Застосування еквівалентної автоматизованої системи керування з зворотними зв'язками по потужності фрезерування. Теристорний перетворювач описується аперіодичним ланцюгом з передавальною функцією , двигун постійного струму приводу подачі описує коливальною ланкою з передаточною функцією .

Рис. 5.2 Структурна схема стабілізації потужності різання фрезерного верстата

Привід охоплений від'ємним зворотнім зв'язком по кутовій швидкості двигуна з коефіцієнтом передачі . Через механізм подачі з передаточним коефіцієнтом двигун впливає на процес металообробки, що описує аперіодичним ланцюгом з передаточною функцією . Параметр регуляції є потужність фрезерування , виміри якого виконуються датчиком потужності, що зображений аперіодичним ланцюгом з передаточною функцією Технологічний зворотній зв'язок по потужності виконано нелінійно, і до тих пір, доки сигнал не стане більше напруги порівняння , технологічний зворотній зв'язок буде розірваний і кутова швидкість привода подачі визначиться напругою завдання . Робота описуємої схеми при відсутності корегуючого устрою у контурі зворотного зв'язку супроводжується коливанням кутової швидкості і регулюємої потужності. Для усунення коливального режиму може бути використана попереджувальна корекція.



6. ОХОРОНА ПРАЦІ

6.1 Характеристика місця розташування, об'єкту який проектується

Завданням дипломного проекту передбачено проектування дільниці по виготовленню деталей насоса на підприємстві ВАТ “Дніпроважмаш” ім. Артема м. Дніпропетровська.

При розміщені підприємства враховувався переважаючий напрямок вітрів - троянда вітрів. В даній місцевості на протязі року переважають вітри північно - західного напрямку. У зв'язку з цим підприємство розміщено з підвітряного боку по відношенню до найближчого житлового району міста, щоб шкідливі викиди відносились в бік від житлового масиву.

Загальна територія заводу складає 15 гектарів.

По шкідливості викидів підприємство відноситься до III класу [18], з шириною санітарно - захисної зони 300м. Відстань між складами, цехами та іншими спорудами не менше 9м [19].

Джерелом водопостачання є насосна станція на Дніпрі. Вода транспортується по двом трубопроводам діаметрами 700мм [20]. Відстань від насосної станції до підприємства 12км. До цехів вода подається через водогінну мережу [21]. Підземні води не шкодять споруді.

Ширина автомобільних доріг - 7,5м, під'їздів 4,5 м, з тротуарами з обох боків шириною 1,6м [22]. Група основних, допоміжних цехів та складів розташована з урахуванням їх функціонального призначення.

6.2 Характеристика можливих шкідливих і небезпечних виробничих факторів

На дільниці механічного цеху мають місце наступні шкідливі і небезпечні виробничі фактори ГОСТ 12.0.003-74 [23]:

- промисловий внутрішньо цеховий та заводський транспорт, який при порушенні руху може привести до тяжких видів травматизму (переломи, забої);

- підвищений рівень вібрації, особливо біля верстату. Вібрація передається до рук при доторканні до обладнання, а також до усього тіла через підлогу. Вібрація може привести до порушення вестибулярного апарату, болі у суглобах, порушенню системи кровообігу і інші;

- підвищений рівень шуму, який виникає при роботі верстатів, вентиляційних систем. Шум може пошкодити слух людини, а також порушити роботу серцево-судинної, нервової системи та ін.;

- небезпечний рівень напруги в електричному ланцюгу, при замкненні може пройти через тіло людини може викликати термічні (опіки ділянок тіла, нагрів судин), електролітичне (розкладання крові і інших органічних рідин у організмі), біологічне (скорочення м'язів, і в тому числі легенів і серця) дії у виді місцевих травм і електричного удару.

- металевий пил, який шкодить очам, шкірі, верхнім дихальним шляхам і може викликати захворювання легенів, ГДК=0,076мг/м³

- недостатня освітленість робочої зони може призвести до погіршення зору людини, а також до травмування.

6.3 Заходи зі створення безпечних і здорових умов праці

Для забезпечення безпеки робітників у виробничому процесі згідно ГОСТ 12.3.002-91 [25] проектом передбачаються такі заходи:

- забезпечення робочих місць возиками для готових деталей;

- механізація й автоматизація виробництва (застосування верстатів із ЧПУ, для підвозу важких деталей передбачені автокари), що полегшує фізичні навантаження;

- вантажопідйомними пристроями забезпечені робочі місця;

- стіни, шафи, стелажі, тумбочки пофарбовані у світлий, спокійний колір, який не дратує зір очей;

- безпечне розташування обладнання, яке передбачає достатньо необхідну площу проходів та проїздів (понад 6м);

- використання верстатів, які забезпечені необхідними захисними екранами і кожухами, стружко ухоплювачами та приладами керування;

- металева стружка постійно збирається з робочих місць у спеціальну тару, спеціальні бункера, де за допомогою скребкового конвеєра транспортується за територію цеха, а далі автотранспортом вивозиться на склад металобрухту;

- знаки: швидкість виїзду обмежена до 3 км/год, швидкість транспорту в цеху5 км/год;

- захисне заземлення обладнання, що дозволяє захистити робочих від ураження електричним струмом;

- ізоляція струмо-протоко-підводячих частин, або їх огородження чи розміщення на недоступній відстані.

Приміщення по ступеню електробезпечності відноситься до ІІ класу [26].

Захисне заземлення забезпечує уникнення небезпеки поразки струмом у випадку доторкання до корпусу та інших струмоведучих металевих частин електрообладнання, які знаходяться під напругою. Проведемо розрахунок захисного заземлення. Передбачаємо контурне заземлення В якості заземлювачів використовуємо сталеві труби (рис.6.1), що з'єднані сталевою смугою, заземлювачі розташовані у ґрунті.

Рис. 6.1 Схема розміщення заземлювачів у ґрунті



Опір одного трубчастого заземлювача:

;(6.1)

де - розрахунковий питомий опір грунта в місті розташування заземлювачів, Ом м; грунт - пісок, =380 Ом м [27].;

d- діаметр трубчастого електроду, м; d=0,32м

l-довжина трубчастого електроду, м; l=3м

t - глибина розміщення середини електроду від поверхні землі, м.

(6.2)

м

Ом.

Так, як >, то спочатку розраховуємо попередню кількість заземлювачів по приблизній формулі без урахування смуги з'єднання :

;(6.3)

де - допустимий опір заземлюючого пристрою, що приймається згідно ПБЕ в залежності від напруги в електромережі, Ом;

Опір захисного заземлюючого пристрою для установок з напругою до 1000В не повинно перевищувати 4Ом. Приймаємо Ом.



шт.

Приймаємо 24шт.

Далі визначимо необхідну кількість вертикальних заземлювачів за формулою:

;(6.4)

де - коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів, який враховує взаємне екранізування;

=0,61 [27].

;

Приймаємо =40.

Знаючи кількість заземлювачів, знаходимо довжину з'єднувальної смуги:

;(6.5)

де - відношення відстані між заземлювачами до їхньої довжини, приймаємо а=2;

м.

Опір розтікання струму з'єднаної смуги з урахуванням екранізування розраховуємо за формулою:

;(6.6)

де - ширина з'єднуючої смуги, =0,023м.

Ом.

Опір групового заземлювача , який складається з трубчастих заземлювачів і з'єднуючої смуги, дорівнює:

(6.8)

Знаходимо коефіцієнт =0,3 [29].

Ом.

Отримане значення порівнюємо з , повинно виконуватися така умова:

(6.9)

3,2Ом<4Ом, що відповідає вимогам ПБЕ

На дільниці передбачається система загального штучного рівномірного та природного освітлення.

Світильники аварійного освітлення входять до складу загального, але живлення їх здійснюється з різних, з робочим освітленням, секцій щита низької напруги трансформаторної підстанції.

Природне освітлення характеризується коефіцієнтом природного освітлення (КПО). Значення КПО для об'єктів, які розташовані у четвертому поясі світлового клімату (Дніпропетровськ) визначаємо за формулою:

;(6.10)

де - значення КПО для будівель, які розташовані в ІІІ поясі світлового клімату;

- коефіцієнт світлового клімату, =0,9;

- коефіцієнт сонячного клімату, =0,7.

.

Площа світлових прорізів при бічному освітлені розраховується за формулою:

;(6.11)

де - площа підлоги, =3060;

- значення КПО, =0,945;

- коефіцієнт, що враховує відбиток світла, =0,8;

- світлова характеристика вікна, =1,35;

- загальний коефіцієнт світло проходження;

- коефіцієнт запасу, =1,1;

- коефіцієнт, який враховує затемнення вікон протилежними спорудами =1,3.

Загальний коефіцієнт світло поглинання:

;(6.12)

де - коефіцієнт пропускання матеріалу - скла віконного;

- коефіцієнт, що враховує втрати світла в перельотах світлового проїзду,

- коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях;

- коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях.

;

.

Розряд зорової роботи ІV

Розрахуємо необхідну кількість світильників за формулою:

;(6.13)

де - мінімальна нормативна освітленість для V розряду роботи, лк; =200лк

- площа приміщення, ; =3060;

- коефіцієнт запасу; =1,5;

- поправочний коефіцієнт світильника; =1,2;

- кількість ламп у світильнику, шт; =2;

- коефіцієнт використання освітлювальної установки; =0,5;

- світловий потік однієї лампи, лм. =4800лм.

Для визначення коефіцієнта використання освітлювальних установок визначаємо показник приміщення:

;(6.14)

де - довжина приміщення, м;

- ширина приміщення, м;

- висота підвіски світильника над робочою поверхнею.

.

Для стін, які пофарбовані у середній колір, коефіцієнт відбитка стелі , стін . Відповідно з цими даними коефіцієнт використання [29].

.

Приймаємо 200 шт.

Тип світильника Н 4ТЛ-2 х 80М, тип ламп ЛБ-80, потужність 80 Вт.

При відключення робочого освітлення автоматично спрацьовує система вмикання аварійного освітлення, яка складає 5% від робочого. Джерелом аварійного освітлення є люмінесцентні лампи ЛБ-40 потужністю 40Вт зі світильником ПВЛ-1.

У механічному цеху передбачена сумісна вентиляція (природна і штучна) [30].

Розрахунок штучної вентиляції виконуємо по концентрації металевого пилу.

Кількість пилу, який утворюється в цеху, дорівнює 0,074кг/год (по даним заводу). Кількість повітря, яке необхідне подати у приміщення для забезпечення концентрації шкідливих речовин, а саме пилу, не більше допустимої, знаходимо по формулі:

(6.15)

де W - обсяг повітря, м/год,

q - кількість шкідливих речовин в повітрі, q=0,076кг/год;

- відповідно гранично допустима концентрація шкідливих речовин в приміщенні по санітарним нормам та наявність Їх в систему повітря, яке подається , =10 м/м³ , =0,2 мг/м³ ;

Кратність повітрообміну визначаємо за формулою:

;(6.16)

де - обсяг приміщення ,м;

K=,



Вибираємо вентилятор в залежності від необхідної продуктивності технічних вимог та умов роботи, які запропоновані до вентиляції. Приймаємо відцентровий вентилятор типу В-ИП-7-40.

Характеристика вентилятора:

Продуктивність 8000 м/год;

Напір: 3000 Па;

Частота обертання: 1790 об./хв.;

Електродвигун: - тип 4А160S4;

Потужність: 15кВт;

Частота обертання: 1465 об./хв. [31]

Виходячи з продуктивності приймаємо 1 вентилятор на приток повітря і 1 на витяжку.

Передбачені засоби індивідуального захисту і спеціальний одяг, взуття, рукавиці, захисні окуляри, берети. Також передбачені санітарно-побутовими приміщеннями (гардеробна, кімната відпочинку, приміщення для особистої гігієни жінок, при числі жінок у цеху більш 15 чол.), приміщення з гігієнічним душем (пл. 2,4х1,2 м2) .

6.4 Характеристика механічної ділянки по вибухо і пожеже безпечності

Можливі причини займання:

- використання відкритого вогню;

- неполадка електрообладнання, вихід із ладу вузлів автоматичного захисту від коротких замикань

- відсутність нормального змащування поверхонь тертя;

- грозові розряди, розряди статичної електрики;

- порушення правил безпеки при ремонтних роботах та ін.

Механічний цех відноситься до категорії “Д” [32], і відповідно ПБЕ до зони класу П -ІІа.

В даному виробництві використовуються негорючі речовини і матеріали у холодному стані тому згідно НПБ-105-95:

6.5 Протипожежні заходи

Згідно з ГОСТ 12.1.004-95 [33] для попередження пожеж передбачається ізоляція електроустаткування, заземлюючі устрої, блискавко захист, пожеже і вибухозахист технологічного процесу і обладнання, виключення джерела запалювання.

У відповідності з СНиП 2.01.004-85 [34] цех має другу ступень вогнестійкості.

Мінімальна межа вогнестійкості будівельних конструкцій в годинах:

- стіни несучі - 2;

- само несучі - 1;

- колони - 2;

- ферми, плити - 1.

Будівля цеху одноповерхова. Ширина дверей 1,5м, ширина коридор у 2м. Кількість евакуаційних виходів 3.

Ширина шляхів евакуації у світу - 1м, висота проходу не менше - 2м.

Передбачена пожежна сигналізація - автоматична і ручна, а також телефонний зв'язок.

Щоб уникнути пожежі від грозових розрядів передбачений тросовий блискавко відвід [35].

6.6 Засоби гасіння пожеж

В цеху передбачені наступні засоби пожежогасіння: вода, пар, інертні гази, піна, тверді сипучі порошки, пісок [36]. Вода є найбільш дешевим і найбільш розповсюдженим засобом гасіння пожеж. Для тушіння пожеж водою передбачено як зовнішній , так і внутрішні водопроводи.

Для зовнішнього пожеже гасіння вода забирається з гідранту, розташованого біля стіни цеха на відстані 5м і 2м від дороги. Витрата води на зовнішнє пожеже гасіння прийнята із розрахунку 10 л/с.

Для внутрішнього пожеже гасіння використовується вода з внутрішнього протипожежного водопроводу. Воду забирають через пожежні крани, які розташовані в легкодоступних місцях (коридори, проходи і т.п.). Витрата води на внутрішнє пожеже гасіння прийнята не менше 2,5 л/с.

Одним із способів гасіння пожеж є водяний пар, що подається через спеціальні сопла системи пожеже гасіння. Тиск пару складає 0,3 МПа. Пожежа припиняється при концентрації пару біля 33%.

Пожежне обладнання розміщенні на пожежних щитах, ящики з піском по території цеху.

Передбачені вогнегасники ВПП - 10 (2 шт.). Для гасіння різних речовин, для електрообладнання передбачені вуглекислотні вогнегасники ВВ - 8 (2 шт.) [37].

При неможливості локалізації пожежі власними силами на місце події викликається пожежна команда, яка розташована на території заводу.



7. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ЕКОНОМІКА ДІЛЬНИЦІ ЦЕХУ

7.1 Розрахунок капітальних вкладень

7.1.1 Капітальні вкладення у механічну дільницю

Для розрахунку капітальних укладень на ці цілі, визначаємо кількість обладнання за групами (токарні, фрезерні, свердлильні і так далі):

(данні беремо з розділу проект дільниці);

· Вертикально-фрезерний 6Р12 n₁=1 одиниці;

· Токарно-гвинторізний 1А616 n₂=2 одиниці;

· Круглошліфувальний 2М150 n₃=1 одиниця;

· Вертикально-свердлильний 2Н125 n₃=1 одиниця;

з коефіцієнтом завантаження обладнання:

Кз1=0,75; Кз2=0,75; Кз3=0,75; Кз4=0,75;

далі розраховуємо капітальні вкладення у дільницю, базову та проектну (таблиця 7.1, таблиця 7.2).

До вартості обладнання додаються витрати на транспортування його від заводу виробника до споживача, 6% від вартості обладнання. Вартість будівельно-монтажних робіт 8% від вартості обладнання.

Таблиця 7.1

Базові капітальні вкладення в обладнання дільниці

Найменування обладнання	Кільк., шт.	Ціна, грн.	Сума, грн.	Трансп. витрати, грн.	Вартість будівельно-монтажних робіт, грн.	Загальна (баланс.) вартість, грн.
Технологічне: Вертикально-фрезерний 6Р12	1	37440	37440	2246	2996	42682
Токарно-гвинторізний 16К20	3	11480	34440	2066	2755	39261
Кругло шліфувальний 2М150	1	110330	110330	4550	5805	120685
Вертикально-свердлильний 2Н125	1	54300	54300	3258	4344	61902
Електрокари	2	2650	5300	318	424	6042
Усього		270572

Таблиця 7.2

Проектні капітальні вкладення в обладнання дільниці

Найменування обладнання	Кільк., шт.	Ціна, грн.	Сума, грн.	Трансп. витрати, грн.	Вартість будівельно-монтажних робіт, грн.	Загальна (баланс.) вартість, грн.
Технологічне: Вертикально-фрезерний 6Р12	1	37440	37440	2246	2996	42682
Токарно-гвинторізний 1А616	2	15345	30690	750	1020	32460
Кругло шліфувальний 2М150	1	110330	110330	4550	5805	120685
Вертикально-свердлильний 2Н125	1	54300	54300	3258	4344	61902
Електрокари	1	2650	2650	159	212	3021
Усього		260750

Після розрахунку капітальних витрат на обладнання розраховуються капітальні витрати на будівлі. Розрахунки заносимо до таблиці 7.3.

Таблиця 7.3

Найменування об'єктів	Площа, м2	Об'єм, м3	Ціна 1 м2,грн	Вартість, грн.
	б	п	б	п	б	п	б	п
Будівлі а) виробнича площа	500	100	3024	432	223	223	674352	96336
б) допоміжна площа	130	65	390	195	223	223	86970	43485
Усього по ділянці							761322	139821

7.1.2 Капітальні вкладення у верстатні пристрої

До цих капітальних вкладень відносяться вартість дорогих пристроїв та оснастки (вартістю більш 250 грн. та терміном служби більш одного року).

Данні по розрахунку цих вкладень зносимо до таблиці 7.4.

Таблиця 7.4

Капітальні вкладення у пристрої та оснастку

Найменування пристроїв та оснастки	Кількість	Ціна, грн.	Вартість,грн.
	б	п	б	п	б	п
Патрон трьохкулачковий	6	-	420	-	2520	-
Патрон трьох-кулачковий з підвищеною точністю	-	6	-	450	-	2700

7.2 Розрахунок технологічної собівартості виробу

Під технологічною собівартістю розуміється сума текучих витрат за тими статтями, варіанти яких відрізняються один від одного.

Таблиця 7.5

Капітальні укладення у ріжучий інструмент

	Кількість	Ціна, грн.	Вартість, грн.
	б	п	б	п	б	п
Ріжучий інструмент	60	11	6	6	360	66

7.2.1 Розрахунок витрат на механічну обробку

Розраховуємо вартість 1 машино-години.

Вона складається з наступних витрат:

1) витрати на електроенергію визначаємо за формулою:

Зэ=N*Цэ, (7.1)

N - електрична потужність обладнання, кВт;

Цэ - ціна 1 кВт/год, Цэ=0,35 кВт/год.

Для токарного-гвинторізного 16К20 (базового);

Зэ=11*0,35=3,85 грн.;

Для токарного-гвинторізного 1А616 (проектного);

Зэ=14*0,35=4,90 грн.;

Для вертикально-фрезерного 6Р12 (базового та проектного);

Зэ=7,5*0,35=2,625 грн.;

Для круглошліфувального 2М150 (базового та проектного);

Зэ=10*0,35=3,5 грн.;

Для вертикально-свердлильного 2Н125 (базового та проектного);

Зэ=2,2*0,35=0,77 грн.;

2) витрати на амортизацію обладнання визначаємо за формулою:

грн., (7.2);

К - балансова вартість обладнання, грн.;

На - норма амортизації, На=24%;

Т_еф - ефективний фонд часу роботи обладнання на рік, Т_еф=3890 год.;

Для токарного-гвинторізного 16К20 (базового);

грн.;

Для токарного-гвинторізного 1А616 (проектного);

грн.;

Для вертикально-фрезерного 6Р12 (базового та проектного);

грн.;

Для круглошліфувального 2М150 (базового та проектного);

грн.;

Для вертикально-свердлильного 2Н125 (базового та проектного);

грн.;

3) витрати на ремонт обладнання визначаємо за формулою:

грн. (7.3)

К - балансова вартість обладнання, грн.;

Нр - норма витрат на ремонт обладнання, Нр=7%;

Теф-ефективний фонд часу роботи обладнання на рік, Теф=3890 год.;

Для токарного-гвинторізного 16К20 (базового);

грн.;



Для токарного-гвинторізного 1А616 (проектного);

грн.;

Для вертикально-фрезерного 6Р12 (базового та проектного);

грн.;

Для круглошліфувального 2М150 (базового та проектного);

грн.;

Для вертикально-свердлильного 2Н125 (базового та проектного);

грн.;

4) визначаємо загальну вартість 1 машино-години:

Для токарного-гвинторізного 16К20 (базового);

С - 16К20=3,85+2,42+0,70=6,97 грн.;

Для токарного-гвинторізного 1А616 (проектного);

С - 1А616=4,90+2,00+0,58=7,48 грн.;

Для вертикально-фрезерного 6Р12 (базового та проектного);



С - 6Р12=2,625+2,63+0,77=6,025 грн.;

Для круглошліфувального 2М150 (базового та проектного);

С - 2М150=3,5+7,45+2,17=13,12 грн.;

Для вертикально-свердлильного 2Н125 (базового та проектного);

С - 2Н125=0,77+3,82+1,11=5,7 грн.;

Розрахунок витрат на експлуатацію обладнання механічної дільниці заносимо до таблиці 7.6. для базового варіанта, і до таблиці 7.7. для проектного варіанта.

Таблиця 7.6

Розрахунок витрат на експлуатацію обладнання механічної дільниці при виготовленні деталей насоса - базовий

Найменування обладнання	Вартість 1 машино-год., грн.	Норма часу, хв.	Витрати, грн.
Токарно-гвинторізний 16К20	2,07	0,83	1,72
Вертикально-фрезерний 6Р12	4,32	0,4	1,73
Круглошліфувальний 2М150	3,15	0,62	1,95
Вертикально-свердлильний 2Н125	5,08	0,23	1,17
Усього			6,57

Таблиця 7.7

Розрахунок витрат на експлуатацію обладнання механічної дільниці при виготовленні деталей насоса - проектний

Найменування обладнання	Вартість 1 машино-год., грн.	Норма часу, хв.	Витрати, грн.
Токарно-гвинторізний 1А616	1,90	0,83	1,58
Вертикально-фрезерний 6Р12	4,32	0,22	0,95
Круглошліфувальний 2М150	3,15	0,62	1,95
Вертикально-свердлильний 2Н125	5,08	0,23	1,17
Усього			5,65

Розрахуємо також витрати на експлуатацію верстатного пристрою за формулою:

, грн. (7.4)

де к - вартість пристроїв, беремо з таблиці 7.4.;

На - норма амортизації, На=24%;

n - величина річного випуску деталей n=6300 штук.

Для базового варіанта:

грн.,

Для проектуємого варіанта:

грн.,

Витрати на експлуатацію ріжучого інструменту розраховуємо за формулою:

, грн., (7.5)

де к - вартість ріжучого інструменту, беремо з таблиці 7.5.;

На - норма амортизації, На=8%;

n - величина річного випуску деталей n=6300 штук.

Для базового варіанта:

грн.,

Для проектуємого варіанта:

грн.,

Витрати на заробітну платню (з/п) основних виробничих робочих визначаємо за формулою:

грн., (7.6 )

де - часова тарифна ставка, грн., для третього розряду робіт =0,68 грн.;

- норма часу, год.;

- коефіцієнт доплат:

(7.7)

- відсоток рішень, =25%;

- додаткова з/п, =10%;

- нарахування на з/п, =38,8%.

Для токарів:

грн.

грн.

Для інших робітників розрахунок проводимо аналогічно і заносимо до таблиці 7.8. для базового варіанта і до таблиці 7.9. для проектного варіанта.

Таблиця 7.8

Розрахунок витрати при випуску однієї деталі - базовий

	Годинна тарифна ставка, грн.	Норма часу, год.	Коефіцієнт доплат	Заробітна платня з доплатою, грн.	Усього, грн.
Шліфувальник	1,06	0,83	2,03	0,5644	2,289
Фрезерувальник		0,4		0,55216
Токар		0,62		0,8558
Свердлувальник		0,23		0,3174

Таблиця 7.9

Розрахунок витрати при випуску однієї деталі - проектний

	Годинна тарифна ставка, грн.	Норма часу, год.	Коефіцієнт доплат	Заробітна платня з доплатою, грн.	Усього, грн.
Шліфувальник	1,06	0,83	2,03	0,5644	2,041
Фрезерувальник		0,22		0,304
Токар		0,62		0,8558
Свердлувальник		0,23		0,3174

На підставі всіх проведених розрахунків визначаємо технологічну собівартість деталі.

Таблиця 7.10

Технологічна собівартість виготовлення однієї деталі, грн.

Варіант	Витрати на експлуат. обладнання, грн.	Витрати на заробітну платню, грн.	Витрати на експлуат. верстатного пристрою, грн.	Витрати на ріжучий іструмент, грн.	Усього, грн.
Базовий	0,096	2,8	0,135	0,00457	3,03557
Проектний	0,103	2,6	0,13	0,000838	2,833838

7.3 Визначення економічної ефективності проектних рішень

Економічний ефект від удосконалення технології отримання деталі визначаємо за формулою:



, грн. (7.11)

- ріст прибутку;

(7.12)

де Sб та Sпр. - собівартість виготовлення деталі базова та за проектом;

n - об'єм виробництва за рік;

- коефіцієнт реновації (=0,0315);

- ставка проценту (=0,15);

- різниця капітальних вкладень базових та проектних;

=1+2+3; (7.13)

де 1 - різниця капітальних вкладень в обладнання механічної дільниці;

2 - різниця капітальних вкладень в будівлю будинків та споруд;

3 - різниця капітальних вкладень у верстатне пристосування;

4 - різниця капітальних вкладень в ріжучий інструмент;

грн.

грн.

грн.



7.4 Техніко-економічні показники роботи механічної дільниці, що проектується

Крім розрахованих у попередніх розділах показників додатково розраховуємо наступне:

- чисельність основних виробничих робочих;

людях, (7.14)

де Т_эф - ефективний фонд часу робочого, Т_эф=1860 год.;

- трудоємність виготовлення деталі, год.;

N - річний випуск деталей, штук;

приймаємо кількість робочих - 2 робітників.

Продуктивність праці одного робочого:

шт/чол, (7,15)

шт/чол;

Працеємність виготовлення деталі:

базова - 0,975 год.;

проектна - 0,414 год.;

усі результати зводимо до таблиці 7.11.



Таблиця 7.11

Техніко-економічні показники роботи дільниці, що проектується

Найменування показників	Одиниці вимірювання	База	Проект	Відхилення
				абс.	%
1. Річний випуск	шт.	6300	6300	-	-
2. Загальна площа дільниці	м2	630	165	-465	67
3. Виробнича площа дільниці	м2	500	100	-400	73
4. Загальна кількість обладнання	шт.	8	6	-2	30
5. Вартість основних фондів	грн.	270572	260750	-9822	14
6. Чисельність основних робочих	чол.	5	5	--	--
7. Продуктивність праці	шт/чол	2222,22	3150	5372,22	125
8. Технологічна собівартість деталі	грн.	3,03557	2,833838	-0,201732	10
9. Трудоємкість виготовлення деталі	год.	2,2	0,4	-1,8	81
10. Економічний ефект	грн.	270211



ВИСНОВОК

У даному дипломному проекті представлена розробка технологічного процесу механічної обробки деталей насоса - корпуса та вала.

Проведено вибір технологічного обладнання, стандартних пристроїв, а також ріжучих та вимірювальних інструментів для кожної операції.

Здійснена побудова та розрахунки розмірних ланцюгів з визначенням технологічних допусків.

Створено конструкцію заготовки, відповідно вибраного методу отримання заготовки.

Проведено розрахунок режимів різання для кожної операції технологічного процесу.

У конструкторській частині здійснено проектування верстатного пристрою для свердлувальної операції.

Здійснено розробку засобів стабілізації потужності різання фрезерного верстата.

Спроектовано дільницю цеху по виготовленню деталей насоса з урахуванням усіх норм охорони праці.

В результаті проведених удосконалень одержано економічний ефект в розмірі 270211 гривень



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Справочник технолога-машиностроителя: 2томах / Под ред. А.Г. Касиловой - М.: Машиностроение, 1985, т1 656с.

2. Справочник технолога-машиностроителя: 2томах/ Под ред. А.Г. Касиловой - М.: Машиностроение, 1985, т2 496с.

3. Патент России “Устройство для зажима заготовок” №2117564, B21D43/11 / Чекулаев В.К. / 3аявл.1997.01.28, Опубл. 1998.08.20.

4. Патент России “Тиски с усилителем” №94045429, B25B1/14 / Усков В.М. / 3аявл.1994.10.02; Опубл. 1995.09.27.

5. Патент России “Прецизионные тиски” №2036072, B25B1/10/ Усков В.М. / 3аявл.1992.01.23; Опубл. 1995.05.27.

6. Патент России “Быстродействующий зажим” №2320465, B23Q3/06/ Чижов М.И., Бредихин А.В. / 3аявл.20.07.06; Опубл. 27.03.08

7. Авторское свидетельство СССР “Станочные тиски” №1025500, B25В1/18 / Усков В.М. / 3аявл.16.12.90; Опубл. 27.09.97

8. Патент России “Прецизионные тиски” №9008443, B25В1/10/ Юминов В.А. / 3аявл.12.02.93; Опубл. 27.03.96

9. Егоров М.Н. Технология машиностроения: - М.: Высшая школа, 1976-534с.

10. Методичні вказівки до виконання курсового та дипломного проект студентів 4-5 курсів спеціальносвті 7.09.0202 / Укл. О.В. Коваленко, М.С. Чухно, А.М. Дудка, І.І. Начовний, Ю.Г. Міняйло, І.П. Казіміров, В.М. Анісімов, А.О. Митрохін. Дніпропетровськ, 1998 г, 62 с.

11. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з технології машинобудування, В.Д. Рудь, Луцк, 1996г, 295 с.

12. Руденко П.О. Проектування технологічних процесів у машинобудуванні. Навч. Посібник.-К: Виша школа., 1996-414 с.

13. Клюев А.С., Глазов Б.В., Дубровский А.Х. Проектирование систем автоматизации технологических процессов.- М.: Энергия, 1980.-512 с

14. Корсаков В.С. Основы технологии машиностроения. - М.: Машиностроение, 1977-416 с.

15. Брон Л.С. Конструкції, наладки та експлуатація агрегатних верстатів та автоматичних ліній.-К.: Вища школа, 1985-384 с.

16. Болотин Х.П. Станочные приспособления - М.: Машинобудування, 1973-344 с.

17. Данилевский В.В. Технология машиностроения. - Л.: Высшая школа, 1977-479 с.

18. СН 24.5-71. Санитарные нормы проектирования промышленных, - М.: Стройиздат, 1971.- 97 с.

19. СНиП 11-89- 80 Генеральные планы промышленных предприятий.- М.: Стройиздат, 1980.- 52с.

20. СНиП 2.04.02-84. Водоснабжение. Наружные каналы и строения.- М.: Стройиздат, 1984.-48с.

21. СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий, -М.: Стройиздат, 1985.-86с.

22. СНиП 2.05.02.-85 Автомобильные дороги. -М.: Стройиздат, 1977.-28с.

23. ГОСТ 12.0.003-91 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - М.: Издательство стандартов, 1981.-33с.

24. ГОСТ 12.1.007-90 ССБТ. Характеристика вредных веществ, Классификация. - М.: Издательство стандартов, 1990.-7с.

25. ГОСТ 12.3.002-91 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности. - М.: Издательство стандартов, 1978.-6с.

26. ПУЭ-85 (11-3,4) Правила устройства электроустановок, 1985.-23с.

27. Методичні рекомендації до виконання розділу Охорона праці (електронебезпека) у дипломних проектах для студентів V курсів

28. СНиП 11-4-79 Искусственное и естественное освещение. Нормы проектирования.- М.: Стройиздат, 1980 -49с.

29. Методические указания к выполнению раздела Охрана труда (освещение) в дипломных проектах для студентов V курсов всех специальностей. Составители Н.И. Ванжа, А.П. Кулик, В.И. Яковлев. - Днепропетровск. ДХТИ. 1989. - 28 с.

30. СНиП 2.04.05-86. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. -М.: Стройиздат, 1987 -35с.

31. Методические указания к выполнению раздела Охрана труда (промышленная вентиляция) в дипломных проектах для студентов V курсов всех специальностей. Составители Н.И. Ванжа, А.П. Кулик, А.Ф. Охрименко. - Днепропетровск. ДХТИ. 1987. - 15 с.

32. НАПБ 5.03.005-86 Определение категории помещения и зданий по взрыво и пожарной опасности.

33. ГОСТ 12.1.004-95 Пожарная безопасность. Общие требования. -М.: Издательство стандартов, 1995.-25 с.

34. СНиП 2.01.02.-85 Противопожарные нормы. -М.: Стройиздат, 1977.-28с.

35. СН 305-77 Инструкция по проектированию и устройству молниезащиты зданий и сооружений.- М.: Стройиздат, 1977 -47с.

36. ГОСТ 12.1.001.-85 Пожарная безопасность.-М.: Стройиздат, 1985.-27 с.

37. Методичні рекомендації до виконання розділу Охорона праці (засоби та способи гасіння пожеж) у дипломних проектах для студентів V курсів усіх спеціальностей. Упорядники М. І. Ванжа та інші. - Дніпропетровськ. ДХТІ. 1993. - 28 с.

38. Долин П.А. Справочник по технике безопасности.-6-е изд., перераб.и доп.-М.: Энергоатомиздат, 1985.

39. Методические указания к выполнению раздела « Охрана труда» в дипломных проектах и работах для студентов V-VI курсов всех специальностей и форм обучения /Cост. Н.И. Ванжа, В.А. Герасименко, А.П. Кулик, В.А. Косенко, и др.-Днепропетровск: ДХТИ, 1991. -16 с.

37. Методические указания к выполнению организационно -экономической части дипломного проекта для студентов 5 курса специальностей 0561, 0563/ Сост. Н.С. Ярмолинский.-Днепропетровск: ДХТИ, 1986.-20с.

Размещено на Allbest.ru