Комунікативні особливості соціально-психологічного потенціалу особистості менеджерів-керівників

Поняття комунікативної компетентності особистості. Структура соціально-психологічного потенціалу. Порівняльний аналіз здатності до децентрації, стратегії поведінки в конфліктах, самоконтролю в спілкуванні у менеджерів-керівників та менеджерів-операторів.

Рубрика Психология
Вид магистерская работа
Язык украинский
Дата добавления 25.02.2014
Размер файла 338,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Для проведення «Методики дослідження здатності до децентрації» (Андрєєва Г.М.) необхідні два набори чорно-білих плям Роршаха і ширма. Вибір плям Роршаха в якості експериментального матеріалу продиктований тим, що він сприяє виявленню особистісних властивостей на аналізі найпростіших продуктів творчості, і є одним їх кращих індикаторів властивостей особистості, які проявляються в синтетичної діяльності в умовах ненаправленого асоціювання, даючи великий простір для незалежного продукування. Цими особливостями тесту можна скористатися при складанні експериментальної методики дослідження здатності людини до децентрації.

Хоча нашою метою і не є аналіз індивідуальних особистісних властивостей конкретно за допомогою проведення методики Роршаха, однак ми використовуємо її стомлений матеріал і продукти застосування цього стимульного матеріалу в даній експериментальної методикою.

Методика проводиться в два етапи, на другому етапі - дві серії.

На першому етапі дослідження випробуваного просять, пропонуючи йому по черзі картинки тесту Роршаха, відповісти на питання: «Що це? На що це схоже? ». Картинку він може розглядати у будь-якому положенні і про це йому рекомендується повідомити, оскільки, якщо йому про це не сказати, то він сам може і не здогадатися. На цьому етапі процедура, по суті, не відрізняється від відомої нам традиційної, призначеної для виявлення окремих властивостей і особливостей особистості. Автор даної методики рекомендує намагатися отримати від випробуваного якомога більшу кількість асоціацій.

Процедуру, звичайно, необхідно провести зі всіма піддослідними, що проходять дану методику, що нами і було виконано.

Другий етап даної методики дослідження здатності до децентрації - це проведення експерименту, що моделює спільну діяльність. Він проводиться у дві серії, як ми говорили. Перша серія направлена на моделювання рішення кооперативних завдань спільної діяльності, а друга - завдань конкурентних. Використання двох серій пов'язано з тим, що фіксується в експерименті здатність людини долати егоцентричну позицію, тобто - здатність до децентрації, реалізується в умовах конкуренції і кооперації не однаково [Андрєєва Г.М.]. У процесі здійснення спільної діяльності потрібно орієнтація на партнера по взаємодії, що призводить до актуалізації здатності враховувати точку зору іншого. Характер даної орієнтації різний в ситуації кооперації і конкуренції, тому в дослідженні моделюються обидві ці ситуації.

Для цього двох випробовуваних розсаджують по різні боки столу, перегороджена ширмою, і проводять з ними дві серії дослідження.

У першій серії експерименту перед одним з випробуваних експериментатор розкладає набір з десяти карток чорно-білих плям Роршаха, а іншому дає тільки одну картинку з другого набору. Потім одночасно обом випробуваним, щоб вони знали завдання одне одного, дає інструкцію: «Перед вами знаходяться картки з чорно-білими картинками. Той, хто отримав одну картку, повинен описати її вголос так, щоб другий, що сидить за ширмою і має перед собою десять карток, якнайшвидше знайшов її у своєму наборі з цього опису. Час на пошук вам дається не більше п'яти хвилин. Якщо картинка не буде знайдена або буде знайдено невірно, то обидва отримаєте «мінус». Якщо картинка знайдена вірно і в строк, то обидва отримаєте «плюс».

Експериментатор засікає час і записує до протоколу всі висловлювання піддослідних. Для більшої зручності й точності, з цією метою, за згодою піддослідних, ми використовували диктофон. Після закінчення пошуку або після закінчення часу експериментатор повідомляє кожному оцінку діяльності. Після опису першої картинки пред'являється наступна, і то лише до трьох разів. Більша кількість разів картинки пред'являти небажано, тому що, на думку автора методики, це може привести до навчання, що заважає завданням діагностики. Після того, як описані три картинки, піддослідних просять помінятися ролями і експеримент повторюють.

Друга серія відрізняється від першої характером пропонованих завдань. Експериментатор дає таку інструкцію: «Перед вами картки з чорно-білими картинками. Той, хто отримав одну картку, повинен описати вголос те, що бачить на картинці. Але якщо сидить за ширмою знайде таку ж у своєму наборі, то знайшов отримає «плюс», а той, хто описував - «мінус». Якщо картинка не буде знайдено протягом п'яти хвилин або буде знайдено невірно, то «плюс» отримає той, хто описував, а партнер, відповідно, отримає «мінус». Говорити про зображення те, чого Ви насправді не сприймаєте, забороняється ».

Як і в першій серії експерименту, експериментатор засікає час і фіксує в протоколі опису-асоціації та інші висловлювання піддослідних. Після закінчення пошуку або закінчення зазначеного часу, випробуваним повідомляється, кому експериментатор ставить «плюс», а кому - «мінус». Таким чином моделюється ситуація конкуренції у спільній діяльності, оскільки, завдяки такому оцінюванню виявляється, що успіх одного незмінно тягне за собою невдачу іншого.

Методика К. Томаса "Стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях" є класичним і дуже доступним інструментом для діагностування схильності індивіда до тих чи інших форм соціальної поведінки в умовах конфлікту.

Тест був розроблений американським психологом К. Томасом в 1976 р. Вперше в Росії тест був адаптований і застосований Н. В. Гришиної в 1978 р.

В Інтернеті можна знайти досить багато посилань на цей тест, в тому числі і на його автоматизовані версії [48]. Однак, нам вони не знадобилися, оскільки процедуру тестування ми проводили обличчям до обличчя з випробуваним.

В умовах соціального конфлікту К. Томас виділяє два основні стилі поведінки:

* «Наполегливість» (від англ. Assertiveness - напористість, самовпевненість), що характеризується, перш за все, захистом власних інтересів.

* «Співпраця» (від англ. Cooperativeness), який передбачає уважне ставлення суб'єкта до інтересів інших учасників конфлікту.

