Главная
База знаний "Allbest"
Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Пристрій контролю відходу гіроскопа ГА-6 курсової системи БСФК-4
Пристрій контролю відходу гіроскопа ГА-6 курсової системи БСФК-4
Призначення бортової системи формування курсу, її технічні дані і режим роботи. Структурна схема каналу формування приведеного курсу. Аналіз похибки трансформаторної синхронної передачі осі гіроскопа. Визначення методу виміру сигналу, надійності пристрою.
| Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | русский |
| Дата добавления | 21.04.2011 |
| Размер файла | 697,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
АЦП, складений з мікросхем КР1108ПП2 і КР572ПП2 має розвиту інтерфейсну частину. АЦП може забезпечити побайтову видачу інформації через асинхронний приймально-передавач, працювати в комплекті з різними мікросхемами і мікропроцесорами.
Це також інтегруючий АЦП, заснований на застосуванні ПНВЗТ (перетворювач напруга - час із заданим тактом).
Входи даного АЦП для перетвореного (Uвх) і опорного (UR) напруг - недиференціальні. Конденсатор C3, що запам'ятовує напруга зсуву в також автокорекції, у даному випадку приєднаний між землею і входом, що не інвертує, ОУ інтегратора. Завдяки цьому забезпечується швидкий перезаряд цього конденсатора при автокорекції.
Рис. 3.2 Функціональна схема аналогової частини інтегрального АЦП
Вхідний підсилювач (А1) в АЦП може використовуватися як у схемі повторювача напруги, так і в схемі підсилювача.
Компаратор АЗ порівнює вихідна напруга інтегратора А2 із граничною напругою Uп. Вихід компаратора приєднується до цифрової частини АЦП за допомогою що погодить резистивного трехполюсника R2, R3..
Тривалість першого такту інтегрування в розглянутому АЦП складає 215 періодів тактових імпульсів, тривалість другого такту 0 - 216 періодів, а весь цикл перетворення, що включає ще і такт автокорекції, займає 217 періодів тактових імпульсів.
Постійна часу інтегратора визначається зовнішніми елементами R1, C1 На конденсаторі C4 запам'ятовується опорна напруга UR.
де N - вихідний код АЦП;
fm - частота тактових імпульсів;
N1 - число тактових імпульсів, що визначає тривалість першого такту інтегрування.
З останнього співвідношення видно, що частота тактових імпульсів не впливає на результат перетворення.
Виберемо ємність: C1 = 0,1 мкФ, опір: R1= 47 кОм.
3.4 Визначення параметрів і аналіз похибки амплітудного випрямляча
Для виміру сигналу, що знімається з обмоток сельсина - датчика аналого-цифровим перетворювачем, необхідно перетворити цей сигнал у постійну плавну напругу, що змінюється, пропорційно куту відходу.
Для цієї мети можна використовувати випрямляч середнього значення
або більш відповідний рішенню поставленої задачі випрямляч амплітудного значення (амплітудний випрямляч).
Виберемо схему випрямляч середнього значення, приведену на рис. 3.3.
Для випрямляча візьмемо мікросхему КР574УД2, що містить два операційних підсилювачі. Напруга живлення цієї мікросхеми ±15В.
Випрямляч побудований на основі підсилювача, що інвертує, містить діоди в ланцюзі зворотного зв'язку. При позитивній полярності відкритий діод D2 і резистор R3. Таким чином, при синусоїдальному вхідному сигналі на затисках Uвих1 будуть присутні позитивні напівхвилі напруги, а на затисках Uвих2 - негативні, відповідні однополуперіодному випрямленню вхідного сигналу.
Оскільки відкритий діод входить у прямий ланцюг замкнутого контуру, то спадання напруги на ньому практично не позначається на вихідній напрузі.
Тому при Uвх > 0 одержуємо Uвих1=0,Uвих2 = -UвхR2/R1,
а при Uвх<0 і R4 = відповідно,Uвих1 = UвхR3/R1 та Uвих2=0.
При приєднанні навантаження і виходам Uвих1 і Uвих2 потрібно враховувати мінливість вихідного опору випрямляча. Коли від критий діод, приєднаний до даного вихідного затиску, то вихідний опір стає рівним опорові R2 для Uвих2 або R3 для Uвих1. Якщо до такого виходу приєднати усереднений фільтр, що має помітну реактивну складову вхідного опору випрямляча, то це приведе до зміни середнього значення його вихідної напруги.
Рис. 3.3 Схема випрямляча амплітудного значення
Доповнення випрямляча операційним підсилювачем А2, як показано на рис. 3.3, дає можливість одержати двопівперіодне випрямлення і постійне, близьке до нуля, вихідний опір.
Якщо відкрито діод D1 (Uвх > 0) , то справедливо рівність
Якщо ж відкритий діод D2 (Uвх < 0) , то
Приймаючи Е2= У3= Е4= Е5= Е, одержав
Uвих = ¦Uвх¦R/R1,
Для більшої точності вимірів зручніше вимірювати посилену напругу, що знімається із сельсина-датчика.
Візьмемо коефіцієнт підсилення рівним 2, тоді
Uвих = ¦Uвх¦R/R1 = 2¦Uвх,¦
звідси випливає
R/R1 = 2
Вибираємо R1 рівним 10 Ом типу УЛИ з номінальною потужністю 0,125 Вт, тоді
R = 2R1 = 20 Ом
При вимірі напруги, що знімається з обмотки А сельсина-датчика гироагрегата, необхідно вибрати коефіцієнт підсилення, рівний 2 v3, отже
Uвих = ¦Uвх¦R/R1 = 2v3¦Uвх¦
З вираження
R/R1 = R/(2 v3)
Одержуємо
R1= R/(2 v3) = 20/3,4 = 5,9 (Ом)
Перетворювачі середньо випрямленого значення широко застосовуються у вимірювальній техніці, будучи в багатьох випадках основним вузлом, що визначає похибку приладу.
Зростання похибки активного перетворювача середньо випрямленого значення з підвищенням частоти вхідного сигналу визначається цілим рядом причин:
- зменшенням модуля коефіцієнта підсилення підсилювача;
- обмеженою швидкістю наростання вихідного сигналу;
- інертністю випрямних діодів.
Способи підвищення широкосмугості і швидкості наростання підсилювачів загальновідомі і застосовані в обраній схемі.
Час відновлення зворотного опору в сучасних діодах настільки малий, що його впливом на роботу ПСЗ у звуковому діапазоні частот можна зневажити.
Вплив зарядної ємності при лінійному трактуванні теж повинний бути незначним, але експериментальні результати свідчать про значно більший вплив зарядної ємності на частотну похибку.
При частоті 400 Гц, дуже малому значенні заряджаючої ємності і малому значенні ЕРС у даному випадку похибка буде дуже мала.
