Встановлення та налагодження Windows 7 для забезпечення навчального процесу в комп'ютерних лабораторіях НЕМК

6795,36

Прибиральниця

8280

3005,64

РАЗОМ

179 760

65 252,88

5.3 Розрахунок матеріальних та загальновиробничих витрат фірми

Розрахунок матеріальних витрат на встановлення операційної системи

Матеріальні витрати - це затрати на сировину, матеріали, комплектуючі, напівфабрикати, паливо, енергію, тару, віднімається вартість повернутих відходів.

Розрахунок по елементам кошторису матеріальних витрат здійснюємо за формулами:,

МВ = УЦ_і · n_i, (5.15)

де МВ - матеріальні витрати, грн;

Ц_і - ціна купованого виробу або матеріалу, грн;

n - кількість купованих виробів та матеріалів, од.

В нашому випадку до матеріальних витрат на встановлення операційної системи відносимо до таблиці 5.5.

Таблиця 5.5 - Розрахунок матеріальних витрат

Найменування елементів	Кількість штук, од.	Ціна за одиницю, грн.	Сума, грн.
Ліцензійна О.С.	1	1500	1500
Разом	1500

Матеріальні витрати приймаємо за умови згоди користувача на ліцензійну О.С.

Транспортних витрат немає.

Розрахунок загальновиробничих витрат

Підприємство планує орендувати приміщення з виробничою площею 40 мІ. Вартість оренди в місяць приймаємо: 15 грн/мІ. Загальну вартість оренди в рік визначаємо за формулою:

В_ор. = S_заг. · В_ор.1м² · М, (5.16)

де В_ор - загальну вартість оренди в рік, грн.;

S_заг. - загальна площа орендованого приміщення підприємства, м²;

В_ор.1м² - вартість оренди 1 м² в місяць, грн.

В_ор. =40·15·12=7200 грн.

Визначаємо суму комунальних платежів. Щоб визначити кількість енергії на освітлення використовуємо формулу:

, (5.17)

де - кількість енергії на освітлення, кВт/год.;

Ф_еф - ефективний фонд, грн;

N_осв - це норма інтенсивності освітлення одного мІ площі. Приймаємо - 40 Вт/мІ;

кВт - коефіцієнт втрат електроенергії в мережі 0,95.

Е_осв = кВт/год.

Вартість освітлення визначаємо за формулою:

В_осв= Е_осв ·0,3648, (5.18)

де В_осв - вартість освітлення, грн.;

0,3648 - ціна однієї кВт години, яка встановлена з 1.01.2013 р., грн.

В_осв=2952,42·0,3648=1075,89 грн.

Витрати на опалення визначаються за формулою:

В_оп = S_заг. · 22,59 · Мо, (5.19)

де В_оп - витрати опалення, грн.;

22,59 - вартість опалення одного м² площі, грн.;

Мо - кількість опалювальних місяців у році, од.

В_оп =40*22,59*6=5421,6 грн.

Витрати на воду визначаються за формулою:

В_в = Ч · 5,57 · 1 · М, (5.20)

де В_в - витрати води, грн;

Ч - чисельність персоналу, чол.;

5,57 - вартість за витрачання одного м³ води, грн.;

1 м³ - орієнтовна норма витрачання води на 1 працівника в місяць.

В_в=8·5,57·1·12=534,72 грн.

Амортизація - це систематичний розподіл вартості основних засобів потягом строку їх корисної експлуатації з метою повного їх відтворення. Суми амортизації включають у собівартість продукції у вигляді амортизаційних відрахувань.

Визначаємо амортизаційні відрахування

В нашому випадку здійснюється нарахування амортизації за податковим методом з нормами, що становлять:

1. на обладнання - 10%;

2. на інструмент - 25%;

3. на інвентар - 27%;

4. на транспорт - 10%.

Приймаємо вартість основних фондів у сумах:

– обладнання - 40000 грн.

– інструмент - 1000 грн.

– інвентар - 800 грн.

– транспорт - 16000 грн.

Знаходимо амортизацію на кожен елемент основних фондів за формулою:

А = (В_оф·Н_а) : 100, (5.21)

де А - амортизація, грн;

Н_а - норма амортизації,%;

В_оф - вартість основних фондів, грн.

Здійснюємо обчислення відрахувань:

А_обл = 40000·10 : 100 = 4000 грн.

А_інстр = 1000·25 :100 = 250 грн.

А_інв = 800·27 : 100 = 216 грн.

А_тр = 16000·10 : 100 = 1600 грн.

Визначаємо загальну амортизацію основних фондів:

Аос = А_обл + А_інстр + А_інв +А_тр, (5.22)

де Аос - амортизація основних фондів, грн.;

А_обл - амортизація на обладнання, грн;

А_інстр - амортизація на інструмент, грн;

А_інв - амортизація на інвентар, грн;

А_тр - амортизація на транспорт, грн.

