Виявлення несумісності в різних лікарських формах

Rp.: Unquenti Kalii iodidi 30,0

Solutionis Plumbi subacetatis 2 ml

Misce fiat unquentum.

Da. Signa. Мазь

При змішуванні мазі з розчином свинцю ацетату основного вона здобуває яскраво-жовтий колір у результаті утворення свинцю йодиду.

Rp.: Argenti nitratis 0,5

Cocaini hydrochloridi 0,25

Anaesthesini 1,0

Vaselini 25,0

Misce fiat unquentum

Da. Signa. Наносити на уражену ділянку

Анестезин у даному сполученні окисляється, а срібла нітрат відновлюється до металевого. Мазь чорніє. Відбувається реакція окислювання-відновлення.

Rp.: Iodi 0,05

Kalii iodidi 0,1

Zinci oxydi 0,5

Ichtyoli 0,1

Butyri Cacao q.s.

Misce fiat suppositorium.

Da tales doses numero 10.

Signa. По 1 свічі 2 рази в день

При взаємодії йода з іхтіолом має місце окислювально-відновна реакція, унаслідок чого супозиторна маса темніє.

Rp.: Zinci oxydi 10,0

Acidi salicilici 4,0

Glycerini 6,0

Aquae purificatae 40 ml

Misce. Da.

Signa. Втирати в шкіру (суспензія)

Відбувається реакція нейтралізації, у результаті утвориться цинку саліцилат, що швидко затвердіває.

2.6 Способи усунення фармацевтичних несумісностей

Проблема усунення несумісностей є частиною загальної проблеми стабілізації лікарських препаратів.

Основні способи усунення несумісностей можна класифікувати наступним чином:

-застосування технологічних прийомів без зміни складу лікарської форми (певна послідовність розчинення, фракційне приготування з наступним обєднанням в одній формі);

введення в пропис допоміжних речовин (стабілізаторів, емульгаторів, вологоадсорбентів та ін.); або частковою заміною складу розчинника, основи;

заміна лікарської речовини (по узгодженню з лікарем);

заміна лікарської форми;

виділення одного з несумісних компонентів і відпуск у двох формах.

Вибір способу залежить від причини несумісності, виду лікарської форми, наявності допоміжних речовин та інших факторів.

Отже, при реалізації способів усунення несумісності інгредієнтів в лікарських формах слід дотримуватись нижче приведених рекомендацій:

1. Для попередження нерозчинності речовин в рідких лікарських формах можна використати:

а) заміну нерозчинної лікарської речовини його фармакологічним аналогом (кодеїну - кодеїну фосфату, теофіліну - еуфіліном, барбіталу - барбітолом -натрію);

б) додавання допоміжних речовин, здатних покращити розчинність за рахунок комплексоутворення (наприклад, калію йодиду для розчинення кристалічного йоду у водних і спиртових розчинах);

в) додавання речовин, що створюють оптимальне значення рН (натрію гідрокарбонату, кислоти борної, буферних розчинів);

г) додавання солюбілізаторів:

- ПАР-твіну-80;

- Співрозчинників (води, етилового спирту, ацетону, димексиду, гліцерину);

- Гідротропних комплексоутворювачів (багатоосновних карбонових кислот, амінокислот, амінів, зокрема гексаметилентетраміну, натрію бензоату, натрію саліцилату);

2. Для попередження не змішуваності лікарських речовин використовують:

а) додавання ПАР-емульгаторів (ланоліну, Т2, твіну-80 та ін.) в мазях, лініментах, супозиторіях (наприклад в сумішах гліцерину з вазеліном; вазеліну і водних рідин);

б) додавання структуроутворювачів (загущувачів) - аеросилу, бентоніну. (наприклад в сумішах димексиду з супозиторними гідрофобними основами; вазеліну з олією рициновою - 3% аеросилу від кількості олії);

в) зміна однієї речовини, або її частини (наприклад, зміна етилового спирту 70% на 90% в сумішах з олією рициновою);

г) виділення з суміші компоненту, що не змішується і відпускають його окремо (наприклад, валідол в сумішах з галеновими препаратами).