Якщо паралельно зажимом виходу Uвих1 випрямляча включити
конденсатор і вибрати ємність цього конденсатора таку, щоб постійна часу його розряду була багато більше періоду вихідного сигналу, то на цьому виході ми одержимо негативну постійну напругу, пропорційну позитивній амплітуді вхідного сигналу, тобто одержимо випрямляч амплітудного значення.
Якщо щ = 400Гц, то Т = 1/щ = 0,0025 сек.
Вибираємо конденсатор типу К11-5 ємністю 1 мкф.
Розроблений випрямляч амплітудного значення має недиференційний вихід і може працювати з АЦП.
Величина сигналу що надходить для обробки в АЦП, буде мати наступне значення:
Uвх =
Uвх = - 1,732 * 36 * 2sinб
де б -- величина відходу гіроскопа в азимуті на кутах курсу 0 і 180° за 1 хв, що дорівнює 0,00015. Тоді Uвх = - 0,0187 В.
При МЗР АЦП, рівним 0,000015 В похибка виміру дорівнює:
0,5 МЗР = 0,000015 * 0,5 = 0,0000075 В.
Така величина похибки не буде впливати на результат вимірювання. Варто врахувати, що у вимірнику порівнюються два значення, статичних тим самим методом і тим самим вимірником, що виключає інструментальну і методичну абсолютну похибку.
3.5 Розрахунок хроніруючого пристрою
Для точної витримки часу виміру необхідно розробити хроніруючий пристрій з витримкою часу 1 хвилина.
Для рішення цієї задачі візьмемо інтегральний таймер КР1006ВИ1. У його склад входять два компаратори, SR -- тригер, резистивний дільник, вихідні транзисторні каскади.
Напруга живлення може змінюватися в межах 5...15 В.
Схема включення таймера приведена на рис. 3.4.
Необхідно визначити елементи схеми.
Знайдемо значення часозатримних компонентів.
RA;C = T/1,1
де RА -- опір, що задає час (Ом);
C -- часозадаюча ємність (Ф)
Т -- необхідний час затримки (с).
RAC = Т/1,1 = 60/1,1 = 54,5,
Виберемо
C= 10 мкф,
Тоді
RA * 10-5 = 54,5,
RА= 5,45 * 106 = 5,5 МОм.
Рис. 3.4 Схема хроніруючого пристрою
3.6 Вибір мікропроцесора (МП)
Для керування процесом виміру й обробки отриманих даних застосуємо мікропроцесорну систему.
Мікропроцесор КР1810АМ88 є 16-ти розрядним МП, тобто робить різна арифметична, логічні та інші операції над 16-розрядними двоічними числами. При 8-розрядній шині приходиться одне 16-розрядне слово вводити і виводити побайтово за два цикли. Однак для типових застосувань у вимірювальних пристріях швидкодія такого процесора цілком достатньо.
Обсяг безпосередньо адресуючої пам'яті в цього МП складає 1024 кілобайта. Молодший байт адреси передається по шині даних у режимі поділу часу й апробується сигналом АLЕ.
Цей МП не містить внутрішнього тактового генератора, він виконаний у даному випадку на мікросхемі В1 типу КР1810ГФ84. Центральний процесорний пристрій (ЦПУ) (У2) має входи маскиміруємого INTR і немаскиміруючого (INTR) NМ1 переривань.
До виводів х1 і х2 приєднаний кварцовий резонатор, що задає
частоту генератора (мікросхема КР1810ГФ84).
Тактова частота МП 2МГц утвориться шляхом розподілу на двох частотах імпульсів, вироблюваних цим генератором.
Скидання ЦПУ при включенні живлення реалізується за допомогою ДС-цепи (наприклад, Н1 = 10 кОм, С1 = 1 мкф), приєднаної до входу RЕSIN. Надалі скидання може здійснюватися за допомогою кнопки 51.
За допомогою АЛУ нам необхідно вирішити наступні арифметичне і логічні перетворення над отриманим сигналом:
Необхідно прийняти 16-розрядне значення первісного виміру положення осі гіроскопа в азимуті (x1);
Завантажити цю величину в регістр даних для тимчасового зберігання;
Після програмної затримки і повторного запуску АЦП прийняти нове 16-розрядне двійкове значення виміру положення осі гіроскопа в азимуті (х2);
Обчислити з х2х1 і помножити результат на коефіцієнт ДО:
N2 = (х2 -x1)
де N2 -- величина уходу гіроскопа в двїчній системі;
К -- коефіцієнт пропорційності між величиною уходу гіроскопа й електрична величина сигналу.
К = 0,5/-0,0187 = - 25,5
Перетворити М2 у десятковий код;
Передати значення 7У2 у десятковий код;
7) Передати значення N(а на схему керування індикатором. Щоб вирішити ці задачі, необхідно розробити керуюче програмувальний пристрій.
3.7 Вибір керуючої пам'яті
Для керування роботою процесора і системи необхідно розробити пристрій керуючої пам'яті.
В даний час найбільш широко використовуються в МП -- системах програмувальні постійно запам'ятовуючі пристрої (ППЗП) з ультрафіолетовим стиранням інформації. У цих великих інтегральних схемах (ВІС) кожен біт збереженої інформації відображається станом відповідного МОП -- транзистора.
Вибираємо в якості ППЗП мікросхему ДО373РФ2 здатну зберігати 2 кбайта інформації, представленої у виді 2048 восьмирозрядних слів. Вибір потрібного слова виробляється за допомогою одинадцяти адресних сигналів АТ -- А10. Крім того ця мікросхема має вхід (вибірка на яку подається сигнал, що залежить від стану старших розрядів адресної шини МП -- системи А11-А15. Як видно з рис. 3.6, керування цим входом здійснюється за допомогою дешифратора DС типу ДО555ИД7. Мікросхема ПЗП (ROM) включається в роботу тоді, коли старші розряди адресної шини А15-А11 будуть знаходитися в станах 00000 і 00001. Таким чином, комірки ПЗП займають в адресному просторі відповідно область ООООН і -- 07FFН.
Переведення виходів мікросхеми пам'яті у високоімпедансний стан проводиться при подачі логічної одиниці на входи (дозвіл виходу) з лініями MEMR шини управління МП.
В ПЗП є вхід включення режима програмування PG. Програмування проводиться поза МП-системою. В звичайному (режимі читання) на цей вхід подається напруга живлення (+5 В).
При застосуванні цього ППЗП в системі з МП88 замість сигналу MEMR використовується сигнал , а на один із виходів дозволу дешифратора DC подається сигнал 10/.
Програмування МП -- системи полягає в складанні і наступному поміщати коди команд у комірки пам'яті системи. Існує спеціальна програма асемблер, за допомогою якої можна здійснювати програмування.