Відповідно двом основним стилям поведінки виділяються наступні способи реагування в конфлікті:

* Суперництво / Змагання (+ Наполегливість, - Співпраця) - неефективний, проте часто вживаний стиль поведінки в конфліктах, виражається в прагненні досягти своїх інтересів, не беручи до уваги інтереси інших.

* Уникання (- Наполегливість, - Співпраця) - відхід від конфлікту, що припускає як ухилення від співпраці, так і відмова відстоювати власні інтереси.

* Пристосування (- Наполегливість, + Співробітництво) - нехтування власними інтересами заради інтересів інших.

* Компроміс (± Наполегливість, ± Співпраця) - угода між конфліктуючими сторонами, що досягається шляхом взаємних поступок.

* Співпраця / Кооперація (+ Наполегливість, + Співробітництво) - альтернативне рішення конфлікту, (повністю) задовольняє інтересам всіх конфліктуючих сторін [49].

Тест «Оцінка самоконтролю в спілкуванні» Маріона Снайдера дозволяє оцінити рівень комунікативного контролю у спілкуванні. Тест розроблений американським психологом М. Снайдером.

Люди з високим комунікативним контролем, за Снайдеру, постійно стежать за собою, добре знають, де і як себе вести, управляють вираженням своїх емоцій. Разом з тим у них утруднена спонтанність самовираження, вони не люблять непрогнозованих ситуацій. Їх позиція: «Я такий, який я є в даний момент». Люди з низьким комунікативним контролем більш безпосередні і відкриті, у них більш стійке Я, мало піддане змінам в різних ситуаціях.

Для дослідження емпатії була використана методика «Шкала емоційного відгуку». Цей опитувальник був розроблений Альбертом Меграбяном і модифікований Н. Епштейн. З точки зору А. Меграбяна, емоційна емпатія - це здатність співпереживати іншій людині, відчувати те, що відчуває інший, переживати ті ж емоційні стани, ідентифікувати себе з ним. Як показали дослідження, емоційна емпатія пов'язана із загальним станом здоров'я людини, її соціальної адаптованістю і відображає рівень розвитку навичок взаємодії з людьми.

Методика «Шкала емоційного відгуку» дозволяє проаналізувати загальні емпатійних тенденцій випробуваного, такі її параметри, як рівень вираженості здатності до емоційного відгуку на переживання іншого і ступінь відповідності / невідповідності знака переживань об'єкта і суб'єкта емпатії. Об'єктами емпатії виступають соціальні ситуації і люди, яким випробуваний міг співпереживати в повсякденному житті.

Опитувальник складається з 25 суджень закритого типу - як прямих, так і зворотних. Випробуваний повинен оцінити ступінь своєї згоди / незгоди з кожним з них. Шкала відповідей (від «повністю згоден» до «повністю не згоден») дає можливість висловити відтінки ставлення до кожної ситуації спілкування. У порівнянні з вихідним варіантом опитувальника дещо змінена шкала відповідей, складені таблиці перерахунку «сирих» балів в стандартні оцінки [47].

Для дослідження соціального інтелекту нами був використаний тест Гілфорда «Соціальний інтелект», точніше, 2 його субтеста. Це було зроблено з метою доцільності нашого дослідження і для економії часу наших піддослідних.

Соціальний інтелект - це здатність розуміти наміри, почуття і емоційні стани людини за вербальним (словесним) і невербальним проявам. Соціальний інтелект - це, також, прояв далекоглядності в міжособистісних стосунках. Соціальний інтелект пов'язують зі здатністю висловлювати швидкі, майже автоматичні судження про людей, прогнозувати найбільш вірогідні реакції людини. Це особливий «соціальний дар», що забезпечує гладкість у відносинах з людьми, продуктом якого є соціальне пристосування.

Автор методики Дж. Гілфорд розглядав соціальний інтелект як систему інтелектуальних здібностей, не залежних від фактора загального інтелекту і пов'язаних, насамперед, з пізнанням поведінкової інформації.

Згідно з концепцією Гілфорда, соціальний інтелект включає в себе 6 факторів, пов'язаних з пізнанням поведінки:

1) пізнання елементів поведінки - здатність виділяти з контексту вербальну і невербальну експресію поведінки;

2) пізнання класів поведінки - здатність розпізнати загальні властивості в потоці експресивної або ситуативної інформації про поведінку;

3) пізнання відносин поведінки - здатність розуміти відносини;

4) пізнання систем поведінки - здатність розуміти логіку розвитку цілісних ситуацій взаємодії людей, сенс їх поведінки в цих ситуаціях;

5) пізнання перетворення поведінки - здатність розуміти зміна значення подібного поведінки (вербального і невербального) в різних ситуаційних контекстах;

6) пізнання результатів поведінки - здатність передбачати наслідки поведінки, виходячи з наявної інформації.

Методика включає чотири субтеста, з них три складені на невербальному стимульном матеріалі і один - на вербальному. Субтести діагностують чотири здібності в структурі соціального інтелекту: пізнання класів, систем, перетворень і результатів поведінки. Два субтеста мають у своїй структурі факторної також другорядні ваги, що стосуються здатності розуміти елементи і відносини поведінки.

Субтест №1. «Історії із завершенням»: в субтесте використовуються сцени з персонажем коміксів Барні і його близькими (дружиною, сином, друзями). Кожна історія ґрунтується на першій картинці, яка зображує дії персонажів в певній ситуації. Випробуваний повинен знайти серед трьох інших картинок ту, яка показує, що має відбутися після ситуації, зображеної на першій картинці, враховуючи почуття і наміри діючих осіб.

Субтест вимірює фактор пізнання результатів поведінки, тобто здатність передбачати наслідки поведінки персонажів у певній ситуації, передбачити те, що відбудеться надалі [46].

Субтест №2. «Групи експресії»: стомлений матеріал субтеста складають картинки, що зображують невербальну експресію: міміку, пози, жести. Три картинки, розташовані зліва, завжди висловлюють однакові почуття, думки, стану людини. Випробуваний повинен серед чотирьох картинок, розташованих праворуч, знайти ту, яка висловлює такі ж думки, почуття, стану людини, що і картинки ліворуч.

Субтест вимірює фактор пізнання класів поведінки, а саме здатність до логічного узагальнення, виділенню загальних істотних ознак в різних невербальних реакціях людини [46].

