Стратегія виходу підприємства "Стома" на зовнішній ринок

Необхідно також відзначити, що за покупку безрецептурних лікарських препаратів відповідальні найчастіше жінки у віці від 25 до 44 років, ніж чоловіки й респонденти інших вікових груп.

Серед безлічі представлених на ринку лікарських препаратів спрямованих на лікування різних недуг найбільш популярними залишаються засоби від застуди, що мучить населення цілий рік.

Обсяг вибірки становить 2500 респондента, у кожному місті пропорційно населенню. Використалася випадкова репрезентативна вибірка. Опитування проводилося в 11 містах Казахстану з населенням 200 тис. і більше, у віці від 15 років і більше.

За даними Агентства РК по статистиці, в 2008 р. у Республіці Казахстан було зроблено лікарських препаратів на $50.5 млн. (у цінах виробників). Звіт Агентства маркетингових досліджень Vі-ORTі показує, що в цей же період аптеки республіки продали 63.8 млн. упакувань вітчизняних медикаментів на суму $19.3 млн. (у цінах закупа аптек). Самим великим з регіональних ринків є Південно-Казахстанська область, де в роздрібній мережі було продано 8.5 млн. упакувань ЛП на $2.5 млн. На другому місці - Алматинська область, на третьому - Східно-Казахстанська, на четвертому - м. Алмати (таблиця 3.3).

Таблиця 3.3 - Аналіз аптечних продажів по регіонах РК

Город, область	Обсяг продажів
	тис. упак.	тыс. $
Акмолинська	2818,1	836,9
Актюбінська	3007,7	906,8
Алматинська	7332,2	2 103,9
Атирауська	1478,0	456,8
ВКО	6621,8	1 982,5
Алмати	6290,2	1 877,0
Астана	1985,3	625,1
Жамбилськая	3518,5	1 050,5
ЗКО	2389,7	744,8
Карагандинська	5648,8	1 707,1
Костанайська	3413,9	1 081,2
Кизил ординська	3267,9	1 052,2
Мангистауська	2009,9	648,0
Павлодарська	3064,6	946,5
СКО	2441,6	746,1
ЮКО	8512,8	2 544,6
Усього	63801,1	19 309,9

Препарати власного виробництва склали 18.6% обсягу роздрібного ринку ЛП(лікарські препарати) в упакуваннях і 5.4% - у вартісному вираженні. Усього на роздрібному аптечному ринку в 2007 р. продавалося приблизно 320 торговельних найменувань казахстанських медикаментів 52 фармвиробників (таблиця 3.4). На першу десятку цього рейтингу доводиться 83% торговельних найменувань ЛП казахстанського виробництва. Найбільша кількість торгових найменувань (143) поставляє на внутрішній ринок АТ Химфарм. На другому місці - ФК Ромат (68), на третьому й четвертому - Глобал Фарм і Нобел АФФ (відповідно, 34 і 33 торговіх найменування). 11 компаній поставляють більш, ніж по 10 торговельних найменувань, 10 компаній - від 5 до 10, 17 фірм представлені в аптечній мережі лише одним препаратом.

Таблиця 3.4 - Представленість продукції казахстанських фармвиробників в аптечної мережі

Виробник	Кількість торговельних найменувань
Химфарм	143
ФК Ромат	68
Глобал Фарм	34
Нобел АФФ	33
Шаншаров-Фарм	30
Фармация, Караганда	25
НПЦ Рауан	19
ПК Фірма Кизил-Май	18
ЛеКос	15
Жанафарм	13
Кефар Кенес Фарма	13
Флорена	10
Екафарма	9
Акфарм	8
Султан	8
Фармація, Костанай	8
Ейкос Фарм	8
Даулет Фарм	5
Казахстан Дарилери	5
Компания Медоптик	5
Фармація, Кызылорда	5
Аксу Дэен	4
Деново Імпекс	4
Таймас	4
Алиаз	3
Желдорфармація	3
Казиндомед	3
СВС-Фармация	3
АлФармаХим	2
Береке	2
Східно-Казахстанський обласний центр крові	2
Інститут фармацевтичної біотехнології	2
ПК Сара	2
Семипалатинский обласний центр крові	2
НПО Эфматол	2
AR-Pharma - Кемел-Фарм	1
БиоФармПрепараты	1
БМ	1
Бурли	1
ДиаМед Компания	1
Казлекрасфармация	1
Карагандинський обласний центр крові	1
НЦ гігієни й епідеміології	1
Нурер	1
Сорбент	1
Тараз Д	1
Технополис Хемикал	1
Фармация, Шымкент	1
ФитОлеум	1
Флора НПП	1
ФМП Фірма	1
Хаким	1

У таблиці 3.5 представлені 15 основних терапевтичних груп лікарських засобів, що склали 84% всіх проданих упакувань препаратів місцевих виробників. Недорогі анальгетики (середня ціна впакування - $0.16) склали 22,6% всіх проданих аптеками казахстанських ліків і 27% всіх анальгетиків.

Таким чином, місцеві виробники займають більше чверті обсягу казахстанського ринку анальгетиків. В обсязі ринку вітамінів на казахську продукцію доводиться 30.5%. Досить велика частка місцевої продукції в обсязі роздрібного ринку препаратів проти кашлю й застуди (27%), мінеральних добавок (26.2%), засобів для лікування захворювань горла (36.3%), носа (25.8%), жовчного міхура й печінки (26%). На ринку антисептиків і дезінфікуючих засобів місцева продукція (водно-спиртові розчини, спиртові розчини брильянтового зеленого, йоду, настойка календули, перекис водню й т.п.) є абсолютним лідером (3 з 4 проданих упакувань). Набагато скромніше частка вітчизняних препаратів у групі антибіотиків системної дії, кардіологічних засобів, плазмозамещающих розчинів.

На рецептурні препарати доводиться 53% аптечних продажів вітчизняних медикаментів у вартісному вираженні, 31,8% - у натуральному. Майже половина (48,6%) проданих аптеками впакувань казахстанських ЛП - препарати, що входять у Список основних (життєво важливих) лікарських засобів РК. Середня ціна впакування казахстанського Отс-препарата в 2 рази нижче, ніж рецептурного й становить 0,21$.

Серед лікарських форм казахстанських медикаментів, продаваних через аптечну мережу, переважають таблетки (33.7 млн. упакувань - більше 50%). В 2007 р. було продано 5.4 млн. упакувань розчинів для місцевого застосування (розчини водно-спиртові, спиртові розчини йоду, брильянтового зеленого, перекис водню й т.п.), 2.9 млн. упакувань розчинів для ін'єкцій (практично все це - продукція АТ Химфарм, єдиного в Казахстані заводу, що має ампульные лінії), 2.6 млн. упакувань препаратів у формі порошку для готування ін'єкцій, 2.8 млн. флаконів крапель для очей, носа й вуха. Місцевою оригінальною розробкою є лікарська форма олеогель (обсяг продажів - 2.1 тис. упакувань).

