Методика опрацювання прикметника у початкових класах

-- Отже, для чого нам потрібно слово «синя»? (Щоб назвати колір.)

-- З чого зроблена наша кулька? (З гуми.)

-- Отже, яка вона? (Гумова.)

У такий спосіб учні визначають і інші можливості ознаки предмета й переконуються, що ознака, властива предмету, закріплюється у слові [2, 7].

Другокласники і третьокласники повинні усвідомити роль прикметника у реченні. З цією метою вчитель організовує спостереження за двома реченнями чи невеликими текстами, які відрізняються наявністю або відсутністю в них прикметників (описи предметів чи природи). Внаслідок спостереження учні роблять висновок: точність, яскравість опису забезпечуються вживанням прикметників.

У 2 класі здійснюється формування початкового уявлення про частини мови; про те що слова поділяються на групи залежно від того, на яке питання вони відповідають. Формується поняття про слова, що відповідають на питання який? яка? яке? які? (прикметники). Учні дізнаються про практичне змінювання цих слів за числами, проводять складання груп слів цієї категорії, які мають різне лексичне значення: назви кольорів, розміри предметів, ознаки за відношенням до пори року, матеріалу, з якого виготовлено предмет, інші ознаки. Виявляють серед слів тих, які подібні чи протилежні за значенням [43].

Наприкінці 2 класу учень впізнає слова, які відповідають на питання який? яка? яке? які?, окремо та в реченнях, у тексті; правильно ставить питання до прикметників різного роду й числа; знаходить серед прикметників слова з подібним і протилежним значенням; добирає такі слова з допомогою вчителя і самостійно; утворює словосполучення іменників з прикметниками; добирає до відомого предмета відповідні ознаки.

У 3 класі на вивчення теми «Прикметник» програмою відводиться 12 годин. При цьому формується загальне поняття про прикметник (питання, значення, роль у реченні). Здійснюється встановлення зв'язку прикметників з іменниками за допомогою питань від іменника до прикметника. Виявляються особливості вживання прикметників у прямому і переносному значеннях. Учні дізнаються про прикметники-синоніми, прикметники-антоніми, а також про правила використання їх у зв'язних висловлюваннях через спостереження за влучним вживанням прикметників у тексті, зокрема в описах, розмірковують над тим, з якою метою вони дібрані автором. Також учні спостерігають за вживанням прикметників у загадках, вибирають з-поміж поданих прикметників ті, що найточніше характеризують персонажів, події, явища.

Також у 3 класі учні вивчають:

· змінювання прикметників за родами у сполученні з іменниКами;

· родові закінчення прикметників: -ий, -ій, -а, -я, -є, -є;

· розпізнавання форм прикметників за родовими закінченнями та іменниками, від яких залежать прикметники;

· змінювання прикметників за числами у сполученні з іменниками [29, 37].

Наприкінці навчального року третьокласник має уявлення про прикметник як частину мови; впізнає прикметники в реченні і тексті; пояснює пряме і переносне значення прикметників у процесі виконання навчальних вправ; пояснює роль прикметників у мові і мовленні; будує сполучення прикметників з іменниками; встановлює між ними граматичний зв'язок за допомогою питань (нове пальто -- пальто (яке?) нове, у новому пальті -- у пальті (якому?) новому); пояснює прикметники у прямому і переносному значеннях; добирає до поданих прикметників 1--3 синоніми та антонім; використовує їх в усному і писемному мовленні, зокрема в описах; бере участь у колективних навчальних вправах з удосконалення речень, текстів шляхом додавання (добору) прикметників до іменників; складає прості загадки про предмети за допомогою прикметників, що характеризують предмети-відгадки; змінює прикметники за родами; визначає рід прикметників за закінченням, поставленим питанням; за родом іменників, з якими вони зв'язані; змінює прикметники за числами у сполученні з іменниками; вводить їх у речення [42, 26].

У 4 класі на вивчення теми «Прикметник» відводиться 22 години. При цьому в учнів відбувається розвиток умінь впізнавати прикметники в тексті, проводяться спостереження за їх роллю в мовленні. Продовжується формування уявлень про прикметники-синоніми та прикметники-антоніми. Вивчаються правила вживання прикметників у прямому та переносному значеннях. Здійснюється спостереження за вживанням прикметників у текстах різних стилів: художньому і науковому (без термінів), та за змінюванням прикметників за родами та числами у сполученні з іменниками. Учні також вивчають родові закінчення прикметників, проводять розрізнення роду і числа прикметників у сполученнях з іменниками, ознайомлюються із відмінюванням прикметників у сполученні з іменниками (таблиця відмінювання) в однині та множині. Також учні будують сполучення слів і речень з прикметниками в різних відмінкових формах, вводять їх у текст, визначають відмінки прикметників за відмінками іменників.

Також у 4 класі учні вивчають:

побудову речень з однорідними членами, вираженими прикметниками, складних речень за зразком, за схемами з поданими сполучниками, введення їх у тексти;

вимову і написання найуживаніших прикметників на -ський -цький, -зький;

вживання ь перед закінченнями прикметників у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках однини;

вживання відмінкових форм прикметників у множині. Закінчення -/ у називному відмінку множини (вимову та правопис) [21, 163].

Наприкінці навчального року четвертокласник відносить до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів; добирає до поданого прикметника 2--3 синоніми, антонім; пояснює і вживає в мовленні прикметники в прямому і переносному значеннях у художніх і науково-популярних текстах; змінює прикметники за числами і в однині за родами; визначає рід і число прикметника за родом зв'язаного з ним іменника та за характерним закінченням; користується таблицею відмінювання прикметників, поданою в підручнику, у процесі виконання навчальних вправ на практичне засвоєння відмінкових закінчень прикметників; зіставляє і розрізнює відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м'який приголосний основи; визначає в процесі виконання навчальних вправ відмінки прикметників за відмінками іменників (на основі встановлення зв'язку слів у реченні); будує, поширює прості речення однорідними членами речення, вираженими прикметниками; дотримується правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький; вживає букву ь для позначення м'якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників (синьої, давнього, братньою, літньому, могутньому), правильно вимовляє і позначає на письмі форми прикметників жіночого роду у давальному і місцевому відмінках (зимовій, холодній, хорошій), дотримується м'якої і пом'якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини (хороші, далекі).

Важливо показати дітям залежність прикметника від іменника. Це можна зробити при виконанні такого, припустімо, завдання:

-- Доповніть подані словосполучення прикметником широкий:

Їхали степом (яким?)....

Були в степу (яком у?)... .

Бачили степ (який?)... .

-- Що відбувається з прикметником при зміні іменника, з яким прикметник пов'язаний? [43, 138].

Подальша робота над засвоєнням загального значення прикметника здійснюється шляхом збагачення словника учнів якісними, відносними і присвійними прикметниками (без уживання термінів), спостереження за прямим і переносним значенням прикметників, добору потрібних синонімів і вибору з ряду синонімів точного слова.