3. Для попередження відволоження сумішей використовують:

а) попереднє підсушування лікарських речовин, що є кристалогідратами (натрію сульфат, магнію сульфат);

б) додаванням вологоадсорбентів (вологорегуляторів): аеросилу А-380, висушеного крохмалю або білої глини, кальцію карбонату, кальцію гліцерофасфат. Аеросилу додають 0,01-0,03 г на 1 порошок; висушеного крохмалю - 0,02-0,05 г;

в) фракційне змішування лікарських речвин, що викликають відволоження, з наступним обєднанням в одній масі;

г) виділення з лікарської форми однієї із взаємодіючих речовин і відпуск у двох формах.



3. Експериментальна частина

3.1 Аналіз рецептури аптеки за період виробничої практики відносно рецептів з утрудненою технологією

При надходженні в аптеку скрутних прописів необхідно спочатку з'ясувати причину утруднення, а потім, керуючись фізико-хімічними властивостями вхідних речовин, підібрати відповідний спосіб приготування.

Найбільш типові випадки скрутних рецептури і можливі способи їх усунення.

Rp.: Natrii benzoatis 4,0

Calcii chloridi 5,0

Aquae purificatae 150 ml

Misce. Da. Signa. По 1 столовій ложці 3 рази в день

У процесі приготування мікстури за загальними правилами технології рідких ліків масооб'ємним способом утворюється осад важко-розчинної у воді кальцію бензоату. При змішуванні розрахованих кількостей води і концентрованих розчинів, приготованих порізно, осаду не утворюється.

Rp.: Iodi

Kalii iodidi

Ichthyoli aa 2,5

Aquae purificatae ad 10 ml

Misce. Da. Signa. Для змазування запалених ділянок шкіри.

При змішуванні іхтіолу з розчином йоду в калію йодиді спостерігається виділення сульфоіхтіолових кислот у вигляді чорної смолистої маси. Прозорий розчин можна отримати, якщо приготувати окремо розчини йоду в калії йодиді і іхтіола у воді, а потім обидва розчини злити.

Rp.: Novocaini 10,0

Solutionis Furacilini (1:5000) 500 ml
Spiritus aethylici 90 % 15 ml

Misce. Sterilisа!Da. Signa. Для змочування уражених ділянок шкіри.

Розчин при стерилізації набуває темно-бурого забарвлення, тому його готують наступним чином. Фурацилін в кількості 0,1 г розчиняють при нагріванні в 500 мл води для ін'єкцій і додають 15 мл 90% спирту. Розчин фільтрують у флаконах для відпуску, закупорюють і стерилізують текучою парою при 100 ° С протягом 45 хвилин. Потім до охолодженого розчину додають в асептичних умовах новокаїн. Виходить прозорий розчин жовтого кольору.

Rp.: Ichthyoli 12,0

Pulveris radicis Glycyrrhizae q.s., ut fiant

pilulae № 30 Da. Signa. По 1 пігулці 3 рази в день

Пігулки з пахучою речовиною - іхтіолом, прописаною в великій кількості. Утруднення пов'язано з великою кількістю лікарської речовини. Її прописано 0,4 г на кожну пігулку, тому після додавання консистентних речовини можуть вийти пігулки вагою більше 0,5 г, що не відповідає вимогам фармакопеї. Іхтіол перед введенням слід упарити.

У попередньо підігріту ступку поміщають іхтіол і розподіляють його по внутрішній поверхні. Після охолодження додають порошок солодки до одержання пілюльної маси необхідної консистенції. За загальними правилами готують пігулки, обсипають лікоподієм, оформляють до відпуску. Якщо, незважаючи на упарювання, вага готової пілюльний маси перевищує 15,0 г (тобто на одну пігулку виходить більш 0,5 г), пілюльну масу ділять на дві рівні частини і викочують 60 пігулок. Хворого попереджають, що приймати потрібно по дві пігулки одночасно.

У деяких випадках лікарські речовини можуть бути нерозчинні або малорозчинні в прописаних розчинниках. Шляхом заміни розчинника можна регулювати їх розчинність.

Rp.: Picis liquidae

Sulfuris praecipitati aa 10,0

Tincturae Capsici 1 ml

Acidi salicylici 1,0

Olei Ricini 1,5

Spiritus aethylici 70 % 50 ml

Misce. Da. Signa. Наносити на уражені ділянки шкіри.

Дьоготь і рицинова олія розчиняються в спирті міцністю не нижче 90%. При змішуванні порошку сірки з рициновою олією, яка обволікає сірку, утворюється нерозчинна тягуча маса, що випадає в осад.

Для усунення несумісності необхідно 70% спирт замінити 90%. Сірку розтирають у ступці з настойкою стручкового перцю. Саліцилову кислоту, дьоготь і рицинову олію розчиняють в 90% спирті і при постійному розтиранні змивають сірку отриманим спиртовим розчином з ступки у флакон для відпуску.

Rp.: Iodi 0,1

Kalii iodidi 1,0

Chloroformii 5,0

Olei Vaselini 5,0

Misce. Da. Signa. Растирание

У даному прописі вводити калію йодид нераціонально, так як йод добре розчиняється в хлороформі. Слід вказати лікарю про виключення з пропису калію йодиду (для розчинення якого необхідно додавати воду, яка не змішується з хлороформом і маслом вазеліновим).

Шляхом застосування різних допоміжних речовин як розчинники, стабілізаторів, антиоксидантів, речовин, що регулюють рН, мазевих основ, провізор-технолог уникає утруднень допущенаних в рецептах.

3.2 Приклади рецептурних прописів із затрудненою технологією, причини затруднень, шляхи їх подолання

Rp.: Acidi salicylici 2,0

Ichthyoli 10,0

Spiritus aethylici 40 ml

Misce. Da.Signa. Для розтирань

Для розчинення іхтіолу необхідно за узгодженням з лікарем половину спирту (20 мл) замінити ефіром.

Rp.: Mentholi 0,1

Glycerini 10,0

Misce. Da. Signa. Вушні краплі

Даний пропис - фізична несумісність. Ментол розчиняється в гліцерині в співвідношенні 1:500, у рецепті співвідношення 1:100. Препарат відпуску не підлягає.

Rp.: Solutionis Iodi spirituosae 10 % 0,5 ml

Solutionis Acidi borici 2 % 100 ml 

Misce. Da. Signa. Примочка

При змішуванні спиртового і водного розчину змінюються умови розчинності йоду, що виділяється у вигляді дрібних кристалів, що роблять припікаючу дію. Очні краплі чи примочки з осадом не відпускаються.

Rp.: Sol. Calcii chloridi 10 % - 200 ml

Papaverini hydrochloridi 0,2

Misce. Da. Signa. По 1 столовій ложці 3 рази в день

У даному випадку в осаді буде знаходитися папаверину гідрохлорид (сильнодіюча речовина), у результаті зниження розчинності під впливом кальцію хлориду (вплив однойменного іона).

Rp.: Hexamethylentetramini 0,3

Natrii salicylatis 0,5

Coffeini-natrii benzoatis 0,05

Misce, fiat pulvis.

Da tales doses № 10.

Signa. По 1 порошку 3 рази в день

При готуванні порошків із сухих речовин суміш відволожується на другий день. Якщо в пропис ввести злегка відсирений уротропін (волога до 3%), то суміш втрачає сипкість вже в ступці.

Rp.: Solutionis Protargoli 2 % 100 ml

Zinci sulfatis 0,5

Misce. Da. Signa. Очні краплі

У даному випадку коагуляція протарголу обумовлена зняттям електричного заряду з часток протарголу. Одночасно буде утворюватися осад цинку альбуміната. Очні краплі відпустці не підлягають.

Наявність інформаційно-методичного матеріалу в аптеці з питання.

Найкращим інформаційним матеріалом для провізора-технолога є Державна Фармакопея України (наказ МОЗ України від 12.03.2001 № 95 «Про затвердження і введення в дію Державної Фармакопеї України (1 видання)» та введенням в дію доповнень до Державної Фармакопеї України).

Також в аптеках є великий запас книжок «Аптечна технологія ліків»

У великих аптеках для керівництва і проведення методичної і консультативної роботи організовуються спеціальні методичні відділи.
Контрольно-аналітичні лабораторії проводять обласні і районні наради і конференції по контролі якості аптечної продукції, видають інформаційні листи, методичні матеріали, накази, спрямовані на удосконалювання внутрішньо-аптечного контролю й усунення причин, що заважають поліпшенню якості ліків.

