Козацький дитячий та юнацький рух

Постійно

5

Підготувати пропозиції щодо створення Центру по підготовці молоді до служби в Збройних Силах України (силових структурах).

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, міськвійськомат. осередки Спілки офіцерів.

2008

6

Впровадити навчальні програми з історії військового мистецтва Українського козацтва у ліцеях, школах, вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації району.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, відділ освіти, осередки Спілки офіцерів.

з 2008

7

Розробити пропозиції щодо участі козацьких громадських формувань сприяння в охороні державного кордону, наданні допомоги в ліквідації наслідків стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій, в охороні громадського порядку та профілактиці правопорушень, державній лісовій охороні, рибінспекції при реалізації Програми розвитку Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації.

2008

8

Створити козацькі громадські загони з охорони громадського порядку в Білгород-Дністровському районі.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, районна державна адміністрація.

2008

9

Створити районно-міський об'єднаний штаб як організаційно-координаційний і методичний центр Українського козацтва й виконавчий орган Ради при міському голові та голові районної державної адміністрації

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, районна державна адміністрація, виконком міської ради.

2008

ІІІ. СТВОРЕННЯ, ВІДРОДЖЕННЯ, ВІДНОВЛЕННЯ ТА ОХОРОНА ЗАПОВІДНИХ МІСЦЬ І ОБ'ЄКТІВ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

10	Вносити в установленому порядку пропозиції щодо відновлення історичних назв населених пунктів, місцевостей (об'єктів соціально-культурного та іншого призначення, пов'язаних з історією Українського козацтва).	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації.	Постійно
11	Створити реєстр об'єктів історико-архітектурної спадщини Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі, здійснити облік нерухомих пам'яток історії та культури, що пов'язані з історією Українського козацтва	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, відділ культури і туризму.	2008
12	Продовжити упорядкування могил і козацьких поховання, споруд, що пов'язані з історією Українського козацтва.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації.	Постійно
13	Розробити програму створення на базі Адамівської школи козацько-лицарського виховання культурного козацького Центру з співочим полем, козацьким вишколом тощо.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації.	2008
14	З метою облаштування колишньої Акерманської-Подністрянської козацької Січі (1775-1780) створити програму її комплексного відтворення «Білгород-Дністровська Січ», передбачивши створення сучасної туристичної інфраструктури для належного обслуговування відвідувачів.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, відділ культури і туризму.	2008
15	Постійно проводити заходи з залученням джур, козачат, молодих козаків по приведенню парків, скверів, лісів в належний вигляд, висадженню лісів.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації.	Постійно
16	Облаштувати майданчики біля канцелярій козацьких товариств.	Козацькі товариства.	2008
17	Взяти шефство на козацькими церквами Святої Покрови в районі.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства.	З 2008 постійно
18	Разом із місцевими органами влади, розробити щорічні заходи, що стосуються традиційних свят козаків.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства.	2008

ІV. ОСВІТА І ВИХОВАННЯ

19	Залучити козацькі товариства до військово-патріотичного виховання, фізкультурно-спортивної, туристично-краєзнавчої та культурно-просвітницької роботи серед учнівської молоді; розширити мережу шкіл козацько-лицарського виховання; розробити пропозиції щодо утворення на базі окремих шкіл-інтернатів козацьких ліцеїв, у яких на засадах козацького виховання й за участю представників козацьких товариств здійснювалася б реабілітація безпритульних дітей і підлітків.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, навчальні заклади, козацькі товариства, районна державна адміністрація.	Постійно з 2008
20	Розробити науково-методичні рекомендації для впровадження козацько-лицарського виховання (зокрема духовного) у загальноосвітніх навчальних закладах.	Рада, школи козацько-лицарського виховання, відділ освіти, рада православних громад району.	з 2008
21	Розробити козацькі туристичні маршрути та підготувати екскурсоводів з числа студентів та школярів навчальних закладів Білгород-Дністровського району.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, відділ культури і туризму, навчальні заклади.	з 2008
22	На базі козацьких товариств створити дитячі козацькі табори «пластунів».	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, районна державна адміністрація.	з 2008
23	Запровадити і провести в Білгород-Дністровському районі конкурси «Козацька кухня», «Обрядова кухня Великдень» та ін.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділ культури і туризму.	з 2008
24	Запровадити і проводити щорічно в Білгород-Дністровському районі шахово-шахматний турнир серед козаків.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділ у справах сім'ї, молоді та спорту.	з 2008
25	Здійснювати добір викладачів допризовної підготовки для виховання учнів на козацьких військово-патріотичних традиціях; організувати семінари з проблем козацького виховання школярів на базі Адамівської, Долинівської, Петрівської, Старокозацької, Вигінської, Турлацької шкіл козацько-лицарського виховання.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, міськвійськомат, відділ освіти.	з 2008
26	Створити і зареєструвати громадську патріотичну дитячо-юнацьку організацію «Молода Січ» Білгород-Дністровського району; запровадити в навчальних закладах та закладах позашкільної роботи дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» (Джура) як форму військово-патріотичного виховання, спортивно-масової та оборонно-масової роботи.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, міськвійськомат, відділ освіти, навчальні заклади.	з 2008
27	Розробити тематику і проводити в школах Білгород-Дністровського району козацькі конкурси, забави, спортивні свята; започаткувати в рамках позашкільного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах програму «Молода Січ» із вивченням військово-патріотичних традицій Українського козацтва.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділи освіти.	з 2008
28	Створити козацькі військово-патріотичні спортивні клуби за місцем проживання.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, місцеві органи влади.	з 2008

V. КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКА РОБОТА

29	Взяти шефство на козацькими художніми колективами: хор «Мрія», духовий оркестр, ансамблі «Веселка», «Гроно», «Алкалія», «Соколята» та ін…	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділ культури і туризму.	з 2008
30	Створити козацький фонд для підтримки молодих талановитих козачат, дітей-сиріт.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, районна державна адміністрація, козацькі товариства.	2008
31	Запровадити і щорічно проводити конкурс козацької пісні.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділ культури і туризму.	з 2008
32	Щорічно приймати участь у Всеукраїнському конкурсі козацької пісні «Байда» в м. Тернополі, на батьківщині основоположника Запорозької Січі Дмитра Байди-Вишневецького.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділ культури і туризму.	Щорічно
33	Створити музей Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділ культури і туризму.	2008
34	Надавати науково-методичну допомогу музеям, школам, козацьким товариствам в удосконаленні пропаганди історії, культури і традицій Українського козацтва.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділи культури і туризму, освіти.	Постійно

VІ. НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА, ПРОПАГАНДИСТСЬКА ТА ВИДАВНИЧА РОБОТА

35	Продовжити випуск щомісячного козацького вісника Білгород-Дністровського району «Річ про Січ».	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства.	з 2008
36	Продовжити випуск щорічного козацького літопису Білгород-Дністровського району.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства.	Щорічно
37	Здійснювати науково-пошукову та громадсько-краєзнавчу роботу для виявлення нових об'єктів історії Українського козацтва в районі.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділи культури і туризму, освіти.	Постійно
38	Досліджувати та публікувати матеріали про писемні і матеріальні пам'ятки історії та культури Українського козацтва, розробити пропозиції щодо їх охорони і збереження в музеях.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділи культури і туризму, освіти.	Постійно
39	Постійно виступати в газетах, радіо, телебаченні з роз'яснювальними і пропагандистськими виступами про розвиток Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі, його роль в суспільстві.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділи культури і туризму, освіти, ЗМІ.	Постійно
40	Продовжити випуск серії книг про Українське козацтво Білгород-Дністровського району.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділи культури і туризму, освіти.	з 2008
41	Проводити ярмарки козацької літератури, наукові конференції, симпозіуми, радіопередачі з проблем історії та культури Українського козацтва.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділи культури і туризму, освіти, ЗМІ.	Щорічно з 2008

VІІ. ФІЗКУЛЬТУРА, СПОРТ, ТУРИЗМ

42	Розвивати та популяризувати види спорту, засновані на козацьких традиціях.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділ у справах сім'ї, молоді та спорту.	Постійно
43	Внести до переліку спартакіади Білгород-Дністровського району козацькі види єдиноборств «Спас», «Бойовий гопак», «Хрест», «Собор» та ін.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділ у справах сім'ї, молоді та спорту.	2008
44	Організувати і проводити козацькі спортивні змагання з козацьких вправ у володінні історичною зброєю та з освоєнням сучасної техніки і транспортних засобів.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділ у справах сім'ї, молоді та спорту.	з 2008
45	Створити козацький туристично-спортивний та оздоровчий табір дитячого відпочинку.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділи у справах сім'ї, молоді та спорту, освіти.	2008
46	Передбачити в туристичних маршрутах Білгород-Дністровського району огляд місць і об'єктів, що відображають історичні, патріотичні, військові, культурні та господарські традиції Українського козацтва.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділ культури і туризму.	з 2008
47	На базі козацьких товариств створити туристичний маршрут (зокрема кінний) по місцям козацької слави Білгород-Дністровського району.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, відділи у справах сім'ї, молоді та спорту, культури і туризму	2008

VІІІ. ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

48	Впровадити комплексну програму господарської діяльності Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі (в тому числі організації та підтримки селянських (фермерських) господарств і колективних сільськогосподарських підприємств, кооперативів, садівницьких та господарських товариств, промислів тощо).	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, районна державна адміністрація.	з 2008
49	В рамках районних свят організувати проведення козацьких ярмарок по продажу сільгосппродуктів, вирощених козацькими господарствами.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, районна державна адміністрація.	Щорічно
50	Підготувати пропозиції щодо створення козацького ринку.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства.	З 2008
51	Створити Центр господарсько-комерційних проектів козацтва Білгород-Дністровського району.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, районна державна адміністрація.	2008
52	Надавати козацьким товариствам науково-методичну допомогу у справі відродження козацьких фермерських господарств, підприємств.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, місцеві органи влади.	Постійно
53	Створити цільовий позабюджетний фонд Українського козацтва для його відродження, розвитку та підтримки.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, районна державна адміністрація.	2008

ІХ. ПРИРОДООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ

54	Розробити довгострокову програму охорони місць та об'єктів, пов'язаних з історією Українського козацтва, а також розробити та впровадити у життя спільний план заходів місцевих органів Міністерства екології та природних ресурсів з козацькими товариствами.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, місцеві органи Міністерства екології та природних ресурсів.	з 2008
55	На базі козацьких товариств створити екологічні стани.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, місцеві органи влади.	з 2008
56	Сприяти створенню в населених місцях Білгород-Дністровського району парків, пов'язаних з історією Українського козацтва.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, районна державна адміністрація.	з 2008
57	Створити та підтримувати діяльність молодіжного історико-культурного природоохоронного центру Українського козацтва в районі.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, місцеві органи Міністерства екології та природних ресурсів, районна державна адміністрація	з 2008

Х. МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

58	Брати участь з обміну досвідом з відповідними товариствами інших держав.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства.	Постійно
59	Сприяти розвитку міжнародного туризму, культурного обміну, співробітництва з міжнародними громадськими та екологічними організаціями для пропаганди історії та суспільного розвитку Українського козацтва.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства.	Постійно