Вивчаючи рід прикметників, учні мають засвоїти, що:

ѕ прикметники в однині змінюються за родами;

ѕ рід прикметника залежить від іменника, з яким прикметник пов'язаний;

ѕ прикметники чоловічого роду відповідають на питання який? і мають закінчення -ий (-ій);

ѕ прикметники жіночого роду відповідають на питання яка? і мають закінчення -а(-я); прикметники середнього роду відповідають на питання яке? і мають закінчення -е(-є);

ѕ у множині прикметники за родами не змінюються [6, 9].

Вивчаючи іменник, діти усвідомили, що він за родами не змінюється, але має рід. Під час вивчення прикметника слід показати учням, що на відміну від іменника прикметник змінюється за родами і що рід прикметника зумовлюється родом іменника, разом з яким прикметник утворює словосполучення. З цією метою вчитель може організувати спостереження за словосполученнями, у яких іменники поєднуються з одним і тим же прикметником. Як один із варіантів такої роботи може бути, наприклад, демонстрація малюнків, на яких зображені червона стрічка, червоне яблуко. Учні повинні записати назви предметів та їх ознак, визначити рід іменників і відповідно прикметників, виділити закінчення в них.

Отже, при визначенні роду прикметників учні засвоюють такий порядок дій:

1) знаходжу іменник, з яким зв'язаний прикметник;

2) визначаю рід цього іменника;

3) за родом іменника встановлюю рід прикметника [33, 5-6].

Для того щоб показати, що у множині прикметники за родами не змінюються, можна запропонувати дітям дописати закінчення прикметників у таких словосполученнях: червон.... стрічки, червон... яблука. Учням неважко помітити, що у множині прикметник має одну й ту ж форму, а отже, за родами не змінюється.

Вивчаючи число прикметників, діти повинні усвідомити, що:

ѕ прикметники, як і іменники, мають два числа -- однину і множину;

ѕ прикметники завжди стоять у тому числі, що й іменники, з якими прикметники пов'язані [29].

З терміном «число» учні вперше зустрічаються в 3 класі, однак ще в 2 класі вони вчаться практично змінювати прикметники разом з іменниками за зразком «один -- багато». Така підготовча робота створює підґрунтя для розуміння того, що число прикметника не самостійна, а повністю залежна від іменника категорія. Розділити за принципом «один -- багато» можна тільки предмети, а не ознаки, ознака ж приписується одному предметові (прикметник в однині) або групі предметів (прикметник у множині).

Щоб діти усвідомили цю особливість числа прикметників, учитель може провести таку, наприклад, роботу: демонструється два малюнки (на одному з них зображена одна червона троянда, на другому -- кілька троянд такого ж кольору). Діти одержують завдання утворити за кожним із малюнків словосполучення, до складу яких входять іменник і прикметник -- назва кольору. Вчитель веде бесіду:

-- Скільки троянд зображено на першому малюнку? (Одна.) А на другому? (Кілька, багато.)

-- Скільки кольорів ви бачите на малюнках? (Один.)

Так діти приходять до висновку, що однина/множина іменників зумовлена кількістю предметів, а однина/множина прикметників визначається не кількістю ознак, а числом іменника, від якого прикметник залежить [19, 15].

Знайомлячись із відмінюванням прикметників, учні повинні усвідомити, що відмінок прикметника визначається за відмінком іменника. Показати це можна на таблиці відмінкових закінчень прикметників чоловічого й середнього родів і відмінкових закінчень прикметників жіночого роду. Робота з таблицями дасть учням змогу простежити за тим, як змінюються прикметники за відмінками, і запам'ятати відмінкові питання прикметника. Учні помітять, що відмінкові закінчення іменника і зв'язаного з ним прикметника різні» визначити відмінок прикметника можна за відмінком іменника, відмінкове закінчення прикметника збігається із закінченням питання, на яке він відповідає (який? -- зелений, якого? -- зеленого).

Виконання різних тренувальних вправ на визначення відмінків прикметників і правильне вживання їх відмінкових форм у словосполученні й реченні слід поєднувати із систематичною роботою над розвитком усного і писемного мовлення молодших школярів.

Отже, вся система роботи з граматичними категоріями прикметника націлена на усвідомлення учнями лексичних і граматичних особливостей цієї частини мови.

Розділ 2. Експериментальне дослідження особливостей вивчення прикметника на уроках рідної мови у початкових класах

2.1 Організація і зміст експериментального дослідження

Аналіз методичної літератури, а також власні спостереження за навчально-виховним процесом у початковій школі дали змогу виявити, що загальний недолік педагогічної практики - недостатня спрямованість на послідовне, систематичне опрацювання прикметника як частини мови. Відповідно, у багатьох молодших школярів не сформовано загального поняття про прикметник, його семантичні та мовно-функціональні ознаки.

З метою перевірки стану сформованості у молодших школярів загального поняття про прикметник нами здійснено педагогічну діагностику особливостей мовних уявлень і понять з даної теми; розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти, а також перевірено ефективність педагогічних умов формування у молодших школярів загального поняття про прикметник як частину мови.

У перебігу констатуючого етапу експерименту вивчався стан сформованості у молодших школярів загального поняття про прикметник.

Дослідження здійснювалося у три взаємопов'язані етапи:

На першому етапі (2006-2007 рр.) - проаналізовано наукову та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, об'єкт, предмет мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання.

На другому етапі (2007-2008 рр.) - проведено констатуючий експеримент: розроблено критеріїв та методи педагогічної діагностики рівнів сформованості у молодших школярів загального поняття про прикметник; розроблено та обґрунтовано методичні умови формування у молодших школярів загального поняття про прикметник як частину мови. З метою перевірки висунутої гіпотези розроблялись шляхи науково-методичного забезпечення формуючого експерименту.

На третьому етапі (2008 р.) - опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульовано висновки, розроблено рекомендації, які втілено у практику навчання української мови молодших школярів.

З метою формування в учнів 4 класу Копичинецької ЗОШ №2 І-ІІІ ступенів Гусятинського району Тернопільської області загального поняття про прикметник як частину мови ми розробили систему вправ і завдань. При цьому використовували вправи таких видів:

1. Аналіз навчальних текстів з додатковими завданнями.

2. Попереджувальні, вибіркові і творчі диктанти.

3. Завдання для розвитку пізнавальної активності учнів.

Наведемо приклади навчальних текстів з додатковими завданнями, які використовувалися у процесі формуючого експерименту.

1. Тарас Григорович Шевченко

Тарас Григорович Шевченко -- славетний поет і художник. Він писав щиро, правдиво, чесно. Мав гарний голос, знав багато народних пісень і дуже гарно співав. Він любив кобзарів, бандуристів. І сам грав на кобзі й скрипці. Але життя його було тяжке. Рано залишився сиротою і поневірявся по світу, був на засланні, в солдатах. Він був справжнім співцем свого народу, знедоленої України. («Материнка», 62 слова).

