niewiеrny Тomasz [27; 738, 739] // Хома невірний [16; 934]; salomonowy wyrok [17;728] //соломонів вирок [16; 822];

власних назвах:

wieaїa Babel [27; 24] // вавілонське стовпотворіння [15; 65].

лексичному складі:

syn marnotrawny [27; 433] // блудний син [16; 786]; palec Boїy [127; 532] // перст Божий [16; 612]; owoc zakazany [27;527] // заборонений плід [16; 580]; kamieс obrazy [27; 260] // камінь спотикання [15; 364]; wieїa Babel [27; 24] // вавілонське стовпотворіння [15; 65]; wdowi grosz [27; 214] // лепта вдовиці [15; 72]; kozioі ofiarny [27; 214] // козел відпущення [15;314].

виборі сполучників:

gіos woіaj№cego na puszczy [27; 216] // голос волаючого в пустелі [15; 184]; byз w siтdmym niebi [27; 426] // бути на сьомому небі [16;539].

cкладових елементів та їх послідовності:

pilnowaж (strzec) jak oka w gіowie [27; 499] // берегти як зіницю ока [16; 566]; wіosy staj№ na gіowie [27; 924] // волосся стає дибом [15; 151]; rozpкdziж na cztery wiatry [27; 706, 707] // іти (собі)геть на (всі) чотири вітри [15; 349].

Українські фраземи відрізняються від польських більш вільною структурою (наприклад, іти (собі) геть на (всі) чотири вітри), варіативністю (блудна (блудла, приблудла)вівця, голос волаючого в пустелі, глас вопіющого в пустелі), книжністю.(перст Божий, глос волаючого в пустелі, голос вопіющого в пустелі) тощо.

Різне значення спостерігаємо у зворотах:

chleb powszedni (rzecz zwykіa, codziemna, niebudz№ca zdziwienia, czкsto siк zdarzaj№ca, nic nadzwyczajnejo) [27; 62] // хліб повсякденний (1)засоби, необхідні для прожитку, існування; 2) щось найважливіше) [16; 927]; bікdna owca (ktoњ w zamyileniu ) [27; 41] // блудна вівця (людина, яка порвала стосунки з тим середовищем, до якого раніше належала, або яка збилася з правильного життєвого шляху) [15; 113.].

Таким чином, у біблеїзмах польської та української мов виявлено ряд відмінностей (структурні, семантичні, брак безпосередніх відповідників), зумовлених різними умовами їхнього усталення в мові, національно-культурною, релігійною, православною і католицькою специфікою.

Проте у цих фраземах все-таки більшe спільних рис, що пояснюється єдиним спільним джерелом, територіальною близькістю та ментальною спорідненістю, спільною системою загальнолюдських та християнських цінностей польського та українського народів.

Висновки

У результаті проведеного нами дослідження фразеологічних зворотів польської та української мов, які походять з Біблії, ми дійшли до таких висновків.

Отож, слов'янську фразеологію можна поділити на типологічно однорідні і типологічно неоднорідні групи.

З точки зору походження фразеологія слов'янських мов поділяється на дві групи - фразеологізми (пра)слов'янського походження і такі, що виникли внаслідок зв'язків слов'янських мов із неслов'янськими. Ця фразеологія фразеологія розглядається як в аспекті своїх внутрішніх, так і зовнішніх типологічних зв'язків.

Основними способами поповнення фразеологічного фонду як польської, так і української мов є утворення нових мовних одиниць, надання нового значення вже існуючим у мові, а також запозичення цих одиниць із інших мов.

Для того щоб книжний фразеологізм став загальновживаним він мусить походити із уживаного твору.

Саме Біблія із її багатим підгрунттям для утворення фразеологізмів успішно виконувала і продовжує виконувати цю функцію.

Дослідження текстових масивів Біблії відкриває в ній неповторну художню організацію, що моделює нове життя слова, яке виявляється в активних текстових і поза текстових трансформаціях лексем і фразеологічних зворотів.

Провівши синхронно - типологічний аналіз біблеїзмів, ми встановили, що серед них виділяються:

а) звороти, що відрізняються лише семантично за складом і послідовністю своїх компонентів;

б) біблеїзми, які не мають безпосередніх відповідників в обох мовах.

До фразеологізмів, які співпадають своєю структурою і значенням належать звороти за моделями „іменник + прикметник”, „іменник + іменник”, „дієслово + іменник”, „сполучних + іменник”. Компонентами таких конструкцій найчастіше виступають назви тварин, рослин, частин тіла людини та продуктів харчування.

Серед зворотів, які відрізняються структурним складом компонентів, але мають однакове значення, ми виділили конструкції, що містять імена людей або похідні від імен лексеми фраземи на позначення характеристики людей: назви тіла людини, назви тварин, рослин, предметів та явищ неживої природи.

Варто зауважити, що група біблеїзмів, які, будучи однакові за складом і послідовністю компонентів, відрізняються своєю семантикою, менш численне і представлена лише двома польськими фразеологізмами.

Незважаючи на те, що біблеїзми польської та української мов походять із одного джерела - Біблії, -- найбільш численними серед них група зворотів, які не мають прямих відповідників чи то в польській, чи українській мовах. Сюди відносять польські фразеологізми, що у своєму складі містять назви частин тіла людини, назви рослин, продуктів харчування, назви тварин, назви, що окреслюють предмети і позначення дій людини, статус, становище тощо.

В українській мові також є багато фразем цього типу. Вони містять наступні поняття : імена людей та похідні від цих імен, назви станів та дій людини назви рослин, речовин, продуктів харчування, географічні назви, а також фразеологізми пов'язані із християнськими віруваннями та церковними обрядами.

Ми дійшли висновку, що остаточному усталенню фразеологічних зворотів біблійного походження і в польській, і в українській мовах передувало „пропущення” їх назв крізь призму національного світогляду, менталітету. У них відбилися типові особливості народного життя, традицій, звичаїв, відмінності психічного стану, поведінки людини як носія національного характеру.

Ми помітили розбіжності фразеологізмів, що носять імена людей, відмінності у лексичному складі фразеологічних зворотів, виборі сполучників, у складових компонентах і іншій послідовності.

Проте в процесі дослідження було виявлено більше спільних рис, що пояснюється єдиним спільним джерелом, територіальною близькістю та ментальною спорідненістю, спільною системою загальнолюдських та християнських цінностей польського та українського народів.

Література

1. Историческая типология славянских языков. Фонетика и словообразование, лексика и фразеология / Под ред. А. С. Мельничука. - М.: Знамя, 1988.-397с.

2. Мирович А., Дулевич И., Грек-Бабич И., Марыняк И. Большой русско-польский словарь: В 2-х т. - Варшава: Wiedza Powszechra, 2001. - Т.1. - 863 с

3. Мирович А. Дулевич И., Грек-Бабич И., Марыняк И. Большой русско-польский словарь: В 2-х т. - Варшава: Wiedza Powszechra, 2001. - Т.2. - 799 с

4. Мокиенко В. М. Славянская фразеология. - М.: Знамя, 1989. - 316 с.