Аос =4000+250+216+1600=6066 грн.

Визначаємо вартість основних фондів:

В_осн.ф.= В_обл + В_інстр + В_інв +В_тр, (5.23)

де В_осн.ф - вартість основних фондів, грн.;

В_обл - вартість обладнання, грн;

В_інстр - вартість інструментів, грн;

В_інв - вартість інвентарю, грн;

В_тр - вартість транспорту, грн.

Розраховуємо вартість основних фондів

В_осн.ф.= 40000+1000+800+16000=57800 грн.

Витрати на ремонт основних фондів приймаємо в розмірі 5% від вартості основних фондів за формулою:

В_р._осн.ф =В_осн.ф. ·0,05, (5.24)

де В_р._осн.ф - витрати на ремонт основних фондів, грн.;

В_осн.ф - вартість основних фондів, грн.;

0,05 - коефіцієнт витрат на ремонт.

Розраховуємо витрати на ремонт

В_р._осн.ф.= 57800·0,05=2890 грн.

Обчислюємо витрати на охорону праці, які приймаємо у розмірі 125 грн. за формулою:

В_ох.пр..= Ч · 125, (5.25)

де В_ох.пр - витрати на охорону праці, грн;

Ч - загальна чисельність працівників на підприємстві, чол.

Розраховуємо:

В_ох.пр..= 8·125=1000 грн.

Інші витрати приймаємо в сумі 7% від всіх загальновиробничих витрат. Всі елементи витрат зводимо у таблицю 5.6.

Таблиця 5.6 - Загальновиробничі витрати

Елементи витрат	Сума, грн.
1. Оренда	7200
2. Електроенергія	1076,89
3. Опалення	5421,6
4. Вода	534,72
5. Амортизація	6066
6. Ремонт основних фондів	2890
7. Охорона праці	1000
Всього	23289,21
8. Інші витрати 7% від усіх витрат	1630,24
РАЗОМ	24 919,45

5.4 Розрахунок собівартості та ціни установки операційної системи

Як відомо, витрати підприємства відшкодовуються за рахунок двох власних джерел:

- собівартості (валових витрат);

- прибутку.

Калькуляція собівартості являє собою визначення витрат за статтями собівартості. Об'єктом калькулювання є продукт чи послуги, собівартість яких обчислювали.

До статей калькуляції відносяться: матеріальні витрати, витрати на транспортування, пряма зарплата персоналу, доплати премії нарахування, загально виробничі витрати калькуляції собівартості здійснюємо у таблиці 5.7.

Таблиця 5.7 - Розрахунок собівартості установки операційної системи

Статті калькуляції собівартості	Сума	Примітки
1.Матеріальні витрати	-	відсутні
2.Транспортні витрати	-	відсутні
3.Пряма ЗП	38,83	див. таб. 2.3	у розрахунку на 1 послугу
4.Доплати і премії	12,53	див. таб. 2.3
5.Нарахування	18,64	див. таб. 2.4
6.Загальні виробничі витрати	7,12	див. таб. 2.5
7.Позавиробничі витрати	0,71	10% від пункту 6
Повна собівартість установки О.С.	77,83	Сума пунктів 1-7

За умови установки операційної системи у кількості 350 на рік, собівартість однієї послуги становить 77,83 грн.

Ціна на дану послугу повинна забезпечити нормальну працю підприємству відшкодувати витрат виробництва, внесення платежів у бюджет і позабюджетні фонди, а також одержання прибутку. Обчислюємо прибуток згідно планової норми рентабельності за формулою:

, (5.26)

де П - прибуток, грн;

С - собівартість одного виробу, грн;

? плановий коефіцієнт рентабельності.

Приймаємо плановий коефіцієнт рентабельність в розмірі 10%.

Здійснюємо розрахунки:

П = 77,83·0,1= 7,78 грн.

Обчислюємо оптову ціну виробу (без ПДВ) за формулою:

, (5.27)

Здійснюємо розрахунки:

Ц_опт = 77,83+7,78=85,61 грн.

Планова ціна встановлення операційної системи становить 85,61 грн.

Виходячи з розрахунків проведених в даному розділі можна зробити висновок, що вартість установки операційної системи в середньому буде 85 грн.

На ринку комп'ютерних послуг України ціна на дану послугу може коливатись від 80 до 100 грн. Оскільки наша ціна наближається до мінімальної, то запровадження даної послуги для нашої фірми є доцільним.

6. ОХОРОНА ПРАЦІ

6.1 Характеристика умов праці оператора ЕОМ

Науково-технічний прогрес вніс серйозні зміни в умови виробничої діяльності працівників розумової праці. Їх праця стала більш інтенсивною, напруженою, вибачаючою значних витрат розумової, емоційної і фізичної енергії. Це зажадало комплексне рішення проблем ергономіки, гігієни і організації праці, регламентації режимів праці і відпочинку.

