Івано-Франківський художній музей. Знаходиться у ренесансній споруді Колегіального костелу XVII ст. Цей музей є справжньою скарбницею образотворчого і народного мистецтва краю. Його колекція нараховує понад 15 тис. експонатів. Музей знайомить з унікальними пам'ятками галицького іконопису й барокової скульптури, творчістю класиків українського малярства: К. Устияновича, І. Труша, Я. Пстрака, Ю. Панькевича, О. Новаківського, О. Сорохтея, О. Кульчицької та ін., а також творами зарубіжних майстрів XVIII -- першої половини XX ст.

Художній музей має два регіональні відділи: Музей-пам'ятку дерев'яної архітектури та живопису XVI --XVIII ст. у Рогатині та Художньо-меморіальний музей В. Касіяна у Снятині.

Є в Івано-Франківську й Історико-меморіальний музей Олек сиДовбуша. Його архівні матеріали знайомлять відвідувачів з легендарною постаттю ватажка національно-визвольного руху карпатських опришків Олекси Довбуша. Крім того, у музеї розгорнуто експозиції: "Національно-визвольне повстання українських селян під проводом Івана Мухи (XVI ст.)" та "Богдан Хмельницький і Галичина".

Діє в обласному центрі Музей визвольних змагань Прикарпатського краю. У ньому представлені речі та документи, що охоплюють період від XI до XX ст. й висвітлюють події багатовікової визвольної боротьби українців Карпат і Прикарпаття за незалежність України від чужоземних поневолювачів. Левова частка експозиції музею представлена документами, що знайомлять з жахливими фактами розгулу сталінського терору й геноциду на Прикарпатті (меморіал "Дем'янів Лаз"), із славетними й драматичними сторінками боротьби Легіону українських Січових Стрільців, бійців УНР, ЗУНР, борців ОУН і УПА за незалежність держави у XX ст.

Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського у Коломиї -- це один з найбільших і найпрославленіших етнографічних музеїв не лише України, а й Європи й цілого світу. Музей розміщено в історичній будівлі Українського Дому, збудованого у 1880 р. Колекція цього музею налічує близько 30 тис. оригінальних експонатів -- пам'яток матеріальної культури автохтонів Гуцульщини і Покуття від доби Трипілля до сьогодення. Це дає змогу відвідувачам музею простежити культурну неперервність етнічного розвитку на землях Українських Карпат і Прикарпаття впродовж п'яти останніх тисячоліть і на власні очі переконатися у феноменальній сталості художньо-мистецьких традицій мешканців цього самобутнього терену.

Музей має 18 експозиційних залів, побудованих за хронологічно-етнографічним принципом. Окрасою експозиції виступають художні вироби майстрів Гуцульщини з металу та рогу, виготовлені різноманітною технікою: гравіруванням, інкрустацією, гарячим й холодним куванням, плетінням й жируванням. Гуцульська кузнь (наборні пояси, наприклад) чітко відповідає художнім прототипам епохи Хорватського союзу племен й Київської Русі. Чільне місце в експозиції також посідають гуцульські й покутські писанки. Єдиною у своєму роді є музейна колекція гуцульських сирних іграшок-оберегів з виразною давньослов'янсько-язичницькою символікою.

А найоригінальнішим музеєм України, по праву, визнано Коломийський музей "Писанка". Він знаходиться в оригінальній будівлі у формі велетенської писанки (висота 13 м). Саме на Гуцульщині й Покутті українське писанкарство сягнуло найвищого мистецького рівня й глибини філософського світовідображення. Тож експозиція музею "Писанка" знайомить з багато-тисячолітньою історією писанкарства, з різноманітними техніками її розпису та розмаїттям орнаментальних мотивів української писанки.

