Особливості експертизи легкових автомобілів

Аналіз ринку легкових автомобілів та нормативної бази, яка регулює вільний обіг легкових автомобілів в Україні. Методи експертизи й визначення митної вартості легкових автомобілів. Митне оформлення легкових автомобілів індивідуального користування.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 15.09.2008
Размер файла 125,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Згідно з цими стандартами кожен випущений автомобіль в обов'язковому порядку повинний мати індивідуальний ідентифікаційний номер "VIN" - Vehicle Identification Number (далі VIN) - ідентифікаційний номер транспортного засобу.

Згідно з цими стандартами VIN складається з 17 літерних і цифрових символів і містить повну інформацію про виробника, модель автомобіля, про рік постановки на виробництво, номер кузова та ін (рис3).

Рис. 3. Загальна схема VIN номера легкового автомобіля

Структурна комбінація цифрових і літерних позначень, з яких складається ідентифікаційний номер, поділяється на три частини [1].

Перша частина - Міжнародний ідентифікаційний код виробника - World Manufacturer Identifier (далі WMI). Це частина VIN, що визначає виробника. У сполученні з іншими частинами VIN, код забезпечує унікальність VIN для всіх автомобілів, що випускаються у світі, на 30-річний період.

Міжнародний ідентифікаційний код виробника (WMI) містить у собі три знаки:

Ш перший позначає географічну область, де вироблений автомобіль;

Ш другий - країну-виробника;

Ш третій - код самого виробника, що найчастіше привласнюється;

Ш регіональній філії фірми.

Якщо транспортний засіб виготовлений на заводі в Північній Америці, то перший знак в його Міжнародному ідентифікаційному коді виготовлювача буде від 1 до 5, якщо в Європі - від S до Z, якщо в Африці - від А до Н, а в Азії -від J до R і т.д.

Букви і цифри, використовувані на перших двох знаках WMI, відповідно до ІСО 3780 закріплює за країною і контролює міжнародне агентство "Спілка автомобільних інженерів (SAE)", що працює під керівництвом Міжнародної організації по стандартизації (ІСО).

Найбільші російські та українські виробники мають наступні позначення WMI (додаток 18).

Описова частина (VDS) складається із шести цифрових або буквених знаків. Виробники автомобілів заповнюють її на власний розсуд.

Зазвичай в описову частину заносять інформацію про встановлений двигун, повну масу або тип кузова. Кожний з цих показників зашифрований визначеною буквою або цифрою у відповідності зі стандартами конкретної фірми. Загального стандарту для всіх автовиробників не існує.

Для розшифровки цього запису необхідно звертатися на фірму, що випустила автомобіль, або технічний центр по ремонту й обслуговуванню автомобілів даної марки. Тільки там можуть зробити кваліфіковану консультацію з цих питань.

Якщо індекс транспортного засобу включає менше шести знаків, на незаповнені місця останніх знаків VDS (праворуч) проставляють нулі.

При необхідності відображення в ідентифікаційному номері варіантності або комплектності транспортного засобу може бути застосований їхній умовний код, що привласнює підприємство - власник оригіналів конструкторської документації.

Таблиця 3

Приклади застосування умовних кодів у якості
описової частиниVIN (VDS)

Позначення транспортного засобу за конструкторською документацією

Умовний код виробу, прийнятий в якості описової частини (VDS)

повна

скорочена

214127-00000010-01

214127-01

2141 TS

2141-0000117

2141-117

2141 SL

21413-0000117-01

21413-117-01

21413 N

Ця частина так як і WMI, в сполученні з частиною VIN, що містить інформацію про якісні характеристики, забезпечує унікальність всіх автомобілів, вироблених за 30 років [1].

Вказівна частина ідентифікаційного номера (VIS) складається з восьми знаків, причому останні чотири обов'язково повинні являти собою цифри.

Зазвичай виробник за допомогою першого знака вказує рік випуску автомобіля, а за допомогою другого знака - завод, що випустив транспортний засіб. Останні шість знаків - це порядковий номер виробленого автомобіля.

Не завжди всі шість знаків є значущими цифрами. Іноді кілька знаків (від одного до трьох) залишаються порожніми. Більшість виробників заповнює їх нулями, а деякі фірми - визначеними буквами. Наприклад, концерн "Volkswagen" вибрав для цієї мети букву Z. Тому наявність у номері однієї букви Z, двох ZZ, трьох ZZZ або навіть більше букв Z нічого не говорить, це фактично нулі .

Стандарт рекомендує і символи для позначення року випуску автомобіля на весь період, на який передбачене його дія (додаток 19).

У стандарті зазначено слідуючі вимоги щодо VIN номера:

о для написання VIN можуть використовуватися тільки наступні арабські цифри і латинські букви:

арабські цифри -1234567890:

латинські букви -ABCDEFGHJKLMNPRSTVWXYZ (букви I, О и Q не повинні використовуватися).

о VIN, внесений у документ, повинний бути надрукований в один рядок без проміжків між частинами.

о VIN, нанесений на автомобіль або спеціальну пластину виготовлювача, повинний бути зображений в один або два рядки без проміжків і поділів посередині частин.

Таким чином, VIN є основною ознакою ідентифікації транспортного засобу а також є носієм практично всієї необхідної інформації про автомобіль.

Міжнародний ідентифікаційний код виробника (WMI) визначає - 3 знаки:

§ географічний район;

§ країну - виробника;

§ фірму - виробника;

Описова частина (VDS) - 6 знаків:

¤ повна маса автомобіля;

¤ тип кузова;

¤ інформація про встановлений двигун;

¤ інша інформація, що характеризує автомобіль, на розсуд фірми-виробника.

Вказівна частина (VIS) - 8 знаків:

>рік випуску автомобіля;

>код заводу, що випустив автомобіль;

>номер автомобіля (кузова).

>інша інформація.

Двигуни внутрішнього згоряння, а також шасі і кабіни вантажних автомобілів, блоки двигунів повинні мати маркування - ідентифікаційний номер складової частини.

Двигуни маркуються на блоці в одному місці. Блоки двигунів маркують в одному місці, при цьому першу частину ідентифікаційного номера складової частини автомобіля, аналогічну VDS, допускається не вказувати.