В даний час комп'ютерна техніка широко застосовується у всіх областях діяльності людини. При роботі з комп'ютером людина піддається дії ряду небезпечних і шкідливих виробничих чинників: електромагнітних полів, інфрачервоного і іонізуючого випромінювань, шуму і вібрації, статичної електрики і інше. Робота з комп'ютером характеризується значною розумовою напругою і нервово-емоційним навантаженням операторів, високою напруженістю зорової роботи і достатньо великим навантаженням на м'язи рук при роботі з клавіатурою ЕОМ. Велике значення має раціональна конструкція і розташовує елементів робочого місця, що важливе для підтримки оптимальної робочої пози людини-оператора.

В процесі роботи з комп'ютером необхідно дотримувати правильний режим праці і відпочинку. Інакше у персоналу наголошуються значна напруга зорового апарату з появою скарг на незадоволеність роботою, головні болі, дратівливість, порушення сну, утомленість і хворобливі відчуття в очах, в поясниці, в області шиї і руках.

6.2 Вимоги до виробничих приміщень

6.2.1 Колір і коефіцієнт віддзеркалення

Фарбування приміщень і меблів повинна сприяти створенню сприятливих умов для зорового сприйняття, гарного настрою.

Джерела світла, такі як світильники й вікна, які дають відбиття від поверхні екрана, значно погіршують точність знаків і спричиняють перешкоди фізіологічного характеру, які можуть виразитися в значній напрузі, особливо при тривалій роботі. Відбиття, включаючи відбиття від вторинних джерел світла, повинне бути зведене до мінімуму. Для захисту від надлишкової яскравості вікон можуть бути застосовані штори й екрани.

Залежно від орієнтації вікон рекомендується наступне фарбування стін і підлоги:

вікна орієнтовані на південь: - стіни зеленувато-блакитний або світло-блакитний кольори; підлога - зелений;

вікна орієнтовані на північ: - стіни світло-жовтогарячий або оранжево-жовтий кольори; підлога - червонясто-жовтогаряча;

вікна орієнтовані на схід: - стіни жовто-зелених кольорів;

підлога зелена або червонисто-жовтогаряча;

вікна орієнтовані на захід: - стіни жовто-зелений або блакитнувато-зелений кольори; підлога зелена або червонясто-жовтогаряча.

У приміщеннях, де перебуває комп'ютер, необхідно забезпечити наступні величини коефіцієнта відбиття: для стелі: 60...70%, для стін: 40...50%, для підлоги: близько 30%. Для інших поверхонь і робочих меблів: 30...40%.

6.2.2 Освітлення

Правильно спроектоване й виконане виробниче освітлення поліпшує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, благотворно впливає на виробниче середовище, роблячи позитивний психологічний вплив на працюючого, підвищує безпека праці й знижує травматизм.

Недостатність освітлення приводить до напруги зору, послабляє увага, приводить до настання передчасної стомленості. Надмірно яскраве освітлення викликає осліплення, роздратування й різь в очах. Неправильний напрямок світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого. Всі ці причини можуть привести до нещасного випадку або профзахворювань, тому настільки важливий правильний розрахунок освітленості.

Існує три види освітлення - природне, штучне й сполучене (природне й штучне разом). Природне освітлення - освітлення приміщень денним світлом, що проникає через світлові прорізи в зовнішніх конструкціях, що обгороджують, приміщень. Природне освітлення характеризується тим, що міняється в широких межах залежно від часу дня, пори року, характеру області й ряду інших факторів. Штучне освітлення застосовується при роботі в темний час доби й удень, коли не вдається забезпечити нормовані значення коефіцієнта природного освітлення (похмура погода, короткий світловий день). Освітлення, при якому недостатнє по нормах природне освітлення доповнюється штучним, називається сполученим освітленням. Штучне освітлення підрозділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне. Робоче освітлення, у свою чергу, може бути загальним або комбінованим. Загальне - освітлення, при якому світильники розміщаються у верхній зоні приміщення рівномірно або стосовно до розташування встаткування. Комбіноване - освітлення, при якому до загального додається місцеве освітлення.

Вимоги до освітленості в приміщеннях, де встановлені комп'ютери, що випливають: при виконанні зорових робіт високої точності загальна освітленість повинна становити 300лм, а комбінована - 750лм; аналогічні вимоги при виконанні робіт середньої точності - 200 й 300лк відповідно.

6.3 Параметри мікроклімату

Обчислювальна техніка є джерелом істотних тепловиділень, що може привести до підвищення температури й зниженню відносної вологості в приміщенні. У приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні дотримуватися певні параметри мікроклімату. У санітарних нормах СН-245-71 установлені величини параметрів мікроклімату, що створюють комфортні умови. Ці норми встановлюються залежно від пори року, характеру трудового процесу й характеру виробничого приміщення (див. таблицю 6.1).

Таблиця 6.1- Параметри мікроклімату для приміщень

Період року	Параметр мікроклімату	Величина
Холодний	Температура повітря в приміщенні Відносна вологість Швидкість руху повітря	22...24…24С 40...60% до 0,1м/с
Теплий	Температура повітря в приміщенні Відносна вологість Швидкість руху повітря	23...25…25С 40...60% 0,1...0,2м/с

Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери, наведені в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2- Норми подачі свіжого повітря

Характеристика приміщення	Об'ємна витрата подаваного в приміщення свіжого повітря, м3 /на одну людину в годину
Обсяг до 20м3 на людину 20...40…40м3 на людину Більше 40м3 на людину	Не менш 30 Не менш 20 Природна вентиляція

Для забезпечення комфортних умов використаються як організаційні методи (раціональна організація проведення робіт залежно від пори року й доби, чергування праці й відпочинку), так і технічні засоби (вентиляція, кондиціонування повітря, опалювальна система).

6.4 Шум і вібрація

операційний windows драйвер заморожування

Шум погіршує умови праці роблячи шкідливу дію на організм людини. Працюючі в умовах тривалого шумового впливу випробовують дратівливість, головні болі, запаморочення, зниження пам'яті, підвищену стомлюваність, зниження апетиту, болю у вухах і т.д. Під впливом шуму знижується концентрація уваги, порушуються фізіологічні функції, з'являється утома у зв'язку з підвищеними енергетичними витратами й нервово-психічною напругою, погіршується мовна комутація. Все це знижує працездатність людини і його продуктивність, якість і безпека праці. Тривалий вплив інтенсивного шуму (вище 80 дБ) на слух людини приводить до його часткової або повної втрати.

Рівень шуму на робочому місці операторів не повинен перевищувати 50 дБ. Для зниження рівня шуму стін і стелі приміщень, де встановлені комп'ютери, можуть бути облицьовані звуковбираючими матеріалами.

6.5 Електромагнітне й іонізуюче випромінювання

Максимальний рівень рентгенівського випромінювання на робочому місці оператора комп'ютера звичайно не перевищує 10мкбер/ч, а інтенсивність ультрафіолетового й інфрачервоного випромінювань від екрана монітора лежить у межах 10…100мВт/м2(відповідно до СанПиН 2.2. 2.542-96).

Для зниження впливу цих видів випромінювання рекомендується застосовувати монітори зі зниженим рівнем випромінювання (MPR-II, TCO-92, TCO-99), установлювати захисні екрани, а також дотримувати регламентованих режимів праці й відпочинку.

6.6 Ергономічні вимоги до робочого місця

Робоче місце й взаємне розташування всіх його елементів повинне відповідати антропометричним, фізичним і психологічним вимогам. Велике значення має також характер роботи. Зокрема, при організації робочого місця оператора повинні бути дотримані наступні основні умови: оптимальне розміщення устаткування, що входить до складу робочого місця й достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи й переміщення.

Головними елементами робочого місця оператору пульту діагностування є стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи.

Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення оператору. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і сталість розміщення предметів, засобів праці й документації. Те, що потрібно для виконання робіт частіше, розташовано в зоні легкої досяжності робочого простору: пристрій введення інформації (клавіатура), пристрій виведення інформації (монітор), друкуючий пристрій (рис. 6.1).

Рис 6.1 - Розміщення основних і периферійних складових ПК:

1 - сканер, 2 - монітор, 3 - принтер, 4 - поверхня робочого столу, 5 - клавіатура, 6 - маніпулятор типу «миша».

Моторне поле - простір робочого місця, у якому можуть здійснюватися рухові дії людини.

Максимальна зона досяжності рук - це частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними максимально витягнутими руками при русі їх у плечовому суглобі (рис. 6.2).

Оптимальна зона - частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними передпліччями при русі в ліктьових суглобах з опорою в крапці ліктя й з відносно нерухомим плечем.

Рисунок 6.2 - Зони досяжності рук у горизонтальній площині

а - зона максимальної досяжності; б - зона досяжності пальців за витягнутої руки; в - зона легкої досяжності долоні; г - оптимальний простір для ручної роботи; д - оптимальний простір для ручної роботи.

Оптимальне розміщення предметів праці й документації в зонах досяжності:

Дисплей розміщається в зоні а (у центрі);

Системний блок розміщається в передбаченій ніші стола;

Клавіатура - у зоні г/д;

Маніпулятор «миша» - у зоні в праворуч;

Принтер перебуває в зоні а (праворуч);

Документація, необхідна при роботі - у зоні легкої досяжності долоні - в, а у висувних ящиках стола - література, якою не користуються постійно.