Ще один музей Івано-Франківщини, що одразу після свого заснування переріс у відомий центр освітньо-краєзнавчого паломництва мешканців заходу України, -- це Історико-меморіальний музей Степана Бандери на його "малій батьківщині" в с. Старий Угринів Калуського району. Експозиція цього музею знайомить з життям і громадсько-політичною діяльністю найвідомішого провідника Організації Українських Націоналістів -- Степана Бандери, ім'я якого на багато десятиліть стало знаковим для всіх українських борців за незалежність рідної землі у XX ст.

Серед "малих" краєзнавчих музеїв Івано-Франківщини автор хотів ще назвати музеї "Бойківщина" і "Берегиня".

Експозиція музею "Бойківщина", розташованого у Долині, знайомить з природою, історією, етнографією і культурою підкарпатської Бойківщини -- однієї з найсамобутніших етнографічних земель України. А експозиція музею "Берегиня", розташованого у Бурштині, знайомить з етнографією та оригінальною народною культурою ще одного історико-географічного краю заходу України -- Опіллям.

Збереження ландшафтів на території історико-культурних об'єктів. На Гуцульщині в межах Івано-Франківщини улюбленими місцями відпочинку і краєзнавчих подорожей є басейн Пруту та околиці Косова й Космача. Вони цікаві також в етнографічному відношенні, багаті на пам'ятки дерев'яної архітектури, пов'язані з життям і творчістю українських письменників -- Івана Франка, Василя Стефаника, Ольги Кобилянської, Юрія Федьковича, Гната Хоткевича, етнографа-фольклориста Володимира Гнатюка, художників Івана Труша, Олекси Новаківського. У Велику Вітчизняну війну тут діяли партизанські загони Ковпака. В цьому районі можна організувати два ландшафтні парки - Яремчанський і Косівський.

Яремчанський ландшафтний парк розташований у мальовничій долині гірської річки Пруту, що перетинає район Скибових Горган, з характерними для них кам'янистими розсипищами. Схили гір вкриті природними буковими, буково-ялицевими та буково-ялицево-смерековими лісами. На твердих ямненських пісковиках збереглись реліктові угруповання сосни звичайної та берези бородавчастої. На території проектованого парку чимало цікавих об'єктів живої й неживої природи, а також архітектурних пам'яток. Для послуг відвідувачів багато спортивно-туристичних та рекреаційних баз.

Косівський ландшафтний парк доцільно організувати у передгір'ї Покутсько-Буковинських Карпат в околицях Косова. Влітку сюди надходять теплі повітряні течії з Західного Лісостепу, завдяки чому клімат тут помірно теплий. На значній площі збереглись дубові, букові та буково-ялицево-смерекові ліси, які надають особливої краси покутським ландшафтамх[21;39].

Місцевість цікава в етнографічному відношенні і здавна славиться гуцульським художнім промислом. Багато тут історичних пам'яток дерев'яної архітектури[10;102].

Ландшафтно-естетична траса Яблунецький перевал повинна включати ландшафтну смугу шосейної та залізничної дороги від Надвірної Івано-Франківської області до Великого Бичкова Закарпатської області. На цій трасі з висотою над рівнем моря поступово можна спостерігати зміну висотних рослинних смуг дубових, букових, ялицево-букових та буково-ялицевих лісів, вище яких поширені смереково-ялицево-букові та буково-ялицево-смерекові ліси. Починаючи з висоти 1100 - 1200 м., уже формуються чисті смеречини. В районі Яремчі та Кременців на виходах твердих ямненських пісковиків збереглись на значній площі з раннього голоцену осередки реліктових сосняків. Мальовничі долини гірських річок Пруту і Тиси, їх численні водоспади поруч з гірськими лісами надають особливої привабливості цій трасі.

Найвища точка траси - Яблунецький або Татарський перевал (931 м.), з якого відкривається панорама на Горгани (Хом'як, 1540 м. Синяк, 1606 м., Добошанка, 1771 м.), Чорногору (Говерла, 2061, Петрос, 2020 м.) та гірський хребет Свидовець (Близниця, 1881 м.). Перевал називається також Татарським тому, що через нього у першій половині XIII ст. татарські орди Батия увірвалися до Центральної Європи.

Уздовж траси чимало геологічних пам'яток неживої природи -- геологічні відслонення в Яремчі і Ямні (ямненські пісковики), вапнякові скелі -- останці в селах Костелівці та Діловому, з рідкісною кальцефільною флорою, мінеральні джерела в Квасах. Вище селища Ділового охороняється меморіальний кам'яний знак, що символізує географічний центр Європейського континенту. В околицях Солотвини на поверхню виходять соляні штоки.

Ландшафтно-естетична траса Торуньський перевал охоплює ландшафтну смугу вздовж шосейної дороги від Долини до Хуста. Тут можна спостерігати послідовність формування рослинних смуг букових, ялицево-букових та буково-ялицевих, смереково-ялицево-букових, буково-ялицево-смерекових та смерекових лісів. На трасі є два мальовничі перевали - Вишківський і Торуньський (941 м.). Останній розташований на межі між Горганами й Бескидами, яка проходить по річці Мізунці. Тому звідси можна спостерігати чудові краєвиди зліва на Горганський хребет (Яйце Ілемське, 1680 м.. Молода, 1724 м.) і справа на Бескиди (Чорна Ріпа, 1288 м.). Уздовж траси охороняється ряд пам'яток живої й неживої природи. Цікаві геологічні відслонення є на горі Осій біля Вигоди. Поруч -- резерват букових лісів.

Отже, завдяки неймовірно вдалому поєднанню історико-культурних об'єктів на чудових ландшафтах, Івано-Франківська область має багато умов і перспектив для відвідування туристів, окрім історико-культурних пам'яток область багата на пам'ятки архітектури, музеї і має значний етнографічний потенціал, що сприяє розвитку туристичної індустрії і відвідуваню області туристами.

4. Сучасний стан розвитку туризму в Івано-Франківській області

Реалізацією держаної політики у сфері розвитку туристичної галузі в Івано-Франківській області займається обласна державна адміністрація, у складі якої створено спеціалізований структурний підрозділ - Головне управління туризму і культури.

Його головними завданнями є:

Забезпечення реалізації в Івано-Франківській області державної політики у сфері туризму і культури, з питань охорони культурної спадщини, національної музейної політики.

Здійснення відповідно до законодавства державного управління і контролю у справі музейної, клубної та бібліотечної справи.

Забезпечення реалізації прав громадян на свободу літературної і художньої творчості, вільного розвитку культурно-мистецьких процесів, забезпечення доступності всіх видів культурних послуг і культурної діяльності для кожного громадянина.

Розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення умов для відродження і розвитку культури української нації, культурної самобутності національних меншин, які проживають в області.

Сприяння захисту прав і законних інтересів вітчизняних творчих працівників та їх спілок, а також закладів, підприємств і організацій культурно-мистецької сфери, що діють в області.

Створення умов для розвитку соціальної та ринкової інфраструктури у сфері туризму і культури, організації її матеріально-технічного забезпечення.

Координація роботи відповідних управлінь та відділів районних державних адміністрацій та виконавчих комітетів, туристичних підприємств всіх форм власності.

Надання туристичних послуг та забезпечення контролю за їх якісним виконанням.

Залучення громадян до раціонального використання вільного часу, ознайомлення з історико-культурною спадщиною, організація оздоровлення населення.

Становлення туризму як високорентабельної галузі, раціональне використання та збереження туристичних ресурсів.

Природний та техногенний вплив на стан об'єктів культурної спадщини. Для області характерне екстенсивне природокористування, безвідповідальне ставлення до навколишнього середовища, руйнування довкілля. Забрудненість довкілля, дія забруднюючих джерел, що погіршують здоров'я населення, показники смертності та дитячої захворюваності безпосередньо залежать від фінансування природоохоронних заходів на підприємствах-забруднювачах, вживання більш рішучих заходів щодо припинення їх діяльності[29;321].

