Психологічні особливості мотивації до навчання у студентів та курсантів

Мотиваційна сфера особистості як основа процесу навчальної діяльності. Соціально-психологічна структура установки як чинника формування мотивації до навчання. Результати дослідження психологічних особливостей мотивації до навчання у студентів, курсантів.

Рубрика Психология
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 20.03.2012
Размер файла 1,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

При вибірці шістдесят чоловік ми спробуємо проаналізувати результати нашого дослідження методом кластерного аналізу.

На нашу думку саме метод кластерного аналізу доречно використовувати у нашому дослідженні, оскільки основним його завданням є розбиття заданої вибірки об'єктів (ситуацій) на підмножини, які називаються кластерами, так, щоб кожен кластер складався із схожих об'єктів, а об'єкти різних кластерів істотно відрізнялися.

Кластерний аналіз пред'являє такі вимоги до даних: по-перше, показники не повинні корелювати між собою, по-друге, показники повинні бути безрозмірними, по-третє, їх розподіл має бути близько до нормального, по-четверте, показники мають відповідати вимогу «стійкості », під якою розуміється відсутність впливу на їх значення випадкових факторів, по-п'яте, вибірка повинна бути однорідна, не містити« викидів ».

Змінні, які в кореляційній таблиці дослідження психологічних особливостей мотивації до навчання (див. Додаток 5), корелюють з мотивацією до навчання і не корелюють між собою ми обрали наступні :

Ш Інструментальні ціннісні орієнтації першої підгрупи (етичні, спілкування, справи);

Ш Індекс задоволеністю життям;

Ш мотивація до навчання.

Для того, щоб отримати найбільш чіткі результати, ми обираємо для аналізу п'ять кластерів, які в подальшому будуть використовуватися при оцінці інтерпретації даних.

За дендрограмою результатів визначаємо три кластера:

® Перший кластер об'єднує в собі (14, 28, 29, 49, 53, 6, 37, 48, 32, 36, 26, 31, 24, 25, 19) досліджуваних.

® Другий кластер об'єднує в собі (52, 39, 45, 58, 1, 40, 43, 33, 38, 20, 30, 10, 17, 5) досліджуваних.

® Третій кластер об'єднує в собі (46, 56, 21, 57) досліджуваних.

Отже кількість досліджуваних, які об'єднує перший кластер складає 15 досліджуваних тобто 25% вибірки, другий - 16 осіб, 26% вибірки; третій - 22 досліджуваних 6 % вибірки.

Перейдемо до більш детального опису кластерів:

У першому кластері були об'єднані досліджувані у яких основними інструментальними цінностями виступають конформістські цінності та переважає задоволеність життям (80% від усіх об'єднаних у кластер дванадцять людей із п'ятнадцяти). У даний кластер увійшло десять студентів та п'ять курсантів.

У другому кластері були об'єднані шістнадцять досліджуваних, серед яких вісім курсантів та вісім студентів. Інструментальні цінності проявилися індивідуалістичні, а задоволеність життям становила 87 ,5%.

У третій кластер потрапили чотири досліджуваних, всі вони мали рівень задоволеності життям помірний, а інструментальні цінності серед них поділилися: у 50% переважали індивідуалістичні у інших 50% переважали конформістські цінності.

Якщо повернутися до таблиці кореляції, яка у загальній вибірці показала нам зв'язок між мотивацією і задаволеністю життям, можемо зробити наступний висновок, що, як на студентів, так і на курсантів впливає настрій та задоволеність власним становищем у житті на мотивацію до навчання, при чому цей вплив здійснюється на негативну мотивацію до навчання.

РОЗДІЛ ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ У СТУДЕНТІВ ТА КУРСАНТІВ

3.1 Аналіз мотивації до навчання у студентів та курсантів

За результатами проведеного опитування виявилося, що лише 20% із 100% студентів адекватно оцінюють ступінь здобуття професії і мають позитивну мотивацію до навчання

Із, наведеної нижче таблиці «Індекс задоволеності життям», ми можемо спостерігати той факт, що 86,7% студентів задоволені своїм життєвим становищем; 6,7% не відчувають особливо виражених проблем у своєму житті, тому задоволені ним у певній мірі; 6,7% не задоволені власним життям, відчувають певний дискомфорт.

Індекс задоволеності життям:

Частота

відсоток

Валідний відсоток

Накопичувальний відсоток

Валідність

задоволеність

26

86,7

86,7

86,7

не задоволеність

2

6,7

6,7

93,3

в міру задоволеність

2

6,7

6,7

100,0

Всього

30

100,0

100,0

Дослідження установки спрямовувалось на процес і на результат. Студенти, а саме 56,7%, у своїй діяльності керуються досягненням результату, а не, власне, процесу самої діяльності. Хоча відмінність і не є дуже суттєвою.

Установка

Частота

відсоток

Валідний відсоток

Накопичувальний відсоток

Валідність

на процес

13

43,3

43,3

43,3

на результат

17

56,7

56,7

100,0

Всього

30

100,0

100,0

Досліджуючи цінності, були виділені дві їх окремі групи:

1. Термінальні цінності (1)

На першому місці (у групових показниках) виявились конкретні цінності - 63,3%, на другому - абстрактні цінності - 36,7 %. Це може говорити про те, що сучасні студенти думають більше про конкретні цілі і плани (направлені на точні уявлення про світ), а не на абстрактні, тобто неконкретні (любов, пізнання)

Цінності термінальні (1)

Частота

відсоток

Валідний відсоток

Накопичувальний відсоток

Валідність

конкретні

19

63,3

63,3

63,3

абстрактні

11

36,7

36,7

100,0

Всього

30

100,0

100,0

Термінальні цінності (2).

Що ж стосується цієї групи цінностей, то на першому місці у студентів виступає особистісне життя (60%), а не професійна самореалізація(40%). Що наштовхує нас на думку про те, що, можливо, це є однією з головних причин такої низької мотивації до навчання студентів і зацікавленості у виборі своєї професії.

Цінності термінальні (2)

Частота

відсоток

Валідний відсоток

Накопичувальний відсоток

Валідність

професійна самореалізація

12

40,0

40,0

40,0

особистісне життя

18

60,0

60,0

100,0

Всього

30

100,0

100,0

2. Інструментальні цінності(1)

У першій групі інструментальних цінностей етичні цінності займають 50%, що більше за цінності спілкування 26,7%, та цінності справи(роботи) 23,3%. Такий результат може говорити про те, що для сучасних студентів, все ж основним являються морально-етичні норми нашого суспільства, що може говорити про вихованість сучасної молоді.

Інструментальні цінності (1)

Частота

відсоток

Валідний відсоток

Накопичувальний відсоток

Валідність

етичні

15

50,0

50,0

50,0

спілкування

8

26,7

26,7

76,7

справи(роботи)

7

23,3

23,3

100,0

Всього

30

100,0

100,0

Інструментальні цінності (2)

Найменше уваги, при груповому аналізу, приполо цінностям альтруїстичним, відсоток людей, які вважають себе альтруїстами складає 20%, трохи більше індивідуалістів 33,3%. А найбільше конформістів 46,7%. Конформізм означає відсутність власної позиції домінантності, безпринципна і некритична покора певній моделі, що володіє найбільшою силою тиску (думка більшості, визнаний авторитет, традиція).

Інструментальні цінності (2)

Частота

відсоток

Валідний відсоток

Накопичувальний відсоток

Валідність

індивідуалістичні

10

33,3

33,3

33,3

конформістські

14

46,7

46,7

80,0

альтруїстичні

6

20,0

20,0

100,0

Всього

30

100,0

100,0

Інструментальні цінності(3)

У даному випадку група розділилась навпіл 50% людей, які цінують у собі самоствердження, інша половина 50% - прийняття інших.