Розділ 3. Описання та інтерпретація результатів емпіричного дослідження комунікативних особливостей соціально-психологічного потенціалу особистості менеджерів-керівників

комунікативний соціальний психологічний менеджер

Статистично оброблені емпіричні дані проведеного нами дослідження будуть представлені у вигляді таблиць по кожній з виділених оперант комунікативного потенціалу особистості. Первинні дані містяться в додатках А - Ж.

Число ступенів свободи f = 58. Для даного числа ступенів свободи, за табл. значень t-критерію Стьюдента, tкр. становить:

2,004 для р ? 0,05;

2,668 для р ? 0,01;

3,476 для р ? 0,001.

Таблиця 3.1. Порівняння показників здатності до децентрації в експериментальних умовах кооперації в вибірках менеджерів-керівників та менеджерів-операторів. (коефіцієнт)

Показник

Менеджери-оператори

Менеджери-керівники

1.

Станд. откл. (у)

3,889973

4,106697

2.

Ср. ар. вибірки ()

0,125

2,546333

3.

Мода

2

5

4.

max знач.

9

10,7

5.

min знач.

-8,61

-5,32

6.

t-критер. Стьюдента (эмп.)

4,024005

Емпіричне значення t-критерію Стьюдента перевищує критичне значення 3,476 (р ? 0,001), з чого ми робимо висновок про наявність статистично значущих відмінностей у показниках даних дослідження здатності до децентрації в умовах кооперації в виборках менеджерів-керівників та менеджерів-операторів. У середньому здатність до децентрації в умовах кооперантної взаємодії у керівників виражена значно більше, ніж у операторів. При цьому найбільш часто зустрічається показник коефіцієнта децентрації у керівників в 2,5 рази більше ніж у операторів. Відрізняються також і максимальні і мінімальні значення коефіцієнтів децентрації в обох вибірках: у менеджерів-операторів всі показники розташовані в діапазоні від -8,61 до 9, а у менеджерів-керівників - від -5,32 до 10,7.

Таблиця 3.2. Порівняння показників здатності до децентрації в експериментальних умовах конкуренції в вибірках (коефіцієнт)

Показник

Менеджери-оператори

Менеджери-керівники

1.

Станд. откл. (у)

4,257882

4,216616

2.

Ср. ар. выборки ()

-3,82069

-2,54867

3.

Мода

-4,1

-3

4.

max знач.

6

8

5.

min знач.

-11

-9

6.

t-критер. Стьюдента (эмп.)

2,853088

Як і в попередньому випадку, коли ми розглядали професійні відмінності здатності до децентрації в умовах кооперативного взаємодії, - в умовах конкуренції ми бачимо суттєві відмінності показників на 0,01 рівні. Про це нам говорить значення t-критерію Стьюдента, що перевищує, а значить свідчить про наявність статистично значущих відмінностей. При конкурентній взаємодії децентрація менш виражена у менеджерів-операторів, ніж у менеджерів-керівників. Зрушення в діапазоні розподілу ознаки становить 2 одиниці показника коефіцієнта: у операторів від -11 до 6, а у керівників - від -9 до 8. У цілому і в менеджерів-керівників, і у менеджерів-операторів в умовах конкурентної взаємодії здатність до децентрації виражена гірше, аніж в умовах кооперантної взаємодії.

Таблиця 3.3. Порівняльне процентне співвідношення числа випробуваних у вибірка по бажаній стратегії поведінки в умовах конфліктної взаємодії.

Страт. пов. в усл. соц. конфл.

Менеджери-оператори,%

Менеджери-керівники,%

I.

Суперництво

43,33

13,33

II.

Співпраця

30

33,33

III.

Компроміс

13,33

30

IV.

Уникнення

10

6,66

V.

Пристосування

3,33

16,67

Як ми бачимо з таблиці 3.3., для менеджерів-операторів краще всього в умовах соціального конфлікту дотримуватися суперницької стратегії поведінки, а для менеджерів-керівників - стратегіям співпраці і компромісу. Лише невелика частина операторів стане вдаватися в конфліктній ситуації до стратегії пристосування, невелика частина керівників - до стратегії уникнення. І близько 30% як тих, так і інших вдадуться в умовах соціального конфлікту до співпраці.

Таблиця 3.4. Порівняння показників рівня комунікат. самоконтролю л-ти в вибірках (бали)

Показник

Менеджери-керівники

Менеджери-оператори

1.

Станд. откл. (у)

2,265076

2,215472

2.

Ср. ар. выборки ()

6,8662

4,66

3.

Мода

9

3

4.

max знач.

10

10

5.

min знач.

2

1

6.

t-критер. Стьюдента (эмп.)

3,001559

З таблиці. 3.4. видно, були встановлені статистично значущі професійні відмінності за рівнем комунікативного самоконтролю особистості. В середньому у менеджерів-керівників він вищий, ніж у менеджерів-операторів.

Таблиця 3.5. Відсоткове співвідношення числа піддослідних в виборках за рівнем вираженості комунікат. самоконтролю

Рівень комунікат. самоконтролю

Менеджери-керівники,%

Менеджери-оператори,%

Низький

10

36,66

Середній

40

43,33

Високий

50

20

Близько 40% як менеджерів-керівників, так і менеджерів-операторів мають середній рівень вираженості комунікативного самоконтролю. Однак низький рівень самоконтролю в спілкуванні мають лише 10 відсотків керівників, тоді як у операторів він становить майже 40%. Так само йдуть справи і з високим рівнем комунікативно самоконтролю в обох вибірках випробовуваних: тобто, у керівників він становить аж 50%, а у операторів лише 20%.

Таблиця 3.6. Порівняння показників загального рівня емпатії особистості менеджерів в вибірках (бал.)

Показник

Менеджери-оператори

Менеджери-керівники

1.

Станд. откл. (у)

20,17911

12,7379

2.

Ср. ар. выборки ()

52,9

71,56667

3.

Мода

57

79

4.

max знач.

86

89

5.

min знач.

11

38

6.

t-критер. Стьюдента (эмп.)

8,542035

За загальним рівнем емпатії були встановлені статистично значущі професійні відмінності, при чому на 0,01 рівні значущості. В середньому у керівників загальний рівень емпатії високий, а у операторів - середній.

Таблиця 3.7. Процентне співвідношення числа піддослідних в виборках за загальним рівнем емпатії

Загальний рівень емпатії

Менеджери-оператори,%

Менеджери-керівники,%

Дуже високий

10

16,67

Високий

20

43,33

Нормальний

50

26,67

Низький

16,67

13,33

Дуже низький

3,33

0

Таблиця 3.8. Процентне співвідношення показників рівня здатності передбачити поведінку людей в певних ситуаціях в виборках.

