математичне очікування по реалізації тиск пару, що гріє, на калорифер 1 - 7,55 Мпа;

математичне очікування по реалізації тиск пару, що гріє, на калорифер 1 - 7,44 Мпа;

дисперсія по реалізації температура повітря на виході з калорифера 1 - 13,42°С ;

дисперсія по реалізації температура повітря на виході з калорифера 2-0,31°С;

дисперсія по реалізації температура повітря на виході сушильної вежі - 7,43°С;

дисперсія по реалізації кількість обертів парової турбіни - 0,0 обертів/хв;

дисперсія по реалізації тиск пару, що гріє, на калорифер 1 -0,02 Мпа;

дисперсія по реалізації тиск пару, що гріє, на калорифер 2 -0,05 Мпа;

коефіцієнт кореляції між реалізаціями температури повітря на виході з калориферів 1 й 2 - 0,956;

коефіцієнт кореляції між реалізаціями середньої температури на вході в сушильну вежу й температурою на виході - 0,0659.

На мал. 2.6 показані основні вхідні й вихідні параметри й впливи, що обурюють, сушильної установки, що складає із сушильної вежі й двох калориферів.

Рис. 2.6. 7. Параметрична схема сушильної установки

Вхідними параметрами для калориферів є: - тиск пару, що гріє, на вході в калорифери 1 й 2 - Ргр пару' і Ргр пари".

Вихідними параметрами для калориферів є:

температура гарячого повітря на виході з калорифера 1 (вході в сушильну вежу) - ti';

температура гарячого повітря на виході з калорифера 2 (температура гарячого повітря на вході в сушильну вежу) - ti".

параметрами, Що обурюють, для калориферів є:

- температура навколишнього (зовнішнього) повітря - tHB;

- витрата навколишнього повітря - Q0B.

Вхідними параметрами для сушильної вежі є:

температура, витрата, вологість гарячого повітря на вході в сушильну вежу - tie', - ti", Qu, фВ;

температура, витрата, вологість згущеного молока на вході в сушильну вежу - tin, Qinj <Pin;

тиск пара на парову турбіну- рпр пари на турбіну;

Вихідним параметром для сушильної вежі є:

температура повітря на виході із сушильної вежі - t2s.

За результатами обстеження об'єкта керування побудована структурна схема сушильної установки, що дозволяє досліджувати динамічні характеристики об'єкта по каналах керувань і збурювань (мал. 2.6.8).

На даному об'єкті керування виділимо керуючі й впливи, що обурюють. Керуючими впливами можуть служити витрата згущеного молока, температура й витрата гарячого повітря. На ЗАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат" проведені експериментальні дослідження керуючим впливом розглянутого об'єкта регулювання обрана температура повітря на вході в сушильну вежу.

Інші параметри вважаються що обурюють. Причому природа впливів, що обурюють, носити випадковий характер, тобто на об'єкт керування інтенсивно впливають неконтрольовані збурювання, причому вони аддитивні.



Рис. 2.6. 8 Структурна схема сушильної установки як об'єкта керування

Інші параметри вважаються що обурюють. Причому природа впливів, що обурюють, носити випадковий характер, тобто на об'єкт керування інтенсивно впливають неконтрольовані збурювання, причому вони аддитивні.

Тому в цьому випадку доцільно всі неконтрольовані збурювання аддитивно замінити одним еквівалентним вектором впливів, що обурюють (мал. 2.6.9)

Аналіз об'єкта керування показавши, що для підтримки вологості напівфабрикату у межах 3-3,2 %, досить підтримувати температуру на виході із сушильної вежі на рівні 65-75°С, також необхідно, щоб вологість згущеного молока, що надходити в сушильну установку, перебувала в межах 58-52% вологи (42-48% по концентрації сухих речовин), а число обертів розпилювального диска становило 8 тис. у хвилину. Даний діапазон температур дозволити підтримувати системy автоматичного регулювання вологості готового продукту, у якій застосовується цифровий регулятор на базі мікропроцесорного контролера.



Рис. 2.6.9 Еквівалентна параметрична схема сушильної вежі

Аналіз роботи сушильної установки показавши, що забезпечити статичне навантаження сушильної вежі досить проблематично, тому що вступником сировина (згущене молоко) у сушильну вежу неоднорідно по кількості і якості (різної вологості й температури), а отже, у системі періодично виникають перехідні процеси (мал. 2.6.10).

Рис. 2.6.10. Характерні ділянки технологічного процесу сушіння резервованого продукту

Розглянемо характерні ділянки технологічного процесу підготовки напівфабрикату:

ділянка I - стаціонарний режим;

ділянка II - підвищення вологості сухого продукту, що спричинило зниження температури повітря на виході із сушильної вежі, і, як наслідок, зниження якості готової продукції й ринкової ціни на неї;

ділянка III - стаціонарний режим;

ділянка IV - зниження вологості сухого продукту, що спричинило підвищення температури повітря на виході із сушильної вежі, і, як наслідок, втрати з - за вигоряння готової продукції;

ділянка V - стаціонарний режим.

2.7 Виводи по другому розділу

1. Розроблено ієрархічна 3-х поверхневу автоматизовану систему ресурсозбережуючого керування процесом сушіння молока й молочних продуктів, а також схема сигнализацій і блокувань, що забезпечує виконання функцій керування технологічним процесом сушіння молока й молочних продуктів, виміри й реєстрації значень технологічних параметрів, блокування роботи сушильної установки в позаштатних ситуаціях.

2. На ЗАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат" розроблена автоматизована система керування процесом сушіння молока й молочних продуктів на базі:

1) стандартних технічних засобів: датчиків, регулювального органа (клапана регулювання тиску пару, що гріє, на калорифери) , Рс-зумісність контролера Lagoon-7000;

2) типового програмного забезпечення: операційної системи Windows й SCADA-системи Trace Mode, за допомогою яких здійснюється подання даних про хід технологічного процесу сушіння молока в реальному масштабі годині, його візуалізація у вигляді мнемосхем, складання звітів і графіків, сигналізація про відхилення технологічних параметрів й інші функції;

3) методів підвищення ефективності керування технологічними процесами сушіння молока й молочних продуктів;

4) алгоритмів і пристроїв, що реалізують методи підвищення ефективності керування технологічними процесами сушіння молока й молочних продуктів.

