Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЗДІЛ 1

1.1 Поняття операційної системи

Операційною системою називається базовий комплекс програмного забезпечення спеціального рівня, яке, з однієї сторони, є інтерфейсом між пристроями обчислювальної системи та прикладними програмами, а з іншої - призначене для керування пристроями та обчислювальними процесами, а також для ефективного розподілу обчислювальних ресурсів між процесами та організації надійного обчислення.

Операційна система (далі - ОС) займає своє, строго визначене місце між прикладними програмами, що знаходяться на вищому рівні, та пристроями з їх мікроархітектурою, машинною мовою та вбудованими мікропрограмами, що знаходяться на нижньому рівні ієрархії програмного забезпечення.

Найнижче знаходиться апаратне забезпечення - мікросхеми, плати, диски, клавіатура, монітор та інші фізичні складові комп'ютера. Над апаратними складовими знаходиться програмне забезпечення, яке поділене на режим ядра та режим користувача.

Операційна система працює в режимі ядра (його ще називають режимом супервізора). В цьому режимі вона має повний доступ до усього апаратного забезпечення і може використовувати будь-яку команду, яку може виконати комп'ютер. Решта програм працює в режимі користувача, в якому доступні не всі команди комп'ютера, зокрема, їм недоступні команди, що безпосередньо керують ресурсами комп'ютера або ж здійснюють операції вводу-виводу (Input-Output). Таким чином, лише ОС працює безпосередньо з апаратним забезпеченням, ізолюючи прикладне програмне забезпечення. І користувач, і його програми взаємодіють з апаратним забезпеченням лише через інтерфейси ОС, і тому вона є основою усього іншого програмного забезпечення.

Перші комп'ютери не мали ОС, а відразу виконували окремі команди, введені користувачем. Однак це часто приводило до збоїв та помилок в роботі, або ж комп'ютер тривалий час простоював в очікуванні завдання. Тому поступово почав формуватися образ ОС - набору програм, що зводили до мінімуму маніпуляції користувача з обладнанням, носіями даних, а стандартні бібліотеки дозволяли уникати багаторазового програмування одних і тих самих операцій (операцій введення-виведення, математичних дій та функцій і т.д.). В 50-х-60-х рр. сформувалися і були реалізовані основні ідеї, що визначали функціональність ОС:

пакетний режим - черга програм на виконання, причому ОС може завантажувати іншу програму зі змінних носіїв в оперативну пам'ять, не очікуючи завершення вже виконуваної програми, що дозволяє запобігати простою процесора. В перших комп'ютерах простій комп'ютера був занадто дорогим задоволенням;

розподіл часу і багатозадачність - спосіб роботи комп'ютера, коли він виконує декілька програм шляхом поперемінної передачі керування процесором кожній з них на короткий проміжок часу, в результаті чого складається враження, що програми працюють одночасно

розділення прав і повноважень - набір правил, згідно з якими для кожного користувача чи програми виділений діапазон дій, дозволений для виконання. Для користувачів цей принцип реалізований у вигляді облікових записів користувачів для мультикористувацьких ОС, а для програм - у вигляді строгого розмежування роботи процесора на два режими - реальний, для якого доступний весь адресний простір пам'яті, та захищений, в якому адресний простір строго обмежений діапазоном, виділеним для даної програми. Очевидно, що реальний режим призначений для роботи ОС, а захищений - для прикладних програм.

реальний час роботи - здатність ОС оперативно реагувати на події зовнішнього простору. Якщо для ОС час є критичним параметром, тоді є потреба в реальному часі роботи ОС. Але оскільки не для всіх ОС є обмеження в часі, то не у всіх ОС реалізований реальний час роботи. ОС реального часу ніколи не спізниться з відповіддю, тоді як ОС загального призначення може не запізнитися. ОС реального часу використовують в мікроконтролерах, системах керування промисловими процесами, області телекомунікацій, цивільній та військовій авіації, вбудованих системах (в побутових електронних пристроях, пристроях управління промисловим виробництвом, ядерних станціях і т.д.)

файлові системи і структури - способи і методи організації збереження інформації на комп'ютері. Кожна ОС організовує процес збереження інформації на носій за певними правилами. Однак для різних носіїв ці правила будуть відрізнятися. Набір програм, що реалізовують ці правила, називають файловою системою, й існують окремі файлові системи для жорсткого диска, компакт-диска, flash-накопичувача та флопі-дискети. Кожна ОС підтримує хоча б одну файлову систему. Найпоширенішими файловими системами є FAT (FAT12, FAT16, FAT32), EXT(EXT2, EXT3, EXT4), UDF, ISO 9660, NFS.

В тому, що ОС є надважливою при використанні комп'ютера, можна переконатися, якщо визначити основні функції сучасних ОС:

прийом від користувача команд, сформульованих спеціальною мовою, зрозумілою для даної ОС, та їх обробка;

запуск програм на виконання (передача управління цій програмі, після чого комп'ютер виконує її);

завантаження в оперативну пам'ять програми, що запущена для виконання;

розподіл фізичної, а в сучасних ОС також і віртуальної пам'яті;

ідентифікація всіх програм і даних;

обслуговування усіх операцій введення та виведення;

прийом і виконання команд від запущених команд та процесів;

забезпечення роботи систем керування файлами (файлової системи);

забезпечення реалізації мультипроцесорності;

організація механізму обміну повідомленнями між запущеними процесами (програмами);

забезпечення недоторканності даних однієї програми від впливу іншої;

реалізація взаємодії кількох комп'ютерів в мережі;

автентифікація та авторизація користувачів (для мультикористувацьких ОС). Автентифікація означає, що комп'ютер для кожного, хто збирається використовувати ОС, перевіряє ім'я користувача та його пароль на відповідність до тих, що є в базі даних облікових записів користувачів;

дотримання вимог обмеження часу відклику в режимі реального часу (для операційних систем реального часу);

надання можливості роботи в системах програмування для створення програмного забезпечення для даної ОС;

стабільність та можливість роботи в разі часткового збою системи чи її складових.

За відсутності ОС кожна програма, запущена на комп'ютері, повинна була б сама забезпечувати виконання усіх цих вимог. В разі невиконання хоча б однієї з цих функцій користування комп'ютером стає недоцільним, оскільки більшість часу витрачається на його обслуговування.

Важливою відмінністю ОС від решти програмного забезпечення є не тільки положення, а й великий об'єм, складна структура та значний термін використання. Для наочності в таблиці наведена кількість рядків коду для деяких сучасних ОС.