5. Новий українсько-російський і російсько -український словник / Під ред. Івакіна О. - К.: АКОНІТ, 1999 - 723 с.

6. Олійник Ш. С. , Сидоренко М. В. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник. - Х.: Прапор, 1997. - 462 с.

7. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. - К.: Наукова думка, 1973. - 406 с.

8. Сучасна українська літературна мова / Під ред. М. Л. Плющ. - К.: Вища школа, 2000. - 430 с.

9. Толстой Н. И. Избранные труды: В 3-х т. - М.: Языки русской культуры, 1998. - Т.1. -519 с.

10. Толстой Н. И. Избранные труды: В 3-х т. - М.: Языки русской культуры, 1998. - Т.2. -539 с.

11. Толстой Н. И. Избранные труды: В 3-х т. - М.: Языки русской культуры, 1998. - Т.3. -461 с.

12. Ужченко В. Д. Народження і життя фразеологізму. - К.: Наукова думка, 1988. - 287 с.

13. Ужченко В. Д., Авксентьєв Л. Г. Українська фразеологія. - Х.: Прапор, 1990. - 344 с.

14. Українська мова: Енциклопедія / Під ред. Русанівського В. М. - К.: Українська енциклопедія, 2000. - 752с.

15. Фразеологічний словник української мови / Під ред. Л. С. Паламарчука: В 2-х т. - К.: Наукова думка, 1999. - Т. 1. - 528с.

16. Фразеологічний словник української мови / Під ред. Л. С. Паламарчука: В 2-х т. - К.: Наукова думка, 1999. - Т. 2. - 452с.

17. Ющук І. П. Українська мова. - К.: Либідь, 2003. - 640с.

18. Язык и мышление / Под ред. Ф. П. Фимена. - М.: Наука, 1967. - 312 с.

19. Бирих А. К диахроническому анализу фразеосемантических полей // Вопросы языкознания. - 1995. - №4. - с. 14-25.

20. Мокиенко В. М. Идеография и историко-этимологический анализ фразеологии // Вопросы языкознания. - 1995. - №4. - с. 3-14.

21. Мокієнко В. М. Історико-етимологічний аналіз фразеології та етимології лексики // Мовознавство. - 1990. - №5. - с. 27-39.

22. Чердашкова Т. З. Идеоматика и культура // Вопросы языкознания. - 1996. - №1. с. 58-71.

23. Шевченко Л. Д. Семантична трансформація слів у текстах Нового Заповіту // Мовознавство. - 2001.- №3. - с. -70-75.

24. Bankowski A. Etymologiczny sіownik jкzyka polskiego. - Warszawa: PWN, 200. - T. 1. - 873s.

25. Bankowski A. Etymologiczny sіownik jкzyka polskiego. - Warszawa: PWN, 200. - T. 2. - 972s.

26. B№ba S. Podrкczny sіownik frazeologiczny jкzyka polskiego. - Warszawa: PWN, 1997. - 775s.

27. B№ba S. Liberek I.. Sіownik frazeologiczny wspуіczesnej polszczny. - Warszawa: OWN, 2002. - 1096s.

28. B№k P. Gramatyka jкzuka polskiego. Larys popularny. - Warszawa: PWN, 1997. - 473s.

29. Briechner A. Sіownik etymologiczny jкzyka polskiego. - Warszawa: Wiedza Powszechna, 1998. - 806s.

30. Encyklopedia jкzyka polskiego / Pod red. S Urbaсczyka, M. Kucaіy. - Wrocіaw: Zakіad Narodowy im. Ossoliсskich, 1999. -508s.

31. Gіowiсska K. Popularny sіownik Frazeologiczny. - Warszawa: Wilda, 2000. - 790s.

32. Hessen D., Stypuіa R. Wielki sіownik polskorosyjski. - Warszawa: Wiedza Powszechna, 2001. - T.1 . - 656s.

33. Hessen D., Stypuіa R. Wielki sіownik polskorosyjski. - Warszawa: Wiedza Powszechna, 2001. - T.2 . - 844s.

34. Kopaliсski W. Koty W worku czyli z dziejуw pojкж i rzeczy. - Warszawa: Oficyna Wydawnicza, 1997. - 365s.

35. Nauka o jкzyku dla polonistуw / Pod red. S. Dubisza. - Warszawa: Ksi№їka i wiedza, 1999. - 624s.

36. Puzynina I. Sіowo. - wartoњж - kultura. - Lublin: Towarzystwo naukowe, 1997. - 484s.

37. Skorupka S. Sіownik frazeologizny jкzyka polskirgo. - Warszawa: Wiedza Powszechna, 1996. - T.1. - 788s.

38. Skorupka S. frazeologizny jкzyka polskirgo. - Warszawa: Wiedza Powszechna, 1996. - T.2. - 905s.

39. Wspуіczesny jкzyl polski / Pod red. I. Bartmiсskiego. - Warszawa: Wiedza Powszechna, 1997. - 458s.

Додатки

Додаток 1

Alfa.

Alfa i omega „pocz№tek i koniec, wszystko; absolutny autorytet, wyrocznia”

kto + jest alfa i omega

co + jest alfa i omega

Biblia: Objawienie њw. Jana (Apokalipsa) I, 8: Jam jest Alfa i Omega, pocz№tek i koniec, mуwi Pan Bуg, ktуry jest, i ktуry, byі, i ktуry pszyjdzie, Wszechmog№cy.

(St. B№ba, I. Liberek. Sіownik frazeologiczny wspуіczesnej polszczyzny (dalej SFWP), str. 21).

Annasz

od Annasza do Kajfasza a) [ w poі№czeniu z czas. „odsyіaж”] „kierowaж kogoњ do rуїnych osуb, instytucji, urzкdуw, nie pomagaj№c w zaіatwieniu sprawy, zbywaж kogoњ.” b) [w poі№czeniu z csas. „chdziж” „nachodziж siк” ] „byж kierowanym do rуїnych osуb, instytucji, urzкdуw bez uzyskania pomocy w zaіatwieniu sprawy, rezultatu; byж zbywanym.”

Biblia: Ewangelia wedіug њw. Jana XVIII, 13-24: I przywiedli go (Jezusa) naprzуd do Annasza, bo byі њwiekier Kajfaszуw, ktуry byі najwyїszym kapіanem roku onego. (...) I odesіaі go Annasz zwi№zanego do Kajfasza, najwyїszego kapіana.

(St. B№ba, I. Liberek. , str. 21).

Babel

Wieїa Babel „o zbiorowoњci mуwi№cej rуїnymi jкzykami”

(St. B№ba, I. Liberek. SFWP, str. 24).

Bікdny

2. rec. Chodziж jak bікdna owca „chodziж w zamyњleniu, nieptzytomnie, bez celu.”

kto + chodzi jak bікdna owca

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 41).

Boleњж

od siedmiu boleњci „o kimњ, rzadziej o czymњ; kiepski, bardzo mierny, nic nie wart, do niczego.”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 45).

Boїy

4. palec Boїy „znak, dziaіania siі nadprzyrodzonych, opatrznoњж”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 44).

