Всі запити до поточної базі даних відправляються функцією mysql_query (). Цієї функції потрібно передати один параметр - текст запиту. Текст запиту модет містити пробільні символи і символи нового рядка (\ n). Текст повинен бути складений за правилами синтаксису SQL.

$q = mysql_query("SELECT * FROM mytable");

echo "В таблице mytable ".mysql_num_rows($q)." записей";

Запис складається з полів (колонок). За допомогою функції mysql_num_fields () можна дізнатися, скільки полів містить кожна запис результату:

$q = mysql_query("SELECT * FROM mytable");

echo "В таблице mytable ".mysql_num_fields($q)." полей ";

Також є можливість дізнатися значення однієї клітинки результату запиту. Це можна зробити функцією mysql_result (resourse $ result, int $ row [, mixed $ field]).

Параметр функції $ row задає номер запису, а параметр $ field - ім'я або порядковий номер поля. Аргументом поля може бути зсув, ім'я поля, або ім'я поля й ім'я таблиці через крапку (tablename.fieldname). Якщо до імені колонки, в запиті, був використаний аліас ('select foo as bar from ...'), використовуйте його замість реального імені колонки [10].

Працюючи з великими результатами запитів, слід використовувати одну з функцій, які обробляють відразу цілий рядок результату. Так як ці функції повертають значення кількох осередків відразу, вони набагато швидше mysql_result (). Крім того, вказівка чисельного зміщення працює набагато швидше, ніж вказівку колонки, або колонки і таблиці через крапку. Виклики функції mysql_result () не повинні змішуватися з іншими функціями, які працюють з результатом запиту.

<?php

$link = mysql_connect("localhost", "mysql_user", "mysql_password")

or die("Could not connect: " . mysql_error());

$result = mysql_query("SELECT name FROM work.employee")

or die("Could not query: . mysql_error());

echo mysql_result($result,2); // outputs third employee's name

mysql_close($link);

?>

Для обробки великих наборів записів рекомендується використовувати функції mysql_fecth_row (), mysql_fecth_array (), і.т.д.

Функція mysql_fecth_row (int $ res) повертає масив, що містить дані обробленого рядка, або FALSE, якщо рядів більше немає. Вона обробляє один ряд результату, на який посилається переданий покажчик. Ряд повертається в масиві. Кожна колонка розташований в наступній комірці масиву. Масив починається з індексу 0. Наступні виклики функції mysql_fetch_row () повернуть наступні ряди або FALSE, якщо рядів не залишилося.Зауваження: Імена полів, що повертаються цією функцією, чутливі до регістру.

Приклад:

$q = mysql_query("SELECT * FROM mytable WHERE month=\"$db_m\" AND day=\"$db_d\");

for ($c=0; $c<mysql_num_rows($q); $c++)

{$f = mysql_fetch_row($q);

echo $f;}

Функція mysql_fecth_array (int $ res [, int $ result_type]) повертає асоціативний масив, а масив, заданий необов'язковим параметром $ result_type, який може приймати наступні значення:

-MYSQL_ASSOC - повертає асоціативний масив;

-MYSQL_NUM - повертає масив з числовими індексами, як у функції mysql_fecth_row ();

-MYSQL_BOTH - повертає масив з подвійними індексами, тобто ви можете працювати з ним, як з асоціативним масивом і як зі списком (MYSQL_BOTH - це значення за замовчуванням для параметра $ result_type .

У PHP є функція, яка повертає асоціативний масив з одним індексом mysql_fetch_assoc (int $ res). Фактично, ця функція є синонімом для mysql_fetch_array ($ res, MYSQL_ASSOC) [17];

Приклади використання функції mysql_fecth_array ():

$q = mysql_query("SELECT * FROM mytable WHERE month=\"$db_m\" AND day=\"$db_d\");

for ($c=0; $c<mysql_num_rows($q); $c++)

{$f = mysql_fetch_array($q);

echo "$f[email] $f[name] $f[month] $f[day] <br>";}

З допомогою циклу while можна заповнити масив результатів:

$q = mysql_query("SELECT * FROM mytable WHERE month=\"$db_m\" AND day=\"$db_d\");

$res = Array();

while ($f = mysql_fetch_array($q)) $res[] = $f;

mysql_free_result($q);

mysql_free_result (resource result) вивільнить всю пам'ять, займану результатом, на який посилається переданий функції покажчик result. Може бути необхідна у випадку, якщо запит до бази даних повертає велику кількість даних. Опції отримання інформації про результати SQL-запитів.