Для комфортної роботи стіл повинен задовольняти наступним умовам:

висота стола повинна бути обрана з урахуванням можливості сидіти вільно, у зручній позі, при необхідності опираючись на підлокітники;

нижня частина стола повинна бути сконструйована так, щоб програміст міг зручно сидіти, не був змушений підтискати ноги;

поверхня стола повинна мати властивості, що виключають поява відблисків у поле зору оператору;

конструкція стола повинна передбачати наявність висувних ящиків (не менш трьох, для зберігання документації)

висота робочої поверхні рекомендується в межах 680-760мм. Висота поверхні, на яку встановлюється клавіатура, повинна бути близько 650мм.

Велике значення надається характеристикам робочого крісла. Так, що рекомендує висота сидіння над рівнем підлоги перебуває в межах 420-550мм. Поверхня сидіння м'яка, передній край закруглений, а кут нахилу спинки - регульований.

Необхідно передбачати при проектуванні можливість різного розміщення документів: збоку від відеотермінала, між монітором і клавіатурою й т.п. Крім того, у випадках, коли відеотермінал має низька якість зображення, наприклад помітні мелькання, відстань від очей до екрана роблять більше (близько 700мм), чим відстань від ока до документа (300-450мм). Взагалі при високій якості зображення на відеотерміналі відстань від очей користувача до екрана, документа й клавіатури може бути рівним.

Положення екрану визначається:

відстанню зчитування (0,6...0,7м);

кутом зчитування, напрямком погляду на 20° нижче горизонталі до центра екрана, причому екран перпендикулярний цьому напрямку.

Повинна також передбачатися можливість регулювання екрана:

по висоті +3° см ;

по нахилі від -10° до +20° щодо вертикалі;

у лівому і правому напрямках.

Велике значення також надається правильній робочій позі користувача. При незручній робочій позі можуть з'явитися болі в м'язах, суглобах і сухожиллях. Вимоги до робочої пози оператору пульту діагностування наступні:

голова не повинна бути нахилена більш ніж на 20°,

плечі повинні бути розслаблені,

лікті - під кутом 80°...100°,

передпліччя й кисті рук - у горизонтальному положенні.

Причина неправильної пози користувачів обумовлена наступними факторами: немає гарної підставки для документів, клавіатура перебуває занадто високо, а документи - низько, нікуди покласти руки й кисті, недостатній простір для ніг.

З метою подолання зазначених недоліків даються загальні рекомендації: краще пересувна клавіатура; повинні бути передбачені спеціальні пристосування для регулювання висоти стола, клавіатури й екрана, а також підставка для рук.

Істотне значення для продуктивної і якісної роботи на комп'ютері мають розміри знаків, щільність їхнього розміщення, контраст і співвідношення яркостей символів і екрану. Якщо відстань від очей оператора до екрана дисплея становить 60...80 см, то висота знака повинна бути не менш 3мм, оптимальне співвідношення ширини й висоти знака становить 3:4, а відстань між знаками - 15...20% їхньої висоти. Співвідношення яскравості тла екрана й символів - від 1:2 до 1:15.

Під час користування комп'ютером фахівці радять установлювати монітор на відстані 50-60 см від очей. Також вважають, що верхня частина монітору повинна бути на рівні очей або трохи нижче. Коли людина дивиться прямо перед собою, його очі відкриваються ширше, ніж коли він дивиться униз. За рахунок цього площа огляду значно збільшується, викликаючи зневоднювання очей. До того ж якщо екран установлений високо, а очі широко відкриті, порушується функція моргання. Це значить, що очі не закриваються повністю, не обмиваються слізною рідиною, не одержують достатнього зволоження, що приводить до їхньої швидкої стомлюваності.

Створення сприятливих умов праці та правильне естетичне оформлення робочих місць на виробництві мають велике значення як для полегшення праці, так і для підвищення її привабливості, що позитивно впливає на продуктивність.

6.7 Режим праці

Як вже було неодноразово відзначено, при роботі з персональним комп'ютером дуже важливу роль грає дотримання правильного режиму праці і відпочинку. Інакше у персоналу наголошуються значна напруга зорового апарату з появою скарг на незадоволеність роботою, головні болі, дратівливість, порушення сну, утомленість і хворобливі відчуття в очах, в поясниці, в області шиї і руках 2.

В таблиці 6.3 представлені відомості про регламентовані перерви, які необхідно робити при роботі на комп'ютері, залежно від тривалості робочої зміни, видів і категорій трудової діяльності з ВДТ (відеодисплейний термінал) і ПЕВМ (відповідно до СанПіН 2.2.2 542-96 «Гігієнічні вимоги до відеодисплейних терміналів, персональних електронно-обчислювальних машин і організації робіт»).