Рівень здатності передб. рез. пов.

л. в певн. сит.,%

Менеджери-оператори

Менеджери-керівники

1.

Низький

3,33

0

Нижче середнього

26,67

10

Середній

30

30

Вище середнього

33,33

43,33

Високий

6,67

16,67

2.

t-критер. Стьюдента (эмп.)

2,303

3.

Ср. знач. выборки ()

3,033334

4,556668

Уровень способности предвидеть результаты поведения людей в определенной ситуации у менеджеров-руководителей относительно операторов выше. Статистически значимые профессиональные различия по показателю установлены на 0,05 уровне. Среди испытуемых руководителей не было выявлено случаев с низким уровнем по указанному признаку. Среди операторов на 16% больше тех, у кого уровень ниже среднего, в отличие от руководителей. У последних также же на 10% больше тех, у кого уровень способности предвидеть результаты поведения людей в определенной ситуации высокий и выше среднего.

Большинство менеджеров-руководителей и менеджеров-операторов умеют предвидеть последствия поведения, способны предвосхищать дальнейшие поступки людей на основе анализа реальных ситуаций общения (семейного, делового, дружеского), предсказывать события, основываясь на понимании чувств, мыслей, намерений участников коммуникации [43]. С этим лучше справляются руководители.

Таблица 3.9. Сравнит. данные стат. обработки эмпир. показателей ур-ня способности к логическому обобщению, выделению общих существенных признаков в различных невербальных реакциях человека в выборках

Ур-нь спос-ти к логич. обобщ., выдел. общих существен. призн.в разл. неверб. р-циях чел., %

Менеджеры-операторы

Менеджеры-руководители

1.

Низкий

10

3,33

Ниже среднего

30

13,33

Средний

36,67

30

Выше среднего

20

40

Высокий

3,33

13,33

2.

t-критер. Стьюдента (эмп.)

2,755

3.

Ср. знач. выборки ()

2,851852

3,466667

Установлены статистически значимые профессиональные различия на 0,01 уровне. Среди менеджеров-руководителей в 3 раза меньше испытуемых по сравнению с операторами, имеющих низкий уровень способности к логическому обобщению, выделению общих существенных признаков в различных невербальных реакциях человека и в 4 раза больше тех, у кого уровень высокий. А среди менеджеров-операторов в 2,5 раза больше тех, у кого уровень по указанной способности низкий.

Таблица 3.10 Итоговая таблица средних показателей коммуникативного потенциала менеджеров-руководителей и менеджеров-операторов.

Значение

Показатель

Менеджери-оператори

Менеджери-керівники

1.

Спос. к децентрации в усл. кооперации

0,125

2,55

2.

Спос. к децентрации в усл. конкуренции

-3,82

-2,55

3.

Предпочит. стратегия повед. в усл. соц. конфликта

соперничество

сотрудничество, компромисс

4.

Ур-нь коммуникат. самоконтроля л-ти

высокий

средний

5.

Общий ур-нь эмпатии

нормальный

высокий

6.

Ур-нь спос-ти предвидеть рез-ты повед. людей в определ. сит.

выше среднего

выше среднего (верхняя граница уровня)

7.

Ур-нь спос. к логическому обобщ., выделению общих существенных признаков в разл-х неверб. реакциях человека

средний

выше среднего

Таблиця 3.11.1

середній ранг (n1)

28,86

середній ранг (n2)

42,14

U-емпіричне

380

Z

-2,731

Ассімпотичне значення (двостороннє)

0,006

Емпіричне значення критерію Манна-Уїтні не перевищує критичного значення 413 (р ? 0,01) з чого ми робимо висновок по статистично значущих відмінностях у показниках даних дослідження здатності до децентрації в умовах кооперації в менеджерiв-операторiв і менеджерiв-керівникiв. Професійні відмінності встановлені. У середньому здатність до децентрації в умовах кооперативного взаємодії у менеджерiв-керівникiв виражена значно більше, ніж у менеджерiв-операторiв. При цьому найбільш часто зустрічається показник коефіцієнта децентрації у менеджерiв-керівникiв в 2,5 рази більше ніж у менеджерiв-операторiв. Відрізняються також і максимальні і мінімальні значення коефіцієнтів децентрації в обох вибірках: у менеджерiв-операторiв все показники розташовані в діапазоні від -8,61 до 9, а у менеджерiв-керівникiв - від -5,32 до 10,7.

Таблиця 3.11.2

середній ранг (n1)

31,06

середній ранг (n2)

39,94

U-емпіричне

457

Z

-1,827

Ассімпотичне значення (двостороннє)

0,068

Як і у попередньому випадку, коли ми розглядали професійні відмінності здатності до децентрації в умовах кооперативного взаємодії - в умовах конкуренції ми бачимо суттєві професійні відмінності показників на 0,01 рівні. Про це нам говорить значення критерію Манна-Уїтні, що перевищує критичне значення, а це свідчить про відсутність статистично значущих відмінностей.

Таблиця 3.11.3

середній ранг (n1)

39,91

середній ранг (n2)

31,09

U-емпіричне

458

Z

-1,815

Ассімпотичне значення (двостороннє)

0,070

Таблиця 3.11.4

середній ранг (n1)

31,01

середній ранг (n2)

39,99

U-емпіричне

455,5

Z

-1,844

Ассімпотичне значення (двостороннє)

0,065

Таблиця 3.11.5

середній ранг (n1)

29,13

середній ранг (n2)

41,87

U-емпіричне

389,5

Z

-2,619

Ассімпотичне значення (двостороннє)

0,009

Таблиця 3.11.6

середній ранг (n1)

39,10

середній ранг (n2)

31,90

U-емпіричне

486,5

Z

-1,480

Ассімпотичне значення (двостороннє)

0,139

Таблиця 3.11.7

середній ранг (n1)

35,19

середній ранг (n2)

35,81

U-емпіричне

601,5

Z

-0,129

Ассімпотичне значення (двостороннє)

0,897

З огляду на отримані значення ми можемо сказати, що для менеджерiв-операторiв краще всього в умовах соціального конфлікту дотримуватися суперницької стратегії поведінки, а для менеджерiв-керівникiв - стратегіям співпраці і компромісу. Лише невелика частина менеджерiв-операторiв стане вдаватися в конфліктній ситуації до стратегії пристосування, невелика частина менеджерiв-керівникiв - до стратегії уникнення. І близько 30% як менеджерiв-операторiв, так і менеджерiв-керівникiв вдадуться до співпраці в умовах соціального конфлікту.