PHP надає ще кілька корисних функцій, які дозволяють дізнатися інформацію про результами SQL-запитів. Функція mysql_field_name (int $ result, int $ offset) повертає ім'я поля, що знаходиться в результаті $ result з номером $ offset (нумерація починається з 0). Тобто, простіше, функція повертає ім'я поля з номером $ offset.

Функція mysql_field_type (int $ result, int $ offset) повертає тип поля з номером $ offset в результаті $ result (номер задається щодо результату, а не таблиці).

Функція mysql_field_flags (int $ result, int $ offset) повертає перелічені через пробіл прапори (модифікатори), які є у поля з номером $offset.

Закриття з'єднання з сервером MySql

Функція mysql_close ([resource link_identifier]) - закриває з'єднання з сервером MySQL. Повертає TRUE в разі успішного завершення або FALSE в разі виникнення помилки.

<?php

$link = mysql_connect("localhost", "mysql_user", "mysql_password")

or die("Could not connect: " . mysql_error());

print ("Connected successfully"); mysql_close($link); ?>

mysql_close () закриває з'єднання з базою даних MySQL, на яке вказує переданий покажчик. Якщо параметр link_identifier не вказано, закривається останнє відкрите (поточне) з'єднання. Використання цієї функції не обов'язково для непостійних з'єднань. Вони автоматично закриваються в кінці роботи скрипта. Зауваження: mysql_close () не може закривати постійні з'єднання, відкриті функцією mysql_pconnect () [26].

Спроєктувавши базу даних, перейдемо до функціональної частини реалізованої мовою PHP.

Розглянемо алгоритми реалізації поставлених нами задач методом коментування коду.

obmen.php - відповідає за обмін валют:

Робимо вибірку для поточного користувача по айди, отримуємо його рахунок

$sql = mysql_query("SELECT * FROM t2schet WHERE (id_schet-1)+1000000 = ".(int)$_SESSION['id'],$db);

Перетворюємо масив

$row = mysql_fetch_array($sql);

Створюємо масив для роботи з базою даних:

$arr[1] = "grivna";

$arr[2] = "dolor";

$arr[3] = "evro";

$arr[4] = "rub";

$arr[5] = "funt";

$arr[6] = "frank";

Два індекса щоб дізнатися які курси обрані:

$index1 = 0;

$index2 = 0;

Змінні, що повертаються з форми (з скрипта php)

$curr = $_POST['curr'];

$curr1 = $_POST['curr1'];

$curr2 = $_POST['curr2'];

$curr3 = $_POST['curr3'];

$colvo = $_POST['int'];

Робимо вибірку коефіцента для переводу грошей з обраного банку, перетворимо в масив:

$sql1 = mysql_query("SELECT usd1,usd2,evr1,evr2,rur1,rur2,gbp1,gbp2,chf1,chf2

FROM BANKS WHERE id_bank = ".$curr3,$db);

$bank = mysql_fetch_array($sql1);

Циклами визначаємо індекс і вибрані валюти, у нас залишилися одні гривні так що індекс всього один:

for($i = 0; $i<=6;$i++)

{ if($curr1 == $i){

$curr1text = $arr[$i];

$index1 = $i-2;}

if($curr2 == $i)

{ $curr2text = $arr[$i]; } }

$buy і $sale змінні індекси посилаються на купівлю і продаж валюти:

$buy = $bank[($index1*2)];

$sale = $bank[($index1*2+1)];

if($buy==0) $buy=1; if($sale==0) $sale=1;

