Різні умови в системі, наприклад, повний опір джерела й місце виникнення ушкодження в протяжних лініях електропередачі, значно впливають на струми ушкодження. Швидкодіючий максимальний струмовий захист (відсічка) з високою швидкодією й невеликим розширенням зони дії в перехідному режимі може використатися для усунення близьких КЗ на протяжних лініях, для яких малий час усунення ушкодження надзвичайно важливо для збереження стійкості системи.

Швидкодіючий максимальний струмовий захист нульової послідовності може використатися в деяких випадках. Нижче приводяться приклади її використання.

· Швидкодіючий резервний захист від замикань на землю для ушкоджень, близьких до початку лінії;

· Забезпечує швидке усунення близьких замикань на землю, навіть якщо дистанційний захист або спрямований струмовий захист нульової послідовності блокована функцією контролю справності ланцюгів змінної напруги.

Вимірювальний орган струму безупинно вимірює струм у всіх трьох фазах і порівнює його із заданим значенням спрацьовування IP>>. Фільтрація забезпечує стійкість до перешкод й аперіодичним складової, а також мінімізує розширення зони дії в перехідному режимі. Якщо струм у якій-небудь фазі перевищить задане значення IP>>, активізуються сигнали TRP, що діє на відключення. Крім того, стає активним окремий сигнал відключення для даної фази (фаз). Вхідний сигнал BLOCK блокує всі функції у функціональному струмовому блоці.

Вимірювальний орган струму безупинно також вимірює струм нульової послідовності й порівнює його із заданим значенням спрацьовування IN>>. Фільтрація забезпечує стійкість до перешкод й аперіодичним складової, а також мінімізує розширення зони дії в перехідному режимі. Якщо струм нульової послідовності перевищує задане значення IN>>, активізується сигнал TRN, що діє на відключення. Крім того, стає активним сигнал загального відключення TRIP. Вхідний сигнал BLOCK блокує всю функцію.

4.9 Максимальний струмовий захист із витримкою часу ТОС

Максимальний струмовий захист із витримкою часу, ТОС, працює в різних умовах системи при струмах, що перевищують задане значення і які залишаються високими довше заданої на відповідному таймері витримкою часу. Функція може використатися для моніторингу й контролю деяких інших функцій захисту з метою підвищення надійності системи захисту в цілому.

Вона може виконувати функцію резервного захисту для дистанційного захисту лінії у випадку активізації в умовах несправності ланцюгів змінної напруги, при яких дистанційний захист лінії виявляється виведеної з дії.

Вимірювальний орган струму виконує безперервний вимір струму у всіх трьох фазах і порівнює його із заданим робочим значенням IP>. Фільтрація забезпечує стійкість до перешкод й аперіодичним складової, а також мінімізує розширення зони дії в перехідному режимі. Якщо обмірюваний струм у кожній із трьох фаз перевищує задане значення IP>, загальний пусковий сигнал STP і пусковий сигнал фази (фаз) активізується. Активізується таймер t і після закінчення заданої витримки часу стає активним сигнал відключення TRP. Крім того, активізується сигнал загального відключення TRIP.

Вхідний сигнал BLOCK блокує функцію. Вхідний сигнал BLKTR блокує обидва відключаючи сигнали TRP й TRIP.

Вимірювальний орган струму нульової послідовності безупинно вимірює струм нульової послідовності й порівнює його із заданим робочим значенням IN>.

Фільтрація забезпечує стійкість до перешкод й аперіодичним складової, а також мінімізує розширення зони дії в перехідному режимі. Якщо обмірюваний струм у кожній із трьох фаз перевищує задане значення IN>, активізується пусковий сигнал STN.

Активізується таймер t і після закінчення заданої витримки часу стає активним сигнал відключення TRN. Крім того, активізується сигнал загального відключення TRIP. Вхідний сигнал BLOCK блокує функцію. Вхідний сигнал BLKTR блокує обидва відключаючи сигнали - TRN й TRIP.

4.10 Чотирьохступінчатий максимальний струмовий захист від замикань на землю EF4

Чотирьохступінчатий максимальний струмовий захист від замикань на землю використається в глухозаземлених системах так само, як і дистанційний захист. Оскільки більшість ушкоджень пов'язане із землею, захист здатний усувати більшість ушкоджень у мережах із глухозаземленою нейтралью.

Стандартне застосування чотирьохступінчатого струмового захисту може бути описане в такий спосіб: швидкодіюча направлена ступень 1, як правило, охоплює певну частину лінії. Інша частина лінії охоплюється направленою ступеню 2, що діє з витримкою часу. Крім того, ступень 2 виявляє й відключає замикання на землю на шинах протилежної сторони. Направлена ступень 3 має більшу витримку часу й спрацьовує як селективний захист при замиканнях на землю з більшим активним опором. Ненаправлена ступень 4 має саму більшу витримку часу. Ця ступень виявляє й усуває замикання на землю з високим опором, а також більшість послідовних замикань.

Дія функції заснована на вимірі струму й напруги нульової послідовності. Функція - чотирьохступінчата, при цьому кожна ступінь має окрему уставку (струму, витримки часу й т.п.). Ступені 1, 2 й 3 мають незалежну витримку часу. Витримка часу ступені 4 може вибиратися залежно від режиму роботи.

Кожен щабель порівнює струм із заданим значенням для даного ступені. Надалі перевіряються наступні величини, використовувані для уведення або блокування ступенів:

· Напрямок, пряме або зворотне стосовно місця ушкодження. Визначається складова струму нульової послідовності по зрушенню щодо опорної напруги (-3.U_о) 65. Якщо вона виявляється вище уставки направленого струму, робиться вивід про прямий напрямок.

· Виявляється друга гармоніка струму нульової послідовності.

Якщо цей струм перевищує 20 - 32 % ( загального струму нульової послідовності, формується сигнал, що може використатися для блокування ступенів. Якщо умови для роботи функції виконуються для даної ступені, після закінчення заданої витримки часу подається сигнал відключення. Ступені 1, 2 й 3 мають незалежні витримки часу. Ступені 4 може мати як незалежну, так і залежну витримку часу.

4.11 Функції системного контролю

Контроль обриву провідника BRC

Основним завданням функції контролю обриву провідника BRC є виявлення обірваних провідників на захисних лініях електропередач й кабелях (поздовжні ушкодження). Крім того, цей захист виявляє обриви вторинних струмових ланцюгів.