Budowaж

budowaж zamki na lodzie „snuж marzenia, projekty niemaj№ce realnych szans na urzeczywistnienie siк; opieraж coњ na niepewnych podstawach.”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 50).

Chleb

chleb powszedni „rzecz zwykіa, codzienna, niebudz№ca zdziwienia, czкsto siк zdarzaj№ca; nic nadzwyczajnego”

co + jest chlebem powszednim.

Biblia: Ewangelia wedіug њw. Mateusza VI, 11: Chleba naszego powszedniego daj nam dzisiaj.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 62).

Chowaж-schowaж

chowaж, schowaж coњ pod korcem, pod korzec. „ukrywaж coњ, staraж siк zataiж, utrzymywaж w tajemnicy.”

kto + chowa pod korcem + co

kto + chowa pod korzec + co

kto + schowaі pod korcem + co

kto + schowaі pod korzec + co

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 68).

Cielec

zіoty cielec „bogactwo, pieni№dze”

Zіoty cielec-wg. Biblii, Ex., 32, 1-35, pos№g pogaсski bуstwa w postaci byka, odlany na ї№danie Izraelczykуw przez Aarona, brata Mojїesza ze zіotych nausznic ofiarowanych przez lud, ktуry nie mog№c siк doczekaж zejњcia swego proroka z gуry, powrуciі do baіwachwalstwa i zіoїyі cielcowi caіopalenie i ofiary, w czasie gdy Mojїesz otrzymywaі od Boga Dziesiкcioso Przykazaс na gуrze Synaj. Bьg , ktуry to widziaі chciaі zgіadziж caіy lud z wyj№tkiem Mojїesza, ale ten ubіagaі Boga, aby tego nie czyniі, a sam zszedі z gуry, nios№c tablice boїe. A gdy ujrzaі cielca i taсce , potіukі tablice, cielca spaliі, a wr№c straszliwym gniewem kazaі Lewitom uczyniж rzeџ. Zginкіo wуwczas 23.000 mкїczyzn. Nazajutrz Bуg na gуrze Synaj odnowiі przymierze z Mojїeszem, ten zaњ na nowych tablicach kamiennych spisal sіowa nowego przymierza.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 75).

Ciemnoњж

egipskie ciemnoњci „wielka, gкsta, nieprzenikniona ciemnoњж.”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 76).

Cierniowy

Droga cierniowa „їycie peіne udrкczeс, kіopotуw; trudnoњci, przeciwieсstwa, przeszkody, jakie ktoњ musi pokonaж, realizuj№c swoje zamierzenia.”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 79).

Ciernisty

Droga ciernista „їycie peіne udrкczeс, kіopotуw; trudnoњci, przeciwieсstwa, przeszkody, jakie ktoњ musi pokonaж, realizuj№c swoje zamierzenia.”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 79-80).

Cztery

4. rozpкdziж na cztery wiatry a) „brutalnie i gwaіtownie poіoїyж kres czyjejњ dziaіalnoњci, funkcjonowaniu czegoњ; zdecydowanie coњ zlikwidowaж, rozwi№zaж”

kto + rozpкdziі na cztery wiatry + kogo

kto + rozpкdziі na cztery wiatry + co

b) „rozgromiж w walse; pokonaж kogoњ, wykazuj№c miaїdї№c№ przewagк”

kto + rozpкdziі na cztery wiatry + kogo

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 93).

Czysty

Mieж czyste rкce „nie dopuњciж siк nigdy їadnego przestкpstwa, oszustwa; byж zawsze uczciwym”

Kto + ma czyste rкce

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 97-98).

Doіek

kopaж pod kimњ doіki „dziaіaж podstкpnie, potajemnie na czyj№њ szkodк.”

kto + kopaі doіki + pod kim

Biblia: Ksiкga Przysіуw XXVI, 27: Kto kopie dуі, wpadnie weс; a kto tocze kamieс, obrуci siк naс.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 114).

Droga

Droga krzyїowa, cierniowa, ciernista „їycie peіne udrкczeс, kіopotуw; trudnoњci, przeciwieсstwa, przeszkody, jakie ktoњ musi pokonaж, realizuj№c swoje zamierzenia.”

SMTK, hasіo „Droga”: Droga krzyїowa, іac. Via Crucis, droga cierniowa, droga Mкki, іac. Via Dolorosa - wg. Ewangelii ulice przez ktуre przechodziі Chrystus dџwigaj№c krzyї, od domu Piіta do Golgoty.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 121).

Dzieс

3. dni czyjeњ s№ policzone, dni czegoњ s№ policzone „bliski jest kres czyjegoњ zycia, czyjejњ kariery, dziaіalnoњci na jakimњ polu, coњ wkrуtce przestanie istnieж.”

Biblia: Ksiкga Daniela V, 1-31

6. s№dny dzieс a) „wielkie zamieszanie, rozgardiasz, popіoch wywoіane natіokiem jakichњ zdarzeс, faktуw, obowi№zkуw itp.” b) „czas tragedii, nieszczкњж, chwile grozy.”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 141-142).

Egipski

Egipskie ciemnoњci „wielka, gкsta, nieprzenikniona ciemnoњж.”

Biblia: Ksiega wyjњcia X, 21-22: I rzekі Pan do Mojїesza: Wyci№gni rкkк ku niebu i niech bкd№ ciemnoњci ziemi egipskiej tak gкste, їeby siк ich mуgі dotkn№ж (...). I byly ciemnoњci straszliwe po wszystkiej ziemi egipskiej przez trzy dni.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 148).

Figowy

Listek figowy a) „przysіona nagoњci.” b) „ osіona czegoњ, co z jakichњ wzglкdуw chciaіoby siк ukryж, nie ujawniaж; przykrywka dla czegoњ, parawan.”

co + jest listkiem figowym

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 154).

Gliniany

kolos na glinianych nogach „ o czymњ wielkim, co stwarza pozory mocy, potкgi w rzeczywistoњci zaњ jest sіabe, bliskie upadku, rozpadu.”

co + jest kolosem na glinianych nogach

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 165).

Gіos

2.gіos woіaj№cego na puszczy „slowa, apel, nawoіywania itp. bezskuteczne, daremne, niesіuchane, lekcewaїone.”

Co + jest gіosem woіaj№cego na puszczy.

Biblia: Ewangelia wg. њw. Mateusza III, 3: A we dni one przyszedі Jan Chrzciciel, kaї№c na puszczy їydowskiej. I mуwi№c: Czyсcie pokutк: albowiem przybliїyіo siк krуlestwo niebieskie. Bowiem ten jest, ktуry opowiedziany przez Izajasza proroka, mуwi№cego: Gіos woіaj№cego na puczczy: Gotujcie drogк Paсsk№, proste czyсcie њcieїki jego. Por. Ewangelia wg. њw. Marka I, 3; Ewangelia wg. Њw. Јukasza III, 4; Ewangelia wg. њw. Jana I, 23; Ksiкga Izajasza XL, 3.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 167).