Таблиця 3.11.8

середній ранг (n1)

45,73

середній ранг (n2)

25,27

U-емпіричне

254,5

Z

-4,205

Ассімпотичне значення (двостороннє)

0,000

Емпіричне значення критерію Манна-Уїтні не перевищує критичного значення 413 (р ? 0,01) з чого ми робимо висновок про наявність статистично значущих відмінностей у показниках рівня комунікативного самоконтролю особистості. Середній рівень самоконтролю у менеджерiв-операторiв вищий, аніж у менеджерiв-керівникiв.

Таблиця 3.11.9

середній ранг (n1)

27,46

середній ранг (n2)

43,54

U-емпіричне

331

Z

-3,307

Ассімпотичне значення (двостороннє)

0,001

За допомогою визначення емпіричного значення критерію Манна-Уїтні який не перевищує критичного значення 413 (р ? 0,01) ми робимо висновок про наявність статистично значущих відмінностей у загальному рівні емпатії особистості у менеджерiв-операторiв та у менеджерiв-керівникiв.

Таблиця 3.11.10

середній ранг (n1)

27,59

середній ранг (n2)

41,41

U-емпіричне

343

Z

-2,882

Ассімпотичне значення (двостороннє)

0,004

I знову таки визначивши показник емпіричного значення критерію Манна-Уїтні ми встановили наявність статистично значущих відмінностей у рівні здатності передбачити поведінку людей в певних ситуаціях у менеджерiв-операторiв та у менеджерiв-керівникiв. Серед iспитуємих менеджерiв-керівникiв не було виявлено випадків с низьким рівнем по вказаній ознаці. Серед менеджерiв-операторiв на 16% більш тих, у рівень нижчий за середній, на відміну від менеджерів-керівників. У менеджерiв-керівникiв на 10% більше тих, в кого рівень здатності передбачити результати поведінки людей у певних ситуаціях високий, або вище за середній.

Більшість менеджерів-операторів та у менеджерів-керівників здатні передбачувати поведінку людей опираючись на аналіз реальних ситуацій досить добре, але перевага все ж такі у менеджерiв-керівникiв.

Таблиця 3.11.11

середній ранг (n1)

25,23

середній ранг (n2)

45,77

U-емпіричне

253

Z

-4,223

Ассімпотичне значення (двостороннє)

0,000

На основі показника емпіричного значення критерію Манна-Уїтні встановлені статистично значущі відмінності. Серед менеджерiв-керівникiв у 3 рази менше піддослідних які мають низький рівень здатності до логічного узагальнення, виділенню загальних істотних ознак у різних невербальних реакціях людини, а також у 4 рази більше тих, в кого рівень високий. А серед менеджерiв-операторiв у 2,5 рази більше тих, у кого рівень по зазначеній здатності низький.

Таким образом, нами были установлены статистически значимые профессиональные различия по семи показателям коммуникативного потенциала личности. В среднем способность к децентрации в условиях кооперативного взаимодействия у менеджеров-руководителей выражена значительно больше, чем у менеджеров-операторов. При конкурентном взаимодействии децентрация менее выражена у менеджеров-руководителей, нежели у операторов. Для последних также предпочтительнее всего в условиях социального конфликта следовать сопернической стратегии поведения, а для руководителей - стратегиям сотрудничества и компромисса. Лишь небольшая часть менеджеров-операторов станет прибегать в конфликтной ситуации к стратегии приспособления, и небольшая часть руководителей - к стратегии избегания. Уровень коммуникативного самоконтроля у менеджеров-руководителей выше, чем у операторов. В среднем у руководителей общий уровень эмпатии высокий, а у операторов - средний. Уровень способности предвидеть результаты поведения людей в определенной ситуации у менеджеров-руководителей относительно менеджеров-операторов выше. Среди руководителей в 3 раза меньше испытуемых по сравнению с операторами, имеющих низкий уровень способности к логическому обобщению, выделению общих существенных признаков в различных невербальных реакциях человека и в 4 раза больше тех, у кого уровень высокий.

Висновок

В свете теоретической значимости изучаемого вопроса о профессиональных различиях коммуникативного потенциала и недостаточной обоснованности его в социальной психологии нами были раскрыты понятия коммуникативного потенциала и коммуникативной компетентности личности, а также выделены структурные компоненты социально-психологического потенциала личности. Этому предшествовал анализ социально-психологических источников, раскрывающих указанные понятия и структуру. Далее нами было проведено эмпирическое исследование коммуникативного потенциала с помощью составленного блока психодиагностических методик, включающих 4 тестовые методики и эксперимент по исследованию способности к децентрации в условиях кооперации и конкуренции. На основании полученных эмпирических данных при помощи методов математической обработки нами был произведен сравнительный анализ выраженности компонентов коммуникативного потенциала в двух профессиональных группах испытуемых.

Основные выводы:

o в среднем способность к децентрации в условиях кооперативного взаимодействия у менеджеров-руководителей выражена значительно больше, чем у менеджеров-опеаторов. При этом наиболее часто встречаемый показатель коэффициента децентрации у менеджеров-руководителей в 2,5 раза больше чем у операторов;

o при конкурентном взаимодействии децентрация менее выражена у операторов, нежели у менеджеров-руководителей;

o как у менеджеров-операторов, так и у менеджеров-руководителей в условиях конкурентного взаимодействия способность к децентрации выражена хуже, чем в условиях кооперативного взаимодействия;

o для операторов предпочтительнее всего в условиях социального конфликта следовать сопернической стратегии поведения, а для менеджеров-руководителей - стратегиям сотрудничества и компромисса. Лишь небольшая часть менеджеров-операторов станет прибегать в конфликтной ситуации к стратегии приспособления, небольшая часть менеджеров-руководителей - к стратегии избегания. И около 30% как операторов, так и руководителей прибегнут в условиях социального конфликта к сотрудничеству;

o были установлены статистически значимые профессиональные различия по уровню коммуникативного самоконтроля личности. В среднем у менеджеров-руководителей он выше, чем у менеджеров-операторов. Около 40% как менеджеров-руководителей, так и операторов имеют средний уровень выраженности коммуникативного самоконтроля. Однако низкий уровень самоконтроля в общении имеют лишь 10 процентов менеджеров-руководителей, тогда как у менеджеров-операторов он составляет почти 40%. Так же обстоят дела и с высоким уровнем самоконтроля в обоих выборках испытуемых: то есть, у менеджеров-руководителей он составляет аж 50%, а у операторов всего 20%;

o по показателю общего уровня эмпатии при статистической обработке данных были установлены наиболее выраженные профессиональные различия. У менеджеров-руководителей он значительно выше, чем у менеджеров-операторов;

o уровень способности предвидеть результаты поведения людей в определенной ситуации у менеджеров-руководителей относительно операторов выше. Среди испытуемых менеджеров-руководителей не было выявлено случаев с низким уровнем по указанному признаку. Среди менеджеров-операторов на 16% больше тех, у кого уровень ниже среднего, в отличие от менеджеров-руководителей. Среди операторов же на 10% больше тех, у кого уровень способности предвидеть результаты поведения людей в определенной ситуации высокий и выше среднего. Большинство менеджеров-руководителей и операторов умеют предвидеть последствия поведения, способны предвосхищать дальнейшие поступки людей на основе анализа реальных ситуаций общения;

o среди менеджеров-руководителей в 3 раза меньше испытуемых по сравнению с операторами, имеющих низкий уровень способности к логическому обобщению, выделению общих существенных признаков в различных невербальных реакциях человека и в 4 раза больше тех, у кого уровень высокий. А среди менеджеров-операторов в 2,5 раза больше тех, у кого уровень по указанной способности низкий.

Также, на основании полученных результатов и последующей их обработки мы раскрыли профессиональную специфику коммуникативного потенциала личности, составив итоговую таблицу средних показателей коммуникативного потенциала менеджеров-руководителей и менеджеров-операторов.

Тематикой данной работы наш исследовательский интерес не ограничен и мы видим перспективы дальнейшего изучения коммуникативного потенциала и, в частности, способности к децентрации личности.

Список використаних джерел

1. Андреева Г.М. Социальная психология - М.: Аспект Пресс, 1999, 375 с.

2. Андреева Г.М., Агеев B.C. Методы исследования межличностного восприятия. - М.: МГУ, 1984 - 104 с.

3. Андреева Г.М. Место межличностного восприятия в системе перцептивных процессов и особенности его содержания// Белинская Е., Тихомандрицкая О. Социальная психология. - М.: Аспект Пресс, 2009. - 475 с.

4. Берн Ш. "Гендерная психология". - СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. - 320 с. (Секреты психологии)

5. Бефани A.A. Я и другие Я (психология личности и общения): рекомендат. Указатель лит-ры. 2010.

6. Бефани А.А. Определение и построение социальной ситуации как проявление социально-психологического потенциала личности// Вестник ОНУ. Психология. - Том 11, Вып. 11. 2006 - с. 11 - 17.

7. Бодалев А.А. Психология межличностного познания. - М. 1981

8. Бодалев А.А. Психология общения. - М. 1996

9. Бодалев А.А. Восприятие и познание человека человеком. - М.: МГУ. 1982

10. Бодалев А.А. Личность и общение. - М. 1983

11. Бутенко Н.Ю. Комунікативні процеси у навчанні: Підручник. - К.: КНЕУ. 2004. - 384.

12. Войскунский А.Е. Я говорю, мы говорим... Очерки о человеческом общении. - М: Знание, 1982. - 192 с.

13. Гаврилова Т.П. Анализ эмпатийных переживаний младших школьников и младших подростков/ Психология межличностного познания. - М. 1981.

14. Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. 1989.

15. Горобец Т.Н. Социально-перцептивный механизм и самооценка в определении характера и динамики аутодеструктивного поведения// Журн. Мир психологии, 2009, №2.

16. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение.- Л.: ЛГУ. 1985.- 167 с.

17. Зимняя И.А. Социальная работа как профессиональная деятельность// Социальная работа. - М.: 1992. - Вып. 2.

18. Иваницкий A.M. Фокусы взаимодействия, синтез информации и психическая деятельность// Журн. Высшей нервной деятельности - 1993. Т. 43, Вып. 2.

19. Корець О.М. Шляхи формування комунікативної компетенції особистості (на матеріалі іноземної мови)// Держава та регіони. - 2004.

20. Крижанская Ю.С., Третьяков В.П. Грамматика общения. 1990.

21. Коць М.О. Комунікативна компетентність як складова професіоналізму майбутнього педагога. /М. О. Коць // Практична психологія та соціальна робота. - Київ:СОЦИС, 2007,N №1.

22. Куницына Е.В. Межличностное общение. - СПб.: Питер. 2001.

23. Ломов Б.Ф. Общение и социальная регуляция поведения индивида/ Б.Ф. Ломов. Психологические проблемы соц. Регуляции повед. -М. 1996, Вып. 3.

24. Максимова Р.А. Коммуникативный потенциал человека и его влияние на разные стороны его жизнедеятельности. Изд-во Ленингр. ун-та, 1981.

25. Никитина А.С. Гендерная лингвистика и коммуникация - интеграционный аспект. - http://www.utmn.ai/frgf/N"ol()/text07.htm.

26. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Підручник. - К.: Либідь, 2006.

27. Пайнс Э., Маслач К. "Практикум по социальной психологии". - СПб: Издательство "Питер", 2000. - 528 с.: ил. - (Серия "Практикум по психологии").

28. Пашукова Т. Децентрация в условиях кооперативного и конкурентного взаимодействия: Автореф. Дис. -М.: МГУ. 1985.

29. Першай А. "Гендерные аспекты речевого поведения" / Журнал "Иной Взгляд" №2

30. Петровская Л.А., Жуков Ю.М. Диагностика и развитие компетентности в общении. - Киров. 1990.

31. Петровская Л.А. Компетентность в общении: Социально- психологический тренинг. - М., Изд-во МГУ, 2009. - 216 с.

32. Пиаже Ж. Избранные труды: психология интеллекта. - М.: Наука. 1989, 3 изд.

33. Путрова М. "Интерпретация значения слова: гендерный контекст"/ Материалы 2-й международной междисциплинарной научно-практической конференции "Женщина. Образование. Демократия" 1999г. http://envila.iatp.by).

