Розробка елементів гнучкої інтегрованої системи віддаленого доступу до каталогу відеофайлів

/// </summary>

private void InitializeComponent()

{

this.components = new System.ComponentModel.Container();

this.Size = new System.Drawing.Size(300,300); // розмір форми в пікселях

this.Text = "Form1";// заголовок форми.

}

#endregion

Можна міняти значення параметрів, що створюються середовищем, і тоді зміни негайно відіб'ються на графічному інтерфейсі. Концепція області Windows Form Designer generated code схожа з концепцією WYSIWYG 1) редакторів HTML-коду, де можна розміщувати компоненти перетяганням, а середовище само генерує HTML-код.

Метод Main реалізує головну точку входу в програму -- тобто місце, звідки починається виконання написаного нами коду:

static void Main()

{

Application.Run(new Form1());

}

При відладці великих програм зручно використовувати нумерацію рядків, яку можна включити в пункті меню Tools/Options./Text Editor/C# -- на формі Display -- перемикач Line Numbers.

Рис. 3.20 Відображення нумерації рядків коду

При довгій роботі над кодом контрастні чорні букви на білому фоні викликають втому, тому бажано як фоновий колір встановити інший -- наприклад, сірий. Це можна зробити в Options на вкладці Environments/Font and Colors.

Рис. 3.21 Вкладка Environments/Font and Colors. Тут же можна змінити шрифт коду -- наприклад, встановити Times New Roman

В результаті режим коду приймає наступний вигляд:

Рис. 3.22 Ергономічний вид режиму коду

3.8 Властивості проекту

Розглянемо властивості проекту. У вікні Solution Explorer виділяємо назву проекту -- FirstForm, клацаємо правою кнопкою миші і вибираємо в меню пункт Properties. У вікні, що з'явилося, містяться всі властивості поточного проекту.

Рис. 3.23 Вікно Common Properties / General

У вікні властивостей міститься досить багато параметрів. Розглянемо деякі, найбільш вживані.

Вкладка Common Properties / General включає наступні властивості:

Assembly Name -- назва збірки.

Output Type -- тип компільованого додатку. За умовчанням для Windows-додатків стоїть Windows Application.

Default Namespace -- назва простору імен в коді. За умовчанням співпадає з ім'ям проекту.

Startup Object -- назва класу, що містить точку входу в програму - метод Main.

Application Icon -- шлях до файлу з іконкою додатку.

Project File -- ім'я файлу з інформацією про проект. Знаходиться усередині каталогу з проектом;

Project Folder -- шлях до файлу з проектом.

Output File -- назва файлу, що створюється при компіляції, -- вихідного файлу. Співпадає з ім'ям проекту.

На вкладці Configuration Properties / Build розглянемо деякі властивості.

Рис. 3.24 Вікно Configuration Properties / Build

Optimize Code -- оптимізація програми, значення цієї властивості true може значно збільшити продуктивність додатку.

Allow Unsafe Code Blocks -- вирішити використання ключового слова unsafe в коді проекту.

Warning Level -- рівень попереджень, що відображаються при компіляції програми.

Treat Warnings As Errors -- сприймати всі попередження як помилки. Якщо оголосити змінну в коді, але ніде не використовувати її, при значенні цієї властивості False додаток скомпілюється, при значенні True -- ні.

Output Path -- шлях, де формується вихідний файл. Тека bin знаходиться усередині теки проекту.

Generate Debugging Information -- виводити інформацію при відладці. Ця властивість повинна бути включена: саме ці повідомлення допомагають виправляти код.

3.9 Компіляція програми

Для перевірки програми використовуються два способи відладки. Перший спосіб -- Build Solution, який перевіряє код і компілює програму, не запускаючи її. Це дуже зручно, коли ви працюєте над окремим модулем великої розробки, і немає можливості перевіряти весь продукт в цілому. Для запуску цього способу вибираємо в головному меню пункт Build --> Build Solution (або поєднання клавіш Ctrl+Shift+B).

Рис. 3.25 Пункт головного меню Build

При цьому з'являється вікно Output, в якому виводиться інформація про всі стадії компіляції.

Рис. 3.26 Вікно Output, додаток не містить помилок

Якщо в коді є помилки, вікно Output виведе повідомлення про помилки, потім з'явиться їх список, причому для відладки достатньо двічі клацнути на відповідній помилці для переходу до потрібної ділянки коду:

Рис. 3.27 Вікно Output, в коді не вистачає фігурної дужки

Інший спосіб компіляції програми -- Debug, при якому перевіряється код, компілюється програма і формується призначений для користувача інтерфейс.

Рис. 3.28 Пункт головного меню Debug

Для запуску цього способу натискаємо клавішу F5. На екрані знову з'являється вікно Output, що інформує нас про хід компіляції. Якщо додаток не містить помилок, то на екрані з'явиться готова форма:

Рис. 3.29 Додаток запущено

При запуску додатку в каталозі bin\Debug усередині каталогку проекту виникає файл FirstForm.exe і файли, необхідні для відладки. Файл FirstForm.exe і є готовий додаток. Готовий додаток для розповсюдження необхідно скомпілювати в режимі Release -- тоді з'явиться каталог bin\Release, яка міститиме тільки FirstForm.exe. Ми можемо просто скопіювати його на інший комп'ютер, і якщо там є .NET Framework, все працюватиме.

У меню Debug також розташовані всі засоби для покрокової відладки коду, які ми вже зустрічали при роботі з консольними додатками.

Яка різниця між компіляціями Build і Debug? Припустимо, що ми розробляємо додаток, який підключатиметься до бази даних на видаленому комп'ютері, недоступному у момент розробки. Додаток одержуватиме дані відразу ж при запуску. Для відладки коду програми зручніше використовувати режим Build, оскільки відладка в режимі Debug супроводжуватиметься повідомленнями про помилки, що виникають із-за неможливості підключення до іншого комп'ютера. Саме підключення також займатиме якийсь час.

Якщо ж ми розробляємо локальний додаток, режим відладки Debug є зручнішим. Далі, коли ми запускатимемо додатки, матися на увазі буде саме цей режим.

4. ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТОВАНОЇ СИСТЕМИ

4.1 Мінімальні системні вимоги і технічна характеристика

Метою даної дипломної роботи є створення елементів гнучкої інтегрованої системи віддаленого доступу до каталогу відеофайлів

Як мова програмування для реалізації поставленого завдання була обрана C#. Склад розробленого програмного комплексу:

· VideoCatalog.exe: клієнтьска частина программи каталогу відео файлів;

· Interop.WMPLib.dll: бібліотека видаленої взаємодії клієнтської частини програми та інтегрованого плеєра.