ОС	Кількість рядків
Ядро Linux 0.1	10239
Ядро Linux 1.0.0	176520
Ядро Linux 1.2.0	310950
Windows NT 3.5	4000000
Ядро Linux 2.0.0	777956
Ядро Linux 2.2.0	1800847
Ядро Linux 2.4.0	3377902
Ядро Linux 2.6.0	5929913
Ядро Linux 2.6.29	11010647
Windows NT4	16500000
Windows 2000	20000000
Windows XP	40000000
Windows Vista	50000000

windows інтерфейс програма операційна система

Варто зазначити, що для ОС сімейства Windows цифри є неточними в зв'язку з тим, що ці ОС є закритими, і цифри взяті з неофіційних джерел, а у випадку Linux підраховувались лише рядки ядра ОС, а, як відомо, до складу Linux входить також менеджер вікон, несистемні утиліти, оболонка робочого стола, різноманітні прикладні програми та ін.

1.2 Класифікація ОС

Беручи до уваги той факт, що спектр використання комп'ютера є досить широким, природним є той факт, що існує багато ОС, що значно відрізняються між собою за призначенням, системними вимогами, інтерфейсом, кінцевим користувачем і т.д.

Існують такі класифікації ОС:

однозадачні і багатозадачні

однокористувацькі і багатокористувацькі (мультикористувацькі)

однопроцесорні та багатопроцесорні

локальні і мережеві

Приведені вище класифікації є досить вузькоспеціалізованими. Більш зрозумілою і розповсюдженою є класифікація за базовою платформою. За цим критерієм виділяють 3 основні групи ОС:

UNIX-подібні або *NIX - система, що утворилась під впливом ОС UNIX. Більшість сучасних ОС є UNIX-подібними. Представниками є сімейства BSD (NetBSD, OpenBSD, FreeBSD, DragonflyBSD, TrueBSD, 386BSD і т.д.), сімейство Linux (близько 100 ОС - Debian, Slackware, Gentoo, RedHat і т.д.), сімейство OpenSolaris (AuroraUX, Nexenta OS, OpenIndiana, Polaris), MacOS X, NexTSTEP, Xenix, Plan9 і багато інших, як пропрієтарних ОС, так і ОС з відкритою ліцензією.

сімейство Microsoft Windows - сімейство пропрієтарних ОС, автором яких є корпорація Microsoft. Перші версії Microsoft Windows були графічною оболонкою над ОС MS-DOS. Лінійка ОС для настольних комп'ютерів включає в себе дві гілки - Windows 9x (Windows '95, Windows '98 та Windows Milleniun Edition) та Windows NT (Windows NT 3.1, Windows NT 3.5, Windows NT 4.0, Windows 2000, Windows XP для 32- та 64-бітних процесорів, Windows Vista, Windows 7, а також ОС для серверів - Windows Server 2003, Windows Home Server 2007, Windows Server 2008 та Windows Server 2008 R2). Для Європи та Кореї за вимогами антимонопольних комітетів випускаються окремі версії ОС Windows з індексами N, K, E без Windows Media Player, Windows Messenger, Internet Explorer. Крім настольних комп'ютерів, ОС Windows випускається для мобільних пристроїв - Windows Mobile (Windows CE). Вона попередньо встановлена на смартфонах, кишенькових комп'ютерах, GPS-навігаторах, MP3-плеєрах та інших пристроях. Також існує гілка ОС реального часу Windows Embedded для вбудованих систем: банкоматів, медицинських приладів, навігаційного обладнання, VoIP-терміналів, медіапрогравачів, цифрових рамок, касових апаратів, терминалів, ігрових автоматів і т.д.

не-UNIX - решта ОС, що не увійшли до попередніх пунктів і не створені на основі інших ОС, тобто «з нуля». Сюди можна віднести клон Windows ReactOS і ОС для процесорів Motorolla AmigaOS, мережеву ОС Novel NetWare, і ОС для суперкомп'ютерів Cray OS, а також BeOS, OS/2, OS/400, Flex і багато інших.

Прихильники OS/2, Amiga OS, Mac OS X, Solaris, Linux та UNIX критикують всі версії Windows з моменту появи її на ринку. Причинами є відомі проблеми з протоколами шифрування та мережевої безпеки, завищені вимоги до конфігурації комп'ютера для установки ОС Windows, нестабільність роботи, ринкова політика нав'язування власних продуктів, вразливість до комп'ютерних вірусів, яких для Windows написано сотні тисяч. Окремо варто розглянути ринкову політику корпорації Microsoft. Не можна не помітити, що найбільше драйверів і програмного забезпечення створено для ОС Windows XP, і тому неприятелі цієї ОС стверджують, що Microsoft заключила договори з виробниками периферійних пристроїв про те, щоб усі драйвери випускалися виключно для їх ОС, а не для інших ОС, і саме за рахунок цього Windows XP стала найпопулярнішою ОС у світі. Також стверджують, що Microsoft заключила ще один договір з виробниками жорстких дисків, процесорів та оперативної пам'яті і навмисно задекларувала завищені вимоги до комп'ютера, на якому може працювати Windows XP для того, щоб вище зазначені виробники периферійних пристроїв змогли краще продавати нові моделі своїх жорстких дисків та процесорів. Крім того, Microsoft часто піддається критиці зі сторони користувачів за те, що часто випускає нові версії програмного забезпечення без суттєвих змін і вводить нові несумісні формати даних без всякої потреби, продаючи один і той же товар декілька разів. Зокрема, це стосується формату електронних документів XPS та файлів офісного пакету Microsoft Office 2007 - docx, pptx та ін., а також ОС Windows 7, яка мало чим відрізнялася від попередньої ОС Windows Vista, тільки була набагато стабільнішою і мала нижчі системні вимоги.

Однак незважаючи на всі перераховані вище недоліки, за останні 15 років ОС сімейства Windows є найбільш популярними на персональних комп'ютерах - вийняток становлять лише суперкомп'ютери та сервери, де першість впевнено утримують ОС сімейства UNIX. Для прикладу розглянемо статистику сайту w3schools.com (станом на травень 2011 року), що складається на основі збору даних з мережі Інтернет - під якою платформою заходили відвідувачі на різні сайти.