Якщо обрана покупка, робимо вибірку для визначення балансу поточного користувача:

if($curr==1)

{$balans = mysql_query("SELECT ".$curr2text.",".$curr1text." FROM t2schet WHERE (id_schet-1)+1000000 = ".(int)$_SESSION['id'],$db);

$row = mysql_fetch_array($balans);

$balans = $row[$curr2text]; посилання на баланс першої валюти

$newbalans = $row[$curr1text]; посилання на баланс другої валюти

Кількість нової валюти, кількість * коефіцент з банку:

$cost = $buy*$colvo;

Робимо перевірку на баланс користувача, якщо невистачає коштів видаємо повідомлення, якщо вистача виконуємо операцію переводу:

if($balans<$cost){

echo "На вашому рахунку достататньо коштів";

echo

'<meta http-equiv="refresh" content="1;URL=http://carbon.vv.si/reg/index.php">';}

Якщо коштів вистачає виконуємо операцію переводу:

else {

$balans = $balans-$cost;

$newbalans = $newbalans+$colvo; віднімаємо з нашого балансу

Виконуємо оновлення бази даних і виводимо повідомлення про успіх

mysql_query("UPDATE t2schet SET ".$curr2text." = '$balans',".$curr1text." = '$newbalans' WHERE (id_schet-1)+1000000 = ".(int)$_SESSION['id']);

echo

'<meta http-equiv="refresh" content="1;URL=http://carbon.vv.si/reg/index.php">';}

Якщо обраний курс продажу, то виконуємо аналогічно :

$cost = $sale*$colvo;

if($balans<$colvo) { /// Перевірка балансу

echo "На вашому рахунку достататньо коштів";

echo

'<meta http-equiv="refresh" content="1;URL=http://carbon.vv.si/reg/index.php">'; } else {

$balans = $balans-$colvo; змінюємо наш баланс

$newbalans = $newbalans+$cost;

Оновлюємо базу даних

mysql_query("UPDATE t2schet SET ".$curr1text." = '$balans',".$curr2text." = '$newbalans' WHERE (id_schet-1)+1000000 = ".(int)$_SESSION['id']);

echo

'<meta http-equiv="refresh" content="1;URL=http://carbon.vv.si/reg/index.php">';

perevod.php - файл що виконує перевод коштів з одногу балансу користувача на інший, в системі.Дані з форми:

$curr1 = $_POST['curr1'];

$colvo = $_POST['colvo'];

$name = $_POST['name'];

В циклі визначаємо обрану валюту:

for($i = 0; $i<=6;$i++){

if($curr1 == $i){

$curr1text = $arr[$i];}

Визначаємо баланс:

$balans = $row[$curr1text]

Визначаємо айви для перевода:

$id = mysql_query("SELECT * FROM toakk WHERE login = '".$name."'",$db);

Якщо такого айди не існує:

if($id==null)

Виводимо повідомлення і робимо редирект:

echo "Перевірьте введені дані, такого користувача або немає або ви допустили помилку;";

echo

'<meta http-equiv="refresh" content="1;URL=http://carbon.vv.si/reg/index.php">';

exit;} else{

$row1 = mysql_fetch_array($id);

$curr1 = $_POST['curr1'];

Якщо id знайшлось то визначаємо його:

$id = $row1[id];

Отримуємо новий баланс з нового айди, тобто того користувача якого ми пізніше переведемо гроші:

$newbalans = mysql_query("SELECT ".$curr1text." FROM t2schet WHERE (id_schet-1)+1000000 = ".$id,$db);

$row = mysql_fetch_array($newbalans);

$newbalans = $row[$curr1text];

Якщо у нас не достатньо коштів повідомлення і редирект:

if($balans < $colvo)

{echo "На рахунку не достатньо коштів;";

echo

'<meta http-equiv="refresh" content="2;URL=http://carbon.vv.si/reg/index.php">';}

Якщо ж нам вистачає грошей створюємо 2 змінні для визначення балансів:

