Взаємозв’язок стилів сімейного виховання та соціального інтелекту молодших школярів

Іноді педагоги, працюючи з такою дитиною, помилково вважають її нездатною до прояву емоцій -- просто вона живе у власному світі, допуск до якого дозволений тільки дуже близькій людині. За будь-яких умов батьки не перестають поводитися з дитиною доброзичливо. Саме через це такі діти не охочі до багатолюдних збіговиськ, після уроків у школі намагаються швидше потрапити додому.

Батьки в таких родинах завжди вдячні вчителям за розумну допомогу та підтримку у вихованні їхньої дитини. У свою чергу педагог теж може завжди покластися на них у своїй діяльності: такі батьки найактивніші члени батьківського комітету й охоче підтримують школу та педагогів у всіх їхніх починаннях.

За співчутливого стилю сімейного виховання формується інтровертований соціально-психологічний тип особистості [15].

Діти інтровертованого типу надзвичайно спостережливі, мають багатий внутрішній світ: вони багато уваги приділяють вивченню поведінки своїх однолітків і дорослих, що формує в них організованість і відповідальність.

У певній діяльності це допомагає їм серйозно і подовгу зосереджено працювати, не вимагаючи уваги до себе з боку педагога. У молодшому шкільному віці такі учні можуть виявляти підвищену сором'язливість, у спілкуванні з однолітками вони обережні, розмовляють тихо та відповідають на уроці невпевнено, хоча й знають усе. Вони не охоче опиняються в полі зору інших людей.

Класний керівник може доручити їм будь-яку роботу в класі: діти завжди й усе виконають сумлінно та вчасно. Такі школярі одержують задоволення від процесу діяльності, однак майже завжди занижують власні здібності, що призводить до важкого початку будь-якої роботи тільки через побоювання, що в них нічого не вийде.

Дитячий колектив у початковій школі для цих дітей має невелике значення: вони не прагнуть вступати з будь-ким у дружні стосунки. З віком вони знайдуть собі в класі друзів, причому ця дружба може тривати довгі роки. Такі учні не дуже примхливі й не страждають через те, що не мають чогось матеріального (дорогих речей, подарунків тощо).

Особливістю їхнього характеру є досягнення поставленої життєвої мети, незважаючи на будь-які перепони. Такі школярі шанобливо ставляться до моральних норм, старших людей, завжди думають про вплив їхніх вчинків на інших. Одним із головних недоліків дітей цього типу є відсутність ініціативи, невміння захистити себе, поразковість у конфліктних ситуаціях. Крім того, вони дуже добре приховують власні переживання.

З усіх представлених типів особистості цей тип найбільш вольовий. Такі діти стійко переносять життєві труднощі й нікого не обвинувачують у них, їм властиві такі риси характеру, як чуйність і уважність, правдивість і чесність, ввічливість і врівноваженість; вони також вирізняються терплячістю, ретельністю, самокритичністю та, як ми вже казали, сильною волею.

Гармонійний стиль сімейного виховання

Суть гармонійного стилю виховання вбачається вже в його назві: гармонійний стиль виховання формує гармонійний соціально-психологічний тип особистості [15].

У таких родинах дитина завжди бажана, батьки задовго до її народження розмірковують над тим, якою людиною вони хочуть виростити та виховати її. Дитина народжується, виховується і росте в теплій і дружній атмосфері, батьки приділяють велику увагу формуванню традицій і звичаїв родини, яких вони й самі суворо дотримуються: незвичайні святкування днів народження, сюрпризи і подарунки членам родини, концерти і спільні ігри -- це й багато іншого формують власну значущість дитини, її вміння жити серед людей.

Діти такого стилю виховання вже з раннього дитинства виявляють розважливість і вміння мотивувати свої вчинки, бо батьки вмотивовано й усвідомлено поводять себе. З початкової школи діти такого стилю виховання виявляють чуйність до своїх однолітків й уважність до прохань дорослих. Характерна риса цих дітей -- правдивість, а якщо з якихось причин вони й мають таємницю, то ніколи не викажуть її. Такі діти вміють віддано дружити, у спілкуванні завжди відверті та правдиві, не приховують своїх справжніх почуттів.

Для таких школярів однаково значущим є чи то фізичне, чи то розумове навантаження: на всіх уроках вони виявляють активність та ініціативу. Нажаль, іноді дехто з учителів вимагає лише чіткого дотримання інструкцій,що творчих дітей не лише дивує, але й ускладнює їхнє спілкування з педагогом.

У навчанні такі школярі дуже старанні та відповідальні. їх не страшить жодна діяльність, якщо вона для них не заважка, при цьому вони не бояться сказати дорослому про те, чи впораються із завданням. Однак таке ставлення до справи не завжди викликає схвалення дорослого.

У таких учнів дуже розвинена адекватна самооцінка: діти не бояться давати слово та тримати його, свою обіцянку вони обов'язково виконають, навіть на шкоду собі. Найчастіше такі діти обирають собі друзів з важкою долею та позитивно впливають на них. Вони ніколи не розв'язуватимуть конфлікт з позиції сили.

Діти гармонійного типу демонструють абсолютну безстрашність перед будь-якою навчальною діяльністю. Ще з молодшого шкільного віку вони серйозно займаються самовихованням та самоосвітою, ведуть щоденники, описуючи власні переживання та зміни в собі. У цьому віці вони, як і всі інші діти, можуть порушувати дисципліну, але на всі зауваження реагують розумно й, беруть їх до уваги.

Почуття самоконтролю та вольові якості в таких учнів виявляються досить рано. Вже в середній школі немає необхідності «розважати» їх на уроці -- вони успішно виконують як монотонну, так і творчу роботу

Цим учням властиві такі якості, як урівноваженість і відповідальність, слухняність і поступливість, непримиренність до недоліків і потворних вчинків інших, правдивість, щирість і ввічливість, реальність оцінки власних можливостей, самокритичність і наполегливість у досягненні мети.

Класному керівникові, на превеликий жаль, не завжди комфортно поруч із такими дітьми. Насамперед це пов'язано з тим, що не всі класні керівники та педагоги впевнені у щирості таких учнів, тому весь час перебувають насторожі в очікуванні зриву в поведінці таких школярів.

Не завжди подобається педагогам і прямота та простодушність цих дітей: вони говорять те, що думають, без прикрас.