Загалом для сімейств ОС діаграма матиме вигляд:

Таким чином, добре видно, що найпопулярнішою ОС поки що є Windows XP. Найбільшою її частка була в січні 2007 року - 76,1%. За 2011 рік її частка впала майже на 5% - з 45,3% до 40,7% за рахунок росту користувачів Windows 7 - їх частка зросла за цей рік з 31,1% до 36,5% - на 4,4%. Дуже повільними темпами збільшується число прихильників Linux та MacOS X - за 6 місяців 2011 року їх частка збільшилась на 0,1% та 0,5% відповідно, причому у випадку Linux та MacOS X у статистичних даних враховуються всі версії цих ОС.

1.3 Історія появи Windows 7

Windows 7 - найновіша на даний момент ОС від компанії Microsoft, яка була випущена в продаж 22 жовтня 2009 року. Офіційно розробка Windows 7 почалася відразу після випуску Windows Vista в кінці 2006 року, але деякі ідеї були закладені ще в проекті Longhorn, робота над яким почалася в 2001 році, після виходу Windows XP. Спочатку в Longhorn планувалося реалізувати цілий комплекс фундаментальних нововведень, однак за 3 роки роботи над цим проектом розробникам так і не вдалося створити з нього повноцінну робочу систему. Терміни здачі проекту Longhorn постійно подовжувалися, і для збереження проекту довелося робити радикальні кроки.

В середині 2004 року керівництво Microsoft прийняло рішення розпочати розробку ОС Longhorn заново, виключивши з її складу деякі важливі функції. Результатом цієї роботи став реліз на початку 2007 року ОС Windows Vista. Ця система була неоднозначно оцінена користувачами та ІТ-спеціалістами. За 2 роки після її виходу на Windows Vista перейшла лише невелика частина користувачів, а решта і далі продовжували використовувати Windows XP.

Можна виділити декілька причин, через які ОС Windows Vista не отримала широкого визнання:

високі системні вимоги на фоні повільної роботи ОС та великої кількості помилок у ній - на типовому для 2007 року комп'ютері Windows XP працювала достатньо швидко, тоді як Windows Vista -- дуже повільно, незважаючи на той факт, що дана машина відповідала рекомендованим системним вимогам Vista;

відсутність драйверів для нової ОС та погана сумісність з нею апаратного і програмного забезпечення;

служба контролю облікових записів постійно дратувала користувачів, а деякі нововведення інтерфейсу були сприйняті неоднозначно.

В процесі створення Windows 7 її розробникам вдалося виправити більшість помилок та підвищити її продуктивність. Крім того, за цей час для Windows Vista сторонні розробники випустили велику кількість драйверів та програмного забезпечення, які були повністю сумісними з Windows 7.

У Windows 7 були реалізовані найновіші технології - multi-touch, розпізнавання рукописного тексту та голосових команд, сканування відбитків пальців, підтримка віртуальних жорстких дисків, шифрування flash-дисків та системних жорстких дисків та багато іншого. ОС Windows 7 адаптована для роботи на пристроях із сенсорними екранами - спеціально з цією метою було розроблено стрічковий інтерфейс програм Ribbon, збільшено панель задач, кнопку Пуск та ярлики, а програма Paint підтримує технологію multi-touch.

Для роботи в новій ОС було оновлено пакет програм та інтернет-сервісів Windows Live, які розвивають найбільш перспективний спосіб використання програмного забезпечення - оренди ПЗ, а також дозволяють зберігати особисті дані на серверах в Інтернеті та працювати з хмарними обчисленнями звичайним користувачам.

У Windows 7 тепер існують засоби для запису DVD-дисків та їх образів без встановлення стороннього ПЗ безпосередньо з Провідника, який також дозволяє виконувати пошук в Інтернеті та миттєво знаходити файли, що знаходяться в різних місцях файлової системи, не покидаючи його вікна.

В даній роботі будуть розглянуті найсуттєвіші нововведення ОС Windows 7 в порівнянні з ОС Windows XP. Також будуть розглянуті ті можливості, які з'явилися в ОС Windows Vista і продовжили розвиватися в Windows 7, а ті функції, що з'явилися в ОС Windows Vista, однак відсутні у Windows 7, а також несуттєві для масового користувача нововведення, такі, як Windows PowerShell, Windows Deployment Kit, BranchCache та інші засоби управління системою, розглядатися не будуть.

РОЗДІЛ 2. НОВОВВЕДЕННЯ ІНТЕРФЕЙСУ ОС WINDOWS 7

2.1 Екран привітання

ОС Windows сімейства NT є багатокористувацькими, тому відразу після завантаження ОС з'являється екран привітання (logon screen), який існував ще для перших ОС сімейства Windows і виглядав однаково аж до появи Windows XP.

У Windows ХР екран привітання змінився у кращу сторону. В першу чергу, синьо-зелений фон нарешті змінився приємним зображенням в синіх тонах з градієнтними переходами кольорів. Стандартними способами змінити його фонове зображення було неможливо.

Також вперше з'явилася можливість не вводити вручну ім'я користувача, а вибрати його із списку існуючих. Крім того, при створенні чи зміні паролю з'явилася можливість створити підказку - фразу, яка б нагадала користувачеві забутий пароль. На екрані привітання переглянути цю фразу можна було, натиснувши на кнопку із знаком питання. Однак підказка доступна лише для локальних паролів - для доменних паролів її створити не можна.

Розробники також виокремили у лівому нижньому кутку екрана команди завершення роботи - вимикання, перезавантаження та сплячий режим, які раніше з'являлися лише після натиснення кнопки «Додаткові параметри».

Варто додати, що розробники залишили можливість використовувати вікно входу у стилі Windows 95/98/ME/2000, а також здійснювати автоматичний вхід для вказаного користувача, пропускаючи вікно привітання.

В ОС Windows 7 залишилися всі ці можливості. Варто лише відмітити появу кнопки «Спеціальні можливості» в лівому нижньому кутку екрана. Дана кнопка викликає меню, що містить корисні для людей з обмеженими можливостями функції: екранну клавіатуру, режим озвучування, екранну лупу та інші.

Також істотно змінилося розташування елементів екрану привітання. Команди завершення роботи та індикатор розкладки клавіатури змінили своє положення - перші перемістилися з лівого нижнього у правий нижній, а друга - від поля вводу імені та паролю у верхній лівий кут, що дещо незручно. Змінився і стиль оформлення - він став схожим на Aero Glass - усі елементи мають скруглені кути, а кнопки та панелі імітують синє мутне скло та використовують псевдопрозорість.

2.2 Робочий стіл

Робочим столом називають основне вікно графічного середовища користувача ОС, яке використовується для розміщення всіх вікон, значків та інших елементів, а також набір прийомів роботи з цими елементами з метою максимально полегшити та оптимізувати роботу користувача.

Робочий стіл є головною концепцією графічного інтерфейсу, а так як ОС Windows завжди мала графічний інтерфейс, то і робочий стіл з'явився разом із появою самої Windows.

Робочий стіл Windows ХР нічим не відрізняється від робочого стола більш ранніх версій Windows, починаючи з Windows 95, в якому вперше з'явилися значки та ярлики, і був реалізований прийом Drug & Drop - «перетягни та відпусти», що дозволяв скопіювати об'єкт з робочого стола або з одного вікна до іншого. Незмінними залишилися основні прийоми роботи з мишкою - подвійний клік (double click), а також клік та виділення правою і лівою кнопками миші.

Проте вже у Windows Vista концепція робочого стола суттєво змінилася і доповнилася. З правого боку робочого стола Windows Vista (її стандартне розміщення, однак за бажанням користувача вона могла знаходитися з лівого боку) з'явилася так звана бокова панель, призначена для розміщення на ній допоміжних міні-програм (оригінальна назва - gadgets), які, як правило, використовують інформацію з мережі Інтернет. Стандартних міні-програм було 11 - курс валют, головоломки, заголовки новин, нотатки, індикатор завантаженості процесора, календар, книга контактів, індикатор погоди, показ слайдів, індикатор цінних паперів та годинник, а інші - додаткові - можна було завантажити із сайту компанії Microsoft або ж із безлічі інших сайтів мережі Інтернет. При написанні міні-програми використовувалась комбінація мов програмування: мова розмітки DHTML забезпечувала відображенння - візуальну сторону гаджета, скриптові Jscript або Visual Basic - функціональну (код програми), а за допомогою XML зберігалися його метадані (додаткові відомості про програму, автора, параметри та інше).

Кожна міні-програма має специфічні параметри, які легко можуть бути змінені користувачем. Від звичайних вікон вони відрізняються тим, що не згортаються при виконанні команди «Згорнути всі вікна» за допомогою спеціальної кнопки чи комбінації клавіш <Win> + <D>. Їх не можна збільшувати чи зменшувати так, як змінюється розмір звичайного вікна, однак деякі підтримують можливість масштабування в декілька разів. Для керування ними передбачені лише команди «Закрити» та «Встановити рівень прозорості».

У Windows 7 залишилися практично ті ж самі стандартні програми (програму «Нотатки» замінив Windows Media Center), але бокову панель прибрали. І оскільки і у Windows Vista існувала можливість розміщення гаджетів в довільному місці робочого стола, таке рішення є цілком логічним. Усі міні-програми, написані для Windows Vista, будуть працювати і у Windows 7.

Для заповнення робочого стола ще у окремих редакціях Windows Vista була реалізована технологія Windows Dream Scene, що, використовуючи розширені можливості апаратного прискорення, дозволяла в якості заставки для робочого столу встановлювати довільний відеокліп у форматі .wmv чи .mpeg, однак дана функція не прижилася, оскільки сильно навантажувала процесор і відеокарту, а отже суттєво впливала на продуктивність роботи комп'ютерів, а також значно зменшувала тривалість роботи портативних комп'ютерів, які живляться від акумулятора.

У Windows 7 з'явилася більш практична реалізація динамічної зміни заставки робочого столу - можливість встановлювати набір зображень, які змінюються через певний проміжок часу - від 10 секунд до 1 дня. Дана технологія отримала назву Desktop Slideshow. В якості заставки набір слайдів використовують практично всі стандартні теми Windows Aero (крім теми «Windows 7»), до того ж, існує можливість в якості заставки для робочого столу встановлювати власний набір зображень.

2.3 Оформлення робочого стола

Еволюцію зовнішнього вигляду Windows, розпочату Luna та Energy Blue, мав продовжити розроблений для нової ОС Windows Longhorn візуальний інтерфейс під назвою Windows Aero.

Поява такого інтерфейсу була очевидною, оскільки до того, як з'явилися Luna та Energy Blue, Windows у порівнянні зі своїм конкурентом - MacOS X - м'яко кажучи, не виглядала конкурентно спроможною. Названі вище теми оформлення дещо покращили ситуацію, але все одно на фоні «скляних», блискучих, з градієнтними переходами та анімованими іконками Apple Macintosh Windows XP сильно програвала, і ситуацію не могли врятувати сотні і навіть тисячі створених професійними художниками та аматорами тем.

Розробка Aero розтягнулася на досить тривалий час, про що свідчать численні релізи цього інтерфейсу: він представлявся під кількома кодовими назвами - Сітка (plex), Сланець (slate) та Нефрит (jade), поки не отримав остаточну назву - Windows Aero, де AERO - це абревіатура від англійських слів Authentic (автентичний), Energetic (енергійний), Reflective (відбиваючий світло, блискучий) та Open (відкритий). У Windows Vista він був представлений у трьох версіях з кодовими назвами Aero To Go, AeroExpress і Aero Glass.

Aero To Go (інша назва - Windows Vista Basic) - Windows Aero початкового рівня, що за кількістю ефектів та системними вимогами має приблизно однакові можливості з Luna, і є, по суті, її модифікацією. Вона не вимагає драйвера з підтримкою Windows Driver Display Model (WDDM). Рушій (engine) Windows Aero - Desktop Windows Manager - у ній відключений, тому тут відсутні прозорість, блиск, анімація, тіні, 3-вимірне переключення вікон та інші можливості Windows Aero. В зв'язку з цим даний стиль оформлення досить невибагливий до апаратури і автоматично встановлюється на комп'ютерах з недостатніми для Windows Aero системними ресурсами або у випадках, коли прикладна програма конфліктує з Windows Aero (наприклад, Apple QuickTime Player 7), а також примусово встановлюється на ті ПК з ОС Windows, які не пройшли перевірку легітимності Windows (Windows Genuine Advantage). Основною причиною використання цього стилю на потужних комп'ютерах є той факт, що він подовжує роботу портативних комп'ютерів від акумулятора, відчутно економлячи енергію, оскільки набагато менше навантажує процесор і відеокарту.

