Розробка технологічної системи процесу контролю якості

Для контролю якості пайки застосовується аналіз зображень, отриманих за допомогою рентгенівських установок. Зображення паяних з'єднань може бути отримано завдяки високій проникаючій здатності рентгенівських променів і різної здатності матеріалів поглинати рентгенівські кванти. Рентгенівські промені дозволяють отримквати зображення з роздільною здатністю від 0,5 до 1 мікронів.

3.2.3 Вихідний контроль

Виготовлені модулі підлягають вихідному контролю. Загальна структура контрольних операцій включає візуальний контроль, автоматичний контроль правильності монтажних з'єднань, функціональний контроль модулів і системний контроль приладу. Візуально перевіряють правильність розкладки проводів, довжину і якість в'язки джгута, а також шляхом прозвонки визначають відповідність нормам.

Контроль правильності електричних з'єднань є необхідною операцією перед налаштуванням. В одиничному в дрібносерійному виробництві цю операцію виконують вручну за допомоги універсальної вимірювальної апаратури за картками супротиву і монтажною схемою.

У масовому виробництві для цих цілей широко застосовують автоматичні тестери, що працюють за принципом схем неурівноваженого моста. Блоки через з'єднувачі підключаються до тестера, який за розробленою програмою перевіряє омічний опір кожного електричного кола і визначає її стан з виведенням інформації на дисплей. Модулі, які не пройшли перевірку, надходять на ділянку ремонту. Там відшукується несправність, усувається і блок знову передається на автоматичний контроль.

Далі модулі надходять на внутрішньосхемне і функціональне тестування. Кожен з методів тестування відрізняється способом контактування з тестованим виробом.

Внутрішньосхемне тестування виконує перевірку окремих компонентів або фрагментів схем. Застосовуються методи виключення впливу паралельних ланцюгів. При перевірці резистора, наприклад, вимірюється саме його опір, а не опір ланцюга, до якої він підключений.

При внутрішньосхемному тестуванні мікросхеми перевіряються на відповідність таблиці істинності. Для виключення впливу паралельно встановлених мікросхем (наприклад, при використанні шинної технології) на вхід тестованої мікросхеми подаються імпульси великого рівня з обмеженою тривалістю.

Функціональне тестування призначено для перевірки працездатності модуля і, при необхідності, його регулювання і налаштування. Контакт з виробом здійснюється зазвичай через роз'єм. Тестове устаткування, що застосовується при функціональному тестуванні, виконує:

- подачу напруги живлення з можливістю зміни його в автоматичному режимі, від мінімального до максимально допустимого;

- подачу цифрових і аналогових вхідних сигналів в широкому діапазоні частот і напруг;

- вимірювання параметрів вихідних сигналів;

- емуляцію навантажень;

- обмін даними з тестовим пристроєм;

- обробку результатів вимірювань та виведення їх на дисплей та принтер у зручному для користувача вигляді;

- накопичення і обробку статистичної інформації.

Заключним етапом контролю є системний в приборі. Для цих цілей використовується універсальна контрольно вимірювальна апаратура. В умовах серійного та масового виробництва застосовують спеціальні технологічні стенди контролю.

3.2.4 Технологічні тренування

Технологічні тренування являють собою випробування апаратури, при яких вона працює в певних умовах, з метою виявлення та усунення відмов.

Тривалість періоду припрацювання зазвичай лежить в межах 10 - 200 годин роботи в залежності від надійності, кількості і типів ЕРЕ, а також технології і виробництва.

Всі випробування проводять в нормальних кліматичних умовах (за винятком кліматичних), які характеризуються такими значеннями параметрів:

- температура повітря 15 - 35 ° С;

- відносна вологість повітря 45 - 80%;

- атмосферний тиск 84 - 106 кПа.

Випробування послідовно включають в себе:

- початкову стабілізацію (якщо потрібно);

- початкову перевірку і вимірювання (якщо потрібно);

- витримку;

- кінцеву стабілізацію (якщо потрібно);

- заключні перевірки та вимірювання (якщо потрібно).

Процедура технологічних тренувань зазвичай включає в себе наступні етапи:

- механічні випробування. Проводиться визначення міцності та стійкості конструкції виробу при впливі вібрацій, ударів, лінійних прискорень, акустичного шуму.

- кліматичні випробування. Виріб піддається впливу підвищеної та низької температур, термоциклювання, підвищеної та пониженої вологості, тиску, інею, роси, соляного туману і т.п.

Відповідно до ГОСТ 16962-86 «Вироби електронної техніки та електротехніки. Механічні і кліматичні впливи. Вимоги та методи випробувань» встановлено такі види механічних випробувань:

- на вібростійкість і віброміцність;

- на ударну міцність і ударну стійкість;

- на вплив одиночних ударів, лінійного прискорення і акустичного шуму.

3.3 Розробка статистичного методу контролю

При здійсненні процесу контролю якості виконується обов'язків збір даних, а потім їх обробка. Але дані, які стосуються одного і того ж параметрів не можуть бути багатократно отримані при ідентичних умовах, так як в ході процесу змінюються окремі деталі та обставини. Тому при опреціях, що відносяться до контролю якості, доводиться мати справу з великим обсягом даних, що характеризують ті чи інші параметри виробу, умови процесу і т. д., причому ці дані при повторних вимірах завжди трохи відрізняються від отриманих в інший час і за інших умовах, тобто завжди спостерігається різниця даних. Аналізуючи дані можна знайти рішення цієї проблеми.

Для вирішення цього питання пропонується використовувати метод поетапного розшарування даних. Відповідно до цього методу виконують розшарування даних, тобто групують дані в залежності від умов їх отримання і роблять обробку кожної групи окремо.

Наприклад, розшарування можна провести за такими ознаками:

- розшарування за виконавцями - по працюючим, за стажем роботи і т.д.;

- розшарування по машинах і устаткуванню - за новим і старим устаткуванням, по марці устаткування, по конструкції і т.д.;

- розшарування за матеріалом - за місцем виробництва, по фірмі -виробнику, за партії, за якістю сировини і т.д.;

- розшарування за способом виробництва - по температурі, з технологічного прийому, за місцем виконання робіт.

При розшаруванні даних слід прагнути того, щоб відмінність всередині групи було якомога менше, а відмінність між групами - як можна більше.

Розшарування дозволяє отримати уявлення про приховані причини дефектів, а також допомагає виявити причину появи дефекту, якщо виявляється різниця в даних між «шарами». Наприклад, якщо розшарування проведено за фактором «виконавець», то при значному розходженні в даних можна визначити вплив того чи іншого виконавця на якість виробу, якщо розшарування проведено за фактором «устаткування» - вплив використання різного обладнання.

Якщо після розшарування даних неможливо визначити наочно вирішальний фактор у вирішенні проблеми, то необхідно проводити більш глибокий аналіз даних.

Наприклад, партія механічно оброблених деталей має невідповідності. Усі їх можна розділити на три групи:

- невідповідність геометричних розмірів;

- невідповідність шороховатості поверхні;

- дефекти поверхні (ризики, подряпини, забоїни, корозія).

На кінець звітного періоду (наприклад, місяць) формується таблиця невідповідності, де в стовпчик «Підрахунок частот» вносять у вигляді символу « / » кількість дефектів одного типу за день. Наприклад, в перший день було виявлено чотири дефекту геометричного розміру, тому в стовпчик «Підрахунок частот» заносимо « //// ». В стовпчик «Кількість невідповідностей» вносять загальну кількість дефектів за місяць.