· AxInterop.WMPLib.dll: клієнтська бібліотека видаленої взаємодії.

Мінімальні системні вимоги:

· IBM-сумісний комп'ютер, не нижче Pentium I-200ММХ, RAM-32Mb, SVGA-800*600*16bit

· Операційна система Windows 98/ME/2000/XP;

· Вільний простір на жорсткому диску не менше 5Мб.

Технічні характеристики програми:

· програма не вимагає інсталяції;

· програму можна запускати з будь-якого зручного користувачу каталога, оскільки при запуску програма робить каталог, в якому знаходиться, поточним;

4.2 Опис логіко-функціональної структури та алгоритмів роботи системи

Зберігання відеофайлів і доступ до них здійснюється по наступній схемі:



Рис. 4.1 Схема доступу до каталогу відеофільмів

Тут представлена схема видаленого доступу до каталогу учбових фільмів, яка використовується в мультимедійних класах.

Навчальні фільми зберігається на сервері в каталозі закритого доступу, формування і контроль за цілісністю якого здійснює лаборант. Доступ до каталогу відеофайлів можливий з мультимедійних класів тільки після авторизації користувача. Після чого користувач має можливість проглядання відеофільму і читання супровідної інформації без права редагування вмісту каталогу.

Система передбачає пошук файлів з тематики і назви. При цьому тематика і короткий опис фільму міститься в супровідному файлі, який розташований в тому ж каталозі, що і відеофайл, має таку ж назву і розширення inf.

Структура каталогу, де зберігаються відеофайли має наступний вигляд:

Рис. 4.2 Структура каталогу, де зберігаються відеофайли

Як ми бачимо, кожному навчальному фільму привласнений свій номер в реєстрі. Назва теки і файлів, які вона містить, співпадають з цим номером.

Пошук відеофайлів по ключовому слову в описі здійснюється по наступному алгоритму:

Рис. 4.3 Алгоритм пошуку файлу по ключовому слову

4.3 Опис інтерфейсу користувача системи

При старті програми на екрані з'являється робоче вікно програми (рис 4.4):

Рис 4.4 Робоче вікно програми

Програма має стандартний інтерфейс Windows. У лівій частині робочого вікна розташовано дерево каталогів відео-файлів доступних для перегляду. Весь каталог відсортований за абеткою (рис 4.5).

Рис 4.5 Дерево каталогу відео-файлів

У правій нижній частині головного вікна програми розташований блок опису виділеного файлу (рис 4.6):

Рис 4.6 Блок опису виділеного файлу

У випадку якщо необхідно швидко знайти який-небудь файл по його імені або опису в програмі передбачений пошук (рис 4.7)

Рис 4.7 Блок пошуку

Всі файли що задовольняють параметрам пошуку будуть відображені в каталозі «Знайдено» в дереві каталога (рис 4.8)

Рис 4.8 Відображення результатів пошуку

По подвійному кліку на вибраному файлі розташований в центральній частині головного вікна програми відеоплеєр, почне відтворення даного файлу (рис 4.9)

Рис 4.9 Вбудований відеоплеєр

При бажанні можна розвернути зображення на весь екран.

4.4 Програмна реалізація та опис основних процедур і функцій розробленої системи

При старті програми формується дерево каталога відео-файлів першого рівня, тобто без формування вкладених каталогів, при цьому виконується наступний код:

private void Form1_Load(object sender, EventArgs e)

{

treeView1.BeginUpdate();

TreeNode node = new TreeNode("Знайдено");

node.Tag = "dir";

node.ImageIndex = 0;

node.SelectedImageIndex = 1;

treeView1.Nodes.Add(node);

try

{

DirectoryInfo diRoot;

diRoot = new DirectoryInfo(root);

DirectoryInfo[] dirs = diRoot.GetDirectories();

foreach (DirectoryInfo dir in dirs)

{

TreeNode subNode = new TreeNode(dir.Name);

subNode.Tag = "dir";

subNode.ImageIndex = 0;

subNode.SelectedImageIndex = 1;

treeView1.Nodes.Add(subNode);

}

}

catch { ;

treeView1.EndUpdate();

toolStripStatusLabel1.Text = "Ready";

}

При переміщенні курсора по директоріях каталогу відбувається наповнення вмістом виділеного каталога. Даний метод дозволяє нам заощадити час на завантаженні повного дерева каталога і при цьому ми завжди можемо побачити только-то додані файли.

private void treeView1_AfterSelect(object sender, TreeViewEventArgs e)

{

if (treeView1.SelectedNode.Tag.ToString() == "dir")

{

AddDirectories(e.Node);

if (e.Node.Nodes.Count > 0)

{

e.Node.Expand();

}

}

richTextBox1.Text = "";

try

{

StreamReader str;

string path = treeView1.SelectedNode.FullPath.ToString() + ".inf";

if (treeView1.SelectedNode.Parent.Text == "Знайдено")

{

str = new StreamReader(treeView1.SelectedNode.Tag.ToString() + ".inf");

}

else { str = new StreamReader(root + path); }

richTextBox1.Text = str.ReadToEnd();

str.Close();

}

catch { ;

}

В тому разі якщо виділений блок не є каталогом, а є файлом відбувається заповнення блоку опису виділеного файлу.

private void AddDirectories(TreeNode tnSubNode)

{

treeView1.BeginUpdate();

try

{

DirectoryInfo diRoot;

diRoot = new DirectoryInfo(root + tnSubNode.FullPath);

DirectoryInfo[] dirs = diRoot.GetDirectories();

FileInfo[] theFiles = diRoot.GetFiles("*.asf");

tnSubNode.Nodes.Clear();

foreach (DirectoryInfo dir in dirs)

{

TreeNode subNode = new TreeNode(dir.Name);

subNode.Tag = "dir";

subNode.ImageIndex = 0;

subNode.SelectedImageIndex = 1;

tnSubNode.Nodes.Add(subNode);

}

foreach (FileInfo theFile in theFiles)

{

TreeNode subFileNode = new TreeNode(theFile.Name);

subFileNode.Tag = "file";

subFileNode.ImageIndex = 2;

subFileNode.SelectedImageIndex = 2;

tnSubNode.Nodes.Add(subFileNode);

}

}

catch { ;

treeView1.EndUpdate();

}

При подвійному кліці на вибраному файлі відбувається передача його адреси у відеоплеєр і подальше програвання.

private void treeView1_DoubleClick(object sender, EventArgs e)

{

if (treeView1.SelectedNode.Tag.ToString() != "dir")

{

if(treeView1.SelectedNode.Parent.Text == "Знайдено"){

axWindowsMediaPlayer1.URL = treeView1.SelectedNode.Tag.ToString();