Gіowa

63. pilnowaж, strzec jak oka w gіowie „pilnowaж, strzec szczegуlnie gorliwie, troskliwie”

kto + pilnuje jak oka w gіowie + czego/kogo

kto + strzeїe jak oka w gіowie + czego/kogo

65. posypaж (sobie), rzad. posypywaж gіowк popioіem „uznaж sw№ winк wyraziж їal i skruchк, ukorzyж siк, їaіowaж”

kto + posypaі / posypywaі gіowк popioіem

kto + posypaі sobie gіowк popioіem

90. wіosy staja, stanкіy (komuњ) na gіowie; wіos staje, stawaі komuњ na gіowie „coњ budzi czyjeњ duїe zaniepokojenie, strach, przeraїenie; ktoњ jest wzburzony, mocno obruszony czymњ niewіaњciwym, okropnym, zdroїnym.”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 184; 185; 194-195).

Gomora

Sodoma i Gomora „ o wielkiej awanturze, zamieszaniu, chaosie wywoіuj№cym grozк; o rozpuњcie, wyuzdaniu.”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 205).

Grosz

6. wdowi grosz “niewielka suma, ofiara dana ze szczerego serca, kosztem wyrzeczeс przez ludzi niezamoїnych.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 214).

Grуb

3. rzad. grуb pobielany „ o czіowieku maskuj№cym swe obіudne postкpowanie; o instytucji stwarzaj№cej pozory swego trwania i dziaіania”

kto / co + jest grobem pobielaniym

Biblia: Ewangelia wg. њw. Mateusza XXIII, 27: Biada wam, doktorowie i faryzeuszowie obіudnicy! iї jesteњcie podobni grobom pobielanym, ktуre z wierzchu zdadz№ siк piкkne ludziom, ale wewn№trz peіne s№ koњci umarіych i wszelakiego plugastwa.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 216).

Hiobowy

Hiobowa wieњж, rzad. hiobowa wiadomoњж „przeraїaj№ca wiadomoњж”

Biblia: Ksiega Hioba I, 13-19

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 228).

Igielny

Przejњж, przecisn№ж siк przez ucho igielne „speіniж niezwykle trudne warunki, sprostaж niezwykle trudnym wymogom, poddaж siк trudnej prуbie „

kto / co + przejdzie przez ucho igielne

kto / co + przeciњme siк przez ucho igielne

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 230).

Jota

1.(ani) na jotк „nic a nic, wcale, ani trochк”

Biblia: wg. њw. Mateusza V, 18: Aї przeminie niebo i ziemia, jedna jota, albo jedna kreska nie odmieni siк w zakonie, aї siк wszystko stanie.

2. co do joty „ co do najdrobniejszych szczegуіуw, bardzo dokіadnie, niezwykle skrupulatnie.”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 254).

Judaszowski

judaszowskie srebrniki “zapіata otrzymana za zdradк, haniebnie, nikczemnie zarobione pieni№dze za sprzeniewierzenie siк czemuњ”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 254).

Judaszowy

Judaszowe srebrniki „zapіata otrzymana za zdradк, haniebnie, nikczemnie zarobione pieni№dze za sprzeniewierzenie siк czemuњ”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 255).

Kajfasz

od Annasza do Kajfasza [patrz wyїej]

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 257).

Kamieс

4. kamieс na kamieniu nie pozostaі „wszystko zostaіo zniszczone, zbuszone”

Biblia: Ewangelia wg. њw. Mateusza XXIV, 2: Zaprawdк powiadam wam, nie zostanie tu kamieс na kamieniu, ktуry by nie byі zepsowany. Por. sw. wg. њw. Marka XIII, 2; Ew. wg iw. Zukasza XXI, 5.

5. kamieс obrazy „ przyczyna, powуd konfliktu, niezadowolenia, oburzenia”

co + jest kamieniem obrazy

Biblia: Ksiкga Izajzsza VIII, 14: I bкdzie wam poњwiкceniem: a kamieniem obraїenia i opok№ zgorszrnia dwiema domom izraelskim, sidіem i upadkiem obywatelom jerozolimskim. Por. List њw. Pawіa Apostoіa do Rzymian IX, 33; I List њw. Piotra Apostoіa II, 8.

7. kamieс wкgielny „podstawa, rzecz najwaїniejsza, pocz№tek czegoњ.”

Biblia: Ksiкga Izajasza XXVIII, 16: Przeto to mуwi Pan Bуg: Oto ja zіoїк w fundamenciech Syjony kamieс, kamieс doњwiadczony, wкgielny, kosztowny, na fundamencie fundowany: kto uwierzy, niech siк nie kwapi.

11. rzucaж, rzuciж kamieniem na kogoњ w kogoњ, ”potкpiaж kogoњ”

kto + rzuca / rzuciі kamieniem + na (w kogo)

Biblia: Ewangelia wg. њw. Jana VIII, 7, 8: Gdy tedy nie przestali go pytaж podniуsі siк i rzekі im: Kto z was bez grzechu jest, niech na nie pierwszy rzuci kamieс.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 259-262).

Kіaњж poіoїyж

1.Kіaњж, poіoїyж kamieс wкgielny pod coњ „przyczyniaж siк przyczyniж siк powstania czegoњ, zapocz№tkowaж coњ”

kto + kіadі / poіoїyі kamieс wкgielny + pod co

co + poіoїyіo kamieс wкgielny + pod co

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 281).

Kolos

Kolos na glinianych nogach „o czymњ wielkim, co stwarza pozory mocy, potкgi, w rzeczywistoњci zaњ jest sіabe, bliskie upadku, rozpadu”]

Biblia: Ksiкga Daniela II, 31-34; MSB, hasіo „Koіos.”

Daniel odgaduje sen Nabuchodonozora i wyjaњnia jego znaczenie: pos№g њniі siк krуlowi, przedstawia 4 kolejne krуlestwa na ziemi babiloсskiej: zіote (gіowa pos№gu) srebrne (pierњ), miedziane (boidra) i їelazno - gliniane; gdy spadі z gуry kamieс, skruszyі nogi posogu - tak zniszczone bкd№ owe krуlestwa.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 287-288).

Kopaж

Kopaж pod kimњ doіki „dziaіaж podstкpnie, potajemnie na czyj№њ szkodк”

Kto + kopaі doіki + pod kim

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 296).

Korzec

1. chowaж, schowaж coњ pod korcem, pod korzec; kryc: ukruж, ukrywaж coњ pod korcem: trzymaж coњ pod korcem „Ukrywaж coњ , staraж siк zataiж, utrzymywaж w tajemnicy.”

Biblia: Ewangelia wg. Њw. Mateusza V, 14-15: Wy jesteњcie њwiatіoњж њwiata. Nie moїe siк miasto zakryж na gуrze osadzone; Ani nie zapalaj№ њwiece i kіad№ jej pod korzec, ale na њwieczniku, aby њwieciіa wszystkim, ktуrzy w domu.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 298-299).