Таблиця 6.3 - Час регламентованих перерв при роботі на комп'ютері

Категорія роботи з ВДТ або ПЕВМ	Рівень навантаження за робочу зміну при видах роботи з ВДТ	Сумарний час регламентованих перерв, мін
	Група А, кількість знаків	Група б, кількість знаків	Група В, годинника	При 8-годинній зміні	При 12-годинній зміні
I	до 20000	до 15000	до 2,0	30	70
II	до 40000	до 30000	до 4,0	50	90
II	до 60000	до 40000	до 6,0	70	120

Примітка. Час перерв даний при дотриманні вказаних Санітарних правил і норм. При невідповідності фактичних умов праці вимогам Санітарних правил і норм час регламентованих перерв слід збільшити на 30%.

Відповідно до СанПіН 2.2.2 546-96 всі види трудової діяльності, зв'язані з використанням комп'ютера, розділяються на три групи:

група а: робота по причитуванню інформації з екрану ВДТ або ПЕВМ з попереднім запитом;

група б: робота по введенню інформації;

група в: творча робота в режимі діалогу з ЕОМ.

Ефективність перерв підвищується при поєднанні з виробничою гімнастикою або організації спеціального приміщення для відпочинку персоналу із зручними м'якими меблями, акваріумом, зеленою зоною і т.п.

6.8 Розрахунок освітленості

Розрахунок освітленості робочого місця зводиться до вибору системи освітлення, визначенню необхідного числа світильників, їхнього типу і розміщення. Виходячи з цього, розрахуємо параметри штучного освітлення.

Зазвичай штучне освітлення виконується за допомогою електричних джерел світла двох видів: ламп накалювання і люмінесцентних ламп. Будемо використовувати люмінесцентні лампи, які в порівнянні з лампами розжарювання мають ряд істотних переваг:

- по спектральному складу світла вони близькі до денного, природного світла;

- володіють більш високим ККД (у 1,5-2 рази вище, ніж ККД ламп розжарювання);

- мають підвищену світловіддачею (в 3-4 рази вище, ніж у ламп розжарювання);

- більш тривалий термін служби.

Розрахунок освітлення проводиться для кімнати площею 40м², довжина якої - 8м, ширина - 5м і висота - 3 м.

Для визначення освітлення скористаємося методом світлового потоку.

Для визначення кількості світильників визначимо світловий потік, що падає на поверхню за формулою:

F = E • S • Z • К / n, (6.1)

де, F - розраховується світловий потік, Лм;

Е - нормована мінімальна освітленість, Лк (Е = 300Лк).

S - площа освітлюваного приміщення (у нашому випадку S = 40 м²);

Z - відношення середньої освітленості до мінімальної (зазвичай приймається рівним 1,1-1,15, нехай Z = 1,1);

К - коефіцієнт запасу, що враховує зменшення світлового потоку лампи в результаті забруднення світильників у процесі експлуатації (його значення залежить від типу приміщення і характеру проведених в ньому робіт і в нашому випадку К = 1,5);

n - коефіцієнт використання, (виражається відношенням світлового потоку, що падає на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх ламп і обчислюється в частках одиниці; залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, фарбування стін і стелі, які характеризуються коефіцієнтами відображення від стін (РС) і стелі (РП)), значення коефіцієнтів РС і РП було вказано вище: РС = 40%, РП = 60%. Значення n визначимо по таблиці коефіцієнтів використання різних світильників.

Для цього обчислимо індекс приміщення по формулі:

I = A • B / h (A + B), (6.2)

де, I - індекс приміщення;

h - розрахункова висота підвісу, h = 2,92 м;

A - ширина приміщення, А = 5 м;

В - довжина приміщення, В = 8 м.

Підставивши значення отримаємо:

I = 5 • 8 / 2,92 (5+ 8) = 1,03.

Знаючи індекс приміщення I, за таблицею 6.4 знаходимо n = 0,49.

Таблиця 6.4 - Коефіцієнт використання світлового потоку

Індекс приміщення, i	Значення коефіцієнта n використання світлового потоку
	Світильник прямого світла для ламп розрядження «люцета»	Світильник з люмінесцентними лампами
0,8	0,33	0,45
0,9	0,35	0,48
1	0,37	0,49
1,1	0,38	0,51
1,25	0,41	0,53

Підставимо всі значення у формулу (6.1) для визначення світлового потоку F, отримуємо:

F = 300 • 40 • 1,1 • 1,5 / 0,49 = 40408 Лм.

Для освітлення вибираємо люмінесцентні лампи типу Г220-235-300, світловий потік яких Fл = 3750 Лк.

Розрахуємо необхідну кількість ламп по формулі:

N = F / Fл, (6.3)

де, N - обумовлене число ламп, од;

F - світловий потік, F = 40408 Лм;

Fл - світловий потік лампи, Fл = 3750 Лм.

N = 40408 / 3750 = 11 ламп.

При виборі освітлювальних приладів використовуємо світильники типу ОД. Кожен світильник комплектується двома лампами.

Значить потрібно для приміщення площею S = 40м² п'ять світильників типу ОД.

