Особливості адаптації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення до навчання у школі

Закономірностті розвитку дітей з мовленнєвими порушеннями. Прояви адаптації до навчання у школі дитини старшого дошкільного віку. Експериментальне дослідження адаптації дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями до навчання у школі.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 26.04.2010
Размер файла 89,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Детальну оцінку особливостей мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку у системі особистісних відносин дозволяє проводити модифікована шкала Р.Еріксона. Її цінність полягає: у тому, що вона дозволяє описувати основні психологічні особливості проблем спілкування дітей старшого дошкільного віку, а також має певний прогностичний потенціал для визначення їхньої адаптації до подальшого навчання у школі.

Шкала була створена Р.Еріксоном спеціально для оцінки комунікативних відносин як дітей так і дорослих. Вона заснована на уявленнях про те, що основні проблеми та труднощі адаптації до навчання у школі лежать у діапазоні міжособистісних реакцій та відносинах однолітків.

Ствердження у шкалі сформульовані у позитивному та негативному планах по відношенню до себе («Мені важко розмовляти перед класом», «Моє мовлення справляє гарне враження»). При позитивному оцінюванні позитивних пунктів та негативному на негативні пункти учень отримує 1 бал, за кожен пункт так, що максимально можливо набрати 24 бали і відповідає кількості пунктів шкали - 24.

Нами представлений варіант адаптованої методики (Мацько Л.Н., Калягін В.А, Сільверман Е.М., 1986), для вітчизняного контингенту, як показників, що виражають високу проблематичність у комунікативній сфері та рівня значимості для оточення. Шкала була переведена на нашу мову лінгвістами, після чого запропонована сучасним спеціалістам.(Див. додаток 2).

Інструкція: „Відповідайте та питання «так» і «ні».

Оцінка результатів: Підраховується сумарний бал у відповідності з ключем. За один балл приймається відповідь, що відповідає ключу.

Після виконаних завдань виконується обробка отриманих результатів та виконується поетапна експериментальна робота.

2.2 Кількісний і якісний аналіз експериментального дослідження

Оцiнити ефективнiсть i результативнiсть розробленого комплесу діагностичних завдань для виявлення особливостей адаптації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення до навчання у школі, можна тiльки через ґрунтовну психологічну дiагностику дитини. Тому по завершеннi констатуючого і формуючого експерименту нами був підведений підсумок експериментального дослідження.

Було перевiрено його доцiльності i визначено її ефективнiсть.

Шкала оцінювання до Блоку І. 1.1.

Високий рівень

Повна відповідь без помилок

2 бали

Середній рівень

Відповідь неповна чи з помилками

1 бал

Низький рівень

Відповідь неправильна або немає відповіді

0 балів

Загальне оцінювання 1.1.

Рівні

Завдання

Загальний рівень

1

2

3

Високий рівень

9-12

9-12

5-6

23-30

Середній рівень

4-8

4-8

2-4

10-20

Низький рівень

0-3

0-3

0-1

0-7

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.1.

Високий рівень

Повна відповідь без помилок

2 бали

Середній рівень

Відповідь часткова чи з помилками

1 бал

Низький рівень

Відповідь неправильна або немає відповіді

0 балів

Загальне оцінювання 2.1.

Рівні

Бали

Високий

9-12

Середній

4-6

Низький

0-3

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.1. завдання 2

Високий рівень

Самостійне викладання фігури шляхом візуального порівняння її зі зразком чи примірювання

2 бали

Середній рівень

Успішне використання форм допомоги: пропозиція приміряти деталі; пропозиція перевірити правильність виконаного завдання та виправити помилки, якщо вони є; схвалення правильних дій

