Психологічні особливості самосприймання студентської молоді

Можна також відмітити риси серед багатьох рис, які молодь намагається в себе виховати або ж категорично відхиляє, відповідно по рангам (див табл..3.2.5).

Таблиця 3.2.5 Риси ідеалу молоді

Курс	Вітає	Відхиляє
1	Життєрадісність, щирість. Турботливість. Ніжність. Охайність.	Заздрість. Нервозність. Мстивість, боягузтво. Злопам'ятність.
2	Щирість. Життєрадісність. Настирність. Чуйність.	Мстивість. Заздрість, злопам'ятність. Боягузтво. Нервозність.
3	Доброта. Розум. Життєрадісність. Емоційність.	Наглість. Зазнайство. Заздрість. Холодність..
4	Ніжність. Турботливість. Щирість. Чуйність.	Заздрість. Мстивість. Зневажливість. Нервозність

Отже, як бачимо для молоді актуальні риси особистості, що сомоактуалізується. Відхиляються риси, які роз'їдають особистість, спотворюють її. На 1 курсі основний напрямок на радість життя, його прийняття. На другому курсі ще з'являється направленість дії. Третій курс зосереджений на відчуттях, а 4 - на почуттях.

3.3 Віковий аспект сприймання студентом самого себе

Віковий аспект сприймання студентом самого себе вивчимо за методикою «Хто Я?» М.Куна, П.Макпартленда в модифікації Т.В.Румянцевої. Тут протестовано такі властивості особистості як самооцінка, комунікативне, матеріальне, фізичне, діяльне, перспективне, рефлексивне Я. вивчено змістовні характеристики ідентичності особистості.

Результати вивчення самооцінки занесено в таблицю 3.3.1.

Таблиця 3.3.1 Самооцінка ідентичності

Самооцінка	Курс (кількість осіб у %)
	1	2	3	4
Адекватна	42,6	37,7	12,2	26,7
Неадекватно завищена	42,7	60,7	75,5	60,7
Неадекватно занижена	8,2	0	8,2	4,4
Нестійка	6,5	1,6	4,1	2,2

За даними таблиці бачимо, що на 2, 3, 4 курсах самооцінка неадекватно завищена, а на першому кількість осіб з адекватною оцінкою така ж, як і з неадекватно завищеною. Це ще одне підтвердження результатів попереднього пункту. Найбільше значення неадекватно завищеної самооцінки на 3 курсі - це говорить про те, що саме на цьому курсі найбільша кількість людей, які не здатні приймати на себе відповідальність за свої невдачі. Неадекватна оцінка своїх можливостей і завищений рівень домагань обумовлюють надмірну самовпевненість у студентів.

Розподіл видів ідентичності на курсах подано в таблиці 3.3.2.

Таблиця 3.3.2 Види ідентичності

Ідентичність	Курс (кількість осіб у %)
	1	2	3	4
Люди емоційно-полярного типу (максималісти)	29,5	26,3	36,8	26,7
Люди урівноваженого типу (витримані)	37,7	41	30,7	40
Тип людей, що сумніваються (нерішучість)	13,2	9,9	16,4	6,7
Люди, що готові до перемін	18,1	13,2	14,3	22,3
Люди з наявними кризовими переживаннями	5	8	4	4,5

Як бачимо за результатами в таблиці молоді емоційно-полярного типу найбільше на 3 курсі, в той самий час урівноваженого типу на цьому курсі найменше. Найбільше урівноважених на 2 курсі й там же найменше емоційно-полярних. Нерішучих найбільше на 3 курсі, а схильних до змін на 4, потім 1 курсах.

Аналізуючи відповіді студентства, можна помітити, що в найбільшій мірі актуалізована в свідомості ідентифікація рис на 1, 4, особливо 2 курсах. На 3 курсі перше місце відводиться словам «людина, особистість». Цей показник зайняв друге місце на 1, 2, і 4 курсах, а на 3 курсі - це місце належить ідентифікації рис. В третю чергу зверталася увага на соціальні ролі - на всіх курсах і 4 місце - це розповідь про любов до чогось.

Статева ідентичність в основної маси молоді на всіх курсах позначалась побічно - через закінчення з початку тексту в емоційно-позитивній формі.

Під час опису значна більшість студентів проявила достатньо високий рівень рефлексії на всіх курсах (>15 відповідей). Ці люди з високим рівнем диференційованості ідентичності (9 - 14 показників). Студентів з низьким рівнем рефлексії та диференційованості - по 2 чоловіки на кожному курсі (або ж вони з якихось причин не хотіли видавати інформацію про себе).

При описі помітне на всіх курсах, без виключення, переважання теперішнього часу, що свідчить про активність і свідомість дій молоді. Перспективні показники ідентичності були лише в 6 чоловік 3 курсу. Готовність до сім`ї також проявилась найбільше на 3 курсі - 7 чоловік. Загалом до сімейного життя готові - 4 чоловіки на 1 курсі, 1 чоловік на 2 курсі, 2 чоловіки на 4 курсі (з 50 - 60 чоловік на кожному курсі).

Аналізуючи фізичну ідентичність, помічаємо, що опис своїх фізичних даних обмежувався одним-двома показниками - «висока», «красива» чи одним - двома описом пристрастей в їжі, шкідливих звичок на 1 курсі в 45,9%, на 2 курсі - 24,6%, на 3 курсі - 26,6%, на 4 курсі - 26,7%. Інші студенти взагалі не зверталися до свого фізичного тіла, концентруючи увагу на рисах. Опису фізичного тіла ніхто не приділяв особливу увагу, окрім двох чоловік на 2 курсі й одного на 3 курсі.

В більшості студентів на курсах позитивні ідентифікаційні характеристики переважають над негативними. Людей з емоційно негативним і відчуженим описом мало, та найбільше їх на 1 і 3 курсах (5; 8 чоловік з 60;50).

За шкалою ідентифікаційних характеристик, яка включає 24 показники, що об'єднуються у сім узагальнених показників-компонентів ідентичності отримано результати, що оформлені в таблиці 3.3.3 (приналежність визначалась за найбільшою кількістю відповідей по даній ідентичності).

Таблиця 3.3.3 Шкала аналізу ідентифікаційних характеристик

Компоненти ідентичності	Курс (кількість осіб у %)
	1	2	3	4
1. «Соціальне Я»	8,2	6,6	12,2	11,1
2. «Комунікативне Я»	1,6	11,5	12,2	2,2
3. «Матеріальне Я»	8,2	4,9	10,2	0
4. «Фізичне Я»	0	3,3	2,1	0
5. «Діяльне Я»	31,2	11,5	14,3	17,8
6. «Перспективне Я»	1,66	1,6	12,2	2,2
7. «Рефлексія»	47,6	60,6	34,7	62,3
Самостійний показник (ситуативний стан, проблемна ідентичність)	1,6	0	2,1	4,4

Як бачимо основна увага направлена на персональну ідентичність («рефлексія») на всіх курсах - особові якості, особливості характеру, опис індивідуального стилю поведінки. На другому місці на всіх курсах «діяльне Я» - заняття, діяльність, інтереси, захоплення. А на 2 курсі і «комунікативне Я» - дружба, спілкування. Третє місце займають: на 1 курсі - «соціальне та матеріальне Я» - студент, люблю гроші; на 2 курсі - «матеріальне Я», на 3 курсі - «соціальне, комунікативне, перспективне Я», на 4 курсі - «соціальне Я» - хлопець, дівчина.