Також майже усі приміщення повинні мати природне освітлення.

Організація правильного освітлення робочих місць, зон обробки і виробничих приміщень має велике санітарно-гігієнічне значення, сприяє підвищенню продуктивності роботи, зниження травматизму, поліпшення якості продукції. І навпаки, недостатнє освітлення ускладнює виконання технологічного процесу і може бути причиною нещасного випадку та захворювання органів зору.

Освітлення має задовольняти такі основні вимоги:

· бути рівномірним і досить сильним;

· не створювати різних тіней на місцях роботи, контрастів між освітленим робочому місцем і навколишнім оточенням;

· не створювати непотрібної яскравості і блиску в полі погляду працівників;

· давати правильний напрямок світлового потоку.

Усі виробничі приміщення повинні мати світло прорізи, які дають достатнє природне освітлення. Без природного освітлення можуть бути конференц-зали засідань, виставкові зали, роздягальні, санітарно-побутові приміщення, приміщення очікування медичних установ, приміщень особистої гігієни, коридори і проходи.

Коефіцієнт природного освітлення відповідно до ДНБ В 25.28.2006, для нашого III пояса світлового клімату становить 1,5.

6.9 Розрахунок вентиляції

Залежно від способу переміщення повітря вентиляція буває природна і примусова.

Параметри повітря, що надходить в прийомні отвори і прорізи місцевих відсмоктувачів технологічних та інших пристроїв, які розташовані в робочій зоні, слід приймати відповідно до ГОСТ 12.1.005-76. При розмірах приміщення 5 на 8 метрів і висоті 3 метра, його об'єм 120 куб.м. Отже, вентиляція повинна забезпечувати витрату повітря в 240 куб.м/год. У літній час слід передбачити установку кондиціонера з метою уникнення перевищення температури в приміщенні для сталої роботи обладнання. Необхідно приділити належну увагу кількості пилу в повітрі, так як це безпосередньо впливає на надійність і ресурс експлуатації ЕОМ.

Потужність (точніше потужність охолодження) кондиціонера є головною його характеристикою, від неї залежить на який обсяг приміщення він розрахований. Для орієнтовних розрахунків береться 1 кВт на 10 м² при висоті стель 2,8 - 3 м (відповідно до СНиП 2.04.05-86 "Опалення, вентиляція і кондиціонування").

Для розрахунку теплопритоків даного приміщення використана спрощена методика:

Q = S * h *q, (6.4)

де: Q - теплоприпливи, Вт;

S - Площа приміщення, м²;

h - Висота приміщення, м;

q - коефіцієнт рівний 30-40 Вт/м³ (в даному випадку 35 Вт/м³).

Для приміщення 40 м² і висотою 3м тепло притоки будуть складати:

Q = 40 * 3 * 35 = 4200 Вт

Крім цього слід враховувати тепловиділення від оргтехніки та людей, вважається (відповідно до СНиП 2.04.05-86 "Опалення, вентиляція і кондиціонування") що в спокійному стані людина виділяє 0,1 кВт тепла, комп'ютер або копіювальний апарат 0,3 кВт, додавши ці значення до загального значення теплопритоку можна отримати необхідну потужність охолодження.

Qдоп = (H * Sопер) + (С * Sкомп) + (P * Sпрінт) (6.5)

де: Qдоп - сума додаткових теплопритоків;

H - тепловиділення оператора, кВт;

C - тепловиділення комп'ютера, кВт;

P - тепловиділення принтера, кВт;

Sкомп - кількість робочих станцій, од;

Sпрінт - кількість принтерів, од;

Sопер - кількість операторів, од.

Додаткові тепло припливи приміщення складуть:

Qдоп1 = (0,1 * 4) + (0,3 * 4) + (0,3 * 1) = 1,9 (кВт)

Разом сума теплопритоків дорівнює:

Qзаг = 4200 + 1900 = 6100 (Вт)

Відповідно до даних розрахунків необхідно вибрати доцільну потужність і кількість кондиціонерів.

Для приміщення, для якого ведеться розрахунок, слід використовувати кондиціонери з номінальною потужністю 7,0 кВт або ж декілька меншої потужності.

6.10 Розрахунок рівня шуму

Одним з несприятливих факторів виробничого середовища в інформаційно-обчислювальному центрі (ІОЦ) є високий рівень шуму, що створюється друкованими пристроями, устаткуванням для кондиціонування повітря, вентиляторами систем охолодження в самих ЕОМ.

Для вирішення питань про необхідність і доцільність зниження шуму необхідно знати рівні шуму на робочому місці оператора.

Рівень шуму, що виникає від декількох некогерентних джерел, що працюють одночасно, підраховується на підставі принципу енергетичного підсумовування випромінювань окремих джерел:

УL = 10 * lg (Li * n), (6.6)

де УL - сума рівнів шуму, дБ;

Li - рівень звукового тиску i-го джерела шуму;

n - кількість джерел шуму.

Отримані результати розрахунку порівнюються з допустимим значенням рівня шуму для даного робочого місця. Якщо результати розрахунку вище допустимого значення рівня шуму, то необхідні спеціальні заходи щодо зниження шуму. До них відносяться: облицювання стін і стелі залу звукопоглинальними матеріалами, зниження шуму в джерелі, правильне планування обладнання і раціональна організація робочого місця оператора.

Рівні звукового тиску джерел шуму, що діють на оператора на його робочому місці представлені в таблиці 7.6.

Зазвичай робоче місце оператора оснащено таким обладнанням: вінчестер в системному блоці, вентилятор (системи охолодження ПК), монітор, клавіатура, принтер і сканер.

Підставивши значення рівня звукового тиску для кожного виду обладнання в формулу (6.6), отримаємо:

УL = 10·lg (40·5+ 45·5+17·5+10·5+45·1+42·1) = 44,5 дБ

Таблиця 6.6 - Рівні звукового тиску різних джерел

Джерело шуму	Рівень шуму, дБ
Жорсткий диск	40
Вентилятор	45
Монітор	17
Клавіатура	10
Принтер	45
Сканер	42

Отримане значення не перевищує допустимий рівень шуму для робочого місця оператора, який дорівнює 65 дБ (ГОСТ 12.1.003-83). І якщо врахувати, що навряд чи такі периферійні пристрої як сканер і принтер використовуватимуться одночасно, то ця цифра буде ще нижче. Крім того при роботі принтера безпосереднє присутність оператора необов'язково, тому що принтер забезпечений механізмом автоподачі аркушів.

В даному розділі дипломного проекту були викладені вимоги до робочого місця інженера-програміста (оператора). Створені умови повинні забезпечувати комфортну роботу. На підставі вивченої літератури по даній проблемі, були зазначені оптимальні розміри робочого столу і крісла, робочої поверхні, а також проведено вибір системи і розрахунок оптимального освітлення виробничого приміщення, проведений розрахунок раціонального кондиціонування приміщення, а також розрахунок рівня шуму на робочому місці. Дотримання умов, що визначають оптимальну організацію робочого місця інженера-програміста, дозволить зберегти гарну працездатність протягом усього робочого дня, підвищить як в кількісному, так і в якісному відношеннях продуктивність праці програміста (оператора).

Висновок

В даному дипломному проекті розглянуто встановлення та налагодження операційної системи MS Windows 7, описані програми CCleaner, Defraggler і Deep Freez, які необхідні для обслуговування комп'ютерів, які використовуються в навчальному процесі.

В розділах «Встановлення операційної системи Windows 7», «Налаштування операційної системи Windows 7» і «Оптимізація операційної системи» описана процедура підготовки системи до встановлення, типові проблеми, які виникають під час встановлення і описаний сам процес встановлення операційної системи. Вказано, які налаштування системи проводяться після встановлення, а також як створювати облікові записи користувачів, оптимізації, які проводяться в лабораторіях коледжу: відключення служб, які не використовуються в навчальному процесі, дефрагментація, очистка жорсткого диску, оптимізація реєстру і списку автозавантаження.

В розділі «Програма заморозки Deep Freeze» описані основні переваги, недоліки та можливості утиліти для операційних систем Deep Freeze. Описана процедура встановлення та видалення програми.

Вся документація подана у форматі.doc, який є найбільш поширеним і стандартним форматом текстових документів.

Графічною частиною даного проекту є схема - алгоритм встановлення і налагодження операційної системи Windows 7. Креслення виконане в програмі Kompas V.13 на листі формату А1 і збережене у форматі *.cdw.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Маклин Й., Орин Т. - Установка и настройка Windows 7, 2011 р. - 835 с.

2. Ватаманюк А.И. - Установка, настройка и восстановление Windows 7 на 100%, 2010 р. - 230 с.

3. Трубникова А.В. Прокди Р.Г - Переустановка, установка, настройка, восстановление Windows7, 2010 р. - 185 с.

4. Карп Д. Хитрости Windows 7. Для профессионалов, 2011 р. - 512 с.

5. Гладкий А. Настройка Windows 7 своими руками. Как сделать, чтобы работать было легко и удобно 2012 р. - 194 с.

6. Меженный О.А. Microsoft Windows 7. Краткое руководство, 2010 р. - 288 с.

7. Інтернет джерело http://pk03.com.ua/article-13.html інформаційний портал.

8. Інтернет джерело http://luxhard.com/?p=1989 інформаційний портал.

9. Інтернет джерело http://fastvista.ru/content/view/7/34/ інформаційний портал.

10. Інтернет джерело http://fiks-ru.net/forum/6-137-1?lWXLfX інформаційний портал.

Размещено на Allbest.ru