1 бал

Низький рівень

Дитина неспроможна відтворити фігуру за зразком, навіть з допомогою

0 балів

Загальне оцінювання 2.1. завдання 1, 2, 3

Рівень

Завдання 1

Завдання 2

Загальний рівень

Високий

Високий рівень Високий рівень Середній рівень

Високий рівень

Середній рівень

Високий рівень

4 бали

3 бали

3 бали

Середній

Середній рівень Середній рівень Низький рівень Високий рівень Низький рівень

Середній рівень

Низький рівень

Середній рівень

Низький рівень

Високий рівень

2 бали

1 бал

1 бал

1 бал

1 бал

Низький

Низький рівень

Низький рівень

0 балів

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.2. завдання 1

Рівень

Запитання 1

Запитання 2

Загальний рівень

Високий

5--7 слів

Узагальнює

2 бали

Середній

3--4 слова

Узагальнює

1 бал

4 та більше слів

Не може узагальнити

1 бал

Низький

Менше ніж 3 слова

Не узагальнює

0 балів

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.3. завдання 1

Рівень

Запитання

Загальний рівень

1

2

3

Високий

Повне

виконання

Повне

виконання

Повна

відповідь

2 бали

Середній

Повне виконання

Часткове виконання

Відповідь неповна або

відсутня

1 бал

Виконання з однією чи двома помилками

Відповідь неповна або

відсутня

Відповідь неповна

1 бал

Низький

Виконання з трьома і більше помилками

Відповідь неповна або

відсутня

Відповідь відсутня

0 балів

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.3. завдання 2

Рівень

Запитання 1

Запитання 2

Загальний рівень

Високий

Повна відповідь

Повна відповідь

2 бали

Середній

Дитина відповідає правильно за допомогою допоміжних запитань

Повна відповідь чи дитина відповідає правильно за допомогою допоміжних запитань

1 бал

Низький

Дитина не дає правильної відповіді

Дитина не дає правильної відповіді

0 балів

Загальне оцінювання до Блоку ІІ. 2.3. завдання 1, 2, 3

Рівень

Завдання 1

Завдання 2

Загальний рівень

Високий

Високий рівень Високий рівень Середній рівень

Високий рівень

Середній рівень

Високий рівень

4 бали

3 бали

3 бали

Середній

Середній рівень Середній рівень Низький рівень Високий рівень Низький рівень

Середній рівень

Низький рівень

Середній рівень

Низький рівень

Високий рівень

2 бали

1 бал

1 бал

1 бал

1 бал

Низький

Низький рівень

Низький рівень

0 балів

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.4. завдання 1

Високий рівень

7 -- 10 слів

2 бали

Середній рівень

4 -- 6 слів

1 бал

Низький рівень

Менше ніж 3 слова

0 балів

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.4. завдання 2

Високий рівень

Усі 5 пар названі правильно

2 бали

Середній рівень

Правильно названі 4 чи 3 пари

1 бал

Низький рівень

Правильно названо менше ніж 3 пари

0 балів

Загальне оцінювання до Блоку ІІ. 2.4. завдання 1, 2

Рівень

Завдання 1

Завдання 2

Загальний рівень

Високий

Високий рівень Високий рівень Середній рівень

Високий рівень Середній рівень Високий рівень

4 бали

3 бали

3 бали

Середній

Середній рівень Середній рівень Низький рівень Високий рівень Низький рівень

Середній рівень Низький рівень Середній рівень Низький рівень Високий рівень

2 бали

1 бал

1 бал

1 бал

1 бал

Низький

Низький рівень

Низький рівень

0 балів

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.5. завдання 1

Під час оцінювання враховується:

* наявність основних частин тіла людини: голови, тулуба, ніг, рук, очей, рота, носа;

* наявність другорядних деталей: шиї, волосся, пальців, одягу, взуття;

* спосіб зображення:

високий рівень -- зображення тулуба, рук, ніг двома рисками (так, що видно товщину);

низький рівень -- зображення тулуба, рук, ніг однією рискою.

Високий рівень

Якщо зображені всі 7 основних частин, не менше ніж 3 другорядні деталі, високий рівень за способом зображення

2 бали

Середній рівень

Якщо зображено 6, чи 5, чи 4 основних частини.

1- й варіант -- зображені 3 другорядні деталі, не враховуючи спосіб зображення

2- й варіант -- зображечі 2 другорядні деталі й хоча б 1 деталь, намальована двома рисками

1 бал

1 бал

Низький рівень

Якщо зображено менше ніж 5 основних деталей, не враховані другорядні деталі, не врахований спосіб зображення

0 балів

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.5. завдання 2

Високий рівень

Повне відтворення зразок

2 бали;

Середній рівень

Кількість крапок і контур малюнка збігаються зі зразком; не враховується відхилення крапок; малюнок у цілому збігається зі зразком, але кількість крапок інша (не більше ніж 20, але не менше ніж 7)

1 бал

Низький рівень

Контур малюнка, кількість крапок не збігається зі зразком; малюнок складається не з крапок; каракулі

0 балів

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.5. завдання 3

Високий рівень

Повне відтворення зразка можна прочитати

2 бали

Середній рівень

Речення можна прочитати, розмір літер і горизонтальна лінія не враховуються; явний проміжок між словами; є можливість зрозуміти хоча б 4 літери

