Психолінгвістичні основи вивчення прикметника в початкових класах

Перш ніж користуватись евристичною бесідою, вчитель повинен визначити, який обсяг знань засвоєно учнями, які з цих знань стануть опорними під час вивчення нового матеріалу, зібрати відповідний матеріал для спостереження і організації пошуку, врахувати можливості дітей для участі у евристичній бесіді, продумати зміст і логіку послідовності запитань.

Пошукова діяльність учнів на уроці здійснюється за кількома етапами. На першому етапі відбувається актуалізація опорних знань, тобто повторення того матеріалу, який є опорним для усвідомлення нових знань.

Наприклад, приступаючи до вивчення прикметника у 3 класі доцільно повторити вже відомі учням відомості про цю частину мови. Це можна зробити таким чином:

На дошці - запис:

Маю сукню...,...,..., віти ... , кору, стан... . Як я звуся, діти?

Вчитель читає запис, пояснює значення слова стан і пропонує відгадати, що це. Потім на місці крапок вписує слова зелененьку, гнучкі, ніжні, білу, тоненький.

Учні усвідомлюють необхідність її розв'язання.

(На приклад, учитель показує малюнки і пропонує списати зображені на них предмети (кавун, груша, яблуко тощо). На дошці записані слова, які допоможуть це зробити: колір, розмір, форма, смак, запах. У зошитах учні роблять записи: кавун ( який?) великий, круглий, смугастий, солодкий тощо).

На третьому етапі вчитель в ході евристичної бесіди спрямовує дітей на аналіз мовних фактів і формування висновків.

В ході евристичної бесіди учням можна запропонувати такі питання:

Які слова допомагають нам краще описати предмет?

На яке питання вони відповідають?

На які ознаки вказує прикметник?

- Яким членом речення є прикметник?

Проблемний підхід також спрямований на активізацію пошукової діяльності школярів. З використанням проблемного підходу вони вчаться мислити логічно, науково, творчо, а навчальний матеріал стає для них змістовним і цікавим.

Головними прийомами роботи тут є спостереження за мовним матеріалом ,яке створює проблемну ситуацію та евристична бесіда, яка допомагає з неї вийти [3 7 ;с. 10 5 ].

Створення проблемної ситуації - одне з найважливіших питань в теорії і практиці проблемного навчання. У початкових класах вона створюється вчителем і усвідомлюється учнями як власна .

Поштовхом до пошуків шляхів виходу з проблемної ситуації є суперечливість між відомим і невідомим. Пошук шляхів розв'язання проблемної ситуації спонукає учнів до самостійних роздумів, тобто до самостійного осмислення мовного явища.

Шляхи створення проблемної ситуації на уроках граматики різноманітні. Наприклад, при вивченні прикметника можна спеціально організувати порівняння явищ і факторів (Порівняйте речення: Галявина була вкрита квітами; Галявина була вкрита білими, червоними, жовтими квітами) для визначення істотних ознак прикметника , його ролі у реченні.

Отже, проблемна ситуація виникає внаслідок постановки перед учнями проблемного завдання , тобто такого завдання, яке містить суперечливість, що властива самому мовному явищу. В даних випадках діти можуть розв'язати її самостійно, в інших - з допомогою вчителя. У проблемному завданні має поєднуватись певна новизна питання із зрозумілістю і доступністю її розкриття.

Знайти вихід із проблемної ситуації допомагає евристична бесіда. В нашому прикладі бесіда може бути проведена за такими питаннями:

На яке питання відповідають слова: білі, червоні, жовті? (які?)

На що вони вказують? ( на ознаку).

Яка їх роль у реченні? (означення).

Як змінили вони речення?

Використання евристичного та проблемного підходів до вивчення граматики і, зокрема, прикметника вимагає від молодших школярів певної підготовки. Тому більш поширеними є частково-проблемний , пояснювально-ілюстративний та репродуктивний підходи до вивчення частин мови та іншого граматичного матеріалу. Суть частково-проблемного підходу полягає в тому, що учні оволодівають лише окремими елементами пошукової діяльності. Наприклад, вчитель пояснює матеріал, а діти самостійно чи у ході евристичної бесіди роблять висновки, або класовод пропонує завдання, яке не містить суперечливості, проте його виконання викликає у молодших школярів труднощі.

В основі цього підходу лежать такі підходи, як евристична бесіда, робота з підручником, граматичний розбір.

Частина матеріалу, передбаченого шкільною програмою для вивчення в процесі роботи над темою "Прикметник" належить до такого, що підлягає засвоєнню внаслідок запам'ятовування. Під час вивчення такого матеріалу використовується традиційний (пояснювально-ілюстративний) підхід. Суть його полягає у тому, що вчитель різними прийомами (повідомлення, демонстрація схем, таблиць, кодокарт тощо) організовує сприймання учнями потрібної їм інформації, яку вони фіксують у пам'яті.

Наприклад, учитель повідомляє, що в українській мові прикметник змінюється за часами і може виступати в однині чи множині. Або діти повинні запам'ятати що за родами прикметники змінюються лише у однині.

Для того, щоб отримані учнями знання з теми " Прикметник" перетворились на уміння і навички, вони повинні бути багато разів повторені, репродуктовані. Формування умінь і навичок вимагає репродуктивного підходу. Суть його полягає у тому, що вчитель добирає чи конструює завдання, під час виконання яких діти відпрацьовують способи застосування знань [37;с.108].

У таких завданнях, зазвичай, точно вказується порядок дій, які повинні здійснювати учні, при цьому передбачається їх дія за поданим у завданні зразком.

Наприклад, закріплюючи тему "Відмінювання прикметників", можна запропонувати учням вправу: [23;с.25].

1. Спиши, узгодивши прикметники з іменниками, виділи закінчення.

Якщо на Новий рік сильний мороз і невеликий сніг - бути (гарний) врожаю. Якщо дерева в січні вкриті (пухнастий) інеєм - теж ознака (добрий) врожаю. Поява (густий) туману на Новий рік - треба чекати (велика) повені.

Правопис суфіксів -ськ-, -цьк-, -зьк- можна закріпити такою вправою: [23;с.33].

1. Спиши текст, вставляючи пропущені букви.

Славетний коза... кий гетьман Богдан Хмельни...кий був досить освідченою людиною. Вільно володів поль...кою, латин...кою мовами, а пізніше ще і туре... кою та францу... кою.

До репродуктивного підходу вчитель вдається тоді, коли досягнути навчальної мети іншим шляхом неможливо. Тому його використовують під час закріплення знань, засвоєння способів оперування ними.