ХІ. ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

60	Розробити та впровадити Білгород-Дністровську районну систему інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Ради. Створити в мережі Інтернет Веб-сторінку Українського козацтва.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, районна державна адміністрація.	2008
61	Забезпечити збирання та опрацювання економічної, наукової, екологічної та іншої інформації щодо її використання для здійснення статутної діяльності козацьких товариств.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства.	Постійно

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

62	Щорічно розробляти й затверджувати плани роботи Координаційної ради з підтримки розвитку Українського козацтва та Ради керівників громадських організацій козацького спрямування при голові Білгород-Дністровської районної державної адміністрації.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, Координаційна рада, районна державна адміністрація.	Щорічно з 2008
63	Щорічно розробляти й затверджувати плани роботи із сприянню розвитку Українського козацтва в районі структурних підрозділів районної державної адміністрації.	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, Координаційна рада, районна державна адміністрація.	Щорічно з 2008
64	Щорічно розробляти й затверджувати плани роботи із сприянню розвитку Українського козацтва в районі підприємств, установ та організацій (за згодою).	Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, Координаційна рада, керівництво підприємств, установ та організацій району, козацькі товариства.	Щорічно з 2008

Кошторис виконання програми розвитку Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі на 2008-2010 роки

№,№ розділів програми, пунктів заходів	Витрати	Примітки
ІІ. Військово-патріотична робота: 1-9.	*	В межах витрат, запланованих на виконання районної програми підготовки молоді до служби в Збройних Силах України та за рахунок коштів Українського козацтва.
ІІІ. Створення, відродження, відновлення та охорона заповідних місць і об'єктів Українського козацтва: 10-12. 13. Створення культурного козацького Центру. 14. Відтворення Акерманської-Подністровської Січі як туристичного об'єкту. 15-18.	* * * * *	За рахунок коштів Українського козацтва. За окремим кошторисом у 2009 році (50% державне фінансування). За окремим кошторисом з 2009 року (50% державне фінансування). За рахунок коштів Українського козацтва.
ІV.Освіта і виховання: 19. Утворення козацького ліцею. 20-21. 22. Утворення козацького табору «пластунів» (туристично-спортивний та оздоровчий табір дитячого відпочинку) . 23-28.	* * * *	За окремим кошторисом у 2009 році (50% державне фінансування). За рахунок коштів Українського козацтва. За окремим кошторисом у 2009 році (50% державне фінансування). В межах витрат, запланованих на розвиток в районі освіти, культури, фізичної культури і спорту та за рахунок коштів Українського козацтва.
V.Культурно-просвітницька робота: 29-31. 32. Участь кращих художніх колективів району у щорічному Всеукраїнському конкурсі козацької пісні «Байда» в м. Тернополі. 33. Створення музею Українського козацтва. 34.	* 5 тис. грн. (проїзд) * *	В межах витрат, запланованих на розвиток в районі культури та за рахунок коштів Українського козацтва. Витрати на проживання та харчування за рахунок Українського козацтва. За окремим кошторисом у 2008 році (50% державне фінансування). В межах витрат, запланованих на розвиток в районі культури, освіти та за рахунок коштів Українського козацтва.
VІ. Науково-дослідницька, пропагандистська та видавнича робота: 35-39. 40. Випуск серії книг про Українське козацтво Білгород-Дністровського району. 41.	* 5 тис. грн. *	В межах витрат, запланованих на розвиток в районі культури, освіти та за рахунок коштів Українського козацтва. Та за рахунок коштів Українського козацтва. В межах витрат, запланованих на розвиток в районі культури, освіти та за рахунок коштів Українського козацтва.
VІІ. Фізкультура, спорт, туризм: 42-47.	*	В межах витрат, запланованих на розвиток в районі фізичної культури і спорту та за рахунок коштів Українського козацтва.
VІІІ. Господарська діяльність: 48-53.	*	За рахунок коштів Українського козацтва.
ІХ. Природоохоронна діяльність: 54-57.	*	В межах витрат, передбачених на природоохоронну діяльність в районі та за рахунок коштів Українського козацтва.
Х.Міжнародна діяльність: 58-59.	*	За рахунок коштів Українського козацтва.
ХІ. Інформаційно-аналітичне забезпечення: 60-64.	*	За рахунок коштів Українського козацтва.

Історія та сучасний стан Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі

Населення Дунай-Дністровського міжріччя (зокрема Білгород-Дністровського району) має давні козацькі традиції.

Перша значна хвиля переселенців-козаків опинилася тут після 1710 року - це були мазепинці. До сьогодення їх нащадки мешкають у Старій Царичанці. До речі, лише у цьому козацькому селі на фронтонах дахів - дерев'яні чотиригранні прикраси у формі пернача - символи отамано-полковничої влади (у цьому будинку мешкає козак!).

Після руйнації Запорозької Січі (1775 рік) козацька маса розійшлася по величезних земельних просторах, зокрема й по півдню України, забравши з собою ті вільні думки, проти яких Катериною ІІ було влаштовано погром. Знищення основної організації українського козацтва, Наддніпрянської Січі, не завадило виникненню нових формувань такого типу.

Козаки розселилися в перші роки після виходу з Запоріжжя в Очаківській окрузі, на Березані, по Тилігулу, біля Хаджибею і Балти, у пониззі Дністра від Акермана до Бендер, в Буджаку, в дунайських гирлах - у Вилковому, Кілії, біля Тулчи й Галаца.

Приймаючи до себе козаків, Туреччина послаблювала позиції Росії на півдні. Козакам надавалася земля для заснування Січі в пониззі Дністра - в Кучурганах, Акерманському повіті, озброєння і коні. Але козацтво виявилося об'єктом політичної гри між Росією і Туреччиною (царський уряд Росії вимагав повернення козаків), тому було вирішено переселяти козаків за Дунай.

