Інвестування та інноваційний менеджмент
Поняття і сутність інновацій та інвестування. Інноваційна діяльність, маркетингові дослідження при інноваціях. Оцінка ефективності інновацій, аналіз беззбитковості та оцінка ризиків. Сутність інноваційного менеджменту, інвестиційний проект та цикл.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | курс лекций |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.10.2013 |
| Размер файла | 248,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
- витрати на отримання новації (наукові дослідження та виготовлення зразків нової продукції, обладнання, технології тощо), які виникають у розробника новації - інноваційний бюджет - Іін;
- витрати на впровадження результатів дослідження у виробництві - Івир; дані витрати пов'язані з необхідністю встановлення обладнання та формування додаткових оборотних коштів підприємства.
Загальні інвестиції підприємства при використанні результатів наукових досліджень та впровадженні результатів наукових досліджень у виробництві визначаються за формулою
І = Іін + Івир
2. Визначення інноваційного бюджету
В структуру інноваційного бюджету входять витрати по усіх складових інноваційного процесу, який охоплює етапи від виникнення ідеї нововведення до патентування новації, а саме:
Іін = Вкон + Цндр + Впкр + Векс + Вдор + Всер + Впат,
де: Вкон, Впкр, Векс, Вдор, Всер, Впат - витрати, відповідно, на формування концепції наукових досліджень, виконання проектно-конструкторської розробки спробного зразка, експериментальні дослідження, доробку спробного зразка, сертифікацію продукції, патентування новації (нової технології, нового засобу тощо).
Цндр - ціна НДР.
Основною складовою інноваційного бюджету, як за значенням, так і за витратами є витрати на проведення науково-дослідних робіт (НДР). Це витрати на фінансування НДР або ціна НДР. Саме цю ціну вказують у договорі (контракті) на проведення НДР.
В ціну НДР можуть також включатися витрати і інших складових інноваційного процесу, наприклад, Впкр, Векс, Вдор тощо.
Схема 4.1 - Структура інвестицій при інноваціях
Ціну НДР визначають за формулою
Цндр = Вндр + П + ПДВ,
де Вндр - витрати на проведення НДР;
П - прибуток від НДР;
ПДВ - податок на додану вартість.
Вндр визначають на підставі складання кошторису витрат на проведення НДР (див. схему 4.1 та таблицю 4.1).
Таблиця 4.1 - Кошторис витрат на проведення НДР
|
Найменування статей витрат |
Сума витрат, тис. грн |
|
|
1. Матеріали |
||
|
2. Паливо та енергія |
||
|
3. Заробітна плата (основна і додаткова) |
||
|
4. Відрахування на соціальні заходи |
||
|
5. Амортизаційні відрахування |
||
|
6. Інші витрати |
||
|
7. Накладні витрати |
||
|
ВСЬОГО |
|
При визначенні витрат на матеріали враховують: вартість сировини та матеріалів для проведення досліджень з урахуванням додаткових накладних витрат (витрат на транспорт, комісійних зборів тощо), вартість канцелярських матеріалів (паперів тощо), вартість інших матеріалів.
Витрати на паливо та енергію визначають шляхом множення витрат палива та енергії на відповідні тарифи.
Витрати по заробітній платі визначають як суму заробітку усіх учасників НДР (для спрощення можна множити середньомісячну заробітну плату одного учасника НДР на кількість учасників та на кількість місяців проведення НДР).
Відрахування на соціальні заходи беруть у встановленому законодавством розмірі від величини заробітної плати.
Амортизаційні відрахування визначають за встановленими нормативами від вартості основних фондів, які використовуються при проведенні НДР (устаткування основного та додаткового, комп'ютерної техніки, інших фондів).
Інші витрати визначають шляхом складання кошторису або визначають за спрощеною методикою за встановленою в організації сумою процентів від суми витрат за статтями 1-5.
Накладні витрати визначають за встановленою в організації сумою процентів від суми витрат за статтями 1-6.
Витрати по складових інноваційного бюджету (крім витрат на проведення НДР) визначаються прямим складанням кошторисів витрат по кожному етапу робіт або за спрощеною методикою, виходячи з ціни НДР.
Кошториси по цих складових інноваційного процесу мають приблизно такий саме вигляд, як і кошторис НДР.
За спрощеною методикою витрати по етапах інноваційного процесу визначають за встановленими процентами від вартості НДР.
Вони приблизно складають такі величини:
Вкон 50% від Цндр
Впкр 50-100% від Цндр
Векс 50-100% від Цндр
Вдор 10% від Цндр
Всер 20% від Цндр
Впат 10-20% від Цндр
У конкретному інноваційному процесі враховують лише ті складові витрат по стадіях інноваційного процесу, які відповідають переліку стадій інноваційного процесу, передбачених при виконанні цієї роботи.
При цьому, якщо результати НДР передбачається використо-вувати тільки на одному підприємстві, то всі інноваційні витрати (витрати інноваційного бюджету - Іін) відносять на дане підприємство.
Якщо результати НДР передбачається використовувати на декількох підприємствах, то інноваційні витрати (витрати інноваційного бюджету - Іін) розподіляють на кількість підприємств - Nпід і тільки частину Іін відносять на одне підприємство.
3. Визначення ціни новації
Якщо наукова організація розробляє новацію за власні або позичкові (кредитні) кошти і подалі продає цю новацію, то ціна такої новації встановлюється на ринкових умовах по різному:
тверда ціна
з періодичними платежами - роялті
паушальна ціна
з відшкодуванням витрат
з гарантованими максимальними виплатами
складна ціна
Фіксована ціна не залежить від витрат. Вона визначається на договірних засадах між продавцем новації та споживачем її. Фіксована ціна визначається на підставі аналогів, якщо такі є. З боку продавця мінімальна припустима ціна визначається за витратним способом, тобто як сума кошторисних витрат та бажаного прибутку.
З періодичними платежами - роялті - форма оплати в розстрочку протягом дії ліцензійного договору. Виплати здійснюються у процентах від відповідної бази (як правило, від виручки від реалізації - доходу) за формулою
Врол,t = ,
де Дt - дохід у t-ому році;
Rt - ставка роялті
Ставка роялті від доходу в Україні дорівнює 3-30%, за кордоном - 25-35%.
Ціна ліцензії за платежами на умовах роялті визначається як сума платежів за період T за формулою
Цліц = ,
Паушальна ціна (паушальна ціна ліцензії) визначається за формулою
Цпауш =
де Врол,t - виплати роялті у t-ому році;
d - ставка дисконтування;
T - період використання новації
З відшкодуванням витрат - означає відшкодування витрат по виконанні контракту на розробку новації.