Розшарування першого рівня за механічними дефектами наведено в табл.3.13.

Таблиця 3.13 - Невідповідності

Вид невідповідності	Підрахунок частот	Кількість невідповідностей
Геометричні розміри	//// ////… /// // ////	27
Шероховатість поверхні	///// ///// ///// ….. /////	42
Дефекти поверхні (ризики, подряпини, забоїни, корозія)	//// ////// ///// ///// ….. ///// /	96
Всього		165

Проаналізувавши отримані результати, можна зробити висновок, шо дефектом, який найбільш часто зустрічаються, є незадовільний стан поверхні. Як було вивлено раніши, джерело дефекту такого виду слід шукати:

- у стані ріжучого інструменту (позначимо як А);

- у порушенні режимів різання (позначимо як Б);

- у стані устаткування, оснащення (позначимо як В).

Наступним кроком, є побудова діаграми дефектів (рис.3.2) (розшарування другого рівня).

Наприклад, кількість дефектів, які утворились через незадовільний стан ріжучого інструменту складає - 57, через порушення режимів різання - 30, через устаткування, оснащення - 9.



Рисунок 3.2 -Діаграма дефектів поверхні

Аналіз діаграми дефектів поверхні показує, що найбільший відсоток дефектів складають фактори А і Б.

Для виявлення причин появи цих дефектів проводимо розшарування факторів А і Б (рис. 3.3) для отримання уявлення про приховані причини дефектів (розшарування третього рівня).

Позначимо через а1 - недостатньо заточений ріжучий інструмент, а2 - неоднакову довжину ріжучих кромок; а3 - порушена геометрія ріжучого інструмента (свердла), а4 - нерегулярне видалення стружки з отворів ріжучого інструмента, а5 - знос стрічечок ріжучого інструмента.

Позначимо через б1 - невідповідність матеріала до ріжучого інструменту, б2 - невідповідність швидкості різання встановленим вимогам, б3 - невідповідність кроку зуба встановленим вимогам, б4 - невідповідність швидкісті подачі зразка встановленим вимогам, б5 - великі габаритні розміри зразка.



Рисунок 3.3 - Розшарування факторів А і Б

Таким чином, можемо визначити, що для усунення дефектів групи А і Б потрібно спочатку усунути причини дефектів а1- а5 і б1- б5 і лише потім слід починати усувати невідповідності дефектів груп А і Б і т. д.

3.4 Автоматизація процесу контролю якості

Застосування автоматизованих засобів контролю доцільно при масовому і великосерійному виробництві, коли велике число контрольних операцій. У цьому випадку витрати на створення спеціалізованих автоматизованих систем контролю окупаються істотним зниженням витрат часу на здійснення контролю.

На (рис.3.4) приведено технологічне планування гнучкого виробничого цеху. Однією з основних підсистем, які забезпечують функціонування гнучкої виробничої системи, є технологічні операції (ТО) контролю [17].

Основними типовими ТП в підсистемі контроля є:

- контроль параметрів комплектуючих виробів - вхідний контроль комплектуючих виробів перед збіркою в модуль;

- контроль монтажних структур - комутаційних плат модулей першого рівня;

- внутрішнтосхемний контроль виробів;

- контроль виробів, які не мають елементів регулювання та налаштування.

Рисунок 3.4 - Технологічне планування гнучкого виробничого цеху

Функціональність автоматизованої системи контролю (АСК) приведена на (рис. 3.5).

Рисунок 3.5 - Функціональність АСК



У процесі верифікації АСК монтажних структур здійснює контроль ІМС, обрив контакту або зайвий зв'язок ДП, контроль електричних параметрів, працездатність перемикачів та ЕРЕ.

АСК при функціональній діагностиці стану здійснює: одноразове тестування з видачею впливу і реєстрацією відгуків, циклічне тестування, функціональний динамічний і параметричний контроль радіоелектронних пристроїв; здійснює: сигнатурний аналіз, логічний аналіз тестових наборів, емітаційне моделювання та контроль.

Послідовність виготовлення РЕМ - 1 з використанням АСК привелена на (рис. 3.6).

Рисунок 3.6 - Послідовність виготовлення РЕМ-1 з використанням АСК



Послідовність виготовлення РЕМ - 1 з використанням АСК наступна:

- виготовлення ДП (травлення, свердління отворів, перевірка фотошаблону);

- збірка, монтаж ДП, поелементна діагностика на АСК. На виході - відрегульований блок, який відповідає вимогам контролю на приймально - здавальних випробуваннях (ПЗВ);

- збірка, монтаж, регулювання блоку. Із застосуванням АСК здійснюється контроль монтажних структур блоку, функціоний контроль, ПЗВ блоку;

- відрегульовані блоки встановлюють в прилад: збірка, монтаж, регулювання приладу. На цьому етапі із застосуванням АСК здійснюється контроль монтажу приладу, функціональний контроль, ПЗВ приладу.

- як правило, виріб відповідає всім вимогам, якщо ПЗВ пройшли успішно, всі параметри ПЗВ кожного виробу відслідковуються в АСК.

Використання в складі АСК персональних комп'ютерів дозволяє на базі сучасних засобів програмування реалізувати в автоматизованому режимі алгоритми контролю і діагностування, спростити процедуру обробки, реєстрації і зберігання інформації про ТС об'єктів контролю.

В умовах АС підсистема контролю виконує функції разбраковщіка виробів і основного датчика інформації для системи управління роботою АСУТП. Сигнали про брак в РЕМ-1 збуджують контур негативного зворотного зв'язку системи управління якістю АС. Мінімізація величини цих сигналів є критерієм оптимальності роботи АС [18].

3.5 Розробка методики досягнення запланованого рівня якості

Одним з найважливіших питанням на підприємствах приладобудування є: «Яка технологія забезпечує досягнення запланованийного рівня якості і які витрати для цього потрібні? ». Тому виникає необхідність розробити і впровадити технологію, яка забезпечує заплановані рівні якості продукції при мінімальних (оптимінімальних) затратах.

Алгоритм процесу досягнення запланованого рівня якості продукції при типовому технологічному процесі складання друкованих вузлів приведен на (рис.3.7).

Рисунок 3.7 - Алгоритм процесу досягнення запланованого рівня якості продукції



Рисунок 3.8 - Зниження рівня дефектності продукції, що випускається, при послідовному впровадженні автоматизованих систем інспекції і контролю

Наприклад, збір, класифікація та аналіз статистичних даних по виявленим на операції вихідного функціонального контролю дефектів виявили найбільш значущий тип - збільшена кількість пустот в паяних з'єднаннях. Найбільш ефективний засіб діагностики та локалізації дефектів зазначеного типу - рентгенівська інспекція. Відповідно до запропонованого алгоритму, прийняті перетворення з діагностики та локалізації зазначеного типу дефектів можна вважати задовільними (рис.3.8).

Другим за значимістю типом дефекту є «Неточне суміщення виводу компонента з контактними майданчиками». Найбільш ефективним засобом діагностики та локалізації дефектів зазначеного типу є автоматична оптична інспекція. При цьому обрані системи АОІ повинні легко налаштовуватися на роботу відповідно до вимог стандартів.