У таблиці 3.6 представлений аналіз ЛП, імпортованих в І-ІІІ кв., по країнах. Тор5 рейтингу країн по обсязі поставок у вартісному вираженні залишається незмінним: Німеччина, Росія, Франція, Угорщина, Індія. На ці країни доводиться половина обсягу імпорту у вартісному вираженні й 55.4% - у реальному. В І-ІІІ кв. 2008 р., у порівнянні з аналогічним періодом 2007 р., приріст обсягу імпорту у вартісному вираженні з Німеччини склав 11.8% (в абсолютному вираженні - $7 млн), з Росії - 19.8% ($6.6 млн), із Франції - 10.4% ($3.2 млн), з Угорщини - 27.1% ($5 млн). Обсяг імпорту ЛП із Індії скоротився на $1.3 млн (-5,5%), з Бельгії - на $9 млн (-39%).

У першу п'ятірку країн, що лідирують по частці в реальній кількості завезених у РК медикаментів, увійшли: Росія, Китай, Індія, Німеччина, Україна, що займають 73,6% в обсязі імпорту в натуральному вираженні й лише 38.1% - у вартісному. Китайські фармвиробники із часток 16.8% упевнено посіли друге місце після російських, продукція яких з 34.1% у реальній кількості завезених медикаментів. За ними з більшим відривом випливають виробники фармпродукції з Індії (9.1%). Німеччини (7.9%) і України (5.8%).

Таблиця 3.6 - Аналіз обсягу імпорту лікарських засобів по країнах походження в І-ІІІ кв. 2008 м.

Країна	У вартісному вираженні	У реальному вираженні	Середня CIP-ціна, тис. $ за 1 т
	рейтинг	тис. $	при-ріст к I-III кв. 2007 г., %	доля, %	рейтинг	т	при-ріст к I-III кв. 2007 г., %	доля, %
	I-III кв. 2008 г.	I-III кв. 2007 г.				I-III кв. 2008 г.	I-III кв. 2007 г.
Германія	1	1	66796,2	11,8	18,2	4	3	1326,8	3,6	7,9	50,34
Розсип	2	2	40124,4	19,8	10,9	1	1	5738,7	-1,6	34,1	6,99
Франція	3	3	33488,1	10,4	9,1	8	7	398,9	-12	2,4	83,96
Венгрія	4	6	23013,6	27,1	6,3	10	11	329,7	16,4	2	69,79
Індія	5	5	22671,4	-5,5	6,2	3	2	1530,9	-42,1	9,1	14,81
Австрія	6	7	22624,5	55	6,2	13	14	183,9	38,5	1,1	123,02
Словенія	7	8	16477,5	17,9	4,5	9	10	339,8	7,2	2	48,49
Італія	8	9	15500	23	4,2	17	17	138,7	44,5	0,8	111,75
Бельгія	9	4	14975,8	-39,4	4,1	21	26	89	79,4	0,5	168,26
Данія	10	10	9622,7	11,5	2,6	31	34	26,3	3,2	0,2	366,55
Великобританія	11	18	9492,8	113,9	2,6	24	22	64,6	8	0,4	146,86
США	12	14	8994	66,7	2,4	19	19	127,3	58,6	0,8	70,67
Швейцарія	13	11	8935,1	15,1	2,4	23	32	68,5	71	0,4	130,36
Турція	14	12	8801	23,1	2,4	12	15	213,4	77,9	1,3	41,24
Польща	15	13	8779,8	60,1	2,4	14	13	179,5	27,7	1,1	49
Нідерланди	16	15	7980,2	56,7	2,2	22	28	83	85,7	0,5	96,15
Україна	17	17	7771,6	68	2,1	5	5	975,3	62	5,8	7,97
Всього			367789,2	14,5	100			16847,2	10,8	100	21,83

Рисунок 3.2 - Динаміка часток ТОП-10 країн-постачальників по обсязі імпорту ЛП у реальному вираженні(1-2кв.2007р. і 1кв. 2008р.)

Усього протягом січня-вересня в Республіку Казахстан поставлялися лікарські засоби з 59 країн. На наш фармринок приходять всі нові виробники. За розглянутий період сюди вперше надійшли медикаменти з Ісландії й Тайваню. Ріст частки супердешевої (по $960 за 1 т) китайської фармпродукції в реальній кількості імпортованих у РК медикаментів демонструє малюнок 3.2. З 2003 р. вона збільшилася в 11.2 рази (з 1.5 до 16.8%). Частка російських ліків, незважаючи на зрослий за ці роки на 27% обсяг поставок, скоротилася з 51.1 до 34.1%. Позиції інших країн ТОП-10 залишаються практично колишніми (лише німецькі виробники збільшили свою частку в реальному споживанні ліків з 5.4 до 7.9%). Таким чином, російські препарати уступають свою частку на ринку китайським і почасти - німецьким.

Усе більш успішно конкурують із закордонними виробниками ЛП вітчизняні фармкомпании. В І-ІІІ кв. 2008 р. у Казахстані було випущено фармацевтичної продукції на $51 млн - на 62.3% більше, ніж в аналогічний період минулого року. Препаратів фармацевтичних було зроблено на $42.8 млн (приріст - 51,6%), сироваток і вакцин - на $8.5 млн (приріст - 151%). Основним виробником фармацевтичних препаратів є Південно-Казахстанська область, імунобіологічних - Акмолинская. Найбільш значним був приріст виробництва в ЮКО (на $11 млн), м. Алмати (на $2 млн), Акмолинской (на $4.4 млн) і Алматинской ($0.8 млн) областях. Більше не випускаються лікарські засоби в Астане, де припинило фармацевтичну діяльність ТОО Таймас.

Покупцями препарату "Люмінор" ВАТ "Стома" у Казахстані можуть бути:

1. Великі дистриб'ютори.

3. Аптеки.

3. Лікарні.

4. Індивідуальні покупці.

Вимоги до препарату в різних груп покупців відрізняються.

Далі в таблиці 3.7 наведені основні вимоги, пропоновані покупцями до препарату.

Таблиця 3.7 - Основні вимоги, пропоновані покупцями до препарату "Люмінор»

Група покупців	Вимоги
	Упакування	Ціна	Умови оплати	Якість	Додатково
Великі дистриб'ютори	Надійна, герметична	Низька ціна за одиницю, знижки	Бажана відстрочка платежу	Відповідно до GMP	Рекламна підтримка
Аптеки	Надійна, герметична	Низька ціна за одиницю	Необхідна відстрочка платежу	Препарат повинен забезпечувати ефективне лікування	Рекламна підтримка
Лікарні	Упакування великого обсягу	Низька ціна за курс лікування	Бажана відстрочка платежу
Індивідуальні споживачі	Різних обсягів	Різне відношення до ціни			Нужна реклама

Щоб задовольнити вимоги споживачів, "Люмінор" випускається в різних упакуваннях:

- Герметичний пакет у картонній коробці (маса 50 г);

- Пластикові банки (маса 35-25 г);

- Одноразовий пакет (маса 1 г).

Для багатьох споживачів важливий строк зберігання препарату. "Люмінор" може зберігатися без втрати властивостей 5 років.