За час русько-турецької війни 1787-1791 рр. задунайські запорожці створили свою військову організацію і закріпилися на певний час в гирлі Дунаю та розмістили свій Кіш в Дунавцях - в Катирлезі (Очаківська округа відійшла до Росії), а також в місцях нижче Старої Кілії на острові.

Протяжність південних кордонів Російської імперії була відома не тільки козацтву на Україні. Запорозькі козаки, що розходилися по великих південних просторах, зустрічались тут з представниками некрасівських і донських козаків.

Поступове переселення їх на Буджак почалося ще з 1709 року (після поразки повстання донських козаків під проводом К.Булавина), а далі один з повсталих отаманів - Г.Некраса привів своїх козаків із сім'ями з Кубані. Переселення мало два потоки: один йшов в Анатолію, другий - в Дунайську дельту. З'явились некрасівці і в пониззі Дністра. Тікали за Дунай і донські козаки. Частина їх лишилася в Буджаку після російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Сучасні поселення некрасівців - Вилкове (стара назва - Липованське), Приморське (стара назва Жебріяни) Кілійського району Одеської області, Кислиця, Муравльовка, Стара та Нова Некрасівки Ізмаїльського району Одеської області, Тучков (район міста Ізмаїл; у ХІХ ст. - один з головних центрів старообрядництва в Європі).

В середині серпня 1787 року розпочалася друга за царювання Катерини ІІ війна з Туреччиною. Османська імперія прагнула повернути Крим, приєднаний до Росії у 1783 р. Російська імперія, з свого боку, мала на меті утвердитися в Північному Причорномор'ї і розширити свої володіння в цьому районі і на Південному Кавказі.

З початком війни російське командування відчуло гостру потребу у збільшенні свого військового контингенту, особливо за рахунок бійців, що добре знали театр воєнних дій і противника та бойові якості яких були загальновідомі. Тому уряд змушений був звернутися до колишніх запорожців, які лишилися в Україні. Восени на базі утвореного у 1783 р. полку запорозьких козаків (один з заходів російського уряду, спрямованих на повернення задунайських козаків до Росії) почалося формування козацького війська. Указом від 22 січня 1788 р. воно одержало назву Війська вірних козаків, у противагу „невірним” задунайським запорожцям. Очолили його колишні запорозькі старшини. Кошовим було призначено Сидора Білого, суддею Антона Головатого, кіннотою командував Захар Чепіга.

Незабаром за героїзм і мужність, виявлені у боях в Причорномор'ї, в тому ж 1788 р. воно було перейменовано в Чорноморське козацьке військо.

Ще в ході війни, в 1790 р., Кіш Чорноморського козацького війська розділив територію між Бугом і Дністром, яку заселяли козаки, на три полкових паланки (окружні управління) - Подністрянську, Березанську, Кінбургську (тепер Одеська, Миколаївська та Херсонська області). Вони очолювалися призначеними Кошем старшинами і паланковими полковниками. Кожна паланка включала в себе декілька козацьких поселень.

На території, яку займала Подністрянська паланка, виникли поселення чорноморців по Дністру: Біляєвка, Калаглія, Кучургани, Глинна, Чобручи, Незавертай, Головківка, Аджидер, Яська та багато інших. За далеко не повними даними, на 1792 р. у Подністрянській паланці існувало 30 селищ, в яких проживало близько 1500 козацьких родин. Крім того, виникло багато хуторів і поселень при риболовецьких заводах, по річках та лиманах.

Центром Чорноморського козацького краю і Подністрянської паланки стала Слободзея, де проживало 130 козацьких родин. Тут знаходилася військова резиденція.

На початку ХІХ ст. відносини між Росією та Туреччиною настільки загострились, що привели до війни 1806-1812 рр. В листопаді-грудні 1806 р. російські війська оволоділи Бессарабію, за виключенням Ізмаїла. Вихід в цей район поставив перед російським командуванням питання про взаємовідносини з біглим сюди українським і російським населенням і задунайськими запорожцями. Зокрема, у фортеці Браїлів, що була оточена російськими військами, знаходилося до трьох тисяч дунайців. Генерал-лейтенант О.Ф.Ланжерон, який командував корпусом на Дунаї, писав в січні 1807 р., що задунайські козаки можуть „наносити шкоду більш, ніж турки і татари”. Тому російське командування вжило низку заходів, щоб залучити задунайських запорожців на свій бік, обіцяючи їм всі пільги, якими користуються чорноморці на Кубані. Все це мало певний ефект. Збігле населення було зацікавлене в легалізації свого положення, а задунайські запорожці опинилися в районі дій російської армії.

Враховуючи успіхи у формуванні волонтерського полку з задунайських запорожців і збіглого українського населення, було вирішено створити на Дунаї козацьке військо, давши йому найменування Усть-Дунайського.

20 лютого 1807 р. Усть-Дунайське Буджацьке козацьке військо було офіційно затверджено указом Олександра І.

Уряд, зацікавлений у швидкому заселенні ново приєднаної Бессарабії, дозволив усть-дунайцям селитися в Придунайських степах на правах колоністів. На протязі 1815-1817 рр. в Бессарабію з-за Дунаю вийшло кілька груп козаків, які разом з усть-дунайцями оселилися в Ізмаїльському повіті, заснувавши в 1818 р. с.Дракуля (тепер с. Трудове Кілійського району Одеської області). Незабаром тут нараховувалося вже 45 козацьких родин. В 1820 р. друга група усть-дунайських козаків і задунайських запорожців, незважаючи на опір земської поліції, в кількості 38 родин оселилася в Акерманському повіті, заснувавши с.Акмангіт (тепер с.Білолісся Татарбунарського району Одеської області). Частину задунайців у 1823 р. переселили в Ізмаїльську колоністську округу, де засновано с.Новопокровське (тепер с.Покровка Ізмаїльського району Одеської області).