AeroExpress (інша назва - Windows Vista Standard) - спрощений варіант оформлення Windows Aero з відключеними анімацією вікон, «скляним» ефектом, 3-вимірним переключенням вікон Flip3D і т.д. Цей візуальний стиль оформлення є розумним компромісом між привабливим зовнішнім виглядом Windows Aero та високою продуктивністю роботи. І хоча тут відключено багато можливостей Windows Aero, системні вимоги до обладнання є такими ж, як і в Aero Glass, отже, за рахунок цього можна відчутно прискорити роботу комп'ютера, що не без успіху використовується в бізнесі, де висока продуктивність на відносно слабких машинах є безперечно краще, ніж привабливий зовнішній вигляд, однак з меншою ефективністю роботи.

Aero Glass (більше відома під назвою Windows Aero) - повна версія візуального стилю Windows Aero. Її активація розблоковує велику кількість візуальних ефектів та прийомів роботи з вікнами. Вікна починають відкидати велику і густу тінь. Практично всі елементи інтерфейсу - кнопки, перемикачі, посилання - підсвічуються, якщо над ними знаходиться вказівник миші. При згортанні, розгортанні, відновленні з панелі задач, закритті вікна використовується анімація руху вікон.

Але в першу чергу стає помітним ефект скла, - власне, через нього Aero Glass і отримала свою назву - до заголовку вікна та її рамки застосовується напівпрозорість та розмивання, в результаті чого вікно здається зробленим із мутного кольорового скла. Степінь прозорості та відтінок кольору можуть бути легко змінені користувачем.

При перемиканні вікон запущених програм комбінацією клавіш <Alt> + <Tab> замість піктограм відображуються мініатюри цих вікон. Якщо в програмі відбувається якийсь динамічний процес, то його можна спостерігати безпосередньо в цьому вікні. Цей ефект отримав назву Windows Flip.

При переключенні вікон комбінацією клавіш <Windows> + <Tab> замість активних ескізів Windows Flip з'являються розташовані одне за одним 3-вимірні зображення усіх відкритих вікнон. Для плавного переключення між вікнами і вибору потрібного вікна можна повторно натиснути <Windows> + <Tab> або використовувати клавіші керування курсором чи колесо прокрутки миші, і при цьому відкриті вікна ковзають по екрану, коли користувач листає їх. Цей ефект відомий під назвою Windows Flip 3D.

З Windows Vista всі можливості Aero успішно були перенесені у Windows 7. Aero Express і Aero Glass були ліквідовані, а їх замінили 6 повноцінних тем Windows Aero (Архітектура, Персонажі, Природа, Windows 7, Пейзажі, Характери) з можливістю відключення певних ефектів - Aero Peek, прозорості, анімації та інших. Скориставшись цим, в результаті можна отримати тему, аналогічну до Aero To Go чи Aero Express. І візуальний стиль Windows Vista Basic також не зник безслідно - він лише змінив назву на Спрощений стиль.

У Windows 7 можливості попередньої версії Windows Aero були розширені і доповнені новими прийомами роботи з вікнами - Aero Peek, Aero Shake та Aero Snap.

Aero Peek дозволяє відобразити робочий стіл та всі розміщені на ньому значки та гаджети, не згортаючи при цьому вікон, які його перекривають (Peek з англ. - «обережно заглядати»). Щоб побачити його, потрібно помістити вказівник миші на спеціальну кнопку без написів, що знаходиться на правому кінці панелі задач, і тоді всі відкриті вікна стають прозорими, а відображаються лише їх рамки, так що стає видно робочий стіл. Коли вказівник миші прибрати з цієї кнопки, вікна знову стають непрозорими. Аналогічний результат можна отримати, якщо натиснути комбінацію клавіш <Windows> + <Space> (пробіл). Натиснення на цю кнопку дає той самий результат, що і при натисненні комбінації клавіш <Win>+<D> - згортає всі вікна на панель задач. Крім цього, функція Aero Peek включає й інші прийоми роботи з вікнами (наприклад, розгортання вікна з активного ескіза наведенням вказівника миші і т.д.)

Aero Shake згортає всі неактивні вікна. Щоб скористатись цим ефектом, потрібно, утримуючи натиснутою ліву кнопку миші на заголовку вікна, трохи потрясти його вліво та вправо (Shake з англ. - «трясти»), в результаті чого всі вікна, крім поточного, будуть мінімізовані (згорнуті). Якщо повторно потрясти дане вікно, всі вікна, згорнуті цим способом, відновлять своє початкове становище.

Aero Snap дозволяє розгортати вікно на весь екран або на пів-екрана. Для того, щоб максимізувати вікно, його потрібно перетягнути до верхнього краю екрана, і коли вказівник миші торкнеться верхньої межі, з'явиться контур даного вікна на весь екран. Якщо ліву кнопку миші відпустити, воно розгорнеться на весь екран. Якщо вікно перетягнути до лівого чи правого краю, з'явиться його контур на пів-екрана зліва чи справа відповідно, і для підтвердження розгортання тут також потрібно відпустити ліву кнопку миші.

Як і у Windows XP, в ОС Windows 7 також існує можливість змінити візуальну тему оформлення на нестандартну, яка була створена іншими виробниками. Для цього тут також використовуються програми типу WindowsBlinds, а також пропатчування системних бібліотек.

2.4 Панель задач

Панель задач - це панель, що знаходиться, як правило, в нижній частині робочого стола і використовується для запуску та управління запущеними програмами. В ОС Windows панель задач вперше з'явилась у Windows 95, і з того часу стала одним із базових елементів графічного інтерфейсу користувача.

Стандартна панель задач Windows складається з таких елементів:

меню Пуск;

панель швидкого запуску;

область задач - місце, де відображаються запущені користувачем прикладні програми у вигляді кнопок з назвами;

індикатор розкладки клавіатури;

область нагадувань, чи системний трей.

У Windows 7 функціонал панелі задач було суттєво змінено. Як і у Windows XP, немає такої її частини, яка б залишилася без змін.

Кнопка Пуск стала кулястою ще у Windows Vista, і з неї щез напис «Пуск», і залишився лише логотип, а у Windows 7 при наведенні на нього вказівника миші він став світитися.

Значним нововведенням Windows, яке вперше з'явилося у Vista, став вбудований миттєвий пошук по головному меню, а у Windows 7 - ще і серед елементів панелі керування, однак він недоступний, якщо використовується класичне меню Пуск. До того ж, миттєвий пошук може виконувати довільну команду системи, аналогічно до вікна «Виконати» Windows XP.

За замовчуванням перестали відображуватися пункти «Запустити...» та «Принтери», а в правій колонці пункти меню стали відображуватися без значків.