Інструментальні цінності (3)

Частота

відсоток

Валідний відсоток

Накопичувальний відсоток

Валідність

самоствердження

15

50,0

50,0

50,0

прийняття інших

15

50,0

50,0

100,0

Всього

30

100,0

100,0

Таблиця кореляції , наведеної нижче, показує нам можливості залежності двох випадкових величин, адже кореляція є залежністю двох випадкових величин. При цьому, зміна однієї або кількох цих величин призводить до систематичної зміни іншої або інших величин. Математичною мірою кореляції двох випадкових величин слугує коефіцієнт кореляції.

Кореляція може бути позитивною та негативною (можлива також ситуація відсутності статистичного зв'язку - наприклад, для незалежних випадкових величин). Від'ємна кореляція - кореляція, при якій збільшення однієї змінної пов'язане зі зменшенням іншої, при цьому коефіцієнт кореляції від'ємний. Додатна кореляція - кореляція, при якій збільшення однієї змінної пов'язане зі збільшенням іншої, при цьому коефіцієнт кореляції додатній.

Коефіцієнт кореляції, а в загальному випадку кореляційна функція, дозволяють встановити степінь взаємозв'язку між змінними. Кореляція може бути лінійною або нелінійною в залежності від типу залежності, яка фактично існує між змінними. Досить часто на практиці розглядають тільки лінійну кореляцію (взаємозв'язок), але більш глибокий аналіз потребує використання для дослідження процесів нелінійних залежностей. Складну нелінійну залежність можна спростити, але знати про її існування необхідно для того, щоб побудувати адекватну модель процесу.

На даному етапі аналізу результатів дослідження, був використаний метод кореляції Пірсона. Даний метод вимірює ступінь лінійних зв'язків між змінними.

Кореляційна матриця

М

ЦТ(1)

ЦТ(2)

ЦІ(1)

ЦІ (2)

ЦІ(3)

ІЗЖ

У

М

Кореляція Пірсона

1

,035

,102

,143

,604**

,500**

,185

,404*

Знач. (2-змінні)

,856

,591

,450

,000

,005

,329

,027

N

30

30

30

30

30

30

30

30

ЦТ(1)

Кореляція Пірсона

,035

1

,339

,249

,045

,208

,102

-,172

Знач. (2-змінні)

,856

,067

,184

,814

,271

,591

,363

N

30

30

30

30

30

30

30

30

ЦТ(2)

Кореляція Пірсона

,102

,339

1

,401*

,322

,136

-,075

,247

Знач. (2-змінні)

,591

,067

,028

,082

,473

,692

,188

N

30

30

30

30

30

30

30

30

ЦІ(1)

Кореляція Пірсона

,143

,249

,401*

1

-,004

,000

-,333

,127

Знач. (2-змінні)

,450

,184

,028

,984

1,000

,072

,505

N

30

30

30

30

30

30

30

30

ЦІ(2)

Кореляція Пірсона

,604**

,045

,322

-,004

1

,464**

,069

,212

Знач. (2-змінні)

,000

,814

,082

,984

,010

,719

,260

N

30

30

30

30

30

30

30

30

ЦІ(3)

Кореляція Пірсона

,500**

,208

,136

,000

,464**

1

,369*

,067

Знач. (2-змінні)

,005

,271

,473

1,000

,010

,045

,724

N

30

30

30

30

30

30

30

30

ІЗЖ

Кореляція Пірсона

,185

,102

-,075

-,333

,069

,369*

1

-,174

Знач. (2-змінні)

,329

,591

,692

,072

,719

,045

,358

N

30

30

30

30

30

30

30

30

У

Кореляція Пірсона

,404*

-,172

,247

,127

,212

,067

-,174

1

Знач. (2-змінні)

,027

,363

,188

,505

,260

,724

,358

N

30

30

30

30

30

30

30

30

Де : М - мотивація; ЦТ (1) - цінності термінальні (1); ЦТ(2) - цінності термінальні (2); ЦІ (1) - цінності інструментальні (1); ЦІ (2) - цінності інструментальні (2); ЦІ (3) - цінності інструментальні (3).

Оскільки предметом нашого дослідження є мотивація до навчання, то ми виділяємо, власне мотивацію, як залежну змінну нашого дослідження. Для того, щоб виділити незалежні змінні і простежити значущим є вплив незалежних змін на залежну, скористаємося методом багатомірної статистика «Множинно- регресійним аналізом», адже однією з умов проведення МРА є необхідність уникнення включення змінної в аналіз змінних кореляції між якими більше ніж 0,8 ( Н.З,). Бажано брати для МРА Н.З. які сильно корелюють з З.З. та слабо одна з одною.

Якщо розрахунок кореляції характеризує щільність зв'язку між двома змінними, то регресійний аналіз служить для визначення виду цього зв'язку і дає можливість для прогнозування значення однієї (залежної) змінної відштовхуючись від значення іншої (незалежної) змінної. Для проведення лінійного регресійного аналізу залежна змінна повинна мати інтервальну (або порядкову) шкалу. У той же час, бінарна логістична регресія виявляє залежність дихотомічної змінної від якоїсь іншої змінної, що відноситься до будь-якої шкалою.

Ті ж умови застосування справедливі і для пробитий-аналізу. Якщо залежна змінна є категоріальної, але має більше двох категорій, то тут підходящим методом буде мультиноміальний логістична регресія можна аналізувати і нелінійні зв'язки між змінними, які відносяться до інтервальної шкалою. Для цього призначений метод нелінійної регресії. Але в даному випадку ми використовуємо метод лінійної регресії.

Повертаючись до кореляційної таблиці ми обрали ЗЗ - мотивація, НЗ - інструментальні цінності (2), інструментальні цінності (3), індекс задоволеності життям, установка.

Ми зможемо зробити наступний крок за допомогою таблиці «Зведення моделей», а саме моделей регресії,яка простежується.

Значення моделей

Модель

R

R?

Скорегований R?

Стандартна помитка оцінки

1

,723a

,523

,447

,30264

2

,715b

,511

,454

,30060

a. Предиктори: (Константа), установка, цінності_інструментальні_3, індекс_задоволеності_життям, цінності_інструментальні_2

b. Предиктори: (Константа), установка, цінності_інструментальні_3, цінності_інструментальні_2

c. Залежна змінна: мотивація

Таблиця «Значення моделей» показує на 2 моделі. Перша - вихідна модель, яка включає в себе всі змінні; у другій моделі виключена змінна індекс задоволеності життям. Критерій КМК (R) для остаточної моделі статистично достовірний, тому модель множинної регресії може бути змістовно інтерпретована. КМД (R Square) нормальний, регресійна модель пояснює 72% дисперсії залежної змінної .

Десперсійний аналіз

Модель

Сума квадратів

Ст..св

Серед. квадрат

F

Значення.

1

Регресія

2,510

4

,628

6,852

,000a

Залишок

2,290

25

,092

Всього

4,800

29

2

Регресія

2,451

3

,817

9,040

,000b

Залишок

2,349

26

,090

Всього

4,800

29

a. Предиктори: (Константа), установка, цінності_інструментальні_3, індекс_задоволеності_життям, цінності_інструментальні_2

b. Предиктори: (Константа), установка, цінності_інструментальні_3, цінності_інструментальні_2

c. Залежна змінна: мотивація

Таблиця дисперсійний наліз дає можливість визначити в якій мірі ЗЗ пов`язана із сукупністю НЗ, яка статистична значимість цього зв`язку. У нашому варіанті критерій значимості найвищий для всіх моделей (,000).

Коефіцієнти

Модель

Нестандартизовані коефіцієнти

Стандартизовані коефіцієнти

t

Знч.

B

Станд. помилка

Бета

1

(Константа)

,565

,266

2,125

,044

цінності_інструментальні_2

,231

,089

,416

2,599

,015

цінності_інструментальні_3

,192

,135

,240

1,421

,168

індекс_задоволеності_життям

,091

,113

,123

,807

,427

установка

,259

,116

,321

2,224

,035

2

(Константа)

,652

,242

2,697

,012

цінності_інструментальні_2

,225

,088

,405

2,556

,017

цінності_інструментальні_3

,234

,124

,292

1,884

,071

установка

,241

,113

,298

2,121

,044

Таблиця коефіцієнти містить величини нестандартизованих (В) та стандартизованих (Beta) коефіцієнтів регресії, а також критерії t-Стьюдента ( t) і р-рівні (Знч.), що дозволяють визначити іх статистичну значимість. Показником внеску кожної змінної в регресійну модель слугують іх Beta- коефіцієнти. В остаточній моделі (2) для передбачення лишається три змінні.