$newbalans = $newbalans + $colvo; $balans = $balans - $colvo;

Оновлюємо базу даних для кожного користувача:

mysql_query("UPDATE t2schet SET ".$curr1text." = '$balans' WHERE (id_schet-1)+1000000 = ".(int)$_SESSION['id']);

mysql_query("UPDATE t2schet SET ".$curr1text." = '$newbalans ' WHERE (id_schet-1)+1000000 = ".$id);

Повідомлення і редирект:

echo "Операція пройшла успішно. Кошти у кількості; ".$colvo." ".$curr1text." Були переведені на рахунок : ;".$name;

echo

'<meta http-equiv="refresh" content="2;URL=http://carbon.vv.si/reg/index.php">';

Написавши код перейдемо до візуалізації системи та зробимо простий у використанні web-дизайн сайту до якого підключемо систему (web-сервіс).

Висновки до розділу 2

Другий розділ присвячений практичній частині проекту: вибрано методологію, інструментальні засоби, спроектовано базу даних системи і описані завдання, які вона виконує.

Технічні характеристики сучасних засобів керування базами даних постійно зростають. Для забезпечення високих показників роботи необхідно правильно обрати СУБД відповідно задачі. Задачею диплоної роботи було створення бази даних для системи автоматизації банківських валютних операцій. Для створення бази даних було обрано СУБД PhpMyAdmin. В базі даних були реалізовані таблиці для: реєстрації нових користувачів, обновлення даних курсів валют, видалення та вибір інформації з таблиць. Всі запити працюють надійно та видають чітку інформацію.

Розділ 3. Реалізація web-орієнтованої системи автоматизації банківських валютних операцій

3.1 Методи аутентефікації та захисту системи

Автентифікація користувача - це перевірка, чи дійсно користувач, який перевіряється, є тим, за кого він себе видає. Для коректної автентифікації користувача необхідно, щоб користувач пред'явив автентифікаційну інформацію - якусь унікальну інформацію, якою повинен володіти тільки він і ніхто інший. Для забезпечення автентифікації використовуються алгоритми шифрування, цифровий підпис, коди автентичності повідомлення і функції хешування.

Існує три основних типи автентифікаційної інформації:

1. Користувач, що перевіряється, знає якусь унікальну інформацію. Приклад: автентифікація з паролем.

2. Користувач має якийсь предмет з унікальними характеристиками або вмістом. Приклади: смарт-карта, USB-токен і т.д.

3. Автентифікаційна інформація є невід'ємною частиною користувача. Приклад: відбиток пальця і інші види біометричної автентифікації (біометричною називається автентифікація користувача по його біометричним ознаками).

У будь-якому з цих випадків процедура автентифікації виконується в два наступних етапи:

1. У користувача одноразово береться якийсь еталонний зразок аутентификаційної інформації, наприклад, запитується пароль (або даний зразок генерується випадковим чином і потім записується на смарт-карту користувача). Даний зразок зберігається у суб'єкта системи, який перевіряє автентифікацію - модуля автентифікації (наприклад, сервера, який виконує автентифікацію користувачів). Звичайно існує деякий час дії даного еталону, по завершенні якого еталонний зразок міняється.

2. Кожного разу при виконанні автентифікації у користувача запитується автентифікаційна інформація, яка порівнюється з еталоном. На основі даного порівняння робиться висновок про автентичність користувача.

Для автентифікації користувача використовуються різні механізми: парольний захист, авторизація по протоколу SSL/TLS і комбінований метод. Для захисту інформації та підтвердження авторства можуть бути залучені різні криптосистеми: "Крипто-Про CSP", "Верба-OW", "Crypton ArcMail", "Домен-К", а також зовнішні засоби захисту.

У процесі автентифікації, ім'я і пароль користувача повинні бути передані до додатка по протоколу HTTP.

