Сутність і соціальне призначення держави

Правова держава - шлях до відродження природно-історичних прав і свобод, пріоритету громадянина в його відношенні з державою, загальнолюдських початків у праві, самоцінності людини. Поняття "правова держава" - це фундаментальна загальнолюдська цінність, така ж, як демократія, гуманізм, права людини, політичні й економічні свободи, лібералізм і інші. Суть ідеї правової держави - у пануванні права в суспільному і політичному житті, наявності суверенної правової влади. За допомогою поділу влади держава організується і функціонує правовим способом, ця міра, масштаб демократизації політичного життя. Правова держава відчиняє юридично рівний доступ до участі в політичному житті всім напрямкам і рухам.

Існує певна відмінність правової держави від держави як такої. Держава як така характеризується її всевладдям, непов'язанністю правом, свободою держави від суспільства, незахищеністю громадянина від сваволі і насильства з боку державних органів і посадових осіб. На відміну від неї правова держава обмежена правом, виходить із верховенства закону, діє строго у визначених межах, установлених суспільством, підпорядковується товариству, відповідальна перед громадянами, забезпечує соціальну і правову захищеність громадян. Водночас правова держава як і всяка держава має загальні риси, що зводяться до таких: 1. Їй властива державна влада як засіб проведення внутрішньої і зовнішньої політики. 2. Вона являє собою політичну організацію суспільства, засновану на відповідному соціально-економічному базисі суспільства. 3. Має у своєму розпорядженні спеціальний державний механізм. 4. Має визначену адміністративно-територіальну організацію на своїй території. 5. Існує завдяки податкам та іншим зборам. 6. Має державний суверенітет.

Особливості механізму правової держави полягають у наступному. Усі його структурні частини й елементи функціонують на основі принципу поділу влади, строго у відповідності зі своїм цільовим призначенням. Наділені владними повноваженнями, структурні частини й елементи правової держави у своїй специфічній формі діяльності реалізують волю суспільства. Структурні частини й елементи правової держави усю свою діяльність строго поєднують із чинним законодавством. Посадові особи несуть персональну відповідальність за зазіхання на права і свободи громадян, гарантовані конституцією й іншими нормативно-правовими актами. Права і свободи громадян забезпечуються органами правової держави. Механізм правової держави є засобом її існування. Функції правової держави реалізуються за допомогою її механізму.

У такий спосіб у правовій державі її механізм вільний від бюрократизму й адміністративно-командних методів керування. Його демократичний характер обумовлений відповідальністю перед товариством на службі якого він знаходиться. Правова держава є концентроване вираження цивільного суспільства. У силу цього його етапи розвитку в цілому і загальному збігаються з етапами розвитку цивільного суспільства. Водночас, оскільки всяка держава має відому самостійність по відношенню до суспільства, то етапам розвитку правової держави властиві визначені особливості, що відбивають його політичний характер. Перший етап розвитку правового цивільного суспільства - це становлення ринкової економіки, підприємництва, гласності, свободи засобів масової інформації, соціальної захищеності громадян; другий етап - утвердження ринкової економіки різноманітних форм підприємництва, забезпечення соціальної захищеності громадян, наявність гласності, вільної діяльності засобів масової інформації.

Крім цього іноді виділяють також інші ознаки правової держави: зосередження всіх прерогатив державно-владного регулювання в системі державних інститутів; наявність розвинутого цивільного товариства; створення антимонопольних механізмів, що перешкоджають зосередженню владних повноважень у якійсь одній ланці або інституті; встановлення в законі в законі і проведення на ділі суверенності державної влади; формування суспільством на основі норм виборчого права законодавчих органів і контроль за формуванням і вираженням законодавчої волі в законах; відповідність внутрішнього законодавства загальновизнаним нормам і принципам міжнародного права; правова захищеність усіх суб'єктів соціального спілкування від довільних рішення будь-кого; звеличення суду як зразка, моделі і засобу забезпечення правової державності; відповідність законів праву і правовій організації системи державної влади; єдність прав і обов'язків громадян.

Висновки

Метою дослідження курсової роботи був аналіз різних аспектів сутності держави в її еволюції, визначення соціального призначення держави, а також характеристика функцій держави як конкретного прояву її сутності.

При розгляді сутності держави необхідно розуміти, що держава - це явище, яке пройшло довгий історичний шлях і змінювалось разом із суспільством. Змінювалась форма, зміст, роль держави, змінювалися її функції, а разом з ними і сутність. Відповідно до ступеню розвитку суспільних відносин еволюціонували і уявлення людей про державу. Тому перший аспект, який підлягає аналізу при визначенні сутності держави, - це історично-правовий розвиток, еволюція уявлень про сутність держави.

Сутність держави не є постійною філософською категорією. Поняття сутності, уявлення про сутність держави змінюються разом із трансформацією суспільно-економічних відносин.

Визначившись із еволюцією сутності держави, необхідно було встановити, що складає зміст цієї категорії. У результаті аналізу внутрішнього (змістового) аспекту сутності держави було визначено, що це поняття складають загальносоціальні (або загальнолюдські) та класові начала. Саме за співвідношенням цих двох складових і визначають сутність держави. На думку більшості дослідників у будь-якій державі співіснують обидва ці елементи, а розгляд сутності держави може відбуватися лише у їхньому синтезі. Разом із тим було встановлено, що існують також і інші внутрішні елементи, які впливають на визначення сутності держави - це релігійний, національний та расовий. Превалювання одного з цих елементів у державній політиці визначається сучасною юридичною наукою (принаймні, європейської цивілізації) як негативне явище, адже суперечить принципам демократії, рівності та ідеологічного плюралізму.

