Інструментальні засоби для створення відеоуроків та презентацій

Оскільки середа розробки є безкоштовною, витрати на створення програмного продукту складаються з витрат по оплаті праці розробника програми і витрат по оплаті машинного часу при відладці програми:

Зспп=Ззпспп +Змвспп

де:

Зспп - витрати на створення програмного продукту;

Ззпспп - витрати на оплату праці розробника програми;

Змвспп - витрати на оплату машинного часу.

Витрати на оплату праці розробника програми (Ззпспп) визначаються шляхом множення трудомісткості створення програмного продукту на середню годинну оплату програміста (з урахуванням коефіцієнта відрахувань на соціальні потреби):

Ззпспп=t*Tчас

Розрахунок трудомісткості створення програмного продукту

Трудомісткість розробки програмного продукту можна визначити таким чином:

t= to+ tа+ tб+ tп+ tд+ tвід,

де: to - витрати праці на підготовку опису завдання;

tа - витрати праці на розробку алгоритму рішення задачі;

tб - витрати праці на розробку блок-схеми алгоритму рішення задачі;

tп - витрати праці на складання програми по готовій блок-схемі;

tд - витрати праці на підготовку документації завдання;

tвід - витрати праці на відладку програми на ЕОМ при комплексній відладці завдання.

Складові витрат можна виразити через умовне число операторів Q. У нашому випадку число операторів у відлагодженій програмі Q=1800.

Розрахунок витрат праці на підготовку опису завдань

Оцінити витрати праці на підготовку опису завдання не можливо, оскільки це пов'язано з творчим характером роботи, натомість оцінимо витрати праці на вивчення опису завдання з урахуванням уточнення опису і кваліфікації програміста:

to= Q*B/(75…85*K),

де: B - коефіцієнт збільшення витрат праці унаслідок недостатнього опису завдання, уточнень і деякої недоробки, B=1,2…5;

K - коефіцієнт кваліфікації розробника, для тих, що працюють до 2 років K=0.8;

Коефіцієнт В приймаємо рівним 3.

Таким чином отримаємо:

to= 1800*2/(78*0,8) = 57,69 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на розробку алгоритму

Витрати праці на розробку алгоритму рішення задачі:

tа = Q/(60…75*K)

tа = 1800/(70*0,8)=32,14 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на розробку блок-схеми

Витрати праці на розробку блок-схеми алгоритму рішення задачі обчислимо таким чином:

tб= Q/(60…75*K)

tб = 1800/(71*0,8)=31,69 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на складання програми

Витрати праці на складання програми по готовій блок-схемі обчислимо таким чином:

tп= Q/(60…75*K)

tп = 1800/(72*0,8)=31,25 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на відладку програми

Витрати праці на відладку програми на ЕОМ при комплексній відладці завдання:

tвід=1.5* tAвід,

де tAвід - витрати праці на відладку програми на ЕОМ при автономній відладці одного завдання;

tAвід= Q/(40…50*K)

tAвід = 1800/(48*0,8)=46,88 (люд-год).

Звідси tвід=1,5*46,88=70,32 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на підготовку документації

Витрати праці на підготовку документації по завданню визначаються:

tд= tдр+ tдо,

де: tдр - витрати праці на підготовку матеріалів в рукопису;

tдо - витрати на редагування, друк і оформлення документації;

tдр= Q/(150…200*K)

tдр = 1800/(180*0,8) = 12,5 (люд-год)

tдо=0.75*tдр

tдо =0,75*12,5=9,38 (люд-год)

Звідси:

tд=12,5+9,38=21,88 (люд-год).

Отже, загальну трудомісткість розробки програмного продукту можна розрахувати:

t= to+ tа+ tб+ tп+ tд+ tвід,

t = 57,69 +32,14 +31,69+31,25 +21,88+70,32 = 244,97 (люд-год).

Розрахунок середньої зарплати програміста

Середня зарплата програміста в сучасних ринкових умовах може варіюватися в широкому діапазоні. Для розрахунку візьмемо середню годинну оплату праці програміста, яка складає Тчас=18 грн/година. Це означає, що вартість розробки буде становитиму 4409,46 грн.

Витрати на оплату праці програміста складаються із зарплати програміста і нарахувань на соціальні потреби.

Єдине соціальне нарахування становить 36,77%.

Тобто 4409,46 грн*36,77%= 1 621,36 грн.

Звідси витрати на оплату праці програміста складають:

Ззпспп= 4409,46+1 621,36 = 6 030,82 грн.

Витрати на оплату машинного час

Витрати на оплату машинного часу при відладці програми визначаються шляхом множення фактичного часу відладки програми на ціну машино-години орендного часу:

Змвспп =Счас* tеом,

де: Счас - ціна машино-години, грн/год;

tеом - фактичний час відладки програми на ЕОМ.

Розрахунок фактичного часу відладки

Фактичний час відладки обчислимо за формулою:

tеом = tп + tдо + tвід ;

tеом =31,25 +9,38 +70,32 = 110,95 годин

Розрахунок ціни машино-години

Ціну машино-години знайдемо по формулі:

Сгод = Зеом/Теом,

де: Зеом - повні витрати на експлуатацію ЕОМ на протязі року;

Теом - дійсний річний фонд часу ЕОМ, год/рік.

Розрахунок річного фонду часу роботи ПЕОМ

Загальна кількість днів в році - 365. Число святкових і вихідних днів - 114(10 святкових і 52*2- вихідні).

Час простою в профілактичних роботах визначається як щотижнева профілактика по 3 години.

Разом річний фонд робочого часу ПЕОМ складає:

Теом = 8*(365-114)-52*3=1852 год.

Розрахунок повних витрат на експлуатацію ЕОМ

Повні витрати на експлуатацію можна визначити по формулі:

Зеом = (Ззп+ Зам+ Зел+ Здм+ Зпр+ Зін),

де: Ззп - річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу, грн/рік;

Зам - річні витрати на амортизацію, грн/рік;

Зел - річні витрати на електроенергію, споживану ЕОМ, грн/рік;

Здм - річні витрати на допоміжні матеріали, грн/рік;

Зпр - витрати на поточний ремонт комп'ютера, грн/рік;

Зін - річні витрати на інші і накладні витрати, грн/рік.

Амортизаційні відрахування

Річні амортизаційні відрахування визначаються по формулі:

Зам=Сбал*Нам,

де: Сбал - балансова вартість комп'ютера, грн/шт.;

Нам - норма амортизації, %;

Нам =25%.

Балансова вартість ПЕОМ включає відпускну ціну, витрати на транспортування, монтаж устаткування і його відладку:

Сбал = Срин +Зуст ;

де: Срин - ринкова вартість комп'ютеру, грн/шт.,

Зуст - витрати на доставку і установку комп'ютера, грн/шт;

Комп'ютер, на якому велася робота, був придбаний за ціною Срин =5000 грн, витрати на установку і наладку склали приблизно 10% від вартості комп'ютера.

Зуст = 10%* Срин

Зуст =0.1*5000=500 грн.

Звідси, Сбал = 5000 +500 =5500 грн./шт.,

а Зам=5500*0,25= 1375 грн/год.

Розрахунок витрат на електроенергію

Вартість електроенергії, споживаної за рік, визначається по формулі:

Зел = Реом * Теом * Сел * А,

де: Реом - сумарна потужність ЕОМ,

Теом - дійсний річний фонд часу ЕОМ, год/рік;

Сел - вартість 1кВт*год електроенергії;

А - коефіцієнт інтенсивного використання потужності машини.

Згідно технічному паспорту ЕОМ Реом =0.22 кВт, вартість 1кВт*год електроенергії для споживачів Сел =0,9302 грн., інтенсивність використання машини А=0,98.

Тоді розрахункове значення витрат на електроенергію:

Зел = 0,22 * 1852* 0,9302* 0,98 = 371,42 грн.

Розрахунок витрат на поточний ремонт

Витрати на поточний і профілактичний ремонт приймаються рівними 5% від вартості ЕОМ:

Зпр = 0.05* Сбал

Зпр = 0,05* 5500 = 275 грн.

Розрахунок витрат на допоміжні матеріали

Витрати на матеріали, необхідні для забезпечення нормальної роботи ПЕОМ, складають близько 1 % від вартості ЕОМ:

Звм =0,01* 5500 =55 грн.

Інші витрати по експлуатації ПЕОМ

Інші непрямі витрати, пов'язані з експлуатацією ПЕОМ, складаються з вартості послуг сторонніх організацій і складають 5% від вартості ЕОМ:

Зпр = 0.05* 5500 =275 грн.

Річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу

Витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу складаються з основної заробітної плати, додаткової і відрахувань на заробітну плату:

Ззп = Зоснзп +Здопзп +Зотчзп.

Основна заробітна плата визначається, виходячи із загальної чисельності тих, що працюють в штаті:

Зоснзп =12 *?Зіокл,

де: Зіокл - тарифна ставка і-го працівника в місяць, грн;

12 - кількість місяців.

