«Акції «7 чудес України» мають на меті привернути увагу мас-медіа та громадян до найбільш популярних пам'яток історії та культури України, адже наша земля має чимало визначних місць, які стали легендою певного краю, однак досі є невідомими для широкого загалу», - говорить М.Томенко.

Дані акції пов'язані з необхідністю максимального просування позитивного іміджу сучасної України як країни з унікальною історією, культурою, архітектурою та надзвичайно великими туристичними можливостями.

3.1 7 Історико-архітектурних чудес України

«Ця акція пов'язана з необхідністю максимального просування позитивного іміджу сучасної України як країни з унікальною історією, культурою, архітектурою та надзвичайно великими туристичними можливостями», - Микола Томенко [11].

Акція «7 історико-архітектурних чудес України» відбувалася протягом березня-серпня 2007 року паралельно із Всесвітнім проектом «Вибір нових семи чудес світу», який завершився 7 липня 2007 року.

Для участі в акції у кожному з регіонів держави були створені обласні оргкомітети, які за результатами висновків експертів, краєзнавців, культурологів та громадських обговорень пропонували до загальноукраїнського списку чудес до трьох історичних та архітектурних пам'яток (будь-якого періоду побудови, призначення та міри збереження) зі свого регіону. Цей етап тривав до 1 травня 2007 року.

На наступному етапі акції кожен з експертів, що входили до Ради Загальнонаціональної акції, із запропонованих 100 об'єктів списку обрали власні номінації на 7 чудес України. За результатами підрахунку поданих голосів 07.07.07р. під час проведення акції „Етноліто: Івана Купала у „Софіївці” у Національному дендропарку (м. Умань Черкаської області) було оголошено та вручено пам'ятні відзнаки 21 об'єкту-номінанту на звання „7 чудес України”.

Перелік 21 пам'ятки, які взяли участь у фінальному етапі акції (за абеткою):

1. Будинок державної промисловості (м. Харків)

2. Державний історико-архітектурний заповідник у м. Святогірськ (Свято-Успенська Святогірська лавра) (Донецька обл.)

3. Державний історико-архітектурний заповідник „Хотинська фортеця” (м. Хотин Чернівецької обл.)

4. Державний історико-археологічний музей-заповідник „Кам'яна могила” (Запорізька обл.)

5. Державний музей-заповідник «Олеський замок» (Львівська обл.)

6. Історико-культурний заповідник „Старе місто”: Луцький замок (Волинська обл.)

7. Комплекс князів Острозьких: Замок та Острозька академія (Рівненська обл.)

8. Лівадійський палац-музей (АР Крим)

9. Музей „Писанка” (м. Коломия Івано-Франківської обл.)

10. Мукачівський замок „Паланок” (Закарпатська обл.)

11. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»: Антонієві печери (Чернігівська обл.)

12. Національний дендрологічний парк „Софіївка” (м. Умань Черкаської обл.)

13. Національний заповідник „Софія Київська” (м. Київ)

14. Національний заповідник „Херсонес Таврійський” (м. Севастополь)

15. Національний заповідник „Хортиця” (Запорізька обл.)

16. Національний історико-архітектурний заповідник „Кам'янець” (м. Кам'янець-Подільський Хмельницької обл.)

17. Національний історико-етнографічний заповідник „Переяслав” (м. Переяслав-Хмельницький Київської обл.)

18. Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник (Києво-Печерська лавра) (м. Київ)

19. Одеський державний академічний театр опери та балету (Одеська обл.)

20. Свято-Успенська Почаївська лавра (Тернопільська обл.)

21. Шевченківський національний заповідник (м. Канів Черкаської обл.)

Пам'ятні відзнаки керівникам названих пам'яток вручали Микола Томенко, голова Державної служби туризму і курортів Анатолій Пахля, голова Черкаської обласної ради Володимир Гресь, народні артисти України Анатолій Хостікоєв та Наталя Сумська, академік НАНУ Дмитро Гродзинський та інші відомі особистості.

До переліку з 21 об'єкта увійшли пам'ятки, які представляють весь період історії України - від найдавніших часів до ХХ століття. Серед них представлена переважна більшість регіонів України.

Участь пам'яток архітектури у цій акції сприятиме їх популяризації серед вітчизняних туристів. У свою чергу, це має стати і стимулом для місцевої влади - реконструювати туристичні об'єкти та створювати довкола них відповідну інфраструктуру.