Останнім було проаналізовано зовнішній аспект сутності держави - тобто те, у чому вона (сутність) має конкретний прояв. Перш за все сутність держави має прояв у функціях держави. При розгляді функцій держави було надано декілька варіантів класифікацій, які пропонуються різними дослідниками. За основу була взята класифікація, яка розподіляє функції за сферами суспільного життя і найкраще розкриває зв'язок функцій та сутності держави. Проаналізувавши економічну, політичну, соціальну та ідеологічну функції, можна встановити, що саме в них проявляється співвідношення класових та загальносоціальних начал, а також національних та релігійних чинників, які складають поняття сутності держави.

Для сучасної юридичної науки досить важливим є визначення соціального призначення держави - тобто вияву загальнолюдського аспекту сутності держави. Проаналізувавши основні концепції щодо вирішення цього питання, можна зробити висновок, що держава грає роль соціального арбітра, використовуючи для подолання соціальних протиріч інструмент права, а також широко впроваджуючи інститути громадянського суспільства.

Таким чином, результати дослідження відповідають меті курсової роботи; завдання, поставлені для досягнення цієї мети, були виконані.

Список використаної літератури

1. Конституція України. - Харків: Ранок, 2004. - 48 с.

2. Алексеев С.С. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов. - М.: Наука, 1998. - 312 с.

3. Андрусяк Т.Г. Теорія держави і права/ Фонд сприяння розвитку укр. правової думки та пропаганди державницьких традицій "Право для України". - Львів, 1997. - 200 с.

4. Бабкіна О.В. Теорія держави і права у схемах і визначеннях: Навч. посібник. - К.: МАУП, 2004. - 144 с.

5. Великанова М.М. Теорія держави та права: Навч.-метод. посібник. - Ніжин: Видавництво НДУ ім. М.Гоголя, 2006. - 164 с.

6. Волинка К.Г. Теорія держави і права. - К.: МАУП, 2003. - 510 с.

7. Забарний Г.Г. Основи держави і права/ Г.Г. Забарний, Р.А. Калюжний, В.К. Шкарупа. - К.: Паливода, 2001. - 613 с.

8. Загальна теорія держави і права/ За ред В.В. Копейчикова. - К.: Юрінком, 1997. - 691 с.

9. Загальна теорія держави і права/ За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Тканенка, О.В. Петришина. - Х., 2002. - 580 с.

10. Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. - К.: Парлам. вид-во, 1999. - 82 с.

11. Зайчук О.В. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник/ О.В. Зайчук, Н.М. Оніщенко. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 688 с.

12. Карпунов В.М. Теорія держави і права. - Луганськ: РВВ ЛАВС, 2005. - 208 с.

13. Кельман М.С. Загальна теорія держави та права: Підручник/ М.С. Кельман, О.Г. Мурашин, Н.М. Хома. - Л.: Новий світ, 2003. - 624 с.

14. Колодій А.М. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб./ А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков. - К.: Юрінком інтер, 2000. - 320 с.

15. Корельский В.М. Теория государства и права: Підручник/ В.М. Корельский, В.Д. Перевалова. - М., 1999. - 216 с.

16. Котюк В.О. Загальна теорія держави і права. - К.: Атіка, 2005. - 592 с.

17. Котюк В.О. Основи держави і права. - К.: Атіка, 2001. - 588 с.

18. Кульчицький В. Історія держави і права України. - К., 1996. - 269 с.

19. Лисенков С.Л. Теорія держави і права: Підручник/ С.Л. Лисенков, А.М. Колодій, О.Д. Тихомиров, В.С. Ковальський. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 448 с.

20. Лисенков С.Л.. Загальна теорія держави і права: Навч. посібник. - К.: Юрисконсульт, 2006. - 355 с.

21. Литвин В. Громадянське суспільство: міфи і реальність// Дзеркало тижня. - 2002. - №6. - С. 14-16.

22. Нікітін А.В. Теорія держави та права: Навч. посіб. для дистанц. навч. - К.: Університет «України», 2004. - 158 с.

23. Олійник А.Ю. Теорія держави і права/ А.Ю. Олійник, С.Д. Гусарєв. - К.: Юрінком, 2001. - 340 с.

24. Піча В.М. Політологія/ В.М. Піча, Н.М. Хома. - Л.: Освіта, 2003. - 233 с.

25. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. - К., 1994. - 598 с.

26. Самолюк В. Основи правознавства: Навч. Посібник/ В. Самолюк, А. Філіп'єв, Р. Мартинюк. - Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2006. - 253 с.

27. Сидоренко М.Й. Теорія держави і права. Курс лекцій: Навч. посібник для студ. ВНЗ. - К.: Університет «Україна», 2006. - 197 с.

28. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. - Харків: Консум, 2001. - 656 с.

29. Теория государства и права: Учебник для вузов/ Под общ. ред. В.К. Бабаева. - М., 2002. - 312 с.

30. Федоренко Г.О. Теорія держави і права: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни/ Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. - К.: КНЕУ, 2006. - 232 с.

31. Шульга А.М. Теорія держави та права: Навч. посібник для підготовки до державного іспиту. - Х.: Вид-во Університету внутрішніх справ, 2006. - 146 с.

Размещено на Allbest.ru