З гарантованими максимальними виплатами - означає відшкодування витрат по виконанні контракту на розробку новації, але не вище встановленої межі.
Складна ціна - це сумісництво методів одноразової оплати та роялті
4. Визначення інвестицій у виробництво при впровадженні результатів наукових досліджень
Структура інвестицій у виробництво
Інвестиції у виробництві (Івир) при впровадженні результатів наукових досліджень пов'язані з необхідністю реконструювати або утворити нові основні виробничі фонди (ОВФ) та оборотні кошти (ОК).
Вони визначаються за формулою
Івир = Іовф + Іок,
де Іовф, Іок - інвестиції, відповідно, у ОВФ, ОК
Якщо передбачається впроваджувати новий продукт також необхідні інвестиції у «стартову» рекламу - Ірек.
Тоді:
Івир = Іовф + Іок + Ірек
Іовф = Ібуд + Іуст,
де Ібуд, Іуст - інвестиції, відповідно, у будівництво, устаткування.
Методи визначення інвестицій у виробництві можна розбити на 2 групи:
Спрощені, загрублені.
Складні, точні.
Спрощені методи визначення потреб у інвестиціях
При попередній оцінці розміру інвестицій у ОВФ застосовують метод питомих витрат (тільки при будівництві підприємств).
Метод питомих витрат базується на попередньому визначенні величини питомих витрат на одиницю потужностей. Визначення цих витрат здійснюють за допомогою досліджень та аналітичних розрахунків.
За відсутністю сьогодні таких досліджень та аналітичних розрахунків застосування цього методу проблематичне.
Визначення інвестицій у ОВФ методом питомих витрат здійснюють за формулою
Іовф = Іпит П,
де Іпит - питомі витрати на одиницю потужностей, тис грн/т;
П - потужність підприємства, як правило, добова, т/добу.
Інвестиції у ОК визначають у процентах від собівартості продукції або обсягу реалізації продукції за формулою
Іок = Кок РП (С),
де Кок - проценти, які переведені у відносні одиниці;
РП - обсяг реалізації продукції;
С - собівартість продукції.
Якщо впровадження результатів наукових досліджень пов'язане із збільшенням виробництва та реалізації традиційної продукції підприємства, інвестиції також можуть визначати за формулою
,
де ОКзв - оборотні кошти підприємства у звітному періоді (до впровадження результатів наукових досліджень);
РП - зміна обсягу реалізації продукції, РП = РПпл - РПзв;
РПпл, РПзв - відповідно, обсяг реалізації продукції у плановому періоді (після впровадження результатів наукових досліджень) та обсяг реалізації продукції у звітному періоді.
Складні (точні) методи визначення потреб у інвестиціях
Інвестиції у ОВФ - Іовф визначають таким чином:
- у будівництво - Ібуд (при будівництві підприємства або при будівельних роботах у випадку реконструкції, розширення виробництва) - складають кошторис витрат на будівництво; якщо неможливо скласти кошторис, витрати на будівництво можуть бути визначені на основі вже відомих витрат на будівництво аналогічних об'єктів або експертне;
- в устаткування - Іуст - складають кошторис витрат на придбання та монтаж устаткування.
Інвестиції в устаткування визначають за формулою
Іуст = Впу + Д - Л,
де Впу - витрати на придбання та монтаж устаткування;
Д - витрати на демонтаж устаткування, яке знімають;
Л - виручка від реалізації устаткування, яке знімають та реалізують.
Вартість придбання устаткування визначають за формулою
Впу = 1,1 (Вуст +Тр +Зс +М),
де Вуст - вартість устаткування, яке встановлюють;
Тр - транспортні витрати на доставку, беруть на рівні 3-5% від Вуст;
Зс - заготівельно-складські витрати, беруть у розмірі 2% від Вуст;
М - витрати на монтаж, беруть у розмірі 10-20% від Вуст;
1,1 - коефіцієнт, який враховує витрати на тару, запасні частини, витрати на комплектацію, націнки постачальницьких організацій та інше.
Витрати на демонтаж - Д визначають у процентах від первинної вартості устаткування у розмірі:
7% - при продажу іншим організаціям та при пакуванні і змащуванні устаткування;
6% - при подальшому використанні устаткування без пакування і змащення;
4% - при використанні устаткування на брухт.
Ліквідну вартість - Л визначають таким чином:
у випадку продажу устаткування (подальшому використанню) - виходячи з його залишкової вартості (на рівні, більше або менше - на підставі експертної оцінки в залежності від попиту на це устаткування);
у випадку використання устаткування на брухт - виходячи з ваги устаткування та ціни 1 тонни брухту.
У випадку будівництва підприємства та оснащення його комплектним устаткуванням за Іуст беруть вартість всього комплекту разом з доставкою та монтажем - за ціною фірми - виготовлювача устаткування (наприклад, фірми “PROKOP”).
Інвестиції у ОК - Іок визначають за формулою
Іок = ОКзап + ОКзад + ОКпрод,
де ОКзап - оборотні кошти, які потрібні на створення запасів сировини та матеріалів;
ОКзад - оборотні кошти, які потрібні на заділи сировини та матеріалів у виробництві;
ОКпрод - оборотні кошти, які забезпечують оборот продукції (запаси продукції на складі, продукції у дорозі, оплату за отриману продукцію).
ОКзап визначають виходячи з обсягу споживання сировини чи матеріалів за добу - Vдоб, норми запасу у добах - Ндіб та ціни сировини чи матеріалів - Ц за формулою:
ОКзап = Ц Vдоб Ндіб
Наприклад:
норма запасу зерна на млині - 30 діб, обсяг переробки зерна за добу - 200 т, ціна зерна - 1000 грн; ОКзап зерна дорівнює 6 млн.грн (100020030/1000);
норма запасу мішків на млині - 30 діб, обсяг вибою борошна у мішки вагою 50 кг за добу - 50 т, ціна мішка - 5 грн; кількість мішків, в які вибивають борошно за добу - 1000 (50000/50). ОКзап мішків дорівнює 150 тис.грн (5100030/1000).
ОКзад та ОКпрод визначають виходячи з обсягу виробництва продукції за добу- Vдоб, сумарної тривалості часу переробки сировини та виготовлення продукції, часу знаходження продукції на складі, часу знаходження продукції у дорозі та часу оплати за отриману продукцію у добах - Ндіб та собівартості продукції - Спрод за формулою
ОКзад+прод = Спрод Vдоб Ндіб
Наприклад, собівартість продукції - 700 грн/т, обсяг виробництва продукції за добу - 190 тонн, тривалість переробки сировини та виготовлення продукції - 1 доба, знаходження продукції на складі - 3 доби, знаходження продукції у дорозі - 2 доби, оплата за отриману продукцію здійснюється за 4 доби.
