Бізнес-етика в міжнародних відносинах та особливості етичної бізнес-діяльності в Україні

Іноземні інвестори, як правило, сподіваються на внутрішню ставку дохідності в межах від 10 до 30%. ТНК, які залучають капітал під менші відсотки, задовольняються ставкою, нижчою за 20%. Тому ТНК можна розглядати як найкращий спосіб залучення довгострокових інвестицій в Україну. Проте процес іноземного інвестування в Україні гальмується численними чинниками. Основні серед них:

а) нестабільне й надмірне регулювання;

б) нечітка правова система;

в) мінливість економічного середовища;

г) корупція;

д) великий податковий тягар;

е) проблеми щодо встановлення чітких прав власності;

є) низький рівень доходів громадян;

ж) труднощі у спілкуванні з урядовими та приватизаційними органами;

з) мінливість політичного середовища;

і) відсутність матеріальної інфраструктури;

к) проблеми виходу на внутрішній і зовнішній ринки.
Практика свідчить, що пріоритетами державної політики мають бути лібералізація руху капіталу, валютного ринку та репатріації прибутків; зняття обмежень на частку іноземної власності в українських компаніях, мінімізація бюрократичних обмежень і зниження податкових ставок та зменшення кількості податків.

В інтересах залучення іноземного капіталу Україна має переглянути й окремі положення аграрного права. Іноземні інвестори прагнуть, щоб приватизація не лише створювала інвестиційний і діловий клімат у результаті зростання продуктивності економіки. Більшість з них виступає за приватизацію землі. Україна недоотримує значних інвестицій саме через обмеженість права на купівлю-продаж землі.

ТНК почали формуватися і в Україні. Як приклад можна навести діяльність відкритого акціонерного товариства "Укрнафта". ВАТ "Укрнафта" створено в 1994 році року шляхом корпоратизації підприємства "Виробниче об'єднання "Укрнафта". Найбільші акціонери - НАК "Нафтогаз України" і Фонд державного майна. Кількість емітованих акцій - 54228510. Це прості акції номіналом 25 копійок. За планом розміщення акцій ВАТ "Укрнафта", погодженим з Кабінетом Міністрів України, 9,5% акцій підлягало пільговому продажу, 30,55% - виставлялося на сертифікатний аукціон, 15% - на міжнародний тендер, 15% - на конкурс вітчизняному інвестору, 30% - залишалось у державній власності. В 1999 році статутний фонд компанії становив 13, 6 млн. грн., балансовий прибуток - 770 млн. грн., обсяг товарної продукції - 1270,3 млн. грн.

ВAT "Укрнафта" є монопольною нафтовидобувною компанією, види її діяльності - геолого-розвідувальні роботи, експлуатаційне буріння, видобуток нафти, конденсату, супутнього нафтового і природного газу, підготовка нафти і переробка. За підсумками 1999 року на компанію припадало 78% видобутої в Україні нафти.

Акції ВАТ "Укрнафта" включені в лістинг позабіржової фондової торговельної системи України (ПФТС), УМВБ, ADR ВАТ "Укрнафта", Франкфуртської та Берлінської бірж (ФРН). Теперішні інвестори: Фонд державного майна України - 0,03% акцій; НАК "Нафтогаз України" - 50,0% плюс одна акція; 49,96% акцій належить різним юридичним та фізичним особам, серед яких ЗАТ "Альфа-капітал", АКБ "Сосьєте Женераль Україна", АБ "ІНГУ, Компанія "Оксідентал Менеджмент Компані Лімітед", ЗАТ "Різноекспорт" та ін.

За рейтингом "Української інвестиційної газети" за ліквідністю цінних паперів та інформаційною відкритістю в 1999 році ВАТ "Укранафта" посіла перше місце серед 100 кращих акціонерних товариств України.
Корпоративна стратегія на ринках капіталів, яка розробляється ВАТ "Укрнафта", охоплює низку заходів щодо залучення західних банків, інвестиційних компаній та інших фінансових інститутів з метою розвитку і реалізації спільних проектів на фондовому ринку. За умов переходу ВАТ "Укрнафта" в 2000 році на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та проведення міжнародного аудиту товариства, у тому числі аудиту запасів нафти і газу, з'явилася можливість приступити до програми випуску ADR третього рівня та інших фінансових інструментів на міжнародних ринках капіталу.

Компанією проведена результативна робота в межах співробітництва з країнами Близького Сходу: відкрито представництво ВАТ "Укрнафта" в м. Сана (Республіка Ємен). Відкриття представництва в цій країні, яке працюватиме на постійній основі, може стати базою для проведення робіт з нафто - та газовидобутку в країнах близькосхідного регіону.

ВАТ "Укрнафта" також вивчає можливість співробітництва з країнами СНД, Іраном, Лівією, Саудівською Аравією, Польщею та іншими країнами світу. Зареєстровані й функціонують 4 спільні з ВАТ "Укрнафта" підприємства:
- українсько-американське "УкрКарпатОйл ЛТД" - спільна розробка Битків - Бабчинського нафтового родовища в Івано-Франківській області. Із 22 млн. дол. інвестицій, передбачених проектом, фактично вкладено 1,021 млн. дол., або 4,6%;

- українсько-канадське "Бориславська нафтова компанія ЛТД" - розробляється Стинавське родовище в Бориславському нафтопромисловому районі Львівської області. Проектом передбачено інвестування в сумі 100 млн-дол., фактично профінансовано 1, 256 млн. (1,3%);

- українсько-ірландське "Ромгаз" - створене для будівництва ГПЗ в Охтирському нафтопромисловому районі Сумської області;

- українсько-канадське "Каштан Петролеум ЛТД" - розробляє в Чернігівській області Лелякіївське родовище.

За договорами про спільну інвестиційну і виробничу діяльність ВАТ "Укрнафта" працює з такими компаніями:

- "Моментум Ентерпрайзіс" (Канада). Предмет договору - розробка в Полтавській області Рудівсько-Червоноградського родовища. Сума інвестицій -80 млн.дол.

- "Карлтон Трейдінг Україна" - розробка родовищ у Чернігівській області. Сума інвестицій - 30 млн.дол.

- "Аетерал Вектор ресорсіз Інк. "(Канада) - розробка Бугруватівського родовища в Сумській області. Сума інвестицій - 40 млн. дол.

Спеціалісти компанії виконують роботи з будівництва свердловин за кордоном (Російська Федерація, Ірак, Індія, Пакистан, Сирія, Алжир, Лівія, Куба, В'єтнам). Цілком реальним є створення в окремих із цих країн виробничих підрозділів "Укрнафти". Подібні процеси відбуваються і в інших українських компаніях.

Таким чином, створення українських ТНК дозволить певною мірою захистити національні економічні інтереси, сприятиме подальшому розвитку українських господарських структур, інтернаціоналізації їхнього виробництва й капіталу, інтеграції України у світову економіку, її участі в глобальних трансформаційних процесах.

Висновки

Старовинне китайське прислів'я говорить: «Тільки ситий може думати про ритуали». Стереотипним стало уявлення про бізнес, у якому етика є необов'язковою декорацією.

В цілому світі бізнес-діяльність асоціюється якщо не з жорстокою, то принаймні з жорсткою поведінкою її суб'єктів по відношенню один до одного. Мовляв, як узагалі можна вести мову про етику в умовах конкуренції, боротьби за виживання, пресингу з боку владних структур і т. д.?

Проте в основі таких спотворених підходів, як завжди, лежать неправильні уявлення, як про смисл бізнесу взагалі, так і, тим більше, про етику. Врешті, десь на рівні здорового глузду ми всі розуміємо, що для зростання ефективності бізнес-діяльності слід «добре ставитися до людей», принаймні до деяких з них. Бізнес, який в принципі базується на довірі, завжди залишається соціальною діяльністю -- тобто, неодмінно здійснюватиметься між людськими особистостями, які завжди цінуватимуть турботу, дружбу, чесність тощо.

В цивілізованому світі кодекс спілкування містить низку певних правил:

*     необхідно проникати в суть ділових від-носин країни, з якою ведеться бізнес;

*     у діловій переписці використовувати іме-на людей або назви організацій, які предста-вили вас партнерові;

*     дотримуватися стилю одягу до відповід-ного випадку;

*     під час ділових переговорів підкреслюва-ти оригінальні риси вашої пропозиції, що від-різняють вас від інших аналогічних фірм;

*     фіксувати свою увагу на цілях партнера й на вашій допомозі у досягненні цих цілей.

Міжнародний Інститут Ділової Етики (In-ternational Business Ethics Institute) сформулю-вав чотири сфери, у яких повинні діяти ком-панії, щоб мати гарну репутацію. По-пер-ше, це чесна робота з інвесторами й спожива-чами. По-друге, поліпшення ситуації всере-дині колективу -- підвищення відповідаль-ності й умотивованості співробітників, зни-ження плинності кадрів, підвищення продук-тивності тощо. По-третє, професійна робота над репутацією, оскільки погіршення репута-ції неминуче позначиться на результатах ро-боти компанії. По-четверте, грамотна робота з нормативними актами й фінансами -- тіль-ки суворе дотримання «духу» і «букви» зако-ну уможливлює створення довгострокового майбутнього для фірми.

Численні фірми мають у багатьох країнах такий принцип: «Прибуток -- вище за все, але честь вища від прибутку». А в багатьох нових українських бізнесменів інші принципи: «Прибуток будь-якою ціною», «У комерції все дозволено», «Гроші не пахнуть».

Бізнес-етика в Україні -- явище складне й суперечливе. На нього впливають різні сили, різні етичні тра-диції й системи цінностей, бо в українському бізнесі зайнята велика кількість людей різ-них національностей, різного віросповідання й різних етичних поглядів, із різним еконо-мічним базисом. Крім того, в український бізнес наприкінці 90-х років ХХ ст. прийшли громадяни закордонних держав, діяльність яких заснована на канонах західної етики. Контакти з ними формують досить своєрідне переплетення національних українських рис із загальносвітовими, що почасти все-таки полегшує включення українського бізнесу в систему світових етичних норм ділової пове-дінки.

Етичний парадокс українського бізнесу полягає в тому, що етичність або неетичність тих чи інших вчинків часто не визначає ні закон, ні особис-тий вибір, а диктує, насамперед, необхідність вижити в умовах невизначеності, недоскона-лості й недотримання законів, байдужості, а найчастіше й утиску з боку держави.

Література:

1. Бизнес-этика: опыт Америки // hptt: // www.businesspress.ru

2. Бродська О. Ділова етика в українському бізнес-суспільстві // hptt: // www.personal.in.ua/article.phpida=292

3. Гіл Чарлз В.Л. Міжнародний бізнес: Конкуренція на глобальному ринку: Пер. з англ. А.Олійник. - К.: Основи, 2001

4. Голдман Г. Выбор, который работает: Проверенные секреты проф. успеха. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2005.

5.  Гриценко С. П. Етика ділового спілкування. -- К., 2005.

6. Куриляк В.Є. Міжнародний менеджмент. - Т.: Карт-бланш, 2004.

7.  Кубрак О. В. Етика ділового та повсякденного спілкування. -- Суми: ВТД «Університетська книга», 2002.

8. Мамедов С. Бизнес-этика: современные подходы // hptt: // www.businesspress.ru /newspaper/ article_mid_21960_aid_141289.html

9. Рудакевич М.І. Ділова етика як фактор утвердження моральності в економічних відносинах // hptt: // www.politik.org.ua /vid/ bookscontent.php3b=188&c=383

10. Фритцше Дэйвид Дж. Этика бизнеса. Глобальная и управленческая перспектива. -- М.: «Олимп-бизнес», 2002.

11. Яхно Т.П., Лапшина І.А. Міжнародний менеджмент: Навч. посіб. - Л.: Компакт-ЛВ, 2005.

12. Юсеф Н. Мусульманська етика й культура міжнародного бізнесу // Персонал. - 2007. - №9. - с.35

13. Этика и экономика франчайзинга: как преодолеть недобросовестную конкуренцию // hptt // www.businesspress.ru /newspaper/ article_mid_3_aid_385382.html