1 бал

Низький рівень

Контур, кількісний і якісний склад речення не збігається зі зразком; каракулі

0 балів

Загальне оцінювання до Блоку ІІ. 2.5. завдання 1, 2, 3

Рівні

Завдання

Загальний рівень

1

2

3

Рівень

Високий

(2-В,

1-С)

Високий Високий Середній Високий

Високий Середній Високий Високий

Високий Високий Високий Середній

6 балів

5 балів

5 балів

5 балів

Середній

(1-В, 2-С;

1-В, 1-С, 1-Н; 2-С, 1-Н)

Середній

Середній

Високий

Високий

Середній

Низький

Середній

Середній

Середній

Низький

Середній

Високий

Середній

Середній

Низький

Високий

Середній

Середній

Низький

Середній

Високий

Середній

Середній

Низький

Високий

Середній

Середній

Низький

Середній

Середній

4 бали

4 бали

4 бали

3 бали

3 бали

3 бали

3 бали

2 бали

2 бали

2 бали

Низький

(1-С, 2-Н;

3-Н)

Низький Середній Низький Низький

Низький Низький Середній Низький

Середній Низький Низький Низький

1 бал

1 бал

1 бал

0 балів

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.6. завдання 1

В результаті нам вдалося виділити пункти шкали, що відповідає трьом виділеним субшкалам, що відповідає певним проблемам:

• Мовлення - 1, 8, 9, 14, 15, 16, 19, 23;

• На спілкування - 2, 3, 4, 5, 10, 13, 18, 21;

• На впевненість - 6, 7, 11, 12, 17, 20, 22, 24;

Знання цих характеристик дозволяє здійснити направлену психотерапевтичну допомогу.

Обробленi й узагальненi данi констатувального дiагностування мали результати, поданi у Таблицi 2.1.

Таблиця 2.1.

Результати діагностування адаптації до навчання у дітей старшого дошкільного віку констатуючого етапу експериментального дослідження за даними жовтня 2009 року

Експериментальна група

Контрольна група

Високий

Середній

Низький

Високий

Середній

Низький

%

Д.

%

Д.

%

Д.

%

Д.

%

Д.

%

Д.

1.1.

26

8

40

12

34

10

20

6

13

4

68

20

2.1.

20

6

30

9

50

15

36

11

26

8

36

11

2.2.

34

10

43

13

23

7

23

7

43

13

34

10

2.3.

30

9

23

7

46

14

40

12

43

13

16

5

2.4

16

5

40

12

43

13

10

3

23

7

68

20

2.5.

10

3

26

8

60

18

30

9

13

4

56

17

2.6.

10

3

0

0

27

90

100

30

0

0

0

0

Можна зробити висновок, що діти, які мають певні труднощі частіше за все стикаються з такими проблемами:

· їм важко спілкуватися з вчителем, дорослими;

· одна навіть думка їх лякає, якщо треба говорити у суспільному місці;

· через логопедичні вікові недоліки учням буває важко вимовляти деякі слова;

· не люблять знайомитися один з одним;

· дітям важко говорити перед класом;

· їм не подобається виступати;

· вони охоче спілкуються лише з кількома товаришами;

· часто нервують, коли говорять;

· їм важко спілкуватися при зустрічі з новими людьми;

· вони часто не можуть відповісти, навіть коли знають відповідь на питання, так як бояться заговорити.

Згідно отриманих результатів проведеного дослідження можна зробити висновок, що переважна більшість дітей потребують додаткових підготовчих занять на яких кваліфіковані логопеди, психологи та педагоги допоможуть позбутись тривоги, негативних переживань та порушень мовлення.

Спілкування є однією з найбільш важливих сфер духовної життєдіяльності людини. Вищі психічні функції дитини, такі як пам'ять, увага, мислення, формуються спочатку в спілкуванні з дорослим і лише потім стають повністю довільними. В процесі спілкування з дорослим і однолітками, дитина пізнає закони поведінки, норми людських взаємин.

Правильно побудоване спілкування - це і є процес виховання і розвитку дитини. Традиційно процес регуляції і побудови спілкування дитини з дорослими і однолітками вважається прерогативою педагогів. Дитина має ряд специфічних рис, які утрудняють процес його спілкування з однолітками і дорослими і результати цього спілкування багато в чому визначають його подальший психологічний розвиток.

