Фізична реабілітація при патології черевної порожнини

Види патології черевної порожнини. Посилення лікувального впливу на організм людини. Клініко-функціональне обґрунтування методів фізичної реабілітації при патології черевної порожнини. Показання і протипоказання до занять ЛФК в післяопераційному періоді.

Рубрика Медицина
Вид курсовая работа
Язык русский
Дата добавления 11.05.2011
Размер файла 864,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

6. Розведення ніг, злегка піднімаючи їх, з наступним схрещуванням ніг (при схрещуванні ніг - утягувати задній прохід, напружувати сідничні м'язи і м'язи промежини).

7. Ноги зігнуті, стопи коштують на кушетці; підведення зігнутих ніг (стегна до живота), розведення колін, повернення у вихідне положення (і. п).

8. Підведення зігнутих ніг з наступним опусканням колін на кушетку праворуч і ліворуч від тулуба, повернення в і. п.

9. Піднімання правої (лівої) прямої ноги (до кута 45°) з одночасним відведенням її вправо, що сполучиться з ротацією в тазостегновому суглобі усередину і назовні; повернення в і. п.

10. Підтягування п'ят до таза, сковзаючи по кушетці, з одночасним розведенням колін; повернення в і. п.

11. Імітація ногами плавання стилем брас.

12. Ноги прямі і широко розведені; повороти ніг п'ятою усередину і назовні.

13. В. п. - ноги прямі, між стопами лежить легкий м'яч; підведення прямих ніг на 10-20 см., від кушетки, утримуючи стопами м'яч; повернення в в. п.

14. В. п. - те ж; підведення прямих ніг, утримуючи стопами м'яч, відведення їх вліво й опускання на кушетку; повернення в в. п.; те ж - вправо.

15. В. п. - те ж, злегка піднявши голову і плечі (напівсидячи); зігнути ноги, відриваючись стопи від кушетки, утримувати стопами м'яч; розлучити коліна і взяти м'яч у руки; ноги випрямити й опустити на кушетку. Повторити те ж у зворотній послідовності. [10]

Засоби фізіотерапії:

Призначають при асептичних ранях з наявністю невеликого бактеріального забруднення, при гнійних (але не інфікованих) ранах.

Електрофорез антибактеріальних препаратів (пеніцилін 5000-10 000 ОД/мол, тетрациклін 5000-10 000 ОД/мол, неоміцин 5000-10 000 ОД/мол, 20 % розчин левоміцетину 2-5 мол, стрептоміцин 5000-10 000 ЕД/мол, 1-2 % розчин сульфадимезіна, 1- 2 % розчин фурадоніна. Процедури проводять на раневу поверхня після попередніх алергійних проб, щодня, по 15-20 хв.; курс 5-10 процедур.

Протизапальні методи УВЧ-терапія. Цей метод прискорює регионарну гемо- і лімфодинаміку, у тому числі в судинах мікроциркуляторного русла; усуває спазм гладких м'язів судин, сприяє збільшенню змісту фібриногену, активації плазменного попередника тромбопластина і зростанню толерантності плазми до гепарину в перші 2-3 добу після утворення рани, а в наступному активації плазминогена, що збільшує розплавлювання фібрину. Електричне поле УВЧ сприяє отграничению запального вогнища, підвищенню проникності ендотелія, міграції в рань поліморфно-клітинних лейкоцитів, макрофагів з активацією лейкоцитарних і лизосомальних ферментів - протеаз, кислих фосфотаз. В другій фазі ранєвого процесу застосування електричного полючи УВЧ стимулює функціональну активність, ріст судинних елементів грануляційної тканини. У першій фазі раневого процесу УВЧ-терапію призначають у нетеплових дозуваннях, у другий - у субтеплових і теплових. Можливе застосування цього методу в третій фазі - для поліпшення епителизації (теплові дозування). Застосовують электрическоеполе УВЧ із частотою 40,68 і 27,12 МГЦ, потужністю 20-40 Ут. Призначають щодня по 10-12 хв.; курс від 5 до 10 процедур (у залежності від фази запалення - при призначенні тільки в першій фазі курс коротше).

Парафінотерапія. Поліпшує кровообіг у рані, що приводить до розсмоктування інфільтратів і стимуляції пролиферативних і репаративних процесів у тканинах. Застосовують переважно в третій фазі загоєння раней, однак для прискорення росту грануляцій допускається застосування в другій фазі. У таких випадках роблять аплікацію парафіну на очищену ранєву поверхня із широким захопленням навколишньої здорової шкіри через 2-3 шаруючи стерильної марлевої серветки на 1-3 ч (щодня; курс 6-10 процедур) чи тривалі аплікації (до 4-7 діб): свіжий парафін, двічі профільтрований і прокип'ячений, наносять на рань пульверизатором, потім зверху шар парафіну кюветно-апплікаціонним способом (аплікацію прибинтовують). Цей метод фізичного лікування підсилює стимуляцію тканин під парафінової «пломбою» продуктами розпаду, тому що вони не можуть бути вилучені з ексудатом. Процедури не проводять при рясній гнійній відокремлюваному, наявності сірих грануляцій із гнійним нальотом, запальних змінах шкіри навколо рані. З появою ознак інтоксикації (підвищення температури тіла, озноб) аплікацію необхідно негайно зняти. Можливе застосування суміші Лепского (75 % парафіну, 25 % рослинної чи олії риб'ячого жиру, з додаванням 0,1 м риванолу), що наносять у розігрітому виді і залишають на кілька днів. Процедури проводять щодня; курс 8-10 процедур. [5, 8]

У кінці експерименту, проводимо вимір показників в обох групах. Дані показників заносимо до таблиць експериментальна група таблиця 3.3, контрольна таблиця 3.4:

Таблиця 3.3 Показники експериментальної групи в кінці експерименту.

Показники

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Проба Штанге

40,4

42,5

48,0

41,5

45,6

47,8

44,2

43,0

44,1

45,0

Проба Генче

25,7

26,5

28,4

26,4

28,2

28,5

26,8

26,0

26,9

27,2

Таблиця 3.4 Показники контрольної групи в кінці експерименту.

Показники

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Проба Штанге

43,4

41,5

45,2

43,3

45,3

45,8

48,0

4,6

43,6

43,4

Проба Генче

25,4

26,3

26,9

26,8

27,2

28,3

29,0

26,5

25,3

25,4

Після отримання даних у кінці дослідження ми проводимо статистичний розрахунок за Ст'юдентом.

Спочатку вираховуємо середнє арифметичне значення показників, по формулі 2.1 для контрольної та експериментальної груп на початку експерименту, результати фіксуємо в таблиці 3.5, та на прикінці експерименту, таблиця 3,6

Таблиця 3.5 Середнє арифметичне значення показників на початку експерименту

Група

Середнє арифметичне значення Х

Проба Штанге

Проба Генчі

експериментальна

44,76

27,35

контрольна

44,70

27,20

Таблиця 3.6 Середнє арифметичне значення показників в кінці експерименту

Група

Середнє арифметичне значення Х

Проба Штанге

Проба Генчі

експериментальна

44,91

27,50

контрольна

44,79

27,27

Далі, використовуючи метод математичної статистики, для визначення середнє квадратичного відхилення , нам потрібно визначити різницю між максимальним і мінімальним значенням показників - R: дані заносимо до таблиці 3.7 та 3.8, враховуючи контрольну та експериментальну групи і дані таблиць 3.1, 3.2, 3.3, 3.4.

Таблиця 3.7 Різниця між максимальним і мінімальним значеннями показників на початку експерименту

Група

Різниця між максимальним і мінімальним значеннями показників R

Проба Штанге

Проба Генчі

експериментальна

6,7

3,4

контрольна

7,8

3,5

Таблиця 3.8 Різниця між максимальним і мінімальним значеннями показників в кінці експерименту

Група

Різниця між максимальним і мінімальним значеннями показників R

Проба Штанге

Проба Генчі

експериментальна

5,5

3,3

контрольна

6,5

3,3

Знаючи значення різниці R та А з додатку А, вираховуємо середнє квадратичне відхилення за формулою (2.2), результати вносимо до таблиць 3.9 та 3.10.

Таблиця 3.9 Середнє квадратичного відхилення на початку експерименту

Група

Середнє квадратичне відхилення

Проба Штанге

Проба Генчі

експериментальна

2,53

1,05

контрольна

2,64

1,05

Таблиця 3.10 Середнє квадратичного відхилення в кінці експерименту

Група

Середнє квадратичне відхилення

Проба Штанге

Проба Генчі

експериментальна

2,02

1,03

контрольна

2,50

1,04

Для визначення t - критерію Ст'юдента, ще треба знати помилку середньої - m, її вираховуємо згідно формули (2.3), отримані дані заносимо до таблиць 3.11 та 3.12 - на початку та у кінці експерименту відповідно.

Таблиця 3.11 Значення помилки середньої m на початку експерименту

Група

Значення помилки середньої m

Проба Штанге

Проба Генчі

експериментальна

0,64

0,32

контрольна

0,78

0,32

Таблиця 3.12 Значення помилки середньої m у кінці експерименту

Група

Значення помилки середньої m

Проба Штанге

Проба Генчі

експериментальна

0,62

0,30

контрольна

0,71

0,31

Маючі усі потрібні данні: Х та m кожної групи вираховуємо t-критерій Ст'юдента по формулі (2.4) та результати розрахунку вносимо до таблиці 3.13.

Таблиця 3.13 Результати розрахунку t - критерію Ст'юдента

Результати розрахунку t - критерію Ст'юдента

На початку експерименту

В кінці експерименту

Проба Штенге

0,14

0,19

Проба

Генчі

0,41

0,55

На основі отриманих даних значень t встановлюємо достовірність або недостовірність різниці у величинах показників проб Штанге та Генче між контрольною та експериментальною групами. Для цього треба визначити ступінь свободи за формулою (2.5), та маємо: ступінь свободи f дорівнює 22.

Згідно додатка Б, знаючи ступень свободи, визначаємо граничні значення t - критерію Ст'юдента:

при f = 22, t табл = 2,10 - 2,88.

Після, робимо аналіз результатів дослідження за допомогою метода математичної статистики.

Розділ 4 Обговорення отриманих даних

Після отримання конкретних даних приступаємо до їх обговорення.

Порівнюємо показник проба Штанге.

На початку експерименту маємо t розрах. = 0,14, t табл. = 2,10 - 2,88, тобто t табл. = 2,10 - 2,82 > t розрах. = 0,14, це говорить, що показники по експериментальній групі не відрізняються від контрольної, вони не суттєві, були узяті приблизно однакові дані.

На кінці експерименту маємо t розрах. = 0,19, t табл. = 2,10 - 2,88, тобто t табл. = 2,10 - 2,88 > t розрах. = 0,19, це говорить, що показники не змінилися, достовірної відмінності немає, показники не мають сенсу.

Порівнюємо показник проба Генчі.

На початку експерименту маємо t розрах. = 0,41, t табл. = 2,10 - 2,88, тобто t табл. = 2,10 - 2,88 > t розрах. = 0,41, це говорить, що показники по експериментальній групі не відрізняються від контрольної, вони не суттєві та були узяті приблизно однакові дані.

На кінці експерименту маємо t розрах. = 0,35, t табл. = 2,10 - 2,88, тобто t табл. = 2,10 - 2,88 > t розрах. = 0,35, це говорить, що показники не змінилися, достовірної відмінності немає, показники аналізу не мають сенсу.

По закінченню експерименту показники мали збільшитися - це теоретично. Практично - по методу математичної статистики - спираючись на цифри бачимо, що показники результат теоретичного методу дослідження підтвердився, а показники проб Штанге та Генчі збільшились у середньому по групі, але не суттєво, теоретичне припущення не підтвердилось.

Висновок

В написані роботи було проаналізовано дані літератури, розглянуті основні види патології черевної порожнини, їх перебіг та лікування. Також описано методи фізичної реабілітації на різних етапах їх хірургічного лікування.

На основі літературних даних та власного дослідження ми можемо зробити наступні висновки:

1. Чим раніше застосовуються методи фізичної реабілітації, тим ефективніше буде їх результат.

2. Важливу роль відіграє адекватність до захворювання та індивідуальність підібраних методів фізичної реабілітації.

3. Застосування засобів фізичної реабілітації запобігає розвитку післяопераційних ускладнень, сприяє скорішому одужанню хворих та відновленню їх працездатності, скорішому поверненню до звичайного образу життя.

У роботі нами розглянуті найбільш розповсюджені в лікувальній практиці засоби і методи фізичної реабілітації які використовуються при патології черевної порожнини. З досліджень ми можемо стверджувати що використання засобів фізичної реабілітації сприяє підвищенню показників (це ми бачимо у середньому по групі), але це не підтвердилось методом статичної обробки даних за Ст'юдентом. Гіпотеза частково доказана та підтверджена. Усі дані і результати роботи отримані шляхом аналізу літературних даних, практичної діяльності лікувальних закладів, а також аналізу власних досліджень, результати досліджень проаналізовано та підтверджено методом статичної обробки даних за Ст'юдентом.

Робота написана на у відповідності з методичними рекомендаціями Томашевський М.І. «Наскрізна програма та методичні рекомендації для виконання навчальної науково-дослідної роботи студентами з першого по п'ятий курсів»- Горлівка 2007 рік.

Рекомендації

1. Використовувати, у ранній період, комплексів ЛФК, комплексів дихальної гімнастики для уникнення післяопераційних ускладнень з боку дихальної системи, у пізній період для підготовки організму до основних навантажень, та тренування серцево-судинної системи.

2. Використовувати фізіотерапевтичні методи для запобігання розвитку інфекційних ускладнень у рані, утворення післяопераційних контрактур.

3. Застосовувати у хворих перенесших хірургічне втручання з приводу патології черевної порожнини масажу с перших часів для запобігання застійних явищ у кінцівках, профілактики атрофії м'язів, покращення трофіки тканин.

4. Використовувати методи фізичної реабілітації для доповнення хірургічного та медикаментозного лікування патології черевної порожнини.

Додаток А

Табличні показники А для визначення стандартного відхилення

n

А

n

А

1

-

120

5,15

2

1,13

140

5,26

3

1,69

150

5,35

4

2,06

180

5,43

5

2,33

200

5,50

6

2,53

220

5,57

7

2,70

240

5,61

8

2,85

260

5,68

9

2,97

280

5,72

10

3,08

300

5,77

11

3,17

320

5,80

12

3,26

340

5,84

13

3,34

360

5,88

14

3,41

380

5,92

15

3,47

400

5,94

16

3,53

420

5,98

17

3,59

440

6,00

18

3,64

460

6,02

19

3,69

480

6,06

20

3,74

500

6,09

22

3,82

520

6,12

24

3,90

540

6,13

26

3,96

560

6,14

28

4,03

580

6,17

30

4,09

600

6,18

32

4,14

620

6,21

34

4,19

640

6,23

36

4,24

660

6,26

38

4,28

680

6,27

40

4,32

700

6,28

45

4,41

750

6,33

50

4,50

800

6,34

60

4,64

850

6,37

70

4,76

900

6,43

80

4,85

950

6,47

90

4,94

1000

6,48

100

5,01

Додаток Б

Граничні значення t - критерію Ст'юдента для 5% та 1% - ного рівня значимості від числа ступенів свободи

Ступінь свободи (f)

Граничні значення

Ступінь свободи (f)

Граничні значення

Р - 0,05

Р - 0,01

Р - 0,05

Р - 0,01

1

12,71

63,60

21

2,08

2,82

2

4,30

9,93

22

2,07

2,82

3

3,18

5,84

23

2,07

2,81

4

2,78

4,60

24

2,06

2,80

5

2,57

4,03

25

2,06

2,79

6

2,45

3,71

26

2,06

2,78

7

2,37

3,50

27

2,05

2,77

8

2,31

3,36

28

2,05

2,76

9

2,26

3,25

29

2,04

2,76

10

2,23

3,17

30

2,04

2,75

11

2,20

3,11

40

2,02

2,70

12

2,18

3,06

50

2,01

2,68

13

2,16

3,01

60

2,00

2,66

14

2,15

2,98

80

1,99

2,64

15

2,13

2,95

100

1,98

2,63

16

2,12

2,92

120

1,98

2,62

17

2,11

2,90

200

1,97

2,60

18

2,10

2,88

500

1,96

2,59

Список використаної літератури

1. Петровський Б.В. Хірургічні захворювання. - М. - Медицина - 1986. с. - 352

2. Кузін М. І. Хірургічні захворювання. М. - Медицина - 2002. - с. - 712-732

3. Сосин И.Н., Кариев М.Х. Физиотерапия в хирургии, травматологии и нейрохирургии. - Ташкент: Медицина, 1994. с. - 368

4. Куничев Л.А. Лечебный массаж. - К.: Вища школа. 1981. - с. 328-330

5. Пономаренко Г. Н. Частна фізіотерапія - М. - Медицина - 2005. с. - 534-590

6. Епіфанов В.А. Лікувальна фізкультура и спортивная медицина - М. - Медицина, 1999. - 164 с.

7. Попов С. Н. Физическая реабилитация:. - Ростов н / Д: Феникс, 2008 - 378-380 с.

8. Ушаков А.А. Руководство з практичної фізіотерапії - М. - АНМІ - 1996. с. - 125-128

9. Дубровський В.І. Спортивна медицина - М. - Владос, 2005 - с. - 73 - 90

10. Епіфанов В.А. Лікувальна фізкультура - М. - Медицина, 1987 - 284 с

11. Томашевський М.І. Наскрізна програма та методичні рекомендації для виконання навчальної науково-дослідної роботи студентами з першого по п'ятий курсів - Горлівка 2007.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.