Розділ 3. Розрахункова частина

3.1 Розробка математичної моделі об'єкта керування

За допомогою засобів обчислювальної техніки можна створювати моделі найрізноманітніших систем, опис яких може бути не пов'язане з алгебраїчними або диференціальними рівняннями й зводиться до машинної імітації їхнього функціонування в алгоритмічній формі.

У цьому випадку має місце імітаційне моделювання, що полягає у відтворенні на ЕОМ поводження керованої виробничої системи, складних технологічних комплексів і процесів, що не піддаються прямому експериментальному дослідженню або аналітичному рішенню. Для складання імітаційних моделей поряд з універсальними мовами програмування застосовують спеціалізовані алгоритмічні мови для ситуаційного опису об'єктів й алгоритмів моделювання [80].

При розробці автоматизованої системи керування процесом сушіння молока й молочних продуктів у розпилювальних сушильних установках необхідно забезпечити задану вологість продукту й продуктивність установки. При автоматизованому керуванні сушильною установкою можна виділити два основних регульованих параметри: вологість готового продукти на виході із сушильної вежі й температуру гарячого повітря на виході з калорифера.

У процесі виробництва сухих молочних продуктів значення параметрів технологічного процесу можуть змінюватися, викликаючи відхилення від нормального режиму (регламенту). Підтримка параметрів технологічного процесу в діапазоні заданих значень виконує система автоматичного регулювання (САР). У нашому випадку об'єктом керування є сушильна установка, що складається із сушильної вежі й калорифера для підігріву повітря.

Явище висушування вологих предметів широко поширено в природі й у побуті. Звичайним носієм процесу сушіння є повітря. Чим вище температура повітря і його швидкість, тім сушіння протікає інтенсивніше.

У молочній промисловості для сушіння застосовується чисте повітря. На відміну від випарювання, що здійснюється під вакуумом, сушіння ведеться здебільшого при атмосферному тиску. Волога при сушінні поглинається й несеться повітрям. Кількість поглиненої повітрям вологи залежить від властивостей повітря і його здатності розчиняти водяну пару.

При конвективному сушінню повітря не тільки поглинає й несе вологу, алі й одночасно є джерелом тепла, який необхідно для того, щоб перетворити воду в парі. Ця двоїста роль повітря в якості вологопоглотителя й теплоносія визначає побудову математичної моделі об'єкта керування [36, 54].

Для вибору оптимальної структури неоднорідних і нестаціонарних матеріальних потоків у технологічній системі молочного виробництва варто використати комплексну імітаційну модель виробництва, що відтворює різні альтернативні варіанти на ЕОМ для оцінки їхньої оптимальності по виходу і якості готової продукції, раціональності використання сировини й оптимізації технологічних режимів.

Створення імітаційної моделі виробничої діяльності підприємства з відтворенням різних технологічних ситуацій, що виникають у процесі комплексної переробки сировини в задані асортименти продукції, базується на наступних основних принципах:

адекватне відбиття структури властивостей й особливостей комплексу технологічних процесів з можливістю варіювання параметрів відтворених процесів у досліджуваній області;

максимальне використання апріорної інформації про об'єкт, що забезпечує можливу на етапі моделювання інформаційне розвантаження оператора в процесі ухвалення рішення з оптимальним розподілом функцій між людиною й машиною;

гнучкість і самоорганізація моделі з можливістю відновлення, доповнення й ускладнення виконуваних функцій;

- реалізація моделі на ЕОМ за допомогою пакета або системи прикладних програм з багаторівневою, ієрархічною модульною структурою керування сукупністю модулів, кожний з яких здійснює закінчене перетворення інформації [49].

Процес сушіння молока й молочних продуктів здійснюється в сушильній установці в такий спосіб [54].

Очищене свіже повітря з температурою t0 й вологовмістом d0 подається вентилятором 1 у калорифер 2, де при постійному вологовмісті підігрівається до температури t1 й потім знизу надходити в сушильну вежу 3, усередині якої зверху на обертаючий розпилювальний диск 4 падає згущене молоко. повітря, Що Відробило, виходить із сушильної вежі з параметрами й .

Сзалишимо рівняння матеріального балансу процесу сушіння:

, (3.1. 1)

де

- кількість сухого матеріалу, що виходить із сушарки з кінцевою вологістю Wk(%), кг/з;

U - кількість вилученої з матеріалу вологи, кг/с.

Інше рівняння матеріального балансу можна написати, скориставшись тім, що кількість сухої речовини в матеріалі під годину сушіння не змінюється.

Комбінуючи (3.2. 1) і (3.2. 2), одержимо кількість видаляє вологи

(3.1. 3).

Складемо таблицю матеріального балансу сушильної установки, думаючи, що на сушіння подається L кг/із сухого повітря.

Вологий матеріал GU Висушений матеріал Gk

Склавши вхідні й вихідні кількості, одержиме

(2.1. 4)

або

Звідки з обліком (3.2. 3) кількість видаляє вологи, що, дорівнює

(2.1. 5)

а кількість повітря, що витрачає, дорівнює

(2.1. 6)

Поділивши останнє рівняння на U, одержиме

/ (3.1.7)

Отут питома витрата повітря в сушильній вежі - кількість сухого повітря, що витрачає на видалення з матеріалу 1 кг вологи.

Зробимо наступні допущення [114]:

Сушильну вежу будемо розглядати як об'єкт із зосередженими параметрами .

Зміна температури повітря від Ti на вході в сушильну вежу до Тг на виході з її відбувається за лінійним законом.

3. Згущене молоко перетворюється в сухе молоко протягом 1,5-2 секунд.

Складемо модель статики технологічного процесу сушіння молока на основі рівняння теплового балансу, причому можна зневажити втратами тепла в навколишнє середовище через стіни сушильної вежі, тому що вони покриті кулею теплозахисної ізоляції [54].

Q,+Q2 = Q3 + Q4,(2.1. 8)

де

Qi - кількість теплоти, що віддає вступникам у сушильну вежу повітрям,

Q2 - кількість теплоти, що віддає вступникам у сушильну вежу згущеним молоком,

Q3. кількість теплоти, одержувана сухим молоком у сушильній вежі,

Q4 - кількість теплоти, уносиме повітрям, що відробило.

Причому,

(2.1. 9)

(2.1.10)

(2.1.11)

(2.1.12)

де

c2 і сз - відповідно питома теплоємність згущеного й сухі молока (Дж/кг),

I1 й 12 - відповідно питома ентальпія вхідного й повітря, що йде (Дж/(кг ІЗ)),

Т2 і Т3 - відповідно температура вхідного й повітря, що йде.