У зв'язку із збільшенням населення в Акмангіті частина задунайських запорожців і усть-дунайських козаків перейшла на нове місце в Акерманському повіті, де в 1827 р. заснувала с.Старокозаче (тепер в Білгород-Дністровському районі Одеської області).

Створення на Дунаї Нової січі, як про це пішли чутки на Україні, викликало серед селянства надії на відродження козацтва. Це призвело до значних втеч населення до Дунайської Січі, що прискорило ліквідацію війська.

Після ліквідації Усть-Дунайського козацького війська переважна більшість козаків лишилась в Бесарабії. Усть-дунайці та задунайські запорожці, які переселювалися до них, на протязі 20-х рр. неодноразово зверталися до державних установ з домаганням створення в краї козацького війська, з центром в с.Акмангіт.

Російсько-турецька війна, яка розпочалася в 1828 р., пожвавила клопотання козаків. Ці прагнення співпали з намаганням командування збільшити військовий контингент Дунайської армії. В червні 1828 р. уряд дозволив сформувати в Акерманському повіті Бессарабії козацьке військо, яке одержало назву Дунайського (з 1856 р. Новоросійське; проіснувало до 1869 р.), з усть-дунайців, задунайських запорожців, що оселилися в Бессарабії до 1828 р.

До війська були зараховані села Акерманського повіту Акмангіт (Білолісся), Старокозаче і Волонтирівка (тепер у районі Штефан Воде Молдови).

В 1836 р. до війська були приєднані села Михайлівка, Костянтинівка, Новотроїцьке, Миколаївка, засновані відставними солдатами, та село Петрівка, в якому мешкали селяни-переселенці з Курської губернії (тепер в Білгород-Дністровському, Кілійському, Саратському районах Одеської області). Через три роки були приєднані заселені циганами села Фараонівка та Каїри (останнє - с. Крива Балка; обидва в Саратському районі Одеської області).

За Паризьким миром 1856 р. частина козацької території з станицями Миколаївка та Новотроїцька відійшла до Молдавського князівства. Замість цих земель війську було дозволено придбати у поміщика К.Зіро селище Байрамча, незабаром перейменоване в Миколаївку-Новоросійську.

Центр управління війська розміщувався в станиці Волонтирівка. Однак в зв'язку з тим, що в цій станиці не було необхідних помешкань, військове правління до 1856 р. знаходилось в Акермані (нащадки козаків живуть в місті й дотепер). Після придбання військом Миколаївки-Новоросійської воно переїхало в цю станицю. В середині 60-х рр. там знаходились майже всі головні військові установи: шпиталь, головний військовий храм св. Миколи Чудотворця, поштова станція та училище.

Дунайське військо мало нести прикордонну службу на Дунаї, Пруті та по Чорноморському узбережжю до Дніпра, внутрішню службу в Бессарабській та Херсонській губерніях, утримувати гарнізони в Ізмаїлі та Акермані. Притягувалися вони для виконання й інших завдань.

В 1856 р., 11 липня, в зв'язку з відторгненням від Росії за Паризьким миром дунайської частини Бессарабії, військо було перейменовано в Новоросійське. З цього часу воно несло кордонну службу на лінії Болград-Татарбунари і далі по Чорноморському узбережжю. Козацькі гарнізони з'явилися в Руській Іванівці, Удобному, Козацькому, Турлаках, Папушойях (Переможному) Білгород-Дністровського району Одеської області.

У грудні 1868 р. в зв'язку з загальною реформою козацьких військ Новоросійське козацьке військо оголошувалося ліквідованим. Це було останнє козацьке військо на терені сучасної України.

Мужність і хоробрість, патріотизм, любов до волі й батьківщини, демократизм, взаємодопомогу, високі моральні цінності лишило козацтво в спадщину українському народу. Не випадково в огляді Одеської військової округи за 1871 р. підкреслювалося, що в українцях „й до цього часу добре зберігається пам'ять про вільне козацтво”, а задунайський запорожець Ананій Коломієць, закінчуючи розповідати Федору Вовку про Задунайську Січ, висловив невмирущі, сповнені глибокої віри в козацтво і його спадкоємців, слова: „А за нас... то наше не пропаде... Досі не пропало, то вже й не пропаде!.. Нашого насіння ніхто не скоренить!”

В кінці ХІХ століття, при проведенні перепису населення Російської імперії, близько 70% мешканців Акерманського повіту вважали себе козаками, або вихідцями з козаків…

В умовах незалежної України 1918 року знову, в новій якості, відродилося козацтво. Воно відігравало важливу роль в політичному і культурному житті, разом з усім народом будувало Українську суверенну державу, головною військовою силою якої стало селянське ополчення “вільних козаків”, січових стрільців, українських козацьких дивізій сірожупанників, синьожупанників…

В ті роки на Одещині козацькими були загони селянської армії батьки Махно, Чорноморське повстанське козацьке військо (загони отаманів C.Заболотного, Дерев'яги, Я.Кощового, Солтиса, Боровського, Кіршула, Карого, Коваленки, Стратіївського, Солоненка, І.Деркача, Бондаренка, Шевченка), Одеського українського військового Коша (отаман - І.Луценко), Гайдамацькі куріні (отаман - О.Сахно-Устимович), Союзу української молоді (Одеська Січ)…

Дуже важливим, з огляду на комплекс складних сучасних проблем, залишаються роль і місце козацтва у соціальному, економічному та політичному житті Білгород-Дністровського району. Тут громадський рух за відновлення козацтва розпочався на початку 90-х рр. ХХ ст. Зацікавлення своїм минулим та генетична пам'ять поряд з активізацією політичного життя покликали до виникнення протягом 1992-1994 рр. декількох - міської, районної, сільської, обласної (Білгород-Дністровське Земляцтво - 1992 рік, Білгород-Дністровська паланка, Адамівський курінь, Буджацька Січ - 1994 рік) громадських організацій козацького спрямування.

Проблеми становлення Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі були пов'язані з розмитістю дійсних пріоритетів козацького відродження, руйнацією родових козацьких зв'язків та втратою традиційного середовища. Незважаючи на це, протягом 1992-2005 рр. місцеві козаки зробили достойний вклад у справу реального втілення козацької ідеї в суспільстві. Враховуючи історичне значення і заслуги козацтва, було видано ряд розпоряджень голови районної державної адміністрації, що безпосередньо стосуються козацького руху, схвалена районна програма відродження та розвитку козацтва на 2002-2005 рр. та на 2008-2010 рр.

Діяли й сьогодні в місті Білгороді-Дністровському та районі ряд громадських організацій козацького спрямування:

козацькі організації - Задністрове земляцтво Всесвітньої спілки козаків (останній отаман - покійний козацький полковник М.Слєпухін), Буджацька Січ Українського козацтва (отаман - генерал-хорунжий УК М.Скляренко), Білгород-Дністровська паланка Українського козацтва (отаман - полковник УК Л.Городецький), Білгород-Дністровський Кіш Українського козацтва (отаман - полковник УК В.Гавриленко), Окружний полк ім. П.Орлика Українського козацтва (отаман - полковник УК М.Врублевський), Окремий курінь ім. С.Білого Українського козацтва (отаман - полковник УК П.Городниченко), курінь Війська Запорозького (отаман - полковник ЗСУ М.Возний), районове товариство Чорноморського козацького з'єднання Українського козацтва (отаман - полковник УК В.Білоус), жіноча громада Українського козацтва (керівник Л.Горлачова), Дністровська Січ Чорноморського козацького війська Українського козацтва (отаман - генерал-осавул УК В.Тимофєєв);

козацькі художні колективи - духовий оркестр (керівник сотник УК С.Радченко), хор української народної пісні «Мрія» (керівник - полковник УК І.Зорило), ансамбль української народної музики «Веселка» (керівник - полковник УК М.Нікіруй), ансамбль української народної музики «Гроно» та гурт «Русичи» (керівник - осавул УК Б.Нікіруй), народна хорова капела - пошуково-дослідницький фольклористичний гурт «Алкалія» Будинку культури с. Старокозаче (керівник - В.Вареник);

навчальні заклади, що працювали та працюють в напрямку козацького виховання - Білгород-Дністровське училище Південноукраїнського державного педагогічного університету (викладачі - В.Юрченко, В.Лобанова, О.Виштак, І.Головань), Старокозацька та Молозька школи (військовий керівник І.Лісіцин, учитель Ю.Щербина), Випаснянська №1 школа (військовий керівник В.Гавриленко), Випасненська школа №2 (учитель А.Кривенко), Вигінська школа (колишній директор В.Біленко, учитель фізичної культури А. Берлізов, директор О. Вдовиченко, учитель фізичної культури М.Поліщук), Долинівська школа (директор Т. Тома, завуч М. Долгошеєнко, педагог-організатор Т. Молчанова), Петрівська школа (директор Л. Васелінга), Турлацька школа (директор Т. Тодорова, педагог-організатор Л.Коваленко, вчитель В.Чумаченко), Адамівська школа (директор В.Вронська, завуч П. Лавриненко, педагог-організатор В.Гриценко), Салганська школа (директор - осавул УК Ю.Назарук, завуч І.Мельникова, педагог-організатор О. Тиханська, учителі В. Шевченко, О. Рябченко).

Завдання отаманської верхівки козацтва Південноукраїнського Задністров'я (Білгород-Дністровського району) - не втягувати козаків в згубну конфронтацію та релігійні, мовно-національні, політико-економічні інтриги і щоб утримувати козацтво від цих інтриг - більше займатися вихованням та просвітницькою діяльністю, розвивати культурні осередки - козацькі хори, ансамблі, театри; піклуватись про козацькі ліцеї і табори відпочинку та спортивного загартування.

Ми не повинні насаджувати зневіру. Не можна в такій ситуації будувати цивілізовану державу, формувати повноцінну, самодостатню націю; козаки повинні не дозволяти морально і духовно перетворювати українську націю на націю, в якій панують і буття якої визначають панікери, провокатори і духовні дезертири.

Як сказав козак, письменник-академік Б. Сушинський: „Ми живемо в мирній європейській державі. Найбільша мужність полягає в тому, щоб кожен з нас, українців, на своєму робочому і житейському місці, щоденно - борозна до борозни, цеглина до цеглини, слово до слова - підтверджував козацьку вірність в ім'я України, козацьку мужність задля захисту України, козацьку працьовитість і порядність задля процвітання України.

Оце вона і є - житейська, біблійна, а отже й козацька мудрість нашої Національної ідеї. Бо: велич козацької Української Національної ідеї - у величі козацького духу!”

*** ** ***

Сучасне Українське козацтво, спираючись на історичний досвід українського народу, враховуючи надбання людства, пропонує цілісну програму побудови нового українського суспільства, яке б ґрунтувалося на першочерговості національних інтересів України, на її рівноправному входженні до сім'ї цивілізованих народів, на створенні для кожної людини можливості забезпечити власною чесною працею гідний рівень життя собі та своїй родині. Козацтво пропонує реальний шлях до добробуту і благополуччя, стабільності, реального зміцнення державності, встановлення політичного та економічного суверенітету України, зміцнення її міжнародного авторитету.