Kozioі

Kozioі ofiary „o czіowirku (instytucji), na ktуrego (na ktуr№) niesіusznie zrzuca siк caі№ odpowiedzialnoњж za coњ”

Kto / co + jest korzіem ofiarnym/

Biblia: Ksiкga Kapіaniska III, XVI (7-10). SMTK, hasіo Azazel: W zwi№zku z obrzкdami Dnia Przebіagania naleїaіo wylosowaж 2 kozіy: jeden w ofierze Bogu, drugi dla Azazela [zіego ducha zamieszkuj№cego pustyniк ]; pierwszy miaі byж zabity za grzechy ludu, drugi, na ktуrego gіowк kapіan skіadaі wszystkie przewinienia, wypкdzony na pustuniк; ten nazywany byі kozіem ofiarnym.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 309).

Krzyїowy

droga krzyїowa [patrz wyїej]

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 325).

Listek

Listek figowy a) „przysіona nagoњci” b) „osіona czegoњ, co z jakichњ wrglкdуw chciaіoby siк ukryж, nie ujawniaж; przykrywka dla czegoњ, parawan.”

Biblia: Ksiкga Rodzaju III, 7: I otworzyіy siк oczy obojga: a gdy poznali, їe byli nagimi, pozszywali liњcie figowe, i poczynili sobie zasіony; SMTK, hasіo „Figa”: W XVI-XIX w. zasіaniano genitalia nagich postaci na obrazach oraz pos№gуw liњжmi figowumi; przen. wstydliwa przesіona.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 344-345).

Lуd

budowaж, rzad. stawiaж zamki na lodzie „snuж marzenia, projekty niemaj№ce realnych szans na urzecrywistnienie siк; opieraж coњ na niepewnych podstawach.”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 347).

Јuska

Јuski spadn№, spadіy komuњ z oczu „ ktoњ przekona siк o istotnej wartoњci czegoњ, pozna prawdк, pozbкdzie siк zіudzeс.”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 365).

Manna

manna z nieba a) „cud; nieoczekiwany dar; zyski, dochody niespodziewane, profity niezasіuїone, niezapracowane.” b) coњ bardzo upragnionego, potrzebnego, cennego.”

Biblia: Ez., 16, 4-36, jadіo spuszczane przez Boga z nieba co dzieс (w pi№tki w dwуjnasуb, w sabat wcale nie) w czasie 40 lat wкdrуwki Izraelitуw po pustyni Synaj. Manna byіa, wg. Biblii, „jako ziarno kolendra biaіa, a smak miaіa peacka z miodem.” Ten dіugotrwaіy cud usiіowano wyjaњniж racjonalnie, utoїsamiaj№c mannк z sokiem tamaryszku b№dї ze sіodk№ wydzielin№ rуїnych owadуw їyj№cych na krzewach pustynnych, b№dџ z krusznic№ jadaln№ (porostem mannowym, dawn. misecznica).

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 375).

Marnotrawny

syn marnotrawny „czіowiek, ktуry zawiniі i opamiкtaі siк.”

Biblia: Ew. wg. њw. Lukasza XV, 11-32. Por. SMTK, hasіo „Syn”: Syn marnotrawny, nawrуcony grzesznik, wg. prypowieњci biblijnej, Mіodszy z dwu synуw ї№da od ojca przypadaj№cej mu czкњci maj№tku, odjeїdїa w dalekie strony, „tam trwoni swoj№ majкtnoњж, їyj№c rozpustnie”, a gdy popada w nкdrк, rozczarowany, wraca do ojca i zostaje przyjкsty z rodoњci№.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 377).

Niebieski

2. niebieski ptak, ptaszek „czіowiek їyj№cy cudzym kosztem, nieodpowiedzialny, prуїniak, darmozjad, lrkloduch”

Biblia: Ew. wg. њw. Mateusca VI, 26: Wejrzyjcie na ptaki niebieskie, iї nie siej№ ani їn№, ani zbieraja do gumien, a ojciec wasz niebieski їywi je.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 425-426).

Niebo

1. byж w siуdmym niebie „czuж siк szczкњliwym, bardzo siк cieszyж „

SMTK, hasіo „Niebo”: Egipska kosmografia rozrуїniaіa 11 nieb; їydowska - 7 (wg. liczby „planet”, tj. Sіoсca, Ksiкїyca i 5 planet), a w њlad za ni№ - muzuіmaсska. W 7m niebie znajduje siк siedziba Jehowy, b№dї Allaha i najwyїszych anioіуw.

2 coњ woіa o pomstк do nieba „coњ jest karygodne, zasіuguje na potкpienie; coњ wywoіuje oburzenie, zgrozк swym okropnym stanem”.

Biblia: Ksiкga Rodzaju IV, 9-10: I rzekі Pan do Kaina: Gdzie jest Abel brat twуj? Ktуry odpowiedziaі: Nie wiem: Zalim ja jest strуїem brata mego? I rzekі do niego: Coњ uczyniі? Gіos krwie brata twego woіa do mnie z ziemie.

6. manna z nieba [patrz wyїej]

9. poruszyж, poruszaж niebo i ziemiк „uїyж wszelkich њrodkуw wpіywуw dla osi№gniкcia czegoњ”

Biblia: Aggeusz II, 7: Bo to mуwi Pan zastкpуw: Jeszcze jedna maіa chwila jest, a Ja poruszк niebo i ziemiк i morze i such№.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 426-428).

Niewierny

niewierny Tomasz „ktoњ nieufny, sceptycznie nastawiony, chc№cy wszystko spawdziж; niedowiarek.”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 433).

Niewini№tko

Rzeџ niewini№tek „pogrom na egzaminie lub na meczu”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 433).

Noga

6. kolos na glinianych nogach [patrz wyїej]

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 436-437).

Obiecany

Ziemia obiecana „miejsce najbardziej poї№dane, wydaj№ce siк rajem”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 460).

Obraza

Kamieс obrazy [patrz wyїej]

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 462).

Oddzieliж - oddzielaж

oddzieliж, oddzielaж ziarno od plew, rzad. od plewy „ odrуїniж to, co wartoњciowe od tego, co ma wartoњж pozorn№ lub w ogуle jej nie ma; odrуїniж to, co dobre od tego, co zіe.”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 469).

Odrуїniж - odrуїniaж

odrуїniж, odrуїniaж ziarno od plew [patrz wyїej]

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 474).

Ofiarny

kozioі ofiarny [patrz wyїej]

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 477).

Oko

19. іuski spadn№ , rzad. spadіy komuњ z oczu „ktoњ przekona siк o istotnej wartoњci czegoњ , pozna prawadк , pozbкdzie siк zіudzeс”

Biblia: Dzieje Apostolskie IX, 17-18: I poszedі Ananiasz i wszedі w dom, a wіoїywszy naс rкce, rzekі: Jzawle bracie! Pan miк posіaі Jezus, ktуryж siк ukazaі w drodze, ktуr№њ szedі, abyњ przejrzaі, a byl napeіnion Duchem Њwiкtym. A natychmiast spadіy z oczu jego іuski, i zaњ przejrzaі: a wstawszy, ochrzczon jest.

