Професійні алергічні захворювання

В гострій фазі альвеоліту клінічні симптоми появляються через 4-6 годин після контакту з алергеном. При цьому має місце підвищення температури тіла до 38-39 °С, лихоманка, болі у м'язах, головний біль. Появляються респіраторні симптоми, такі як кашель, який носить нападоподібний характер, задишка, утруднення дихання, що нерідко нагадує астматичний напад. Вираженій клінічній картині хвороби можуть передувати такі симптоми, як відчуття втоми, загальна слабкість, дратівливість. При об'єктивному обстеженні виявляються тахікардія, ціаноз. В легенях вислуховуються різнокаліберні вологі хрипи над усією їх поверхнею. Лабораторні дослідження крові виявляють лейкоцитоз до 30^х 10¹² з нейтрофільозом і созинофілією.

Внаслідок порушення дифузії кисню через альвеолярні мембрани знижується РаО₂. Рентгенологічно в легенях виявляють поліморфні зміни, які об'єднують у три рентгенологічні симптомокомплекси (Дмитриева Л. И., Киреева Т. А., 1984):

- емфізематозно-склеротичний;

- паренхіматозно-інтерстиціальний;

- гранулематозний.

Тривалість гострої фази: 12-24 години. Під кінець цього періоду усі клінічні, функціональні, рентгенологічні та лабораторні дані нормалізуються.

Хронічний перебіг ЕАА може бути результатом повторних гострих нападів на тлі тривалої експозиції алергену або як наслідок прихованого (латентного) перебігу гострої форми хвороби.

Хронічна форма альвеоліту характеризується наростанням інтенсивності задишки, постійним кашлем з виділенням незначної кількості харкотиння.

Мають місце ознаки інтоксикації, зокрема швидка втомлюваність, відсутність апетиту, загальна слабкість, зменшення маси тіла, втрата працездатності.

В легенях вислуховуються хрипи крепітуючого характеру, визначаються ознаки емфіземи легень.

Діагностика.

Для постановки діагнозу ЕАА користуються такими критеріями:

Наявність контакту з алергеном.

Поява респіраторних або загальних симптомів, які виникають через 4-12 годин після контакту з антигеном.

Рис. 1. Комп'ютерна томографія.

Екзогенний алергічний альвеоліт, стадія А (по Нарке)

У легеневій паренхімі спостерігаються дуже малі вогнищеві тіні і рівномірне зниження прозорості, пік на гістограмі легеневої паренхіми відхилений вправо і мас зубчасту будову; порогові значення гістограми знаходяться в межах від - 1024 до 200 НЕ (рис. 11).

Поряд з міліарними вогнищевими тінями мають місце ділянки него-могенного ущільнення легеневої паренхіми; крива гістограми легеневої паренхіми розширена, її верхівка платоподібно деформована; порогові величини гістограми знаходяться в межах від 1024 до 200 НЕ (рис. 2).

Рис. 2. Комп'ютерна томографія.

Екзогенний алергічний альвеопіт, стадія А₂(по Нарке)

Виявлення сенсибілізації (наявність специфічних антитіл, позитивний тест трансформації лімфоцитів або тест гальмування міграції лімфоцитів, позитивний шкірний тест за типом реакції Артюса.

Типові порушення функції зовнішнього дихання.

Характерні рентгенологічні дані.

Останньому методу належить провідна роль в діагностиці ЕАА.

Профілактика.

Основні виробничо-гігієнічні засоби профілактики ЕАА мають бути такими:

- регулярна очистка повітря від пилу, що містить антиген;

- автоматизація технологічних процесів, пов'язаних з пилоутворенням;

- попередження забруднення зерна, кормів мікроорганізмами;

- регулярна очистка і заправка кондиціонерів.

Що стосується заходів профілактики методичного плану, то вони перш за все мають бути направлені на відповідний відбір осіб, які будуть працювати в контакті з виробничими алергенами, та проведення періодичних медичних оглядів.

Експертиза працездатності.

Хворі з середньоважким та важким перебігом ЕАА при наявності дифузного пневмосклерозу, емфіземи легень і дихальної недостатності мають бути обстежені в клінічних відділах інститутів медицини праці або на відповідних кафедрах для підтвердження професійного характеру хвороби, проведення лікарсько-трудової експертизи. В залежності від ступеня втрати працездатності їм може визначатися III або II групи інвалідності від професійного захворювання.

При перших ознаках ЕАА хворі підлягають динамічному медичному спостереженню і лікуванню. При наявності ознак прогресування хвороби папістам показане раціональне працевлаштування з виключенням подальшого контакту з факторами, які можуть викликати ЕАА.

Лікування.

Медикаментозне лікування, зокрема призначення протизапальних, мембраностабілізуючих і десенсибілізуючих препаратів показане у випадках, коли клінічні прояви хвороби (висока температура тіла, напади ядухи, дисемінація процесу в легенях) не зникають після припинення кой такту з шкідливим агентом.

Одним із ефективних засобів лікування ЕАА є призначення глю-кокортикостероїдів, які здатні стабілізувати лізосомальні мембрани, попереджуючи тим самим вивільнення лізосомальних ферментів і зменшення інтенсивності алергічного запалення, завдяки блокуванню утворення імунних комплексів.

Застосовують також бронхолітики і відхаркуючі засоби, оксигенотерапію тощо.

Профілактика.

Профілактичні заходи мають бути направлені передусім на удосконалення технологічних процесів, що сприяє усуненню шкідливих факторів, здатних викликати хворобу. Зокрема це стосується автоматизації обробки і сушки зерна і комбікормів, попередження забруднення їх плісеневими грибами, ефективної вентиляції робочих приміщень. Оптимальним вирішенням проблеми є застосування сушильних апаратів на ранніх етапах обробки зерна, сіна та інших матеріалів, що попереджує забруднення їх грибами типу Aspergillus glaucum і Baecillomyccs, а також захист органів дихання індивідуальними респіраторами.

ВИСНОВОК

професійний алергічний захворювання астма альвеоліт

В роботі були розглянуті професійні алергічні захворювання, а саме:

- професійні алергічні захворювання верхніх дихальних шляхів;

- професійна бронхіальна астма;

- екзогенний алергічний альвеоліт;

та патогенез, клініка, діагностика, тестування, лікування та лікарсько-трудова експертиза даних захворювань, а також була надана загальна характеристика промислових алергенів та ін..

ЛІТЕРАТУРА

1. Артамонова В. Г., Зуев Г. И., Хаймович М. Л. Врачебно-трудовая экспертиза при профессиональных заболеваниях. - Л.: Медицина, 1975.-279 с.

2. Артамонова В. Г., Шаталов Н. Н. Профессиональные болезни: Учебник. - 2-е издание, перераб., доп. - М.: Медицина, 1988. - 416с.

3. Багнова М. А. Профессиональные дерматозы. - М.: Медицина, 1984.-304 с.

4. Дейнега В. Г. Професійні хвороби: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1993.-232 с.

5. Костюк I. Ф., Капустник В. А. Професійні хвороби: Підручник.-2-ге вид. перероб. і доп. - К.: Здоров'я, 2003. - 636 с.

6. Профессиональные болезни / Под ред. Е. М. Тарасова, А. А. Безродных. -М.: Медицина, 1976. -408 с.

7. Профессиональные заболевания работников сельского хозяйства: 2-е издание, перераб. и доп. Ю. И. Кундиев, Е. Н. Краснюк, В. Г. Бойко и др. / Под ред. Ю. Н. Кундиева, Е. Н. Краснюка. - К.: Здоров'я, 1989.-272 с.

Размещено на http://www.allbest.ru/