Соціально-психологічна характеристика спілкування в процесі спільної групової діяльності

Гра "Асоціації". Вибирається ведучий, виходить за двері. Один з учасників придумує асоціації на самого себе. На яку тварину, птаха, дерево, квітку, будь-який предмет я схожий. Учасник-ведучий вертається в групу. Ведучий озвучує асоціації. Завдання вгадати людину з трьох спроб.

Вправа "Чотири кути - чотири вибори" Відставте убік стільці й столи, щоб учасники могли вільно ходити по приміщенню. На час гри для кожного раунду Вам знадобляться по чотири великі аркуші паперу (формат A3) і скотч. Прикріпите в чотирьох кутах кімнати аркуші паперу й напишіть на них назви кольорів (червоний, синій, зелений, жовтий). Аркуші кріпляться на видних місцях. Члени групи стають на середину кімнати. Оголосите учасникам, що в ході гри вони зможуть краще довідатися один одного. Спочатку усі ходять по кімнаті, потім кожний зупиняється біля того аркуша паперу, який видасться йому найкращим. Усі учасники, ті, що зібралися в одному куті, розповідають один одному, чому вони вибрали саме цей колір. Кожний повинен запам'ятати всіх, хто перебуває в тому ж куті. У другому раунді можна написати на нових аркушах чотири пори року. У третьому раунді Ви можете використовувати назви чотирьох музичних інструментів, наприклад: скрипка, саксофон, арфа, барабан. У четвертому намалюйте на папері геометричні фігури (по одній на кожному аркушу), наприклад, трикутник, квадрат, коло й фігуру неправильної форми. Після кожного раунду гравці збираються в середині кімнати. Порядок гри дотримується чітко: учасники повинні зупинятися біля того аркуша паперу, напис на якому подобається їм найбільше. При цьому вони запам'ятовують усіх зупинених поруч.

Вправа «Спина до спини». Сядьте на підлогу спина до спини. Постарайтеся вести розмову. Через кілька хвилин поверніться й поділитеся своїми відчуттями.

Вправа «Сидячий і стоячий». Один з партнерів сидить, інший стоїть. Постарайтеся у цьому положенні вести розмову. Через кілька хвилин поміняйтеся позиціями, щоб кожний з вас випробував відчуття "зверху" і "знизу". Ще через кілька хвилин поділитеся своїми почуттями.

Вправа «Тільки очі». Подивитеся один одному в очі. Установите зоровий контакт без використання слів. Через кілька хвилин вербально поділитеся своїми відчуттями.

Гра "Молекули". Члени групи - "атоми" - вільно рухаються по кімнаті під музику. По сигналу ведучого атоми поєднуються в молекули по 2 людини, потім по 3 і т.д. наприкінці вправи поєднується вся група.

Вправа "Автопортрет". Кожний гравець малює автопортрет. При цьому самі яскраві риси особистості (довгі вії, волосся, пухкі губи) навмисно перебільшуються. На виконання цієї частини завдання приділяється 5 хвилин. Гравці не повинні підглядати один за одним. Картини не підписуються. Наприкінці роботи аркуші паперу складаються вдвічі. При виконанні завдання багато учасників будуть зазнавати труднощів. Поясните їм, що малюнок не повинен мати фотографічну точність. Створювати мальовничий шедевр також не потрібно. Зберіть усі малюнки у велику коробку. Запропонуєте гравцям не дивлячись вийняти один аркуш. Кожний гравець повинен угадати, чий автопортрет він дістав. Усі по черзі показують малюнки й висловлюють припущення про те, хто є їхнім автором, діляться особистими враженнями. Інтерпретація результатів: Обговорення майже завжди проходить жваво. Більшу симпатію звичайно викликають ті "художники", хто зображував себе, не прикрашаючи.