2. Наша хата

Мамина хата в саду, як у віночку. Коло хати -- вишні, черешні, яблуні, калина. Перед вікнами -- бузок, барбарис, і під вікнами -- півники, красоля, півонії, чорнобривці, нагідки. А в саду є проліски, ряст, сині черевички, барвінок.

З весни до осені коло хати-- квіти. Барвисті, пахучі. І хата ошатна. І на душі приємно. Наша хата і ми -- немов у віночку. (Буквар «Материнка», 59 слів).

Завдання

1. Утворити і записати словосполучення за схемами:

а) який? що?; які? хто?;

б) яка? хто?; які? що?

2. До поданих словосполучень добрати і записати протилежні за значенням:

а) похмурий день --…; глибока річка -- …;

в) теплий вітер --…; нове життя --….

Скласти і записати речення про весну. Підкреслити прикметники, визначити рід, число.

Із поданими прикметниками утворити й записати словосполучення:

а) весела, співучий, цікаве;

б) чарівна, ніжний, рідне.

6. До поданих прикметників добрати синоніми:

а) веселий --…; б) сильний --… .

Із тексту «Наша хата» виписати прикметники. Визначити рід, число.

Скласти і записати речення зі словосполученнями:

а) тендітні проліски; б) ніжні конвалії

9. Дописати речення:

а) Діти згадували…

б) Двоє друзів…

10. Зробити звуко-буквений аналіз слів:

а) дзвінкий; б) бджолиний.

3. Свята Вечеря

Тихий зимовий вечір. Яскравіше, ніж завжди, світять зорі. Це вечір перед Різдвом Христовим.

Кожна родина чекає тієї хвилини, коли на небі загориться перша зірка. Це знак, що можна сідати до Святої вечері.

Білим обрусом застелений стіл. Посередині стоїть макітра з кутею. І яких тільки наїдків немає на столі!

Тут гриби, вареники, голубці, риба. У дзбанку духмяний узвар. Дванадцять страв у цей вечір подає господиня до столу. (68 слів)

4. Спогади Оксани Іваненко

Мені здається, у мене було надзвичайне дитинство. Насичене, вщерть заповнене якимись цікавими подіями, справами. Хоча в сім'ї було двоє дітей -- я і старший на два роки за мене брат, -- але ми вчилися у великому дитячому середовищі. В домі у нас жили наші ровесники -- двоюрідні брати і сестри, багато маминих учнів.

У нас була велика бібліотека. Щоліта ми з братом починали її впорядковувати, але поринали в читання. Бібліотека-- це було наше володіння. (О. Іваненко, 74 слова)

5. А я тебе, вулице, не боюся

Андрійкове село дуже схоже на твоє. Є такі ж вулички. А по тих вуличках їздять автомобілі, мотоцикли, велосипеди.

Андрійко знає, що вулицю краще переходити на переході. Бачив, як позначений перехід? Молодець, ти -- уважний.

Спершу Андрійко дивиться ліворуч і йде до середини вулиці, а тоді -- праворуч. Отак перейде вулицю і йде по узбіччю, назустріч транспорту. (Збірка «Андрійкова книжка», 60 слів)

Завдання.

1. Підкреслити прикметники, визначити рід, число (текст «Свята вечеря»):

а) у першому реченні третього абзацу;

б)у п'ятому реченні третього абзацу.

2. До поданих прикметників добрати антоніми:

а) веселий --...; мовчазний -- ...;

б) теплий --...; лінивий --....

3. Добрати прикметники, які б відповідали таким схемам:

Із тексту «Спогади Оксани Іваненко» виписати два словосполучення прикметника з іменником, визначити рід, число.

Встановити зв'язок слів у реченні:

а) Холодний вітер гойдає віти могутнього дуба.

б) Голодний вовк блукає засніженим лісом.

6. До поданих прикметників добрати синоніми:

а) розумний; б) сильний.

Записати з пам'яті прислів'я про зиму.

Замінити сполучення іменників сполученням прикметників з іменниками:

а) листя клена, щебетання пташок, допомога товариша;

б) вітер з півдня, хвіст лиса, потік води.

9. Дати письмову відповідь на запитання, використовуючи прикметники:

а) Яким повинен бути товариш?

б) Яким повинен бути прикордонник?

10. Скласти і записати речення зі словосполученнями:

а) білі сніжинки; б) тріскучий мороз.

6. Леся Українка

Леся Українка жодного дня не сиділа за шкільною партою, не відповідала біля дошки, не бігала з ровесниками гучними коридорами… Вчителями її були мати -- письменниця Олена Пчілка, батько -- юрист Петро Антонович, книги і життя.

У сім'ї панувало художнє слово. Перекладали, писали твори, переказували історії, записували народні пісні і звичаї, декламували. Батько дуже любив літературу, пишався з того, що в Чернігові його учителем був Леонід Глібов. Знав його байки і розучував їх з дітьми. Мати кохалася в народній творчості, навчала дітей шанувати рідну мову, пісню. («Збірник творів, документів, спогадів», 83 слова)

7. Горобець

Я повертався з полювання, йшов садом. Попереду стежкою біг мій собака. Раптом собака спинив ходу. Почав підкрадатися, ніби почув дичину. Я пішов уздовж стежки і побачив горобчика.

Вітер дуже розгойдав дерево, і гороб'ятко випало з гнізда.

Мій собака поволі наближався до нього. Раптом старий горобець упав перед самою мордою собаки, настовбурчився, заверещав. Раз чи два стрибнув просто до зубастої пащі пса. Горобець кинувся рятувати своє дитя. Він затуляв його собою. Все його тільце тремтіло. Він гинув, але хотів урятувати своє дитя.

Я відкликав собаку. (За І. Тургенєвим, 85 слів)

8. Ожеледь

Надворі було тепло, а потім підмерзло. Шляхи стали блискучими і слизькими.

Я вийшов на вулицю. По дорозі біг хлопчик. Він біг... і простягся на льоду. Вітер зірвав з нього шапку, і вона покотилася по дорозі. Вона була схожа на кудлате чорне цуценя. Я стояв біля воріт і голосно сміявся.

Хлопчик встав, сердито подивився на мене і кинувся наздоганяти шапку.

Я побіг за ним. Раптом я посковзнувся і з усього розмаху впав на лід. Дуже забив спину, і мені чомусь не було смішно. (За О.Буковим, 83 слова)

Завдання.

1. Виписати прикметники і зв'язані з ними іменники, визначити відмінок (перший текст):

а) у першому реченні першого абзацу;

б) у другому реченні першого абзацу.

2. Утворити власні назви від поданих прикметників. Позначити у прикметниках суфікси.

а) львівський, чернівецький;

б) миколаївський, полтавський.

3. Позначити будову прикметників:

а) давній; б) ніжний.

4. Замінити у реченні форму однини прикметників на форму множини і визначити їх відмінок:

а) Ніжний підсніжник тягнеться до сонечка.