}else{

axWindowsMediaPlayer1.URL = root + treeView1.SelectedNode.FullPath.ToString();

}

toolStripStatusLabel1.Text = treeView1.SelectedNode.FullPath.ToString();

}

}

При використанні пошуку алгоритм роботи його діє таким чином: спочатку перевіряє збіг на ім'я файлу

private void textBox1_TextChanged(object sender, EventArgs e)

{

if (textBox1.Text.Length > 0)

{

try

{

treeView1.Nodes[0].Nodes.Clear();

DirectoryInfo diRoot;

diRoot = new DirectoryInfo(root);

DirectoryInfo[] dirs = diRoot.GetDirectories();

foreach (DirectoryInfo dir in dirs)

{

get_dir(root + "" + dir.Name + "\");

}

if (treeView1.Nodes[0].Nodes.Count > 0)

{

treeView1.Nodes[0].Expand();

}

}

catch { ;

}

else

{

treeView1.Nodes[0].Nodes.Clear();

treeView1.Nodes[0].Collapse();

}

А потім проводить пошук в змісті файлу опису, і якщо був збіг додає знайдений файл в каталог «Знайдено»

private void get_dir(string path)

{

DirectoryInfo diRoot;

diRoot = new DirectoryInfo(path);

DirectoryInfo[] dirs = diRoot.GetDirectories();

FileInfo[] theFiles = diRoot.GetFiles("*.asf");

foreach (FileInfo theFile in theFiles)

{

Regex r = new Regex(textBox1.Text);

Match m = r.Match(theFile.Name);

bool add = false;

if (m.Success)

{

add = true;

}

else

{

try

{

StreamReader str = new StreamReader(theFile.FullName + ".inf");

string intoTheFile = str.ReadToEnd();

m = r.Match(intoTheFile);

if (m.Success)

{

add = true;

}

}

catch { }

}

if (add)

{

TreeNode subFileNode = new TreeNode(theFile.Name);

subFileNode.Tag = theFile.FullName;

subFileNode.ImageIndex = 2;

subFileNode.SelectedImageIndex = 2;

treeView1.Nodes[0].Nodes.Add(subFileNode);

}

}

foreach (DirectoryInfo dir in dirs)

{

get_dir(path + "" + dir.Name + "\");

}

}

5. ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ

5.1 Організаційно-економічна частина

Важливим чинником, при процесі формування ціни, є ринкова конкуренція, яку необхідно враховувати. Для підвищення конкурентоспроможності продукту часто виникає необхідність зниження ціни продукту на ринку. Підвищенню конкурентоспроможності служить не тільки зниження ціни, але, також, і якість товару, зокрема його вигідні ознаки в порівнянні з аналогічним товаром конкурентів.

Основним моментом для розробника, з економічної точки зору, є процес формування ціни. Програмні продукти є вельми специфічним товаром з безліччю властивих ним особливостей. Багато їх особливостей виявляються і в методах розрахунків ціни на них. При розробці програмного продукту середньої складності потрібні вельми незначні засоби. Але при цьому він може дати економічний ефект, що значно буде значно перевищувати ефект від використання достатньо дорогих систем.

Слід зазначити, що у програмних продуктів практично відсутній процес фізичного зносу і старіння . Для них основні витрати йдуть на розробку зразка, тоді як процес тиражування є, зазвичай, порівняно нескладну і недорогу процедуру копіювання магнітних носіїв і супроводжуючої документації. Таким чином, цей товар володіє ринковою вартістю, що формується на базі попиту і пропозиції на дану продукцію.

5.2 Економічне обґрунтування необхідності розробки

Економічна доцільність розробки полягає в економії трудовитрат в порівнянні з ручною обробкою і отриманні достовірнішої інформації за коротший час.

Для роботи конфігурації необхідно:

Персональний комп'ютер на базі Intel процесору з частотою не менше 2.4 Ггц, з ОЗУ рівним 512Мб, оснащена SVGA - відеоадаптером і монітором 17 дюймів.

Таблиця 5.1 Вартість устаткування

№п/п	Найменування	Марка	К-ть	Ціна	Сума
1	ЕОМ (зі встановленою операційною системою Windows XP)		1	3700.15	3700.15
2	Джерело безперебійного живлення	APC Back-Bk500 EI	1	343.00	343.00
	Разом:	4043,15

Система була реалізована в середовищі Microsoft Visual Studio 2008 на мові програмування C#. Використане при розробці середовище програмування є безкоштовним.

Таблиця 5.2 Матеріали для роботи

№ п/п	Найменування	Норма витрати на виріб	Ціна	Сума
1	Компакт диски	5	3	15
2	Література	1	1	127,2
	Разом:			142.2

Вартість устаткування збільшується на вартість транспортування - 10% і вартість монтажа- 15%. Разом вартість устаткування складе:

С_об = 4043,15+404,32+606,47=5053,94

Амортизація комп'ютера складає 15% в квартал від залишкової вартості, тобто А = Ф_ост Н, де Ф_ост - залишкова вартість відповідно групи ОФ на початок кварталу. На - норма амортизації.

I квартал 5053,94 х 0.15 = 758,09

II квартал (5053,94 -758,09) х 0.15 = 644,37

III квартал (5053,94 -758,09 - 644,37) х 0.15 = 547,72

IV квартал (5053,94 -758,09 - 644,37 - 547,72) х 0.15 =465,56

Разом річна амортизація складе: 2415,74

Матеріали для роботи списуються у міру витрат.

Витрати на електроенергію:

Е = N х В х t,

де N - споживана об'єктом потужність від мережі (кВт/час)

t - Тариф на електроенергію

B - Регламентований час роботи об'єкту протягом року. ч/год.

В= кількість робочих днів в році х 8 годин =251 х 8 = 2008 (годин)

Е = 0,30 х 2008 х 0,24 = 144,58 грн./год.

Нормативне споживання електроенергії комп'ютером - 300 вт/година або 0,3 квт/час. Вартість 1 кВт електроенергії для підприємства 24 копійки або 0,24 грн.

Розрахунок заробітної плати:

Для розробки, тестування, впровадження і супроводу системи програмістові необхідні 15 робочих днів в році.

Таблиця 5.3 Співробітники

№п/п	Найменування посад	Посадовий оклад грн./місяць	Трудомісткість виконання	Сума зарплати
1.	Інженер - програміст	1800	15 днів	900

Кількість робочих днів в році визначається по формулі:

Т_т = Т_р -(Т_в+Т_н)

де Т_н - кількість святкових днів в році;

Т_р - кількість днів в році;

Т_т - кількість днів в тиждень;

Т_в - кількість вихідних днів в році;

Т_т =365 - ( 104+10) =251

Кількість робочих днів в місяць: 21.