Після впровадження системи АОІ контролю якості монтажу та паяних з'єднань кількість дефектів виробів, пов'язаних зі зміщенням виводів компонентів щодо контактних майданчиків на друкованій платі, значно скоротиться. Відповідно до запропонованого алгоритму, прийняті перетворення з діагностики та локалізації зазначеного типу дефектів можна вважати задовільними.

Наступним за значущістю типом дефекту є «Встановлено невідповідний компонент». Найбільш вірогідними причинами установки невідповідного компонента можуть бути:

- помилка оператора;

- дефектний компонент (брак виробника);

- пошкодження компонента в процесі виготовлення.

Найбільш ефективним засобом діагностики та локалізації дефектів зазначеного типу є автоматичний внутрішньосхемний контроль. Відповідно до запропонованого алгоритму, прийняті перетворення з діагностики та локалізації зазначеного типу дефектів можна вважати задовільними.

Наступним за значущістю типом дефекту є "Недостатній обсяг припою в паяному з'єднанні". Найбільш вірогідними причинами незадовільного кількості припою можуть бути:

- некоректні розміри контактних майданчиків (помилка конструктора);

- незадовільна якість трафарету;

- незадовільна якість паяльної пасти;

- некоректні параметри налаштування пристрою трафаретного друку (швидкість переміщення або зусилля притиску ракеля);

- викривлення друкованої плати.

Найбільш ефективним засобом інспекції якості нанесення паяльної пасти є сучасні системи АОІ, що забезпечують контроль стану (2D контроль) і об'єму (2D +3 D контроль) на кожному контактному майданчику друкованої плати. Відповідно до запропонованого алгоритму, прийняті перетворення з діагностики та локалізації зазначеного типу дефектів можна вважати задовільними.

Зазначена послідовність дій повторюється до тих пір, поки не буде досягнутий необхідний рівень якості. Впровадження систем автоматичної інспекції та контролю не зменшили кількості дефектів, а різко знизили вартість проведення ремонтів за рахунок швидкої діагностики і точної локалізації дефектів. При цьому чисельність персоналу, необхідного для виконання ремонтів у процесі виробництва скоротити не вдасться. Але при виході з ладу будь-якої з застосовуваних одиниць контрольно-вимірювального або інспекційного устаткування кількість дефектних виробів і трудомісткість ремонту автоматично зросте.



4. ВИБІР І ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО УСТАТКУВАННЯ

4.1 Транспортно - технологічна схема

На (рис. 4.1) представлена транспортно - технологічна схема, в якій порівнюється устаткування.



Рисунок 4.1 - Транспортно - технологічна схема

За таким показником як час виконання технологічної операції контролю одного виробу (Тшт) обирається те устаткування, у якого Тшт буде мінімальним. Для цього скористаємося формулою:

4.2 Характеристики обраного устаткування

Цифровий мікроскоп HIROX 7700 (рис.4.2) призначений для візуального контролю ДП, ЕРЕ, ІМС, монтажних кабелів і об'єднує новітні прогресивні досягнення декількох областей сучасних технологій. Мікроскопи Hi-End класу (найвищий клас) призначений для отримання оцифрованих зображень об'єктів та виконання вимірювань за трьома координатами [19].



Рисунок 4.2 - Цифровий відеомікроскоп HIROX 7700

Таблиця 4.1 - технічні характеристики HIROX 7700

Безконтактні вимірювання	по трьох осях
Оптичне збільшення	до 7000х
Запис потокового відео	30 кадрів в секунду (6400х4800)
Огляд	3D огляд і тривимірне моделювання
Фокусування	автофокусування, автомультіфокусування
Калібрування	автокалібрування
Вивід зображення	15'' UXGA LCD монітор

Для тесту на паяємість ДП і ЕРЕ на етапі вхідного контролю використовується конвекцією піч (рис. 4.3). Серія устаткування LPKF - це спеціально спроектоване економічне рішення для швидкого тесту ДП та ЕРЕ на паяємість.

LPKF SMT E - це компактна і проста у використанні конвекцією піч, призначена для пайки друкованих плат з габаритами до 260 х 300 мм. Навігаційне меню значно полегшує програмування термопрофілей і установку параметрів роботи печі, що дозволяє як новачкам, так і експертам успішно паяти плати протягом декількох хвилин. Висувний лоток з ручним приводом, прозоре вікно для огляду і освітлення печі дозволяють оператору бачити процес пайки і «на льоту» та модифікувати його параметри.



Рисунок 4.3 - Конвекційнна пічь LPKF SMT E

Таблиця 4.2 - Технічні характеристики LPKF SMT E

Максимальні габарити плати	160 х 200 мм
Товщина плати	0,5- 3 мм
Максимальна температура і час підігріву	360 єС, 180 секунд
Максимальна температура і час оплавлення	420 єС, 400 секунд
Максимальна температура і час витримування	360 єС, 64 години
Час стабілізації температури	? 5 хв
Джерело живлення	230 В, 50- 60 Гц, 1650 Вт

Е7-20М (рис.4.4) призначений для електричного контролю ЕРЕ на вхідному і вихідному контролі, при ремонті і контролі.

Вимірювач Е7-20М - прецизійний прилад класу точності 0,1 з широким діапазоном робочих частот 100 Гц - 100 кГц і високою швидкістю вимірювань до 16 вимірів/с.

Об'єкти вимірювання: конденсатори, котушки індуктивності, трансформатори, резистори, реле, перемикачі, діоди, кабелі, та інші прилади. При наявності відповідних датчиків Е7-20М може вимірювати різні фізичні величини.



Рисунок 4.4 - Вимірювач Е7-20М

Таблиця 4.3 - Технічні характеристики Е7-20М

Вимірювані параметри	L/Q, C/D, R/Q, |Z|/и, C/R, L/R
Похибка	0.1%
Частота сигналу	100Hz, 120Hz, 1kHz, 10kHz, 20kHz, 30kHz, 60kHz, 100kHz
Рівень сигналу	0.1В скз, 0.3В скз, 1В скз
Вихідний опір	30Ом/100Ом, перемикаємий
Вимірювання RLC	Опір - 0.0001Щ~99.999MЩ Ємність (C) - 0.001pF~99999µF Індуктивність (L) - 0.001µH~99999H Тангенс кута втрат (D) - 0.0001~9.9999 Добротність (Q) 0.0001~9999.9 Д% - 99.99%~99.99%
Швидкість вимірювання	2 вим. в повільному режимі, 8 вим. в середньому режимі, 16 вим. у швидкому режимі

Тестер функціонального і параметричного контролю мікросхем FLEX (рис.4.5). Призначений для перевірки мікросхем широкого спектру призначення - від операційних підсилювачів до процесорів і мікросхем спеціального призначення. FLEX задовольняє вимогам по тестуванню практично всіх існуючих пристроїв, від звичайної цифрової логіки та операційних підсилювачів до складних. Час тестування повністю обмежено швидкістю роботи тестованих мікросхем а не можливостями тестера.



Рисунок 4.5 - Тестер функціонального контролю мікросхем FLEX

Таблиця 4.4 - Технічні характеристики FLEX

Максимальна тестова частота цифрових каналів	200 МГц
Максимальне число тестових цифрових каналів	1152
Кратність, мінімальна кількість каналів	48
Програмовані логічні рівні	-2.6…+7.6 В
Додаткові опції	тестування пам'яті, тестування АЦП, ЦАП

Автоматичні оптичні системи дозволяють розпізнавати як всі видимі, так і всі невидимі дефекти, приховані під корпусами компонентів. Іншими словами, таке поєднання дозволяє здійснювати одночасний контроль SMD і вивідних компонентів, а також інспектувати якість нанесення паяльної пасти, установки компонентів, паяних з'єднань закритих областей на друкованих платах.

