Охорона праці на Ратнівському молокозаводі

Поняття охорони праці та її нормативно-законодавча база в Україні. Шляхи удосконалення методів і засобів створення безпечних умов праці з урахуванням специфічних особливостей виробництв. Професійне орієнтування в питаннях організації виробничого процесу.

Рубрика Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 29.09.2009
Размер файла 117,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Під час виконання інспекторами своїх обов'язків власник підприємства повинен безоплатно створювати необхідні умови для їх роботи.

Інспекторські перевірки залежно від їх конкретних завдань, мети і тривалості підрозділяються на три види: оперативні, цільові та комплексні.

Оперативна перевірка - це перевірка стану і організації робіт з охорони праці, додержання вимог щодо устаткування і обладнання, технологій вимогам нормативних актів з охорони праці, що проводиться державним інспектором чи іншою посадовою особою протягом робочого дня (зміни).

Цільова перевірка - це перевірка на підприємстві конкретних питань з охорони праці, що проводиться одним чи групою інспекторів. Вона може здійснюватися протягом як одного, так і декількох днів, що необхідні для проведення перевірки.

Комплексна перевірка - це всебічна і детальна перевірка (ревізія) стану безпеки і умов праці на підприємстві. Головна її мета - оцінка ефективності системи управління охороною праці, технічного стану об'єктів підприємства, стану безпеки та умов праці, виконання законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.

Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки на підставі Указу Президента України від 15 грудня 1994 р. включено до складу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України. На це міністерство покладено обов'язок здійснювати державний контроль за додержанням норм і правил ядерної та радіаційної безпеки об'єктів ядерної енергії; визначати критерії, затверджувати норми і правила з ядерної та радіаційної безпеки; здійснювати нагляд за розробленням та проведенням заходів, спрямованих на запобігання аваріям на об'єктах ядерної енергії та ін.

З метою організації та здійснення державного контролю у галузі ядерної та радіаційної безпеки у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України діє Головна державна інспекція з нагляду за ядерною безпекою, яка наділена певним колом повноважень по здійсненню цього нагляду.

Державний пожежний нагляд здійснюють управління Державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України відповідно до Положення про Державну пожежну охорону, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. №508. Органи Державного пожежного нагляду здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства з питань пожежної безпеки керівниками органів державної виконавчої влади, керівниками та іншими посадовими особами підприємств, громадянами, а також виконують деякі інші покладені на них завдання.

Посадові особи Державного пожежного нагляду у разі виявлення порушення протипожежних вимог, передбачених стандартами, правилами і нормами, мають право заборонити здійснювати будівельно-монтажні роботи і вносити пропозиції про припинення фінансування цих робіт [3, c. 12].

Прийняті рішення можуть бути оскаржені у вищому органі або у посадової особи Державного пожежного нагляду у п'ятиденний термін з дня вручення рішення. Подання скарги не припиняє виконання постанови.

Законом України від 24 лютого 1994 р. «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» встановлено, що санітарні норми, правила, гігієнічні нормативи затверджує та скасовує Головний державний санітарний лікар України.

Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 9 березня 1995 р. затверджено перелік державних санітарних норм і правил, обов'язкових для виконання на підприємствах, незалежно від форм власності.

Відповідно до даного закону, посадовим особам органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби надано право обмежувати, тимчасово забороняти чи припиняти діяльність підприємств, об'єктів будь-якого призначення внаслідок невідповідності вимогам санітарних норм; вилучати з реалізації небезпечні для здоров'я продукти харчування, хімічні та радіоактивні речовини та ряд ін.11 Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон України від 24 02.94 р.//Законодавча база “LIGA Закон”

За порушення санітарного законодавства або невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків органів санітарно-епідеміологічної служби на осіб, винних у вчиненні правопорушень, можуть бути накладені адміністративні штрафи.

Значні повноваження в здійсненні контролю за додержанням нормативних актів про охорону праці надані місцевим державним адміністраціям і Радам народних депутатів. Вони у межах відповідної території забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці, формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення, організовують в разі необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування.

Постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Для цієї мети на підприємствах створюються служби охорони праці, працівники якої прирівнюються до працівників основних виробничо-технічних служб.