52. pilnowaж, stzec jak oka w gіowie, jak џrenicy oka „pilnowaж, strzec strzegуlnie gorliwie, troskliwie”.

Biblia: Ksiкga Powtуrzonego Bawa XXXII, 10: Nalazі go w ziemie pustej, na miejscu strachu i gікbokiej pustyni: obwiуdt go i uczyі i strzegі jako џrenice oka swego Por. Ksiкga Psalmуw XVI, 8: Strzeї miк jako їrenicк oka: pod cieniem skrzydeі Twoich obroс miк.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 498-499).

Omega

Alfa i omega [p.w.]

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 514).

Oњcieс

wierzgaж przeciw oњcieniowi „buntowaж siк daremnie”

Biblia: Dzieje Apostoіуlskie IX, 5: Ktуry rzekі: Ktoњ jest, Panie? A on: Jam jest Jezus, ktуrego ty przeњladujesz; trudno jest tobie przeciw oњcieniow I wierzgaж; XXVI, 14: A gdyњmy wszyscy upadli na ziemiк, usіyszaіem gіos mуwi№cy do mnie їydowskim jкzykiem: Szawle! Szawle! Przecz miк przeњladujesz? Trudno tobie przeciw oњcieniowi wierzgaж.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 521).

Owca

1. rec. chodciж jak bікdna owca „ chodziж w zamyњleniu, nieprzytomnie, bez celu.”

Biblia: Ksiкga Psalmуw CXIX, 176: Bі№dzк jako owca zguliona. Por. Proroctwo Jzajasza LIII, 6: Wszyscy my jako owce pobі№dziliњmy, kaїdy na sw№ drogк ust№piі: a Pan wіoїyі naс nieprawoњж wszystkich nas.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 525).

Owieczka

zbі№kana owieczka „ ktoњ, kto popoіniі bіad, zgrzeszyі zrobiі coњ nagannego, co wyі№czyіo go z danej spoіecznoњci; odstкpca, grzesznik.

Biblia: Ew. wg. њw. Mateusza XVIII, 11-13: Bo syn czіowieczy przyszedі, aby zbawiі, co by zginкіo, . Co siк wam zda? Jeњliby kto miaі stado owiec, a zbі№dziіaby jedna z nich: aza nie opuszcza dziewiкжdziesi№t i dziewiкж na gуrach i idzie scukaж onej, ktуra zginкіa? A jeњl mu siк przyda naleџж j№, zaprawdк powiadam wam , їe siк z niej wiecej weseli, niї z dziewiкжdziesi№t dziewi№ci, ktуre nie zbі№dziіy.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 525-526).

Owoc

Owoc zakazany „ rzecz niedozwolona i dlatego poci№gaj№ca, poї№dana”.

Biblia: Ksiкga Kodzaju II, 16-17: Z kaїdego drzewa rajskiego jedz: ale z drzewa wiadomoњci dobrego i zіego nie jedz; bo ktуrego dnia bкdziesz jadі z niego, њmierci№ umrzesz.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 527).

Palec

11. palec Boїy „znak, przejaw dziaіania siі nadprzyradzonych, opatrnoњж”.

Biblia: Ksiкga Wyjњcia VIII, 19: i rzekli czarownicy do Faraona: Palec to Boїy jest.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 532).

Pilnowaж

1.pilnowaж jak oka w gіowie, jak їrenicy oka [p.w.]

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 575).

Pismo

uczeni w piњmie „o osobach wyksztaіconych i oczytanych, o (rzekomych) intelektualistach, erudytach”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 578).

Plewa

1. oddzieliж, oddzielaж ziarno od plew, rzad. od plewy [p.w.].

Biblia: Ew. wg. њw. Mateusza III, 12: Ktуrego іopata w rкku jego, a wyczyњci bojewisko swoje i zgromadzi pszenicк sw№ do gumma, a plewy spali ogniem nieugaszorym.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 586).

Pіacz

Pіacz i zgrzytanie zкbуw „їartobliwie o ciкїkiej, kіopotliwej sytuacji, o wielkim zmartwieniu”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 588).

Pіakaж

2. si№њж i pіakaж „ o bardzo trudnej sytuacji, w ktуrej ktoњ czuje siк bezradny; o jakimњ chaosie, jakichњ piкtrz№cych siк komplikacjach, z ktуrych nie widaж wyjњcia”.

Biblia: Ksiкga Psalmуw, psalm 137

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 589).

Policzony

Dni czyjeњ s№ policzone, dni czegoњ s№ policzone „bliski jest kres czyjegoњ їycia, czyjejњ kariery, dziaіalnoњci na jakimњ polu, coњ wkrуtce przestanie istnieж”.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 602).

Popiуі

2. posypaж (sobie), rzad. posypywaж gіowк popioіem [p.w.].

Biblia: Ksiкga Estery IV, 1: Co gdy usіyszaі Mardocheusz, rozdarі szaty swe i oblуkі siк w wуr, posypawszy gіowк popioіem, i na ulicy poњrуd miasta krzyczaі wielkim gіosem, okazuj№c gorzkoњж swego serca.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 610-611).

Powszedni

chleb powszedni [p.w.].

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 626).

Rкka

17. mieж czyste rкce [p.w.]

55. umywaж, umyж rкce „usuwaж siк od czegoњ, wyprzeж siк czegoњ, kogoњ; nie chcieж braж za coњ odpowiedzialnoњж.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 680, 687).

Rozdzieraж

rozdzieraж szaty nad czymњ, nad kimњ „ubolewaж (zwykle przesadnie) z jakiegoњ, z czyjegoњ powodu; uїalaж siк, biadaж nad czymњ; oburzaж siк na coњ”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 704).

Rozpкdziж

rozpкdziж na cztery wiatry a) „brytalnie i gwaіtownie poіoїyж kres czyjejњ dziaіalnoњci, funcjonowaniu czegoњ; zdecydowanie coњ zlikwidowaж, rozwi№zaж”

b) „rozgromiж w walce; pokonaж kogoњ, wykazuj№c miaїdї№c№ przewagк”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 706-707).

Rуg

5. przytrzeж komuњ rogуw, przestarz utrzeж komuњ rogуw „ daж komui nauczkк, poskromiж kogoњ”

kto + przytarі / utarі rogуw + komus

Biblia: Proroctwo Jeremiasza XLVIII, 25: Odciкto rуg Moabowi i ramiк jego starto. Por. Ksiкga Psalmуw LXXIV, 11: I wszystkie rogi grzesznikуw poіamiк, a rogi sprawiedliwego bкd№ wywyїszone. Wg. MSB zwrot moїe nawi№zywaж do czynnoњci przycinania rogуw bydіu. W dawnej polszczyџnie „utreж” znaczyіo takїe tyle, co „obci№ж”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 712).

Rzeџ

rzeџ niewini№tek „pogrom na egzaminie lub na meczu”

SMTK, hasіo „Rzeџ: Wg. Biblii, Ew. wg. Mat 2, 1-17, krуl Herod, usіyszawszy od mкdrcуw przybyіych ze Wschodu, їe narodziі siк przyszіy krуl їydowski, kazaі pozabijaж wszystkich nowonarodzonych chіopcуw. Jezus unikn№і њmierci, gdyї anioі, ktуry ukazaі siк we њnie Jуzefowi, kazaі mu uciec z rodzin№ do Egiptu.