Основне завдання сушіння - видалення вологи з матеріалу, чому передує попереднє перетворення цієї вологи в пару. На це витрачається значна частина теплоти повітря, що в рівнянні теплового балансу відбиття не знайшло. пари, Що Утворилася, несучий у собі вся кількість теплоти, витраченої на його утворення, поглинається повітрям і тепломісткість повітря в цьому процесі не змінюється.

Таким чином, рівняння теплового балансу прийме вид:

(2.1.13)

Дозволяючи рівняння (3.2.13) відносно , одержуємо рівняння статики технологічного процесу сушіння молока

Далі задаючись значеннями теплофізичних параметрів і варіюючи ними в припустимих межах, зокрема витрата згущеного молока може змінюватися від 450 до 1150 кг/ч, можна побудувати сімейство статичних характеристик, що описують різні сталі режими сушильної вежі.

У цей час гарно вивчені динамічні характеристики об'єктів регулювання стосовно до широко використовуваних сушильних установок "Німа - 500", що включає в собі сушильну вежу й калорифер, по каналах:

"витрата згущеного молока - температура повітря на виході із сушильної вежі";

"тиск пару, що гріє, на вході в калорифер (паровий) - температура повітря на виході з калорифера".

Практично не вивченими є динамічні характеристики сушильної вежі як об'єкта регулювання й керування по каналах:

"витрата повітря на вході в сушильну вежу - температура повітря на виході із сушильної вежі";

"температура повітря на вході в сушильну вежу - температура повітря на виході йз сушильної вежі";

"вологість згущеного молока - температура повітря на виході";

"температура згущеного молока - температура повітря на виході".

Тому в роботі проводилися дослідження на реально діючому об'єкті - сушильній установці "Нєма-500", у результаті отримані перехідні характеристики об'єкта регулювання по різних каналах (мал. 3.1. 1-3.1.4), які використалися надалі для настроювання параметрів типових регуляторів.

3.2 Імітаційні моделі САР вологістю напівфабрикату по каналах керування. Побудова експериментальної перехідної функції об'єкта керування

Структурна схема одноконтурної САР наведена на малюнку 5.1. Основними елементами її є: АР - автоматичний регулятор, РОЗУМ - підсилювач потужності, ЇМ - виконавчий механізм, РО - регульований орган, СОУ - властиво об'єкт керування, Д - датчик, НП - перетворювач, що нормує, ЗД - задатчик, ЭС - елемент порівняння.

Малюнок 3.2.1 - Структурна схема САР промисловим об'єктом керування

де уз - сигнал, що задає,

е - помилка регулювання,

ир - вихідний сигнал регулятора,

иу - керуюча напруга,

h- переміщення регулювального органа,

QГ - витрата речовини або енергії,

F - вплив, що обурює,

Т - регульований параметр (наприклад температура),

yос- сигнал зворотного зв'язку (вихідна напруга або струм перетворювача).

Основні вимоги до промислових систем регулювання:

- Промислова САР повинна забезпечувати стійке керування процесом у всьому діапазоні навантажень на технологічний агрегат;

Система повинна забезпечувати в околиці робочої крапки задану якість процесів керування (час перехідного процесу, перерегулювання й колебательність);

- Система повинна забезпечувати в сталому режимі задану точність регулювання. Бажано забезпечити нульову статичну помилку регулювання. Крім цього бажано забезпечити задану дисперсію помилки регулювання.

Всі ці умови будуть виконуватися, якщо об'єкт керування є стаціонарним, або його варіації параметрів досить малі й компенсуються запасами стійкості системи.

3.2.1 Визначення передатної функції об'єкта керування

Проведення експерименту починають із установки на об'єкті обраного режиму роботи, що характеризується сталістю вихідний змінної й всіх впливающих на неї змінних. Сталий режим роботи при заздалегідь обраному значенні вихідний змінної хвых.0 витримують 2,0-- 2,5 хв для повільно, що протікають процесів, зв'язаних, наприклад, зі зміною температури або вологості, і 0,3--0,5 хв -- для більш що швидко протікають процесів, таких, наприклад, як зміна тиску або витрати.

Потім якнайшвидше вводять іспитовий вплив й одночасно починають реєструвати зміна вихідної змінної в часі. Для подальшої оцінки виду іспитового впливу необхідно також визначити час його внесення. Крім реєстрації вихідної змінної в процесі експерименту бажано, якщо це, можливо, записувати зміни основних що обурюють змінних й, у першу чергу, навантаження об'єкта.

Закінчення перехідного процесу визначається за значенням вихідної змінної. При експериментальному визначенні перехідної функції на об'єктах із самовирівнюванням (р > 0) досвід уважається закінченим, якщо вихідна змінна, починаючи з деякого моменту години, залишається практично незмінної, а на об'єктах без самовирівнювання (р = 0) - якщо швидкість зміни змінної досягає свого постійного максимального значення. При знятті імпульсних характеристик експеримент припиняють, коли вихідна змінна досягне свого первісного значення на об'єктах із самовирівнюванням або перестані змінюватися на об'єктах без самовирівнювання.

Експериментальна характеристика розглянутого об'єкта керування, тобто температури в приміщенні представлена в таблиці 1.

Таблиця 1 - Експериментальні дані

Час, С	10	20	30	40	50	60	70	80	90	100	110	120
Вхідний східчастий вплив, швидкість обертів двигуна, м3/час	70	70	70	70	70	70	70	70	70	70	70	70
Зміна вихідної величини,o	0.7	0.8	3.4	85.2	6.7	7.9	8.8	9.3	9.5	9.6	9.6	90

Побудуємо графіки перехідного процесу. Для цього на вхід подається східчастий вплив х(t) - швидкість обертів двигуна.

На малюнку 2.1 подань графік стрибкоподібного впливу на об'єкт керування. Для побудови графіка використана програма MathCad.

Размещено на http://www.allbest.ru/

х -зміна вхідної величини, м; t - час, с.

Малюнок 3.1- Графік стрибкоподібної зміни вхідного впливу

За даними таблиці 1 будується експериментальна перехідна функція об'єкта керування в(t) у програмі MathCad.

Размещено на http://www.allbest.ru/

в - зміна вихідної величини, м; t - час, с.

