Система стиснення відеоданих на основі аналізу ентропійності

6.2.1 Мікроклімат

Метеорологічні умови на виробництві або мікроклімат визначають наступні параметри: температура (C), рухливість (м/с), відносна вологість повітря (%) і інтенсивність теплового випромінювання.

У відповіді до ГОСТ 12.1 005-88 [22] встановлюються оптимальні умови, при виборі яких враховується пора року та категорія роботи.

За затратами енергії розробка програмного продукту є легкою фізичною роботою (сидяча робота, не потребує фізичного навантаження) - категорія 1а.

Дипломна робота характеризується напруженою розумовою працею.

Тому обрані оптимальні параметри мікроклімату, що наведені у таблиці 6.1.

Приміщення обладнане системами централізованого опалення (загальне парове), кондиціювання повітря та штучною припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91 [23].

Таблиця 6.1 - Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія роботи по енергозатратам	Пора року	Температура повітря, С	Відносна вологість повітря,%	Швидкість руху повітря, м/с
легка 1а	Холодна	22-24	40-60	0,1
	Тепла	23-25

6.2.2 Виробниче освітлення

При освітленні виробничих приміщень використовується природне освітлення, створюване світлом неба (пряме та відбите), штучне, здійснюване електричними лампами, та комбіноване.

Природне освітлення підрозділяють на бічне, верхнє, комбіноване.

В приміщенні використовується бічне природне освітлення, що здійснюється крізь бічні вікна. Воно повинне забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5% СНиП 11-4-79 [24].

Загальне освітлення повинно бути рівномірним.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ загального та персонального користування, має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення. Даний вид штучного освітлення і використовується на робочому місці програміста.

Дані по нормах освітлення для створення умов нормальної роботи середньої точності містяться у таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 - Характеристика виробничого освітлення

Точність зорової роботи	Міні-маль-ний розмір об'єк-ту	Розряд зорової роботи	Під-роз-ряд зоро-вої праці	Кон-раст об'єк-ту фо-ну	Харак-терис-тика фону	Нормоване значення освітлення
						Природ-не	Штучне
						,%	,%	Lmіn, лк	Тип ламп
Середня точність	0,5. .1	ІV	В	Се-ред-ній	Серед-ня	1,5	1,35	500	Га-зо-роз-ряд-ні

Загальне освітлення має бути виконане у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників. Допускається застосувати світильники таких класів світлорозподілу:

світильники прямого світла - П;

переважно прямого світла - Н;

переважно відбитого світла - В.

Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При обладнанні відбивного освітлення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях можуть застосовуватися метало галогенові лампи потужністю до 250 Вт.д.опускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи розжарювання.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів промінювання від 50 до 90 відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна складати не більше 200кд/м², а захисний кут світильників повинен бути не більшим за 40.

Коефіцієнт запасу (Кз) відповідно до СНиП 11-4-79 [24] для освітлювальної установки загального освітлення слід приймати рівним 1.4

Коефіцієнт пульсації повинен не перевищувати 5% і забезпечуватися застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального і місцевого освітлення.

Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів має бути в межах 300-500 лк. У разі неможливості забезпечити даний рівень освітленості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні та збільшення освітленості екрану більше ніж 300 лк.

Світильники місцевого освітлення повинні мати напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом не меншим за 40.

Необхідно обмежувати відбиту блискість шляхом правильного вибору типів світильників та розміщенням робочих місць відносно джерел природного та штучного освітлення. При цьому яскравість відблисків на екрані відеотермінала на повинна перевищувати 40 кд/м², яскравість стелі при застосуванні системи відбивного освітлення не повинна перевищувати 200 кд/м².

Необхідно передбачити нерівномірність розподілу яскравості в полі зору осіб, що працюють з відеотерміналом, при цьому відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно перевищувати 3: 1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання) - 5:

1.

Необхідно використовувати систему вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення.

Для забезпечення нормованих значень освітлення в приміщеннях з відеотерміналами ЕОМ загально та персонального користування необхідно очищати віконне скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік, та своєчасно проводити заміну ламп, що перегоріли.

6.2.3 Шум

У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1 003-83 [25], ДНАОП 0.03-3.14-85 [26], затверджених Міністерством охорони здоров'я України. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами та ЕОМ, визначені ДСанПІН 3.3.2-007-98 [27].

Для забезпечення нормативних рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31-8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями.

6.2.4 Випромінювання від екрана

ВДТ генерує декілька типів випромінювання, у тому числі: гамма тормозне, рентгенівське, радіочастотне, мікроволнове, видиме, ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання. Рівні цих випромінювань не перевищують діючих норм.

Вимоги щодо допустимих значень неіонізуючого електромагнітного випромінювання:

напруженість електромагнітного поляна відстані 50 см. Навкруги

ВДТ за електричною складовою не повинна перевищувати:

а) у діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц - 25 В/м,

б) у діапазоні частот 2 кГц - 400 кГц - 2,5 В/м,

щільність магнітного потоку не повинна перевищувати:

а) у діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц - 250 нТл,

б) у діапазоні частот 2 кГц - 400 кГц - 25 нТл,

поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В.

Конструктивне рішення екрана дисплея таке, що рентгенівське випромінювання від екрана на відстані 10 см не перевищує 100 мкР/г ДСанПіН З. З.2. - 007-98 [27].

У помешканнях із дисплеями необхідно контролювати аероіонізацію. У таблиці 6.3 наведені рівні іонізації повітря робочої зони обчислювального центру (ОЦ).