Розрахунок заробітної плати:

Середня денна заробітна платня = 1800 : 21 = 86 грн., за виконання завдання виплачується премія у розмірі 50%

Сума премії = Зп. Х П% =900 х 0,5 = 450

Разом зарплата інженера програміста: 900 + 450 =1350

Нарахування на зарплату складають:

33,2% - пенсійний фонд;

1,4% - соціальне страхування;

1.6% - відрахування до державного фонду зайнятості на випадок безробіття;

1% - на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.

Разом нарахування на соціальні потреби: 37,2%, що дорівнює 1350*37,2/100=502,2

Зарплата інженера - програміста з нарахуваннями на соціальні потреби.

З_{п. відр} = 1350 + 502,2= 1852,2

Раніше роботу виконували 2 лаборанта. Було звільнено 1 лаборанта, таким чином залишився працювати 1 робітник.

Таблиця 5.4 Економія заробітної плати

	Кількість робітників	Місячна з/пл грн.	Премія 20%	Разом за рік
Заробітна плата	1	800	200	14400
Нарахування на соціальні потреби (37,2 %)	1			5356,8
РАЗОМ:	19756,8

Економія за рахунок зниження трудомісткості виконуваної роботи =

19756,8- 1852,2 =17904,6;

а річний ефект рівний:

17904,6 - річна амортизація - поточні витрати на матеріали - споживана електроенергія.

Е _{річн.еф.} = 17904,6 - 2415,74 -142,2- 144,58 = 15202,08 грн.

де К- капітальні витрати, рівні 4043,15

= 0,3 року.

- це термін окупності витрат.

Таким чином, впровадження розробленого програмного продукту є економічно доцільним.

6. Охорона праці

Охорона праці - система законодавчих актів, постанов, організаційних, санітарних, технічних мір, що забезпечують безпечні для здоров'я умови праці на робочому місці. Науково-технічний прогрес вніс зміни в умови виробничої діяльності працівників розумової праці. Їхня праця стала більш інтенсивною, напруженою, потребуює витрат розумової, емоційної й фізичної енергії.

Це має пряме відношення до фахівців, пов'язаних із проектуванням, розробкою, експлуатацією, супроводом і модернізацією автоматизованих систем керування різного призначення.

На робочому місці користувача повинні бути створені умови для високопродуктивної праці. У цьому розділі будуть розглянуті основні фактори, що на ці умови мають вплив та необхідні заходи, згідно законодавства, направлені на поліпшення умов праці. У цей час все більше застосування знаходять автоматизовані робочі місця, які оснащуються персональною ЕОМ і графічним дисплеєм, клавіатурою і принтером, тому охорона праці у цій галузі має свої особливості.

Законодавство України про охорону праці базується на:

- Конституція України, яка гарантує права громадян на працю, відпочинок, охорону здоров'я, медичну допомогу і страхування;

- Закон України „Про охорону праці”, де вказано, що державна політика в області охорони праці базується на пріоритеті життя і здоров'я людей в умовах їх трудової діяльності. Відповідальність за створення нормальних і безпечних умов труда несе роботодавець незалежно від форми власності підприємства чи установи які здійснюють розробку виробництва та застосування ПЕОМ і ПК;

- Норми штучного та природного освітлення визначені СНіП;

- Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” де вказані основні вимоги гігієни та санітарії;

- Параметри мікроклімату на робочих місцях регламентовані Держстандартом і ДСН;

- Категорія робіт по величині загальних енерговитрат встановлена ДСН;

- Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який гарантує право трудящих на соціальний захист і компенсацію постраждалим матеріальних втрат при травмуванні і професійного захворювання;

- Кодекс законів про працю (КЗпП) де викладені окремі вимоги охорони праці;

- Пожежна безпека викладена в законі України „Про пожежну безпеку” і „Правила про пожежну безпеку в Україні”

Крім того є ряд Державних стандартів, правил, норм, інструкцій та інших нормативних документів, регламентуючих питання охорони праці.

6.1 Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих факторів при роботі на комп'ютері

Фактори виробничого середовища впливають на функціональний стан і працездатність оператора. Наразі загальноприйнятою є класифікація небезпечних і шкідливих чинників, які згідно ДОСТ 12.0.003-74 по характерним видам дій на організм людини, підрозділяються на фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні.

Перші три групи включають вплив, завданий виробничою технікою й робітничим середовищем. Психофізіологічні фактори характеризують зміни стану людини під впливом ваги й напруженості праці. Включення їх у систему факторів виробничої небезпеки обумовлене тим, що надмірні трудові навантаження в підсумку можуть також привести до захворювань.

Оператор ЕОМ може зіштовхнутися з наступними фізично небезпечними й шкідливими факторами: несприятнливий мікроклімат робочої зони, підвищений рівень шуму на робочому місці, підвищений рівень електромагнітних випромінювань, відсутність або недолік природного світла, недостатня освітленість робочої зони, підвищена яскравість світла, знижена контрастність, підвищена пульсація світлового потоку, підвищений рівень статичної електрики, підвищена напруженість магнітного поля.

До психофізичних небезпечних і шкідливих виробничих факторів можна віднести: фізичні перевантаження (статичні й динамічні), нервово-психічні перевантаження (розумова напруга й перенапруга, монотонність праці, емоційні перевантаження, стомлення, емоційний стрес, емоційне перевантаження).

Значним фізичним фактором є мікроклімат робочої зони, особливо температура й вологість повітря.

Згідно з інструкцією по проектуванню будівель і приміщень для електронно-обчислювальних СН 512-78 будівлі і приміщення для ЕОМ повинні бути обладнані системами центрального опалювання, кондиціонування повітря, протипожежного водопроводу, гарячого водопостачання, каналізації.

Мікроклімат на робочому місці характеризується: температурою, відносною вологістю, швидкість руху повітря на робочому місці, інтенсивністю теплового випромінювання, барометричним тиском.

Відповідно до ДОСТ 12.1.005-88 нормовані параметри мікроклімату підрозділяються на оптимальні і допустимі.

Оптимальні параметри мікроклімату - таке поєднання температури, відносної вологості і швидкості повітря, яке при тривалій і систематичній дії не викликає відхилень в стані людини.

Допустимі параметри мікроклімату - таке поєднання параметрів мікроклімату, яке при тривалій дії викликає тимчасові зміни в стані людини.

Норми мікроклімату зазначені у санітарних нормах мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99.