На третьому етапі акції 21 серпня у „Софії Київській” відбулося підведення підсумків та нагородження переможців Всеукраїнської акції «7 Чудес України

В Інтернет-голосуванні, яке проводилося на офіційному сайті акції www.7chudes.in.ua взяли участь близько 77 тисяч користувачів. Водночас, в рамках акції було проведено всеукраїнське опитування експертів, у якому взяли участь члени Оргкомітету акції, представники обласних оргкомітетів, керівники державних інституцій, що опікуються розвитком культури та туризму та ін.

Сумуючи показники Інтернет- та експертного голосування, Оргкомітетом акції було визначено такі 7 чудес України (див. Додаток) :

· Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець»;

· Києво-Печерська Лавра;

· Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця»;

· Національний дендрологічний парк «Софіївка»;

· Херсонес Таврійський;

· Софія Київська;

· Національний заповідник-острів «Хортиця».

Окрім цього, Оргкомітет вирішив нагородити спеціальними відзнаками акції такі об'єкти:

- номінація "Визначна пам'ятка сучасної України" - «Музей «Писанка»;

- номінація "Визначна пам'ятка духовної України" - Острозький замок та Академія;

- номінація "Визначна пам'ятка новітньої історії" - Лівадійський палац-музей.

За підсумками Акції було видано путівник, буклети, відео- та радіоматеріали, у яких міститься інформація про всі 21 об'єкт-претендент на звання «7 чудес України» [11].

3.2 7 природних чудес України

Сім природних чудес України -- акція з виборів найвизначніших природних пам'яток України. Ця акція з ініціативи Миколи Томенка 1-го листопада 2007 року.

До лютого 2008 року приймалися пропозиції регіональних оргкомітетів, наукових та громадських організацій щодо претендентів на участь у конкурсі. 28 лютого Оргкомітетом акції була оголошена сотня учасників акції «7 природних чудес України».

На наступному етапі конкурсу області представляли своїх номінантів, для чого організовувались відповідні прес-тури по Україні. 7 липня за результатами анкетування експертів (науковий та експертний супровід заходу здійснюється Інститутом геологічних наук НАН України та фахівцями біологічних, географічних та геологічних факультетів провідних вузів країни) були оголошені фіналісти акції - 21 об'єкт.

З 7 липня по 26 серпня 2008 року тривало Інтернет-голосування та паралельне опитування експертів. За результатами цих опитувань Оргкомітетом і було визначено переможців акції.

В Інтернет-голосуванні, яке проводилося на офіційному сайті акції www.7chudes.in.ua, за претендентів на природні чудеса було віддано більше 26 тисяч голосів. До десятки лідерів за версією Інтернет-аудиторії увійшли:

1. Подільські Товтри (Хмельниччина)

2. Дністровський каньйон (Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька обл., Чернівецька обл.)

3. Оптимістична печера (Тернопільщина)

4. Озеро Синевир (Закарпаття)

5. Гранітно-степове Побужжя (Миколаївщина)

6. Асканія-Нова (Херсонщина)

7. Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент (Крим)

8. Мармурова печера (Крим)

9. Буковинські водоспади (Чернівецька обл.)

10. Озеро Світязь (Волинь)

За підсумками всеукраїнського опитування експертів, у якому взяли участь члени Оргкомітету акції, науковці Інституту геологічних наук НАН України та фахівці біологічних, географічних та геологічних факультетів провідних вузів країни, десятка лідерів виглядає таким чином:

1. Асканія-Нова

2. Мармурова печера

3. Озеро Світязь

4. Озеро Синевир

5. Гранітно-степове Побужжя

6. Подільські Товтри

7. Олешківськім піски

8. Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент

9. Дністровський каньйон

10. Оптимістична печера

26 серпня 2008 року в комплексі „Червона калина” відбулося підведення підсумків та нагородження переможців Всеукраїнської акції «7 природних чудес України».

Сумуючи показники Інтернет- та експертного голосування, Оргкомітетом акції було визначено такі 7 природних чудес України (за абеткою):

· Асканія-Нова (біосферний заповідник, Херсонщина)

· Дністровський каньйон (Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька обл., Чернівецька обл.)

· Гранітно-степове Побужжя (регіонально-ландшафтний парк, Миколаївщина)

· Мармурова печера (АР Крим)

· Подільські Товтри (національний природний парк, Хмельниччина)

· Світязь (озеро, Волинь)

· Синевир (озеро, Закарпаття)

Окрім цього, Оргкомітет вирішив нагородити спеціальними відзнаками акції такі унікальні природні об'єкти:

- Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент (Крим);

- Олешківські піски (Херсонщина);

- Оптимістична печера (Тернопільщина).

За підсумками Акції буде видано довідково-туристичну літературу різними мовами, а також підготовлено відео- та радіопрограми, у яких міститиметься інформація про всі 21 об'єкт-фіналіст акції «7 природних чудес України».

До організаторів акції неодноразово зверталися стосовно співпраці у проведенні на місцевому рівні акцій із визначення 7 чудес певного регіону, а також щодо пропагування історико-культурних та природних чудес України, які брали та беруть участь у загальнонаціональних акціях. Оргкомітет вітає проведення таких акцій, проте нагадує про необхідність діяти у відповідності до чинного законодавства України стосовно авторського права.

Зважаючи на це та підтримуючи наміри деяких областей долучитися до продовження загальнонаціональної акції „7 чудес України” на регіональному рівні, юридичний департамент акції рекомендує ініціаторам місцевих акцій погоджувати концепцію їх проведення з Оргкомітетом загальнонаціональної акції „7 чудес України”, а також в обов'язковому порядку інформувати про те, що конкретна місцева акція проводиться у рамках всеукраїнської акції „7 чудес України”[11].

3.3 7 чудес України: замки, фортеці, палаци

За словами Миколи Томенка, метою проведення попередніх етапів акції, а також її третього етапу - "7 чудес України: замки, фортеці, палаци" - стало прагнення відкривати та пізнавати природну та рукотворну красу нашої країни, її багату історичну спадщину та великий туристичний потенціал.

Пояснюючи чому було прийнято рішення, що третій етап акції буде називатися «7 чудес України: замки, фортеці, палаци», М.Томенко розповів: «Попри достатньо велику увагу до цих об'єктів, ми, на жаль, кожен рік все більше і більше з різних причин їх втрачаємо». Тому, за словами ініціатора ідеї, основною метою проведення акції є своєрідна інвентаризація, опис всіх замків, фортець та палаців України. «Складання своєрідної карти замків, фортець та палаців України, аналіз сучасного стану збереженості цих пам'яток, розкриття їх історико-культурного потенціалу і встановлення перспектив залучення у музейно-екскурсійну, готельну й туристичну сфери», - пояснив він. Кінцевим же результатом проведення акції Микола Томенко визначає розробку комплексної стратегії підтримки, реконструкції та відновлення архітектурно-історичних пам'яток за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів, а також коштів приватних осіб [11].

Під найкращими об'єктами за цими трьома категоріями експерти розглядали як історичну значимість тої чи іншої будівлі, так і її архітектурну привабливість, культурну традицію і туристичну спроможність.

Акція проводилася за ініціативою Фонду Миколи Томенка "Рідна країна" і стартувала в березні 2010 року.

На звання семи чудес рубрики "замки, фортеці, палаци" претендувало 138 пам'яток з усіх регіонів України. За результатами регіональних презентацій та опитування 100 експертів в галузі туризму, архітектури, історії та культури на другому етапі акції було визначено 21 фіналіста акції, у тому числі 7 кращих замків, 7 фортець і 7 палаців, які з 22 серпня і змагалися за звання семи чудес України.

Переможці конкурсу були оголошені 1 грудня 2011 року.

Чудесами України названо такі пам'ятники архітектури:

· Аккерманська (Білгород-Дністровська) фортеця в Одеській області;

· Алупкінський (Воронцовський) палац у Криму;

· Кам'янець-Подільська фортеця в Хмельницькій області;

· Луцький Верхній замок (Волинська область);

· Митрополичий палац у Чернівцях;

· Палац в Качанівці (Чернігівська обл.);

· Хотинська фортеця (Чернівецька обл.).

Крім цього, спеціальними відзнаками акції були відзначені Бахчисарайський (Ханський) палац у Криму, як унікальний об'єкт культурної спадщини; Олеський замок (Львівська обл.), як видатний об'єкт культурної спадщини; Палац Кирила Розумовського в Батурині (Чернігівська обл.), як пам'ятка української історії; Чигиринська фортеця - резиденція Богдана Хмельницького (Черкаська обл.), як пам'ятка української історії.

За підсумками акції готується видання брошури "7 чудес України: Україна - країна чудес" українською, російською, англійською та німецькою мовами, а також DVD-диски з програмами про 21 фіналіста.

За словами Томенка, оргкомітет прийняв рішення про те, що наступний - четвертий етап акції "7 чудес України" буде називатися "7 чудес України: парки України". Він висловив сподівання, що "це дозволить нам простимулювати і місцеве самоврядування, і бізнес активніше вкладати і відроджувати українські парки"[11].

Переконана, що обрані сім чудес України в номінації «замки, фортеці, палаци» стануть новими символами нашої держави та її регіонів.

Висновки

Україна володіє потужними природно-кліматичними, культурно-історичними та національно-етнографічними ресурсами, які створюють передумови для розвитку багатьох видів туризму. Багатий природно-ресурсний комплекс, основу якого складають земельні та мінерально-сировинні ресурси, достатньо високий рівень забезпеченості території країни водними і рекреаційними ресурсами дають Україні можливість стати туристичною державою світового рівня. Розширення міжнародних зв`язків відкриває нові шляхи для просування національного туристичного продукту на світовому ринку, залучення до світового інформаційного простору, передового досвіду організації туристичної діяльності

Рекреаційне господарство займає важливе місце в соціальній інфраструктурі України. Туристична діяльність в Україні має певні особливості, пов'язані з характером праці в туристичній індустрії, видом послуг, структурою продукту, співвідношенням попиту і пропозиції, формами продажу і т. Туристична діяльність в Україні сприяє розвитку тих територій, де є рекреаційні ресурси і немає перспектив для промисловості, створюючи нові робочі місця, підвищуючи рівень доходів населення, водночас забезпечуючи збереження пам'ятників історії, архітектури, культури.

Туризм в Україні є галуззю, яка динамічно розвивається і здійснює прямий та опосередкований вплив на розвиток усієї інфраструктури регіонів країни. В майбутньому його значення як виду економічної діяльності безсумнівно зростатиме.

В Україні туризм визнано однією з галузей, що потребує пріоритетного розвитку. В останні роки помітно підвищився інтерес до розвитку туристичних послуг з боку органів державної влади як до галузі, яка здатна робити суттєвий внесок до доходу бюджету країни.

Також можна зазначити, що поряд з існуючими та широко поширеними в країні видами туризму з'явився менш розвинений нетрадиційний туризм. Він отримав розвиток на території України порівняно недавно. В Україні є всі необхідні умови і фактори для організації нетрадиційних видів туризму, які могли б, з одного боку, згладити прояви сезонності українського туризму, послужити освоєння менш рекреаційно-завантажених територій, а з іншого боку, частково вирішити проблеми зайнятості населення в цілому і в міжсезоння. Однією з таких видів туризму є подорож до Чорнобильської Зони відчуження. Чорнобильська зона відчуження є міфологізованою та демонізованою. Через це Україна сприймається досить негативно провідними державами.

Щоб розвіяти упередженість щодо нашої держави, необхідно створювати умови, щоб усі зацікавлені у цьому могли вивчати наслідки катастрофи безпосередньо.

Чорнобильський туризм на сьогодні є незаперечним фактом, який необхідно обернути на позитивний чинник сприяння зацікавленості світу Україною. Трагедію, яку не змінити, треба обернути на користь (економічну, екологічну, пізнавально-наукову) для країни.

Туризм в Україні може і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку й оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу і держави.

Використана література

1. ЗУ «Про туризм» (15 вересня 1995р.). - К., 1995

2. Постанова КМУ "Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки" (від 29.04.2002 № 583) // www.zakon.rada.gov.ua

3. Близнюк А.С. Тенденції розвитку ринку послуг туристичних підприємств України: результати деяких спостережень. - Актуальні проблеми економіки: Наук. економічний журнал. - 2011. - №3. - с.78-87

4. Мельник П.В., Г.Г. Старостенко Напрями удосконалення оподаткування туристично-рекреаційної діяльності // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - №1 - с.102-109.

5. Сіренко К.В. Аналіз туристичного ринку України в сучасних умовах розвитку економіки. - Актуальні проблеми економіки: Наук. економічний журнал. - 2010. - №12. - с.70-74

6. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія - К.: Центр навчальної літератури, 2007.

7. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні - Чернівці: Книги-ХХІ, 2003.

9. Державна служба туризму та курортів України // www.tourism.gov.ua

10. Державний комітет статистики України // www.ukrstat.gov.ua.

11. www.7chudes.in.ua.

Размещено на Allbest.ru