Слід відмітити, що проблеми спілкування може в тій або іншій формі мати кожна дитина, оскільки уміння спілкуватися формується прижиттєво і, як будь-яка психічна функція, являється результатом досвіду людини. Аналіз особливостей проблемних дітей і специфічних дефектів спілкування з однолітками дозволив виділити основні напрями роботи:

Система корекційно-виховного процесу з дітьми дошкільного віку із порушеннями мовлення має певні особливості, що відображені на першому етапі на акцентуванні уваги на необхідності добору мовного матеріалу і уявлень про навколишній світ, підвищення рівня загального розвитку, навчання свідомо читати, грамотно писати, зв'язно викладати свої думки в усній і писемній формі та надання знань із граматики.

Зміст підготовки дітей із розладами мовлення включає роботу над корекцією звуковимови, збагаченням і активізацією словникового запасу, формуванням граматичного ладу мовлення засобами заучування напам'ять невеликих віршів, забавлянок, скоромовок, дитячих пісень, загадок, прислів'їв, розвиток діалогічного й монологічного мовлення.

Робота також включає наступні напрями: вимова (формування навичок звуковимови, розвиток фонематичного слуху; розвиток ритмічної та звукової структури мови; розвиток аналізу і синтезу звукового складу слова); букварний період навчання (формування навичок вимови та розвиток фонематичного сприймання, розвиток ритмічної та звукоскладової структури мови); навчання грамоти (підготовчий (добукварний) період: уточнення та розвиток зорового сприймання учнів, розвиток дрібних м'язів рук та ін.; робота над реченням: практичне ознайомлення з реченням, виділення речень із мовного потоку, знаходження його меж, членування на слова та інше, формування початкових фонетичних уявлень; букварний період).

Розвиток мовлення у підготовчому класі передбачає роботу над словом, над реченням, та зв'язним мовленням. Робота над словом уключає: збагачення словника, необхідного для повноцінного спілкування на основі ознайомлення дітей із довкіллям, із деякими явищами суспільного життя; розуміння значення слів, назв предметів, деталей, частин; розрізнення подібних предметів за суттєвими ознаками. Дитину вчать розуміти і використовувати у мовленні слова з різними відтінками у значенні, правильно вживати службові частини мови.

В основу підготовчих занять покладено корекційно-розвивальна лінія. Структура програми курсу мови складається таких частин: усне навчання мови; початкове навчання читання і письм розвиток мовлення -- правопис, розвиток мовлення -- читання, розвиті мовлення.

Основними завданнями навчання при цьому визначено: розвива вміння діалогічного мовлення; формувати вміння, необхідні для побудо зв'язного висловлення, використовувати засоби зв'язку речень між собої формувати етику мовленнєвої поведінки; збагачувати лексичний скл мовлення школярів; формувати орфоепічні, графічні й орфографічні вмінь формувати навички виразного читання; розвивати і збагачувати уявлення п навколишній світ, підвищувати рівень загального розвитку, вчити свідої читати, грамотно писати, зв'язно викладати свої думки в усній і писемк формах та засвоїти початкові знання з граматики.

Розвиток мовлення у підготовчому класі містить роботу над словом, удосконалення розмовного та описово-розповідного мовлення, формування граматичної будови мови та зв'язного мовлення. До розділу «Навчання грамоти» введена спеціальна підготовка до письма, де наголошується на розвиткові й координації рухів кисті руки та пальців.

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати в цьому напрямі такі: правильна звуковимова; розрізнення на слух та за способом артикуляції голосних і приголосних звуків, твердих і м'яких приголосних; уміння створювати злиття твердого чи м'якого приголосного з усіма голосними звуками; поділяти слова на склади і в дво-, трискладових визначати наголошений; послідовно називати звуки в слові і будувати звукові модулі; добирати відповідники до поданих звукових моделей.

Серед учнів що мають порушення мовлення було проведено повторне тестування, щоб з'ясувати їхній рівень адаптації до навчання у школі. З дітьми експериментальної групи проводилися додаткові заняття, адже констатуюче діагностування визначило, які саме проблеми мають діти, які компоненти у них не сформувалися, щоб підняти адаптування до навчання на все вищий рівень.

А діти, що були зараховані до контрольної групи не проходили додаткового підготовчого навчання, адже не потребували їх. Таким чином, це дозволяє нам визначити важливість детальної перевірки, щоб на підготовчих курсах здолати усі відхилення та підготувати дитину до шкільного навчання. Результати повторного діагностування можна побачити у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Результати діагностування адаптації до навчання у дітей старшого дошкільного віку із порушеннями мовлення узагальнюючо-порівняльного етапу експериментального дослідження за даними грудня 2009 року

Експериментальна група

Високий

Середній

Низький

%

Д.

%

Д.

%

Д.

1.1.

60

18

26

8

10

3

2.1.

46

14

30

9

23

7

2.2.

68

20

23

7

10

3

2.3.

56

17

30

9

13

4

2.4

50

15

30

9

20

6

2.5.

40

12

34

10

26

8

2.6.

80

24

27

5

3

1

Зміну результатів на краще можна побачити на діаграмі :

Ні діаграмі зображено результати зміни досягнень високого рівня та зовсім малих результатів низького рівня, а це свідчить про ефективність використання проведених додаткових занять з дітьми старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення для адаптування до навчання у дітей старшого дошкільного віку.

Висновок до Розділу ІІ

Щоб зберегти самоцінність дитинства та полегшити адаптацію до шкільного навчання, в початковій ланці мають проводитись глибокі та розширене діагностування дитячої готовності до навчальної шкільної діяльності, має проводитись підготовча робота з дітьми, які мають недостатній рівень шкільної адаптовності, мають враховуватися та продовжуватися характерні для дошкільного віку моменти: використання мотивів ігрової поведінки, цілеспрямований розвиток сенсорних процесів: чутливості слуху, вправності руки, гостроти зору. Цілеспрямоване формування здібності до спілкування у школярів потребує забезпечення певних психологічних умов і вимагає спеціального керівництва процесом з боку дорослих.

Таким чином, допомога дитині спрямована на формування мовлення в умовах його недорозвинення, що вимагає активізації різних видів мовленнєвої діяльності у даної категорії дітей. Саме достатній мовленнєвий розвиток становить фундамент компенсаторним процесам і є підґрунтям для подальшого особистісного розвитку та здобуття освіти.

Формування і розвиток спілкування дітей старшого дошкільного віку може здійснюватися шляхом розвитку у них здатності до комунікації в процесі спеціальних організованих занять включаючи прийоми і методи активної психологічної дії.

У нашій експериментальній роботі розкрито теоретичні основи особливостей адаптації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення до школи, висвітлено її специфіку. У результаті експериментального дослідження було розроблено діагностичну програму «Комплексна діагностика особливостей адаптації до навчання у школі у старших дошкільників з порушеннями мовлення». Ми досягли передбачуваних результатів, отримали кількісні та якісні показники, на основі яких ми і зробили висновки про ефективність використання діагностики.

ВИСНОВКИ

Проблема гармонійно розвиненої творчої особистості із самостійними життєвими орієнтаціями сьогодні універсальна для гуманітарних галузей вітчизняної науки. Роль початкового виховання та навчання у процесі цілеспрямованого формування потенціалу підростаючого покоління, пошук оптимальних шляхів та заходів щодо забезпечення наступності між дошкільними закладами і початковою школою є досить актуальною проблемою на сьогоднішній день.

У нашій роботі ми намагалися дослідити проблеми адаптованості дошкільників до навчання в сучасній початковій школі та розглянути досвід масової школи та передовий педагогічний досвід з цієї проблеми. Для цього нами було з'ясовано поняття адаптованості дітей до школи та складові цієї готовності, розроблено діагностичну програму «Комплексна діагностика особливостей адаптації до навчання у школі старших дошкільників з порушеннями мовлення» та апробовано її на дітях що вступили у 1-й клас.

Розглянувши цю проблему, ми можемо прийти до висновку, що школі все ще належить вирішити питання про створення відповідних умов для навчання шестилітніх учнів з урахуванням психофізіологічних особливостей цього віку. Адже відомо, що вступ до школи -- переломний момент у житті дитини, який пов'язаний з новим типом стосунків з оточуючими дорослими, новими формами діяльності, серед яких провідною стає навчальна. Це досить складний період у розвитку дитини, вона приступає до систематично організованого навчання, що повністю змінює її спосіб життя, статус, поведінку.

Щоб дитина добре й охоче вчилась, їй мас бути цікаво, будь-яка справа має її захоплювати, бути потрібною, дарувати радість, насолоду, естетичне задоволення, розкривати моральний сенс тої чи іншої роботи. Розумове виховання від самого початку має бути спрямованим на виховання особистості дитини, на прилучення дитини до найважливіших людських вартостей.