Таким чином можемо відмітити, що

студенти 1 курсу вирізняться з поміж інших своєю більш адекватною самооцінкою, хоч одноразовим, але частішим згадуванням про своє фізичне тіло, більшою концентрацією уваги на діяльності;

студенти 2 курсу найбільш урівноважені, витримані, схильні до побудови конструктивних стосунків, вони звертають на риси свого характеру чи не найбільшу увагу, а також в них високо розвинене почуття дружби;

студенти 3 курсу вирізняються своїм максималізмом, неадекватно завищеною самооцінкою, найменш урівноважені, відчужене ставлення до статі, ідентифікаційні характеристики в порівнянні з іншими курсами найбільш розпорошені;

студенти 4 курсу найбільше схильні до змін, ідентифікують в першу чергу риси особистості.

3.4 Особливості самоактуалізації студентів

Особливості властивостей особистості студентів з`ясуємо за методикою діагностики самоактуалізації особистості О.В.Лазукіна в адаптації Н.Ф.Каліной. За цією діагностикою розглянемо шкали: орієнтація в часі, цінності, погляд на природу людини, потреба в пізнанні, креативність (потяг до творчості), автономність, спонтанність, саморозуміння, аутосимпатія, контактність, гнучкість в спілкуванні (див. табл. 3.4).

Таблиця 3.4 Особливості самоактуалізації особистості студентів

Шкали	Курс	Результати у відсотках (кількість осіб у %)
		0 - 29%	30 - 59%	60 - 100%
1 Орієнтування в часі	1	6	43,4	50,6
	2	6	51	43
	3	6	50	44
	4	7,5	55	37,5
2 Цінності	1	1,2	41	57,8
	2	1,6	40	58,4
	3	6	45	49
	4	2,5	47,5	50
3 Погляд на природу людини	1	19,3	66,3	14,4
	2	24	49	27
	3	12	65	23
	4	15	67,5	17,5
4 Потреба в пізнанні	1	1,2	44,8	54
	2	1,6	43	55,4
	3	2	58	40
	4	0	67,5	32,5
5 Креативність	1	2,4	38,6	59
	2	0	57	43
	3	8	49	43
	4	5	65	30
6 Автономність	1	18	48	34
	2	21	44	35
	3	15	65	20
	4	17,5	72,5	10
7 Спонтанність	1	20,5	64	15,5
	2	24	62	14
	3	25	63	12
8 Конфліктність	4	25	70	5
8 Соморозуміння	1	7,2	56,8	36
	2	13	62	25
	3	8	56	36
	4	5	47,5	47,5
9 Аутосимпатія	1	20,5	43,5	36
	2	19	33,4	47,6
	3	29	43	28
	4	2,5	60	37,5
10 Контактність	1	11	54	35
	2	4,8	47,6	47,6
	3	16	58,5	25,5
	4	25	57,5	17,5
11 Гнучкість в спілкуванні	1	6	73,5	20,5
	2	11	54	35
	3	16	63	21
	4	7,5	57,5	35

Результати за шкалою 1 - «орієнтування в часі» показують, що майже вся молодь не занурена в минулі переживання (окрім 6%). Та краще розуміють екзенстиціальну цінність життя «тут і зараз» студенти першого курсу. Вони насолоджуються актуальним моментом трохи більше, ніж інші, що дещо смакують очікувані успіхи.

Аналізуючи результати шкали 2 - «цінностей» помічаємо, що на всіх курсах більша частина студентства отримала від 60 до 100% балів. Це свідчить про поділяння таких цінностей , як добро, істина, справедливість, порядок, краса, простота, легкість без зусиль - цінностей особистості, що самоактуалізується. Відсоток людей, які поділяють вище перелічені цінності частково від 1 курсу до 4 збільшується при зменшенні відсотка попередніх.

За результатами 3 шкали - «погляд на природу людини» можемо зробити наступні висновки: 2/3 студентської молоді 1, 3, та 4 курсів не завжди щирі й довірливі з людьми; на 2 курсі таких студентів менше - 1/2, але четверта частина упереджена в стосунках з людьми й знову ж таки четверта частина мають природну симпатію та довіру до людей (на інших курсах ці відсотки менші).

Спостерігаючи за даними шкали 4 - «потреба в пізнанні» помічаємо, що 1 та 2 курси в більшій мірі відкриті новим враженням, безкорисливо прагнуть нового. Проте із зростанням курсу зростає й переважає відсоток молоді з іншими поглядами - вони оцінюють і порівнюють, не просто цінують те, що є, особливо 4 курс. Пізнання спотворюється бажаннями та потягами, але помітно також, що негативного відношення до пізнання немає.

Творче відношення до життя видно за шкалою 5 - «креативність». Найвище вона на 1 курсі, потім поступово спадає й має середні значення особливо на 4 курсі.

Аналізуючи дані шкали 6 - «автономність» бачимо, що від курсу до курсу зростає частка молоді, що відчувають незалежність і вільність лише на половину, це стосується самопідтримки, зрілості. З курсом відсоток молоді «вільної для» падає, а не зрілої майже не змінюється.

Розглядаючи показники шкали 7 - «спонтанність» помічаємо, що самоактуалізація, як спосіб життя серед курсів вища на 1 курсі й поступово зменшується. Натомість на всіх курсах 2/3 студентства не відчувають повної свободи і легкості без зусилля. На 1 курсі 1/5 частина молоді та 1/4 частина - на інших курсах студентів не впевнені в собі й не довіряють оточуючому світу.

Результати шкали 8 - «саморозуміння» наступні: на 1- 3 курсах трохи більше половини студентів мають психологічний захист, що відділяє особистість частково від власної суттєвості й деякої заміни власних смаків та оцінок зовнішніми соціальними стандартами. Показник сензитивності до своїх бажань найменший на 2 курсі (25%). Потім зростає й сягає майже половини на 4 курсі. Відсоток з низьким балам по шкалі - людей, що орієнтуються на думку оточуючих від 2 по 4 курс спадає, та найбільший на 2 курсі. Згідно результатів можна зробити висновок , ніби найбільше піддаються зовнішньому впливу молодь 2 курсу, а найменше - четвертого.

Позитивну «Я - концепцію» видно за шкалою 9 - «ауто симпатія». На 2 курсі спостерігаємо найбільший показник (47,6%) з поміж усіх курсів задоволених собою людей, а на третьому - найменший (28%). На інших курсах помічаємо середнє задоволення більшості студентства. Найбільший відсоток (аж 29%) тривожності на 3 курсі, а найменший на четвертому (2,5%).

Проаналізуємо дані шкали 10 - «контактності». Ця шкала вимірює товариськість особистості, її здібність до встановлення доброзичливих стосунків з навколишніми. Як бачимо, найбільш контактними виявились студенти 2 курсу, за ними йде 3 курс, потім перший і врешті - четвертий (за сумою відсотків більшої кількості людей у вищих показниках). Найменш товариські на останньому курсі.

За шкалою 11 - «гнучкість в спілкуванні» можемо зробити наступні висновки: в основному на всіх курсах середня здібність до адекватного самовираження в спілкуванні, хоч більше це виражено на 1 курсі; більш орієнтовані на особистісне спілкування на 2 і 4 курсах; найбільше не впевнені в своїй привабливості на 3 курсі (16%).

Отже, студентство всіх курсів має багато спільного: незрілість, відчуття скутості, середнє адекватне самовираження у спілкуванні. Виділились також окремі риси притаманні кожному курсу зокрема:

на 1 курсі - живуть в теперішньому часі, прагнуть нового, творчі;

на 2 курсі - перепади в довірі-недовірі до людей, прагнуть нового, задоволені собою, товариські;

на 3 курсі - падає потреба в пізнанні, зростає тривожність, незадоволеність власно собою;

на 4 курсі - найменше прагнення до пізнання (думка про матеріальне), сильне відчуття скутості, власні бажання переважають над соціально нав'язаними, у людських взаєминах найменш товариські.