Малюнок 3.2 - Одержання перехідної функції об'єкта керування в(t).

3.2.2 Визначення параметрів передатної функції

Визначення динамічних параметрів об'єкта по його експериментально знятій перехідній функції роблять графічними або графоаналітичними методами. Для визначення тимчасових постійних проводять дотичну в крапці перехідної функції, у якій швидкість зміни має максимальне значення, тобто із всіх можливих дотичних, які можна провести до перехідної функції, ця дотична повиннамати найбільший кут нахилу.

Графік динамічних параметрів об'єкта із самовирівнюванням по екстремальній перехідній функції з додатковими побудовами подань на малюнку 3.3.

Вид отриманої експериментальної функції (малюнок 3.2) дозволяє зробити вивід, що даний об'єкт можна апроксимувати послідовним з'єднанням аперіодичної ланки першого порядку й ланки чистого запізнювання.

Малюнок 3.3 - Визначення динамічних параметрів об'єкта йз самовирівнюванням по екстремальній перехідній функції

Одержуємо, що передатна функція об'єкта по каналі керування має вигляд:

,

де k - коефіцієнт підсилення об'єкта,

Т - постійна години об'єкта,

t - час запізнювання об'єкта.

Одержуємо:

k:=1,6

t:=15

T:=50

3.3 Ідентифікація об'єкта керування

3.3.1 Побудова розрахункової перехідної функції об'єкта керування

У програмному пакеті Mathcad по отриманій передатній функції визначимо розрахункову перехідну функцію об'єкта



Після проведення ідентифікації кривої перехідного процесу побудуємо графіки експериментальної й розрахункової перехідної функції (малюнок 3.1).

1- розрахункова перехідна функція h(t); 2 - експериментальна функція перехідного процесу y(t)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Малюнок 3.1 - Ідентифікація експериментальної й розрахункової перехідної функції

3.4 Вибір закону регулювання й типу регулятора

Найважливішим з погляду теорії керування властивістю є самовирівнювання об'єкта. Якщо об'єкт керування не має самовирівнювання, перед розроблювачем коштує завдання забезпечити підтримку заданого параметра в межах діапазону, що допускає технологічним регламентом. Однак, якщо об'єкт керування має самовирівнювання, не можна забувати, що на нього діють неконтрольовані впливи навколишнього середовища, називані збурюваннями, крім того, іноді стабілізація параметра забирає значний час, або ж за цей час параметр хоч і стабілізується, алі приходити до неприпустимого для конкретного процесу значенню. В обох випадках необхідно регулювати необхідний параметр для оптимального протікання технологічного процесу.

Таким чином, встає завдання вибору закону регулювання.

Закон регулювання -- це математична залежність, за допомогою якого визначається регулюючий вплив по сигналі неузгодженості.

П - регулятори здійснюють закон регулювання, у якому регулювальний орган переміщається пропорційно відхиленню регульованого параметра:

.

Швидкість переміщення регулювального органа пропорційна відхиленню регульованого параметра:

,

де k -- коефіцієнт передачі регулятора.

Таким чином, П - регулятор має один параметр настроювання k.

ПІ - регулятори здійснюють закон регулювання, у якому регулювальний орган переміщається пропорційно відхиленню й інтегралу відхилення регульованого параметра:

.

Таким чином, ПІ - регулятор має два параметри настроювання: до, Ти й Тп.

При виборі типу регулятора рекомендується орієнтуватися на величину відносини запізнювання до постійного години в об'єкті ?/Т. Якщо ?/Т <0,2, те можна вибрати релейний, безперервний або цифровий регулятори. Якщо 0,2< ?/Т <1, ті винний бути обраний безперервний або цифровий, ПІ - або ПІД - регулятор. Якщо ?/Т > 1, те вибирають спеціальний цифровий регулятор з упредителем, що компенсує запізнювання в контурі керування. Однак цей же регулятор рекомендується застосовувати й при менших відносинах ?/Т.

Для нашого об'єкта відношення ?/Т =15/50=0,3, отже можна вибрати ПІ- або ПІД - регулятор.

Розрахуємо параметри настроювання ПІ- і ПІД - регуляторів, і зрівнявши показники якості регулювання, виберемо оптимальний.

3.4.1 Розрахунки параметрів настроювання ПІ - регулятора з урахуванням типового процесу регулювання

Розглянутий об'єкт керування має самовирівнювання й апроксимується аперіодичною ланкою 1-го порядку. Виходячи із цього, у якості типового приймемо аперіодичний процес.

Передатна функція ПІ - регулятора має вигляд:

Таблиця - Параметри настроювання регуляторів для об'єктів із самовирівнюванням

Виходячи з таблиці параметри регулятора визначимо з формули:

;

Ти=0,6Т.

Тоді Кр=1,25; Ти=30.

Виходить, передатна функція ПІ - регулятора прийме вид

3.4.2 Розрахунки параметрів настроювання ПІД - регулятори з урахуванням типового процесу регулювання

Передатна функція ПІД - регулятора має вигляд:

Виходячи з таблиці визначимо параметри регулятора:

/

Тоді передатна функція ПІД - регулятора прийме вид:

3.5 Аналіз стійкості САР за критерієм Найквиста

Стійкість САР пов'язана з характером її поводження після припинення зовнішнього впливу. З метою спрощення аналізу стійкості систем розроблений ряд спеціальних методів, які одержали назву критерії стійкості. Критерії стійкості діляться на два різновиди: алгебраїчні й частотні. Алгебраїчні критерії є аналітичними, а частотні - графо-аналитическими. Критерії стійкості дозволяють також оцінити вплив параметрів системи на стійкість. Розглянемо критерій Найквиста, що дозволяє по виду АФЧХ розімкнутої системи визначити, чи є система стійкої, і формулюється в такий спосіб:

Система регулювання, стійка в розімкнутому стані, буде стійка й у замкнутому стані, якщо годограф амплитудно - фазової частотної характеристики розімкнутої системи не охоплює крапку з координатами (-1,i0).

Для застосування частотного критерію стійкості Найквиста необхідно знаті, стійка або нестійка система в розімкнутому стані. При цьому якщо система в розімкнутому стані нестійка, ті варто визначити кількість корінь її характеристичного рівняння, що мають позитивні речовинні частини. Тільки в цьому випадку можна застосувати частотні критерії стійкості Найквиста до дослідження стійкості замкнутої системи.

