Система товаропостачання торговельного підприємства

Вимоги та принципи організації торговельного товаропостачання, джерела та методи його здійснення. Аналіз організації та фінансової ефективності товаропостачання роздрібного торговельного підприємства ТОВ "Склад-продовольчий", шляхи його вдосконалення.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 07.07.2011
Размер файла 7,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

заробітну плату з відрахуваннями на соціальне страхування службовців бухгалтерій, відповідальних за реєстрацію й оплату рахунків;

додаткові витрати на роботу цих служб - оплата приміщень, опалення, освітлення, обладнання кабінетів, поштові витрати та ін.;

витрати на відрядження працівників;

витрати на приймання і перевірку якості закуплених товарів.

Як правило, залежно від підприємства, розмір цих витрат може досягти 1-2 % загальної суми зроблених замовлень.

Витрати на утримання товарного запасу включають фінансові витрати і витрати на складування.

Фінансові витрати залежать від суми, вкладеної в товарні запаси. Це проценти за наданий кредит. Тепер рівень їх досягає на рік 300 % суми кредиту. Витрати на складування утворюються з таких елементів: витрат на функціонування складських (підсобних) приміщень - заробітної плати з нарахуваннями, витрат на освітлення, вантажно-розвантажувальні роботи, утримання приміщень, устаткування і механізмів; амортизації чи оренди приміщень; витрат від пошкоджень, випаровування, висихання товарів, витрат, пов'язаних з моральним старінням товарів.

Витрати на складування товарів становлять приблизно 3-20 % вартості товарних запасів. У цілому витрати на утримання товарних запасів становлять приблизно 15-35% їх величини.

Втрати від дефіциту (тимчасової відсутності) товарів у торговій організації. Тимчасова відсутність товарів на складах торгової організації, а отже, і в роздрібній торгівлі, пов'язана як з прямими, так і непрямими втратами для неї. До прямих втрат відносять втрати товарообороту, а отже, і прибутків, втрата репутації і певної кількості покупців (при наявності конкуруючих систем), штрафи, пені, неустойка за незадоволений попит оптових покупців.

Непрямі втрати складаються з амортизації невикористовуваного тимчасово обладнання та його утримання в належному технічному стані, вартості простоїв робочої сили тощо.

Проблема визначення втрат від тимчасової відсутності товарів досить складна і поки що розглядається теоретично. В моделях управління запасами цей фактор або випускається або враховується у загальній сукупності некерованих факторів.

У математичній формі цільову функцію можна подати так [31, с.706]:

(1.6)

де Q - планова сума товарообороту по певному товару чи товарній групі,

х - розмір партії поставки товару;

а - витрати на організацію та реалізацію замовлення однієї партії поставки;

вх/2 - витрати на зберігання середнього запасу (умовно, половини партії поставки);

аQ/x - витрати на перевезення всіх партій товару, необхідних для виконання плану товарообороту.

Наведена вище математична форма цільової функції дає змогу після її перетворення визначити оптимальний розмір однієї партії поставки - х0, якому відповідає мінімум Сх;

(1.7)

Ця формула відома в теорії управління запасами як формула Уілсона-Уайтіна.

Знаючи оптимальний розмір партії поставки, можна визначити ряд інших параметрів:

оптимальну кількість замовлень (партій поставки):

(1.8)

оптимальний варіант між поставками:

(1.9)

середній рівень запасу:

(1.10)

Рівень управління процесом товаропостачання впливає на його плановість, ритмічність і оперативність. Кваліфікований аналіз інформації про хід реалізації товарів, обсяги й структуру запасів товарів у роздрібній торговельній мережі дозволяє отримати необхідні дані про стан торгівлі, більш обґрунтовано розробляти замовлення на виробництво і поставку товарів народного споживання, оперативно регулювати товарні потоки.

Операції, що виконуються в процесі товаропостачання, мають певний кількісний вимір, що дозволяє широко застосовувати в управлінні і плануванні математичні методи з використанням ЕОМ. Для цього необхідно організувати чітку систему інформаційного зв'язку між постачальниками, складами, роздрібними торговельними підприємствами і транспортними підприємствами на основі уніфікації форм документів та системи збору інформації.

Підвалини управління процесами товаропостачання закладаються під час розроблення технологічних карт, які являють собою графіки, що об'єднують найважливіші складові елементи ЦЗТ. В такій карті вказується не лише день доставки товарів, а й номер автомобіля, години завезення, обсяги завезення товарів, інші нормативні дані, на основі яких можна перевірити виконання встановленого графіка з точністю до 15-20 хв. Відхилення від графіка на окремих маршрутах дає можливість установити причини і внести відповідні корективи.

Важливою умовою підвищення ефективності товаропостачання роздрібної торговельної мережі є створення інформаційно-диспетчерських служб (ІДС) в роздрібних торговельних підприємствах та на оптових базах. Основними завданнями ІДС є:

оперативний контроль за забезпеченістю магазинів товарами, особливо повсякденного попиту і достатнього асортименту;

організація ритмічного завезення товарів згідно з договорами, замовленнями і графіками;

підвищення відповідальності працівників магазинів, оптових баз, підприємств за організацію товаропостачання торговельної мережі.

Розділ 2. Аналіз організації товаропостачання роздрібного торговельного підприємства ТОВ "Склад-продовольчий"

2.1 Загальна характеристика підприємства ТОВ "Склад-продовольчий"

Об'єктом дослідження даної бакалаврської роботи є товариство з обмеженою відповідальністю "Склад-продовольчий". Ця форма власності проста у здійснення і зручна. Учасники даного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згод їх акціонерів. У разі банкрутства, а також за укладеними договорами, кожний учасник відповідає в розмірі вартості належних їм акцій. Статутний капітал складається з номінальної вартості акцій товариства придбаних акціонерами.

ТОВ "Склад-продовольчий" було створено в 1998 році в м. Рівне. Поступово підприємство розширило свою діяльність і на сьогоднішній день має свої філії в Тернопільській, Житомирській областях а також у місті Києві. Підприємство зарекомендувало себе на цільовому ринку збутових і посередницьких послуг. У 2007 році уклало прямий договір з Житомирською компанією "Рудь", в рамках якого на базі дочірньої компанії було збільшено асортимент товару. Результатом якого стало збільшення обсягу основного продукту - морозива. Плюс до цього, дане партнерство дозволило посилити роботу відділу доставки. Зокрема, було оновлено парк машин відділу доставки з чотирьох автомобілів-рефрижераторів до восьми в кожній області.

Також за характером посередницьких послуг підприємство є дистриб'ютором багатьох провідних компаній на Українському ринку заморожених напівфабрикатів (ЗНФ):

"Маршалок": пельмені, котлети, фрикадельки, млинці;

"Геркулес": пельмені;

"Левада": пельмені, фарш;

"Дригало": пельмені;

"Vichi": крабові палички, крабове м'ясо;

"Бауер": овочеві суміші та фрукти заморожені.