ОКзад+прод = 700 190 10/1000 = 1330 тис.грн
Загальна сума потрібних оборотних коштів у наведеному прикладі дорівнює:
Іок = 6000 + 150 + 1330 = 7480 тис.грн = 7,48 млн.грн
Витрати на рекламу (Ірек) беруть у розмірі 2-5% від реалізації продукції.
5. Джерела інвестицій
Джерелами інвестицій можуть бути власні, позикові або залучені кошти (таблиця 4.2).
Основними джерелами є власні кошти прибутку та амортизаційних відрахувань, а головним джерелом - прибуток.
Позикові кошти у майбутньому мають бути повернені за рахунок того ж самого прибутку. Крім того, за позик необхідно платити проценти, оскільки гроші теж мають вартість..
Залучені кошти ведуть до зменшення частки власності власників підприємства. Крім того, на залучені кошти необхідно виплачувати дивіденди їх власникам (інвесторам).
Особливою формою кредитування є фінансовий лізинг. Фінансовий лізинг передбачає передачу майна (як правило, устаткування) у довгострокову оренду з наступним викупом. Але за період оренди необхідно сплачувати орендну плату.
Особливою формою залучення коштів є створення сумісних підприємств - СП. Інвестори у СП є стратегічними інвесторами і вони бажають мати, як правило, контрольних або блокуючий пакет акцій та місце у Раді директорів. Тому при створенні СП виникає загроза втратити контроль за власністю - підприємством.
Таблиця 4.2 - Основні джерела формування інвестиційних ресурсів підприємства
|
Власні кошти |
|
|
1. Частина чистого прибутку, яка спрямована на розвиток виробництва |
|
|
2. Амортизаційні відрахування |
|
|
3. Реінвестована шляхом продажу частина основних фондів |
|
|
4. Раніше здійснені довгострокові фінансові вкладення, термін погашення яких закінчується у поточному році |
|
|
5. Страхові суми відшкодування збитків, які викликані втратою майна |
|
|
6. Іммобілізована для інвестицій частина надлишків оборотних коштів |
|
|
Позикові кошти |
|
|
1. Довгострокові кредити банків та інших кредитних структур |
|
|
2. Емісія облігацій підприємства |
|
|
3. Цільовий державний кредит |
|
|
4. Податковий інвестиційний кредит |
|
|
5. Інвестиційний лізинг |
|
|
6. Інвестиційний селінг |
|
|
Залучені кошти |
|
|
1. Емісія акцій підприємства |
|
|
2. Емісія акцій інвестиційних сертифікатів |
|
|
3. Внесок сторонніх вітчизняних та закордонних інвесторів у Статутний фонд |
|
|
4. Кошти на цільове інвестування, які надаються безоплатно державними органами та комерційними структурами |
Особливості формування джерел фінансування інновацій
Ці особливості виникають у зв'язку з тим, що у інноваційному процесі приймають участь дві сторони: розробник новації і її споживач - підприємство.
Тому процес визначення джерел фінансування інноваційного процесу розробника і споживача може бути ув'язаний між ними і не ув'язаний.
Розробник може самостійно формувати інноваційний бюджет, пов'язаний з розробкою новації: за рахунок власних коштів, кредиту та залучених коштів незалежно від замовника. В цьому випадку розробник виготовлює новацію і продає її споживачам або продає ліцензію на виготовлення новації фірмі, яка буде виготовлювати новацію і продавати споживачам.
Якщо замовник приймає участь у фінансуванні розробки новації, він в першу чергу користується результатами розробки новації і має право на співавторство з розробником і відповідні доходи від реалізації новації іншим споживачам.
Питання для самоконтролю та обговорення
1. Склад інвестицій при інноваціях та структура інноваційного бюджету.
2. Структура ціни НДР.
3. Склад кошторису на проведення НДР.
4. Види цін новацій та методика їх визначення у випадку, якщо наукова організація розробляє новацію за власні або позичкові (кредитні) кошти і подалі продає новацію.
5. Структура інвестицій у виробництво.
6. Спрощені методи визначення інвестицій.
7. Точні методи визначення інвестицій в устаткування.
8. Точні методи визначення інвестицій у оборотні кошти.
9. Джерела інвестицій.
Література: 4, 7, 9, 14, 19
Лекція 5. Оцінка ефективності інновацій
План лекції
1. Загальні положення
2. Оцінка економічної ефективності результатів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР)
3. Оцінка науково-технічної ефективності результатів НДДКР
4. Оцінка соціальних наслідків науково-технічних розробок та їх реалізації
1. Загальні положення
Особливості оцінки ефективності інновацій полягають у тому, що визначається ефект як у розробника новації, так і у споживача новації.
Розробник при оцінці ефективності розробки новації зіставляє власні інвестиції (витрати) на проведення науково-дослідної роботи (НДР) з доходом, який він отримує при продажі новації споживачу. При цьому, його результат (прибуток) визначається як різниця між ціною новації та витратами на її розробку.
Частіше прибуток закладається у ціну новації на основі рівня рентабельності НДР, який задається розробником.
Споживач при оцінці ефективності розробки новації зіставляє інвестиції, які складаються з витрат на фінансування розробки новації (Іін) та витрат на впровадження новації у виробництві (Івир), з доходом (прибутком), який він отримує у виробництві.
Для зацікавлення споживача у використанні новації, розробнику доцільно визначати не тільки власний ефект, а й ефект, який отримає споживач, щоб показати вигоду споживачеві.
Якщо витрати на розробку новації закладаються у ціну нового устаткування, яке закуповує споживач, останній при оцінці ефекту враховує тільки інвестиції у виробництво - Івир.
Оцінка економічної ефективності здійснюється за Методикою Мінекономіки та Мінфіну [22].
Методика призначена для визначення ефективності прикладних науково-технічних розробок, як потенційних інновацій на всіх стадіях їх життєвого циклу - наукових досліджень, проектно-конструкторських розробок, створення дослідних зразків, їх випробування та впровадження у виробництві.
Оцінку ефективності науково-дослідних та конструкторських робіт (НДДКР) здійснюють за 3-ма видами ефективності:
науково-технічний ефект (НТЕ);
економічний ефект;
соціальний ефект.
Науково-технічний ефект - визначає науково-технічний рівень новації, рівень параметрів техніки і технології, що випливає з відкриття нових законів та закономірностей у природі, нових технологічних засобів виробництва речовин, матеріалів та видів продукції. Показник НТЕ використовується для порівняння рівня новації наукової розробки, визначення конкурентоспроможності новації на ринку новацій у світі, країні, галузі.