Безпосередньо на двигун наноситься наступне маркування:

¦товарний знак підприємства-виробника;

¦індекс виробу (для двигунів автотранспортних засобів);

¦порядковий виробничий номер виробу.

Перераховані дані вказуються в таблиці, яка встановлюється на двигун.

У додатку 20 наведено приклад структури і змісту маркування двигунів німецького автомобіля “Opel Vectra”.

Враховуючи величезну кількість автомобілів які експлуатуються на території україни, методологічні проблеми дослідженнь з питань виявлеення фактів заміни вузлів і агрегатів ТЗ, є досить актуальними.
Необхідно відзначити, що дослідження даного виду мають комплексний характер і вимагають використання спеціальних знань у різних областях судової експертизи:

о для дослідження слідів знарядь і інструментів, ідентифікаційних номерів ТЗ необхідні знання в області трасології;

о для дослідження лакофарбових покриттів з метою встановлення фактів заміни пофарбованих деталей автомобілів вимагає застосування спеціальних знань в області криміналістичної експертизи матеріалів, речовин і виробів;

о для встановлення фактів внесення змін у записі в правовстановлюючих документах на ТЗ необхідно залучати фахівців в області судово-технічної експертизи документів;

для вирішення питань по комплектації ТЗ залучають експертів-автотоварознавців.

Для вирішення питання про факти заміни агрегатів (вузлів) ТЗ спочатку проводиться загальний огляд автомобіля з метою збору даних, необхідних для його ідентифікації і встановлення фактичної комплектації, що підлягають порівнянню з даними, отриманими з інших джерел (технічні паспорти, "датен"-карти й ін.) [9].

При огляді номерної панелі виробляється пошук ознак її заміни, заміни номерної площадки, визначаються характеристики зовнішнього шару лакофарбового покриття, встановлюється зміст видимого номера, оцінюються його структура і відповідність моделі автомобіля, що оглядається, вид, загальні розміри і розташування, розміри і розташування знаків щодо лінії рядка, візуально помітні ознаки зміни знаків.При виявленні ознак зміни номера проводяться дослідження по встановленню первинного ідентифікаційного номера ТЗ. Огляд номерної і кодової табличок спрямований на одержання даних про модель ТЗ, код ЛФП та інших даних, що відносяться до його комплектації, встановлення способу виготовлення і слідів заміни (переустановки), ознак зміни позначень.

При огляді деталей моторного відсіку виробляється пошук позначень часу їхнього виготовлення, ознак заміни (ремонту), слідів перефарби (на трубопроводах, ущільнювачах і ін.). У процесі огляду номера двигуна встановлюється зміст видимого номера, оцінюється його структура і відповідність коду двигуна моделі автомобіля, що оглядається, оцінюються форма, розміри, взаємне розташування знаків, а також візуально помітні ознаки зміни номера.

При огляді скляних елементів автомобіля встановлюються наявні на них позначення, виробляється порівняння маркувальних позначень усіх стекол, визначається час їхнього виготовлення. Ретельно оглядаються ущільнювачі з метою виявлення слідів перефарбування.

При огляді дверцят і дверних прорізів встановлюється наявність і зміст додаткових носіїв даних (сервісних наклейок, сертифікатів, наклейок, що містять дані про комплектацію і технічні характеристики деталей). При огляді панелі приладів встановлюється пробіг автомобіля, наявність і модель радіоприймача, наявність і вид інших приладів, характер обробки панелі приладів. Відзначається також вид трансмісії і кількість передач, наявність і спосіб керування підйомниками стекол і люком.У процесі огляду деталей салону автомобіля необхідно звернути увагу на оббивку даху, дверцят і сидінь, колір ущільнювача днища, наявність ярликів на ременях безпеки, характер кріплення сидінь і накладок, а також оглянути кріпильні елементи з метою пошуку слідів їхньої переустановки (заміни)[8]. Крім того, при огляді автомобіля варто звернути увагу на моделі розсіювачів світлосигнальних приладів і покришок, наявність різного роду накладок з типовими позначеннями і декоративними наклейками, оцінити загальний стан лакофарбового покриття. У процесі загального огляду необхідно постійно звертати увага на відповідність деталей автомобіля його моделі (типові) і часу випуску. Надалі проводиться порівняння даних по комплектації конкретного автомобіля, отриманих з різних джерел.

Впродовж наведеного зазначимо, що за нашою участю було проведено криміналістичне дослідження імпортованих легкових автомобілів, метою якого було встановлення відповідності стандарту ідентифікаційних номерів кузова та двигуна. Експертиза проводилася на базі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України у Київській області. Для проведення криміналістичного дослідження було представлено два легкових автомобіля: “Мерседес-Бенц” з реєстраційним номером: 411 91 ТВ, зеленого кольору та “Фольксваген Пасат”, сірого кольору, без державних номерних знаків. В обох випадках перед експертом було поставлено одинакові завдання:

1. Відповідність стандарту номера кузова та двигуна автомобілів, представлених на дослід-ження;

2. Встановлення первинного номера кузова та двигуна (у випадку їх зміни).

На задній панелі моторного відсіку автомобіля “Мерседес-Бенц” посередині є номерний майданчик, на якому вибито номер кузова "12312010065729". Експертом було встановлено, що на момент проведення дослідження, лакофарбове покриття на номерному майданчику номера кузова нанесено кустарним способом, адгезія з шаром підложки слаба, наявний шар шпатлівки. При візуальному огляді номера кузова та номерного майданчика за допомогою лупи 4 крат при денному та штучному освітленні визначено, що номерний майданчик має однорідну поверхню.

Встановлення факту можливих змін номеру кузова та дослідження його можливого первинного номерного позначення проводилось методом електрохімічного травлення: для цього номерний майданчик знежирювався ацетоном. У ході процесу спостерігалось інтенсивне травлення верхніх шарів металу. Травлення проводилось протягом 20 хв. за допомогою петлі мідного дроту, де закріплено ватний тампон, змочений електролітом (5% розчин лимонної кислоти в 7,5% розчині хлориду калію)(катод). В результаті дослідження встановлено, що номерний майданчик з номером кузова "12312010065729" має межу розділу з поверхнею задньої панелі моторного відсіку. Ознаки межі розділу (колір, розподіл та спосіб розташування шарів та наслоювань металу) свідчать про те, що межа розділу має термомеханічне походження. Таким чином, номерний майданчик з номером кузова "12312010065729" вварено в кузов кустарним способом по периметру.