Викиди електроенергетичної, хімічної, гірничорудної промисловості, автомобільного транспорту, харчових підприємств формують основну частину забруднення в області. Великої шкоди завдають залпові аварійні забруднення та викиди в атмосферне повітря Бурштинською ТЕС -- близько 85% в області. Зовнішні чинники також мають негативний вплив, оскільки через область переносяться повітряні маси із заходу з досить високим ступенем забруднення, винищуючи карпатські ліси, погіршуючи таким чином рекреаційний потенціал області.

Лісовідновлення і роботи по догляду за лісовими ресурсами є важливим природоохоронним заходом в області. Очищення власних забруднених стічних вод у природні поверхневі об'єкти недостатнє, хоча велика частка технічних вод є оборотними. У Калуші ситуація з хімічним забрудненням міста поволі поліпшується, що, на жаль, обумовлене не збільшенням ступеня очищення викидів, а тимчасовим зниженням обсягів випуску готової продукції. Головними забруднювачами є міста Бурштин, Івано-Франківськ, Калуш.

До того ж варто відзначити, що викиди негативно позначаються також і на історико-культурних пам'ятках поступово руйнуючи їх.

Все вищезазначене потребує вживання заходів спрямованих на покращення ситуації

Перспективи розвитку туризму. Туристичні послуги в Івано-Франківській області надають 73 туристичні підприємства. Сервіс, прийнятний для західних туристів, на рівні класу "три зірки” забезпечують готелі “"Аускопрут" та „Україна” в м. Івано-Франківську, база відпочинку "Карпати" в м. Яремчі, пансіонат "Карпатські зорі" фірми "Спорт-тур" в м. Косові, профілакторій "Яремча" в м. Яремчі, санаторій-профілакторій "Джерело Прикарпаття" в с. Новий Мізунь.

Вже створені маршрути та розвивається необхідна матеріальна база для любителів подорожувати на гірських велосипедах та на гуцульських конях. За перше півріччя 2005 р. Івано-Франківську область відвідало на 35% більше туристів, ніж торік у зазначений період. Особливо відчутний цей ріст за рахунок внутрішніх, українських туристів, у порівнянні з минулим роком їх прибуло в область на 44% більше.

Існуюча база рекреаційних закладів усіх форм власності (119 одиниць на 12,5 тисячі місць) дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для іноземних туристів.

Все більш популярним у світі нині стає сільський зелений туризм. Цей, давно відомий як сільським господарям, так і відпочиваючим вид туризму відроджується у нас на нових засадах. Сьогодні понад 200 сільських господарів готові прийняти гостей у своїх садибах. Туристів приваблює до них зручна система поселення, сучасне обладнання приватних пансіонатів, близькість до природи, співвідношення „ціна” - „якість послуг”, гостинність та домашня атмосфера при організації відпочинку, а окрім того, чудові страви національної кухні. Найпопулярнішими є Косівщина, Верховинщина, Яремчанщина та Рожнятівщина.

В області розроблено ряд інвестиційних проектів в галузі туризму, зокрема:

- побудова центру міжнародного туризму в районі Яблуниці-Ворохти з розвинутою інфраструктурою, особливо для зимового відпочинку;

- побудова туркомплексу "Скелі Довбуша" в с. Бубнище Долинського району;

- реконструкція існуючих закладів з метою підвищення комфортності;

- відбудова обсерваторії на г. Піп-Іван з подальшим використанням її як станції багатофункціонального призначення з туристичним притулком;

- побудова автодороги Верховина-Шибене з утворенням пункту переходу на кордоні з Румунією;

- проект „Карпатський трамвай” (використання лісорозробних вузькоколійних доріг для туристичних цілей).

Ще у 2002 р. було прийнято програму розвитку туризму в Івано-Франківській області на 2002 - 2010 рр. У завданнях програми зазначаються такі головні пункти:

1. Удосконалення системи державного регулювання туризму.

2. Розвиток матеріальної бази та туристичної інфраструктури.