Мета козацтва - відродження народних традицій державотворення та побудови єдиного національно орієнтованого, економічно і соціально ефективного й екологічно безпечного суспільства на принципах національної ідеї, свободи, соборності, демократії, правової захищеності та соціальної справедливості. Воно прагне сформувати нове покоління, виховане на національно-патріотичних традиціях козацької держави. Розраховує на силу і дух козацького народу, козацької нації.

*** ** ***

ІІ. ДОКУМЕНТИ КОЗАЦТВА

«Український козак - це лицар України, морально чиста, високодуховна і матеріально незалежна людина, яка вміє панувати над собою, володіє своїми емоціями, розумом і волею, патріот України, який постійно морально, психологічно, духовно і фізично готує себе до оборони Батьківщини, захисту родини, свого роду та українського народу, своєї честі та гідності, дбає про єдність Українського козацтва і українства всього світу».

Статут Українського козацтва.

В історичній свідомості народу найвищий статус належить тим людям-ідеалам, які відстоювали свободу як найдорожчу цінність попередніх поколінь, невтомно боролися з чужоземними загарбниками, захищали свою національну гідність і честь, по-лицарськи служили рідній Батьківщині, будували власну національну державу. Для української молоді такими ідеалами стали І. Гонта, М. Залізняк, С. Наливайко, І. Трясило, П. Сагайдачний, І. Сірко, І. Богун, І. Виговський, Б. Хмельницький, І. Мазепа.

Наш народ споконвіку плекав лицарські традиції виховання. Із століття в століття на лицарських традиціях формувалася еліта нації, яка завжди боролася за свободу і незалежність України. Коли в значної частині наших співвітчизників занепадав дух, не вистачало сили волі, бракувало віри в свої сили і можливості перемоги над ворогом, тоді історична необхідність породжувала українське козацтво. Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас - козацтво - спосіб життя вільної людини, яка із зброєю в руках захищала своє право на свободу.

Французький історик Шерер писав про українців так: «Ми бачимо батьків, що передали своїм синам почуття гордості бути незалежними й залишали їм у спадок саму тільки шаблю з девізом: «Перемогти або загинути!» Так, шаблями наші предки володіли краще, ніж пером, тому в історії згадки про героїчні діяння українців залишили іноземці, але хай краще пишуть вони про наші звитяги, аніж ми про їхні!

В сучасних умовах багато підлітків, юнаків і дівчат вибирають ідеал лицаря - високошляхетної, духовно багатої, морально чистої, мужньої людини. Такими лицарями української культури, науки і духовності були Я.Мудрий, В.Мономах, Т.Шевченко, М.Драгоманов, Б.Грінченко, С.Русова, В.Вернадський, М.Грушевський. «Український лицар живе для Батьківщини, він завжди був готовий віддати за неї своє життя. Найдорожче для нього - лицарська честь і слава… Про славу лицарську українець мріє ще з дитинства» (Г.Ващенко).

Немає ідеальних людей і не можна з будь-кого робити ідеал для молоді, але можна говорити про орієнтацію на моральні принципи, які сповідають козаки: відданість ідеї, любов до Батьківщини…

Вихована на лицарських традиціях, молодь заперечує рабську і напіврабську психологію, засуджує забуття людиною національної приналежності, зневагу до волелюбних заповідей дідів і прадідів, пасивність, слабодухість, невіру у власні сили, політичне прислужництво чужинцям.

У період розбудови й утвердження незалежної України у громадському, шкільному і родинному житті нам потрібен насамперед культ лицарства. Наше завдання - відновити історичну пам'ять, виховати людину, яка здатна побудувати і саму себе, і своє гідне життя, і державу й тому ми за основу виховання вибрали ідеал лицаря - високошляхетної, духовно багатої, морально чистої й мужньої людини. Такими лицарями є наші перші сучасні козаки…

1. Статут Українського козацтва.

Загальні положення, ідейні засади, мета і завдання.

1.1. Українське козацтво - міжнародна національно-патріотична і оборонно-спортивна Всеукраїнська громадська організація козацтва України і української діаспори, спадкоємець і продовжувач ідейних, духовних і моральних засад українських козаків, їх духовних, культурних, організаційних, військово-патріотичних і господарських традицій.

Українське козацтво - правонаступник без винятку всіх історичних гілок українського козацтва, які стояли на державницьких, самостійницьких засадах відновлення незалежності та розбудови України, в т. ч. і Війська Запорозького: як Низового, так і Гетьманського, Вільного козацтва України (Статут від 13.11.1917 р.) та Українського Вільного Козацтва (Статут 1974 р.).

1.2. Українське козацтво об'єднує козаків, нащадків усіх гілок, напрямків і течій українського козацтва незалежно від місця їхнього проживання, громадян України та українців - громадян інших країн, які сповідують національну ідею та ідеологію Українського козацтва, практично працюючи на її реалізацію, відновлення і розвиток Українського козацтва. Українське козацтво твориться із своїх членів - українських козаків. Українським козаком може бути лише той, хто готовий стати оборонцем, захисником і рятівником Українського народу, української мови, розвивати українську культуру й відповідати вимогам - український козак - душа правдива, справедлива і незрадлива. Український козак - це лицар України, морально чиста, високодуховна і матеріально незалежна людина, яка вміє панувати над собою, володіє своїми емоціями, розумом і волею, патріот України, який постійно духовно і фізично готує себе до оборони Батьківщини, свого роду та українського народу, його честі та гідності, дбає про єдність Українського козацтва і українства всього світу.