Саме тому з перших днів перебування шестилітніх учнів у школі вчитель має подбати про те, щоб відвідування школи для дитини не було обтяжливим, щоб учень формував пізнавальний мотив навчання, який домінував би у подальшому навчанні.

Що стосується фізичної адаптованості, що має відповідні тенденції з порушеннями мовлення дітей, то нормально розвинуті здорові діти досить швидко пристосовуються до нових умов: виявляють належну працьовитість, легко відновлюють сили після короткого спочинку. Ослаблені ж і з вадами здоров'я швидко втомлюються, сильніше виснажуються. І хоча поступово всі призвичаюються до шкільного режиму, навчаються працювати певний чином, але одним це дається набагато легше, ніж іншим.

Виходячи з усього вище сказаного варто відзначити, що діти, які саме у 1 класі нормально ввійшли у шкільне життя, успішно виконували завдання вчителя, переживали задоволення від своїх успіхів, як правило, успішно навчаються не тільки в початковій, а й в основній та старшій школі, а це досягається лише за вчасного діагностування та виявлення психологічних особливостей готовності до навчання у школі дітей старшого дошкільного віку.

Було розв'язано такі завдання:

1. Проаналізувано педагогічну літературу по даній темі.

2. Розкрито закономірності розвитку дітей з мовленнєвими вадами.

3. Охарактеризувано прояви адаптованості дітей, що мають вади мовлення до шкільного навчання.

4. Досліджено проблему і перевірено особливості адаптації дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі експериментальним шляхом.

Дана робота може допомогти керівникам шкіл, вчителям, батькам, вихователям в організації допомоги дітям дошкільного віку перед вступом до школи та під час навчання у першому класі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агранович З.Е. В помощь логопедам и родителям: Сб. домаш. заданий для преодоления недоразвития фонемат. строрны речи у ст. дошкольников / З.Е. Агранович; Худож. О.Р. Гофман . - СПб.: Детство-Пресс, 2004.? 147 c.

2. Адаптація дитиня до школи / Упоряд. Максименко С.Д., Максименко К. С, Главник О.П. Ї К.: Мікрос-СВС, 2003. Ї 96 с.

3. Алексеєва М. І. Мотиви навчання учнів. Радянська школа, 1974.

4. Базжина Т.В. Психолингвистический анализ некоторых этапов доречевого развития // Становление речи и усвоение языка ребенком: Ї Сб. научн. тр. ? Изд-во Моск. Ун-та, 1986. ? С.6 ? 20.

5. Білан О.І., Партико Т.Б., Хома О.Є. Методичні рекомендації для діагностики шкільної зрілості дітей 6-7 років // Український освітній журнал. Ї 1994. Ї №1. Ї С.13-16.

6. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. Ї М.: Просвещение, 1968. Ї 456 с.

7. Большой психологический словарь. Сост. Мещеряков Б., Зинченко В. Олма-пресс. 2004.

8. Венгер А.Л. Схема индивидуального обследования детей школьного возраста: для психологов-консультантов. Ї М.: МГУ, 1989. Ї 96 с.

9. Венгер А.Л. Психологическая готовность ребенка к школе // Вопросы психологии. Ї 1984. Ї № 4. Ї С.24-33.

10. Визель Т. Г. Логопедические упражнения на каждый день для выработки четкой речи. - М.: В.Секачев, 2005. - 16с.

11. Вицлак Г. Способность к обучению и школе // Альманах психологических тестов. Ї М.: Рефл-бук, 1995. Ї С.23-29.

12. Выготский Л.С. Мышление и речь // Собр. соч. Т.2. Ї М.: Педагогика, 1982. Ї С.136 Ї 248.

13. Гільбух Ю.З., Коробко С.Л., Кондратенко Л.О. Визначення психологічної готовності дитини до шкільного навчання // Початкова школа. Ї 1988. Ї №7. Ї С.5-18.

14. Головань Н.О. Вікові особливості дітей шестирічного віку та їх діагностика // Навчання і виховання шестирічних першокласників. Ї К.: Освіта, 1990. Ї С.52-67.

15. Жукова Н.С. Формирование устной речи. Учеб-метод, пособие. ? М.: Соц.-полит. журн., 1994. ? 96 с.

16. Каше Г. А.,Филичева Т. Б. Дидактический материал по исправлению недостатков произношения у детей дошкольного возраста. ? М, 1971.