3. Використання рекреаційних ресурсів та культурної спадщини для розвитку туризму.

4. Кадрове та науково-методичне забезпечення туристичної галузі.

5. Удосконалення рекламно-інформаційної діяльності у туристичній галузі.

6. Нормативно-правове забезпечення реалізації програми.

7. Розвиток сільського зеленого туризму.

8. Розширення мережі туристично-екскурсійних маршрутів.

9. Безпека туристів.

Вигідне транспортне положення Івано-Франківська, зручні автошляхи, що сполучають його з іншими обласними центрами, близькість до найвищої частини українських Карпат - Чорногори розширює можливості по залученню туристів і відпочиваючих в дану область[18;198].

Багатий історико-культурний потенціал безумовно буде цікавий як жителям України, так і іноземцям. Особливу увагу слід звернути на нащадків переселенців з Прикарпаття в країни Західної Європи та Америки. Унікальними є етнографічні особливості Гуцульщини, передумовою розвитку міграції і туризму трудових ресурсів, оскільки обидва райони є сільськими, в яких зосередженні значні трудові ресурси.

Зростання кількості туристичних підприємств свідчить про позитивні зрушення у розвитку туризму у регіоні протягом останніх років. Київські туристичні підприємства активно реалізують тури на Івано-Франківщину, зокрема в Косівському та Коломийському районах. Серед таких підприємств у першу чергу потрібно назвати: «Галопом по Європах», «УКРФЕРРІ ТУР», «Авант», «Автотакс - 2002» та «Либідь - Київ».

Так, за офіційними даними за перше півріччя 2005 р. Івано-Франківщину відвідало близько 86 тис. туристів обсяг наданих послуг яким становить понад 25 млн. грн. Варто відзначити, що за кількістю туристів у 2005 р. Івано-Франківщина впевнено перегнала такий відвідуваний регіон як Львівщина. Проте, зазначена цифра характеризує лише офіційно зареєстрованих туристів.

Скільки туристів їде власними автомобілями чи пасажирським транспортом і відпочиває в незареєстрованих садибах приватного сектора, не відомо. Адже ніхто не підраховував їх і не готував звітів. Проте й такі “нелегальні” відпочивальники є позитивним явищем, позаяк вони теж залишають гроші, які сприяють розвитку відпочинкової інфраструктури.

Стосовно останньої, то тут непочатий край роботи. Прикарпаття потребує ремонту доріг, будівництва дешевих закладів харчування та готелів.

Популярності Прикарпаттю додають щорічні сходження Президента України на Говерлу, діяльність гірськолижного курорту “Буковель”, можливість змагання на байдарках на річках Прут і Черемош, дельтапланеризм.

Недоліком сфери послуг є те, що власники закладів, які спеціалізуються на обслуговуванні туристів, зорієнтовані на багатого споживача. А ті, чий рівень достатку дорівнює середньому, задовольняються так званим “зеленим туризмом”.

Для іноземців, які впродовж останніх років активно відвідують Прикарпаття, співвідношення ціна-сервіс є прийнятним для їхнього гаманця. Порівняно з 2003 р., кількість закордонних туристів, які побували в Івано-Франківській області, зросла на 90%, і в першому півріччі цього року їх було вже 3603 особи. Відпочивати у Карпатах їдуть здебільшого поляки, росіяни, німці, австрійці, словаки.

Для подальшого розвитку туризму та перетворення Івано-Франківська на значний туристичний регіон необхідно виконати ряд умов (завдань):

розвинути матеріальну базу через залучення бюджетних коштів передбачених державною і регіональною програмами розвитку туризму, розробка інвестиційних проектів з залученням українського та іноземного капіталу. Рівень сервісу одне з головних завдань у цьому напрямку. Треба забезпечити місця відпочинку надійним телефонним, електронним зв'язком, телебаченням, радіо та іншими засобами комунікації;

розвинути і покращити туристичну інфраструктуру;

розвивати і розширювати сільський, зелений, екотуризм спиратися на заохочення приватної власності;

широке висвітлення туристичних особливостей регіону через рекламно-інформаційну діяльність;

відродити туристичні дитячі табори та кемпінги, мотелі для сімейного відпочинку. Розробка індивідуальних туристичних заходів;

збереження та реставрація пам'яток історії;

розширення і покрашення дорожної мережі, яка б забезпечила надійний зв'язок з санаторно-лікувальними, туристичними та оздоровчими закладами, об'єктами сфери обслуговування, розгалужена транспортна мережа сприятиме розширенню рекреаційно-туристичної сфери в регіоні.

Виконання цих завдань, економічна стабільність у державі сприятимуть успішному розвитку туризму в Івано-Франківській області.

Висновки

Проаналізувавши значний масив інформації, автор дійшов до наступних висновків.

Завдяки своєму розташуванню Івано-Франківська область має надзвичайно високий рекреацйно-туристичний потенціал, що надає області значні можливості для розвитку туризму. Цьому сприяють як і різноманітність природних факторів, так і наявність численних пам'яток історії та культури.

До визначних природних рекреаційних фондів Івано-Франківщини можна віднести Карпатський гірський масив, численні заповідники та заказники, серед яких особливо виділяються Національний природний парк „Гуцульщина”, Княждвірський тисовий заповідник, природні комплекси Чорногори та Горгани, які входять до складу Карпатського національного природного парку, ботанічний заказник “Скит Манявський”, однією з найвідоміших серед туристів пам'яток природи є “Скелі Довбуша”.

Дуже важливо врахувати той факт, що на території Івано-Франківської області розташована велика кількість історико-культурних пам'яток, серед яких чисельні замки, культові споруди, історія яких датується ХІІ ст., численні музеї. До найбільш значимих пам'яток можна віднести - церкву Св. Пантелеймона, Костел кармелітів у Більшівцях, Успенський Собор, церкву Різдва Христового та інші архітектурні пам'ятки.

Розвиток рекреаційно-туристичної галузі сприятиме підвищенню рівня зайнятості населення, загальному розвиткові сфери обслуговування, благоустрою населених пунктів, невиснажливому використанню природних ресурсів і охороні довкілля.

Відзначимо, що даному питанню в області останнім часом приділяють значну увагу, за офіційними даними за перше півріччя 2005 р. Івано-Франківщину відвідало близько 86 тис. туристів обсяг наданих послуг яким становить понад 25 млн. грн. Варто відзначити, що за кількістю туристів у 2005 р. Івано-Франківщина впевнено перегнала такий відвідуваний регіон як Львівщина. Проте, зазначена цифра характеризує лише офіційно зареєстрованих туристів. Існуюча база рекреаційних закладів усіх форм власності (119 одиниць на 12,5 тисячі місць) дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для іноземних туристів

Досвід провідних туристичних країн світу та сусідів України свідчать про значимість туризму і рекреації для господарства цих держав. Створення „туристичних районів” позитивно впливає на економіку країни. Цим шляхом потрібно йти й Україні: розвивати і створювати нові туристичні райони, центри, використовуючи багаті місцеві можливості. Одним з найбільших туристичних регіонів України є Прикарпаття, що має значний потенціал для перетворення в осередок зеленого туризму.

Розвиток туристично-рекреаційної галузі Франківщини за останні роки характеризується позитивною та сталою динамікою, внаслідок чого туристично-рекреаційна галузь відіграє дедалі вагомішу роль в соціально-економічному розвитку області.

Список використаних джерел і літератури

Арсенич П. І. Меморіальний сквер в Івано-Франківську: З історії найдавнішого міського цвинтаря. -- Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004. -- 112 с.

Бурдуланюк В. Б. Пам'ятки культури Івано-Франківщини. -- Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2001. -- 54 с.

Вацеба В. Я. Туристичне країнознавство: Конспект лекцій / Чернівецький національний ун-т ім. Ю. Федьковича. -- Чернівці: Рута, 2003. -- 32 с.

Вуянко М. В. Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша: Путівник. -- Івано-Франківськ: Галичина, 1995. -- 32 с.

Габорак М. М. Івано-Франківщини: Словник-довідник. -- Снятин: Прут Принт, 2003. -- 284 с.

Галюк М. Д. Водні ресурси Івано-Франківської області: інформаційний посібник. -- Яремче, 2001. -- 156 с.

Гончарук П. С. Історія України з найдавніших часів до початку XX ст. Курс лекцій. -- К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 528 с.

Головчанська У. О. Івано-Франківськ: Пам'ятки, історія. -- Івано-Франківськ: ІМЕ, 2002. -- 92 с.

Голубничая С. Н. Основы экскурсионного дела. -- Донецк, 2003. -- 214 с.

Герчанівська П. Е. Дерев'яні церкви України. -- К.: Наукова думка, 1996. - 136 с.

Грабовецький В. В. Івано-Франківськ в пам'ятниках історії та культури. -- Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2001. -- 132 с.

Грабовецький В. В. Історія Івано-Франківська (Станіславова): З найдавніших часів до початку ХХ ст. -- Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1999. -- 304 с.

Данильчук В. Ф., Алейникова Г. М.., Бовсуновская А. Я., Голубничая С. Н. Методология оценки рекреационных территорий. -- Донецк: ДИТБ, 2003. -- 197 с.

Карась Г. К. Івано-Франківськ: культурно-мистецька хроніка незалежності. -- Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2001. -- 288 с.

Качан Є. П., Пушкар М.. С. Розміщення продуктивних сил України. -- К.: Видавничий дім "Юридична книга", 2004. -- 552 с.

Кифяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. -- Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. -- 298 с.

Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя: Матеріали II Міжнар. наук.- практ. конф. (9- 11 листопада 2000 р.). -- К.: 2000. -- 36 с.

Купалова Г. І., Клиновський А. Б. Розвиток та розміщення продуктивних сил регіону: соціально-економічні аспекти. -- Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. -- 228 с.

Основи туризмознавства. -- К.: КНТЕУ, 2003. -- 100 с.

Панкова Є. В. Туристичне краєзнавство: навч. посібник. -- К.: Альтерпрес, 2003. -- 329 с.

Пелипейко І. А. Косів-Верховина: Путівник. -- Ужгород: Карпати, 1972. - 47 с.

Пилип'юк В. П. Івано-Франківщина: Фотоальбом Івано-Франківщина. -- Львів: Світло й Тінь, 1999. - 144 с.

Попович С. І. Туристично-екскурсійні ресурси України: Вступ до проблеми // Туристичні ресурси України: Зб. наук. Статей. - К.: Типографія ФПУ, 1996. - С. 7-17.

Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України до 2015 року. -- К.: РВПС України НАН України, 2004. -- 370 с.

Богдан Томенчук: Реабілітовані історією. Івано- Франківська область: У 5 т. -- Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. Т. 1: Коломийський і Косівський райони. -- 656 с.

Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка України. -- Тернопіль: Економічна думка, 2005. -- 310 с.

Смаль І. В. Основи географії рекреації і туризму. -- Ніжин: Видавництво НДПУ ім. Миколи Гоголя, 2004. -- 264 с.

Туризм в Україні 2002: Статистичний бюллетень. - К.: Державна туристична Адміністрація України, 2003. - 30 с.

Хвесик М. А., Горбач Л. М., Пастушенко П. П. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка. -- К.: Кондор, 2005. -- 344 с.

Чернюк Л. Г., Клиновий Д. В. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. -- К.: Ун-т "Україна", 2005. -- 245 с.

Школа І. М. Менеджмент туристичної індустрії. -- Чернівці: Книги - ХХІ, 2003. -- 595 с.

www.castels.com.ua

www.frtt.gov.if.ua

www.gov.if.ua

www.tourism-carpathian.com.ua