Вправа "Вчимося цінувати індивідуальність". Члени групи розсідаються по колу, у кожного заготовлені папір і олівець. На початку гри скажіть приблизно наступне: "Ми часто прагнемо бути точно такими ж, як інші, і страждаємо, почуваючи, що відрізняємося від інших. Іноді дійсно добре, коли ми - як усі, але не менш важлива й наша індивідуальність. Її можна й потрібно цінувати". Запропонуйте кожному гравцеві написати про якісь три ознаки, які відрізняють його від усіх інших членів групи. Це може бути визнання своїх очевидних гідностей або талантів, життєвих принципів і т.п. У кожному разі інформація повинна носити позитивний характер. Приведіть три приклади із власного життя, щоб учасникам стало повністю зрозуміло, що від них потрібно. Для створення ігрової атмосфери використовуйте свою фантазію й почуття гумору. Учасники записують свої імена й виконують завдання. Попередьте, що Ви зберете записи й зачитаєте їх, а члени групи будуть відгадувати, хто є автором тих або інших тверджень. Зберіть листочки й ще раз відзначте позитивні аспекти того, що люди не схожі один на одного: ми стаємо, цікаві один одному, можемо знайти нестандартний розв'язок проблеми, дати один одному імпульси до зміни й навчанню і т.д. Потім прочитайте кожний текст, і нехай гравці вгадають, ким він написаний. Якщо автора не вдається "обчислити", він повинен назватися сам.

Вправа "Лови каструлю". Учасники, сидячи або стоячи у великому колі, перекидаються уявлюваними предметами. Кидаючи, учасник повідомляє ім'я партнера й предмет, який він кине. Той, кому кидають, повинен негайно "прилаштуватися" до предмета - адже кошеня потрібно ловити інакше, чому змію.

Гра "Пересаджування за ознаками" Усі сидять у колі. Спочатку ведучий, а потім кожний учасник називає яку-небудь ознака й ті, у кого ця ознака присутня, повинні встати й помінятися місцями.

Вправа "Скеля". Один учасник - альпініст, група вибудовується в шеренгу, імітуючи скелю. Завдання альпініста пройти уздовж скелі, долаючи перешкоди. Пройшовши шлях, альпініст встає наприкінці шеренги й примикає до скелі, шлях починає наступний учасник.

Вправа "Довірливе падіння". Робота в парах, по черзі з кожним учасником. Завдання: стоячи спиною до партнера впасти до нього на руки. Проводиться по черзі з кожним членом групи.

Вправа "Сліпий і поводир". Вправа в парах. Учасники домовляються, хто яку відіграє роль. "Сліпий" зав'язує ока хусткою. Завдання ведучого: поводир знайомить свого підопічного з навколишнім світом, передає своє відношення.

Гра "Правда або неправда". Члени групи сідають по колу; у кожного повинні бути наготові папір і олівець. Ведучий дає завдання написати учасникам три пропозиції, що відносяться особисто до них. Із цих трьох фраз дві повинні бути правдивими, а одна - ні. Один за іншим кожний учасник зачитує свої фрази, усі інші намагаються зрозуміти, що зі сказаного відповідає дійсності, а що - ні. При цьому всі думки повинні обґрунтовуватися.

Гра: "Колективне рахування". Учасники закривають очі. Завдання групи - називати один по одному числа від 1 до 20. Умови гри - кожне наступне число не може називати поруч сидячий учасник, не можна називати два числа підряд тому самому учасникові, не можна одночасно називати число двом і більш учасникам. Після кожної помилки, ведучий відновляє рахунок.

Вправа "Будь-яке число". Ведучий називає по імені кожного із гравців. Той миттєво повинен назвати яке-небудь число від одного до числа, рівного кількості учасників групи. Ведучий командує: "три-чотири!" Одночасно повинно встати стільки гравців, яке число назване. При цьому гравець, що назвав це випадкове число, сам може встати, а може залишитися сидіти.