Складемо програму для вимірювання уходів гіроскопа. Після ручного запуску АЦП і МП -- системи подається команда IN -- введення даних. Потім слідує команда LХ1 -- завантаження регістра, далі Е1 -- дозвіл переривання, наступна команда RSТ -- повторний запуск, за якої випливає команда SUI -- вирахування безпосередніх даних із вмісту регістра, DАА -- корекція десяткова даних, OUТ -- висновок даних, на цьому відбувається зупинка програми HLТ [4].
Потрібно однак додати, що для виконання кожної з команд потрібний визначений час, тому необхідно вводити щораз для обробки даних і команд тимчасову затримку програми.
Для перевірки справності мікропроцесора поряд з основною програмою для вимірника уходів гіроскопа мається підпрограма тест -- контролю.
Суть її полягає в наступному: виробляються дії з двома константами і результат порівнюється з викликаними з комірки пам'яті визначеним значенням. Якщо результат обчислення дорівнює цьому значенню, то починає працювати основна програма, якщо ж не дорівнює -- на індикаторі висвічуєтся символ "Е", програма зупиняється "Е" -- "ЕRROR" -- помилка (несправність).
Текст програми
0000 MOVA - - [ 07FA - - [ адреса комірки ПЗП]
0001 OUT адр. R1
0002 MOVA 07FB
0003 OUT адр. R2
0004 RST
0005 LXI адр. R2
0006 SUI адр. R1
0007 MUL # - 25,5 - - [ предст. В місц. Виді “10FF72H”]
0008 DAA
0009 CMP 07 FC
000A JSR 000D - - [ адреса програми].
000B OUTB - - 0A - - [ вивод “Е”].
000С HLT
000D IN адр. АЦП
000Е LXI адр. R1
000F EI - - [ дозвіл переривання по таймеру на 1 хв].
0010 RST - [ повторний запуск].
0011 IN адр. АЦП
0012 LXI адр. R2
0013 SUI адр. R1
0014 MUL # - 25,5
0015 DAA
0016 OUT адр. інд.
0017 HLT.
3.8 Розрахунок джерела електроживлення
Вихідні дані джерела електроживлення
- вхідна напруга харчування 27В±10 %;
- режим роботи -- тривалий;
- вихідні напруги 15В, 5В;
- струм навантаження 0,5 А, 1А;
- пульсація Uпул= 10мВ;
- припустима сумарна нестабільність дUн = 5 % .
Потужність, споживана джерелом харчування від мережі 27В, не повинна перевищувати 25 Вт.
Сумарна вихідна потужність складає
де Іпі. -- струми навантаження;
Uпі. -- вихідна напруга.
Рс = 0,5 * 15 + 1 * 5 = 12,5 (Вт)
При заданій вхідній потужності 15 Вт джерело живлення повинне мати КПД
з = Рс /Рвх= 12,5/15 = 0,83
Для забезпечення мінімальної маси і габаритів необхідно вибирати високу частоту перетворення. У зв'язку з цим вибираємо частоту задаючого генератора (ЗГ) схеми керування fпр =150 кГц, а частоту імпульсного стабілізатора (ІС) і підсилювача потужності Fн = 75 кгц.
Принципова схема проектованого джерела живлення приведена на рис. 3.7.
Рис. 3.7 Принципова схема проектованого джерела живлення
Вона складається з імпульсного стабілізатора на транзисторах VT1 із вхідним L1С1 і демодулюючим L2С2 фільтрами і перетворювача напруги (підсилювача потужності) на транзисторах VT1 із вхідним силовим трансформатором TV. До вторинних обмоток трансформатора підключені випрямлячі на діодах VD2 і -- VD5 ззгладжуючими фільтрами C4, С5. Схема керування (СК) забезпечує роботу джерела електроживлення в заданих режимах.
Проводимо розрахунок випрямлячів. Виберемо діоди для 15В 0229Ж з параметрами
Іпр = 0,7 А, Uпр = 1B; Uзв= 100 В,
а для ланцюга 5 В КД202А с параметрами:
Іпр = 3 А, Uпр = 1 В; Uзв = 50 В.
Визначимо напругу на вториних обмотках трансформатора 17 з урахуванням падіння напруги на діодах випрямляча
U21 = 15 + 1 = 16 В;
U22 = 5 + 1 = 6 В.
Визначимо вихідну потужність трансформатора харчування, усі обмотки якого виконуються з відводом від середньої крапки
де UiIi -- потужності вторинних обмоток трансформатора (Bт).
Р2 = 1,41 (16 * 0,5 + 6 * 1) = 19,74 (Bт).
Задамося ККД трансформатора зm= 0,9 і вихідною напругою імпульсного стабілізатора Uc = 19 ± 1 (B) і визначимо орієнтовно струм колектора силових транзисторів
(А)
Для вибраної частоти перетворення fпр = 75 кГц і отриманих значень струму і напруги, а також з урахуванням потреб мінімальної маси і габаритів пристрою вибираємо для перетворення транзистор КТ943В з параметрами
Ікmax = 5 A, Ukemax = 100 B, UБЕ = - 1,5 В, Ukeнас = 1,0 В, h21e = 10 - 200
Уточняємо значення струму колектора силових транзисторів в режимі насищення по формулі
задавшись значенням ККД зн = 0,85
Інас = 19,74/(0,85(18-1))=1,22 (А)
Струм бази транзистора в режимі насищення
Ібнас = Ікнас/h21emin
Ібнас = 1,22/10 = 0,122 (А)
На силові транзистори підсилювача потужності поступає збуджений від схеми керування сигнал з напругою UБ= 4В. Задаємося коефіцієнтом насичення Кнаc= 1,3 і визначаємо опір резисторів у ланцюзі бази, що забезпечать режим насичення силових транзисторів по формулі
RБ = (UБ - UБЕ)h21emin/(Кнас*Інас),
RБ= R7= R8= 5,5 * 10/(1,3 * 1,22) = 40 (Ом)
Потужність, що розсіюється на резисторі
(Вт)
Вибираємо резистори R7, R8 : ОМЛТ-0.5 - 40 Ом.
Задаємо тривалість фронту вихідної напруги перетворювача tф= 10-6 і визначаємо необхідну ємність конденсаторів сглажуючих фільтрів для забезпечення заданих пульсацій. Для ланцюга 15В зі струмом навантаження 0,5 А і заданою пульсацією 10-2 В потрібна ємність
С4 =І0U21tф/(UпулU0)
де Іс -- струм навантаження для ланцюга 15 В, А;
U21 -- напруга на вторинної омотке трансформатора для ланцюга 15А;
tф -- тривалість фронту вихідної напруги перетворювача, c;
Uпул -- пульсація, B;
U0 -- напруга навантаження, що знімається після діодного випрямляча, В.
