Енергетичне обстеження системи водопостачання насосної станції

Завданням економічного механізму енергозбереження є стимулювання раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів, створення виробництва і широкого застосування енергетично ефективних технологічних процесів, обладнання та матеріалів.

Економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають [2]:

а) комплексне застосування економічних важелів та стимулів для орієнтації управлінської, науково-технічної і господарської діяльності підприємств, установ та організацій на раціональне використання і економію паливно-енергетичних ресурсів;

б) визначення джерел і напрямів фінансування енергозбереження;

в) створення бази для реалізації економічних заходів управління енергозбереженням у вигляді системи державних стандартів, які містять показники питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для основних енергоємних видів продукції та технологічних процесів в усіх галузях народного господарства;

г) використання системи державних стандартів у сфері енергозбереження при визначенні розмірів надання економічних пільг та застосування економічних санкцій;

д) введення відрахувань від вартості фактично використаних підприємствами паливно-енергетичних ресурсів;

е) введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами;

є) застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих;

ж) надання юридичним і фізичним особам субсидій, дотацій, податкових, кредитних та інших пільг для стимулювання розробок, впровадження патентних винаходів та використання енергозберігаючи технологій, обладнання і матеріалів;

з) матеріальне стимулювання колективів та окремих робітників за ефективне використання та економію паливно-енергетичних ресурсів, впровадження розробок, захищених патентом.

Економія енергоресурсів визначається як різниця між нормативами базовими і фактичними (звітними) питомими витратами ПЕР, помножена на кількість виробленої продукції відповідно до методики визначення величини економії паливно-енергетичних ресурсів.

Матеріальне стимулювання здійснюється:

- за ефективне використання енергоресурсів здійснюється шляхом преміювання працівників у межах установленої частки вартості зекономлених ПЕР.

- для колективів підприємств та їх структурних підрозділів (цехів, служб, відділів і т.ін.) - щомісячно або щоквартально за фактичну економію ПЕР у поточному виробництві і проводиться після підбиття підсумків за звітний період.

- для окремих працівників за впровадження енергоощадних технологій та обладнання - у порядку, передбаченому діючими положеннями про винагородження за впровадження нової техніки та технологій.

- для окремих працівників організацій та установ за виконання науково-дослідних робіт та розроблення нормативної бази енергозбереження - після введення в дію нормативних документів.

- для матеріального стимулювання колективів окремих виробничих структурних підрозділів підприємств (далі - цехи) - норми питомих витрат кожного енергоносія на виробництво продукції цеху.

Для підприємств у разі розрахунку економії ПЕР у виробництві як нормативні (базові) питомі витрати ПЕР допускається застосовувати:

1) для матеріального стимулювання колективів окремих виробничих структурних підрозділів підприємств (далі - цехи) - норми питомих витрат кожного енергоносія на виробництво продукції цеху.

2) для підприємств у цілому - наскрізні норми питомих витрат ПЕР на виробництво товарної продукції.

До товарної продукції належать:

- основна товарна продукція підприємства;

- похідні енергоносії, самостійно вироблені підприємством і відпущені стороннім споживачам (теплова енергія, кисень, стиснене повітря, вода, холод, тощо);

- напівфабрикати, товари народного споживання та всі інші види робіт і послуг для сторонніх споживачів.

До завершення розроблення та впровадження науково обґрунтованих методик розрахунків норм для підприємств у цілому як базові питомі витрати використовуються фактичні питомі витрати ПЕР попереднього року або іншого року, що передує звітному, якщо він визначений базовим відповідним органом управління, та за умови погодження з Держкоменергозбереження.

Підставою для матеріального стимулювання трудових колективів і окремих працівників підприємств, організацій та установ є розрахунок вартості зекономлених придбаних ПЕР. Розрахунок проводиться за даними бухгалтерської звітності з використанням як допоміжної інформації даних оперативного обліку в підрозділах підприємства. Для підприємств обов'язковою умовою застосування цього Положення є наявність затверджених у встановленому порядку питомих норм витрат ПЕР.

Економією енергоресурсів вважаються як пряма економія енергоносіїв на технологічні потреби, так і економія енергоносіїв, витрачених на виробництво на підприємстві напівфабрикатів, змінного обладнання, комплектувальних виробів.