Вправа "Поплутані ланцюжки" Учасники встають у коло, закривають ока й простягають перед собою праву руку. Зіштовхнувшись, руки зчіплюються. Потім учасники витягають ліві руки й знову шукають собі партнера. Ведучий допомагає рукам з'єднатися й стежить за тим, щоб кожний тримав за руки двох людей, а не одного. Учасники відкривають очі. Вони повинні розплутатися, не розтискаючи рук. Щоб не відбувалося вивихів рук у суглобах, дозволяється "провертання шарнірів" - зміна положення кистей без розчіплювання рук. У результаті можливі такі варіанти: або утворюється коло, або кілька зчеплених колечок з людей, або кілька незалежних кіл або пар.

Вправа «Павутина». Усі учасники сидять у колі. У ведучого клубок з нитками. Він залишає край нитки в себе й передаючи клубок учасникові говорить йому "Ім'я, ти мені подобаєшся, тому що…". І так кожний учасник. Передавати клубок можна будь-якому учасникові групи. Нитки потрібно залишати в себе, а клубок передавати. Після того, як усі учасники поплутані однією павутиною, потрібно звернути увагу на цілісність групи. Далі клубок потрібно змотати назад, віддаючи його тому, хто передав тобі зі словами "Спасибі тобі Ім'я, за те що ти вважаєш мене …"

Вправа "Вавилонська вежа". Індивідуальні завдання коротко прописані на окремих аркушах, кожний аркуш є строго конфіденційним для одного учасника. Наприклад, "Вежа повинна мати 10 поверхів" - листок з таким написом вручається одному учасникові, він не має права нікому його показувати і зобов'язаний зробити так, щоб намальована спільно вежа мала саме 10 поверхів. Друге завдання: "Уся вежа має коричневий контур" - це завдання для наступного учасника. "Над вежею розвіюється синій прапор", "У вежі всього 6 вікон" і т.д. Умови: учасникам заборонено розмовляти й взагалі як-небудь використовувати голос. Необхідно спільно намалювати Вавилонську вежу. Для азарту підключається секундомір.

Вправа "Сонце світить для тих, хто... " Група всідається в тісний кружок. Один з учасників забирає свій стілець, ставить його осторонь, а сам стає на середину кола. Ціль того, хто стоїть в центрі - знову одержати стілець, на який можна сісти. Людина у центрі кола розповідає що-небудь про самого себе. Якщо сказане справедливо стосовно кого-небудь із гравців, то він (або вони) встає й міняється місцями з тим, хто говорив. Мова кожного виступаючого починається однією й тією же фразою: "Сонце світить для кожного, хто... " Гра може починатися з опису зовнішніх атрибутів: "Сонце світить для кожного, хто носить блакитні джинси". Згодом гра може персоніфікуватися, і тоді називаються індивідуальні пристрасті й антипатії ("Сонце світить для кожного, хто любить проводити відпустку на морі, терпіти не може курців, належить до вегетаріанців").

Вправа “ Прояви увагу до іншого”. Учасники групи по черзі говорять що-небудь позитивне одному члену групи. Знаками уваги можуть відзначатися особисті якості, зовнішність, уміння, манера поведінки тощо. У відповідь людина говорить: “Спасибі, я це знаю. А ще я думаю, що я…”. Брати участь повинні всі члени групи.

Вправа “Розтопи коло”. Усі учасники встають у коло й беруться за руки. Доброволець входить у коло. Його завдання - розтопити коло своєю теплотою. Коло випустить тільки того, хто зуміє знайти добрі й приємні слова про кого-небудь, хто стоїть у колі.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

Спілкування має або припускає деякий результат - зміну поведінки й діяльності інших людей. Таке спілкування виступає як міжособистісна взаємодія, тобто сукупність зв'язків і взаємовпливів людей, що складаються в процесі їх спільної діяльності. Міжособистісна взаємодія являє собою послідовність розгорнутих у часі реакцій людей на дії один одного.

Спільна діяльність і спілкування протікають в умовах соціального контролю, здійснюваного на основі соціальних норм прийнятих у суспільстві зразків поведінки, що регламентують взаємодію й взаємини людей.

Суспільство виробляє як соціальні норми специфічну систему зразків поведінки, ним прийнятих, схвалюваних, культивуємих і очікуваних від кожного, хто перебуває у відповідній ситуації. Їхнє порушення включає механізми соціального контролю, що забезпечує корекцію поведінки, яка відхиляється від норми.