С4 = 0,5 *16*10-6/(10-2 * 15) = 53,3 (мкФ)
У зв'язку з тим, що частота пульсації випрямленої напруги fn = 150 кГц, для згладжуючих фільтрів, необхідно використовувати керамічні конденсатори. З урахуванням можливої зміни ємності в діапазоні температур вибираємо конденсатор ДО-42П-5 - 30 мкФ і включаємо два конденсатори паралельно.
Другий конденсатор вибираємо за аналогічною методикою
С5 = К71-4 -- 6,8 мкф
Регулюючий транзистор VТ1 імпульсного стабілізатора вибираємо з умов забезпечення струму Iк ? 1,22 А і напругу Uке = Uптах= 34 В.
З метою зменшення номенклатури елементів вибираємо регулюючий транзистор КТ943В. При обраній вихідній напрузі стабілізатора Uс=19 ± 1В коефіцієнт заповнення vmin = Ucmin /Unmax = 18/34 = 0,53.
Розраховуємо параметри зглажуючих фільтрів LС.
Вхідний L1С1 -- фільтр розраховується з умови забезпечення заданого рівня пульсації Un~ ? 3*10-2 В, що наводиться на шини живлення.
L1С1= Unmax(1 - vmin)/(16Un~ )
L1С1 = 34 * (1 - 0,53)/(16 * (75 * 103)2 * 3 * 10-2) = 0,6 * 10-8 (c2)
Для забезпечення режиму безперервних струмів через дросель його індуктивності повинні вибиратися із умови
Lmin ? Unmax (1 - vmin)/(2Un~ )
Lmin ? 34(1 - 0,53)/(2 * 75 * 103 * 1,22) = 8,7 * 10-3 (Гн)
Визначаємо необхідну ємність фільтра
C1 ? L1С1 /L1 = 0,6 * 10-8/(8,7 * 10-3) = 6,8 (мкФ)
У якості С1 використовуємо малогабаритний конденсатор типу К71-4. З огляду на можливі зміни ємності в діапазоні температур, а також у залежності від частоти, вибираємо ємність із запасом
С1= 10 мкФ (К71-4 -- 10 мкФ)
Задаємося рівнем пульсації на виході імпульсного стабілізатора Uсп=5*10-3В і визначаємо необхідні параметри демодулюючого фільтра
L2С2 = Ucmax (1 - vmin)/(16 Uсп )
L2С2 = 20 (1 - 0,53)/(16 * (75 * 103)2 * 5 * 10-3) = 2,1 * 10-8 (c2)
Індуктивність дроселя L2 визначається з умови забезпечення безперервного струму
L2 ? Ucmax(1 - vmin)/(2Uсп)
L2 ? 20 (1 - 0,53)/(2 * 75 000 * 1,22) = 5,1 * 103 (Гн).
Необхідна ємність фільтра
C 2? L2С2 /С2= 2,1 * 10-8/(5,1 * 103) = 4,1 (мкФ).
3.9 Функціональна схема пульту оперативного контролю (ПОК)
При перевірці уходу гіроскопа сигнал із сельсина-датчика ГА-6 подається на ПОК. За допомогою перемикача 8А1 вибираємо курс вимірювання уходу.
Спочатку сигнал подається на амплітудний випрямляч, де він перетворюється в плавно змінюючу постійну напругу, пропорціональну величині кута б. Далі він надходить на підсилювач сигналу курсу (ПСК) і після посилення подається на АЦП, де аналоговий сигнал перетвориться в цифровий код, що у свою чергу надходить і обробляється в МП, роботою якого керує ППЗП.
Відповідно до програми оброблений сигнал запам'ятовується в регістрі.
З моменту надходження обробленого цифрового сигналу в МП подається команда програмної затримки на хроніруючий пристрій, що дозволить АЦП обробити наступний сигнал тільки після 1 хв.
Сигнал б2 надходить у МП, де з нього віднімається значення б1 з регістра тимчасового збереження. Результат переводиться в двоїчно-десятичний код із двоїчного і через пристрій керування цифровим індикатором надходить на цифровий індикатор, і на цьому робота з виміру на одному курсі закінчена.
3.10 Інструкція з технічної експлуатації ПОК гіроагрегату ГА-6
Загальна частина.
Технічне обслуговування БСФК-4 повинний виконувати інженерно- технічний склад, підготовлений по даній спеціальності, що знає інструкцію, особливості і правила експлуатації курсової системи та УПП-БСФК-П, регламент технічного обслуговування (ТО), дійсні технічні вказівки, допущений до обслуговування обладнання.
Підготовка до перевірки БСФК-4
1) Приєднати за допомогою джгута установку УПП-БСФК-М і ШР "Настроювання", розташованого на РК БСФК у передньому техвіділу, у районі шпангоута № 14.
2) Переконаєтеся, що бортова мережа літака підключена до аеродромного джерела живлення постійного струму 27В и змінного струму 208 В частотою 400 Гц.
3) Переконаєтеся, що бортова мережа літака підключена до аеродромного джерела живлення.
4) Переконаєтеся, що включені автомати захисту мережі:
- "БСФК№1", "БСФК СИГНАЛ", "Обігрів ГА", "Живлення СНП" (розташовані на лівій панелі АЗС);
- "БСФК-4 № 1", "сигналізація" (розташовані в РК акумуляторів);
- " БСФК-4 № 2", "живлення СНП" (розташовані на правій панелі АЗС);
- "Живлення ТУС-П2№1" (розташовані у лівої РК ~ 36У).
- "Живленняя БСФК-П2 № 2" (розташовані у правої РК - 36 В).
Повинні засвітитись світлосигнальні табло "Відмовлення ГА осн" і "Відмовлення ГА контр" на середній приладовій дошці пілотів; прапорці "КС" приладів ПНП-1 обох пілотів не повинні бути прибрані.
Світлові сигналізатори "відмовлення О" і "відмовлення К" на ПУ-11 не засвітяться, якщо ГА не завалені (їх зовнішні крепові рами знаходяться не на упорі).
5) Включить на верхньому електрощитку пілотів наступні вимикачі БФК-4 № 1", " БФК-4 № 2", "Обігрів ГА", "корекція БГМК № 1", "корекція БГМК № 2", "стабілізація ГА по крену", "САУ-СТУ".
При цьому згаснуть світлосигнальні табло "відмовлення ГА осн" і відмовлення ГА контр" на середній приладовій дошці пілотів, і заберуться прапорці "КС" приладів ПНП-1 обох пілотів.
Перевірка дрейфу гіроскопів гіроагрегата в азимуті.
1) Перемикач режиму робіт на ПУ-11 встановіть в положення "ГПК", перемикач "корекція" -- у положення "контр", перемикач "широта" -- у положення "ручн". На ПУ встановіть широту місця перевірки.
2) Включити на вимірник живлення ±27 В.
3) Включити на вимірник живлення ±5 В.
4) Включити на вимірник живлення ±15 В.
Попередження: у запобіганні виходу з ладу мікросхем вимірювача забороняється спочатку включати живлення 15 В, а потім 5 В.
5) Поставити перемикач "курс" в одне з положеннь "0°, 180°" або "90°, 270°" в залежності від положення ГА.
6) Після 30 хв включити живлення на ГА натиснути кнопку "Програма" на упп-БСФК.
7) Через 1 хв. записати отриманий результат.
Примітка:
1. У випадку, якщо на індикаторі загоряється символ "Е", що свідчить про несправності мікропроцесора, тоді вимірювання уходу гіроскопа в азимуті проводити за допомогою ЭУС-7 за старою методикою.
2. Дрейф основного гіроскопа перевіряйти при положенні перемикача Споживачі на ПУ-11 на відмітці "осн", контрольного -- при його положенні на оцінці "контр".
8) Змінити положення гіроагрегату. Вибрати нове положення перемикача "Курс", що відповідає положенню ГА і повторити перевірку. Дрейф не повинний перевищувати 0,5°годину.
9) Перемикач "1" пульта упп-БСФК-4 поставте в положення "викл".
10) Виключте на верхньому електрощитку пілотів наступні вимикачі: БСФК-4 № 1", "корекція БГМК № 2", "стабілізація ГА по крену", "САУ-СТУ".
11) Від'єднайте упп-БСФК-п-м від ШР "Настроювання".
3.11 Інструкція з технічного обслуговування ПОК
Технічне обслуговування робиться з метою забезпечення роботоздатності пульту в період його експлуатації.
Упп-БСФК забезпечує якісну перевірку точної курсової системи БСФК-4 за умови своєчасного проведення регламентних робіт установки.
Регламентні роботи проводяться 1 раз у півроку.
При цьому перевіряють:
- якість кріплення елементів установки до панелі;
- стан перехідного джгута установки;
- точності роботи покажчика ЭУС-7;
- роботу бленкера фазопокажчика;
- чутливість фотореле і стан лампи сигналізації;
- роботу годин;
- роботу пульта оперативного контролю відходів гіроскопа ПОК.
Якість кріплення елементів і стан перехідного джгута перевіряють зовнішнім оглядом.
Перевірка швидкостей узгодження БСФК-4, нормальних швидкостей узгодження БГМК-2 № 1, (магнітний канал), прискореного узгодження БГМК-2 № 1 і працездатності точної курсової системи в режиі МК і ГПК здійснюється відповідно до технологічної карти № 49.
3.12 Інструкція з метрологічного обслуговування ПОК
Дійсна інструкція поширюється на пульт оперативного контролю уходів гіроскопу ПОК і встановлює методи і засоби її перевірки відомчою метрологічною лабораторією.
Перевірка виробу ПОК повинна проводитись не рідше одного разу в півроку за допомогою вольтметра універсального цифрового В6-18.
При проведенні перевірки потрібно дотримуватися наступних умов: температура навколишнього повітря 65±15%; атмосферний тиск 750+30 мм рт.ст.
Перевірка здійснюється шляхом подачі на ПОК комбінованих напруг.
У випадку, якщо похибка вимірника більш 0,05 % , він несправний і непридатний до подальшої експлуатації.
У ході перевірки здійснюється перевірка витримки часу між початком виміру уходу і видачею результату.
У випадку, якщо час витримки більш 1 хв ±1 сек, або менш цієї величини, прилад також непрацездатний, необхідно зробити регулювання.
Перевірка упп-БСФК-4 здійснюється згідно технологічних карт перевірки УПП-БСФК.
РОЗДІЛ 4 РОЗРАХУНОК НАДІЙНОСТІ
Для забезпечення безаварійності обладнання, здатності виконати свої функції в проміжку заданого часу при мінімумі ваги і невеликих експлуатаційних витрат застосовуються кількісні критерії оцінки його працездатності. Надійна робота -- одне з основних вимог, пропонованих до проектованого пульту.
Основними характеристиками надійності є імовірність безвідмовної роботи і середній час наробітку на відмовлення.
Тому що функціональні вузли установки упп-БСФК здатні працювати по окремості, тоді визначимо надійність розробляємого вимірника уходу гіроскопа гіроагрегату ГА-6 в азимуті.
Функція надійності системи Рс(t), що складає з елементів, маючих імовірність безвідмовної роботи Р(t) розраховується по формулі
Імовірність безвідмовної роботи кожного з елементів визначається імовірністю безвідмовної роботи вхідних у нього конкретних деталей, таких як вимикачі, кнопки мікросхеми, резистори і т.д.
У функціональних вузлів відсутнє резервування. Імовірність безвідмовної роботи кожного вузла буде визначатися добутком імовірностей безвідмовної роботи n -го числа вхідних у нього елементів.
Відмовлення елементів розподіляються по показовому закону
де л. -- інтенсивність відмовлень і -го елемента.
Тоді імовірність безвідмовної роботи системи можна розрахувати по формулі. Підставляючи чисельне значення інтенсивності відмовлень усієї системи (вимірника), одержимо
Тср= 1/(1,013 * 10-6) = 9,9 * 105 (г)
Внаслідок розрахунку отримуємо данні та занесемо їх в таблицю 4.1.
Таблиця 4.1 Розрахунок ймовірностей відмови
|
Т, годин |
Р(Т) спр |
|
|
250 |
0,999747 |
|
|
500 |
0,999493 |
|
|
750 |
0,999241 |
|
|
1000 |
0,998987 |
|
|
1250 |
0,998735 |
|
|
1500 |
0,998482 |
|
|
1750 |
0,998229 |
|
|
2000 |
0,9979976 |
|
|
2250 |
0,997723 |
|
|
2500 |
0,997471 |
|
|
2750 |
0,997218 |
|
|
3000 |
0,996966 |
|
|
3250 |
0,996713 |
|
|
3500 |
0,996461 |
|
|
3750 |
0,996209 |
|
|
4000 |
0,995956 |
|
|
4250 |
0,995704 |
|
|
4500 |
0,995452 |
|
|
4750 |
0,995200 |
|
|
5000 |
0,994948 |
|
|
5250 |
0,994696 |
|
|
5500 |
0,994444 |
|
|
5750 |
0,994192 |
|
|
6000 |
0,993940 |
|
|
6250 |
0,993689 |
|
|
6500 |
0,993437 |
|
|
6750 |
0,993186 |
|
|
7000 |
0,992934 |
|
|
7250 |
0,992683 |
|
|
7500 |
0,993431 |
|
|
7750 |
0,992180 |
|
|
8000 |
0,991929 |
|
|
8250 |
0,991678 |
|
|
8500 |
0,991426 |
|
|
8750 |
0,991175 |
|
|
9000 |
0,990924 |
|
|
9250 |
0,990673 |
|
|
9500 |
0,990423 |
|
|
9750 |
0,990172 |
|
|
10000 |
0,989921 |
Програма для розрахунку надійності пристрою
DIMENSION x (100), z (100)
TYPE *, Введіть крок зміни координати х'
ACCERT *, STEP Xкоординати Х'
ACCERT *, ALIMX
X(1) = STEPX! Крок зміни координати Х
TYPE *, введіть режим роботи 0 /1 (0 - розрахунок лямда пристрою)'
ACCERT *, KY
IF (KY. NE.0) GOTO 88
BLJ = 0.