Шум - це безладне поєднання звуків різної частоти і інтенсивності. Шум виникає при механічних коливаннях в твердих, рідких і газоподібних середовищах. Механічні коливання з частотами 20 - 20 000 Гц сприймаються слуховим апаратом у вигляді чутного звуку. Коливання з частотою нижче 20 і вище 20 000 Гц не викликають слухових відчуттів, але надають шкідливу біологічну дію на організм людини. Шум погіршує умови праці, впливаючи на організм людини. При тривалому впливі шуму на організм людини відбуваються небажані явища: знижується гострота зору, слуху, підвищується кров'яній тиск, знижується увага. Сильний тривалий шум може бути причиною функціональних змін серцево-судинної й нервової систем, що приводить до захворювань серця й підвищеної нервозності.

Раціональне освітлення є одним з найважливіших чинників попередження травматизму і професійних захворювань. Правильно організоване освітлення створює сприятливі умови праці, підвищує працездатність і продуктивність праці. Освітленість виробничих, службових і допоміжних приміщень регламентується будівельними нормами і правилами (СНіП II-4-79) і галузевими нормами.

Освітлення на робочому місці повинне бути таким, щоб працівник міг без напруги зору виконувати свою роботу. Стомлюваність органів зору залежить від ряду причин - недостатність освітленості, надмірна освітленість, неправильний напрям світла.

Недостатність освітлення приводить до напруги зору, ослабляє увагу, наступає передчасна втома. Яскраве надмірне освітлення викликає засліплення, роздратування і різь в очах. Неправильний напрям світла на робоче місце може створювати різкі тіні, відблиски і дезорієнтувати. Всі ці причини можуть привести до нещасного випадку і профзахворювань.

Для штучного освітлення використовуються електричні лампи накалу і люмінесцентні лампи. Люмінесцентні лампи в порівнянні з лампами накалу мають істотні переваги: по спектральному складу світла вони близькі до природного денного освітлення, мають вище ККД, підвищений термін служби.

Шкідливий вплив на людину має електромагнітне поле. Електромагнітне поле великої інтенсивності призводить до перегріву тканин, впливає на органи зору і органи статевої сфери.

Нормованим параметром електромагнітного поля в діапазоні частот 60 КГц - 300 МГц, згідно з ДОСТ 12.1.006-84, є граничне допустиме значення складових напруг електричних і магнітних полів.

Перевищення цих значень призводить до виникнення депресії, стресового стану, головного болю, безсоння, подразнення шкіри, хвороби суглобів і розвиток синдрому "хронічної втоми". Тривале знаходження людини в полі системного блоку комп'ютера негативно впливає на його психіку. Рівень цих полів зазвичай перевищує біологічно безпечний, причому їх випромінювання впливає на людину на відстані до 2,5 м від передньої панелі системного блоку.

Спектр випромінювання комп'ютерного монітора містить у собі рентгенівську, ультрафіолетову й інфрачервону області, а також широкий діапазон електромагнітних хвиль інших частот. Електромагнітні хвилі мають незвичайну властивість: небезпека їхнього впливу зовсім не обов'язково зменшується при зниженні інтенсивності опромінення, певні електромагнітні поля діють на клітини лише при малих интенсивностях випромінювання або на конкретних частотах.

Дози ультрафіолету не можуть викликати катаракту навіть при дії на протязі всього життя. Після тривалої роботи з комп'ютером можуть виникати такі неприємні відчуття, як "роздратування" очей (червоність, сльозотеча або сухість рогівки), стомлення (загальна втома, біль і тяжкість в очах і голові), труднощі при фокусуванні зору. Можливі також болі в спині і м'язові спазми.

Зорове навантаження зростає через необхідність постійного переміщення погляду з екрану на клавіатуру і паперовий текст.

Людина дистанційно не може визначити, чи знаходиться установка під напругою чи ні. Можливість отримання електротравм має місце не тільки при дотику, але і через напругу кроку і через електричну дугу.

Електричний струм, проходячи через тіло людини надає термічну дію, яка приводить до набряків (від почервоніння, до обвуглювання), електролітичних(хімічне), механічних, які можуть призвести до розриву тканин і м'язів; тому всі електротравми діляться на місцеві і загальні.

Крайній випадок - стан клінічної смерті (зупинка роботи серця і порушення постачання киснем клітин мозку). В стані клінічної смерті знаходяться до 6-8 хв.

Причини поразки електричним струмом (напруга дотику і крокова напруга): дотик до частин, що знаходяться під напругою; дотик до відключених частин, на яких напруга може мати місце у разі залишковому заряді, у разі помилкового включення електричної установки або неузгоджених дій обслуговуючого персоналу, у разі розряду блискавки в електричну установку або поблизу. Також може бути поразка напругою кроку або перебування людини в полі розтікання електричного струму, у разі замикання на землю, поразка через електричну дугу при напрузі електричної установки вище 1кВ, при наближенні на неприпустимо-малу відстань, дія атмосферної електрики при газових розрядах, звільнення людини, що знаходиться під напругою.

Напруга дотику - це різниця потенціалів точок електричного ланцюга, яких людина торкається одночасно, зазвичай в точках розташування рук і ніг.

Напруга кроку - це різниця потенціалів j1 і j2 в полі розтікання струму по поверхні землі між місцями, розташованими на відстані кроку (» 0,8 м).

Спеціальні засоби захисту: заземлення, занулення, захисне відключення.

Захисне заземлення слід виконувати відповідно до ПУЕ і СНіП 3.05.06-85 («Електротехнічні пристрої»).

Ергономічна безпека комп'ютера оцінюється за двома вимогами: до візуальних параметрів дисплеїв (з урахуванням світлового клімату робочого місця) і до емісійних параметрів - випромінювань дисплеїв і ПК.

Вимоги до візуальних параметрів повинні гарантувати комфортність роботи користувача, тобто мінімальне зорове стомлення при заданій точності, швидкості і надійності сприйняття інформації. Саме через особливості зорового сприйняття візуальні вимоги розділені на дві групи:

У першу виділено чотири параметри: яскравість, освітленість, кутовий розмір знаку і кут спостереження, нормування яких в цілях забезпечення ергономічної безпеки комп'ютера взаємозалежно.

Друга - нерівномірність яскравості, відблиски, мигтіння, тремтіння, геометричні і нелінійні спотворення і т.д. (всього більше 20 параметрів) незалежні, і кожен з них може бути окремо заміряний.

Оскільки електромагнітне випромінювання виходить від всіх частин монітора (багато вимірювань показали, що рівень випромінювання з боків і позаду монітора вище, ніж спереду), найбезпечніше встановити комп'ютер в кутку кімнати або в такому місці, де ті, хто на нім не працює, не виявлялися б збоку або ззаду від машини.