У штат обслуговуючого персоналу повинні входити інженер-електронщик з місячним окладом 1800 грн. і електрослюсар з окладом 1500 грн. Тоді, враховуючи, що даний персонал обслуговує 20 машин, маємо витрати на основну заробітну плату обслуговуючого персоналу, які складуть:

Зоснзп = 12*(1800+1500)/20=1980 грн.

Додаткова заробітна плата складає 60 % від основної заробітної плати:

Здопзп = 0.6 *1980 = 1188 грн.

Відрахування на соціальні потреби складають 37,6% від суми додатковою і основною заробітних плат:

Зотчзп = 0,376*(1980+1188) = 1 191,17 грн.

Тоді річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу складуть:

Ззп = 1980 +1188 +1 191,17= 4 359,17 грн.

Повні витрати на експлуатацію ЕОМ в перебігу року складуть:

Зеом = 4 359,17 + 1375+ 371,42 + 55 + 275+ 275= 6 710,59 грн.

Тоді ціна машино-години часу, що орендується, складе

Сгод = 6 710,59/1852 = 3,62 грн.

А витрати на оплату машинного часу складуть:

Змвспп =Сгод*tеом

Змвспп = 3,62 * 110,95 = 401,64 грн.

Розрахунок економічного ефекту

Зспп=Ззпспп +Змвспп

Зспп =6 030,82 + 401,64= 6 432,46 грн.

Тобто собівартість програмного продукту 6 432,46 грн.

А зараз визначимо ціну програмного продукту:

Ц = Зспп + Р

Где Ц - ціна програмного продукту;

Р - 15% від витрат на створення програмного продукту.

Ц = 6 432,46 + 964,87 = 7 397,33 грн.

Ціна розробки програмного продукту дорівнює 7 397,33 грн.

Аналіз ринку програмних продуктів, що здатні виконувати аналогічні функції дозволяє зробити висновок, що розроблена програма за умови тиражування обійдеться значно дешевше, ніж аналоги.

Наприклад вартість системи Movavi Screen Capture становить 3350 руб.

Якщо буде реалізовано 100 копій розробленого програмного продукту, економічний прибуток становитиме:

ЕК = 3350 * 0,245 * 100 - 7 397,33 = 74 677,67 грн.,

де 0,245 - курс російського рубля Національного банку України.

6. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці -- це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Роботодавець -- власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник -- особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Підвищена увага до проблем у всіх середовищах перебування пояснюється цілою низкою факторів. Одним з основних напрямків забезпечення безпеки людини, крім екологічних аспектів, залишається профілактика виробничого травматизму. Найважливішими причинами, що визначають необхідність удосконалювання сформованої системи забезпечення ОП на виробництві, є зміна змісту праці й умов її виконання, що, у свою чергу позначається на характері виробничого травматизму.

Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя й здоров'я в процесі трудової діяльності, на належні, безпечні й здорові умови праці, регулює при участі відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці й виробничого середовища й установлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Законодавство про охорону праці складається з даного Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»,

«Про охорону здоров'я», «Про забезпечення санітарного й епідеміологічного добробуту населення» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором, згода на важливість якого надана Верховною Радою України, установлені інші норми, чим ті, які передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору.

Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Закон «Про пожежну безпеку» та інші законі України, ухвалені Верховною Радою України, укази й розпорядження Президента України, декрети, ухвали та розпорядження Кабінету Міністрів рішення органів виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування прийняті в межах їх компетенції .

6.1 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів

Під час роботи на комп'ютерах на працівників можуть впливати як фізичні, так і психофізіологічні небезпечні та шкідливі фактори. В таблиці 6.1 наведений перелік небезпечних чинників.