Пункт «Всі програми» у Windows XP відображався окремо у вигляді випадаючого списку й існувала можливість, крім прокручуваного списку, переглядати його у вигляді двох, трьох чи більше колонок (якщо дозволяли розміри монітора), але ще у Windows Vista при його активізації він став відображуватися на місці лівої колонки головного меню і тільки у вигляді списку, що прокручується. Також вказівник миші над папкою елементів меню більше не відкриває її - для цього потрібно клацнути по ній лівою кнопкою миші, а вкладені папки пункту «Всі програми», які відкриваються при цьому, зміщуються правіше попереднього пункту, подібно до деревовидної структури файлової системи Windows Explorer, і для повернення на рівень вище потрібно натиснути кнопку «Назад» внизу меню. Окремі (single) пункти меню тепер розміщуються вгорі меню, а папки внизу, тоді як у Windows XP використовувався зворотний порядок сортування.

Був змінений вигляд кнопки Завершення роботи. У Windows Vista його змінили на кнопку зі значком-піктограмою, а налаштування дії цієї кнопки були перенесені в настройки живлення панелі керування, і за замовчуванням при натисненні на неї комп'ютер переходив у сплячий режим. Проте у Windows 7 налаштування дії кнопки знову повернулися до меню Пуск. Тепер кнопка Завершення роботи має вигляд маленього значка із поясненням її дії (наприклад, «Вимкнути комп'ютер»), а справа знаходиться кнопка зі стрілкою, натиснувши на яку, можна змінити дію на «Перезавантаження» чи «Вихід».

Панель швидкого запуску у Windows 7 була значно перероблена і тепер також виконує фунції області задач. На ній розміщені кнопки для запуску програм, що найчастіше використовуються, але при запуску цієї програми ця кнопка змінює вигляд на натиснуту і в цьому випадку виконує роль панелі задач, але, на відміну від панелі задач Windows Vista та XP, ці кнопки не містять пояснюючих написів чи заголовків. При запуску декількох екземплярів цієї програми кнопка набуває вигляду стопки кнопок, що є аналогом того, як у Windows XP та Vista групуються подібні програми. Додалася також можливість змінювати порядок розташування кнопок запущених програм на панелі задач шляхом їх перетягування.

Оновлена панель містить ще одне корисне нововведення - список переходів (jump list). Він створюється для кожної програми, і містить перелік файлів, які нещодавно чи часто відкривалися з її допомогою (для Internet Explorer - список найчастіше відвідуваних веб-сайтів, для Windows Media Player - музичні файли, що відкривалися останніми). Список переходів додається до контекстного меню кнопки області задач і, відповідно, викликається правою кнопкою миші на значку даної програми панелі задач.

Окрім переходів, в контекстному меню з'явився пункт «Завдання» (Tasks), що містить специфічні для даної програми дії (наприклад, для Windows Media Player - функції «Відновити останній список програвання» та «Грати все», для Internet Explorer - «Відкрити нову вкладку» та «Переключитися в приватний режим»). Досить корисною є можливість закріплювати в контекстному меню вікна як певні файли та папки в розділі «Переходи», так і специфічні дії в розділі «Завдання».

Крім вищезгаданих пунктів, контекстне меню також містить пункти для запуску ще одного екземпляра даної програми та «Закріпити цю програму в панелі задач», якщо її немає у списку прикріплених, або «Прибрати цю програму із закріплених на панелі задач», якщо вона вже закріплена. Причому закріплювати можна не лише певну програму, а й відкритий у ній документ.

Кнопки панелі задач доповнилися функцією відображення стану перебігу довготривалих процесів - запису компакт-диска, копіювання чи завантаження файлів, перетворення аудіо- чи відеофайла - на фоні значка з'являється індикатор прогресу (progress bar), щоб користувач міг спостерігати за станом виконання задачі, працюючи з іншими програмами і не розгортаючи цього вікна.

Варто відмітити, що, як і інші нововведення, оновлена панель може бути замінена на класичну область задач із написами на кнопках.

Активні ескізи (live thumbnails) вперше з'явилися у Windows Vista як елемент робочого стола Windows Aero. Якщо вказівник миші знаходиться над кнопкою запущеної програми, то відразу над нею з'являється зменшена копія вікна цієї програми, яка не є просто миттєвим знімком даного вікна - навіть якщо у вікні відбувається якийсь динамічний процес, він також відображується у мініатюрі цього вікна, за що даний ефект і отримав свою назву. Аналогічні ескізи, але різних розмірів, відображуються при перелистуванні запущених програм за допомогою комбінацій клавіш <Alt> + <Tab> і <Win> + <Tab> (ефекти Windows Flip та Windows Flip 3D відповідно). До того ж, дане вікно можна закрити безпосередньо з ескіза.

Поєднання функцій активних ескізів та Aero Peek полегшує роботу з великою кількістю відкритих вікон і дозволяє швидко знайти потрібне - якщо вказівник миші навести на ескіз, вікно розгортається, а решта розгорнутих вікон стають прозорими, а відображуються лише їх рамки.

Але якщо навести вказівник миші на групу кнопок, тобто якщо запущено декілька екземплярів цієї програми, то замість ескізів з'явиться перелік цих вікон, кожне з яких можна закрити безпосередньо в цьому списку, клацнувши на червону кнопку з хрестиком навпроти його заголовка.

Варто окремо виділити ескіз Windows Media Player, який має вигляд міні-програвача з кнопками «Почати/призупинити програвання», а також «Наступний трек» та «Попередній трек», отже, тепер існує можливість керувати процесом відтворення, не розгортаючи вікна програвача.

Незначних змін зазнала область нагадувань (системний трей). На відміну від Windows XP та Vista, в яких приховані значки при клацанні на кнопку зі стрілкою вліво «виїжджали» на деякий час, відсуваючи в лівий бік кнопки панелі задач, у Windows 7 приховані значки, а також пункт «Налаштувати...», з'являються при клацанні на кнопку з маленькою стрілкою вгору у маленькому лотку, схожому до контекстного меню. Як і кнопки на панелі задач, значки області нагадувань у Windows 7 можна перетягувати, тобто змінювати порядок їх слідування, а також налаштовувати рівень важливості кожного її повідомлення. Поряд з годинником стала відображуватися поточна дата

Додаткові «літаючі» панелі з мінімальним функціоналом залишилися без змін, однак їх стандартний набір був доповнений панеллю введення планшетного ПК, що дозволяє розпізнавати рукописний український текст, а додаткова Панель математичного введення - формули, що містять спеціальні символи.