Розрахунки і звітні дані, які підтверджують економію ПЕР, оформляються економічними службами підприємства, підписуються головним енергетиком і головним технологом підприємства, начальником планового відділу, головним бухгалтером, головним економістом і затверджуються керівником підприємства.

Перевірка об'єктивності розрахункових даних щодо економії ПЕР здійснюється за заявками підприємств спеціалізованими організаціями з проведення енергетичних обстежень, атестованими Держкоменергозбереження на право їх проведення. Витрати на проведення енергетичних обстежень (енергетичний аудит) зараховуються до валових витрат цього підприємства.

Кошти, використані підприємством для матеріального стимулювання за економію ПЕР, зараховуються до валових витрат. Загальна сума коштів, що спрямовуються на матеріальне стимулювання, не повинна перевищувати 30 відсотків вартості зекономлених придбаних енергоресурсів.

Кількість зекономлених ПЕР для розрахунку коштів, які використовуються на матеріальне стимулювання за зниження питомих витрат ПЕР на підприємствах, визначаються накопичувальним підсумком за результатами роботи підприємства (цеху, відділу) за останні 6 місяців. Якщо за попередні 5 місяців мали місце перевитрати ПЕР, то розмір фонду, який спрямовується на матеріальне стимулювання колективу, підлягає зменшенню на величину, яка відповідає цим перевитратам.

Матеріальне стимулювання працівників цехів підприємства проводиться за наявності фактичної економії ПЕР у цьому цеху, розрахованої за різницею питомих витрат, незалежно від економії або перевитрат ПЕР у цілому по підприємству.

До 15 відсотків коштів, які належать цехам на матеріальне стимулювання за економію ПЕР, можуть бути направлені керівником підприємства на преміювання працівників за проведення організаційно-технічних заходів, які сприяли зниженню енергоємності продукції.

Першочерговому матеріальному заохоченню підлягають працівники енергетичних, технологічних або інших споріднених служб залежно від специфіки виробництва. Преміювання проводиться тільки за наявності економії придбаних палива, електроенергії та інших енергоносіїв у цілому по підприємству накопичувальним підсумком за 6 місяців з коригуванням розмірів премії.

Керівнику підприємства надається право знижувати розмір премії або позбавляти її повністю за невиконання завдань щодо зниження енергоємності продукції, використання вторинних енергетичних ресурсів, за перевитрати окремих видів палива або електроенергії. Позбавлення та зниження розміру премії оформлюється мотивованим наказом по підприємству.

Розмір премій у межах суми, яка виділяється для преміювання трудового колективу, затверджується наказом по підприємству в установленому порядку.

Перелік посад і професій, які підлягають преміюванню, установлюється відділом праці і зарплати за погодженням з керівництвом цехів і служб та затверджується керівником підприємства.

Інші особливості застосування цього Положення для матеріального стимулювання працівників підприємств та організацій визначаються їх керівниками за погодженням з профспілковими комітетами.

5. Розділ з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях

5.1 Загальна характеристика об'єкта дослідження

Об'єктом дослідження є насосна станція ІІ підйому призначена для подачі води водоспоживачам. Насосна станція належить до 1 категорії надійності і подає воду із резервуарів чистої води у мережу виробництва.

У машинному приміщенні розміщаються два насоси марки Д200х36 та один резервний насос марки Д 320х50. На території насосної станції влаштований під'їзд до будівлі насосної станції та пішохідні доріжки. Під'їзди й пішохідні доріжки систематично очищаються від бруду та снігу, а в темну пору доби освітлюватися. Ширина пішохідної доріжки є не менше ніж 1,0 м.

На території насосної станції встановлені таблички із зазначенням номерів телефонів рятувальних служб підприємства, а також порядку виклику пожежної охорони, місць розміщення засобів пожежогасіння, схеми розташування гідрантів.

Колірна обробка виробничих приміщень і фарбування устаткування відповідає вимогам СН 181-70 «Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных зданий промышленных предприятий».