Таблиця 6.1 Небезпечні та шкідливі чинники при роботі з ЕОМ

Найменування чинника	Дія на організм людини
Підвищена запиленість повітря робочої зони	Захворювання дихального апарату (риніт, бронхіт, фарингіт, трахеїт).
Підвищена або знижена температура повітря робочої зони, підвищена або знижена вологість повітря, підвищена або знижена рухливість повітря	Перегрів або переохолодження організму
Підвищений рівень шуму на робочому місці	Порушення роботи слухового апарату, нервово-психічні розлади
Підвищений рівень статичної електрики	Електричний удар
Підвищений рівень електромагнітних випромінювань	Головний біль, загальне погіршення стану, втрата пам'яті, хвороби Паркінсона і Альцгеймера, пригноблення статевої функції
Незадовільна освітленість робочої зони, підвищена яскравість світла	Погіршення зору, підвищена стомлюваність, небезпека травматизму
Розумове перенапруження	Формування серцево-судинної патології (тахікардія, підвищення кров'яного тиску, зміна ЕКГ), погіршення функцій уваги, пам'яті, сприйняття
Перенапруження аналізаторів	Стомлення, що призводить до зниження уваги
Гіпокінезія (недостатня рухова активність людини)	Погіршення реактивності організму, підвищення емоційної напруги, формування серцево-судинної патології, зниження інтенсивності обмінних процесів, порушення постави.
Монотонність праці	Зниження збудливості аналізаторів, розсіювання уваги, зниження швидкості реакцій, швидке настання стомлення, підвищена захворюваність

Об'ємно-планувальні рішення будівель та приміщень для роботи з ПК мають відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007-98. Розміщення робочих місць з ПК у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено. Площа на одне робоче місце становить не менше ніж 6,0 м3, а об'єм - не менше ніж 20,0 м3.

Об'єктом дослідження є приміщення обчислювального центру. У приміщенні налічується два вікна. Довжина досліджуваного об'єкта становить 10.5 м, ширина 6.5 м, загальна площа приміщення становить 68.25 м2. У досліджуваному об'єкті перебуває 4 робочих місця. Таким чином, на кожного співробітника в цьому приміщенні доводиться по 17.06 м2, що відповідає встановленим нормам. Висота приміщення від підлоги до стелі становить 2.7 метри. Звідси, об'єм приміщення становить 184.28 м3, об'єм на одного робітника становить 46.07 м3, що теж відповідає встановленим нормам.

Приміщення із ПК оснащені аптечками першої медичної допомоги. При приміщеннях із ПК обладнані побутові приміщення для відпочинку під час роботи, кімната психологічного розвантаження. В кімнаті психологічного розвантаження слід передбачити встановлення пристроїв для приготування й роздачі тонізуючих напоїв, а також місця для занять фізичною культурою (СНіП 2.09.04. - 87).

Для розміщення робочих місць і обчислювальної техніки найбільш придатні приміщення з однобічним розміщенням світлових отворів, які обов'язково мають бути обладнані сонцезахисними пристроями шторами, жалюзями. Площа засклення не повинна перевищувати 25% від площі стіни з вікнами Для мінімізації засвічування від сонячних променів екранів ВТ вікна мають бути орієнтовані на північ (північний захід, північний схід).

Приміщення забезпечено відповідним оформленням інтер'єру, тому, що джерелом блиску можуть бути не тільки вікна, але і інші поверхні великої яскравості, в тому числі стеля, стіни, поверхні столів, шаф і навіть одяг персоналу. Тому все повинно мати невисокі коефіцієнти віддзеркалювання.

Вимоги до освітлення для візуального сприймання користувачами інформації з двох різних носіїв (з екрана ПК та паперового носія) різні. Надто низький рівень освітленості погіршує сприймання інформації при читанні документів, а надто високий призводить до зменшення контрасту зображення знаків на екрані. При 10 % зменшенні освітленості працездатність знижується на 1 %. Освітленість можна варіювати від 300 до 700 лк. Оптимальною освітленістю робочих приміщень для роботи з відеотерміналом є освітленість від 300 до 500 лк.

Освітлення робочого місця повинно бути змішаним (природним та штучним). Доцільно, щоб орієнтація світлових отворів для приміщення з ВДТ була на північ. Природне освітлення повинно здійснюватись у вигляді бічного освітлення та відповідати нормальним рівням за СНіП 11-4-79 ”Природне та штучне освітлення. Норми проектування”.

Слід передбачити наявність сонцезахисних засобів, що знижують перепади яскравостей між природним світлом та свіченням екрана ЕОМ. Необхідно використовувати плівки з металізованим покриттям або жалюзі з вертикальними ламелями, що регулюються. Світлорозсіюючі штори повинні мати коефіцієнт відбивання 0,5-0,7.

Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, де виконується робота на комп'ютерах, в тому числі на лазерних та світлодіодних принтерах, рекомендується збільшувати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів. Не рекомендується носити одяг з синтетичних матеріалів. За результатами виміру електромагнітних випромінювань встановлено, що максимальна напруженість електромагнітного поля на кожусі відеотермінала становить 3.6 В/м, однак у місці знаходження оператора її величина відповідає фоновому рівню (0.2-0.5 В/м); градієнт електростатичного поля на відстані 0.5м менш 300 В/см є в межах припустимого.