У початкових класах під час вивчення прикметника кожен із розглянутих прийомів (евристичний, проблемний, частково-проблемний) використовуються не ізольовано один від одного, а у взаємозв'язку. Так під час евристичної бесіди вчитель може використовувати запитання репродуктивного характеру, спрямовані на актуалізацію опорних знань або проблемні, які містять у собі пізнавальну трудність.

Одержані учнями під час розв'язання проблемних питань знання вчитель закріплює виконанням учнями тренувальних вправ (репродуктивний підхід).

Використання різних підходів забезпечує не лише засвоєння учнями граматичного матеріалу, а й формування умінь і навичок його застосування.

У додатку б до даної роботи наведено конспекти уроків з вивчення прикметника у 3 класі загальноосвітньої школи, в яких знайшли відображення наявні підходи до вивчення цієї частини мови.

Складання граматичних таблиць і алгоритмів при вивченні прикметника.

Однією з важливих передумов свідомого засвоєння учнями навчального матеріалу є використання наочності, зокрема різного роду таблиць.

Використання таблиць при вивченні різних частин мови в початкових класах раціоналізує роботу вчителя, пожвавлює процес викладання, економить час і енергію, допомагає зосередити увагу учнів на найбільш важливому, суттєвому, підносить інтереси до виучуваного матеріалу, активізує процес навчання, полегшує засвоєння учнями програмного матеріалу [94;с.205].

Таблиці служать ілюстративним матеріалом для зорових сприймань учнів, допомагають учителеві застосувати під час навчання метод співставлення, порівняння, полегшує застосування прийомів аналізу і синтезу.

На сьогодні існує чимало друкованих таблиць з мови, в тому числі і таких, що стосуються вивчення прикметника [12;с.22].

Проте, вчитель не повинен обмежуватись використанням лише цих таблиць. Він повинен і сам виготовляти потрібні таблиці. А при можливості, залучати до цього учнів.

Використовувати таблиці на уроках мови можна по-різному. Так, вивчаючи новий матеріал, вчитель вивішує таблицю на дошці, учні розглядають її. Потім вчитель проводить аналіз слів, закінчень поданих на таблиці, пояснює особливості форм, наводить аналітичні приклади, виводить правило тощо.

Можна використовувати й такий прийом: після докладного зв'язного викладу матеріалу, що підкреслюється прикладами, записами на дошці, вчитель вивішує таблицю і пояснює виучуваний матеріал з метою глибокого усвідомлення його учнями.

Як за першого, так і за другого прийому використання таблиць важливо, щоб розгляд їх учнями супроводжувався розбором і поясненнями з боку вчителя.. Таблиці слід показувати учням саме в той час, коли вчитель підводить їх до найсуттєвішого, найважливішого.

Так при вивченні в 3 класі роду прикметників учням повідомляється, що рід прикметників залежить від роду іменників. Новий матеріал можна проаналізувати за допомогою такої таблиці:

Таблиця 1.

У процесі виконання тренувальних вправ необхідно постійно звертатись до таблиці і прагнути безумовного запам'ятовування цих родових закінчень, а головне - уміння узгоджувати, користуючись цими закінченнями, іменники і прикметники.

У 4 класі новим для учнів є відмінювання прикметників і правопис відмінкових закінчень. Це питання є центральним у процесі вивчення прикметника у 4 класі.

По мірі знайомства із відмінюванням прикметників складається таблиця відмінкових закінчень прикметників. Така таблиця складається для усього класу і кожним учнем для себе. Здається доцільним заготовити шаблон таблиці. Учень заповнює таку ж таблицю у себе в зошиті або на окремій картці. Така робота сприятиме кращому засвоєнню навчального матеріалу.

При виконанні вправ учням можна дозволити деякий час користуватись цією таблицею, яка виконує роль довідника.

Робота з нею дасть учням змогу простежити за тим, як змінюються прикметники за відмінками і запам'ятати відмінкові питання прикметника. Учні помітять, що відмінкові закінчення іменника і зв'язаного з ним прикметника різні. Визначити відмінок прикметника можна за відмінком іменника, відмінкове закінчення прикметника збігається із закінченням питання, на яке він відповідає;

Який? - зелений

Якого ? - зеленого

Якому ? - зеленому тощо.

Закріплюючи на письмових вправах цей матеріал, вчитель повинен весь час скеровувати увагу учнів на таблицю і вимагати узгоджувати відмінок іменника і прикметника за її зразком. Саме за такого способу використання таблиць у процесі вивчення нового матеріалу в його усвідомленні братиме участь зорове сприйняття, а це сприятиме кращому засвоєнню виучуваного матеріалу.

Можна запропонувати учням створити таблицю і під час вивчення категорії числа прикметників у 3 класі. У роботі над складанням такої таблиці учні зможуть прийняти найактивнішу участь.

Працюючи над створенням такої таблиці, вчитель спочатку показує один предмет (м'яч, яблуко тощо), а потім два такі ж предмети. Учні називають предмет і його ознаку (наприклад, колір), а потім записують на дошці і в зошитах у два стовпчики (однина і множина) іменники з прикметниками. На дошці над словами записують однина і множина. З лівого боку проти слів відповідно позначається чоловічий, жіночий і середній рід. Таким чином, складається таблиця змінювання за числами прикметників у сполученні з іменниками.

Іноді можна пропонувати учням завдання списати у зошити приклади з таблиці, а потім перейти до їх опрацювання і виконання вправ з підручника.

Так, таблицю змінювання прикметників за числами вчитель може представити у готовому вигляді, а потім запропонувати списати у зошити приклади з неї і продовжити їх опрацювання за такими, наприклад, питаннями:

- Чи змінюються прикметники за числами? Підтвердить відповідь прикладами з таблиці.

- Яка частина слова змінюється? (закінчення).

Виділіть позначкою закінчення прикметників у однині і множині.

Назвіть закінчення чоловічого, жіночого і середнього роду в однині.

Уважно розгляньте на таблиці змінювання прикметника у множині; зробіть висновок про закінчення цих прикметників.

Після опрацювання прикладів з таблиці учні можуть продовжити закріплення вивченого, виконуючи вправи з підручника.

Аналогічно можна побудувати роботу над вивченням правописання суфіксів - ськ-, - зьк-, - цьк- у 4 класі загальноосвітньої школи.

Завершуючи роботу над темою " Прикметник" у 4 класі можна запропонувати учням створити схему (таблицю 4), у якій би узагальнилось усе відоме їм про прикметник як частину мови. Тому схему (таблицю) можна запропонувати учням у готовому вигляді, або скласти разом з ними на уроці у процесі повторення вивченого.