Працівники служби з охорони праці мають право: видавати керівникам структурних підрозділів обов'язкові до виконання приписи щодо усунення наявних недоліків; одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці; вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують нормативів з охорони праці; зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці. Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише керівник підприємства.

Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду власником пропозиції про усунення виявлених порушень нормативних актів з безпеки і гігієни праці.

Для виконання цих обов'язків власник за свій рахунок організовує навчання і вивільняє уповноваженого з питань охорони праці від основної роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ним середнього заробітку.

Уповноважені трудовим колективом діють відповідно до Типового положення, затвердженого Державним комітетом України по нагляду за охороною праці, за погодженням з профспілками.

Професійні спілки здійснюють контроль за додержанням власниками законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належного виробничого побуту для працівників і забезпеченням їх засобами колективного та індивідуального захисту.

Професійні спілки мають право безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві, виконання відповідних програм і зобов'язань колективних договорів (угод), вносити власнику, державним органам управління подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.

За порушення законодавства та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності.

Адміністративну відповідальність можуть нести також підприємства за порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища. На них може накладатися штраф, максимальний розмір якого не може перевищувати 2 відсотків місячного фонду заробітної плати підприємства.

На власника покладається також обов'язок відшкодувати збитки, завдані іншим підприємствам, громадянам і державі, на загальних підставах у зв'язку з заподіянням шкоди при порушенні вимог щодо охорони праці.

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій. У випадку травмування працівників, професійних захворювань або аварій на виробництві власник або уповноважений ним орган повинен провести розслідування. Порядок проведення розслідування регулюється Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. в редакції постанови від 17 червня 1998 року №9237.

Дія цього Положення поширюється на підприємства всіх форм власності, на громадян, у тому числі на іноземців та осіб без громадянства, які є власниками вказаних виробництв, і на кожного, хто виконує на них (підприємствах) роботу за трудовим договором або контрактом, проходить практику чи залучений працювати тут з інших підприємств. Розслідування нещасних випадків (профзахворювань) з працівниками під час відрядження за кордоном та з іноземними громадянами під час їхньої праці в Україні також провадиться за цим Положенням, якщо іншого не передбачено міжнародними угодами України.

Норми Положення не поширюються на осіб, котрі працюють або проходять службу і з якими не укладаються трудові договори на підвідомчих підприємствах та у військових частинах, підрозділах Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Служби безпеки України. В них розслідування нещасних випадків погоджується з Комітетом по нагляду за охороною праці. Відповідний порядок такого розслідування щодо учнів і студентів визначається Міністерством освіти України.

Розслідуванню підлягають травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом та блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту з тваринами, комахами та ін.

За результатами розслідування на облік беруться нещасні випадки, які сталися: під час виконання трудових обов'язків (у тому числі під час відряджень), а також дій в інтересах підприємства без доручення власника; на робочому місці, на території підприємства або в іншому робочому місці роботи протягом робочого часу, включаючи встановлені перерви; протягом часу, необхідного для приведення в порядок знаряддя виробництва, засобів захисту, одягу перед початком або після закінчення роботи, а також для особистої гігієни; під час проїзду на роботу або з роботи транспортом підприємства або сторонньої організації, яка надала його згідно з договором (заявою), а також власним транспортом, який використовувався в інтересах виробництва; під час аварій (пожеж) і ліквідації їх наслідків на виробничих об'єктах; під час надання підприємством шефської допомоги; на транспортному засобі, стоянці транспортного засобу, на території селища з працівниками, які перебували на змінному відпочинку (провідник, працівник рефрижераторної бригади, шофер-змінник); у робочий час при пересуванні пішки, на громадському, власному транспортному засобі або засобі, який належить підприємству чи сторонній організації, з працівником, робота якого пов'язана з переміщенням між об'єктами обслуговування; під час пересування пішки або на транспортному засобі до місця роботи чи назад за разовим завданням власника або уповноваженого ним органу без оформлення посвідчення про відрядження.

Про нещасний випадок, внаслідок якого працівник згідно з медичним висновком втратив працездатність на один день і більше або виникла необхідність переведення його на іншу, легшу роботу терміном не менш як на один день, складається акт за формою Н-1.

