Оцінка вартості прав на об'єкти права інтелектуальної власності

Цілі та нормативно-правова база, підходи до оцінки вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності. Юридичний термін дії охоронного документа. Законодавчо-нормативні акти, що регулюють оціночну діяльність об'єктів авторського права та суміжних прав.

Рубрика Государство и право
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 03.08.2009
Размер файла 508,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

К - коефіцієнт капіталізації.

Розрахунок проводиться в такій послідовності:

визначається середньорічний прибуток підприємства за розрахунковий період;

визначається середня вартість матеріальних активів за той же період;

Визначається прибуток, що генерують матеріальні активи:

Нижче наведено приклад розрахунку вартості гудвілу

де: Смл - середня вартість матеріальних активів; Нп - норма прибутку в середньому по галузі;

визначається вартість гудвілу за формулою:

Розрахунок середньорічного прибутку П

Фінансовий рік

Прибуток після оподатковування

Виправлення

Приведений при-буток, грн.

1

71479

-

71479

2

57616

5692

51924

3

66540

743

65797

4

72920

10791

62129

5 і

58720

9405

49315

Усього за 5 років

300644

Середньорічний прибуток за 5 років

60129

Таблиця 5

Розрахунок середньої вартості матеріальних активів Сш, грн.

Фінансовий рік

Вартість усіх активів

Вартість нематеріальних активів '

Пасиви

Вартість матеріальних активів, грн.

1

477869

37512

74992

365365

2

497257

45165

86721

365371

3

513470

52711

86343

374416

4

640144

61362

190597

388185

5

665152

79605

207560

327987

Усього за 5 років

1871324

Середнє за 5 років

374265

Маються на увазі активи, що поставлені на бухгалтерський облік. Розрахуємо прибуток на матеріальні активи:

=374265-0,1=37426 грн. Розрахуємо вартість гудвілу:

Зрозуміло, що цей метод має обмеження, тому що допускає визначення вартості через сукупний дохід, отриманий за рахунок усієї маси матеріальних і нематеріальних активів, що знаходяться на балансі підприємства. Однак якщо підприємство не має на своєму балансі нематеріальних активів або їхня вартість невелика, то така оцінка може бути досить точною й дуже ощадливою.

Наведений вище метод визначення вартості гудвілу є цілком прийнятним для України, оскільки, за оцінками експертів, вартість нематеріальних активів на підприємствах України у середньому не перевищує 1%.

8. Оцінка вартості «людського капіталу»

Однією з найбільших цінностей підприємства є його персонал, що займається творчою працею. У широкому розумінні -- це сукупність знань, умінь, творчих здібностей людини. Економісти називають цю сукупність «людським капіталом». Людський капітал невіддільний від свого носія -- людини, але його можна оцінити й перетворити на прибуток.

Розгляньмо два варіанти оцінки. Перший, коли людина працює на підприємстві. Тоді його людський капітал буде складником гудвілу підприємства. Другий, коли цей капітал оцінюється персонально, наприклад, під час підписання контракту при найманні працівника або переході його на інше підприємство, тобто під час його «купівлі» або «продажу», на зразок того, як здійснюється трансфер футболістів. По суті, йдеться про кількісну оцінку інтелекту індивідуума.

В умовах ринкової економіки людський капітал висувається на перше місце, тому що успіх будь-якого бізнесу насамперед залежить від інтелектуального рівня команди менеджерів, що здійснюють цей бізнес і які своєю творчою працею створюють об'єкти права інтелектуальної власності. Саме цим зумовлений інтерес фахівців До оцінки його вартості. Однак відомі спроби такої оцінки носять переважно якісний характер.

Така оцінка корисна при:

визначенні економічної ефективності працівника на підприємстві;

врегулюванні фінансових відносин при звільненні працівника;

переході працівника на інше підприємство.

Далі розглядаються методики кількісної оцінки інтелекту працівника для кожного з перерахованих випадків.

Ці методики можна застосувати в роботі бізнес-структур, тобто підприємств державної й недержавної форм власності, головним завданням яких є одержання прибутку. Методика не придатна для безприбуткових організацій.

Економічну ефективність працівника підприємства можна визначити за формулою:

де: t - періоди;

п - загальна кількість періодів;

Ct - грошовий потік чистого прибутку, що його генерує

працівник у періоді t; It - інвестиції в працівника в періоді і;

Ки - коефіцієнт індексації в періоді t;

K2t - коефіцієнт дисконтування в періоді t.

Якщо PV>0, то це значить, що працівник відпрацював вкладені в нього гроші й приносить підприємству прибуток, що перевищує витрати на його утримання, тобто він економічно ефективний.

Якщо PV<0, то це значить, що інвестиції, що вкладені в працівника, перевищують розмір принесеного ним прибутку, тобто він «винен» підприємству. Але це ще не означає, що він не є ефективним. Для остаточного рішення необхідно розглянути динаміку змін розміру принесеного ним прибутку. Якщо вона позитивна, то цілком можливо, що в наступні періоди PV набуде позитивного значення.

Розгляньмо, як визначаються величини рівняння.