Сам по собі окремий учинок однозначно не пов'язаний із внутрішнім психологічним планом, і ця обставина перетворює міжособистісне сприйняття в розв'язок психологічного завдання. Перцептивний аспект спілкування - це сприйняття, розуміння й оцінка людини людиною. Пізнаючи інших людей, індивід одержує можливість краще, більш надійно визначити перспективи спільної діяльності з ними. Від точності "прочитання" їх внутрішнього світу залежить успішність погоджених дій.

В актах взаємного пізнання повинен бути виділений ще один найважливіший механізм міжособистісного сприйняття - рефлексія.

Із ціллю покращення здатності до взаємодії в процесі спільної групової діяльності, особливо для учнівських груп, можна використовувати наведені нижче вправи, що одночасно є іграми. Мета цих вправ - покращити здатність до спілкування, зменшити емоційні бар'єри, підвищити згуртованість колективу.

ВИСНОВКИ

Розробка загальнопсихологічних теорій спілкування при груповій взаємодії надано у роботах вітчизняних вчених М.М. Бахтина, А.А. Бодальова, А.Б. Добровича, Г.А. Ковальова, М.С. Кагана, М.І. Лісіної, Н.П. Єрастова, Л.А. Петровської, В.В. Рижова, А.У. Хараша, Л.П. Якубинського та закордонних психологів (Е. Берн, Д. Джонджелілл, Т. Харріс, В. Зігерт, Л. Ланг, П. Міцич).

Спробу інтегрувати в межах єдиної концепції різноманітні соціально-психологічні підходи до проблеми спілкування здійснила Г.М. Андреєва. Характеризуючи спілкування, вона виділила в ньому три взаємопов'язані сторони: комунікативну (обмін інформацією між тими, хто спілкується), інтерактивну (організація взаємодії тих хто спілкується) і перцептивну (процес сприйняття одне одного партнерами і встановлення на цій основі взаємопорозуміння).

До основних характеристик спілкування належать структура, функції, види, стратегії, тактики, стилі, засоби і форми.

Структура спілкування складається з наступних рівнів.

-- макрорівень;

-- мезорівень;

-- мікрорівень.

Існують наступні функції спілкування:

-- інформаційно-комунікативна (обмін інформацією);

-- регулятивно-комунікативна (регуляція поведінки, спільної діяльності у процесі взаємодії);

-- афективно-комунікативна (регуляція емоційної сфери людини).

Цілі спілкування відбивають потреби спільної діяльності людей.

Спілкування має або припускає деякий результат - зміну поведінки й діяльності інших людей. Таке спілкування виступає як міжособистісна взаємодія, тобто сукупність зв'язків і взаємовпливів людей, що складаються в процесі їх спільної діяльності. Спільна діяльність і спілкування протікають в умовах соціального контролю, здійснюваного на основі соціальних норм прийнятих у суспільстві зразків поведінки, що регламентують взаємодію й взаємини людей.

Соціальний контроль у процесах взаємодії здійснюється відповідно до репертуару ролей, використовуваних людьми, що спілкуються.

У деяких ситуаціях виявляється антагонізм позицій, що відбиває наявність взаємовиключних цінностей, завдань і цілей, що іноді обертається взаємною ворожістю - виникає міжособистісний конфлікт.

Після проведення дослідження можна помітити наступні тенденції. Більшість випробуваних, які мають низьку здатність до комунікативного контролю за результатами першої методики, за результатами другої методики мають високу комунікативну імпульсивність та за результатами третьої методики - високу або підвищену комунікативну агресивність. Ті випробувані, які мають високу здатність до комунікативного контролю, проявляють низьку або середню комунікативну імпульсивність та низьку або невисоку комунікативну агресивність. Ті випробувані, які мають середню здатність до комунікативного контролю, демонструють середню комунікативну імпульсивність та підвищену комунікативну агресивність.