б) Справжній володар листяного лісу -- дуб.

Скласти і записати речення про свого друга.

До іменників добрати прикметники, виділити закінчення у прикметниках:

а) ... серце,... хліб; б) ... матуся,... книга.

7. Записати міркування:

а) Дятел --лікар дерев. Він...

б) Треба садити дерева. Вони...

Добрати заголовок до першого тексту.

Записати словосполучення у родовому й орудному відмінках:

а) вербова гілка; б) калиновий гай.

10. Із поданих слів скласти і записати речення. У прикметниках визначити відмінок:

а) сьогодні, ходив, прогулянку, ліс, я, на, у зимовий;

б) смуги, посіви, від, лісові, вітрів, захищають.

Наведемо приклади попереджувальних, вибіркових і творчих диктантів, які використовувалися у процесі формуючого експерименту як засіб розвитку уявлень учнів про прикметник.

І. Попереджувальні диктанти.

У ранній час усе прокидається. Люди поспішають у поле, на тваринницьку ферму. Першими починають трудовий день доярки. До них після школи приходить Оленка. На фермі працює її мати. Під час літніх канікул Оленка допомагала матусі на фермі.

Осінь відходила. М'яким промінням сонця визолотила на деревах листя. Викупала його свіжими дощами. Потім зняла з усіх дерев розкішне вбрання і встелила ним осиротілу землю.

ІІ. Вибіркові диктанти.

1. Україно! Краю милий,

Краю золотавий,

Поля твої широкополі,

Пісні дзвінкоголосі,

Міста наші рідні,

Сади пишнодвітні,

Пшениці ряснії,

Городи багатії. (М. Ткач)

3. Кожній квітці навесні

Сняться кольорові сни.

Кульбабі сняться золоті,

Тюльпану -- сни червоні,

І дуже-дуже голубі -- …

2. Мова, наша мова,

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

Мова, наша мова,

Літ минулих повість,

Вічно юна мудрість,

Сива наша совість. (Ю. Рибчинський)

Дзвіночку лісовому.

Бузку -- бузкові сняться сни,

Волошці -- волошкові,

Ромашці -- білі від роси,

Фіалці -- фіалкові. (Б. Заверуха)

3. Тихий зимовий вечір. Сонце сховалося за обрій. Рожевіє сніговий килим. Мерехтять зорі в глибокому небі.

Раптом з півночі насунула чорна хмара. Повільно закружляли лапаті сніжинки над холодною землею. М'яка біла ковдра лягає на поле, ліс, дорогу.

Я прислухаюся. У нічній тиші чую ніжний дзвін сніжинок.

Березень називають веселим святом світла. Березневе повітря пахне ранньою весною. Чутливе вухо ловить перші ознаки весни. Пробуджується в цю пору сонний ліс. Ось над головою почувся дзвінкий спів, Промайнула за стовбурами руда сойка. Ось стрибнула зі старого сучка легка білка. Строкатий дятел довбає старе дерево.

Білі берізки одягають весною золотисті сережки. А міцні дубки радісно простягають своє гілля до сонця.

Хто ж це охороняє здоров'я дерев?

Це робить дятел. Цілий день проводить він медичний огляд своєї ділянки. Перелітає з дерева на дерево. Заглядає в кожну щілину. Від його гострого дзьоба не сховатись жодній шкідливій комашці.

6. Тихо сіяв на прив'яле листя дрібний дощ.

Тихо шуміла трава під бризками. Ковтала воду суха земля. Пирскало й плюскотіло віття на дереві.

І знову синіє небо. А на ньому золоте сонце сипле скрізь гарячими, блискучими бризками. По шляху біжать жваві струмочки. Вони крутяться, підстрибують, весело буркочуть (За С. Василъченком).

От стеляться зелені левади. Густа трава й дрібнесенька осока до ходять до самої води. Між м'якими зеленими берегами в'ється гадюкою Раставиця. А там далі вона повилась між високими вербами та лозами. По обидва боки Раставиці стеляться чудові городи. (За І. Нечуєм-Левицьким).

Ще не зійшло сонце. Ще дрімає очерет. Спить і вода. Біля берега задивилися на свою вроду гіллясті кучеряві верби. Та ось прорізала раптом зелене баговиння блискавиця. Почали пустувати коропці. А з очерету випливає блискуча чорна лиска. Крикне лиска. Із зелені випливають її пухнасті сизі малята. Чудесний ранок на річці.

У наших українських лісах є чимало різних звірів і тварин. Але кожного року можна зустріти зовсім нових. На Київщині, Чернігівщині, Вінниччині з'явилися плямисті олені.

Плямисті олені красиві, стрункі тварини. По боках у них яскраві білі плями. За це їх назвали плямистими.

М'ясо плямистих оленів дуже смачне і поживне. З їх шкіри виготовляють замшу. З молодих рогів роблять спеціальні ліки.

10. Яр був глибокий, зелений та" веселий. Одним кінцем яр простягався до села. На узгір'ї було видно веселі білі хати в садочках. Проти сонця блищав великий став з високими вербами коло греблі. Другим кінцем яр ішов далеко аж до високої крутої гори. Гора та була покрита аж до верху старим зеленим лісом (За І. Нечуєм-Левицьким).

ІІІ. Творчі диктанти і завдання.

1. Замінити прикметники так, щоб похмура картина природи змінилася на протилежну.

Важкі чорні хмари пливли по небу. Сердитий вітер гойдав віти дерев. Жовте листя сумно тріпотіло од вітру. Настала холодна осінь.

2. До іменників добрати прикметники, що вказують на ознаку за формою.

стежка -- сонце -- яблуко --

стіл -- річка -- дерево --

3. Записати відповіді на запитання.

Яка на смак груша?

Який за кольором буряк?

Який за формою кавун?

Яка на дотик гілочка ялини?

4. До прикметників добрати іменники. Словосполучення записати.

а) Сонячний ..., блакитне ..., вечірня ... .

б) Дерев'яний ..., залізна ..., скляний....

в) Кисле ..., гіркий ..., солодка....

г) Вузька..., могутнє..., струнка....

5. До іменників добрати за змістом прикметники.

а) День, струмок, привіт.

Дзвінкий, гарячий, сонячний.

б) Станція, птах, кисіль.

Водяний, водянистий, водний.

в) Птах, комбінат, місцевість.

Гористий, гірський, гірничий.

г) Гілка, іграшка, прикраса.

Ялиновий, ялинковий.

6. Знайти і виправити помилки.

а) Мій брат на канікулах зібрав колекцію болотистих рослин. Він шукав їх у болотних лісах.

б) Бабуся зварила риб'ячу юшку. Рибний хвостик ми віддали котові.

в) Цього року була снігова зима. Ми часто спускалися з сніжної гірки.

7. Поширити речення прикметниками.

а) Прилинула ... весна. Під... промінням парують ... поля.