Визначення числа періодів п. Зазвичай за число періодів береться рівне останнім п'ятьом рокам роботи працівника, що забезпечує представницьку вибірку. Якщо працівник працює менше п'яти років, то за число періодів береться рівне кількості років його роботи на підприємстві. В останньому випадку збільшується похибка при обчисленні PV. При цьому варто мати на увазі, що за один період прийнято вважати один фінансовий рік.

Визначення грошового потоку чистого прибутку, що його генерує працівник у періоді t

Цю величину визначають за формулою:

де: т ~ кількість проектів підприємства у періоді t, у виконанні яких брав участь працівник;

Р. - чистий прибуток, отриманий від реалізації проекту І у періоді t;

К'ту - коефіцієнт трудової участі працівника в реалізації проекту І у періоді t;

К'г - коефіцієнт гудвілу в періоді t.

Інформаційними джерелами для визначення розміру чистого прибутку Рі служать матеріали фінансової діяльності підприємства.

Що стосується визначення значення коефіцієнта трудової участі К1 працівника в реалізації проекту І, то, мабуть,

його значення найточніше може визначити керівник цього проекту. Оскільки при цьому можуть бути наявними елементи суб'єктивізму, то бачиться доцільним розробити спеціальну інструкцію або положення для розрахунку К1.

Коефіцієнт гудвілу К'г можна визначити як частку від ділення

прибутку, віднесеної до гудвілу, на загальний прибуток, який отримало підприємство у періоді t, тобто:

Де: Р'г - прибуток, що генерується в періоді t гудвілом підприємства;

Р'0 - загальний чистий прибуток, отриманий підприємством у періоді t;

Р'м - прибуток, що генерується матеріальними активами підприємства в періоді t.

Тут:

де: С'м - вартість активів підприємства в періоді t;

С'НМА - вартість нематеріальних активів підприємства в періоді t;

К'м - средньогалузева норма прибутку на матеріальні активи в періоді t.

Власне кажучи, прибуток приносять також нематеріальні активи, що перебувають на балансі підприємства. Для спрощення розрахунку ми не враховуємо цього прибутку. Однак спричинена цим допущенням похибка буде незначною, оскільки на балансі підприємств України, як уже було відзначено, нематеріальні активи становлять менш як 1%. Крім того, похибка частково компенсується за рахунок того, що у формулі вартість матеріальних активів зменшується на вартість нематеріальних, що перебувають на балансі підприємства.

Визначення розміру інвестицій у працівника It. Розмір інвестицій у працівника визначається за формулою:

де: 3t - заробітна плата працівника в періоді t з урахуванням нарахувань на заробітну плату; AIt - додаткові інвестиції в працівника в періоді t.

Визначення коефіцієнта індексації Ки. Цей коефіцієнт враховує зміну індексу цін у періоді t у відповідній галузі економічної діяльності. Його можна визначити або через галузеві індекси цін, або за банківською дисконтною ставкою, або за коефіцієнтами індексації пенсій.

Визначення коефіцієнта дисконтування К.и

Коефіцієнт дисконтування визначається за відомою формулою:

де: it -- ставка дисконту в періоді і.

За ставку дисконту в цьому разі можна взяти, наприклад, банківський відсоток за використання капіталу. Це розуміння засноване на розгляді альтернативного проекту -- розміщення грошей на депозитному рахунку банку. Ділення на К.и у розрахунковій формулі враховує той факт, що гроші минулих періодів коштують більше, ніж сьогоднішні.

Приклад використання запропонованої методики наведено в таблиці.

Які висновки можна зробити з проведеного розрахунку?

По-перше, працівник економічно ефективний для фірми.

По-друге, працівник здатний приносити фірмі щорічно в середньому 1288 грн. надлишкового прибутку.

По-третє, останні три роки працівник працює «в борг», тому йому варто докласти додаткових творчих і ділових зусиль для підвищення своєї економічної ефективності.

Обговоримо ще одне важливе питання. Чи повинне підприємство винагороджувати працівника за те, що він приносить підприємству надлишковий прибуток, а якщо так, то в якому розмірі?

Згідно зі статтею 54 Конституції України, «кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності», працівник має право на частину надлишкового прибутку, що генерована його інтелектуальною діяльністю. Величину цієї частини прибутку можна розрахувати, наприклад, за методом роялті:

Де: Rt - ставка роялті в періоді t.

Взагалі ставка роялті є величиною договірною, але якщо за базу роялті використовується додатковий прибуток, як у нашому випадку, то оптимальним буде її значення, що дорівнює 15%. Візьмемо для простоти розрахунків цю ставку постійною для всіх періодів. Тоді, враховуючи дані умовного прикладу, наведеного в таблиці, працівник повинен одержати винагороду в розмірі:

Які мають бути фінансові відносини між роботодавцем і працівником при звільненні останнього?

Якщо значення PV працівника, як у розглянутому прикладі, набуває позитивного значення, то він має повне право звільнитися з підприємства без жодних фінансових зобов'язань перед ним.

Якщо ж PV працівника в підсумку виявиться негативним, то підприємство повинне мати право утримати з цієї особи суму, що за абсолютною величиною дорівнює його «економічній ефективності». Однак, аби це право мало під собою юридичну підставу, необхідно, щоб відповідна норма була передбачена в контракті з працівником під час найму його на роботу.