Таке схематичне зображення усього вивченого матеріалу допоможе учням систематизувати та краще засвоїти його, адже у процесі усвідомлення матеріалу у такий спосіб братиме участь як слухове так і зорове сприйняття, що сприятиме кращому засвоюванню матеріалу.

Важливе місце в процесі вивчення граматики і, зокрема, алгоритмізація як засіб програмування розумових операцій [72;с.232]. Виконання алгоритмів приводить до правильного виконання певного завдання.

У вивченні граматики використовуються в основному алгоритми розпізнавання граматичних форм, частин мови, членів речення тощо.

Учням молодших класів у процесі вивчення прикметника можуть бути запропоновані, наприклад, алгоритми пошуку прикметника, визначення відмінку прикметника, його роду, числа тощо. Наприклад, алгоритм визначення роду прикметника може мати такий вигляд:

1. Знайти іменник, з яким зв'язаний прикметник;

Визначити рід цього іменника;

За родом іменника встановити рід прикметника.



Лише враховуючи всі ці моменти, можна правильно визначити рід прикметника.

Аналогічні алгоритми можуть використовуватись для визначення відмінку і числа прикметників.

Формуванню навичок написання родових закінчень прикметників сприятиме оволодіння учнями таким алгоритмам:

1). Поставити питання і визначити, з яким іменником зв'язаний прикметник;

2). Визначити рід іменника і рід прикметника;

3). Згадати закінчення прикметника усього роду;

4). Порівняти закінчення прикметника і закінчення питання.

Приклад роботи за цим алгоритмом учень записує речення:

Улюблена справа приносить багато задоволення.

Хід його роздумів: "Встановлюю зв'язок:

справа яка? улюблена.

Прикметник улюблена належить до іменника справа.

Іменник справа жіночого роду, отже, і прикметник улюблена жіночого роду.

Звук [н] - твердий, отже пишеться закінчення -а, яка? - улюблена".

З часом пояснення стає коротшим, але хід залишається без змін.

Алгоритми можуть бути запропоновані учням у готовому вигляді, як певний порядок дій для виконання конкретного завдання. Або можна запропонувати учням самостійно визначити послідовність необхідних дій. Другий шлях сприяє більшій активізації розумових дій учнів, а отже є більш привабливим.

Використання алгоритмів, як і таблиць на уроках в процесі опрацювання граматичного матеріалу сприяє пожвавленню уроків, підвищенню цікавості учнів до матеріалу, що вивчається, а отже сприяє кращому його засвоєнню.

2.2 Система вивчення прикметника в початкових класах

Вивчення прикметника в початкових класах здійснюється поетапно.

Система роботи над вивченням теми "Прикметник" - це цілеспрямований процес, який включає певну послідовність в ознайомленні з граматичними ознаками цієї частини мови, а також поступове ускладнення знань, спрямоване на формування навичок вживання прикметників у мовленні.

Прикметник вивчається на протязі усіх чотирьох років навчання у початковій школі.

У 1-му класі в період навчання грамоти діти практично знайомляться із словами, що є ознаками предметів (без вживання терміну " прикметник ").

У 2-му класі вводиться термін і дається визначення прикметника. Діти вчаться називати ознаки предметів за кольором, матеріалом, смаком, розміром, за формою, а також змінювати прикметники разом з іменниками за зразком "один-багато".

Наприклад, демонструємо учням малюнки: одне велике червоне яблуко - багато великих червоних яблук.

Терміни "однина" і "множина" поки що не вживаються.

У 3-му класі розглядається зв'язок іменників з прикметниками, вводиться терміни "однина" і "множина", формується поняття змінювання прикметників за родом в однині, усвідомлюється неможливість такого змінювання у множині.

Нарешті, у 4-му класі, діти вчаться змінювати прикметники за відмінками, практично (без вживання відповідної термінології) знайомляться з прикметниками твердої і м'якої груп.

Отже, підготовка до усвідомлення поняття "прикметник" починається ще в період навчання грамоти. Тут відбувається спостереження за лексичним значенням прикметника і знайомство з питаннями, на які він відповідає. Вчитель повинен показати учням, що ознаки предметів існують лише у житті, а слова лише називають їх, що один і той же предмет може мати кілька ознак - колір, розмір, смак, призначення тощо.

Наприклад, першокласникам демонструється яблуко чи його малюнок, і пропонується розказати про нього яке воно.

Яблуко - велике (розмір)

кругле (форма)

солодке (смак)

соковите(смак)

червоне (колір) тощо.

Одночасно з виконанням цього завдання вчитель навчає дітей ставити відповідні запитання:

Яблуко (яке?) червоне, кругле, солодке тощо.

Ялинка (яка?) зелена, висока, колюча та ін.

Олівець (який?) синій, дерев'яний, гострий.

Роботу над розмежуванням ознаки предмета і слова, що її називає у першому класі можна здійснити, наприклад, так: вчитель демонструє учням чорно-біле забарвлення якогось предмета: кульки, м'яча, олівця тощо і просить учнів сказати який предмет вони бачать за розміром, кольором, матеріалом. Звичайно, учні не можуть виконати прохання вчителя, тому що малюнок не дає для цього підстав. Далі між учнями і вчителем розгортається така бесіда:

Чому ви не можете назвати ознаки цього предмета?

Тому що не бачимо їх.

А що ви тепер можете сказати про цей предмет?

(Вчитель демонструє учням предмет у натурі (великий червоний гумовий м'яч), а діти характеризують його. При цьому вчитель користується питаннями). Наприклад:

Цей м'яч за кольором який? (червоний).

А за розміром який? (великий).

А за матеріалом, з якого зроблений який? (гумовий) і т.п.

А якщо я скажу, що на малюнку, який ви розглядали, зображений синій м'яч, яку фарбу ви візьмете, щоб її розмалювати?

Синю.

Що вам це підказало?

Слово "синій".

Отже, для чого нам потрібно слово "синій"?

Щоб назвати колір.

А з чого зроблений наш м'яч?

З гуми.

Отже, який він?

Гумовий.

У такий спосіб учні визначають й інші можливі ознаки предмету і переконуються, що ознака, властива предмету, закріплюється у слові.

Другокласники і третьокласники повинні усвідомити роль прикметника у реченні. З цією метою вчителю доцільно організувати спостереження за двома реченнями чи двома невеликими текстами, які відрізняються наявністю або відсутністю в них прикметників. Це можуть бути, наприклад, описи природи, рослини, предмету тощо.

варіант: Ось стоїть переді мною пролісок. Його голівка схилилась донизу. А поряд ростуть такі ж вісники весни. Це значить, що прийшла весна.