3.5 Особливості самовідношення студентів

Для дослідження особливостей самовідношення у молоді студентського віку використали методику МІС Р.С.Пантєлєєва, мета якої - це вивчення самовідношення. Вона дає можливість встановити особливості емоційно-ціннісного компоненту самосвідомості. Проаналізуємо результати дослідження за 9 шкалами: відвертість, самовпевненість, самокерівницство, дзеркальне Я, самоцінність, самоприйняття, самоприв?язаність, конфліктність, самозвинувачення (див. табл. 3.5).

Таблиця 3.5 Особливості емоційно-ціннісного компоненту самосвідомості студентів

Чинники	Шкали	Курс	Стени (кількість осіб у %)
			1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
21,8Самоповага	1 Відвертість	1				5,5	23,6	47,3	14,5	7,3	1,8
		2			3,8	1,9	34,6	34,6	9,6	9,6	5,9
		3	2,1			4,2	20,8	47,9	16,6	6,3	2,1
		4				2,1	37,5	27,1	14,6	8,3	10,4
	2 Самовпевненість	1		1,8	3,6	7,3	16,4	14,5	41,8	5,5	3,6	5,5
		2				7,7	19,2	15,4	46,2	1,9	5,8	3,8
		3	2,1			12,5	39,6	14,6	29,1		2,1
		4				2,1	33,3	27,1	27,1	10,4
	3 Самокерівництво	1	1,8		1,8	16,4	9,1	20	21,8	23,6	5,5
		2		1,9	1,9	17,3	15,4	21,2	17,3	25
		3		4,2	6,2	20,8	10,4	14,6	27,1	12,5	2,1	2,1
		4		2,1	2,1	18,7	14,6	12,5	20,8	25	4,2
	4 Дзеркальне Я	1				16,4	20	34,5	14,5	7,3	7,3
		2		1,9	5,8	21,2	15,4	38,4	9,6	7,7
		3		2,1	2,1	18,7	18,7	50	2,1	4,2	2,1
		4			2,1	16,7	10,4	41,7	20,8	6,2	2,1
Аутосимпатія	5 Самоцінність	1		1,8		3,6	5,5	9,1	32,7	10,9	25,5	10,9
		2				3,8	21,2	17,3	26,9	13,5	7,7	9,6
		3			6,2	6,3	4,2	8,3	39,6	10,4	16,7	8,3
		4				4,1	4,2	4,2	31,2	16,7	16,7	22,9
	6 Самоприйняття	1			5,5	9,1	23,6	16,4	18,2	23,6	3,6
		2		1,9		7,7	38,5	19,2	11,5	11,5	5,9	3,8
		3	2,1		4,2	4,2	25	12,5	31,2	14,5	4,2	2,1
		4			2,1	4,2	29,2	14,6	16,7	18,6	10,4	4,2
	7 Самоприв`язаність	1	1,8	1,8	3,6	10,9	32,7	12,7	29	7,3
		2	3,8	5,9	3,8	3,8	23,1	17,3	42,3
		3			4,2	8,3	27,1	10,4	39,6	10,4
		4			4,2	6,2	27,1	31,2	27,1		4,2
Внутрішня невлаштованість	8 Конфліктність	1	1,8		23,6	14,6	16,4	29.1	9,1	3,6	1,8
		2	3,8		21,2	21,2	26,9	15,4	3,8	5,8	1,9
		3	10,4		14,6	16,7	33,3	20,8		2,1		2,1
		4	2,1	4,2	4,2	20,8	25	31,3	6,2	6,2
	9 Самообвинувачення	1		5,5	12,7	20	12,7	27,3	10,9	10,9
		2	3,8	7,7	15,4	34,6	11,5	19,2	5,8	1,9
		3	2,1	4,2	10,4	33,3	16,7	22,9	6,2	2,1		2,1
		4	2,1	6,2	12,5	31,2	4,2	29,2	10,4	2,1	2,1

Аналізуючи результати за першою шкалою - «внутрішньою чесністю», можна припустити, що більшість студентів усіх чотирьох курсів має середній рівень рефлексії та критичності. Але студенти першого та третього курсів є закритішими, не бажаючи видавати значущу інформацію про себе .

За результатами другої шкали - «самовпевненості» помічаємо, що значний відсоток більш поважаючих себе як самостійну людину студентів на першому та другому курсах. Студенти третього і четвертого курсів менш вольові, енергійні. Більшість студентів по всіх курсах за рівнем самовпевненості знаходяться в інтервалі між 5 та 7 стенами (з 10), що свідчить про достатній рівень самостійності, віру в свої сили.

Аналізуючи результати за третьою шкалою - «самокерівництвом», бачимо, що студенти 1, 2, і 4 курсів достатньо переживають власне «Я», відчувають в більшій мірі обґрунтованість і послідовність своїх внутрішніх спонукань і цілей. На відміну від них студенти 3 курсу схильні відповідальність за власну долю делегувати на інших.

За даними четвертої шкали - «дзеркального Я» спостерігаємо, що значна частина студентів на кожному курсі набрала однаково, - по 6 стенів. Це свідчить про достатнє усвідомлення ними різноманітних уявлень інших про них. Хоча розпорошеність значень на четвертому курсі вказує на існування більшої симпатії до себе, а щодо інших - меншої.

За значеннями п'ятої шкали - «самоцінності» можемо зробити висновок про достатню та високу емоційну оцінку студентами себе, своєї духовності, внутрішнього світу. Можна вважати, що всі зацікавлені у власному Я.

Аналізуючи шосту шкалу - «самоприйняття» помічаємо, що студенти не завжди знаходять згоду з собою (основне значення стенів - 5). Більше себе приймають такими як є студенти 1 і 3 курсів.

За результатами по сьомій шкалі - «самоприв`язаності» помітно, що більша готовність до змін проявляється у студентів 1 курсу, потім - 4, далі - 2 і 3 курсів.

За восьмою шкалою - «внутрішньою конфліктністю» бачимо помірно підвищені значення на всіх курсах, це свідчить про підвищену рефлексію, усвідомлення своїх труднощів, відсутність витіснення. Більше тривожності, пов'язаної з недооцінкою своїх можливостей, знань, проявляється на 1 і 4 курсах.

Аналіз значень дев'ятої шкали - «самозвинувачення» вказує на наявність самозвинувачення на свою адресу в зв'язку з відсутністю симпатії до себе у студентів першого курсу більшу ніж у інших. Хоч основна частина всієї молоді помірно висловлює на свою адресу негативні емоції.

Значення шкал визначили три незалежні чинники:

самоповага, як прояв моральності, успішності, волі , цілеспрямованості, соціального схвалення по сумі значень 1-4 шкал найбільше розвинена у студентів 1 курсу, трохи менше - у студентів 2 курсу і далі - у студентів 3 і 4 курсів;

аутосимпатія, як прояв емоційного відношення до свого Я за сумою значень 5-7 шкал найбільше розвинена у студентів на 3 курсі, далі - 1 курсу, потім - 2, на останньому місці - 4 курсу;

внутрішня невлаштованість, як прояв негативного самовідношення за сумою значень 8 і 9 шкал найбільше розвинена у молоді на 1 курсі, на другому місці - 4 курсу, а потім - у студентів 2 і 3 курсів.

Отже, для студентства є спільним усвідомлення різноманітності уявлення про них з боку інших, вище середньої та висока емоційна оцінка себе - самоцінність. Характерно для кожного курсу в порівнянні з іншими наступне:

1 курс - відкритість, самоповага, самовпевненість, перепади в прийманні-неприйманні себе, тривожність у власний оцінці, самообвинувачення;

2 курс - самовпевненість, самоповага, готовність до змін;

3 курс - відкритість, в меншій мірі брати відповідальність за себе на себе, приймання себе, готовність до змін;

4 курс - більша замкненість, ніж у інших, тривожність з оцінкою себе.