б) На ... подвір'я вибіг ... хлопчик. Прислухався до ... звуків.

8. Замінити виділені слова прикметниками і записати сполучення за зразком: варення з малини -- малинове варення.

Каша з пшона -- Кисіль з вишень --

Стрічка з шовку -- Будинок з цегли --

IV. Контрольні диктанти.

1. Весна

Настала весна. Сонце ллє на землю тепло. З півдня повернулися перші птахи, щебечуть веселі пісні. Молоденька травичка переливається смарагдовим блиском. Яскраве світло заливає все навколо. Радісне життя веселить серце.

На луках вже пасеться худоба. Селяни закінчили весняну сівбу. На городах висаджують ранні овочі.

За селом розкинувся гай. Леся й Оксанка пішли по квіти. З запашними букетами прийшли додому. (59 слів.)

2. Скарб

У вихідний день Анатолій Мартинюк гуляв берегом Дніпра. Стежка проходила через балку. Схили балки розорані для посадки дерев. Раптом серед в'язкої глини Анатолій помітив якісь зелені кружальця великих розмірів. Він пішов по ріллі і знайшов два розбиті горщики. З них висипались мідні монети.

Всього Анатолій нарахував кілька сотень старовинних монет. Скарб передав до краєзнавчого музею. (56 слів.)

3. Криниці

Криниці. З якою пошаною оспівано їх у піснях, возвеличено у легендах. Скільки їх на безмежній українській землі! А яка криниця без зелені? Традиційно біля неї висаджують калину. Деревце не тільки прикрашає місце, а й оберігає воду від спеки. У дбайливих господарів біля кринички стоїть чепурненька лавка, відерце і полив'яний кухлик. Усіх криничка щедро пригощає водицею. Чистою, прохолодною, на лугових травах настояною. (62 слова.)

4. Весна аж співала навкруги, бриніла ніжним південним вітерцем.

Усе в лісі радіє, а береза плаче. Під гарячим промінням сонця сік швидко тече по її білому тілу, через кору він проступає назовні. Таке враження, що це сльози берези.

Сік у берези -- це те саме, що кров у людини. А тому треба берегти березу. Берези, з яких беруть багато соку, засихають і швидко гинуть. (62 слова.)

5. Ведмеже сімейство

На осяяну сонцем лісову галявину вивела ведмедиха своїх маленьких ведмежат. Зупинилась. Чи все спокійно у лісі?

Туляться до матері маленькі ведмежата. Лячно їм у величезному лісі. Лише недавно вибралися з теплого барлога. Прислухаються ведмежата, як шумить вітер у верховітті дерев. На висохлій сосновій гілці дятел вистукує барабанний дріб.

Будуть ведмежата звикати тепер до рідного лісу, гратися, кататися по м'яких купинах й лазити на дерева. (66 слів.)

6. Найхоробріші

За селом ще чорніють поля. А одне наче зеленою фарбою залите. Веселі паростки потяглися до сонця.

Коли ж вони встигли вирости? Це озиме жито, його тут минулої осені посіяли. Зернята встигли до морозів прорости і підняти над землею зелені пальчики. Потім їх снігом занесло.

Холодно було під снігом. Але паростки терпіли і чекали весни. Тепер вони першими можуть погрітися. Найхоробріші! (61 слово.)

7. Сарна

Діти поверталися з лісу і натрапили на маленьку сарну. Біля неї лежала мертва мати.

Діти принесли звірятко до школи і спробували нагодувати. Спочатку сарна відверталася. Та скоро почала жадібно смоктати молоко.

Другий рік живе сарна у школі. Вона виросла й зміцніла. На голові з'явилися маленькі ріжки. Сарна любить гуляти на шкільному подвір'ї. А дружить із собакою Джафаром і кішкою Муркою. (61 слово.)

9. Летить дятел. Несе в дзьобі соснову шишку. Прилетів, сів на осику. Але не на гілляку, як усі птахи, а на стовбур, як муха на стіну. Зачепився за стіну гострими кігтями, а знизу ще й хвостом підпирається. Пір'я хвоста жорстке, міцне. Вставив свіжу шишку в тріщину осики, а стару витягнув дзьобом, викинув. Розправився з цією, полетів за іншою. (57 слів.)

Наведемо приклади завдань для розвитку пізнавальної активності учнів 1-4 класів засобами прикметника.

1. Прочитайте вірші, знайдіть прикметники та іменники, з якими вони пов'язані.

Нахиляє дуб високий

серед пишної долини

віти дужі і високі

до червоної калини. (Б. Грінченко)

В синьому тумані,

в сині димовій

-- яблука рум'яні,

груші медові.

М. Рильський

В нашої бабусі

Є біленькі гуси,

Курочки рябенькі,

Качечки жовтенькі. (М. Чопик)

2. Цікава етимологія.

Червоний -- похідне від праслов'янського кореня черв, що мав значення «черв'як, з якого добували червону фарбу». Звідси ж і назва місяця червень, у якому збирали червеця для виготовлення червоної фарби.

3. Доповніть і запишіть загадки. Відгадайте їх. Які слова в загадках допомагають знайти відгадки? До якої частини мови належать ці слова?

Ні старому, ні... (малому) не дасть приступити до дому. (Собака)

Звірок... (маленький),

Зимою ... (біленький),

Літом ... (сіренький).

По полю стриб-стриб,

По снігу диб-диб. (Заєць)

Ой, за лісом, за пралісом ... (золота) діжа горить. (Сонце)

В мене є ... (великий) хист,

Я співаю, як артист. (Соловейко)

Маленький, ... (сіренький) на соняшник сів,

Надзьобався добре й далі полетів. (Горобець)

Увесь ... (колючий), такий злючий,

Ледве злякається -- у клубок згортається. (їжак)

Летить орлиця по ... (синьому) небу,

крила розкрила, сонце закрила. (Хмара)

Влітку сірий, взимку ... (білий). (Заєць)

... (Білі) зуби має, але всі ховає.

... (Довгі) коси має, та не заплітає. (Кукурудза)

Біг кінь білобокий через Дунай ... (глибокий):

Як упав -- заіржав, увесь світ задрижав. (Грім)

... (Круглий), як горох, із хмар торох-торох.

Пада, сонцю не рад, криги й дощика брат. (Град)

... (Сиві) воли усе поле затягли. (Туман)

... (Чорна) корова усіх людей поборола,

а ... (білий) віл усіх людей підвів. (Ніч, день)

* ... (Колючий) клубочок прибіг у садочок. (Їжак)

4. Вставте у вірш потрібні за змістом і формою прикметники.

Ой ... ,ой ...

бублики у Тані:

..., ..., з маком,

ще й... .

Медяні, запашні

Танечка поїла,

а для нас, а для нас

дірочки лишила.

Слова для довідок: медяні, смачні, запашні, смачні, рум'яні.

5. Цікава етимологія

Бублик -- власне українське слово. Похідне від давньоруського бубьлъ, походить від слова буба -- «щось кругле», «булька, пухирець». Отже, бублик -- це одночасно круглий і пишний виріб.