Отже, за результатами множинно регресивного аналізу, ми виявили основні незалежні змінні, що впливають на залежну змінну (мотивацію) це : інструментальні цінності(1), інструментальні цінності(2) та установка.

Наступним кроком у нашому аналізі групи студентів буде групування, структурування і компактна візуалізація отриманих даних нашого дослідження, методом факторного аналізу.

Факторний аналіз - метод багатофакторної математичної статистики, який застосовується при дослідженні статистично пов'язаних ознак з метою виявлення певної кількості прихованих від безпосереднього спостереження факторів.

Факторний аналіз використовується для комплексного аналізу окремої діяльності, пошуку і класифікації факторів, що впливають на явища і процеси, з виявленням причинно-наслідкових зв'язків, що впливають на зміну конкретних показників певної діяльності.

Кореляційна матриця

ЦТ(1)

ЦТ(2)

ЦІ(1)

ЦІ(3)

ЦІ(2)

ІЗЖ

У

Кореляція

цінності_термінальні_1

1,000

,339

,249

,208

,045

,102

-,172

цінності_термінальні_2

,339

1,000

,401

,136

,322

-,075

,247

цінності_інструментальні_1

,249

,401

1,000

,000

-,004

-,333

,127

цінності_інструментальні_3

,208

,136

,000

1,000

,464

,369

,067

цінності_інструментальні_2

,045

,322

-,004

,464

1,000

,069

,212

індекс_задоволеності_життям

,102

-,075

-,333

,369

,069

1,000

-,174

установка

-,172

,247

,127

,067

,212

-,174

1,000

Знач. (1-змінна)

цінності_термінальні_1

,033

,092

,136

,407

,296

,181

цінності_термінальні_2

,033

,014

,237

,041

,346

,094

цінності_інструментальні_1

,092

,014

,500

,492

,036

,252

цінності_інструментальні_3

,136

,237

,500

,005

,022

,362

цінності_інструментальні_2

,407

,041

,492

,005

,359

,130

індекс_задоволеності_життям

,296

,346

,036

,022

,359

,179

установка

,181

,094

,252

,362

,130

,179

Кореляція - на перетинанні рядка й колонки знаходиться значення коефіцієнта кореляції між цими змінними. За значенням і знаком судять про ступінь і напрямок впливу однієї змінної на іншу. Значення повинно бути більшим, ніж 0, 320.

Отже, з даної кореляційної матриці видно, що деякі перемінні взаємодіють одна з одною, тобто між деякими змінними присутній кореляційний зв'язок.

KMO та тест Бартлетта

Критерий адекватности вибірки Кайзера--Мейера--Олкіна

,513

критерій сферичності Бартлетта

Апрокс. Т-Квадрату

32,576

Ст..св

21

Показник за критерій адекватності вибірки КМО ( = 0,513) означає, що наші дані можна використовувати в кореляційному аналізі, оскільки він є вищим за показник 0,5. В нашому випадку факторний аналіз доцільно проводити.

З графіка власних значень видно, що значимих факторів 3, які вміщують в собі різні компоненти. Дані фактори знаходяться вище одиниці, що дає нам змогу їх виокремити.

Якщо виокремлювати кількість факторів за другою точкою перетину, то виходить 4 фактори, що підтверджує значимість цих факторів.

Компоненти

Вихідні

Вичерпнуті

цінності_термінальні_1

1,000

,763

цінності_термінальні_2

1,000

,673

цінності_інструментальні_1

1,000

,683

цінності_інструментальні_3

1,000

,710

цінності_інструментальні_2

1,000

,683

індекс_задоволеності_життям

1,000

,678

установка

1,000

,685

Частина дисперсії змінної, яка обумовлена дією спільних факторів. Компоненти вичерпують від 67,3% (цінності термінальні(2)) до 76,3% (цінності термінальні(1)) змінної .

Компоненти сумарної дисперсії

Компоненти

Вихідні власні значення

Сума квадратів для виявлення факторів

Всього

% Дисперсії

Сумарний %

Всього

% Дисперсії

Сумарний %

1

1,951

27,875

27,875

1,951

27,875

27,875

2

1,651

23,584

51,458

1,651

23,584

51,458

3

1,273

18,191

69,650

1,273

18,191

69,650

4

,676

9,662

79,312

5

,608

8,685

87,996

6

,512

7,318

95,314

7

,328

4,686

100,000

Із даної таблиці видно, що виділено 3 компоненти, що перевищують одиницю. Перший фактор пояснює 27,875% дисперсії, другий - 23,584%, третій - 18,191%.

Матриця компонентів до обертання:

Компоненти

1

2

3

цінності_термінальні_1

,497

,055

,716

цінності_термінальні_2

,775

-,255

,083

цінності_інструментальні_1

,496

-,605

,266

цінності_інструментальні_3

,564

,621

-,074

цінності_інструментальні_2

,641

,319

-,414

індекс_задоволеності_життям

,018

,808

,159

Матриця компонентів після обертання:

Компоненти

1

2

3

цінності_термінальні_1

,497

,055

,716

цінності_термінальні_2

,775

-,255

,083

цінності_інструментальні_1

,496

-,605

,266

цінності_інструментальні_3

,564

,621

-,074

цінності_інструментальні_2

,641

,319

-,414

індекс_задоволеності_життям

,018

,808

,159

Для подальшої роботи вибираємо змінні з найбільшим навантаженням і об'єднуємо їх у фактори

Фактор 1 : Вихованість

- Цінності термінальні (1) +,647

- Цінності термінальні (2) +,753

- Цінності інструментальні (1) +,789

Фактор 2: Внутрішня невизначеність

- Індекс задоволеності життям +,629

- Цінності інструментальні(2) +,691

- Цінності інструментальні(3) +,838

Фактор 3: Цілеспрямованість

- Цінності термінальні +,537

- Установка +,814

Отже, завдяки факторному аналізу, ми змогли знайти між змінними певну спільність, що допомогло об'єднти їх у окремі фактори. Спільність - це частина дисперсії змінної, що обумовлена дією загальних факторів. Інакше кажучи спільність це повний вклад усіх факторів в єдину дисперсію змінної. Повнота факторизації - важливе поняття факторного аналізу, що витікає із визначення спільності. Будь-який елемент факторної структури - факторна загрузка змінної, узагальнення в квадрат, - набуває смисл долі дисперсії змінної, обумовленої даним фактором. Підсумовуючи ці досі по рядку, ми отримуємо спільність - долю дисперсії змінної, обумовлену впливом всіх змінних.

Таким чином ми отримали три фактори : 1. Вихованість; 2. Внутрішня невизначеність; 3. Цілеспрямованість. Усі ці фактори включають у собі змінні, які мають між собою певну спільність (спільну ознаку). І найбільш значимим є перший фактор «Вихованість».

3.2 Порівняльний аналіз психологічних особливостей мотивації до навчання курсантів

У нашому дослідженні взяли участь тридцять курсантів військового інституту.

За результатами проведеного опитування виявилося, що лише 20% із 100% курсантів адекватно оцінюють ступінь здобуття професії і мають позитивну мотивацію до навчання:

Мотивація

Частота

відсоток

Валідний відсоток

Накопичувальний відсоток

Валідність

адекватна

6

20,0

20,0

20,0

не адекватна

24

80,0

80,0

100,0

Всього

30

100,0

100,0

Із, наведеної нижче таблиці «Індекс задоволеності життям», ми можемо спостерігати той факт, що 63,3% студентів задоволені своїм життєвим становищем; 16,7% не відчувають особливо виражених проблем у своєму житті, тому задоволені ним у певній мірі; 20% не задоволені власним життям, відчувають певний дискомфорт.