Система автоматичного оптичного та рентгенівського контролю Viscom S7055 (рис. 4.6) дозволяє проводити контроль таких параметрів:

- точність позиціонування компонентів;

- кість нанесення паяльної пасти;

- контроль пайки.



Рисунок 4.6 - Система автоматичного оптичного та рентгенівського контролю Viscom S7055

Таблиця 4.5 - Технічні характеристики Viscom S7055

Кількість камер	6шт.
Розмір матриці	12мп
Скорость конвейера	150-450 мм/сек
Висота конвеєра	860-930 мм
Мікрофокусная рентгенівська трубка	160кВ

Тестер оцінки іонних забруднень і твердих каніфольні залишків (рис.4.7) незамінний при перевірці якості відмивання як у випадках періодичної перевірки, так і при налагодженні технології.

Використання тестера дозволить на порядок знизити відсоток прихованих дефектів. Найбільш виправдано застосування тестера у випадку з виробами, які вимагають захисного покриття.



Рисунок 4.7 - Тестер на залишки активаторів Zestron Flux Test

Таблиця 4.6 - Технічні характеристики Zestron Flux Test

Об'єм реактиву	2 л
Циркуляція	в 3х напрямах
Коефіцієнт відповідності стосовно ручного відмивання	3,7
Час циклу, макс.	4 хв
Розміри	300 х 300 мм

Тестовий пристрій J401-11 TINY (рис. 4.8) з одно або двоповерховим палетним конвеєром. Працює за принципом схем неурівноваженого моста.

Призначення:

- електричне тестування компонентів, наявність і правильність розташування, правильність установки елементів, перевірка номіналу;

- периферійне сканування, тестування різних інтегральних схем з високою швидкодією в автоматичному режимі;

- внутрішньосхемне тестування;



Рисунок 4.8 - Пристрій електричного тестування J401-11 TINY

Таблиця 4.7 - Технічні характеристики J401-11 TINY

Габарити (Д х Ш)	500х800 мм
Висота конвеєра	940 - 965 мм
Розмір ДП	320 х 370мм
Максимальна висота компонентів	верхня сторона 50мм; нижня сторона 25мм

Комплекс вимірювальний FT-17 (рис.4.9) призначений для проведення функціонального контролю електронних модулів різного призначення і варіантів виконання. Комплекс являє собою потужну універсальну систему функціонального контролю різного виду електронних виробів. Поєднуючи в собі широкий набір вимірювальних можливостей, гнучкість і досить швидке переналаштування (потрібно тільки заміна тестового адаптера) комплекс може бути використаний в різних областях і на різних етапах виробництва електроніки.



Рисунок 4.9 - Комплекс вимірювальний FT-17

Область застосування:

- тестування і регулювання електронних виробів на виробництві;

- діагностика та ремонт;

- інтеграція в випробувальні стенди (температура, климатика і т.д.);

- збір даних та автоматизація виробництва.

Таблиця 4.8 - Технічні характеристики FT-17

Значення напруги	програмуєме від 0 до 2000 В
Тестова частота	до 200 МГц
Кількість каналів	до 256 з нарощуванням до 1024
Рівні сигналу	програмований рівень «1»: 0-12В
Управління	інтерфейси RS232, RS485, GPIB
Кількість каналів	4- гальванічно розв'язаних

Установка електричного контролю HIOKI (рис. 4.10) - система вимірів опорів і напруг відповідно до програми контролю, складання діаграм контролю та порівняння їх з нормою. Крім того, здійснюється перевірка електричної міцності та опору ізоляції.



Рисунок 4.10 - Установка електричного контролю HIOKI

Таблиця 4.9 - Технічні характеристики HIOKI

Діапазон вимірювань	Опір: Ємність: Індукція: Стабілітрон: Цифрові транзистори Оптопари: Замкнуті ланцюги: Обриви:	400 микОМ - 40 Ом 1пФ - 400 мФ 1 мH - 100 H 0 - 25 В 0 - 25 В 0 - 25 В 0 - 25 В 0,4 Ом - 40 кОм
Кількість тестових кроків	40,000 кроків максимум
Точність щупів	Кожен щуп + / -100 мікрон в обох напрямках по X, Y
Повторна точність	+ / - 50 мікрон до положення щупа
Допустимий розмір тестуємого виробу	Толщина: 0,6 - 3,2 мм Зовнішні розміри: 50 х 50 мм - 510 х 460 мм
Габарити установки	ШхВхГ 1410 х 1610 х 1270 мм

Для перевірки механічної міцності використовуються динамометри, центрифуги, вібраційні та ударні стенди. Електродинамічні ударні стенди серії SM-105-MP (рис. 4.11) дозволяють проводити такі випробування:

- випробування на ударну міцність, тобто перевірка здатності протистояти руйнівній дії механічних ударів і зберігати свої параметри в межах, зазначених в документації;

- випробування на ударну стійкість, тобто перевірка здатності виробу виконувати свої функції в умовах механічних ударів.

Рисунок 4.11 - Установка механічного контролю SM-105-MP

Таблица 4.10 - Технические характеристики SM-105-MP

Введення параметрів випробувань	з ручного пульта управління
Випробування на удар	3 - 30 000g
Тривалість удару	0,012-100 мс
Форми імпульсу	полусінус, пилоподібний
Маса зразків	до 450 кг
Електроживлення	220В, 50 Гц
Тиск повітря	7 - 9 бар
Кількість циклів в хвилину	4 - 8

Значна частина відмов електронних виробів відбувається на початковому етапі їх експлуатації. Камери для проведення кліматичних та термоіспитів знаходять широке застосування як в області досліджень і розробок, так і в процесі виробництва. Випробувальні кліматичні камери TERCHY CTS-72 (рис.4.12) можуть бути програмованими і непрограмованими, різного температурного діапазону, а також вологості та тиску, що імітують вплив дощу, пилу, соляного туману та ін.



Рисунок 4.12 - Термокамера TERCHY CTS-72

Таблиця 4.11 - Технічні характеристики TERCHY CTS-72

Діапазон температур	-80°С - +100 °С
Точність підтримки температур	±0.5°С
Рівномірність температури в камері	±1.0°С
Час розігріву	від +20°С до +100°С - 20 хв
Час зниження температури	від +20°С до -70°С - 60 хв
Об'єм камери	64 л



5. ОЦІНКА НАДІЙНОСТІ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ

5.1 Оцінка надійності за параметрами продуктивності

Відповідно до ГОСТ 27.002-89 "Надійність в техніці. Основні поняття. Терміни та визначення" надійність трактується як властивість об'єкта зберігати в часі у встановлених межах значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати необхідні функції в заданих режимах і умовах застосування, технічного обслуговування, ремонту , зберігання та транспортування [21].