Не можна залишати комп'ютер або монітор надовго увімкненим. Якщо комп'ютер не використовується, його слід вимкнути. Це може бути не дуже зручно (і може навіть зробити деякий вплив на термін служби комп'ютера), але все таки це не дуже велика плата за захист від потенційної небезпеки електромагнітного поля.

Діти і вагітні жінки повинні проводити за комп'ютером не більше декількох годин в день. Рекомендації більшості лікарів зводяться в основному до обмеження часу роботи за комп'ютером, обов'язкові паузи під час роботи та інше.

Нерівномірність і складна форма розподілу змінних електромагнітних полів у ряді випадків може представляти велику небезпеку опромінювання для сусідів по робочому приміщенню, ніж для користувача даного ПК.

Монітори комп'ютерів є джерелом рентгенівського, бета - і гамма-випромінювань. Рентгенівське випромінювання присутнє тільки при роботі монітора. Для зменшення шкідливої дії іонізуючих випромінювань в моніторах було понижено анодну напругу, а в скло моніторів доданий свинець. Небезпечні або не небезпечні іонізуючі випромінювання, що випускаються моніторами комп'ютерів, - все залежить від рівнів іонізуючих випромінювань, що потрапляють в очі користувачів комп'ютера. Безпека рівнів іонізуючих випромінювань комп'ютерних моніторів регламентується ДОСТ Р50948-96 і нормами НРБ-99. ДОСТ Р50948-96 обмежує потужність дози рентгенівського випромінювання величиною 100 мкР/час на відстані 5 см від поверхні екрану монітора, а НРБ-99 установлює для населення межу річної еквівалентної дози випромінювань на кришталик ока - 15 мкР/час.

6.2 Заходи щодо нормалізації шкідливих і небезпечних факторів

Норми мікроклімату зазначені у санітарних нормах мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99.

Температура повітря може відрізнятися від норм залежно від пори року та інших умов. Щоб уникнути небажаних відхилень потрібно встановлювати допоміжні засоби регулювання мікроклімату: кондиціонери, обігрівачі тощо.

Найбільш прийнятними методами захисту від шуму є використання акустичних екранів і звукопоглинальних облицювань.

Акустичний екран є перешкодою для звукових хвиль, що знижує рівень звуку за рахунок утворення акустичної тіні за екраном в зоні розташування робочого місця.

Звукопоглинальне облицювання поверхонь похідних приміщень зменшує інтенсивність відбитих звукових хвиль. Використання звукопоглинальних конструкцій дозволяє понизити УЗ в зоні відбитого звуку на 4-8 дб.

Проблеми з випромінюванням моніторів допомагають вирішити спеціальні окуляри з прогресивними лінзами, в яких зона ясного бачення відповідає переміщенню погляду при роботі з дисплеєм. Можливі також окуляри або контактні лінзи, в яких одне око фокусується на екран, а інший на папір з текстом

Застосування окулярів з такими покриттями у інтенсивних користувачів ПК дало зниження зорового стомлення і поліпшення показників акомодації в порівнянні із звичайними окулярами у 85% працівників.

Для зменшення шкідливого впливу слід вдаватися до таких заходів: зменшення складових напруг електричного і магнітного полів в зоні індукції, в зоні випромінювання - зменшення щільності потоку енергії, якщо дозволяє даний технологічний процес або устаткування; при захисті від зовнішнього випромінювання основні зусилля повинні бути спрямовані на попередження переопромінення персоналу шляхом збільшення відстані між оператором і джерелом, скорочення тривалості роботи в полі випромінювання, екранування джерела випромінювання; раціональне планування робочого місця щодо дійсного випромінювання електромагнітного поля, застосування засобів попереджувальної сигналізації. Застосування засобів індивідуального захисту.

Ергономічна безпека праці досягається за допомогою нескладних правил. Спина людини повинна бути нахилена назад під кутом в декілька градусів для збільшення кута між тулубом і стегнами, посилення кровообігу і зменшення тиску на хребет. Руки розслаблені і вільно опущені уздовж боків, передпліччя і кисті розташовані паралельно підлозі. Стегна знаходяться під прямим кутом до тулуба. Коліна - під прямим кутом до стегон.

Спинка стільця повторює лінію вигину нижньої частини спини. Сидіння злегка нахилене вперед для перенесення тиску з хребта на стегна і ноги. Край подушки сидіння заломлений вниз для ослаблення тиску на стегна.

Максимальний час безперервної роботи за комп'ютером не повинен перевищувати 4-х годин в день. Через кожні 7 хвилин потрібно робити коротку перерву на 10-15 секунд. Можна подивитися у вікно (у далечінь) або на картину з приємним для очей пейзажем, яку необхідно повісити за комп'ютером. У картині повинні переважати неяскраві, заспокійливі зір кольори, такі, наприклад, як зелені, блакитні. Також потрібно робити декілька простих вправ для очей.

Монітор повинен стояти так, щоб прямі сонячні відблиски з вікна і люмінесцентне світло денних ламп не падали на екран і безпосередньо на око. Якщо моніторів в кабінеті багато, то відстань між ними повинна бути не менш ніж два метри, щоб не підсилювати впливу шкідливих полів і бічним зором не бачити інший екран. Важливе правильне локальне і загальне освітлення навколо монітора. Розміщувати монітор потрібно трохи вище за рівень очей. Це дозволить розслабити ті групи м'язів, які напружені при звичайному погляді вниз і вперед. Відстань від очей до монітора повинна бути близько 70-80 см.

Тіло повинне бути достатньо розслаблене, руки вільно лежати на опорі. Тому в кріслі оператора ЕОМ повинні бути передбачені окремі підлопаткові і поперекові опори. Спинка крісла і підлокітники повинні регулюватися по висоті і розташуванню в площині, глибину крісла треба теж встановлювати індивідуально. Але як би зручно ви не влаштувалися за своїм комп'ютером, робочий день перед екраном не повинен перевищувати шести годин. Через кожні дві години принаймні, а то і частіше, необхідно робити перерви і короткі фізкультурні паузи - наприклад, обертання очима, повороти голови, розминка рук.

Захисне заземлення слід виконувати відповідно до ПУЕ і Сніп 3.05.06-85 («Електротехнічні пристрої»).

Стійкі, металеві кронштейни з ізоляторами, антенні пристрої ТБ, а також металеві частини шаф, кросів, пультів і інші металоконструкції устаткування, на яких встановлено електроустаткування напругою вище 42В змінного струму, повинні мати захисне занулення шляхом з'єднання з нульовою жилою електричної мережі напругою 380/220 В.