Підлога в приміщенні є щільною, має тверде покриття з рівною поверхнею, зручна для чищення та ремонту, і не слизька, і не є джерелом утворювання пилу. Підлога в приміщенні цементобетонна, вкрита лінолеумом світло-коричневих відтінків. Поверхня підлоги рівна, без вибоїн, неслизька і зручна для очищення та вологого прибирання. Стеля покрита білою водоемульсійною фарбою. У приміщенні є вхідні двері та п'ять вікон, на вікнах штори. У приміщенні диспетчерського пункту в кожній розетці є фаза нуль, а сама будівля заземлене по контуру. Розеток у приміщенні три. Вимикачів сім. Освітлення бічне природне - 2 вікна і штучне - лампи розжарювання класу Е в кількості 2 штук (80 Вт). У приміщенні знаходяться шафа, два робочих столи і три стільці.

У дверних прорізах виробничих та допоміжних приміщень не має порогів та виступів, двері відчиняються назовні.

Територія насосної станції огороджена, упорядкована, забезпечена зовнішнім освітленням. Для ремонту агрегатів в машинному залі передбачено ремонтний майданчик, обладнаний краном мостовим електричним і достатній для розміщення всіх деталей найкрупнішого агрегату, що є на станції. Через трубопроводи та інші місця, які прокладені на підлозі станції, що є небезпечними і незручними для проходу, встановлені перехідні містки, завширшки 0,8 м, з поручнями заввишки 1 м, а на спусках і підйомах добре укріплені драбини з поручнями. Драбини переходів через трубопроводи, а також до окремих майданчиків біля засувок, мають кут нахилу не більше 60 градусів.

Заглиблені приміщення сполучаються з наземними частинами і виходами з будівель по відкритих драбинах шириною не менше 0,7 м з кутом нахилу не більше 45 градусів.

Ширина робочих проходів, розташованих на висоті 0,8 м над підлогою, або майданчиків для обслуговування ємностей складає не менше 0,6 м. Проходи і майданчики захищені на висоту не менше 1 м із зашиванням знизу на висоту 0,1 м.

Висота приміщень від підлоги до низу виступаючих конструкцій перекриття є не менше 2,2 м. Висота приміщень від підлоги до низу виступаючих частин комунікацій і устаткування в місцях регулярного проходу людей є не менше 2 м. Ширина проходів складає не менше 1 м, коридорів - 1,4 м, дверей 0,8 м, сходових маршів і майданчиків -1,05 м.

Насосна станція, заглиблена нижче за рівень землі, є надійно ізольованою від ґрунтових вод і затоплення поверхневими водами.

На станціях з вантажно-підйомними механізмами висота машинного залу є такою, що між низом переміщуваного вантажу і верхом встановленого устаткування забезпечується відстань не менше 0,5 м.

Насосні агрегати, розподільні щити, трубопроводи, арматура, прилади, допоміжні механізми розміщені так, що до них забезпечено вільний доступ.

Експлуатація насосних станцій, проведення ремонтних або аварійних робіт організовуються відповідно до вимог Правил технічної експлуатації систем водопостачання.

3.2 Аналіз потенційних небезпечних та шкідливих факторів досліджуваного об'єкту

Водопровідні насосні станції (ВНС) є одним із найважливіших елементів в системах водопостачання та водовідведення і, з погляду безпеки праці, є акумуляторами ряду специфічних небезпечних і шкідливих виробничих чинників. Відповідно до ГОСТ 12.3.006-75 на ВНС присутні наступні небезпечні і шкідливі виробничі чинники:

- механічні небезпечні фактори - рухомі елементи устаткування, вали електродвигунів і насосів, вантажопідйомні крани, падаючі предмети та інструменти обслуговування устаткування на висоті;

Механічна небезпека зумовлена наявністю рухомих частин в електродвигунах та з'єднувальних муфт. Заходами безпеки є захисні кожухи встановлені над муфтою та кінцями приводного та відомого валу та захисний корпус електродвигуна, які захищають людину від контакту з частинами агрегату.

З електронебезпеки станція відноситься до класу почищеної небезпеки, так як станція має багато частин (пилу, стружки) металу та вологість 80%, обмотки проводів знаходяться в запиленому стані з місцевими тріщинами.