Кінцеві споживачі "Люмінор" не однорідні по своєму складі. Ринок кінцевих споживачів можна розділити на сегменти. Основою сегментації є наступні змінні фактори: рівень доходів, вік, привід для здійснення покупки, шукані вигоди.

Лікарські препарати й у тому числі - сорбенти, купують особи старше 17 років, для споживачів молодше 17 років ліки, у тому числі сорбенти здобувають їхні батьки.

Розділимо всіх покупців на наступні основні групи (табл. 3.8):

Сегмент 1-4 (сегменти 17-20, сегменти 33-36) - "Рядові" споживачі - це звичайні споживачі, що купують медпрепараты, коли в них виникає необхідність (звичайно, кризова покупка) і имеющие мінімальний запас ліків у домашній аптечці.

Сегменти 5-8 (сегменти 21-24, сегменти 37-40) - "Постійно піклуються" - це споживачі, які відповідально ставляться до стану власного здоров'я й здоров'я близьких їм людей.

Сегменти 9-12 (сегменти 25-28, сегменти 41-44) - "Проблемні" - це споживачі, що здобувають препарат, через виникнення якої-небудь проблеми, що носить як випадковий, так і систематичний характер.

Таблиця 3.8 - Сегментація кінцевих споживачів

	"Рядові" споживачі	"Постійно піклуються" станом свого здоров'я споживачі	"Проблемні" споживачі	"Сталкеры" споживачі
Середній рівень доходів Особи у віці від 17 до 25 років Особи у віці від 25 до 35 років Особи у віці від 35 до 55 років Особи у віці старше 55 років	Сегмент 1 Сегмент 2 Сегмент 3 Сегмент 4	Сегмент 5 Сегмент 6 Сегмент 7 Сегмент 8	Сегмент 9 Сегмент 10 Сегмент 11 Сегмент 12	Сегмент 13 Сегмент 14 Сегмент 15 Сегмент 16
Рівень доходів вище за середнє Особи у віці від 17 до 25 років Особи у віці від 25 до 35 років Особи у віці від 35 до 55 років Особи у віці старше 55 років	Сегмент 17 Сегмент 18 Сегмент 19 Сегмент 20	Сегмент 21 Сегмент 22 Сегмент 23 Сегмент 24	Сегмент 25 Сегмент 26 Сегмент 27 Сегмент 28	Сегмент 29 Сегмент 30 Сегмент 31 Сегмент 32
Високий рівень доходів Особи у віці від 17 до 25 років Особи у віці від 25 до 35 років Особи у віці від 35 до 55 років Особи у віці старше 55 років	Сегмент 33 Сегмент 34 Сегмент 35 Сегмент 36	Сегмент 37 Сегмент 38 Сегмент 39 Сегмент 40	Сегмент 41 Сегмент 42 Сегмент 43 Сегмент 44	Сегмент 45 Сегмент 46 Сегмент 47 Сегмент 48

Наприклад, це:

А) люди, що виїжджають у відрядження, на відпочинок, туристи;

Б) ті, хто сильно страждає з похмілля, особи зі слабким шлунком, змушені відвідувати заходу з рясним частуванням.

Сегменти 13-16 (сегменти 29-32, сегменти 45-48) - "Сталкери" - споживачі, що перебувають в умовах (умовно екстремальних), які змушені часто користуватися подібними засобами, або постійно мати їх під рукою. Це можуть бути споживачі, що проживають у місцях з несприятливою екологією, поганою якістю води, з високим ризиком виникнення й передачі інфекційних захворювань, що контактують у процесі роботи й життя із джерелами можливої інфекції, що ризикують у процесі роботи одержати яку-небудь травму. (Такі місцевості - південні регіони країни; люди таких професій, як: лісоруби, геологи, рибалки, старателі, нафтовики, "дальнобойщики" і т.д.)

Розглянемо сегменти по пріоритетах і можливості їхнього об'єднання:

Новатори на даному ринку - "Постійно піклуються" - сегменти 5-8, 21-24, 37-40, (цілком імовірно, що сегменти 21-24, 37-40 - суперноватори), і це необхідно врахувати в просуванні товарів на регіональних ринках і розробці реклами.

У ряді ранніх послідовників (ранньої більшості), перебуває істотно більша частина покупців із сегментів 9-12, 25-28, 41-44, тобто "Проблемні" споживачі, а також сегмент 45 - 48 з "Сталкерів".

Групу пізніх послідовників (пізньої більшості) становлять представники "Рядових" споживачів, а також "Сталкеров" (сегменти 13-16, 29-32).

На попит індивідуальних споживачів вплив робить:

- реклама;

- думка й ради рідні, друзів і знайомих;

- наявність товару в роздрібній мережі;

- імідж товару.

Препарат "Люмінор" володіє рядом унікальних якостей: відмінність від інших ентеросорбентів, "Люмінор" має потужними антиоксидантними властивості, тобто зупиняє процеси старіння й знижує ризик виникнення онкологічних захворювань. Крім того, встановлена адаптогеної дія "Люмінора": прийом препарату сприяє підвищенню стійкості організму до несприятливих екологічних умов, інфекціям і т.д. Унікальні властивості забезпечують "Люмінор" малу еластичність попиту за ціною. Крім того, лікарські сорбенти не займають великої частки сімейного бюджету споживача, це теж уможливлює зміну ціни без істотного впливу на попит.

Як планується, через рік з моменту початку фінансування даного проекту, товар стане відомим загальнонаціональним лікарським засобом, а місткість ринку збільшиться, оскільки навіть низкодоходные верстви населення будуть поступово переходити на більше ефективні лікарські форми.

Препарат "Люмінор" реалізується через аптечну мережу, лікарні, санаторії й великих дистриб'юторів фармацевтичного ринку Казахстану: ТОО "КФК Медсервисплюс", ТОО "Алфарма", ТОО "Охз-Восток", ТОО "Стомед", ТОО "Промінь" і ін.

Для зберігання продукції використається сертифікований склад.

Інформація про препарат у цей момент поширюється через центральну пресу, телебачення, Інтернет, виставки, семінари й лекції для лікарів, буклети, плакати, методичні рекомендації й т.д.

Як планується, у перший рік витрати на рекламу складуть 11246 тис. грн., потім вони будуть поступово знижуватися до 7954 тис. грн. у рік. Дані витрати на рекламу повинні підтримувати популярність препарату.

ТОВ "Стома" на 3-ий рік реалізації проекту планує продавати "Люмінор" приблизно на 5 840 тис. дол. у рік. При цьому на кожний долар продажів за 3 роки проекту буде доводитися приблизно 14 центів рекламних витрат.

В таблиці 3.9 представимо обсяги продажів ТОВ “Стома” і рекламні витрати на ринку Казахстану.

Таблиця 3.9 - Обсяги продажів ТОВ "Стома" і рекламні витрати на ринку Казахстану

Показник
	Значення показник у помісячній розбивці, грн.
	с 1 по 12 мес.	с 13 по 24 мес.	с 25 по 36 мес.
Щомісячний обсяг продажів	3 782 076	9 477 375	14 601 139
Щомісячні витрати на рекламу	937 142	800 000	662 857
Співвідношення витрат і обсягу продажів	0.3	0,1	0,05

Як видно з таблиці 3.9, у перший рік реалізації проекту витрати на рекламу будуть становити третину надходження від продажів. Потім витрати будуть поступово знижуватися.