Величина опору заземлення устаткування повинна відповідати ГОСТ 464-79. Опір заземлення загалом не повинен перевищувати значення 2 Ом у будь-який час року.

Робоче заземлення устаткування зв'язку, сигналізації і диспетчеризації слід виконувати згідно технічним вимогам на це устаткування. Розрахунок заземлення наведено нижче.

Все устаткування будівлі під'єднано до трифазної мережі, напругою 380В з ізольованою нейтралю. Загальна потужність джерел живлення мережі перевищує 100 кВА. Будівлю має залізобетонний фундамент на глинистому ґрунті. Площа, обмежена периметром будівлі 852000 м2.

Оскільки живляча мережа не перевищує 1000В, має ізольовану нейтраль і потужність джерел живлення більшу 100 кВА, як нормативний опір заземлення беремо R_н = 4 Ом.

Як природне заземлення використовуємо фундамент будівлі. Для нашого випадку опір ґрунту (глина) ?_r = 40 Ом * м; коефіцієнти сезонності, залежні від кліматичної зони СНД ?_в = 1,5 - 1,8 при розрахунку вертикальних електродів і ?_г = 3,5 - 4,5 при розрахунку опору горизонтальних електродів, приймаємо рівними: ?_в = 1,65 ?_г = 4.

Питомий електричний опір ґрунту в зоні розміщення заземлення визначається по формулі:

? = ?_r * ?_г = 40 * 4 = 160 Ом * м

Опір природного заземлення для залізобетонного фундаменту:

R_e = 0,5 ????S^1/2 = 0,5 *160/200^1/2 = 5,66 Ом,

що перевищує R_н = 4 Ом.

Отже необхідний штучне заземлення, підключене паралельно природному, з допустимим опором:

R_н.доп. = R_e * R_н /(R_e - R_н) = 5б7 *4 /(5,7 - 4) = 13,4 Ом.

Штучне заземлення розташовуємо на зниженій і зволоженій ділянці території підприємства на відстані 30 м від будівлі. Заземлення виконуємо як систему розташованих в ряд вертикальних електродів у вигляді стрижнів довжиною l = 2,6м з кутової сталі з шириною b = 0,05м, верхні кінці яких лежать на глибині t0 = 0,7м і сполучені смугою зв'язку із сталі, перетином 5 х 40 мм.

Для вертикальних електродів, питомий опір ґрунту в зоні розміщення заземлення:

??= ?_в * ?_в = 40 * 1,65 = 66 Ом * м

Опір одиночного вертикального електроду визначимо:

R_Е = 0,366 * ?????lg 2l/d + 0,5lg (4t+l)/(4t-l?????? = 20,32 Ом

де l>>d; t = 0,5l = t₀; l, d відповідно довжина і діаметр електроду;

для електроду із сталі значення d = 0,95b.

Визначаємо кількість вертикальних електродів:

?_Е?* n ?= R_Е /R_н.доп. = 1,52

Задавшись відстанню ? між електродами у вигляді співвідношення ?/l, знаходимо n (для ?/l = 2; n = 2).

Знаходимо довжину L горизонтального провідника, що сполучає вертикальні електроди. При розташуванні в ряд:

L = 1,05 * (n-1)* ?? = 1,05*(2-1)*5,2 = 5,46 м

при розташуванні по контуру

L = 1,05 * n* ?? = 1,05*2*5,2 = 10,92м

Опір горизонтальної смуги якщо L>>4 t₀ >>c,

R_n = (0,366 ??????L)???lg 2L²/c* t₀ = 17,39 Ом.

де с - ширина смуги, рівна діаметру вертикального електроду.

При ?/l = 2 і n = 2 знаходимо ?_э?=0,91 і ?_n?=0,94. Тоді результуючий опір штучного заземлення:

R_и = R_э * R_n /(R_Е * ?_Е + R_n * ?_n *n) = 6,96 Ом.

Набутого значення не перевищує допустимого опору R_н.доп=13,4 Ом.

Оскільки штучне заземлення достатньо віддалене від природного, можна нехтувати впливом їх полів розтікання струму. Тоді загальний опір всього комплексу заземлення, що складається з природного і штучного заземлення:

R_з = R_и * R_Е /(R_и + R_Е) = 3,12 Ом, що менше R_н = 4 Ом.

6.3 Пожежна безпека

Пожежа - неконтрольований процес горіння, що супроводжується знищенням матеріальних цінностей і що створює небезпеку для життя людей.

Горіння - хімічна реакція, яка супроводжується виділенням тепла і світла.

Класифікація приміщень і будівель за ступенем рівнем пожежної безпеки ОНТП 24-85.

Основні причини пожеж: коротке замикання, перевантаження проводів, утворення перехідних опорів.

Режим короткого замикання - поява в результаті різкого зростання сили струму, електричних іскор, частинок розплавленого металу, електричної дуги, відкритого вогню, ізоляції, що запалала.

Причини виникнення короткого замикання: помилки при проектуванні, старіння ізоляції, зволоження ізоляції, механічні перевантаження.

Пожежна небезпека при перевантаженнях - надмірне нагрівання окремих елементів, яке може відбуватися при помилках проектування у разі тривалого проходження струму, що перевищує номінальне значення.

При 1,5 кратному перевищенні потужності резистори нагріваються до 200-300? С.

Пожежна небезпека перехідних опорів - можливість займання ізоляції або інших довколишніх горючих матеріалів від тепла, що виникає в місці аварійного опору (у перехідних клемах, перемикачах і ін.).

Пожежна небезпека перенапруження - нагрівання за рахунок збільшення струмів, що проходять через них, за рахунок збільшення перенапруження між окремими елементами електроустановок. Виникає при виході з ладу або зміни параметрів окремих елементів.

Пожежна небезпека струмів витоку - локальний нагрів ізоляції між окремими елементами і заземленими конструкціями.

Заходи по пожежній профілактиці: будівельно-планувальні, технічні, способи і засоби гасіння пожеж, організаційні.

Будівельно-планувальні визначаються вогнестійкістю будівель і споруд (вибір матеріалів конструкцій: що згорають, не згорають, важко згорають) і межа вогнестійкості - це кількість часу в перебігу якого під впливом вогню не порушується несуча здатність будівельних конструкцій аж до появи першої тріщини.

Всі будівельні конструкції по межі вогнестійкості підрозділяються на 8 ступенів від 1/7 години до 2 годин.

Для приміщень ОЦ використовують матеріали з межею стійкості від 1 до 5 ступенів. Залежно від ступеня вогнестійкості визначають найбільші додаткові відстані від виходів для евакуації при пожежах (5 ступінь - 50 хвилин).

Організаційні заходи - проведення навчання по пожежній безпеці, дотримання заходів по пожежній безпеці.