Електронебезпека також зумовлена наявністю трифазної напруги 380 В, якою живляться привідні електродвигуни. Безпека обумовлена заземленням електропровідних елементів, використанням запобіжних засобів.

Системи трубопроводів, що працюють під тиском, забезпечуються запобіжними пристроями: клапанами (важільними і пружинними) і мембранами (розривними). Клапани використовуються для автоматичного випуску надлишку рідини з системи при аварійному зростанні тиску. Розривні мембрани застосовуються для захисту при аварійному швидкому зростанні тиску. Для регулювання системою водопостачання використовуються контрольно-вимірювальні прилади і автоматика. Контрольно-вимірювальна апаратура перевіряється не рідше 2х разів на рік спеціальними організаціями.

Гідравлічне випробування трубопроводів проводять пробним тиском, регламентованим правилами. Матеріали трубопроводів застосовують в залежності від робочого тиску, а також допустимих напружень для матеріалів. У період експлуатації здійснюються перевірку подібних компенсаторів, проводять перевірку пробним тиском.

Аварійна зупинка насосного агрегату проводиться при:

- загрозі небезпеки життя обслуговуючого персоналу;.

- відчутті запаху горіння або появи диму електродвигуна;

- перевищенні температури нагріву підшипників електродвигуна чи насоса;

- появі різкого, відмінного від звичайного, металічного звуку при роботі;

Після аварійної зупинки провести запуск резервного агрегату і про свої дії повідомити диспетчера і адміністрацію.

3.3 Санітарно-гігієнічні умови та шкідливі фактори на досліджуваному об'єкті

Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів:

- знижена температура повітря у виробничих приміщеннях;

3.3.1 Мікроклімат та повітря робочої зони

Мікроклімат робочої зони визначається такими параметрами як температура, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря, теплове випромінювання, виходячи з категорії виконуваних робіт по важкості, характеристиці приміщень, по надлишку тепла із урахуванням періодів року.

Мікроклімат на дільниці насосної станції:

- температура повітря становить 21 С;

- швидкість руху повітря 0,12 м/сек;

- відносна вологість повітря 42%.

Згідно з ГОСТ 12.1.005-88 нормативні значення для робочих місць керування процесом: температура повітря , швидкість руху повітря до 0,4 м/с, вологість повітря 75%, та СНиП 2.04.05, показники мікроклімату знаходяться в допустимих межах.

3.3.2 Освітленість робочої зони

Природне освітлення в машинному залі та допоміжних приміщеннях здійснюється через віконні прорізи. На об'єкті використовується комбіноване освітлення при якому природне доповнюється штучним або місцевим за допомогою ламп розжарювання. Напруженість аналізаторних функцій зору згідно з СНіП ІІ-4-79 категорія зорових робіт - ІV, норма освітлення складає 300 лк.

3.3.3 Шум і вібрації

Джерелами шуму й вібрації є насосні агрегати. Шум негативно впливає на здоров'я людини, усилює стомлюваність працюючого, сприяючи тим самим виникненню травм і помилок в роботі, а також зниженню працездатності людини.

Рівень шуму становить 71-79 дБ, що не більше нормативного значення 80 дБА, відповідно до ДСТУ 2293-99.

Вплив вібрації на об'єкті за даними перевірки знаходиться в межах норм і відповідає групі В. Нормовані значення відповідають діапазону від 2,3 до 4,5 мм/с за стандартом ISO 10816-3:1998 (Е).

3.4 Забезпечення безпеки об'єкту в надзвичайних ситуаціях

3.4.1 Пожежна безпека

Насосна станція являє собою одноповерхову будівлю. Вона складається з трьох кімнат, в двох з яких встановлено насосне обладнання. В одній з кімнат є розподільні устрої, електрощитові. У будівлі наявний один евакуаційний вихід.

Насосна станція має категорію «Д» з пожежної безпеки згідно ДСТУ 2272-93. В даному приміщенні негорючі рідини і матеріали у холодному стані. Допускається відносити до категорії «Д» приміщення, в яких знаходяться горючі рідини в системах змащування, охолодження та гідроприводу обладнання, в кількості не більше 60 кг на одиницю обладнання у разі тиску не більше 0,2 МПа; кабельні електропровідники до обладнання, окремі предмети меблів на місцях.