Такий акт не складається і не береться на облік нещасний випадок, що стався внаслідок отруєння алкоголем і наркотичними речовинами або внаслідок їх дій, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах чи неправильним їх зберіганням і транспортуванням. Факт отруєння повинен бути письмово підтверджений висновком медичного закладу.

Про кожний нещасний випадок очевидець, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинен доповісти безпосередньому керівникові робіт (бригадиру, майстру) чи іншому керівникові (диспетчеру, змінному інженеру) і вжити заходів для надання долікарської допомоги. Цей керівник, у свою чергу, зобов'язаний терміново організувати медичну допомогу потерпілому та його доставку до лікувально-профілактичного закладу (медпункт, медсанчастина, поліклініка, лікарня тощо), а також повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу підприємства, власника підприємства; зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події, а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

Власник підприємства, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у складі керівника (спеціаліста) служби охорони праці підприємства (голова комісії), керівника структурного підрозділу або головного спеціаліста. До комісії входить також представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а в разі гострих професійних отруєнь - спеціаліст санепідемстанції. Якщо потерпілий не є членом профспілки, до складу комісії входить уповноважений трудового колективу з питань охорони праці.

Комісія з розслідування протягом трьох діб з моменту події зобов'язана: обстежити місце нещасного випадку, опитати очевидців і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; розглянути відповідність умов праці та засобів виробництва проекту і паспортам, а також дотримання вимог нормативно-технічної документації з експлуатації устаткування і нормативних актів з охорони праці; установити обставини і причини нещасного випадку, визначити відповідальних за це осіб, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; скласти акт за формою Н-1 у п'яти примірниках, в якому вказати наявність вини в нещасному випадку підприємства, потерпілого або іншої (сторонньої) особи, і надіслати його на затвердження власникові підприємства.

До акту додаються пояснення очевидців, потерпілого, а також у разі необхідності паспорти, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця із зазначенням небезпечних і шкідливих виробничих чинників, медичний висновок про наявність алкоголю в організмі потерпілого.

Нещасні випадки, що оформлені актом за формою Н-1, реєструються на підприємстві в спеціальному журналі.

Власник підприємства протягом доби після закінчення розслідування затверджує п'ять примірників акта. Акт надсилається потерпілому, або особі, яка представляє його інтереси; керівнику цеху або іншого структурного підрозділу (головному спеціалісту), де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам; державному інспекторові з нагляду за охороною праці; профспілковій організації, підприємства, де стався нещасний випадок; керівникові (спеціалісту) служби охорони праці підприємства, якому акт надсилається разом з іншими матеріалами розслідування.

Нещасний випадок, про який потерпілий своєчасно не повідомив свого безпосереднього начальника чи власника підприємства, або якщо втрата непрацездатності від нього настала не відразу, розслідується за заявою потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, якщо з моменту події пройшло не більше одного року, протягом десяти діб від дня подання заяви. Питання про складання акта за формою Н-1 вирішується комісією з розслідування.

У разі відмови власника скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого або іншої зацікавленої особи із змістом акта питання вирішується у порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів. Органи з розгляду трудових спорів у разі необхідності одержують відповідний висновок представника органу державного нагляду за охороною праці, або органу державного управління охороною праці, або профспілкового органу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 1998 р. №923 Комітетові по нагляду за охороною праці і Міністерству охорони здоров'я України надано право роз'яснювати вимоги Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

Порядок розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру, тобто не пов'язаних з трудовими відносинами, які трапилися з громадянами на території України з втратою працездатності не менше ніж на один день, визначений Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. №421.

Відповідно до цього положення, розслідуванню підлягають нещасні випадки з тяжкими для здоров'я наслідками. Якщо такі нещасні випадки сталися з громадянами під час прямування на роботу чи з роботи (пішки, на громадському чи власному транспорті), а також під час виконання громадського обов'язку щодо рятування людей, під час участі в спортивних іграх на офіційних змаганнях, розслідуються організацією, де працює потерпілий, або організацією, яка зобов'язана забезпечити чи відповідає за безпечну життєдіяльність людей на відповідній території незалежно від ступеня тяжкості травми. Результати розслідування використовуються в разі призначення потерпілому допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю і пенсії за інвалідністю.