варіант: Ось стоїть переді мною легкий, тендітний пролісок. Його вміло запашна голівка схилилась донизу. А поряд ростуть такі ж скромні, ніжні вісники весни. Це значить, що прийшла справжня весна.

Внаслідок спостереження учні роблять висновок: точність і яскравість опису забезпечується вживанням прикметників.

Важливо також показати учням залежність прикметника від іменника. Це можна зробити виконуючи, наприклад, таке завдання:

Доповніть словосполучення прикметником широкий.

Їхали степом (яким?)... широким

Були у степу (якому?)... широкому

Бачили степ_ (який?)... широкий

Що відбувається з прикметником при зміні іменника, з яким він пов'язаний?

Він змінюється разом з іменником.

Подальша робота над засвоєнням загального значення прикметника здійснюється шляхом збагачення словника молодших школярів якісними, відносними і присвійними прикметниками (поки що без висування відповідних термінів), спостереження за прямим і переносним значенням прикметників, добору потрібних синонімів і вибору з ряду синонімів найбільш точного слова.

Вивчаючи рід прикметників, учні повинні засвоїти, що:

по-перше, прикметники в однині змінюються за родами;

по-друге, рід прикметника залежить від роду іменника, з яким прикметник пов'язаний;

по-третє, прикметники чоловічого роду відповідають на питання який? І мають закінчення -ий (-ій);

м'яч (який?) червоний

олівець (який?) довгий стіл (який?) дерев'яний

прикметники жіночого роду відповідають на питання яка? і мають закінчення -а (-я)

сукня (яка?) нова

кулька (яка?) червона

подушка (яка?) м' яка

прикметники середнього роду відповідають на питання яке? і мають закінчення -є (-є)

яблуко (яке?) солодке

кошеня (яке?) пухнасте

небо (яке?) синє

- по-четверте, у множині прикметники за родами не змінюються.

Вивчаючи іменник, діти усвідомили, що він за родами не змінюється, але має рід. Під час вивчення прикметника учням слід показати, що на відміну від іменника, прикметник змінюється за родами і що рід прикметника зумовлюється родом іменника, разом з яким прикметник утворює словосполучення. З цією метою вчитель може організувати спостереження за словосполученнями, в яких іменники поєднуються з одним і тим же прикметником. Як один з варіантів такої роботи можна запропонувати, наприклад, демонстрацію малюнків, на яких зображено:

червоний м'яч

червона стрічка

червоне яблуко.

Учні повинні записати назви предметів та їх ознак, визначити рід іменників і відповідно прикметників, виділити в них закінчення.

Наприклад, м'яч (який?) червоний; м'яч - іменник чоловічого роду, отже і прикметник червоний теж чоловічого роду.

Отже, при визначенні роду прикметників учні засвоюють такий порядок дій:

знаходжу іменник, з яким зв'язаний прикметник;

визначаю рід цього іменника;

за родом іменника встановлюю рід прикметника.

Для того, щоб показати, що у множині прикметники за родами не змінюються, можна запропонувати дітям дописати закінчення прикметників у таких словосполученнях:

червоні м'ячі

червоні стрічки

червоні яблука

Учням неважко помітити, що у множині прикметник має одну і ту ж форму, а отже, за родами не змінюється.

Вивчаючи число прикметників, діти повинні усвідомити, що:

по-перше, прикметники, як і іменники, мають однину і множину,

по-друге, прикметники завжди стоять у тому числі, що й іменники, з якими ці прикметники пов'язані.

З терміном "число" учні вперше знайомляться в третьому класі, однак ще в 2 класі вони вчаться практично змінювати прикметники разом з іменниками за зразком "один - багато". Така підготовча робота створює грунт для розуміння того, що число прикметника не самостійне, а повністю залежна від іменника категорія. Розділити за принципом "один - багато" можна лише предмети, а не ознаки. Ознака не приписується одному предметові (прикметник в однині) чи групі предметів (прикметник в множині), щоб діти усвідомили цю особливість числа прикметників, доцільно привести таку, наприклад, роботу: демонструється два малюнки. На одному з них зображена одна червона троянда, на другому - кілька троянд того ж кольору. Діти отримують завдання утворити з кожним із малюнків словосполучення, до складу яких входитимуть іменник і прикметник - назва кольору.

Вчитель веде бесіду:

Скільки троянд зображено на першому малюнку?

Одна.

А на другому?

Кілька, багато.

А скільки кольорів троянд ви бачите на малюнку?

Один.

Так діти приходять до висновку, що однина (множина) іменників зумовлена кількістю предметів, а однина (множина) прикметників визначається не кількістю ознак, а числом іменника, від якого залежить прикметник.

Знайомлячись з відмінюванням прикметників, учні повинні усвідомити, що відмінок прикметника визначається за відмінком іменника. Це можна показати учням на таблиці відмінкових закінчень прикметників чоловічого й середнього родів і відмінкових закінчень прикметників жіночого роду. Робота з таблицями допомогла учням простежити за тим, як змінюються прикметники за відмінками і запам'ятати відмінкові питання прикметника. Учні помітять, що відмінкові закінчення іменника і зв'язаного з ним прикметника різні. Визначити відмінок прикметника можна за відмінком іменника. Відмінкові закінчення прикметника збігаються з закінченням питання, на яке він відповідає.

який? - зелений

якого? - зеленого

Виконання різних тренувальних вправ на визначення відмінків прикметників і їх відмінкових форм у словосполученні й реченні доцільно поєднати з систематичною роботою над розвитком усного і писемного мовлення молодших школярів.

Отже, вся система роботи з граматичними категоріями прикметника спрямована на усвідомлення учнями особливостей цієї частини мови порівняно з іменником і на розвиток умінь користуватись прикметниками у різних мовленнєвих ситуаціях.

2.3 Організація, зміст та перевірка ефективності експериментального дослідження

Експериментальні дослідження відіграють важливу роль в процесі вивчення пізнавальних можливостей учнів на певному віковому етапі, при виявленні конкретних шляхів формування особистості молодшого школяра тощо.

Як зазначають психологи, особлива цінність експериментальних досліджень, що проводяться в природних умовах (на уроці, під час бесіди, гри, виконання домашніх завдань тощо) полягає у тому, що вони виключають виникнення тої напруги, яка виникає у випробовуваних тоді, коли вони знають, що над ними експериментують [71;с.60].

Нами було проведено експериментальне дослідження на базі Городищенської загальноосвітньої школи Козівського району, метою якого було визначення рівня засвоєння навчального матеріалу з теми "Прикметник" учнями 4 класів. Всього у дослідженні брало участь 26 школярів 4 класу.

Експериментальне дослідження проводилось у три етапи.

На першому (конститувальному) етапі ми збирали необхідні попередні дані. Для цього використовувались спостереження за роботою учнів під час уроків та в позаурочний час. Отримані дані дозволили скласти уявлення про загальний рівень знання учнів класу, їх інтереси та інші мотиви навчальної діяльності тощо. Отримані на цьому етапі дані допомогли розробити методику дослідження, його схему, підготувати завдання для обстежуваних.

Другий етап дослідження - формувальний. На цьому етапі реалізовано конкретну методику дослідження, яка включала ряд послідовних експериментальних серій.

Дослідження рівня засвоєння знань учнями 4 класів проводилось за допомогою карток оперативного контролю. Нижче подано зразок картки (мал.1).

Малюнок 1

Картка оперативного контролю за засвоєнням учнями теми: "Повторення вивченого в 3 класі"

Визнач число, рід, відмінок прикметників 1. На узліссі росте висока сосна. По небу плив молодий місяць. Діти робили ялинкові прикраси. У лісі ми бачили руду білочку. Лине пісня над рідним краєм. Заєць вибіг на лісову галявину. У глибокому яру тече струмок. Корисно бути на свіжому повітрі. Ми пишаємося рідним краєм
До пахучої гречки летять бджоли. 2. Прислухайся до дружньої поради. У полі стоїть одинока берізка. Вітер колише зеленою травою. Заспівали діти пісеньку дзвінку. Зацвіли медовим цвітом липи. На високій ялині сиділи шишкарі. Володя малював синім олівцем. У дубовому гаю співали птахи. Діти раділи весняному сонцю. Від гірської річки потягло прохолодою.

Як бачимо картка містить завдання з вивченого учнями матеріалу. У нашому випадку це: "Визначити рід, число, відмінок прикметників".

З лівої сторони картки розміщено мовний матеріал, який пропонується учням для аналізу (речення з прикметниками).

З правої - виділено місця для виконання учнями завдання. Картка з виконаним завданням повинна мати такий вигляд:

Малюнок 2

Картка оперативного контролю за засвоєнням учнями теми: "Повторення вивченого в 3 класі" з виконаними завданнями

Визнач число, рід, відмінок прикметників Одн., ж.р.,Н.в. Одн., ч.р.,Н.в. Множ.,Зн.в. Одн., ж.р.,Зн.в. 1 На узліссі росте висока сосна. По небу плив молодий місяць. Діти робили ялинкові прикраси. У лісі ми бачили руду білочку
Одн., ч.р.,О.в. Одн., ж.р.,Зн.в. Одн.,ч.р., Д.в. Одн., с.р.,М.в. Одн. ч.р., О.в. Одн ж.р., Р.в. Одн. ж.р., Р.в. Одн., ж.р., Н.в. Одн., ж.р., О.в. Одн., ж.р., Зн.в. Одн., ч.р., О.в. Одн., ж.р., М.в. Одн., ч.р., О.в. Одн., ч.р., М.в. Одн., с.р., Д.в. Одн., ж.р., Р.в. Лине пісня над рідним краєм. Заєць вибіг на лісову галявину. У глибокому яру тече струмок. Корисно бути на свіжому повітрі. Ми пишаємося рідним краєм До пахучої гречки летять бджоли. 2. Прислухайся до дружньої поради. У полі стоїть одинока берізка. Вітер колише зеленою травою. Заспівали діти пісеньку дзвінку. Зацвіли медовим цвітом липи. На високій ялині сиділи шишкарі. Володя малював синім олівцем. У дубовому гаю співали птахи. Діти раділи весняному сонцю. Від гірської річки потягло прохолодою.

Для проведення дослідження учні класу були розподілені на дві групи: експериментальну та контрольну. Розподіл проводився за рівнем успішності учнів у навчанні. В процесі попереднього спостереження за учнями було встановлено, що серед 26 учнів класу 5 відмінників, 10 учнів, що вчаться на 7-12 балів, 9 учнів, що виявили "задовільні результати у навчанні" та 2 невстигаючі учні. Виходячи з отриманих даних, учні класу були розділені на дві групи по 13 чоловік.

Експериментальна група (ЕГ): 2 відмінники, 5 учнів, що вчаться на 7-12 балів, 5 учнів, що вчаться "посередньо", 1 невстигаючий учень.

Контрольна група (КГ): 3 відмінники, 5 учнів, що вчаться на 7-12 балів, 4 учні, які вчаться "посередньо" і 1 невстигаючий учень.

Як бачимо, сили учнів в обох групах практично рівні. Принципу розподілу необхідно обов'язково дотримуватися для того, щоб уникнути неточності у результатах дослідження. Неприпустимо, щоб у одній групі

були, скажімо, більш сильні учні, а в іншій слабші.

1 . Контроль рівня засвоєння знань учнями проводився поетапно після вивчення наступних тем:

Малюнок 3

Карта оперативного контролю за засвоєнням учнями теми: "Повторення вивченого у 3-му класі"

1. Визнач рід, число, відмінок прикметників 1. На узліссі росте висока сосна. По небу плив молодий місяць. Діти робили ялинкові прикраси. У лісі ми бачили руду білочку. Лине пісня над рідним краєм. Заєць вибіг на лісову галявину. У глибокому яру тече струмок. Корисно бути на свіжому повітрі. Ми пишаємося рідним краєм. До пахучої гречки летять бджоли. 2. Прислухаємося до дружньої поради. У полі стоїть одинока берізка. Вітер колише зеленою травою. Заспівали діти пісеньку дзвінку. Зацвіли медовим цвітом липи. На високій ялині сиділи шишкарі. Володя малював синім олівцем. У дубовому гаю співали птахи. Діти раділи весняному сонцю. Від гірської річки потягло прохолодою.

Перший зріз рівня знань проводився на початку роботи після вивчення учнями теми "Прикметник" в 3 класі. Їм було запропоновано виконати завдання оперативної картки №1 .Повторення вивченого в 3 класі.

Виконання роботи оцінювалося наступним чином:

1)знайти прикметники (2);

2) визначити рід прикметників (2 бали);

визначити число прикметників (2 бали);

визначити відмінок прикметників (6 бали).

Максимальна кількість можливих набраних балів 12 балів.

Це дозволило нам визначити рівень засвоєння учнями даної теми в попередньому класі. У процесі кількісного аналізу результатів оперативного контролю ми визначили 4 рівні засвоєння учнями програмового матеріалу, високий, достатній, середній та низький (табл.1).

Таблиця 1

Результати первинного зрізу знань учнів з теми "Прикметник"

Рівень	Оцінка в балах	Кількість учнів
		експериментальна група	%	Контрольна група	%
високий	10-12	2	7,8	3	11,5
достатній	7-9	5	19,2	5	19,2
середній	4-6	5	19,2	4	15,5
низький	1-3	1	3,8	1	3,8

Схематично це можна представити на діаграмі наступним чином.

Як бачимо, учні класу, в якому проводилось експериментальне дослідження показали в основному достатній та середній рівень засвоєння програмового матеріалу.

У процесі вивчення теми "Прикметник" робота вчителя будувалась

таким чином: з учнями КГ займались за традиційною методикою, учням ж ЕГ окрім завдань підручника пропонувались вправи, спрямовані на стимулювання пізнавального інтересу учнів. Це передусім нестандартні вправи, вправи-ігри, мовні кросворди тощо, все те, що може підвищити зацікавленість учнів матеріалом, що вивчається, а також самостійна робота учнів, виконання творчих завдань тощо.

Далі ми пропонуємо фрагменти деяких уроків з теми "прикметник", на яких були використані нестандартні вправи - "цікавинки". У наведених фрагментах уроків представлені лише ті вправи, що пропонувались учням. Тема: "Прикметник. Повторення вивченого в 3 класі".

Мета: актуалізувати знання учнів про прикметники, удосконалювати вміння вживати прикметники у власному мовленні. Збагачувати словниковий запас учнів.

Обладнання: мовний матеріал, прислів'я, малюнки вишивок.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Самостійна робота.

Замість запропонованих підручником вправ для самостійної роботи (впр. 179), учням ЕГ можуть бути запропоновані наступні творчі завдання.

1. Прочитати текст. Виписати з нього прикметники з іменниками, в душках зазначити число, а в однині рід прикметників.

Цікаві зразки народної вишивки зібрала Олена Пчілка, українська письменниця. Вишивали за волинськими узорами діти О.Пчілки - Леся Українка і Ольга Кривлюк.

Вишивка Полісся зберегла давні узори і народні назви: хміль, лагідний хміль, лапатий хміль, дубові листочки, маленькі яблучка, кучерявий барвінок.

2. До виділених слів добери синоніми і постав їх замість крапок.

Запиши свій текст.

Вони зустрілися і подружилися в "Артеку" чорнявий, високий, тоненький, як лозинка. Ані та ..., ..., ..., наче м'ячик Юрко. Та й характери у них були різні. Юрко пустотливий, а Ані ... . їх ніколи не бачили окремо. Вони ... були ... .

3. До поданих іменників доберіть кілька прикметників так, щоб утворені словосполучення можна було використати у художньому тексті.

Зайчик, лисичка, їжачок, ведмідь, олень. Зразок. Маленький сіренький зайчик.

4. Удоскональ текст, використавши прикметники, подані у дужках. Запиши утворений текст.

Ранок

Ранок після ночі. Зірки пірнули в безодню неба. Піднімається туман. Тихо навкруги. (літній, зимовий, ясний; короткої, довгої, темної, холодної; бліді, яскраві; в синю, в темну; похмурого, ясного, безхмарного; сивий, густий, блідий).

Тема: Відмінювання прикметників чоловічого і середнього роду.

Мета: удосконалення умінь вживати відмінкові форми прикметників у овленні.

Обладнання: таблиця, загадка, прислів'я.

Хід уроку

I. Перевірка домашнього завдання.

II. Оголошення теми. Актуалізація знань, отриманих на попередньому році.

Самостійна робота.

Учням КГ пропонується виконати вправу 199 з підручника. Учням ЕГ для виконання можуть бути запропоновані наступні творчі завдання:

1. Прочитай текст.

Спиши, вставляючи у слова, поданих у дужках, потрібні відмінкові закінчення. Підкресли прикметники, виділи в них закінчення, визнач відмінок.

Одного (літній) ранку я прокинувся від (ласкавий) (сонячний) проміння. У моє вікно дивилося (вранішній) сонце. На (синій) небі не було жодної хмаринки. Через відчинене вікно до мене долинув мелодійний спів пташок. У порожній кімнаті було тихо і затишно. Лише запах (духмяний) (житній) хліба нагадав мені, що вранці на кухні господарювала мама.

2. Провідміняй подані словосполучення в однині. Виділи однакові закінчення прикметників.

Рідний край, рідне місце, вечірній туман, синє небо.

3. Склади таблицю відмінкових закінчень прикметників чоловічого і середнього роду в однині.

Зразок: Н. (який? яке?)-ий, їй, є, є. Р. (якого?)-ого.

Д…

Тема: Форми давального і місцевого відмінків іменників жіночого роду.

Мета: вчити дітей розрізняти в реченнях форми прикметників жіночого роду в давальному і місцевому відмінках, правильно вимовляти і писати ці форми, користуючись правилом.

Обладнання: предметні малюнки, картки.

Хід уроку

I. Перевірка домашнього завдання.

II. Опрацювання нового матеріалу.

III. Закріплення набутих знань, умінь, навичок.

1. Самостійна робота.

Провідміняти словосполучення "червона калина". Порівняти закінчення давального і місцевого відмінків. Згадати кілька речень про калину з вивчених віршів. Записати їх.

Постав і запиши словосполучення у давальному і місцевому відмінках. З окремими з них склади речення.

Велика рідня -

Вечірня зірка -

Обідня перерва -

Рідна мова -

Рання зоря -

Літня пора -

Тема: Орудний відмінок прикметників.

Мета: формування в учнів вмінь правильно використовувати форму орудного відмінка в мовленні.

Обладнання: вірші, запис "Пісні про рушник" на сл. А. Малишка.

Хід уроку

І. Актуалізація знань і вмінь, отриманих на попередньому уроці.

II. Новий матеріал.

III. Формування умінь використовувати форму орудного відмінка прикметників в мовленні.

Учням КГ пропонуються завдання з підручника: проговорювання і запис словосполучень (впр. 212), вправляння у вимові прикметників (вправа 213) тощо. Натомість учням ЕГ пропонується виконати творчі завдання типу:

I. Спиши, ставлячи прикметники та іменники, що в душках, у формі орудного відмінка.

Виділи відмінкові закінчення.

1) То була тиха ніч-чарівниця, покривалом (спокійне, широке) простелилась вона над (далеке село).

2) Гори спалахнули (кривавий багрянець).

Тема: Відмінювання прикметників у множиш.

Мета: удосконалювати граматичні уміння учнів, формувати уміння вживати у мовленні відмінкові форми множини прикметників.

Обладнання: мовний матеріал, загадки.

Хід уроку.

І.Актуалізація знань з теми "Прикметник".