У ході дослідження місць конфіденційного маркування носіїв з первинним номером кузова не виявлено. При направленні запиту на завод-виробник чи до спеціалізованого дилера встановити первинний номер кузова через маркування комплектуючих не можливо, оскільки термін випуску досліджуваного автомобіля перевищує 10 років (автомобіль 1985 року випуску).

На блоці циліндрів двигуна зліва по ходу руху автомобіля є номерний майданчик, на якому вибито номер двигуна: "615 912 10 220 156". Даний номер двигуна відповідає стандарту, на номерному майданчику "мінусу" металу та слідів механічного втручання немає, наявний номер двигуна є первинним, змінам не піддавався.

Отже, номер кузова "12312010065729" представленого на дослідження автомобіля вварено в кузов кустарним способом; номер двигуна "615 912 10 220 156" представленого на дослідження автомобіля змінам не піддавався, є первинними.

Дослідження автомобіля “Фольксваген Пасат” проводилось за аналогічною схемою. На горизонтальній панелі короба повітря притоку є номерний майданчик, на якому вибито номер кузова "WVWZZZ31ZJE027769". На момент проведення дослідження за допомогою оптичних приладів при денному та штучному освітленні встановлено, що номерний майданчик має неоднорідну поверхню; лакофарбове покриття на номерному майданчику номера кузова відсутнє; сторонніх штрихів в межах розміщення знаків не має, присутній "мінус" металу, спричинений дією травлячих речовин.

Отже, встановлення первинного номеру кузова, як і в попередньому випадку, проводилось методом електрохімічного травлення.

У ході процесу спостерігалось інтенсивне травлення верхніх шарів металу, яке проводилось протягом 20 хв. У результаті дослідження встановлено, що на номерному майданчику з вибитим номером кузова виявлено: на місці шістнадцятого та сімнадцятого знаків "69" встановлено фрагменти первинних знаків, які по своїй конфігурації відповідають первинним знакам "90". Таким чином, номер кузова представленого на дослідження автомобіля змінювався шляхом перебиття окремих знаків, його первинний номер - " WVWZZZ31ZJE027790". Інших змін номеру кузова виявлено не було.

На блоці циліндрів двигуна спереду є номерний майданчик, на якому вибито номер двигуна: "RF 196 637". Встановлення факту можливих змін номеру двигуна та можливого первинного номерного позначення проводилось згідно описаної вище методики (електрохімічного травлення). У результаті дослідження встановлено, що на номерному майданчику з вибитим номером двигуна виявлено: на місці п"ятого та шостого знаків "66" - фрагменти первинних знаків, які, по своїй конфігурації, відповідають первинним знакам "88". Таким чином, номер двигуна, представленого на дослідження автомобіля, змінювався шляхом перебиття окремих знаків, його первинний номер - "RF 198837".

Отже, номери кузова та двигуна автомобіля “Фольксваген Пасат” змінювались шляхом перебиття окремих знаків. А номер кузова "12312010065729" автомобіля “Мерседес-Бенц” відповідає стандарту, проте, його вварено в кузов кустарним способом по периметру. Що ж стосується номера двигуна даного автомобіля (615 912 10 220156), зазначимо, що він є первинним і змінам не піддавався.

Щодо автомобіля “Фольксваген Пасат”, який був представлений на дослідження, можна зробити наступні висновки: номер кузова "WVWZZZ31ZJE027769” змінювався шляхом перебиття окремих знаків, його первинний номер - " WVWZZZ31ZJE027790".

Дослідження номерного майданчика блоку циліндрів, на якому вибито номер двигуна: "RF 196 637" виявили факт зміни номеру шляхом перебиття окремих знаків, тобто, первинний номер двигуна представленого автомобіля - "RF 198 837". Результати досліджень оформлені у вигляді висновків експертизи (додатоки 21,22.).

РОЗДІЛ 3. Митне оформлення легкових автомобілів індивідуального користування

3.1. Порядок визначення класифікаційної належності легкових автомобілів за УКТ ЗЕД

В Українському класифікаторі зовнішньоекономічної діяльності для віднесення транспортного засобу до певної групи використовуються найбільш загальні ознаки класифікації, зокрема, такі як: кількість місць, робочий об`єм циліндра двигуна , новий чи бувший у використанні.

Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) [38] класифікує автомобілі в слідуючому порядку:

Ш у товарну позицію №8702 включаються автомобілі призначені для перевезення не менше ніж 10 чоловік (водій включно). У даній позиції класифікуються автомобілі із робочим об`ємом циліндра не більше 2500см?; із робочим об`ємом циліндра більше 2500см?; із робочим об`ємом циліндра більше 2800см?; із робочим об`ємом циліндра не більше 2800см?; та з двигунами інших типів. Кожна класифікаційна позиція поділяється на нову та таку яка була у вжитку;

Ш товарна позиція №8703 включає такі види транспортних засобів - автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби призначені для перевезення людей (крім тих, що класифікуються в попередній товарній позиції). У даній товарній позиції (як і в попередній), подальша класифікація проводиться в залежності від робочого об`єму циліндрів двигуна. Сюди входять автомобілі робочий об`єм циліндрів яких становить від менше 1000см? , і до більше ніж 3000см?. Кожна класифікаційна позиція також поділяється на нову та бувшу у вжитку; В залежності від товарної позиції нараховується сума мита, яку власник ТЗ зобов`заний внести в касу. Приклади ставок мита на ТЗ які відносяться до групи 87, позиції 8703 наведено у таблиці 4.

КОД

НАЗВА

СТАВКИ МИТА

Дод.

ОВО

пільгова

повна

8703

Автомобілі легкові та інші транспортні засоби, призначені для перевезення людей (крім автомобілів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі, фургони та гоночні автомобілі:

- інші транспортні засоби з поршневим двигуном з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом:

870321

- з робочим об'ємом циліндрів не більш як 1000см3:

870321 1000

нові

0,05 євро за 1 см3

0,05 євро за 1 см3

шт

8703 21 90

що використовувались:

8703219010

до 5 років

0,1 євро за 1 см3

0,1 євро за 1 см3

шт

870321 9030

понад 5 років

0,15 євро за 1 см3

0,15 євро за 1 см3

шт

8703 22

- з робочим об'ємом циліндрів понад 1000 см3, але не більш як 1500 см3:

8703 22 1 1 00

нові:

0,1 євро за 1 см3

0,1 євро за 1 см3

шт

8703 22 90

- що використовувались:

8703229010

- до 5 років

0,2 євро за 1 см3

0,2 євро за 1 см3

шт

8703 22 90 3О

понад 5 років

0,3 євро за 1 см3

0,3 євро за 1 см3

шт

8703 23

- з робочим об'ємом циліндрів понад 1 500 см3, але не більш як 3000 см3:

8703 24 10 00

нові

0,8 євро за 1 см3

0,8 євро за 1 см3

шт

- що використовувались:

8703 23 90 31

- до 5 років

0,8 євро за 1 см3

0,8 євро за 1 см3

шт

8703 23 90 33

понад 5 років

1,2 євро за 1 см3

1,2 євро за 1 см3

шт

8703 24

- з робочим об`ємом циліндрів понад 3000 см3:

8703 24 10 00

нові

0,8 євро за 1 см3

0,8 євро за 1 см3

шт

8703 24 90

- що використовувались:

8703 24 90 10

- до 5 років

1,6 євро за 1 см3

1,6 євро за 1 см3

шт

8703 24 90 30

понад 5 років

2,4 євро за 1 см3

2,4 євро за 1 см3

шт

Таблиця 4

Ставки мита на транспортні засоби товарної позиції 8703

Ш наступна товарна позиція №8704, включає вантажні автомобілі. Класифікація проводиться за такими ознаками як робочий об`єм циліндра та маса автомобіля. За першою ознакою вони поділяються на такі, в яких:

· робочий об`єм до2500см?;

· робочий об`єм більше 2800см?.

За вагою вантажні автомобілі поділяються наступним чином:

· загальна вага становить не більше 5-ти тонн,

· загальна вага становить більше 20 тонн.

Кожна класифікаційна позиція поділяється на нову та на таку яка була у вжитку.

Ш у товарну позицію №8705 входять автомобілі спеціального призначення, крім тих, які використовуються для перевезення пасажирів чи вантажів (автомобілі технічної допомоги, автокрани, пожежні автомобілі, автобетонозмішувачі, автомашини для прибирання доріг, автомобілі з розпилювальними пристроями, автомайстерні, автомобілі із рентгенівськими пристроями).

Схематичне зображення основних елементів автомобіля, за якими їх класифікують в УКТ ЗЕД виглядає наступним чином (додаток 23):

Кузов транспортного засобу складається з таких основних частин:

§ планки настилу підлоги, боковини, передні або задні панелі, багажні відділення; двері та їх деталі, капоти;

§ обрамлене скло вікон; вікна, укомплектовані обігрівальними опорами та електричними вимикачами; віконні рами; підніжки, крила, бризговики, приладові щитки;

§ радіаторні облицювання;

§ кронштейни для номерних знаків; бампери та ікла бамперів; кронштейни кермової колонки; зовнішні багажні полиці; козирки;

§ не електричні обігрівальні та протиобмерзлювальні пристосування, які працюють від теплової енергії, виробленої двигуном автомобіля; паски безпеки, призначені для постійного кріплення до автомобіля для забезпечення безпеки людей; підлогові килими.

Двигун внутрішнього згоряння з іскровим запаленням складається з таких основних частин:

§ корпуса (камера згоряння): циліндра, поршня, шатуна, колінчатого валу, маховику, впускних та випускних клапанів, свічки запалення, встановлені в голівці циліндрів та електричні прилади (магнето, котушки та контактні переривники) та ін.

Двигуни внутрішнього згоряння з іскровим запаленням можуть мати один чи декілька циліндрів. У випадку, коли двигун має декілька циліндрів, шатуни кріпляться до одного колінчатого валу, а роздільно живильні циліндри можуть мати різне розташування шатунів: вертикальне (пряме або зворотне), у два похилих симетричних ряди (V-образне), горизонтальне на протилежних боках колінчатого валу.

Роторні поршневі двигуни (двигун Ванкеля) складаються з таких самих основних частин та мають такий же принцип роботи як і вищезазначений двигун внутрішнього згоряння з іскровим запаленням. Головна відмінність від звичайних двигунів, (де зворотно - поступальний рух поршня за допомогою шатуна перетворюється в обертальний рух колінчатого валу), полягає у тому, що роторний поршневий двигун містить тригранний ротор, корпус якого виконаний у формі епітрохоїди, котрий безпосередньо обертає ведучий вал.

Конструкція поршневих двигунів внутрішнього згоряння з запаленням від стиснення подібна до вищезгаданих двигунів. Відмінна ж риса полягає у тому, що повітря (або суміш повітря та газу) попередньо всмоктується у циліндр та піддається швидкому стисненню; потім розпилене рідке паливо вприскується у камеру згоряння, де самозаймається від високої температури, супроводжений процес стиснення.

Двигуни внутрішнього згоряння з іскровим запаленням, роторні поршневі двигуни, двигуни поршневі внутрішнього згоряння з запаленням від стиснення можуть бути укомплектовані форсунками, приладами запалювання, паливними або масляними резервуарами, водяними чи масляними радіаторами, водяними, масляними або паливними насосами, вентиляторами, повітряними або масляними фільтрами, муфтами зчеплення або механічними приводами, стартерами (електричними та іншими), а також коробками передач з гнучкими валами [1].

Автомобільні шасі-рами складаються з таких основних вузлів та деталей:

§ лонжерони, зв'язків та кронштейни для кузовних деталей, двигуна, підніжок, паливних баків;

§ задні мости та ведучі мости з диференціалами; картери для диференціалів; сонячні та планетарні шестірні; не ведучі мости (передні та задні),маточини, цапфи, кронштейни цапф;

§ деталі кермового механізму (трубка кермової колонки, кермові тяги та важелі, поперечні важелі поворотних цапф; картери; ведучі зубчаті колеса пари та кремальєри; сервомеханізми управління);

§ гальма (колодкові, секторні, дискові та ін.) та частини до них (диски, барабани, циліндри, масляні резервуари для гідравлічних гальм та ін.); гальмівні системи з сервопідсилювачем та їх вузли і деталі; амортизатори ресор (фрикційні, гідравлічні та ін.), торсіони; ходові колеса (з стальної штамповки, з дротовими спицями та ін.), обода, ковпаки маточин та спиці;

§ механізмами управління (кермові колеса, кермові колонки, та кермові втулки, важелі переключення передач та важелі ручних гальм; (карданні вали, півосі, шестерні, зубчаті передачі, підшипники ковзання для валів, редуктори зібрані, універсальні шарніри) .

Питання класифікації транспортних засобів у некомплектному стані мають розглядатися відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, які є їх невід'ємною частиною і застосовуються з метою правильної класифікації (кодування) товарів.

Згідно з Законом України “Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні” [29], готовим автомобілем вважається кузов, на якому встановлено три або більше із таких складових компонентів автомобіля: силовий агрегат, передня підвіска, задня підвіска, бензобак, система запалювання, трансмісія, система глушіння. Тому, комплект складових частин, до якого входять: кузов (товарна позиція 8707) і три або більше із таких складових компонентів автомобіля як силовий агрегат; передня підвіска; задня підвіска; бензобак; система запалювання; трансмісія; система глушіння - повинен класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодом готового автомобіля. У такому комплекті дані складові компоненти автомобіля можуть бути і у некомплектному стані за умови, що вони мають основні характеристики готового (комплектного) компоненту.

Якщо у вказаному комплекті складових компонентів автомобіля відсутній двигун, митні платежі повинні нараховуватися виходячи із максимального об'єму двигуна, який може бути встановлений на транспортний засіб такої моделі.

Класифікація транспортних засобів подвійного призначення проводиться наступним чином. Враховуючи чинні норми та вимоги до транспортних засобів, згідно з якими останні, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії, віднесення транспортних засобів подвійного призначення здійснюється за критерієм дозволеної максимальної маси: транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кг, класифікуються згідно з УКТ ЗЕД в товарній позиції 8703, а при дозволеній максимальній масі автомобіля більш як 3500 кг - у товарній позиції 8704.

Відповідно до Положення “Про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.93 № 340, дозволена максимальна маса - це максимально допустима маса спорядженого транспортного засобу з вантажем, водієм і пасажирами, установлена підприємством - виготівником.

До транспортних засобів подвійного призначення також належать вантажно- пасажирські автофургони. Згідно УКТ ЗЕД поняттям “вантажно-пасажирський автофургон” розуміють як транспортні засоби з максимальною кількістю сидячих місць ( дев'ять, включаючи водія), внутрішній простір яких може без конструктивних змін використовуватись для перевезення як людей, так і вантажів.

Вантажно-пасажирські автофургони класифікуються у товарній позиції 8703 за УКТ ЗЕД. Вони відрізняються від транспортних засобів, призначених для перевезення вантажів (товарна позиція 8704 за УКТ ЗЕД), такого ж зовнішнього вигляду за такими ознаками:

у салоні автомобіля, за сидінням водія присутні сидіння, які складаються чи прибираються або спеціально призначенні для сидіння місця та бокові вікна;

можуть бути присутні бокові або задні двері та обробка салону, що відповідає вимогам до транспортних засобів, призначених для перевезення пасажирів.

У той же час слід зазначити, що наявність в автофургонах вікон у бокових стінках кузова, бокових або задніх дверей, без наявності таких ознак як сидіння для перевезення пасажирів за місцем водія та пристроїв для їх кріплення, не може розглядатись як підстава для віднесення таких транспортних засобів до вантажно-пасажирських автофургонів.

Щодо класифікації автомобілів із змінами в конструкції, вирішальним фактором при віднесенні автомобіля до відповідної позиції УКТ ЗЕД є технічні умови та призначення визначені заводом-виробником при виготовлені даної моделі.

Отже, законодавчо регламентований порядок визначення класифікаційної належності за УКТ ЗЕД є досконало розроблений, і дає змогу без зайвих труднощів правильно класифікувати транспортні засоби, які перетинають митний кордон України .

3.2. Порядок митного оформлення легкових автомобілів в режимі імпорту

Митний орган здійснює заходи для прискорення та оптимізації процесу проведення митного контролю й митного оформлення транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації, ( ВМД) шляхом раціонального розподілу навантаження між посадовими особами митного органу на кожному етапі здійснення митного контролю й митного оформлення.

Функціональні обов'язки та межі відповідальності уповноважених посадових осіб на кожній ланці здійснення митного контролю й митного оформлення встановлюються митним органом і визначаються посадовими інструкціями. При цьому, посадові особи підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил мають право брати участь у здійсненні митного контролю і митного оформлення транспортних засобів на будь-якому етапі [23].

Також уповноважені посадові особи у межах своєї компетенції, проводять перевірку наявності, орієнтувань митних та інших державних органів, а також відповідності транспортних засобів критеріям ризику на кожному етапі здійснення митного контролю та митного оформлення транспортних засобів.

Розглянемо документи, що застосовуються при здійсненні митного оформлення транспортних засобів.

Для здійснення митного оформлення декларант подає митниці наступні документи та потрібну кількість їх копій:

а) особистий паспорт або інший документ, що посвідчує особу, виданий уповноваженим на це державним органом;

б) документи, що підтверджують повноваження декларанта на здійснення декларування транспортних засобів;

в) довідка про відсутність за межами України валютних коштів (додаток 24);

г) облікову картку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності або в установлених випадках її завірену копію (додаток 25);

ґ) ВМД, заповнену згідно з вибраним митним режимом (додаток 26);

д) товаротранспортні та товаросупровідні документи, зокрема:

­ технічний паспорт країни-експортера ( додаток 27);

­ завірений переклад технічного паспорту з англійської мови (додаток 28),

­ купча (додаток 29);

е) дозволи й сертифікати уповноважених державних органів (у встановлених законодавством випадках):

­ сертифікат відповідності ( додаток30),

­ експертний висновок ( додаток31),

­ акт про проведення митного огляду ( додаток 32);

є) документи, зазначені в графі 40 ВМД-попереднє повідомлення (додаток 33)

ж) реєстр документів (у всіх випадках, окрім транзиту, митне оформлення якого здійснюється в пункті пропуску), завірений у встановленому порядку суб'єктом ЗЕД або підприємством, що здійснює декларування на підставі договору (у разі здійснення декларування посадовою особою такого підприємства);

з) аркуш контролю проведення митного оформлення за ВМД (додаток 34);

і) інші необхідні документи (пакувальні листи, сторінки каталогів, технічні описи тощо).

Разом з ВМД декларант подає її електронну копію, що використовується для проведення процедур митного контролю й митного оформлення, для формування митної статистики зовнішньоекономічної діяльності.

Якщо ВМД не приймається до оформлення, то митним органом оформлюється картка відмови в митному оформленні згідно з порядком, установленим Держмитслужбою України.

Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації здійснюється поетапно, відповідно до Наказу Державної митної служби України від 14 жовтня 2002 року № 561 ) [23].

І Етап: Прийняття ВМД до оформлення та контроль відповідності даних електронної копії ВМД даним, зазначених у ВМД на паперовому носії. За підсумками контролю та за відсутності зауважень уповноважена посадова особа, що здійснила контроль, проставляє у відповідних графах Аркуша контролю час початку й закінчення виконання контрольних функцій, свої прізвище, ініціали та відбиток штампа "Перевірено" і заповнює його, що свідчить про завершення контролю на цьому етапі.

ІІ Етап: Контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів для цілей митного оформлення.

ІІІ Етап: Контроль за правильністю визначення митної вартості.

ІV Етап: Контроль за надходженням і нарахуванням мита, податку на додану вартість, акцизного та митних зборів; верифікація сертифікатів.

Уповноважена посадова особа заповнює графу “C” ВМД, засвідчує записи в ній відбитком номерного штампа "Сплачено" на всіх аркушах ВМД, проставляє дату й підпис; у відповідних графах Аркуша контролю проставляє час початку й закінчення виконання контрольних функцій, свої прізвище, ініціали та відбиток номерного штампа "Сплачено" й заповнює його, що свідчить про завершення контролю на цьому етапі.

V Етап: Логічний контроль та контроль правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

VI Етап: Проведення митного огляду.

У разі здійснення декларантом ідентифікаційного огляду товарів митний огляд під час проведення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що ці товари переміщуються з порушенням чинного законодавства України. За результатами митного огляду, складається Акт про проведення митного огляду, а також з'ясовується наявність фактів контрабанди або порушень митних правил.

VII Етап: Завершення митного оформлення. На цьому етапі проводять такі дії:

> нарахування та стягнення збору за митне оформлення товарів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають товари, чи поза робочим часом, установленим для митниці. >оформлення ВМД, яке свідчить про надання суб'єкту ЗЕД права на розміщення товарів у заявленому митному режимі й підтверджує права та обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

> Видача оформлених документів декларанту.

> Статистичний контроль. На цій стадії інспектором відділу статистики здійснюється статистичний контроль шляхом доповнення (виправлення) граф електронної копії ВМД та внесення відомостей про номер особистої номерної печатки й номер особистого митного забезпечення (у разі накладання). У встановлений термін інспектор відділу статистики забезпечує передання електронної копії ВМД до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.

Архівування ВМД, товаросупровідних документів, передача відповідних екземплярів ВМД в інші підрозділи митниці здійснюються згідно порядку, визначеного спільно начальником загального відділу і начальниками відповідних оперативних підрозділів відповідно до умов і особливостей роботи оперативних підрозділів митниці.

Що ж стосується митного оформлення транспортних засобів для фізичних осіб, зазначимо, що воно проводиться слідуючим чином. При ввезенні ТЗ на митну територію України його власник або вповноважена ним особа здійснює в установленому порядку декларування і подає митному органу необхідні документи. Декларування ТЗ здійснюється шляхом подання двох примірників митної декларації, заповненої в установленому порядку. Крім інших відомостей, до неї вноситься інформація про цей ТЗ. У цьому пункті обов'язково додатково зазначаються такі дані про автомобіль:

§ марка та модель;

§ рік виготовлення;

§ номери кузова, двигуна та шасі;

§ робочий об'єм двигуна;

§ номери та дати видачі документів, на підставі яких здійснюється декларування.

Посадова особа митниці здійснює митний огляд автомобіля перевіряє відповідність фактичних даних заявленим у митній декларації та зазначеним у документах на ТЗ, визначає рік виготовлення, здійснює документальну перевірку факту зняття його з обліку в реєстраційних органах за кордоном і приймає рішення про можливість здійснення його митного оформлення.

Визначення року виготовлення ТЗ здійснюється на основі даних його виробника, що містяться в ідентифікаційному номері кузова. У разі неможливості визначення року виготовлення ТЗ за ідентифікаційним номером кузова за рік виготовлення приймається рік, що значиться в реєстраційних та технічних документах на авто. При цьому в обох випадках календарною датою виготовлення ТЗ вважається останній день останнього місяця року, що значиться в ідентифікаційному номері кузова автомобіля або в реєстраційних та технічних документах на нього.

Дата початку користування ТЗ, що був у користуванні та ввозиться на митну територію України, визначається відповідно до свідоцтва про його першу реєстрацію в країні першої реєстрації (технічного паспорта) або на підставі дати видачі свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта).

У разі відсутності свідоцтва про реєстрацію, виданого уповноваженим органом країни першої реєстрації, визначення дати початку користування проводиться відповідно до ідентифікаційного номера кузова. При цьому датою початку користування вважається 1 січня року, зазначеного в ідентифікаційному номері кузова.

За наявності обґрунтованих сумнівів щодо відповідності записів у зазначених документах наявним номерам на кузові, шасі, двигуні, а також року виготовлення ТЗ, дати початку користування ним достовірність цих даних установлюється на підставі відповідного висновку, виданого експертами (спеціалістами), що мають відповідну ліцензію.

Якщо в пункті пропуску ТЗ, що переміщується через державний кордон України, підлягає іншим, крім митного, видам контролю з боку державних органів, то митне оформлення може бути завершене після проведення контролю цими органами.

Митне оформлення здійснюється з обов'язковим складанням Акта про проведення митного огляду який підписується посадовою особою митного органу, що здійснювала митний огляд, і власником ТЗ та засвідчується відбитком особистої номерної печатки цієї посадової особи. Акт про проведення митного огляду ТЗ після завершення митного оформлення залишається в справах митниці оформлення разом з документами, на підставі яких було проведено митне оформлення.

Уповноваженими посадовими особами митниці, здійснюється визначення коду ТЗ згідно з УКТЗЕД, а також митної вартості для нарахування сум митних та інших обов'язкових платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні ТЗ. З метою визначення митної вартості, наявність додаткової комплектації порівнюється з наявністю цього додаткового обладнання в базі моделі ТЗ (серійна комплектація) відповідно до “SchwakeLISTE”. Визначається перелік додаткового обладнання (чи його відсутність) та здійснюється коригування митної вартості. Наведемо приклад, Автомобіль Opel Vektra, об`єм двигуна 1598, 1997 року виготовлення; базова комплектація - центральний замок, Анти Блокувальна Система гальм, два склопідйомника, дві подушки безпеки, електроповорот дзеркал. Крім базової комплектації в автомобілі існують додаткові опції, такі як, шкіряний салон, литі диски, кондиціонер, магнітофон. Вартість автомобіля з базовою комплектацією згідно із каталогом становить: 14700 Євро вартість додаткових опцій 800, 50, 600 та 250 євро. Після врахування усіх опцій вартість автомобіля становить:

14700 + 800 + 50 + 600 + 250 = 16400 (Євро)

Після сплати митних та інших обов'язкових платежів посадовою особою митного органу оформлюється квитанція МД-1 на автомобіль. При заповненні квитанції МД-1 у графі "Найменування предметів, валюти, цінностей" обов'язково додатково зазначаються такі дані про ТЗ:

§ марка та модель;

§ рік випуску;

§ номери кузова, двигуна та шасі;

§ робочий об'єм двигуна;

§ код товару за УКТЗЕД (10 знаків);

§ тип кузова.

Після завершення митного оформлення копії реєстраційних, тих, що підтверджують право власності, та інших документів (закордонного паспорта, доручення на перегін або перевезення ТЗ тощо), на підставі яких було здійснене митне оформлення авто, залишаються в митниці оформлення та архівуються.

Власнику разом з оригіналами технічних та інших документів, що були підставою для митного оформлення, передаються другий примірник квитанції МД-1 (додаток 35) завірена посадовою особою митниці, оформлена копія Акта про проведення митного огляду ТЗ (додаток 36) і примірник митної декларації для подання внутрішній митниці для оформлення й видачі посвідчення (додаток 37). На примірнику митної декларації посадовою особою митниці в графі "Для службових позначок" робиться запис про суми платежів, сплачених при митному оформленні ТЗ та інших товарів, і зазначаються номери оформлених квитанцій МД-1.

Виїзд ТЗ за межі зони митного контролю здійснюється на підставі оформлених у повному обсязі другого примірника квитанції МД-1 і примірника митної декларації.

Електронна копія квитанції МД-1 не пізніше ніж протягом чотирьох годин з моменту оформлення ТЗ передається вповноваженою посадовою особою митниці до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України в установленому Держмитслужбою України порядку.

Крім даних, що містить у собі квитанція МД-1, до ЄАІС Держмитслужби України в оперативному режимі передається така інформація:

ь ·паспортні дані власника ТЗ (уповноваженої ним особи);

ь номери та дати видачі документів, що були підставою для здійснення митного оформлення (технічного паспорта, рахунку-фактури, інвойса, документи, що підтверджують купівлю-продаж тощо).

Видача Посвідчення на реєстрацію ТЗ в органах ДАІ МВС України проводиться відповідним підрозділом внутрішньої митниці, у зоні діяльності якої постійно або тимчасово проживає власник авто (або має намір проживати власник ТЗ, який є громадянином-нерезидентом).

Для отримання Посвідчення власник пред'являє автомобіль та подає такі документи:

§ заяву власника ТЗ (додаток 38);

§ примірник митної декларації, оформленої при ввезенні ТЗ;

§ другий примірник квитанції МД-1, що підтверджує сплату митних та інших обов'язкових платежів при митному оформленні ТЗ (додаток 39);

§ реєстраційні та технічні документи ( додаток 40);

§ сертифікат відповідності (додаток 41);

§ завірену посадовою особою митниці оформлення копію Акта про проведення митного огляду ТЗ;

§ інші документи (закордонний паспорт, паспорт громадянина, доручення на перегін або перевезення ТЗ тощо).

Після перевірки документів на ТЗ уповноважена посадова особа внутрішньої митниці в оперативному режимі здійснює за номером квитанції МД-1 запит до ЄАІС Держмитслужби, перевіряє наявність у ній електронної копії цієї квитанції та звіряє дані, зазначені у квитанції МД-1, з даними, що містяться в її електронній копії.

Посадова особа внутрішньої митниці здійснює перевірку відповідності фактичних даних авто (у тому числі номерів вузлів та агрегатів) даним, зазначеним у копії Акта про проведення митного огляду ТЗ та в поданих документах.

У разі збігу цих даних посадова особа внутрішньої митниці робить запис у копії Акта про проведення митного огляду ТЗ "Звірення проведено, зауваження відсутні", який завіряється підписом цієї посадової особи та відбитком її особистої номерної печатки. В іншому разі внутрішня митниця направляє митниці оформлення інформаційне повідомлення для проведення перевірки та вжиття митницею оформлення відповідних заходів до посадових осіб цієї митниці, що проводили митне оформлення.

Посвідчення виписується у двох примірниках: перший примірник разом з документами, що підтверджують право власності (користування), та реєстраційними й технічними документами, погашеними шляхом проставлення в них позначки "ПОГАШЕНО, видано Посвідчення № ____ від "___" _______ 200_ р.", яка завіряється відбитком особистої номерної печатки посадової особи внутрішньої митниці, що здійснила митне оформлення, видається власнику для подання реєстраційним органам.

