Вплив перегляду мультиплікаційних фільмів на психологічний розвиток дошкільника

2) інформація не вимагає переробки, а відразу засвоюється (хоча і за рахунок агресивної атаки швидкої зміни кадрів);

3) мозок не встигає налагодити зв'язки між об'єктами, «вихоплює» їх частково, уривчато;

4) при повторному перегляді одного й того ж зображення не знаходить нову інформацію, лише підкріплює отриманий шаблон [18; 155- 157].

Обробка інформацією мозку. Як згадувалося, мозок неспроможний повноцінно розвиватися, якщо його позбавляти основної інформації, котра надходить від дотикального і кінестетичного каналів. Ці імпульси впливають і на побудову зорового і слухового образів. Слід враховувати, що розглядаючи повторно реальний об'єкт, дитина знаходить усе нові й нові його властивості, мозок щоразу встановлює новий необхідний зв'язок, раз від разу рівень розуміння підвищується, процес сприйняття активно впливає на мислительну діяльність.

При перегляді мультфільмів дитина дошкільного віку неспроможна осмислено сприймати побачене інакше, на якісно новому рівні. Нейрони «простоюють», розумові операції не розвиваються. З іншого боку, за стислий період часу мозок приймає нереальне, для звичайного розглядання кількість зорової інформації. Він посилає сигнали про перевантаження в нервову систему, а та намагається «напоумити» організм, викликаючи різні імпульси нервові реакції. Крайні прояви турботи нервової системи про перевантажений мозок: нервові тики, енурез, гіперактивність, афективні реакції [18; 157-159].

Пасивне проведення часу, звичка до «cпогляду іншої реальність». Діти звикають до пасивних видів діяльності, що може у майбутньому викликати потяг до небезпечних розваг. Оскільки біда безконтрольного перегляду телевізора полягає в розвитку пасивності, замкнутості і відгородженості від реальних людських взаємин важливо не забувати про рухливі види спорту та налагодженні дружніх відносин. Привчаючи дитину одержувати задоволення, відчувати яскраві емоції в пасивному становищі батьки можуть спровокувати їх у старшому віці звертатися до психотропних засобів.

Сенсорні еталони. Дошкільне дитинство -- період первинного накопичення у мозку сенсорних еталонів. Засвоюючи несправжні, намальовані образи, дитина втрачає здатність будувати правильні уявлення про дійсність. Наприкінці дошкільного періоду закінчується формування «першого абрису дитячого світогляду» (Д. Ельконін) [20; 32-33]. Але з карикатурних, мальованих персонажів неспроможна складати світогляд.

Чергування активної роботи і осмислення вражень. Для дитини необхідно отримувати враження, але не менш необхідно їх старанно переробляти. Чим краще перероблені враження, що більше з-поміж них встановлено зв'язків, тим більша інтелектуальна діяльність. Найчастіше батьки бояться, що дитині «мало» надано вражень. Але треба розуміти й пам'ятати, що для мозку важливіше якість інформації, радше - його кількість. Поверховість сприйняття (багато об'єктів) й відповідне зниження цінності окремих вражень впливають і на мислення [21; 76].

Не правильна поведінка героїв мультфільму ніким не карається. Персонаж, порушує узвичаєні правила, та ні хто його не карає. У результаті в дитини дошкільного віку закріплюється уявлення про припустимість таких форм поведінки, розхитуються еталони доброго та поганого вчинку, припустимої і неприйнятної поведінки.

На думку психолога Тетяни Єгорової [22] існує також зв'язок між психоемоційним станом дитини та мультфільмами, що вона обирає для перегляду. І перш за все необхідно віднайти відповіді на ці питання, щоб стало зрозуміло,що турбує дитину, а потім шукати шляхи подолання внутрішнього дискомфорту:

1. Які мультфільми дивиться ваш малюк?

2. Жанр, тривалість, улюблені і особливо бажані?

3. З якого часу він став їх дивитися в необмеженій кількості?

Так, якщо вона любить «важкі» і «незрозумілі за сюжетом» мультики, в яких присутні бійки, вбивства, насильство нехай навіть і у позитивних героїв (наприклад, «Черепашки-ніндзя» - мультик дуже динамічний, жорстокий для дитини, хоч черепашки і виконують захисну роль проти сил темряви), цілком можливо, що внутрішньо ваша дитина дуже вразлива психологічно і невпевнена у своїх силах, можливостях.

Спостерігаючи за героями, які прокладають собі дорогу через гори перешкод і тіла переможених ворогів, зазвичай така дитина відчуває щось на зразок ейфорії, уявляючи себе на їх місці. Однак віртуальна реальність залишається лише на екрані, а в житті з нею - реальні проблеми, про які ви можете не підозрювати (конфлікт з однолітками в школі, садочку або у дворі, самотність, образа на когось, безпорадність у стресових ситуаціях і т. п.). Мультики в цьому випадку грають роль «захисного радара», захищаючи від реальних проблем. Звичайно, труднощі в житті нікуди не зникають, а от коли закінчуються улюблені мультики (або ви намагаєтеся вимкнути телевізор) - дитина переживає великий стрес, залишаючись з реальністю і бачачи себе далекою від досконалості. Тому вона починає проявляти бурхливий сплеск негативних емоцій (вимагати продовження перегляду, кричати, плакати, тупати ногами, відмовлятися від пропонованих альтернатив).

Висновки

Крім тематики, вікової специфіки у створенні телепродукту, для дітей необхідно враховувати ще хронометраж програм, оскільки тривалий перегляд телепрограм може негативно впливати на дитину, а саме:

? випромінювання від екрану телевізора, хоча воно і не перевищує санітарних норм, має кумулятивний (накопичувальний) ефект і при тривалому сидінні біля телевізора здійснює негативний вплив на імунну систему, систему кровотворення і т.д.;

? мерехтіння яскравих кольорових плям негативно впливає на зоровий апарат дитини загалом, на функціонування серця і мозку, оскільки частоти мерехтінь можуть збігатися з частотами коливань серця, електричних коливань, супроводжуючих діяльність серця і мозку людини;

? швидка зміна зображень (кліповість) впливає на емоційний стан дитини. Це більшою мірою стосується музичних кліпів і реклами.

Необхідно обмежувати час, протягом якого маленька дитина сидить біля телевізора, не дозволяти їй дивитися передачі з частим мерехтінням кольорових плям.

Дитяче телемовлення необхідно комбінувати так, щоб діти могли дивитися передачі у зручний для себе час, а змістовне наповнення, жанрові особливості, зображальна естетика і тривалість відповідали певній віковій категорії.

Отже, ми проаналізували основні змістовно-тематичні пріоритети у створенні дитячих програм, розрахованих на різні вікові категорії, а також продемонстрували досвід іноземних телекомпаній у створенні якісних дитячих проектів з урахуванням основних п'яти вікових категорій.

Зрозуміло, що в умовах жорсткої конкуренції, з позиції комерціалізації ефіру, діти “не вигідні”. Проте, проблема виробництва в Україні дитячих програм пов'язана не лише з наявністю (або відсутністю) гарних ідей та вартістю виробництва. Керівники комерційних телерадіокомпаній мають один, але дуже вагомий аргумент: оскільки (відповідно до ст. 12 Закону України “Про рекламу”) реклама в передачах, розрахованих на дитячу аудиторію, заборонена, тому виробництво таких програм є неприбутковим, чого не можуть собі дозволити комерційні телевиробники.

Маємо надію, що кожна телекомпанія, яка отримує ліцензію на мовлення, буде дотримуватися вимог щодо виділення ефірного часу для дитячих фільмів і програм, щоб Петрик П'яточкін, Катруся і Дрьома знайшли себе в українському телеефірі.

Список використаної літератури

1.Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К., 1989. - 607 с.)

2. Чудинова В. Дети и меняющаяся медиасреда [Електронний ресурс] // Школьная библиотека. - № 4.- 2004. - Засіб доступу: URL: http://schoollibrary. ioso.ru/index.php? news_id=353.

3.Архипцева В. Телевидение и дети // Начальная школа. - 2006. - № 9. -С. 54-56.

4.Великобритания. В детских телепрограммах запретили рекламу калорийных продуктов [Електронний ресурс]. - 2004. - 31 мая. - Засіб доступу: URL:http://News.Battery.Ru.

5.Макарова Л. Проблемна ситуація та гра як психологічні детермінанти розвитку пам'яті і мислення молодших школярів: Автореф. дис... канд. психол. наук / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2001. - 20 с.

6.В Таджикистане появится новое детское телевидение [Електронний ресурс]. - Засіб доступу: URL:http://www.regnum.ru/news/673063.html.

7. Ларина Ю. “Школьник ТВ” - перспективы спутникового вещания [Електронний ресурс]. // Теле-Спутник. - №3(89). - 2003. - Засіб доступу: URL: http://www.telesputnik.ru/archive/number89.html.

8. Телевидение для будущего России: что смотрят российские дети и умеют ли взрослые делать телевидение для детей: [Беседа с Анатолием Прохоровым] // Архив радио “Свобода”. - 2006. - 12 мая.

9. Баженова Л. М. Психологические особенности восприятия фильмов и телевизионных передач младшими школьниками / Л. М. Баженова // Начальная школа. - 1995. - № 11. - C. 8?11.

10. Капельгородська Н. Сучасний дитячий фільм / Н. Капельгородська. - К. :Мистецтво, 1965. - 106 с.

11. Глушкова Є. Телебачення та діти. //Дошк.восп. - 1989. - №4. -З. 88-91.

12. Алаєва М.А, МедведєваИ.Я. Найкращі батьківські збори вначаль іншої школі: 3-4 класи. / М.А. Алаєва. // Батьківські збори. - 2007.

13. Бі X. Розвиток дитини. М.: Пітер, 2004. -768с.

14. Ефимов Е. Учебное телевидение: проблемы, перспективы. - М., 1986. - 174 с.

15. Прессман Л.П. Кинофильмы в школе // Советская педагогика, 1986. № 9., С. 13-18.

16. Рубинштейн С.Л. Эмоции // Психология эмоций. Тексты. - М., 1983. - С. 160-170.

17. Козырева Л.Г. О социально - психологических особенностях детской киноаудитории // Юный зритель. Проблемы социального кино. - М., 1981. - 71 с.

18. Немов Р.С. Психологія: у трьох книгах. - до. 3. - М.:ВЛАДОС, 1999. -632 з.

19. Психологія дошкільника: хрестоматія /сост:Г.А.Урунтаева. - М.: Академія, 2000. - 407 з.

20. Крайг Р. Бокум Д. Психологія розвитку. - 9-те вид. - СПб.: Пітер, 2007. -940с: мул. - (Серія «майстра психології»).

21. Меш Еге, Вольф Д. Дитяча патопсихологія: порушення психіки дитини. - З - П.:Праен-Еврознак, 2003. -384с. (проект «Психологічна енциклопедія»).

22.Інтернет ресурс http://nashamama.com/psyholog/195pro-szo-govorit-dityacha-telemanichka.html

Размещено на Allbest.ru