Функція BRC виявляє режим обірваного провідника по асиметрії, що виникає між струмами в трьох фазах. Асиметрія виявляється виміром різниці між максимальним і мінімальним фазним струмом - інакше кажучи, вона виконує порівняння величин мінімальний і максимальний токи й подає вихідний сигнал у випадку, якщо мінімальний струм становить менш 80 % від максимального струму протягом заданого проміжку часу. При цьому максимальний струм повинен бути вище заданого процентного значення від номінального струму термінала.

Контроль втрати напруги LOV

Функція виявлення втрати напруги, LOV, може використатися в мережах з функцією автоматичного відновлення. Вона подає команду на трифазне відключення вимикача у випадку, якщо всі три фазних напруги залишаються нижче заданого значення більше 7 секунд і вимикач залишається включеним. Дія функції LOV засновано на вимірі напруги лінії. Функція має логіку, що автоматично розпізнає режим відновлення лінії за менш чим три секунди до запуску семисекундного таймера. Крім того, функція автоматично блокується, якщо тільки одне або дві фазних напруги залишаються низькими більше 10 с. Функція LOV знову вводиться в дію при відновленні напруги на всій лінії.

Крім того, дія функції LOV забороняється функцією контролю справності ланцюгів напруги й інформаційних сигналів про відключення вимикача, які підключаються до призначених входів функціонального блоку.

Дія функції контролюється функцією контролю справності ланцюгів напруги й інформацією про включене положення відповідного вимикача.

Контроль перевантаження OVLD

Захист від перевантаження, OVLD, попереджає перевищення навантаження на силових трансформаторах, лініях і кабелях.

Альтернативне застосування захисту - виявлення перевантаження первинного (вимірювального) трансформатора струму, оскільки звичайно такий трансформатор може витримувати струм, що дуже незначно відрізняється від номінального.

Функція безупинно вимірює трифазні струми, що проходять через термінал. Якщо один з них відрізняється від заданого граничного значення максимального струму довше заданого часу, активізується сигнал відключення.

Виявлення знеструмлення лінії DLD

Основним завданням функції виявлення знеструмлення лінії є забезпечення відповідності різних функцій захисту, керування й контролю стану лінії, тобто умовам її підключення до іншої частини енергосистеми.

Функція виявлення знеструмлення лінії безупинно вимірює всі три фазних струми й фазні напруги захищає лінії електропередачі. Лінія вважається знеструмленою (напруго відсутні), якщо всі три обмірюваних струми й напруги залишаються нижче заданих значень більше 200 мс.

Реєстратор анормальних режимів - осцилограф. Функція реєстратора анормальних режимів забезпечує оперативною, повною й достовірною інформацією про анормальні режими в енергосистемі. Вона допомагає зрозуміти поводження системи й відповідного первинного й вторинного обладнання під час анормального режиму й після нього. Записана інформація використається для різних цілей: у первуй момент часу для коректування або для функціонального аналізу в буду чому.

Реєстратор анормальних режимів збирає вибірки даннях всіх обраних аналогових і дискретних сигналів, сконфігурированих на функцію звіту про анормальні режими (максимум 40 й 96 дискретних сигналів). Список дискретних сигналів є загальним для регістратора подій.

Функція має достатню гнучкість і не залежить від функцій захисту. Вона може реєструвати анормальні режими, не розпізнавані функціями захисту.

Реєстратор IED розрахований на 100 записів анормальних режимів. Для перегляду списку осциллограмм використається місцевий ИЧМ.

Реєстратор анормальних режимів використається для запису аналогових і дискретних сигналів у режимі ушкодження для наступного аналізу анормальних режимів. Предметом аналізу може бути серйозність ушкодження, його тривалість і дія (правильність функціонування) захисту. Записані дані відтворюються в іспитовій установці для підтвердження правильності роботи захисту.

Реєстратор анормальних режимів записує як аналогові, так і дискретні сигнали.

Аналогові й дискретні сигнали можуть використатися як тригери (пускових органів). Пусковий сигнал не має потреби в записі.

Пуск здійснюється, коли аналоговий сигнал стає вище і/або нижче заданого граничного значення. Рівень пуску рівняється із середнім міжпіковим значенням сигналу - функція стає нечутливої до дрейфу (зсуву) постійного струму. Умова відключення повинне мати місце не менш, ніж протягом повного періоду, тобто 20 мс у мережі із частотою 50 Гц.

Реєстратор безупинно записує дані в циклічний буфер, що здатний зберігати інформацію передаварійного режиму в заданому вікні збору. При пуску інформація передаварійного режиму зберігається, і виконується запис даних під час, і після ушкодження.

Область оперативної пам'яті для тимчасового зберігання записаних даних ділиться на підобласті, по однієї на кожен запис. Розмір підобласті залежить від заданого часу запису. Пам'яті досить для чотирьох послідовних записів з максимальним числом записаних аналогових каналів і максимальними уставками за часом. Якщо при виникненні нового анормального режиму вільної підобласті немає, дані записуються на місце самого старого запису.

По завершенню запису виконуються наступні операції:

· Об'єднання даних по аналогових каналах з відповідними даними по дискретних сигналах, записаним у буфері подій

· Стиск даних без втрати точності даних

· Збереження стислих даних в енергонезалежній пам'яті

Запису анормальних режимів можна переглядати через SMS або SCS.

Функція визначення місця ушкодження FLOC

Точне визначення місця ушкодження є важливим доповненням до захисту лінії. Функція визначає відстань до місця ушкодження, а також подає інформацію про обмірюваний контур, що використався в розрахунках.

Достовірна інформація про місце ушкодження скорочує час простою й зводить до мінімуму необхідність патрулювання (обходу лінії).

Функція має обмеження для застосувань на послідовно компенсованих лініях.

Визначник місця ушкодження може запускатися як від внутрішнього, так і від зовнішнього дискретного сигналу. Передаварійні й аварійні вектори струмів і напруг, які були відфільтровані з даних про анормальний режим, зберігаються в цифрових буферах, а потім використаються для розрахунку відстані до місця ушкодження. Пофазні сигнали від убудованих функцій захисту надають необхідну інформацію для вибору контуру, що використається для розрахунку. Крім того, можна використати інформацію про зовнішній вибір фази.

Для розрахунку відстані до місця ушкодження використовується алгоритм моделювання лінії, що враховує джерела з обох кінців лінії. Таким чином, здійснюється відмежування від впливу струму навантаження, облік живлення з вилученого кінця й опору ушкодження, що в результаті, дає більше точний розрахунок.