Економічний ефект полягає в отриманні економічних результатів від науково-технічних розробок як в цілому для народного господарства, так і для кожного виробничого суб'єкта. Економічна ефективність проектів науково-технічних розробок за відповідною системою показників має відображати інтереси економіки країни в цілому, а також регіонів, галузей, організацій і підприємств, що беруть участь у реалізації технологічних нововведень.
Соціальний ефект відображає зміни умов діяльності людини в суспільстві. Його прояв спостерігається в змінах характеру та умов праці, підвищенні життєвого рівня населення, поліпшенні побутових його умов, розширенні можливостей духовного розвитку особистості, у змінах стану довкілля.
Оцінка економічної ефективності НДДКР здійснюється на усіх етапах (стадіях) інвестиційного циклу: передінвестиційному, інвестиційному, виробничому.
На передінвестиційній стадії розробляється інноваційно-інвестиційний проект, завданням якого є попереднє техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) доцільності та економічної ефективності інвестування у проведення та впровадження результатів НДДКР у виробництві. На даній стадії попереднє ТЕО розробляється на підставі прогнозів та експертних оцінок.
Виходячи з мети інвестування інновацій та умов інвестора, узгоджених з виконавцем науково-технічних розробок, складається інноваційний проект та здійснюється обґрунтування ефективності його реалізації.
З урахуванням можливостей використання різних форм інвестування наукових досліджень має бути розроблено бізнес-план етапів повного життєвого циклу науково-технічних розробок та їхнього використання.
На основі попереднього аналізу кон'юнктури ринку формується техніко-економічне завдання виконавцям інноваційно-інвестиційного проекту щодо технічних, економічних і соціальних вигід від його інвестування.
Ключовими його показниками є потенційні зміни в грошових потоках організації замовника, дохідність та ризик інвестування.
На інвестиційній стадії розробляється ТЕО доцільності та економічної ефективності реалізації результатів завершених НДДКР, завданням якого є уточнення попереднього ТЕО на підставі даних завершених науково-дослідних робіт.
На виробничій стадії проводять оцінку фактичної економічної ефективності розробки та впровадження у виробництва результатів НДДКР шляхом контролю та вимірювання показників, які дозволяють оцінити фактичну зміну грошових потоків на підприємстві, отримання додаткових доходів та прибутків.
При виконанні дипломних кваліфікаційних робіт магістрів виконується розробка:
1) Попереднього ТЕО доцільності та економічної ефективності інноваційно-інвестиційного проекту - до початку виконання наукових досліджень
2) Заключного ТЕО доцільності та економічної ефективності реалізації завершеної наукової розробки у виробництві - після завершення наукових досліджень.
2. Оцінка економічної ефективності результатів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР)
Економічна ефективність НДДКР визначається за методикою, яка використовується при визначення ефективності інвестування.
Принципи та критерії оцінки
Міжнародна практика оцінки ефективності інвестицій базується на концепції вартості грошей у часі та заснована на таких принципах:
Ефективність використання капіталу, що інвестується, оцінюється шляхом зіставлення грошового потоку - прибутків (Cfi - cash flow), який виникає у процесі реалізації інвестиційного проекту та вихідної інвестиції.
Капітал, що інвестується, та грошові потоки приводяться до теперішнього часу або до відповідного розрахункового року (який, як правило, передує початку реалізації проекту), тобто проводиться дисконтування.
Процес дисконтування капітальних вкладень та грошових потоків здійснюється за різними ставками дисконту, які визначаються в залежності від особливостей інвестиційного проекту.
Інвестиції вважаються ефективними, якщо грошовий потік достатній для:
повернення вихідної суми інвестицій - капітальних вкладень (КВ);
забезпечення потрібної віддачі на вкладений капітал - інвестиції.
Показники економічної ефективності інвестицій та інновацій
Найбільш розповсюджені такі показники ефективності інвестиції:
дисконтований термін окупності - Ток (DPB);
чисте теперішнє (сучасне) значення вартості інвестиційного проекту (NPV - Net Present Value) - чиста приведена вартість проекту - ЧПВ (доходу - ЧПД);
внутрішня норма прибутковості (дохідності, рентабельності) - ВНД (IRR);
індекс дохідності (рентабельність інвестицій) - І (R).
Дані показники можуть використовуватися у 2-х випадках:
при оцінці абсолютної ефективності, якщо треба вирішити - прийняти чи відмовитися від конкретного проекту;
при оцінці відносної ефективності, якщо треба вибрати один з декількох запропонованих проектів.
Методика визначення показників економічної ефективності
інвестицій та інновацій
Визначення усіх наведених показників базується на порівнянні:
,
де t - поточний рік з моменту початку впровадження інвестицій і початку виробничої діяльності;
T - термін, за який проводиться фінансова оцінка проекту, роки; як правило, приймається 3-5 років;
I - сума інвестицій для реалізації проекту;
d - ставка дисконтування.
d = ,
де n - процентна ставка по депозиту для юридичних осіб у році початку виробничої діяльності по проекту;
i - середньорічний темп інфляції.
Для оцінки інвестиційних проектів в Україні Британським інвестиційним банком «Вега Інтернейшнл Кепітал» рекомендується приймати ставку дисконтування на рівні 0,15.
Дисконтована величина вільних грошових коштів дорівнює:
Визначення Ток здійснюється виходячи з умови ЧПВ = 0.
Тоді порівняння для ЧПВ записується так:
або
Звідки знаходиться Ток. Для цього розраховуються Ддис,t та поступово здійснюються зіставлення:
Ддис,1 - І 0
(Ддис,1 +Ддис,2) - І 0
тощо
Рік, в якому ця різниця стане додатною або буде дорівнювати нулю і буде Ток.
Продовжуючи далі вказані розрахунки до року Т знаходимо ЧПВТ.
ЧПВ - це абсолютна величина додаткового “навару”, або, як кажуть “запасу міцності”.
Графічна ілюстрація грошових потоків та визначення показників економічної ефективності наведена на рис. 5.1.
Рис. 5.1 - Графік грошових потоків та показники економічної ефективності інвестицій
На графіку Ткр - термін повернення кредиту.
Ток також може бути визначений за формулою
,
де Ддис,сер - середнє значення Ддис за період Т.
Економічну ефективність при попередніх оцінках (на стадії формування завдання на НДР) можна оцінювати за загубленою методикою за емпіричною формулою:
,
де П - прибуток
Якщо дане співвідношення виконується, можна вважати інвестиції ефективними.
При цьому Ток буде дорівнювати:
Визначення внутрішньої норми прибутковості - ВНД дає можливість визначитися, чи є альтернатива інвестування власного капіталу. Якщо ця норма буде більш, ніж проценти, які можна отримати при інвестуванні капіталу у будь-які фінансові інструменти (покласти у банк під проценти, купувати акції та отримувати дивіденди тощо), то доцільно здійснити інвестування у проект. Якщо навпаки, доцільно інвестування у фінансові інструменти.