Із ціллю покращення здатності до взаємодії в процесі спільної групової діяльності, особливо для учнівських груп, можна використовувати наведені нижче вправи, що одночасно є іграми. Мета цих вправ - покращити здатність до спілкування, зменшити емоційні бар'єри, підвищити згуртованість колективу. У курсовій роботі надаються приклади деяких вправ, які можна використовувати в процесі роботи з групою як шкільною, так і студентською. При виконанні описаних вправ покращується здатність не тільки до вербального, а й до невербального спілкування, що є передумовою формування емпатійної здатності, зниження упередженого відношення до інших.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Донцов А. И. Психология коллектива / А. И. Донцов, Е. Г. Минаев - М. : Мысль, 2001. - 373 с.

2. Дубовская Е. М., Кричевский Р. Л. Психология малой группы / Е. М. Дубровская, Р. Л. Кричевский - М. : Оникс, 1991. - 447 с.

3. Емельянов Ю. И. Активное социально-психологическое обучение / Ю. И. Емельянов - Л. : Основа, 1985. - 324 с.

4. Журавлев А. Л. Психология коллективного субъекта / А. Л. Журавлев - М. : Изд-во «Per Se», 2002. - 532 с.

5. Журавлев А. Л. Психология совместной деятельности / А. Л. Журавлев - М. : ИП РАН, 2005. - 321 с.

6. Здравомыслов А. Г. Социология конфликта / А. Г. Здравомыслов - Минск : Харвест, 1995. - 411 с.

7. Истратова О. Н. Психодиагностика. Коллекция лучших тестов / О. Н. Истратова -- Ростов н/Д : Феникс, 2008. -- 375 с.

8. Калишенко К. Р. К проблеме формирования коллективных межличностных отношений / К. Р. Калишенко - К. : Думка, 1984. - 196 с.

9. Карпов А. В. Психология труда / А. В. Карпов - М. : Владос, 2004. - 350 с.

10. Коломинский Я. Л. Психология детского коллектива / Я. Л. Коломинский - Мн. : Народна асвета, 1984. - 239 с.

11. Коломинский Я. Л. О взаимоотношениях в группе детей / Я. Л. Коломинский - Мн. : Народна асвета, 1986. - 322 с.

12. Корольчук М. С. Психодіагностика: навч. посіб. для студентів вищ. навч. закладів / М. С. Корольчук, В. І. Осьодло - К. : Ніка-Центр, 2004. - 400 с.

13. Латфуллин Г. Р. Организационное поведение / Г. Р. Латфуллин, О.Н. Громова -- СПб. : Питер, 2007. -- 432 с.

14. Ломов Б. Н. Методологические и теоретические проблемы психологии / Б. Н. Ломов, Г. А. Калиновская - М. : Наука, 1984. - 365 с.

15. Натаров В. И. Группоаналитическая психология: методы, принципы, методика / В. И. Натаров - К. : БукПресс, 2004. - 334 с.

16. Немов Р. С. Практическая психология: Влияние на людей / Р. С. Немов, Г. А. Поляков -- М. : ВЛАДОС, 2007. -- 318 с.

17. Немов Р. С. Социально-психологический анализ эффективной деятельности коллектива / Р. С. Немов - М. : Педагогика, 1984. - 285 с.

18. Петровский А. В. Социальная психология: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / А. В. Петровский -- М. : Просвещение, 1993. -- 224 с.

19. Почебут Л. Г., Чикер В. А. Организационная социальная психология / Л. Г. Почебут, В. А. Чикер - СПб. : Речь, 2000. - 364 с.

20. Пузиков В. Г. Технология ведения тренинга / В. Г. Пузиков -- СПб. : Речь, 2007. -- 213 c.

21. Сергиева Т. Г. Совместная трудовая деятельность ребенка и взрослого / Т. Г. Сергиева - М. : Просвещение, 1985. - 421 с.

22. Сидоренков А. В. Анализ исследования малых групп в психологии / А. В. Сидоренков - К. : Ситар, 2005. - 328 с.