Таблиця 6.3 - Рівні іонізації повітря робочої зони ОЦ

Рівні	Кількість іонів в 1 см повітря
	n+	n -
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимально допустимі	50000	50000

Варто враховувати, що м'яке рентгенівське випромінювання, що виникає при напрузі на аноді 20-22 кВ, а також напруга на струмоведучих ділянках схеми викликає іонізацію повітря з утворенням позитивних іонів, що вважаються несприятливими для людини.

6.3 Техніка безпеки на робочому місці

6.3.1 Електробезпека

Лабораторія, де знаходяться ЕОМ є споживачем електричної енергії (трифазна мережа перемінного струму напругою 220 В та частотою 50 Гц), то як висновок - в даному помешканні є небезпека поразки людини електричним струмом. Тому розглянемо питання електробезпеки.

Передбачено такі міри електробезпеки:

конструктивні заходи електробезпеки;

схемно-конструктивні заходи електробезпеки;

експлуатаційні заходи електробезпеки.

Конструктивні заходи безпеки спрямовані на запобігання можливості дотику людини до струмоведучих частин.

Для усунення можливості дотику оператора до струмоведучих частин, усі рубильники встановлені в закритих корпусах, усі струмоведучі частини поміщені в захисний корпус або мають захисний прошарок ізоляції, що виключає можливість дотику до них, застосовується блоковий монтаж. Живлячий електричний ланцюг має ізоляцію, виконану відповідно до ГОСТ 14254-80 [28]. Ступінь захисту устаткування відповідає ІР44 (де 4 захист від твердих тіл розміром більш 1 мм; 4 - захист від бризок) відповідно до ПУЭ-87 [19].

Відповідно до ГОСТ 12.2 007.0-75* [29]. Приймаємо І клас захисту від поразки електричним струмом обслуговуючого персоналу тому, що комп'ютер має робочу ізоляцію й елементи занулення.

Схемно-конструктивні заходи електробезпеки забезпечують безпеку дотику людини до металевих не струмоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої їхньої ізоляції і виникнення електричного потенціалу на них.

Живлення здійснюється від трьох провідної мережі: фазовий дріт, нульовий робочий дріт, нульовий захисний дріт.

Тому що напруга менше 1000 В, але більше 42 В, то відповідно до ГОСТ 12.1 030-81 [30] із метою захисту від поразки електричним струмом застосовуємо занулення, тому що лабораторія є помешканням із підвищеною небезпекою поразки людини електричним струмом, так як можливий одночасний дотик людини до металоконструкцій будинків і т.п., що мають з'єднання з землею з одного боку, і до металевих корпусів електронного устаткування - з іншого.

Занулення - навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих не струмоведучих частин, що можуть виявитися під напругою.

Принцип дії занулення - перетворення пробою на корпус в однофазне коротке замикання з метою викликати великий струм, здатний забезпечити спрацьовування захисту і тим самим автоматично відключити ушкоджену установку від живлячої мережі. Таким захистом є: плавкі запобіжники, що здійснюють захист одночасно від струмів короткого замикання і перевантаження.

Занулення потребує наявності в мережі нульового дроту, глухого заземлення нейтралі джерела струму і повторного заземлення нульового.

Рис.6.1. Принципова схема занулення

1 - корпус електроустановки;

2 - апарати захисту від струмів КЗ (запобіжники);

Ro - опір заземлення середньої точки обмотки джерела струму;

Rп - опір повторного заземлювача нульового захисного провідника;

Ік - струм короткого замикання;

Ін - частина струму короткого замикання, що протікає через нульовий

захисний провідник;

Із - частина струму короткого замикання, що протікає через землю.

По засобу захисту від поразки електричним струмом проектована система відноситься до І класу відповідно до ГОСТ 12.2 007.0-75* [29].

Призначення елементів занулення:

призначення нульового захисного провідника - забезпечити необхідне для відключення установки значення струму однофазного короткого замикання шляхом створення для цього струму ланцюга з малим опором;

призначення заземлення середньої точки - зниження напруги занулених корпусів (а отже, нульового захисного провідника) щодо землі до безпечного значення при замиканні фази на землю;

призначення повторного заземлення захисного провідника - зниження напруги щодо землі занулених конструкцій у період замикання фази на корпус як при справній схемі занулення, так і у випадку обриву нульового захисного дроту.

Таким чином, занулення здійснює дві захисних дії - швидке автоматичне відключення ушкодженої установки від живлячої мережі і зниження напруги занулених металевих не струмоведучих частин, що виявилися під напругою, щодо землі.

Первинним джерелом живлення ПЕОМ є трьохпровідна мережа: фазовий дріт, нульовий робочий дріт, нульовий захисний дріт. Електроживлення здійснюється від електроустановки (трансформатора) із регульованою напругою під навантаженням. Напруга мережі подається в розподільну шафу.

У помешканні лабораторії прокладена шина повторного захисного заземлення (заземлюючий провідник) виконана відповідно до ГОСТ 12.1 030_81* [30], що металево з'єднується з заземленою нейтраллю електроустаткування.

Опір заземлюючого пристрою, до якого приєднана нейтраль, не більш 0,6 Ом. Шина повторного захисного заземлювача доступна для огляду.

Для роботи з пристроями під високою напругою необхідні наступні запобіжні заходи:

не підключати і не відключати рознімання кабелів при напрузі мережі;

технічне обслуговування і ремонтні роботи допускається виробляти тільки при виключеному живленні мережі;

до роботи допускаються особи, які навчені і які мають групи допуску до роботи на машинах відповідно до ПУЭ-87 [19].

6.3.2 Ергономічні вимоги до робочого місця

Робота з відеотерміналами включає самі різні задачі, які об'єднуються такими спільними факторами, як те, що робота проводиться у сидячому положенні та потребує уважного, безперервного та іноді довготривалого спостерігання.

Виділяють 7 умов для того, щоб діяльність на робочому місці, яке оснащено дисплеєм, здійснювалось без скарг та без втомленості.