6. Спишіть текст. Підкресліть прикметники, вжиті у переносному значенні.

Ранок

Був прозорий свіжий ранок, омитий ще уночі рясним дощем. Поспішно танули на зігрітій синяві останні хмарки. По квітучій, святково оздобленій росою землі безшумно гуляло ласкаве сонце.

За Л. Ляшкевичем

Визначте рід і число прикметників.

7. Цікава етимологія

Прозорий -- давнє слов'янське слово, утворене за допомогою префікса про- у значенні «через, наскрізь» і кореня -зор- (від «бачити, дивитися). Отже, прозорий буквально означає, «через який видно наскрізь».

8. Гра «Сигнальники». Учитель читає загадки. Діти сигналізують картками, почувши прикметник, і відгадують загадки.

У зеленім кожушку,

В костяній сорочечці,

Я росту собі в ліску,

Всім зірвати хочеться. (Горіх)

Маю плаття зелененьке,

Гнучкі ніжки віти,

Білу кору, стан тоненький...

Як я звуся, діти? (Береза)

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Вдивляється у воду

На свого чарівну вроду. (Калина)

На городі молода

Пишні коси розпліта.

У зеленії хустинки

Золоті хова зернинки. (Кукурудза)

Маленький, чепурненький,

Крізь землю пройшов,

Червону шапочку знайшов. (Гриб)

Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця;

голос тоненький, а ніс довгенький,

Хто його уб'є, той свою кров проллє. (Комар)

Червоненька, маленька, малим дітям солоденька. (Цукерка)

Біле, а не цукор, м'яке, а не вата, без ніг, а йде. (Сніг)

Жовте, кисле на дереві висне. (Лимон)

Червоне личко, зелена стрічка. (Помідор)

У середині червоний, на смак солодкий. (Кавун)

9. Цікава етимологія

Пишний -- із праслов'янського кореня, первинне значення якого «надутий». Із часом розвинулися переносні значення «гордий», «гарний», «огрядний». Етимологічно споріднено зі словами пух, пухнути.

Коса -- давнє слов'янське слово. Утворене від того ж кореня, що її у слові чесати. Початкове значення -- «скуйовджене волосся»; сучасне значення «заплетене волосся» є вторинним.

З метою формування в учнів експериментального класу поняття антонімії і синонімії прикметників ми використовували такі завдання.

1. Згрупуйте слова із спільним значенням, підкресліть закінчення.

Безмежний, ніжний, старий, видатний, делікатний, неосяжний, безконечний, визначний, старезний, знатний, м'який, неозорий, тонкий, видний, безмірний, давній, витончений, архаїчний.

Зі словами неосяжний, витончений складіть речення.

З'ясуйте значення слова архаїчний.

Архаїчний -- давній, застарілий.

2. Спишіть прислів'я, замість крапок вставте антонімічні прикметники.

· І найменша іскорка зродить ... (найбільший) вогонь.

Біля ... (сухого) дерева й сире горить.

3 великої хмари ... (малий) дощ буває.

Чим ... (темніша) ніч, тим ясніші зорі.

В орача руки чорні, та хліб ... (білий).

Колос ... (повний) до землі гнеться, а порожній угору пнеться.

Порожня бочка гучить, а ... (повна) мовчить.

... (Широкі) ворота увійти, та ... вузькі вийти.

Лучче з... (доброго) коня впасти, ніж на поганому їхати.

Ранні пташки росу п'ють, а... (пізні) слізки ллють.

... (Новою) дорогою йди, та старої не забувай.

Задні колеса за ... (передніми) їдуть.

Пошив; на собаку мале, а на кота ... (велике).

Де слова масні, там пироги ... (пісні).

День довгий, а вік ... (короткий).

За ... (малим) поженешся -- велике загубиш.

Поганий на вроду, та ... (добрий) на вдачу.

Вогонь добрий слуга, та ... (поганий) хазяїн.

У словах пнеться, пташки охарактеризуйте приголосні.

3. Цікава етимологія

Добрий -- з праслов'янського кореня, що мав значення «зручний, хороший, відповідний». Слово етимологічно споріднене з іменником доба, первинне значення якого «зручний час» поступово розвинулось у «час взагалі» І «період часу у 24 години».

Поганий -- раннє слов'янське запозичення з латині, де означало спочатку «селянин», пізніше «язичник». У слов'ян вживалося в останньому значенні. З часом було перенесено на заборонену вірою їжу, потім на все неїстівне (звідси назва отруйного гриба поганка) і, нарешті, на все, що викликало неприємні, негативні відчуття.

З метою розвитку уявлень школярів про рід, число, відмінок прикметників ми використовували такі вправи:

1. Спишіть. Підкресліть прикметники, визначте рід і число.

Це було зимового вечора. Рожеве сонце сховалось за обрій. Заіскрився пухнастий сніговий килим. Стало тихо. Замерехтіли зорі у глибокому небі. Раптом з півночі насунула чорна хмара. Потемнів сніг. Великі сніжинки тихо лягали на сонну землю.

За В. Сухомлинським

В останньому реченні визначте граматичну основу.

Зробіть звуковий аналіз слів землю, лягали.

2. Від кожного іменника утворіть і запишіть прикметники чоловічого, жіночого, середнього роду.

Зразок. Щастя -- щасливий, щаслива, щасливе.

Розум --...

Сонце --...

Жито --...

Дощ--...

Позначте закінчення прикметників.

Яка літера у слові щастя означає два звуки?

3. Цікава етимологія

Щастя -- праслов'янське, похідне від двох коренів: «хороший», «частина»; буквально «хороша частина, частка».

4. Випишіть з вірша по одному словосполученню із прикметниками чоловічого, жіночого і середнього роду. У дужках позначте їхній відмінок.

Дуб

Могутній дуб, прадавній дуб стоїть побіля яру. Розкинув свій листатий чуб, чолом торкає хмару. Старече згорблене гілля, кора немов сталева, із лісу дідові здаля вклоняються дерева.

М. Пригара

5. Гра «Якого роду прикметник?».

Учитель називає іменники з прикметниками. Учні картками, на яких написано ж., с, ч., сигналізують, якого роду іменник і прикметник.

Матеріал до гри

Синє небо, безмежне поле, глибоке море, фарфорова ваза, осінній ранок, ніжна пісня, несподівана зустріч, схвильований парубок, чарівна музика, пухнасте кошеня, білий сніжок.

6. Цікава етимологія

Білий -- з праслов'янського кореня, первинне значення якого «світлий, блискучий, сяючий». Етимологічно споріднене зі словами береза, лебідь.

7. Прочитайте виразно вірш. Випишіть прикметники. Визначте їх рід, число, відмінок.

Клени

Схилились два самотні клени, читаючи весни буквар, і знов молюсь землі зеленій, зелений сам, немов трава. Оброслий мохом лис учений поетику для кленів склав. Співає день, співають клени, лопоче сонячна стріла.