Як було показано вище, медичні препарати рекламуються в основному на телебаченні, набагато рідше в пресі. Нижче на діаграмі представлена структура витрат на рекламу фармацевтичних фірм по різних телеканалах.

Вимірювати ефективність реклами планується за допомогою вибіркових опитувань споживачів. Рекламні повідомлення й зовнішнє оформлення реклами ТОВ "Стома" може змінитися в ході реалізації даного проекту. У даний момент у рекламних повідомленнях робиться упор на високу ефективність препарату "Люмінор". У ході реалізації проекту планується збільшити обсяг випуску препарату "Люмінор" в 17 разів.

Таблиця 3.10 - Очікувані обсяги випуску препарату (тис. грн.)

	1 рік	2 рік	3 рік
- «Люмінор»	45 384	110 299	175 211
Темп росту загального обсягу випуску до 2007 р.	378%	919%	1460%

Випуск препарату буде рости. У підсумку, сумарні надходження від продажів ростуть, підвищується рентабельність. Для ринку Казахстану можна вибрати стратегію розширення границь ринку. Оскільки ринок Казахстану є відносно новим і ще не цілком освоєним ТОВ “Стома”, робить ставку на ціну і якість продукції і відповідність її стандартам, оперативності постачання. Для ринку Казахстану можна вибрати стратегію розширення границь ринку. Оскільки ринок Казахстану є відносно новим і ще не цілком освоєним ТОВ “Стома”, робить ставку на ціну і якість продукції і відповідність її стандартам, оперативності постачання.

3.2 Забезпечення реалізації стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок

Формування і підтримка конкурентної переваги торкає весь механізм діяльності підприємства, зв'язана зі створенням, виробництвом і реалізацією продукції. Основними принципами формування і підтримки конкурентних переваг є:

а) прагнення керівництва підприємства до поліпшень, нововведенням і змінам у всіх аспектах господарської діяльності підприємства;

б) удосконалювання і збільшення кількості джерел конкурентної переваги, що сприяє збереженню його діяльності і стійкості;

в) застосування системного підходу до формування конкурентної переваги, що охоплює весь механізм діяльності підприємства.

У 80-х роках у світовій економіці намітилися два підходи до виявлення конкурентних переваг і формуванню конкурентної стратегії, що забезпечують стратегічний успіх підприємства - ринкова орієнтація і ресурсна орієнтація.

У таблиці 3.11 представлені три основних підходи до забезпечення конкурентноздатності підприємства.

У 2007-2008 рр. ТОВ “Стома” встановлювало ціни на свою продукцію в залежності від ситуацій на ринку. Наприклад, ціни на люмінор-525 у 2007 році були високими у квітні місяці (1203.24 грн. за 1 кг). У грудні 2007 року ціна складала 1163 грн. за 1 кг. При цьому підприємство здійснює постійний пошук можливостей для зниження витрат без утрати досягнутого рівня якості й істотних параметрів товару.

Таблиця 3.11 - Підходи до забезпечення конкурентноздатності підприємства [15, c. 214]

Мети і методи забезпечення стратегій	Стратегія лідерства в зниженні витрат	Стратегія диференціації	Стратегія фокусування на вузькій ніші ринку
1	2	3	4
Стратегічна мета	Завоювання великої частки ринку	Завоювання великої частки ринку	Завоювання вузької ніші ринку, де нестатку і переваги покупців істотно відрізняються від інших учасників ринку
Основа конкурентної переваги	Уміння забезпечити загальний рівень витрат більш низький, чим у конкурентів	Здатність запропонує покупцям щось відмінне від товарів конкурентів	Більш низькі витрати при задоволенні запитів даної ніші ринку чи здатність запропонувати для клієнтів у цій ніші щось спеціально адаптоване до їхніх запитів і смаків
Асортимент виробленої продукції	Гарний основний продукт із невеликим числом модифікацій (гарна якість при обмеженій можливості вибору для покупців)	Багато різновидів товарів, можливості широкого вибору, упор на рекламу декількох особливо важливих ознак диференціації товару.	Асортимент пристосований до того, щоб виконувати особливі запити обраного сегмента ринку
Основний принцип організації виробничої діяльності	Постійний пошук можливостей для зниження витрат без утрати досягнутого рівня якості й істотних параметрів товару	Пошук нових способів краще задовольнити запити покупців	Індивідуалізація товару відповідно до особливих запитів покупців обраної ніші ринку
Принципи організації маркетингової діяльності	Формування попиту на товар таким чином, щоб можна було і далі робити товар з тими властивостями, що забезпечують умови для збереження низьких витрат	1. Наділення товару усіма властивостями, що покупець готовий оплатити 2. Стягування з покупців преміальної ціни для покриття додаткових витрат на забезпечення товару додатковими властивостями	Акцентування унікальної особливості продавця задовольнити вкрай специфічні запити покупців
Методи підтримки стабільності стратегії	1.Збереження балансу (ціна/якість) 2.Підтримка переваги над конкурентами за рівнем витрат	1.Інформування покупців про достоїнства і переваги товару2.Удосконалювання товару і використання НДДКР 3.Зміцнення іміджу підприємства, за рахунок ставки на відмітних властивостях товару	1.Збереження вірності клієнтам 2.Боротьба за підтримку іміджу фірми 3.Освоєння інших сегментів ринку 4.Освоєння інших типів виробленої продукції

На підставі даних у таблиці 3.11, зробимо висновок для ТОВ “Стома” пропонується стратегія лідерства в зниженні витрат для виходу на ринок Казахстану.

Вдосконалення системи управління ціноутворення у сфері зовнішньоекономічної діяльності починають зі зниження собівартості одиниці продукції кожного виду починається з оцінки загальних показників. У процесі аналізу фактичну собівартість одиниці продукції кожного виду порівнюють із плановою і фактичною за попередній період, визначають рівень виконання та відхилення від плану, причини цих відхилень, тенденції у змінах собівартості. Для цього на основі облікової інформації про рентабельність найважливіших виробів складають відповідний розрахунок (таблиця 3.12).

Таблиця 3.12 - Аналіз собівартості одиниці окремих виробів ТОВ “Стома”

Вироби	Собівартість одиниці, грн.	Відхилення від (±)
		минулого року	плану
	минулорічна	план	звіт	сума, грн	%	сума, грн	%
Люмінор - 630	3170	3090	3393	+223	+7,03	+303	+9,80
Люмінор - 560	1268	1259	1256	-12	-0,95	-3	-0,24

Дані таблиці 3.12 свідчать, що планом передбачалось знизити проти минулорічної собівартість «Люмінор-630» на 80 грн., або на 25,9 %, і «Люмінор-560» -- на 9 грн, або на 0,71 %. Підприємство не виконало планового завдання зі зниження собівартості одиниці продукції «Люмінор-560» і перевиконало цей показник щодо «Люмінор-630». Цей аналіз поглиблюється аналізом за статтями витрат.