У випадку двоцепних ліній вплив взаємоіндукції Z_m0 компенсується шляхом обліку струму нульової послідовності, обмірюване в паралельній лінії.

Функція вказує відстань до місця ушкодження в: відсотках від довжини лінії, у кілометрах або милях - на вибір.

Є можливість виконати повторний розрахунок зі зміненими уставками параметрів.

Зберігається інформація про 10 останні анормальні режими.

Реєстратор подій

На ПС необхідна оперативна повна й достовірна інформація про анормальні режими в первинній і/або вторинній системі.

Реєстратор подій фіксує всі обрані дискретні сигнали, задані для функції звіту про анормальні режими. Кожна осциллограмма може містити в собі до 150 подій з міткою за часом.

Реєстратор подій використається для одержання списку подій дискретних сигналів, які виникли під час анормального режиму.

5. REB-551. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ

Мікропроцесорний пристрій REB-551 містить у собі функції ПРВВ, АПВ, логічні відключення, функції контролю, реєстратор анормальних подій.

5.1 Пристрій резервування при відмові вимикача BFP - ПРВВ

На практиці часто використається місцеве резервування захистів. Однак у системі усунення ушкодження є одна частина, що не буває резервної - це вимикач. Тому необхідно використати пристрій резервування при відмові вимикача.

ПРВВ уводиться в дію по внутрішньому або зовнішньому сигналі, що відключає, від якої-небудь функції захисту. Якщо сигнал на відключення посилає спочатку на ПРВВ, негайно або з дуже короткою витримкою часу, сигнал на повторне відключення може посилати на захищаємі вимикачі. Якщо після закінчення заданого часу струм ушкодження продовжує йти через вимикач, то на суміжні з ним вимикачі подається резервний сигнал на відключення. Таким чином, усунення ушкодження забезпечується навіть у випадку несправності вимикача [4].

Функція ПРВВ ініціюється командами на відключення, які надходять або від внутрішніх (у самому терміналі), або від зовнішніх функцій захисту через підключення до відповідних дискретних входів. Для однофазного пуску є три окремих функціональних входи (рисунок 5.1).

Рисунок 5.1 - Функціональний блок ПРВВ.

Діапазон робочого значення пофазних вимірювальних органів струму досить широкий. Три незалежних таймери t2 призначені для пофазного виявлення відмов вимикача

Додатковий таймер t1 призначений для команди на повторне відключення. Спеціальна уставка дозволяє вводити й виводити з дії повторне відключення, а також виконувати його з контролем або без контролю струму. Команда може подаватися як на однофазне, так і трифазне повторне відключення несправного вимикача.

Спеціальний адаптивний алгоритм захисту в сполученні з виміром середньоквадратичного значення забезпечують короткий час повернення вимірювальних органів струму. Вимір струму стійкий до перехідних процесів, які можуть викликати небажане спрацьовування при насичених трансформаторах струму.

ПРВВ пускається пофазно або трехфазно від зовнішнього захисту, або внутрішнім сигналом на відключення захисту лінії.

Вимикач, що одержує спочатку команду захисту на відключення, може повторно неї одержати від ПРВВ. Повторна команда на відключення може виконуватися як з перевіркою струму, так і безпосередньо без її. Останнє може застосовуватися без обмежень, тому що вимикач, що повинен відключитися, уже одержав команду на відключення, і повторна команда не викликає неселективного відключення.

Використання повторної команди зменшує обсяг небажаних відключень при випадковому запуску ПРВВ під час робіт у вторинних ланцюгах при працюючому вимикачі й струмі навантаження, що перевищує рівень струмової уставки ПРВВ.

Резервне відключення суміжних вимикачів виконується для відключення короткого замикання й ушкодженого вимикача.

Логіка ПРВВ передбачає пуск від всіх внутрішніх захистів і зовнішніх пристроїв через логіку TR сигналом на відключення трьох фаз (малюнок 5.2).



Рисунок 5.2 - ПРВВ, логічна схема

З першою витримкою ПРВВ діє на відключення свого вимикача, а з більшої - на відключення суміжних вимикачів із забороною АПВ.

Вхідні й вихідні сигнали функціонального блоку ПРВВ наведені в таблицях 5.1й 5.2.

Таблиця 5.1- Вхідні сигнали функціонального блоку BFP (BFP-)

Сигнал	Опис
BLOCK	Функція блокування
START	Пуск функції
STL1	Пуск фази L1
STL2	Пуск фази L2
STL3	Пуск фази L3

Таблиця 5.2 - Вихідні сигнали функціонального блоку BFP (BFP-)

Сигнал	Опис
TRBU	Резервне відключення
TRRET	Повторне відключення
TRRETL1	Повторне відключення фази L1
TRRETL2	Повторне відключення фази L2
TRRETL3	Повторне відключення фази L3

5.2 Автоматичне повторне включення при наявності в схемі декількох вимикачів - АПВ

Автоматичне одно -, двох - і/або трифазне повторне включення має логіку пріоритетів для схем з декількома вимикачами на приєднання. Вона взаємодіє з функцією контролю синхронізму, швидкодіючого АПВ (ШАПВ) або АПВ із витримкою часу.

Автоматичне повторне включення АПВ - гарний освоєний спосіб відновлення роботи лінії електропередач при нестійкому ушкодженні лінії. Більшість ушкоджень лінії - це дугові перекриття, нестійкі по своїй природі. Коли захист лінії й вимикачі відключають лінії електропередач, дуга деіонізацію й пробивна напруга проміжку в тім або іншому ступені відновлюється. Таким чином, необхідні певна знеструмлена пауза й робота лінії може бути відновлена за допомогою АПВ вимикачів. Довжина паузи вибирається такий, щоб забезпечити деіонізацію дугового проміжку й успішне повторне включення.

У випадку стійкого ушкодження захист лінії знову спрацює на відключення під час АПВ, щоб усунути це ушкодження.

Функція АПВ може здійснювати однофазне і/або трифазне повторне включення відповідно до восьми програм однократних і багаторазових повторних включень. Пауза трифазного АПВ може вибиратися в діапазоні 0,2-60 с. для забезпечення або “швидкодіючого АПВ”, або “АПВ із витримкою часу”. Трифазне АПВ може виконуватися з або без контролю синхронізму й контролю напруги.

