Психогенний фактор виникнення соматичних розладів у підлітків



Діаграма № 3.2.3

Результати дослідження за методикою «Шкала явної тривоги CMAS» (L;/ Тейлора, адаптація А.М Прихожан ) на етапі констатуючого експерименту у експериментальній групі

Діаграма № 3.2.4

Процентне відношення

У контрольній та експериментальній групах за методикою «Оцінка нервово-психічної напруги» (Т.А. Немчін)



Таблиця № 3.2. 3

Рівень	Високий	Середній	Низький
Контрольна група	35%	50%	15%
Експериментальна група	30%	50%	20%

Результати дослідження за методикою «Оцінка нервово-психічного напруження» (Т.А. Немчін) на етапі констатуючого експерименту у контрольній групі

Діаграма № 3.2.5

Результати дослідження за методикою «Оцінка нервово-психічної напруги» (Т.Ф. Немчін) на етапі констатуючого експерименту у експериментальній групі



Діаграма № 3.2.6

3.2.2. ФОРМУЮЧИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ

Формуючий експеримент ми проводили у експериментальній групі. Для початку ми провели бесіду з усіма школярами для налаштовування довіри, потім був проведеній психологічний тренінг в який входили таки розвиваюче-коректуючі ігри :

«Бійка» (Чистякова М.І.))

Це релаксаційна гра, яка допомога розслабити підліткам усі м'язи та знати стресову напругу.

До цієї гри усі діти спочатку віднеслися з деякою обережністю та довго не могли зуредитися. Але згодом дітям сподобалася гра, а деякі хлопці навіть зізналися, що роблять цю вправу, коли у класі зростає напруга та ось-ось може початися справжня бійка.

«Повітряна кулька» (Чистякова М.І.)

Це вправа нормалізує дихання, розслабляє та зусерджує.

На початку гри діти тривалий час сміялися та не могли виконати просту вправу. Коли вправа була зроблена вже 3 рази, дітям вона дуже сподобалася та вони просили зробити її ще декілька разів.

«Фотосесія» (Лютова О., Моніна Г.)

Гра «фотосесія» з самого початку сподобалася дітям, вона дуже підіймала їм настрій та допомагала позбутися скованості та невпевненості. Усі активно приймали участь, особливо дівчата. Діти просили пограти в цю гру кожен раз, коли я до них приходила.

«Лист» (Наєнко Н.І.)

На початку гри діти були сковані, проявляли деяку недовіру. Підлітки боялися, що їхні листи буде хтось читати окрім них, ховали їх друг від друга та від мене. Але коли вони зрозуміли всю суть цієї вправи, то сприйняли її з великим ентузіазмом.

«Візьміть себе у руки» (Хасай Алієв)

Спочатку діти були незібрані, балувалися та бігали по класу. Їх було важко заспокоїти та вмовити виконати цю вправу. Але потроху діти заспокоїлися та виконали усі умови вправи з задоволенням.

«Швидкі відповіді» (Наєнко Н.І.)

Ця гра призвела справжній фурор серед підлітків. Діти продемонстрували гарну фантазію та на задані питання відповідали дуже несподівано. Грали з задоволенням навіть сором'язливі діти, тому що в них випал справжній шанс проявити себе.

«Корабель і вітер» (Чистякова М.І.)

До цієї гри діти були підготовлені, бо ми виконували з ними вже подібну вправу. Перед грою підлітки заспокоїлися та виконували все зі старанням.

«Корона» (Чистякова М.І.)

На початку вправи діти навіть і не здогадувалися, що вони будуть робити далі. А коли вони виконали завдання, то почали посміхатися та хизуватися один перед іншим, уявляючи, що у них на голові корона. У всіх учасників тренінгу помітно піднявся настрій та вони сталі більш впевненими у собі.

3.2.3. КОНТРОЛЬНИЙ ЗРІЗ

Проводимо контрольний зріз для перевірки ефективності формуючого експерименту. Для цього ми продіагностували експериментальну та контрольну групи за допомогою тих самих методик, які ми застосували у констатуючому експерименті.

Процентне відношення

Контрольний зріз у контрольній та експериментальній групі за методикою «Діагностика стресовідчуття» (Фетіскін Н.П.) після формуючого експерименту, що був проведений лише у експериментальній групі

Таблиця № 3.2.4

Рівень	Високий	Середній	Низький
Контрольна група	10%	75%	15%
Експериментальна група	5%	70%	25%

Результати дослідження за методикою «Діагностика стресовідчуття» (Фетіскін Н.П.) на етапі контрольного зрізу у контрольній групі

Діаграма № 3.2.7

Результати дослідження за методикою «Діагностика стресовідчуття» (Фетіскін Н.П.) на етапі контрольного зрізу у експериментальній групі після формуючого експерименту

Діаграма № 3.2.8

Процентне відношення

Контрольній зріз у контрольній та експериментальній групі за методикою «Шкала явної тривоги CMAS» (Дж.Тейлор, адаптація А.М.Прихожан) після формуючого експерименту, що був проведений лише у експериментальній групі

Таблиця № 3.2.5

Рівень	Високий	Середній	Низький
Контрольна група	40%	30%	30%
Експериментальна група	20%	40%	40%

Результати дослідження за методикою «Шкала явної тривоги CMAS» (Дж.Тейлор, адаптація А.М.Прихожан) на етапі контрольного зрізу у контрольній групі



Діаграма № 3.2.9

Результати дослідження за методикою «Шкала явної тривоги CMAS» (Дж.Тейлор, адаптація А.М.Прихожан) на етапі контрольного зрізу у експериментальній групі після формуючого експерименту