23. Сидоренков А. В. Психологический механизм динамики малой группы: интеграция и дезинтеграция / А. В. Сидоренков - К. : Ситар, 2005. - 276 с.

24. Столетов В. Н. Диалоги о воспитании / В. Н. Столетов - М. : Педагогика, 1998. - 265 с.

25. Таджиабаева Л. О. Формирование навыков коллективной деятельности на занятиях / Л. О. Таджиабаева - К. : Арт, 2001. - 317 с.

26. Татенко В. А. Психология в субъектном измерении. - К.: Изд. центр „Просвіта”, 1996. - 404 с.

27. Третьяченко В. В. Колективні суб'єкти управління: формування, розвиток та психологічна підготовка. К. : „Стилос”, 1997. - 585 с.

28. Трусов В. П. Когнитивные процессы в социальной психологии / В. П. Трусов - Л. : ТИРР, 1983. - 532 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Питання до методики «Діагностика комунікативного контролю» М. Шнайдера

Мені важко наслідувати інших людей.

Я зміг би валяти дурня, щоб привернути увагу навколишніх.

З мене міг би вийти непоганий актор.

Іншим людям іноді здається, що мої переживання більш глибокі, ніж це є насправді.

У компанії я рідко виявляюся в центрі уваги.

У різних ситуаціях у спілкуванні з іншими людьми я часто поводжуся по-різному.

Я можу відстоювати тільки те, у чому щиро переконаний.

Щоб превстигнути в справах і у відносинах з людьми, я часто буваю саме таким, яким мене очікують бачити.

Я можу бути дружелюбним з людьми, яких не виношу.

Я не завжди такий, яким видаюся.

Таблиця А.1 Результати проведення методики «Діагностика комунікативного контролю» М. Шнайдера

№ випробуваного	Бал за методикою	Значення за методикою
1	2	низький комунікативний контроль
2	5	середній комунікативний контроль
3	1	низький комунікативний контроль
4	6	середній комунікативний контроль
5	3	низький комунікативний контроль
6	4	середній комунікативний контроль
7	4	середній комунікативний контроль
8	7	високий комунікативний контроль
9	1	низький комунікативний контроль
10	1	низький комунікативний контроль
11	5	середній комунікативний контроль
12	6	середній комунікативний контроль
13	8	високий комунікативний контроль

Додаток Б

Питання до методики «Діагностика потенціалу комунікативної імпульсивності» (В.А. Лосенков)

1. Якщо ви беретеся за якусь справу, то завжди доводите її до кінця?

а) так;

б) мабуть, так;

в) мабуть, ні;

г) ні, не завжди.

2. Ви завжди спокійно реагуєте на різкі або неточні зауваження у свою адресу?

а) так;

б) мабуть, так;

в) мабуть, ні;

г) ні.

3. Ви завжди виконуєте свої обіцянки?

а) так;

б) мабуть, так;

в) мабуть, ні;

г) ні.

4. Ви часто говорите й дієте під впливом хвилинного настрою?

а) дуже часто;

б) досить часто;

в) досить рідко;

г) майже ніколи.

5. У критичних, напружених ситуаціях ви добре володієте собою?

а) так, завжди володію;

б) мабуть, завжди;

в) мабуть, ні;

г) ні, не володію.

6. У вас часто без видимих або досить вагомих причин міняється настрій?

а) таке трапляється дуже часто;

б) буває час від часу;

в) таке трапляється рідко;

г) такого зовсім не буває.

7. Вам часто доводиться робити щось наспіх, коли підтискають строки?

а) так;

б) мабуть, так;

в) мабуть, ні;

г) ні.

8. Ви могли б назвати себе цілеспрямованою людиною?

а) так, міг би;

б) мабуть, міг би;

в) швидше за все, не міг би;

г) ні, не міг би.

9. У словах і вчинках ви дотримуєтеся прислів'я «Сім раз відміряй, один раз відріж?»

а) так, завжди;

б) часто;

в) рідко;

г) ні, майже ніколи.