17. Каше Г. А. Исправление недостатков речи у дошкольников. М., 1972.

18. Коленчук Н.Н. Нарушения произношения звуков- это серьезно или нет. М., 2005г.

19. Коробко С. Л., Олейник В.Ф. Индивидуальные различия детей шестилетнего возраста и их учет в учебно-воспитательной работе // Подготовка студентов к работе с учащимися 8-летнего возраста. Ї К.: Знання, 1990. Ї 124-135.

20. Лепская Н.И. О некоторых этапах онтогенетического развития речи // Становление речи и усвоение языка ребенком: Сб. научн. тр. ? Изд-во Моск. Ун-та, 1986. ? С.3 ? 5.

21. Логопедия / Учебное пособие для студентов педагогических вузов // Под ред. Волковой Л.С. М., 1989.

22. Логопедия в школе: практический опыт/ под редакцией Кукушина В.С. ? М. Ростов-на Дону.2004г.

23. Логопедия: Учебник для студентов дефектол. фак. пед. вузов / Под ред. Л.С. Волковой, С.Н. Шаховской. -- М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. Ї 680 с.

24. Лурия А.Р. Высшее корковые функции человека и их нарушения при локальных поражениях мозга. Ї2-е изд. Ї М., 1969.

25. М'ясоїд П.А. Загальна психологія. К.: Вища школа., 2001. - 487 с.

26. Марцинковская Т.Д. Диагностика психического развития детей. Ї М.: Рипол, 1997. Ї 212 с.

27. Марченко Н. Формування навичок міркування у дітей 5 - 6-річного віку // Дошкільне виховання. Ї 2001. Ї № 2. Ї С. 18 - 20.

28. Матюхина М.В., Михальчик Т.С., Прокина Н.Ф. Возрастная и педагогическая психология: Учеб. пособие для студентов пед. Ин-тов. по спец. № 2121 «Педагогика и методика нач. обучения» / М. В. Матюхина, Т. С. Михальчик, Н.Ф. Прокина и др.; Под ред. М. В. Гамезо и др.--М.: Просвещение, 1984.-- с.143

29. Никашина Н.А. Логопедическая помощь учащимся с речевым недоразвитием. // Недостатки речи у учащихся начальных классов массовой школы. Ї М., 1965.

30. Никашина Н.А. Работа по исправлению недостатков речи на школьных логопедических пунктах. Ї М., 1954.

31. Никашина Н.А. Речевое развитие учащихся массовой школы, обучающихся на логопедических пунктах. // Специальная школа, 1963, № 4.

32. Обухова Л.Ф. Детская (возрастная) психология М., Российское педагогическое агентство. 1996. Ї 374 с

33. Особенности психического развития детей 6-7-летнего возраста / Под редакцией Д.Б. Эльконина, А.Л. Венгера. Ї М., 1988. Ї 186 с.

34. Поваляева М. А. Справочник логопеда. - Ростов-на-Дону: «Феникс», 2001. - 448 с.

35. Понятийно-терминологический словарь логопеда / Под ред. В.И. Селиверстова. -- М., 1997

36. Правдина О.В. Логопедия. - М., 1969.

37. Pay Ф.Ф. Приемы исправления недостатков произношения фонем // Основы теории и практики логопедии / Под ред. Р. Е. Левиной, -- М., 1968

38. Ушакова Т.Н. Психология речи // Тенденция развития психологической науки / Под ред. Б.Ф. Ломова. М.: Наука, 1989. С. 90-101.

39. Хрестоматия по логопедии. /Под ред. Л.С.Волковой. В.И.Селиверстова. Ї М., 1997. Ї т. 2.

40. ЦияевВ.Р. О проблеме психологической адаптации школьников // Психологическая наука и образование. Ї 1998. Ї № 3-4. Ї С.24-32.

41. Цукерман Г.О. Адаптация первоклассников к школьной жизни / Г.О. Цукерман, К.Н.Поливанова // Обдарована дитина. Ї 2002. Ї № 6. Ї С.30-54.

42. Шашкина Г. Р. и др. Логопедическая работа с дошкольниками: Учеб. пособиe для студ. высш. пед. учеб. заведений / Г. Р. Шашкина, Л. П. Зернова, И.А.Зимина. -- М.: Издательский центр «Академия», 2003. Ї 240 с.

43. Швайко Г.С. Игры и игровые упражнения для развития речи. - М., 1988.

44. Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность. Л.: Наука, 1974. Ї С.77-100

Додаток 1

КАРТКА ОБСТЕЖЕННЯ ПЕРШОКЛАСНИКА

Ім'я ________________________________________________________

Дата співбесіди________________________________________________

Дата народження_____________________________________________

Домашня адреса, тел. _________________________________________

Прізвища вчителів, психологів, що проводили співбесіду __________________________________________________________________

БЛОК 1. Оцінювання психосоціальної зрілості за тестовою бесідою

Орієнтування в навколишньому середовищі, запас знань, соціальна зрілість, ставлення до школи.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Підсумок балів

Підсумковий рівень

БЛОК 2. Розумовий і мовленнєвий розвиток

2.1 Логіка, увага.

1.

1

2

3

4

5

6

Бали

Рівень

2.

Бали

Рівень

Підс

Бали

Рівень

2.2 Зорове сприймання.

Бали

1 запитання

2 запитання

Підсумок балів

Рівень

Підсумковий рівень

2.3 Мислення, мовлення.

1.

1

2

3

Бали

Рівень

2.

1

2

Бали

Рівень

Підс

Бали

Рівень

2.4 Пам'ять.

1.

Бали

Рівень

2.

Бали

Рівень

Підсумок

Бали

Рівень

2.5 Образні уявлення.

Бали

Рівень

Результати обстеження

№ завдання

1.1.

2.1.

2.2.

2.3.

2.4.

2.5.

Підсумок

Бали

Загальна кількість балів

Рівень

Загальний рівень розвитку

Індивідуальні властивості дитини

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновок комісії

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підпис батьків

_____________________________________________________________

Підпис членів комісії

_______________________________________________________________________________________________________________________________

Примітки

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Додаток 2

Бланк до пункту 2.6. Оцінка особливостей мовлення у системі особистісних відносин.

Перелік тверджень:

1. Моє мовлення справляє гарне враження.

2. Мені легко говорити чи спілкуватись майже з усіма.

3. Мені легко дивитися на слухачів, коли я говорю з ними.

4. Мені важко спілкуватися з моїм вчителем.

5. Одна навіть думка мене лякає, якщо треба говорити у суспільному місці.

6. Іноді мені буває: важко вимовляти деякі слова.

7. Коли я говорю, то не думаю, як це у мене виходить.

8. Я легко можу підтримати розмову.

9. Моє мовлення іноді збиває з пантелику моїх співрозмовників

10. Не люблю знайомити одну людину з іншою.

11. При обговоренні якої-небудь проблеми у класі я часто задаю питання.

12. Мені легко контролювати свій голос, коли я говорю.

13. Мені не важко говорити перед класом.

14. Моє мовлення не дозволяє мені робити те, що мені подобається.

15. Коли я говорю, то мене залюбки слухають.

16. Іноді мені не подобається як я виступаю.

17. Завжди, коли я говорю, то я відчуваю себе впевнено.

18. Я охоче спілкуюся лише з кількома товаришами.

19. Я краще промовчу ніж, буду спілкуватися.

20. Я часто нервую, коли говорю.

21. Мені важко спілкуватися при зустрічі з новими людьми.

22. Я завжди впевнений у своїх словах.

23. Я хотів би, щоб моє мовлення було б таке ж як і у інших.

24. Я часто не можу відповісти, навіть коли знаю відповідь на питання, так як боюся заговорити.

Додаток 3

Спостереження за поведінкою дитини

1. Загальний стан дитини під час виконання завдань:

а) спокійна, зібрана;

б) невпевнена, боязка;

в) скута.

2. Ставлення до завдань:

а) зацікавлена, зосереджена;

б) уважна, але напружена, збуджена;

в) неуважна, байдужа, надто збуджена.

3. Виконання завдання:

а) одразу ж;

б) після повторення інструкції;

в) після пояснення і надання допомоги.

4. Розуміння завдань:

а) одразу і повністю;

б) під час виконання завдань

в) після повторення;

г) після повторення і додаткового пояснення;

5. Уважність під час роботи:

а) завжди, в усіх завданнях;

б) після нагадування;

в) неуважно.

6. Організованість, наполегливість:

а) закінчує роботу самостійно;

б) періодично потребує додаткового стимулювання;

в) перериває роботу чи не закінчує її.

7. Самостійність:

а) виконує завдання повністю самостійно;

б)іноді потребує допомоги;

в)постійно потребує допомоги;


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.