Основні причини виникнення пожеж:

- несправність електрообладнання;

- куріння в неналежному місці;

- перегрів в несправних вузлах машин внаслідок тертя;

- запалення від іскри.

Виникнення пожежі можливо, якщо на об'єкті є горючі речовини, окислювач та джерела запалювання. Для оцінки пожежної небезпеки проаналізовано ймовірність взаємодії цих трьох факторів, а також їх загроза для життя людей та можливий розмір матеріальних збитків від пожежі.

Горючий компонент в розглянутому приміщенні: віконні рами, двері, ізоляція силових, ізоляція з'єднувальних кабелів.

Джерелами запалювання можуть виявитися електричні іскри, дуги і перегріті ділянки елементів. Джерела запалювання виникають в електричних і електронних приладах, пристроях, що застосовуються для технічного обслуговування елементів.

Об'єкт обладнаний пожежним зв'язком. Він є телефонним і двостороннім.

На насосній станції присутнє протипожежне водопостачання. Присутні первинні засоби пожежогасіння, а саме один вуглекислотний вогнегасник типу ОУ-3 та ящик з піском. Вогнегасник та пожежний кран знаходяться в коридорі.

Вогнегасник ОУ-3 застосовують для гасіння рідких та твердих речовин (крім тих, що можуть горіти без доступу повітря), а також електроустановок, що знаходяться під напругою до 1000 В.

Висновки

В результаті виконання даної дипломної роботи було проведено енергетичне обстеження системи водопостачання насосної станції ПАТ «СМНВО ім. Фрунзе». Були розглянуті питання раціонального використання водних ресурсів на промисловому підприємстві, виконана обробка даних основних виробничих показників, представлено та проаналізовано методи регулювання насосних агрегатів. В розділі економіки представлено розвиток матеріального стимулювання енергоощадних заходів на підприємстві, а також виконано економічний розрахунок запропонованих енергозберігаючих заходів.

Для ефективної роботи насосних станцій, було запропоновано декілька варіантів енергозберігаючих заходів:

1) організація водопостачання трьома насосами типу КМ 100-80-160 з ступеневим їх регулюванням. Вартість такого заходу складає 66754 грн., а економія - 126796 грн./рік. Строк окупності енергозберігаючого заходу складає 0,6 року, а питома енергоємність 0,07 кВт•год/м³.

2) організація водопостачання трьома насосами типу КМ 100-80-160, їх ступеневим регулюванням, та частотним регулюванням одного з насосів за допомогою частотного перетворювача фірми Grundfos. Вартість заходу складає 87278 грн., а економія від впровадження заходу - 133825 грн./рік. Термін окупності заходу складає 0,8 роки, а питома енергоємність - 0,06 кВт•год/м³.

В розділі охорони праці визначені небезпечні та шкідливі виробничі фактори, розраховано заземлення насосного агрегату.

В розділі програмування на ЕОМ за допомогою програми Mike Net виконано гідравлічний розрахунок мережі водопостачання

Список джерел

насосний енергозберігаючий перетворювач частотний

1. http://esco-ecosys.narod.ru/2005_3/art25.htm «Електронний журнал енерго-сервісної компанії «Экологические системы».

2. Верховна Рада України; Закон «Про енергозбереження» вiд 01.07.1994 №74/94-ВР.

3. Наказ №47/127 Державного Комітету України з Енергозбереження Міністерство Економіки України від 21.06.2000 м. Київ «Про затвердження Положення про матеріальне стимулювання колективів і окремих працівників підприємств, організацій та установ за економію паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві».

4. http://esco-ecosys.narod.ru/2005_5/art30.htm «Електронний журнал енерго-сервісної компанії «Экологические системы».

5. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=z0405-00.

6. ГОСТ 12.3.006-75.ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сетей и сооружений. Общие требования безопасности.

7. http://zakon.nau.ua/doc/? uid=1194.289.0 №55, 12.03.2010, Наказ, Правила, Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Про затвердження Правил безпечної експлуатації насосних станцій водогосподарських систем.

Размещено на Allbest.ru