Отже, сім'ю можна віднести до групи мікрофакторів соціалізації, які безпосередньо впливають на конкретних людей. Одним із факторів, що визначають особливу значущість сімейного виховання у формуванні особистості дитини, його пріоритетність порівняно з іншими виховними інститутами (дитячий садок, школа, дитячий будинок та ін.), є глибоко емоційний, інтимний характер сімейного виховання, його індивідуально-емоційна спрямованість. Дієвість, силу, стійкість сімейного виховання забезпечують ще два чинники: постійність і тривалість виховних впливів матері, батька, інших членів сім'ї; наявність об'єктивних можливостей для включення дітей у побутову діяльність родини. Виховна функція сім'ї залежить від її структури, тобто будови сім'ї, яка виступає як єдність стійких взаємозв'язків між її членами.

Під стилем сімейного виховання слід розуміти характерне ставлення батьків до дитини, які застосовують певні засоби й методи педагогічного впливу, що полягають у своєрідній манері словесного звертання та взаємодії. У психологічній літературі виокремлюють такі стилі сімейного виховання: потуральний, змагальний, розважливий, запобігливий, контролюючий, співчутливий, гармонійний. На формування стилів сімейного виховання впливають об'єктивні та суб'єктивні фактори, а також генетичні особливості батьків і дитини.

3. ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ СТИЛІВ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ І РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

3.1 Мета, завдання, методи дослідження

сімейний виховання соціальний інтелект

Мета дослідження -- вивчити взаємозв'язок між стилем сімейного виховання і соціальним інтелектом молодших школярів

Завдання дослідження:

1) визначити особливості вираженості структурних компонентів соціального інтелекту;

2) визначити особливості вираженості стилів сімейного виховання;

3) з'ясувати вплив порушень у процесі виховання молодшого школяра на формування структурних компонентів соціального інтелекту;

4) вивчити зв'язок між батьківською позицією і рівнем розвитку структурних компонентів соціального інтелекту у молодших школярів.

Методи дослідження:

1) Опитувальник за шкалою психологічної адаптації Роджерса-Даймонда (дитячий варіант). Розрахований на дітей віком від 8 до 12 років. Містить 45 тверджень про поведінку людини, її думки, переживання. Опитувальник дає змогу дослідити три фактори соціально-психологічної адаптації за шкалою Роджерса і Даймонда: прийняття - неприйняття себе (Я), прийняття інших - конфлікт з іншими (І), домінування - залежність (Д). Випробовуваним при читанні кожного речення слід подумати, наскільки воно стосується їх. Якщо воно їм підходить, ставиться знак «+» на аркущі для відповідей в квадратик поруч з номером запитання. Якщо воно випробовуваному не підходить, то у квадратик поряд з номером запитання ставиться знак «-». Якщо вибір зробити важко, необхідно подумати, як буває частіше.

За кожне співпадіння з ключем фактора Я та фактора І виставляється 1 бал. За кожне співпадіння з ключем фактора Д виставляється 2 бали. Бали по окремих факторах сумуються. Максимальна кількість балів по фактору - 18.

Інтерпретація:

Максимальна-мінімальна кількість балів для кожної шкали (max-min), середні значення (m) і стандартні відхилення (s) (вік досліджуваних 8-12 років, кількість досліджуваних - 106):

	Я	І	Д
Max	18	16	16
Min	1	2	0
m	13	11	8,4
s	3,6	2,5	3,3

2) Методика Н. Холла «Оцінка емоційного інтелекту» спрямована на виявлення здатності розуміти ставлення особистості, репрезентовані в емоціях і управляти емоційною сферою на основі прийняття рішень. Вона складається з 30 тверджень і містить 5 шкал: емоційна поінформованість, управління своїми емоціями (швидше це емоційна відходливість, емоційна неригідність), самомотивація (швидше це довільне управління своїми емоціями, виключаючи пункт 14), емпатія, розпізнавання емоцій інших людей (швидше - вміння впливати на емоційний стан інших людей). Випробовуваним необхідно позначити той стовпець із відповідним балом праворуч, який найбільше відбиває ступінь згоди із висловлюванням. Позначення балів: від -3 («повністю не згоден») до +3 («повністю згоден»). За кожною шкалою обчислюється сума балів згідно з ключем. Рівні парціального емоційного інтелекту згідно зі знаком результатів: 14 і більше -- високий; 8-13 -- середній; 7 і менше -- низький. Інтегративний рівень емоційного інтелекту з урахуванням домінівного знака визначається за такими кількісними показниками: 70 і більше -- високий; 40-69 -- середній; 39 і менше -- низький.

3) Методика Ц.Р. Ейдеміллера і В.В. Юстицкіса "Аналіз сімейних відносин" (АСВ) дозволяє визначити, яким чином батьки виховують дитину в сім'ї. Для цього вимірюється 11 шкал, що відносяться до порушень процесу виховання: гіперпротекція, гіпопротекція, потурання, ігнорування потреб дитини, надмірність вимог-обов'язків дитини, недостатність вимог-обов'язків дитини, надмірність вимог-заборон, недостатність вимог-заборон до дитини, суворість санкцій (покарань) за порушення вимог дитиною, мінімальність санкцій, нестійкість стилю виховання.

Потім можна отримати відповідь на запитання: чому вони виховують її так, вимірявши наступні 9 шкал, що відносяться до особистісних проблем батьків, які вони розв'язують за рахунок дитини. Розширення сфери батьківських почуттів, переважання в підлітка дитячих якостей, виховна невпевненість когось з батьків, фобія втрати дитини, нерозвиненість батьківських почуттів, проекція на дитину (підлітка) власних небажаних якостей, винесення конфлікту між подружжям у сферу виховання, уподобання чоловічих якостей, уподобання жіночих якостей.

Батькам надається бланк з таблицею, де вони повинні обвести кільцем ті твердження, з якими вони згодні і закреслити ті, з якими вони не згодні. Також вони можуть поставити знак питання біля номеру питання, на який важко дати відповідь, але таких питань повинно бути не більше 5.

4) У модифікованому варіанті методики "Батьківський твір" у формі незакінчених речень особливості батьківської позиції виявляються за одинадцятьма шкалами: "Відкрита", "Порівняльна оцінка дитини", "Значущі характеристики дитини", "Позитивні особливості дитини", "Ідеальні очікування", "Можливі страхи, побоювання", "Реальні вимоги", "Причини труднощів", "Анамнестичні дані", "Інтереси, пріоритети дитини", "Ситуація "Ми-взаємодії".