Індекс задоволеності життям

Частота

відсоток

Валідний відсоток

Накопичувальний відсоток

Валідність

задоволеність

26

86,7

86,7

86,7

не задоволеність

2

6,7

6,7

93,3

вміру задоволеність

2

6,7

6,7

100,0

Всього

30

100,0

100,0

Дослідження установки спрямовувалось на процес і на результат. Студенти, а саме 63,3%, у своїй діяльності керуються досягненням результату, а не, власне, процесу(36,7%) самої діяльності:

Установка

Частота

відсоток

Валідний відсоток

Накопичувальний відсоток

Валідність

на процес

11

36,7

36,7

36,7

на результат

19

63,3

63,3

100,0

Всього

30

100,0

100,0

Досліджуючи цінності, були виділені дві їх окремі групи:

1. Термінальні цінності (1)

На першому місці (у групових показниках) виявились конкретні цінності - 63,3%, на другому - абстрактні цінності - 36,7 %. Це може говорити про те, що сучасні студенти думають більше про конкретні цілі і плани (направлені на точні уявлення про світ), а не на абстрактні, тобто неконкретні (любов, пізнання і т.д).

Термінальні цінності (1)

Частота

відсоток

Валідний відсоток

Накопичувальний відсоток

Валідність

конкретні

10

33,3

33,3

33,3

абстрактні

20

66,7

66,7

100,0

Всього

30

100,0

100,0

Термінальні цінності (2).

Що ж стосується цієї групи цінностей, то на першому місці у студентів виступає особистісне життя (66,7%), а не професійна самореалізація(33,3%). Що наштовхує нас на думку про те, що, можливо, це є однією з головних причин такої низької мотивації до навчання студентів і зацікавленості у виборі своєї професії.

Термінальні цінності (2)

Частота

відсоток

Валідний відсоток

Накопичувальний відсоток

Валідність

професійна самореалізація

12

40,0

40,0

40,0

особистісне життя

18

60,0

60,0

100,0

Всього

30

100,0

100,0

1. Інструментальні цінності(1)

У першій групі інструментальних цінностей етичні цінності займають 40%, що більше за цінності спілкування 33,3%, та цінності справи(роботи) 26,7%. Такий результат може говорити про те, що для сучасних студентів, все ж основним являються морально-етичні норми нашого суспільства, що може говорити про вихованість сучасної молоді.

Інструментальні цінності (1)

Частота

відсоток

Валідний відсоток

Накопичувальний відсоток

Валідність

індивідуалістичні

12

40,0

40,0

40,0

конформістські

10

33,3

33,3

73,3

альтруїстичні

8

26,7

26,7

100,0

Всього

30

100,0

100,0

Інструментальні цінності (2)

Найменше уваги, при груповому аналізу, приполо цінностям альтруїстичним, відсоток людей, які вважають себе конформістами складає 20%, трохи більше альтруїстів 33,3%. А найбільше індивідуалістів 46,7%. Індивідуалізм - риса світогляду, яка характеризується самопротиставленням окремого індивіда колективові і суспільству.

Інструментальні цінності (2)

Частота

відсоток

Валідний відсоток

Накопичувальний відсоток

Валідність

індивідуалістичні

11

36,7

36,7

36,7

конформістські

9

30,0

30,0

66,7

альтруїстичні

10

33,3

33,3

100,0

Всього

30

100,0

100,0

Інструментальні цінності(3)

У останній таблиці ціннісних орієнтацій, були визначені наступні результати. Більшість курсантів вважають однією з головних своїх цінностей, прийняття інших (56,7%) ніж самоствердження (43,3%).

Інструментальні цінності (3)

Частота

відсоток

Валідний відсоток

Накопичувальний відсоток

Валідність

самоствердження

13

43,3

43,3

43,3

прийняття інших

17

56,7

56,7

100,0

Всього

30

100,0

100,0

Наведена нижче, таблиця кореляції показує нам можливості залежності двох випадкових величин, адже кореляція є залежністю двох випадкових величин. При цьому, зміна однієї або кількох цих величин призводить до систематичної зміни іншої або інших величин. Математичною мірою кореляції двох випадкових величин слугує коефіцієнт кореляції.

Кореляція може бути позитивною та негативною (можлива також ситуація відсутності статистичного зв'язку - наприклад, для незалежних випадкових величин). Від'ємна кореляція - кореляція, при якій збільшення однієї змінної пов'язане зі зменшенням іншої, при цьому коефіцієнт кореляції від'ємний. Додатна кореляція - кореляція, при якій збільшення однієї змінної пов'язане зі збільшенням іншої, при цьому коефіцієнт кореляції додатній.

На даному етапі аналізу результатів дослідження, був використаний метод кореляції Пірсона. Даний метод вимірює ступінь лінійних зв'зків між змінними.

Кореляційна матриця, не виявила зв'зків кореляції між залежною змінною (у нашому дослідженні) мотивації з іншими змінними, які досліджувалися. Хоча кореляція була присутня між незалежними змінними, хоча і на досить невеликому значущому рівні.

Тому, для того щоб виявити спільності, які присутні між змінними і об'єднавши їх у фактори, використаємо метод «Факторного аналізу».

Кореляційна матриця

М

ЦТ(1)

ЦТ(2)

ЦІ(1)

ЦІ (2)

ЦІ(3)

ІЗЖ

У

М

Кореляція Пірсона

1

,035

,000

,021

-,020

-,269

,349

-,035

Знач. (2-змінні)

,856

1,000

,914

,917

,150

,058

,856

N

30

30

30

30

30

30

30

30

ЦТ(1)

Кореляція Пірсона

,035

1

,245

-,218

,279

,386*

,193

,005

Знач. (2-змінні)

,856

,193

,248

,136

,035

,306

,980

N

30

30

30

30

30

30

30

30

ЦТ(2)

Кореляція Пірсона

,000

,245

1

,059

,395*

,238

,124

,196

Знач. (2-змінні)

1,000

,193

,759

,031

,206

,515

,300

N

30

30

30

30

30

30

30

30

ЦІ(1)

Кореляція Пірсона

,021

-,218

,059

1

-,056

,022

-,101

,475**

Знач. (2-змінні)

,914

,248

,759

,768

,907

,595

,008

N

30

30

30

30

30

30

30

30

ЦІ(2)

Кореляція Пірсона

-,020

,279

,395*

-,056

1

,448*

-,129

,218

Знач. (2-змінні)

,917

,136

,031

,768

,013

,497

,247

N

30

30

30

30

30

30

30

30

ЦІ(3)

Кореляція Пірсона

-,269

,386*

,238

,022

,448*

1

,082

,172

Знач. (2-змінні)

,150

,035

,206

,907

,013

,666

,363

N

30

30

30

30

30

30

30

30

ІЗЖ

Кореляція Пірсона

,185

,102

-,075

-,333

,069

,369*

1

-,174

Знач. (2-змінні)

,329

,591

,692

,072

,719

,045

,358

N

30

30

30

30

30

30

30

30

У

Кореляція Пірсона

,404*

-,172

,247

,127

,212

,067

-,174

1

Знач. (2-змінні)

,027

,363

,188

,505

,260

,724

,358

N

30

30

30

30

30

30

30

30

Метод факторного аналізу передбачає вирахування кореляції на початковому етапі аналізу:

Кореляційна матриця

ЦТ(1)

ЦТ(2)

ЦІ(1)

ЦІ(3)

ЦІ(2)

ІЗЖ

У

Кореляція

цінності_термінальні_1

1,000

,245

-,218

,279

,386

,193

,005

цінності_термінальні_2

,245

1,000

,059

,395

,238

,124

,196

цінності_інструментальні_1

-,218

,059

1,000

-,056

,022

-,101

,475

цінності_інструментальні_3

,279

,395

-,056

1,000

,448

-,129

,218

цінності_інструментальні_2

,386

,238

,022

,448

1,000

,082

,172

індекс_задоволеності_життям

,193

,124

-,101

-,129

,082

1,000

,079

установка

,005

,196

,475

,218

,172

,079

1,000

Знач. (1-змінна)

цінності_термінальні_1

,096

,124

,068

,018

,153

,490

цінності_термінальні_2

,096

,379

,015

,103

,258

,150

цінності_інструментальні_1

,124

,379

,384

,454

,297

,004

цінності_інструментальні_3

,068

,015

,384

,007

,249

,124

цінності_інструментальні_2

,018

,103

,454

,007

,333

,181

індекс_задоволеності_життям

,153

,258

,297

,249

,333

,340

установка

,490

,150

,004

,124

,181

,340

Для повного аналізу результатів за факторним аналізом значення кореляції повинно бути більшим, ніж 0, 320.