При використанні форм введення і інших методів автентифікації, відмінних від інтегрованої, облікові дані вводяться на сторінці авторизації і передаються на сервер у відкритому, незахищеному вигляді. Для захисту переданої інформації необхідно використовувати протокол SSL, який при великій кількості запитів може впливати на продуктивність сервера.

Для захисту підсистеми автентифікації рекомендується:

- забезпечити засобами програми або засобами сервера додатків максимальну довжину, складність і випадковість значень сесійних ідентифікаторів. У Web-додатках рекомендується перевіряти відповідність ідентифікатора сесії і IP-адреси клієнта. Це затруднить зловмисника, в разі крадіжки ідентифікатора або отримання доступу до ресурсів законного клієнта;

- реалізувати механізм блокування облікового запису при перевищенні порогу неправильно введених паролів і можливо ідентифікаторів сесій;

- реалізувати механізм блокування ідентифікатора сесії при закінченні встановленого часу в тому випадку, коли аккаунт користувача не активний;

- виключити можливість прямого звернення неавторизованого користувача до захищених ресурсів за відомим URL. Доступ до захищених ресурсів повинен бути можливий тільки після проведення процедури автентифікації;

- забезпечити зберігання облікових даних користувачів в захищеному вигляді в БД. Зберігання облікових даних в HTML сторінках або файлах, що зберігаються на Web-сервері, і доступних користувачам за URL, повинно бути виключено;

- забезпечити авторизованому користувачеві можливість самостійного завершення сеансу роботи, при цьому додаток повинен видалити його ідентифікатор сесії і вважати даного клієнта неавторизованим;

- у випадку якщо додатком передбачається можливість внесення змін користувачем у власний профіль, при внесенні змін необхідно проводити додаткову процедуру автентифікації;

- сесія користувача повинна вважатися завершеною: при закінченні тимчасового не активного режиму користувача і при виході користувача із системи;

- сесійний ідентифікатор та cookie-файли не повинні містити паролі і будь-яку іншу інформацію, розкриття якої дозволить зловмисникові одержати в додатку повноваження законного користувача. У разі, якщо дана інформація повинна бути присутня, необхідно використовувати механізми шифрування даних [8]. Аутентифікація системи зображена на ( рис. 3.1 ) та ( рис. 3.2 ).На рисунку зображена реєстрація користувача системи.

Рис.3.1.Форма реэстрації користувача

На рисунку зображена форма входу.

Рис. 3.2. Форма авторизації

3.2 Інтерфейс системи

Заздалегідь ми прорахували що найкращим місцем для розташування системи є Інтернет, тому для розробки web-сайту потрібні найпростіші засоби розробки такі як: HTML та СSS.

Мова HTML розроблялася з метою уможливити використання інформації у Web для усіх типів пристроїв з різним розширенням, - адже досягнення сумісності знижує витрати, оскільки достатньо розробити лише одну версію документу.

HTML впроваджує засоби для: створення структурованого документу шляхом позначення структурного складу тексту: заголовки, абзаци, списки, таблиці, цитати та інше; отримання інформації із Всесвітньої мережі через гіперпосилання; створення інтерактивних форм; включення зображень, звуку, відео, та інших об'єктів до тексту.

Для перегляду HTML-розмітки документа можна використовувати будь-який текстовий редактор. Для перегляду документу, відтвореного за правилами HTML-розмітки, використовується браузер.

Якщо специфікації HTML жорстко прописані, то стандарт XML (Extensible Markup Language, розширювана мова розмітки) передбачає можливість створення власних тегів і формування їх структури. XHTML (eXtinsible HyperText Markup Language, розширювана мова розмітки гіпертексту) -- це мова розмітки, що має таку саму виразну силу як і HTML, але задовільняє синтаксичним правилам XML. Більшість web-сторінок створюються за допомогою мови HTML (або XHTML).

CSS (англ. Cascading Style Sheets, каскадні таблиці стилів) -- спеціальна мова, що використовується для відображення сторінок, написаних мовами розмітки даних. Найбільш часто CSS використовують для візуальної презентації сторінок, написаних HTML та XHTML, але формат CSS може застосовуватися до інших видів XML-документів.

CSS використовується для того щоб визначити кольори, шрифти, верстку та інші аспекти вигляду сторінки. Одна з головних переваг -- можливість розділити зміст сторінки (або контент, наповнення, зазвичай HTML, XML або подібна мова розмітки) від вигляду документу (що описується в CSS) [13, 16].

Таке розділення може покращити сприйняття та доступність контенту, забезпечити більшу гнучкість та контроль за відображенням контенту в різних умовах, зробити контент більш структурованим та простим, прибрати повтори та ін. HTML разом із CSS та cкриптингом -- це три основні технології побудови web-сторінок.

Розроблена система реалізована та викладена в мережу інтернет, завдяки безкоштовному хостингу (http://www.hostinger.com.ua/).

Рис. 3.3. Інформація про web-ресурс.

Використовуючи CSS та HTML створено простий та зручний у використанні інформаційний сайт до якого підключено web-орієнтовану систему банківських валютних операцій.

Web-ресурс складається з 6 сторінок :

На першій сторінці сайту, під назвою "Головна" розміщенна інформація про банк, що підключить розроблену, у дипломній роботі, систему. (див. Додаток 1)

На другій сторінці сайту, під назвою "Валюти", можна знайти загальну інформацію про валюти різних держав світу. (див. Додаток 2)

Третя сторінка сайту, під назвою "Сервіси", дозволяє прослудкувати відношення курсів валют (долар/євро та долар/фунт), а також провести конвертації валюти з відсотковим урахуванням що дозволить чітко вирахувати економію власних коштів за проведення банківських послуг по обміні валюти. Можливість увійти у власний кабінет чи перейти на сайт моніторингу електронних обмінників. (див.Додаток 3)

На четвертій сторінці можно переглянути найважливіші фінансові та бізнес новини України, що обновлюються кожного дня. (див. Додаток 4)

П'ята сторінка, під назвою "Відгуки" (див. Додаток 5) містить у собі підсистему, що дозволяє залишати коментарі користувачам системи.

На шостій сторінці web-сайту, під назвою "Контакти" (див. Додаток 6) знаходиться контактна інформація, за якою можно зв'язатися з консультантом який допоможе відповісти на ваші запитання.

Загалом web-сайт створений для більш наочного вигляду спроектованого програмного продукту.

3.3 Тестування системи

Зареєструвавшись на сайті описаному у підрозділі 3.2. користувач отримує власний акаунт у системі, що дає йому:

1) Кожному новому користувачу нараховуєтся 110 українських гривень;

2) Право на обмін валюти;

3) Право на переказ коштів на інший акаунт системи;

4) Облік усіх переказів.

5) Моніторинг курсів купівлі та продажу п'яти різних валют світу у десяти банках України.

Розглянемо головну форму web-орієнтованої банківської системи.

Рис. 3.4. Форма моніторингу курсів валют 10 банків України

Таблиця що проводить моніторинг найвідоміших банків країни, дозволяє обрати собі потрібний курс валюти, а також банк який буде проводити операції обміну.

У кожного клієнта системи є свій рахунок:

Рис. 3.5. Форма рахунку користувача

Далі він може обміняти національну валюту України - гривню на эвро, долари, франки чи фунти, та вибрати банк який зможе виконати цю операцію.

Рис. 3.6. Форма обміну валюти

А також при бажанні перевести гроші на інший рахунок, у межах системи він з легкістю може виконати це на додатковій панелі :

Рис. 3.6. Форма переказу коштів,користувачів системи

Щоб відслідковувати та контролювати передачу грошей ведется спеціальний облік переводів.

Рис. 3.7. Облік переказів

3.4 Техніко-економічне обгрунтування

1. Визначення трудомісткості розробки програми. Для визначення трудомісткості розробки web-орієнтованої системи насамперед складається перелік всіх основних етапів робіт, які повинні бути виконані. Форма поділу робіт по етапах із зазначенням трудомісткості їх виконання наведена в таблиці 3.1.