Кожний нещасний випадок невиробничого характеру реєструється лікувально-профілактичними закладами в окремому журналі за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України. Протягом доби лікувальний заклад зобов'язаний надіслати місцевому органу виконавчої влади повідомлення за встановленою формою.

Рішення про необхідність розслідування нещасного випадку приймається керівником відділу (служби) охорони праці місцевого органу виконавчої влади, який реєструє повідомлення лікувально-профілактичного закладу і надсилає своє рішення і копію повідомлення організації, що повинна проводити розслідування.

Керівник організації не пізніше наступного дня після надходження рішення зобов'язаний утворити комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше трьох осіб. До участі в роботі комісії можуть залучатися представники відповідного лікувально-профілактичного закладу та страхової організації, якщо потерпілий був застрахований, а також представники організації, відповідальної за додержання умов безпеки на території, об'єкті, де стався нещасний випадок11 Положення про розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємстві, в установі і організації: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від10.08.93з.№623// Законодавча база “LIGA Закон”..

Розслідування нещасного випадку провадиться протягом 10 календарних днів після утворення комісії, і його результати оформляються актом за формою НТ. Акт складається у трьох примірниках, підписується головою і членами комісії і затверджується керівником організації.

Облік нещасних випадків в цілому ведеться відділом (службою) охорони праці місцевого органу виконавчої влади за відповідними формами державної статистичної звітності за підсумками кожного кварталу і за рік.

Організація, відповідальна або зобов'язана забезпечити безпечну життєдіяльність людини на території чи об'єкті, де стався нещасний випадок, здійснює запропоновані комісією заходи щодо усунення причин подібних випадків. Про здійснення зазначених заходів керівник організації у письмовій формі повідомляє відділ (службу) охорони праці місцевого органу виконавчої влади в термін, зазначений в акті за формою НТ.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний відповідно до законодавства відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків (ст. 173 КЗпП).

3.5 Розрахунок річної економії від поліпшення охорони праці

1. Розрахунок економії від зниження рівня захворюваності за визначений період:

,

де - кількість днів непрацездатності через захворювання чи травми на 1000 працюючих до і після реалізації заходу;

Ч - річна середньосписочна чисельність працівників.

2. Скорочення витрат робочого часу за рахунок зниження рівня виробничого травматизму за визначений період:

,

де - кількість днів непрацездатності через травми на 1000 працюючих до і після реалізації заходу.

3. Загальне скорочення витрат робочого часу:

.

4. Відсоток приросту товарної продукції:

,

де Зв - вартість виробленої товарної продукції за зміну одного працівника промислово-виробничого персоналу, грн.;

Рп - вартість товарної продукції підприємства за рік, грн.

5. Відсоток приросту продуктивності праці:

.

6. Річна економія зарплати за рахунок збільшення продуктивності праці при зниженні рівня професійної захворюваності:

,

де Зр - середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуванням на соціальні заходи.

7. Річна економія від зниження собівартості продукції за рахунок зменшення питомих умовно-постійних витрат:

,

де У - частка умовно-перемінних витрат у ціні без ПДВ.

8. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги через тимчасову непрацездатність:

,

де Пл - середньодобова сума допомоги через тимчасову непрацездатність.

9. Річна економія за рахунок зниження рівня захворюваності:

.

10. Річна економія за рахунок зниження травматизму:

,

де - складові частини економії в результаті травматизму.

11. Економія робочого часу від зниження плинності кадрів:

,

де - кількість працюючих, котрі звільнилися через несприятливі умови праці відповідно до і після впровадження комплексу трудоохоронних заходів, чол.;

Дп - середня тривалість перерви в роботі працівника, що звільнився, до його прийому на інше підприємство, днів.

12. Річна економія від зниження плинності кадрів:

- відповідно складової економії від зниження рівня плиності кадрів.

Розрахунок економії від зниження сум пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах у зв'язку з скороченням чи повним скасуванням оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додаткової відпустки і скороченого робочого дня визначається по кожному з перерахованих видів пільг шляхом підстановки визначених даних у базовому і планових періодах.