Внутрішня норма прибутковості визначається з порівняння:
Тобто, замість того, щоб задавати ставку дисконту - d, треба задати Ток та відшукати IRR. Аналітично таке порівняння вирішується методом підбору IRR.
Якщо IRRd, доходність проекту вища і кошти доцільно інвестувати у проект. Якщо IRRd, навпаки - кошти не доцільно інвестувати у проект.
3. Оцінка науково-технічної ефективності результатів НДДКР
Науково-технічний рівень ефективності результатів прикладних науково-дослідних робіт визначається в комплексі з оцінкою їх економічної та соціальної ефективності за допомогою показників науково-технічного рівня.
Показники НТЄ та орієнтовна шкала балів для порівняння науково-технічного рівня результатів НДДКР наведена у таблиці 5.1.
Для оцінки НТЕ слід відібрати декілька найбільш істотних технічних параметрів, у яких найбільш зацікавлені майбутні користувачі технології, продукції, послуг, способів виконання робіт. Зокрема, це може бути продуктивність, надійність в експлуатації, енерго- і матеріаломісткість, показники ергономічності та екологічності тощо. Інші параметри (особливо технічні) повинні знаходитися у межах певних стандартів чи загальноприйнятого рівня і використовуватися в оцінці як обмеження.
Оцінка НТЕ результатів НДДКР включає виконання таких етапів:
- визначення сукупності необхідних нормативно-правових документів, що відображають вимоги до нової продукції, особливо в частині екології, безпеки, які пред'являються в країнах її можливого продажу та фірмами-конкурентами, міжнародні вимоги;
- визначення переліку технічних і техніко-економічних показників, необхідних для оцінки науково-технічного рівня;
- формування групи аналогів, що реалізуються на світовому (вітчизняному) ринках, і встановлення значень їх техніко-економічних показників:
Таблиця 5.1 - Орієнтовна шкала балів для порівняння науково-технічного рівня результатів НДДКР та значень нормативних величин вагових його коефіцієнтів
|
№ |
Показники НТЕ |
Ознаки показників |
Кіль-кість балів, Кбj |
Коефіцієнт важливості j-го показника НТЕ, Квj |
|
|
1 |
Науково- технічний рівень |
Перевищує кращі світові аналоги |
10 |
0,3-0,35 |
|
|
Відповідає світовому рівню |
7-9 |
||||
|
Нижче кращих світових аналогів |
5-6 |
||||
|
Перевищує кращі вітчизняні аналоги |
3-4 |
||||
|
Відповідає вітчизняному рівню |
1-2 |
||||
|
Нижче вітчизняного рівня |
0 |
||||
|
2 |
Перспективність |
Першочергова важливість |
10 |
0,35-0,4 |
|
|
Важливі |
5-7 |
||||
|
Корисні |
1-3 |
||||
|
3 |
Потенційний масштаб практичного використання |
Світовий ринок |
10 |
0,2 |
|
|
Галузі національної економіки |
7-8 |
||||
|
Галузь (регіон) |
3-5 |
||||
|
Окреме підприємство |
1-2 |
||||
|
4 |
Ступінь імовір- ності досягнення позитивних ре- зультатів НДДКР |
Великий (значний) |
10 |
0,1 |
|
|
Помірний (середній) |
5-6 |
||||
|
Малий (слабкий) |
1-3 |
а) при оцінці науково-технічного рівня принципово - нової продукції (техніки, технології), параметри якої змінюються в значних розмірах порівняно з базою, до групи аналогів включаються перспективні і експериментальні зразки, надходження яких на ринок прогнозується на період випуску оцінюваної продукції; значення показників науково-технічного рівня перспективних зразків прогнозується на період випуску продукції, що розробляється в рамках НДДКР;
б) у разі оцінки продукції, яка створюється для модернізації тієї, що випускається та експлуатується, за аналоги беруться зразки, що вже реалізуються на ринку фірмами-конкурентами; значення їх параметрів передбачено у відповідній технічній документації; при цьому не допускається використання як аналогів, експериментальних чи рекламних зразків, ще не освоєних виробництвом;
в) аналогом для порівняння необхідно брати такий, випуск якого лише розпочався, або (якщо мова йде про технологію чи матеріал) застосовується в останні 2-3 роки;
г) для кожного аналога повинні бути встановлені значення однакових оціночних показників;
д) похибки в значеннях кожного показника приймаються однаковими для всіх аналогів;
- порівняння значень параметрів майбутньої нової продукції, що буде одержана в результаті виконання НДДКР, з вимогами нормативних документів (міжнародних, регіональних, національних стандартів) і параметрів аналогів; невідповідність будь-якого з показників вимогам стандартів означає неможливість продажу продукції в зоні дії цього стандарту чи аналога.
Рівень НТЕ визначають за формулою
РНТЕ = ,
де Кбj, Квj відповідно, кількість балів, коефіцієнт важливості j-го показника.
РНТЕ визначається у %%.
100-відсотковий рівень НТЕ вважається найкращим, який:
- перевищує кращі світові аналоги;
- відповідає першочерговій важливості;
- потенційний масштаб практичного використання якого - світовий ринок;
- ступінь імовірності досягнення позитивних результатів НДДКР якого - великий.
Оцінка РНТЕ може бути здійснена таким чином:
- рівень НТР (науково-технічний рівень) визначають у балах шляхом зіставлення показників, що прогнозуються в результаті проведення НДДКР з показниками кращих світових та вітчизняних аналогів;
- перспективність, потенційний масштаб практичного використання, ступінь імовірності досягнення позитивних результатів НДДКР визначають у балах експертно.
Визначені дані підставляють у формулу і розраховують РНТЕ. Якщо РНТЕ дорівнює 80-100%, новація може бути конкурентоспроможна на світовому ринку, 60-80% - на вітчизняному або галузевому ринку, 40-60% - на окремому підприємстві.
Міркування щодо застосування показника НТЕ для оцінки ефективності НДДКР при виконанні наукової дипломної роботи.
1) Необхідно провести кропітку роботу, щоб визначити кращі світові та вітчизняні показники.
2) Для тощо, щоб встановити ознаки показників: перспективність, потенційний масштаб практичного використання, ступінь імовірності досягнення позитивних результатів НДДКР, необхідно залучити декількох досвідчених фахівців; у разі відсутності таких фахівців оцінки інших можуть бути “потолочними”.
3) Наукові розробки студентів дуже далекі від світового та кращого вітчизняного рівня. Вони, як правило, мають дуже обмежене розповсюдження. Тому головна їх доцільність пов'язана з економічною вигодою конкретного замовника Для конкретного замовника важливішим є - прибуток, а не НТЕ.