Ця обставина має принципово важливе значення, оскільки керівники підприємств у більшості випадків не зацікавлені нести витрати, пов'язані з підвищенням кваліфікації та компетенції своїх працівників. Часто це мотивується тим, що працівник може будь-коли звільнитись. Але при цьому такий керівник обмежує можливості підприємства в одержанні додаткового прибутку, оскільки, як було показано раніше, в сучасних умовах прибуток дедалі більшою мірою генерується інтелектом і компетенцією працівників. Маючи ж таку норму в контрактах, роботодавець може сміливо вкладати гроші в навчання працівників і при цьому залишатися впевненим у тому, що в разі розірвання контракту ці гроші повернуться на підприємство.

Розгляньмо приклад, коли оцінюється творчий працівник під час його переходу до іншого підприємства.

Під трансфером працівника розумітимемо передання його на інше підприємство на обумовлений термін на умовах оплати за договором. Поки що така форма не поширилась стосовно людей із творчим характером роботи, хоча ефективно використовується при трансфері спортсменів.

Припустимо, що працівник економічно вигідний для підприємства, він хоче працювати там, але наразі для нього немає відповідної роботи або на його місце є кандидат з вищим значенням PV. У цьому випадку підприємство може отримати додатковий прибуток, передаючи працівника, а отже, і його інтелект, іншому підприємству за винагороду за договором, який є аналогічним до ліцензійного.

Вартість такого договору можна розрахувати за формулою:

дЄ; С, -чистий надлишковий прибуток, що, вірогідно, працівник генеруватиме в періоді t; п - тривалість контракту на трансфер, у роках; і, - ставка дисконту в періоді і,%.

Приймаємо, для визначеності, як Ct надлишковий середньорічний прибуток, що його генерує працівник. Вважатимемо, що тривалість контракту становить три роки, а ставка дисконту дорівнює 12%. Тоді вартість контракту, розрахована за методом надлишкового прибутку дорівнюватиме:


Подобные документы

  • Основні поняття інтелектуальної власності. Правове регулювання відносин щодо об'єктів авторського права і суміжних прав. Правове регулювання відносин щодо об'єктів промислової власності. Передача та захист прав на об'єкти інтелектуальної власності.

    книга [1,7 M], добавлен 02.12.2007

  • Авторське право та сфери його дії. Об'єкти та суб'єкти авторського права. Договори на створення і використання об’єктів інтелектуальної власності. Система законів і підзаконних актів, які регулюють предмет авторського права й суміжних прав в Україні.

    курсовая работа [44,2 K], добавлен 26.11.2011

  • Сутність інтелектуальної власності як економічної категорії. Об’єкти авторського права та суміжних прав. Майнові та немайнові права. Наслідки використання об’єктів права інтелектуальної власності для підприємств та проблеми, які виникають у її процесі.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 03.11.2014

  • Аналіз права інтелектуальної власності в міжнародному масштабі. Особливості формування та розвитку авторського і суміжного прав. Основні суб'єкти авторського права. Майнові відносини у сфері суміжних прав. Огляд процесу міжнародної охорони суміжних прав.

    реферат [37,1 K], добавлен 30.10.2014

  • Суть інтелектуальної власності - закріплених законом прав, які є результатом інтелектуальної діяльності в науковій, літературній, художній, промисловій галузях. Міжнародно-правові акти з питань інтелектуальної власності та державна система управління нею.

    реферат [300,6 K], добавлен 11.10.2011

  • Методи та законодавча база захисту та запобігання порушенню прав інтелектуальної власності. Типові порушення авторського права та суміжних прав. Відстеження порушень прав інтелектуальної власності, форми та засоби їх захисту, визначення відповідальності.

    реферат [432,6 K], добавлен 03.08.2009

  • Комп’ютерна програма як об’єкт авторського права. Законодавча база у сфері авторського права. Оцінка об’єктів інтелектуальної власності ТОВ "Караван". Практичні навички оцінки вартості об’єкта інтелектуальної власності на прикладі комп’ютерної програми.

    курсовая работа [77,1 K], добавлен 19.02.2011

  • Поняття суміжних прав та їх цивільно-правовове регулювання. Суб'єкти авторського права і суміжних прав. Виникнення і здійснення суміжних прав. Особисті (немайнові) і майнові права виробників та виконавців фонограм. Строк їх охорони. Види винаходів.

    контрольная работа [19,6 K], добавлен 11.03.2010

  • Загальні положення про систему захисту прав інтелектуальної власності. Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності: захист авторського права і суміжних прав, захист патентних прав. Кримінально-правовий та адміністративно-правовий захист.

    реферат [32,7 K], добавлен 14.02.2010

  • Поняття інтелектуальної власності. Загальні відомості про патентну інформацію та документацію. Відповідальність за порушення прав на об'єкти права інтелектуальної власності. Міжнародні договори, конвенції та угоди у сфері інтелектуальної власності.

    учебное пособие [1,2 M], добавлен 12.12.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.