77 TYPE 78
78 FORMAT (`введіть лямда елемента * (Е - 6) = 'б *)
ACCERT *, ALJ
ALJ = ALJ * 1*E-6
BLJ = BLJ + ALJ
IF (ALJ) 88, 89, 77
88 TYPE *, `введіть L спроектованого пристрою'
ACCERT *, BLJ
89 PRINT 90, BLJ
90 FORMAT (10X, `лямда пристрою = ' 1 РЕ12.5/)
Z(1) = 1//exp (BLJ * STEPX)
PRINT 2
PRINT 3
PRINT 2
1 FORMAT (10X, 'I', F8.0, T30, `I'; F8.6, T50, `I')
2 FORMAT (10X, (`-'))
3 FORMAT (10X, 'I T годин', Т30, 'I Р(Т)спр.', Т50, 'I')
DO 51 = 2,100
X (I) = X (I - 1) + STEPX
Z (I) = 1./EXP (BLJ * (X(I)))
IF (X(I).GE. ALIMX) GOTO 4! Кордон виводу таблиці
5 СONTINUE
4 СONTINUE
PRINT 2
STOP
END
РОЗДІЛ 5 БЕЗПЕКА ПОЛЬОТІВ
Властивість авіаційної транспортної системи, що полягає в її здатності здійснювати перевезення без погрози для життя і здоров'я людей, визначає безпека польотів.
Забезпечення безпеки польотів на сучасному рівні розвитку авіації є однією з найважливіших умов пропонованих до знову проектованої авіаційної техніки і устаткування для її обслуговування.
Рівень безпеки польотів повітряного судна (ПС) залежить від працездатності його функціональних систем.
Однією із систем, що впливають на безпеку польотів є курсова система. Відмовлення курсової системи може привести до втрати орієнтировки і ускладненню пілотування, що у свою чергу може привести до ще більш складних ситуацій. Тому нормальна безвідмовна робота курсової системи повинна забезпечуватися на увесь час її эксплуатації. Для цього курсова система повинна регулярно перевірятися, обслуговуватись і ремонтуватись.
Проектований пульт служить для перевірки БСФК-4. В результаті, від якості, точності і правильності перевірки залежить і безпека польотів літаків, на якій вона застосовується.
Автоматизований пульт контролю дозволяє більш оперативно і з більш високою якістю вимірити величину уходу осі гіроскопа гіроагрегату ГА-6 в азимуті як у лабораторних умовах, так і безпосередньо на літаку без від'єднання штепсельних рознімань.
З всього вищевикладеного можна зробити висновок, що проектуючий пульт і автоматизований вимірник уходу гіроскопа АИУГ, що входить у його склад, при експлуатації його в авіапідприємствах АТБ дозволяє підвищити безпеку польотів літаків, на яких застосовується курсова система БСФК-4.
РОЗДІЛ 6 ОХОРОНА ПРАЦІ
У цьому розділі розглядаються питання зв'язані зі створенням безпечних і здорових умов праці на всіх етапах проектування, створення, ремонту й експлуатації розроблювального виробу.
Організація заходів що до охорони праці на підприємствах цивільної авіації може бути проведена на високому рівні тільки з застосуванням інерційних методів забезпечення безпека праці. Разом з ними важливе місце займають правові й організаційні методи поліпшення умов праці. Необхідно строге виконання трудового законодавства, наставлянь, галузевих стандартів, норм і правил, розроблених в інтересах збереження здоров'я працюючих. Найважливіше значення при цьому мають активні дії адміністрації по організації виконання вимог охорони праці, а також трудової і виробничої дисципліни самих працюючих.
Охорона праці, вирішуючи свою основну задачу, що полягає в створенні безпечних і здорових умов праці працівників, значною мірою сприяє підвищенню рівня безпеки польотів - однієї з актуальних проблем цивільної авіації.
Якщо використовувати для вимірів сигнал, що знімається з обмотки А, то при кутах курсу рівних 90° і 270°, величина цього сигналу буде максимальною, тому що значення косінуса для кутів, близьких до 90° і 270° зі зміною кута міняється максимально, а при наближенні кутів до 0° і 180° зміна косінуса буде мінімальню. Отже, при кутах курсу, рівних 0° і 180°, вимір для рішення питання про величину ухода осі гіроскопа буде неефективно.
6.1 Перелік небезпечних і шкідливих виробничих чинників при технічному обслуговуванні проектованого приладу
Процес діяльності людини здійснюється в тісній взаємодії з виробничим середовищем і формується нею. Іншими словами виробниче впливає на трудовий процес людини, а, отже, і на його організм визначений вплив.
Сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі праці, називають умовами праці.
Фактори виробничого середовища можуть бути небезпечними і шкідливими, і при впливі на організм людини викликати погіршення його здоров'я. Класифікація небезпечних і шкідливих факторів приведена в ГОСТ 54 71001-82. Під небезпечними виробничими факторами розуміється виробничий фактор, вплив якого на людину у визначених умовах приведе до травми або до іншому раптовому погіршенню здоров'я.
У цивільній авіації при експлуатації ЛА має місце велике число небезпечних виробничих факторів: це рухомі частини ЛА при їхньому рулюванні і буксируванні, ЛА після посадки при несправних пристроях захисту від статичної електрики, автомобільний і спеціальний транспорт при його русі і технічному обслуговуванні ЛА, засобу механізації технічного обслуговування ЛА й експлуатаційного стану аеродромів (паливозаправники, машини і механізми навантаження і розвантаження, джерела високого тиску газів).
Під шкідливим виробничим фактором розуміють виробничий фактор, вплив якого на організм працюючих у визначених умовах приведе до захворювання або зниження працездатності. Причому, у залежності від рівня тривалості впливу, шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним, наприклад шум або надвисокочастотні випромінювання. До шкідливих виробничих факторів відносяться хімічні, біологічні або надвисокочастотні випромінювання, психофізіологічні і фізичні.
Хімічні речовини, проникаючи в організм людини через дихальні шляхи, травний тракт і шкіру викликають порушення нормальної життєдіяльності.
Літальний апарат по ступені електробезпечності належить до класу приміщень з підвищеною небезпекою. Обслуговування, ремонт і настроювання проектованого виробу виконуються в лабораторних умовах авіаремонтних заводів або авіаційно-технічних баз.
При експлуатації даного приладу можуть виникати такі небезпечні й шкідливі чинники:
- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини в процесі виготовлення, ремонту й експлуатації стенда;
- гострі крайки, задирки й шорсткості, що можуть залишитися на поверхнях заготівель, інструментів і устаткування. При неякісній обробці деталей корпуса приладу можуть залишатися гострі крайки, задирки, шорсткості, що можуть стати причиною механічних травм (порізи, уколи й ін.) оператора або інженерно-технічного складу, що експлуатує прилад;
- недостатня освітленість помешкання, де встановлюється прилад є однієї з причин низкою продуктивності праці. У оператора сильно напружені очі, знижується темп і якість роботи, погіршується загальний стан;
- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
- вплив струму при випадкових торканнях до струмоведучих частин, наприклад, при пробої ізоляції, обриву, перетиранні дротів, замикання на корпус, тощо;
- фізичні та нервово-психічні перевантаження.
За ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом спроектований прилад відноситься до приладів без підвищеної небезпеки.
До приміщень без підвищеної небезпеки відносяться приміщення, у яких відсутні умови, що складають підвищену або особливу залежність від метеорологічних умов, з дерев'яною підлогою, регульованою температурою повітря. Небезпека ураження електричним струмом в основному залежить від метеорологічних умов і навколишньої виробничої обстановки. Навколишні умови можуть сприяти підвищенню або зниженню небезпеки ураження людини електричним струмом. Наприклад, при технічному обслуговуванні приладу висока температура повітря сприяє потовиділенню, отже зволоженню шкіри людини у процесі роботи. Опір зволоженої шкіри різко знижує загальний електричний опір людини, а це підвищує струм крізь тіло людини і небезпеку її ураження. Струмопровідні підлоги також підвищують небезпеку ураження електричним струмом. Технічне обслуговування електроустановок на підприємствах цивільної авіації, часто виконується у стиснутих умовах, отже, існує можливість одночасного випадкового торкання з однієї сторони струмоведучих частин, а з другої сторони до металічних частин електрообладнання, що має добре з'єднання з землею. Таке торкання для людини дуже небезпечне, тому що ізоляція ланцюгів мережі не грає ніякої захисної ролі. Всі ці умови визначають ступінь небезпеки ураження людини електричним струмом.
6.2 Підвищення або зниження температури, вологості і рухливості повітря у робочій зоні
Відомо, що для забезпечення необхідних умов праці використовуються компенсаторні пристосувальні механізми, що забезпечують підтримку визначених умов нормальної роботи в робочій зоні виробничих приміщень.
Мікроклімат у робочій зоні визначається наступними параметрами:
- температура повітря;
- відносна вологість;
- швидкість руху повітря на робочому місці;
- атмосферний тиск.
Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони" системи стандартів безпеки праці (ССБТ), параметри мікроклімату визначаються для робочої зони на висоті 2 м над рівнем підлоги.
Людина працездатна і почуває себе добре, якщо забезпечені оптимальні норми:
- температура повітря в межах - 18°С - 22°С;
- відносна вологість - 40-60%;
- швидкість руху повітря -0,1-0,2 м/с.
Підвищена температура повітря також негативно впливає на устаткування. Вона прискорює старіння устаткування, що приводить до зниження опору ізоляції.
Зниження опору ізоляції відбувається також при підвищеній вологості.
6.3 Організаційні та технічні заходи щодо виключення або зменшення впливу шкідливих та небезпечних виробничих чинників
Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.019-79 і ГОСТ 12.1.036-82 із метою захисту від випадкового доторку до струмоведучих частин приладу, виріб приміщений у захисний корпус. На задній панелі приладу розташований штепсельне рознімання, до якого підводиться живлення від мережі. Конструкція і матеріали приладу виключають доторк до його струмоведучих частин. На випадок короткого замикання в приладі передбачений запобіжник типу СП-2.
Добір елементів електричної схеми зроблений таким чином, щоб не було перегріву елементів у процесі роботи. В конструкції приладу використовують незаймисті матеріали.
При виготовленні корпусу приладу на його поверхні можуть залишитися гострі кромки, задирки, шорсткості, які можуть стати причиною механічних пошкоджень, травм та порізів інженерно-технічного складу, що експлуатує прилад. Кути корпусу приладу можуть мати гострі кінці у вигляді задирок, місця з'єднань можуть мати невеликі виступи відносно один до одного. Для безпеки при експлуатації ці кінці та виступи заточуються до вирівнювання напилком, після чого шліфуються.
Безпечність експлуатації приладу забезпечується також завдяки відсутності в ньому рухомих частин і вибором безпечних конструкцій згідно ГОСТ 12.0.003-81, що підвищує механічну безпеку обслуговуючого персоналу. Для зменшення можливості переплутування дротів при монтажних роботах електричних схем використовується маркування. Для живлення схеми приладу застосовується напруга не більше 15 В, що зменшує ризик ураження електричним струмом обслуговуючого персоналу.
З метою захисту від ураження електричним струмом прилад має заземлення. Для забезпечення належних умов праці в приміщенні встановлені кондиціонери, обігрівачі та вентиляція.
6.4 Розрахунок захисного заземлення приладу
Захисне заземлення - це навмисне електричне з'єднання із землею металічних неструмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою.
Мета захисного заземлення - знизити напругу дотику між корпусом приладу і землею до малого значення - менше 42 В, яка там з'являється в результаті пошкодження або пробою струмопровідних частин.
Штучне заземлення виконують з вертикальних та горизонтальних заземлювачів. Для вертикальних заземлювачів використовують сталеві прутки довжиною 2,5...3 м, для горизонтальних заземлювачів використовують смугову сталь та пруток. При розрахунку визначають кількість вертикальних заземлювачів, довжину з'єднувальної смуги, та розташування цих елементів. Відповідно до ПУЕ-86 і вимог ГОСТ 12.1.030-81 для приладів, що живляться напругою менше 1000 В з малим струмом замикання на землю (не більше 5А) опір пристрою заземлення має бути не більше rз = 4 Ом.
Розрахунок заземлювача виконано за методикою, наведеною в [13].
Питомий опір ґрунту є найважливішим параметром, який впливає на опір заземлювача. Питомий опір ґрунту залежить від його складу, вологості та пори року. Для розрахунку прийнято питомий опір ґрунту с = 100 Ом·м.
Опір одиночного вертикального заземлювача у вигляді стержня:
де с - питомий опір ґрунту, Ом·м;
d - діаметр стержня, м;
H - відстань від поверхні землі до половини довжини стержня, м;
l - довжина стержня.