II. Новий матеріал.

III. Формування умінь правильно вживати відмінкові форми прикметників множини у мовленні.

В процесі роботи учням ЕГ можна запропонувати творчі завдання типу:

1. Запиши подані словосполучення у множині. Склади і запиши з ними речення.

Пахуча квітка -

Чарівна казка -

Чудовий букет --

Український рушник -Домашнє завдання -

2. До поданих іменників добери відповідні прикметники. Запиши їх у називному, родовому, знахідному і місцевому відмінках множини. Склади і запиши речення з окремими словосполученнями.

Поріг, хата, степ, пісня.

(рідна, батьківський, безмежний, колискова).

Виконання пропонованих завдань сприяє не лише набуванню учнями певних умінь і навичок.

Творча робота сприяє підвищенню зацікавленості учнів, що формує їх пізнавальні інтереси.

Виконувати ці завдання учням пропонується в режимі самостійної роботи, що обумовлено умовами експерименту (учні ЕГ повинні виконувати завдання, що не співпадають із завданнями пропонованими учням КГ).

Проміжний зріз рівня засвоєння знань учнями досліджуваного класу було проведено нами після вивчення теми "Відмінювання прикметників". Як і перший раз, учням для опрацювання були запропоновані картки оперативного контролю (картка №2).

На картці подано 20 прикметників, у якій необхідно визначити відмінки. За кожне правильно провідмінюване слово нараховується 0,5 балів. Максимальна кількість балів -- 10.

У процесі кількісного аналізу результатів проведеного оперативного контролю ми знову визначили чотири рівні засвоєння учнями програмового матеріалу: високий, достатній, середній та низький (табл. 2).

Таблиця 2

Показники рівня засвоєння учнями програмового матеріалу з теми "Прикметник" результати проміжного зрізу знань

Порівнюючи дані первинного і проміжного зрізу, можемо сказати, що якщо на початку експерименту всі учні показували, в основному, достатній і середній рівень засвоєння програмового матеріалу, то тепер переважна більшість учнів ЕГ показала високий і достатній рівень засвоєння знань, хоча в ній ще є невстигаючий учень. Показники учнів КГ практично не змінились, їх рівень засвоєння теми так і залишився переважно середнім і достатнім.

На третьому етапі експериментального дослідження (контрольно-оцінному) здійснювалася перевірка рівня засвоєння учнями теми "Прикметник" за допомогою тестів, які охоплювали увесь програмовий матеріал з теми "Прикметник" за початкову школу.

Запропоновані учням тести містили дев'ять письмових завдань, розподілених за трьома рівнями складності, у кожному з яких по два варіанти.

Тестові завдання дозволили нам за короткий час перевірити вивчений матеріал, а також допомогли швидко здійснити контроль за оволодінням учнями основного матеріалу з навчальних тем.

Дані тести нами були запропоновані учням досліджуваного класу в кінці вивчення навчальної теми "Прикметник" перед виконанням підсумкової контрольної роботи.

Кожне тестове завдання І рівня складності оцінювалось 1 балом, II рівня складності - 2 балами, III рівня складності - 3 балами. Для виставлення оцінок за виконання тестів була розроблена наступна шкала (табл. 3).

Таблиця 3

Шкала оцінювання виконання тестових завдань з теми "Прикметник"

Оцінки	1-3 (незадовільно)	4-6 (задовільно)	7-9 (добре)	10-12 (відмінно)
І рівень складності (загальна кількість балів - 5)	0-2	3-5	-
ІІ рівень складності (загальна кількість балів - 4)	-	-	7-9	-
ІІІ рівень складності (загальна кількість балів - 6)	-	-	-	12-15

Нами було розроблено 2 варіанти підсумку всіх тестів для перевірки рівня засвоєння теми "Прикметник" у початковій школі.

Тест №1 Варіант 1.

I рівень складності.

1. Прикметник це ...

а) частина мови;

б) частина слова;

в) частина речення.

2. У Н.в. однини прикметники жіночого роду мають закінчення...

а) - а (-я);

б) - ий (-ій);

в) - є (-є).

3. Від яких іменників можна утворити прикметники з суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-?

а) щастя, весна, осінь;

б) Тернопіль, козак, Україна, Полісся;

в) літо, день, радість.

4. Визначити відмінок прикметників у реченні.

З калинових вуст молодої дівчини злітає задушевна пісня, а) Р.в. і Зн.в.; б)Д.в.іН.в.; в) Р.в. і Н.в.

5. З даних слів скласти прислів'я.

Записати. Підкреслити прикметники.

Короткий, а, борода, довгий, розум.

II рівень складності.

1. Диктант.

Коли сходить сонце, снігові замети рожеві. Це сонце забарвлює їх своїми променями. Величаве сонце піднімається, а сніг стає сліпучо білим. Он в степу на білому килимі пурхає синенька пташка.

Рожеве сонечко схилилось до заходу. Сніг став синюватим, мов небо, відбивається у блискучому дзеркалі. А у затінку - він аж фіолетовий. Сонце зайшло. Гасне заграва. І багряний відблиск на снігу згасає.

2. Дібрати заголовок до тексту (Взимку).

ІІІ рівень складності.

1. Скласти художній опис улюбленої квітки, використовуючи в тексті прикметники (4-6 речень).

2. Написати міні-твір - Міркування (2-4 речення), розкривши значення прислів'я: "На годину спізнишся, за рік не доженеш". Варіант 2.

І рівень складності.

1. Прикметник відповідає на питання:

а) Хто? Що?

б) Що робити? Що зробити?

в) Який? Яка? Яке? Які?

2. У Н.в. однини прикметники чоловічого роду мають закінчення:

а) - а (-я);

б) - ий (-ій);

в) - є (-є).

3. Виписати прикметники у Р.в.

а) великого, вечірньої, обідньої, художнього;

б) синьому, рідному, літньому;

в) ранній, веселий.

4. Визначити відмінок прикметників у реченні.

Хлопчик на калиновій сопілці виводить ніжну пісню.

а)О.в.іД.в.; б)М.в. і Зн.в.;

в) Р.в. і Н.в.

5. З даних слів скласти і записати прислів'я. Підкреслити прикметники.

З, великий, іскра, малий, бувати, вогонь.

II рівень складності.

1. Диктант.

Від старого дерев'яного будинку під величними ялинками через ліс пролягала алея. Біля коріння віковічних дерев і навіть на стежинах частенько з'являлись гриби. У дуплі величезної ялинки поселилась маленька руда білочка. Під ялинкою стояла дерев'яна лавочка. Тут любив спочивати дідусь.

Дідусь часто залишав білочці на лаві різні солодощі. Спочатку вона брала їх і миттю зникала. Та згодом білочка перестала боятись дідуся. Вона брала солодощі з його рук і не боялась.