Не дивлячись на те, що асортимент ТОВ "Склад-продовольчий" широкий, але він складений таким чином щоб задовольнити потреби (попит) покупців у різних областях.

Керівництво підприємством здійснюється за затвердженою організаційною схемою, яка представлена на рис.2.1, на підприємстві створена лінійна структура управління.

Рисунок 2.1 Організаційна структура підприємства

На сьогоднішній день організація зростає і розширюється за кількістю партнерів. З'являються нові види продукції, розробляються нові методи реалізації для більш ефективного просування товару.

Основи лінійних структур складають так званий "шахтний" принцип побудови і спеціалізації управлінського процесу по функціональним підсистемам організації (маркетинг, виробництво, дослідження і розробки, фінанси, персонал тощо). По кожній підсистемі формується ієрархія служб ("шахта"), що пронизує всю організацію від верху до низу. Результати роботи кожної служби оцінюються показниками, що характеризують виконання ними своїх цілей і завдань.

Переваги лінійної структури:

особиста відповідальність керівника за кінцеві результати підприємства та інші;

чітка система взаємних зв'язків функцій і підрозділів;

чітка система єдиноначальності - один керівник зосереджує у своїх руках керівництво всією сукупністю процесів, що мають загальну мету;

швидка реакція виконавчих підрозділів на прямі вказівки вищестоящих.

На чолі підприємства стоїть генеральний директор, який здійснює загальне керівництво підприємства (наприклад, укладає договори на постачання продукції в організації та установи, відвідує конференції, відповідає за постачання обладнання в разі їх зносу, технічного старіння). Йому безпосередньо підпорядковуються заступник з кадрів, комерційний директор і головний механік, які в свою чергу завідують довіреними їм підрозділами.

Головний механік підприємства підпорядковується генеральному директору. Він здійснює безпосередньо керівництво відділом ремонту транспортних засобів. Основними функціями головного механіка є:

забезпечення роботи автотранспорту підприємства;

організація випуску рухомого складу на лінію;

контроль за дотриманням водіями правил технічної експлуатації автотранспортних засобів;

контроль за забезпеченням паливно-мастильних матеріалів, за своєчасним обслуговуванням та правильним зберіганням рухомого складу.

Заступник генерального директора з комерційних питань підпорядковується генеральному директору підприємства. Його основними функціями є:

керівництво ввіреними підрозділами;

керівництво фінансово-господарською діяльністю підприємства;

контроль за матеріально-технічним забезпеченням підприємством, фінансовими та економічними показниками діяльності підприємства, за правильним використанням банківського кредиту, виконання договірних зобов'язань щодо постачання продукції;

координація роботи підпорядкованих йому служб і підрозділів;

взаємодія з іншими підприємствами в процесі виконання функціональних обов'язків.

У його підпорядкуванні знаходяться 3 структурні підрозділи. Розглянемо основні функції цих підрозділів.

Бухгалтерія.

До складу бухгалтерії входять бухгалтера і касир, керівництво бухгалтерії здійснює головний бухгалтер.

Основними функціями бухгалтерії є:

організація бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності і контроль за економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереження власності підприємства;

формувати відповідно до законодавства про бухгалтерський облік облікову політику, виходячи зі структури й особливостей діяльності підприємства, необхідності забезпечення його фінансової стійкості;

організація обліку майна, зобов'язань і господарських операцій, що надходять, основних коштів. Товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з їх рухом, облік витрат обігу, виконання кошторисів витрат, реалізації продукції, виконання послуг, результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства, а так само фінансових, розрахункових і кредитних операцій;

забезпечення складання балансу й оперативних зведених звітів про доходи і витрати коштів, про використання бюджету, іншої бухгалтерської та статистичної звітності, подання їх у встановленому порядку у відповідні органи.

Начальник відділу постачання здійснює керівництво оптовим відділом.

Основними функціями менеджерів є:

здійснювати роботу щодо забезпечення підприємства всіма необхідними для його діяльності товарами та їх раціонального використання;

визначати потребу підприємства в товарах і послугах;

вести договірну роботу з формування і розширення господарських зв'язків з постачальниками і покупцями;

відстежувати кон'юнктуру ринку, асортименту виробів, конкурентного середовища;

здійснювати контроль за виконанням постачальниками договірних зобов'язань, кількістю та якістю вступників товарів;

брати участь у формуванні цін на товари і послуги;

вести оперативний облік руху матеріальних ресурсів, наявності товарних запасів.

Виробничий відділ знаходиться в головному офісі в м. Рівне, основні функції якого закупівля сировини для виробництва морозива, підтримку потокових ліній виробництва, взяття проб, відправка товару по областях.

Відділ маркетингу складається з начальника відділу маркетингу, що здійснює загальне керівництво відділом, і маркетолога. Основними функціями відділу маркетингу є:

відстежувати кон'юнктуру ринку, асортименту виробів, конкурентного середовища;

розробка рекламної політики.

Кожна область має у своєму штаті менеджера з продажу, який займається організацією діяльності торгових представників, транспортного цеху, складських робітників, формуванням заявок на склади своєї філії. Також у його функції входить складання бюджетного плану на місяць робіт, в який включені різні витрати для транспортного відділу, торгового відділу.

Торгові представники займаються розширенням території збуту товару шляхом підписання договорів поставки з оптовими відділами та роздрібними торговельними мережами. Кожна територія закріплена за певним торговим представником, який здійснює доставку товару, а також займається збором коштів з дебіторської заборгованості.

Мерчандайзери закріплені за певним торговим представником, функцією яких є забезпечити грамотну викладку товару в холодильному обладнанні.

Оператори участь у зборі та обробці заявок, що надходять від торгових представників, займаються формуванням прайсового листа, цін на товар.

Відділ кадрів веде роботу з приймання кадрів, а також займається підвищенням кваліфікації працівників.

Необхідно відзначити, що деякі функції, такі як атестація персоналу, підвищення його кваліфікації здійснюються не на належному рівні і не регулярно. Оцінка персоналу здійснюється в основному при прийомі на роботу, під час співбесід та оцінці анкетних даних. Оцінка здійснюється, як правило, менеджером з кадрів і є суто суб'єктивною. Витрати на здійснення функцій управління персоналом незначні, тому що всі функції реалізуються власними силами, але від цього страждає якісний рівень їх виконання.

На підприємстві працює метод непрямого впливу. Начальник створює умови для здійснення цілей, а службовці досягає результатів. Мета організації - задоволеність клієнтів в якісному продукті, відмінному сервісі і при цьому одержання прибутку.

У компанії застосовуються такі методи управління персоналом: адміністративні, економічні та соціально-психологічні.

адміністративні - видання наказів, розпоряджень; відбір і розстановка кадрів, розробка посадових інструкцій; встановлення адміністративних санкцій і заохочень;

економічні - техніко-економічний аналіз, планування; ціноутворення, оподаткування; економічний метод управління, коли існує матеріальна зацікавленість менеджерів. Менеджер застосовує різні методи для досягнення результативності, економічний метод при цьому є найефективнішим, оскільки існує пряма залежність: чим більше продукції продав, тим більше отримав прибутку.

соціально-психологічні - соціальний аналіз у колективі, створення творчої атмосфери в колективі, участь працівників в управлінні; створення нормального психологічного клімату, розвиток у працівників ініціативи.

Адміністративні методи використовують у своїй роботі генеральний та комерційний директор, а також начальники служб і відділів при відборі кадрів.

Економічні методи використовують в основному працівники фінансового відділу та бухгалтерії.

Соціально-психологічними методами користуються всі керуючі, а також самі працівники компанії.

Кадри є найбільшою цінністю компанії. Компанія прагнути створити всі умови, а кадри прагнуть працювати, найбільш ефективно.

Управління в компанії побудовано на демократичному стилі. Він має на увазі:

колективне участь працівників у прийнятті рішень компанії;

чітка взаємодія між працівниками;

орієнтація на вироблену стратегію компанії;

кращі можливості для прояву особистих здібностей і творчого потенціалу;

розвиток відповідальності і самоствердження виконавців;

забезпечення самоконтролю в ході виконання завдань.

Організаційна структура Рівненської філії побудована на принципах, аналогічної загальної стратегії компанії, тобто має лінійно-функціональну структуру управління. На рис.2.2 представимо організаційну структуру Рівненської філії компанії.

Рисунок 2.2 Структура управління Рівненської філії ТОВ "Склад-продовольчий"

Керівництво діями компанії в Рівненській області здійснюється централізовано з міста Рівне, весь персонал компанії знаходиться там же, у підприємства є великі складські приміщення та значний автомобільний парк.

Доставку продукції по містах і інших населених пунктах Рівненської області здійснюється силами працівників Рівненської філії, доставка продукції компанії здійснюється за рахунок головного офісу, розташованого в місті Рівне. Таким чином, ТОВ "Склад-продовольчий", можна розглядати як самостійне підприємство і тому подальший аналіз буде проводитися саме по Рівненській філії компанії.

2.2 Аналіз фінансових результатів та фінансового стану ТОВ "Склад-продовольчий"

Найбільш детальну характеристику комерційної діяльності ТОВ "Склад-продовольчий" можна отримати, проаналізувавши основні техніко-економічні показники за 2008 - 2010 рр. за даними наведеними в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Основні техніко-економічні показники підприємства за 2008-2010 рр.

Показники

Одиниця виміру

2008 р.

2009 р.

2010 р.

абсол. значення

у % до попереднього року

абсол. значення

у % до попереднього року

1. Обсяг товарної продукції, робіт, послуг

тис. грн.

108470,4

110862,2

102,21

217120,9

195,85

2. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, робіт, послуг

тис. грн.

90629,3

92623,5

102,2

179549,5

193,84

3. Середньоспискова чисельність працюючих, у т. ч.:

робітників

осіб

457

540

118,16

627

116,11

416

448

107,69

574

128,13

4. Середньорічний виробіток одного працівника, у т. ч.:

тис. грн.

237,35

205,30

86,50

346,29

168,68

260,75

247,46

94,90

378,56

152,98

5. Фонд оплати праці

тис. грн.

3532,1

4912,4

139,07

7170,3

145,96

6. Собівартість реалізованої продукції

тис. грн.

84795,7

81438,1

96,04

162065,8

199,00

7. Валовий прибуток

тис. грн.

5833,4

11185,4

191,75

17483,7

156,31

8. Чистий прибуток (збиток) всього

тис. грн.

1543,0

3993,1

258,79

6025,9

150,91

9. Рентабельність реалізованої продукції, робіт, послуг

%

1,82

4,90

269,23

3,70

75,51

10. Середньорічна вартість основних фондів

тис. грн.

5057,05

11268,75

222,83

18357

162,90

11. Фондовіддача

грн.

21,45

9,84

45,87

11,83

120,22

З даної таблиці видно, що дохід від реалізації найбільшим був у 2010 році (179549,5 тис. грн.). Також можна сказати, що його величина зросла на 93,84 %, у порівнянні з попереднім роком.

На збільшення доходу від реалізації вплинуло зростання рівня фондовіддачі.

Так у 2010 році цей показник збільшився на 20,22 %, порівняно з 2009 р., тобто у 2010 році на 1 одиницю наявних у підприємства основних фондів, середньорічна вартість яких збільшилась на 62,90 %, припадало більше товарної продукції, ніж у попередніх роках, що є позитивним явищем.

Оскільки означає, що підприємство використовує фонди більш інтенсивно.

Щодо чисельності, працюючих то в порівнянні з 2008 роком, у 2010 р. вона збільшилась на 170 осіб.

Збільшення чисельності працівників у 2010 році порівняно із 2008 призвело до зростання середнього виробітку як працівників так і робітників.

У 2009 році середній виробіток працівника становив 205,30 тис. грн., а 2010 р. цей показник збільшився на 68,68 %, відповідно робітника на - 52,98%. Зважаючи на збільшення середньоспискової чисельності, фонд оплати праці в 2008 р., у порівнянні з 2009 роком, зріс на 39,08 %, а у 2010 році даний показник становив 7170,3 тис. грн., що перевищило рівень 2009 року на 45,96%.

Проаналізувавши техніко-економічні показники зробимо аналіз структури реалізації основних видів продукції з даних наведених в таблиці 2.2

Таблиця 2.2.

Динаміка обсягу та структури реалізації основних видів продукції на підприємстві за 2008-2010рр.

Назва продукції

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Відхилення 2009р. від 2010р. (+, - ), тис. грн

Відхилення 2008 р до 2010 р., %

обсяг продукції, тис. грн.

питома вага, %

обсяг продукції, тис. грн.

питома вага, %

обсяг продукції, тис. грн

питома вага, %

1. Морозиво

335,99

0,45

33564

41,87

58929,1

32,88

58593,11

175,39

2. М'ясні полуфабрикати

8942

11,87

15587

19,44

19684

10,98

10742

220,13

3. Рибні полуфабрикати

2217,1

2,94

836

1,04

5930,5

3,31

3713,4

267,49

4. Інші види продукції

63852,81

84,74

30173,9

37,65

94701,7

52,83

30848,89

148,31

Всього товарна продукція

75347,9

100

80160,9

100

179245,3

100

103897,4

237,89

З даної таблиці ми бачимо найбільший обсяг продукції у 2010 році займає реалізація морозива (58929,1 тис. грн.), хоча у 2008 році його реалізація була найменшими порівняно з іншими видами продукції і займало лише 0,45% від усього обсягу товарної продукції. Таку ж картину ми спостерігаємо і по реалізації м'ясних полуфабрикатів, а щодо рибних полуфабрикатів, то обсяг реалізації різко збільшився порівняно із 2009 роком на 5094,5 тис. грн. Загалом ми бачимо, що обсяги продукції постійно зростають, що дає змогу постійному зростанню прибутку підприємства.

Основні фонди підприємства - сукупність засобів праці, що використовуються в процесі виробництва тривалий час (впродовж періоду, який перевищує 365 календарних днів від дати їх введення до експлуатації), зберігаючи при цьому свою натурально-речовинну форму, а їхня вартість переноситься на виготовлений продукт поступово, по мірі використання.

В залежності від участі у комерційному процесі основні фонди поділяються на дві групи: виробничі та невиробничі.

Виробничі основні фонди прямо або опосередковано приймають участь у виробництві матеріальних цінностей, до їх складу включають: споруди, машини і обладнання.

Невиробничі основні фонди не приймають участі у виробничому процесі і до них відносяться основні засоби нематеріальної сфери.

Таблиця 2.3

Наявність, рух і структура основних фондів, 2010 рік

Група основних фондів

Наявність на початок року

Надійшло за рік

Вибуло за рік

Наявність на кінець року

тис.

грн.

Структура, в %

тис.

грн.

Структура, в %

тис.

грн.

Структура, в %

тис.

грн.

Структура, в %

Промислово-

виробничі основні фонди

15311,3

99,75

22168,2

99,98

808,9

100

36670,6

99,88

Виробничі основні фонди інших галузей

-

-

-

-

-

-

-

-

Невиробничі основні фонди

39,5

0,25

3,9

0,02

-

-

43,4

0,12

Всього основних фондів

15350,8

100

22172,1

100

808,9

100

36714,0

100

Фінансовий стан підприємства найбільшим чином залежить від якісного стану та динаміки зростання основних фондів.

Згідно даних таблиці 2.3 видно, що структура фондів змінилась, досить істотно. Збільшилась величина промислово-виробничих фондів, що є позитивним показником, адже саме вони приймають безпосередню участь у реалізації продукції. Ми можемо сказати, що у структурі основних фондів промислово-виробничі фонди мають питому вагу, яка на початку року становила 99,75%, а на кінець року - 99,88%.

До виробничих фондів входять також і виробничі основні фонди інших галузей, але на підприємстві їх немає. За період 2010 року збільшилась і величина невиробничих фондів, які на кінець року становлять 43,4 тис. грн. і займають лише 0,12% у структурі основних фондів.

У процесі комерційної діяльності основні засоби зношуються фізично і старіють морально. Ступінь фізичного зносу основних засобів визначається в процесі нарахування амортизації.

Показники стану й ефективності використання основних засобів можна об'єднати в три групи, які характеризують:

1) забезпечення підприємства основними засобами;

2) стан основних засобів;

3) ефективність використання основних засобів.

До показників, які характеризують забезпеченість підприємства основними засобами, належать: фондомісткість, фондоозброєність, коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства.

Фондомісткість є величиною зворотною до фондовіддачі. Цей показник дає можливість визначити вартість основних засобів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними засобами. За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість - до зменшення. Забезпеченість підприємства основними виробничими засобами визначається рівнем фондоозброєності праці. Останню розраховують як відношення вартості основних виробничих засобів до чисельності працівників підприємства.

Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства визначається як відношення вартості основних виробничих засобів (за вирахуванням суми їхнього зносу) до вартості майна підприємства.

Якщо коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства сягає критичної позначки (0,2 - 0,3), то реальний виробничий потенціал підприємства буде низьким і треба терміново шукати кошти для виправлення становища.

Стан основних виробничих засобів характеризують через такі коефіцієнти: зносу основних засобів; придатності; оновлення; вибуття (приросту) основних засобів.

Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах. Коефіцієнт зносу визначається відношенням суми зносу основних засобів до балансової вартості основних засобів.

Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів. Він показує частку введених основних засобів за визначений період у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду.

Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних засобів, тобто ступінь вибуття тих основних засобів, які або морально застаріли, або зношені й непридатні для дальшого використання. Позитивною в діяльності підприємства є ситуація, коли вартість введених у дію основних засобів перевищує вартість вибулих основних засобів. Для цього розраховується коефіцієнт приросту основних засобів. До показників, які характеризують ефективність використання основних засобів, належать: фондовіддача, рентабельність основних засобів, сума прибутку на одну гривню основних засобів. Найбільш загальним показником, який характеризує ефективність використання основних засобів, є фондовіддача.

Відносним показником ефективності використання основних засобів є рентабельність. Цей показник визначається за формулою:

Рф = (Пз/Фк) *100%, (2.1)

де Рф - рентабельність основних засобів;

Пз - загальний прибуток за звітний період;

Фк - балансова вартість основних засобів на кінець звітного періоду.

Абсолютним показником ефективності використання основних засобів є сума прибутку на одну гривню основних засобів.

До показників ефективності використання основних засобів можна також віднести показник питомої ваги активної частини основних засобів у їх загальній сумі.

Отже, проаналізуємо показники використання основних фондів на основі даних, наведених в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Динаміка показників ефективності використання основних фондів за 2009-2010 рр.

Показники

2009 р.

2010 р.

Відхилення, грн.

Темпи росту, %

1. Обсяг товарної продукції, тис грн.

110862,2

217120,9

+106258,7

195,85

2. Середньорічна вартість ОФ, тис. грн.

11268,75

18357

+7088,25

162,90

у т. ч. машин та обладнання

5610,9

16265,75

+10654,85

289,90

3. Питома вага активної частини у вартості основних фондів, %

49,79

62,48

+12,69

125,

4. Середньооблікова чисельність ПВП, осіб.

540

627

+87

116,11

5. Чистий прибуток, тис. грн.

3993,1

6025,9

+2032,8

150,91

6. Фондовіддача, грн.

9,84

11,83

+1,99

120,22

7. Фондомісткість, грн.

0,10

0,08

-0,02

80,00

8. Фондоозброєність, грн.

20,86

29,28

+8,42

140,36

9. Машиновіддача, грн.

19,76

13,35

-6,41

67,56

10. Рентабельність ОФ, %

35,44

32,83

-2,61

92,64

11. Сума виведених основних фондів протягом року, тис. грн.

13350,3

808,9

-12541,4

6,06

12. Сума введених основних фондів протягом року, тис. грн.

8164,1

18515,7

+10351,6

226,79

13. Сума зносу основних фондів, тис. грн.

2890,4

5737,5

+2847,1

198,51

14. Коефіцієнт зносу основних засобів

0,26

0,31

+0,05

119,23

15. Коефіцієнт придатності основних засобів

0,74

0,69

-0,05

93,24

16. Коефіцієнт оновлення основних засобів

0,72

1,01

+0,29

140,28

17. Коефіцієнт вибуття основних засобів

1,18

0,04

-1,14

3,40

З даних таблиці видно, що рівень фондовіддачі має тенденцію до збільшення, а фондомісткості - до зменшення, що є позитивним фактором, тобто у 2010 році рівень фондовіддачі зріс на - 20,22%, а фондомісткість зменшилась на - 0,02 грн. Також позитивним фактором є і збільшення фондоозброєності, яка у 2010 році становить 29,28, що на 40,36% більше, ніж у попередньому році.

Прослідковується збільшення питомої ваги активної частини у вартості основних фондів, яка становить 62,48%. Та незадовільними є результати, отримані внаслідок розрахунків коефіцієнтів зносу основних засобів, який у 2010 році становить 0,31, що на 0,05 більше ніж у попередньому році. Таку ж ситуацію ми спостерігаємо і щодо коефіцієнтів придатності основних засобів, оновлення основних засобів, але коефіцієнт вибуття основних засобів зростає, що свідчить про те, що на підприємстві існує тенденція зношення та зменшення придатності до роботи фондів, що в майбутньому може призвести до фатальних наслідків. Отже, керівництву варто виділити більше коштів на оновлення основних фондів.

На відмінну від основних виробничих фондів оборотні фонди споживаються в одному виробничому циклі, і їхня вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції. При цьому одна їхня частина в речовій формі входить у створений продукт і набирає товарної форми, в якій її буде використано споживачем. Інша частина також повністю споживається в процесі виробництва, але втрачаючи свою споживну вартість, у речовій формі в продукт не входить.

Оборотні фонди поділяються на ряд груп:

виробничі запаси;

незавершене виробництво;

витрати майбутніх періодів.

Сукупність оборотних фондів та фондів обігу підприємства становлять його оборотні засоби (оборотні кошти).

Оскільки використання оборотних фондів не менше важливе в діяльності підприємства, прослідкуємо динаміку показників їх використання, опираючись на дані, наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Динаміка показників ефективності використання оборотних фондів за 2008 - 2010 рр.

Показник

2008 р.

2009 р.

2010 р.

1. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, робіт, послуг, тис. грн.

90629,3

92623,5

179549,5

2. Обсяг товарної продукції, тис. грн.

108470,4

110862,2

217120,9

3. Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн.

6459,75

15010,4

23574,2

4. Прибуток від реалізації, тис. грн.

5833,4

11185,4

17483,7

5. Матеріальні витрати, тис. грн.

62594,6

61726,2

142477,3

6. Коефіцієнт оборотності оборотних засобів

16,79

7,39

9,21

7. Рентабельність оборотних засобів, %

90,30

74,52

74,16

8. Період обороту оборотних засобів, днів

4,92

4,83

5,16

9. Матеріаловіддача, грн.

1,45

1,50

1,26

10. Матеріаломісткість, грн.

0,69

0,67

0,79

З даної таблиці видно, що незважаючи на збільшення матеріальних витрат, які зросли в порівнянні з 2009 роком майже на 131%, спостерігається ріст прибутку майже на 56,31%, що у грошовому виразі становить 6298,3 тис. грн. також ми бачимо, що збільшується середньорічна вартість оборотних засобів у 2009 році на 8550,65 тис. грн., а у 2010 році - на 8563,8 тис. грн., що на 57,05% менше, ніж у 2009 році. Відповідно і збільшуватися коефіцієнт оборотності оборотних засобів за досліджуваний період. Прослідковується коливання матеріаловіддачі, яка найбільшою була у 2009 році (1,50 грн.), на що вплинуло чимале збільшення обсягу товарної продукції.

Отже, ми можемо сказати, що підприємство використовує оборотні фонди не повною мірою, хоча й показує прибуткову діяльність.

2.3 Аналіз ефективності товаропостачання ТОВ "Склад-продовольчий"

Структуру товаропостачання Рівненської філії ТОВ "Склад-продовольчий" представимо на рис.2.3.

Рисунок 2.3 Структура товаропостачання

Рівненська філія виконує роль керівника мережі продажів компанії, приймає заявки на продукцію і здійснює її замовлення в головному офісі компанії і доставки до роздрібних відділів продажів.

Укрупнений асортиментний перелік товарів підприємства можна представити в наступному вигляді:

Морозиво;

М'ясні напівфабрикати;

Рибні напівфабрикати;

Овочеві суміші.

У таблиці 2.6 представимо структуру товарообігу Рівненської філії компанії.

Таблиця 2.6

Структура товарообігу Рівненської філії компанії

Напрямок діяльності

Товарообіг

2008 рік

2009 рік

2010 рік

тис. грн.

пит. вага, %

тис. грн.

пит. вага, %

тис. грн.

пит. вага, %

Морозиво

1 272

5,5

1 815

6,9

2 211

6,9

М'ясні напівфабрикати

10 568

46,0

12 173

46,4

15 432

47,8

Рибні напівфабрикати

8 829

38,4

9 725

37,1

11 208

34,7

Овочеві суміші

2 316

10,1

2 526

9,6

3 423

10,6

Всього

22 985

100,0

26 239

100,0

32 274

100,0

Рисунок 2.4 Структура товарообігу

Таким чином, в структурі товарообігу компанії не відбулося значних змін, основну частку протягом всього аналізованого періоду займають м'ясні напівфабрикати, частка товарообігу даного виду в 2008 році займала 45,0%, а в 2010 році частка даної категорії товару зросла до 47,8%.

Найменшу частку в структурі товарообігу протягом всього аналізованого періоду займають овочеві суміші, так питома вага цієї категорії продукції у 2008 році становив 5,5%, а в 2010 році він збільшився на 1,4% і склав 6,9%.

У таблиці 2.7 проаналізуємо динаміку товарообігу компанії.

Таблиця 2.7

Аналіз товарообігу за 2008-2010 роки

Напрямок діяльності

Товарооборот, тис. грн.

Динаміка

2008

2009

2010

2009 - 2008

2010 - 2009

2010 - 2008

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

Морозиво

1 272

1 815

2 211

543

42,7

396

21,8

939

73,9

М'ясні напівфабрикати

10 568

12 173

15 432

1 605

15,2

3 259

26,8

4 864

46,0

Рибні напівфабрикати

8 829

9 725

11 208

896

10,1

1 483

15,2

2 379

26,9

Овочеві суміші

2 316

2 526

3 423

210

9,1

897

35,5

1 107

47,8

Всього

22 985

26 239

32 274

3 254

14,2

6 035

23,0

9 289

40,4

Рисунок 2.5 Динаміка товароруху

В цілому товарообіг підприємства в 2010 році по відношенню до 2008 року збільшився на 9 289 тис. грн., або на 40,4%, так само слід зазначити, що по відношенню до попереднього року спостерігається позитивна динаміка товарообігу на 6035 тис. грн., або на 23,0%.

Так як Рівненська філія компанії працює на території всієї України, то далі в таблиці 2.9 проаналізуємо географічну структуру каналів товароруху.

Таблиця 2.8

Структура географії каналів товароруху

Район продаж

Товарорух

2008

2009

2010

тис. грн.

пит. вага, %

тис. грн.

пит. вага, %

тис. грн.

пит. вага, %

Рівне

10 127

44,1

11 542

44,0

14 431

44,7

Тернопіль

7 322

31,9

8 823

33,6

11 212

34,7

Житомир

3 512

15,3

3 912

14,9

4 303

13,3

Інші

2 024

8,8

1 962

7,5

2 328

7,2

Всього

22 985

100,0

26 239

100,0

32 274

100,0

Таким чином, структура товароруху зазнала деяких змін, намітилася тенденція зростання частки товарообігу м. Тернопіль, так питома вага продажу в в 2010 році склав 34,7%, проти 31,9% у 2008 році, тобто частка зросла на 2,8%.

У таблиці 2.9 представимо динаміку руху товару.

Таблиця 2.9

Аналіз руху товару за 2008-2010 роки

Район продаж

Товарооборот, тис. грн.

Динаміка

2008

2009

2010

2009 - 2008

2010 - 2009

2010 - 2008

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

Рівне

10 127

11 542

14 431

1 415

14,0

2 889

25,0

4 304

42,5

Тернопіль

7 322

8 823

11 212

1 501

20,5

2 389

27,1

3 890

53,1

Житомир

3 512

3 912

4 303

400

11,4

391

10,0

791

22,5

Інші

2 024

1 962

2 328

-62

-3,0

366

18,7

304

15,0

Всього

22 985

26 239

32 274

3 254

14,2

6 035

23,0

9 289

40,4

Рисунок 2.6 Динаміка товароруху

За аналізований період обсяг товарообігу підприємства збільшився на 40,4%, що відбулося в основному за рахунок зростання продажів в Тернополі і Житомирі, приріст товарообігу по яких склав 53,1% і 42,5%, відповідно.

2.4 Управління товаропостачанням у ТОВ "Склад-продовольчий"

Сучасний бізнес передусім базується на управлінні. Якщо люди - це основа підприємницької діяльності, то управління ними відіграє головну роль в фінансових результатах підприємства. Як організує керівник управління персоналом, так і буде працювати підприємство. Ефективне управління приведе до бажаних успіхів та до досягнення головної місії підприємства - це максимальне отримання прибутку.

Проаналізуємо основні показники ефективності управління на підприємстві за 2008-2010 рр. за даними наведених в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10

Динаміка основних показників ефективності управління на підприємстві за 2008-2010 рр.

Назва показників

Одиниця виміру

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Темп зростання (зниження) 2008р. до 2010р., %

1. Обсяг товарної продукції

тис. грн.

75347,9

80160,9

179245,3

223,61

2. Чисельність працюючих, всього

осіб

457

540

627

110,35

у т. ч. управлінських працівників

осіб

41

92

53

57,61

3. Валовий прибуток

тис. грн.

5833,4

11185,4

17483,7

156,31

4. Валові витрати

тис. грн.

84795,9

81438,1

162065,8

199,00

5. Витрати на управління

тис. грн.

2186,7

2923,6

3871,5

132,42

6. Фонд оплати праці, всього

тис. грн.

3532,1

4912,4

7170,3

145,96

у т. ч. управлінських працівників

тис. грн.

181,7

132,5

165,9

125,21

7. Обсяг реалізації продукції на 1 управлінського працівника

тис. грн.

1837,75

871,31

3381,99

388,15

8. Валовий прибуток на 1 грн. витрат на управління

грн.

2,67

3,83

4,52

180,02

9. Питома вага витрат на управління у валових витратах

%

2,58

3,59

2,39

66,57

10. Питома вага управлінських працівників у загальній чисельності

%

8,97

17,04

8,45

49,59

11. Питома вага ЗП управлінських працівників у загальному фонді оплати праці

%

5,14

2,70

2,31

85,56

З даних, наведених в таблиці, видно, що збільшується чисельність працюючих (з 457 чол. до 627 чол.). Щодо чисельність управлінських працівників, спостерігається коливання цього показника так у 2009 році був значний ріст і їх чисельність змінилась з 41 ос. до 92 ос., але у 2010 році кількість осіб зменшилась на 39 осіб, тобто можна сказати, що виробництво на підприємстві стало більш автоматизованим і не потребує збільшення управлінських працівників.

Щодо витрат на управління, то вони мають тенденцію зростати. Так у 2009 році вони збільшились на 736,9 тис. грн., а у 2010 році на 947,9 тис. грн., що пояснює коливання питомої ваги витрат на управління у загальних витратах, яка у 2009 році була найбільшою і становили 3,59 %, тому що приріст загальних витрат відбувся не основною мірою через приріст витрат на управління.

А уже у 2010 році питома вага управлінських витрат зменшилась до 2,39%, але це й показник є меншим, ніж у 2008 році на 0, 19%, що є негативним показником і значить, що підприємство приділяє меншу увагу ефективній роботі апарату управління.

Збільшується обсяг товарної продукції, що сприяє росту валового прибутку (з 5833,4 тис. грн. до 17483,7 тис. грн. за 2008-2010 роки), а це збільшує прибуток на 1 грн. витрат управління.

Загалом можна сказати, що на підприємстві здійснюється ефективне управління, але варто звернути увагу на структуру витрат на управління.

Витрати на управління - включають витрати на утримання й обслуговування апарату управління виробничими та невиробничими підрозділами, а також витрати на утримання й обслуговування апарату управління підприємства (адміністративні витрати).

Отже проаналізуємо показники витрати на управління наведені у таблиці 2.11.

Таблиця 2.11

Структура витрат на управління в динаміці за 2008-2010 рр. на підприємстві

Назва витрат

2008 р.

2009р.

2010 р.

Зміна витрат у 2008 р. по відношенню до 2010 р.

тис. грн.

структура, в %

тис. грн.

структур, в %

тис. грн.

структур, в %

тис. грн.

у %

1. На оплату праці, всього

181,7

8,31

132,5

4,53

169,9

4,39

-11,8

93,51

в т. ч.:

основна зарплата

102,3

4,68

94,3

3,22

105,1

2,72

2,81

102,74

- премії і доплати

79,4

3,63

38,2

1,31

64,8

1,67

-14,6

81,61

2. На техніку управління, всього

647,3

29,60

917,6

30,39

1112,3

26,73

465

171,84

в т. ч.:

носії інформації (бланки, папір, дискети)

274,2

12,54

371,2

12,70

461,3

10,91

187,1

168,23

- утримання та ремонт техніки управління

373,1

17,06

546,4

17,69

651

15,82

277,9

174,48

3. На організацію та забезпечення управління, всього

411,5

18,82

992,3

32,94

1508,1

36,95

1096,6

366,49

в т. ч.:

НДР та НОУП

88,3

4,04

322,9

10,04

880,1

21,73

791,8

996,72

- підготовка та підвищення кваліфікації управлінських кадрів

110,9

5,07

291,1

9,96

346

7,94

235,1

311,99

- заходи по вдосконаленню управління

212,3

9,71

378,3

12,94

282

7,28

69,7

132,83

4. Накладні витрати, всього

946,2

43,27

1013,7

32,14

1251,1

31,93

304,9

132,12

в т. ч.:

службові відрядження й пересування

531,1

24,29

831,1

25,92

931,7

23,07

400,6

175,43

- поштові, телеграфні, телефонні й канцелярські

111,7

5,12

73,3

2,51

213,1

6,11

101,4

190,78

- утримання легкового транспорту

303,4

13,87

109,3

3,71

106,3

2,75

197,1

35,04

Всього витрат на управління

2186,7

100

2923,6

100

3871,5

100

1684,8

177,05

Згідно даних, наведених в таблиці 2.11. видно, що з усіх перелічених витрат підприємства найбільшу частку займають накладні витрати, які збільшились на 304,9 тис. грн., у порівнянні з 2010 роком.

Наступними по величині питомої ваги є витрати на техніку управління, які також збільшуються (у 2009 році на 270,3 тис. грн., а у 2010 році - 195 тис. грн.).

На останньому місці витрати на оплату праці, які то зменшуються, то збільшуються так у 2009 році вони зменшились на 49,2 тис. грн., а у 2010 збільшились на 37,4 тис. грн., тобто на 28,23%.

Це є деякою мірою негативним для діяльності підприємства, адже саме від управлінських працівників передусім залежить організація роботи.

2.5 Шляхи удосконалення товаропостачання торговельного підприємства ТОВ "Склад-продовольчий"

У період постійного реформування економіки України в організації товаропостачання відбулися істотні зміни, які проявилися у трансформації принципів організації комерційної діяльності і каналів просування товарів на ринок, підвищення ролі продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків у забезпеченні населення товарами, а також у зміні структури обороту оптової та роздрібної торгівлі, складу учасників процесу товаропостачання.

Посилення конкуренції на ринку товарів і послуг, нестабільність податкового законодавства, зниження платоспроможності населення, що обслуговується, погіршення матеріально-технічної бази торговельних підприємств вимагають підвищеної уваги до вдосконалення процесу товаропостачання роздрібної торгівлі.

В даний час підвищується роль роздрібних підприємств у формуванні місцевих ринків регіонів. Це проявляється у відродженні власного оптової ланки, розміщенні підприємств роздрібної торгівлі з урахуванням максимального наближення її до покупців, розширення функцій магазинів, розвитку заготівельної та виробничої діяльності.

Правильна організація товаропостачання припускає не тільки максимальний скорочення витрат часу і матеріальних засобів, але і усунення необхідності притягнення робітників крамниць до виконання операцій, зв'язаних з завозом товарів. Тому до товаропостачання подається ряд обов'язкових вимог, основними з яких є: планомірність, безперебійність, ритмічність і економічність.

Планомірність припускає доставку товарів по твердим графікам при найбільш раціональній частоті завозу. Планомірна організація постачання забезпечує широкий і тривкий асортимент товарів, економічне використання праці, складських приміщень і транспортних засобів, сприяє нормалізації товарних запасів і виконанню плану роздрібного товарообороту кожним торговим підприємством.

Безперебійність постачання передбачає регулярну доставку необхідної кількості товарів в потрібному асортименті для забезпечення безперервного продажу.

Ритмічність припускає рівномірний і вчасний завіз, що гарантує безперебійну доставку товарів, дозволяє уникнути скупчення в крамницях наднормативних товарних запасів, створює нормальні умови для торгового обслуговування населення і виконання плану роздрібного товарообороту. Однак ритмічність не слідує ототожнювати з планомірністю, оскільки ритм постачань може змінюватися в залежності від кон'юнктурних вагань.

Економічність як принцип раціонального товаропостачання передбачає ощадливе витрачання засобів, зв'язане з доставкою, обробкою і зберіганням товарів. Це досягається шляхом ефективного використання транспорту, механізації вантажно-розвантажувальних робіт, розробки єдиних технологічних рішень доставки, комплектування і упаковки товарів в тару-обладнання, в як після цього товари надходять в крамниці самообслуговування для роздрібного продажу.

При рішенні питання про вибір найбільш економічних схем товаропостачання слідує виходити з необхідності досягнення найбільших результатів при мінімальних витратах. Для цього необхідно забезпечити ритмічне і безперебійне постачання крамниць товарами, встановити нормативи товарних запасів в опт і роздріб при мінімальних транспортних, експлуатаційних і інших видатках. Оскільки витрати на перевезення товарів в визначаються ефективним використанням транспорту, дуже важливо встановити раціональні засоби доставки, що б максимально виключали надмірно дальні, зустрічні, повторні і інші нераціональні перевезення, порожні пробіг, простої при вантажно-розвантажувальних роботах, дозволяли використати більш досконалі вигляди транспорту і багатооборотної тари, а також сприяли розвитку централізованих доставок як самих ефективних і доцільних.

Розвиток галузей діяльності в сфері товаропостачання на основі зміцнення внутрішньосистемної інтеграції, вдосконалення господарських зв'язків роздрібної торгівлі з постачальниками товарів обумовлюють необхідність уточнення сутності товаропостачання та обгрунтування напрямів його вдосконалення в системі торговельної діяльності підприємств.

В зв'язку з чим проаналізоване торговельне підприємство, а саме ТОВ "Склад-продовольчий" є головним об'єктом для розгляду питання удосконалення його товаропостачання.

Шляхи удосконалення управління товаропостачання на ТОВ "Склад-продовольчий" включають в себе контроль за виконанням обов'язків, мотивація, оплата, планування й оцінка. Займаючись цією діяльністю, менеджери повинні пам'ятати про наступні пріоритети:

– створення міцних зв'язків з оптовими підприємствами;

– акцент на цінність товару для споживача, а не на його ціну;

– сегментування і позиціонування товару;

– збільшення об'ємів товару.

Дослідження в цієї області дозволили виділити три основні характеристики високоефективних оптових підприємств та виробників:

– високий рівень мотивації до досягнення мети, в основі якої індивідуальна потреба в лідерстві;

– емпатія, здатність розуміти систему товаропостачання;

– впевненість у собі, достатній професіоналізм для того, щоб закупити будь-який товар будь-якому покупцю.

Крім того, набір необхідних характеристик товаропостачання залежить від особливостей товару, з яким він буде працювати. Визначення критеріїв: починають з аналізу роботи продавця, його задач і обов'язків, що дозволяє визначити необхідний для торгового представника рівень утворення, кваліфікації, досвіду і його особисті якості.

Для ефективного функціонування служби товаропостачання насамперед повинні бути вирішені питання мотивації й оплати.

Мотивація продавців оптового товару залежить від дії наступних факторів:

– наявність сильного лідера;

– позитивна реакція на слова і дії керівників:

– переконання;

– постановка цілей;

– додаткові стимули.

Стимулюючи додаткові зусилля відділу постачання, необхідно винагороджувати тих, хто досяг високих результатів. Нижче приведені види винагород, найбільш привабливі для працівників відділу постачання:

- грошове;

- просування по службі;

- особистий ріст;

- досягнення мети.

До найважливіших функцій цього підрозділу в аспекті удосконалення ефективності товаропостачання входять:

аналіз специфікацій і визначення на його основі критеріїв відбору постачальників;

проведення рейтингу постачальників;

прийняття рішення про вибір постачальника, розсилання заявок;

відвідування підприємств-постачальників з метою перевірки їх відповідності вимогам, які висуває підприємство;

проведення переговорів з постачальниками;

перевірка якості товарів, одержаних від постачальників;

оцінювання ефективності роботи з постачальниками;

оперативна робота з організації процесу постачання.

Висновки

Основною метою бакалаврської роботи є розробка заходів щодо вдосконалення системи товаропостачання ТОВ "Склад-продовольчий".

Для досягнення поставленої мети в роботі проведено аналіз існуючої системи товаропостачання в ході якого виявлено такі результати:

керівництво діями компанії здійснюється централізовано з міста Рівне, весь персонал компанії знаходиться там же, у підприємства є великі складські приміщення та значний автомобільний парк.

доставку продукції по містах і інших населених пунктах здійснюється силами працівників Рівненської філії, доставка продукції компанії здійснюється за рахунок головного офісу, розташованого в місті Рівне.

структура персоналу підприємства за аналізований період зазнала деякі зміни, так у 2010 році в порівнянні з базисним 2008 роком частка чисельності адміністративно-господарського персоналу знизилась на 7,5% і склала 12,5% у загальній чисельності працівників.

Основну частку в загальній чисельності персоналу протягом усього періоду займають працівники транспортно-складського відділу, так питома вага цієї категорії персоналу варіювався від 60,0% у 2008 році до 67,5% у 2010 році.

Дана ситуація пояснюється тим, що підприємство займається роздрібною торгівлею продукції, тобто реалізує товари зі складу в роздрібні точки, доставка здійснюється працівниками філії, що пояснює велику питому вагу цієї категорії працівників.

Рівненська філія виконує роль керівника мережі продажів компанії, приймає заявки на продукцію і здійснює її замовлення в головному офісі компанії і доставки до роздрібних відділів продажів.

укрупнений асортиментний перелік товарів підприємства можна представити в наступному вигляді:

морозиво;

м'ясні напівфабрикати;

рибні напівфабрикати;

овочеві суміші.

В структурі товарообігу компанії не відбулося значних змін, основну частку протягом всього аналізованого періоду займають м'ясні напівфабрикати, частка товарообігу даного виду в 2008 році займала 45,0%, а в 2010 році частка даної категорії товару зросла до 47,8%.

Найменшу частку в структурі товарообігу протягом всього аналізованого періоду займають овочеві суміші, так питома вага цієї категорії продукції у 2008 році становив 5,5%, а в 2010 році він збільшився на 1,4% і склав 6,9%.

За аналізований період обсяг товарообігу підприємства збільшився на 40,4%, що відбулося в основному за рахунок зростання продажів в Тернополі і Рівному, приріст товарообігу по яких склав 53,1% і 42,5%, відповідно.

Найбільшу частку у витратах підприємства займають постійні витрати, але слід звернути увагу, що із зростанням товарообігу частка постійних витрат знижується.

За аналізований період витрати філії компанії виросли на 12 363 тис. грн., або на 68,2%, у тому числі постійні витрати зросли на 73,4%, а змінні на 65,8%.

Крім собівартості товару і заробітної плати персоналу з відрахуваннями, більшу частку в структурі витрат підприємства займають транспортні витрати, так за аналізований період вони зросли на 4 410 тис. грн., або на 140%.

Проведений аналіз показав, що кількість автотранспорту підприємства неухильно зростає, що пояснюється зростанням обсягів продажів, але як негативний момент слід відзначити зростання вартості 1 години роботи автотранспорту.

запас фінансової міцності Рівненської філії ТОВ "Склад-продовольчий" має стійку тенденцію зниження і склав у 2008 році 10 515 тис. грн., що відповідає 45,7%, в 2010 році запас фінансової міцності значно знизився і склав 4 906 тис. грн., що відповідає 15,2%.

Це означає, що підприємство в 2008 році здатне було витримати 46-процентне зниження товарообігу без серйозної загрози для свого фінансового становища, а в 2010 році лише 15-відсоткове зниження.


Подобные документы

  • Вимоги і принципи, джерела та методи товаропостачання. Управління товаропостачанням торгівельного підприємства. Аналіз організації товаропостачання ПАТ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2". Визначення кількості товарів і частоти їх завезення.

    курсовая работа [523,9 K], добавлен 17.12.2012

  • Організаційна діяльність роздрібного торгівельного підприємства. Матеріально-технічна база фірми. Формування асортименту організації. Джерела товаропостачання підприємства. Рекламна діяльність. Аналіз комерційної діяльності і торгово-технічного процесу.

    отчет по практике [209,1 K], добавлен 24.09.2016

  • Торговельне підприємство як суб'єкт господарської діяльності. Механізм фінансової діяльності торговельного підприємства. Особливості цінової політики підприємства. Аналіз асортиментної політики та маркетингової стратегії торговельного підприємства.

    дипломная работа [737,9 K], добавлен 13.05.2012

  • Дослідження формування господарських зв’язків суб’єктів роздрібної торгівлі з постачальниками товарів. Аналіз організації товаропостачання та пошук шляхів вдосконалення організації цього процесу. Шляхи формування широкого та стійкого асортименту товарів.

    курсовая работа [978,5 K], добавлен 20.09.2013

  • Роздрібний товарообіг магазину, процес товаропостачання. Конкурентне середовище підприємства, організаційна структура, система керування персоналом. Технологія побудови стратегічних планів. Програма стимулювання збуту для торгівельного підприємства.

    отчет по практике [625,7 K], добавлен 22.11.2011

  • Поняття товарної політики торговельного підприємства. Фактори, що впливають на формування товарного портфелю торговельного підприємства. Обгрунтування планового обсягу та товарної структури товарообігу торговельного підприємства ЗАТ "Вентиляційні систем".

    курсовая работа [5,5 M], добавлен 11.07.2010

  • Поняття та структура комерційної діяльності торговельного підприємства. Основні методи досягнення комерційного успіху. Реклама як елемент комерційного успіху торговельного підприємства. Способи зменшення комерційного ризику на прикладі маркету "АТБ".

    курсовая работа [635,7 K], добавлен 14.05.2014

  • Сутність та роль асортиментної політики в організації комерційної діяльності торговельного підприємства. Організаційно-економічна характеристика ЧП "Абсолют". Фактори, що впливають на формування асортименту товару. Шляхи вдосконалення роботи підприємства.

    курсовая работа [49,6 K], добавлен 22.03.2010

  • Робота завідувача роздрібного торговельного підприємства, товарознавця, фахівця оптового підприємства. Функції інспектора-товарознавця та торговельного інспектора. Діяльність в торговельно-посередницькій сфері на робочому місці комерційного агента.

    отчет по практике [67,1 K], добавлен 09.02.2016

  • Принципи та завдання торговельних підприємств щодо здійснення комерційної роботи. Організація вивчення попиту та формування товарного асортименту в магазині, комерційні зв’язки підприємства, порядок укладання договорів, оцінка ефективності діяльності.

    курсовая работа [94,4 K], добавлен 09.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.