Висновок - при виконанні дипломних робіт доцільно використовувати оцінку НТЕ як додаткову до економічної оцінки або зовсім не оцінювати.
4. Оцінка соціальних наслідків науково-технічних розробок та їх реалізації
4.1 Соціальні наслідки науково-технічних розробок у більшості випадків піддаються вартісній оцінці і включаються до складу загальних результатів проекту в межах визначеної його ефективності.
4.2 Основними видами соціальних наслідків проектів, що визначаються в межах його ефективності, є:
- зміна в кількості робочих місць на об'єкті, де впроваджується технічне нововведення;
- зміни в структурі виробничого персоналу та його кваліфікації, у тому числі зміни чисельності працівників і з них жінок, зайнятих шкідливими видами праці, зміни чисельності працівників різної кваліфікації, та тих, що потребують її підвищення;
- зміни в рівні здоров'я працівників об'єкта, які визначаються за допомогою рівня відвернутих втрат, пов'язаних з виплатами із фонду соціального страхування та витратами на охорону здоров'я;
- зміни довкілля.
4.3 Вплив реалізації проекту на зміни умов праці працівників об'єкта та довкілля оцінюється в балах за відповідними санітарно-гігієнічними нормами чи психологічними умовами праці, а також нормативами рівня забруднення.
З цією метою можуть бути використані дані соціологічних опитувань, а також спеціальні виміри на робочих місцях (наприклад, при атестації робочих місць).
4.4 Розрахунковим елементом є також витрати, необхідні для досягнення соціальних наслідків, або зумовлені досягнутими соціальними наслідками реалізації проекту (як, наприклад, зміни витрат на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності або в зв'язку з безробіттям).
4.5 У розрахунках економічних та соціальних результатів реалізації науково-технічних розробок необхідно враховувати рівень інфляції на їхню ефективність. Рівень інфляції в кінці будь-якого періоду реалізації проекту (Тк) відносно початкового його моменту Т1 визначається за допомогою індексу змін в цінах на використані з цією метою ресурси та на готову продукцію чи послуги.
4.6 Середньострокові та довгострокові проекти НДДКР щодо термінів їх реалізації потребують врахування фактора невизначеності та ризику.
Для перевірки фактора невизначеності та ризику можуть бути використані такі методи:
- перевірка стійкості проекту;
- корегування параметрів проекту;
- формалізований опис невизначеності.
Стійкість проекту визначається за допомогою точки беззбитковості.
Корегування параметрів проекту проводиться на основі уточнення вихідного техніко-економічного завдання, у тому числі строків виконання проекту в зв'язку з запізненнями у фінансуванні його етапів, порушеннями технологій при впровадженні інновацій, порушеннями строків поставок сировини та іншими ускладненнями. В усіх випадках таких порушень до складу витрат на проект додаються зумовлені ними втрати.
Формалізований математичний опис невизначеності при відомих вірогідностях різних умов реалізації проекту має такий вигляд:
,
де Еоч - очікуваний економічний ефект;
Еі - інтегральний ефект при певній умові реалізації;
Рі - вірогідність реалізації цієї умови.
Міркування щодо оцінки соціальних наслідків НТР та їх реалізації при виконанні наукової дипломної роботи.
1) Соціальні наслідки, які мають економічні наслідки, враховуються при загальній оцінці економічної ефективності НДДКР (в т.ч. зміна чисельності працівників). Тому окремо ці наслідки оцінювати не треба (це стосується пп 4.1, 4.2, 4.4).
2) Оцінку зміни умов праці можливо здійснювати, як рекомендує “Методика” у п. 4.3.
3) Рівень інфляції враховується при визначені показників ефективності НДДКР у показнику дисконту (нормі дисконтування). Тому окремо враховувати інфляцію при визначенні соціального ефекту не треба (це до п.4.5).
4) Перевірку стійкості проекту доцільно здійснювати тоді, якщо результати НДДКР впроваджуються шляхом створення нового виробництва.
5) Корегування параметрів проекту при виконанні дипломної наукової роботи неможливе, оскільки така робота проводиться, коли здійснюється стадія інвестування та реалізації НДДКР. А ці стадії при виконанні дипломної роботи не здійснюються.
Але оцінку ризиків виконати можливо. Для цього необхідно задати можливі відхилення вказаних у методиці вихідних проекту. Ці відхилення задають експертно. Такі розрахунки здійснюють економісти. Технологам це недоцільно робити.
6) Формалізований математичний опис невизначеності при відомих вірогідностях різних умов реалізації проекту, а правильно сказати, врахування невизначеності при відомих вірогідностях різних умов реалізації проекту потребує знання цих вірогідностей та знання інтегрального ефекту при певній умові реалізації проекту, що для студента практично недосяжне.
Висновок - при виконання дипломних робіт соціальні наслідки НТР та їх реалізації доцільно обмежено оцінювати додатково до економічної оцінки в частині п 2) (тобто тільки щодо оцінки зміни умов праці) або зовсім не оцінювати.
Лекція 5. Оцінка ефективності інновацій
1. Особливості оцінки ефективності інновацій.
2. Види ефективності НДДКР, їх характеристика.
3. Показники економічної ефективності інвестицій та інновацій.
4. Порівняння для визначення чистої приведеної вартості проекту інвестицій (ЧПВ).
5. Методика визначення терміну окупності інвестицій та ЧПВ.
6. Спрощена методика оцінки економічної ефективності інвестицій.
7. Методика оцінки науково-технічного рівня ефективності НДДКР.
8. Соціальні наслідки впровадження результатів НДДКР та методика їх оцінки.
9. Сутність та мета визначення економічної ефективності НДДКР на різних стадіях інноваційного циклу.
Література: 1, 2, 7, 9, 13, 17, 22
Лекція 6. Аналіз беззбитковості та оцінка ризиків
План лекції
Уявлення про беззбитковість діяльності підприємства
Розрахунок точки беззбитковості та обсягу виробництва продукції при цільовому плануванні прибутку та рентабельності продукції
Класифікація та аналіз ризиків, заходи для запобігання ризикам
1. Уявлення про беззбитковість діяльності підприємства
Правильно спроектоване виробництво беззбиткове у випадках, якщо обсяги виробництва продукції наближаються до потужності підприємства (становлять 60-70% потужності).
Отже виникає питання, при якому завантаженні потужностей (якому обсягу виробництва) настає момент, коли виробничі витрати дорівнюють обсягу реалізації продукції, тобто настає рівновага - не збитковість і не прибутковість. При зменшенні обсягів виробництва проти точки рівноваги настає збитковість. У зв'язку з викладеним виникає необхідність проведення аналізу беззбитковості діяльності підприємства.