3.5.1 Синтез розімкнутої САР з Пі-регулятором

Для визначення стійкості замкнутої системи з Пі-регулятором згодного критерію Найквиста записують передатну функцію розімкнутої системи автоматичного регулювання:

Передатна функція розімкнутої системи з ПІ- регулятором прийме вид:

3.5.2 Синтез розімкнутої САР з ПІД - регулятором

Для визначення стійкості замкнутої системи з ПІД-регулятором згодного критерію Найквиста записують передатну функцію розімкнутої системи автоматичного регулювання:

Передатна функція розімкнутої системи з ПІД- регулятором прийме вид:

3.5.3 Оцінка стійкості САР

3.5.3.1 Запас стійкості по амплітуді й по фазі системи з Пі-регулятором

Для визначення стійкості замкнутої системи з Пі-регулятором згодного критерію Найквиста запишемо передатну функцію розімкнутої системи автоматичного регулювання.

де W(p) - передатна функція об'єкта керування;

Wpiraz(p) - передатна функція розімкнутої системи;

Wpi(p) - передатна функція ПІ - регулятора.

Побудова АФЧХ розімкнутої системи з ПІ- регулятором в Mathcad показано на малюнку 6.1



Малюнок 6.1 - АФЧХ розімкнутої САР з Пі-регулятором

По АФЧХ розімкнутої системи з ПІ - регулятором можна зробити вивід, що замкнута система з ПІ- регулятором є стійкою за критерієм Найквиста. Провівши додаткові побудови, визначимо: запас стійкості по амплітуді становить A=l/U=1/0,4=2.5 по фазі запас стійкості Q=43°.

З.5.3.2 Запас стійкості по амплітуді й фазі системи з ПІД - регулятором

Для визначення стійкості замкнутої системи з ПІД-регулятором згодного критерію Найквиста запишемо передатну функцію розімкнутої системи автоматичного регулювання.

де W(p) - передатна функція об'єкта керування;

Wpidraz(p) - передатна функція розімкнутої системи;

Wpid(p) - передатна функція ПІД - регулятора.

Побудова АФЧХ розімкнутої системи з ПІД- регулятором в Mathcad показано на малюнку 6.2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Малюнок 6.2 - АФЧХ розімкнутої системи з ПІД - регулятором.

переробка молочний продукт керування

По АФЧХ розімкнутої системи з ПІД - регулятором можна зробити вивід, що замкнута система з ПІД- регулятором є стійкою за критерієм Найквиста. Провівши додаткові побудови, визначимо: запас стійкості по амплітуді становить A=l/U=1/0,5=2 по фазі запас стійкості Q=47°.

3.6 Визначення показників якості керування замкнутої САР

Розрізняють 4 групи критеріїв якості регулювання:

- Критерії точності - використають величину помилки в різних типових режимах;

- Критерії величини запасу стійкості - оцінюють далекість САР від границі стійкості;

- Критерії швидкодії - оцінюють швидкість реагування САР на появу що задає й обурює впливів;

- Інтегральні критерії - оцінюють узагальнені властивості САР: точність, запас стійкості, швидкодія.

Прямі оцінки якості:

1. Стале значення виходу, що визначає статичну точність системи:

2. tp - час перехідного процесу, що визначає швидкодія системи. Воно визначається зі співвідношення

де ? - задана мала величина, що характеризує точність системи. ? попередньо задається у відсотках від сталого значення hуст, де немає певних вимог - приймають ? %=5%.

Перерегулювання - максимальне відхилення про стале значення, виражене у відносних одиницях або відсотках.

Звичайно вимоги по перерегулюванню становлять ?=10..30%, іноді до якості процесів може бути пред'явлена вимога ?=0%, на приклад у системах позиціювання маніпуляторів промислових роботів.

4. ? - частота коливань.

де Т - період коливань для коливальних процесів.

5. N - це число повних коливань, що має h(t) або e(t) за годину регулювання tp. Цей параметр визначається як число викидів. Звичайні вимоги по числу коливань N =1..2, у деяких системах накладаються обмеження на колебательность N =0, наприклад, у системах з існуванням люфтом у механічних передачах.

6. tm - час досягнення першого максимуму.

7. tk - час наростання перехідного процесу, час об качани перехідного процесу до моменту першого перетинання графіком лінії сталого значення.

3.6.1 Побудова перехідної функції замкнутої САР з Пі-регулятором по її передатній функції

Для побудови в MathCad перехідної функції об'єкта керування з

метою визначення показників якості необхідно записати передатну

функцію замкнутої САР. У загальному виді ця функція буде виглядати в такий спосіб:

При знаходженні перехідної функції замкнутої системи в MathCad варто враховувати, що в знаменнику передатної функції вимагає розкладання в ряд Тейлора. Формула має вигляд:

Передатна функція замкнутої САР рівня з Пі-регулятором:

Графік перехідної функції замкнутої АСР рівня з ПІ - регулятором показань на малюнку 3.6.1.

h(t) - рівень, м; t - час, с.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Малюнок 3.6.1 - Перехідна функція замкнутої системи автоматичного регулювання з ПІ - регулятором

3.6.2 Розрахунок показників якості керування замкнутої САР з Пі-регулятором

Як видно із графіка, у замкнутій системі з ПІ - регулятором час регулювання становить 220 з, перерегулювання становить 46%, тому що

(7.13)

Ступінь загасання становить 1, тому що

(7.14)

3.6.3 Побудова перехідної функції замкнутої САР з ПІД - регулятором по її передатній функції

Для побудови в MathCad перехідної функції об'єкта керування з метою визначення показників якості необхідно записати передатну функцію замкнутої САР.

Передатна функція замкнутої САР рівня з ПІД - регулятором:

Графік перехідної функції замкнутої АСР рівня з ПІД - регулятором показань на малюнку 3.6.3.

h(t) - рівень, м; t - час, с.

Малюнок 3.6.3 - Перехідна функція замкнутої системи автоматичного регулювання з ПІД - регулятором

3.6.4 Розрахунок показників якості керування замкнутої САР з ПІД - регулятором

Як видно із графіка, замкнута система з ПІД - регулятором виходить зі стану рівноваги. Тому показники якості визначити неможливо.

3.6.5 Виводи по третьому розділі

Для аналізу якості перехідних процесів у системах автоматичного регулювання з ПІ- і ПІД- регуляторами представимо показники цих процесів у вигляді таблиці. У розглянутому прикладі тільки ПІ - регулятор дозволити забезпечити необхідна якість регулювання.

	Час регулювання, tрег	Перерегулювання у	Ступінь загасання Ш
ПІ - регулятор	220 сек	46%	1
ПІД - регулятор	-	-	-

Для визначення найкращого регулятора порівнювали такі показники якості, як час регулювання, перерегулювання й ступінь загасання. Тому що тільки ПІ - регулятор здатний забезпечити підтримка регульованого параметра в заданому діапазоні, отже, підвищити якість регулювання й мінімізувати втрати.

Розділ 4. Охорона праці

Згідно закону України ” Про охорону праці ”, який прийнято Верховною Радою України 14 жовтня 1992 долі й уведене в дію з 24 жовтня 1992 долі.[1]

Зі зміною й доповненням, внесеними Законами України від 15 травня 1996 долі №196/96-ВР, від 30 червня 1999 долі № 783-ХІ, від 21 листопаду 2002 долі № 229-І (Законом України від 21 листопаду 2002 долі № 229-І дійсний Закон викладений зміст у новій редакції), від 25 листопаду 2003 долі № 1331-І, від 27 листопаду 2003 долі № 1344-І.[1]

Існуючий закон визначає основні положення відносно реалізації конституційного права робітників на охорону їх життя та здоров'я в процесі трудової діяльності, на належні, безпечні й здорові умови праці, регулюють при участі відповідних органів державної влади відношень між роботодавцем і робітником по питанням безпеки, гігієни праці й продуктивного середовища й встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні

Охорона праці - це система правових , соціально-економічних, організаційно технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я й працездатності людини в процесі праці.[4]

Організаційно-технічні заходь та засоби, покликані забезпечити такий рівень організації праці на підприємстві та такі технічні (інженерні) рішення з охорони праці для усього технологічного процесу, зокрема обладнання та інструментів, які виключали б вплив на працівників небезпечних виробничих факторів, а також виключали б, або зменшували до допустимих нормативних значень вплив на робочих шкідливих виробничих факторів.

Організаційними заходами охорони праці є: високий рівень кваліфікації працівників, чітке та своєчасне проведення інструктажів та контролю знань з охорони праці; правильний організація праці; справний стан засобів колективного та індивідуального захисту; наявність відповідних знаків безпеки та ін.

Технологічними (інженерними) заходами та засобами охорони праці є: застосування технічно досконалого та справного обладнання, інструментів і пристроїв, засобів колективного захисту (огороджень, блокування, сигналізації, систем дистанційного управління, спеціальних засобів заземлення, занулення та ін.); використання досконалих засобів індивідуального захисту (ізолюючих костюмів, спецодягу, спецвзуття, засобів захисту органів дихання, рук, голови, обличчя, очей, органів слуху, засобів захисту від падіння з висоти та ін.).

Санітарно-гігієнічні засоби передбачають дослідження впливу виробничих факторів на людину, встановлення допустимих значень цих факторів на робочих місцях, визначення фактичних значень конкретних параметрів виробничих факторів, а також визначення відповідності розумів на робочих місцях вимог нормативних документів. [5]

4.1 Аналіз умов праці на лінії сушіння молока

Умови праці оператора у виробничому приміщенні біля апаратів та засобів автоматизації по місцю, і в операторському пункті де розташований щит живлення й перетворювачів, мікропроцесорний контролер та ПЕОМ.[6]

У виробничому приміщенні присутні такі шкідливі та небезпечні фактори:

підвищена температура повітря робочої зони та поверхні обладнання;

- шум та вібрація;

рівень освітленості робочої зони;

електрична та пожежонебезпека.[5]

При роботі в пункті управління потрібно виконувати такі умови:

1) Не заходити до проводів, які використовуються для обслуговування монтажної зони щита, або під час нормального функціонування приладів, що розташовані на щиті та в щиті коли такої споживи не виникає;

2) При виконанні робіт у за щитовому чи щитовому просторі йз використанням електроінструмента напругою 220 чи 127 У, їх необхідно заземлити, а роботи проводити в діелектричних рукавицях.

3) Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, застосовувати негорючу ізоляцію.

4) У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно
відключити ПЕОМ з ВДТ і ПП від електричної мережі. [4]

4.2 Техніка безпеки на лінії безперервної сушіння молока

Апарати лінії безперервної сушіння молока працюють під тиском. Їх оснащення та безпечна експлуатація повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94 “Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском” та технічним умовам на апарати.[8]

До експлуатації та ремонту засобів автоматизації допускаються спеціалісти КВПіА, розряд яких не нижче ???.[6]

Керування технологічним процесом здійснюється оператором, ПЕОМ в автоматичному режимі з операторського пункту через дисплейну мнемосхему, яка забезпечує автоматичне вмикання двигунів та насосів, сигналізацію та контроль всіх необхідних параметрів, видає технологічні повідомлення при порушенні ході технологічного процесу. Передбачене також ручне керування двигунами та насосами як з операторського пункту, так і по місцю.

При роботi оператора ПЕОМ необхiдно бути уважним, не вiдвертати уваги на стороннi справи i не вiдвертати увагу в інших про всi виявленнi несправностi негайно повiдомити начальникові ПЕОМ, а в аварiйних ситуацiях негайно зупинити роботові.

1. Уся розводка електроживлення в кабiнетi ПЕОМ повиннабути в трубах (металорукавах).

2. Розподiльний щиток винний бути встановлений у середині примiщення бажано бiля вхiдних дверей. Загальний вимикач, який вiдключає напругу з усiх приладiв, винний бути встановлений всерединi примiщення безпосередньо бiля вхiдних дверей.