1.3. Українське козацтво у своїй діяльності керується Конституцією України, чинним законодавством України, цим Статутом, указами Президента України, визнаними Україною нормами міжнародного права, прогресивними українськими козацькими звичаями і традиціями, які не суперечать законам України. Поза Україною Українське козацтво діє згідно чинного законодавства країни, на теренах якої провадиться його діяльність.

1.4. Українське козацтво - унітарна, єдина у своїй діяльності громадська організація, об'єднання (спілка) українських козаків, на структурні організації якого поширюється дія Указів Президента України з питань розвитку Українського козацтва.

1.5. Статут Українського козацтва є єдиним та загальнообов'язковим для всіх козацьких товариств, організацій і громад, які входять до складу Українського козацтва і є його структурними підрозділами.

1.6. Українське козацтво має свою атрибутику і символіку: прапори, бунчук, клейноди (гетьманська булава, перначі крайових отаманів, тростина Генерального судді, перо і каламар Генерального писаря, литаври), емблеми, а також членський квиток єдиного зразка, однострої єдиного зразка, єдині козацькі військові звання, козацькі відзнаки та нагороди, марш.

1.7. Мовою спілкування та діловодства в Українському козацтві є українська мова.

1.8. На території України Українське козацтво функціонує згідно адміністративно-територіального поділу України. Члени Українського козацтва утворюють за місцем проживання козацькі громади (об'єднання). Козаки, які висловили добровільне бажання виконувати обов'язки по здійсненню окремих суспільно-державних функцій, за своїм фахом спроможні їх виконувати та взяли на себе відповідні зобов'язання, підлягають Єдиному реєстру у Генеральній канцелярії Українського козацтва. Їхня діяльність регулюється Статутом Українського козацтва, положеннями та нормативно-правовими актами.

1.9. Українське козацтво взаємодіє з державними установами, політичними партіями, та громадськими організаціями України, що стоять на засадах національного державотворення, сприяють відродженню та розвитку Українського козацтва; розвиває співробітництво з козацькими організаціями всього світу.

1.10. Українське козацтво не служить жодній політичній партії, а працює на благо і добро українського народу й Української Самостійної Держави задля миру, громадянської злагоди на території України, єдності українського суспільства з метою розвитку і зміцнення демократичної і правової Української держави. Українське козацтво вважає можливим індивідуальне членство козаків, що є громадянами України, в політичних партіях тільки національно-державницького спрямування, програмова та статутна діяльність яких спрямована на утвердження та зміцнення Української державності, захист суверенітету і територіальної цілісності України, послідовне відстоювання національних інтересів українського народу.

1.11. Українське козацтво - громадська організація, що, діючи в інтересах українського народу, через співпрацю з національно-патріотичними і демократичними партіями державницького спрямування, висуває своїх членів на вибори до представницьких органів влади та управління державою у відповідності до загального виборчого права та чинного законодавства України.

1.12. Українське козацтво історично належить до українського православ'я, виступає за співробітництво традиційних українських християнських церков, які щиро стоять на засадах відродження, розбудови та розвитку національної державності України, її самостійності та незалежності і члени яких готові стати на захист територіальної цілісності України. Українське козацтво прагне створення єдиної Української Апостольської Християнської Церкви із центром у м. Києві.

Мета діяльності Українського козацтва.

1.13. Метою діяльності Українського козацтва є сприяння розбудові України як суверенної, самостійної та незалежної, демократичної і правової держави, відродження української, за своєю суттю - козацької нації, прогресивних українських козацьких звичаїв і традицій, української національної ідеї в її козацькому варіанті, захист політичних, економічних, культурних та історичних здобутків українського народу, забезпечення його духовного і матеріального добробуту, морального і фізичного здоров'я, відродження, утвердження і розвиток української мови і культури.

Основні завдання Українського козацтва.

1.14. Основними завданнями Українського козацтва є: взаємодія з органами влади по формуванню державної політики у сфері відродження та розвитку історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій Українського козацтва; відновлення та розвиток на звичаєвих засадах українського козацтва як виразу способу життя, діяльності та поведінки українського народу, відродження та розвиток козацької господарської діяльності, створення козацьких січей, паланок і поселень, як осередків відродження і розвитку традиційних козацьких форм самоврядування; сприяння підготовці молоді до військової служби, військовому вишколу українських козаків, сприяння розбудові Збройних Сил України, Прикордонних військ, Митної служби та підрозділів Цивільної оборони, сприяння комплектуванню окремих військових формувань призовниками з Українського козацтва; забезпечення культурного обміну, тісного співробітництва з козацькими громадами в діаспорі; підготовка та патріотичне виховання нового покоління в дусі українського козацького лицарства, української національної ідеї, відданості рідному, українському народові та українській Землі-Матері; відбудова українських козацьких церков та монастирів, козацьких могил; активне сприяння органам правопорядку в охороні громадського порядку, профілактиці правопорушень, правовій пропаганді, боротьбі зі злочинністю, захисті конституційних прав та законних інтересів Українського народу; участь у проведенні заходів щодо охорони і захисту довкілля, становленні ефективних енергоресурсозберігаючих та екологічно чистих форм землекористування і промислового виробництва; розробка, фінансування, реалізація та координація з органами влади, управління і державних установ проектів і програм, які відповідають інтересам Українського козацтва, його членів і засновників господарств, товариств, підприємств тощо; розвиток військово-прикладних і технічних видів спорту та туризму, захист законних інтересів Українського козацтва та його членів у державних органах і громадських організаціях; піклування про безпеку Українського козацтва та його членів.