Рівень самоповаги студентів

Для встановлення кількісного рівня самоповаги студентів 1 - 4 курсів використаємо тест Розенберга. Він володіє доброю надійністю та конструктивною валідністю. Показники по опитувальнику пов'язані з депресивним станом, тривожністю, активністю в спілкуванні, лідерством, почуттям між особистої безпеки. Рівень самоповаги визначався як сума балів, отримана піддослідним. Можливі результати відповідей могли попасти в відрізок [0; 40] (див. табл. 3.6).

Таблиця 3.6 Особливості кількісного виразу самоповаги студентів

Курс	Кількість балів (кількість осіб у %)	Мінімальне значення	Максимальне значення	Середнє значення
	1 -10	11 - 20	21 - 30	31 - 40
1	0	0	47,5	52,5	22	39	30,2
2	0	0	25	75	25	40	32,3
3	0	0	38	62	22	38	30,4
4	0	0	22,5	77,5	24	38	32,2

Аналізуючи дані таблиці помічаємо, що більшість студентів кожного курсу мають високий рівень самоповаги, ніхто не має самоповагу менше середнього рівня. Та пропорції між студентами вище середнього рівня й високого рівня самоповаги на різних курсах різні: на першому курсі це співвідношення 9:10; на 2 курсі -3:10; на 3 курсі - 6:10; на 4 курсі - 3:10. Найменші серед мінімальних значень на 1 і 3 курсах, а найбільші на 2курсі. В той же час найбільше серед максимальних значень також на 2 курсі, найменше на 1 курсі.

Вже за попередніми висновками й за середнім значенням бачимо, що рівень самоповаги на 1 і 3 курсах нижчий ніж на 2 і 4. Середні значення балу самоповаги від 1 по 4 курси коливаються. Результати дослідження для наочності подано у вигляді гістограми (рис. 3.6.1).

Рис. 3.6.1. Середні значення кількісного виразу самоповаги на різних курсах

Постає питання: чи дійсно рівень самоповаги на різних курсах змінюється? Для перевірки використаємо Н-критерій Крускала-Уолліса [42]. Використавши алгоритм обчислення за критерієм, перевіримо гіпотезу Н0 - чотири групи досліджуваних не розрізняються в кількісному виразі самоповаги. Розрахунки ранжування проведемо в Excel (див. дод. 8).

Використавши суми рангів, обчислимо статистику Н:

Н = ( (12 / N (N + 1)) * ( ?TіІ / nі)) - 3 (N+1)

де N - загальна кількість досліджуваних;

ni - кількість досліджуваних в і-й вибірці;

Ti - сума рангів в і-й вибірці.

Одержимо Н = - 574,7 (при зрівняних кількостях варіант у вибірках одержимо -470,7). Так як кількість досліджуваних груп 4, то використаємо критерій чІ. Обчислимо кількість ступенів вільності k = c - 1 = 4-1 = 3, де с - кількість досліджуваних груп. За таблицею чІ = 7,815 при р = 0,05 або чІ = 11,345 при р = 0,01. Оскільки Н < чІ, то гіпотеза Н0 приймається - групи не розрізняються.

Отже кількісний вираз самоповаги на всіх курсах однаковий 31 бал із 40 можливих.

Висновки до третього розділу

Для отримання об'єктивних результатів дослідження було паралельно використано ряд взаємодоповнюючих методів та методик. Особливо складно знайти єдину методику для дослідження такої складової самосвідомості людини як самосприймання. Тому у дослідженні зосереджено увагу на таких особливостях студентів, як самооцінка, уявлення про себе, самоактуалізація, самовідношення, самоповага.

Досліджуючи вище згадані аспекти за використаними методиками отримано такі результати:

1. За методикою знаходження кількісного вираження рівня самооцінки (С.А.Будассі) та дослідженням самооцінки в двох варіантах (за Л.Д.Столяренко) встановлено, що самооцінка у всіх студентів завищена, та все ж від 1 по 4 курс продовжує зростати за показниковим законом. Математична модель цього закону має вигляд

y = 0,644 e 0,0568 x.

Ці методики дали також можливість встановити характерний вид діяльності на курсах: для першого курсу характерна поведінкова діяльність, але вони схильні до спілкування і до переживань; для другого курсу характерне спілкування, але є інтерес і до поведінкової діяльності та «світу почуттів»; студенти третього курсу в основному зосереджені на «світі людей»; для четвертого курсу характерна направленість на світ почуттів, та ще є велика частка студентів на цьому курсі в яких не склався характерний вид діяльності (реальні та ідеальні якості не співпадають).

2. За методикою «Хто Я?» (М.Кун, П.Макпартленд; модифікація Т.В.Румянцевої) встановлено, що в більшості студентів на курсах позитивні ідентифікаційні характеристики переважають над негативними.

Основна увага направлена на персональну ідентичність («рефлексія») на всіх курсах - особові якості, особливості характеру, опис індивідуального стилю поведінки. На другому місці на всіх курсах «діяльне Я» - заняття, діяльність, інтереси, захоплення. Третє місце належить «матеріальному Я». Виділено ряд ознак, характерних для кожного курсу:

студенти 1 курсу вирізняться з поміж інших своєю більш адекватною самооцінкою, хоч одноразовим, але частішим згадуванням про своє фізичне тіло, більшою концентрацією уваги на діяльності;

студенти 2 курсу найбільш урівноважені, витримані, схильні до побудови конструктивних стосунків, вони звертають на риси свого характеру чи не найбільшу увагу, а також в них високо розвинене почуття дружби;

студенти 3 курсу вирізняються своїм максималізмом, неадекватно завищеною самооцінкою, найменш урівноважені, відчужене ставлення до статі, ідентифікаційні характеристики в порівнянні з іншими курсами найбільш розпорошені;

студенти 4 курсу найбільше схильні до змін, ідентифікують в першу чергу риси особистості.

3. Методика діагностики самоактуалізації особистості (за О.В.Лазукіним; в адаптації Н.Ф.Каліной) дала можливість встановити, що студентство всіх курсів має багато спільного: незрілість, відчуття скутості, середнє адекватне самовираження у спілкуванні. Виділились також окремі риси притаманні кожному курсу зокрема:

на 1 курсі - живуть в теперішньому часі, прагнуть нового, творчі;

на 2 курсі - перепади в довірі-недовірі до людей, прагнуть нового, задоволені собою, товариські;

на 3 курсі - падає потреба в пізнанні, зростає тривожність, незадоволеність власно собою;

на 4 курсі - найменше прагнення до пізнання (думка про матеріальне), сильне відчуття скутості, власні бажання переважають над соціально нав'язаними, у людських взаєминах найменш товариські.

4. Методика дослідження самовідношення (МІС; Р.С.Пантєлєєва) показала, що для студентства є спільним усвідомлення різноманітності уявлення про них з боку інших, вище середньої та висока емоційна оцінка себе - самоцінність. Характерно для кожного курсу в порівнянні з іншими наступне:

1 курс - відкритість, самоповага, самовпевненість, перепади в прийманні-неприйманні себе, тривожність у власний оцінці, самообвинувачення;

2 курс - самовпевненість, самоповага, готовність до змін;

3 курс - відкритість, в меншій мірі брати відповідальність за себе на себе, приймання себе, готовність до змін;

4 курс - більша замкненість, ніж у інших, тривожність з оцінкою себе.

5. За шкалою самоповаги Розенберга з використанням Н-критерію Крускала-Уолліса встановлено, що кількісний вираз самоповаги на всіх курсах однаковий 31 бал із 40 можливих.

Висновки та рекомендації

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Юнацький вік охоплює період розвитку дитини з 15 до 25 р. Основними новоутвореннями даного вікового періоду є: відкриття „Я", розвиток рефлексії, усвідомлення власної індивідуальності і її властивостей; поява життєвого плану, установка на свідому побудову власного життя, професійне самовизначення. Провідним видом діяльності стає навчально-професійна діяльність. Центральним психічним процесом даного віку є розвиток самосвідомості.

Однією з суттєвих ознак психічного розвитку особистості студента є подальше становлення самосвідомості, що виявляється у диференціації його внутрішньої структури, ускладненні змістового наповнення. Розвиток самосвідомості відбувається за трьома основними напрямками. По-перше, це змістовна диференціація образу “Я”. Окрім того, студенти стають спроможними змістовно та реалістично розгалужувати “Я-реальне” та “Я-ідеальне”. По-друге, суттєво змінюється характер самооцінки. Від загальної синкретичної оцінки себе, значна частина студентів-першокурсників стає здатною до диференційованої самооцінки за окремими параметрами. Але критерії самооцінки усвідомлюються ще погано, і, відповідно, страждає адекватність самооцінки. По-третє, змінюється функціональна роль ціннісних орієнтацій у системі регуляції поведінки та діяльності та їх змістовне наповнення. Ціннісні орієнтації втрачають безпосередньо стимулюючу функцію і набувають значення смислоутворюючого підґрунтя мотивації у різних сферах спілкування та діяльності.

Для вивчення самосприймання застосовуються різноманітні методики. У дослідженні ми зосередили увагу на таких його аспектах, як самооцінка, уявлення про себе, самоактуалізація, самовідношення, самоповага. Для їх діагностики у студентів використовували спостереження та такі методики: методика «Хто Я?» (за М. Кун, П. Макпартленд; модифікація Т.В. Румянцевої); методика знаходження кількісного вираження рівня самооцінки (за С.А. Будассі); методика дослідження самооцінки в двох варіантах (за Л.Д. Столяренко); методика діагностики самоактуалізації особистості (за О.В. Лазукіним; в адаптації Н.Ф. Каліной); методика дослідження самовідношення (МІС; Р.С. Пантєлєєва); шкала самоповаги Розенберга.

3. За результатами проведеного емпіричного дослідження встановлено спільні й відмінні характерні риси молоді різних курсів.

Спільним для більшої частини молоді на всіх курсах є неадекватно висока самооцінка; однаковий рівень самоповаги (31 бал з 40); позитивні ідентифікаційні характеристики; першочергове місце займає персональна ідентичність, друге - «діяльне Я», третє - «матеріальне Я».

Самооцінка з 1 по 4 курс зростає за показниковим законом. Математична модель його має вигляд

y = 0,644 e 0,0568 x.

Виділено ряд ознак, характерних для кожного курсу зокрема:

для 1 курсу властива поведінкова діяльність, вони схильні до спілкування і до переживань; вирізняться з поміж інших своєю більш адекватною самооцінкою, хоч одноразовим, але частішим згадуванням про своє фізичне тіло, більшою концентрацією уваги на діяльності; живуть в теперішньому часі, прагнуть нового, творчі; відзначаються відкритістю, тривожністю у власний оцінці, самообвинуваченням;

для 2 курсу властиве спілкування, але є інтерес і до поведінкової діяльності та «світу почуттів»; вони найбільш урівноважені, витримані, схильні до побудови конструктивних стосунків; помітно перепади в довірі-недовірі до людей, прагнуть нового, задоволені собою.

студенти 3 курсу в основному зосереджені на «світі людей»; вирізняються своїм максималізмом, неадекватно завищеною самооцінкою, найменш урівноважені, у них в більшій мірі ніж у інших відчужене ставлення до; помітне зниження потреби в пізнанні, зростає тривожність, незадоволеність власно собою; характерна відкритість, вони в меншій мірі беруть відповідальність за себе на себе.

для 4 курсу характерна направленість на світ почуттів, вони найбільше схильні до змін; властиве найменше прагнення до пізнання (думка про матеріальне), сильне відчуття скутості, власні бажання переважають над соціально нав'язаними, у людських взаєминах найменш товариські; спостерігається тривожність з оцінкою себе.

Відповідно до зроблених висновків вважаємо доцільними такі рекомендації:

1. Є необхідним впровадження програми із створення умов, сприятливих для розвитку самосвідомості студентів, а також для вияву тих особистостей, у яких вже наявні порушення у розвитку самосвідомості і які потребують спеціальної психокорекційної допомоги з боку психолога. Ефективність використання такої програми безпосередньо залежить від дотримання психологом принципів (системності, комплексності, добровільності, зворотного зв'язку та контрольованості розвиваючого впливу).

2. Позначення своєї фізичної ідентичності має пряме відношення до розширення людиною меж усвідомлюваного внутрішнього світу, оскільки межі між «Я» і «не Я» першопочатково проходять по фізичних межах власного тіла. Саме усвідомлення свого тіла є провідним чинником в системі самоусвідомлення людини. Тому необхідно звернути увагу молоді на власне тіло, а саме формування позитивного ставлення до нього. З цією метою проводити бесіди, психологічні тренінги. Розширення і збагачення «образу Я» в процесі особистісного розвитку тісно пов'язано з рефлексією власних емоційних переживань і тілесних відчуттів.

3. Перспективи дослідження ми вбачаємо: по-перше, у побудові розгорнутої теоретико-експериментальної моделі ґенези самосвідомості у студентському віці, по-друге, у розробці стандартизованого психодіагностичного комплексу для оцінки рівня розвитку самосвідомості і своєчасного виявлення відхилень у нормативному процесі становлення особистості людини; по-третє, у подальшому вдосконаленні форм, методів і прийомів психолого-педагогічного забезпечення процесу розвитку самосвідомості особистостей студентського віку.

Список використаних джерел

Андреев А. Л. Культурное пространство студента // Педагогика. - 2003. - № 10. - С. 55-65.

Астахова В. І. Деякі нові штрихи у соціальному портреті студентства // Проблеми вищої школи. - К., 1993. - Вип. 78. - С. 65-69.

Балабанова Л.М. Категория нормы в психологии студенческого возраста. - Харьков: Консум, 1999. - 254 с.

Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. - М., 1986. - 156 с.

Бех I. Д. Духовні цінності в розвитку особистості // Педагогіка і психологія. - 1997. - №І. - С. 124-129.

Бігун Я.Т. Математичні методи у психології. - Чернівці: Рута, 2006. - 76 с.

Божович Л. И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. - 1979. - №4. - С. 23 - 24.

Вербицкий А. А., Бакшаева Н. А. Проблема трансформации мотивов в контекстном обучении // Вопросы психологии. - 1997. - № 3. - С. 12-22.

Винославська О.В. Психологічні особливості студентської групи // Практична психологія та соціальна робота. - 2005. - №7. - С.65-70.

Винославська О.В. Деякі відмітні риси «Я»- концепції сучасного студентства // Демографічна ситуація в Карпатському регіоні: реальність, проблеми, прогнози на ХХІ століття. Матеріали міжнародної наукової конференції. 15-18 травня 1996. - С.169-176.

Винославська О.В. Мотиви трудової активності й діяльності студентів денної форми навчання // Вісник НТУУ «КПГ: Філософія. Психологія. Педагогіка». - 2001. - №2(2). - С.91-98.

Вичев В. Мораль и социальная психика. Пер. с болгар. Р. Е. Мельникова. - М.: "Прогресс", 1978 . - 357 с.

Диагностика самоактуализации личности (А.В.Лазукин в адаптации Н.Ф.Калина) / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. - М., 2002. C.426-433.

Душоткин А., Уманский Л. Студенческая группа и групповая психология // Студенческая группа. - М.: Молодая гвардія, 1975. - С.14-18.

Ефимов В. М., Милова М. И. Студент 80-х в зеркале социологии // Вопросы общественных наук. - К., 1989. - Вып. 80. - С. 21-27.

Кіпень В. Українське студентство: на що орієнтуємося і що цінуємо? // Управління освітою. - 2001. - № 22. - С. 10.

Клочек Л.В. Інформаційний та мотиваційний компоненти у студентському віці // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди. Психологія. - Харків: ХДПУ, 2003. - Вип.10. - С.76-83.

Клочек Л.В. Онтогенетичний аналіз процесів ідентифікації і відособлення // Психологія. Збірник наукових праць. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, Випуск 17, 2002. - С.74 - 78.

Клочек Л.В. Проблеми ідентифікації і відособлення в психології // Вісник: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова / Укл. П.В.Дмитренко, Л.Л.Макаренко, О.П.Симоненко. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. - Випуск 5. - С.158 -160.

Кон И.С. Психология ранней юности: Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1985. - 255 с.

Крайг Г., Бокум Д. Психология развития. - Питер, 2006. - 940 с.

Круглов Б. С. Роль ценностных ориентации в формировании личности школьника // Психологические особенности формирования личности школьника. - М., 1983. - С. 4 -15.

Крючков А. И., Крючкова Л. М. Мировоззренческий портрет современного украинского студента // Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка. Вісник ЧДПУ. - Чернігів, 2003. - Вип. 20: Серія: Філософські науки. - С. 71-76.

Лисовский В.Т. Образ жизни современного студента. - Л.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. - 297 с.

Люблінська Г.О. Дитяча психологія: Навчальний посібник для студентів пед. інститутів. - К.: Вища школа, 1974. - 354 с.

Методика исследования самоотношения (МИС) / Аладьин А.А., Пергаменщик Л.А., Фурманов И.А. Психодиагностика и психокоррекция в воспитательном процессе. - Мн., 1992.

Монастиршин К.О. Умови та фактори формування самооцінки школярів // Проблеми гуманітарних наук. - Дрогобич: Вимір, 2002. - Вип. 9. - С. 88 - 98.

Монастыршин Е.А. Влияние семьи на отношение школьника к себе // Тезисы межд. межвуз. науч.-практ. конф. студентов и аспирантов, 12-14 апреля 2001г.- Санкт-Петербург, 2001. - С. 237.

Мухина В.С. Возрастная психология: ученик для студ. Вузов. - М.: Издательский центр «Академія», 2004. - 456 с.

Омельченко Ж. О. Формування загальнолюдських цінностей як мети виховання в працях видатних мислителів // Педагогіка і психологія. - 1996. - № 3. - С. 188-193.

Островська К. Труднощі виховання як бар'єри нормативного розвитку особистості // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми девіантоної поведінки: історія, теорія, практика”. К.: Міленіум, 2002. С. 262 265.

Островська К.О. Взаємозалежність самооцінки та ціннісних орієнтацій школярів // Соціальні технології. Актуальні проблеми теорії та практики. - Київ-Запоріжжя-Одеса, 2002. - Вип. 15.- С. 117 - 123.

Панченко Л.Ф. Математические методы в психологии. - Луганск: Альма-Матер, 2005ю - 60 с.

Петрунек В.П., Таран Л.Н. Нелегкий шаг к юности. - М.: Педагогіка, 1984. - 160 с.

Психология юношеского возраста: Проблемы формирования личности. Учебное пособие для студентов пединститутов. - М.: Просвещение, 1979. - 175 с.

Психологія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Ю.Л. Трохимова. - К.: «Либідь», 2001. - 558 с.

Рубинштейн С. Л. Бытие и сознание. О месте психического в общей взаимосвязи явлений материального мира. - М.: Издательство АН СССР, 1957. - 328 с.

Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. - В 2-х т. - М., 1989.

Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2005. - 360 с.

Самарин Ю.А. Психология студенческого возраста и становление специалиста. - Вестник высшей школы. - 1969. - №8. - С.127-130.

Скок М. А. Ціннісні орієнтації особистості сучасного студента // Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка. Вісник ЧДПУ. - Чернігів, 2002. - Вип. 11: Серія: Психологічні науки. - С. 128-132.

Соколов А. В., Щербакова И. О. Ценностные ориентации постсоветского гуманитарного студенчества // Социс. - 2003. - № 1. - С. 115-124.

Сорокина Н. Д. Перемены в образовании и динамика жизненных стратегий студента // СОЦИС. - 2003. - № 10. - С. 55-60.

Социология молодежи / Под ред. проф. Ю. Г. Волкова. - Ростов-н/Д.: Феникс, 2001. - 576 с.

Спиркин А. Г. Сознание и самосознание. - М., 1972. - 345 с.

Столяренко Л.Д. Основы психологии: Практикум. - Ростов н/Д, 2003. - С.479-480.

Студент и его деятельность / Под ред. Г.П. Давидюка и др. - Минск: Изд-во БГУ, 1978. - 89 с.

Суходольский Г.В. Основы математической статистики для психологов. - Санк Петербург, 1998.

Тест Куна. Тест «Кто Я?» (М.Кун, Т.Макпартленд; модификация Т.В.Румянцевой) / Румянцева Т.В. Психологическое консультирование: диагностика отношений в паре - СПб., 2006. С.82-103.

Ушинский К.Д. Соч. - Изд-во АН РСФСР 1948-1950. - Т.8. - С.441-442.

Формирование личности в переходный период от подросткового к юношескому возрасту / Под ред. И. В. Дубровиной. - М., 1983. - 256 с.

Хьел Л., Зиглер Д. Теории личности. - Питер, 2007. - 607 с.

Чеснокова И. И. Проблема самосознания в психологии. - М., 1977.- 156 с.

Чуб К. Ф., Процай Л.П. Навчальний посібник. Математичні методи в психології. - Полтава: ПДПУ імені В.Г. Короленка, 2008. - 88 с.

Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис / Под ред. Толстых А. В. -М., 1996.

Юнг К. Персона. Персона-2 // Психология самосознания. Хрестоматия. Самара: Изд. дом “Бахрах-М”, 2000. С. 534 565.

Юсницкий А. К. Определение характеристик социальной адаптации // Журнал практического психолога. - 1998. - №1. - С.8-10.

Rogers K. Client-centered therapy: Its current practice, implications and theory. L: Constable, 1991. 560 p.

Bjorklund, D. F. the role of immaturity in human development. Psychological Bulletin, 122, P. 153 - 169.

Rosenberg М. Self-Esteem Scale // Measures of Social Psychological Attitudes / Ed.Robinson J.P., Shaver P.R. Ann Arbor: Institute for Social Research, 1972. P. 98-101.

Додатки

Додаток А

Тест Куна. Тест «Хто Я?». (М.Кун, Т.Макпартленд; модифікація Т.В.Румянцевої). Курс Група Прізвище

За 12 хвилин вам необхідно дати як можна більше відповідей на одне питання, що відноситься до вас самих: «Хто Я?». Постарайтесь дати як можна більше відповідей. Кожну нову відповідь починайте з нового рядка. Відповідайте так, як бажаєте; фіксуйте всі відповіді, що приходять вам в голову; в цьому завданні немає правильних і неправильних відповідей. Відповіді заносимо в третю колонку.

1	2	3

Додаток Б

Знаходження кількісного виразу рівня самооцінки (по С.А.Будассі)

Інструкція до тесту

Уважно прочитайте список слів, що характеризують окремі властивості особистості.

Аккуратность	Нежность
Беспечность	Непринужденность
Вдумчивость	Нервозность
Вспыльчивость	Нерешительность
Восприимчивость	Несдержанность
Гордость	Обаяние
Грусть	Обидчивость
Жизнерадостность	Осторожность
Заботливость	Отзывчивость
Завистливость	Педантичность
Застенчивость	Подвижность
Злопамятность	Подозрительность
Искренность	Принципиальность
Изысканность	Поэтичность
Капризность	Презрительность
Легковерие	Радушие
Медлительность	Развязанность
Мнительность	Рассудочность
Мстительность	Решительность
Настойчивость	Самозабвение
Сдержанность	Сострадательность
Стыдливость	Терпеливость
Трусость	Увлекаемость
Упорство	Уступчивос ть
Холодность	Энтузиазм

На основі запропонованого списку заповніть колонку «Якості» вашої анкети, що складатиметься з 10 позитивних, які обов'язково повинні бути у Ідеалу та 10 негативних, які ні в якому випадку не повинні бути у Ідеалу якостей.

Знаходження кількісного виразу рівня самооцінки (по С.А.Будассі). Курс Група Прізвище, ім?я, по батькові

№	Х1	Якості	Х2	d=X1-X2	d2
1	2	3	4	5	6
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
				У d2 =

Заповніть колонку Х1, використовуючи слова з колонки «Якості», записуючи притаманні вам якості, починаючи з найбільш властивої вам в міру спадання до найменш властивої. Під номером 20 повинна стояти та якість, яка вам найменш властива або найбільше не властива. Почерговість позитивних і негативних якостей в даному випадку не враховується. Головне максимально достовірно описати себе.

Після цього заповніть колонку Х2, прикривши папером колонку Х1. В неї впишіть свій Ідеал, поставивши на перше місце в колонці ту якість, яка, на ваш погляд, повинна бути виражена в Ідеалу більше всього, на друге - менш виражену, ніж перша і так далі. Під №20 повинна стояти та якість, якої в Ідеалі практично не повинно бути.

Додаток В

Тест "Самооцінка". Варіант 1 (по Л.Д.Столяренко)

Дано чотири набори слів із їхнім тлумаченням, що характеризують позитивні якості людей. В кожному наборі виберіть ті якості, які найбільше значущі та цінні на вашу думку. Які це якості та скільки їх - кожен вирішує сам.

Уважно прочитайте слова кожного набору та запишіть їх згідно номерів у відповідний набір анкети.

I. Межличностные отношения, общение.

Вежливость - соблюдение правил приличия, учтивость.

Заботливость - мысль или действие, направленные к благополучию людей; попечение, уход.

Искренность - выражение подлинных чувств, правдивость, откровенность.

Коллективизм - способность поддерживать общую работу, общие интересы, коллективное начало.

Отзывчивость - готовность отозваться на чужие нужды.

Радушие - сердечное, ласковое отношение, соединенное с гостеприимством, с готовностью чем-нибудь услужить.

Сочувствие - отзывчивое, участливое отношение к переживаниям, несчастью людей.

Тактичность - чувство меры, создающее умение вести себя в обществе, не задевать достоинства людей.

Терпимость - умение без вражды относиться к чужому мнению, характеру, привычкам,

Чуткость - отзывчивость, сочувствие, способность легко понимать людей.

Доброжелательность - желание добра людям, готовность содействовать их благополучию.

Приветливость - способность выражать чувство личной приязни.

Обаятельность - способность очаровывать, притягивать к себе.

Общительность - способность легко входить в общение.

Обязательность - верность слову, долгу, обещанию.

Ответственность - необходимость, обязанность отвечать за свои поступки и действия.

Откровенность - открытость, доступность для людей.

Справедливость - объективная оценка людей в соответствии с истиной.

Совместимость - умение соединять свои усилия с активностью других при решении общих задач.

Требовательность - строгость, ожидание от людей выполнения своих обязанностей, долга.

II. Поведение

Активность - проявление заинтересованного отношения к окружающему миру и самому себе, к делам коллектива, энергичные поступки и действия.

Гордость - чувство собственного достоинства.

Добродушие - мягкость характера, расположение к людям.

Порядочность - честность, неспособность совершать подлые и антиобщественные поступки.

Смелость - способность принимать и осуществлять свои решения без страха.

Твердость - умение настоять на своем, не поддаваться давлению, непоколебимость, устойчивость.

Уверенность - вера в правильность поступков, отсутствие колебаний, сомнений.

Честность - прямота, искренность в отношениях и поступках.

Энергичность - решительность, активность поступков и действий.

Энтузиазм - сильное воодушевление, душевный подъем.

Добросовестность - честное выполнение своих обязанностей.

Инициативность - стремление к новым формам деятельности.

Интеллигентность - высокая культура, образованность, эрудиция.

Настойчивость - упорство в достижении целей.

Решительность - непреклонность, твердость в поступках, способность быстро принимать решения, преодолевая внутренние колебания.

Принципиальность - умение придерживаться твердых принципов, убеждений, взглядов на вещи и события.

Самокритичность - стремление оценивать свое поведение, умение вскрывать свои ошибки и недостатки.

Самостоятельность - способность осуществлять действия без чужой помощи, своими силами.

Уравновешенность - ровный, спокойный характер, поведение.

Целеустремленность - наличие ясной цели, стремление ее достичь.

III. Деятельность

Вдумчивость - глубокое проникновение в суть дела.

Деловитость - знание дела, предприимчивость, толковость.

Мастерство - высокое искусство в какой-либо области.

Понятливость - умение понять смысл, сообразительность.

Скорость - стремительность поступков и действий, быстрота.

Собранность - сосредоточенность, подтянутость.

Точность - умение действовать, как задано, в соответствии с образцом.

Трудолюбие - любовь к труду, общественно полезной деятельности, требующей напряжения.

Увлеченность - умение целиком отдаваться какому-либо делу.

Усидчивость - усердие в том, что требует длительного времени и терпения.

Аккуратность- соблюдение во всем порядка, тщательность работы, исполнительность.

Внимательность - сосредоточенность на выполняемой деятельности.

Дальновидность - прозорливость, способность предвидеть последствия, прогнозировать будущее.

Дисциплинированность - привычка к дисциплине, сознание долга перед обществом.

Исполнительность - старательность, хорошее исполнение заданий.

Любознательность - пытливость ума, склонность к приобретению новых знаний.

Находчивость - способность быстро находить выход из затруднительных положений.

Последовательность - умение выполнять задания, действия в строгом порядке, логически стройно.

Работоспособность - способность много и продуктивно работать.

Скрупулезность - точность до мелочей, особая тщательность.

IV. Переживания, чувства

Бодрость - ощущение полноты сил, деятельности, энергии.

Бесстрашие - отсутствие страха, храбрость.

Веселость - беззаботно-радостное состояние.

Душевность - искреннее дружелюбие, расположенность к людям.

Милосердие - готовность помочь, простить из сострадания, человеколюбия.

Нежность - проявление любви, ласки.

Свободолюбие - любовь и стремление к свободе, независимости.

Сердечность - задушевность, искренность в отношениях.

Страстность - способность целиком отдаваться увлечению.

Стыдливость - способность испытывать чувство стыда.

Взволнованность - мера переживания, душевное беспокойство.

Восторженность - большой подъем чувств, восторг, восхищение.

Жалостливость - склонность к чувству жалости, состраданию.

Жизнерадостность - постоянство чувства радости, отсутствие уныния.

Любвеобильность - способность сильно и многих любить.

Оптимистичность - жизнерадостное мироощущение, вера в успех.

Сдержанность - способность удержать себя от проявления чувств.

Удовлетворенность - ощущение удовольствия от исполнения желаний.

Хладнокровность - способность сохранять спокойствие и выдержку.

Чувствительность - легкость возникновения переживаний, чувств, повышенная восприимчивость к воздействиям извне.

Тест "Самооцінка". Варіант 1 (по Л.Д.Столяренко)

Курс	Група	Прізвище, ім?я, по батькові
		І					ІІ
		ІІІ					ІV

Додаток Г

Тест "Самооцінка". Варіант 2 (по Л.Д.Столяренко)

Курс	Група	Прізвище, ім?я, по батькові
	Якість	Ідеал	Я	d=Ідеал-Я	d^2
1	2	3	4	5	6
	аккуратность
	доброта
	жизнерадостность
	настойчивость
	ум
	правдивость
	принципиальность
	сомостоятельность
	скромность
	общительность
	гордость
	добросовестность
	равнодушие
	лень
	зазнайство
	трусость
	жадность
	подозрительность
	эгоизм
	нахальство
				Уd^2

Додаток Д

Тестовий матеріал до діагностики самоактуалізації особистості (А.В.Лазукіна в адаптації Н.Ф.Каліної)

1. а) Придет время, когда я заживу по-настоящему, не так, как сейчас.	б) Я уверен, что живу по-настоящему уже сейчас.
2. а) Я очень увлечен своим профессиональным делом.	б) Не могу сказать, что мне нравится моя работа и то, чем я занимаюсь.
3. а) Если незнакомый человек окажет мне услугу, я чувствую себя ему обязанным.	б) Принимая услугу незнакомого человека, я не чувствую себя обязанным ему.
4. а) Мне бывает трудно разобраться в своих чувствах.	б) Я всегда могу разобраться в собственных чувствах.
5. а) Я часто задумываюсь над тем, правильно ли я вел себя в той или иной ситуации.	б) Я редко задумываюсь над тем, насколько правильно мое поведение.
6. а) Я внутренне смущаюсь, когда мне говорят комплименты.	б) Я редко смущаюсь, когда мне говорят комплименты.
7. а) Способность к творчеству - природное свойство человека.	б) Далеко не все люди одарены способностью к творчеству.
8. а) У меня не всегда хватает времени на то, чтобы следить за новостями литературы и искусства.	б) Я прилагаю силы, стараясь следить за новостями литературы и искусства.
9. а) Я часто принимаю рискованные решения.	б) Мне трудно принимать рискованные решения.
10. а) Иногда я могу дать собеседнику понять, что он кажется мне глупым и неинтересным.	б) Я считаю недопустимым дать понять человеку, что он мне кажется глупым и неинтересным.
11. а) Я люблю оставлять приятное "на потом".	б) Я не оставляю приятное "на потом".
12. а) Я считаю невежливым прерывать разговор, если он интересен только моему собеседнику.	б) Я могу быстро и непринужденно прервать разговор, интересный только одной стороне.
13. а) Я стремлюсь к достижению внутренней гармонии.	б) Состояние внутренней гармонии, скорее всего, недостижимо.
14. а) Не могу сказать, что я себе нравлюсь.	б) Я себе нравлюсь.
15. а) Я думаю, что большинству людей можно доверять.	б) Думаю, что без крайней необходимости людям доверять не стоит.
16. а) Плохо оплачиваемая работа не может приносить удовлетворения.	б) Интересное, творческое содержание работы - само по себе награда.
17. а) Довольно часто мне бывает скучно.	б) Мне никогда не бывает скучно.
18. а) Я не стану отступать от своих принципов даже ради полезных дел, которые могли бы рассчитывать на людскую благодарность.	б) Я бы предпочел отступить от своих принципов ради дел, за которые люди были бы мне благодарны.
19. а) Иногда мне трудно быть искренним.	б) Мне всегда удается быть искренним.
20. а) Когда я нравлюсь себе, мне кажется, что я нравлюсь и окружающим.	б) Даже когда я себе нравлюсь, я понимаю, что есть люди, которым я неприятен.
21. а) Я доверяю своим внезапно возникшим желаниям.	б) Свои внезапные желания я всегда стараюсь обдумать.
22. а) Я должен добиваться совершенства во всем, что я делаю.	б) Я не слишком расстраиваюсь, если мне это не удается.
23. а) Эгоизм - естественное свойство любого человека.	б) Большинству людей эгоизм не свойственен.

Подобные документы

• Психологічні особливості самосприймання студентської молоді

  Самосприймання студентів як психологічна проблема; вплив соціальних факторів на формування самосвідомості молоді, її складові і діагностика: характеристика і специфіка розвитку особистості студентського віку; аналіз і оцінка результатів дослідження.
  
  курсовая работа [100,8 K], добавлен 13.01.2011
  

• Психологічні особливості самооцінки та рівня домагань молодшого школяра (підлітка)

  Сутність дослідження рівня домагань у сучасній психології. Самооцінка. Механізми формування самооцінки в молодшому підлітковому віці. Характеристика основних методик психологічної діагностики рівня домагань та його зв'язку з самооцінкою особистості.
  
  курсовая работа [162,7 K], добавлен 04.02.2015
  

• Особливості самооцінки в юнацькому віці

  Проблема самооцінки та її розвитку у психології. Психологічний аспект вивчення самооцінки як наукового феномену. Дослідження особливостей структури самооцінки в учнів старшого шкільного віку. Особливості адекватності самооцінки у курсантів-студентів.
  
  курсовая работа [347,7 K], добавлен 10.01.2016
  

• Психологічні особливості розвитку особистості майбутнього фахівця

  Актуальність проблеми виховання майбутнього фахівця з вищою освітою. Мета, завдання та зміст виховання студентської молоді. Особливості розвитку моральної свідомості студентів. Специфіка психологічних механізмів, критерії та етапи формування особистості.
  
  контрольная работа [25,2 K], добавлен 16.05.2011
  

• Психологічні умови розвитку самоповаги у дошкільників

  Дослідження процесу становлення самоповаги старших дошкільників як інтегрованої та узагальненої характеристики особистості. Вивчення психологічних закономірностей та умов ефективного розвитку самоповаги у дітей 4-6 років. Опис рівнів розвитку самоповаги.
  
  автореферат [40,9 K], добавлен 20.03.2014
  

• Дослідження рівня самооцінки учнів

  Проблема самооцінки у вітчизняній і зарубіжній психології. "Я-концепція" особистості - психологічна категорія. Фактори формування самооцінки дітей молодшого шкільного віку. Діагностика самооцінки молодших школярів. Рекомендації вчителю по роботі з дітьми.
  
  курсовая работа [124,1 K], добавлен 20.02.2011
  

• Самооцінка і її роль в розвитку особистості

  Самооцiнка як компонент самосвiдомостi, що мiстить поряд зi знанням про себе власну оцiнку своїх здiбностей, моральних якостей i вчинків. Визначення системи методик в діагностиці рівня самооцінки студентів-психологів. Самооцінка в розвитку особистості.
  
  дипломная работа [216,7 K], добавлен 09.07.2011
  

• Психологічні принципи та методи діагностики самосвідомості

  Сутність проблеми вивчення самосвідомості особистості, розкриття особливостей структури та її функціонування. Методики дослідження і психологічної діагностики особливостей самосвідомості, систематизація основних понять, статистичний аналіз результатів.
  
  курсовая работа [56,3 K], добавлен 08.12.2010
  

• Психологічні особливості формування етнічної толерантності у студентської молоді

  Теоретичний аналіз проблеми толерантності та етнічної толерантності особистості. Психологічні особливості та засоби формування етнічної толерантності у студентів. Розробка методичного інструментарію вимірювання толерантності як багаторівневого феномену.
  
  курсовая работа [826,0 K], добавлен 04.02.2015
  

• Вікові особливості розвитку особистості

  Вікові особливості психічного та фізичного розвитку особистості. Періодизація дитинства та підліткового етапу в житті людини. Індивідуальні особливості учнів. Особливості фізіології онтогенезу та психологічні процеси, що супроводжують дорослішання.
  
  лекция [83,4 K], добавлен 29.12.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам