Ігрова діяльність першокласників як успішна умова адаптації до навчального процесу в початковій школі

Психологічний вміст гри як вигляду пізнавальної дії дітей. Дослідження особливостей організації учбового процесу в початковій школі засобами ігрової діяльності. Оцінка ефективності вживання ігрової практики під час адаптаційного процесу першокласників.

Рубрика Психология
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.11.2012
Размер файла 358,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Неправильна відповідь = - 1 бал.

10. Собака більше схожа на курку чи на кішку? Чим схожа, що у них однакове?

На кішку, тому що у них 4 лапи, шерсть, хвіст, кігті (досить однієї подібності) = 0 балів.

На кішку (без приведення знаків подібності) = - 1 бал.

На курку = - 3

11. Для чого в автомобілях гальма?

Дві причини (гальмувати з гори, загальмувати на повороті, зупинити у разі небезпеки зіткнення, взагалі зупиниться після закінчення їзди) = 1 бал.

1 причина = 0 балів.

Неправильна відповідь (наприклад, він не їхав би без гальм) = - 1 бал.

12. Чим схожі одне на одного молоток і сокира?

Дві загальні ознаки = 3 бали (вони з дерева і заліза, у них руків'я, це інструменти. Можна ними забивати цвяхи, із заднього боку вони плоскі).

Неправильна відповідь = 0 балів.

13. Чим схожі одне на одного білка та кішка?

Визначення, що це тварини або приведення двох загальних ознак (у них по чотири лапи, хвости, шерсть. Вони уміють лазити по деревах) = 3 бали. Одна подібність = 2 бали.

Неправильна відповідь = 0 балів.

14. Чим відрізняються цвях і гвинт? Як би ти розрізнив їх, якби вони лежали тут перед тобою?

У них є різні ознаки: у гвинта нарізка (різьблення, така закручена лінія, навколо зарубки) = 3 бали.

Гвинт загвинчується, а цвях забивається, або у гвинта гайка = 2 бали. Неправильна відповідь = 0 балів.

15. Футбол, стрибки у висоту, теніс, плавання - це…?

Спорт, фізкультура = 3 бали.

Ігри (вправи), гімнастика, змагання = 2 бали,

Неправильна відповідь = 0 балів.

16. Які ти знаєш транспортні засоби?

Три наземні транспортні засоби, літак або корабель = 4 бали.

Тільки три наземні транспортні засоби або повний перелік, з літаком або з кораблем, але тільки після пояснення, що транспортні засоби це те, на чому можна куди-небудь пересуватися = 2 бали.

Неправильна відповідь = 0 балів.

17. Чим відрізняється стара людина від молодої? Яка між ними різниця?

Три ознаки (сиве волосся, відсутність волосся, зморшки, вже не може так працювати, погано бачить, погано чує, частіше хворіє, швидше помре, ніж молода) = 4 бали. 1 або 2 відмінності = 2 бали.

Неправильна відповідь (у неї палиця, вона палить тощо) = 0.

18. Чому люди займаються спортом?

Дві причини (щоб бути здоровими, загартованими, сильними, щоб вони були рухливими, щоб трималися прямо, щоб не були товстими, вони хочуть добитися рекорду і так далі) = 4 бали.

Одна причина = 2 бали, неправильна відповідь (щоб щось мати) = 0 балів.

19. Чому це погано, коли хтось ухиляється від роботи?

Інші повинні на нього працювати (або інакше вираження того, що внаслідок цього несе збиток хтось інший), він ледачий, мало заробляє і не може нічого купити = 2 бали.

Неправильна відповідь = 0 балів.

20. Чому на конверт треба приклеювати марку?

Так платять за пересилку, перевезення листа = 5 балів.

Той, інший, повинен був би сплатити штраф = 2 бали.

Неправильна відповідь = 0

Після проведення опитування підраховуються результати по кількості балів, досягнутих з окремих питань. Кількісні результати цього завдання розподіляються по п'яти групах:

1 група - плюс 24 і більше;

2 група - від плюс 14 до 23;

3 група - від 0 до 13;

4 група - від мінус 1 до мінус 10;

5 група - менш мінус 11.

По класифікації позитивними вважаються перші три групи. Діти, що набрали число балів від плюс 24 до плюс 13, вважаються готовими до шкільного навчання.

Загальна оцінка результатів тестування

Готовими до шкільного навчання вважаються діти, що отримали по перших трьох субтестах від 3 до 6 балів. Група дітей, що отримала 7 - 9 балів - має середній рівень розвитку готовності до шкільного навчання. Діти, що отримали 9 - 11 балів - потребують додаткового дослідження для отримання надійніших даних. Особливу увагу слід звернути на групу дітей, що набрали 12 - 15 балів, що складає розвиток нижче норми. Такі діти потребують ретельного індивідуального дослідження інтелектуального розвитку, розвитку особових, мотиваційних якостей.

Додаток Б

Методика «Пізнавальна потреба»

Ця методика запропонована В.Юркевичем призначена для вчителів, які на основі спостережень і бесід з іншими вчителями, з батьками школярів повинні вибрати відповіді на питання наступної анкети:

п/п

Запитання

Можливі відповіді

бал

1

Як часто учень довго займається якоюсь
розумовою роботою (година - півтори для молодшого школяра)?

А) часто

Б) іноді

В) дуже рідко

5

3

1

2

Що вважає за краще школяр, коли поставлено питання на кмітливість?

А) помучитися, але самостійно знайти відповідь

Б) як коли

В) отримати готову відповідь від інших

5

3

1

3

Чи багато читає школяр додаткової літератури?

А) постійно, багато

Б) іноді багато, а інколи зовсім не читає

В) мало або зовсім нічого не читає

5

3

1

4

Наскільки емоційно учень відноситься до цікавого для нього заняття, пов'язаного з розумовою роботою?

А) дуже емоційно

Б) як коли

В) емоції досить виражені (порівняно з іншими ситуаціями)

5

3

1

5

Чи часто задає запитання?

А) часто

Б) іноді

В) дуже рідко

5

3

1

Обробка результатів проводиться таким чином: відповіді оцінюються відповідно до таблиці. Отримані бали підсумовуються. За результатами тесту робляться висновки: інтенсивність пізнавальної потреби визначається сумою балів: 17 - 25 балів - потреба виражена сильно, 12 - 16 балів - помірно, менше 12 балів - слабо.

Додаток В

Визначення домінування пізнавального або ігрового мотиву дитини

Проведення дослідження:

Дитину запрошують в кімнату, де на столиках виставлені звичайні, не занадто привабливі іграшки, і пропонують їй протягом хвилини розглянути їх. Потім експериментатор кличе її до себе і пропонує послухати казку. Дитині читають цікаву (для її віку) казку, яку вона раніше не чула. На найцікавішому місці читання уривається, і експериментатор запитує випробовуваного, що йому в даний момент більше хочеться: пограти з виставленими на столі іграшками або дослухати казку до кінця.

Текстовий матеріал

Казка «Чому зайці взимку носять білі шубки»

Зустрілися якось в лісі Мороз і заєць. Мороз розхвастався:

- Я найсильніший в лісі. Будь-кого здолаю, заморожу, на бурульку перетворю.

- Не хвастай, Мороз Васильович, не здолаєш! - каже заєць.

- Ні, здолаю!

- Ні, не здолаєш! - стоїть на своєму заєць.

Сперечалися вони, сперечалися, і надумав Мороз заморозити зайця. І говорить:

- Давай, заєць, об заставу битися, що я тебе здолаю.

- Давай, - погодився заєць. (Тут читання уривається.)

Прийнявся тут Мороз зайця морозити. Холоднечу напустив, крижаним вітром закрутив. А заєць що є сил бігати та скакати взявся. Скаче - то й не холодно. А то катається по снігу, та співає:

Князеві тепло.

Князеві жарко!

Гріє, горить -

Сонечко яскраве!

Втомлюватися став Мороз, думає: «От який міцний заєць!» А сам ще сильніше лютує, такого холоду напустив, що кора на деревах лопається, пні тріщать. А зайцеві усе дарма - то на гору бігом, то з гори сторчака, то чертогоном по лугу носиться.

Зовсім з сили Мороз вибився, а заєць і не думає замерзати. Відступився Мороз від зайця:

- Хіба тебе, косий, заморозиш - спритний та прудкий ти дуже!

Подарував Мороз зайцеві білу шубку. З тієї пори усі зайці взимку ходять у білих шубках.

Висновки

Діти з вираженим пізнавальним інтересом зазвичай вважають за краще дослухати казку. Діти із слабкою пізнавальною потребою вважають за краще пограти. Але гра їх, як правило, носить маніпулятивний характер: то за одне візьмуться, то за інше.

Додаток Г

Методика «Уяви собі» для оцінки спрямованості дитини на процес навчання в школі

Проведення дослідження

Запропонуйте дитині пограти в таку гру: «Я розповідатиму тобі різні історії, які розпочинатимуться із слів «уяви собі», а ти закінчуватимеш ці історії, уявляючи себе головним героєм».

Історія перша

Уяви собі, що тобі скажуть: «Ти ще дуже маленький, і буде краще, якщо ще один рік ти походиш у дитячий садочок або посидиш удома, а в школу потім підеш». Що ти відповіси?

Історія друга

Уяви собі, що 1-го вересня усі діти з вашої групи пішли в школу, а ти залишився вдома і тобі не треба нікуди йти. Ні у дитячий садок, ні в школу. Чим би ти став займатися? Що б ти став робити у той час, коли інші діти навчаються в школі?

Історія третя

Уяви собі, що є дві школи. В одній школі діти щодня вчаться читати, писати, рахувати, а в іншій школі - уроки співу, малювання, танців. Яку б школу ти вибрав?

Історія четверта

Знову уяви собі, що можна вибрати школу. В одній школі треба тихо сидіти на уроці, не можна розмовляти, треба виконувати завдання, які дає вчителька. У іншій же школі, навпаки, повна свобода, кожен робить, що хоче - можна розмовляти на уроці, не виконувати ніяких завдань, а якщо не подобається, можна піти додому і ніхто тебе не лаятиме. Яку б ти вибрав школу?

Історія п'ята

Уяви собі, що з'явилася можливість навчати тебе не в школі, а удома. Тобто тобі не потрібно буде ходити в школу, а, навпаки, до тебе додому приходитиме вчителька і навчатиме тебе читати, писати, лічити. Що б ти відповів на таку пропозицію?

Історія шоста

Уяви собі, що ти вже ходиш до школи, у тебе усе дуже добре виходить і вчителька тебе хвалить. Одного разу вона пропонує тобі за хороше навчання замість п'ятірки шоколадку. Що ти вибереш - шоколадку чи п'ятірку?

Висновки

Показником сформованості «соціальної позиції школяра», будуть такі відповіді:

відмова від пропозиції ще рік відвідувати дитячий садок або залишатися удома;

спрямованість на навчальну діяльність, навіть якщо не обов'язково відвідувати школу;

відмова від школи, в якій діти не вчаться, а лише розважаються;

перевага школи з певними правилами;

орієнтація на навчання в групі, класі;

вибір оцінки як форми оцінювання отриманих знань.

Якщо таких відповідей більше половини, то це свідчить про позитивну мотивацію дитини до навчання у школі.

Додаток Д

Проведені заняття корекційної програми можна описати так:

· Заняття 1. Метою заняття є створення сприятливого середовища для зміни обмежуючих переконань, розвиток пізнавальних процесів, позитивної мотивації.

1. Вправа «Чаріний Оллі», яка сприяє розвитку позитивної мотивації і готовності до сприйняття нового матеріалу. Інструкція по проведенню: Діти, сядьте утворюючи круг. Я принесла вам сьогодні щось незвичайне. Цього не можна побачити, але можна торкнутися руками, ви можете розім'яти це як пластилін або глину і зробити з цього усе, що забажаєте: - будь-яку річ, іграшку, чоловічка. (Після цього учитель дістає чарівного Оллі - уявну грудка пластичного матеріалу - і показує учасникам групи, як можна ліпити). Це «чарівний Оллі» - абсолютно незвичайний матеріал, який можна розминати і ліпити з нього, як з пластиліну. Зараз я що-небудь зроблю, а вам треба буде здогадатися, що я зліпила. Хто здогадається, повинен мені про це сказати. (Педагог починає ліпити якийсь простий предмет, що має очевидну форму, аби учасники групи змогли швидко зрозуміти, як грати в цю гру, це може бути ложка або м'ячик). Щоразу, коли уявний предмет вгадується, «чарівний Оллі» переходить до наступного учасника.

2. Вправа «Динозавр кусає свій хвіст». Метою вправи є зняття напруженості, невротичних станів та страхів. Процедура гри наступна: звучить весела музика, діти встають один за одним і міцно тримаються один за одного. Перша дитина - «голова динозавра», остання - «хвіст динозавра». «Голова динозавра» намагається упіймати «хвіст», а той ухиляється від неї. У той самий час задача педагога полягає у тому, щоб стежити, щоб діти не відпускали один одного, а також, щоб ролі «голови динозавра» і «хвоста» могли виконати усї бажаючі.

3. Вправа «Гра в м'яч» - для розвитку самоконтролю. Процедура гри має такий вигляд: діти вільно рухаються під веселу музику, у одного із дітей (що водить) в руках м'яч, він кидає його одному з дітей і кричить ім'я цієї дитини, названа дитина швидко підбігає і хапає м'яч, підкидає його і кричить нове ім'я. Той, хто загрався і не почув свого імені, стає «глядачем» (вибуває з гри). Слід зауважити, що викладачу необхідно стежити, щоб діти не називали імена одних і тих самих дітей, у грі повинні брати участь усі діти.

4. Вправа «Спробуйповторити за мною» - мета якої розвиток моторно-рухової памяті. Ведучий сидить за столом, діти стоять навколо нього. Ведучий простукує певний ритм кінцем ручки по столу. Ритмічна фраза має бути короткою і чіткою. Один з дітей (за бажанням) повторює ритм. Потім ведучий запитує дітей: чи «Правильно Мишко повторив»? Якщо хтось із дітей вважає, що неправильно, він пропонує свою версію (постукує ритм).

· Заняття 2. Метою даного заняття є зняття тривожності, самосприйняття, розвиток мови, пізнавальних процесів, позитивної мотивації.

1. Вправа «Якби я був…» - має на меті розвиток емоційності та самосприйняття. Гру проводимо наступним чином: діти по черзі називають тих звірів, які їм подобаються, і починають по черзі рухатися, видавати звуки, характерні для самого звіра. Ці рухи і звуки повторює увесь круг. Потім діти шукають образи іграшок, транспорту, птахів і так далі.

2. Вправа «Наталка не боїться морозу» - навчає дітей зв'язно передавати зміст картини, керуючись зразком педагога, покращує розвиток словникового запасу дітей. Гра проходить таким чином: діти сидять за столами. Перед ними картина. Перед картиною сидить ведмедик Вушастик. «Вушастик, що ти тут робиш?» - запитує викладач, «Я обіцяв розповісти про Наталку усім знайомим іграшкам, а зараз дивлюся, дивлюся на картину, а розповіді не виходить, а іграшки так хотіли познайомитися з Наталкою!...» - каже ведмедик. «Ти, Вушастику, не засмучуйся. Я зараз розповім про Наталку і тобі, і дітям. Слухайте уважно і запам'ятовуйте», - заспокоює учитель і починає розповідати. Закінчивши розповідь, педагог запитує: «Запам'ятав, Вушастику?» - «Ні. Ще розкажіть!», - відповідає ведмедик. «Зараз тобі про Наталку розповідатимуть діти. Кого ти хочеш послухати першим?»

У грі також слід використовувати такі прийоми: а) питання-нагадування типу : «Ти забув сказати, що робить Наталка», «Розкажи про пляттячко» тощо. Їх краще задавати неголосно, щоб не відволікати, не збити дитину, б) кільком дітям, яким довелося підказувати декілька разів, доцільно запропонувати повторити розповідь. Повторна розповідь, як правило, викладається дитиною значно швидше, в) повторний зразок розповіді педагога. Потреба в нім виникає не завжди. Але якщо після двох-трьох оповідань дітей інші починають забувати зразок і просто несистемно перераховують те, що зображено на картині, її слід повторити. Зразок можна дати так: Вушастик запевняє учителя і дітей, що він вже усе запам'ятав; починає розповідати і багато що пропускає. Тоді викладач просить дітей нагадати Вушастику, про що ще слід було б розповісти.

3. Вправа «Голка і нитка» - для розвитку довільності та зняття напруги. У грі обирається одна дитина, що водить.. Під веселу музику вона грає роль голки, а усі інші діти - роль нитки. «Голка» бігає між стільцями, а «нитка» (група дітей один за одним) - за нею. Але, слід зауважити, якщо в групі є «закута» дитина, то роль голки пропонується їй.

4. Вправа «Усмішка» - має на меті розслабити дітей та сприяє розвитку уяви. Процес проведення гри такий: дітей просимо сісти зручніше і закрити очі, зробити три глибокі вдихи і видихи. «Під час кожного видиху ви можете відчувати як ваше обличчя все більше і більше розслабляється. Нехай з кожним видихом розслабляється ваш рот, ніс, вуха, лоб, очі. Тепер вдихніть глибоко - глибоко і затримаєте дихання. Відкиньте голову назад, зробіть сильний видих, видуваючи повітря як можна вище, щоб воно долетіло до самісінької стелі. Повторіть це іще раз. Глибоко вдихніть. Затримайте повітря. Закиньте голову і сильно видихніть, видуваючи повітря до стелі. Тепер знову вдихніть. І коли зараз видихатимете, постарайтеся посміхнутися. Відчуйте, як під час посмішки розтягуються ваші губи і напружуються м'язи щічок. Зробіть це ще раз і спробуйте посміхнутися ширше. Уявіть собі, що бачите перед собою на малюнку красиве сонечко, рот якого розплився в широкій дружній посмішці. Коли ви зараз знову посміхнетеся, відчуйте, як посмішка переходить у ваші руки, доходить до долонь. Можливо, ви помітите у долоньках легенькі поколювання. Дихайте і посміхайтеся. І відчувайте, як ваші руки і долоні наповнюються усміхненою силою сонечка. Коли ви посміхнетеся знову, відчуйте, як ваша посмішка спускається
все нижче і доходить до ніг, до самих кінчиків ступень. Відчуйте тепло сонця під підошвами ніг. Можливо ви помітите, як ваші ніжки і ступні почнуть злегка тремтіти від цієї усміхненої сонячної сили. Відчуйте посмішку в усьому своєму тілі. Посміхаючись, ви добре почуваєтеся від ніг до голови, відчуваєте радість усіма клітинками свого тіла. Тепер знову глибоко вдихніть і затримайте на мить дихання. Уявіть, що у ваших грудях знаходиться велика золота кулька. Це справжнє сонце усередині вас, усередині вашого серця. Коли ви зараз видихатимете, це сонце посміхається. Знову наберіть більше повітря, затримайте дихання і відчуйте, як сонце усередині вас широко і доброзичливо посміхається. І коли ви ще декілька разів також глибоко вдихнете і дозволите сонцю посміхнутися, ви зможете помітити, як спокійно, безтурботно і радісно у вас стало на душі. І ви зможете потім викликати в собі це приємне почуття, згадуючи картину усміхненого сонця. Тепер трохи потягніться і випряміться. Розплющіть очі і знову опиніться з нами в цій кімнаті.»

· Заняття 3. Метою третього заняття є саморозкриття, самопізнання; розвиток соціальних і пізнавальних мотивів навчання.

1. Вправа «Вогонь та лід», має на меті зняти напругу. Дана вправа заснована на техніці тілесно-орієнтованої психотерапії. Вона спрямована на навчання дітей умінню управляти м'язами свого тіла, напружувати і розслабляти їх. По команді «вогонь» кожен учасник, імітуючи цей образ, починає активно рухати усіма частинами тіла, підключаючи різні групи м'язів. По команді «лід» учасники застигають в позі, в якій їх застала команда.

2. Вправа «Запам'ятай рух» - сприяє розвитку моторно-рухової пам'яті. Процедура гри така: ведучий показує дітям рухи, що складаються з трьох-чотирьох дій. Діти повинні повторити ці дії, спочатку в тому порядку, в якому показав ведучий, а потім у зворотньому.

3. Рух 1. Сісти - встати - підняти руки - опустити руки.

4. Рух 2. Підняти руки долонями вгору («збираю дощик»), повернути долоні вниз - опустити руки вздовж тулуба - підняти руки з боків в різні боки.

5. Рух 3. Відставити праву ногу вправо - приставити праву ногу - відставити ліву ногу - приставити ліву ногу.

6. Рух 4. Сісти - встати - повернути голову вправо - повернути голову прямо.

7. Вправа «Запам'ятай своє місце» - для розвитку моторно-слухової та просторової пам'яті. У кімнаті кожна дитина запам'ятовує «своє місце». Наприклад, у однієї дитини це місце - кут, у другої - стілець, у третьої - біля вікни чи дверей, у четвертої - центр кімнати тощо. Потім усі діти збираються біля ведучого і чекають команди. По команді «Місце!» вони усі розбігаються по своїх місцях.

8. Вправа «Алфавіт» - допомагає подолати скутість і розвиває увагу. Кожному учасникові групи по кругу роздаються букви алфавіту, таким чином, кожен член групи виявляється «відповідальним» за дві-три букви алфавіту. Потім вчитель загадує якесь слово, наприклад - книга, яке учасникам групи необхідно проплескати у долоні. Так, якщо треба проплескати слово «книга», то спочатку плескає в долоні дитина, відповідальна за букву «к», потім - відповідальний за букву «н» і так далі.

· Заняття 4. Мета - розвиток аффективно-потребової, інтелектуальної та мотиваційної сфер дітей.

1. Вправа «Запам'ятай послідовність» - для розвитку зорової пам'яті. Із класу обирається 5-6 дітей, а інші діти являються глядачами. З обраних один стає ведучим, інші 4-5 учасників вибудовуються в «паровозик». Ведучий повинен подивитися на «паровозик» одну хвилинку, а потім відвернутися і перерахувати дітей по іменах так, як вони стоять в «паровозику». Після цього гравці стають глядачами, а на «сцену» виходять інші діти. Якщо діти втомилися від гри, стали байдужими, гру припиняємо і переходимо до наступної гри. Можна повторити ті ігри, які діти вже виконували і які викликали у них жвавий інтерес. Зазначимо, що рекомендується по декілька разів повторювати ті ігри, які викликають складнощі у виконанні для дітей.

2. Вправа «Хто що зробив?»- має на меті розвиток моторно-зорової пам'яті. Гру проводимо так: з групи дітей вибираємо 3-4 дитини. Один з вибраних стає ведучим, інші діти - глядачі. Двоє-троє вибраних дитей по черзі показують ведучому якісь дії. Він дивиться і запам'ятовує. Потім він повинен повторити ці дії в тому порядку, в якому він їх побачив.
Цю гру бажано проводити під веселу музику.

3. Вправа «Зіпсований телефон» для розвитку сприйняття та пам'яті. У групі дітей за їх бажанням вибирається ведучий. Потім уся група дітей стає до нього спиною і ніхто не підглядає. Ведучий підходить до когось із дітей і таємно від інших показує йому якусь позу, яку вигадує сам. Дитина, якій показали позу, вибирає іншого учасника і показує йому ту позу, яку він побачив. і так далі. Коли усім дітям показані пози, вони встають в круг лицем один до одного. Ведучий показує свою позу, і той з дітей, хто закінчив гру останнім, теж показує свою позу. Перша і остання пози порівнюються. Пози мають бути різними. Якщо діти соромляться і переживають, що їх пози різні, пояснюємо їм, що так і має бути, адже ця гра і є «зіпсований телефон».

· Заняття 5. Розвиваємо пізнавальні процеси та позитивну мотивацію.

1. Вправа «Веселий м'яч» - зняття напруги, подолання стереотипності мислення, розвиток мовлення. Процедура гри наступна: учасники класу сидять по кругу. У ведучого в руках м'яч. Далі пояснюємо зміст гри: той, хто захоче почати цю вправу, кидає його будь-кому з нас і скаже два будь-яких прикметника, той хто упіймав м'яч, називає предмет, явище - що завгодно, якому з його точки зору властиві ці характеристики.

2. Вправа «Зоопарк» - для розвитку зв'язного мовлення. Гру проводимо так: діти сідають колом, отримуючи по картинці, не показуючи їх одне одному. Кожен повинен описати свою тварину, не називаючи її, за таким планом: а) зовнішній вигляд;

б) чим живиться. Для гри використовується «ігровий годинник». Спочатку крутять стрілку. На кого вона вкаже, той починає розповідь. Потім обертанням стрілки визначають, хто повинен відгадувати описувану тварину.

3. Вправа «Хто ким був?» або «Що чим було?». Метою даної вправи є активізація словникового запасу і розширення знань про те, що оточує. Хід гри наступний: обговорення ким або чим раніше було курча (яйцем), кінь (лошам), жаба (пуголовком), метелик (гусеницею), черевики (шкірою), сорочка (тканиною), риба (ікринкою), шафа (дошкою), хліб (борошном), велосипед (залізом), светр (шерстю) тощо.

4. Вправа «Канон», що розвиває увагу. Гру проводимо так: звучить музика Ф.Бургмюллера «Кавалькада» (чи будь-яка інша, але з добре акцентованими тактами. Необхідно вибирати таку музику, в якій акценти ставляться на перший наголошений звук такту).

Діти стоять один за одним по колу. На перший такт піднімає руку перша дитина, на другий - друга, на третій - третя і так далі. Коли праву руку піднімуть усі діти, вони у той самий спосіб починають піднімати ліву руку. Після того, як ліву руку піднімуть усі діти, вони починають знову один за одним піднімати праву руку.

5. Вправа «Напис-невидимка» призначена для завершення занять та розвитку чуттєвого сприйняття. Інструктуємо дітей так: «Перед тим, як ми закінчимо роботу, я хочу подарувати кожному з вас по букві. Я виберу букву з вашого імені і намалюю її у вас на спині.

Додаток Е

Таблиця 2.2.3. Зведена таблиця результатів, отриманих на вибірці першокласників за допомогою методики Керна-Йерасека (констатуючий експеримент)

Досліджуваний

Завдання 1

Завдання 2

Завдання 3

Опитувальник

Висновок

1. Іванка Т.

1

1

1

25

Високий рівень

2. Петя Б.

2

3

2

12

Середній рівень

3. Олеся І.

2

2

2

15

Середній рівень

4. Марина П.

2

3

1

17

Середній рівень

5. Оксана В.

3

2

2

12

Середній рівень

6. Микита Д.

2

2

2

15

Середній рівень

7. Аня Р.

2

3

1

17

Середній рівень

8. Іра К.

1

1

1

24

Високий рівень

9. Марина С.

3

2

2

12

Середній рівень

10. Аня Г.

2

2

2

15

Середній рівень

11. Аня О.

2

3

1

17

Середній рівень

12. Ілля Б.

2

2

3

13

Середній рівень

13. Сашко А.

2

2

2

15

Середній рівень

14. Діма Н.

3

2

1

17

Середній рівень

15. Настя С.

1

1

2

25

Високий рівень

16. Галя А.

3

2

2

12

Середній рівень

17.Олена К.

2

2

2

15

Середній рівень

18. Денис Б.

2

1

3

17

Середній рівень

19. Денис Ж.

3

2

2

12

Середній рівень

20. Вася М.

2

2

2

14

Середній рівень

21. Настя К.

2

2

3

16

Середній рівень

22.Даша Ш.

3

2

2

12

Середній

23.Інна І.

2

1

1

25

Високий рівень

24.Костя В.

1

2

3

17

Середній

25.Женя Б.

2

3

2

12

Середній

26.Віка Г.

2

2

2

15

Середній

27.Вітя П.

3

2

1

17

Середній

28.Ліка М.

2

3

1

17

Середній

29.Антон М.

2

2

3

12

Середній

30.Маша О.

2

2

2

14

Середній

31.Ілона Г.

1

1

1

24

Високий рівень

32.Наташа Д.

2

3

2

13

Середній

33.Артьом Т.

2

2

2

14

Середній

34.Кирил С.

3

2

2

12

Середній

35.Оля Ф.

1

3

2

17

Середній

36.Віталій П.

2

2

3

13

Середній

37.Свєта К.

1

2

1

25

Високий рівень

38.Маша А.

3

2

2

12

Середній

39.Артур С.

2

2

2

15

Середній

40.Федір Л.

2

3

1

17

Середній

41.Ліда Ю.

2

2

3

13

Середній

42.Ліза П.

1

1

1

25

Високий рівень

Додаток Є

Таблиця 2.2.4. Зведена таблиця результатів, отриманих на вибірці першокласників за допомогою методики «Пізнавальна потреба» В. Юркевича (констатуючий експеримент)

Досліджуваний

Кількість балів

Висновок

1. Іванка Т.

16

Помірно виражена пізнавальна потреба

2. Петя Б.

9

Слабо виражена пізнавальна потреба

3. Олеся І.

10

Слабо виражена пізнавальна потреба

4. Марина П.

10

Слабо виражена пізнавальна потреба

5. Оксана В.

10

Слабо виражена пізнавальна потреба

6. Микита Д.

11

Слабо виражена пізнавальна потреба

7. Аня Р.

12

Помірно виражена пізнавальна потреба

8. Іра К.

13

Слабо виражена пізнавальна потреба

9. Марина С.

8

Помірно виражена пізнавальна потреба

10. Аня Г.

9

Слабо виражена пізнавальна потреба

11. Аня О.

10

Слабо виражена пізнавальна потреба

12. Ілля Б.

7

Слабо виражена пізнавальна потреба

13. Сашко А.

11

Слабо виражена пізнавальна потреба

14. Діма Н.

13

Помірно виражена пізнавальна потреба

15. Настя С.

16

Помірно виражена пізнавальна потреба

16. Галя А.

9

Слабо виражена пізнавальна потреба

17.Олена К.

10

Слабо виражена пізнавальна потреба

18. Денис Б.

6

Слабо виражена пізнавальна потреба

19. Денис Ж.

10

Слабо виражена пізнавальна потреба

20. Вася М.

11

Слабо виражена пізнавальна потреба

21. Настя К.

11

Помірно виражена пізнавальна потреба

Додаток Ж

Таблиця 2.2.5. Зведена таблиця результатів, отриманих на вибірці першокласників за допомогою методики «Визначення домінування пізнавального або ігрового мотиву дитини» М.Ільїної (констатуючий експеримент)

Досліджуваний

Висновок

1. Іванка Т.

Виражений пізнавальний інтерес

2. Петя Б.

Слабка пізнавальна потреба

3. Олеся І.

Слабка пізнавальна потреба

4. Марина П.

Слабка пізнавальна потреба

5. Оксана В.

Слабка пізнавальна потреба

6. Микита Д.

Слабка пізнавальна потреба

7. Аня Р.

Виражений пізнавальний інтерес

8. Іра К.

Виражений пізнавальний інтерес

9. Марина С.

Слабка пізнавальна потреба

10. Аня Г.

Слабка пізнавальна потреба

11. Аня О.

Слабка пізнавальна потреба

12. Ілля Б.

Слабка пізнавальна потреба

13. Сашко А.

Слабка пізнавальна потреба

14. Діма Н.

Виражений пізнавальний інтерес

15. Настя С.

Виражений пізнавальний інтерес

16. Галя А.

Слабка пізнавальна потреба

17.Олена К.

Слабка пізнавальна потреба

18. Денис Б.

Слабка пізнавальна потреба

19. Денис Ж.

Слабка пізнавальна потреба

20. Вася М.

Слабка пізнавальна потреба

21. Настя К.

Виражений пізнавальний інтерес

Додаток З

Таблиця 2.2.6. Зведена таблиця результатів, отриманих на вибірці учнів 1 класу за допомогою методики «Уяви собі». Є. Ільїна (констатуючий експеримент)

Досліджуваний

Висновок

1. Іванка Т.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

2. Петя Б.

Негативна мотивація дитини до навчання у школі

3. Олеся І.

Негативна мотивація дитини до навчання у школі

4. Марина П.

Негативна мотивація дитини до навчання у школі

5. Оксана В.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

6. Микита Д.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

7. Аня Р.

Негативна мотивація дитини до навчання у школі

8. Іра К.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

9. Марина С.

Негативна мотивація дитини до навчання у школі

10. Аня Г.

Негативна мотивація дитини до навчання у школі

11. Аня О.

Негативна мотивація дитини до навчання у школі

12. Ілля Б.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

13. Сашко А.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

14. Діма Н.

Негативна мотивація дитини до навчання у школі

15. Настя С.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

16. Галя А.

Негативна мотивація дитини до навчання у школі

17.Олена К.

Негативна мотивація дитини до навчання у школі

18. Денис Б.

Негативна мотивація дитини до навчання у школі

19. Денис Ж.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

20. Вася М.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

21. Настя К.

Негативна мотивація дитини до навчання у школі

Додаток І

Таблиця 2.2.9. Зведена таблиця результатів, отриманих на вибірці першокласників за допомогою методики Керна-Йерасека (контрольний експеримент)

Досліджуваний

Завдання 1

Завдання 2

Завдання 3

Опитувальник

Висновок

2. Петя Б.

1

1

1

25

Високий рівень готовності

3. Олеся І.

2

2

2

15

Середній рівень готовності

4. Марина П.

1

1

1

25

Високий рівень готовності

5. Оксана В.

1

1

1

25

Високий рівеньготовності

6. Микита Д.

1

2

2

15

Середній рівень готовності

1. Іванка Т.

1

1

1

25

Високий рівень готовності

7. Аня Р.

2

2

1

17

Середній рівень готовності

8. Іра К.

1

1

1

25

Високий рівень готовності

9. Марина С.

1

1

1

25

Високий рівень готовності

10. Аня Г.

2

2

2

14

Середній рівень готовності

11. Аня О.

1

1

1

25

Високий рівень готовності

12. Ілля Б.

1

1

1

25

Високий рівень готовності

13. Сашко А.

1

2

2

15

Середній рівень готовності

14. Діма Н.

2

1

2

17

Середній рівень готовності

15. Настя С.

1

1

1

25

Високий рівень готовності

16. Галя А.

1

1

1

25

Високий рівень готовності

17.Олена К.

2

2

2

17

Середній рівень готовності

18. Денис Б.

1

1

1

25

Високий рівень готовності

19. Денис Ж.

1

1

1

25

Високий рівень готовності

20. Вася М.

1

2

2

15

Середній рівень готовності

21. Настя К.

2

2

1

17

Середній рівень готовності

Додаток Ї

Таблиця 2.2.10. Зведена таблиця результатів, отриманих на вибірці першокласників за допомогою методики «Пізнавальна потреба» В.Юркевича (контрольный експеримент)

Досліджуваний

Кількість балів

Висновок

1. Іванка Т.

17

Сильно виражена пізнавальна потреба

2. Петя Б.

12

Помірно виражена пізнавальна потреба

3. Олеся І.

12

Помірно виражена пізнавальна потреба

4. Марина П.

16

Помірно виражена пізнавальна потреба

5. Оксана В.

17

Сильно виражена пізнавальна потреба

6. Микита Д.

11

Слабо виражена пізнавальна потреба

7. Аня Р.

12

Помірно виражена пізнавальна потреба

8. Іра К.

18

Сильно виражена пізнавальна потреба

9. Марина С.

13

Помірно виражена пізнавальна потреба

10. Аня Г.

12

Помірно виражена пізнавальна потреба

11. Аня О.

15

Помірно виражена пізнавальна потреба

12. Ілля Б.

19

Сильно виражена пізнавальна потреба

13. Сашко А.

11

Слабовиражена пізнавальна потреба

14. Діма Н.

12

Помірно виражена пізнавальна потреба

15. Настя С.

17

Сильно виражена пізнавальна потреба

16. Галя А.

12

Помірно виражена пізнавальна потреба

17.Олена К.

12

Помірно виражена пізнавальна потреба

18. Денис Б.

16

Помірно виражена пізнавальна потреба

19. Денис Ж.

17

Сильно виражена пізнавальна потреба

20. Вася М.

11

Слабо виражена пізнавальна потреба

21. Настя К.

12

Помірно виражена пізнавальна потреба

Додаток К

Таблиця 2.2.11. Зведена таблиця результатів, отриманих на вибірці першокласників за допомогою методики «Визначення домінування пізнавального або ігрового мотиву дитини» М.Ільїної (контрольний експеримент)

Досліджуваний

Висновок

1. Іванка Т.

Виражений пізнавальний інтерес

2. Петя Б.

Виражений пізнавальний інтерес

3. Олеся І.

Слабка пізнавальна потреба

4. Марина П.

Виражений пізнавальний інтерес

5. Оксана В.

Виражений пізнавальний інтерес

6. Микита Д.

Виражений пізнавальний інтерес

7. Аня Р.

Виражений пізнавальний інтерес

8. Іра К.

Виражений пізнавальний інтерес

9. Марина С.

Виражений пізнавальний інтерес

10. Аня Г.

Слабка пізнавальна потреба

11. Аня О.

Виражений пізнавальний інтерес

12. Ілля Б.

Виражений пізнавальний інтерес

13. Сашко А.

Виражений пізнавальний інтерес

14. Діма Н.

Виражений пізнавальний інтерес

15. Настя С.

Виражений пізнавальний інтерес

16. Галя А.

Виражений пізнавальний інтерес

17.Олена К.

Слабка пізнавальна потреба

18. Денис Б.

Виражений пізнавальний інтерес

19. Денис Ж.

Виражений пізнавальний інтерес

20. Вася М.

Виражений пізнавальний інтерес

21. Настя К.

Виражений пізнавальний інтерес

Додаток Л

Таблиця 2.2.12. Зведена таблиця результатів, отриманих на вибірці учнів першого класу за допомогою методики «Уяви собі». Є.Ільїна (контрольний експеримент)

Досліджуваний

Висновок

1. Іванка Т.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

2. Петя Б.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

3. Олеся І.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

4. Марина П.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

5. Оксана В.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

6. Микита Д.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

7. Аня Р.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

8. Іра К.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

9. Марина С.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

10. Аня Г.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

11. Аня О.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

12. Ілля Б.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

13. Сашко А.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

14. Діма Н.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

15. Настя С.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

16. Галя А.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

17.Олена К.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

18. Денис Б.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

19. Денис Ж.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

20. Вася М.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

21. Настя К.

Позитивна мотивація дитини до навчання у школі

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Психологічний вплив кольору на людину. Стан теоретичної розробки проблеми впливу кольоротерапії. Особливості процесу адаптації першокласників до умов школи. Рекомендацій щодо покращення адаптації першокласників до умов школи засобами кольоротерапії.

    курсовая работа [71,9 K], добавлен 19.09.2014

  • Дослідження загальних закономірностей розвитку дитини дошкільного віку. Поняття про ігрову діяльність як своєрідний спосіб пізнання дітьми навколишнього світу. Вивчення особливостей організації ігрової діяльності в умовах дитячого навчального закладу.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 14.01.2014

  • Методологічні основи діяльності психологічної служби у сфері освіти. Принципи і цілі діяльності психолога в школі. План роботи психологічної служби в початковій школі. Складання плану роботи практичного психолога в початковій школі на поточний рік.

    курсовая работа [61,2 K], добавлен 16.07.2011

  • Проблеми адаптації і дезадаптації студентів до навчального процесу та феномен стресу. Забезпечення психічного здоров’я. Проблеми діагностики адаптаційних процесів до навчального процесу у студентів вищих навчальних закладів: дослідження та результати.

    курсовая работа [129,7 K], добавлен 21.11.2008

  • Процес адаптації молодших школярів до навчально-виховного процесу: проблеми і особливості. Залежність рівня адаптації від різноманітних факторів. Психічні особливості дітей молодшого шкільного віку та експериментальні дослідження їх адаптації до школи.

    дипломная работа [71,3 K], добавлен 16.09.2010

  • Педагогічне спілкування як фактор ефективності організації навчального процесу. Готовність до спілкування як умова професійної діяльності. Технологія розвитку комунікативної компетентності педагога. Методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі.

    курсовая работа [48,5 K], добавлен 22.01.2013

  • Соціалізація дітей та учнівської молоді в сучасному освітньому просторі. Основна мета діяльності психологічної служби. Освітнє середовище школи, вимоги до нього. Створення психологічно безпечного середовища у школі. Відсутність емоційного вигорання.

    презентация [887,3 K], добавлен 28.02.2014

  • Діяльність як специфічний людський вид активності. Діалектико-матеріалістичні ідеї М.Я. Басова та С.Л. Рубінштейна. Аналіз діяльності, як психічного процесу. Її мета та внесок в розвиток людини. Основні різновиди діяльності: ігрова, навчальна та трудова.

    реферат [18,0 K], добавлен 23.07.2009

  • Проблема психологічної адаптації та теоретико-методологічні засади дослідження процесу адаптації засуджених до умов позбавлення волі. Організація та методи дослідження процесу адаптації до умов позбавлення волі. Психологія особистості засудженого.

    дипломная работа [161,8 K], добавлен 16.06.2010

  • Психологічні особливості дітей шестирічного віку, адаптація дитини до шкільних умов, індивідуалізація виховання і навчання. Медико-гігієнічні проблеми збереження здоров’я дітей. Особливості роботи з батьками першокласників, психолого-педагогічні поради.

    реферат [31,1 K], добавлен 11.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.