Поширення захворюваності на дифузний токсичний зоб у населення Сумської області

Рис. 3.2 Відносний розподіл за статтю.

кількість хворих у медикаментозному еутирозі складала 6 жінок та 10 чоловіків; кількість обстежених хворих у ремісії складала 7 чоловіків та 11 жінок; хворих з рецидивом дифузного токсичного зобу після хірургічного лікування - 6 чоловіків та 6 жінок, з рецидивом після медикаментозного лікування - 5 чоловіків та 9 жінок. Тобто, жінки хворіють на ДТЗ значно більше, ніж чоловіки.

При клінічному обстеженні дітей збільшення ЩЗ було виявлено у всіх хворих (100%). Рідше виявлялися тахікардія (96,6%), тремор рук (81,9%), пітливість (64,4%), офтальмопатія (62,4%).

Частота вузлових уражень на тлі ДТЗ у дітей та підлітків за даними доопераційного УЗД зустрічалася в 4,7 %, у дорослих - 12,6%. (р<0,05). Злоякісні новоутворення щитоподібної залози на тлі тиреотоксичного зоба, також, значно частіше (в 2,5 рази) були виявлені у дорослих пацієнтів (р<0,05).

За даними показників СОДКЛ поширення на захворювання ДТЗ серед дітей області в 2009 році дещо знизилось, порівняно з 2007роком. Були взяті не тільки показники абсолютної кількості хворих, а і стандартизовані показники захворюваності на 100 тис. дітей. У результаті роботи з документацією, яка біла надана, були отримані дані:

1. показник захворюваності на ДТЗ зменшився, як в абсолютних числах з 3545 у 2007 році до 3078 у 2009 році, що менше на 13%, так і в перерахунку на 100 тис. з 0,1733 до 0,1608, що менше на 7%;

2. показник поширеності на ДТЗ зменшився, як в абсолютних числах з 10352 у 2007 році до 7082 у 2009 році, що менше на 31%, так і в перерахунку на 100 тис. з 0,506 до 0,3699, що менше на 24%;

3. кількість дітей, що взяті на диспансерний нагляд з ДТЗ зменшився, як в абсолютних числах з 6782 у 2007 році до 4551 у 2009 році, що менше на 33%, так і в перерахунку на 100 тис. з ).3316 до 0,2376, що менше на 28%;

4. показник захворюваності на тиреоїдити зменшився, як в абсолютних числах з 47 у 2007 році до 45 у 2009 році, що менше на 4%, але в перерахунку на 100 тис. залишився незмінним 0,0023 з 2007 по 2009 роки;

5. показник поширеності на тиреоїдити збільшився, як в абсолютних числах з 159 у 2007 році до 197 у 2009 році, що більше на 24%, так і в перерахунку на 100 тис. з 0,0078 до 0,0103, що більше на 32%;

6. кількість дітей, що взяті на диспансерний нагляд з діагнозом тиреоїдити збільшився, як в абсолютних числах з 132 у 2007 році до 158 у 2009 році, що більше на 20%, так і в перерахунку на 100 тис. з 0,0065 до 0,0082, що більше на 26% (табл.4.4).

Таблиця 4.4

Зареєстровано хвороб ендокринної системи серед дітей Сумської області 2007-2009 рр.

Відповідно до середніх даних по області, у дітей 9-14 років об'єми ЩЗ в осіб жіночої статі були вірогідно більшими, ніж в чоловічої. По окремим населеним пунктам спостерігались статеві відмінності в розмірах щитоподібної залози і в інших вікових групах. Порівняно із середніми показниками по області у деяких сільських населених пунктах об'єми ЩЗ були більшими, ніж у міських.

Показник первинного виходу на інвалідність від хвороб на дифузний токсичний зоб за 2009 рік зменшився і складає 0,13 на 100 тис. працездатного населення (2008 р. - 0,14) та залишається нижче за показник по Україні (2008 р. - 0,22).(табл. 4.5).

Таблиця 4.5

Показники первинної інвалідності від ДТЗ

Перевищення обласного показника первинної інвалідності від ДТЗ та тиреоїдиту серед населення працездатного віку відмічається по таких містах та районах області: Сумський р-н - 0,25, Шосткинський р-н - 0,25, Буринський р-н - 0,21, С.Будський - 0,2, м. Конотоп - 0,17, Білопільський р-н - 0,17, м. Суми - 0,14, Недригайлівський - 0,14, Ямпільський р-н - 0,14 на 100 тис. населення. (рис.4.8)

Рис. 4.8. Первинний вихід на інвалідність по Сумській обл.

В Сумській області залишається стабільним показник смертності від ДТЗ та тиреоїдитів за останні 3 роки. Цей показник в 2009 році склав 4,3 на 100 тис. нас. (за попередніми даними), що менше ніж в минулому році (2008р. - 5,27) та менше майже в 1,5 рази показника по Україні (2007 р. - 6,137).

Забезпеченість населення ендокринними ліжками за 2009р. залишається на рівні 2008 та 2007 років та нижчою показника по Україні (табл. 3.5). З листопаді 2009 року по лютий 2010 року 20 ліжок 4 міської лікарні було перепрофільовано на лікування вірусної пневмонії. Взагалі, ендокринологічні ліжка в 2009 році працювали краще - збільшилась робота ліжка, відсутня летальність, але в Шосткинській ЦРЛ збільшився ліжко день.

Таблиця 3.5

Забезпеченість населення Сумської області ендокринологічними ліжками

Можливі результати надання медичної допомоги. Залежно від форми зоба, ступеня збільшення ЩЗ своєчасна діагностика дифузного зоба та адекватні профілактичні й лікувальні заходи в амбулаторних умовах або денному стаціонарі, спеціалізованих ендокринологічних відділеннях, центрах, диспансерах приводить до зменшення розмірів ЩЗ, поліпшення стану хворого. Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування. Досягається зменшення розмірів ЩЗ або повна їх нормалізація, поліпшення стану хворих. Хворі на дифузний токсичний зоб працездатні. Рекомендації щодо подальшого, у разі потреби, надання медичної допомоги хворому. Хворі потребують ретельного диспансерного нагляду, проведення повного ендокринологічного обстеження 1 раз на рік. Вимоги щодо дієтичних призначень і обмежень. Потрібно надавати рекомендації хворим із роз'ясненням дієти, збалансованої за використанням білків, жирів, вуглеводів, мікроелементів та вітамінів. Важливим є включення до раціону харчування йодованої солі, морепродуктів, обмеження харчових продуктів, що містять струмогени. Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування, реабілітації. Хворі на дифузний зоб повинні додержуватися режиму праці (забороняється робота в нічний час і в гарячих цехах, перебування на сонці), роботу треба чергувати з відпочинком. Пацієнти потребують 8-годинного нічного сну. Профілактичні заходи й лікування мають бути неперервними, контрольованими й адекватними за тривалістю.

Забезпеченість на 10 тис. населення лікарями - ендокринологами дещо зменшилась (0,38) і відповідає показнику по Україні (0,35). В 5-х районах на посадах ендокринологів працюють лікарі - терапевти, які підготовлені з питань ендокринології (курси Харківського інституту вдосконалення лікарів) в Краснопільській - 0,5 посади, С.-Будській - 0,5 посади, Путивльській - 0,25 посади, В.-Писарівській - 0,5 посади. В Буринський та Сумській ЦРЛ лікарі відсутні

Нажаль, при зростанні хворих на ДТЗ, кількість ендокринологічних кабінетів залишається на тому ж рівні, хоча чисельність населення теж зростає

ВИСНОВКИ

1. Дифузний токсичний зоб відноситься до дуже частих захворювань в основі якого лежить підвищення активності щитовидної залози, яке супроводжується надмірною продукцією і постачанням в кров тироїдних гормонів.

2. Загальназахворюваністьта поширюваність на ендокринологічні захворювання, а саме на вузловий зоб та тиреоїдитиу Сумській області постійно зростає,в 2009роцісеред дорослого населення складала 1117,54 на 100 тис. населення, в порівнянні з 2007р. -- 868,8 на 100 тис.,зокрема серед дітей - 2151,6, що перевищує світові показники захворюваності на ДТЗ.

3. Аналіз показників захворюваності та поширеності на ДТЗ по статистичним звітам за період з 2007 по 2009 рр. із розрахунку на 100 тис. населення дещо зменшилась (поширеність - 2007р. - 4875,96 на 100 тис. дор. нас., 2009р. - 4528,21; захворюваність - 2007р. - 497,89 на 100 тис. дор. нас., 2009 р. - 302,21), що пов'язано з проведенням верифікації дифузних зобів та йодною профілактикою.

4. Перебіг дифузного тиреотоксичного зоба у дітей та підлітків має певні відмінності в порівнянні з дорослими. Вони полягають в менш важких ураженнях серцево-судинної системи, органів зору, більш рідкому сполученні тиреотоксичного зоба з вузловими процесами, частішому виникненні симптомів непереносимості тиреостатиків, наявності збільшення ЩЗ у всіх хворих.

5. За період спостережень, показники захворюваності ДТЗ населення Сумської області дещо зменшилися, як загальна кількість хворих, які отримали спеціальне лікування в ендокринологічних відділеннях, так і вперше зареєстрованих.

6. Найчастіше дифузний токсичний зоб зустрічається в віці від 21 до 40 років, та більшу частину складаютьпацієнти з середнім ступенем важкості хвороби 61%.

7. Захворюваність на ДТЗ серед жінок значно вища, ніж серед чоловіків 86% та 14% відповідно.

8. Захворюваність та поширення ендокринних хвороб серед дитячого населення Сумської області знизилася у середньому на 20-25%, дещо підвищились показники захворювання на тиреоїдити - в середньому на 20%.

9. За період з 2007 по 2009 роки на 22,3% відбулося зменшення кількості пацієнтів СОДКЛ з перше встановленим діагнозом ДТЗ.

10. Вихід на інвалідність від хвороб ендокринної системи за 2009 рік, в порівнянні з 2008 роком, зменшився до 1,3 на 10тис. працездатного населення (2008 р. - 1,4), що є нижче показника по Україні (2008 р. - 2,2).

11. Стабільним залишається показник смертності від хвороб ендокринної системи за період спостережень. Цей показник зменшився з 5,3 за 2008 рік до 4,3 за 2009 рік на 100 тис. населення.

12. Забезпеченість на 10 тис. населення лікарями - ендокринологами дещо зменшилась (0,38) і відповідає показнику по Україні (0,35).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кузин, М.И. Хирургически еболезни / М.И. Кузин. М.: Медицина, 2002, С. 47-80.

2. Справочник по клинической эндокринологии / под ред. Е.А. Холодовой. Мн.: Беларусь, 2004. С. 31-111.

3. Йодный дефицит в Беларуси : метод. реком. МЗ РБ / под ред. Т.В. Мохорт с соавт. Мн., 2001.

4. Руководство по эндокринологии / Б.В. Алешина [и др.]. М.: Медицина, 1973. С. 94-192.

5. Дані таблиці: «Основні показники діяльності ендокринологічної служби України за 2009 рік» /К.2010/Академія медичних наук України Міністерство охорони здоров'я ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім.. В.П. Комісаренка АМН України»

1. Основні показники діяльності ендокринологічної служби України за 2000-2006 роки / Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка. -- К., 2000-2006. -- 33 с.

5. Тимченко А.М. Стан ендокринологічної служби в східних областях України та напрямки подальшого її розвитку // Новостимедицины и фармации. -- 2007. -- № 18. -- С. 20-21.

1. Алимбабаева Н.Т., Виха Г.В., Хожиахмедов Г., Бабаев Т.А. Протеолитическийпроцессинг с освобождениемгормонов // Тез. докл. Всес. симп. Химиябелков и липидов. Рига, 1983. с.395-396.

2. Бабаев Г.А. Гуссаковский Е.Е. Налбандян А.А. и др. Структурно-фнкциональнаявзаимосвязь в йодпротеинах. Ташкент: Фан, 1990, 196 с.

3. Васильев Т.Э. Начала Хатха-Йоги. М., Прометей, 1990, 232 с.

4. Виру А.А. Общиезакономерностиизменений гормонального ансамбля крови вовремяфизическогоупражнения // В сб.: Ученые записки Тартускогогосударственногоуниверситета №670. Тарту, 1984. С.3-16.

5. Виру А.А., Кырге П.К. Гормоны и спортивнаяработоспособность. М.: Физкультура и спорт, 1983. 159 с., ил. - /Наука-спорту/.

6. Гегельганс А.И., Гайдина Г.А. и др. Тиреоидныегормоны: биосинтез, физиологическиеэффекты и механизмдействия. Под. ред. акад. Я.Х.Туракулова. Ташкент, Фан, 1972. 332 с.

7. 1. Б.Б. Гуда. Дифузний токсичний зоб у дітей та підлітків: етіологія, патогенез, хірургічне лікування (огляд літератури та власні дані), 2003, Ендокринологія, том 8, №1,122 - 132.

8. 4. Б.Б. Гуда, Т.І. Богданова, С.Й. Рибаков. Морфологічна характеристика дифузного токсичного зоба у дітей та підлітків, 2007, Ендокринологія12,№ 1, 58-67. (Автор приймав участь в аналізі

Размещено на Allbest.ru