Класифікація показників надійності:

- основні:

а) ймовірність безвідмовної роботи ТС за параметрами продуктивності - імовірність того, що в межах заданого напрацювання не відбудеться відмови за параметрами продуктивності;

б) напрацювання технологічного комплексу до підналагодження - напрацювання технологічного комплексу, після закінчення якого повинна бути проведена наладка засобів технологічного устаткування;

в) ймовірність виконання системою завдання - імовірність того, що обсяг контролю виробів і витрати на контроль за аналізований період будуть відповідати вимогам нормативно - технічної документації та конструкторської документації;

- комплексні показники - характеризують надійність ТС та ефективність її використання за розглянутий інтервал часу:

а) коефіцієнт використання - відношення середньої продуктивності перебування ТС в працездатному стані до значення номінального фонду часу за розглянутий інтервал часу;

б) коефіцієнт виходу придатної продукції - відношення середнього значення обсягу придатної продукції до об'єму всієї продукції у розглянутий інтервал часу;

в) коефіцієнт збереження продуктивності - відношення середнього значення обсягу випуску придатної продукції за аналізований інтервал часу до його номінального значення, обчисленому за умови, що відмови ТС не виникають;

г) коефіцієнт готовності - відносна частка знаходження ТС у працездатному стану протягом аналізованого інтервалу часу за винятком простоїв з організаційних причин і простоїв, пов'язаних з проведенням планового технічного обслуговування і ремонту;

ґ) коефіцієнт ритмічності - характеризує рівномірність виготовлення продукції в різні періоди часу;

д) коефіцієнт виконання завдання - відношення середнього обсягу виробів за розглянутий інтервал часу до заданого.

Вихідні дані:

=4,4 г. (заданий час виконання завдання);

=240 шт. (обсяг завдання по контролю продукції);

=180 шт/г (номінальна продуктивність ТС);

=0,03 1/г. (інтенсивність відмов);

=0,5 г. (середній час відновлення працездатності);

n=10 (число устаткування ТС);

r =1(число ремонтних бригад).

Виконаємо розрахунок показників надійності одноканальної системи.

При розрахунку показників надійності одноканальних систем приймаються наступні допущення:

- відмови елементів незалежні;

- потоки відмов стаціонарні;

- час між відмовами і час відновлення розподілені за експоненціальним законом.

Ділянка контролю якості розглядається як одноканальна ТС з заданим ритмом роботи, інтенсивність відмов і середній час відновлення системи визначаються за наступними формулами:

, (5.1)

, (5.2)

звідки отримуємо:

,

г.

Середній час виконання завдання по контролю 240 виробів обчислюється за формулою:

. (5.3)

Коефіцієнт готовності лінії при r = 1 обчислюється за формулою:

. (5.4)

Ймовірність виконання завдання по контролю партії з 240 виробів визначається за формулою:



(5.5)

де m обирають виходячи із заданої точності обчислення ?: .

При таких вихідних даних:

- час виконання завдання заданого обсягу при безвідмовної роботи всіх елементів ТС:

, (5.6)

год.

- допустимий сумарний час простою ТС:

, (5.7)

год.

- середнє число відмов до напрацювання:

(5.8)

- відносне значення резерву часу:

(5.9)



Визначимо нижню і верхню ймовірність виконання завдання за формулами:

;(5.10)

,

де Ф=0,4,

;

.

За допомогою ЕОМ зробимо точний розрахунок за формулою (5.5) при m=1:

По (5.4) обчислюємо коефіцієнт готовності устаткування:

.

По (5.3) обчислюємо середній час виконання завдання:

г.

Середню продуктивність при контролі заданого обсягу виробів обчислюємо за формулою:

, (5.11)

звідки отримуємо:

виробів / г.

5.2 Оцінка надійності за параметрами якості виготовленої продукції

Кількість виробів у вибірці - 100 шт;

Примемо, що кількість деталей з виявленими відхиленнями від встановлених вимог - 5шт;

Довірлива ймовірність - г = 0,95.

У загальному випадку оцінку ймовірності виконання завдання по одному або одночасно кількома параметрами якості слід проводити за результатами вибіркового обстеження одиниць виготовленої продукції за формулами:

; (5.12)

, (5.13)

де - кількість дефектних по i - му параметру одиниць продукції; - кількість дефектних хоча б по одному з n контрольованих параметрів.

Партія приймається, якщо:

(5.14)

Оцінку дисперсії іскомого показника проводять по формулі:



, (5.15)

де Р - оцінка іскомого показника, розрахована за (5.12) або (5.13).

Якщо загальна кількість виміряних одиниць продукції не перевищує 10% обсягу всієї виготовленої продукції (за аналізований проміжок часу) і значення іскомого показника надійності не менше 0,9, довірчі кордони мають вигляд:

,

(5.16)

,

де d - кількість виявлених дефектних одиниць продукції; , - верхня і нижня довірчі межі оцінюваного показника; - коефіцієнти, що визначаються залежно від числа дефектних одиниць і довірчої ймовірності за ГОСТ 11.005 - 81 (Правила визначення оцінок і довірчих меж для параметрів експоненціального розподілу і розподілу Пуассона) [22].

Визначаємо оскому ймовірність за (5.13):

.

Визначаємо дисперсію величини Р за (5.15):

.

Визначаємо довірчі границі , за (5.16) при довірчій ймовірності г=0,95:

,

.

Ймовірність виконання завдання по одному або одночасно кількома параметрами якості становить Р=0,95 при довірчих межах =0,959, =0,856 і довірчої ймовірності г=0,95. Розрахований показник відповідає співвідношенню (5.14), тому партія приймається, а ТС є надійною.



6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

6.1 Аналіз умов праці в лабораторії контролю

Лабораторія контролю: довжина 10м, ширина 8м, висота 4,5 м; кількість робітників - 10; поверх / поверховість - 1/2.

На робочого діють такі небезпечні та шкідливі виробничі чинники за ГОСТ12.0.003-74(Опасные и вредные производственные факторы):

- физические:

1) повышенная или пониженная температура воздуха рабочей зоны;

2) повышенное значение напряжения в электрической цепи, замыкание которой может произойти через тело человека;

3) повышенный уровень статического электричества;

4) повышенный уровень электромагнитных излучений;

5) отсутствие или недостаток естественного света;

6) недостаточная освещенность рабочей зоны;

- психофизиологические:

1) перенапряжение анализаторов;

2) монотонность труда.

Люди, що працюють у приміщенні, спільно з обладнанням, утворюють систему «Людина - Машина - Середа» («Л-М-С»). Елемент «Людина» поділяється на три функціональні частини:

-Л1 - людина, що виконує управління машиною (робочий);

-Л2 - людина, яка розглядається з точки зору його безпосереднього впливу на навколишнє середовище;

-Л3 - людина, що розглядається з точки зору його психофізіологічного стану (його здоров'я).

Елемент «Машина» ділиться на 3 частини:

- М1 - елемент, що виконує основну технологічну функцію;

- М2 - функція, аварійного захисту машини;

- М3 - елемент впливу на навколишнє середовище.

Елементом «Середа» є навколишня середа (освітленість, повітря, температура, вологість, та ін.)

Структура системи «Л- М- С» представлена на (рис. 6.1).