Порівняння витрат за статтями дає змогу виявити збільшення чи економію витрат (табл. 3.13).

Таблиця 3.13 Аналіз собівартості «Люмінор-630» за статтями калькуляції

№	Стаття витрат	На одиницю продукції, грн.	Відхилення звіту від
		минулого періоду	звітний період	минулого періоду	плану
			план	факт	сума	%	сума	%
1	Сировина та матеріали	1607	1536	1645	38	2,36	109	7,10
2	Повторно використовувані відходи (відраховуються)	3	3	5	2	66,7	2	66,7
3	Покупні напівфабрикати	105	115	98	-7	-6,7	-17	-14,8
4	Паливо, енергія	100	100	180	80	80,0	80	80
5	Заробітна плата виробним, робітників	380	370	376	-4	-1,0	+6	+1,6
6	Відрахування на соцстрахування	153	151	152	-1	-0,65	+ 1	0,6
7	Витрати на підготовку та освоєння вироби.	96	96	113	17	17,7	17	17,7
8	Витрати на утримання та використання обладнання	370	480	400	30	8,1	-80	-16,7
9	Цехові витрати	146	150	200	54	37,0	50	33,3
10	Втрати від браку	123	--	125	2	1,6	125	--
11	Інші виробничі витрати	93	95	109	16	17,2	14	14,74
12	Виробнича собівартість	3170	3090	3393	223	7,03	303	9,8

Дані таблиці 3.13 свідчать, що підприємство зробило перевитрати за всіма статтями, крім покупних напівфабрикатів. Загальна сума перевитрат проти минулорічних становить 223 грн., або 7,03 %, і проти планових -- 303 грн., або 9,8 %. Це дуже великі перевитрати, які потребують ґрунтовного вивчення їх причин. Зокрема, аналізуючи перевитрату за статтею «Сировина та матеріали», виявляємо, за рахунок якої сировини, матеріалів вона сталася. Загальна сума цієї статті перевитрат залежить від норм витрат матеріалів на одиницю продукції (фактор «норма») і заготівельної вартості цих матеріалів (фактор «ціна»). Перевищення планових норм витрат матеріалів (фактор «норма») визначається станом техніки й організації виробництва, тобто залежить від підприємства. Зміна цін на матеріали (фактор «ціна») часто не залежить від підприємства, крім організації матеріально-технічного постачання.

Методику визначення впливу факторів «норма» і «ціна» показано в таблиці 3.14.

Таблиця 3.14. Аналіз впливу факторів зміни матеріальних витрат на одиницю виробу «Люмінор-630»

№	Види матеріалів	Одиниця виміру	План	Фактично	Відхилення	Резерв зхниження витрат, грн.
			Кількість (норма)	Ціна, грн.	Сума, грн	Кількість (норма)	Ціна, грн.	Сума, грн	Разом, грн	у т. ч. за рахунок
										кількості	ціни
1	А	кг	1,2	50	60	1,4	49	68,6	8,6	10	-1,4	10
2	Б	кг	5	49	245	5,2	50	260	15	9,8	5,2	15
3	В	кг	10	60	600	12	61	732	132	120	12	132
4	Г	шт	20	18	360	18	20	360	-	-36	36	36
5	Д	м3	0,5	400	200	0,6	240	144	-56	40	-96	40
6	Е	м3	0,3	50	15	0,3	52	15,6	0,6	-	0,6	0,6
7	Ж	кг	8	7	56	9	7,2	64,8	8,8	7	1,8	8,8
Усього	-	-	1536	-	-	1645	109	150,8	-41,8	242,4

Дані таблиці 3.14 свідчать, що на виготовлення одиниці виробу «Люмінор-630» матеріальні витрати зросли на 109 грн. За рахунок кількості використаних матеріалів підприємство допустило перевитрати на 150,8 грн. Загальний резерв зниження втрат становить 242,4 грн. Для використання такого резерву необхідно виявити та усунути причини перевитрат.

Розмір впливу фактора «норма» визначається як добуток абсолютного відхилення норм витрат і планової ціни одиниці даних матеріальних цінностей, а величина впливу фактора «ціна» -- як добуток абсолютного відхилення в ціні одиниці матеріальних цінностей і фактичної витрати матеріалу кожного виду.

Визначивши розмір впливу норм і цін на відхилення фактичних витрат на матеріали від планових, необхідно проаналізувати обставини, які спричинили зміни кожної групи факторів. У резерв зниження собівартості продукції враховуємо перевитрати за кількістю (нормою) і ціною (зі знаком плюс). На відхилення фактичних витрат від планових впливають такі фактори:

а) зміна обсягу випуску товарної продукції;

б) зміна структури асортименту випущеної продукції;

в) зміна рівня матеріальних витрат у собівартості одиниці продукції.

Для аналізу впливу цих факторів на підставі облікових даних складають таблицю 3.15.

Таблиця 3.15. Вплив факторів на зміну матеріальних витрат

Стаття витрат	план	Фактичний обсяг та асортимент	Відхилення (+)
		За плановими нормами і плановою структурою	За плановими нормами і фактичною структурою	за звітом	Усього	у тому числі за рахунок
						Обсягу випуску продукції (гр.2 - гр.1)	Структури (гр.3 - гр.2)	Рівня витрат (гр.4 - гр.3)
1 . Сировина і основні матеріали, без відходів	1569	1588	1574	1672	+103	19	-14	98
2. Покупні напівфабрикати	1276	1291	1283,5	1320	+44	15	-7,5	36,5

Примітка. План випуску товарної продукції виконано на 101.19 %.

Дані таблиці 3.15 показують, що вартість сировини та матеріалів у собівартості продукції зросла на 103 тис. грн., покупних напівфабрикатів - на 44 тис. грн.

Для визначення величини впливу зміни обсягу випуску продукції на суму витрат необхідно витрати за планом кожної статті зіставити з плановими витратами, помноженими на процент виконання плану випуску товарної продукції (гр. 2 - гр. 1).

У зв'язку зі зростанням обсягу виробництва витрати на сировину і матеріали зросли на 19 тис. грн., а на покупні вироби та напівфабрикати -- на 15 тис. грн.

Вплив зміни структури асортименту випущеної товарної продукції визначається як різниця між витратами на фактичний випуск за фактичної та планової структури (гр. 3 - гр. 2).

За рахунок зміни структури асортименту випущеної продукції витрати сировини і матеріалів зменшились на 14,0 тис. грн., а покупних виробів і напівфабрикатів -- на 7,5 тис. грн.

Щоб визначити вплив зміни рівня витрат у собівартості окремих видів продукції, необхідно з фактичних витрат за кожною статтею відрахувати фактичні витрати відповідно до планових норм витрат і фактичної структури асортименту випущеної товарної продукції (гр. 3_ гр. 4).

ТОВ “Стома” під впливом зміни рівня витрат у собівартості окремих видів продукції допустило перевитрату сировини і матеріалів на 98 тис. грн, напівфабрикатів -- на 36,5 тис. грн.