Знач. (1-змінна) - це рівень значимості. Він повинен бути менше 0.05.

Отже, з даної кореляційної матриці видно, що деякі змінні взаємодіють одна з одною, тобто між деякими змінними присутній кореляційний зв'язок.

KMO та тест Бартлетта

Критерий адекватности вибірки Кайзера--Мейера--Олкіна

,504

критерій сферичності Бартлетта

Апрокс. Т-Квадрату

30,374

Ст..св

23

Показник за критерій адекватності вибірки КМО ( = 0,504) означає, що наші дані можна використовувати в кореляційному аналізі, оскільки він є вищим за показник 0,5. В нашому випадку факторний аналіз доцільно проводити.

Графік власних значень показує, що значимих факторів 3, які вміщують в собі різні компоненти. Дані фактори знаходяться вище одиниці, що дає нам змогу їх виокремити.

Якщо виокремлювати кількість факторів за другою точкою перетину, то виходить 4 фактори, що підтверджує значимість цих факторів.

Компоненти

Вихідні

Вичерпнуті

цінності_термінальні_1

1,000

,606

цінності_термінальні_2

1,000

,436

цінності_інструментальні_1

1,000

,764

цінності_інструментальні_3

1,000

,746

цінності_інструментальні_2

1,000

,554

індекс_задоволеності_життям

1,000

,896

установка

1,000

,743

Частина дисперсії змінної, яка обумовлена дією спільних факторів. Компоненти вичерпують від 43,6% (цінності термінальні(2)) до 89,6% (індекс задоволеності життям) змінної .

Компоненти сумарної дисперсії

Компоненти

Вихідні власні значення

Сума квадратів для виявлення факторів

Всього

% Дисперсії

Сумарний %

Всього

% Дисперсії

Сумарний %

1

2,105

30,074

30,074

2,105

30,074

30,074

2

1,538

21,974

52,048

1,538

21,974

52,048

3

1,103

15,752

67,800

1,103

15,752

67,800

4

,783

11,183

78,983

5

,577

8,244

87,227

6

,537

7,667

94,894

7

,357

5,106

100,000

Із даної таблиці «Компоненти сумарної дисперсії» ми прстежуємо, що виділено три компоненти, які перевищують одиницю. Перший фактор пояснює 30,074% дисперсії, другий - 21,974%, третій - 15,752%.

У таблиці наведеній нижче, представлені компоненти, які розділені на три колонки у яких представлені значення змінних, що використовуються у нашому дослідженні до їх обертання:

Матриця компонентів до обертання:

Компоненти

1

2

3

цінності_термінальні_1

,290

-,298

,133

цінності_термінальні_2

,311

,036

,055

цінності_інструментальні_1

,026

,563

,093

цінності_інструментальні_3

,354

-,006

-,396

цінності_інструментальні_2

,349

-,051

-,075

індекс_задоволеності_життям

,082

-,143

,820

Матриця компонентів після обертання:

Компоненти

1

2

3

цінності_термінальні_1

,639

-,289

,339

цінності_термінальні_2

,616

,195

,138

цінності_інструментальні_1

-,103

,862

-,102

цінності_інструментальні_3

,805

-,311

цінності_інструментальні_2

,741

індекс_задоволеності_життям

,946

Порівнюючи між собою значення у таблицях компонентів до і після обертання, визначаємо фактори:

4. Фактор: Впевненість у собі

- Цінності термінальні (2) +,616

- Цінності термінальні (1) +, 639

- Цінності інструментальні (3) +,741

- Цінності інструментальні (2) +,805

5. Фактор: Цілеспрямованість

- Установка +,819

- Цінності інструментальні (1) +,862

6. Фактор: Задоволеність життям

- Індекс задоволеності життям +,946

За результатами факторного аналізу, ми виявили спільність між незалежними змінними, яку описали у трьох факторах. Найбільша значущість присутня у першому факторі : «Впевненість у собі». У даному факторі присутня найбільша кількість змінних, які мають спільність по категорії впевненості у собі.

3.3. Порівняльний аналіз психологічних особливостей мотивації до навчання студентів та курсантів

Для того, щоб мати змогу аналізувати більш точно, та отримати результати, які показують найбільш чітке значення, ми проаналізуємо загальні результати всього дослідження. Вибірку у шістдесят чоловік (курсантів та студентів), щоб подивитися, чи будуть результати співпадати з попереднім результатом, чи кардинально відрізнятимуться. І якщо відрізнятиметься, то, вияснити, які саме змінні, у досліджуванні натупної вибірки, будуть корелювати із залежною змінною (мотивація до навчання).

З нижче наведеної таблиці «Кореляційна матриця», ми простежуємо наступну кореляцію залежної змінної з незалежними змінними, в даному випадку у нас вийшло лише дві незалежних змінних, які корелюють із залежною змінною це : індекс задоволеністю життям, інструментальні цінності (2). Кориляція в обох випадках значима лише на рівні 0,05. Що дає нам змогу говорити про зв'язок як інструментальних цінностей(2) так і індексу задоволеності життям з мотивацією до навчання. Але такий зв'зок не є досить сильним, що не дає нам змоги використати метод множинно-регресивного аналізу.

При вибірці шістдесят чоловік ми спробуємо проаналізувати результати нашого дослідження Методом Кластерного Аналізу.

Кластерний аналіз - завдання розбиття заданої вибірки об'єктів (ситуацій) на підмножини, які називаються кластерами, так, щоб кожен кластер складався із схожих об'єктів, а об'єкти різних кластерів істотно відрізнялися. Завдання кластеризації відноситься до статистичної обробки, а також до широкого класу задач навчання без учителя.

Кластерний аналіз - це багатовимірна статистична процедура, що виконує збір даних, що містять інформацію про вибірку об'єктів, і потім впорядковує об'єкти в порівняно однорідні групи (кластери). Кластер - група елементів, характеризуються загальною властивістю, головна мета кластерного аналізу - знаходження груп схожих об'єктів у вибірці.

Кореляційна матриця

М

ЦТ(1)

ЦТ(2)

ЦІ(1)

ЦІ (2)

ЦІ(3)

ІЗЖ

У

М

Кореляція Пірсона

1

,035

,082

,052

,267*

,117

,269*

,187

Знач. (2-змінні)

,793

,533

,694

,039

,374

,038

,152

N

60

60

60

60

60

60

60

60

ЦТ(1)

Кореляція Пірсона

,035

1

,017

,292*

,170

,296*

,149

-,085

Знач. (2-змінні)

,793

,897

,024

,195

,022

,257

,520

N

60

60

60

60

60

60

60

60

ЦТ(2)

Кореляція Пірсона

,082

,017

1

,238

-,026

,016

-,168

,302*

Знач. (2-змінні)

,533

,897

,067

,842

,901

,198

,019

N

60

60

60

60

60

60

60

60

ЦІ(1)

Кореляція Пірсона

,052

,292*

,238

1

,362**

,189

,054

,226

Знач. (2-змінні)

,694

,024

,067

,005

,147

,682

,083

N

60

60

60

60

60

60

60

60

ЦІ(2)

Кореляція Пірсона

,267*

,170

-,026

,362**

1

,456**

-,036

,218

Знач. (2-змінні)

,039

,195

,842

,005

,000

,782

,095

N

60

60

60

60

60

60

60

60

ЦІ(3)

Кореляція Пірсона

,117

,296*

,016

,189

,456**

1

,209

,123

Знач. (2-змінні)

,374

,022

,901

,147

,000

,109

,350

N

60

60

60

60

60

60

60

60

ІЗЖ

Кореляція Пірсона

,269*

,149

-,168

,054

-,036

,209

1

-,010

Знач. (2-змінні)

,038

,257

,198

,682

,782

,109

,940

N

60

60

60

60

60

60

60

60

У

Кореляція Пірсона

,187

-,085

,302*

,226

,218

,123

-,010

1

Знач. (2-змінні)

,152

,520

,019

,083

,095

,350

,940

N

60

60

60

60

60

60

60

60

Спектр застосувань кластерного аналізу дуже широкий: його використовують в археології, медицини, психології, хімії, біології, державному управлінні, філології, антропології, маркетингу, соціології та інших дисциплінах. Проте універсальність застосування призвела до появи великої кількості несумісних термінів, методів і підходів, що ускладнюють однозначне використання та несуперечливу інтерпретацію кластерного аналізу.

Кластерний аналіз виконує такі основні завдання:

· Розробка типології та класифікації.

· Дослідження корисних концептуальних схем групування об'єктів.

· Породження гіпотез на основі дослідження даних.

· Перевірка гіпотез або дослідження для визначення того, чи типи (групи), виділені тим чи іншим способом, присутні у наявних даних .

Незалежно від предмета вивчення застосування кластерного аналізу передбачає наступні етапи:

- Відбір вибірки для кластеризації.

- Визначення множини змінних, за якими будуть оцінюватися об'єкти у вибірці.

- Обчислення значень тієї чи іншої міри подібності між об'єктами.

- Застосування методу кластерного аналізу для створення груп схожих об'єктів.

- Перевірка достовірності результатів кластерного рішення.

Кластерний аналіз пред'являє такі вимоги до даних: по-перше, показники не повинні корелювати між собою, по-друге, показники повинні бути безрозмірними, по-третє, їх розподіл має бути близько до нормального, по-четверте, показники мають відповідати вимогу «стійкості », під якою розуміється відсутність впливу на їх значення випадкових факторів, по-п'яте, вибірка повинна бути однорідна, не містити« викидів ».

Ознаками для даної роботи були обрані: мотивація, ціннісні орієнтації, установка, задоволеність життям.

Послідовність агломерації

Кроки

Об'єднані кластери

Коефіцієнти

Попередній крок появи кластера

Наступний крок

Кластер 1

Кластер 1

Кластер 1

Кластер 2

1

59

60

,000

0

0

2

2

9

59

,000

0

1

10

3

45

58

,000

0

0

15

4

21

57

,000

0

0

38

5

46

56

,000

0

0

53

6

50

55

,000

0

0

11

7

51

54

,000

0

0

10

8

49

53

,000

0

0

12

9

44

52

,000

0

0

16

10

9

51

,000

2

7

19

11

14

50

,000

0

6

31

12

6

49

,000

0

8

22

13

37

48

,000

0

0

22

14

13

47

,000

0

0

57

15

1

45

,000

0

3

20

16

39

44

,000

0

9

54

17

40

43

,000

0

0

20

18

41

42

,000

0

0

19

19

9

41

,000

10

18

25

20

1

40

,000

15

17

26

21

33

38

,000

0

0

26

22

6

37

,000

12

13

27

23

32

36

,000

0

0

27

24

34

35

,000

0

0

25

25

9

34

,000

19

24

36

26

1

33

,000

20

21

39

27

6

32

,000

22

23

33

28

26

31

,000

0

0

33

29

20

30

,000

0

0

39

30

28

29

,000

0

0

31

31

14

28

,000

11

30

55

32

23

27

,000

0

0

36

33

6

26

,000

27

28

35

34

24

25

,000

0

0

35

35

6

24

,000

33

34

40

36

9

23

,000

25

32

44

37

19

22

,000

0

0

40

38

18

21

,000

0

4

53

39

1

20

,000

26

29

46

40

6

19

,000

35

37

48

41

10

17

,000

0

0

46

Кроки

Об'єднані кластери

Коефіцієнти

Попередній крок появи кластера

Наступний крок

Кластер 1

Кластер 1

Кластер 1

Кластер 2

42

7

16

,000

0

0

48

43

12

15

,000

0

0

44

44

9

12

,000

36

43

45

45

9

11

,000

44

0

56

46

1

10

,000

39

41

49

47

5

8

,000

0

0

49

48

6

7

,000

40

42

55

49

1

5

,000

46

47

51

50

3

4

,000

0

0

51

51

1

3

,000

49

50

52

52

1

2

,000

51

0

54

53

18

46

1,000

38

5

57

54

1

39

1,000

52

16

58

55

6

14

1,000

48

31

56

56

6

9

1,250

55

45

58

57

13

18

2,200

14

53

59

58

1

6

2,494

54

56

59

Таблиця «Послідовність агломерації» дає можливість попередньо оцінити кількість кластерів. Для цього необхідно прослідкувати динаміку збільшення відмінностей по крокам кластеризації і визначити крок, на якому відбувається різкий стрибок збільщення відмінностей. Отже, в даному випадку це буде: 59(кількість досліджуваних) - 56= 3 кластера.

Для того, щоб отримати найбільш чіткі результати, ми обираємо для аналізу п'ять кластерів, які в подальшому будуть використовуватися при оцінці інтерпретації даних.

За дендрограмою результатів визначаємо три кластера:

Перший кластер об'єднує в собі (14, 28, 29, 49, 53, 6, 37, 48, 32, 36, 26, 31, 24, 25, 19) досліджуваних.

Другий кластер об'єднує в собі (52, 39, 45, 58, 1, 40, 43, 33, 38, 20, 30, 10, 17, 5) досліджуваних.

Третій кластер об'єднує в собі (46, 56, 21, 57) досліджуваних.

Отже кількість досліджуваних, які об'єднує перший кластер складає 15 досліджуваних тобто 25% вибірки, другий - 16 осіб, 26% вибірки; третій - 22 досліджуваних 6 % вибірки.

Перейдемо до більш детального опису кластерів:

У першому кластері були об'єднані досліджувані у яких оновними інструментальними цінностями виступають конформістські цінності та переважає задоволеність життям (80% від усіх об'єднаних у кластер дванадцять людей із п'ятнадцяти). У даний кластер увійшло десять студентів та п'ять курсантів.

У другому кластері були об'єднані шістнадцять досліджуваних, серед яких вісім курсантів та вісім студентів. Інструментальні цінності проявилися індивідуалістичні, а задоволеність життям становила 87 ,5%.

У третій кластер потрапили чотири досліджуваних, всі вони мали рівень задоволеності життям помірний, а інструментальні цінності серед них поділилися: у 50% переважали індивідуалістичні у інших 50% переважали конформістські цінності.

Якщо повернутися до таблиці кореляції, яка у загальній вибірці показала нам зв'язок між мотивацією і задаволеністю життям, можемо зробити наступний висновок, що, як на студентів, так і на курсантів впливає настрій та задоволеність власним становищем у житті на мотивацію до навчання.

ВИСНОВКИ

Виходячи із завдань даного теоретико-емпіричному дослідження, був здійснений аналіз літературних джерел з проблеми психологічних особливостей мотивації до навчання у студентів та курсантів.

1. У психологічній літературі, різними авторами виділяються різні види мотивів учбової діяльності. Так, М.І. Бажовіч указується, що для дітей різного віку не всі мотиви мають однакову спонукальну силу. Одні з них є основними, ведучими, інші - другорядними, побічними, що не мають самостійного значення; які так чи інакше підпорядковані провідним мотивам. У одних випадках таким провідним мотивом може виявитися прагнення завоювати місце відмінника в класі, в іншому випадку - бажання здобути вищу освіту, в третіх - інтерес до самих знань.

Ціннісні орієнтації є важливим компонентом структури особистості, в них ніби резюмується весь життєвий досвід, накопичений особистістю в її індивідуальному розвитку. Це той компонент структури особистості, який являє собою певну вісь свідомості, навколо якої обертаються помисли і почуття людини і з точки зору якої вирішується багато життєвих питань. Таке розуміння ціннісних орієнтацій дає змогу пояснити та емпірично вивчати спрямованість діяльності особистості в будь-який момент її життя.

Соціальна установка є стійким, фіксованим, ригідним (негнучким) утворенням особистості, яке стабілізує спрямованість її діяльності, поведінки, уявлень про себе та світ. За одними твердженнями, вони утворюють структуру особистості, за іншими -- лише посідають певне місце серед якісних рівнів особистісної ієрархії.

Трактування задоволеності життям з психологічної позиції здійснювали в контексті потреб, прагнень та досягнень, емоційно-оціночного ставлення до себе та інших, «Я-концепції», самоактуалізації, щастя та психологічного (суб'єктивного) благополуччя. Також задоволеність життям розглядали в контексті соціального самопочуття та суб'єктивної оцінки якості життя і здоров'я.

2. За результатами проведеного нами дослідження ми з'ясували основні психологічні особливості мотивації до навчання, вияснили окремі закономірності впливу ціннісних орієнтацій, задоволеності життям та установки на мотивацію студентів та курсантів до навчання.

Отже за результатами, які ми отримали після дослідження студентів, вияснилося, що лише 20% студентів мають позитивну мотивацію до навчання, адекватно оцінюють вибір професії. За проведеними методами багатомірної статистики (метод регресивного аналізу та факторного аналізу, ми вияснили, що основними змінними, які впливають на мотивацію до навчання у студентів є інструментальні цінності(3)(цінності професійної самореалізації, особистісного життя), інструментальні цінності(2)(індивідуалістичні, конформістські, альтруїстичні) та установка. За допомогою факторного аналізу, ми змогли виділити три фактори, які включали у собі змінні, яких об'єднували окремі спільності. Таким чином фактор перший «вихованість» об'єднує в собі цінності термінальні(1,2) та цінності інструментальні, що доводить те, що найбільш значущим фактором, який впливає на мотивацію до навчання у студентів є ціннісні орієнтації.

3. Розглядаючи результати, які ми отримали від дослідження психологічних особливостей мотивації курсантів, ми вияснили наступні особливості. За результатами кореляційної таблиці, вияснилось, що із залежною змінною (мотивацією) не корелює жодна із незалежних змін. Таким чином, ми вияснили, що мотивація до навчання курсантів не має зв'язків із ціннісними орієнтаціями, задоволеністю життям, установки. Але ми провели факторний аналіз в результаті якого, ви виокремили три фактори, основний з яких фактор «Впевненість у собі». Саме цей фактор, який включає в собі термінальні цінності та інструментальні мають, говорять про то, що основна група змінних, які мають високу спільність між собою це ціннісні орієнтації (крім інструментальних (1)). Отже основним фактором, який, певним чином впливає на мотивацію курсантів є фактор впевненості у собі.

4. Порівняльний аналіз дослідження студентів та курсантів показав, що на мотивацію у студентів впливають установки, інструментальні цінності (1,2). Зв'язок із мотивацією у курсантів та іншими змінними не виявлено, але розглядаючи результати отримані від аналізу повнї вибірки, ми виявили зв'язок між мотивацією та інструментальними цінностями(1) та індексом задоволеності життям. За результатами, об'єднаного дослідження студентів і курсантів, нами було виявлено, що мотивація має не значний зв'язок (на рівні 0,05) із змінними - інструментальні цінності(2) та індексом задоволеності життям.

Також за допомогою кластерного аналізу ми виокремили п'ять кластерів, тобто об'єднали змінні, які мають між собою щільний зв'язок.

Таким чином теоретико-емпіричне дослідження показало, що мотивація до навчання у студентів має досить щільний зв'язок із ціннісними орієнтаціями та соціально-психологічними установками, на відміну від курсантів, мотивація яких не корелює із жодними виділеними нами факторами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Адлер А. Наука жить. - К.: Port-royal, 1997 - 288 C.

2. Алтунина, И.Р. Мотивы и мотивация социального поведения : Учебное пособие / И.Р. Алтунина. - М.: Изд-во Московского психолого-педагогического института, 2006. - 144 С.

3. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. - М.: Наука, 1977 - 380 С.

4. Базалук О.А. Сущность человеческой жизни - К.: Наукова думка, 2002 - 272С.

5. Березина Т.Н. Смыслы жизни, добро, духовное развитие, определение их значения -- Мир психологии, 2008, #2

6. Бжалава И.Т. Установка и поведение.. - М.: Знание, 1968 - 48 C.,

7. Божович Л.И. Избранные психологические труды. Проблемы формирования личности. - М.: , 1995 - 212 C.,

8. Бондарчук Е. И., Бондарчук Л. И. Основы психологии и педагогики.: Курс лекций. К.: МАУП, 2001. - 413 C.

9. Бондарчук О.І. Психологія сім"ї: Курс лекцій.. - К.: МАУП, 2001 - 96 C.

10. Васильев И.А., Магомед - Эминов М.Ш. Мотивация и контроль за действием /И.А. Васильев, М.Ш. Магомед-Эминов. - М., 1991.C.

11. Вербицкий А. А., Платонова Т. А. Формирование познавательной и профессиональной мотивации. М., 1986. - 217 С.

12. Вікова і педагогічна психологія / За ред. Гамезо та ін. - К., 1984. - 341С.

13. Власова Н.Н. ...И проснешься боссом.Справочник по психологии управления.Ч.1.. - М.: Инфра-М, 1994 - 214 C

14. Водопьянова Н.Е. Оценка уровня удовлетворенности качеством жизни / Н.Е. Водопьянова // Практикум по психологии здоровья / под ред. Г.С. Никифорова. - М.: Питер, 2005. - С. 148-155.

15. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А.В.Петровского. - М., 1979 - 412 С.

16. Гамезо М. В., Домашенко И. А. Атлас по психологии. - 2-е изд., доп. и испр. - М.: Изд-во Рос. Пед. Агентства, 1998. - 272 С.

17. Гребенюк О.С. Проблемы формирования мотивации учения и труда у учащихся средних профтехучилищ / О.С. Гребенюк. - М., 1985. - 218С.

18. Дубровина И.В. Школьная психологическая служба: Вопросы теории и практики. - М.: Педагогика, 1991. - 232 С.

19. Духневич В.М. Психологічне благополуччя професіонала: модель досягнення/дотримання (на прикладі професії психолога-консультанта) / В.М. Духневич // Проблеми загальної та педагогічної психології: збірн. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - 2002. - Т. 4, ч. 3. - С. 57-63.

20. Дыльнов Г.В., Климов В.А. Об основном понятии "социологии жизни" - СОЦИС, 2003, #4

21. Дьяченко, М.И., Кандыбович, Л.А. Психология высшей школы: особенности деятельности студентов и преподавателей. - Мн.: Изд-во БГУ, 1993. - 236С.

22. Занюк С. Психология мотивации. - К.: Эльга Н.; Ника-Центр, 2001 - 352

23. Зеер Э. Ф. Психология профессионального самоопределения в ранней юности: Учеб. пособие / Э. Ф. Зеер, О. А. Рудей. -- М.: 2008. -- 256 С.

24. Злобіна О. Особистість як суб`єкт соціальних змін. - К.: Інститут соціології НАН України, 2004 - 400 C.

25. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы /Е.П. Ильин, СПб.: Питер. - 2000 - 361

26. Казміренко В.П., Бандура О.О. До питання про самоактуалізацію як стиль життя -- Вісник. Соціологія. Психологія. Педагогіка, 1997, #4

27. Климов Е.А. Психология профессионала: Избранные психологические труды. - Воронеж, 1996. С - 78-102.

28. Ковалев А.Г. Личность воспитывает себя. - М., 1983. С - 63-87.

29. Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения. Учебник для инженеров-педагогов, преподавателей спец. дисциплин системы профессионально-технического и высшего образований - Х.: ЧП ,,Штрих”, 2003 - 156 С.

30. Кон, И. С. Психология юношеского возраста: Проблемы формирования личности. - М.: Политиздат, 1976. - 175 С.

31. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія . - Київ, 1995. - 303

32. Корольов Д.К. Позитивне емоційно-оціночне ставлення до життя як умова прояву здібностей індивіда / Д.К. Корольов // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. - 2000. - № 8. - С.38-41.

33. Кудріна Т.С. Психологія мотивації: підручник / Т.С.Кудріна. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2008 - 239 C.

34. Леонтьєв А.Н. Избр. психол. произведения: В 2 т. - М.: Педагогика, 1983. - Т.2. - С. 90-170.

35. Лисовский В. Т. Актуальные проблемы нравственного воспитания будущих специалистов. Л., 1987. - 219 С.

36. Макарова Л.І., Й.М. Гах. Основи психології і педагогіки. - К., 2005.-111

37. Маркова А. К. Проблема формирования мотивации учебной деятельности. -- Советская педагогика, 1979, № 11, С. 63--71.

38. Mapoкова A.C. Психологические критерии эффективности учебного процес-са//Вопр. психологии. 1977. N" 4. С. 40-51.

39. Маслоу А. Мотивация и личность. 3-е изд. / Пер с англ.. - СПб.: Питер, 2008 - 352 C.

40. Мід Д.Г. Дух, самість і суспільство. З точки зору соціального біхевіориста / Пер.з англ.та передмова Т.Корпало.. - К.: Український Центр духовної культури, 2000 - 416 C.

41. М'ясоїд П.А. Загальна психологія. - К., Вища школа. - 2001. - 487 С.

42. Надирашвили Ш.А. Понятие установки в общей и социальной психологии. - Тбилиси: "Мецниереба", 1974 - 170 C.

43. Надирашвили Ш.А. Психологическая природа восприятия (с позиций теории установки). - Тбилиси: "Мецниереба", 1976 - 256 C.

44. Нартова-Бочавер С.К. Дифференциальная психология. Учебное пособие. М.: Ижица, 2002 - 160 C.

45. Немов Р.С. Практическая психология:Учеб.пособие. - М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 1997 - 320 C.

46. Новий тлумачний словник української мови. - К., 1998. - Т. 1. - 300 С.

47. Олпорт Г. Личность в психологии. - Л.:"ЮВЕНТА", 1998 - 345 C.

48. Основи психології / За ред. О.В. Кирийчука, В.А. Роменця. - К., 1997.С - 19-76.

49. Педагогика / Под ред. Ю.К. Бабанского. - М., 1998. С - 87-158.

50. Педагогіка / За ред. М.Д. Ярмаченка. - К., 1986. С - 75-79.

51. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии.. - СПб.: Питер, 2002 - 720

52. Рубинштейн С.Л. Принципы и пути развития психологии. М., 1959.С - 45-132.

53. Столяренко А.М. Психология и педагогика: Учеб.пособие для вузов.. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001 - 423 C.,

54. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності / Т.М. Титаренко. - К.: Либідь,2003. - 376 С.

55. Узнадзе Д.Н. Психология установки.. - СПб.: Питер, 2001 - 416 C

56. Узнадзе Д.Н. Теория установки. Под ред. Ш.А.Надирашвили и В.К.Цаава.. - М.: Ин-т практической психологии, Воронеж: МОДЭК, 1997 - 448 C

57. Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции. - СПб.: Питер, 2007 - 384 C

58. Шамионов Р.М. Характеристики ценностных ориентаций молодежи в соотнесении с представлениями о России и ценностях россиян -- Социология образования, 2009, #4

59. Шапарь, В.Б. Словарь практического психолога / В.Б. Шапарь. - М.: АСТ, Харьков: Торсинг, 2005. - 734 С.

60. Экспериментальные исследования по психологии установки.. - Тбилиси: Мецниереба, 1970 - 268 C.

61. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности.. - М.: "Добросвет", "Книжный дом"Универстет", 1998 - 596 C.,

62. Якунина В.А. Педагогическая психология. С-Пб. 1998 г - 268 С.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1

Методика мотивації студентів до навчання у ВУЗІ (Ільїної Т.І)

Інструкція до тесту

Відмітьте вашу згоду знаком "+ " або незгоду -- знаком "-" -- з нижче наведеними твердженнями.

Тестовий матеріал

1. Найкраща атмосфера на заняттях - це атмосфера вільних висловлювань.

2. Зазвичай я працюю з великим напруженням.

3. У мене рідко бувають головні болі через пережиті хвилювання і неприємності.

4. Я самостійно вивчаю ряд предметів, які, на мою думку, необхідні для моєї майбутньої професії.

5. Яку з притаманних вам рис ви більше всього цінуєте? Напишіть відповідь поруч.________________________________________


Подобные документы

  • Психологічні моделі відношення особистості. Система відношень та характер мотивації професійної діяльності жінок-працівників ОВС. Професійно-психологічна підготовка слідчих. Дослідження ставлення дівчат-курсантів до соціально-професійно значущих явищ.

    дипломная работа [222,8 K], добавлен 26.12.2012

  • Соціально-психологічні особливості студентського віку та емпіричне дослідження ціннісно-мотиваційної сфери. Специфіка навчальної мотивації студента, а також діагностика за методикою "Методика вивчення мотивації професійної діяльності" К. Замфир.

    курсовая работа [68,4 K], добавлен 01.11.2012

  • Інтерес дослідників до психологічних чинників успішної навчальної діяльності школяра. Психологічні особливості мотивації старшокласників та особливості юнацького віку. Методики, спрямовані на виявлення мотивації. Корекція мотиваційної спрямованості.

    реферат [40,5 K], добавлен 06.04.2009

  • Характеристика проблеми повторного вибору професії в життєтворчому процесі людини. Дослідження основних зовнішніх та внутрішніх чинників мотивації повторного навчання. Висвітлення проблеми самодетермінації в навчанні осіб, що повторно навчаються.

    статья [171,7 K], добавлен 05.10.2017

  • Основні теоретичні та емпіричні підходи до вивчення системи відношень особистості. Загальна характеристика груп досліджуваних: дівчат-курсантів та жінок-слідчих. Особливості системи відношень та характеру мотивації професійної діяльності працівників ОВС.

    дипломная работа [140,6 K], добавлен 28.12.2012

  • Психологічні умови навчання дітей юнацького віку (студентів). Фактори, на які необхідно звернути увагу в процесі навчання. Психологічні особливості молодих дорослих (21-34 роки), людей середнього та похилого віку, показники ефективності їх навчаємості.

    презентация [10,0 M], добавлен 26.01.2013

  • Сутність процесу мотивації людини як сукупності спонукальних факторів, які визначають активність особистості. Принципи її визначення в структурі вчинку. Співвідношення мотивації та мотиву із діяльністю особистості, її поведінкою, потребами та цілями.

    курсовая работа [539,1 K], добавлен 14.01.2014

  • Роль ігор у процесі підвищення комунікативної компетентності студентів. Впровадження в навчальний процес методів активізації навчання. Використання ігрових методів навчання у процесі пізнавальної діяльності студентів. Навчання творчості в системі освіти.

    курсовая работа [70,6 K], добавлен 26.08.2013

  • Історія становлення проблеми, сутність поняття та критерії психологічної готовності дітей до шкільного навчання. Особистісна готовність до школи і формування позиції школяра. Мотиваційна, інтелектуальна, вольова та моральна готовність до навчання.

    курсовая работа [74,6 K], добавлен 26.12.2013

  • Дослідження соціально-психологічних особливостей феномену суїциду. Вивчення причин, мотивів, функцій суїцидальних умислів особистості, форм та факторів, що впливають на самогубство. Аналіз особистісних криз у студентів та рис, властивих суїцидентам.

    статья [21,4 K], добавлен 07.11.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.