Способи і засоби гасіння пожеж: зниження концентрації кисню в повітрі, пониження температури горючої речовини нижче температури займання, ізоляція горючої речовини від окислювача.

Засоби вогнегасіння:

Ручні: вогнегасники хімічної піни, вогнегасник пінний, вогнегасник порошковий, вогнегасник вуглекислотний, бром етиловий. Протипожежні системи: система водопостачання, піногенератор. Система автоматичного пожежогасіння з використанням засобів автоматичної сигналізації: пожежний оповіщувач (тепловий, світловий, димовий, радіаційний), для ОЦ використовуються теплові датчики-оповіщувачі, димові, радіоізотопні. Система пожежогасінні ручної дії (кнопковий оповіщувач).

Для ОЦ використовуються вогнегасники вуглекислотні і системи автоматичного газового пожежогасіння, в яких використовується хладон або фреон як вогнегасний засіб.

Будинок, де встановлені комп'ютери, можна віднести до категорії Д пожежної небезпеки із третім ступенем вогнестійкості - будинку з несучими конструкціями, що обгороджують із природних або штучних матеріалів, бетону або залізобетону.

Пожежі на обчислювальних центрах становлять особливу небезпеку. Як відомо, пожежа може виникнути при взаємодії пальних речовин, окислювача й джерела запалювання. У приміщеннях обчислювальних центрів присутні всі три фактори, необхідні для виникнення пожежі.

Виникнення пожежі в розглянутому приміщенні найбільше імовірно із причин несправності електроустаткування, до яких ставляться: іскріння у місцях з'єднання електропроводки, короткі замикання, перевантаження проводів і обмоток трансформаторів, перегрів джерел безперебійного живлення й інші фактори. Тому підключення комп'ютерів до мережі необхідно робити через розподільні щити, що дозволяють робити автоматичне відключення навантаження при аварії.

Особливістю сучасних ЕОМ є дуже висока щільність розташування елементів електронних схем, висока робоча температура процесора й мікросхем пам'яті. Отже, вентиляція й система охолодження, передбачені в системному блоці комп'ютера повинні бути постійно в справному стані.

Надійна робота окремих елементів і електронних схем у цілому забезпечується тільки в певних інтервалах температури, вологості й при заданих електричних параметрах.

Серйозну небезпеку становлять різні електроізоляційні матеріали. Материнські плати електронних пристроїв, а також плати всіх додаткових пристроїв ЕОМ виготовляють із гетинаксу або стеклотекстоліту. Пожежна небезпека цих ізоляційних матеріалів невелика, ставляться до групи важкопальних і можуть запалитися тільки при тривалому впливі вогню й високої температури.

Оскільки в розглянутому випадку при загоряннях електропристрої можуть перебувати під напругою, то використати воду й піну для гасіння пожежі неприпустимо, оскільки це може привести до травм. Іншою причиною, по якій небажане використання води є те, що на деякі елементи ЕОМ неприпустиме потрапляння вологи. Тому для гасіння пожеж у розглянутому приміщенні можна використати або порошкові склади, або установки вуглекислотного гасіння. Але оскільки останні призначені тільки для гасіння невеликих вогнищ загоряння, то область їхнього застосування обмежена. Тому для гасіння пожеж у цьому випадку застосовуються порошкові склади, тому що вони мають наступні властивості: діелектрики, практично не токсичні, не роблять корозійного впливу на метали, не руйнують діелектричні лаки.

Установка порошкового пожежогасіння може бути як переносною, так і стаціонарною, причому стаціонарні можуть бути з ручним, дистанційним і автоматичним включенням.

Для профілактики пожежної безпеки організується навчання виробничого персоналу (обов'язковий інструктаж із правил пожежної безпеки не рідше одного разу на рік), видання необхідних інструкцій з доведенням їх до кожного працівника установи, випуск і вивіска плакатів із правилами пожежної безпеки й правилами поведінки при пожежі. Також необхідна наявність плакатів, що інформують людей про розташування аварійних виходів з будинку у випадку виникнення пожежі, плану евакуації людей в аварійних ситуаціях.

ВИСНОВКИ

Результатом виконання даної дипломної роботи є створення системи, яка дозволить автоматизувати доступ до каталогу навчальних відеофільмів в мультимедійних класах Криворізького металургійного факультету Національної металургійної академії України. Також в роботі було розглянуто теоретичні аспекти проектування додатків на базі платформи dotNET.

Як мова програмування для реалізації поставленого завдання була обрана С#, як середовище розробки Microsoft Visual C# 8.0 Express Edition.

Microsoft Visual Studio .NET - це інтегроване середовище розробки (Integrated Development Environment (IDE)) для створення, документування, запуску і відладки програм, написаних на мовах .NET. Це могутній інструмент професійної розробки складних додатків.

Середовище розробки Microsoft Visual C# 8.0 Express Edition, не дивлячись на безкоштовність, надає всі необхідні засоби для розробки запланованого функціонала, при цьому спростивши створення як інтерфейсу користувача, так і реалізацію функціонально-інструментальної частини програми. Використані при розробці програмні продукти є безкоштовними і тому впровадження розробленого програмного продукту є економічно ефективним.

Якщо сказати, що мова С# і пов'язана з ним середа .NET Framework є одній з найважливіших технологій для розробників за багато років, це не буде перебільшенням. .NET спроектована як нова середа, в рамках якої можна розробити практично будь-яке застосування для Windows, тоді як С# -- нова мова програмування, призначена спеціально для роботи з .NET. За допомогою С# можливо, наприклад, створити динамічну Web-сторінку, Web-службу XML, компонент розподіленого застосування, компонент доступу до бази даних, класичний настільний додаток Windows або навіть інтелектуальне клієнтське програмне забезпечення, що має засоби онлайнової і автономної роботи.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексей В. Технология XSLT. - BHV - Санкт-Петербург, 2005

2. Арчер Т.. Основы С#. - М.: Русская Редакция, 2002

3. Гарнаев А.Ю. Самоучитель Visual Studio .NET 2003. - СПб.: БХВ-Петербург, 2003.

4. Грэхем И. Объектно ориентированные методы. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2004

5. Гуннерсон Э. Введение в C#. - Питер, 2001

6. Дубовцев А. Microsoft .Net в подлинеке. - БВХ-Петербург, 2008

7. Жарков В.А. Компьютерная графика, мультимедиа и игры на Visual C# 2005. - М.: Жарков Пресс, 2005

8. 5.Жарков В.А. Самоучитель Жаркова по анимации и мультипликации в Visual С# .NET 2003. - М.: Жарков Пресс, 2003.