Рисунок 6.1 - Структура системи «Л- М-С»

Таблиця 6.1 - Перелік зв'язків у системі «Л- М-С»

Номер зв'язку	Напрямок зв'язку	Зміст зв'язку
1	Л2 - С	Вплив людини як біологічного об'єкта на середовище, тобто теплообмін, газообмін людини і середовища.
2	С - Л1	Вплив навколишнього середовища на якість роботи людини, наприклад, підвищена дратівливість через невідповідність параметрів навколишнього середовища нормативним значенням.
3	С - Л3	Вплив середовища на організм людини, наприклад, вологість, температура.
4	С - Л1	Інформація про стан навколишнього середовища, що обробляється людиною. Наприклад зміна температури, вологості, шуму та ін
5	М1 - Л1 М2 - Л1 М3 - Л1	Інформація про стан машини, що обробляється людиною, інформація про предмет праці та середовищі, що отримується від машини. Наприклад вихід з ладу обладнання, перенапруження зорових аналізаторів.
6	Л1 - М1	Вплив людини на обладнання, наприклад, регулювання вимірювача.
7	С - М1 С - М2	Вплив середовища на роботу машини. Тобто відповідність параметрів навколишнього середовища значеннями параметрів в керівництві з експлуатації.
8	М3 - С	Вплив машини на середу. Підвищення температури.
9	М1 - М2	Інформація, необхідна для розробки аварійного керуючого впливу. Наприклад, аварійне вимкнення устаткування перевантаженням мережі.
10	Л1 - Ч3	Вплив роботи людини на його психофізіологічний стан, тобто монотонність роботи, і як наслідок, напруга аналізаторів і зниження уваги.
11	Л3 - Л1	Вплив стану організму людини на якість його роботи, наприклад, психофізіологічне напруження,перенапряжение зорових аналізаторів.
12	Л3 - Л2	Вплив психофізіологічного стану на ступінь інтенсивності обміну речовин між організмом людини і середовищем.
13	М1 - ПТ	Вплив машини на предмет праці.
14	ПТ - Ч3	Вплив предмета праці на психофізіологічний стан людини.

Більшість інформації, яка сприймається людиною, надходить через зорові аналізатори (близько 80%). Сприйняття інформації, що надходить до працівника, багато в чому залежить від освітлення. Незадовільна освітленість не тільки стомлює зір, але і викликає стомлення організму в цілому. Нераціональне освітлення може стати причиною травматизму та зменшити працездатність людини.

Таким чином, проаналізувавши систему "Людина - Машина - Середа", можна сказати, що шкідливими факторами є: недостаток естественного освещения и недостаточная освещенность рабочей зоны, повышенная или пониженная температура воздуха рабочей зоны, повышенное значение напряжения в электрической цепи.

Домінуючий шкідливий чинник - недостаточная освещенность рабочей зоны.

Таблиця 6.2 - Оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу

Фактори виробничого середовища і трудового процесу	Значення фактора (ГДК, ГДР)	3 клас - небезпечні і шкідливі фактори, характер праці	Тривалість дії фактора % у зміну
	Норма	Факт	1ст	2ст	3ст
1. Шум	65дБа	59дБа				90%
6. Мікроклімат: а) температура повітря б) швидкість руху повітря в) відносна вологість	23-25°С	24°С				90%
	0,1 м/с 40-60%	0,1м/с 46%				90% 90%
2. Освітлення: а) природне б) штучне	1-3% 300-500лк	3% 330лк				30% 70%
3. Важкість праці: а) дрібні стереотипні рухи кистей і пальців рук, кількість у зміну б) робоча поза в) нахил тулуба г) переміщення в просторі	до 40000	32000				60%
	до25% накл.	20%				60%
	100 до 1км	80 1км				40% 10%
4. Напруженість праці: а) увага: тривалість зосередження (% тривалості) щільність сигналів у середньому в годину б) напруженість аналізаторських функцій: Зір: Слух: в) емоційна й інтелектуальна напруженість г) монотонність - кількість елементів у багаторазових повторюваних операціях:	51-75% точна 50-70% от10 до 4	80% точна 65% 8				80% 70% 40% 85%
5. Час виконання повторюваних операцій Час спостереження за ходом виробничого процесу без активних дій	51-75%	55%				55%
6. Змінність	2х змінна	1				100%
Кількість факторів			-	-	-

6.2 Промислова безпека в лабораторії контролю

Лінія електромережі для живлення обладнання виконується як окрема групова трипровідна мережа шляхом прокладки фазного, нульового робочого і нульового захисного провідника (занулення) (рис. 6.2).

Умови ураження людини електричним струмом такі:

- двофазне дотикання (двофазне включення людини в мережу);

- однофазне дотикання, наближення на небезпечну віддаль до неізольованих дротів з напругою більше 1000 В;

- дотик до корпуса обладнання, що не проводить струм, але опинилося під напругою;

- вхід у зону дії електромагнітного поля.

Згідно класифікації приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом (ГОСТ 12.1.009-86.ССБТ) приміщення відноситься до першого (без підвищеної небезпеки).

Римунок 6.2 - Схема занулення в мережі з глухозаземленою нейтраллю

Згідно вимог ПУЕ 1.7.65 в електроустановках з напругами до 1 кВ при потужності трансформатора менше 100 кВт опір заземлювача повинен бути не більше 10 Ом.

Заземлення здійснюється за допомогою сталевих труб діаметром 0,05м і довжиною 2м.

В приміщеннях, де експлуатується більше 5 ЕОМ, на видному і доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач (повинен вимикати все обладнання крім освітлення). В такому випадку при використанні трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкогорючого матеріалу дозволено прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

При зниженні рівня ізоляції в мережах напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю і при однофазному замиканні на корпус електрообладнання в мережах з глухозаземленою нейтраллю потрібно використовувати захисний вимикач з номінальним струмом 40 А.

Всі проводи повинні бути прокладені в металевих заземлених кожухах. Розетки повинні бути євро і з підписаним номіналом, все штепсельні з'єднання, які не 220 В, повинні бути іншого кольору.

6.3 Забезпечення виробничої санітарії в умовах виробництва

Згідно з ДСН 3.3.6.042-99 (Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень) оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень наведені в табл.1.2

Таблица 1.2 - Значення мікрокліматичних параметрів

Період року	Категорія роботи	Температура, °С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Теплий	Легка Iа	23 - 25	40 - 60	0,1
Холодний	Легка Iа	22 - 24	40 - 60	0,1

Мета розрахунку штучного освітлення - визначити тип та кількість світильників необхідних для забезпечення нормованої мінімальної освітленості. Розрахунок освітлення проведемо методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Приймемо що коефіцієнти відбиття світлового потоку від стелі, стін і підлоги відповідно рівні .

Для освітлення приміщення оберемо стельові світильники типу УСП 35 з чотирма люмінесцентними лампами типу ЛБ - 30 зі світовим потоком 3100лк.

Знайдемо розрахункову висоту (рис.6.3) за формулою:

, (6.1)

де Н - висота приміщення, Н=4,5; - висота робочої поверхні над підлогою, =0,8; - висота звісу світильника, =0.

Рисунок 6.3 - Розрахункова висота

м.

Визначаємо площу приміщення за формулою:

, (6.2)



де А - ширина приміщення; В - довжина приміщення.

.

Визначимо індекс приміщення за формулою:

, (6.3)

.

Визначаємо коефіцієнти використання світлового потоку (табл. 6.2), виходячи з значень коефіцієнтів відбиття й індексу приміщення,U=0,47.

Таблиця 6.2 - Коефіцієнти використання світлового потоку

Індекс	Коефіцієнти відбиття світлового потоку
1	0,43	0,39
1,2	0,47	0,43
2	0,55	0,50

Знайдемо оптимальну відстань між світильниками за формулою:

, (6.4)

де л - зазвичай беруть .

.

Визначаємо необхідну кількість світильників за формулою:

, (6.5)



де Е - нормована мінімальна освітленість, Е= 300 лк;

- коефіцієнт запасу, що враховує запиленість світильників і знос джерел світла в процесі експлуатації, ;

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення, ;

n - число рядів світильників, визначається співвідношенням:

, (6.6)

.

- світловий потік світильника УСП 35 з двома люмінесцентними лампами типу ЛБ-40 зі світовим потоком 3100лк,

шт.

Рисуємо план розташування світильників (рис.6.3).

Рисунок 6.3 - План розташування світильників

Для виконання наших метеорологічних умов в приміщенні встановлено обладнання системи центрального опалення, але в зимовий період його тепловіддача є недостатньою. Доцільним є проведення ущільнення конструктивів вікон і дверей, щоб припинити втрати тепла.

Решту метеорологічних умов забезпечує обладнання повного кондиціонування повітря. Для приміщення, площею 80 раціонально використовувати настінний кондиціонер Hitachi RAS-30CH7 з технічними характеристиками:

- площа кондиціонування - 80;

- основні режими - охолодження / обігрів;

- максимальний повітряний потік - 18 куб. м / хв;

- потужність в режимі охолодження - 8100 Вт;

- потужність в режимі обігріву - 8800 Вт;

- потужність, що споживається при обігріві - 2800 Вт;

- потужність, що споживається при охолодженні - 2800 Вт;

- рівень шуму внутрішнього блоку (хв / макс) - 37 дБ / 46 дБ;

- тип холодогену - R 22.

Рівень шуму дорівнює 59 дБ, що відповідає вимогам, тому захисних заходів не передбачається.

Загальний об'єм приміщення складає 360 м3, площа -- 80 м2. У приміщенні працює 10 працівники. Отже на кожного з них припадає 8м2 площі та 36 м3 об'єму приміщення, що відповідає санітарним нормам (СН-245-71 «Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий»), де на одного працюючого має припадати не меньше 6 м2 площі.

За завданням кількість робітників - 10. Так як все обладнання комп'ютеризоване, то розміщення проведемо за правилом розміщення ПК. Відстань між бічними поверхнями моніторів - 1,2 м. Розміри робочого столу: висота - 800см, ширина - 600см, глибина - 800см. Ширина проходу між рядами - 2,9 м. Робоче сидіння - підйомно-поворотне, регульоване по висоті, по куту нахилу спинки, за кутом нахилу підлокітників.



Рисунок 6.4 - План розміщення робочих місць

6.4 Пожежна безпека в лабораторії контролю

За вибухопожежною і пожежною небезпекою встановлена категорія пожежної небезпеки Д (ГОСТ 12.1.004-91) при ступені вогнестійкості II, що означає наявність у приміщенні негорючих речовин та матеріалів у холодному стані.

Згідно ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ пожежна профілактика приміщення забезпечується:

- системою запобігання пожежі;

- системою протипожежного захисту;

- організаційно-технічними заходами.

До заходів протипожежного захисту належать:

- вуглекислотні вогнегасники ВВК - 3,5 у кількості - 2шт. (з розрахунку 1 вогнегасник на 50м2);

- ящик з піском об'ємом 0,5 м3;

- система автоматичної пожежної сигналізації з датчиками, що реагують на появу диму. Необхідно встановити з розрахунку 1 датчик на 50м2;

- телефон, встановлений в легкодоступному місці;

- сталеві несучі та огороджувальні конструкції захистити вогнезахисними матеріалами.

- комбіновані сповіщувачі КІ-1, що володіють малою інерційністю, та спрацьовують на появу диму в межах 25-30 м і підвищення температури в межах 100 м;

- застосування засобів колективного та індивідуального захисту людей від небезпечних факторів пожежі.

Організаційно технічні заходи з пожежної безпеки включать в себе наступні:

- інструктаж з пожежної безпеки;

- розробку заходів щодо дій адміністрації та працівників у разі виникнення пожежі та організації евакуації людей;

- застосування плакатів наочної агітації з пожежної безпеки;

- організацією позаштатної пожежної дружини.

Вимушена евакуація при пожежі проводиться через вхідні двері шириною 1,2 м. Додаткового евакуаційного виходу не потрібно. Схема евакуації приведена на (рис. 6.5).

Рисунок 6.5 - Схема евакуації



6.5 Безпека в надзвичайних ситуаціях

Найбільш вірогідною для існуючих умов праці є надзвичайна ситуація локального характеру, в результаті якої територія, на якій склалася надзвичайна ситуація і порушені умови життєдіяльності, не виходить за межі території об'єкта, при цьому кількість людей, які загинули становить не більше 10 осіб.

Найбільш ймовірні явища, через яких на об'єкті може виникнути НС: пожежі, вибухи, стихійні лиха (землетруси, повені, урагани).

Проведемо прогнозування та оцінки інженерної обстановки в НС.

Будівля відноситься до II ступеня огнестійкості, тому при швидкостях вітру 3 - 5 м/сек швидкість поширення вогню за вітром складає 60 - 120 м/год.

Час розвитку пожежі в будівлях до його повного охоплення вогнем становить - для будинків II ступеня вогнестійкості, висотою 2 поверху - 2 - 3 години. Швидкість розповсюдження вогню може мінятися в широких межах, залежно від призначення будівель, споруд, конструкцій. Орієнтовно вона може становити 0,6 - 1,0 м / хв.

Засоби індивідуального захисту і медичні засоби:

- протигаз ГП-5, ГП-7;

- респіратор Р-2;

- засоб захисту шкіри: комплект фільтруючою одягу ЗФО-58;

- медичні засоби індивідуального захисту: радіозахисні препарати, засоби захисту від впливу отруйних речовин - антидоти, протибактеріальні засоби (антибіотики, вакцини, сироватки й ін.).

Основний засіб оповіщення населення - передача повідомлення по радіо і телебаченню. Відповідальність за організацію і здійснення своєчасного оповіщення населення і доведення до нього необхідної інформації покладена на відповідальні територіальні органи управління ЦО.

На кожний випадок надзвичайних умов місцеві органи ЦО готують приблизні варіанти повідомлень, які потім, з урахуванням конкретних подій, коректуються. Інформація передається протягом 5 хвилин після подачі звукових сигналів (сирени, гудки і та ін.).



7. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

7.1 Опис розробки технологічного процесу

Метою дипломного проекту є розробка технологічної системи процесу контролю якості складально-монтажних робіт РЕМ-1, яка використовується підприємствах приладобудування, а також у навчальних закладах. Дана система є універсальною, простою в експлуатації і адаптованою до умов виробничого цеху. Треба провести економічне обґрунтування розробки нового ТП виготовлення виробу.

Збірка і монтаж є одним із заключних етапів виробництва РЕМ-1, що полягає в механічному і електричному з'єднанні в єдине ціле відповідно до технічної документації сукупності деталей, вузлів, приладів (як покупних, так і власного виготовлених).

Для правильно спроектованого РЕМ, складання та монтаж є останнім етапом її виробництва, в такому РЕМ регулювальні роботи відсутні, а контроль електричних та радіотехнічних параметрів зібраних виробів є невід'ємною частиною технологічного процесу (ТП) зборки і монтажу.

7.2 Опис ринку збуту

Основні споживачі розробленої системи географічно розташовані в Україні. Продукція може успішно використовуватися в вузах, на підприємствах, заводах, і т.п. Передбачається використання для наступних категорій споживачів: різні верстви населення, студенти.

Зроблений аналіз сегментів ринку по основним споживачам зводимо в таблицю 7.1.