Однофазне відключення й однофазне повторне включення - це способи обмежити вплив, що робить однофазне коротке замикання на лінії на роботу всієї системи. При високій напрузі більшість ушкоджень на лінії - це однофазні замикання на землю. Спосіб особливо коштовний завдяки можливості збереження стійкості системи при відсутності паралельних й обхідних ліній. Для цього потрібно по фазне відключення вимикачів, що є звичайним при високих напругах електропередач.

При однофазному повторному включенні, можливо, буде потрібна трохи більш тривала знеструмлена пауза в порівнянні зі швидкодіючим трифазним повторним включенням, через вплив на дугу в місці ушкодження не відключених фаз. Для більше ефективного гасіння дуги на протяжних лініях іноді застосовуються спеціальні чотирьохручевие шунтові реактори.

6. ХАРАКТЕРИСТИКИ "РЕКОН - 07БС"

Програмно-апаратний комплекс «РЕКОН» призначений для побудови централізованих і децентралізованих систем моніторингу електроенергетичних об'єктів. Комплекс складається з:

· апаратної частини - автономних реєстраторів аварійних процесів;

· програмного забезпечення автоматизованої обробки інформації, що призначено для роботи в середовищі WINDOWS 95/98 персональних комп'ютерів на базі процесора i486DX і вище або сумісних з ними.

Автономний реєстратор «РЕКОН-07БС» установлюється на підстанціях, блоках теплових й атомних станцій й інших, що обслуговують й електроенергетичних об'єктах, що не обслуговують. Реєстратор призначений для збору й реєстрації інформації, ідентифікації аномальних режимів роботи електроенергетичних об'єктів, автоматичної обробки зареєстрованої інформації і її архівування зі створенням файлу експрес інформації, передачі файлів експрес інформації й інформаційних файлів про функціонування об'єкта в нормальному й аварійному режимах віддаленому й місцевому персоналу для прийняття рішень. Текстовий файл експрес інформації також може бути переглянутий оперативним персоналом на убудованому дисплеї реєстратора.

Для виконання функцій реєстрації, первинної обробки аварійної інформації на об'єкті установки реєстратора, формування файлу експрес інформації й передачі по телефонному каналі його й повних даних аварійного процесу, автономний реєстратор не вимагає установки на релейному щиті підстанції ніякого додаткового обладнання

Користування в лабораторіях, службах РЗА й т.п. тобто там, куди безпосередньо повинна надходити інформація від реєстраторів, і призначено для дистанційного керування віддаленими реєстраторами по телефонному каналі або локальній мережі, одержання всіх видів даних від них, докладного аналізу, документування й архівування інформації.

При установці на підстанції декількох реєстраторів один з них може виконувати функції сервера вилученого доступу до інших реєстраторів, а також до реєстраторів попередніх поколінь - аж до «РЕКОН-05» включно. Для забезпечення резервного доступу до зареєстрованої інформації в реєстратор убудований дисковід.

Реєстратор являє собою закінчений моноблочний прилад, постачений універсальними аналоговими каналами, що не вимагають ніяких додаткових пристроїв і попереднього спеціфіцирування по виду сигналу і його величині (допускається подавати безпосередньо на входи будь-якого каналу сигнали із трансформаторів струму, напруги, ВЧ захистів і т.п.).

7. ДОСЛІДЖЕННЯ НАДІЙНОСТІ ПРИСТРОЇВ РЕЛЕЙНОГО ЗАХИСТУ

Одним з найважливіших факторів впливаючих на роботу пристроїв релейного захисту є надійність. Визначити надійність пристрою значить визначити кількісні характеристики надійності.

Звичайно необхідно визначити ймовірність безвідмовної роботи пристрою, ця ймовірність повинна враховувати три види відмов: раптова, поступова та перемежуюча.

При розрахунку необхідно приймати, що кожний вид відмов являється незалежною подією і виконувати розрахунки для кожного виду окремо.

Ступень достовірності розрахунків залежить від прийнятих допущень та від того, яка інформація про елементи та впливаючі фактори мали місце.

Ступень точності розрахунку зв'язана з етапами проектування пристрою.

Так на початковому етапі обмежуються орієнтованими розрахунками надійності, загалом враховують тільки раптові відмови.

На етапі технічного проекту та випуска робочих креслень розрахунок уточнюють та доповнюють поступовими та перемежаючими відмовами та проводять оптимізацію пристрою по критерію надійності.

Коли готовий зразок приладу виконують експериментальну оцінку рівня надійності та вносять корективи в виконані розрахунки.

При розрахунках надійності, виконуємих на етапі проектування, роблять ряд спрощуючи пропозицій о рівній надійності всіх однотипних елементів та однаковій степені залежності їхньої інтенсивності відмов від умов експлуатації.

Вихідними даними для розрахунків являються: склад елементів, їх кількість та середньостатистичне значення інтенсивності відмов елементів кожного виду. Дані о складі елементів можна отримати з принципової електричної схеми, середньостатистичне значення інтенсивності відмов - в процесі експлуатації на основі аналізу даних про відмови або визначені з довідникової літератури. Інтенсивність відмов являється найбільш зручною характеристикою для визначення надійності. Загалом це пояснюється рядом причин:

- інтенсивність відмов більшості елементів на проміжку часу нормальної роботи являється величиною постійною та дозволяє оцінити надійність таких елементів числом;

- інтенсивність відмов в багатьох випадках дозволяє найбільш точно визначити інші кількісні характеристики;

- інтенсивність відмов найбільш просто отримати експериментальним шляхом.

Інтенсивність відмов елементів залежить від їх типа, режиму роботи, оточуючого середовища та ряду інших факторів. Тому навіть для однотипних елементів вона може коливатися в широких межах. Величина середньої інтенсивність відмов елементів при експлуатації апаратури приведена в графічній частині.

Широкі межі величини інтенсивність відмов елементів, пояснюється різною якістю елементів, культурою їх виробництва тощо, надійність типових елементів залежить не тільки від виробничих факторів, але й умов їх використання.

Під умовами використання слід розуміти електричний та тепловий режим роботи, крім цього, в процесі експлуатації елементи апаратури піддаються впливу різноманітних факторів оточуючого середовища (вологість, температура, тиск, вібрація, удари, тощо).

Орієнтовану оцінку впливу різноманітних факторів експлуатації на надійність елементів дає рисунок , на якому показана відносна зміна середньої інтенсивність відмов елементів в апаратурі в залежності від її призначення.