Аналіз беззбитковості проводиться з використанням формули прибутку:
П = РП - С
де РП - обсяг реалізації продукції,
С - собівартість продукції.
Деталізація формули має такий вигляд:
П = Ц*V - (Сзм, пит*V + Спост
де Ц - ціна продукції;
V - обсяг виробництва продукції у натуральному виразі;
Сзм,пит - змінні питомі витрати (на одиницю продукції);
Спост - постійні витрати
Обсяг виробництва продукції, при якому відбувається беззбиткова діяльність, тобто П=0, називають точкою беззбитковості та зазначають - Vб.
Для визначення Vб необхідно перетворити формулу прибутку таким чином:
П = V * (Ц - Сзм,пит.) - Спост
Точка беззбитковості (Vб) знаходиться виходячи з умови: П = 0
тобто 0 = Vб * (Ц * - Сзм,пит) - Спост
Звідки Vб =
Графічна ілюстрація формули прибутку та визначення точки беззбитковості наведена на рис. 6.1.
Запас беззбитковості (безпеки діяльності підприємства):
- за абсолютною величиною Забс = Vпл - Vб
- за відносною величиною (%) Звід = *100
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Рис. 6.1 - Графік беззбитковості
На графіку зазначено:
Vб - обсяги виробництва продукції при беззбитковій діяльності;
Vпл - плановий обсяг виробництва продукції;
Vмакс - максимально можливий обсяг виробництва продукції при повному використанні потужностей підприємства;
РПб, РПпл, РПмакс - обсяг реалізації продукції, відповідно, при беззбитковій діяльності, при планових обсягах виробництва продукції, при повному використанні потужностей підприємства;
Сзм, Спост, Сзаг - собівартість продукції, відповідно, змінна, постійна, загальна (повна);
Ппл, Пмакс - прибуток, відповідно, при плановому обсягу виробництва продукції, максимально можливий при повному використанню потужностей підприємства;
Забс - абсолютний запас безпеки при плановому обсягу виробництва і реалізації продукції.
Розрахунок точки беззбитковості та обсягу виробництва продукції при цільовому плануванні прибутку та рентабельності продукції
Загальна схема аналізу беззбитковості:
Необхідно визначити: ціни на продукцію (Ц), величину змінних питомих витрат (змінної частини собівартості) - Сзм,пит, загальні постійні витрати - Спост.
За вище наведеною формулою для Vб знаходять точку беззбитковості - Vб
3. Якщо відоме Vпл, можна визначити ступінь запасу беззбитковості.
Визначення обсягу виробництва продукції (Vпл) при цільовому плануванні прибутку (Ппл) здійснюється виходячи з такого порівняння:
Ппл = Ц * Vпл - (Спост + Сзм,пит * Vпл)
Звідки Vпл =
Графічне зображення цього дивись на вище наведеному графіку.
Визначення обсягу виробництва продукції (Vпл) при цільовому плануванні рентабельності продукції (Рпл) здійснюється виходячи з того, що у порівняння:
Ппл = Ц * Vпл - (Спост + Сзм,пит * Vпл)
підставляють вираз: Ппл = Рпл * (Спост + Сзм,пит * Vпл)
Звідки Vпл =
Визначення точки беззбитковості для багатономенклатурної продукції здійснюється за обсягом реалізації продукції, тобто знаходиться не Vб, а РПб, який забезпечує беззбитковість діяльності.
Порівняння записується так:
0 = Ці*Vбі - ( Кі*РПбі + Спост),
або РПб - ( Кі*РПбі) = Спост,
де Кі - питома вага змінних витрат у обсягу реалізації продукції
З другого боку, середньозважена питома вага змінних витрат дорівнює:
Ксз =
Звідки Кі*РПбі = Ксз*РПб
Підставляючи Кі*РПбі у перше порівняння, маємо
РПб - Ксз*РПб = Спост
Звідки РПб =
Ксз = Ксз,вд - середньозважена величина вкладеного доходу.
Тоді РПб =
Вихідні дані прикладу визначення точки беззбитковості для багатономенклатурної продукції наведені у таблиці 6.1.
Таблиця 6.1 - Вихідні дані для визначення точки беззбитковості для багатономенклатурної продукції (приклад)
|
Показники |
Продукт А |
Продукт Б |
Всього |
||||
|
тис. грн |
% |
тис. грн |
% |
тис. грн |
% |
||
|
Виручка |
100 |
100 |
300 |
100 |
400 |
100 |
|
|
Мінус змінні витрати |
70 |
70 |
120 |
40 |
190 |
47,5 |
|
|
Вкладений дохід |
30 |
30 |
180 |
60 |
210 |
52,5 |
|
|
Мінус постійні витрати |
- |
- |
- |
- |
141,75 |
- |
|
|
Чистий прибуток |
- |
- |
- |
- |
68,25 |
- |
Загальна точка беззбитковості РПб = 141,75: 0,525 = 270 тис. грн
Або якщо визначити
Ксз = ,
Тоді РПб = тис.грн
3. Класифікація та аналіз ризиків, заходи для запобігання ризикам
Аналіз ризиків здійснюється при аналізі беззбитковості та при оцінці економічної ефективності інвестування.
Ризики розподіляються за такими групами:
- ризики, які пов'язані з політичною та економічною ситуацією в Україні;
- ризики періоду проектування та будівництва;
- ризики експлуатаційного періоду.
До ризиків, пов'язаних з політичною та економічною ситуацією в Україні, включається:
- політична нестабільність;
- діюча та майбутня правова база для інвестицій;
- перспективи економіки в цілому;
- фінансова нестабільність.
Аналіз даних ризиків необхідно проводити з точки зору ризиковості інвестування для побудови нового підприємства в Україні (реконструкції діючого підприємства). Результати аналізу по кожному з видів ризиків повинні бути аргументовані.
Ризики періоду проектування та будівництва пов'язані з можливим збільшенням строків будівництва, несвоєчасним постачанням та введенням в дію устаткування, невідповідністю проектного кошторису та вартості будівництва (реконструкції) розрахунковій сумі інвестицій.
При аналізі даних ризиків необхідно розглянути можливості вказаних відхилень від розрахунків в інвестиційному проекті і зробити аргументовані висновки щодо наслідків цих відхилень, можливих втрат або погіршення розрахункових техніко-економічних показників підприємства та показників ефективності інвестицій.
Ризики експлуатаційного періоду включають:
- виробничі ризики
- ринкові ризики.
Виробничі ризики, пов'язані з підвищенням поточних витрат, зривом графіка постачання сировини, відключенням енергії.