Правильне установлення робочого стола:

при фіксованої висоті найкраща висота = 72 см;

повинен забезпечуватися необхідний простір для рук по висоті, ширині та глибині;

в області сидіння не повинно бути ящиків стола.

Правильне установлення робочого стільця:

висота повинна регулюватися;

конструкція повинна обертатися;

правильна висота сидіння: його площина на 3 см вище, ніж підколінна западина.

Правильне установлення приладів - необхідно так встановити

яскравість знаків та яскравість фону дисплея, щоб не існувало дуже великої різниці при порівнянні з яскравістю навколишньої обстановки, але щоб знаки чітко впізнавалися на відстані читання.

Не допускати:

дуже велику яскравість (викликає мерехтіння);

дуже слабку яскравість (сильне навантаження на очі);

дуже чорну фонову яскравість дисплея.

Правильне виконання робіт:

положення тулуба пряме, ненапружене;

положення голови пряме, вільне, зручне;

руки зігнути трохи більше, ніж під прямим кутом;

ноги зігнути трохи більше, ніж під прямим кутом;

правильна відстань для зору до клавіатури та дисплею приблизно однакова: при постійних роботах - близько 50 см, при випадкових роботах - до 70 см.

Правильне освітлення (по можливості):

освітлення з боку, зліва;

рівномірне освітлення усього робочого простору;

прилади встановлювати в місцях, віддалених від вікон;

обирати непряме освітлення приміщення або укривати корпуси світильників;

світло, що надходить через вікна, пом'якшувати за допомогою штор.

Правильне застосування допоміжних засобів: використовувати

підставку для документів, опору для ніг та підлокітники, якщо клавіатура вище 15 см.

Правильний метод роботи:

передбачувати по можливості переміну задач та навантажень;

додержувати перерви в роботі: 5 хвилин через 1 годину роботи з дисплеєм або 10 хвилин після 2-х годин роботи.

6.4 Пожежна безпека

Пожежна безпека - стан об'єкта при якому із установленою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Причинами, що можуть викликати пожежу в розглянутому помешканні, є: несправність електропроводки і приладів, коротке замикання електричних ланцюгів, перегрів апаратури, блискавка.

Помешкання обчислювального центру по пожежній безпеці відноситься до категорії В відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП-24-86) [18], тому що в обігу знаходяться тверді спалимі речовини і матеріали. Ступінь вогнестійкості будинку - ІІ відповідно до ДБМ В 1.1-7-02 [20], клас помешкання по пожежній небезпеці П-ІІа, відповідно до ПУЭ-87 [19].

Пожежна безпека відповідно до ГОСТ 12.1 004-91 [31] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

Система запобігання пожежі:

контроль і профілактика ізоляції;

наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні;

для захисту від статичної напруги використовується заземлення;

захист від блискавок будівель і устаткування.

Для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10 і більш грозових годин у рік, тобто для умов м. Харкова встановлена ІІІ категорія захисту від блискавок.

Ступінь захисту відповідному класу помешкання П ІІ-а ІР44 для устаткування і ІР2Х для світильників.

Система пожежного захисту:

аварійне відключення і переключення апаратури;

наявність первинних засобів пожежегасіння, вогнегасників ОП-5, тому що вуглекислота має погану електропровідність, або порошкових вогнегасників;

система оповіщення, світлова і звукова сигналізація;

захист легкозаймистих частин устаткування, конструкцій захисними матеріалами;

використання негорючих матеріалів для акустичної обробки стін і стель;

у помешканнях, де немає робочого персоналу, встановлена автоматична система пожежного захисту.

Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого помешкання повинні бути наступними: ширина дверей не менше 1,5 м., висота дверей не менше 2,0 м., ширина коридору 1,8 м.; робоче помешкання повинно мати два виходи; відстань від найбільше віддаленого робочого місця не повинне перевищувати 100 м.

Організаційні заходи пожежної профілактики:

навчання персоналу правилам пожежної безпеки;

видання необхідних інструкцій і плакатів, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.

Будівля обчислювального центру відповідає вимогам пожежної безпеки.

6.5 Охорона навколишнього середовища

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною [32].

Висновки

1. У ході виконання дипломного проекту були розглянуті основні технічні характеристики розробленої системи, а також розглянуті проблеми кодування відеоінформації.

2. Ентропійне кодування відеоінформації із застосуванням квантування яскравостей зображення є оптимальним методом кодування з метою зменшити розмір зображення із зберіганням інформаційності.

3. Шляхом зіставлення експериментальних досліджень із результатами теоретичного моделювання зафіксована кількісний оптимальний коефіцієнт, за яким повинні співвідноситися рівні яскравостей зображення для отримання найкращого результату.

4. Було виявлено, що в результаті кодування зображення, розмір зображення при зменшенні кількості кольорів з 256 до 16 зменшився у 6 разів, а за допомоги додаткових алгоритмів кодування цей розмір можна зменшити ще більше, до 5% від початкового розміру зображення. Це обумовлено великою кількістю "кластерів" на зображенні з однаковими рівнями яскравості, які можна представити у коротшому коді, ніж початкове зображення.

5. За допомогою розробленої можна сформулювати рекомендації з оптимізації конструктивно-технологічних рішень у кодуванні відеоінформації.

6. Окрім цього були розглянуті економічні питання та розроблений бізнес-план, а також питання охорони праці та навколишнього середовища.

Список джерел інформації

Айвазян С.А., Мхитарян.В.С. Прикладная статистика и основы эконометрики. - М.: Юнити. 1998. - 1022 с.

Дидэ Э. и др. Методы анализа данных / под ред Айвазяна С.А. и Бухштабера В.М. - М.: Финансы и статистика, 1985. - 357с.

Кричевский Р.Е. Сжатие и поиск информации. - М.: Радио и связь, 1989.

Куренков Н.И. Ананьев С.Н. Энтропийный подход к решению задач классификации многомерных данных. // Информационные технологии. 2006. № 8. С.50-55.

Левенштейн В.И. Об избыточности и замедлении разделимого кодирования натуральных чисел // Проблемы кибернетики. - М., 1968. - Вып. 20. - С.173 - 179.

Рябко Б.Я., Фионов А.Н. Эффективный метод адаптивного арифметического кодирования для источников с большими алфавитами // Проблемы передачи информации. - 1999. - Т.35, Вып.4. - С.95 - 108.

Семенюк В.В. Применение вероятностного моделирования в методах экономного кодирования видеоинформации // Труды XI Всероссийской научно-методической конференции Теле-матика'2004. - Санкт-Петербург, Россия, 7-10 июня, 2004. - С.186 - 187.

Сакоян С.А. Об оптимальных разбиениях на градации в задачах классификации // Прикладная статистика - М.: Наука, 1983. - С.179-188.

Семенюк В.В. Экономное кодирование дискретной информации.

СПб: СПб ГИТМО (ТУ), 2001. - 115 с, - ISBN 5-7577-0076-9.

Хаффмен Д.А. Метод построения кодов с минимальной избыточностью: Пер. с англ. // Кибернетический сборник. - М.: ИЛ, 1961. - Вып.3. - С.79 - 87.

Шеннон К. Математическая теория связи: Пер. с англ. // Работы по теории информации и кибернетике. - М.: ИЛ, 1963. - С.243 - 332.

Howard P. G., Vitter J. S. Practical Implementations of Arithmetic Coding // Storer A. Image and Text Compression. - Kluwer Academic Publishers, Massachusetts, USA, 1992. - P.85 - 112

INTUIT.ru. Алгоритмы квантования для полутоновых и цветных изображений. - 2004. -С.1-4.

INTUIT.ru. Алгоритмические основы растровой графики. - 2004. -С.1-12.

Kraft L. A Device for Quantizing, Grouping and Coding Amplitude Modulated Pulses: MS Thesis. - Dept. of Electrical Engineering, MIT, Cambridge, Massachusetts, USA, 1949.

Rui Xu, D., Wunsch II. Survey of clustering algorithms // IEEE Transactions on Neural Networks. - 2005. - v.16, № 3. - р.645.

Закон України "Про охорону праці".

НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП-24-86). "Общесоюзные нормы технологического проектирования. Определение категорий зданий и сооружений по взрывопожарной и пожарной опасности."

ПУЭ-87. Правила установки электроустройств

ДБМ В 1.1-7-02. “Захист від пожежі. Пожежна безпека об`єктів будівництва". - к.: 2003 - 41с.

ГОСТ 12.0.003-74. “ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация."

ГОСТ 12.1 005-88. "ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны"

СНиП 2.04.05-91. "Строительные нормы и правила. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха"

СНиП 11-4-79. "Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение"

ГОСТ 12.1 003-83. "ССБТ Шум. Общие требования безопасности"

ДНАОП 0.03-3.14-85. "Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості та тяжкості праці"

ДСанПіН З. З.2. - 007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейним терміналами електронно-обчислювальних машин

ГОСТ 14254-80. “Электрооборудование напряжением до 1000 В. Оболочки. Степени защиты"

ГОСТ 12.2 007.0-75*. “ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности”

ГОСТ 12.1 030-81* “ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление”

ГОСТ 12.1 004-91. "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования"

Государственный стандарт Украины "Система управления окружающей средой" ISO 14001-97 - к.: ГОССТАНДАРТ УКРАИНЫ. 1997 - 31 с.

Додаток

Текст програми

1. Текст програми проекту D2009. dpr

program D2009;

uses

Forms,

Unit1 in 'Unit1. pas' {MForm},

MathImage in 'MathImage. pas',

UnitGisto in 'UnitGisto. pas' {FormG},

Unit2 in 'Unit2. pas' {AboutBox};

{$R *. res}

begin

Application. Initialize;

Application. Title: = 'Viplabs 2009';

Application. CreateForm (TMForm, MForm);

Application. CreateForm (TFormG, FormG);

Application. CreateForm (TAboutBox, AboutBox);

Application.run;

end.

2. Модуль MathImage. pas

unit MathImage;

interface

uses

Windows, Graphics, SysUtils,

Forms, ComCtrls, Controls,

{fCompressor, }Classes;

const

Fatalbit = pf24bit;

type

Tsvet = record

r, g, b: byte;

end;

PArray = ^TArray;

TArray = array [0. .10000] of Tcolor;

P3bArray = ^T3bArray;

T3bArray = array [0. .10000] of Tsvet;

T3x3FloatArray = array [0. .2] of array [0. .2] of Extended;

a1x = array of integer;

a2x = array of a1x;

a256w = array [0. .255] of integer;

function LoadFromBmp (bmp: Tbitmap; var Histo: a256w): boolean;

function HistoToBmp (bmp_: Tbitmap; var Histo: a256w): Tbitmap;

function DecreaseColor1 (bmp_: Tbitmap; NCOld, NCNew: integer): Tbitmap;

function DecreaseColor2 (bmp_: Tbitmap; NCOld, NCNew: integer; aa: a256w): Tbitmap;

function DecreaseColor3 (bmp_: Tbitmap; NCOld, NCNew: integer; cc: a256w; prg: double): Tbitmap;

function SaveTo4bitBMP (bmp_: Tbitmap; fname: string; var prgrs: TProgressBar): boolean;