13. Економія заробітної плати від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах:

.

14. Економія витрат за рахунок скорочення чисельності працівників, що мають право на лікувально-профілактичне харчування:

,

де - денна вартість лікувально-профілактичного харчування одного працівника, грн.;

- кількість днів, коли надається лікувально-профілактичне харчування, відповідно до після впровадження заходів;

- чисельність працівників, що мають право на лікувально-профілактичне харчування, відповідно до і після впровадження заходів, чол.

15. Економія витрат у зв'язку зі скороченням кількості працівників, що користуються правом безкоштовного отримання молока чи інших різноманітних продуктів харчування:

де - денна вартість молока чи рівноцінних продуктів харчування на одного працівника, грн.;

- чисельність працівників, що користуються правом на безкоштовне отримання молока чи рівноцінних продуктів харчування, відповідно до і після впровадження заходів, чол.

16. Загальна річна економія витрат на пільги і компенсації працівникам за роботу в несприятливих умовах, грн.:

.

17. Коефіцієнт ефективності витрат підприємства на комплекс заходів щодо охорони праці:

,

де - витрати на проведення заходів.

Роботодавець зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі підприємства і на кожному робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативно-правових актів, а також забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. Для цього він створює відповідні служби і призначає посадових осіб, що забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій, контролює їхнє дотримання, а також виконує всі їхні дії, визначені законом «Про охорону праці.

Фахівці служби охорони праці діють відповідно до типового положення про цю службу, яким передбачені їхні права по виконанню визначених функцій у випадку виявлення порушень охорони праці. Розпорядження фахівця з охорони праці можу скасувати тільки лише роботодавець.

Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування й організувати проведення попереднього (при прийомі на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників у порядку передбаченому законодавством.

Крім гарантій і прав, наданих працівникам, законодавством передбачені і їхні обов'язки по дотриманню вимог нормативно-правових актів по охороні праці, згідно з якими працівник повинен:

- піклуватися по особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів по охороні праці, правила користування устаткуванням, машинами і механізмами, іншими засобами виробництва, засобами колективного і індивідуального захисту;

- проходити у встановленому законодавством порядку попередні і періодичні медичні огляди.

Працівник несе персональну відповідальність за порушення зазначених вимог.

Висновок

Детально ознайомившись з дипломною роботою, ми одержали глибокі, фундаментальні знання в сфері охорони праці. В даній роботі мною була розкрита основна мета її написання: ознайомлення та аналіз поняття охорона праці, процесу закріплення охорони праці в Україні, затвердження охорони праці в необхідних нормативно правових актах держави, чільне місце серед яких посідає Закон України «Про охорону праці»; визначення стану захищеності жінок, неповнолітніх та осіб зі зниженою працездатністю в процесі їхньої трудової діяльності; детальне ознайомлення з гарантіями прав працівників на охорону праці, що гарантуються і забезпечуються державою. Все це прослідковується і визначається після детального, поглибленого наукового аналізу даної моєї праці та джерел, що використовувались в процесі написання курсової роботи.
Так в I розділі я більш детально зупинилася на понятті охорони праці, описуючи загальні засади такого явища як «охорона праці на підприємстві, в організації, установі». Також було зачеплено питання охорони праці жінок, неповнолітніх та осіб зі зниженою працездатністю, оскільки дані категорії людей потребують особливої уваги через свої фізичні якості.
В розділі II я вважала за необхідне розглянути стан охорони праці на прикладі даного підприємства.
Нормативні документи, що складають нормативно-правову базу з охорони праці, це є:
Конституція України;
Закон України «Про охорону праці»;
Міжгалузеві і галузеві нормативні акти;
Міжнародні стандарти системи стандартів безпеки праці;
Державні стандарти України;

6. Правила, норми, положення, інструкції керівництва або вказівки, вимоги, рекомендації, технічні умови безпеки.

В III, заключному, розділі курсової роботи проаналізовано норми, правила з техніки безпеки і виробничої санітарії, які встановлюються і гарантуються державою для забезпечення охорони праці. В цьому розділі я детально зупинилася на тих заходах безпеки на підприємстві, які необхідні для захисту життя і здоров'я працівників.

Дана дипломна робота є результатом глибокого аналізу, дослідницької роботи різних джерел по даній темі. Пріоритетним джерелом написання цієї роботи виступив Закон України «Про охорону праці», оскільки він комплексно регулює питання охорони праці. Даний закон став фундаментом моєї науково-дослідницької роботи. Базисом дипломної роботи також виступили праці, суб'єктивна оцінка і аналіз науковців, авторів підручників. Конституція України, як основне джерело законодавства України, також виступає основним орієнтиром моєї курсової роботи.

Основними методами, якими я користувалася в процесі написання роботи, були метод порівняння, аналізу та опису.

Список використаної літератури

1. Барабаш В.И. Психология безопасности труда. - СПб.: СПГАУ, 1996. - 298 с.

2. Большаков А. С, Михайлов В.И. Современный менеджмент: Теория и практика. - СПб.: Питер, 2000. - 416 с.

3. Василъчук М.В. та ін. Основи охорони праці. - К.: Просвіта, 1997. - 208 с.

4. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу / МОЗ України. - К., 1998. - 34 с.

5. Гогіташвілі Г.Г. Охорона праці на підприємствах промисловості будівельних матеріалів: Навч. посіб. - К.: ІСДО, 1993. - 252 с.

6. Гогиташвили Г.Г. Порядок разработки и внедрения системы управления безопасностью труда на предприятии: Методич. реком. - Л.: Облсовпроф, 1978. - 28 с.

7. Гогиташвили Г.Г. Система управления охраной труда: Рекомендации по разработке и внедрению. - Л.: Облсовпроф, 1982. - 132 с.

8. Гогіташвілі Г.Г. Управління охороною праці на підприємстві. - Л.: Львів, політехн. ін-т, 1991. - 38 с.

9. Гогіташвілі Г.Г. Системи управління охороною праці. - Л.: Афіша, 2002. - 320 с.

10. Дячок М.Г. Основи права. - Л.: МВОУ, 1997. - 152 с.

11. Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. - К.: Основа, 1998. - 240 с.

12. Жидецький В.П., Джигирей В. С, Мельников О.В. Основи охорони праці: Підручник. - 5-те вид., перероб і доп. - Л.: Афіша, 2001. - 350 с.

13. Загальна документація, що регулює організаційні функції з охорони праці при створенні підприємства та в процесі його діяльності // Охорона праці. - 2006. - №1. - С. 4-18.

14. Законодавство України про охорону праці: У 4-х т. - К.: Основа, 1990.

15. Климов Е.А. Введение в психологию труда: Учеб. для вузов. - М: Культура и спорт, 1998. - 350 с

16. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / За ред. В.М. Вакуленка, О.П. Товстенка - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 1040 с.

17. Котик М.А. Психология и безопасность. - Таллин: Валгус. - 1981. - 132 с.

18. Лесенко Г.Г. Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва // Охорона праці. - 2004. - №5. - С 12-36.

19. Людина і праця: Довідник з правових питань / Укл.: І. П. Козінцев, Л.А. Савенка. - К.: Юрінком Інтер, 1997. - 336 с.

20. Мельник С А. Управління регіональною економікою. - К.: КНЕУ, 2000. - 124 с

21. Методические рекомендации по организации разработки и внедрения СУОТ на предприятии. - Казань: ВНИИОТ ВЦСПС, 1988. - 36 с.

22. Методические рекомендации по разработке и внедрению стандартов предприятий и системы управлению безопасностью труда / Г.Г. Гогиташвили, Г.В. Лесенко, В.Н. Петров и др. - Л.: Облсовпроф, 1976. - 56 с.

23. Міжнародне законодавство про охорону праці: У 3-х т. - К.: Основа, 1997.

24. Науково-практичний коментар до Закону України «Про охорону праці». - К.: Основи, 1997. - 528 с.

25. Основи охорони праці: Підручник / М.П. Купчик, М.П. Гандзюк, І. Ф. Степанець та ін. - К.: Основа, 2000. - 416 с.

26. Правила пожежної безпеки в Україні. - К.: УАБІ, 1995. - 195 с.

27. Пыжик Г.М., Савицкий В.Е., Гогиташвили Г.Г. Управление безопасностью труда на основе стандартизации: Опыт Львовских предприятий. - К.: Техника, 1981. - 88 с.

28. Пыжик Г.М., Савицкий В.Е., Гогиташвили Г.Г. Управление безопасностью труда на предприятии: Опыт Львовской области. - М.: Профиздат, 1982. - 112 с.

29. Рекомендації щодо побудови системи управління охороною праці на виробництві. Затв. наказом МНС України №398 від 27.06.2006 р.

30. Рекомендации «Управление охраной труда. Основные положения» / Г.Г. Гогиташвили, А.П. Купчин и др. - М.: Изд-во стандартов, 1983. - 15 с.

31. Совершенствование условий труда на промышленных предприятиях / М.И. Долишний, А.М. Вейнберг, Г.Г. Гогиташвили и др. - К.: Наук, думка, 1979. - 236 с.

32. Справочная книга по охране труда в машиностроении / Под ред. О.Н. Русака. - М.: Машиностроение, 1989. - 541 с.

33. Справочник по охране труда на промышленном предприятии / К.Н. Ткачук, Ф.И. Иванчук, Р.С. Сбарно, Л.Г. Степа нов. - К.: Техника, 1991. - 285 с.

34. Хміль Ф.I. Менеджмент: Підруч. - К.: Вища шк., 1995. - 351 с.


Подобные документы

  • Економічне та соціальне значення охорони праці. Небезпека дії на організм людини електричного струму в залежності від його параметрів. Збереження трудових ресурсів, підвищення професійної активності працюючих. Створення сприятливих і безпечних умов праці.

    контрольная работа [34,8 K], добавлен 08.11.2016

  • Визначення категорії виробництва пожежної небезпеки і найбільш небезпечного процесу. Оцінка виробничого травматизму на підприємстві і рівня професійних захворювань. Принципи створення безвідхідних виробництв, утилізація відходів.

    реферат [23,6 K], добавлен 09.05.2005

  • Основні моменти історії розвитку охорони праці як навчальної дисципліни, її предмет, завдання, головні поняття та міжпредметні зв’язки з іншими науками. Аналіз факторів та соціально-економічне значення охорони праці, її нормативно-законодавча база.

    контрольная работа [29,3 K], добавлен 04.04.2011

  • Аналіз стану охорони праці в господарстві, виробничого травматизму та причини нещасних випадків. Правові засади охорони праці в рільництві. Розрахунок матеріальних затрат, пов’язаних з травмами та профзахворюваннями. Рекомендації по поліпшенню умов праці.

    реферат [27,6 K], добавлен 26.04.2010

  • Функціональна структура охорони праці. Документи, які впливають на строки проведення навчання з питань охорони праці та інструктажів. Гігієнічна оцінка умов праці. Основні повноваження правління Фонду. Система управління охороною праці в будівництві.

    контрольная работа [32,7 K], добавлен 12.04.2012

  • Правові та організаційні засади охорони праці. Організація охорони праці на виробництві. Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій. Основні фактори виробничого середовища, що визначають умови праці на виробництві.

    курс лекций [383,2 K], добавлен 09.12.2008

  • Суть і головні завдання охорони праці, принципи та напрямки її нормативно-законодавчого регулювання, джерела фінансування. Сучасний стан сфери охорони праці в Україні, основні проблеми та перспективи удосконалення її фінансування в нашій державі.

    курсовая работа [81,7 K], добавлен 13.05.2014

  • Державні заходи, практичне застосування та організація охорони праці в Японії. Профілактика та попередження виробничого травматизму на підприємствах. Підтримка і зміцнення духовного і фізичного здоров'я працівників. Створення нормальних умов праці.

    реферат [23,5 K], добавлен 14.06.2014

  • Характеристика стану та особливостей проведення навчання з питань охорони праці на ЖКУВП "Біатрон-3", аналіз його умов праці (наявності шкідливих і небезпечних факторів). Методика розробки внутрішніх організаційних документів підприємства з охорони праці.

    контрольная работа [50,8 K], добавлен 03.08.2010

  • Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Фонди охорони праці.

    реферат [13,7 K], добавлен 13.11.2004

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.