34. Равен Дж. Компетентность в современном обществе Выявление, развитие и реализация. - М. 2002. - 321 с.

35. Руденский Е.В. Коммуникативная компетентность личности/ Руденский Е.В. Социальная психология. Курс лекций. - М.: ИНФРА. 1998.

36. Рыжов В.В. К построению теоретической схемы анализа деятельности общения //Вопр. психологии. 1980. №1.

37. Сидорская И. ""Женская" и "мужская" стратегии анализа проблем коммуникации"/ Материалы 2-й международной междисциплинарной научно-практической конференции "Женщина. Образование. Демократия" 1999г. http://envila.iatp.by)

38. Смирнова Е.В. Гендерные и социокультурные особенности коммуникации.// Вестник ВГУ, 2005, №2. - с. 131 - 138.

39. Современный философский словарь. http://www.gender.rii/russian/ glossary/gender.shtml.

40. Структура и механизмы социальной перцепции, www.opsychology.ru

41. Эльконин Д.Б. Психология игры. -М. 1978.

42. Хомик B.C. Емпатія та децентрація: досвід теоретичного осмислення та емпіричних досліджень.// Практична психологія та соціальна робота. 10. 2007.

43. Цуканова Е.В. Дескриптивное моделирование коммуникативного процесса: субъектно-семантический и структурно-динамический подходы// Мир психологии, 2007. №1.

44. Юсупов И.М. Психология взаимопонимания. - Казань: Татарское кн. Изд-во, 1991.- 192с.

45. Ягнюк К. В. Природа эмпатии и ее роль в психотерапии. Русский Гуманитарный Интернет-Университет (1995).

46. ru.wikipedia.org

47. www.hrliga.com

48. www.mmpi.ru

49. www.psychologos.ru

50. Дробот О. В. Семантичні коди професійної культури менеджера. // Вісник ОНУ. - Том 15, Випуск 9, Психологія. - 2010.

51. Бєлоусова Р. В. Індивідуально-типові особливості комунікативної креативності осіб з певними емоційними диспозиціями. // Вісник ОНУ. - Том 15, Випуск 9, Психологія. - 2010.

52. Кононенко А. О. Соціально-психологічні особливості функціонування іміджу диспозиціями. // Вісник ОНУ. - Том 16, Випуск 2, Психологія. - 2011.

53. Кононенко А. А.Теоретические подходы к проблеме самопрезентации личности в психологи. // Вісник ОНУ. - Том 16, Випуск 7, Психологія. - 2011.

Додаток А

Таблица А.1. Индивидуальные показатели способности к децентрации в условиях кооперации в выборках (n1=n2=35).

Менеджери-оператори

Менеджери-керівники

Показатель спос. к дец. в усл. кооп.

Показатель спос. к дец. в усл. кооп.

1.

-2,75

1.

2

2.

1,1

2.

2,7

3.

2

3.

-0,3

4.

-3,5

4.

-4

5.

0

5.

1,5

6.

-1,2

6.

1

7.

-6

7.

-1,06

8.

1,45

8.

7,1

9.

2,32

9.

8,4

10.

0,24

10.

0,46

11.

0,5

11.

5

12.

-2,25

12.

10,7

13.

-8,01

13.

6,6

14.

-0,2

14.

9,3

15.

2

15.

6

16.

6,1

16.

9,07

17.

0

17.

-1,8

18.

1,5

18.

-5,32

19.

-2,7

19.

0,8

20.

0,8

20.

3,64

21.

1,3

21.

5,2

22.

2,93

22.

2,79

23.

7,5

23.

-1,4

24.

9

24.

0

25.

-8,61

25.

0,9

26.

-4

26.

-3,5

27.

3,1

27.

4,2

28.

-0,17

28.

-0,7

29.

1

29.

2,11

30.

0,3

30.

5

31.

-3,2

31.

1,2

32.

2,7

32.

4

33.

-1,66

33.

-0,4

34.

-4,3

34.

7,9

35.

-5

35.

3

Додаток Б

Таблица Б.1. Индивидуальные показатели способности к децентрации в условиях конкуренции в выборках (n1=n2=35).

Менеджери-оператори

Менеджери-керівники

Показатель спос. к дец. в усл. конкур.

Показатель спос. к дец. в усл. конкур.

1.

-7

1.

3,28

2.

-5,1

2.

0,7

3.

0,7

3.

-2,45

4.

-9,9

4.

-5

5.

-6,5

5.

-3,1

6.

-1

6.

0,95

7.

1,5

7.

-8,3

8.

-6

8.

-8

9.

0,5

9.

-4,33

10.

-11

10.

-7

11.

-4,1

11.

1,9

12.

1

12.

-3,6

13.

-5,5

13.

-2

14.

-8

14.

-0,1

15.

-2,75

15.

6

16.

-1,25

16.

-7,5

17.

-9,7

17.

-6,11

18.

-4,1

18.

4,2

19.

-10

19.

1

20.

-7,3

20.

-3

21.

0

21.

1,5

22.

-3,5

22.

-4,62

23.

-6,25

23.

-1,82

24.

-8,2

24.

-9

25.

-1.7

25.

-7,7

26.

-3

26.

0,5

27.

1,1

27.

-8,2

28.

0,6

28.

-1,16

29.

8

29.

-3

30.

-2,05

30.

-2,5

31.

-1

31.

6,2

32.

-5,8

32.

4,4

33.

0,3

33.

0,6

34.

-7,9

34.

6

35.

-5,1

35.

5,8

Додаток В

Таблица В.1. Предпочитаемая стратегия поведения (по К. Томасу) личности в условиях социального конфликта в выборках (n1 = n2 = 35). Условно обозначим стили поведения, как: I - соп-во, II - сотр-во, III - компромисс, IV - избегание, V - приспособление.

Менеджери-оператори

Менеджери-керівники

Ст.п.

I

II

III

IV

V

Ст.п.

I

II

III

IV

V

1.

4

10

9

5

2

1.

5

14

4

2

5

2.

14

9

3

2

2

2.

7

9

10

2

2

3.

16

8

5

0

1

3.

3

17

9

0

1

4.

4

10

13

0

3

4.

2

12

15

0

1

5.

19

7

2

2

0

5.

6

12

10

1

1

6.

1

11

14

0

4

6.

6

11

9

1

3

7.

15

3

9

2

1

7.

1

5

8

3

13

8.

5

15

4

3

3

8.

0

7

9

2

12

9.

5

16

2

5

2

9.

17

3

1

9

0

10.

20

9

0

1

0

10.

3

19

7

0

1

11.

12

7

8

1

2

11.

0

9

19

0

2

12.

10

9

8

2

1

12.

4

20

4

2

0

13.

1

2

6

6

15

13.

2

6

12

3

7

14.

0

22

1

7

0

14.

8

7

12

0

3

15.

18

1

11

0

0

15.

4

13

8

3

2

16.

21

5

3

1

0

16.

9

4

2

14

1

17.

0

1

17

4

8

17.

1

1

11

1

16

18.

4

16

2

8

0

18.

10

16

4

0

0

19.

9

8

7

2

4

19.

4

0

0

18

8

20.

15

4

9

0

2

20.

1

6

14

1

8

21.

2

12

7

8

1

21.

5

10

13

1

1

22.

23

2

5

0

0

22.

18

2

0

10

0

23.

1

3

4

13

9

23.

2

19

8

0

1

24.

17

6

6

1

0

24.

4

6

16

0

4

25.

4

21

4

0

1

25.

13

6

2

7

2

26.

1

0

1

19

9

26.

4

10

11

1

4

27.

0

1

7

12

10

27.

1

4

8

2

15

28.

3

19

8

0

0

28.

6

12

5

2

5

29.

6

11

9

2

2

29.

15

8

5

1

1

30.

2

5

13

3

7

30.

0

3

9

0

18

31.

12

2

0

8

5

31.

9

15

8

1

1

32.

9

1

2

11

13

32.

5

11

13

2

0

33.

15

2

4

8

10

33.

2

10

14

3

2

34.

7

0

1

3

14

34.

4

16

14

6

1

35.

9

2

1

14

12

35.

3

13

12

1

2

Додаток Г

Таблица Г.1. Индивидуальные показатели уровня коммуникативного самоконтроля личности в выборках (n1 = n2 = 35).

Менеджери-керівники

Менеджери-оператори

Показатель ур. ком. самоконтр. личности

Показатель ур. ком. самоконтр. личности

1.

3

1.

5

2.

8

2.

3

3.

8

3.

7

4.

9

4.

7

5.

5

5.

2

6.

6

6.

4

7.

7

7.

5

8.

9

8.

5

9.

4

9.

6

10.

10

10.

8

11.

9

11.

3

12.

7

12.

4

13.

9

13.

3

14.

9

14.

2

15.

6

15.

5

16.

4

16.

9

17.

8

17.

4

18.

5

18.

6

19.

5

19.

4

20.

5

20.

2

21.

10

21.

3

22.

8

22.

3

23.

9

23.

5

24.

6

24.

7

25.

4

25.

1

26.

6

26.

4

27.

7

27.

3

28.

5

28.

6

29.

2

29.

10

30.

3

30.

2

31.

9

31.

3

32.

7

32.

1

33.

8

33.

1

34.

10

34.

2

35.

9

35.

1

Додаток Д

Таблица Д.1. Показатели общего уровня эмпатии личности в выборках (n1 = n2 = 35).

Менеджери-оператори

Менеджери-керівники

Показатель об. ур. эмп.

Показатель об. ур. эмп.

1.

41

1.

64

2.

35

2.

66

3.

16

3.

80

4.

53

4.

79

5.

68

5.

18

6.

75

6.

32

7.

38

7.

40

8.

84

8.

59

9.

57

9.

63

10.

60

10.

79

11.

54

11.

38

12.

39

12.

56

13.

61

13.

87

14.

11

14.

77

15.

52

15.

65

16.

14

16.

60

17.

27

17.

30

18.

48

18.

32

19.

49

19.

61

20.

70

20.

79

21.

82

21.

88

22.

80

22.

50

23.

55

23.

67

24.

57

24.

80

25.

63

25.

72

26.

35

26.

82

27.

86

27.

85

28.

71

28.

40

29.

57

29.

69

30.

49

30.

84

31.

13

31.

87

32.

21

32.

75

33.

30

33.

81

34.

28

34.

89

35.

15

35.

78

Додаток Е

Таблица Е.1. Показатели способности предвидеть результаты поведения людей в определенной ситуации в выборках (n1 = n2 = 35).

Менеджери-оператори

Менеджери-керівники

Показатель спос. предв. повед. л.

Показатель спос. предв. повед. л.

1.

3

1.

4

2.

4

2.

4

3.

2

3.

4

4.

3

4.

4

5.

3

5.

3

6.

4

6.

2

7.

3

7.

3

8.

2

8.

4

9.

2

9.

4

10.

4

10.

3

11.

3

11.

5

12.

2

12.

4

13.

4

13.

2

14.

4

14.

3

15.

4

15.

5

16.

2

16.

4

17.

1

17.

4

18.

3

18.

3

19.

2

19.

4

20.

4

20.

3

21.

3

21.

5

22.

4

22.

4

23.

2

23.

2

24.

2

24.

3

25.

3

25.

4

26.

4

26.

3

27.

4

27.

5

28.

3

28.

4

29.

5

29.

5

30.

5

30.

3

31.

1

31.

5

32.

3

32.

4

33.

1

33.

4

34.

1

34.

5

35.

2

35.

4

Додаток Ж

Таблица Ж.1. Показатели способности к логическому обобщению, выделению общих существенных признаков в различных невербальных реакциях человека в выборках (n1 = n2 = 35).

Менеджери-оператори

Менеджери-керівники

Показатель

Показатель

1.

2

1.

4

2.

1

2.

2

3.

3

3.

3

4.

2

4.

2

5.

4

5.

4

6.

2

6.

1

7.

3

7.

4

8.

1

8.

3

9.

2

9.

3

10.

3

10.

5

11.

1

11.

4

12.

3

12.

2

13.

4

13.

4

14.

2

14.

4

15.

2

15.

5

16.

3

16.

3

17.

3

17.

4

18.

3

18.

3

19.

2

19.

2

20.

1

20.

4

21.

5

21.

5

22.

2

22.

3

23.

3

23.

3

24.

2

24.

4

25.

3

25.

4

26.

1

26.

5

27.

3

27.

3

28.

4

28.

4

29.

2

29.

3

30.

3

30.

4

31.

1

31.

5

32.

3

32.

3

33.

1

33.

5

34.

1

34.

4

35.

2

35.

5

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.