Таблиця 7.1 - Сегментація ринку по основним споживачам

Область використання	Код сегмента	Споживачі
		Інженери, технологи	Викладачі навчальних закладів, лаборанти	Приватні особи
Роздрібна торгівля	А			Х
Технічні вузи	Б		Х
Приватні фірми	В	Х

Розроблений виріб може застосовуватися в навчальних лабораторіях університету, у приватних фірмах та підприємствах, а також в домашніх умовах. Облік ємності виявлених сегментів ринку представлені в таблиці 7.2.

Таблиця 7.2 - Облік ємності виявлених сегментів ринку

Область використання	Кількість обєктів	Потреби на один об'єкт	Передбачувана Оцінка ємності сегмента, шт.
Приватні фірми	31	3	93
Роздрібна торгівля	26	3	78
Технічні вузи	24	5	120
Об'єм ринку			291

7.3 Розрахунок трудомісткості розробки виробу і заробітної плати робітників

Для розрахунку ціни виробу необхідно визначити витрати на розробку системи. Середньоденна заробітна плата обчислюється за формулою:

; (7.1)

де - місячна заробітна плата виконавця, грн.;

- кількість робочих днів у місяці (n=22 дня).

Обчислюємо середньоденну заробітну плату для розробника, прийнявши = 2000 грн., за формулою (7.1):

грн.

Обчислюємо середньоденну заробітну плату для інженера, прийнявши = 1500 грн., за формулою (6.1):

грн.

Зроблений розрахунок трудомісткості розробки системі і заробітної плати робітників приведений в таблиці 7.3.

Таблиця 7.3 - Розрахунок трудомісткості розробки ТП і заробітної плати робітників

Вид робіт	Виконавець	Кільк. виконавц.	Час зайнятості робітника, год.	Середня денна заробітна плата, грн./чол	Сума заробітної плати, грн / день.
1.Розробка технічного завдання	Розробник	1	4	90,21	360,8
2.Підбір літератури	Інженер	1	2	68,2	136,4
3.Теоретичне Обгрунтування вибору методичного інструментарію	Інженер	1	2	68,2	136,4
4. Опрацювання завдання	Інженер	1	3	68,2	204,6
5.Розробка автоматизованого процесу	Інженер	1	5	68,2	341
6.Вибір обладнення	Інженер	1	4	68,2	272,8
7. Розрахунок тестового прикладу	Розробник	1	4	90,21	360,8
8. Оформлення технічної документації	Розробник	1	4	90,21	360,8
Всього (ЗП)		8	28	611,63	2173,7

Розрахунок матеріальних витрат на розробку ТП наведено в табл. 7.4.

Таблиця 7.4 - Розрахунок матеріальних витрат на розробку ТП

Назва товару	Кількість (шт.)	Ціна за од. грн	Сума, грн.
Папір	500 лист.	0,05	25,00
Ручки	8	1,00	8,00
CD-диски	5	3,00	15,00
Всього			48

Розрахунок матеріальних витрат на виготовлення однієї одиниці продукції наведено в табл. 7.5.

Таблиця 7.5 - Розрахунок матеріальних витрат на виготовлення однієї одиниці продукції

Назва товару	Кількість	Ціна за од. грн	Сума, грн
Текстоліт	0,25кг	45,5	11,3
Фотоплівка	1шт	8	8
Розчин для травлення	0,2л	72	14
Дистильована вода	0,2л	10	2
Олово	0,01кг	700	7
Мідь	0,1кг

Подобные документы

• Розробка системи автоматичного регулювання пари при гранулюванні кормів

  Розробка функціональної схеми автоматизації процесу регулювання пари при гранулюванні кормів; побудова систем контролю і обліку. Визначення передаточних функцій елементів структурно-алгоритмічної схеми САУ; розрахунок показників запасу стійкості і якості.
  
  курсовая работа [984,7 K], добавлен 14.08.2012
  

• Розробка автоматизованої вимірювальної системи технологічного процесу контактного окиснення аміаку

  Вибір, обґрунтування методів автоматичного контролю технологічних параметрів. Розробка структурних схем ІВК, вибір комплексу технічних засобів. Призначення, мета і функції автоматичної системи контролю технологічних параметрів, опис функціональної схеми.
  
  курсовая работа [32,7 K], добавлен 08.10.2012
  

• Розробка пристрою контролю температури процесу

  Найдоцільніший тип мікропроцесорного пристрою для керування обладнанням - однокристальний мікроконтролер (ОМК). Розробка принципової схеми пристрою контролю температури процесу. Складання програми мікроконтролера та її симуляція в Algorithm Builder.
  
  реферат [2,1 M], добавлен 11.08.2012
  

• Дослідження параметрів та якості функціонування П регулятора на прикладі системи управління електроприводом постійного струму

  Короткі відомості про системи автоматичного регулювання та їх типи. Регулятори: їх класифікація та закони регулювання. Розробка моделі автоматичного регулювання в MATLAB/Simulink і побудова кривої перехідного процесу. Аналіз якості функціонування системи.
  
  курсовая работа [402,4 K], добавлен 20.11.2014
  

• Засоби контролю і діагностики електронної побутової апаратури

  Класифікація апаратури контролю і діагностики. Принцип дії і роботи електронних датчиків як первинного ланцюга автоматичної системи контролю. Датчики контролю чутливості приймальних пристроїв, комутаційні пристрої. Апаратура контролю і діагностики ЕПА.
  
  курсовая работа [114,4 K], добавлен 15.05.2011
  

• Розробка системи автоматичного керування

  Дистанційна силова система спостерігання, її опис та принцип дії. Передатні функції та числові параметри елементів системи, дослідження стійкості системи. Зменшення похибок, оцінка зміни стійкості та якості перехідного процесу. Графік перехідного процесу.
  
  курсовая работа [498,9 K], добавлен 05.02.2013
  

• Розробка системи контролю кабельної симетричної мережі

  Особливості побудови несиметричних і симетричних кабельних ліній. Характеристика категорій та типів кабелів. Аналіз існуючих систем діагностики та контролю кабельної мережі. Сутність та види методик тестування кабельних мереж обладнанням фірми Fluke.
  
  дипломная работа [2,5 M], добавлен 12.06.2013
  

• Розробка цифрового термометру

  Загальний огляд існуючих первинних перетворювачів температури. Розробка структурної схеми АЦП. Вибір п’єзоелектричного термоперетворювача, цифрового частотоміра середніх значень в якості аналого-цифрового перетворювача, розрахунок параметрів схеми.
  
  курсовая работа [30,5 K], добавлен 24.01.2011
  

• Сучасна технологія виробництва радіоелектронної апаратури

  Характеристика підприємства, організаційна структура виробничих підрозділів. Монтаж та складання радіоелектронної апаратури. Контроль якості продукції. Посадові обов’язки техніка-технолога. Розгляд ручних операцій в процесі виготовлення друкованих плат.
  
  отчет по практике [98,6 K], добавлен 03.05.2015
  

• Технологія випробування мікросхеми К155 ЛА7 за категорією К5

  Методи контролю розподілу температурних полів. Методи контролю якості інтегральних мікросхем. Особливості фотоакустичной спектроскопії. Випробування інтегральної мікросхеми К155 ЛА7 на багатократні удари. Вплив на неї зміни температури середовища.
  
  курсовая работа [3,2 M], добавлен 18.12.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам