Стратегія виходу підприємства "Стома" на зовнішній ринок

Оцінка факторів виходу підприємства на світовий ринок. Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "Стома". Експортна діяльність підприємства. Розробка і оптимізація маркетингової стратегії фірми, зокрема аспектів зовнішньоекономічної діяльності.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 24.01.2012
Размер файла 999,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

- територіальні сектори приділяють увагу всім питанням торгівлі з певною групою країн незалежно від номенклатури товару;

- галузеві сектори займаються питаннями торгівлі лише якимось окремим товаром або дуже близькою за характером групою товарів.

Вивчення організаційних засад збуту в експортної діяльності різних підприємств дало змогу зробити висновок про те, що форма організації збуту багато в чому залежить від виду компанії за масштабом діяльності (велике, середнє чи дрібне підприємство). Виходячи з цього, автором узагальнено форми організації збуту продукції на закордонних ринках, що наведено у таблиці 1.4.

Іноді замість експортних відділів великі фірми мають підрозділи в закордонних відділеннях, побудовані за регіональним принципом, їм підпорядковуються всі збутові і виробничі фірми за кордоном. Наприклад, у компанії "Дженерал Моторз" лише одне закордонне відділення, а у корпорації "Зінгер" - п'ять [63, c. 79].

Для реалізації продукції усіх своїх підприємств великі фірми нерідко створюють центральний офіс у вигляді юридично самостійного акціонерного товариства або дочірньої експортної фірми, при цьому комерційна діяльність повністю відокремлюється від виробничої. Такі підприємства називають зовнішньоторговельними. Наприклад, "Інтернешнл електрик компані" виконує цю роль для "Дженерал електрик компані", а дочірня збутова фірма американської компанії "IBM" (з виробництва ЕОМ), названа "IBM World Trade Corp.", побудована за територіальною ознакою і має п'ять закордонних відділень.

Таблиця 1.4 - Форми організації збуту продукції на закордонних ринках

Вид підприємства за масштабом діяльності

Форми організації збуту експортної діяльності

Приклад підприємства

Велике

Створюють центральний офіс у вигляді юридично самостійного акціонерного товариства або дочірньої експортної фірми, при цьому комерційна діяльність повністю відокремлюється від виробничої.

Компанія "Інтернешнл електрик компані" виконує цю роль для "Дженерал електрик компані", а дочірня збутова фірма американської компанії "IBM" (з виробництва ЕОМ), названа "IBM World Trade Corp.", побудована за територіальною ознакою і має п'ять закордонних відділень.

Середнє

Організовують спільні збутові компанії у формі експортних асоціацій.

Фірми "Зінгер", "Монтекатіні", "Фіат", "Дюпон".

Маленьке

Організовують збут через партнерів в країнах, де реалізується їх продукція

Італьянські виробники меблі

Створення таких офісів зі збуту продукції вигідно великим підприємствам. Формально материнська фірма не відповідає за діяльність цих офісів, що дає їм змогу проводити будь-які операції.

Дрібні і середні фірми іноді організовують спільні збутові компанії у формі експортних асоціацій. Поширеною формою експортних операцій великих фірм є складальні заводи, їх мають фірми "Зінгер", "Монтекатіні", "Фіат", "Дюпон". Компанії, які створюють складальні заводи, отримують низку переваг: скорочуються транспортні витрати, оскільки збут готової продукції наближається до споживача, вартість перевезень зменшується на 20-30 %; скорочуються витрати на оплату мита (з напівфабрикатів вони стягуються в менших розмірах); знижуються витрати на тару й упакування; зменшуються витрати на заробітну плату.

У країнах, що розвиваються, монополістичні об'єднання створюють змішані збутові компанії. У результаті зменшуються ризики втрати власності, та зменшуються податки, використовується місцева збутова мережа.

Великі фірми створюють власний зовнішньоторговельний апарат за кордоном. До його завдань входить вивчення ринку, умов угод, смаків споживачів. За кордоном експортер може організувати оптові фірми зі збуту продукції. Вони приймають від імпортерів замовлення, пересилають їх своїм фірмам, стежать за виконанням замовлень, беруть участь у здаванні продукції замовникам, проводять із ними фінансові розрахунки, організовують рекламу. Деякі фірми мають склади готової продукції. Це дає змогу розширити за рахунок демонстрації та реалізації товарів за кордоном. На іноземних ринках компанії-експортери часто займаються не тільки оптовою, а й роздрібною торгівлею. Організація роздрібної торгівлі за кордоном характерна для фірм, що випускають автомобілі, телевізори, взуття, парфумерію й інші товари. Підприємства оптової торгівлі виконують свої функції через комівояжерів, що є безпосередніми представниками промислових фірм. Вони приймають замовлення, ознайомлюють покупців із товарами, інформують фірму про смаки покупців, іноді є інкасаторами сум, одержуваних від покупців.

Таким чином, Україна володіє значним експортним потенціалом. Він зосереджений здебільшого у добувних і обробних галузях промисловості та в агропромисловому й енергетичному комплексах країни, однак використовується досі недостатньо і неефективно.

Розглянемо сутність наведених стратегій.

Експорт - це продаж продукції за кордоном країни перебування підприємства. Фірма, що експортує товари, не здійснює інвестиції за кордоном, тому експорт - найчастіше застосовувана початкова форма виходу на зовнішній ринок. Експорт здійснюють через закордонних посередників, залучають до експорту і вітчизняні торгові організації. Ця форма непрямого експорту є найслабшою формою участі в міжнародному маркетингу, оскільки компанія перекладає маркетингові функції на інші організації. Тому така стратегія найменш вартісна з усіх стратегій виходу на зовнішній ринок.

Коли підприємство, визначивши успішність своїх товарів за кордоном, приймає рішення щодо активізації експортної діяльності, воно використовує такі форми, як ліцензування, створення спільного підприємства або пряме володіння потужностями за кордоном.

Ліцензування означає, що підприємство дає змогу іншим суб'єктам ринку виробляти або продавати свої товари за умови гарантування відповідної якості. Надання ліцензії іноземним компаніям припускає незначні інвестиції і відносний контроль порівняно з прямим володінням або спільним підприємством. Цей спосіб вдало поєднує перекладання ризиків виробництва і маркетингу на одержувача ліцензії і водночас дає змогу домогтися певної відомості на закордонних ринках.

Спільні підприємства - це ділове партнерство, яке утворюється для проникнення на закордонні ринки, особливо тоді, коли національне законодавство забороняє пряме володіння. Ця стратегія поділяє з національним агентом ринку витрати провадження господарської діяльності і ризики бізнесу і дає змогу використовувати трудові, фінансові й інтелектуальні ресурси ділових партнерів.

Пряме володіння - існує під час здійснення прямих інвестицій у виробничі потужності компанії за кордоном. Це найвища ступінь участі і найвищий ризик діяльності на закордонному ринку, які доцільно нести тільки в країнах зі стабільним політичним та економічним кліматом.

Альтернативою поступовому створенню виробничої бази за кордоном є купівля за кордоном.

2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «СТОМА»

2.1 Характеристика підприємства

ТОВ «Стома» утворене у 1997 році. Протягом багатьох років ТОВ «Стома» ведуче підприємство фармацевтичної галузі.

ТОВ «Стома» виготовляє наступну номенклатуру продукції:

1. Лікарські субстанції (активні фармацевтичні інгредієнти);

2. Люмінори;

3. Робочі рідини для дифузійних форвакуумних насосів;

4. Сцинтилятори і сцинтиляційні матеріали;

5. Замовлені хімічні реактиви;

6. Високочисті розчинники для хроматографії і державні стандартні зразки (ДЗС);

7. Холестеричні і нематичні жидкокристалічні матеріали і термоіндикатори;

8. Сировина для вирощування монокристалів (шихти й активатори);

9. Консерванти для медичної і стабілізатори для харчової промисловості;

10. Піногасник для цукрової промисловості;

11. Набори хімічних реактивів для загальноосвітніх установ.

Добезилат кальцію - ангиопротекторний засіб. Використовується у виді таблеток.

Кислота амінокапронова - гемостатичний засіб. Використовується у виді порошку і розчину для зупинки кровотечі.

Клофелін - антигипертензивний засіб, який впливає на сосудорухові центри головного мозку. Використовується у виді таблеток і розчину.

Кокарбоксілази гідрохлориду - кофермент тіаміну (вітаміну В1). Використовується у виді розчину для ін'єкцій і порошку в желатинових капсулах.

Ксероформ - препарат вісмуту. Використовується як в'язке, яке підсушує й антисептичний засіб у виді порошку, мазей.

Лінетол - засіб для лікування опіків і променевих поразок шкіри. Використовується у виді мазей.

Розчин ментолу в метиловому ефірі кислоти изовалеріанової (Валідол) - спазмолітичний (судінорозширювальний) засіб. Використовується у виді таблеток, розчину.

Синтоміцин - антибіотик зовнішнього застосування. Використовується у виді лініментів і мазей.

Таурин - стимулятор репаративних і регенеративних процесів в офтальмологичної практиці. Використовується у виді очних крапель.

Тіотріазолін - гепато - і кардіопротекторний засіб. Використовується у виді мазей, таблеток і очних крапель.

Трімекаїн - місцевоанестезуючий засіб. Використовується у виді порошку і розчину.

Речовини, що здатні люмінесцирувати під дією Уф-опромінювання Марки 525 Т, 540 Т, 560 Т и 630 Т використовуються при виготовленні різних композицій для люмінесцентної дефектоскопії, а також для виробництва люмінесцентних фарб.

Поліфенілові ефіри марок 5Ф4Е и Н-ПФЕ використовуються як робочі рідини в дифузійних вакуумних насосах, який дозволяють досягати залишковий тиск 5х10-9і 7х10-9 мм ртутного стовпа, завдяки своїй високій стабільності і низкою пружності пар. Забезпечують одержання чистого вакуумного обсягу, незабрудненого зворотним потоком. Отриманий вакуум відповідає поняттю космічного вакууму.

Сцинтиляційні матеріали використовуються при розробці родовищ газу, нафти й інший корисних копалин, служать для виявлення і дослідження ядерних випромінювань, швидких часток і твердого електромагнітного випромінювання, у тому числі:

Кристалічні неорганічні сцинтилятори натрію йодистого, активовані талієм і сцинтиляційні детектори іонізуючого випромінювання на їхній основі. Сцинтиляційні детектори іонізуючого випромінювання СДН Naі(Tl) застосовують для реєстрації гамма-випромінювання з енергією від 50 Кев до 5 Мев у діапазоні температур від мінус 20 ° С до плюс 150 ° С.

Пластмасові сцинтилятори (ПС) - являють собою розчин пара-терфеніла і РОРОР (попоп) у полістиролі і відрізняються малим часом висвячування, високою стійкістю до впливів великих доз випромінювання, а також великими розмірами. Служать для реєстрації і спектрометрії альфа, бета, гаммa і нейтронного випромінювання; при вивченні космічного випромінювання, при використанні радіоізотопів у медицині.

2.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «Стома»

В таблиці 2.1 зведені основні показники господарської діяльності підприємства за 2007 та 2008 рік.

Таблиця 2.1 - Основні показники господарської діяльності підприємства

№ з/п

Актив

Одиниця виміру

2007

2008

Зміни 2007/08

Темпи зростання

1

2

3

4

5

6

7

1

Обсяг виробництва (в порівняльних цінах)

тис. грн.

11 180,5

14 093,1

2 912,6

126%

2

Обсяг виробництва товарів народного споживання (в порівняльних цінах)

тис. грн.

15,0

7,5

-7,5

50%

3

Обсяги реалізації продукції

тис. грн.

12 003,4

14 996,0

2 992,6

125%

4

Реалізація послуг

тис. грн.

1 677,2

1 653,8

-23,4

99%

5

Сума бартерних операцій

тис. грн.

6

Обсяги експорту

тис. грн.

951,9

788,3

-163,6

83%

7

Обсяги імпорту

тис. грн.

765,0

770,7

5,7

101%

8

Витрати на одиницю виробленої продукції

грн./грн.

0,78

0,77

-0,01

99%

9

Дебіторська заборгованість на кінець періоду

тис. грн.

664,2

1 285,3

621,1

194%

10

Кредиторська заборгованість на кінець періоду, в тому числі

тис. грн.

1 137,5

3 812,0

2 674,5

335%

за товари, роботи, послуги

тис. грн.

555,5

3 370,1

2 814,6

607%

до бюджету

тис. грн.

92,9

104,2

11,3

112%

11

Прострочена кредиторська заборгованість

тис. грн.

12

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування

тис. грн.

прибуток

тис. грн.

127,6

62,5

-65,1

49%

збиток

тис. грн.

13

Виплати до бюджету, в т. ч.

тис. грн.

455,3

409,9

-45,4

90%

податок на прибуток

тис. грн.

190,6

56,0

-134,6

29%

ПДВ

тис. грн.

43,0

11,8

-31,2

27%

акцизний збір

тис. грн.

221,4

341,7

120,3

154%

14

Відрахування до Пенсійного фонду

тис. грн.

0,3

0,4

0,1

133%

15

Відрахування на соціальне страхування

тис. грн.

716,5

1 047,4

330,9

146%

16

Обсяг інвестованих коштів

тис. грн.

141,3

107,4

-33,9

76%

в тому числі в іноваційну діяльність

тис. грн.

17

Витрати на ремонт та модернізацію обладнання

тис. грн.

441,8

821,7

379,9

186%

18

Маркетингові витрати

тис. грн.

147,0

179,8

32,8

122%

19

Номенклатура

одиниць

16,0

17,0

1,0

106%

20

Середньооблікова чисельність штатних працівників

осіб

240

251

11,0

105%

21

Середньомісячна заробітна плата

грн.

643,4

892,0

248,6

139%

22

Заборгованість з виплати заробітної плати, всього

тис. грн.

23

в тому числі - прострочена

тис. грн.

24

Продуктивність праці

грн./особу

53 797,0

65 155,0

11 358,0

121%

25

Середньомісячна продуктивність праці

грн./особу

4 483,0

5 430,0

947,0

121%

Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного, а деякі показники можна віднести як до інструментів горизонтального, так і до інструментів вертикального аналізу. Прикладом таких показників може служити показник, розрахований у графі 14 табл. 2.2 й 2.3.

Таблиця 2.2 - Порівняльний аналітичний баланс (актив)

Актив

Код

На початок періоду

На кінець періоду

Зміни

Базисний темп зростання

абс

относ

абс

относ

абс

в структ

1

2

3

4

5

6

7

8

9

І. Необоротні активи

Основні засоби й нематеріальні активи

010+030

3420,5

44,6%

3559,6

35,2%

139,1

-9,43%

104,1%

Довгострокові фінансові інвестиції й відстрочені податкові активи

045+060

1,3

0,0%

1,3

0,0%

0

0,00%

100,0%

Разом за розділом I

080

3620,2

47,3%

3726,4

36,9%

106,2

-10,39%

102,9%

II. Оборотні активи

Запаси

100…140

1978,7

25,8%

3254,2

32,2%

1275,5

6,36%

164,5%

Дебіторська заборгованість

150...210

761,3

9,9%

1285,3

12,7%

524

2,78%

168,8%

Грошові кошти і їхні еквіваленти

230+240

1076,5

14,1%

1751,8

17,3%

675,3

3,28%

162,7%

Разом за розділом II

260

3951,8

51,6%

6380,9

63,1%

2429,1

11,54%

161,5%

Баланс

280

7660,7

100,0%

10108,2

100,0%

2447,5

0,00%

131,9%

Таблиця 2.3 - Порівняльний аналітичний баланс (пасив)

Актив

Код

На початок періоду

На кінець періоду

Зміни

Базисний темп зростання

абс

относ

абс

относ

абс

в структ

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Пасив

I. Власний капітал

Статутний капітал

300

4516,8

59,0%

4516,8

44,7%

0

-14,28%

100,0%

Інший додатковий капітал

330

2553,5

33,3%

2546

25,2%

-7,5

-8,14%

99,7%

Резервний капітал

340

Нерозподілений прибуток

350

-1026,3

-13,4%

-1023,6

-10,1%

2,7

3,27%

99,7%

Разом за розділом III

380

6044

78,9%

6039,2

59,7%

-4,8

-19,15%

99,9%

III. Довгострокові зобов'язання

480

IV. Поточні зобов'язання, у тому числі

Поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях

510

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

650,7

8,5%

3370,1

33,3%

2719,4

24,85%

517,9%

Поточні зобов'язання по розрахунках

540...600

584,7

7,6%

407,3

4,0%

-177,4

-3,60%

69,7%

Разом за розділом IV

620

1385,8

18,1%

3903,6

38,6%

2517,8

20,53%

281,7%

Баланс

640

7660,7

100,0%

10108,2

100,0%

2447,5

0,00%

131,9%

Отже, за підсумками горизонтального й вертикального аналізу балансу підприємства можна зробити висновки про структуру й динаміку зміни основних показників діяльності (табл. 2.2 і 2.3)

Перш за все, відбулося зростання валюти балансу на 32%, що у цілому свідчить при пожвавлення ринкової активності підприємства.

Основні засоби та нематеріальні активи зросли на 4,1%.

Найбільший темп зростання має дебіторська заборгованість (169%) та запаси (164,5%).

Серед показників пасиву найбільші темпи зростання мали кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (518%).

Наприклад, при зростанні обсягу виробництва на 26% у 2008 році порівняно з 2007 роком відбулося падіння обсягів експорту на 17% (з 951,9 тис. грн. до 788,3 тис. грн.). Обсяг імпорту виріс на 1%.

Рис. 2.1 Роздрібний фармацевтичний ринок України за 1998-2009 рр., тис. USD.

Таким чином, дещо зросли внутрішні продажі продукції по Україні. Прибуток підприємства знизився вдвічі (з 127,6 тис. грн. до 62,5 тис. грн.). Саме в 2008 році відбулося значне зростання витрат на модернізацію обладнання (з 441,8 до 821,7 тис. грн.), без чого не можна забезпечити належний рівень якості продукції та стійкі конкурентні позиції на сучасному зовнішньому ринку лікарських засобів.

Підприємство знизило обсяги інвестування, зосередившись на модернізації вже існуючих потужностей (рис. 2.2).

Рис. 2.2 Інвестиційні та маркетингові витрати за 2007 - 2008рр., тис. грн.

За останній господарський рік відбулося значне погіршення дисципліни розрахунків між підприємством та постачальниками (дебіторська заборгованість - зростання на 94%) та між підприємством і покупцями лікаських засобів та хімреактивів (кредиторська заборгованість - зростання на 235%).

Слід зазначити, що відмічені зміни (випереджаюче зростання кредиторської заборгованості) є успіхом менеджменту підприємства, бо дозволяє вивільнити додаткові кошти на модернізацію обладнання без залучення дорогих банківських кредитів.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов'язана насамперед із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів й інвесторів.

Оцінка фінансової стабільності підприємства в даній роботі проводиться з використанням як коефіцієнтів, розрахованих по пасиві балансу, так і коефіцієнтів, що відображають взаємозв'язок між джерелами формування коштів підприємства й структурою вкладень.

Перший крок у цьому розділі аналізу фінансового стану підприємства - оцінка оптимальності співвідношення власного й позикового капіталу підприємства. Дані показники можна розділити на два блоки:

1) коефіцієнти капіталізації, що характеризують фінансовий стан підприємства з позицій структури джерел коштів;

2) коефіцієнти покриття, що характеризують фінансову стабільність із позицій витрат, пов'язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел притягнутих коштів.

Серед коефіцієнтів капіталізації вважаємо за доцільне розгляд наступних з них.

Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) коефіцієнт характеризує частку власних коштів підприємства (власного капіталу) у загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність.

Чим вище значення даного коефіцієнта, тим фінансово стійкіше, стабільніше й більш незалежніше від зовнішніх кредиторів підприємство. На практиці встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто джерела фінансування підприємства (загальна сума капіталу) повинні бути хоча б наполовину сформовані за рахунок власних коштів. Таким чином, критичне значення коефіцієнта автономії - 0,5.

Коефіцієнтом, зворотним коефіцієнту фінансової автономії є коефіцієнт фінансової залежності.

Добуток цих коефіцієнтів дорівнює 1. Критичне значення коефіцієнта фінансової залежності - 2.

Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а отже, і втрату фінансової незалежності. Якщо його значення знижується до одиниці, то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

Розрахунок коефіцієнтів капіталізації для аналізованого підприємства представлений у табл. 2.4.

Таблиця 2.4 - Коефіцієнти капіталізації

Коефіцієнти капіталізації

Критичне значення

Формула

На початок періоду

На кінець періоду

1. Коефіцієнт фінансової автономії

0,5

0,789

0,597

2. Коефіцієнт фінансової залежності

2

1,267

1,674

3. Коефіцієнт фінансового ризику

1

0,267

0,674

4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу

0,401

0,383

5. Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень

1

0,000

0,000

6. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів

0,000

0,000

7. Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел

1,000

1,000

Отже, протягом звітного періоду коефіцієнт фінансової автономії підприємства дещо знизився і, відповідно, зріс показник залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Однак значення зазначених показників для аналізованого підприємства перебували на досить високому рівні.

Важливим показником, що характеризує фінансову стабільність підприємства, є вид джерел фінансування матеріальних оборотних коштів.

Матеріальні оборотні кошти підприємства являють собою запаси, вартість яких відображається в другому розділі активу балансу. Кількісне значення даного показника визначається підсумовуванням даних по наступних балансових статтях: виробничі запаси, тваринні на вирощуванні й відгодівлі, незавершене виробництво, готова продукція, товари.

Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних коштів (запасів) використається кілька показників, які й характеризують види джерел.

1. Власні оборотні кошти.

2. Власні оборотні кошти й довгострокові позикові джерела формування запасів (функціонуючий капітал)

3. Загальна величина основних джерел формування запасів

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами формування:

1. Надлишок ( + ) або нестача (-) власних оборотних коштів:

2. Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел формування запасів:

3. Надлишок ( + ) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів:

За допомогою цих показників визначається трикомпонентний показник типу фінансової стабільності підприємства:

Після проведення розрахунків наведених вище показників за критерієм фінансової стабільності підприємство може бути віднесене до одному із чотирьох типів (табл. 2.5):

Таблиця 2.5 - Тип фінансового стану підприємства

Класифікація типу фінансового стану підприємства

Формула

На початок періоду

На кінець періоду

1. Загальна величина запасів З

ряд. 100 + ряд. 110 + ряд. 120 + ряд. 130 + ряд. 140 ф.1

1978,7

3254,2

2. Власні оборотні кошти (ВОК) Кв.об.

ряд. 380 ф.1 - ряд. 080 ф.1

2423,8

2312,8

3. Функціонуючий капітал Кв.дз.

(ряд. 380 ф.1 - ряд. 080 ф.1 ) + ряд. 480 ф.1

2423,8

2312,8

4. Загальна величина основних джерел формування запасів Кз

ряд. 380 ф.1 + ряд. 480 ф.1 + ряд. 500 ф.1 - ряд. 080 ф.1

2493,3

2312,8

5. Надлишок (нестача) ВОК

ФС = Кв.об. - З

445,1

-941,4

6. Надлишок (нестача) ВОК і довгострокових позикових джерел формування запасів

ФС = Кв.дз. - З

445,1

-941,4

7. Надлишок (нестача) загальної величини основних джерел формування запасів

ФС = Кз - З

514,6

-941,4

8. Трикомпонентний показник типу фінансової стабільності

(1,1,1)

(0,0,0)

1. Абсолютна фінансова стабільність (трикомпонентний показник типу фінансової стабільності має такий вигляд: S = {1,1,1}). Такий тип фінансової стабільності характеризується тим, що всі запаси підприємства покриваються власними оборотними коштами, тобто організація не залежить від зовнішніх кредиторів. Така ситуація зустрічається вкрай рідко. Більше того, вона навряд чи може розглядатися як ідеальна, оскільки означає, що керівництво компанії не вміє, не бажає або не має можливості використати зовнішні джерела коштів для основної діяльності.

2. Нормальна фінансова стабільність (показник типу фінансової стабільності - S = {0,1,1}). У цій ситуації підприємство використовує для покриття запасів, крім власних оборотних коштів, також і довгострокові притягнуті кошти. Такий тип фінансування запасів є «нормальним» з погляду фінансового менеджменту. Нормальна фінансова стабільність є найбільш бажаною для підприємства.

3. Нестійке фінансове становище (показник типу фінансової стабільності має вигляд: S = {0,0,1}). Така ситуація характеризується нестачею у підприємства «нормальних» джерел для фінансування запасів. У цій ситуації ще існує можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів.

4. Кризовий фінансовий стан (S = {0,0,0}). Характеризується ситуацією, при якій підприємство має кредити й позики, не погашені в строк, а також прострочену кредиторську й дебіторську заборгованість. У цьому випадку можна говорити про те, що підприємство перебуває на грані банкрутства.

Як витікає з розрахунків, дане підприємство на початок 2007 року має кризовий тип фінансової стабільності, що свідчить про високий ступінь залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Підприємство має кредити й позики, не погашені в строк і перебуває під загрозою банкрутства.

Фінансовий стан підприємства в короткостроковій перспективі оцінюється показниками ліквідності й платоспроможності, що характеризують можливість своєчасного й повного виконання розрахунків по короткострокових зобов'язаннях перед контрагентами.

Аналіз платоспроможності й ліквідності важливий не тільки для підприємства, але й для зовнішніх інвесторів.

Під платоспроможністю підприємства розуміється наявність у підприємства коштів й їхніх еквівалентів у кількості, достатній для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступеню їхньої ліквідності й розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими по строках їхнього погашення й розташованими в порядку зростання таких строків.

Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, активи підприємства розділяються на наступні групи.

А1. Найбільш ліквідні активи. До них належать всі статті коштів підприємства й поточних фінансових інвестицій.

А2. Швидко реалізовані активи. До цієї групи активів належать активи, для обігу яких у грошову форму потрібно більше тривалий час: готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, векселі отримані.

АЗ. Повільно реалізовані активи. Набагато більший строк знадобиться для перетворення виробничих запасів і витрат у незавершеному виробництві в готову продукцію, а потім у кошти. Крім того, до цієї групи активів належать витрати майбутніх періодів, а також оборотні активи, що не ввійшли в перші дві групи.

А4. Важко реалізовані активи. До цієї групи належать необоротні активи підприємства, вартість яких відбита в першому розділі активу балансу:

Пасиви балансу групуються по ступені настання строку їхньої оплати.

П1. Найбільш термінові зобов'язання. До них прийнято відносити кредиторську заборгованість по придбаних товарах, роботам, послугам:

П2. Короткострокові пасиви.

ПЗ. Довгострокові пасиви. П4. Постійні (стійкі) пасиви - це статті першого розділу пасиву балансу:

Коефіцієнт оцінки ліквідності по показниках першої групи активів називається коефіцієнтом абсолютної ліквідності. У західній практиці коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується рідко. У країнах з перехідною економікою його оптимальне значення визнається на рівні 0,2--0,35. Значення вище 0,35 не завжди потрібно, тому що надлишок коштів свідчить про неефективне їх використання.

Таблиця 2.6 - Групування активів і пасивів для аналізу ліквідності

Актив

Пасив

Платіжний залишок або нестача

Види активів

Попередній період

Звітний період

Види пасивів

Попередній період

Звітний період

Попередній період

Звітний період

1

2

3

4

5

6

7

8

1. Найбільш ліквідні активи (А1)

1076,5

1751,8

1. Найбільш термінові зобов'язання (П1)

650,7

3370,1

425,8

-1618,3

2. Швидко реалізовані активи (А2)

1393,3

1363,7

2. Короткотермінові пасиви (П2)

966

698,9

427,3

664,8

3. Повільно реалізовані активи (А3)

1570,7

3266,3

3. Довготермінові пасиви (П3)

230,9

165,4

1339,8

3100,9

4. Важко реалізовані активи (А4)

3620

3726

4. Постійні пасиви (П4)

6044

6039,2

-2423,8

-2312,8

БАЛАНС

7660,7

10108,2

БАЛАНС

7660,7

10108,2

0

0

Зіставлення підсумків першої групи по активу й пасиву, тобто А1 і П1 відображає співвідношення поточних платежів і надходжень. Надходження були більше платежів в попередньому та менше платежів у звітному періодах.

Порівняння другої групи по активі й пасиву (А2 і П2) показує тенденцію збільшення або зменшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому. Очевидно, в звітному періоді активи А2 більш впевнено стали перевищувати пасиви П2.

Зіставлення підсумків по активі й пасиву для третьої й четвертої груп відображає співвідношення платежів і надходжень у відносно віддаленому майбутньому.

Для аналізованого підприємства розрахунок коефіцієнтів ліквідності представлений у табл. 2.7.

Таблиця 2.7 - Коефіцієнти ліквідності

Коефіцієнти ліквідності

Опти-мальне значення

Формула

Уровень показателя

Попе-редній період

Звітний період

1. Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності

1 - 2

2,50

1,57

2. Коефіцієнт проміжної (термінової) ліквідності

0,7 - 1,5

1,53

0,77

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,2 - 0,35

0,67

0,43

Як видно з наведеного розрахунку, коефіцієнти поточної і термінової ліквідності перебувають в межах рекомендованих значень. При цьому протягом року вони мали негативну динаміку.

Показником, що характеризує економічну ефективність, є рентабельність. Існує багато коефіцієнтів рентабельності, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності фінансово-господарчої діяльності підприємства (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 - Коефіцієнти рентабельності

Показники

Формула розрахунку

Попередній рік

Звітний рік

Зміна

1

2

3

4

5

Рентабельність сукупного капіталу

стр.170(ф.2) / стор. 640(ф.1)

0,017

0,006

-0,010

Валова рентабельність продажів

стр.050(ф.2) / стор. 035(ф.2)

0,198

0,180

-0,018

Операційна рентабельність продажів

стр.100(ф.2) / стор. 035(ф.2)

-0,004

-0,002

0,003

Валова рентабельність виробництва

стр.050(ф.2) / стор. 040(ф.2)

0,247

0,220

-0,027

Чиста рентабельність виробництва

стр.220(ф.2) / стор. 040(ф.2)

0,000

0,000

0,001

Чиста рентабельність продажів RNPM

стр.220(ф.2) / стор. 035(ф.2)

0,000

0,000

0,001

Ресурсовіддача Рв

стр.035(ф.2) / стор. 280(ф.1)

1,754

1,599

-0,155

Коефіцієнт фінансової залежності Кзал

стр.280(ф.1) / стор. 380(ф.1)

1,267

1,674

0,406

Рентабельність власного капіталу

стр.220(ф.2) / стр.380(ф.1)

0,000

0,001

0,001

В залежності від того, з чим порівнюється обраний показник прибутку, виділяють три групи коефіцієнтів рентабельності:

- рентабельність інвестицій (капіталу);

- рентабельність продаж;

- рентабельність виробництва.

Основні показники рентабельності розраховані в табл. 2.8.

Для даного підприємства більшість показників рентабельності знизилися через негативні показники прибутку.

2.3 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Наступним етапом роботи є аналіз структури експорту з метою виявлення тенденцій в асортиментній та ціновій політиці підприємства. На рис. 2.3 представимо структура експорту лікарських засобів у 2007 році.

Рис. 2.3 Структура експорту лікарських засобів у 2007 році

Так, в сегменті лікарських засобів (приблизно 47% експорту) в 2008 році відбулося скорочення асортименту, основною причиною якого було скасування договору з російським покупцем „Медсервіс Плюс” на поставку амінокапронової кислоти (становила 52% експорту) через більш жорсткі умови ліцензування, введені російським урядом (рис. 2.3 та 2.4).

Рис. 2.4 Структура експорту лікарських засобів у 2008 році

У структурі експорту лікарських засобів у 2008 році Таурин займає більшу частку (54 %).

В сегменті хімреактивів у 2008 році залишився тільки люмінор, однак з'явилися дві нові його модифікації (рис. 2.5 та 2.6).

Рис. 2.5 Структура експорту хімреактивів у 2007 році

Як видно з рис. 2.5, люмінор - 525 займає найбільшу частку у структурі експорту у 2007 році (85%). Найменшу частку займає ПФЕ (2%).

Рис. 2.6 Структура експорту хімреактивів у 2008 році

Як видно з рис. 2.6, люмінор - 525 займає найбільшу частку у структурі експорту у 2008 році (92%). Найменшу частку займає люмінор-560 (3%).

Порівняння цінової динаміки цін на різні експортовані лікарські засоби говорить про загальну тенденцію зниження цін на кінець року після їх весняного зростанні (особливо в квітні) (рис. 2.7 - 2.8).

Рис. 2.7 Ціни на оксолін у 2008 році, грн. за 1 кг

Як видно з рис. 2.7, ціни на околін у 2008 році були високими у квітні місяці.

Рис. 2.8 Ціни на таурин у 2008 році, грн. за 1 кг

Як видно з рис. 2.8, ціни на таурин у 2008 році були високими у квітні місяці (126.63 грн.).

Рис. 2.9 Ціни на люмінор-525 у 2008 році, грн. за 1 кг

Як видно з рис. 2.9, ціни на люмінор-525 у 2008 році були високими у квітні місяці (1203.24 грн.).

Таким чином, квітень 2008 року був сприятливим для продажу хімреактивів за високими цінами, ніж у інших періодах року.

Особлива позиція в експорті люмінора-525, яку продовжує утримувати підприємство (92% експорту в 2008 р.), дозволяє підприємству впливати на ринкову ціну на цей хімічний препарат та утримувати стабільно високу ціну.

У процесі аналізу експортно-імпортних операцій вивчають виконання зобов'язань за вартістю та кількістю експортованих товарів; за строками їх поставок і якістю; виявляють чинники, що впливають на ці показники; з'ясовують причини недовиконання зобов'язань по різних позиціях.

2.4 Аналіз споживачів продукції і конкурентного становища на зовнішньому ринку

Фармацевтичний ринок України більш ніж привабливий для стратегічних інвесторів і місцевих гравців з погляду злиття і поглинання компаній. Про це свідчать наступні факти: у грошовому вираженні у 2007 році ринок складав 2.2 млрд. дол., середньорічний темп зростання у 2004-2007 роках склав 21%. За оцінками фармацевтичних компаній, об`єм ринку подвоїться до 2012 року і сягне 4.7 млрд. дол.

Легендарний прорив у розвитку вітчизняного фармринку, що відбувся в 2007 р., залишився в минулому. Здавалося б, повторити цю історію в найближчій перспективі неможливо. От тільки учасники ринку вже набрали оберти. Вони вклали багато зусиль у розвиток не тільки власного бізнесу, але й вітчизняної фарми в цілому.

Для проведення аналізу використані відомості по імпортних й експортних поставках груп 3001-3004 ТН ВЭД. При цьому враховували дані тільки по готових лікарських засобах (ГЛЗ). Ветеринарні препарати, субстанції, in hulk, вироби медичного призначення й деякі інші категорії продукції були виключені. Приріст обсягу експортних поставок у грошовому вираженні в порівнянні з 2007 р. склав усього 10,5%, а це в 1,5 рази менше, ніж приріст вітчизняного виробництва. Очевидно, що орієнтованість українських виробників на внутрішній ринок ще більше підсилилася.

Проте, у грудні 2008 р. зафіксований максимальний обсяг експорту в грошовому вираженні за всю історію фармацевтичного ринку України: 54,4 млн грн., що перевищило показник за 2007 р. на 15,2%.

Характерно, що навіть настільки невеликий річний приріст у грошовому вираженні був досягнутий не за рахунок збільшення кількості продукції, що експортується, а за рахунок підвищення вартості такої. В 2008 р. обсяг експорту ГЛЗ із України в натуральному вираженні зменшився на 1,8% у порівнянні з 2007 р. і склав 12,3 тис. т. При цьому середня вартість продукции, що вивозилася, підвищилася на 12,5%.

Грудневі показники в цілому відображають загальнорічну тенденцію. Протягом останнього місяця 2008 р. з України було вивезено 1,4 тис. т ЛЗ, що перевищило показники грудня 2007 р. лише на 0,2% . Вартість 1 вагової одиниці ГЛЗ, експортованих у цей період, підвищилася на 15,0% .

Значно змінилася географія поставок. До кінця 2008 р. Росія втратила позиції стратегічного партнера №1 для експортерів ГЛЗ.

По результатам 2008 р. обсяг поставок у Росію - найбільшого споживача українських ЛЗ - у грошовому вираженні зменшився на 23,0%, у натуральному - на 44,3%. Це відповідно призвело до зменшення питомої ваги Росії в загальному обсязі експорту: на 7,9% у грошовому й 13,6% у натуральному вираженні. І якщо по грошових обсягах в 2008 р. Росія залишилася партнером № 1 для українських виробників, то в натуральному вираженні на 1-і місце вийшла Бєларусь.

Логічно припустити, що не останню роль в уповільненні темпів розвитку експорту зіграли рішення, прийняті в ряді країн на державному рівні. У зв'язку із введенням з 1 січня 2007 р. у Росії нового порядку ввозу імпортних ЛЗ, в українських постачальників виникнуть нові перешкоди на шляху розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

Серед регіонів - експортерів ЛЗ лідерство за всіма показниками традиційно втримує м. Київ. Однак тенденція зменшення питомої ваги цього регіону в загальному обсязі поставок збереглася й в 2008 р. За минулий рік частка київських постачальників в обсязі експорту в грошовому вираженні зменшилася на 0,9%, у натуральному вираженні - на 0,5%. Серед топ-5 регіонів найбільші показники приросту поставок продемонстрували Харківська (22,4% у грошовому й 38,1% у натуральному вираженні) і Луганська (35,4% й 31,8% відповідно) області. Негативні результати в доходах від продажу ЛЗ за кордон зафіксовані лише в Одеській обл., з якої експорт у грошовому вираженні зменшився на 16,0%.

Найбільшим експортером у грудні другий рік підряд стає «Артеріум».

Однак за підсумками року найбільше своєї продукції за рубіж продала компанія «Фармак». Цей вітчизняний виробник займав лідируючу позицію й торік, і 2 роки тому. Різкий стрибок у рейтингу експортерів в 2007 р. зробила компанія «Юніфарма». Стабільне зростання рік у рік демонструє цілий ряд компаній з топ-10, у числі яких деякі найбільші українські виробники. Особливої уваги заслуговує щорічне підвищення позицій «Дарниці» й «Здоров'я».

У грудні 2008 р. вітчизняні виробники знову продемонстрували наявність величезного потенціалу. В останній місяць 2008 р. обсяги фармвиробництва збільшилися на 20,6% у порівнянні з аналогічним періодом 2007 р. і склали 346,5 млн. грн. Звичайно ж, не всі місяці були настільки вдалими для вітчизняних виробників, і але темпам приросту вони далеко не завжди могли зрівнятися з імпортерами. Однак цілком природно, що обраний ними шлях не найлегший. Сьогодні їм доводиться не тільки піднімати на ноги виробництво, але й розвивати маркетинг, без якого виробництво просто не може існувати. Такі закони конкуренції.

У цілому за весь 2008 р. обсяг фармацевтичного виробництва в Україні склав 3,5 млрд. грн., що більше показника за 2007 р. на 15,6%.

Результатом внеску всіх учасників фармринку в його розвиток стали високі показники приросту обсягів такого щодо аналогічного періоду минулого року. Так, загальний обсяг фармринку за підсумками 2008 р. склав 9,4 млрд грн., перевищивши показники 2007 р. на 25,7%. Найбільш активними в досліджуваний період виявилися імпортери - як й в 2007 р. цей сегмент фармринку в цінах виробника був першою скрипкою.

Фармринок у цінах виробника за підсумками 2008 р. продемонстрував значний приріст: його обсяги збільшилися на чверть у порівнянні з 2007 р. У досліджуваний період багатьом операторам ринку вдалося зберегти темпи розвитку, які були задані ще в 2007 р. При цьому 2007 р. для багатьох став роком структуризації: слабкі гравці залишили ринок, сильні - розділили його. Однак це зовсім не означає, що в 2008 р. конкурентна боротьба припинилася. Її відгомони ще довго будуть чутні.

У досліджуваний період вітчизняні фармацевтичні заводи сконцентрували свою увагу на потребах внутрішнього ринку. Вони істотно збільшили обсяги виробництва. При цьому й на внутрішньому ринку, і в сегменті експорту своїм успіхам вони в основному зобов'язані збільшенню обсягів виробництва більш дорогої продукції.

При проведенні дослідження використані дані про обсяги аптечних продажів у цінах кінцевого споживача.

При цьому для відображення відомостей про роздрібний фармринок України використані неверсіонні дані. Тобто при розрахунку кількісних показників досліджуваним групам товарів надані якісні характеристики.

Така особливість у методології відображення даних дозволяє відслідковувати актуальний на сучасний момент стан продуктового портфеля виробників, хоча й може обумовити незначні відмінності при перерахуванні групових показників за попередні періоди, наприклад сьогодні й місяцем раніше.

Зміни групових показників найчастіше проявляються, наприклад, в об'єднанні виробників, у переході товарів «аптечного кошика» з однієї категорії в іншу, у зміні регуляторного статусу препарату й т.д. Сподіваємося, що зміни, внесені в методологію відображення даних, до деякої міри полегшать дослідження динаміки групових показників.

Обсяг ринку аптечних продажів у січні 2007 р. склав 841,5 млн грн. у грошовому й 144,5 млн упаковок у натуральному вираженні. Продажі товарів «аптечного кошика» у грошовому вираженні збільшилися в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 12,8%, а в натуральному - зменшилися на 8,0%. Частка ЛЗ у загальному обсязі аптечних продажів зменшилася, склавши 84,1% у грошовому й 65,3% у натуральному вираженні.

За підсумками січня 2007 р. обсяг аптечних продажів ЛЗ у грошовому вираженні збільшився всього на 9,1%, а в натуральному зменшився на 13,2% і склав 707,7 млн. грн. за 94,4 млн. упаковок.

Лікарські засоби - єдина категорія товарів «аптечного кошика», обсяги продажів яких у натуральному вираженні зменшилися.

За 12 міс. (лютий 2008 - січень 2007 р.) обсяг продажів лікарських засобів у грошовому вираженні склав 8121,3 млн грн., перевищивши показник аналогічного періоду попередніх років на 19,5%. У цей же час у натуральному вираженні обсяг реалізації препаратів збільшився всього на 0,2% і склав 1209,6 млн. упаковок.

Очевидно, що сегмент ЛЗ першим прийняв форму організму, що інтенсивно розвивається, а до зменшення обсягів продажів їх у натуральному вираженні в значній мірі призвела переорієнтація споживачів на більш дорогі препарати. По інших категоріях товарів «аптечного кошика» як і раніше відзначається й інтенсивне, і екстенсивне зростання.

Категорією товарів «аптечного кошика», що найбільш активно розливається, за підсумками січня 2007 р. стала косметика. Обсяг аптечних продажів її збільшився в порівнянні із січнем 2008 р. трохи менш ніж в 2 рази в грошовому й практично в 1,5 рази в натуральному вираженні й склав у загальному обсязі продажів товарів «аптечного кошика» 4,8 й 3,9% відповідно.

Друге місце по темпах розвитку в січні 2007 р. зайняли біологічно активні добавки (БАД). Аптечні продажі цих продуктів збільшилися в 1,5 рази в грошовому й майже на 10% у натуральному вираженні. Обсяги роздрібної реалізації виробів медичного призначення (ВМП) у досліджуваний період у натуральному вираженні залишилися майже на тім же рівні, що й у січні минулого року, тоді як у грошовому - збільшилися на 18,4%.

Превалювання показників приросту обсягів аптечних продажів у грошовому вираженні над такими в натуральному у свою чергу вказує на підвищення середньозваженої вартості 1 упаковки всіх категорій товарів «аптечного кошика». Так, у січні 2007 р. найбільша середньозважена вартість 1 упаковки була відзначена в косметиці -- 10,3 грн. Причому в порівнянні із січнем 2008 р. цей показник збільшився на 28,0%. Максимальний приріст середньозваженої вартості зафіксований для БАД - 36,1%, у результаті чого вона склала 8,2 грн.

Підвищення середньозваженої вартості 1 упаковки ЛЗ зафіксовано на позначці +25,7% у порівнянні із січнем 2008 р. За підсумками досліджуваного періоду цей показник склав 7,5 грн., що на 1,5 грн. більше, ніж в аналогічний період попереднього року. Середньозважена вартість ВМП залишається самою низкою серед всіх категорій товарів „аптечного кошика» (1,6 грн.). Проте, і в цьому випадку зафіксований чималий приріст - 17,2%.

За підсумками досліджуваного періоду сильною ланкою ринку виявилися закордонні виробники, яким по темпах нарощування обсягів продажів всіх категорій товарів «аптечного кошика» удалося випередити вітчизняних. Українські фармкомпанії дали фору закордонним у сегменті БАД, збільшивши обсяги продажів цієї категорії товарів у натуральному вираженні. Стосовно до продажів продуктів закордонного виробництва в цьому випадку не було відзначено яких-небудь змін у порівнянні із січнем 2008 р.

У результаті частка товарів «аптечного кошика» закордонного виробництва в загальному обсязі продажів таких за підсумками січня 2007 р. збільшилася в грошовому й натуральному вираженні до 74,1 й 42,2% відповідно. У загальному обсязі продажів ЛЗ частка закордонних фармпвиробників склала 75,0 й 35,7%.

Реалії сучасного ринку вказують на невблаганне зниження інтересу споживачів до дешевих препаратів. Так, за підсумками січня 2007 р. обсяг аптечних продажів препаратів, віднесених до низьковартісної цінової ніші (вартість - менш 4,5 грн.) зменшився на 12,5% у грошовому й 19,3% у натуральному вираженні. Лідерами ринку як і раніше залишаються середньовартісні ЛЗ (4,5 - 26,0 грн.), частка яких склала 45,7% загального обсягу продажів цієї категорії товарів. Проте, обсяг реалізації середньовартісних препаратів збільшився всього на 6,1% у грошовому вираженні, а в натуральному - зменшився на 3,4%. Найбільше ж успішними в досліджуваний період стали высоковартісні ЛЗ. Обсяг продажів препаратів цієї цінової ніші збільшився на 22,7 й 16,5% у грошовому й натуральному вираженні відповідно.

Необхідно відзначити, що роком раніше, у січні 2008 р., у середньо- і високовартісній цінових нішах було відзначене зниження середньозваженої вартості 1 упаковки ЛЗ у порівнянні із січнем 2007 р. У досліджуваний період середньозважена вартість таких препаратів підвищилася щодо січня 2008 р. на 9,8 й 5,4% відповідно. Таким чином, у досліджуваний період споживачі стали купувати більш дорогі середньо- і високовартісні препарати, чим у січні 2008 року.

При збереженні існуючих тенденцій в 2008 р. збільшення обсягів ринку в цінах виробника буде порівнянно з таким ринку аптечних продажів. Визначальний вплив на активність оптових операторів зробить поведінка виробників. Природно, той, хто хоче збільшити свою частку ринку, повинен рости швидше.

Наведемо оцінку характеристик профілю покупців ТОВ «Стома» в табл. 2.9.

Таблиця 2.9 - Оцінка характеристик профілю покупців ТОВ «Стома»

Параметри профілю покупців

Показники

Оцінка показників

Негативні оцінки (1 бал)

Нейтральні оцінки (2 бала)

Позитивні оцінки (3 бала)

1

Зміна переваг, потреб, смаків покупців

Ступінь зміни потреб покупців

Відносно постійні

2

Схильність покупців до товарів підприємства

Частота придбання товарів у даному підприємстві

Нерегулярно

Частка товарів номенклатури підприємства, що купуються найбільшою мірою

Близько 20 відсотків

Ступінь залежності покупців від продавця

Близько 30 відсотків

3

Торгова сила покупців

Рівень інформованості покупців про товар, ціну, режим роботи підприємства

Недостатній рівень інформованості

Чутливість споживачів до зміни рівня цін на товари підприємства

Дуже чутливі

Ступінь залежності продавця від покупця

Близько 30 відсотків

Фінансовий стан покупця

Нижче середнього рівня

Чутливість покупців

Дуже чутливі

За результатами оцінки характеристик профілю покупців було проаналізовано ступінь мінливості потреб, вимог та смаків покупців стосовно товарів підприємства.

Для аналізу застосовано наступну шкалу оцінок (табл. 2.11).

Таблиця 2.10 Шкала оцінок характеристик профілю покупців

Параметри профілю покупців

Бали

Інтерпретація бальних оцінок

1

Зміна переваг, потреб, смаків покупців

1

Низька

2

Незначна

3

Значна

2

Схильність покупців до товарів підприємства

3

Слабка

4-6

Середня

7-9

Сильна

3

Торгова сила покупців

5

Незначна

6-10

Середня

11-15

Значна

Результати лінгвістичного розпізнавання оцінок характеристик профілю покупців ТОВ «Стома» представлено в табл. 2.11.

Таблиця 2.11 Результати розпізнавання оцінок характеристик профілю покупців ТОВ «Стома»

Параметри профілю покупців

Фактична сума балів

Інтерпретація бальних оцінок

1

Зміна переваг, потреб, смаків покупців

3

Значна

2

Схильність покупців до товарів підприємства

4

Середня

3

Торгова сила покупців

6

Середня

Таким чином, за даними табл. 2.11 можна зроби висновок про те, що зміни потреб та смаків покупців ТОВ “Стома” досить значні (3 бали з 3), їх лояльність до товарів підприємства знаходиться фактично на початково-середньому рівні (4 бали з 9) і вони мають початково-середню силу впливу на підприємство (6 балів з 15).

Отже, в цілому можна зазначити, що підприємство перебуває в досить важкому фінансово-господарському стані, знаходячись на межі банкрутства.

Якщо на початок 2008 року найбільш термінові зобов'язання були меншими за найбільш ліквідні активи на 425,28 тис. грн., то наприкінці року - вже їх перевищували на 1618,3 тис. грн. Підприємству необхідно різко зменшувати рівень кредиторської заборгованості за товари та послуги, яка зросла за рік більш ніж в п'ятеро.

Але резервів для покращення поки що не вистачає, бо операційна виробнича діяльність балансує на межі прибутку та збитку.

Для операційної діяльності найбільш загрозливим є випереджаюче зростання собівартості випуску продукції перед виручкою з реалізації.

Можна уявити існування проблем з відставанням рівня старої матеріальної бази від конкурентів по галузі, що призводить до зростання собівартості; ціни на ринку є стабільними та визначаються більш вдалими конкурентами.

Для підприємства можна також рекомендувати низку маркетингових заходів, ретельне вивчення ринку, можливо перехід на іншу номенклатуру продукції з одночасним переоснащенням матеріальної бази виробництва.

Таким чином, для даного підприємства негайною є задача не максимізації прибутку, а усунення збитковості операційної діяльності, для чого потенційні інвестори повинні визначити подальшу ринкову політику, можливо - провести санаційний аудит діяльності підприємства та ухвалити план роботи на найближчі 1 - 2 роки.

3. РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ ВИХОДУ ТОВ «СТОМА» НА ЗОВНІШНІЙ РИНОК

3.1 Обґрунтування вибору стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок

З розвитком ринкових відносин у Казахстані, ріст розмаїтості товарів торкнувся не тільки ринок харчових продуктів, але й лікарських препаратів. На даний момент на ринку лікарських препаратів представлені практично всі відомі виробники світового фармацевтичного ринку, що дозволяє споживачеві вибрати найбільш підходяще й ефективне для нього лікарський засіб.

Розглянемо ринок лікарських препаратів у Казахстані. За результатами опитувань, проведених компанією TNS Gallup Medіa Asіa по одинадцяти найбільших містах Казахстану в рамках дослідження MMІ* у вересні 2008 року, показали, що в Казахстані користуються лікарськими препаратами 80% від усього населення.

Таблиця 3.1 - Покупка ліків \ медичних препаратів, ТОР 10

Ліки \ медичні препарати

%

Засоби від головного болю й ін. знеболюючі

72,5

Засоби від застуди й грипу

54,3

Засоби від кашлю

40,7

Антибіотики

32,1

Перев'язний матеріал

30,4

Препарати для лікування нежиті

30,4

Лікарські трави й збори

28,7

Препарати від болю в горлі

23,9

Дитячі знеболюючі й жарознижуючі

23,2

Вітаміни й тонізуючі засоби

22,6

Найбільш популярними серед населення препаратами є засоби від головного болю й знеболюючі засоби, дані препарати купують 72,5% від споживачів лікарських препаратів. На другому місці по покупці перебувають засоби від застуди й грипу - 54,3% і третє місце по покупці займають засоби від кашлю - 40,7% (табл. 3.1).

Найчастіше споживачі лікарських препаратів воліють здобувати дані продукти в аптеках, дане місце покупки відзначили 96,2% респондентів, і тільки 6,9% споживачів відзначили, що здобувають лікарські препарати також і в аптечних кіосках.

Таблиця 3.2 - Місце придбання ліків \ медичних препаратів

Місце покупки

%

В аптеці

96,2

В аптечному кіоску

6,9

У супермаркеті

0,8

Інше

0,8

З рук

0,2

При покупці лікарських препаратів респондентів хвилює чаші всього якість товару, що купує ними, (дана умова відзначили близько 88% споживачів лікарських препаратів) і тільки 12% відзначили, що при виборі лікарських засобів більше орієнтуються на ціну, ніж на якість (рис. 3.1).

Рис. 3.1 - Ємність комерційного аптечного ринку у 2006-2009 роках у Казахстані млн. грн.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.