Rzucaж-rzuciж

2. rzucaж, rzuciж kamieniem na kogoњ, w kogoњ „ potкpiaж kogoњ”.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 720).

10. rzucaж sіowa na wiatr [zwykle w formie zaprzeczonej] „nie przywi№zywaж wagi do tego co siк komuњ mуwi, obiecuje”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 720, 723).

Salamonowy

salamonowy wyrok „wyrok uwzglкdniaj№cy interesy obu stron, sprawiedliwy”

SMTK, hasіo „Salomon” Wyrok salomonowy. Sіynny przykіad m№droњci Salomona. Wg. Biblii Ks. Krуl 3. 16-28. dwie mieszkaj№ce razem nierz№dnice urodziіy niemal jednoczeњnie dwуch synkуw. Jedno dziecko zmarіo w nocy. Przyszіy do Salomona, aby je rozs№dziі, kaїda twierdziіa bowiem, їe chіopiec jest jej synem. Salomon kazaі rozci№ж mieczem їywe dziecko na dwoje i kaїdej daж po poіowie. Jodna z nierz№dnic zgodziіa siк na to , druga zaџ prosiіa krуla, aby jej synka oddaі raczej tej drugiej, zdrowego i caіego, niїby go zabijaж. To przekonaіo krуla, їe ona wіaњnee jest matk№ dziecka, jej przeto kazaі je oddaж. Przen. wyrok m№dry i sprawiedliwy, choж o zaskakuj№cej formule rozstrzygniкcia.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 728).

S№dny

s№dny dzieс [p.w.]

Biblia: Ew. wg. њw. Mateusza XI, 22: Wszakїe powiadam wam: Tyrowi i Sydonowi lїej bкdzie w dzieс s№dny niїli wam.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 730).

Si№њж-siadaж

1. si№њж i pіakaж [p.w.]

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 735)

Siedem

od siedmiu boleњci „o kimњ, rzadziej o czymњ; kiepski, bardzo mierny, nic nie wart, do niczego”.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 736)

Sіup

3. staж, ston№ж jak nieczym stup soli „staж nieruchomo pod wpіywem zdumienia, przeraїenia itp.”

Biblia: Ksiкga Rodzaju XIX, 24-26: Tedy Pan dїdїyі na Sodomк i Gomorк siark№ i ogniem od pana z nieba (...). A obejrzawszy siк їona jego [Lota] nazad,obrуcona jest w sіup soli. Por. MSB, hasіo „Sіup”. Lot wraz z їon№ i dwiema cуrkami zostaje wyprowadzony z Sodomy, przed jej zniszczeniem przez Boga, przez dwu anioіуw, ktуrych broniі przed lubieїnymi zamiarami sodomitуw. Warunkiem zachowania їycia byіo nieogl№danie siк za siebie. Їona Lota obejrzaіa siк i zostaіa zamieniona w sіup soli.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 759).

Soczewica

rzad. za miskк soczewicy „dla doraџnego zysku”

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 761).

Sodoma

Sodoma i Gomora „o wielkiej awanturze, zamieszaniu, chaosie wywoіuj№cym grozк; o rozpuњcie, wyuzdaniu”.

Biblia: Ksiкga Rodzaju XVIII, 16-33; XIX, 1-29' Por. SMTK, hasіo „Sodoma i Gomora” - dwa spoњrуd piкciu miast Pentapolu w dolinie Siddim nad M. Martwym w Palestynie, ktуre wg. Biblii, Gen., 18. 16-33; 19, 1-29, Bуg spaliі deszczem ognia i siarki za grzechy zwane pуџniej sodomskimi (zboczenia seksualne, gі. pederastia; por. Gen., 19, 5-9). Pozostaіe miasta, Adma, Leboim i Zoar, zostaіy oszcкdzone.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 761-762).

Sуl

sуl ziemi „ najbardziej wartoњciowi ludzie albo grupy ludzi, najbardziej wartoњciowe jednosiki w jakimњ zespole.”

Biblia: Ew. wg. њw. Mateusza V, 13: wy jesteњcie sуl ziemi. A jeњli sуl zwietrzeje, czem solona bкdzie?

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 762).

Srebrnik

Judaszona, judascowskie srebrniki [p.w.].

SMTK, hasіo „ Judasz Jszkariot”: Judaszowe srebrniki - 30 srebrnikуw, ktуre obiecano Judaszowi za wydanie Jezusa. Judasz Jszkariot - Judasz z Kariotu, wg. Biblii jeden z 12 apostoіуw Chrystusa ktуry zdradziі Go (Mat., 26, 14-16; Marek, 14, 10-11; Јuk., 22, 1-6) i wydaі wysіannikom Sanhedrynu, a zobaczywszy, їe Chrystusa skazano, zdjкty їalem, odniуsі pieni№dze, porzuciі je w њwi№tyni, odszedі i powiesiі siк z rozpaczy; Mat., 27, 3-5.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 777).

Szata

rozdzieraж szaty nad czymњ, nad kimњ [p.w.].

Biblia: Ksiкga Estery IV, 1: Co gdy usіyszaі Mardocheusz, rozdarі szaty swe i oblуkі siк w wуr, posypawszy gіowк popioіem, i na ulicy wpoњrуd miasta krzyczaі wielkim gіosem, okazuj№c gorzkoњж serca swego.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 805).

Њwiecznik

byж na њwieczniku „zajmowaж wysokie stanowisko w jakiejњ hierarchii”

Biblia: Ew. wg. њw. Lukasza VIII, 16: A їaden zapaliwszy њwiecк, nie nakrywa jej naczyniem, albo kіadzie pod іoїe, ale stawia na њwieczniku, aby, ktуrzy wchodz№, widzieli њwiatіo. Por. Ew. wg. њw. Mateusza V, 15.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 830).

Tomasz

niewierny Tonasz „ktoњ nieufny, sceptycznie nastawiony, chc№cy wszystko sprawdziж; niedowiarek.”

Biblia: Ew. wg. њw. Jana XX, 21-25: A Tomasz jeden ze dwanaњcie, ktуrego zow№ Dydymu, nie byі z nimi, kiedy przyszedі Jezus. Mуwili mu tedy drudzy uczniowie: Widzieliњmy Pana. A on rzekі im: Jeњli nie ujџrzк w rкku jego przeіicia goџdzi, a nie wіoїк palca mego w miejsce goџdzi, I nie wі№їк rкki mojej w bok jego, nie uwierzк.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 838-839).

Trup

Їywy trup „o czіowieku zbкdnym, niepotrzebnym, niezdolnym do їycia.”

Biblia: Z List do Tymoteusza V, 5-6: A ktуra prawdziwie wdowa jest i osierociaіa, niech, ma nadziejк w Bogu i niechaj trwa na proњbach i na modlitwach w nocy i we dnie. Bo ktуra w rozkoszach jest, їywi№c umarіa jest.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 852).