Б.-І.Антонич

Знайдіть слова, вжиті у переносному значенні.

Від слів клен, трава утворіть прикметники.

8. Прочитайте речення. Спишіть, ставлячи прикметники в дужках у потрібному відмінку.

1. Ранній приліт жайворонків -- до (тепла) весни. 2. Пізній листопад -- на (сувора тривала) зиму. 3. Урожай грибів малий -- бути зимі (сувора і сніжна). 4. Зима настає через сорок днів після (перший осінній) снігу. 5. Тепла осінь -- бути (довга) зимі. 6. Коли (тиха) погоди шумить ліс -- на грозу. 7. На горобині багато плодів -- чекай (сувора) зими.

Народні прикмети

· Визначте відмінок прикметників.

9. Спишіть, вставляючи закінчення.

Ось стоїть перед мною легк..., тендітн..., пролісок. Його біл... запашн... голівка схилилась донизу. А поряд ростуть такі ж скромн..., ніжя... вісники весни. Це значить, що прийшла справжн... весна.

За В. Сухомлинським

· У Визначте рід і число прикметників.

Слово пролісок розберіть за будовою.

10. Запишіть словосполучення, ставлячи прикметники у потрібному відмінку. Позначте закінчення прикметників.

У (сусідній) селі. (Ранній) весною.

У (синій) морі. (Житній) хліба.

В (останній) ряду. (Літній) ранку.

В (осінній) лісі. (Вечірній) зірки.

· Із двома словосполученнями складіть і запишіть речення.

11. Цікава етимологія

Сусідній -- від праслов'янського сусід, де су «разом», сід -- «сидіти» в значенні «мешкати». Отже, сусідній буквально означає «такий, що живе поруч».

12. Прочитайте вірш-правило.

Всі прикметники зібрались

І на тому поєднались,

Щоб в орудному відмінку

Завжди сміло, без заминки,

-ою на кінець вживалось

І на -ею не мінялось.

Хай іменник візьме -ею

За потребою своєю.

Отже, грушею смачнішою

Ну, а вдачею ледачою,

Як і кашею гарячою!

13. Подані словосполучення поставте в орудному відмінку. У прикметниках позначте закінчення.

Пахуча лілія -- …

Рожева мрія -- …

Кучерява верба-- …

Рання роса -- ...

Дивна погода -- …

Висока вежа --…

14. Від поданих іменників за допомогою суфіксів -ськ- (-зьк-, -цьк-) утворіть прикметники. При потребі зверніться до орфографічного словника.

Париж, Полтава, Миколаїв, Донецьк, Рига, Прилуки, Запоріжжя, школяр, море, лікар, місто.

? Допишіть назву свого населеного пункту і утворіть від неї прикметник.

15. Спишіть речення. Позначте суфікси прикметників.

Лисичка-сестричка

У лисички зубки гостренькі, мордочка тоненька. Вушка в неї на маківці, хвостик довгий, кожушок тепленький. Добре лисичка прибрана; хутро пухнасте, золотисте. На грудях у неї жилет, а на шиї біленький комірець. Ходить лисиця тихенько, до землі пригинається. Дивиться вона ласкаво, зубки білі показує.

К. Ушинський

Підкресліть прикметники чоловічого роду.

Позначте у прикметниках суфікси із здрібніло-пестливим значенням.

16. Запитання для кмітливих.

Якого каміння немає в морі? (Сухого)

Якою косого не можна косити? (Дівочою)

3 якого посуду не їдять? (З порожнього)

Які ключі до неба добираються? (Журавлині)

Який рік тягнеться один день? (Новий рік)

Який вузол не можна розв'язати? (Залізничний, морський)

Яким гребенем не розчісуються? (Півнячим)

На якому полотні не можна вишивати? (На залізничному)

Під яким корчем заєць сидить під час дощу? (Під мокрим)

Яким ключем не можна відімкнути двері? (Нотним)

Якою бочкою по воду їздять? (Порожньою)

Якої хвороби не буває на землі? (Морської)

На якому дубі листя не росте? (На сухому)

Наведемо зразки вправ на правопис відмінкових закінчень прикмет-ників в однині.

Називний відмінок

1. На гілках цвіте холодний іній. 2. В глибокій воді велика риба водиться. 3. Прудка ріка береги розмиває. 4. Від найменшої іскри найбільше полум'я спалахує. 5. Зимове сонце світить, та не гріє. 6. У високого жита колос пустий. 7. Полохливий заєць пенька боїться. "І. Добра праця ніколи не пропаде. 9. Без вірного друга велика туга. 10. Мало правда велику брехню переможе. 11. Попрощалось ясне сонце з чорною землею.

Родовий відмінок

1. Земля потребує доброї погоди, доброго насіння, доброго робітника. 2. Згаяного часу і конем не здоженеш. 3. Лиш до доброї криниці йдуть люди пити водицю. 4. Під подихом осіннього вітру крутився очеретяний млинок. 5. Біля великого будинку обладнали дитячий майданчик. 6. Сьогодні в молодшого брата день народження. 7, 3 кольорового паперу ми робили ялинкові прикраси. 8. Дідусь випив джерельної води. 9. Село розташувалося біля соснового лісу. 10. Для рідної матусі вишию рушник, її. Цікаві зразки народної вишивки зібрала Олена Пчілка. 12. Неньчина пам'ять дбайливо снує нитки народної поезії. 13. Мова рідна, мова колискова -- совісті народної дзвіниця (Б. Земляний). 14. З раннього ранку до пізньої ночі в полі гудуть трактори. 15. Після короткої літньої ночі настав чудовий ранок. 16. До сусіднього села ми йшли через житній лан. 17. Проміння вечірнього сонця освітлювало соснові верхівки. 18. Сім'я відпочивала біля синього моря. 19. З нижньої гілки злетіла гарна пташка. 20. Прислухайся до дружньої поради.

Давальний відмінок

1. Голодній курці просо сниться. 2. Дружній череді вовк не страшний. 3. Сашко читав цікаве оповідання молодшому братикові. 4. Бабуся розповідала маленькому онучкові про своє дитинство. 5. Діти раділи літньому дню, теплому сонечку. 6. Мужньому пожежникові вручили медаль. 7. На площі відкрили пам'ятник відомому поетові. 8. Старшій сестрі мама зв'язала шапочку, а молодшому братові -- рукавички. 9. Коханій матусі я квіти дарую, співаю найкращі пісні. 10, Всі раділи літньому сонечку. 11. Солдати присягнули на вірність рідній Україні. 12. Кращому читачеві бібліотеки вручили цінний подарунок.