Оптимальні та припустимі мікрокліматичні параметри у приміщеннях повинні враховувати специфіку технологічного процесу при використанні ПК. Зокрема, технічні умови експлуатації багатьох типів комп'ютерів містять допустимі робочі діапазони параметрів мікроклімату:

· температура повітря має знаходитись в межах від 10 до 35°C;

· відносна вологість має знаходитися в межах до 60 %.

За даними ВООЗ, оптимальні значення температури у приміщенні становлять 19-23 °C, відносна вологість повітря - 55 %, швидкість руху повітря не повинна перевищувати на рівні обличчя 0,1 м/с. При відчутному нагрівання поверхонь (більше 45°C), контактуючих з людиною, передбачаються засоби охолодження або ізоляції. Особлива увага приділяється шляхом відводу повітря, щоб виключити перегрівання або протяг.

Згідно з діючими в нашій країні нормативними документами (СН 4088-86 Мікроклімат виробничих приміщень”, ГОСТ 12.1.005-88) у холодний період року:

· температура повітря повинна складати 22-24°C;

· швидкість його руху - 0,1 м/с;

· відносна вологість повітря - 40-60 %.

В теплу пору року:

· температура повітря дорівнює 23-25 °C;

· швидкість його руху - 0,1-0,2 м/с;

· вологість - 40-60 %.

Температура повітря може коливатися від 22 до 26 °C при збереженні інших параметрів мікроклімату у вказаних вище межах.

Для пониження рівня шумів в приміщенні використовують наступні заходи:

1. Одним з головних джерел шуму є автотранспорт, що рухається на вулиці, тому для його пониження використовуються звукоізоляційні пластикові вікна.

2. Для зниження ефекту від шумів, що створюються усередині приміщення стелі і стіни покриті спеціальними звукопоглинальними матеріалами.

3. Основним джерелом шуму в ПЕОМ є встановлені в системному блоці вентилятори, тому використовується така система охолоджування, яка створювала б мінімум шуму - вентилятори більшого діаметру та пасивне охолоджування усередині ПЕОМ.

4. Використання безшумної клавіатури і миші, сучасних периферійних пристроїв (принтер, сканер), що значно тихіше раніше випущених моделей.

Все устаткування, використовуване в обчислювальному центрі при дотриманні елементарних вимог електробезпечності виключає можливість поразки електричним струмом. Для виключення можливого короткого замикання й поразки електрострумом у лабораторії застосовується устаткування й розетки із захисним заземленням. Для забезпечення безпеки при перевантаженнях живильної мережі на уведенні електропроводки в приміщення встановлений розподільний щит з автоматичними вимикачами С-16, які автоматично розмикають ланцюг при перевищенні силою струму значення 16 А.

6.2 Заходи щодо нормалізації шкідливих і небезпечних факторів

Для забезпечення нормальних метеоумов в обчислювальному центрі встановлений кондиціонер, що постійно підтримує задані кліматичні параметри в робочому просторі. У зимовий період у доповненні до центрального опалення використаються електрообігрівачі масляного типу. У літній період при зниженні в повітрі кількості водяної пари (низкою вологості повітря) застосовується зволожувач повітря.

Для зменшення негативної дії негативних іонів застосовується кондиціонер з іонізатором, що нейтралізує дію негативних іонів і наповнює приміщення благотворно впливають на організм людини позитивними аероіонами.

Основними джерелами шумів в приміщенні, де робота здійснюється за допомогою ПЕОМ, є шум від самих ПЕОМ, розмова людей, система кондиціонування, шум від працюючої друкарської техніки і шум з вулиці, коридору.

Рівні звуку та еквівалентні рівні звуку у приміщеннях, де працюють програмісти, та оператори ЕОМ не перевищує 50 дБА, що відповідає нормам СН 3223-85.

Як джерела загального освітлення використаємо лампи типу ЛБ і ДРЛ із індексом передачі кольору не менш 70 (R>70), як світильники -- установки з переважно відбитим або розсіяним світлом. Світильники загального освітлення розташовуємо над робочим столом у рівномірно прямокутному порядку.

Для запобігання відблисків екрана дисплея прямими світловими потоками застосовуємо світильники загального призначення, розташовані між рядами робочих місць. При цьому лінії світильників розташовуються паралельно світлоприйому. Освітлювальні установки забезпечують рівномірну освітленість за допомогою приглушеного або неуважного світлорозподілу.

Для виключення відблисків застосовуємо спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки або розташовувати джерела світла паралельно напрямку погляду на екран монітора по обидва боки. Місцеве освітлення забезпечується світильниками, установленими безпосередньо на стільниці або на його вертикальній панелі, а також вмонтованими в козирок пульта. Джерела світла стосовно робочого місця маємо у своєму розпорядженні такий образ, щоб виключити влучення в очі прямого світла. При природному освітленні необхідно застосовувати сонцезахисні засоби, що знижують перепади яскравості між природним світлом і світінням екрана дисплея. При такому засобі, використаємо регульовані жалюзі.

На сьогоднішній день основним засобом захисту від електромагнітних випромінювань, що застосовуються в обчислювальній техніці є екранування джерел випромінювання. Сьогодні всі електронні пристрої, що випускаються, а також блоки живлення мають корпус, виконаний зі спеціального матеріалу, що практично повністю затримує проходження електромагнітного випромінювання. Застосовуються також спеціальні екрани, що зменшують ступінь впливу електромагнітних і рентгенівських променів на оператора.

Для зниження електромагнітного впливу на людину-оператора використовуються також раціональні режими роботи, при яких норма роботи з електронними приладами не повинна перевищувати 50 % робочого часу.

Для запобігання створенню значної напруженості та захисту від статистичної електрики у приміщеннях з ПЕОМ використовують нейтралізатори та зволожувачі повітря. Всі ПЕОМ заземлені. Підлога має антистатичне покриття. Захист від статичної електрики проводиться згідно з санітарно-гігієнічними нормами напруженості електричного поля, які є допустимими. Ці рівні не перевищують 20 кВ протягом години (ГОСТ 12.1045-84).

Наведемо розрахунок параметрів захисного заземлення. Мета розрахунку - перевірити правильність вибору елементів занулення в умовах обчислювального центру. При цьому задаються наступні вихідні дані: фазна напруга, матеріал і перерізи фазних і нульових провідників, тип проводки і запобіжників та ін.

Таблиця 6.2 Вихідні дані для виконання розрахунку

Параметри провідників схеми заземлення	Фазна напруга, В	Коефіцієнт кратності струму розмикання	Розрахунковий опір трансформатора, Ом
Довжина провідників (фазового і нульового), м	Матеріал провідника	Діаметр провідників, мм	Відстань між фазовим і нульовим провідниками, мм
21	мідь	1.4	8	220	3	1.05

Струм короткого замикання розраховується за формулою:

де Rф, Rн - активні опори фазного і нульового проводів відповідно;

l•Xв - зовнішній індуктивний опір петлі „фаза-нуль”;

ZТ /3 - розрахунковий опір трансформатора (за умовою - 1,05 Ом).

Для проводів із кольорових металів опір провідників визначається за формулою

де с - питомий опір матеріалу провідника, l - довжина провідника, м;

S - площа поперечного перерізу провідника, мм2.

Для алюмінію с = 0,01175, отже:

R = 0,01175•21/ ((1.4/2)2 •3,14)= 1,54 Ом.

Зовнішній індуктивний опір петлі „фаза - нуль”:

де D і d - відстань між проводами і діаметр проводу відповідно;

l·XB = 21 · 0,126 · ln(2·8/1,4) = 6,446 Ом.

Визначимо струм однофазного короткого замикання:

А.

Визначимо розрахункову кратність струму замикання:

Ін = 29,32/3 = 9,77 A

Напруга буде максимальною при струмі, який дорівнює струму короткого замикання:

Uдот max = Ікз•Rн, В

U дот max = 29,32 • 0,16 = 4,7 В.

Таким чином, струм короткого замикання становить 29,32 А, напруга дотику 4,7 В, що не перевищує допустиму напругу дотику 42В. В результаті розрахунків було встановлено, що умови електробезбеки повністю виконуються.

6.3 Пожежна безпека

По класифікації приміщень з ПЕОМ по пожежній небезпеці відносяться до категорії В (СНіП 2.09.02-85), що характеризуються наявністю твердих горючих і важко горючих речовин і матеріалів, а також легкозаймистих матеріалів.

Технологічні об'ємні підлоги виконують з негорючих або тяжко горючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 0,5 год. Підпільні простори під об'ємними підлогами відділяють негорючими перегородками з межею вогнестійкості не менше 0,75 год. на ділянки площею не більш 250 м2.

В системі заходів, направлених на охорону державної і особистої власності громадян, відвертання впливу на людей небезпечних чинників пожежі і вибуху, питання пожежної і вибухової безпеки займають важливе місце.

В електронно-обчислювальній техніці пожежну небезпеку створюють прилади, що нагріваються, електро- і радіотехнічні елементи. Вони нагрівають навколишнє повітря і близько розташовані деталі і провідники. Все це може призвести до займання означених елементів, руйнування ізоляції і короткого замикання.

Для гасіння пожеж передбачена наявність первинних засобів пожежогасіння (згідно «Правил пожежної безпеки в Україні»), таких як пожежні крани із брезентовими рукавами, пожежні щити. В кожній кімнаті знаходяться вуглекислотні вогнегасники вогнегасники ОУ-5, ОУ-10 перевагою яких є висока ефективність гасіння пожежі, збереження електронного обладнання, діелектричні властивості вуглекислого газу, що дозволяє використовувати ці вогнегасники навіть у тому випадку, коли не вдається знеструмити електроустановку відразу.

Вогнегасники допускаються до експлуатації якщо їхні технічні характеристики відповідають нормативним значенням, встановленим експлуатаційно-технічною документацією. Зменшення змісту вогнегасячої речовини і тиску у вогнегасниках не повинне перевищувати 10 % від встановленого номінального значення.

При розміщенні вогнегасників виключений безпосередній вплив на них сонячних променів, опалювальних і нагрівальних пристроїв. За конструкцією, матеріалами, методами контролю, умовами змісту, обслуговуванням вогнегасники повинні відповідати вимогам „Правил пристрою і безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском”. Засоби гасіння загорання й пожежі, які можуть бути ефективно використані в початковій стадії пожежі: внутрішні пожежні крани, вогнегасники, пісок.

Для виявлення пожеж в приміщенні встановлені датчики, що спрацьовують при появі диму, підвищенні температури і відкритого вогню. Для успішного гасіння пожежі велике значення має швидке виявлення пожежі та своєчасний виклик пожежних підрозділів до місця пожежі. Пожежний зв'язок і сигналізація можуть бути спеціального або загального призначення, радіозв'язком, електричною пожежною сигналізацією (ЕПС), сиренами. ЕПС є найбільш швидким та надійним засобом сповіщення про виниклу пожежу. В залежності від схеми з'єднання розрізнюють променеві (радіальні) та шлейфні (кільцеві) системи ЕПС. В кімнаті з ПЕОМ розміщений сповіщувач (датчик) тепловий легкоплавкий. При збільшенні температури легкоплавкий сплав розплавляється і пружинячі пластинки, розмикаючись, вмикають ланцюг сигналізації.

У приміщенні знаходитися розроблений і розміщений на видному місці план евакуації людей і матеріальних цінностей при пожежі, з яким ознайомлені працівники підприємства.

ВИСНОВКИ

Сучасний стан розвитку суспільства характеризується глобальною інформатизацією усіх галузей життя. Не виключенням є і освітня сфера. Новітні комп'ютерні технології дозволяють оптимізувати навчальний процес, умотивувати та активізувати навчальну роботу студентів, ефективно організувати їх самостійну роботу і, як наслідок, отримати більш високу якість підготовки спеціалістів.

Метою дипломної роботи є розробка інструментальних засобів, що призначені для створення відеоуроків та презентацій, так званих „скрінкастів”.

Скрінкаст -- це відеозапис з екрану монітора за допомогою спеціального програмного забезпечення. Отриманні відеоуроки дозволять викладачу організувати навчальне середовище, звичне для сучасної молоді. Саме комп'ютерне середовище дозволить бути ближчим і зрозумілішим до студента, який сьогодні проводить більше часу за екраном монітора, ніж у живому спілкуванні.

По завершенню роботи над відеороликом викладач отримує сучасний електронний дидактичний засіб навчання, який кожен студент може використовувати як самовчитель під час самостійної роботи. При цьому буде реалізовано індивідуальний підхід, адже кожен студент зможе навчатись у зручному для нього темпі.

Необхідність створення якісної презентації деколи виникає навіть у тих, хто ніяк не пов'язаний з освітнім процесом. Демонстраційний ролик може виконувати функції реклами, розповідаючи про переваги того або іншого товару, знайомити з діяльністю компанії, що представляється, або розкривати можливості проекту, наприклад, показувати роботу якої-небудь системи.

Ну і, звичайно ж, в порівнянні з будь-якою іншою наочною допомогою, комп'ютер більш універсальний. Можна легко вносити будь-які правки в демонстраційні рекламні або просвітницькі матеріали, швидко додавати нову інформацію в презентації і коректувати їх вміст. Крім того, інтерактивна складова спілкування з комп'ютером збільшує увагу глядача і підвищує ефективність освітнього процесу в цілому.

Скрінкасти є дуже зручним інструментом для навчання людей роботі з комп'ютером або з конкретним програмним забезпеченням. Також вони можуть використовуватися в якості відео-путівника по сайту, створення online-курсів та наочної демонстрації того, як працює програма, її основних функцій, а також деяких тонкощів роботи з програмою. Це помітно спрощує процес впровадження нового програмного забезпечення на підприємстві, коли необхідно швидко і доступно навчити велику кількість людей.

Ще одна сфера використання скрінкастів - майстер-класи. Найчастіше це майстер-класи з роботи в середовищі AdobePhotoshop чи по роботі з іншими графічними редакторами. Фактично всі майстер-класи роботи з графічними редакторами створені методом скрінкастів. Відмінно скрінкасти підходять для ведення уроків в режимі онлайн. Оскільки кількість різних онлайн-курсів в мережі Інтернет зростає з кожним днем, використання скрінкастів стає дуже популярним. До того ж, якщо щось незрозуміло, можна переглянути скрінкасти, що неможливо при голосовому спілкуванні.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамова И.А. Некоторые аспекты разработки электронных образовательных ресурсов средствами программы UVScreenCamera [Електронний ресурс] -- Режим доступу: http://www.ict.edu.ru/vcontf/files/10914.doc (02.11.2010). -- Назва з екрану.

2. Бобровский С. Delphi 5 - CПб.: Питер, 2000.

3. Гаевский А. Разработка программных приложений на Delphi 6 - М.: Киев, 2000.

4. Галисеев, Г.В. Программирование в среде Delphi 8 for .NET. Самоучитель. :- М.: Издательский дом "Вильямс", 2004.

5. Глинский Я.Н., Анохин В.Е., Ряжская В.А. Turbo Pascal 7.0 и Delphi. Учебное пособие. СПб.: ДиаСофтЮП, 2003.

6. Гофман В., Хомоненко А. Delphi 6. CПб.: БХВ-Петербург, 2004.

7. Дарахвелидзе П. Г., Марков Е. П. Delphi - среда визуального программирования. СПб.: BHV- Санкт-Петербург, 1999.

8. Елманова Н., Трепалин С., Тенцер А. Delphi 6 и технология COM. - CПб.: Питер, 2002.

9. Калверт Ч. Delphi 5. Энциклопедия пользователя. СПб.: ДиаСофтЮП, 2003.

10. Климова Л. М. "Delphi 7. Самоучитель. М.: ИД КУДИЦ-ОБРАЗ, 2005.

11. Коцюбинский А.О., Грошев С.В. Язык программирования Delphi 5 - М.: "Издательство Триумф", 1999.

12. Леонтьев В. Delphi 5 - М.: Москва "Олма-Пресс", 1999.

13. Мадрел Тео. Разработка пользовательского интерфейса/ Пер. с англ.- М.:ДМК,2001.

14. Мещеряков А.Ф. Видеоурок без видеокамеры. Информатика и образование. - №3. - 2004. - С. 43-44.

15. Немнюгин С.А. Программирование - CПб.: Питер, 2000.

16. Норенков И.П.. Зимин A.M. Информационные технологии в образовании. М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э.Баумана. 2004. - 352 с.

17. Озеров В. Delphi. Советы программистов (2-е издание). -- СПб.: Символ- Плюс, 2002.

18. Пономарев В. Самоучитель Delphi 7. CПб.: БХВ-Петербург, 2005.

19. Ревнич Ю. В. Нестандартные приемы программирования на Delphi. -- СПб.: БХВ-Петербург, 2005.

20. Ремизов Н. Delphi - CПб.: Питер, 2000.

21. Сейтвелиева С.Н. Видеоурок как элемент образовательной технологии [Електронний ресурс] -- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.uaportalsoc_gumSitinm2010...videoyroku%20kak.pdf (02.11.2010). -- Назва з екрану.

22. Симонович С.В., Евсеев Г.А. Занимательное программирование: Delphi. - М.: АСТ-ПРЕСС Кнрга, 2001.

23. Фараонов В. Система программирования Delphi. CПб.: БХВ-Петербург, 2005.

24. Ханекамп Д. Вилькен П. Программирование под Windows/ Пер. с нем. М.: ЭКОМ, 1996.

25. Хомоненко А. Д Delphi 7. CПб.: БХВ-Петербург, 2005.

Размещено на Allbest.ru