Робота оператора ПЕОМ повиннавідповідати встановленому графіку - 40 хв. - роботи, 10 хв. - перерви.[8]

4.2.1 Електробезпека на лінії сушіння молока

Приміщення в якому буде знаходитися лінія сушіння молока відноситься до групи приміщень з підвищеною небезпекою й характеризується такими умовами:

відносна вологість (сирість) здебільшого перевищує 75%;

наявність струмопровідного пилку та струмопровідної підлог й (металічної, земляної, залізобетонної);

висока температура здебільшого перевищує +35?З;

можливість одночасного дотикання людини до металоконструкції, будівель, машин, які сполучені з землею й до металевих корпусів електрообладнання.[6]

Безпечна експлуатація електроустановок здійснюється у відповідності з вимогами ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.21-98 “Правила експлуатації електроустановок» [9] та ВСН 205-84."Інструкція із проектування електроустановок систем автоматизації технологічного встаткування" і передбачає такі заходь та засоби:

недоступність струмоведучих частин, прокладання електрокабелів під підлогою, у спеціальних каналах, скрите виконання освітлювальної проводки, ізоляцію струмопровідних елементів (Rіз ? 0.5 Мом);

захисне заземлення всіх металевих частин електроустановок, корпусів електродвигунів, щитів живлення, мікропроцесорного контролера та ПЕОМ ( Rз доп = 4 Ом);

застосування автоматичних вимикачів типу АП 50-2МТ від струмів короткого замикання;

використання пониженої напруги 36 У для аварійного освітлення щита, в операторському пункті та виробничому приміщені, 24У - для живлення щита перетворювачів. [9]

4.2.2 Розрахунок заземлення на лінії сушіння молока

У якості вертикальних штучних заземлювачів застосована кутова сталь розміром 4x40 мм, довжиною 3 м. Для зв'язку вертикальних заземлювачів використана смугова сталь перетином 4x25. Ґрунт-суглинок. [6]



Рис .1 Схема заземлення на лінії сушіння молока

1)Визначимо розрахунковий питомий опір ґрунту по формулі:

(6.2. 1)

де - питомий опір ґрунту, Ом·м, отриманий у результаті вимірів для суглинку

-коефіцієнт сезонності.

Вибираємо ІІІ кліматичну зону. Для вертикального електрода 5м і нормальній вологості ІІІ зони

2) Визначимо опір розтіканню струму одиночного вертикального заземлення, Ом:

 (6.2. 2)

де - питомий опір ґрунту, Ом·м;

- довжина заземлювача, м;

d - діаметр заземлювача,м (d=В·0.95);

t - глибина закладення половини заземлювача, м;

(6.2. 3)

t0 - відстань від поверхні землі до верхнього кінця заземлювача, м. Приймаємо t0=0.5м.

3) Визначаємо число заземлювачів, шт.

(6.2. 4)

де Rз -найбільший припустимий опір заземлюючого прибудую, Ом;

Приймаємо Rз=4 Ом, оскільки трансформатор потужністю 260кВа>100кВа

зВ- коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів без обліку впливу сполучної смуги (зВ=0,74) .

4) Визначаємо опір розтіканню струму горизонтальної смуги, Ом:

(6.2. 5)

де - довжина сполучної смуги, м;

Рис .2 Схема штирів заземлень на лінії сушіння молока

(6.2. 6)

де a-відстань між вертикальними заземлювачами, м (a=(1?3) ?1)

Приймаємо а= 3 м

t1- глибина закладення смуги, м;

у-ширина смуги, м (в=0.025)

5) Визначаємо опір розтікання струму заземлюючого прибудую, Ом:

(6.2. 7)

де - коефіцієнт використання горизонтального смугового заземлювача, що з'єднує вертикальні заземлювачі ( )

Таким чином, R0=3.2 Ом, Rз= 4 Ом; R0< Rз що задовольняє умови опору заземлюючого прибудую розтікання струму.

Результати розрахунків : R0 =3.2 Ом ; n=6 шт ; = 18.9 м

4.3 Гігієнічні умови праці на лінії сушіння молока

Створення здорових і безпечних розумів праці починається йз правильного вибору території для розміщення підприємства й раціонального розташування на ній виробничих і допоміжних будинків і споруджень.

Завданням служби виробничої санітарії є виконання комплексу заходів, метою яких є оздоровлення розумів праці робітників і підвищення його продуктивності на всіх стадіях технологічного процесу, усунення факторів, що несприятливо діють на здоров'я робітників і попередження професійних захворювань.[4]

Для зменшення ризику захворювань необхідно проводити комплекс медико-гігієнічних, адміністративно-технічиих й ергономічних заходів. До цих передовсім повинні входити: [7]

контроль за конструкцією, добрим станом і функціонуванням комп'ютера;

відповідність місця праці рекомендаціям ергономіки та гігієни;

створення оптимальних розумів для праці у виробничому приміщенні (мікроклімату, освітлення, захисту від опромінювання комп'ютера, іонізації повітря, вентиляції, кондиціювання повітря):

раціональний режим праці;

підвищувати опірність організму користувачів комп'ютерів до дії несприятливих факторів (антистресова дія, аеробіка та спеціальні фізичні вправи, психологічні та соціальні заходь, профілактичне харчування);

диспансерне медико-гігієнічне обслуговування з цілеспрямованим проведенням оздоровчих (наприклад корекція зору) і профілактичних заходів;

особиста доля працівника в догляді за своїм здоров'ям.

4.3.1 Оздоровлення повітряного середовища на лінії сушіння молока

Санітарними нормами проектування промислових підприємств передбачаються гранично припустимі концентрації (ПДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

Важливим фактором створення оптимальних метеорологічних розумів у виробничих приміщеннях є оздоровлення повітряного середовища засобами вентиляції виробничих приміщень.

У приміщенні, де встановлені лабораторний стенд, системи вентиляції, опалення й кондиціонування повітря виконані у відповідності зі Сніп 2.04.05-86.[10]

Відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.005-88, робота оператора-програміста ставитися до категорії I, підрівня «а» - легка робота (виконується сидячи, не вимагає систематичної фізичної напруги або підняття й переносу важелів). Оптимальні умови, обумовлені ДЕРЖСТАНДАРТ для такої роботи: температура приміщення від 22(С у холодна пора долі до 25(С у тепла пора долі при вологості 40 - 60% і швидкості рухові повітря не більше 0.1м/с. Припустимі умови - від 21(З до 28(Із при вологості до 70%. При нормальній роботі персональної ЕОМ в атмосферу не виділяється ніяких шкідливих речовин, а мікроклімат не порушується.[11]

Запиленість повітря в приміщенні може привести не тільки до захворювань дихальних шляхів людини, алі й до виходу з ладу накопичувачів на магнітних дисках, пристроїв печатки. Запиленість повітря не повиннаперевищувати 0,08 мг/м3 при розмірі порошин не більше 3 мкм. Подавань у приміщення повітря піддаємо очищенню в системі ондиціонування.