2.5 Локалізація ОС

Локалізацією операційної системи називають її версію, перекладену на певну мову та адаптовану під конкретний регіон чи країну. Під адаптацією для конкретного регіону розуміють цілий комплекс параметрів: мова інтерфейсу та введення, кодова сторінка та набір символів, розкладка клавіатури, порядок сортування, формати нумерації, дати, часу і грошових одиниць.

Розрізняють 3 рівні локалізації:

початкова локалізація - підтримка конкретної мови та національних стандартів, перерахованих вище, які є мінімумом для того, щоб програма могла використовуватися в певній країні

середній рівень локалізації - повний чи частковий переклад інтерфейсу певною мовою;

глибока локалізація - повністю адаптована під конкретну країну версія із врахуванням всіх можливих нюансів (врахування національних та лінгвістичних особливостей, менталітету, етики, звичаїв і т.д.)

Найбільш важливим для користувача є мова інтерфейсу ОС, оскільки текст міститься в кожному повідомленні системи, підказці, поясненні до елементів керування, документації, а отже є найбільш важливою та інформативною складовою для будь-якого користувача, а національні особливості є в більшості випадків настільки несуттєвими і в той же час вимагають значних матеріальних витрат, що ними, як правило, нехтують. Саме тому ОС сімейства Windows не мають глибоких локалізацій - їх класифікують за глибиною перекладу інтерфейсу відповідно на на повну, часткову та локалізацію початкового рівня, що підтримує лише національні стандарти та мову введення.

Windows XP включає 136 локалізацій, і з них 24 - повні локалізації. Це арабська, грецька, датська, іврит, іспанська, італійська, китайська (Гонконг), китайська спрощена, китайська традиційна, корейська, німецька, норвезька, польська, португальська (Бразилія), португальська (Португалія), російська, турецька, угорська, фінська, французька, чеська, шведська та японська локалі. Крім того, повну локалізацію можна виконати за допомогою спеціально створеного для оригінальної англійської версії Windows XP Multilingual User Interface Pack (MUI), який дозволяє для різних користувачів застосовувати різні локалізації ОС (зокрема, встановлювати різні мови інтерфейсу). MUI підтримує 33 мови інтерфейсу - 24 мови для повної локалізації, перелічені вище, і додаткові 9 - болгарська, естонська, латвійська, литовська, румунська, словацька, словенська, тайська та хорватська - які можуть встановлюватися лише у даній країні чи регіоні.

Для локалізації середнього рівня (неповної локалізації) створено Language Interface Pack (LIP), що може бути встановлений на ОС Windows XP будь-якої локалізації, і перекладає близько 80% її інтерфейсу даною мовою. На даний момент на сайті Microsoft доступно 77 цих пакетів локалізації.

І, нарешті, мов введення, яких є достатньо для локалізації початкового рівня, у Windows XP підтримується 103.

У Windows 7 локалізація реалізована набагато краще. В першу чергу, це пов'язано з абсолютно іншим підходом до націоналізації інтерфейсу. В ОС Windows XP та старіших версіях Windows мовні ресурси (текстові мітки та системні повідомлення інтерфейсу користувача) інтегрувалися в бінарний код програми, і в результаті скомпільована програма мала одномовний інтерфейс. Тому для локалізації інтерфейсу використовувалися пакети локалізації (мовні пакети), що пропатчували системні файли і, таким чином, перекладали частину інтерфейсу ОС. Однак такий підхід мав негативні сторони: мовні пакети могли застосовуватися лише для англійських версій Windows XP, і, крім того, пакет локалізації не перекладав значної частини інтерфейсу, і тому в результаті застосування пакету локалізації ОС ставала двомовною.

У Windows Vista був застосований абсолютно інший підхід. До складу Windows Vista, а також і Windows 7, входить як мінімум один пакет локалізації і незалежні від мови двійкові файли, що складають основу операційної системи. Цей пакет локалізації містить текстові ресурси, перекладені певною мовою, які і використовуються для локалізації інтерфейсу користувача. І оскільки мовні ресурси знаходяться в пакеті локалізації і відділені від двійкових файлів ОС, то інтерфейс користувача можна легко змінити без потреби пропатчування (зміни) системних файлів або навіть встановити декілька мов в одному екземплярі Windows.

Для Windows 7 створено 2 види пакетів локалізації:

мовний пакет (language pack);

мовний пакет інтерфейсу (language interface pack).

Всього існує 36 мовних пакетів - крім мов, які включає Multilingual User Interface Pack, список був доповнений сербською (латиниця) і українською.

В свою чергу, мовний пакет може бути повністю перекладеним даною мовою (fully localized language pack) або частково (partialy localized language pack). У першому типі пакетів перекладені цією мовою повністю всі ресурси системи (діалогові вікна, елементи меню та вміст довідки), і цей тип пакетів використовується при встановленні початкової (або базової) мови ОС при її інсталяції. Повністю локалізованих мовних пакетів всього 7 - англійський, іспанський, італійський, німецький (Нідерланди), німецький (ФРН), французький і японський.

В частково локалізованому мовному пакеті даною мовою перекладена більша частина інтерфейсу (приблизно 80% усіх ресурсів системи), а решта відображується базовою мовою, яка визначена компанією Microsoft для кожної частково локалізованої версії і повинна бути попередньо встановленою на даному комп'ютері. Є 29 частково локалізованих мовних пакетів для Windows 7- арабський, болгарський, грецький, датський, естонський, іврит, китайський (Гонгконг), китайський (КНР), китайський (Тайвань), корейський, латвійський, литовський, норвезький, польський, португальський (Бразилія), португальський (Португалія), російський, румунський, сербський (латиниця), словацький, словенський, тайський, турецький, угорський, український, фінський, хорватський, чеський і шведський - і для всіх базовою є англійська мова, крім арабської (базовими мовами є англійська та французька) та китайської (Гонконг) (базовими мовами є англійська та китайська (Тайвань).