Размещено на http://www.allbest.ru/

72

Рисунок 7.1 Крива залежності середньостатистичного значення

інтенсивності відмов

I - лабораторія

II - наземна апаратура

III - корабель

IV - автомобіль

V - потяг

VI - апаратура для високогірної місцевості

Як видно з рисунка, елементи працюючі в тяжких умовах, відмовляють в декілька разів частіше, ніж при роботі в лабораторії. Негативні фактори приводять к таким явищам:

- вихід основного параметра елемента за допустимі межі;

- відмови, приводячи к розриву електричної мережі;

- відмови, приводячи к короткому замиканню.

Раніше для захисту на підстанціях використовувалися окремі механічні реле та їх комплекти, розміщені на панелях заводського виготовлення. Вони мали високу надійність, так як працювали в черговому (неназагруженому) режимі, тобто працювали 1-2 рази на рік. В останній час для захисту знаходять застосування мікропроцесорні термінали (комплекти) релейного захисту. Але з за того, що мікропроцесорні термінали працюють в постійному режимі (за рік це 8760 годин) їх ресурс швидко вичерпується, проте вживаючи додаткові заходи цей недолік може бути усунутий.

Враховуючи ці вище перераховані фактори можна зробити висновок, що найбільш перспективними є пристрої на базі мікропроцесорної техніки. Це пояснюється тим, що мікропроцесорні елементи можуть замінити схемні рішення з великою кількістю полупровідникової техніки. Крім цього, мікропроцесорні елементи мають невеликі розміри, що зменшують ймовірність виникнення пошкоджень в місцях з'єднань.

Пристрої на базі мікропроцесорної техніки для подовшення терміну роботи повинні мати програмну самодіагностику. Самодіагностика дозволяє постійно контролювати працездатність пристрою, окрім функцій перевірки справності та наявності живлення, програма самоконтроля та самодіагностики повинна забезпечувати:

- діагностику працездатності з перевіркою програм та вмісту пам'яті, виконуєму кожного разу при подачі живлення;

- динамічну перевірку працездатності, виконуєму через певний проміжок часу;

- кожна неполадка повинна бути повідомлена через дисплей чи інші сигнальні засоби.

Також одним з шляхів підвищення надійності роботи мікропроцесорних пристроїв є мати в наявності резервні блоки та частини, які будуть вмикатися автоматично чи замінюватимуться обслуговуючим персоналом.

8. РОЗРАХУНОК ХАРАКТЕРИСТИК НАДІЙНОСТІ

Якісного визначення надійності недостатньо для розрахунку надійності, сучасних вимог до надійності нової апаратури, порівняння надійності різних елементів і систем, розрахунку кількості апаратури, необхідного для рішення поставленого завдання й т.п.

Для цих цілей необхідні критерії надійності - ознаки, завдяки яким оцінюється надійність апаратури.

Кількісне значення критерію називають кількісною характеристикою, або просто характеристикою надійності. Кількісна характеристика надійності є технічним параметром елемента приладу, системи.

Надійність залежить від багатьох факторів, більшість із яких є випадковими. Надійність апаратури залежить від кількості і якості елементів, що входять до апаратури, від режимів роботи елементів, від схемного й конструктивного виконання. Надійність елементів в апаратурі у свою чергу залежить від технології виготовлення, якості матеріалів. Істотно впливають також умови і якість експлуатації.

Випадковість більшості факторів вказує на доцільність статистичної оцінки надійності, а їхнє різноманіття - на необхідність великої кількості критеріїв оцінки.

Критерії й кількісні характеристики надійності, широко використовуються в наш час, мають імовірнісний характер. Такими критеріями й кількісними характеристиками можуть бути: імовірність безвідмовної роботи, середній час безвідмовної роботи, інтенсивність відмов, частота відмов, різні коефіцієнти надійності й т.д.

Ці й інші кількісні характеристики дають інформацію про надійність всієї сукупності апаратури якогось типу. У силу своїх імовірнісних властивостей вони не дозволяють оцінити надійність даного конкретного зразка. Проте зазначені критерії й кількісні характеристики дозволяють порівнювати апаратуру по надійності, оцінювати надійність числом, намічати шляхи подальшого підвищення надійності, ефективніше експлуатувати апаратуру.

Час між сусідніми відмовами є безперервною випадковою величиною. Ця випадкова величина буде повністю визначена, якщо відомо її функцію розподілення. У теорії надійності найбільше доцільно характеризувати час між сусідніми відмовами похідної від функції розподілу, тобто диференціальним законом розподілу часу між сусідніми відмовами.

Випадкові величини залежно від їхнього фізичного змісту можуть мати різні закони розподілення. У теорії ймовірності відома велика кількість таких законів. Однак розглядати їхні кількісні характеристики має сенс тільки для обмеженого їхнього числа. це пояснюється тим, що на практиці час між відмовами елементів і систем підкоряється тільки певним законам.

Основним достоїнством середнього часу безвідмовної роботи T_ср як характеристики надійності є простота його обчислення з експериментальних даних про відмови апаратури. Середній час безвідмовної роботи найбільш повно характеризує надійність апаратури до першої відмови. У відновлюваної апаратури тривалого користування, що працює в режимі зміни елементів, що відмовили, середній час безвідмовної роботи до першої відмови може істотно відрізнятися від середнього часу між першою й другою відмовами, друга й третім і т.д. Тому надійність таких апаратур оцінюють на відміну від середнього часу безвідмовної роботи так називаним наробітком на відмову. Рівняння (6.1) представляє собою експоненційний закон надійності елементів. Цей закон указує на те, що ймовірність безвідмовної роботи елементів, що володіють інтенсивністю відмов, убуває згодом по експонентній кривій. Це справедливо на ділянці нормальної роботи апаратури.

(8.1)

Якщо л(t) дорівнює постійній величині, то

(8.2)

де Т_ср - середній час безвідмовної роботи до першої відмови;

Звідси:

,(8.3)

де - середнє число відмов в одиницю часу

Тоді рівняння (8.1) прийме вид:

(8.4)

а частота відмов

a(t) = -- P'(t) = лe^-лt. (8.5)

Таким чином, для апаратури, у якій мають місце раптові відмови, діє експонентний закон розподілу (закон Пуассона), відповідно до якого

(8.6)

де Р_n (t) -- імовірність того, що за розглянутий відрізок часу t=8760 год відбудеться п відмов. Звідси, якщо п = 0, то ймовірність безвідмовної роботи Р (t) = е^-лt, що збігається з рівнянням (8.3). По приведеним вище формулам здійснюємо розрахунок характеристик надійності пристрою релейного захисту ПМ L 60. Середній час безвідмовної роботи ПМ L 60 становить Т_ср = 30000 год. Використовуючи це значення за формулою (8.4) розраховуємо середнє число відмов в одиницю часу:

.