Система вентиляції складається з: загально обмінної або проточно-витяжной вентиляції (здійснюється за рахунок кондиціонерів і з урахуванням повітряного потоку для забезпечення відповідних мікрокліматичних розумів); вентиляції ЕОМ - місцева вентиляція з метою охолодження ЕОМ і допоміжних пристроїв.[10]

4.3.2 Виробниче освітлення на лінії сушіння молока

Для загального освітлення приміщення лінії сушіння молока, у якому встановлені ЕОМ, бажані застосування люмінесцентних ламп типу ЛБ - білих кольорів, ЛТБ - темно-білих кольорів. Світильники варто мати у своєму розпорядженні виряджай уздовж стіни з вікнами, що дає можливість автоматизувати відключення світильників залежно від денного світла.

Відповідно до додатка номер 5 тимчасових Сніп II-4-79: [12]

Таблиця 6.1

Розряди робочих місць

Рівень	Підрівень	Робочі місця й поверхні
III	«б» «г»	Робочі столи інженерів -електронщиків з ремонту й налагодженню блоків ЕОМ, лабораторний стенд Пульт ЕОМ, дисплеї.

Для операторів ЕОМ приймаємо рівня III, підрівня «г».

Освітлення в приміщенні повинне бути змішаним (природним і штучним). Природне висвітлення здійснюється у вигляді бічного висвітлення. Величина коефіцієнта природної освітленості КЕО повиннавідповідати нормативним рівням по Сніп II-4-79: при виконанні роботи категорії високої зорової точності КЕО винний бути не нижче 1.5%. Штучне висвітлення варто здійснювати у вигляді комбінованої системи висвітлення з використанням люмінесцентних джерел світла у світильниках загального призначення.

При роботі операторів із ВТ, і одночасною роботою з документацією, а також при уведенні даних у ПЕОМ рівні освітленості в горизонтальній площині повинні бути не нижче 500лк, а при роботі в режимі діалогу не нижче 200лк з гідно тимчасовим Сніп II-4-79. [12]

4.3.3 Захист від шуму на лінії сушіння молока

Для зниження шуму рекомендують різні способи. Серед їх найбільш раціональні й ефективні - зниження рівня звукової потужності джерела шуму (машини, установки, агрегату тощо),яку можна здійснити зміною чи виробом обладнання з поліпшеними шумовими характеристиками.

Зменшення рівня шуму в джерелі його виникнення досягається за рахунок поліпшення конструкції або принципу дії машини й механізмів, зміною деталей і металевих матеріалів на пластмасові, зміною ударних технологічних процесів на безударні (скажімо, клепання на зварювання, штампування на пресування тощо), використанням замість зубчастих передач клиноремінних, регулярним нанесенням мастил тощо.

Наступний спосіб, який широко використовують на виробництві, пов'язаний зі зменшенням звукової потужності на шляху поширений звуку (звукоізоляція). Для цього використовують звукоізолюючі огородження, кабіни, кожухи та акустичні екрани.

Звукоізолюючими огородженнями є стіни, покриття, перегородки, засклені пройоми, вікна, двері. У якості матеріалів для звукоізолюючих огороджень рекомендують використовувати бетон, залізобетон, цеглу, керамічні блоки, дерев'яні полотна (для виготовлення дверей), скло тощо.

Якщо дозволяє технологічний процес та умови експлуатації, обладнання закривають кожухом, який із середини покривається звукопоглинальним матеріалом, наприклад пінополіуретаном. Кожух встановлюють на гумових прокладках, не допускаючи контакту й обладнанням. Залежно від виду машини кожухи можуть бути стаціонарними зйомними й розбірними, можуть мати оглядові вікна та пройоми для комунікацій та проходження повітря, яку охолоджує закриті кожухом обладнання. У таких випадках відчини слід обладнувати звукогасячими пристроями.[7,4]

4.3.4 Захист від вібрації на лінії сушіння молока

Заходь, щодо захисту від вібрації поділяють на технічні, організаційні та лікувально-профілактичні. Для запобігання впливу вібрацій на людину під годину створення машин слід віддавати кінетичним і технологічним схемам, які б усували або зменшували до мінімуму динамічні процеси.[4]

Віброгасіння, або динамічне гасіння коливань досягається передусім встановленням вібруючих машин і механізмів на міцні масивні фундаменти. Масу фундаменту розраховують таким чином, щоб амплітуда коливання його підошви була в межах 0,1 - 0,2 мм, а для особливо важливих споруд - 0,005 мм.

Для зменшення вібрації механічне обладнання встановлюють на фундаменти з амортизуючими прокладками. Вентилятори й насмокчи, наприклад, закріплюють на пружинних віброізоляторах.

Фундаменти для стаціонарно встановленого обладнання слід розміщати на ґрунті ізольовано від будівельних конструкцій, особливо це стосується масивного механічного обладнання. Механічне обладнання приєднують до комунікацій з допомогою гнучких вставок. Щоб зменшити вібрацію від привода обладнання, стінки кожуха, у який воно заховане, покривають демпфірувальним матеріалом.[4]

4.4 Пожежна та вибухова безпеку на лінії сушіння молока

Обов'язки власників підприємств та уповноважених ними органів, а також орендарів щодо забезпечення пожежної безпеки встановлюються статтею 5 Закону України "Про пожежну безпечу"[1], за якою вони зобов'язані:

розробляти комплексні заходь щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки й техніки, позитивний досвід;

відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти й затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють в

межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

забезпечувати дотримання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;

утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту й зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

створювати в разі споживи відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;

подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється;

здійснювати заходь щодо впровадження автоматичних засобі it виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.[13]

РОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

5.1 Теоретична частина

Собівартість продукції харчової галузі. У процесі господарської діяльності підприємство здійснює витрати (матеріальні, трудові, фінансові). Витрати підприємства складаються з усієї суми витрат на виробництво продукції та її реалізацію. Ці витрати, виражені в грошовій формі, називаються собівартістю й включаються у вартість продукту. Таким чином, собівартість є частиною ціни товару, причому вона відображає велику частину вартості продукції й залежить від зміни розумів виробництва й реалізації продукції. Собівартість входити до числа особливо значущих показників ефективності господарської діяльності. Вона являє собою витрати підприємства на виробництво й обіг, служити основою порівняння витрат і доходів, тобто самоокупності. Собівартість показує, у що обходитися підприємству що випускається їм продукція, скільки можна заробити на продаж продукції або якові націнку зробити понад собівартості, тобто вона є основою ціноутворення.