Другий примірник Посвідчення разом із заявою власника ТЗ (уповноваженої ним особи), завіреною посадовою особою митниці оформлення, копією Акта про проведення митного огляду ТЗ, другим примірником квитанції МД-1 і ксерокопіями інших документів, архівується та зберігається в справах внутрішньої митниці протягом встановленого терміну. Оформлене внутрішньою митницею посвідчення є підставою для реєстрації ТЗ в органах ДАІ МВС України. Електронна копія посвідчення не пізніше ніж протягом чотирьох годин з моменту його оформлення передається вповноваженою посадовою особою внутрішньої митниці до ЄАІС Держмитслужби в установленому Держмитслужбою порядку.

Уповноважена посадова особа внутрішньої митниці оперативними каналами зв'язку робить відмітку в електронній копії квитанції МД-1 в ЄАІС Держмитслужби про номер та дату оформленого Посвідчення. За відсутності в ЄАІС Держмитслужби електронної копії квитанції МД-1 або невідповідності даних, зазначених у квитанції МД-1, даним, що містяться в її електронній копії, внутрішня митниця здійснює заходи для з'ясування обставин митного оформлення ТЗ. У такому разі власнику ТЗ видається завірена відтиском особистої номерної печатки посадової особи внутрішньої митниці довідка довільної форми про те, що зазначені в довідці документи перебувають у справах митниці.

Також слід зазначити, що через митний кордон України не підлягає пропуску ТЗ:

Ш номер кузова, шасі чи двигуна якого знищено, підроблено або не відповідає запису в реєстраційних документах;

Ш що ввозиться в Україну громадянами з метою вільного використання, не знятий з обліку у відповідних органах країни придбання або іншої країни;

Ш увезення якого в Україну згідно із законодавством заборонено за віком або на який відсутні документи, що підтверджують право власності;

Ш що ввозиться в Україну з метою вільного використання або тимчасово ввозиться громадянином-резидентом та за який не сплачено митні та інші обов'язкові платежі [22].

Транспортні засоби, не пропущені через митний кордон України внаслідок установлених заборон чи обмежень на їх увезення в Україну, а також несплати встановлених митних та інших обов'язкових платежів (якщо не надано відстрочення або розстрочення їх сплати), підлягають вивезенню з території України або переданню на склад митниці оформлення для зберігання відповідно до Митного кодексу України.

Дана технологія митного оформлення легкових автомобілів забезпечує швидку та оптимальну систему процесу проведення митного контролю й оформлення.

3.3. Методологія визначення митної вартості легкових автомобілів

Митна вартість транспортного засобу (далі ТЗ), кузовів та агрегатів заявляється декларантом відповідно до встановленого порядку. Правильність визначення митної вартості та її розрахунку перевіряється уповноваженою особою митного органу з метою нарахування та справляння обов'язкових податків та зборів під час митного оформлення.

Визначення митної вартості проводиться послідовно на підставі вартості, яка зазначена у комерційних документах (рахунку-фактурі, інвойсі, купчій, довідці-рахунку).

Ш Якщо митний орган має сумніви в правильності чи достовірності відомостей або документів, наданих в підтвердження заявленої вартості, він може додатково вимагати у декларанта подальші пояснення, включаючи документи чи інші докази про те, що заявлена вартість являє собою повну суму, фактично сплачену, чи, яка підлягає сплаті за ввезений ТЗ, кузов або агрегат. Якщо після отримання зазначеної інформації, чи за відсутністю відповіді, митний орган все ще має обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої вартості або повного включення до заявленої вартості всіх її складових, митна вартість визначається на підставі цін на ідентичні чи подібні товари, що діють у провідних країнах - експортерах цих товарів [21].

У цьому випадку при визначенні цін на ідентичні чи подібні товари можливе застосування інформації про вартість ТЗ, кузовів та агрегатів, що міститься в каталогах торговельних фірм та інших довідниках, а також, у разі необхідності, інформацію організацій, які проводили експертизу. При цьому слід зазначити, що інформація про ціни на транспортні засоби, кузова та агрегати, яка міститься у відповідних каталогах та довідниках, застосовується для попереднього порівняння та визначення порядку цифр з врахуванням технічного стану ТЗ, кузова та агрегату. У випадку, якщо заявлена вартість, явно не відповідає тій, яка міститься у зазначених каталогах та довідниках, митна вартість визначається на рівні цін на ідентичні чи подібні товари у відповідності до вимог законодавства. Отже, визначення митної вартості ТЗ, кузовів та агрегатів здійснюється у наступній послідовності:

1) проводиться огляд тз, кузова та агрегату та здійснюється його ідентифікація із складанням акту огляду встановленого зразку (додаток 42);

2) проводиться перевірка заявленої вартості, здійснюється її порівняння із вартістю ідентичних або подібних ТЗ, кузовів та агрегатів, яка міститься у базі даних Держмитслужби, або каталогах і довідниках;

3) у разі необхідності здійснюється коригування вартості ТЗ, кузова та агрегату з урахуванням його технічного стану;

4) результати розрахунків оформляються за встановленим порядком.

Відмітимо, що визначення митної вартості ТЗ, вузлів та агрегатів починається з його огляду уповноваженою особою митного органу, а також проведення звірки номерів агрегатів та наданих документів до митного оформлення з метою подальшої ідентифікації об`єкту.

Декларант подає уповноваженій особі митного органу, який знаходиться в зоні митного огляду, необхідні для митного оформлення документи та обов'язково пред'являє автомобіль, номерний вузол чи агрегат для огляду.

На підставі поданих декларантом документів та проведеного огляду ТЗ уповноваженою особою митного органу складається акт огляду ТЗ. Даний акт підписується декларантом ТЗ та завіряється особистою номерною печаткою та особистим підписом уповноваженої особи митного органу, що проводила огляд. Акт огляду автомобіля, заповнений і завірений особистою номерною печаткою, зберігається у справах митного органу у відділі, який проводив перевірку та визначення митної вартості.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.