Для вертикального заземлювача вибрано трубу з такими розмірами:
- довжина l = 2,7 м;
- діаметр d = 0,04 м;
- товщина стінки t = 0,003 м.
Глибина закладення труби H = 0,7 м. Вертикальні заземлювачі розташовані в ряд на відстані між ними а = 3 м.
Для таких початкових даних опір одиночного вертикального заземлювача
Для розрахунку групового контурного заземлювача визначають коефіцієнт використання одиночного заземлювача. Цей коефіцієнт залежить від кількості заземлювачів, відстані між ними в групі, форми і розмірів. Попередньо можна прийняти кількість заземлювачів n = 20. З табл.. 2.4 в [13] відповідний коефіцієнт при a/l = 1 і заданої кількості заземлювачів має значення зст = 0,50.
Кількість заземлювачів в заземленні визначають за формулою
.
В такому разі
Таким чином, в заземлювачі має бути не менше 20 стержнів.
Тепер можна визначити довжину смуги, що з'єднує вертикальні стержні заземлювача
L = a*(n - 1) = 3*19 = 57 м.
В якості з'єднувальної смуги заземлювача використовується смугова сталь. Опір розтікання струму в землі від з'єднувальної смуги шириною товщиною 4 мм, що закладена в землю на глибині H = 0,7 м, визначають за формулою
де b - ширина смуги.
Для стальної смуги шириною b = 0,04 м та довжиною L = 51 м опір
Коефіцієнт використання смугового заземлювача зсм = 0,25.
Опір всього заземлювача визначають за формулою
Після підстановки даних
Розраховане заземлення має опір менше rз = 4 Ом, що відповідає чинним нормам безпеки.
6.5 Пожежна і вибухонебезпечна безпека в робочій зоні технічного обслуговування
Відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 пожежною безпекою є такий стан об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку його виникнення - запобігається вплив на людей небезпечних чинників пожежі і забезпечується захист матеріальних цінностей.
Пожежна безпека повинна забезпечуватися системою запобігання пожежі, системою протипожежного захисту та організаційно-технічними заходами.
Системи запобігання пожежі і протипожежного захисту в сукупності повинні виключити вплив на людей небезпечних чинників пожежі, що мають значення, що перевищують припустимі. Можливість впливу зазначених чинників не повинна перевищувати нормативну, що дорівнює 10-6 у рік у розрахунку на кожного людину.
При порушенні правил експлуатації приладу може відбутися пожежа. Причинами можуть бути: несправність, перевантаження проводів електричного ланцюга, неправильний монтаж проводів, порушення ізоляції 1 з'єднання провідників між елементами схеми, що призводить до підвищеного нагрівання, що може призвести до короткого замикання або іскріння при комутації.
Для запобігання подібних чинників із метою пожежної безпеки необхідно:
- підключати стенд тільки на номінальну напругу;
- при виявленні іскріння, короткого замикання, запаху гару, диму, прилад відключити до повного виявлення причин відмови;
- періодично робити перевірку електричної схеми приладу для виявлення причин, що можуть викликати виникнення пожежі.
Конструкція приладу спроектована з максимально можливим застосуванням негорючих і важкогорючих матеріалів.
Для запобігання загоряння при перевантаженнях і коротких замиканнях передбачені запобіжники в ланцюгах живлення.
Прилад покритий спеціальним лаком, що захищає від можливих коротких замикань, корозії, загоряння. Об'єкт забезпечується надійними засобами сповіщення про пожежу в її початковій стадії. З цією ціллю в помешканні розташовані датчики пожежної сигналізації. При експлуатації приладу повинні бути виключені умови теплового і хімічного впливів на конструкцію і матеріали.
6.6 Інструкція з техніки пожежної та вибухової безпеки
Подобные документы
Опис роботи схеми, знаходження передавальних функцій слідкуючого пристрою. Складання рівняння асинхронного двигуна. Визначення передавальних функцій системи. Аналіз граничного значення коефіцієнта передачі тахогенератора. Оптимізація роботи пристрою.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 13.01.2015Різноманітність галузей застосування систем передачі інформації і використаних каналів зв’язку. Структурна схема цифрової системи передачі інформації, її розрахунок. Розрахунки джерел повідомлень, кодеру каналу, модулятора, декодера, демодулятора.
контрольная работа [740,0 K], добавлен 26.11.2010Історія розвитку техніки волоконно-оптичного зв`язку, характеристика світловодів з ступеневим профілем. Технічні параметри системи передачі "Соната -2Г". Апаратура вторинної цифрової ієрархії, її структурна схема. Опис системи передачі "Сопка - Г".
реферат [127,6 K], добавлен 13.01.2011Процес формування сигналу-коду та його перевірка. Ескізне проектування, електрична структурна схема, основні аспекти роботи системи. Розробка моделі на мові VHDL, генерація кодової послідовності, схеми мультиплексорів та реалізація приймача сигналу.
курсовая работа [422,6 K], добавлен 18.09.2010Обґрунтування доцільності використання амплітудної модуляції з одною бічною смугою. Рівні передачі, прийому, залишкове загасання каналу ТЧ в різних режимах роботи. Призначення циклової синхронізації. Відхилення значущих моментів хронуючого сигналу.
курсовая работа [548,4 K], добавлен 05.02.2015Схема цифрової системи передачі інформації. Кодування коректуючим кодом. Шифрування в системі передачі інформації. Модулятор системи передачі. Аналіз роботи демодулятора. Порівняння завадостійкості систем зв’язку. Аналіз аналогової системи передачі.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 04.02.2013Розрахунок смуги пропускання приймача та спектральної щільності потужності внутрішніх шумів. Розрахунок чутливості приймача та бази сигналу. Принципова електрична схема підсилювача проміжної частоти радіоприймального пристрою, параметри мікросхеми.
курсовая работа [476,2 K], добавлен 09.11.2010Структурна схема вимірювального каналу. Конструкція термометра опору. Уніфікований перетворювач напруга-струм. Структурний аналіз похибок. Розрахунок елементів схеми ВП. Розрахунок нормуючого підсилювача та сумарної адитивної похибки пристрою узгодження.
курсовая работа [176,4 K], добавлен 06.03.2011Керуюча напруга системи фазового автопідстроювання частоти, яка застосована в радіотехнічних пристроях. Принцип дії системи, її схема. Системи спостереження за часовим положенням імпульсного сигналу. Призначення систем автоматичного регулювання посилення.
контрольная работа [716,6 K], добавлен 27.11.2010Розробка структурної, функціональної та принципової електричної схеми каналу послідовної передачі даних. Моделювання каналу послідовної передачі даних. Розрахунок параметрів і часових характеристик каналу, токів і потужності та надійності пристрою.
курсовая работа [208,4 K], добавлен 20.01.2009