Наступним кроком аналізу є вивчення факторів, під впливом яких фактичний рівень матеріальних витрат у собівартості всієї товарної продукції та її одиниці відхиляється від планового.

Рівень матеріальних витрат у собівартості всієї товарної продукції та її одиниці складається під впливом двох груп факторів:

норм витрат сировини, матеріалів, повторно використовуванихвідходів, покупних виробів і напівфабрикатів, палива та енергії;

цін на спожиті матеріальні цінності і тарифів на електроенергію.

Важливою умовою раціонального використання сировини, матеріалів, палива й енергії, а отже, систематичного зниження собівартості продукції є техніко-економічне нормування їх витрат.

Для виявлення резервів зниження собівартості продукції за рахунок матеріалів необхідно систематично аналізувати склад та кількість відходів.

Повторно використовувані відходи за ціною можливого використання відраховуються із загальної суми втрат сировини та матеріалів. Це створює помилкове уявлення, що зростання кількості повторно використовуваних відходів веде до зниження собівартості одиниці товарної продукції.

Насправді, відходи -- це неминучі непродуктивні втрати частини вихідної сировини та матеріалів у процесі виробництва продукції.

Для обчислення втрат від повторно використовуваних відходів на основі вибірки з облікових даних складають розрахунок, наведений у таблиці 3.16.

Таблиця 3.16 - Розрахунок втрат від поворотних відходів, тис. грн..

Показник	План	Звіт	Відхилення від плану (+)
Вартість повторно використовуваних відходів за ціною вихідної сировини та матеріалів	1068,0	1168,0	+100,0
За ціною можливого використання	213,6	233,6	+20,0
Коефіцієнт уцінки відходів	5,0	5,0	--
Втрати від повторно використовуваних відходів	854,4	934,4	+80,0

З даних таблиці 3.16 бачимо, що у звітному періоді надпланові повторно використовувані відходи зросли на 100,0 тис. грн., а втрати від повторно використовуваних відходів -- на 80 тис. грн., у тому числі в собівартості виробу «Люмінор-630» -- 2 грн.

Резерв зниження собівартості -- продукції 80,0 тис. грн.

Обраховуючи втрати та резерви зниження собівартості продукції за рахунок повторно використовуваних відходів, з їх вартості за ціною можливого використання треба виключати вартість брухту від його продажу як вторсировини.

Другу групу факторів, які впливають на загальну суму витрат на виробництво продукції, становлять витрати на придбання сировини, матеріалів, палива.

У собівартість заготовлених підприємством матеріальних цінностей входять:

1) прейскурантна ціна, залізничний, автомобільний, авіаційний тарифи або водний фрахт, якщо прейскурантну ціну на сировину, матеріали, паливо встановлено франко-станція відправлення;

2) витрати за доставку на склад підприємства, навантаження, розвантаження, складування матеріальних цінностей та інші транспортно-заготівельні витрати, які оплачує господарство.

Методика аналізу факторів цін визначається заведеним на підприємстві порядком оцінки в обліку сировини, матеріалів, палива. На промислових підприємствах матеріальні цінності можуть обліковуватися за оптовими, плановими або фактичними цінами.

За оцінювання матеріалів в оптових цінах плануються та враховуються транспортно-заготівельні витрати, які включаються у собівартість продукції пропорційно оптовій вартості витрачених матеріальних цінностей.

Якщо ж матеріали оцінюються за плановими цінами, то попередньо складається номенклатура-цінник та окремо підраховуються відхилення від планових цін, які відносять на собівартість продукції аналогічно транспортно-заготівельним витратам.

Ціна (собівартість придбання) матеріальних ресурсів складається із прейскурантної (договірної) оптової ціни, тарифів на перевезення вантажів і заготівельно-складських витрат. Оптові ціни і тарифи є зовнішнім фактором і часто не залежать від підприємства. Безпосередньо від роботи підприємства залежать транспортно-заготівельні витрати, на які за умов комп'ютеризації складають кошторис і ведуть їх окремий облік за видами, групами, балансовими рахунками матеріальних ресурсів.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні питання охорони праці та навколишнього середовища

Охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. [1]

Охорона праці є важливим елементом в процесі виробництва, яка покликана захищати робітників від дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів, забезпечувати найбільш придатні умови праці, що запобігають марним втратам їх сил отримують підвищення продуктивності праці.

Основними функціями охорони здоров'я працюючих є створення необхідних умов праці, ліквідація професійних захворювань і виробничого травматизму.

Правові та нормативно-технічні документи з охорони праці: Конституція України, закони про працю, зокрема, Закон України «Про охорону праці» - визначають основні положення по реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров'я у процесі трудової діяльності та регулюють взаємини між працівником і адміністрацією з питань охорони праці . Підвищення технічної оснащеності підприємств, застосування нових матеріалів, конструкцій і процесів, збільшення швидкостей потужностей машин впливає на характер і частоту нещасних випадків і захворювань на виробництві. У системі «людина-машина» (СЛМ) відбувається мобілізація психологічних та фізичних функцій оператора. Безпека праці забезпечується дотриманням правил безпеки і виробничої санітарії.

У даній роботі питання охорони праці розглядаються щодо користувача ПЕОМ при розробці бухгалтерських документів. Основні частини ПЕОМ: монітор, клавіатура, процесор з блоком живлення .

Охорона навколишнього природного середовища - система заходів, скерованих на підтримку взаємодії людини та навколишнього природного середовища, що забезпечують збереження та відновлення природних багатств, раціональне використання природних ресурсів, попередження безпосереднього або опосередкованого впливу результатів діяльності суспільства на природу та здоров'я людини. Державна політика в галузі охорони природи полягає у розробці необхідних заходів щодо охорони, а також наукового обґрунтування раціонального використання землі та її надр, водних ресурсів, рослинного та тваринного світу, збереження чистоти повітря та води, забезпечення відновлення природних ресурсів та поліпшення оточуючого людину середовища. Охорона навколишнього середовища регулюється системою законодавчих актів та нормативно-технічних документів у галузі охорони природи. [2]

4.2 Структура управління питаннями „Охорони праці та навколишнього середовища” на підприємстві СТОМА.

Служба охорони праці вирішує наступні завдання:

а) забезпечення безпеки виробничого процесу, устаткування, будівель, споруд;

б) забезпечення працюючих засобами індивідуального й колективного захисту;

в) професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів роботи;

г) вибір оптимальних режимів праці й відпочинку працюючих.

Відділ охорони праці виконує основні функції:

а) розробляє ефективну цілісну систему управління охороною праці;

б) бере участь в складанні комплексних заходів для досягнення нормативів безпеки і промислової санітарії;

в) проводить ввідний інструктаж з питань охорони праці;

г) забезпечує усунення причин, що викликали нещасні випадки, професійні захворювання;

д) організує пропаганду безпечних методів праці;

є) здійснює постійний контроль за дотриманням працівниками технологічних процессів, правил поводження з машинами, механізмів, устаткуванням і іншими засобами виробництва;

ж) організує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестацію робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці;

з) розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти, діючи на підприємстві.