{***********************}

function MedianFilter (bmp_: Tbitmap): Tbitmap;

function InByte (a: integer): byte; overload;

function InByte (f: real): byte; overload;

function InBytePRG (a: integer; pmin: byte): byte;

function GetTsvet (r, g, b: byte): Tsvet;

function GetMedian (a: a256w; n1, n2: integer; prm: double): byte;

implementation

const

dm = 1;

var

matrix: a2x;

Palette_: array [0. .15] of byte;

Sootvet: a256w;

function InByte (a: integer): byte;

var

i: integer;

begin

I: = a;

if (a > 255) then

InByte: = 255

else if (a < 0) then

InByte: = 0

else

InByte: = I;

end;

function InByte (f: real): byte;

var

i: integer;

begin

I: = round (f);

if (f > 255) then

Result: = 255

else if (f < 0) then

Result: = 0

else

Result: = I;

end;

function InBytePRG (a: integer; pmin: byte): byte;

begin

if (a < pmin) then

Result: = 0

else

Result: = 255;

end;

function GetTsvet (r, g, b: byte): Tsvet;

begin

GetTsvet. r: = r;

GetTsvet. g: = g;

GetTsvet. b: = b;

end;

function SummFTsvet (tsv: Tsvet): word;

begin

Result: = (30 * tsv. r + 59 * tsv. g + 11 * tsv. b) div 100;

end;

function LoadFromBmp (bmp: Tbitmap; var Histo: a256w): boolean;

var

i, j: integer;

ii, jj: integer;

hgt2m, wdt2m: integer;

p: P3bArray;

ts: tsvet;

summt: word;

begin

Result: = false;

try

with bmp do

begin

PixelFormat: = pf24bit;

hgt2m: = Height + 2 * dM + 1;

wdt2m: = Width + 2 * dM + 1;

SetLength (matrix, hgt2m, wdt2m);

for i: = 0 to 255 do

Histo [i]: = 0;

for i: = 0 to Height - 1 do

begin

ii: = i + dm;

p: = ScanLine [i] ;

for j: = 0 to Width - 1 do

begin

jj: = j + dm;

ts: = p [j] ; // ToTsvet ({p [j] } cc);

summt: = SummFTsvet (ts); // div 3;

matrix [ii, jj]: = summt;

inc (Histo [summt]);

p [j]: = GetTsvet (summt, summt, summt);

end;

for j: = 0 to dm - 1 do

begin

jj: = j + dm;

matrix [ii, Width + jj]: = matrix [ii, jj] ;

matrix [ii, (dm - 1) - j]: = matrix [ii, Width + dm - 1 - j] ;

end;

end;

for j: = 0 to Width - 1 do

for i: = 0 to dm - 1 do

begin

ii: = i + dm;

jj: = j + dm;

matrix [Height + ii, jj]: = matrix [ii, jj] ;

matrix [ (dm - 1) - i, jj]: = matrix [Height + dm - 1 - i, jj] ;

end;

end;

except

exit;

end;

Result: = true;

end;

// ********************************************

function MedianFilter (bmp_: Tbitmap): Tbitmap;

var

i, j: integer;

k, l, t, s: integer;

a: array [0. .8] of byte;

mid: integer;

p, p2: P3bArray;

begin

Result: = Tbitmap. Create;

with Result do

begin

PixelFormat: = pf24bit;

width: = bmp_. Width;

height: = bmp_. Height;

for i: = 1 to Height - 2 do

begin

p2: = ScanLine [i] ;

for j: = 1 to Width - 2 do

begin

t: = 0;

for k: = - 1 to 1 do

for l: = - 1 to 1 do

begin

p: = bmp_. ScanLine [i + k] ;

a [t]: = SummFTsvet (p [j + l]);

inc (t);

end;

for l: = 1 to 5 do

begin

mid: = 255;

s: = 0;

for k: = 0 to 8 do

if a [k] < mid then

begin

mid: = a [k] ;

s: = k;

end;

a [s]: = 255;

end;

p2 [j]: = GetTsvet (mid, mid, mid);

end;

end;

end;

end;

function GetSquere2 (var aa: a2x; i0, j0: integer): integer;

var

i, j: integer;

begin

Result: = 0;

for i: = - 1 to 1 do

for j: = - 1 to 1 do

begin

Result: = Result + aa [i0 + i, j0 + j] ;

end;

end;

function HistoToBmp (bmp_: Tbitmap; var Histo: a256w): Tbitmap;

var

i, j: integer;

p: P3bArray;

c: integer;

z: integer;

Left: a256w;

delta: a256w;

dc: integer;

R: longint; // Cardinal;

Hsum, Hmid: integer; // Cardinal;

begin

Hmid: = 0;

for z: = 0 to 255 do

Hmid: = Hmid + Histo [z] ;

Hmid: = Hmid shr 8;

R: = 0;

Hsum: = 0;

if Hmid > 0.0001 then

for z: = 0 to 255 do

begin

left [z]: = R;

Hsum: = Hsum + Histo [Z] ;

while Hsum > Hmid do

begin

Hsum: = Hsum - Hmid;

inc (R);

end;

Delta [z]: = R - Left [z] ;

end

else

for z: = 0 to 255 do

left [z]: = 0;

for z: = 0 to 255 do

Histo [z]: = 0;

Result: = Tbitmap. Create;

with Result do

begin

PixelFormat: = pf24bit;

Width: = bmp_. Width;

Height: = bmp_. Height;

for i: = 0 to Height - 1 do

begin

p: = ScanLine [i] ;

for j: = 0 to Width - 1 do

begin

c: = matrix [i + dm, j + dm] ;

dc: = Delta [c] ;

c: = Left [c] + dc shr 0; // + random (dc shr 1 + 1);

c: = InByte (c);

p [j]: = GetTsvet (c, c, c);

inc (Histo [c]);

end;

end;

end;

end;

