Інформаційний синтез інтелектуальної системи автофокусування електронного мікроскопа
Методи машинного навчання систем керування. Інформаційне забезпечення інтелектуальної системи автофокусування електронного мікроскопа. Реалізація алгоритму самонастроювання з оптимізацією контрольних допусків. Перевірка даних на електронограмі алюмінію.
| Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.11.2011 |
| Размер файла | 2,4 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Серед логарифмічних статистичних інформаційних мір найбільше розповсюдження знайшла ентропійна міра Шеннона, яка є інтегральною мірою. Разом з тим, ще недостатньо уваги приділяється вивченню властивостей міри Кульбака, яка дозволяє оцінювати диференційну інформативність ознак розпізнавання. Здобудемо робочу формулу для обчислення міри Кульбака та встановимо її зв'язок з точнісними характеристиками процесу навчання за ІЕІТ.
Нехай основна гіпотеза про належність реалізацій m-го образу j-му діапазону області класу , тобто контейнеру . Тоді апостеріорні ймовірності належності контейнеру реалізацій відповідно класів і , де найближчий сусідній клас до . Відомо, що міра Кульбака розглядається як добуток відношення правдоподібності на міру відхилень розподілів імовірностей. У даному випадку, логарифмічне відношення правдоподібності визначимо як
(2.4.1)
де k кількість діапазонів (контейнерів) в яких знаходяться реалізації класів і .
За умови побудови контейнерів у радіальному базисі, верхня границя k дорівнює кількості відбудованих на кожному кроці навчання концентрованих контейнерів класу , центрами яких є вершина еталонного вектора . Міра Кульбака тоді набуває вигляду:
[(2.4.2)
Як і в попередніх випадках, приймемо , що спростить обчислення і не вплине на властивості міри Кульбака. Крім того, за аналогією з мірою Шеннона, замінемо десятковий логарифм на двійковий. Тоді замість 2.3.2 отримаємо:
(2.4.3)
Оскільки і тобто це відповідно перша вірогідність і похибка другого роду при розпізнаванні реалізацій класів і , які знаходяться в k-му контейнері класу , то вираз (5) подамо у модифікації, яку назвемо частковою мірою Кульбака:
(2.4.4)
З метою узагальнення формули 7 введемо логарифмічне відношення повної ймовірності правильного прийняття рішень про належність реалізацій класів і контейнера до повної ймовірності помилкового прийняття рішень , яке для двохальтернативної системи оцінок рішення має такий вигляд:
(2.4.5)
де , - гіпотези про належність контейнеру реалізацій відповідно класів і
При допущенні, що , загальна міра Кульбака остаточно набуває вигляду:
(2.4.6)
Модифікації нормованих критеріїв (2.4.5) і (2.4.6) можна подати відповідно у вигляді:
, (2.4.7)
де - значення критерію при і для формули (2.4.5) і при і для формули (2.4.6).
У задачах оптимізації параметрів функціонування СК в процесі навчання за МФСВ нормування критеріїв оптимізації не є обов'язковим, оскільки тут розв'язується задача пошуку екстремальних значень параметрів навчання, які відповідають глобальному максимуму КФЕ у робочій області його визначення. Але нормування критеріїв оптимізації є доцільним при порівняльному аналізі результатів досліджень і при оцінці ступеня близькості реальної ІСУ до потенційної.
При обчисленні КФЕ за формулою (2.4.6) зручно використовувати таку його робочу модифікацію:
, (2.4.8)
де r - число цифр у мантисі значення критерію . Ця модифікація отримана з урахуванням, що
(2.4.9)
де - кількість реалізацій класу , що знаходяться в k-й області, яку охоплює контейнер . Відповідно дорівнює кількості реалізацій сусіднього класу, які охоплює контейнер .
Серед логарифмічних статистичних інформаційних мір найбільше розповсюдження знайшла ентропійна міра Шеннона, яка є інтегральною мірою. Разом з тим, ще недостатньо уваги приділяється вивченню властивостей міри Кульбака, яка дозволяє оцінювати диференційну інформативність ознак розпізнавання. Здобудемо робочу формулу для обчислення міри Кульбака та встановимо її зв'язок з точнісними характеристиками процесу навчання за МФСВ.
Нехай основна гіпотеза про належність реалізацій m-го образу j-му діапазону області класу , тобто контейнеру . Тоді апостеріорні ймовірності належності контейнеру реалізацій відповідно класів і , де найближчий сусідній клас до . Відомо, що міра Кульбака розглядається як добуток відношення правдоподібності на міру відхилень розподілів імовірностей. У даному випадку, логарифмічне відношення правдоподібності визначимо як
(2.4.10)
де k кількість діапазонів (контейнерів) в яких знаходяться реалізації класів і .
За умови побудови контейнерів у радіальному базисі, верхня границя k дорівнює кількості відбудованих на кожному кроці навчання концентрованих контейнерів класу , центрами яких є вершина еталонного вектора . Міра Кульбака тоді набуває вигляду:
[ (2.4.11)
Як і в попередніх випадках, приймемо , що спростить обчислення і не вплине на властивості міри Кульбака. Крім того, за аналогією з мірою Шеннона, замінемо десятковий логарифм на двійковий. Тоді отримаємо:
(2.4.12)
Оскільки і тобто це відповідно перша вірогідність і похибка другого роду при розпізнаванні реалізацій класів і , які знаходяться в k-му контейнері класу , то вираз (2.4.12) подамо у модифікації, яку назвемо частковою мірою Кульбака:
(2.4.13)
З метою узагальнення формули (6) введемо логарифмічне відношення повної ймовірності правильного прийняття рішень про належність реалізацій класів і контейнера до повної ймовірності помилкового прийняття рішень , яке для двохальтернативної системи оцінок рішення має такий вигляд/
(2.4.14)
де , - гіпотези про належність контейнеру реалізацій відповідно класів і
При допущенні, що , загальна міра Кульбака остаточно набуває вигляду:
(2.4.15)
Модифікації нормованих критеріїв (2.4.13) і (2.4.15) можна подати відповідно у вигляді:
, (2.4.16)
де - значення критерію при і для формули (2.4.13) і при і для формули (2.4.15).
У задачах оптимізації параметрів функціонування СК в процесі навчання за МФСВ нормування критеріїв оптимізації не є обов'язковим, оскільки тут розв'язується задача пошуку екстремальних значень параметрів навчання, які відповідають глобальному максимуму КФЕ у робочій області його визначення. Але нормування критеріїв оптимізації є доцільним при порівняльному аналізі результатів досліджень і при оцінці ступеня близькості реальної ІСУ до потенційної.
При обчисленні КФЕ за формулою (2.4.4) зручно використовувати таку його робочу модифікацію:
(2.4.17)
де r - число цифр у мантисі значення критерію . Ця модифікація отримана з урахуванням, що
(2.4.18)
де - кількість реалізацій класу , що знаходяться в k-й області, яку охоплює контейнер . Відповідно дорівнює кількості реалізацій сусіднього класу, які охоплює контейнер .
2.5 Опис алгоритму навчання системи автофокусування
Обчислювальний аспект оцінювання функціональної ефективності машинного навчання набуває важливого значення в задачах інформаційного синтезу ІСК і потребує врахування специфіки як їх функціонування, так і їх призначення. Розглянемо процедуру обчислення інформаційного КФЕ в рамках алгоритму навчання за МФСВ.
Оскільки інформаційний критерій є мірою різноманітності не менше ніж двох обєктів, то для його обчислення потрібна навчальна матриця, яка складається із векторів-реалізацій двох класів
і
Нехай клас є базовим, тобто найбільше бажаним для ОПР. Тоді належність вектора-реалізації із навчальної матриці класу приймається за основну гіпотезу 1 , а неналежність - за альтернативну гіпотезу 2. Алгоритм зчитування навчальної матриці може бути побудовано двома способами. За першим способом послідовно зчитуються реалізації , а потім - реалізації . За другим способом при кожному випробуванні обробляються реалізації обох класів.
Розглянемо обчислення модифікації ентропійного інформаційного КФЕ за Шенноном для двохальтернативного рішення при рівноймовірних гіпотезах згідно з формулою (3.2.2). Оскільки інформаційний критерій є функціоналом від точнісних характеристик, то при обмеженому обсязі навчальних вибірок слід користуватися їх оцінками:
; ; , (2.5.1)
де , кількість подій, які означають відповідно належність та неналежність реалізацій образу контейнеру , якщо дійсно ; , кількість подій, які означають відповідно належність і неналежність реалізацій контейнеру , якщо вони насправді належать класу ; nmin мінімальний обсяг репрезентативної навчальної вибірки.
Після підстановки відповідних позначень (43) в
(2.5.2)
Отримаємо робочу формулу для обчислення інформаційного КФЕ навчання ІСК розпізнаванню реалізацій класу за Шенноном для двохальтернативного рішення і при рівноймовірних гіпотезах:
. (2.5.3)
Структурну схему алгоритму обчислення критерію (2.5.3) за паралельним способом оброблення навчальної матриці в процесі побудови у радіальному базисі оптимального контейнера класу подано на рис.11. Тут наведено такі вхідні дані: Х1, Х2 еталонні двійкові вектори класів і відповідно; - навчальна матриця, яка складається з реалізацій цих класів; N=, де NM обсяг репрезентативної навчальної вибірки; D - радіус контейнера класу . Вихідні дані: Е - значення КФЕ; А, В, D1, D2 значення точнісних характеристик процесу навчання ІСК: помилки першого і другого роду, перша і друга достовірності відповідно. За схемою, що розглядається, блок 5 обчислює при кожному випробуванні кодову відстань D(N) шляхом складання за модулем два вектора Х1 з поточним вектором-реалізацією X(N) і підрахунку кількості одиниць в отриманій сумі. При кожному непарному випробуванні визначається відстань D(N) між вектором Х1 і реалізацією свого класу, а на кожному парному між вектором Х1 і реалізацією іншого класу. Обчислення коефіцієнтів К1, К2, К3 і К4 здійснюється за таким алгоритмом (блоки 6 - 12):
Рисунок 2.5.1 - Структурна схема обчислення інформаційного КФЕ
а) порівняння (блок 6): якщо D(N) D (реалізація належить області класу ), то при непарному випробуванні обчислюється К1:=К1+1 (своя реалізація), а при парному К3:=К3+1 (чужа реалізація). Визначення парності або непарності реалізацій здійснюють блоки 7 і 8, які перевіряють виконання умови N/2=F, де F - ціле число. Якщо умова виконується, то випробування парне, інакше непарне. Якщо D(N)>D (реалізація не належить області класу ), то при непарному випробуванні обчислюється коефіцієнт К2:=К2+1 (своя реалізація), а при парному - К4:=К4+1 (чужа реалізація);
б) порівняння (блок 13): якщо N=NM (оброблено всі реалізації навчальної матриці), то обчислюються оцінки точнісних характеристик за (3.5.1), інакше обробляється наступна реалізація;
в) при виконанні умови блоку 15: (D1>0,5 і D2>0,5) обчислюється інформаційний критерій, наприклад, за формулою (3.5.2), інакше видається повідомлення «КФЕ не визначено».
Цінність знання точнісних характеристик процесу навчання полягає в тому, що вони, по-перше, виступають як асимптотичні точнісні характеристики класифікатора в режимі екзамену, а по-друге, дозволяють визначати робочу область значень КФЕ. Необхідною умовою для такої робочої області є виконання другого принципу адитивності інформації: чим більше достовірність рішень, які приймаються, тим більша інформаційна спроможність ІСК. Аналіз проведених паралельно вертикальній поверхні D10E перерізів тривимірної поверхні функції E=f (D1, D2), графік якої наведено на рис. 3.3, показав, що, виходячи із вимоги практичної цінності рішень, які приймаються СПР, на робочу область визначення функції інформаційного КФЕ необхідно вводити обмеження знизу: Так, для двохальтернативного рішення такими обмеженнями є: D1>0,5 і D2>0,5, тобто значення вірогідностей у робочій області не можуть бути менше значень відповідних помилок. Ці обмеження відповідають так само умовам спостережуваності
Розглянемо кроки реалізації алгоритму автофокусування мікроскопа за зображенням у рамках МФСВ:
1 Визначається напрямок зміни струму шляхом встановлення належності класу до одного із класів або і обирається стратегія зміни на кожному кроці настроювання.
2 Онулюється лічильник кроків настроювання: .
3 Запускається лічильник кроків настроювання: .
4 Змінюється струм згідно з обраною стратегією, де крок збільшення струму.
5 Порівняння: якщо , то виконується пункт 10, інакше пункт 6.
6 Формується матриця яскравості для класу .
7 Реалізується алгоритм навчання LEARNING-2, за яким поле допусків змінюється одночасно для всіх ознак розпізнавання з однаковим кроком і обчислюється оптимальне поле контрольних допусків за структурованою двоциклічною ітераційною процедурою:
, (2.5.2)
де області визначення параметра поля контрольних допусків і радіуса контейнера відповідно.
8 Порівняння: якщо , то виконується пункт 3, інакше пункт 9.
9 Здійснюється корекція стратегії або кроку зміни струму і виконується пункт 2.
10. Кінець настроювання.
Реалізація розглянутого алгоритму здійснювалася при автофокусуванні растрового мікроскопа РЕМ-103 виробництва ВАТ “Selmi”. Експерименти показали, що при скачкообразній зміні струму в обмотці об'єктивної лінзи може виникнути тривалий коливальний процес навколо екстремального значення струму.
3. ФІЗИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ АВТОФОКУСУВАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО МІКРОСКОПА
3.1 Реалізація базового алгоритму навчання
Розглянемо кроки реалізації алгоритму автофокусування мікроскопа за зображенням у рамках МФСВ:
1 Визначається напрямок зміни струму шляхом встановлення належності класу до одного із класів або і обирається стратегія зміни на кожному кроці настроювання.
2 Онулюється лічильник кроків настроювання: .
3 Запускається лічильник кроків настроювання: .
4 Змінюється струм згідно з обраною стратегією, де крок збільшення струму.
5 Порівняння: якщо , то виконується пункт 10, інакше пункт 6.
6 Формується матриця яскравості для класу .
7 Реалізується алгоритм навчання LEARNING-2, за яким поле допусків змінюється одночасно для всіх ознак розпізнавання з однаковим кроком і обчислюється оптимальне поле контрольних допусків за структурованою двоциклічною ітераційною процедурою :
де області визначення параметра поля контрольних допусків і радіуса контейнера відповідно.
8 Порівняння: якщо , то виконується пункт 3, інакше пункт 9.
9 Здійснюється корекція стратегії або кроку зміни струму і виконується пункт 2.
10. Кінець настроювання.
3.2 Реалізація алгоритму самонастроювання з оптимізацією контрольних допусків
Практичний інтерес має визначення інформаційної спроможності ІСК, що навчається, через її точнісні характеристики при триальтернативному рішенні, де застосовується система оцінок у формі «МЕНШЕ НОРМИ» -«НОРМА» - «БІЛЬШЕ НОРМИ». Тут, як альтернативні основній гіпотезі , виступають гіпотеза про знаходження значення ознаки лівіше її нижнього допуску «НОРМА» і гіпотеза про знаходження значення ознаки правіше її верхнього допуску - «НОРМА».
Введемо таке позначення величин ознак розпізнавання: - дійсне значення ознаки знаходиться в полі допусків , - дійсне значення ознаки лівіше поля допусків та - дійсне значення ознаки правіше поля допусків . Рис. 3.4 ілюструє можливі наслідки контролю і-ї ознаки при триальтернативній системі оцінок рішення, яка характеризується такими точнісними характеристиками:
· помилки першого роду 1=p( 2 / 1) (рис.3.4а) і 2 =р(3 /1 );
· помилки другого роду 1=р(1/2) і 2=р(1/3 );
· помилки третього роду 1=р(2/3) і 2=р(3/2 );
· перша вірогідність ;
· друга вірогідність ;
· третя вірогідність .
Кількість середньої умовної інформації про величину , яка міститься у векторі х, при M=3 і рівноймовірних гіпотезах дорівнює
(3.2.1)
Після виразу ймовірностей p(m / l) через апріорні за формулою Байеса при формула (47) після ряду перетворень і підстановки позначень відповідних точнісних характеристик набуває вигляду
(3.2.2)
Для точнісних характеристик мають місце такі співвідношення
D1 + 1 + 2 =1; D2 + 1 + 1 =1; D3+ 2 + 2 =1 (3.2.3)
Вираз (3.2.2) можна спростити, оскільки при симетричних полях допусків на ознаки помилки одного роду є рівноймовірними, тобто можна покласти і Отже, маємо
D1+2б=1; D2+в+у =1; D3+в+у=1 (3.2.4)
Звідки
D2 =D3 =D (3.2.5)
Тоді, врахувавши (3.2.4) та (3.2.5), вираз (3.2.2) можна спростити:
(3.2.6)
На рис. 3.2.1 наведено номограму для обчислення кількості умовної інформації при три альтернативній системі оцінок рішення.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рисунок 3.2.1Номограма обчислення функції при М=3
Аналіз виразу підтверджує, що близькі до нуля значення мало впливають на зміну кількості інформації, оскільки
3.3 Аналіз фізичного моделювання
При моделюванні системи автофокусування електронного мікроскопа було взято електронограму алюмінію отриману в п'яти станах. На рис 3.4.1 зображена вхідні зображення. Де а), б), в) -недофокусовані зображення, г) - норма, д) - перефокусоване зображення
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
а) б) в)
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
г) д)
Рисунок 3.4.1 - Вхідні зображення
На рис 3.4.2 зображена залежність КФЄ від радіуса контейнера. Де а), б), в) -недофокусовані зображення, г) - норма, д) - перефокусоване зображення
а)
б)
в)
г)
д)
На рис 3.4.2 зображено залежність КФЄ від коефіцієнта самонастроювання. Де а), б), в) -недофокусовані зображення, г) - норма, д) - перефокусоване зображення
а)
б)
в)
г)
д)
4. Охорона праці
4.1 Характеристика приміщення, що розглядається
Приміщення для аналізу -- ОВТ заводу «Імпульс». Приміщення знаходиться на другому поверсі чотирьохповерхової будівлі. Будівля цегляна, старого будівництва, відштукатурена зсередини. Загальна площа приміщення, що розглядається 72 м2 (довжина12 м ,ширина 6 м); висота приміщення - 3м; загальний об'єм - 216 м3.
Кількість працюючих-10 чоловік, тому на одного працівника припадає площа - 7,2 м2 та близько 18 мі робочого приміщення
Рисунок 4.1.1 - Схема приміщення
У даному відділі встановлено наступне устаткування:
— Комп'ютери (таблиця 4.1.1):
— Монітори: 15" Samtron 55E; 15" Samsung 550S; 15" Viewsonic E 651;
— Принтери: Epson FX-1170; HP LASER JET 4V; Canon BGC 450;
Таблиця 4.1.1 Конфігурація комп'ютерів
|
CPU |
HDD |
Motherboard |
RAM |
VCARD |
CD-ROM |
|
|
Intel Pentium IV-1,7 |
43G |
GIGA-BYTE GA-S2 |
256M |
S3 Virge DX - 128M |
16-x |
|
|
Intel Pentium III-2,0 |
120G |
ASUS P2 B-B 100MHz - AT |
256M |
ASUS v3400 256 AGP |
32-x |
|
|
Intel Pentium III-1,5 |
80G |
ASUS P3V-133 ATX |
512M |
ASUS v6600 128 AGP |
48-x |
Робота операторів пов'язана із обробкою інформації, сприйняттям зображення на екрані та одночасним розрізненням рукописних чи друкованих матеріалів, виконанням графічних робіт та інших операцій. Їх робота супроводжується перервами різної тривалості та виконанням іншої роботи, вона характеризується як робота із високою концентрацією уваги, зоровим навантаженням, невеликими фізичними навантаженнями та нервово-емоціональним навантаженням.
10 грудня 1998 року головним санітарним лікарем України були прийняті «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплеями-терміналами ЕОМ», які є загальнообов'язковими для усіх підприємств та організацій, що займаються складанням, проектуванням та використанням ЕОМ. В ці правила виділяються групи потенціальних небезпечних та шкідливих факторів (фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні):
— локалізована поза із напруженням верхніх кінцівок на тлі загальної гіподинамії;
— висока інтенсивність праці;
— зорові та нервово-емоціональні перевантаження;
— специфічні умови зорової роботи;
— комплекс фізичних факторів:
— ультрафіолетове випромінення;
— електростатичне поле;
— неіонізуюче та іонізуюче випромінення;
— підвищена або понижена вологість повітря;
— підвищена або понижена рухливість повітря;
— шум;
— відсутність або недостатність природного освітлення;
— прямі та відбиті відблиски;
— електричний струм.
Розглянемо вплив деяких із них на людину.
Організація робочих місць повинна здійснюватись із урахуванням сучасних ергономічних вимог. При розташуванні робочих місць необхідно приймати до уваги наступні факти:
— робочі місця із відеотерміналами та персональними ЕОМ повинні розміщуватись на відстані не менше 1 м від стін із світловими отворами;
— відстань між боковими поверхнями відеотерміналів не повинно бути меншим за 1,2 м;
— відстань між тильною стороною одного відеотермінала та екраном іншого не повинно бути менше 2,5 м;
— прохід між рядами не повинен бути меншим за 1 м.
Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна відповідати ГОСТ 12.2.032 - 78 ССБТ [14]. Відповідно до цього стандарту робочі місця відносно світлових отворів повинні бути розміщені так, щоб світло падало злівого боку. У приміщенні, що розглядається не всі робочі місця відносно світлових отворів повинні бути розміщені так, щоб світло падало з лівого боку.
Рекомендується виправити становище, використовуючи додаткове штучне освітлення.
Конструкція робочого місця повинна забезпечувати характерну робочу позу з наступними ергономічними характеристиками:
— стопи ніг повинні розміщуватись на підлозі або на спеціальній підставці для ніг;
— стегна повинні знаходитися у горизонтальному положенні, передпліччя вертикально;
— лікті зігнуті під кутом 70° - 90°, зап'ястки - не більш 20° по відношенню до горизонтальної площини;
— нахил голови 15° - 20°.
У приміщені, що розглядається не забезпечені комфортні робочі місця: габарити столів не відповідають нормам; стільці не забезпечені підлокітниками; відстань від клавіатури до очей набагато менше допустимого. Для усунення цих недоліків рекомендується замінити в приміщенні меблі, якщо це можливо.
Будівлі і приміщення, в яких проводиться експлуатація ЕОМ, повинні відповідати:
— СНиП 2.09.02 - 85 [15];
— СНиП 2.09.04 - 87 [16];
— Правила побудови електроустановок, затверджені в 1984 р. [30];
— Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів;
— СНиП 2.01.02 - 85 [17];
— СНиП 2.05.02 - 89, доповнені наказом України від 29 грудня 1994р.;
— СН 912 - 78 [19];
— ДсанПиН 3.3.2.007 - 98 [32].
Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [20], показниками, що характеризують мікроклімат, є:
— температура повітря;
— відносна вологість повітря;
— швидкість руху повітря;
— інтенсивність теплового випромінювання.
Приміщення з ЕОМ повинні обладнатися системами опалювання, кондиціювання повітря або проточно-витяжною вентиляцією згідно СНиП 2.04.05 - 91 [21]. Параметри мікроклімату повинні відповідати СН 40.88 - 86.
Температура повітря в холодний і теплий періоди повітря відповідно повинна бути рівною 22° - 24° і 23° - 25°; швидкість руху повітря в теплий і холодний періоди року - 0,1 - 0,2 м/с і 0,1 м/с відповідно; відносна вологість - 40% - 60%. Для підтримки температури повітря в приміщенні використовується система водяного опалювання.
Основним завданням установок кондиціонування повітря (УКП) є підтримка параметрів повітряного середовища в допустимих межах, забезпечення надійної роботи ЕОМ і комфорту обслуговуючого персоналу. Робота УКП повинна бути цілодобовою. У тому, що розглядається приміщення УКП (БК-1500) присутнє.
Мікроклімат даного приміщення відповідає ГОСТ 12.1.005-88 [20] і СН 40.88 - 86 [33].
Основним джерелом шуму в аналізованому приміщенні є друкуючі пристрої (матричний і лазерний принтери) і в самих ЕОМ - вентилятори систем охолоджування і трансформатори.
Відповідно до ГОСТ 12.1.003-83 [22], СН 3223 - 85[23], ГР 2411 - 81 і ДсанПиН 3.3.2 - 007 - 98 [32] рівень шуму на робочих місцях операторів ЕОМ не повинен перевищувати 50 дБ.
ГОСТ 12.1.029-80 [25] встановлює наступні засоби боротьби з шумом:
— засоби, що знижують шум в джерелі його виникнення;
— засоби, що знижують шум на шляху його розповсюдження від джерела до об'єкту, що захищається.
Рівень шуму принтерів, які передбачається використовувати на робочому місці, не перевищує 60 дБ.
У аналізованому приміщенні вікна орієнтовані на захід. Козирок над вікнами відсутній. Будівлі, предмети, що затуляють сонячне світло відсутні на відстані до 100 м. Тав к даному відділі все устаткування відповідає ГОСТ 12.2.007 - 75 CCБТ [26] і ГОСТ 25.851 - 85 [27]. Згідно їм устаткування повинно мати І клас захисту або повинно бути заземлено у відповідності ГНАТО 0.00.-1.21.98 [28].
Хоча в приміщенні використовується більше 7 персональних ЕОМ в ньому відсутній резервний аварійний вимикач, що дозволяє відключити електричне живлення всіх установок, окрім освітлювальних. Рекомендуємо зробити даний вимикач і розташувати його на доступному і відкритому місці.
Приміщення, де обладналося робоче місце, відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки поразки електричним струмом по СНиП 2.09.04-87 [16].По ступенях захисту від поразки електричним струмом ЕОМ відповідає класу захисту 1 по ГОСТ 12.2.007-75 [24].
4.2 Аналіз санітарно - гігієничних умов праці
У данному аналізі необхідно дослідити:
4.2.1. Достатність природної вентиляції.
4.2.2. Достатність природного освітлення.
4.2.3. Достатність штучного освітлення.
4.2.4. Пожежну безпеку.
4.2.1 Достатність природної вентиляції
Необхідно розрахувати ефективність природної вентиляції в приміщенні, яке має наступні характеристики:
— довжина приміщення - 12м;
— ширина приміщення - 6м;
— висота приміщення - 3м.
— розмір кватирки - 0,56 м2
— Число працюючих в приміщенні 10 чоловік;
Згідно СниП 2.09.04-87 [16] об'єм робочого приміщення, що доводиться на одного працюючого, повинен складати не менше 20 мі.
Якщо дана умова не виконується, то для нормальної роботи в такому приміщенні необхідно додатково забезпечити постійний повітрообмін в розмірі не менше, чим L'=30мі/год на одного працівника.
Необхідний повітрообмін Lн(мі/год), визначається по наступній формулі:
де n - число працюючих.
Фактичний повітрообмін у відділі здійснюється за допомогою природної вентиляції (аерації) таким чином:
— неорганізовано - через різну нещільність у віконних і дверних притворах:
— організовано - через кватирку у віконному пройомі.
—
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рисунок 4.2.1 - Схема розрахунку природної вентиляці
Фактичний повітрообмін Lф(м3/год), визначається по наступній формулі:
,
де - коефіцієнт витрати повітря (знаходиться в межах 0,3 0,8). У розрахунку приймаємо =0,55;
F - площа кватирки (мІ);
V - швидкість виходу повітря з верхнього пройому (кватирки) (м/с). Визначається по наступній формулі:
де g - прискорення вільного падіння g=9,8 м/с;
Н2 - тепловий натиск, під дією якого виходитиме повітря з кватирки(кг/мІ). Визначається по наступній формулі:
де h2 - висота від площини рівного тиску до центру кватирки.
Її можна визначити з наступного співвідношення: відстані від площини рівних тисків до центрів нижніх і верхніх прорізів відповідно h1 та h2, обернено пропорційні квадратам площ цих прорізів Sдв та Fкв, тобто
З геометричних розмірів приміщення h1+h2=h,
де h=1,7- висота між центрами нижніх та верхніх прорізів.
Таким чином, з системи двох рівнянь з двома невідомими знаходимо h2
h1= h- h2
Звідки:
і - об'ємні ваги повітря зовні і усередині приміщення(кГс/мі).
Об'ємна вага повітря визначається по наступній формулі:
де Рб - барометричний тиск(мм рт. ст.). У розрахунку приймаємо Рб = 750 мм рт. ст.;
Т - температура повітря ( 0К).
У залах ОЦ на робочих місцях для теплого періоду року температура повинна складати не більше t = 26 °С (Т = 299 °К), для холодного періоду року температура повинна складати t = 21 °С (T = 294 °К).
Для зовнішнього повітря в розрахунку температуру приймаємо відповідно до СНиП 2.04.05-91 [21]:
— для літа: t = 24 °С (Т = 297 °К).
— для зими: t = -11 °C (Т = 262 °K).
Для заданого числа працюючих (10 чоловік), необхідний об'єм приміщення складає Vр=10*25=250м3. Фактичний об'єм приміщення складає Vф=12*6*3=216м3, на одного робітника доводиться близько 18 м3 робочого приміщення. Отже, в даному випадку необхідно застосувати вентиляцію:
(м3/год).
Для визначення фактичного повітрообміну для теплого періоду року виконаємо наступні кроки:
Розрахуємо внутрішньо і зовнішній тиск повітря:
;
.
Розрахуємо тепловий натиск:
,
Розрахуємо швидкість виходу повітря з верхнього пройому:
(м/с).
Розрахуємо фактичний повітрообмін:
(м3/год).
Проведемо аналогічні розрахунки для холодного періоду року:
Розрахуємо внутрішньо і зовнішній тиск повітря:
;
.
Розрахуємо тепловий натиск:
.
Розрахуємо швидкість виходу повітря з верхнього пройому:
(м/с).
Розрахуємо фактичний повітрообмін:
(м3/год).
Фактичний повітрообмін для теплого періоду року перевищує необхідний в 1,33 разу; для холодного періоду року в 4,8 разу. Отже, є можливість скоротити площу верхнього пройому (прикрити кватирку) в 1,3 разу для теплого періоду року (Lф = 306,92 м3/год.), і в 4,7 разу для холодного періоду року (Lф = 306,7 м3/год.) не погіршивши показників повітрообміну.
4.2.2 Достатність природного освітлення
Необхідно провести перевірку природного освітлення в приміщенні з наступними параметрами:
— Розміри (довжина Ч ширина Ч висота),м - 12 Ч 6 Ч 3;
— Розміри віконного пройому (висота Ч ширина), м - 1,7 Ч 3;
— Вікна розташовані уздовж більшої стіни. Кількість вікон - 2;
— Висота від підлоги до підвіконня, м - 0,8;
— Вікна орієнтовані на захід;
— Середньозважений коеф. віддзеркалення внутрішніх поверхонь - 0,4
— Найбільше віддалення робочого місця від вікна - 5,5
— Природне освітлення бічне, одностороннє.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рисунок 4.2.2 - Схема розрахунку природної вентиляції
Для оцінки ефективності природного освітлення в приміщенні необхідно відповісти на питання: чи відповідає фактичне значення освітлення нормованому по СНиП II-4-79 [29] .
Фактичне значення КПО для приміщення визначається по наступній формулі
де S0 - загальна площа світлових пройомів в приміщенні, м2;
м2;
Sn - площа підлоги в приміщенні, м2;
м2;
t0 - загальний коефіцієнт світлопропускання віконного пройому.
r1 - коефіцієнт, що враховує віддзеркалення світла від внутрішніх поверхонь приміщення;
r1= 3 (визначається по табл. 30 СНиП II-4-79 [29] при середньозваженому коефіцієнті віддзеркалення стелі, стін і підлоги rСР = 0,4);
n0 - світлова характеристика вікна;
n0= 10,925; СНиП II-4-79 [29]
КЗ - коефіцієнт запасу;
КЗ = 1,4 (по СНиП II-4-79 [29] );
КЗД - коефіцієнт, що враховує затінювання вікон будівлями,що навпроти.
КЗД = 1, оскільки будівлі, що затуляють сонячне світло, відсутні;
Загальний коефіцієнт світлопропускання віконного пройому визначається по наступній формулі:
де t1 = 0,8 - коефіцієнт світлопропускання матеріалу (визначається по табл. 28 СНиП II-4-79 [29] для скла віконного листового подвійного);
t2 = 0,75 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в палітурках світлопройому (визначається по табл. 28 СНиП II-4-79 [29] для палітурок (для вікон житлових, громадських будівель) спарених);
t3 = 1 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях;
t4 = 1 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях;
t5 = 1 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в захисній сітці, що встановлюється під ліхтарями.
Тоді фактичне значення КПО:
Нормоване значення КПО при бічному освітленні EН =1,5 % (у відповідність СНиП II-4-79 [29] для приміщень з ЕОМ).
Порівнюючи нормативне і фактичне значення КПО (EН < EФ), можна зробити висновок про те, що природне бічне освітлення у відділі є достатнім.
4.2.3 Достатність штучного освітлення
Збільшення освітленості сприяє поліпшенню працездатності навіть в тих випадках, коли процес праці практично не залежить від зорового сприйняття, не говорячи вже про ті процеси, які безпосередньо з ним пов'язані. Для розрахунку освітлювальної установки при рівномірному розміщенні світильників загального освітлення і горизонтальної робочої поверхні основним є метод коефіцієнтів використання світлового потоку.
Він дозволяє визначити потужність ламп в світильниках, необхідних для забезпечення нормованого значення освітленості. При цьому методі враховується як світловий потік джерел світла, так і світловий потік, відображений від стін, стелі і інших поверхонь приміщення.
де Еф - фактична освітленість, лк;
F - світловий потік однієї лампи заданої потужності, лм;
S - площа підлоги в приміщенні, кв.м.;
Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення;
К - коефіцієнт запасу, що приймається залежно від забрудненості повітря в приміщенні по таблиці 3 СНиП 11-4-79 [29];
N - число світильників, шт.;
n- кількість ламп в одному світильнику, шт.;
зn - коефіцієнт використання світлового потоку.
Нормована освітленість від світильників загального штучного освітлення змішаного освітлення для IV розряду зорової роботи дорівнює 150 лк.
Коефіцієнт використання світлового потоку визначається по світлотехнічним таблицям. Він залежить від ККД і кривої розподілу сили світла світильника, коефіцієнтів віддзеркалення стелі, підлоги і стін, висоти підвісу світильника над розрахунковою поверхнею і конфігурації приміщення, яка визначається індексом (показником) приміщення:
де Нр - висота розташування світильників над освітлюваною поверхнею і визначається за допомогою формули:
Hp = H - hcв - hрп
Рисунок 4.2.3 - Розміщення світильників відносно робочої поверхні
Нр = 3,00 - 0,40 - 0,70 = 1,90 м
Підрахувавши індекс приміщення, по таблиці знаходимо значення використання світлового потоку світильників з лампами розжарювання. Для даного приміщення це значення дорівнює 49%.
У приміщенні відділу застосовуються лампи розжарювання потужністю 150Вт. По таблиці визначається світловий потік однієї лампи
F-2000 лм, S = 72 мІ, Z= 1,2, К= 1,3, N=15, n=l
Підставляючи у формулу знайдені значення, визначаємо фактичну освітленість
Відповідно до СНиП 11-4-79 [29] нормоване значення освітленості при загальному освітленні з використанням ламп розжарювання повинне бути 150 лк. Фактичне значення освітленості дорівнює 130,87 лк, що менше за нормативне. Необхідно збільшити загальну освітленість шляхом установки додаткових світильників.
Значення параметрів, які характеризують санітарно - гігієнічні умови праці в даному приміщенні заносимо в підсумкову таблицю.
Таблиця 4.4.1. Підсумкова таблиця санітарно - гігієнічних умов праці
|
Параметр |
Значення параметру |
Нормативний документ |
||
|
фактичне |
нормативне |
|||
|
Освітленість штучна, лк |
130,87 |
200 |
СНиП ІІ-4-79 |
|
|
Значення коефіцієнта природного освітлення, % |
1,66 |
1,01 |
СНиП ІІ-4-79 |
|
|
Природна вентиляція, м3/год - взимку; - влітку. |
1441,44 399,17 |
120 120 |
СНиП 2.09.04-87 |
|
|
Відносна вологість повітря, % - взимку; - влітку. |
60 55 |
75 60 |
ГОСТ 12.1.005-88 |
4.2.4 Пожежна безпека
По вибухо- і пожежонебезпеці будівлі підрозділяються на категорії (А,Б,В,Г). Залежно від цих категорій встановлені нормативи по вогнестійкості, поверховості і плануванню будівель, а також по улаштуванню протипожежного захисту. Дане приміщення має категорію В, тобто тут присутні горючі і важкогорючі речовини і матеріали, які при взаємодії з киснем повітря або один з одним можуть тільки горіти.
Залежно від меж вогнестійкості, згідно СНиП 2.01.02-85 [17] встановлено 8 ступенів вогнестійкості будівлі. Дана будівля має II тип вогнестійкості. Для запобігання розповсюдженню вогню в будівлі передбачені протипожежні перешкоди у вигляді стін, перегородки, перекриття, дверей і вікон. Вікна в перегородках - глухі, плити підлоги - важко спалимі, під час горіння не виділяють токсичних речовин, опори і стійки знімної підлоги такі ,що не згорають.
Для того, щоб забезпечити гасіння пожежі в початковій стадії його виникнення, в будівлі присутні пожежні водопроводи високого тиску. Найближчий пожежний гідрант знаходиться від відділу на відстані 5м. Він розташований на висоті 1,5м від підлоги і має рукав завдовжки 20м. Крім того, для гасіння пожежі у відділі присутні 5 вуглекислотних вогнегасників марки ОУ 2.
Система пожежної сигналізації присутня. При проектуванні будівлі на випадок виникнення пожежі були передбачені наступні шляхи безпечної евакуації людей:
— з приміщень першого поверху назовні безпосередньо або через коридор, вестибуль;
— з приміщень інших поверхів, окрім першого, в коридор або прохід, що веде до сходової клітки або безпосередньо в сходову клітку, що має самостійний вихід назовні або через вестибуль.
Відповідальність за дотримання необхідного протипожежного режиму і своєчасне виконання протипожежних заходів покладається на начальника відділу. У його обов'язок входить проведення заходів, які передбачають правильну експлуатацію ЕОМ, правильний зміст приміщення, проведення протипожежного інструктажу робочих.
Необхідні заходи щодо дотримання протипожежних правил і норм при встановленні і розміщенні ЕОМ, вентиляції, освітленості, опалювання у відділі були проведені при його проектуванні. У приміщенні забороняється куріння. Регулярно проводяться експлуатаційні заходи, які включають своєчасні профілактичні огляди, ремонти ЕОМ.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рисунок 4.2.4 - План пожежної евакуаціі.
4.3 Розроблення заходів щодо поліпшення умов праці
Відповідно до стандарту робочі місця відносно світлових отворів повинні бути розміщені так, щоб світло падало з лівого боку. У приміщенні, що розглядається не всі робочі місця відповідають цьому положенню. Рекомендується виправити становище, використовуючи додаткове штучне освітлення.
У приміщені, що розглядається не забезпечені комфортні робочі місця: габарити столів не відповідають нормам; стільці не забезпечені підлокітниками; відстань від клавіатури до очей набагато менше допустимого. Для усунення цих недоліків рекомендується замінити в приміщенні меблі, якщо це можливо.
Приміщення провітрюється не регулярно; монітори комп'ютерів включені цілий день; пил з екранів видаляється кілька разів на тиждень. Тому рекомендується обслуговуючому персоналу звернути увагу на ці недоліки і усунути їх. Також рекомендується, по можливості, встановити у вказаному приміщенні прилади штучної іонізації повітря.
Хоча в приміщенні використовується більше 7 персональних ЕОМ в ньому відсутній резервний аварійний вимикач, що дозволяє відключити електричне живлення всіх установок, окрім освітлювальних. Рекомендуємо зробити даний вимикач і розташувати його на доступному і відкритому місці.
Фактичний повітрообмін для теплого періоду року перевищує необхідний в 1,33 разу; для холодного періоду року в 4,8 разу. Отже, є можливість скоротити площу верхнього отвору (прикрити кватирку) в 1,3 разу для теплого періоду року, і в 4,7 разу для холодного періоду року не погіршивши показників повітрообміну.
Визначивши фактичний повітрообмін і порівнявши його з необхідним можна зробити висновок про ефективність природної вентиляції у приміщенні. У холодну пору року фактичний повітрообмін набагато перевищує необхідний (1441,44 проти 120), що може викликати переохолодження працюючих. Для усунення цього недоліку можна порекомендувати скорочення часу провітрювання приміщення пропорційно перевищенню фактичного повітрообміну над необхідним.
Фактичний повітрообмін складає взимку 1441,44 м3/год. /60хв.
Необхідно 120 м3/год. можна досягти за (120*60)/1441,44=5 хв.
Тобто для ефективної природної вентиляції достатньо провітрювати взимку приміщення протягом 5 хв. кожної години.
Фактичний повітрообмін складає влітку 399,17 м3/год.
Необхідні 120м3/год. фактично можна досягти (120*60)/399,17=18 хв.
Отже, для ефективної природної вентиляції достатньо провітрювати приміщення влітку протягом 18 хв. кожної години.
Природне бічне освітлення у відділі є достатнім ,а фактичне значення освітленості дорівнює менше за нормативне. Для цього зробимо такі пропозиції для поліпшення освітлення більшити кількість світильників до 23:
Отже пристрої місцевого освітлення додатково збільшують штучне освітлення до загального.
4.4 Висновки
Провівши дослідження даного приміщення на безпечність умов праці, можна зробити висновок про те ,що кімната загалом безпечна для працюючих. Деякий дискомфорт можливий збоку штучного освітлення у через його недостатність на даний час, але це можна виправити керуючись заходами та розрахунками наведеними у попередньому розділі. Те ж саме стосується і природної вентиляції. Для того щоб поліпшити використання електричної електроенергії і убезпечити проводку у світильниках від перегріву і передчасного старіння ізоляції на проводі, можна порекомендувати використовувати люмінісцентні лампочки бездросельного типу.
Висновки
1. Розроблено в рамках інформаційно-екстремальної інтелектуальної технології інформаційне та програмне забезпечення системи автофокусування електронного мікроскопу.
2. Запропонована мат. модель
3. Розроблено алгоритм оцінювання оптимальності параметрів мікроскопу за зображенням зразка, що досліджується, на базі інформаційного критерію Шенона.
4. Розроблено та програмно реалізовано алгоритм автофокусування в рамках ІЕІТ.
5. Проведена перевірка результатів моделювання і оптимізації для системи автофокусування ел. мікро на реальних вхідніх даних, що були отримані для електронограм алюмінію на різних кроках фокусування.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Рідкокаша А.А., Голдер К.К. Основи систем штучного інтелекту: Навчальний посібник - Черкаси: Відлуння Плюс, 2002 240 с.
2. F. Korn, B. Pagel, C. Faloutsos. "On the 'Dimensionality Curse' and the 'Self-Similarity Blessing'", IEEE Trans. on Knowledge and Data Engineering, 1, 13, January, 2001, p. 96-111.
3. А.С. Краснопоясовський Інформаційний синтез інтелектуальних систем керування, що навчаються // Видавництво СумДУ Суми - 2003.
4. Краснопоясовський А. С. Інформаційний синтез інтелектуальних систем контролю та управління, що навчаються //Матеріали Міжнародної конференції з управління “Автоматика 2002”. 1620 вересня 2002 р., м.Донецьк, Україна: У 2-х т. Донецьк, 2002. Т. 2.С. 124 126.
5. Краснопоясовский А. С., Успаленко В. И., Козуб В.Н., Михаленко С. Н. Разработка информационного и программного обеспечения обучающихся бортовых автоматизированных систем контроля самолетов серии АН // Авиационно-космическая техника и технология: Труды Харьковского авиационного института им. Н. Е. Жуковского. Харьков, 1994, - С. 210 - 215.
6. Краснопоясовський А. С., Черниш А. В. Алгоритм навчання системи розпізнавання за методом функціонально - статистичних випробувань // Вісник Сумського державного університету, 1998. - № 1. - С. 89 - 94
7. Краснопоясовський А. С. Інформаційний синтез системи підтримки прийняття рішень, що навчається // Труды Одес. политехн. ун-та, 2001.Вып.4 (16).С. 8286
8. Краснопоясовський А. С., Скаковська А. М. Оптимізація параметрів нормалізації образу при класифікаційному настроюванні електронного мікроскопа // Автоматизированные системы управления и приборы автоматики. 2003. Вып. 123. С. 62 - 66
9. Краснопоясовський А. С., Марченко В. В. Оцінка фокусності зображення для растрового електронного мікроскопа // Вісник Сумського державного університету.1999.№2.С. 112-114
10. I. Dhillon, J. Fan, and Y. Guan. Data Mining for Scientific and Engineering Applications, chapter Efficient Clustering of Very Large Document Collections - Kluwer, 2001.
11. George H. John, Ron Kohavi, and Karl Pfleger. Irrelevant features and the subset selection problem. In Proceedings of ICML-94, the Eleventh International Conference on Machine Learning, pages 121-129, New Brunswick, USA, 1994.
12. M. Dash and H. Liu. Feature selection for classification. Intelligent Data Analysis -- An International Journal, 1(3), 1997. http://www.public.asu.edu/~huanliu/papers/ida97.ps.
13. Краснопоясовський А. С. Оптимізація контейнерів класів розпізнавання за методом функціонально-статистичних випробувань //Автоматизированные системы управления и приборы автоматики, 2002. Вып. 119. С. 6976
14. ГОСТ 12.2.032 - 78 ССБТ
15. СНиП 2.09.02 - 85
16. СНиП 2.09.04 - 87 Административные и бытовые здания и сооружения.
17. СНиП 2.01.02 - 85 Противопожарные нормы.
18. СНиП 2.05.02 - 89
19. СН 912 - 78
20. ГОСТ 12.1.005 - 88 ССБТ. Общие и санитарно - гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.
21. СНиП 2.04.05 - 91 Отопление, вентиляция и кондиционирование.
22. ГОСТ 12.1.003 - 83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.
23. СН 3223 - 85
24. ГР 2411 - 81
25. ГОСТ 12.1.029 - 80 ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация.
26. ГОСТ 12.2.007 - 75 ССБТ.
27. ГОСТ 25.851 - 85 ССБТ.
28. ГНАТО 0.00. - 1.21.98
29. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение.
30. Правила побудови електроустановок, затверджені в 1984 р.
31. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.
32. ДсанПин 3.3.2 - 007 - 98
33. СН 40.88 - 86
34. Русак О.Н. Справочная книга по охране труда в машиностроении - Л.: Машиностроение, 1984.
35. Денисенко Г.Ф. Охрана труда - М.: Высшая школа, 1985.
36. Долин П. А. Справочник по технике безопасности. - М.: Энергоиздат, 1984.
37. Белов С.В. Средства защиты в машиностроении. - М.: Машиностроение, 1989.
38. Денисенко А. Ф. Основи охорони праці : Конспект лекцій в 2 - х ч.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Методи моделювання динамічних систем. Огляд методів синтезу. Математичне забезпечення вирішення задачі системи управління. Моделювання процесів за допомогою пакету VisSim. Дослідження стійкості системи управління. Реалізація програмного забезпечення.
дипломная работа [3,8 M], добавлен 07.11.2011Загальна характеристика принципу роботи електронного замка. Написання коду програми, який забезпечить працездатність пристрою й подальшу його експлуатацію. Розробка принципової схеми і друкованої плати, системи керування створеним електронним замком.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 03.05.2015Забезпечення індикації інформації навігаційних систем літака, електронні пілотажні прилади: пульт керування, генератор символів, метеолокатор, перемикач вибору режиму; типова індикація електронного директорного авіагоризонту і горизонтального положення.
практическая работа [588,7 K], добавлен 13.01.2011Технологічні різновиди електронної мікроскопії як найважливішого інструменту нанотехнологій. Проблеми вимірів лінійних розмірів нанооб'єктів, їх візуалізація. Принцип роботи скануючого електронного мікроскопа. Особливості використання нанотерезів.
контрольная работа [1,0 M], добавлен 13.05.2012Обзір мікропроцесорних систем запалювання. Порядок підключення електронного осцилографу до діагностичних виводів контролера. Причини й методи усунення несправностей системи запалювання. Складання тестів по структурним діагностичним параметрам.
дипломная работа [343,6 K], добавлен 02.06.2011Процес формування сигналу-коду та його перевірка. Ескізне проектування, електрична структурна схема, основні аспекти роботи системи. Розробка моделі на мові VHDL, генерація кодової послідовності, схеми мультиплексорів та реалізація приймача сигналу.
курсовая работа [422,6 K], добавлен 18.09.2010Вибір конфігурації контролера і схем підключення. Схеми підключення зовнішніх пристроїв. Розроблення прикладного програмного забезпечення для реалізації алгоритму керування. Налагодження програмного забезпечення. Розрахунок надійності системи.
курсовая работа [3,8 M], добавлен 18.01.2014Огляд математичних моделей для системи керування мобільними об'єктами. Постановка задачі керування радіокерованим візком. Розробка структури нечіткої системи керування рухом та алгоритму програмного модуля. Аналіз результатів тестування програми.
курсовая работа [903,9 K], добавлен 03.07.2014Диференційне рівняння розімкненої та замкненої систем, граничний коефіцієнт підсилення. Вибір коефіцієнта підсилення електронного підсилювача. Передавальні функції окремих елементів корегованої системи, її логарифмічно-частотні характеристики.
курсовая работа [387,8 K], добавлен 22.12.2010Основні властивості й функціональне призначення елементів системи автоматичного керування (САК). Принцип дії та структурна схема САК. Дослідження стійкості початкової САК. Синтез коректувального пристрою методом логарифмічних частотних характеристик.
контрольная работа [937,5 K], добавлен 19.05.2014