10. Ви байдужі до тих, хто несправедливо гарчить і задирає вас, наприклад, в автобусі або трамваї?

а) так я реагую майже завжди;

б) так я реагую досить часто;

в) я рідко так реагую;

г) я ніколи так не реагую.

11. Ви сумніваєтеся у своїх силах і здатностях?

а) так, часто;

б) іноді;

в) рідко;

г) майже ніколи.

12. Ви легко захоплюєтеся новою справою, але можете швидко до неї охолонути?

а) так;

б) мабуть, так;

в) мабуть, ні;

г) ні.

13. Ви вмієте стримуватися, коли хто-небудь із начальства незаслужено вас дорікає?

а) так;

б) мабуть, так;

в) мабуть, ні;

г) ні.

14. Вам здається, що ви ще не знайшли себе?

а) згодний, саме так воно і є;

б) швидше за все це так;

в) із цим я чи навряд погоджуся;

г) я із цим не згодний.

15. Чи може під впливом яких-небудь обставин ваша думка про себе змінитися?

а) напевно так;

б) досить імовірно;

в) малоймовірно;

г) майже неймовірно.

16. Звичайно вас важко вивести із себе?

а) так;

б) мабуть, так;

в) мабуть, ні;

г) ні.

17. У вас виникають бажання, які зважаючи на різні обставини нездійсненні?

а) такі бажання виникають у мене часто;

б) такі бажання виникають час від часу;

в) у мене рідко виникають подібні бажання;

г) свідомо нездійсненних бажань у мене не виникає.

18. Обговорюючи з ким-небудь важливі життєві проблеми, ви зауважуєте, що ваші власні погляди ще не цілком визначилися?

а) так, часто зауважую;

б) іноді зауважую;

в) зауважую досить рідко;

г) ні, ніколи не зауважую.

19. Чи трапляється, що якась справа вам так набридає, що не закінчивши її, ви беретеся за нову?

а) так часто трапляється;

б) іноді так буває;

в) так буває досить рідко;

г) так майже ніколи не трапляється.

20. Ви трохи неврівноважена людина?

а) так;

б) мабуть, так;

в) мабуть, ні;

г) ні.

Таблиця Б.1 Результати проведення методики «Діагностика потенціалу комунікативної імпульсивності» (В.А. Лосенков)

№ випробуваного	Бал за методикою	Значення за методикою
1	22	низька імпульсивність
2	21	низька імпульсивність
3	75	висока імпульсивність
4	51	висока імпульсивність
5	32	низька імпульсивність
6	24	низька імпульсивність
7	38	середня імпульсивність
8	39	середня імпульсивність
9	67	висока імпульсивність
10	78	низька імпульсивність
11	31	середня імпульсивність
12	34	середня імпульсивність
13	29	низька імпульсивність

Додаток В

Питання до методики «Визначення інтегральних форм комунікативної агресивності» (В.В. Бойко)

Часом я зненацька «вибухаю» злістю, гнівом.

Якщо я бачу, що моє роздратування або злість передається іншим, то звичайно відразу беру себе в руки.

Щоб позбутися від злості, я придумав собі особливий ритуал: періодично б'ю подушку, боксую в стінку, бігаю навколо будинку й т.п.

На роботі звичайно стримуюся, а вдома буваю невитриманим.

Іноді я розумію, що викликаю в кого-небудь злість, роздратування, але мені важко змінити свою поведінку або я не прагну цього робити.

Якщо мені грубіянять, я, як правило, стримуюся від різкості.

Іноді я чесно зізнаюся собі: я погана людина.

Варто мені розлютитися, як я домагаюся свого від навколишніх.

Нерідко я виявляюся залученим у яке-небудь протиборче угруповання.

Час від часу мене немов тягне насваритися з ким-небудь.

Я часто розплачуюся за свою різкість або брутальність.

Часто яка-небудь дрібниця виводить мене із себе.

Розлютившись, я можу вдарити кого-небудь (дитину, партнера й т.п.).

Почуваючи приплив злості, я можу розрядитися на неживих предметах (б'ю кулаком по столу, що-небудь ламаю, б'ю посуд).

Я дозволяю собі злість або гнів там, де мене ніхто не знає.

Я думаю, що мій характер - не подарунок.

Якщо хто-небудь із колег погано відгукнеться про мене, я висловлю йому все, що думаю про нього.

Бувають хвилини, коли я ненавиджу або нехтую себе.

Щоб змусити себе зробити що-небудь важке або складне, мені іноді треба себе гарненько розлютити.

Бувало так, що я виявлявся членом негарної компанії (угруповання).

Частіше за все, коли я насварюся з ким-небудь, мені легшає.

Деякі люди скривджені на мене за мою різкість або злість.

Коли я дуже утомлююся, то легко можу розлютитися, вийти із себе.

Моя злість звичайно швидко проходить, якщо той, хто її викликав, вибачається або визнає свою неправоту.

Мені вдається гасити роздратування та інші напружені стани в активному відпочинку -- у спорті, туризмі, культурних заходах.

Буває, що я з'ясовую відносини із продавцем або клерком на підвищених тонах.

У мене гостра мова -- палець мені в рот не клади.

Я звичайно легко «заводжуся», коли зустрічаюся із брутальністю, агресивністю або злістю навколишніх.

Багато чого з того поганого, що трапилося із мною в житті, я напевно заслужив.

Злість найчастіше допомагає мені в житті.

Я часто лаюся в чергах.

Іноді мені говорять, що я злюся, але я цього не зауважую.

Переживання злості або гніву явно шкодить моєму здоров'ю.

Іноді я починаю злитися ні з того ні із сього.

Якщо я розлючуся, то найчастіше відходжу майже миттєво.

Щоб заспокоїти нервову систему, я часто спеціально починаю займатися якою-небудь справою (читання, телевізор, господарські турботи, професійна робота).

У транспорті або магазині я буваю більш агресивний, ніж на роботі.

Я людина різка або дуже категорична.

Якщо хто-небудь буде зло жартувати по моїй адресі, я швидше за все поставлю його на місце.

Я часто злюся на себе по якому-небудь приводу.

У спілкуванні вдома я часто спеціально надаю своїй особі суворе вираження.

Якби знадобилося піти на барикади, я б пішов.

Звичайно моя злість дає мені імпульс активності.

Буває, я по кілька днів переживаю наслідки того, що не зміг стриматися від злості.

Бувають моменти, коли мені здається, що я всіх ненавиджу.

Коли я почуваю приплив злості або агресії, то часто йду куди-небудь, щоб нікого не бачити й не чути.

Я часто заспокоюю себе тим, що зриваю зло на речах кривдника.

Іноді в транспортній товкотнечі або в черзі я буваю настільки агресивний, що потім переживаю незручність за себе.

Я часто буваю незговірливим, упертим, неслухняним.

Я легко лагоджу з людьми, які провокують брутальність або злість.

Якщо бог коли-небудь покарає мене за мої гріхи, то це буде заслужено.

Щоб вплинути на навколишніх, я часто лише зображую гнів або злість, але глибоко не переживаю, не відчуваю цих станів.

Я б взяв участь у стихійному мітингу протесту, щоб відстоювати разом з усіма свої насущні інтереси.

Після спалаху роздратування, злості я звичайно добре почуваю себе якийсь час.

Моя дратівливість негативним образом позначалася на відносинах із близькими або друзями.

Таблиця В.1 Результати проведення методики «Визначення інтегральних форм комунікативної агресивності» (В.В. Бойко)

№ випробуваного	Бал за методикою	Значення за методикою
1	41	висока агресивність
2	18	невисока агресивність
3	50	висока агресивність
4	35	підвищена агресивність
5	50	висока агресивність
6	39	підвищена агресивність
7	30	середня агресивність
8	8	низька агресивність
9	38	підвищена агресивність
10	42	низька агресивність
11	12	невисока агресивність
12	37	підвищена агресивність
13	11	невисока агресивність

Размещено на Allbest.ru