На відміну від мовного пакету, мовний пакет інтерфейсу (LIP) містить переклад лише найчастіше використовуваних діалогових вікон, елементів меню та довідкової інформації. До того ж, в той час, як на розповсюдження та встановлення мовних пакетів накладено серйозні ліцензійні обмеження - їх дозволено встановлювати лише власникам ліцензійних редакцій Windows 7 Ultimate та Enterprise, виробникам комп'ютерів (власникам ОЕМ-ліцензій), та учасникам програми корпоративного ліцензування для всіх версій Windows - мовні пакети інтерфейсу доступні для вільного завантаження із сайту підтримки Microsoft та можуть бути встановлені в будь-якому ліцензійному випуску Windows 7. Як і частково локалізовані мовні пакети, LIP також має встановлюватися тільки на попередньо інстальовану відповідну мову, яка називається батьківською. На сторінці завантаження для кожного LIP-пакета вказано, які батьківські мови повинні бути встановлені в ОС для виконання коректної локалізації за його допомогою.

Всього на сайті Microsoft доступно для вільного скачування кінцевими користувачами 62 мовних пакети інтерфейсу для ОС Windows Vista/7 і для більшості з них батьківською мовою є англійська. Для ряду країн батьківських мов декілька: для узбецької (латиниця), азербайджанської та казахської це російська та англійська, для мов Руанди та Люксембургу - англійська та французька, для каталонської - французька та іспанська, і для боснійської (кирилиця та латиниця) - англійська, хорватська та сербська (латиниця).

Батьківською мовою може бути як мова повністю локалізованого мовного пакета, так і частково локалізованого, тому можливі два варіанти кінцевої локалізації мовою, що підтримується лише LIP-пакетами - двомовний інтерфейс у випадку, якщо батьківська мова є базовою, і тримовний, якщо одна із батьківських мов не є базовою. Наприклад, для виконання російської локалізації потрібно встановити спочатку англійський мовний пакет, а вже після цього встановлювати російський. В результаті 20% інтерфейсу ОС будуть не перекладені російською і відображуватимуться англійською.

Але якщо потрібно виконати азербайджанську, казахську чи узбецьку локалізацію, то кінцевий результат залежить від того, чи була проведена російська локалізація, оскільки всі ці три мови потребують встановлених англійського і/чи російського мовних пакетів.

Якщо російська локалізація була проведена, інтерфейс ОС буде перекладено на 3 системні мови - англійською буде відображатися 20% інтерфейсу, які не були перекладені внаслідок російської локалізації, азербайджанською буде перекладено 20% інтерфейсу, куди відносяться найчастіше використовувані діалогові вікна, елементи меню та розділи довідки, і решта 60% інтерфейсу буде російським. Якщо ж російська локалізація проведена не була, то лише 20% інтерфейсу буде зрозумілим азербайджанському користувачеві, який не знає англійської - решту ресурсів - а це 80% - буде перекладено саме нею.

Ще при розробці Windows Vista виникла ідея так званої національної персоналізації тем оформлення. Фактично це означало, що культурні та історичні особливості країни, для якої призначена дана версія ОС, знайдуть своє відображення у наборах фонових зображень, звуків та кольорових тем оформлення вікон Windows Aero. Однак дана можливість у Windows Vista так і не з'явилася, і її реалізація була відкладена до кращих часів.

У Windows 7 регіональна персоналізація з'явилася у вигляді так званих локальних пакетів. Локальні пакети включають теми Windows, розроблені для конкретних регіонів і містять фонові зображення, звукові схеми і кольори Aero Glass, а також набір закладок в локальній папці «Вибране» на загальнодоступні веб-сайти та веб-сторінки корпорації Microsoft для конкретного регіону, і RSS-канали, актуальні для даної країни. Так, в прес-релізі, де представлялася ця нова особливість, на робочому столі Windows 7 було встановлене зображення Червоної Площі (Москва, Росія).

Локальні пакети містяться в прихованій папці \Windows\Globalization\MCT. Незалежно від встановленого пакета локалізації, там знаходяться 5 обов'язкових стандартних пакетів - для Сполучених Штатів (MCT-US), Австралії (MCT-AU), Великобританії (MCT-GB), Канади (MCT-CA) та Південної Африки (MCT-ZA). Якщо встановлений інший пакет локалізації, він також буде присутнім у списку.

РОЗДІЛ 3. СТАНДАРТНІ ПРОГРАМИ WINDOWS 7

3.1 Аксесуари Windows

Кожна ОС, що претендує на самодостатність, повинна забезпечувати користувачеві набір найпростіших вбудованих засобів для вирішення щоденних задач. Хоча можливості таких програм мінімальні, їхнього функціоналу достатньо для вирішення найпростіших завдань. В англомовних версіях Windows вони називаються accessories (аксесуари), тоді як в українській локалізації - Стандартні програми.

У Windows 7 список аксесуарів було доповнено суттєво новими пунктами або ж програмами, що раніше сюди не відносилися, хоча регулярно включалися до складу попередніх ОС Windows. Так, у новій ОС цей список включає такі пункти:

§ Paint

§ WordPad

§ Блокнот

§ Виконати

§ Записки

§ звукозапис

§ калькулятор

§ командний рядок

§ ножиці

§ панель математичного вводу

§ підключення до мережевого проектора

§ підключення до віддаленого робочого стола

§ підключитися до проектора

§ приступаючи до роботи

§ провідник

§ центр мобільності Windows

§ центр синхронізації

§ Windows PowerShell

§ розділ Планшетний ПК

џ журнал Windows

џ панель введення планшетного ПК

џ персоналізація розпізнавання рукописного тексту

Також цей розділ включає пункт Службові програми, склад якого не змінився порівняно з Windows XP, і розглядатися в даній роботі не буде.

Зі списку були виключені наступні пункти:

§ Ігри
Стандартні ігри, кількість яких зросла до 11, діляться на 4 групи

џ Інтернет-ігри: інтернет-нарди, інтернет-шашки, інтернет-піки;

џ настольні ігри: шахи Chess Titans, Сапер, Mahjong Titans;

џ карточні ігри: пасьянс Солітер, пасьянс Павук, пасьянс Косинка, Черви;

џ ігри для дітей: Purble Place, що об'єднує 3 різні гри - Comfy Cakes, Purble Shop та Purble Pairs.

џ Ярлики на всі ці ігри, а також на більшість сучасних ігор, що встановлюються на даному комп'ютері, автоматично будуть поміщені до спеціальної папки, вміст якої можна переглядати за допомогою програми Оглядач ігор. Крім цієї функції, Оглядач ігор також може відображувати детальну інформацію про кожну гру, показувати мінімальні та рекомендовані вимоги до системи для кожної з них, а також завантажувати оновлення та новини про ігри з мережі Інтернет.