Знахідний відмінок

1. Радо всі вітали дівчинку швидку. 2. Дідусь пив джерельну воду. 3. Вірного друга народ прославить, бо він товариша у біді не залишить. 4. оповідання я дізнався про народного героя Олексу Довбуша. 5. Не кидай камінь в сусідський город. 6. На низьке дерево кози скачуть. 7. У лісі діти бачили прудку білку. 8. Дядько Іван розрізав спілий кавун. 9. Заспівали діти пісеньку дзвінку. 10. Володя відвідав хворого товариша. 11. Школярі розчистили дитячий майданчик від снігу. 12. Атлети вийшли на бігову доріжку. 13, Ми любимо весну зелену, чудесну. 14. На зелену травицю прилягла спочити киця. 15. На сонну землю падає сніг.

Орудний відмінок

1. Барвінковий цвіт квітне яскравою радістю. 2. Сніг укрив білою ковдрою чорну землю. 3. Древні слов'яни вважали дуб святим деревом. 4. Над рідним краєм лине пісня. 5. Зацвіли медовим цвітом липи. 6. З хорошим настроєм поверталися ми з подорожі. 7. Зеленим листям шелестить берізка кучерява. 8. Ранньою росою вмиваються квітки. 9. Щоранку я обтираюся холодною водою. 10. За березовим гаєм в'ється тиха річка, і ї. Батько довго розмовляв з давнім приятелем. 12. Під холодним вітром плаче бузина. 13. Вінком веселим хмара в'ється. 14. Стороною рідною, дниною погідною ми йшли через покіс у багряний ліс. 15. Під гаєм зелененьким в'ється річечка маленька. 16. Діти знайшли пташку з пораненим крилом. 17. Володя захоплюється художньою літературою. 18. Ожили степи веселим птаством.

Місцевий відмінок

1. Малята довго гуляли на свіжому повітрі. 2. У вишневому садочку соловейко щебетав. 3. На зеленому горбочку притулилася хатинка. 4. В білому сарафані встала на поляні (Береза). 5. По осінньому небу пропливли важкі хмари. 6. У хвойному лісі легко дихати. 7. У народній вишивці майстрині втілюють власні переживання. 8. В рідній хаті поблимує вогник. 9. На вечірньому небі з'явилися перші зорі. 10. Всюди добре, а в рідній хаті найкраще. 11. В музичній школі виступали юні таланти. 12. На художній виставці школярі зустрілися з місцевими митцями.

Наведемо зразки вправ на правопис відмінкових закінчень прикметників у множині.

Називний відмінок

1. Стоять фортеці старовинні на цій простій старій землі. 2. Прозорі тіні красять береги. 3. Десь шумлять дощі осінні. 4. Біжать гомінливі струмочки. 5. Шумлять степи безкраї у рідній Україні. 6. Важкі чорні хмари пливли по небу. 7. Зображення дубових листочків народні майстри перенесли в чудовий орнамент. 8. Клени високі з осінньої гілки синів проводжають в далеку мандрівку. 9. Вже не сміються ластівки малі, не золотіє мак духмяним цвітом. 10. Білі руки чужу роботу люблять.

Родовий відмінок

1. Бджола летить із поля до пахучих стільників. 2. Я поплив у світ дитячих мрій. 3. У небі летів ключ перелітних птахів. 4. Рій дітей привітненьких на той горбок несе вінок фіалочок блакитненьких. 5. Від березневих дощів земля квітне. 6. Дружба міцніша від кам'яних стін. 7. Хлоп'ята спостерігали за польотом поштових голубів.

Давальний відмінок

1. Сьогоднішнім дітям здається звичайним, що в селах електрика, в полі комбайни. 2. Ми вдячні золотим рукам, що нам зростили хліб. 3. Осіниш дням зима ішла на зміну. 4. Всі аплодували маленьким артистам. 5. Низькорослим квітам на луках улітку живеться не дуже добре, бо їх затіняють високі трави. 6. Лісовим мешканцям настав час заготовляти на зиму харчі.

Знахідний відмінок

1. Гаптує вечір жовтим шовком блакитні килими. 2. Поклала мати коло хати маленьких діточок своїх. 3. Співає мені мати золоті пісні. 4. Обриває вітер пелюстки печальні в синій тиші. 5. Високі гори мають глибокі доли. 6. Дерева простягли до неба оголені віти. 7. Люблю я тихі українські ночі. 8. На полі і в лісі учні збирають лікарські рослини.

Орудний відмінок

1. Весна прикрашає землю пишними квітками. 2. Колись писали гусячими перами. 3. Скрізь чарівними килимами на яснім сонці сніг лежить. 4. Яр заріс гіллястими вербами. 5. Прийшла осінь з холодними дощами, сильними вітрами. 6. Яринка любить малювати акварельними фарбами. 7. Василько ласував соковитими ягодами. 8. Добре чужими руками жар загрібати. 9. За хорошими друзями іди на край світу.

Місцевий відмінок

1. В квітках барвистих дівчинка сяє. В оченьках чистих сонечко грає. 2. Бджола летить із поля до пахучих стільників. 3. Веселе сонечко сховалось у світлих хмарах весняних. 4. Гарні київські парки на зелених наддніпрянських кручах. 5. Заливались у густих кущах солов'ї. 6. У зелених житах перегукувалися перепели. 7. В останніх сонячних променях гречане поле здавалося рожевим.

Наведемо зразки творчих завдань при вивченні прикметника.

1. Списати текст, ставлячи прикметники, що в дужках, у потрібному відмінку і числі.

а) Серед (дитячий) іграшок та виробів (народний) мистецтва часто трапляються (керамічний) пташки, коники, козлики, баранчики. Це -- (дитячий) свистульки. На них можна виконувати (простий) мелодії. Діти люблять (яскравий) і (цікавий) іграшку.

б) (Український) рукоділля сягає своїм корінням у (сивий) давнину. (Народний) вишивка приваблює нас (цікавий) орнаментом, (різнобарвний) кольорами.

2. Від виділених іменників утворити прикметники.

Горщики із глини -- Нитки з шерсті --

Рушники з льону -- Сопілки з калини --

Будинки з каменю -- Плаття з шовку --

3. Від іменників у дужках утворити прикметники із суфіксами -ськ-, -зьк, -цьк-.

(Тернопіль) область, (Україна) мова, (море) берег, (гори) річка, (Запоріжжя) електростанція, (Бучач) район, (чумак) шлях.

4. Списати речення, замість крапок вставити прикметники в потрібному роді, числі і відмінку.

Вискочить сонце на мить, і знову лізуть на нього ... хмари. Рано встало ... сонечко. ... сніг вкрив усе навколо (М. Коцюбинський). (Пухнастий, золотий, важкий).

5. Поширити речення прикметниками.

Скрізь лежить ... сніг. Вся вулиця б ... заметах. ... берізки в цьому ... царстві стоять, наче ... сад. Поряд зеленіють ... ялинки, наче прибралися до ... свята.

6. Добрати до іменників прикметники.

Рушник -- Мова -- Мама --

Сопілка -- Завдання -- Козак --

7. Від поданих прикметників за допомогою префікса най- і суфікса -іш- утворити нові прикметники.