Ucho

12. przejњж, przecisn№ж siк przez ucho igielne „speіniж niezwykle trudne warunki, sprostaж niezwykle trudnum wymogom, poddaж siк trudnej prуbie”.

Biblia: Ew. wg. њw. Mateusza XIX, 24: I zariк powiadam wam: Јatwiei jest wielbі№dowi przez dziurк igieln№ przejњж, niї bogatemu wniњж do krуlestwa niebieskiego.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 868).

Uczony

uczonu w piњmie [p.w.].

Biblia: SSЈ I: Uczony w Piњmie. Tytuі nauczyciela i interpretatora Prawa Mojїeszowego, wyjaњniaj№cego zwіaszcza, jak naleїy stosowaж przepisy w konkretnych sytuacjach їyciowych. Nazwa przyjкіa siк po powrocie Їydуw z niewoli babiloсskiej (komiec VI w. n.e.). Por MSB, hasіo „Uczony”: Biblia Gdaсska (162): Ew. wg. њw. Marka XII, 38-39: Strzeїcie siк nauczonych w Piњmie, ktуrzy che№ w dіugich szatach chodziж, a byж pozdrawiani na rynkach; i na pierwszych stoіkach siadaж w bуїnicach i pierwsze miejsce mieж na wieczerzach. Por Ew. wg. њw. Mateusza XVI, 21; XVIII, 23; Ew. wg. њw. Marka X, 33. Caіy rozdziaі XXIII z Ew. њw. Mateusza poњwiкcony jest dowodzeniu, їe „ nauczeni w piњmie” i forsyzeusze to obіudnicy i zazdroњnicy.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 868-869).

Umywaж-umyж

umywaж, umyж rкce „ usuwaж siк od czegoњ, wyprzeж siк czegoњ, kogoњ; nie chcieж braж za coњ odpowiedzialnoњci”.

kto + umywa / umyі rкce (+ od czego)

Biblia: Ew. wg. њw. Mateusza XXVII, 24; A widz№c Piіat, iї nie pomagaіo, ale wiкkszy siк rozruch dziaі, wzi№wszy wodк, umyі rкce przed pospуlstwem, mуwi№c: Nie winienem ja krwie tego sprawiedliwego; wy siк patrzcie.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 878).

Wdowi

wdowi grosz [p.w.]

Biblia: Ew. wg. њw. Marka XII, 41-44: A siedz№c Jezus przeciw skarbnicy, patrzaі, jako rzesza kіadіa pieni№dze do skarbu, a wiele bogaczуw wiele skіadli. A przyszedіszy jedna wdowa uboga wіoїyіa dwa drobne pieni№dze, co waїy kwadrant. A zawoіawszy uczniуw swych, rzekі im: Zaprawdк powiadam wam, iї ta uboga wdowa wiкcej wіoїyіa, niїli wszyscy, ktуrzy kіadli do skarbu. Por. Ew. wg. њw. Јukasza XXI, 1-4.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 900).

Wiatr

2. rozpкdziж na cztery wiatry [p.w.]

Biblia: Proroctwo Ezechieіa XVII, 21: A wszyscy zbiegowie jedo ze wszemi hufcami jedo od miecza polega, a pozostali na kaїdy wiatr rozproszeni bкd№: i poznacie, їe ja Pan mуwiіem. Por. Objawienie њw. Jan (Apokalipsz) VII, 1: Potemen widziaі czterech Anioіуw, stoj№cych na czterech wкgіach ziemie, trzymaj№cych cztery wiatry ziemie, aby nie wiaіy na ziemiк, ani na їadne drzewo.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 905).

3. rzucaж sіowa na wiatr [zwykle w formie zaprzeczonej] „nie przywi№zywaж wagi do tego, co siк komuњ mуwi, obiecuje”

Biblia: Pierwszy Јist do Koryntian XIV, 9: Takїe i wy, jeњli kyњcie nie dali mowy znacznej, jakoї bкdzie rozumiano to co siк mуwi? Bo bкdziecie na wiatr mуwi№cymi.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 905, 906).

Wieїa Babel „ o zbiorowoњci mуwi№cej rуznymi jкzykami”.

SMTK, hasіo „Wieїa” : Wieїa Babel Wg. Biblii, Gen. 11, potomkowie Noego, przybywszy do ziemi Sennar, postanowili zbudowaж wieїк Babel, ktуrej szczyt siegaіby nieba. Bуg zstapiі, by obejrzeж budowк wieїy i, nie chc№c dopuњciж do jej ukoсczenia, „pomieszaі im jкzyki”: aby siк nie rozumieli nawzajem i rozproszyli na wszystkie strony. Mit ten uzasadniaі pochodzenie rуїnic jкzykowych.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 916).

Wіos

7. wіosy staj№, stanкіy (komuњ) na gіowie; wіos staje, stawaі komuњ na gіowie [p.w.]

Biblia: Ksiкga Hioba IV, 15-4-15: Zj№і miк strach i drїenie, i wszystkie koњci moje przestraszone s№. A gdy duch szedі przy bytnoњci mojej wњtaіy wtosy ciaіa mego.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 924).

Zamek

1. budowaж, rzad. stawiaж zamki na lodzie „snuж marzenia, projekty niemaj№ce realnych szans na urzeczywistnienie siк; opieraж coњ na niepewnych podstawach”.

Biblia: Ew. wg. њw. Mateusza VII, 24-27: Wszelki tedy, ktуry sіucha tych sіуw moich i czyni je, bкdzie przypodobany mкїowi m№dremu, ktуry zbudowaі dom swуj na opoce. I spadі deszcz i przyszіy rzeki i wiaіy wiatry i uderzyіy na on dom, a nie upadі; bo byі on na opoce ugruntowany. A wszelki, ktуry sіucha tych sіуw moich, a nie czyni ich, bкdzie podobny mкїowi gіupiemu, ktуry zbudowaі dom swуj na piasku; i spadі deszcz i przyszіy rzeki i wiaіy wiatry i uderzyіy na on dom, i upadі, i byі upadek jego wielki. Por. Ew. wg. њw. Јukasza VI, 47-49.

2. zamki na lodzie „nierealne projekty, nieїyciowe pomysіy, utapijne plany”.

(St. B№ba, I. Liberek. SEWP, str. 994-995).

Z№b

6. pіacz i zgrzytanie zкbуw [p.w.]

Biblia: Ew. wg. њw. Mateusza XIII, 41-42: Poњle Syn czіowieczy Anioіy swoje, a zbior№ z krуlestwa jego wszystkie pogorszenia i te, ktуrzy czyni№ nieprawoњж. I wrzuc№ je w piec ognisty; tam bкdzie pіacz i zgrzytanie zкbуw. Por. XXII, 13, XXIV, 51, XXV, 50. Por. Ew. wg. њw. Јukasza XIII, 28: Tam bкdzie pіacz i zgrzytanie zкbуw, gdy ujrzycie Abrahama i Izaaka i Jakуba i wszystkie proroki w krуlestwie Boїem, a was precz wyrzuconych.