Для даної групи ризиків необхідно запропонувати заходи, завдяки яким можна знизити наслідки вказаних чинників або зовсім виключити їх вплив на ефективність інвестування.
Ринкові ризики, пов'язані з можливою втратою частки на ринку збуту продукції або послуг.
Це може бути пов'язане з втратою переваг над конкурентами, можливістю появи нових конкурентів, відсутністю фінансових резервів на випадок короткострокового погіршення ринкової ситуації, пов'язаного із занепадом цін на продукцію, підвищенням цін на сировину наприкінці сезону тощо.
Кількісне визначення впливу ризиків при аналізі беззбитковості або ефективності інвестування можна здійснити, якщо задати у кількісному виразі відхилення по усіх чинниках ризиків.
Питання для самоконтролю та обговорення
1. Завдання аналізу беззбитковості діяльності підприємства.
2. Формула прибутку, яка використовується для аналізу беззбитковості діяльності підприємства.
3. Точка беззбитковості та умови для її визначення.
4. Визначення запасу беззбитковості діяльності підприємства.
5. Графічна ілюстрація визначення точки та запасу беззбитковості діяльності підприємства.
6. Визначення обсягу виробництва продукції при цільовому плануванні прибутку.
7. Визначення обсягу виробництва продукції при цільовому плануванні рентабельності продукції.
8. Визначення точки беззбитковості для багатономенклатурної продукції.
9. Сутність ризиків, їх класифікація та аналіз.
Література: 1, 2
Література
1 Н.В. Краснокутська. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 504 с.
2 В.П. Савчук, С.И. Прилипко, Е.Г. Величко. Анализ и разработка инвестиционных проектов. - Учебное пособие. - Киев: Абсолют-В, Эльга, 1999. - 304 с
3 Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. - К.: МП "ИТЕМ ЛТД", "Юнайтед Лондон Трейд Лимитид", 2003
4 В.Г. Федоренко, А.Ф.Бойко. Інвестознавство: Підручник / Під наук. Ред. В.Г.Федоренко. - К.: МАУП, 2000
5 Управление инвестициями: В 2-х т. / В.В. Шеремет, В.М. Павлюченко, А.Д. Шапиро и др. - М.: Высшая школа, 1998. -416 с.
6 В.Г. Федоренко. Інвестиційний менеджмент. Навч. посібник / - К: МАУП, 2001
7 В.В. Ковалев Методы оценки инвестиционных проектов. - М.: Финансы и статистика, 1998
8 В. Верба, О. Загороднюк. Проектний аналіз: Підручник. - К.: КНЕУ, 2000. - 322 с.
9 Шумихин С.Н. Инвестиционное проектирование: Практ. руководство по экономическому обоснованию инвестиционных проектов. - М.: Финстатинформ, 1995
10 Закон України "Про інвестиційну діяльність". Відомості Верховної ради України, №47, 1991
11 Закон України “Про інноваційну діяльність”, від 4.07.2002 р.
12 Богуславский М.М. Правовое положение иностранных инвестиций. - М.: Совинтерюр., 1993
13 Крылов Э.И., Журавкова И.В. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности. - М: Финансы и статистика, 2001
14 Бухгалтерский, валютный и инвестиционный аспекты лизинга. - М.: СП "Crocus International", 1991
15 Голубович А.Д., Миринская О.М. Биржевая торговля и инвестирование в США. - М.: МЕНАТЕП - Информ, 1991
16 Инновационный процесс в странах развитого капитализма / Под ред. И.Е.Рудаковой. - М.: МГУ, 1993
17 Крейнина М.Н. Анализ финансового состояния и инвестиционной привлекательности акционерных обществ в промышленности, строительстве и торговле. - М.: АО "ДИС", "МВ-Центр", 1994
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Аналіз законодавства України про інноваційну та інвестиційну діяльність. Механізм здійснення та призначення інноваційного менеджменту. Складові теорії інноваційного менеджменту та їх взаємодія. Приклади оригінальних інновацій, введених різними банками.
реферат [18,1 K], добавлен 19.01.2010Комплексний підхід до аналізу інноваційної діяльності підприємства та оцінку ефективності інновацій та його основні етапи. Оцінка інноваційного процесу підприємства на основі врахування економічного та неекономічних ефектів від запровадження інновацій.
реферат [951,1 K], добавлен 24.11.2010Зміст та еволюція інноваційно-підприємницьких теорій. Життєвий цикл інновацій, оцінка ефективності інноваційної діяльності. Особливості сучасних інноваційних процесів в Україні, механізми її регулювання та стан фінансування у наукові нововведення.
курсовая работа [430,8 K], добавлен 15.05.2012Економічна сутність інвестицій та динаміка інвестування. Сутність, мета і завдання інвестиційного менеджменту. Основні поняття інвестиційної діяльності та стадії інвестиційного процесу. Регулювання інвестиційної діяльності державними органами в Україні.
курсовая работа [83,8 K], добавлен 09.01.2009Організаційні структури і фактори впливу інноваційного менеджменту. Вибір організаційних форм інноваційної діяльності. Види інноваційних стратегій. Інноваційна роль експлерентів. Методи експертизи інноваційних проектів, оцінка їх економічної ефективності.
курс лекций [55,9 K], добавлен 13.03.2010Економічний зміст категорії "портфель цінних паперів", аналіз його ефективності на прикладі ТОВ "Універ Менеджмент". Використання оптимізаційних моделей Марковіца та Шарпа. Оцінка ризику і доходності фінансового інвестування за методологією Value-at-Risk.
дипломная работа [5,6 M], добавлен 28.09.2015Класифікація фінансових ризиків. Аналіз та оцінка фінансових ризиків на прикладі фінансової діяльності ВАТ "Перетворювач". Сутність ризик-менеджменту та принципи управління фінансовими ризиками. Оцінка рівня фінансового ризику інвестиційної операції.
курсовая работа [3,3 M], добавлен 08.01.2011Аналіз маркетингового середовища втілення будівельного проекту, визначення функціональних та економічних переваг об’єкту інвестування. Розрахунок кошторисної документації проекту. Визначення обсягу та структури інвестиційних витрат та оцінка ризиків.
курсовая работа [9,5 M], добавлен 13.08.2012Середовище організації, як простір для реалізації нововведень. Функції інноваційного менеджменту. Формування й оцінка інноваційного потенціалу, реалізація інноваційної стратегії. Мотивація інноваційної діяльності на прикладі вітчизняних підприємств.
курсовая работа [63,3 K], добавлен 04.12.2010Сутність поняття "інновація". Функції інновації. Дослідження спонукальних мотивів впровадження управлінських інновацій господарюючими суб’єктами України. Аналіз факторів, що впливають на управлінські інновації.
курсовая работа [53,2 K], добавлен 06.09.2007