{*********************}

function GetMedian (a: a256w; n1, n2: integer; prm: double): byte;

var

sum: longint;

b: a256w;

i: integer;

begin

if n1 < 0 then

n1: = 0;

if n1 > 255 then

n1: = 255;

if n2 < 0 then

n2: = 0;

if n2 > 255 then

n2: = 255;

if n2 - n1 <= 1 then

begin

Result: = (n1 + n2) div 2;

exit;

end;

b [n1]: = a [n1] ;

sum: = a [n1] ;

for i: = n1 + 1 to n2 do

begin

b [i]: = b [i - 1] + a [i] ;

sum: = sum + a [i] ;

end;

sum: = round (sum * prm);

i: = n1;

while (b [i] < sum) and (i < n2) do

inc (i);

if (i < n2) and (b [i + 1] - b [i] > b [i]) then inc (i);

Result: = i;

end;

function DecreaseColor3 (bmp_: Tbitmap; NCOld, NCNew: integer; cc: a256w; prg: double): Tbitmap;

var

maxlv: integer;

ic: integer;

procedure Delenie2na (a, b: integer; lv: integer);

var

mi: integer;

i: integer;

begin

if (ic = NCNew) then

exit;

if a > 255 then exit; // a: = 255;

mi: = GetMedian (cc, a, b, prg);

if (lv < maxlv) and (b - a > 0) then

begin

Delenie2na (a, mi - 1, lv + 1);

Delenie2na (mi, b, lv + 1);

end

else

if (ic = 0) or (Inbyte (mi) <> Palette_ [ic - 1]) then

begin

Palette_ [ic]: = Inbyte (mi);

for i: = a to b do

Sootvet [i]: = ic;

inc (ic);

end;

end;

var

i, j: integer;

mid: integer;

p, p2: P3bArray;

bb: a256w;

t: boolean;

c0: integer;

cpos: array [0. .16] of integer;

NCN, ccc: integer;

begin

Result: = Tbitmap. Create;

with Result do

begin

PixelFormat: = pf24bit;

width: = bmp_. Width;

height: = bmp_. Height;

if not ( (NCNew > 0) and (NCNew <= 16)) then

exit;

for i: = 0 to NCOld - 1 do

sootvet [i]: = - 1;

case NCNew of

2: maxlv: = 1;

4: maxlv: = 2;

8: maxlv: = 3;

16: maxlv: = 4;

else

maxlv: = 0;

end;

ic: = 0;

Delenie2na (0, 255, 0);

for i: = ic to 15 do Palette_ [i]: = 255;

i: = 255;

for i: = 1 to NCOld - 2 do

if Sootvet [i] < 0 then

begin

if i < NCOld shr 1

then Sootvet [i]: = 0

else Sootvet [i]: = NCNew - 1;

end;

Sootvet [0]: = 0;

for i: = 0 to NCNew - 1 do

begin

bb [i]: = 0;

cpos [i]: = - 1;

end;

cpos [16]: =255;

c0: = - 1;

for i: = 0 to NCOld - 1 do

begin

bb [Sootvet [i]]: = bb [Sootvet [i]] + cc [i] ;

if c0 <> Sootvet [i] then

begin

cpos [Sootvet [i]]: = i;

NCN: = Sootvet [i] ;

end;

c0: = Sootvet [i] ;

end;

for i: = 1 to NCNew - 1 do

if cpos [i] < 0 then cpos [i]: = cpos [i-1] ;

if prg < 0.5 - 0.0001 then

repeat

t: = true;

for i: = 1 to NCN do

if (bb [i] *prg < bb [i - 1] * (1-prg)) and (cpos [i] > i) and (cpos [i] > cpos [i-1]) then

begin

ccc: = cc [cpos [i]] ;

bb [i]: = bb [i] + ccc;

bb [i - 1]: = bb [i - 1] - ccc;

cpos [i]: = cpos [i] - 1;

Sootvet [cpos [i]]: = i;

Palette_ [i]: = InByte (GetMedian (cc, cpos [i], cpos [i+1], 0.5));

t: = false;

break;

end

until t;

if prg > 0.5 + 0.0001 then

repeat

t: = true;

for i: = NCN-1 downto 0 do

if (bb [i+1] * (prg) > bb [i] * (1-prg)) and (cpos [i+1] < NCOld - i) and (cpos [i] < cpos [i+1]) then

begin

ccc: = cc [cpos [i+1]] ;

bb [i + 1]: = bb [i + 1] - ccc;

bb [i]: = bb [i] + ccc;

cpos [i+1]: = cpos [i+1] + 1;

Sootvet [cpos [i+1]]: = i;

Palette_ [i]: = InByte (GetMedian (cc, cpos [i], cpos [i+1], 0.5));

t: = false;

break;

end

until t;

for i: = 0 to Height - 1 do

begin

p: = bmp_. ScanLine [i] ;

p2: = ScanLine [i] ;

for j: = 0 to Width - 1 do

begin

mid: = SummFTsvet (p [j]);

mid: = Palette_ [Inbyte (Sootvet [mid])] ;

p2 [j]: = GetTsvet (mid, mid, mid);

end;

end;

end;

end;

function SaveTo4bitBMP (bmp_: Tbitmap; fname: string; var prgrs: TProgressBar): boolean;

var

i, j, j0: integer;

mid: word;

c1, c2: byte;

p: P3bArray;

f2: file;

buf1: Pbyte;

buf2: Pword;

buf4: PCardinal;

fsize: Cardinal;

NWritten: integer;

wdt, wdt2: integer;

begin

Result: = false;

try

AssignFile (f2, fname);

Rewrite (f2,1);

except

exit;

end;

New (buf1);

New (buf2);

New (buf4);

with BMP_ do

begin

buf2^: = 19778; // must always be set to 'BM' to declare that this is a. bmp-file.

BlockWrite (f2, buf2^, 2, NWritten);

wdt: = width div 2 + width mod 2;

case (wdt mod 4) of

3: wdt: = wdt + 1;

2: wdt: = wdt + 2;

1: wdt: = wdt + 3;

end; // выравние до ширины кратной 4

fsize: = 54 + 16 * 4 + (wdt * height);

buf4^: = fsize;

BlockWrite (f2, buf4^,

4);

buf4^: = 0; // rezerved

BlockWrite (f2, buf4^,

4);

buf4^: = $0076; // offset from the beginning of the file to the bitmap data

BlockWrite (f2, buf4^,

4);

buf4^: = 40; // size of the BITMAPINFOHEADER structure,

BlockWrite (f2, buf4^,

4);

buf4^: = width; //

BlockWrite (f2, buf4^,

4);

buf4^: = height; //

BlockWrite (f2, buf4^,

4);

buf2^: = 1; // number of planes of the target device

BlockWrite (f2, buf2^,

2);

buf2^: = 4; // number of bits per pixel!

BlockWrite (f2, buf2^,

2);

buf4^: = 0;

BlockWrite (f2, buf4^,

4);

BlockWrite (f2, buf4^,

4);

BlockWrite (f2, buf4^,

4);

BlockWrite (f2, buf4^,

4);

BlockWrite (f2, buf4^,

4);

BlockWrite (f2, buf4^,

4);

for i: = 0 to 15 do

begin

mid: = Palette_ [i] ;

buf2^: = mid shl 8 + mid;

BlockWrite (f2, buf2^,

2);

buf2^: = mid shl 0;

BlockWrite (f2, buf2^,

2);

end;

for i: = Height - 1 downto 0 do

begin

p: = ScanLine [i] ;

wdt2: = Width div 2;

for j: = 0 to wdt2 - 1 do

begin

mid: = SummFTsvet (p [j shl 1]);

c1: = Inbyte (Sootvet [mid]);

mid: = SummFTsvet (p [j shl 1 + 1]);

c2: = Inbyte (Sootvet [mid]);

buf1^: = (c1 shl 4 or c2) and $FF;

BlockWrite (f2, buf1^, 1, NWritten);

if NWritten <> 1 then break;

end;

j0: = 1;

if width mod 2 <> 0 then

begin

mid: = SummFTsvet (p [Width - 1]);

c1: = Inbyte (Sootvet [mid]);

buf1^: = (c1 shl 4 or 0) and $FF;

BlockWrite (f2, buf1^, 1, NWritten);

j0: = 2;

end;

if NWritten <> 1 then break;

buf1^: = 0;

for j: = j0 to (wdt - wdt2) do

BlockWrite (f2, buf1^, 1, NWritten);

prgrs. Position: = 100 * (Height - i) div Height;

end;

end;

try

finally

CloseFile (f2);

end;

Dispose (buf1);

Dispose (buf2);

Dispose (buf4);

Result: = true;

end;

end.

3. Модуль UnitGisto. pas

unit UnitGisto;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, TeEngine, Series, ExtCtrls, TeeProcs, Chart;

type

TFormG = class (TForm)

Chart2: TChart;

BarSeries1: TBarSeries;

Chart1: TChart;

Series1: TBarSeries;

procedure FormShow (Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

FormG: TFormG;

implementation

{$R *. dfm}

uses Unit1, MathImage;

procedure TFormG. FormShow (Sender: TObject);

var

i: integer;

aw: a256w;

s: string;

begin

Chart1. Series [0]. Clear;

aw: = Mform. HistoVals;

for i: = 0 to 255 do

begin

if (i mod 5) = 0 then

Chart1. Series [0]. Add (aw [i], s)

else

Chart1. Series [0]. Add (aw [i]);

end;

Chart2. Series [0]. AssignValues (Chart1. Series [0]);

end;

end.

Керівництво оператора

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1.1 Позначення і найменування програми

Програмний продукт має найменування „Графічний кодер чорно-білих зображень ”. Модулі програмного продукту мають назву, яка відповідає діям, що в них виконуються.

1.2 Програмне забезпечення, необхідне для функціонування програми

Для функціонування програми необхідні:

операційна система Windows.

1.3 Обрана мова програмування

Програма створювалась мовою програмування Delphi 7.0. Обрання цієї мови програмування було зумовлено її швидкістю та зручністю у процесі розробки, великим обсягом засобів для створення багатовіконного інтерфейсу та для обробки зображень.

2. ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ

2.1 Призначення програми

Область застосування програмного продукту вищі учбові заклади, книжкові та газетні видавництва, служби охорони, та державна служба безпеки. Програмний продукт дозволяє будь-які 256-кольорові чорно-білі зображення, які зберігаються у форматі. jpeg або. bmp, у зображення. bmp з меншою кількістю кольорів (від 2 до 16) із зберіганням інформативності зображення. Для покращення результатів обробка зображення виконується декількома методами, з метою отримати найбільш вигідне зображення.

2.2 Функціональні обмеження

Програмний продукт відповідає поставленим до нього вимогам і у межах обумовлених ними не має функціональних обмежень.

3. ОПИС ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ПРОГРАМИ

Розроблене програмне забезпечення функціонує за наступним загальним алгоритмом:

Завантажити зображення з файлу, зазначеного користувачем.

Якщо зображення має формат BMP, перейти на пункт 4.

Перетворити зображення у формат BMP.

Установити параметри пікселей для BMP в pf24bit

Розрахувати гістограму яскравості для зображення по формулах (1) - (3).

Якщо потрібно, вирівняти діаграму станів.

Розрахувати пороги областей квантування w_i, з умов мінімізації їхніх внесків у значення цільової функції й розрахованих на етапі 5 компонентів вектора яскравості.

Значеннями елементів палітри p_i взяти центри відповідних кластерів.

Замінити кожен піксель зображення на відповідний до нього, відповідно до рівнів квантування й розрахованій палітрі.

Відобразити зображення із застосованими рівнями квантування.

Зберегти зображення у файл формату BMP 16 квітів.

Завершення роботи програми.

Загальна схема алгоритму програми наведена у звіті в підрозділі 4.2

4. ВИКОРИСТАНІ ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ

Для роботи програмного продукту необхідна IBM PC/AT сумісна персональна ЕОМ, наявність процесору Pentium II 433МГц та вище з обсягом оперативної пам'яті 128Мб або більше, наявністю відео адаптеру VGA або SVGA.

Необхідний об'єм на жорсткому диску 5 Мб для продукту.

При розробці використовувалася ПЕОМ з наступними параметрами: Atlon 1600XP+, 256 Мб ПЗУ, жорсткий диск ємністю 80 Гб, відеокарта GeForce2 MX 400 32Мб, мережева карта 100 Мбіт.

5. ВИКЛИК І ЗАВАНТАЖЕННЯ

Точкою входу до будь-якого з модулів програми є запуск головного модуля „D2009. ехе", що здійснює створення головного вікна програми, де є можливість обирати подальші дії.

Обсяг демонстраційної програми що використовується становить менше 1 Мб.

6. ВХІДНІ ТА ВИХІДНІ ДАНІ

Вхідними даними є графічні зображення формату. bmp або. jpeg, з глибиною кольору від 8 до 24 біт, чорно-білі або кольорові (які у процесі роботи програми будуть перетворені на чорно-білі). Дані можуть поповнюватися у процесі користування розробленим програмним забезпеченням, змінюватися та редагуватися.

Вихідними даними є зображення формату. bmp, з глибиною кольору 4 біт (16 кольорів), та гістограма яскравості початкового та отриманого зображень.

7. ВИКОРИСТАНІ МОДУЛІ

У програмі було використано наступні модулі:

MathImage. pas - модуль основних функцій та процедур обчислення інформаційного критерію зображення, а також завантаження та зберігання файлу зображення.

Unit1. pas - модуль створення головного вікна програми, допоміжних вікон програми, головного меню програми, обробки натискувань на кнопки клавіатури та вікон програми, а також шляхи для доступу к файлам зображень.

Unit2. pas - модуль створення допоміжного вікна програми "о програмі".

UnitGisto. pas - модуль побудови гістограм яскравостей зображення.

Опис програми

1. ПРИЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМНОГО ПАКЕТУ

Область застосування програмного продукту вищі учбові заклади, книжкові та газетні видавництва, служби охорони, та державна служба безпеки. Програмний продукт дозволяє будь-які 256-кольорові чорно-білі зображення, які зберігаються у форматі. jpeg або. bmp, у зображення. bmp з меншою кількістю кольорів (від 2 до 16) із зберіганням інформативності зображення. Для покращення результатів обробка зображення виконується декількома методами, з метою отримати найбільш вигідне зображення.

2. УМОВИ ВИКОНАННЯ

Необхідні технічні засоби:

пристрій читання з компакт-дисків (CD-ROM);

процесор (AMD, Intel) із частотою не менше 433 МГц;

1 Мб вільного простору на жорсткому магнітному диску;

SVGA відеоадаптер із відеопамят'ю не менше 1 Мб;

128 Мб ОЗП; клавіатура; миша;

Необхідне програмне забезпечення:

Розроблений програмний продукт стійко працює в середовищах Windows 98 та Windows 2000.

Для запуску проекту необхідний виконуючий файл D2009. exe.

3. ЗАВАНТАЖЕННЯ ПРОЕКТУ

Щоб завантажити програму, необхідно запустити файл D2009. exe. Після цього перед користувачем з'являється вікно, розділене на 2 рівні квадрати.



Рисунок 3.1 - Вікно з необхідними елементами

Для того, щоб розпочати кодування зображення, потрібно загрузити файл формату. bmp або. jpeg, для чого потрібно натиснути кнопку , вибрати пункт меню File - > Open, натиснути кнопку F3, або зробити подвійний клік мишою на лівому квадраті екрану, після чого відкриється окно (див. рис.3.2) для вибору потрібного зображення (початковий каталог для вибору - каталог, де знаходиться виконавчий файл D2009. exe). Після вибору файлу зображення, у правому квадраті з'явиться зменшений рисунок зображення, а також його атрибути - ширина та висота.

Рисунок 3.2 - Вікно вибору зображення

Після цього, натиснувши кнопку , або зробивши подвійний клік мишою на файлі зображення, зображення буде відкрито у головному окні програми, а також автоматично буде проведено кодування за прямим інформаційним критерієм (див. рис.3.3)

Рисунок 3.3 - Вікно з загруженим та отриманним зображенням

Для того, щоб обрати потрібну кількість кольорів у отриманому зображенні, потрібно мишою обрати відповідну кількість у діалозі знизу

Рисунок 3.4 - Вибір кількості градацій зображення.

Для того, щоб переглянути гістограму початкового та отриманного зображень, потрібно обрати пункт меню Image - > Gistograme

Рисунок 3.5 Рівнева гістограма кольорів зображень.

Для того, щоб зберігти отриманний файл зображення, потрібно натиснути кнопку , вибрати пункт меню File - > Save, або натиснути кнопку F2.

4. ПОВІДОМЛЕННЯ ОПЕРАТОРУ

Програма виключає загруження інших типів файлів, окрім. bmp та. jpeg, при спробі відкрити інший вид файлу буде виведено повідомлення "Не верный формат файла".

При спробі сохранити файл у інший формат, окрім. bmp, який пропонується спочатку, програма виведе повідомлення "Не верный формат файла".