2. Дібрати заголовок до тексту (Білочка).

III рівень складності.

Скласти науковий опис будь-якої рослини, використовуючи іменники та прикметники у Родовому відмінку (4-6 речень).

Написати твір-мініатюру (2-4 речення), розкривши значення прислів'я:

"Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже".

Для проведення контролю за засвоєнням теми "Прикметник" учням досліджуваного класу було запропоновано виконати тести варіанту №2.

В результаті тестування отримано такі результати (табл. 4).



к бачимо, переважна більшість учнів ЕГ показала високий рівень засвоєння матеріалу (54%), Невстигаючих учнів у групі немає. Показники учнів КГ залишились незмінними.

З метою узагальнення результатів формувального експерименту ми подаємо співвідношення учнів з різним рівнем засвоєння програмового матеріалу у вигляді таблиці та наводимо діаграми динаміки рівня засвоєння програмового матеріалу учнями ЕГ та КГ.

Таблиця 5

Зведені результати формувального експерименту

Діаграма 4

Динаміка рівня засвоєння програмового матеріалу учнями 4 класу Городищенської ЗОШ І-ІІІ ст. Козівського р-н. (експериментальна група)

Діаграма 5

Динаміка рівня засвоєння програмового матеріалу учнями 4 класу Городищенської ЗОШ І-ІІІ ст. Козівського р-н.

(контрольна група)

В результаті проведеного експериментального дослідження нами встановлено, що результативність роботи на уроках, рівень засвоєння програмового матеріалу значною мірою залежить від сформованості в учнів пізнавальних інтересів.

Формувати пізнавальні інтереси молодших школярів необхідно спеціальними вправами і завданнями. Розробляючи такі завдання, вчителі повинні мати на меті створити такі вправи, які б у першу чергу були цікавими для учнів, адже зацікавленість є одним з найсильніших стимулів виникнення пізнавального інтересу.

Стимулюванню пізнавальних інтересів сприяє також різноманітність форм роботи. Тому вчитель, що прагне розвивати пізнавальні інтереси учнів, повинен кожного разу вносити у методику проведення уроку щось нове і використовувати кілька різних форм роботи (3-5).

Доцільно використовувати на уроках нову інформацію ("цікавинки"), адже невідоме -- завжди є привабливим у пізнавальному плані.

Виникненню інтересу до навчання сприяє правильне поєднання вивченого раніше і нового матеріалу. Тут, головне уникнути як "топтання на місці", так і "відкриттів". Раніше вивчене повинно стати грунтом для нового матеріалу.

Важлива роль у формуванні пізнавальних інтересів належить самостійній роботі. Звичайно, учні КГ ще не можуть повністю обійтися без допомоги учителя, але ця допомога повинна носити лише спрямовуючий характер і враховувати рівень розвитку школярів. Проте учні повинні вчитись розраховувати на власні сили.

Висновки

В процесі виконання дипломної роботи нами встановлено, що проблема мотивації навчальної діяльності на уроках рідної мови в початковій школі залишається однією з провідних в психолого-педагогічних дослідженнях. Адже знання, засвоєні у початковій школі, стають основою для наступних етапів засвоєння знань, вмінь і навичок в старших класах, вищих навчальних закладах, а також важливу роль відіграють у професійній діяльності.

Рідна мова є провідним предметом у початковій школі. Саме на її уроках при правильній організації і керівництві вчителя відбувається не просто засвоєння учнями знань, але й розвиток їх мовлення, мислення, формування навчально-пізнавальної мотивації школярів.

Важливим компонентом мотивації навчальної діяльності молодшого школяра є пізнавальний інтерес. Саме вміння вчителя будувати викладання програмового матеріалу так, щоб викликати пізнавальний інтерес учнів, одна з умов формування у них пізнавальної активності. Зацікавлення молодших школярів змістом навчального матеріалу з української мови потребує систематичної інтелектуальної роботи, адже педагог має не тільки викликати спалах позитивних емоцій, а й дбати, щоб він ніколи не згас. При цьому вчитель має дозувати емоційну насиченість матеріалу і наперед прогнозувати, який емоційний відгук він викличе в учнів.

Завдання початкової школи є сформувати певний рівень пізнавальних мотивів - мотиви самоосвіти і складні форми соціальних мотивів, зокрема соціального співробітництва. Найголовніше в тому, що ці мотиви повинні набути особистісного смислу стати дієвими і домінуючими, ввійти в систему цілей школяра, стати емоційно привабливими. Саме на цій основі в молодшого школяра складається потреба в неперервній освіті і активній життєвій позиції. А сформованість мотивації, пізнавального інтересу зокрема, є показником ефективності навчально-виховного процесу.

Сформованість певного рівня пізнавальних мотивів відіграє важливу роль у процесі вивчення частин мови у початкових класах.

Під час роботи над другим (методичним) розділом роботи ми встановили, що метою вивчення частин мови у початкових класах є:

ознайомлення з такими самостійними частинами мови як іменник, прикметник, дієслово, особові займенники, прислівник і службовою частиною мови прикметником (без вживання термінів "самостійні" і "службові" частини мови);

усвідомлення того, що кожне слово є назвою предмету, ознаки чи дії;

засвоєння форм словозміни передбачених програмою частин мови;

засвоєння певних орфографічних правил;

розвиток усного і письмого мовлення учнів;

- з'ясування синтаксичних функцій окремих частин мови.

Методика вивчення частин мови і, зокрема, прикметника, диктуються їх лінгвістичними особливостями. Для прикметника це несамостійність граматичних ознак.

Вивчення прикметника здійснюється поступово протягом усіх 4-х років навчання у початковій школі.

Основними завданнями вивчення прикметника у початкових класах є:

- формування поняття "прикметник" як частини мови, що пов'язана з іменником;

- вироблення навичок правопису родових і відмінкових закінчень. Цими завданнями і зумовлена система роботи над темою

"Прикметник" у початковій школі, яка є цілеспрямованим процесом, що передбачає певну послідовність в знайомленні із граматичними ознаками цієї частини мови, а також поступове ускладнення завдань, спрямованих на формування прикметників у мовленні. Так у 1 класі діти практично знайомляться зі словами, що є ознаками предметів (без вживання терміну "прикметник"). У 2 (3) класі вводиться термін і дається визначення прикметника, вводиться термін "однина-множина", формується поняття змінювання прикметників за родами в однині, усвідомлюється неможливість такого змінювання в множині. В 4 класі школярі вчаться змінювати прикметники за відмінками, практично знайомляться з прикметниками твердої і м'якої групи.