Діаграма № 3.2.10

Процентне відношення

Контрольній зріз у контрольній та експериментальній групі за методикою «Оцінка нервово психічної напруги» (Т.А.Немчін) після формуючого експерименту, що був проведений лише у експериментальній групі



Таблиця № 3.2.6

Рівень	Високий	Середній	Низький
Контрольна група	30%	45%	25%
Експериментальна група	15%	40%	45%

Результати дослідження за методикою «Оцінка нервово-психічної напруги» (Т.А.Немчін) на етапі контрольного зрізу у контрольній групі

Діаграма № 3.2.11

Результати дослідження за методикою «Оцінка нервово-психічної напруги» (Т.А.Немчін) на етапі контрольного зрізу у експериментальній групі після формуючого експерименту

Діаграма № 3.2.12



3.3 АНАЛІЗ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ

Аналізуючи проведене нами дослідження й опираючись на результати, отримані нами на етапі контрольного зрізу, ми можемо констатувати, що рівень психогенних факторів, до яких застосовувалася корекційно-розвиваюча програма, значно зменшився.

Для того, щоб установити наскільки вплинула корекційно-розвиваюча робота на зменшення рівня психогенних факторів у підлітків експериментальної групи, ми застосуємо метод математичної статистики, а саме коефіцієнт Пірсона.

У нашому дослідженні коефіцієнт Пірсона буде використатися для розрахунків однорідності експериментальної та контрольної групи, у цьому випадку перевіряється гіпотеза Н₀ про відсутність розходжень між двома емпіричними розподілами.

Коефіцієнт Пірсона розраховується так, що при повному збігу двох експериментальних розподілів величина r _xy= 1, і чим більше розбіжність між розподілами, тим менше величина емпіричного значення r _xy.

Розрахункова формула критерію коефіцієнта Пірсона порівняння двох емпіричних розподілів залежно від виду представлених даних може мати такий вигляд:

де х - значення, першого розподілу вибірки,

y - значення, другого розподілу вибірки,

n - кількість випробуваних.

Проведемо розрахунок r _xy за результатами рівня психогенних факторів у підлітків на етапі констатуючого зрізу у контрольній групі й результатами на етапі контрольного експерименту у експериментальній групі.

Зробимо розрахунок коефіцієнта Пірсона, по підготовленим ними даним, представ ленним у таблиці № 3.3.1 , використовуючи формулу.

Таблиця № 3.3.1

№ п/п	Х	Y	Х*Y	Х2	Y2
	Середні результати рівня психогенних факторів контрольної групи на етапі контрольного зрізу	Середні результати рівня психогенних факторів експериментальної групи на етапі контрольного зрізу
1	39	24	936	1521	576
2	38	38	1444	1444	1444
3	38	25	950	1444	625
4	28	15	420	784	225
5	41	39	1599	1681	1521
6	37	37	1369	1369	1369
7	38	38	1444	1444	1444
8	43	32	1376	1849	1024
9	38	25	950	1444	625
10	39	38	1482	1521	1444
11	18	18	324	324	324
12	34	32	1088	1156	1024
13	37	27	864	1024	729
14	42	34	1428	1764	1156
15	37	37	1369	1369	1369
16	30	17	510	900	289
17	45	20	900	2025	400
18	35	14	490	1225	196
19	36	20	720	1296	400
20	37	32	1184	1369	1369
Сума	730	318	117660	532900	101124

Підставляючи наші данні у формулу, отримуємо такій результат:

Висновки до третього розділу

У нашому експерименті коефіцієнт Пірсона дорівнює -0,2945. Отже, порівнювані середні значення рівня психогенних факторів у підлітків в контрольній групі на етапі констатуючого експерименту і експериментальної групи на етапі контрольного експерименту, статистично вірогідно розрізняються. Це говорить про те, що корекційно-розвиваючі вправи, спрямовані на зменшення рівня психогенних факторів, ефективні. Отже, корекційно-розвивюча робота, що проведена з підлітками експериментальної групи й спрямована на зниження тривожності, стресу та нервово-психічної напруги ефективна.

Таким чином, була встановлена наявність статистично достовірних розходжень між середніми значеннями, що належать до двох сукупностей даних без корекційної роботи й після корекційно-розвиваючої роботи. Так як вони дійсно вірогідно розрізняються.



Висновки

На основі проведеного нами експерименту можна зробити такі висновки:

1. У цій роботі ми розглянули актуальну проблему взаємозв'язку несприятливих психогенних факторів та соматичного стану підлітків. Актуальність проблеми викликана потребою психологів та викладачів у досконалих методах психолого-педагогічного впливу на особистість підлітка з метою зменшення психогенних факторів, наслідком яких являються соматичні захворювання.

2. Вибранні нами методики дослідження психогенних факторів валідні та зручні у використанні в умовах школи.

3. На етапі констатуючого експерименту були проведені діагностичні методики з контрольною та експериментальною групами. Рівень досліджених нами психогенних факторів у більшості випадків на високому та середньому рівні, що несприятливо впливає на фізичне здоров'я підлітків

4. Формуючий експеримент, у задачі якого входило складання корекційно-розвиваючої програми, спрямованої на зниження рівня несприятливих психогенних факторів у підлітків , був проведений в умовах, спеціально змодельованих колективних занять, що також входило в задачі даного етапу експериментальної роботи. На протязі формуючого експерименту були помітні позитивні зміни показників психосоматичного стану підлітків. Контрольний зріз, аналіз якого був зроблений через математичну статистику, дозволив простежити динаміку зниження рівня досліджених нами психогенних факторів в експериментальній групі. На даному етапі підтвердилася ефективність пропонованої складеної корекційно-розвиваючої програми, тобто корекційно-розвиваюча робота, спрямована на зниження рівня стресу, тривожності та нервово-психічної напруги, сприяла покращенню психосоматичного стану підлітків.