Заходи, що проводять в аптеці з метою підвищення рівня знань працівників з даного питання, зменшення поступлення несумісних прописів в аптеку.

Удосконалення знань та досвіду для працівників фармацевтичної галузі -- це один з визначальних принципів їх роботи, бо від кваліфікації провізора-фармацевта залежить здоров'я або навіть життя людини. Це особливо актуально сьогодні, коли зростає обсяг медичної інформації та збільшується номенклатура лікарських засобів.

Державна служба з лікарських засобів проводить інформаційно-методичні семінари для аптечних та лікувально-профілактичних закладів

Адже, арсенал сучасної фармакотерапії постійно розширюється, систематично з'являються нові наукові дані про властивості, застосування традиційних лікарських засобів, їх взаємодію і сумісність в організмі.

Також фармацевтичні працівники проходять атестацію - оцінка кваліфікації спеціаліста, у т.ч. фармацевта, обсягу його знань, досвіду, яка підтверджує ступінь можливого виконання встановлених обов'язків. Державна Атестація регламентується нормативно-правовими документами.



Висновок

Медичним працівникам необхідно бути дуже уважними при призначенні лікарської терапії, особливо при комбінованому призначенні препаратів. Не можна повністю виключати можливість і несумісність ліків, якщо навіть така раніше не була описана. Слід пам'ятати, що будь-яке призначення лікарських засобів повинно бути мотивоване, раціонально і доцільно. Не можна також забувати про побічні дії лікарської терапії. Кожен лікар, фельдшер, фармацевт повинен бути достатньо інформований як про давно застосовуються препарати, так і про новинки у фармакології. Це допоможе уникнути ускладнень призначеного лікування.

Характер дії лікарських речовин залежить від індивідуальних особливостей організму. Інтегральна реакція організму на лікарську речовину визначається низкою чинників: видовими особливостями, спадковістю, рівнем розвитку, функціональним станом тощо. Серед фізіологічних чинників традиційно виділяють стать, вік і масу тіла. Певного значення крім функціональних особливостей надають різним патологічним станам організму.

Серед чинників, що впливають на дію лікарських речовин, певне значення має лікарська форма, яка створюється за допомогою різних допоміжних, коригуючих і формоутворювальних речовин. Слід враховувати, що ці речовини можуть впливати на характер взаємодії лікарського засобу й організму: вступати в реакцію з лікарськими інгредієнтами, змінюючи їх активність, порушувати процеси транспортування (абсорбції, всмоктування) і розподілу діючих речовин в організмі та їх виведення (елімінацію).

Фізична лікарська залежність - це такий стан організму, який проявляється інтенсивними фізичними розладами (зниження артеріального тиску, порушення дихання, болі та ін.), котрі припиняються з уведенням лікарської речовини.

Основні способи усунення несумісностей можна класифікувати наступним чином:

застосування технологічних прийомів без зміни складу ЛФ (певна послідовність розчинення, фракційне приготування з наступним обєднанням в одній формі);

введення в пропис допоміжних речовин (стабілізаторів, емульгаторів, вологоадсорбентів та ін.); або частковою заміною складу розчинника, основи;

заміна ЛР (по узгодженню з лікарем);

заміна ЛФ;

виділення одного з несумісних компонентів і відпуск у двох формах.



Список використаної літератури

Аптечна технологія ліків. Метод. реком. до викон. та оформ. курсових робіт для студ. спец. «Фармації» / Т.Г. Ярних, О.І. Тихонов, В.О. Соболєва та ін.; За ред. проф. Т.Г. Ярних - Х.: Вид-во НФаУ, 2009. - 24 с.

Аптечна технологія ліків. Підручник для студентів фармацевтичних напрямків. Півненко Г.П. За ред. Ямпольскої М. М.

Технологія ліків. Навчально-методичний посібник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О.І. Тихонов, П.А. Логвін, С.О. Тихонова, О.В. Мазулін, Т.Г. Ярных, О.С. Шпичак, О.М. Котенко; За ред. О.І. Тихонова. - Х.: НФаУ; Оригінал, 2009.

Размещено на Allbest.ru