4.3 Перелік шкідливих і небезпечних промислових факторів

Значну частину своєї роботи маркетолог виконує із застосуванням ЕОМ. При роботі з ЕОМ людині необхідно концентрувати увагу, докладати розумові зусилля, нести відповідальність за якість виконаної роботи. Тому обов'язково необхідно враховувати шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які впливають на людину. Фактори класифікують згідно ГОСТ 12.0.003-74 [3] та НПАОП 0.00- 1.31- 99. [9]

Шкідливі та небезпечні фактори наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 Перелік шкідливих і небезпечних факторів, які супроводжують працю економіста

Шкідливі і небезпечні виробничі чинники	Джерела їх виникнення	Характер впливу на людину
1	2	3
Фізичні шкідливі та небезпечні фактори:
-підвищений рівень шуму на робочому місці	Вентилятори системного блоку, накопичувач, принтери ударної дії (матричні, шрифтові тощо)	Стрес, дискомфорт користувача, зниження розумової працездатності, підвищення втомлюваності, послаблення уваги, головний біль
-ультрафіолетове випромінювання	Взаємодія електронів з шаром люмінофору, нанесеного на екран монітора	Гіпервітамінізація організму вітаміном А, який впливає на шкіру і очі людини
-електромагнітні випромінювання	Монітор	Підвищення температури тіла людини
-іонізуюче випромінювання	Монітор та лазерні принтери	Сухість та подразнення слизових оболонок

4.4 Категорія праці за енерговитратами

Для роботи у відділі маркетингу з ІІЕОМ необхідне дотримання оптимальних мікрокліматичних умов. Оптимальні мікрокліматичні умови - сполучення параметрів мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують збереження нормального функціонального і теплового стану організму без напруження реакцій терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності.

Параметри мікроклімату у приміщенні повинні відповідати ГОСТ 12.1.005-88 [6], з урахуванням роботи за ЕОМ - НПАОП 0.00- 1.31- 99 [9] та ДНАОП 0.03 - 3.14.-85 [10].

Робота у відділі маркетингу за витратами енергії відноситься до категорії а (легкої фізичної), тому що робота виконується сидячи і супроводжується незначним фізичним напруженням (витрати енергії при виконанні роботи не перевищують 139 Вт). Для роботи у відділі повинні виконуватися параметри мікроклімату, які наведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату на робочому місці

Категорія робот	Період року	Температура, t0C	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Легка-Iа	Холодний	22-24	40-60	0,1
Легка-Iа	Теплий	23-25	40-60	0,1

4.5 Засоби регулювання метеорологічних умов

Необхідні оптимальні значення параметрів мікроклімату забезпечуються у відповідності з СНиП 2.04.05-91. В теплий період року вони досягаються вентиляцією, у холодний - вентиляцією і системою опалення від центральної тепломережі . [12]

Вентиляція є комплексом пов'язаних пристроїв, призначених для організованого повітряного обміну, що полягає у видаленні з виробничого приміщення забрудненого або нагрітого повітря із подачею замість нього чистого або охолодженого повітря, що дозволяє створити в робочій зоні сприятливі умови для праці.

Для забезпечення необхідних метеорологічних умов у холодну пору року в приміщеннях підприємства створені центральні джерела теплової енергії, трубопроводи, по яким циркулює теплоносій (вода).

4.6 Освітлення

Розряд зорової праці відповідно нормативним вимогам і з урахуванням особливостей праці за ЕОМ становить ІІІ з підрозділом г. Вимоги щодо освітлення при роботі з ЕОМ регламентовані НПАОП 64.11-1.01-03 [9], згідно з якими освітлення у приміщеннях має бути поєднаним, тобто природне освітлення доповнене штучним. Бажано щоб природне освітлення було боковим одностороннім. Для зменшення засліплюючої дії сонячних променів світлові отвори мають бути зорієнтовані на північ чи північний схід. Відповідно до вимог СНиП II-4-79, коефіцієнт природної освітленості (КПО) має становити не менше 1,5% [11]. Нормований рівень освітленості на робочому столі - 300-500 лк. В денний час у відділі використовується природнє освітлення, у вечірній - штучне. Розташовувати робочі місця з ЕОМ слід так, щоб у полі зору користувача не потрапляли вікна або освітлювальні поверхні світильників.

Нормативні показники освітлення робочої зони (природного й штучного) наведені у таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Нормативні показники освітлення у виробничому приміщенні

Найменуван-ня робіт	Площа підлоги, кв. м.	Розряд зорової праці	Освітлення
			Природне	штучне
			вид освітлення	КПОн %	нормована освітленість Е, лк
Маркетин-говий відділ	45	IIIв	бічне	1,8 1,35	300-500

Нормовані значення КПО для будинків, розташованих в I, II, IV, V поясах світлового клімату (м. Харків знаходиться в IV поясі світлового клімату), визначаються по формулі 4.1:

е_Н^IV = е_Н^IIImc, (4.1)

де е_Н^III - значення КПО для пояса світлового клімату складає 2,0%;

m - коефіцієнт світлового клімату (для м. Харкова m = 0,9% );

с - коефіцієнт сонячності клімату, дорівнюється 0,75.

е_Н^IV = 2,00,90,75 = 1,35%

Порівняння значення КПО=1,35% для м. Харкова із значенням, що відповідає вимогам освітлення КПО=1,5%, показує недостатність природного освітлення.

4.7 Шум

Шум - це сукупність звуків різної частоти та інтенсивності, які сприймаються слуховими органами людини та викликають неприємні відчуття. Наслідками шкідливих дій виробничого шуму можуть бути професійні захворювання, підвищення загальної хворобості, зниження працездатності, підвищення ризику травм та нещасних випадків, зниження продуктивності праці. При роботі із ПЕОМ Шум створюють периферійні прилади (принтер, сканер, ксерокс та інші ).На робочих місцях з ПЕОМ основними джерелами шуму є вентилятори системного блоку, накопичувач, принтери ударної дії (матричні, шрифтові тощо).

Тому, відповідно до ГОСТ 12.1. 003-83^* [4] і ДНАОП 0.03-3.14-85 [10], у приміщеннях на робочому місці оператора, при виконанні завдань що потребують концентрації уваги, рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА.

Вібрація - це механічні коливання пружніх тіл. Серед усіх видів механічної дії для технічних об'єктів вона найнебезпечніша, тому що викликає порушення фізіологічного та функціонального стану людини. Характеристики вібрації на робочих місцях під час роботи з ЕОМ для категорії ІІІ, з підрозділом г, в умовах “комфорту” повинні бути не вищі за допустимих значень, наведених у ГОСТі 12.1.012-90 (2001), тобто вібрація не повинна перевищувати 75 дб .[7]

4.8 Електромагнітні випромінювання та електростатичні поля

У відділі маркетингу підприємства Roshen такі причини виникнення статичної електрики: наведення статичної електрики на екранах і корпусах відеомоніторів персональних комп'ютерів; поява електростатичних зарядів на платах і приладах мікроелектронної техніки в процесі їхнього взаємного переміщення при монтажі схем, ремонті й настроювання апаратури, виникнення електричного потенціалу на незаземленому встаткуванні за рахунок електричної індукції при сильних грозових розрядах і недостатнього захисту від блискавки.

Відповідно до ГОСТ 12.1.045-84 [14] напруженість електростатичного поля на робочому місці при роботі з відеотерміналом повинна бути більше 20 кВ/м.

Згідно з НРБУ-97 [15] доза рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрану не повинна перевищує 100 мкР/год та складає 0,003 мкР?с.

У приміщенні для запобігання утворенню статичної електрики і захисту від нього знаходяться нейтралізатори, піл має антистатичне покриття, а також зроблено заземлення екрану дисплея.

У приміщенні ВЦ застосовуються наступні засоби захисту від статичної електрики:

- захисні екрани із заземленням;

- підтримується відносна вологість в приміщенні на рівні 55 - 65%;

- своєчасне провітрювання.

Для захисту від іонізуючого рентгенівського випромінювання використовуються внутрішній металевий корпус монітора.

Всі заходи направлені на зниження рівня електростатичного поля і рівня рентгенівського випромінювання призводять до зниження кількості позитивних іонів в області робочої зони.

Для захисту від електромагнітних випромінювань застосовуються:

1) Захист відстанню (відстань від передньої частини монітора повинна бути 1.5 м, від задньої частини 2 м).

2)Захист часом (не більше 4 годин).

4.9 Електрична безпека

Електрична безпека являє собою систему організаційних та технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля та статистичної електрики.

В теперішній час широко застосовуються потужні енергосистеми та електричні машини, що потребують суворого дотримання правил електричної безпеки. Робота у відділу маркетингу пов'язана з ЕОМ, що також потребує дотримання правил електричної безпеки. Основні частини ЕОМ: дисплей, клавіатура, процесор. Ці технічні засоби є однофазними споживачами трьохфазної мережі перемінного струму с глухозаземельної нейтраллю частотою 50Гц, напругою 380/220 В.

Для забезпечення безпеки користування можуть застосовуватись: заземлення, блокування, зрівняння потенціалів, захисний розподіл мереж.

4.10 Пожежна безпека

Можливими причинами пожеж в приміщенні є несправність електропроводки і електроустаткування, коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів (папери), блискавка і так далі Як профілактичні мери по попередженню причин пожеж використовується постійний контроль за станом електричної проводки і сполучних проводів, зберігання паперу в сейфах і шафах, що не згорають.

Пожежна безпека на підприємстві Roshen забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

По категорії вибухо- і пожонебезпечності згідно НАПБ Б 03.002-2007 [16] дане приміщення відноситься до категорії В - пожежонебезпечне через тверді матеріали, що згорають (робочі столи, папір, ізоляція і ін.).

Згідно ГОСТ 12.1.004-91 [5] пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту і організаційно-технічними заходами.

У системі запобігання пожежі передбачені наступні заходи: контроль і профілактика ізоляції, наявність плавких запобіжників в устаткуванні, молнієзахист будівлі.

Система пожежного захисту передбачені наступні заходи:

1. Система автоматичної пожежної сигналізації оснащена димовими сигналізаторами.

2. Приміщення оснащене двома порошковими вогнегасниками марки ВП-1, ВПС-6, ВПС-10, які можна використовувати для гасіння електричних установок (таблиця 4.5).

3. Для успішної евакуації персоналу дверей приміщення мають наступні розміри:

- ширина 170 см;

- висота рівна 210 см.

- ширина коридору 3 м. Робоче приміщення повинне мати два виходи.

Таблиця 4.4 - Перелік обов'язкових засобів пожежегасіння

Приміщення споруди	Площа, м2	Первинні засоби пожежегасіння (тип)	Кількість, шт.
Офісне приміщення	28	Порошкові вогнегасники: ВП-1, ВПС-6, ВПС-10	2

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації. Обов'язковою є наявність плану евакуації.

4.11 Охорона навколишнього середовища

З 25 червня 1991 р. В Україні діє Закон України “Про охорону навколишнього середовища”. Закон регулює взаємини в області охорони навколишнього середовища. Охорона навколишнього природного середовища являє собою систему заходів, скерованих на підтримку взаємодії людини та навколишнього природного середовища, що забезпечують збереження та відновлення природних багатств, раціональне використання природних ресурсів, попередження безпосереднього або опосередкованого впливу результатів діяльності суспільства на природу та здоров'я людини.

Для поліпшення стану навколишнього природного середовища необхідно проводити відповідні заходи: зменшення споживання природних ресурсів на одиницю продукції; зниження забруднення природних комплексів викидами, стоками, відходами, випромінюваннями; зниження концентрації шкідливих речовин у викидах, стоках, відходах; підвищення екологічності виробництва. Ці та інші заходи сприяють охороні та раціональному використанню водних ресурсів, підтриманню оптимального стану малих річок, розробці пристроїв для збирання та переробки стічних вод; створенню газопоглинаючихих установок та пристроїв для технологічних систем та вентиляції, розробці пристроїв для нейтралізації вихлопів двигунів внутрішнього згорання; створенню пристроїв для контролю забруднення атмосферного повітря; будівництву протизсувних споруд; закладанню лісозахисних смуг; створенню протиерозійних лісових насаджень; технічної та біологічної рекультивації земель; благоустрою території тощо.

Існують передбачені гранично допустимі норми впливу на навколишнє середовище, що гарантують екологічну безпеку населення та збереження генетичного фонду. До цих норм належать: гранично допустимі або тимчасово погоджені норми викидів в атмосферу шкідливих речовин (ГДВ, ТПВ); гранично допустимі або тимчасово погоджені норми стоків у водоймища (ГДС, ТПС); гранично допустимі навантаження відходів виробництва на землі та ґрунті (ГДВ) тощо; гранично допустимі норми та ліміти щодо вилучення та відновлення природних ресурсів, що впливають з необхідності підтримання рівноваги в природному середовищі; гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі, воді, ґрунтах (ГДК), орієнтовано безпечні рівні впливу їх на людей (ОБРВ) або гранично допустимі дози впливу шкідливих речовин на людей (ГДД); норми гранично допустимої кількості мікроорганізмів та інших біологічних факторів в атмосфері, воді, ґрунті; норми гранично допустимих або орієнтовано допустимих рівнів (ГДР, ОДР), граничночно допустимих доз (ГДД) для шуму, вібрації, електричних та електромагнітних полів та інших фізичних факторів, котрі можуть справляти вплив на здоров'я людей та їхню працездатність; норми гранично допустимих залишкових кількостей хімічних речовин у продуктах харчування, котрі встановлюють мінімально допустимі дози (МДД), нешкідливі для людини за кожною використовуваною хімічною речовиною і при їх сумарному впливі; норми гранично допустимого рівня або допустимої дози безпечного вмісту радіоактивних речовин у навколишньому середовищі та в продуктах харчування, а також ГДР та ГДД радіаційного опромінення людей; нормативи на санітарно-захисні зони та смуги. [2]