5. Виконане експериментальне дослідження має виражену загальну практичну (прикладну) спрямованість. Розроблені в програмі принципи зниження несприятливих психогенних факторів можуть бути використані в масовій практиці роботи зі школярами. Дана програма не являє собою єдиний закінчений варіант, вона може бути розширеною. Таким чином, отримані дані є основою для подальших досліджень по даній проблемі, у тому числі переконують, що застосування цілеспрямованих корекційно-розвиваючих занять реально впливають на зниження несприятливих психогенних факторів. Покращення психосоматичного стану підлітків повинно носити не вузько функціональний, а загальний, індивідуально-орієнтований характер.

Рекомендації

Профілактика неврозів у дітей і підлітків перш за все заснована на психогігієнічних заходах, направлених на нормалізацію внутрісімейних стосунків і корекцію неправильного виховання. Враховуючи важливу роль в етіології неврозів особливостей характеру дитяти, доцільні виховні заходи щодо психічного гартування дітей з тормозящіми і тривожно-недовірливими рисами характеру, а також з невропатичними станами .

До таких заходів відносяться формування активності, ініціативи, вчення подоланню труднощів, дезактуалізація лякаючих обставин (темнота, розлука з батьками, зустріч з незнайомими людьми, з тваринами і тому подібне) [45].

Важливу роль грає виховання в колективі з певною індивідуалізацією підходу, підбором товарищів певного складу характеру. Певна профілактична роль належить також заходам по зміцненню фізичного здоров'я, перш за все заняттям фізкультурою і спортом. Чимала роль належить психогігієні розумової праці школярів, запобіганню їх інтелектуальним і інформаційним перевантаженням [26].

Для профілактики неврозів в першу чергу повинно бути усунено все, що заважає нормальному формуванню вищої нервової діяльності [20].

Профілактика неврозів у підлітків, окрім загального оздоровлення режиму, полягає в тому, щоб навчити підлітка уникати дії тих психогенних чинників, відносно яких при його типовій акцентуації характеру уразливість найбільш висока [24].

Батьки повинні завжди пам'ятати основні правила виховання підлітків, щоб оберегти їх від негативних психогенних факторів які сприяють виникненню різноманітних психосоматичних розладів у тому числі і неврозів:

1. Дитина повинна постійно відчувати вашу віру в неї, особливо в неблагополучні для неї періоди.

2. Не судіть підлітка, якщо його погляди і цінності розходяться з вашими.

3. Уникайте допитів, підтримуйте довірчі стосунки з підлітком.

4. Не нав'язуйте своєї думки, домовляйтеся з підлітком.

5. Що б не робило ваше дитя, намагайтеся зрозуміти причину та викоренити її.

6. Контроль за підлітком повинен бути ненав'язливим. Не робить заборонений плід солодким.

7. Цінуєте їх відвертість, щиро цікавтеся проблемами.

8. Говоріть на рівних, тон наказу спрацює не на вашу користь. Дайте зрозуміти, що ви розумієте їх.

9. Неможна жартувати над ними, висміювати відчуття, зменшуючи їх значення. Постарайтеся віднестися до ваших дітей з повагою, пам'ятаєте про їх ранимість і уразливість.

10. Не дратуйтеся і не проявляйте агресивності, будьте спокійні, стримані. Пам'ятаєте, що ваша грубість викличе їх у відповідь реакцію.

11. Не говоріть про об'єкт захоплення вашого дитяти зверхнім, образливим тоном, тим самим ви принизите його самого.

12. Дозвольте підліткові самостійно розібратися в об'єкті своєї прихильності, і якщо у нього настане розчарування в своїх відчуттях, хай воно виходить не від вас, а від нього самого. Він відчує, що здатний самостійно знатися на ситуації і приймати рішення.

13. Особистий приклад батьків: здатність подати хороший приклад для наслідування; слідувати тим же принципам, яким учать дітей. Оскільки процес ідентифікації у підлітків частково протікає в сім'ї, ті з них, хто гордиться своїми батьками, як правило, відчувають себе досить комфортний на навколишньому світ.

14. Стосунки між подружжям в сім'ї (що навіть колишнім) не повинні відбиватися на психічному здоров'ї дитяти.

15. Менше зауважень і дратівливих інтонацій, більше прийомів, спонукаючих до самоаналізу і самооцінки [29].

Рекомендації педагогам:

1. Стимулювання самопізнання учнем своїх позитивних меж, постійна увага до позитивних вчинків учнів

2. Прояв довіри до учнів

3. Формування у підлітків віри в свої сили і в можливість досягнення поставленої мети

4. Оптимістична стратегія у визначенні виховних і коректувальних завдань

5. Облік інтересів підлітків, їх індивідуальних особливостей, смаків, переваг, на основі цього пробудження нових інтересів

6. Переважання позитивних оцінок в аналізі поведінки учня;

прояв в спілкуванні з підлітком шанобливого відношення до нього

7. Залучення педагогом учнів до добра

8. Захист педагогом інтересів підлітка і надання допомоги йому у вирішенні його актуальних проблем;

9. Постійний пошук педагогом варіантів вирішення виховних і коректувальних завдань, які принесуть користь кожному підліткові;

10. Формування педагогами в класі гуманістичних стосунків, не допускати приниження підлітків [7].



Список використаної літератури:

1. Аванесов В.С. Тесты в социологическом исследовании. М.: Наука, 1999.

2. Александров А.А. Современная психотерапия. - СПб., 1997.

3. Антропов Ю.Ф., Шевченко Ю.С. Психосоматические расстройства и патологичесикие привычные действия у детей и подростков. -М., НГМА, 2000.

4. Березин Ф. Б. Психологическая и психофизиологическая адаптация человека. - С-Пб., 1988.

5. Брушлинский А.В. Деятельность подростка. М., 2000.

6. Брязгунов И.П. Между здоровьем и болезнью. -М., 1995

7. Возрастная и педагогическая психология /Под ред. М.В. Гамезо, М.В. Мтюхиной, Т.С. Михальчик. М., 1998.

8. Гарбузов В. И., Захаров А. И., Исаев Д. Н. Неврозы у детей и их лечение.- С-Пб., 1997.

9. Губачев Ю. М., Стабровский Е. М. Клинико-физиологические основы психосоматических соотношений.- С-Пб., 1999.

10. Данилов Е.Е. Практикум по возрастной и педагогической психологии. М., 1998.

11. Завилянская Л.И. Психотерапия неврозоподобных состояний. - Киев, 1987.

12. Захаров А. И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка.- М., 1996.

13. Иогихес М. И. Неврозы в детском возрасте.- М.,2000.

14. Исследования механизмов и эффективности психотерапии при нервно-психических заболеваниях. - С-Пб., 1982.

15. Каменецкий Д.А. Неврозология и психотерапия. -М.: Гелиос АРВ, 2001

16. Каплан Г.И., Сэдок Б.Дж. Клиническая психиатрия. М.: Медицина, 2002.

17. Карвасарский Б. Д. Неврозы.- М., 1980.

18. Карвасарский Б. Д. Медицинская психология.- Л., 1982.

19. Карвасарский Б. Д. Психотерапия.- Л., 1985.

20. Карсон Р., Батчер Дж., Минека С. Анормальная психология. СПб.: Питер, 2005

21. Ковалев В. В. Психиатрия детского возраста.- М., 2001.

22. Ковалев В. В. Семиотика и диагностика психических заболеваний у детей и подростков.- М., 2005.

23. Клиническая психология / Под ред. М. Перре, У. Бауманна. СПб.: Питер, 2002

24. Левин В. Нестандартный ребенок. М., 2002.

25. Леонова А.Б., Кузнецова А.С. Психопрофилактика неблагоприятных функциональных состояний человека. - М., 1987.

26. Либих С.С. Коллективная психотерапия неврозов. - Л., 1974.

27. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков.- Л., 1993.

28. Личко А. Е. Подростковая психиатрия.-Л., 1995.

29. Лютовая Е, Монина Г. "Шпаргалка для взрослых", - С-Пб, 2009

30. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. - М., 1998.

31. Менделевич В.Д. Неврозология и психосоматическая медицина. -М., Медпресс-информ, 2002

32. Михайлова Н.А., Федоров А.П., Эйдемиллер Э.Г. Основы клинической и психологической диагностики неврозов в связи с задачами психотерапии. - Л., 1986.

33. Мягер В. К. Диэнцефальные нарушения и неврозы.- Л., 2006.

34. Мясищев В. Н. Личность и неврозы.- Л., 2000.

35. Наенко Н.И.Психическая напряженность. -М., 1976.

36. Немов Р.С. Психология. Т.2. М.,1998.

37. Немчин Т. А. Состояния нервно-психического напряжения.- Л., 2003.

38. Паренс Г. Агрессия наших детей. М., 1997.

39. Пезешкиан Н. Психосоматика и позитивная психотерапия. - М., 1996.

40. Пивоварова Г. Н. Затяжные реактивные состояния у детей и подростков.- М., 1992.

41. Практическая психодиагностика. Методика и тесты /Под ред. Д.Я. Райгородского. Самара, 2000.

42. Психиатрия. Психосоматика. Психотерапия. / Ред.-сост.: К. П. Кискер, Г. Фрайбергер, Г. К. Розе, Э. Вульф. - М., 1999.

43. Психологический словарь /Под ред. В.В. Давыдова, А.В. Запорожца, Б.Ф. Ломова и др. - М., 1993.

44. Руководство по психотерапии/Под ред. В. Е. Рожнова.- М., 1974.

45. Рычкова Н.А. Поведение: Расстройства у подростков: диагностика, коррекция и психопрофилактика. М., 1998.

46. Свядощ А.М. Неврозы. - М.: Медицина, 1982

47. Стариков И.М. Психология в конкретных ситуациях. Николаев, 2000.

48. Столяренко Л.Д. Основы психологии. Ростов-на-Дону, 2002.

49. Судаков К.В. Системные механизмы эмоционального стресса // Механизмы развития стресса. Кишинёв, 1987

50. Шихи Г. Возрастные кризисы. С.-Пб., 1999.



ДОДАТОК №1

Диагностика стрессочувствительности

(Фетискин Н.П.)

1. Постарайтесь определить, насколько сильно вы переживаете по поводу следующих событий. Оцените по 10-бальной системе каждое событие, поставив любое число от «1» (совершенно не беспокоит), до «10» (очень сильно беспокоит):

· Высокие цены (на транспорт, продукты, одежду)

· Внезапно испортившаяся погода, дождь, снег

· Машина, которая обрызгала вас грязью

· Строгий, несправедливый учитель

· Строгие родители

2. Отметьте по 10-бальной системе, какие из перечисленных ниже качеств вам присущи (10 баллов -- если данное свойство у вас очень выражено, 1 -- если оно отсутствует).

· Излишне серьезное отношение к учебе

· Стеснительность, робость, застенчивость

· Страх перед будущим, мысли о возможных неприятностях и проблемах

· Плохой, беспокойный сон

· Пессимизм, тенденция отмечать в жизни в основном негативные черты

3. Как проявляются ваши стрессы, на вашем здоровье (оцените по 10 бальной шкале признаки):

· Учащенное сердцебиение, боли в сердце

· Затрудненное дыхание

· Проблемы с желудочно-кишечным трактом

· Напряжение или дрожание мышц

· Головные боли, повышенная утомляемость

4. Насколько для вас характерно применение ниже приведенных приемов снятия стресса (отметьте по 10 бальной системе, где «1» - совсем не характерно, а «10» - применяю почти всегда).

· Алкоголь

· Сигареты

· Телевизор

· Вкусная еда

· Агрессия (выплеснуть зло на другого человека)

5. Насколько для вас характерно применение ниже приведенных приемов снятия стресса (отметьте по 10 бальной системе, где «1» - совсем не характерно, а «10» - применяю почти всегда)

· Сон, отдых, смена деятельности

· Общение с друзьями или любимым человеком

· Физическая активность (бег, плавание, футбол, ролики, лыжи и т. д.)

· Анализ своих действий, поиск других вариантов

· Изменение своего поведения в данной ситуации

6. Как изменился уровень Вашего постоянного стресса за последнее полугодие? (отметьте V ).

· Значительно уменьшился (-20)

· Незначительно уменьшился (-10)

· Не изменился (0)

· Незначительно возрос (+10)

· Значительно увеличился (+ 20)

Подсчет результатов:

Фактически, данный тест оценивает уровень стрессочувствительности -- показатель, обратный стрессоустойчивости. Следовательно, чем выше показатели данного теста, тем ниже стрессочувствительности человека.

Необходимо просуммировать результаты по первым 4 шкалам. Это сумма, которая будет варьировать от 20 до 200 баллов - базовый показатель стрессочувствительности. Значение этого показателя в пределах от 70 до 100 баллов можно считать удовлетворительным.

Затем подсчитывается показатель динамической чувствительности к стрессам. Для этого из базового результата вычитается сумма результатов по 5 пункту (она показывает способность сопротивляться стрессам с помощью адекватного поведения).

Затем к полученному результату добавляется показатель 6-го пункта ( с + или -) в зависимости от выбора испытуемого. Если стрессы меньше беспокоят человека за последнее время, то результат будет с минусом и итоговый результат уменьшится, а если стрессы нарастают, то итоговый показатель стрессочувствительности возрастет.

Средние результаты по итогам теста:

Устойчивость к стрессу - менее 35 баллов

Норма - от 35 до 85 баллов

Повышенная чувствительность к стрессу - более 86 баллов

Интерпретация по отдельным шкалам:

Первая шкала определяет повышенную реакцию на обстоятельства, на которые подросток не может повлиять. Средние показатели- от 15 до 30 баллов.

Вторая шкала показывает склонность все излишне усложнять, что может приводить к стрессам. Средние показатели -- от 14 до 25 баллов.

Третья шкала -- предрасположенность к психосоматическим заболеваниям. Средние показатели -- от 12 до 28 баллов.

Четвертая шкала -- определяет деструктивные способы преодоления стрессов. Средние показатели -- от 10 до 22 баллов.

Пятая шкала -- определяет конструктивные способы преодоления стрессов. Средние показатели -- от 23 до 35 баллов.



ДОДАТОК № 2

Шкала явной тревожности CMAS

(Дж. Тейлор, адаптация А.М.Прихожан)

Назначение теста

Шкала явной тревожности для детей и подростков (The Children's Form of Manifest Anxiety Scale - CMAS) предназначена для выявления тревожности как относительно устойчивого образования у детей 8-14 лет.

Описание теста

Шкала была разработана американскими психологами A.Castaneda, В.R.McCandless, D.S.Palermo в 1956 году на основе шкалы явной тревожности (Manifest Anxiety Scale) Дж.Тейлор ( J.A.Taylor, 1953), предназначенной для взрослых. Для детского варианта шкалы было отобрано 42 пункта, оцененных как наиболее показательные с точки зрения проявления хронических тревожных реакций у детей. Специфика детского варианта также в том, что о наличии симптома свидетельствуют только утвердительные варианты ответов. Кроме того, детский вариант дополнен 11 пунктами контрольной шкалы, выявляющей тенденцию испытуемого давать социально одобряемые ответы. Показатели этой тенденции выявляются с помощью как позитивных, так и негативных ответов. Таким образом, методика содержит 53 вопроса.

В России адаптация детского варианта шкалы проведена и опубликована А.М.Прихожан. Поданным авторов и пользователей, детский вариант шкалы доказывает достаточно высокую клиническую валидность и продуктивность ее применения для широкого круга профессиональных задач. Шкала прошла стандартную психометрическую проверку, в которой участвовали около 1600 школьников 7-12 лет из различных регионов страны.



Инструкция к тесту:

Напечатаны предложения. Около каждого из них два варианта ответа: верно и неверно. В предложениях описаны события, случаи, переживания. Внимательно прочти каждое предложение и реши, можешь ли ты отнести его к себе, правильно ли оно описывает тебя, твое поведение, качества. Если да, поставь галочку в колонке «Верно», если нет - в колонке «Неверно». Не думай над ответом долго. Если не можешь решить, верно или неверно то, о чем говорится в предложении, выбирай то, что бывает, как тебе кажется, чаще. Нельзя давать на одно предложение сразу два ответа (т. е. подчеркивать оба варианта). Не пропускай предложения, отвечай на все подряд. Давай потренируемся:

Утверждения	Верно	Неверно
1. Ты мальчик.
2. Тебе нравится играть на улице, а не дома.
3. Твой любимый урок - математика.

Примечание

* Методика может проводиться как индивидуально, так и в группах, с соблюдением стандартных правил группового обследования. Для детей 7-8 лет предпочтительней индивидуальное проведение. При этом если ребенок испытывает трудности в чтении, возможен устный способ предъявления: психолог зачитывает каждый пункт и фиксирует ответ школьника. При групповом проведении такой вариант предъявления теста, естественно, исключен.

* Примерное время выполнения теста - 15-25 мин.

Утверждения	Верно	Неверно
Тебе трудно думать о чем-нибудь одном.
Тебе неприятно, если кто-нибудь наблюдает за тобой, когда ты что-нибудь делаешь.
Тебе очень хочется во всем быть лучше всех.
Ты легко краснеешь.
Все, кого ты знаешь, тебе нравятся.
Нередко ты замечаешь, что у тебя сильно бьется сердце.
Ты очень сильно стесняешься.
Бывает, что тебе хочется оказаться как можно дальше отсюда.
Тебе кажется, что у других все получается лучше, чем у тебя.
В играх ты больше любишь выигрывать, чем проигрывать.
В глубине души ты многого боишься.
Ты часто чувствуешь, что другие недовольны тобой.
Ты боишься остаться дома в одиночестве.
Тебе трудно решиться на что-либо.
Ты нервничаешь, если тебе не удается сделать то, что тебе хочется.
Часто тебя что-то мучает, а что - не можешь понять.
Ты со всеми и всегда ведешь себя вежливо.
Тебя беспокоит, что тебе скажут родители.
Тебя легко разозлить.
Часто тебе трудно дышать.
Ты всегда хорошо себя ведешь.
У тебя потеют руки.
В туалет тебе надо ходить чаще, чем другим детям.
Другие ребята удачливее тебя.
Для тебя важно, что о тебе думают другие.
Часто тебе трудно глотать.
Часто волнуешься из-за того, что, как выясняется позже, не имело значения.
Тебя легко обидеть.
Тебя все время мучает, все ли ты делаешь правильно, так, как следует.
Ты никогда не хвастаешься.
Ты боишься того, что с тобой может что-то случиться.
Вечером тебе трудно уснуть.
Ты очень переживаешь из-за оценок.
Ты никогда не опаздываешь.
Часто ты чувствуешь неуверенность в себе.
Ты всегда говоришь только правду.
Ты чувствуешь, что тебя никто не понимает.
Ты боишься, что тебе скажут: «Ты все делаешь плохо».
Ты боишься темноты.
Тебе трудно сосредоточиться на учебе.
Иногда ты злишься.
У тебя часто болит живот.
Тебе бывает страшно, когда ты перед сном остаешься один в темной комнате.
Ты часто делаешь то, что не стоило бы делать.
У тебя часто болит голова.
Ты беспокоишься, что с твоими родителям и что-нибудь случится.
Ты иногда не выполняешь свои обещания.
Ты часто устаешь.
Ты часто грубишь родителям и другим взрослым.
Тебе нередко снятся страшные сны.
Тебе кажется, что другие ребята смеются над тобой.
Бывает, что ты врешь.
Ты боишься, что с тобой случится что-нибудь плохое.

Обработка и интерпретация результатов теста

Ключ к субшкале «социальной желательности» (номера пунктов CMAS)

* Ответ «Верно»: 5, 17, 21, 30, 34, 36.

* Ответ «Неверно»: 10, 41, 47, 49, 52.

Критическое значение по данной субшкале - 9. Этот и более высокий результат свидетельствуют о том, что ответы испытуемого могут быть недостоверны, могут искажаться под влиянием фактора социальной желательности.

Ключ к субшкале тревожности

* Ответы «Верно»: 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 11, 12,13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 35, 37, 38, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 50, 51, 53.

Полученная сумма баллов представляет собой первичную, или «сырую», оценку.

Предварительный этап

1. Просмотреть бланки и отобрать те, на которых все ответы одинаковы (только «верно» или только «неверно»). Как уже отмечалось, в CMAS диагностика всех симптомов тревожности подразумевает только утвердительный ответ («верно»), что создает при обработке трудности, связанные с возможным смешением показателей тревожности и склонности к стереотипии, которая встречается у младших школьников. Для проверки следует использовать контрольную шкалу «социальной желательности», предполагающую оба варианта ответа. В случае выявления левосторонней (все ответы «верно») или правосторонней (все ответы «неверно») тенденции полученный результат следует рассматривать как сомнительный. Его следует тщательно проконтролировать с помощью независимых методов.

2. Обратить внимание на наличие ошибок в заполнении бланков: двойные ответы (т. е. подчеркивание одновременно и «верно», и «неверно»), пропуски, исправления, комментарии и т. п. В тех случаях, когда у испытуемого ошибочно заполнено не более трех пунктов субшкалы тревожности (вне зависимости от характера ошибки), его данные могут обрабатываться на общих основаниях. Если же ошибок больше, то обработку проводить нецелесообразно. Следует обратить особое внимание на детей, которые пропускают или дают двойной ответ на пять или более пунктов CMAS . В значительной части случаев это свидетельствует о затрудненности выбора, трудностях в принятии решения, попытке уйти от ответа, т. е. является показателем скрытой тревожности.

Основной этап

1. Подсчитываются данные по контрольной шкале - субшкале «социальной желательности».

2. Подсчитываются баллы по субшкале тревожности.

3. Первичная оценка переводится в шкальную. В качестве шкальной оценки используется стандартная десятка (стены). Для этого данные испытуемого сопоставляются с нормативными показателями группы детей соответствующего возраста и пола.

Стены	Половозрастные группы
	7 лет	8-9 лет	10-11 лет	12-14 лет
	д	м	д	м	д	м	д	м
1	0-2	0-3	0	0-1	0-3	0-2	0-6	0-5
2	3-4	4-6	1-3	2-4	4-7	3-6	7-9	6-8
3	5-7	7-9	4-7	5-7	8-10	7-9	10-13	9-11
4	8-10	10-12	8-11	8-11	11-14	10-13	14-16	12-14
5	11-14	13-15	12-15	12-14	15-18	14-16	17-20	15-17
6	15-18	16-18	16-19	15-17	19-21	17-20	21-23	18-20
7	19-21	19-21	20-22	18-20	22-25	21-23	24-27	21-22
8	22-25	22-24	23-26	21-23	26-28	24-27	28-30	23-25
9	26-29	24-26	27-30	24-26	29-32	28-30	31-33	26-28
10	29 и более	27 и более	31 и более	27 и более	33 и более	31 и более	34 и более	29 и более

Примечание к таблице норм:

* д - нормы для девочек,

* м - нормы для мальчиков.

На основании полученной шкальной оценки делается вывод об уровне тревожности испытуемого.

Стены	Характеристика	Примечание
1-2	Состояние тревожности испытуемому не свойственно	Подобное «чрезмерное спокойствие» может иметь и не иметь защитного характера
3-6	Нормальный уровень тревожности	Необходим для адаптации и продуктивной деятельности
7-8	Несколько повышенная тревожность	Часто бывает связана с ограниченным кругом ситуаций, определенной сферой жизни
9	Явно повышенная тревожность	Обычно носит «разлитой», генерализованный характер
10	Очень высокая тревожность	Группа риска



ДОДАТОК № 3

Оценка нервно-психического напряжения

(Т.А.Немчин)

Опросник представляет собой перечень признаков нервно-психического напряжения, составленный по данным клинико-психологического наблюдения, и содержит 30 основных характеристик этого состояния, разделенных на три степени выраженности.

Исследование проводится индивидуально в отдельном, хорошо освещенном и изолированном от посторонних звуков и шумов помещении.

Инструкция испытуемому: «Заполните, пожалуйста, правую часть бланка, отмечая знаком плюс те строки, содержание которых соответствует особенностям вашего состояния в настоящее время».

Опросник

1. Наличие физического дискомфорта:

а) полное отсутствие каких-либо неприятных физических ощущений;

б) имеют место незначительные неприятные ощущения, не мешающие;

в) наличие большого количества неприятных физических ощущений, серьезно мешающих выполнять привычные действия.

2. Наличие болевых ощущений:

а) полное отсутствие каких-либо болей;

б) болевые ощущения периодически появляются, но быстро исчезают и не мешают;

в) имеют место постоянные болевые ощущения, существенно мешающие.

3. Температурные ощущения:

а) отсутствие каких-либо изменений в ощущении температуры тела;

б) повышения температуры тела;

в) ощущение похолодания тела, конечностей, чувство «озноба».

4. Состояние мышечного тонуса:

а) обычный мышечный тонус;

б) умеренное повышение мышечного тонуса, чувство некоторого мышечного напряжения;

в) значительное мышечное напряжение, подергивания отдельных мышц лица, шеи, руки (тики, тремор);

5. Координация движений:

а) обычная координация движений;

б) повышение точности, легкости, координированности движений во время письма, другой работы;

в) снижение точности движений, нарушение координации, ухудшение почерка, затруднения при выполнении мелких движений, требующих высокой точности.

6. Состояние двигательной активности в целом:

а) обычная двигательная активность;

б) повышение двигательной активности, увеличение скорости и энергичности движений;

в) резкое усиление двигательной активности, невозможность усидеть на одном месте, суетливость, стремление ходить, изменять положение тела.

7. Ощущения со стороны сердечно-сосудистой системы:

а) отсутствие каких-либо неприятных ощущений со стороны сердца;

б) ощущение усиления сердечной деятельности, не мешающее работе;

в) наличие неприятных ощущений со стороны сердца -- учащение сердцебиений, чувство сжатия в области сердца, покалывание, боли в сердце.

8. Проявления со стороны желудочно-кишечного тракта:

а) отсутствие каких-либо неприятных ощущений в животе;

б) единичные, быстро проходящие и не мешающие работе ощущения в животе -- подсасывание в подложечной области, чувство легкого голода, периодическое «урчание»;

в) выраженные неприятные ощущения в животе -- боли, снижение аппетита, подташнивание, чувство жажды.

9. Проявления со стороны органов дыхания:

а) отсутствие каких-либо ощущений;

б) увеличение глубины и учащение дыхания, не мешающие работе;

в) значительные изменения дыхания -- одышка, чувство недостаточности вдоха, «комок в горле».

10. Проявления со стороны выделительной системы:

а) отсутствие каких-либо изменений;

б) умеренная активизация выделительной функции -- более частое желание воспользоваться туалетом при полном сохранении способности воздержаться (терпеть);

в) резкое учащение желания воспользоваться туалетом, трудность или даже невозможность терпеть.

11. Состояние потоотделения:

а) обычнее потоотделение без каких-либо изменений;

б) умеренное усиление потоотделения;

в) появление обильного «холодного» пота.

12. Состояние слизистой оболочки полости рта:

а) обычное состояние без каких-либо изменений;

б) умеренное увеличение слюноотделения;

в) ощущение сухости во рту.

13. Окраска кожных покровов:

а) обычная окраска кожи лица, шеи, рук;

б) покраснение кожи лица, шеи, рук;

в) побледнение кожи лица, шеи, появление на коже кистей рук «мраморного» (пятнистого) оттенка,

14. Восприимчивость, чувствительность к внешним раздражителям:

а) отсутствие каких-либо изменений, обычная чувствительность;

б) умеренное повышение восприимчивости к внешним раздражителям, не мешающее работе;

в) резкое обострение чувствительности, отвлекаемость, фиксация на посторонних раздражителях.

15. Чувство уверенности в себе, в своих силах:

а) обычное чувство уверенности в своих силах, в своих способностях;

б) повышение чувства уверенности в себе, вера в успех;

в) чувство неуверенности в себе, ожидание неудачи, провала.

16. Настроение:

а) обычное настроение;

б) приподнятое, повышенное настроение, ощущение подъема, приятного удовлетворения работой или другой деятельностью;

в) снижение настроения, подавленность.

17. Особенности сна:

а) нормальный, обычный сон;

б) хороший, крепкий, освежающий сон накануне;

в) беспокойный, с частыми пробуждениями и сновидениями сон в течение нескольких предшествующих ночей, в том числе накануне.

18. Особенности эмоционального состояния в целом:

а) отсутствие каких-либо изменений в сфере эмоций и чувств;

б) чувство озабоченности, ответственности за исполняемую работу, «азарт», активное желание действовать;

в) чувство страха, паники, отчаяния.

19. Помехоустойчивость:

а) обычное состояние без каких-либо изменений;

б) повышение помехоустойчивости в учебе, способность работать в условиях шума и других помех;

в) значительное снижение помехоустойчивости, неспособность работать при отвлекающих раздражителях.

20. Особенности речи:

а) обычная речь;

б) повышение речевой активности, увеличение громкости голоса, ускорение речи без ухудшения ее качества (логичности, грамотности и т.д.);

в) нарушения речи -- появление длительных пауз, запинок, увеличение количества лишних слов, заикание, слишком тихий голос.

21. Общая оценка психического состояния:

а) обычное состояние;

б) состояние собранности, повышенная готовность к работе, мобилизованность, высокий психический тонус;

в) чувство усталости, несобранности, рассеянности, апатии, снижение психического тонуса.



22. Особенности памяти:

а) обычная память;

б) улучшение памяти -- легко вспоминается то, что нужно;

в) ухудшение памяти.

23. Особенности внимания:

а) обычное внимание без каких-либо изменений;

б) улучшение способности к сосредоточению, отвлечение от посторонних дел;

в) ухудшение внимания, неспособность сосредоточиться на деле, отвлекаемость.

24. Сообразительность:

а) обычная сообразительность;

б) повышение сообразительности, хорошая находчивость;

в) снижение сообразительности, растерянность.

25. Умственная работоспособность:

а) обычная умственная работоспособность;

б) повышение умственной работоспособности;

в) значительное снижение умственной работоспособности, быстрая умственная утомляемость.

26. Явления психического дискомфорта:

а) отсутствие каких-либо неприятных ощущений и переживаний со стороны психики в целом;

б) чувство психического комфорта, подъема психической деятельности либо единичные, слабо выраженные, быстро проходящие не мешающие работе явления;

в) резко выраженные, разнообразные и многочисленные серьезно мешающие работе нарушения со стороны психики.

27. Степень распространенности признаков напряжения:

а) единичные, слабо выраженные признаки, на которые не обращается внимание;

б) отчетливо выраженные признаки напряжения, не только не мешающие деятельности, но, напротив, способствующие ее продуктивности;

в) большое количество разнообразных неприятных признаков напряжения, мешающих работе и наблюдающихся со стороны различных органов и систем организма.

28. Частота возникновения состояния напряжения:

а) ощущение напряжения не развивается практически никогда;

б) некоторые признаки напряжения развиваются лишь при наличии реально трудных ситуаций;

в) признаки напряжения развиваются очень часто и нередко без достаточных на то причин.

29. Продолжительность состояния напряжения:

а) весьма кратковременное, не более нескольких минут, быстро исчезает еще до того, как миновала сложная ситуация;

б) продолжается практически в течение всего времени пребывания в условиях сложной ситуации и выполнения необходимой работы, прекращается вскоре после ее окончания;

в) весьма значительная продолжительность состояния напряжения, не прекращающегося в течение длительного времени после сложной ситуации.

30. Общая степень выраженности напряжения:

а) полнее отсутствие или весьма слабая степень выраженности;

б) умеренно выраженные, отчетливые признаки напряжения;

в) резко выраженное, чрезмерное напряжение.

Обработка результатов

После заполнения бланка производится подсчет набранных испытуемым баллов путем их суммирования. При этом за отметку «+», поставленную испытуемым против пункта «а», начисляется 1 балл, против пункта «б» -- 2 балла, против пункта «в» -- 3 балла.

Минимальное количество баллов, которое может набрать испытуемый, равно 30, а максимальное -- 90.

Диапазон слабого, или «детензивного», нервно-психического напряжения располагается в промежутке от 30 до 50 баллов; умеренного, или «интенсивного» -- от 51 до 70 баллов; чрезмерного, или «экстенсивного» -- от 71 до 90 баллов.

Полученные таким образом данные заносятся в протокол по следующей форме.

Показатель	Оценка, баллы	Разновидность степень выраженности состояния
Нервно-психическое напряжение
Астеническое состояние
Настроение