Ймовірність безвідмовної роботи за один рік розраховуємо за формулою (8.4):

На рисунку 8.1 зображено графік надійності терміналу з впливом часу

Рисунок 8.1 - Графік надійності терміналу з плином часу

9. БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Безпека праці - це стан умов праці, при якому виключений вплив на працюючих небезпечні й шкідливих виробничих факторів.

Техніка безпеки - це система організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають вплив на працюючих небезпечних виробничих факторів.

Електроенергетика впливає на навколишнє середовище, забруднюючи атмосферу, землю й воду шкідливими викидами димових газів і стічних вод електростанцій, скиданнями великої кількості теплоти, витрачаючи значну кількість водних і земельних ресурсів, піддаючи біосферу несприятливому впливу радіації, пов'язаної з експлуатацією АЕС, електромагнітних полів ліній електропередачі.

До числа основних об'єктів електроенергетики ставляться ЕС й електричні мережі.

Вплив електричних мереж на навколишнє середовище визначається впливом електричного поля, використанням земельних ресурсів, порушенням природних ландшафтів.

Електричне поле ВЛ - це шкідливий, біологічно активний фактор, що впливає на людину й навколишнє природне середовище.

Це вплив в основному відчувається на ВЛ напругою 330 й 750 кВ. У зв'язку із цим напруженість електричного поля під проводами ВЛ надвисокої напруги (СВН) нормується й контролюється в межах охоронної зони в поверхні землі, звичайно 1-15 кВ/м на висоті 1,8 м від землі .

Основний вплив ЕЛ об'єктів на навколишнє середовище пов'язане з вилученням ділянок землі під опори ВЛ і площадки підстанції (ПС).

Для ПС, що перебувають поблизу населених пунктів, нормується шумовий вплив на людину, особливо несприятливі низькочастотні складові (близько 50-150 Гц) шумових характеристик трансформаторного обладнання. Перевищення нормованого значення рівня шумів (30 дБ на рівні відкритої кватирки в житловій забудові) усувається заходами щодо зниження рівня шумів (видалення ПС від жилих територій, шумопоглинальні пристрої, розміщення трансформаторів у закритих камерах і т.п.).

Затверджені “Санітарні й правила захисту населення від електричного поля, створюваного ВЛ електропередачі змінного струму промислової частоти”.

Біологічна активність електричного поля проявляється при тривалому й систематичному перебуванні людини в електричному полі й може приводити до порушення функціонального стану центральної нервової й серцево-судинної системи, кількісним й якісним змінам у складі крові, зниженню опору організму різним захворюванням.

· Розрізняють наступні види впливу електричного поля на людину: безпосередній вплив, що проявляється при перебуванні в електричному полі. Ефект цього впливу підсилюється зі збільшенням напруженості нуля й часу перебування в ньому;

· вплив електричних зарядів (імпульсного струму), що виникають при дотику до ізольованого від землі конструкціям, корпусам машин і механізмів на пневматичному ходу й протяжних провідниках або при дотику людини, ізольованого від землі, до рослин, заземленим конструкціям й іншим заземленим об'єктам;

· вплив струму, що проходить через людину, що перебуває в контакті з ізольованими від землі об'єктами: великогабаритними предметами, машинами, механізмами, протяжними провідниками - струму стікання.

Крім того, електричне поле може стати причиною займання або вибуху парів горючих матеріалів і сумішей у результаті виникнення електричних розрядів при зіткненні предметів і людей з машинами й механізмами.

Ступінь небезпеки кожного із зазначених факторів зростає зі збільшенням напруженості електричного поля.

Напруженість електричного поля знижується в міру видалення від ВЛ.

Як гранично припустимі рівні напруженості електричного поля прийняті наступні значення:

· усередині житлових будинків 0.5 кВ/м;

· на території житлової забудови 1 кВ/м;

· у населеній місцевості поза зоною житлової забудови 5кВ/м;

· на ділянках перетинання ВЛ із автомобільними дорогами 1 - 4 категорії 10 кВ/м;

· у населеній місцевості (часто відвідувані людьми, доступні для транспорту, сільськогосподарські вгіддя)-15 кВ/м;

· виключення доступу населення - 20 кВ/м.

При напруженості електричного поля вище 1 кВ/м повинні бути вжиті заходи по виключенню впливу на людину відчутних електричних розрядів і струмів стікання. Гранично припустимі значення напруженості нормуються для електричного поля не перекрученого присутністю людини. Напруженість електричного поля визначається на висоті 1.8м від рівня землі, а в приміщенні від рівня підлоги.

Припустима тривалість перебування експлуатаційного персоналу регламентується ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.002 - 84 . Відповідно до ДСТ, гранично припустимого рівень напруженості електричного поля, що впливає, установлюється рівним 25кВ/м. Перебування електричного поля напруженістю 25 кВ/м без застосування засобів захисту не допускається, а в поле до 5 кВ/м включно допускаються в плині робочого дня. При напруженості від 20 до 25 кВ/м час перебування персоналу не повинне перевищувати 10 хв., а при напруженості 5-20 кВ/м обчислюється по формулі (9.1):

Т = 50 / Ео - 2, (9.1)

де Т - припустимий час перебування в електричному полі при відповідному рівні напруженості, ч;

Ео - напруженість електричного поля, що впливає, у контрольованій зоні, кВ/м;

Припустимий час перебування в електричній зоні може бути реалізоване одноразово й вроздріб протягом робочого дня. В інший робочий час напруженість поля не повинна перевищувати 5 кВ/м. При знаходженні персоналу протягом робочого дня в зонах з різною напруженістю електричного поля час перебування обчислюється по формулі (9.2):

Т_пр = 8(t_Е1 / T_E1 + t_Е2 / T_E2 + ... + t_EN / T_EN), (9.2)

де Т_пр - наведений час, еквівалентне по біологічному ефекті

перебуванню в електричному полі нижньої границі нормованої напруженості, ч;

t₁, t_2, ... t_EN - час перебування в контрольованих зонах з напруженістю E₁, E₂, E_N, ч;

Т_E1, Т_E2, … , T_EN - припустимий час перебування в електричному полі для відповідних контрольованих зон. Величина T_np не повинна перевищувати 8 ч.

Для ліній електропередачі, що проходять поза населеними пунктами, правилами охорони електричних мереж установлене поняття " охоронна зона". Земельні ділянки, що входять в охоронну зону, не вилучаються в землекористувачів. У межах цієї зони забороняється виробництво яких-небудь робіт, за винятком сільськогосподарських, без узгодження з організацією, що експлуатує лінії. Ширина охоронної зони залежить від напруги ВЛ. Охоронна зона уздовж ВЛЕП установлюється у вигляді повітряного простору над землею, обмеженого паралельними вертикальними площинами, що відстоять по обох сторони лінії на відстань від крайніх проводів по горизонталі, зазначеному нижче (ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.051 -90). Електробезпечність - це система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого й небезпечного впливу електричного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля й статичної електрики.

Електромагнітне поле (ЭМП) варто розглядати складається із двох полів: електричного й магнітного.

Електричне поле в електроустановках виникає при наявності напруги на струмоведучих частинах, а магнітне - при проходженні струму по цих частинах.

Прийнято вважати, що при малих частотах (50 Гц) електричного й магнітного поля не зв'язані і їх можна розглядати роздільно, як і надаване ними вплив на біологічний об'єкт.

Розрахунками встановлено, що поглинена тілом людини енергія магнітного поля приблизно в 50 разів менше поглиненої їм енергії електричного поля.

Вимірами встановлено, що напруженість магнітного поля в робочих зонах ВРП й ВЛ напругою до 750 кВ включно не перевищує 25 А/м , у той час як шкідлива дія магнітного поля на біологічний об'єкт проявляється при напруженості в 150-200 А/м.

На підставі цього зроблений вивід про те, що негативна дія на організм людини ЭМП обумовлено електричним полем; біологічним впливом магнітного поля можна зневажити.

Вплив електричного поля промислової частоти на людину оцінюється величиною струму, що стікає з людини в землю. Цей струм пропорційний кількості енергії електричного поля, що поглинає тілом, (тобто заряду) і залежить від положення людини щодо струмоведучої частини й землі.

Дотик людини, що має контакт із землею, до металевого предмета, ізольованому від землі, супроводжується проходженням через людину в землю розрядного струму, що викликає болючі відчуття, а іноді супроводжується іскрінням у місці зіткнення.

Іскровий розряд і пов'язані з ним болючі відчуття перешкоджають нормальному проведенню ремонтних й експлуатаційних робіт, особливо на висоті, тому що інстинктивна реакція людини на болючі відчуття може привести до його падіння.

Електричне поле, що створює струм до 50 мкА не робить істотного впливу на здоров'я людини навіть при тривалому протіканні, болючі відчуття відсутні.

В електроустановках СВН реальний струм через тіло людини може значно перевищувати 50 мкА, у ВРП 500 кВ I_Tmax = 225 мкА (I_ср = 130 мкА); у ВРП 750 кВ I_Tmax = 300 мкА (I_ср = 180 мкА). При підйомі на опору I_T міняється (зростає); перебуваючи на траверсі в крайньої фази ВЛ 500 кВ I_Tmax ? 500 - 600 мкА.

Для зниження струму застосовуються спеціальні костюми, що екранують, і екрани.

10. РОЗРАХУНОК ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИСТРОЇВ РЕЛЕЙНОГО ЗАХИСТУ

Як заміна для порівняння (індекс 1) прийнятий пристрій захисту типу ПДЭ-2003 для захисту ПЛ 330 кВ із боку підстанції Зоря. Вартість комплекту 28 тис. грн. Установлений пристрій типу L 60 (індекс 2), цей захист має більше високу чутливість, швидкодією, споживає меншу потужність. При використанні пристрою L 60 можливе налагодження без розривів електричних ланцюгів, що відповідає кращим зразкам світових фірм. Ціна пристрою 155 тис. грн.

Порівняння економічної ефективності запропонованих варіантів проводимо по різниці наведених витрат. Вихідні дані для розрахунків наведені в таблиці 10.1.

Таблиця 10 .1 - дані для розрахунку економічної ефективності пристроїв РЗА

Найменування показника	Позначення	ЭПЗ-2003	L 60
Вартість захисту, грн.	Кс	28000	155000
Витрати на монтаж, грн.	Км	280	15500
Витрати на наладку, грн.	Кн.	140	15500
Параметр потока відмов, відмов/год	щi	0,1	0,05
Середній час відновлення, год/відмов	tа.р.з.	6	3
Трудомісткість обслуговування, тис. грн	Т0	300	300

Сумарні капіталовкладення на спорудження релейного захисту, тис. грн.:

К_і = К_c + К_м + Кн (10.1)

де К_с - вартість пристрою релейного захисту, грн.;

К_м - витрати на монтаж пристрою, грн.;

К_н - витрати на налагодження пристрою, тис. грн.

К₁ = 28 + 0,28 + 0,14 = 28,42

К₂ = 155 + 15,5 + 15,5 = 186

Річні амортизаційні відрахування, тис. грн. /рік:

А_р = p_a · К_і , (10.2)

де p_a - коефіцієнт амортизаційних відрахувань, приймається рівним

0,1.

А_р1 = 0,1 * 28,42 = 2.842

А_р2 = 0,1 * 186 = 18.6

Річні витрати на обслуговування, тис. грн. /рік :

В = р_o · К_і , (10.3)

де р_o - коефіцієнт відрахувань на обслуговування, приймається рівним

0,01.

В ₁ = 0,01 * 28,42 =0.28

В ₂ = 0,01 *186 = 1.86

Річні експлуатаційні витрати, тис. грн. /рік :

І = А_р + В (10.4)

І₁ = 2.842 + 0.28 = 3.122

І₂ = 18.6 + 1.86 = 20.46

Середній час відновлення, год/відмов :

T_ві = t_а.р.з./8760 (10.5)

T_{ві (1)} = 6 / 8760 = 6,8 * 10^-4

T_{ві (2)} = 3 / 8760 = 3,4 * 10^-4

Коефіцієнт змушеного простою електроустановки при раптовому відключенні її внаслідок зайвого або помилкового спрацьовування розглянутого релейного захисту:

К_ЗП= щ_і · T_в (10.6)

де щ_і - параметр потоку відмови (частота відмов), відмова/год;

T_в - тривалість аварійного ремонту, год/відмова

К_ЗП(1) = 0,1 * 6,8 * 10^-4 = 0,68 •10^-5

К_ЗП(2) = 0,05 * 3,4 * 10^-4 = 0,17•10^-5

Імовірний річний збиток, тис. грн. :

У_СН =0.5* T_ві* Т_о (10.7)

де Т_о- трудомісткість обслуговування

У_СН1 = 0,5 *6,8 * 10^-5 * 300 * 10³ = 102

У_СН2 = 0,5 * 0,17 * 10^-5 * 300 * 10³ = 2,55

Наведені річні витрати по розглянутих варіантах визначаємо як, грн :

В_р = p_н · K_і + І_і + У_сн (10.8)

де р_н - коефіцієнт дисконтування капіталовкладень (ГКД 340.000.001-95, Міненерго України. - Київ - 1995 - 34 с.) приймається рівним 0,01.

В_р1 = 0,01 · 28420 + 3122 + 102000 = 105406

В_р2= 0,01 · 186000 + 20460 + 2550 = 24870

Річний економічний ефект релейного захисту становить , грн:

Е = В_р1 - В_р2 (10.9)

Е = 105406-24870=80536

Порівняльна оцінка техніко-економічної ефективності пристроїв релейного захисту наведена в таблиці 10.2.

Таблиця 10.2 - Порівняльна оцінка техніко-економічної ефективності

Найменування	ПДЭ-2003	L 60	L 60 до ЭПЗ, %
Вартість пристрою, грн.	28000	155000	553
Частота відмов, рік/відмов	0,1	0,05	50
Час відновлення, год/відмов рік/відмов	6,8*10-4	3,4*10-4	50
Корисна потужність, 103 кВт	50	50	100
Питомі збитки, грн/кВт•год	2800	2800	100
Річні експлуатаційні витрати,грн	3122	20460	655
Коефіцієнт вимушеного простою	0.68	0.17	25
Можливі річні збитки, грн.	102000	2550	2.5
Річні приведені витрати, грн.	105406	24870	23
Економічний ефект, грн.	-	80536	-

Розрахунки економічної ефективності показали, що застосування сучасного більш вдосконаленого пристрою L 60 економічно вигідно, хоча вартість самого терміналу більша, але витрати на придбання і монтаж окупаються протягом року. Річний економічний ефект становить 80536 грн, а також пристрій містить у собі функції резервування, реєстрації , АПВ, ПРВВ і зручна в експлуатації.

ВИСНОВОК

Дана робота виконана відповідно до вимог ПУЕ, що діють нормативами, відповідно з технічним завданням і погоджене з НЭК “Укрэнерго” і Південною енергетичною системою.

У даній дослідницькій роботі наведені принципові схеми релейних захистів ПС Зоря.

Вибір пристроїв РЗА заснований на наявності швидкодіючого резервування відключення КЗ на лініях. Таке швидкодіюче резервування здійснюється дублюванням основних і резервних захистів, виконаних на різних принципах.

Основні захисти повинні мати миттєву дію. Як основні захисти передбачаються диференціальні струмові захисти.

Як резервні захисти передбачаються ступінчаті дистанційні захисти від всіх видів КЗ і направлені струмові захисти нульової послідовності з їхнім прискоренням по каналах зв'язку. Резервні захисти повинні забезпечувати далеке резервування.

Виходячи із цього, на розглянутої ПЛ 330 кВ із боку ПС Зоря:

· У якості 1 комплекту основного захисту лінії встановлена L 60, фірми General Electric Multilin, що задовольняє всім вимогам з інтерфейсом прямого підключення до оптоволоконного кабелю своєї лінії.

· У якості 2 комплекти основні й резервні захисти лінії установлені REL 521 , фірми ABB, що задовольняє всім технічним вимогам з інтерфейсом прямого підключення до оптоволоконного кабелю суміжної лінії.

· Такий вибір пристроїв дозволяє мати дубльований як по апаратних засобах, так і по каналах зв'язку.

· На вимикачах 330 кВ передбачені ПРВВ.

Частково передачі сигналів релейного захисту використовуються інтерфейси прямого підключення по оптоволоконному кабелю в складі терміналів захисту.

Для ланцюгів релейного захисту ПЛ 330 кВ Зоря. використовуються два сигнали:

· Відключення ВЛ 330 кВ.

· Прискорення резервних захистів ВЛ 330 кВ.

На ПЛ 330 із боку ПС Зоря передбаченай система збору й передачі на верхній рівень інформації від знову встановлюваних пристроїв РЗА на мікропроцесорній основі.

Конфігурування логік REL 521 й REB 551 виконано за допомогою програмного забезпечення фірми АВВ “САР 531”, а L 60 - з використанням програмного забезпечення “General Electric Multilin” “ENERYSTA UR Setup”

Незважаючи на те, що капітальні витрати й річні експлуатаційні витрати у випадку використання більше сучасного й удосконаленого релейного захисту типу L 60 значно більше відповідних показників традиційних захистів, проте як релейний захист ПЛ 330 кВ із боку підстанції Зоря приймається захист L 60, що забезпечує менший річний збиток від недовідпустки електроенергії, а також містить у собі функції резервування, реєстрації, АПВ, ПРВВ і зручна в експлуатації. Новий захист має більше високу чутливість, швидкодію, споживає меншу потужність. При використанні даного пристрою можливе налагодження без розривів електричних ланцюгів, що відповідає кращим зразкам світових фірм.

схема реле захист підстанція

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Дифференциально-фазная защита линий L 60. Руководство по пользованию серии УР. Версия 31х. Manual P/N: 1601 - 0082 - C2. General Electric Multilin, 2002.

2. Основи охорони праці: Навчальний посібник / За ред. проф. Березуцького В.В.-Х.: Факт, 2005.- 480 с.

3. Мероприятия ВЛ 330 кВ ПС Заря с расширением и реконструкцией ОРУ 330 кВ ПС Заря. Рабочий проект. Схемы внутренней конфигурации микропроцессорных защит . REL 521. // Укрэнергосетьпроект, 2005, Харьков.

4. Мероприятия ВЛ 330 кВ ПС Заря с расширением и реконструкцией ОРУ 330 кВ ПС Заря. Рабочий проект. Схемы внутренней конфигурации микропроцессорных защит . REB 551. // Укрэнергосетьпроект, 2005, Харьков.

5. Чернобровов Н. В. Релейная защита. Учебное пособие для техникумов. Издание 4-е, дополненное и переработанное. М., “Энергия”, 1971.

6. Типовые решения, разработанные институтом “Энергосетьпроект” по защите ВЛ 330 кВ. М. 1977.