Методика дозволяє виділити певні компоненти батьківської позиції, що включають у себе образ дитини, образ відносин у родині, образ самого батька.

5) Тест "Малюнок сім'ї". Тест призначений для виявлення особливостей сімейних відносин. Він допоможе прояснити ставлення дитини до членів своєї родини, те, як вона сприймає їх і свою роль у сім'ї, а також ті характеристики відносин, які викликають у неї тривожні й конфліктні почуття.

Сімейну ситуацію, яку батьки оцінюють зі всіх сторін позитивно, дитина може сприймати зовсім інакше. Дізнавшись, яким вона бачить навколишній світ, родину, батьків, себе, можна зрозуміти причини виникнення багатьох проблем дитини і ефективно допомогти їй при їх розв'язанні.

Дитині дають простий олівець середньої м'якості і стандартний чистий аркуш паперу формату А4. Використання будь-яких додаткових інструментів виключається.

6) Методи обробки результатів -- контент-аналіз та метод рангової кореляції Спірмена.

При виборі методик ми опиралися на трикомпонентну модель соціального інтелекту, яка включає три складових: когнітивний, поведінковий та емоційний компоненти. І ми припустили, що виховання більш за все пов'язане з поведінковим та емоційним компонентами. Для дослідження поведінкового компоненту ми аналізували психологічну адаптацію за допомогою опитувальника Роджерса-Даймонда(дитячий варіант), а для дослідження емоційного компоненту ми використовували методику Н. Холла «Оцінка емоційного інтелекту» .

3.2 Охорона праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на забезпечення працездатності людини в процесі праці.

Нормативно-правові питання охорони праці базуються на наступних документах:

- Конституція України;

- Закон «Про охорону праці»;

- КЗОП;

- положення про державну експертизу умов праці;

- ДСТУ;

- санітарні норми й правила;

- СНіПИ й т.ін.

Працівники служби охорони праці у своїй діяльності керуються законодавством про працю й Положенням про службу охорони праці.

Навчальна аудиторія знаходиться на четвертому поверсі, площа приміщення дорівнює 63м² .

Основні небезпечні фактори - нестача природного або штучного освітлення.

Оскільки робота в аудиторії не вимагає фізичних витрат, то вона належить до категорії легких фізичних витрат (до категорії 1-а), для якої витрата енергії становить до 120 ккал/година. До категорії 1-а належать роботи, що відбуваються в положенні сидячи і які не потребують фізичної напруги. Така категорія робіт характеризується показниками, що формують мікроклімат, представленими в таблиці 1 відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.1.005-88 ССБТ.

Таблиця 1 Оптимальні параметри мікроклімату

Період року	Категорія робіт по вазі	Температура, °С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний	легка 1-а	22-24	40-60	0,1
Теплий	легка 1-б	23-25	40-60	0,1

Для забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату передбачається система вентиляції й опалення, спроектована згідно СНІП 2.04.05-91.

Правильну світлопередачу створює природне освітлення й штучні джерела світла зі спектральною характеристикою, близькою до природного освітлення, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

В аудиторії застосовується природне бічне одностороннє й штучне загальне освітлення.

Характер зорової роботи аудиторії відповідає IV розряду роботи, тобто мінімальний розмір об'єкта розрізнення перебуває, між 0,3 й 0,5 мм. Характеристика фону - середня. Штучне освітлення в приміщенні забезпечується люмінесцентними лампами типу ЛБ.

По небезпеці поразки людей електричним струмом приміщення аудиторія є приміщенням без підвищеної небезпеки.

В аудиторії існують дві групи заходів захисту від поразки електричним струмом:

1) Технічні заходи захисту:

- конструктивні заходи - для захисту від дотику до струмовідних елементів;

-схемно-конструктивні - для запобігання небезпеки поразки електричним струмом при замиканні на корпус або пробої ізоляції, які у свою чергу досягаються шляхом:

застосування малих напруг (42 В, 12 В);

забезпечення неприступності струмовідних частин;

застосуванням захисного заземлення електроустановок;

занулення;

застосування захисного відключення;

застосування електротехнічних захисних засобів і запобіжних пристосувань (ізолюючі, що обгороджують, запобіжні);

2)Організаційні заходи захисту:

-проведення інструктажу робочого персоналу по техніці безпеки при експлуатації електроустановок

- забезпечення правильного використання засобів захисту, контроль стану захисних засобів, наявність знаків і плакатів безпеки й ін.

Згідно ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.004-91 пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі, системою протипожежного захисту й організаційно-технічних заходів.

Система запобігання пожежі містить у собі:

- контроль і профілактику ізоляції;

- запобігання утворенню джерел запалювання;

-застосування електричного устаткування, що відповідає класу пожежо- і вибухонебезпечних зон;

пристрій захисту будинків від блискавок;

заземлення від статичної напруги.

3.3 Особливості вираженості психологічної адаптації та емоційного структурного компонента соціального інтелекту

Дослідження психологічної адаптації ми проводили за допомогою шкали психологічної адаптації Роджерса-Даймонда. Індивідуальні показники за цією методикою подані у Додатку В. Середні показники представлені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 Середні показники за шкалою психологічної адаптації Роджерса-Даймонда

Випробовувані	Я	І	Д
Середні	15,1	11,5	12

Як показують дані таблиці 3.3, для молодших школярів характерний високий бал за фактором прийняття - неприйняття себе (Я). Високі бали за цей фактор свідчать про прийняття себе, своїх особистісних та характерологічних утворень, про наявність розвиненого почуття власної гідності. Для випробовуваних характерні середні бали за фактором прийняття інших - конфлікт з іншими (І), тобто поряд з розвиненим почуттям власної гідності вони взагалі вміють поважати інших та вирізняються відкритістю реальній практиці діяльності і відносин. Однак може виявлятися і неприйняття інших, неповага до людини як особистості, конфлікт з оточенням. Фактор домінування - залежність (Д) також має високу вираженість, тобто випробовувані проявляють домінування.

Дослідження емоційного інтелекту ми проводили за допомогою методики Н. Холла «Оцінка емоційного інтелекту». Індивідуальні показники за цією методикою подані у Додатку Г. Середні показники представлені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 Середні показники за методикою Н. Холла «Оцінка емоційного інтелекту»

Випробовувані	Емоційна поінформованість	Управління своїми емоціями	Самомотивація	Емпатія	Розпізнавання емоцій ін. людей
Середні	13,3	12,63	13,67	10,7	12,37

Як показують дані таблиці 3.4, за всіма шкалами методики для випробовуваних характерний середній рівень. Середній рівень емоційної поінформованості означає, що випробовувані в цілому здатні розрізняти й правильно інтерпретувати власні емоції і, що немаловажливо, їх вплив на інших людей. Управління своїми емоціями також виражено на середньому рівні, тобто взагалі випробовувані здатні до самоконтролю, емоційно відхідливі. Середній рівень самомотивації свідчить про те, що в цілому молодші школярі мають початковий рівень внутрішнього бажання до довільного управління емоціями. Випробовувані мають середній рівень емпатії, тобто в цілому здатні до розпізнавання чужих емоцій і діють відповідно цьому. Для випробовуваних характерний середній рівень розпізнавання емоцій інших людей, передусім вони здатні впливати на емоційний стан тих, з ким спілкуються. Інтегративний рівень емоційного інтелекту має середню вираженість, тобто випробовувані можуть усвідомлювати не лише свої почуття, але й почуття оточуючих, і відповідно реагувати.

3.4 Особливості вираженості стилів сімейного виховання

Стилі сімейного виховання ми досліджували за допомогою методики Ц.Р. Ейдеміллера та В.В. Юстицкіса "Аналіз сімейних відносин" (АСВ). Індивідуальні значення особливостей стилів сімейного виховання представлені у Додатку А. Середні значення особливостей стилів сімейного виховання подані у таблиці 3.2.

Таблиця 3.1 Середні значення особливостей стилів сімейного виховання за методикою Ц.Р. Ейдеміллера і В.В. Юстицкіса "Аналіз сімейних відносин"

Випробовувані	Г+	Г-	У+	У-	В+	В-	З+	З-	С+	С-
Середні	6,07	5,53	5,13	2,67	2,7	2,47	4,13	3,27	3,27	3,17

Як свідчать дані таблиці 3.1, вираженість має шкала гіперпротекції (Г+) та гіпопротекції (Г-). В цьому випадку випробовувані розділилися на дві групи. В одній групі батьків переважує гіперпротекція, при якій батьки приділяють дитині забагато часу, сил та уваги, й виховання його стало центральною справою їх життя. В іншій групі батьків переважує гіпопротекція - в цьому випадку дитина з`являється на періферії уваги батьків, до нього "не доходять руки", батькам не "до дитини", дитина найчастіше випадає у батьків з виду. За нього беруться лише час від часу, коли трапляється щось серйозне. Проаналізувавши ситуацію виховання у таких сім`ях , зявилось ,що вихованням найчастіше займаються гувернантки чи няні. Батьки зайняті працею. Також вираженість має «потурання» (шкала У+) батьки тягнуться до максимального і некритичного задоволення будь-яких потреб дитини. Вони "балують" його. Будь-яке його бажання для них - закон. Цей фактор проявляється як в одній так і в другій групі батьків. Тільки в одній групі де переважує гіпопротекція потурання бажанням дитини є як спосіб замінити недостаток уваги до своєї дитини. То в іншій групі де проявляється гіперпротекція батьки стимулють дитину та балують її.

Також виражена шкала «надмірність вимог-заборон до дитини» (шкала З+). У цій ситуації дитині "все не можна". Їй висувається величезна кількість вимог, які обмежують її свободу і самостійність. Типові висловлювання батьків відбивають їх страх перед будь-якими проявами самостійності дитини. Цей страх проявляється в різкому перебільшенні наслідків, до яких може призвести хоча б незначне порушення заборон, а також у прагненні придушити самостійність думки дитини.

Також вираженість має шкала «недостатність вимог-заборон до дитини» (шкала З-). У цьому випадку дитині "все можна". Навіть якщо існують якісь заборони, дитина легко їх порушує, знаючи, що з неї ніхто не спитає. Вона сама визначає коло своїх друзів, час їжі, прогулянок, свої заняття, час повернення ввечері, питання про куріння і вживання спиртних напоїв. Вона ні за що не звітує перед батьками. Батьки при цьому не хочуть або не можуть встановити будь-які рамки в її поведінці. Таке виховання стимулює розвиток гіпертимного типу особистості у дитини і, особливо, нестійкого типу.

Інші особливості стилю сімейного виховання -повнота задоволення потреб, суворість санкцій - не мають яскравої вираженості.

Індивідуальні значення психологічних причин відхилень у сімейному вихованні представлені у Додатку Б. Середні значення психологічних причин відхилень у сімейному вихованні подані у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Середні значення психологічних причин відхилень у сімейному вихованні за методикою Ц.Р. Ейдеміллера і В.В. Юстицкіса "Аналіз сімейних відносин"

Випробовувані	РБП	ПДЯ	ВН	ФВ	НБП	ПНЯ	ВК	ПЧЯ	ПЖЯ
Середні	5,2	3,1	3,23	4,57	4,13	2,8	2,63	3,03	2,87

Як показують дані таблиці 3.2, значення психологічних причин відхилень у сімейному вихованні мають яскраве вираження порушення (РБП) «розширення сфери батьківських почуттів» - дане джерело порушення виховання виникає найчастіше тоді, коли подружні стосунки між батьками в силу яких-небудь обставин виявляються порушеними: немає супруга,що грає головну роль у вихованні ( невідповідність характерів,ємоційна холодність та інше). Нерідко при цьому мати, рідше батько, самі того чітко не усвідомлюючи,бажають, щоб дитина стала для них чимось більшим, ніж просто дитина. Проаналізувавши ситуації в віпробовуваних сім`ях, виявилося,що багато з них в розлученні,мати сама виховує дитину,чи другий брак. Або сім`ях живе разом заради дитини. Хоча з них є і счастливі прочні сім`ї.

Також проявилися порушення за шкалою ФВ «фобія втрати дитини». Обумовлене порушення виховання - потуральна чи домінувальна гіперпротекція. «Слабке місце» - підвищена невпевненість, страх перед помилкою, перебільшення уявлення о тендитності дитини, його хворобливість.

Виявилося порушення за шкалою нерозвиненість батьківських почуттів (шкала НБП). Обумовлене порушення виховання - гіперпротекція, ємоційне відверження, жорстке ставлення. Адекватне виховання дитини можливе лиш тоді,коли батьками керують якісь достатньо сильні почуття: почуття довгу, симпатія, любов до дитини, потреба «реалізувати себе» в дітях,

« продовжити себе». Також підмечено,що батьківські почуття часто слабкіше розвинути у молодих батьків, що має тенденцію посилюватися з віком. У даній вибірці багато молодих мам, чим і може бути обумовлене це порушення.

Отже, у батьків слабко проявляються такі причини відхилень у сімейному вихованні, як надання переваги у молодшого школяра дитячим якостям (шкала ПДЯ), виховна невпевненість батьків (шкала ВН), проекція на дитину власних небажаних якостей (шкала ПНЯ), винесення конфлікту між подружжям у сферу виховання (шкала ВК), порушення в установках батьків по відношенню до дитини в залежності від її (дитини) статі: шкала надання переваги чоловічим якостям - ПЧЯ і шкала надання переваги жіночим якостям - ПЖЯ.

3.5 Особливості взаємозв'язку стилю сімейного виховання та психологічної адаптації

Для дослідження особливостей взаємозв'язку стилю сімейного виховання та психологічної адаптації ми використали коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Результати представлені в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 Значення взаємозв'язку стилю сімейного виховання та психологічної адаптації

	Г+	Г-	У+	У-	В+	В-	З+	З-	С+	С-
Я	-0.448*	-0.222	0.089	-0.014	0.167	-0.024	-0.352	0.431*	-0.229	0.322
І	-0.171	-0.181	-0.001	-0.211	0.298	-0.269	-0.502**	0.153	-0.173	0.153
Д	-0.255	0.381*	-0.047	-0.058	-0.143	-0.049	-0.322	0.225	-0.202	0.296

Для більш глибокого розуміння значення взаємозв'язку стилю сімейного виховання та психологічної адаптації ми проаналізували результати методик "Батьківський твір" А.А. Шведовської та «Малюнок сім'ї» Р.Бенса, Ф. Кауфмана з використанням контент-аналізу.

Дані таб.3.5 показали наступне.

1. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність гіперпротекції та прийняття-неприйняття себе (Я) (r_s = -0,448 при p ? 0,05). Чим вище гіперпротекція з боку батьків, тим нижче прийняття себе, своїх особистісних та характерологічних утворень. Очевидно, якщо батьки приділяють дитині дуже багато часу, сил і уваги, і виховання дитини є центральною справою їх життя, то вони пригнічують власну ініціативу дитини, тому у неї недостатньо розвинене почуття власної гідності.

2. Виявлена статистично достовірна співвіднесеність гіпопротекції та домінування-залежності (Д) (r_s = 0,381 при p ? 0,05). Чим більше виражена гіпопротекція, тим більше дитина прагне домінувати над іншими людьми. Очевидно, якщо дитина виявляється на периферії уваги батьків, і за неї беруться лише час від часу, коли трапляється щось серйозне, це сприяє розвитку у дитини домінування у спілкуванні.

3. Визначена статистично значуща негативна співвіднесеність надмірності вимог-заборон та прийняття інших - конфлікту з іншими (І) (r_s = -0,502 при p ? 0,01). Чим більше вимог-заборон висувають батьки дитині, тим нижче в неї вміння поважати інших та відкритість реальній практиці діяльності і відносинам. Очевидно, якщо дитині висувається величезна кількість вимог, які обмежують її свободу і самостійність, це сприяє розвитку в неї замкненості при побудові відносин з людьми.

4. Виявлена статистично достовірна співвіднесеність недостатності вимог-заборон до дитини з боку батьків та прийняття-неприйняття себе дитиною (Я) (r_s = 0,431 при p ? 0,05). Чим менше вимог-заборон до дитини, тим більше у неї розвивається вміння приймати себе. Очевидно, якщо батьки не хочуть або не можуть встановити будь-які рамки в поведінці дитини, дитина вільно розвивається у відповідному для себе напрямку, і це сприяє позитивному самовідношенню.

Для дослідження особливостей психологічних причин відхилень у сімейному вихованні та психологічної адаптації ми використали коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Результати представлені в таблиці 3.6.

Проаналізувавши протоколи батьків з методики «Батьківський твір», ми встановили особливості сприйняття і переживання батьками характеру відносин і взаємодії з дитиною.

Зокрема, при домінувальній гіперпротекції основною причиною труднощів у взаємодії з дитиною батьки називають непослух ("упирається, хоча знає, що не права"). Тут найбільш часто використовується визначення "впертість". Багато батьків говорять про схильність дитини до ліні й брехні. В ідеальному образі дитини серед вимог переважає категорія послуху ("хотілося б, щоб дитина перестала сперечатися, вередувати"). Батьки висувають до своєї дитини вимогу бути активною (перестав би бути таким сором'язливим", "всього боятися"), але при цьому слухняною і позитивно емоційно налаштованою. Більшість батьків, окреслюючи коло бажаної активності дитини в майбутньому, говорять про досягнення успіхів у навчанні. Така сама тенденція спостерігається і в ідеальних очікуваннях. За цією шкалою досить багато негативних висловлювань, що стосуються послуху ("частіше прислухалася до того, що їй кажуть, що від неї вимагають" і в той же час "була б наполегливішою") і комунікативних якостей ("був більш комунікабельним"). Можливі страхи і побоювання стосуються переважно зовнішнього впливу на дитину ("підпаде чужому впливу"), слухняності і втрати близькості з дитиною. Серед основних емоційно-особистісних якостей, які батьки не хотіли би бачити у своїй дитині, - сором'язливість, нерішучість, тривожність, надмірна емоційність, уразливість.

На кінетичному малюнку сім'ї у випадку домінувальної гіперпротекції випробовувані зобразили себе на деякій відстані від інших членів сім'ї або непропорційно маленькими порівняно з батьками (це є ознакою відчуття власної неповноцінності). Використовується штрихування, лінія з сильним натисненням, перекреслення (все це свідчить про тривожність), стирання окремих фігур (це свідчить про конфліктність у сім'ї), Дехто вимальовував зуби (свідчить про агресивність, яка є наслідком невдоволеності своїм становищем вдома). Дитина на малюнку частіше зайнята своєю справою, аніж спільною з батьками. Яскраві кольори не всі використовували, що свідчить про емоційний дискомфорт дитини в сім'ї.

При потуральній гіперпротекції, порівнюючи свою дитину з іншими дітьми, батьки зазначають задоволеність поведінкою дитини, вживаючи найвищий ступінь ознаки ("моя дитина найкраща") Серед категорій висловлювань найбільш виражена категорія комунікацій ("швидко вливається в гру"). За шкалою "Позитивні особливості дитини" батьки визначають здатність дитини до адекватної та самостійної побудови комунікацій ("знає, з ким розмовляти і з ким не треба"), Дитина в очах батьків "самостійна", "розсудлива", "смілива", "серйозна". Серед емоційно-особистісних якостей в образі дитини майже не зустрічається згадки тривожності, плаксивости. В ідеальному образі дитини потуральні батьки, на відміну від інших груп, більш орієнтовані на здобуття дітьми освіти, причому часто згадується вища освіта. Значуща для них також вольова сфера ("був уважніший", "стриманий", "посидючий"). Вимоги, пропоновані дитині, переважно стосуються послуху і самоконтролю: "вередує і робить щось зі шкідливості, назло". Трапляються випадки, коли батьки зазначають, що дитині "з її характером буде важко в житті".

На кінетичному малюнку сім'ї у випадку потуральної гіперпротекції випробовувані зобразили себе, як правило, посередині аркуша або вгорі, іноді навіть більшими за батьків. Лінії малюнка рівні та впевнені. Дівчатка часто вимальовують собі вії, що свідчить про самолюбування. Як правило, родина зайнята спільною діяльністю (частіше грою). Використані яскраві кольори, що є ознакою психологічного комфорту дитини в сім'ї.

Таблиця 3.6 Значення взаємозв'язку психологічних причин відхилень у сімейному вихованні та психологічної адаптації

	РБП	ПДЯ	ВН	ФВ	НБП	ПНЯ	ВК	ПЧЯ	ПЖЯ
Я	0.25	-0.851**	-0.866**	0.044	-0.696**	-0.178	-0.233	-0.872**	-0.535**
І	0.023	-0.407*	0.078	0.213	-0.391*	0.081	-0.267	-0.322	-0.17
Д	-0.101	-0.228	-0.316	0.159	-0.305	0.153	-0.464**	-0.248	0.016

Проаналізувавши дані, надані в таблиці 3.6, ми виявили наступне.

1. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність надання переваги дитячим якостям та прийняття-неприйняття себе дитиною (Я) (r_s = -0,851 при p ? 0,01). Чим більше у батьків спостерігається прагнення ігнорувати подорослішання дітей, стимулювати у них збереження таких дитячих якостей, як безпосередність, наївність, грайливість, тим менша вірогідність позитивного самовідношення у дитини. Можливо, це пояснюється тим, що, розглядаючи молодшого школяра як "ще маленького", батьки знижують рівень вимог до нього, створюючи потуральну гіперпротекцію, тим самим стимулюючи розвиток психічного інфантилізму та гальмуючи розвиток вміння спілкуватися з однолітками. Останнє зумовлює конфлікти і призводить до негативного ставлення до себе.

2. Виявлена статистично достовірна негативна співвіднесеність надання переваги дитячим якостям та прийняття інших - конфлікт з іншими (І) (r_s = -0,407 при p ? 0,05). Чим більше у батьків спостерігається страх або небажання дорослішання дітей, тим менше випробовувані вміють передбачати наслідки поведінки, подальші вчинки людей на основі аналізу реальних ситуацій спілкування, передбачати події, ґрунтуючись на розумінні почуттів, думок, намірів учасників комунікації. Очевидно, це пояснюється тим, що потурання дитині привчає її рахуватися переважно із собою, що зумовлює конфліктні наслідки у відносинах з іншими.

3. Визначена статистично значуща негативна співвіднесеність виховної невпевненості батьків та прийняття-неприйняття себе дитиною (Я) (r_s = -0,866 при p ? 0,01). Чим більше у батьків рівень вимог до дитини занижений, тим менш позитивно вона приймає себе. Очевидно, це зумовлене тим, що поступки батьків призводять до потуральної гіперпротекції, що ускладнює відносини з однолітками.

4. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність нерозвиненості батьківських почуттів та прийняття-неприйняття себе дитиною (Я) (r_s = -0,696 при p ? 0,01). Чим більше батьки емоційно відкидають дитину, тим менше вона приймає себе. Очевидно, це можна пояснити тим, що небажання мати справи з дитиною, поверховий інтерес до її справ означає гіпопротекцію формує занижену самооцінку, бо дитина змалку не відчуває власної значущості.

5. Виявлена статистично значуща негативна співвіднесеність нерозвиненості батьківських почуттів та прийняття інших - конфлікту з іншими (І) (r_s = -0,391 при p ? 0,05). Чим більше емоційне відкидання дитини, тим менш розвинуте у дитини вміння поважати інших та відкритість реальній практиці діяльності і відносинам. Очевидно, це пояснюється тим, що неповага до дитини з боку значущих дорослих зумовлює неповагу її до оточуючих та відчуття своєї «зайвості». Це призводить до непорозумінь з іншими.

6. Виявлена статистично достовірна негативна співвіднесеність винесення конфлікту батьками у сферу виховання та домінування-залежності (Д) (r_s = -0,464 при p ? 0,01). Чим більше протиріч у вихованні дитини, тим менше прагнення домінувати у відносинах. Очевидно, суперечливий тип виховання - поєднання потуральної гіперпротекції одного з батьків з відчуженням або домінівною гіперпротекцією іншого - не дає можливості зрозуміти, якою потрібно бути. Це породжує невпевненість у собі та знижує прагнення до домінування.

7. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність надання переваги чоловічим якостям та прийняття-неприйняття себе дитиною (Я) (r_s = -0,872 при p ? 0,01). Чим більше неприйнятна для батьків жіноча стать дитини, тим менше дитина здатна приймати себе такою, як є. Можливо, це пояснюється тим, що емоційне відкидання та гіпопротекція формують занижену самооцінку дитини.

8. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність надання переваги жіночим якостям та прийняття-неприйняття себе дитиною (Я) (r_s = -0,535 при p ? 0,01). Чим більше неприйнятна для батьків чоловіча стать дитини, тим менше дитина позитивно думає про себе. Очевидно, емоційне відкидання та гіпопротекція з боку батьків формують негативне самоприйняття випробовуваних.

3.6 Особливості взаємозв'язку стилю сімейного виховання та емоціонального структурного компонента соціального інтелекту

Для дослідження особливостей взаємозв'язку стилю сімейного виховання та емоціонального компонента соціального інтелекту ми використали коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Результати представлені в таблиці 3.7

Таблиця 3.7 Значення взаємозв'язку стилю сімейного виховання та емоціонального компонента соціального інтелекту

	Емоційна поінформованість	Управління своїми емоціями	Самомотивація	Емпатія	Розпізнавання емоцій ін. людей	Інтегративний рівень
Г+	-0.374*	-0.401*	-0.312	0.073	0.046	-0.219
Г-	-0.085	0.071	0.089	0.198	-0.258	0.063
У+	0.13	-0.117	-0.069	0.176	0.118	0.1
У-	-0.225	-0.053	0.13	-0.123	-0.284	-0.091
Т+	0.185	0.092	0.157	-0.173	0.079	0.002
Т-	0.059	-0.204	-0.015	0.213	-0.103	0.047
З+	-0.503**	-0.371*	0.363*	-0.26	-0.113	-0.439*
З-	0.259	0.034	0.283	0.293	0.2	0.276
С+	-0.375*	-0.041	-0.122	-0.028	-0.076	-0.193
С-	0.268	0.096	0.308	0.341	0.194	0.288

Проаналізувавши дані, представлені в таблиці 3.7, ми виявили наступне.

1. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність гіперпротекції та емоційної поінформованості (r_s = -0,374 при p ? 0,05). Чим більше батьки вважають, що виховання дитини - головна справа їхнього життя, тим менше випробовувані в цілому здатні розрізняти й правильно інтерпретувати власні емоції і, що немаловажливо, їх вплив на інших людей. Очевидно, надмірний контроль та опікування дитиною знижує емоційну обізнаність, оскільки не відбувається повноцінного спілкування з батьками.

2. Виявлена статистично достовірна негативна співвіднесеність надмірності вимог-заборон до дитини та емоційної поінформованості (r_s = -0,503 при p ? 0,01). Чим більше висувається вимог до дитини, які обмежують її свободу й самостійність, тим менше вона здатна розрізняти й правильно інтерпретувати власні емоції та власний вплив на інших людей. Очевидно, негармонійний тип виховання «домінівна гіперпротекція» не сприяє емоційній компетентності.

3. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність надмірності санкцій та емоційної поінформованості (r_s = -0,375 при p ? 0,05). Чим більше батьки схильні до застосування суворих покарань, надмірного реагування навіть на незначні порушення поведінки, тим менше діти здатні до розуміння сутності власних емоцій та їхнього впливу на людей. Очевидно, це пояснюється тим, що тип виховання «жорстке поводження» не сприяє розумінню власної емоційної сфери.

4. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність гіперпротекції та управління своїми емоціями (r_s = -0,401 при p ? 0,05). Чим більше батьки висувають обмежень та заборон дитині, тим менше вона здатна до самоконтролю, емоційно відхідлива. Очевидно, це пояснюється тим, що надмірні вимоги до дитини не сприяють розвитку в неї самоконтролю, адже вона звикла, що все вирішують батьки.

5. Виявлена статистично достовірна негативна співвіднесеність надмірності вимог-заборон до дитини та управління своїми емоціями (r_s = -0,371 при p ? 0,01). Чим більше висувається вимог до дитини, які обмежують її свободу й самостійність, тим менше вона здатна розрізняти й правильно інтерпретувати власні емоції та власний вплив на інших людей. Очевидно, негармонійний тип виховання «домінівна гіперпротекція» знижує можливість володіти своїми емоціями.

6. Виявлена статистично достовірна співвіднесеність надмірності вимог-заборон до дитини та самомотивації (r_s = 0,363 при p ? 0,05). Чим більше висувається вимог до дитини, тим вище прагнення довільного управління емоціями. Очевидно, домінівна гіперпротекція викликає протест, реакцію емансипації, що сприяє емоційній компетентності.

7. Виявлена статистично достовірна негативна співвіднесеність надмірності вимог-заборон до дитини та інтегративного рівня соціального розвитку інтелекту (r_s = -0,439 при p ? 0,01). Чим більше висувається вимог до дитини, які обмежують її свободу й самостійність, тим нижчий інтегративний рівень соціального розвитку інтелекту. Очевидно, це пояснюється тим, що надмірні санкції викликають бажання у випробовуваних взяти ситуацію під контроль і тому сприяють здатності усвідомлювати не лише свої почуття, але й почуття оточуючих, і відповідно реагувати.

Для дослідження взаємозв'язку психологічних причин відхилень у сімейному вихованні та соціального інтелекту ми використали коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Результати представлені в таблиці 3.8.

Проаналізувавши таблицю 3.8, ми виявили наступне.

1. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність розширення батьківських почуттів та емоційної поінформованості (r_s =

-0,529 при p ? 0,01). Чим більше у батьків виражена протекція щодо дитини внаслідок порушень відносин між собою, тим менше випробовувані здатні розрізняти й правильно інтерпретувати власні емоції і, що немаловажливо, їх вплив на інших людей. Очевидно, надмірна протекція батьків не сприяє емоційній компетентності дитини.

Таблиця 3.8 Значення взаємозв'язку психологічних причин відхилень у сімейному вихованні та емоційного компоненту соціального інтелекту.

	Емоційна поінформованість	Управління своїми емоціями	Самомотивація	Емпатія	Розпізнавання емоцій ін. людей	Інтегративний рівень
РБП	-0.529	-0.257	-0.349	-0.085	-0.404	-0.525
ПДЯ	-0.239	-0.031	-0.231	-0.11	-0.138	-0.228
ВН	-0.493	-0.34	-0.381	-0.09	-0.332	-0.501
ФВ	0.103	0.12	0.15	-0.034	-0.016	0.048
НБП	-0.502	-0.443	-0.391	0.069	-0.299	-0.443
ПНЯ	0.143	0.186	0.153	0.136	0.097	0.093
ВК	-0.387	-0.442	-0.531	-0.178	0.04	-0.429
ПЧЯ	-0.474	-0.319	-0.37	-0.012	-0.315	-0.457
ПЖЯ	-0.288	-0.225	-0.29	-0.112	-0.292	-0.401

2. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність виховної невпевненості та емоційної поінформованості (r_s = -0,493 при p ? 0,01). Чим більше у батьків виражений занижений рівень вимог до дитини, тим менше випробовувані здатні розрізняти й правильно інтерпретувати власні емоції і, що немаловажливо, їх вплив на інших людей. Очевидно, потуральна гіперпротекція не сприяє емоційній обізнаності дитини.

3. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність нерозвиненості батьківських почуттів та емоційної поінформованості (r_s = -0,502 при p ? 0,05). Чим більше у батьків виражене емоційне відкидання дитини, тим менше випробовувані здатні розрізняти й правильно інтерпретувати власні емоції та їх вплив на інших людей. Очевидно, гіпопротекція батьків та вимога ними підвищеної моральної відповідальності дитини не сприяє емоційній компетентності дитини.

4. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність винесення конфлікту між подружжям у сферу виховання та емоційної поінформованості (r_s = -0,387 при p ? 0,05). Чим більше у батьків виражена суперечливість у вихованні внаслідок порушень відносин між собою, тим менше випробовувані здатні розрізняти й правильно інтерпретувати власні емоції і, що немаловажливо, їх вплив на інших людей. Очевидно, конфліктність у взаємовідносинах між подружжям, яка переноситься на виховний процес, не сприяє емоційній компетентності дитини.

5. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність надання переваги чоловічим якостям та емоційної поінформованості (r_s = -0,474 при p ? 0,01). Чим більше у батьків виражене неусвідомлене неприйняття дитини жіночої статі, тим менше випробовувані здатні розрізняти й правильно інтерпретувати власні емоції і, що немаловажливо, їх вплив на інших людей. Очевидно, емоційне відкидання дитини викликає у неї прагнення до замкненості у відносинах з людьми, що не сприяє емоційній компетентності.

6. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність нерозвиненості батьківських почуттів та управління своїми емоціями (r_s = -0,443 при p ? 0,05). Чим більше у батьків виражене емоційне відкидання дитини, тим менше випробовувані емоційно відхідливі.. Очевидно, гіпопротекція батьків та вимога ними підвищеної моральної відповідальності дитини викликає в останньої прагнення розібратися в ситуації і тому дає можливість краще володіти своїми емоціями.

7. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність винесення конфлікту між подружжям у сферу виховання та управління своїми емоціями та управління своїми емоціями (r_s = -0,442 при p ? 0,05). Чим більше у батьків виражена суперечливість у вихованні внаслідок порушень відносин між собою, тим менше випробовувані здатні розрізняти й правильно інтерпретувати свої емоції і, що немаловажливо, їх вплив на інших людей. Очевидно, втягування дитини у конфлікт, суперечливість виховання не сприяє емоційній компетентності дитини.

8. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність виховної невпевненості та самомотивації (r_s = -0,381 при p ? 0,01). Чим більше у батьків виражений занижений рівень вимог до дитини, тим менше випробовувані тим випробовувані здатні до довільного управління емоціями. Очевидно, потуральна гіперпротекція не сприяє розвиткові вольових якостей.

9. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність нерозвиненості батьківських почуттів та самомотивації (r_s = -0,391 при p ? 0,05). Чим більше у батьків виражене емоційне відкидання дитини, тим менше випробовувані здатні розуміти необхідність управління емоціями. Очевидно, гіпопротекція батьків та вимога ними підвищеної моральної відповідальності не сприяє розвитку відповідвльності дитини за свою емоційну поведінку.

10. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність винесення конфлікту між подружжям у сферу виховання та самомотивації (r_s = -0,531 при p ? 0,05). Чим більше у батьків виражена суперечливість у вихованні внаслідок порушень відносин між собою, тим здатні розуміти необхідність управління власними емоціями. Очевидно, конфліктність у взаємовідносинах між подружжям, яка переноситься на виховний процес, не сприяє емоційному самоконтролю дитини.

11. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність надання переваги чоловічим якостям та самомотивації (r_s = -0,27 при p ? 0,01). Чим більше у батьків виражене неусвідомлене неприйняття дитини жіночої статі, тим менше випробовувані здатні керувати власним емоціями. Очевидно, емоційне відкидання дитини викликає у неї емоційну нестійкість, відсутність відповідальності за своє життя.

12. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність розширення батьківських почуттів та розпізнавання емоцій інших людей (r_s = -0,404 при p ? 0,05). Чим більше у батьків виражена протекція щодо дитини внаслідок порушень відносин між собою, тим менше молодші школярі здатні впливати на емоційний стан тих, з ким спілкуються. Очевидно, потуральна протекція батьків підвищує впевненість у собі і тому підсилюється емоційний вплив випробовуваних на інших комунікаторів.

13. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність розширення батьківських почуттів та інтегративного рівня соціального розвитку інтелекту (r_s = -0,525 при p ? 0,01). Чим більше у батьків виражена протекція щодо дитини внаслідок порушень відносин між собою, тим нижчий інтегративний рівень соціального розвитку інтелекту. Очевидно, надмірна протекція батьків не сприяє здатності усвідомлювати не лише свої почуття, але й почуття оточуючих, і відповідно реагувати.

14. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність виховної невпевненості та інтегративного рівня соціального розвитку інтелекту (r_s = -0,501 при p ? 0,01). Чим більше у батьків виражений занижений рівень вимог до дитини, тим менше випробовувані здатні розрізняти й правильно інтерпретувати власні емоції і, що немаловажливо, їх вплив на інших людей. Очевидно, потуральна гіперпротекція не сприяє здатності усвідомлювати не лише свої почуття, але й почуття оточуючих, і відповідно реагувати.

15. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність нерозвиненості батьківських почуттів та інтегративного рівня соціального розвитку інтелекту (r_s = -0,443 при p ? 0,05). Чим більше у батьків виражене емоційне відкидання дитини, тим нижчий у випробовуваних інтегративний рівень соціального розвитку інтелекту. Очевидно, гіпопротекція батьків та вимога ними підвищеної моральної відповідальності дитини не сприяє сприяє здатності усвідомлювати не лише свої почуття, але й почуття оточуючих, і відповідно реагувати.

16. Встановлена статистично значуща негативна співвіднесеність винесення конфлікту між подружжям у сферу виховання та інтегративного рівня соціального розвитку інтелекту (r_s = -0, 429 при p ? 0,05). Чим більше у батьків виражена суперечливість у вихованні внаслідок порушень відносин між собою, тим нижчий інтегративний рівень соціального розвитку інтелекту. Очевидно, конфліктність у взаємовідносинах між подружжям, яка переноситься на виховний процес, не сприяє вмінню на свої та чужі почуття та відповідно реагувати.