Розробка методики керування проектом міжнародних морських фрахтових перевезень

Судна приймаються на ремонт за стандартно відпрацьованою схемою:

Полягає контракт на ремонт судна (додаток 1).

Судно приходить у Херсон, проходить митна «очистка», для цього необхідні документи:

ремонтна відомість (додаток 2);

митна декларація (імпортна №31) (додаток 3);

рахунок проформа про балансову вартість судна;

- акт приймання судна в ремонт (додаток 4).

3. Після закінчення ремонтних робіт заповнюється декларація (експортна №31) плюс ремонтна відомість, акт виконання робіт.

2.2.2 Морські фрахтові перевезення

Другим основним видом діяльності підприємства «Укррічфлот» є надання своїх судів (судна на балансі підприємства) у чартер, тобто під фрахт.

За договором морського перевезення вантажу перевізник (судновласник) зобов'язується доставити вантаж, що йому передасть відправник (вантажовласник), у порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).

Договір морського перевезення вантажу може бути укладений:

З умовою надання для морського перевезення вантажу всього судна, частини його чи визначених суднових приміщень (чартер).

Без такої умови.

Чартер фрахт буває двох видів:

договір щодо фрахтування судна на час (тайм-чартер)

договір щодо фрахтування судна без екіпажа (бербоут-чартер)

За договором фрахтування судна на час (тайм - чартер) судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати фрахтувальнику судно і послуги членів екіпажа судна в користуванні на певний строк для перевезення вантажів, чи пасажирів для інших цілей торгового мореплавання.

За договором фрахтування судна без екіпажа (бербоут - чартер) судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати фрахтувальнику в користування його володіння на певний строк, не укомплектоване екіпажем і неспоряджене судно для перевезення вантажу, чи пасажирів для інших цілей торгового мореплавання.

2.3 Умови господарювання в макросередовищі

Макросередовище в широкому змісті являє собою відносини Укррічфлоту із державою в особі її органів: податковими органами, Державною митною службою, а також керуванням з питань ЗЕД при обласній адміністрації, що безпосередньо впливають на діяльність підприємства на українському фрахтовому ринку.

Умови господарювання підприємства в мікросередовищі мають на увазі взаємодію його з конкурентами, споживачами, уповноваженим банком.

Власниками морських суден в Україні є 70 юридичних осіб, у т.ч. 13 судноплавних компаній, 19 морських торгових і 3 морських рибних порти, 15 рибальських підприємств, 8 науково-дослідницьких об'єднань, 6 промислових (включаючи суднобудівні) підприємств і стільки ж організацій по обслуговуванню морських шляхів і акваторій портів. Усі вони розташовані в регіоні Азово-Чорноморського басейну.

Споживачі підприємства - це вантажовласники, яки хочуть зафрахтувати судно підприємства або судновласники, які бажають провести судноремонт.

Уповноваженим банком підприємства «Укррічфлот» є «Укрсоцбанк», який знаходиться за адресою: м. Херсон вул. 21 Січня.

2.5 Фінансово-економічна діяльність

Найважливішими характеристиками фінансово-економічної діяльності підприємства є платоспроможність і фінансова стійкість. Якщо підприємство платоспроможне і фінансово стійке, воно має перевагу перед іншими підприємствами того ж профілю в залученні інвестицій, в одержанні кредитів, у виборі постачальників і найманні високо кваліфікованих кадрів. Крім того, підприємство не вступає в конфлікт із державою і суспільством, тому що вчасно виплачує податки в бюджет, заробітну плату, дивіденди, відсотки по кредитах і т.д. У літературі по аналізу фінансово-економічного стану підприємства розрізняють два види оцінки фінансово-економічної діяльності підприємства:

Оцінка платоспроможності.

Оцінка фінансової стійкості.

Фінансова стійкість підприємства - це гарантована в часі платоспроможність, незалежність від випадків ринкової кон'юнктури і поводження партнерів.

Платоспроможність - це достатність ліквідних активів для погашення в будь-який момент усіх своїх короткострокових зобов'язань перед кредиторами. До ліквідних активів відносяться: кошти (у касі, на розрахунковому і валютному рахунку, чекові книжки, акредитиви), а також легко реалізовані фінансові активи (депозити - внески в банках під відсотки; державні казначейські зобов'язання; облігації й інші цінні папери, що вільно купуються і продаються, котируються на біржі).

Одночасний аналіз платоспроможності і фінансової стійкості містить у собі інтегральна бальна оцінка фінансово-економічного стану підприємства. Сутність методики полягає в класифікації підприємств по ступені ризику, виходячи з фактичного рівня показників (коефіцієнтів) і рейтингу кожного показника:

Клас - підприємства з великим запасом фінансової стійкості.

Клас - підприємства з деяким ступенем ризику по заборгованості, але ще не ризиковані.

Клас - проблемні підприємства із середнім ступенем ризику.

Клас - підприємства з високим ризиком банкрутства.

Клас - підприємства найвищого ризику.

Клас - практично неспроможні підприємства (банкрути).

Таблиця 2.1. Класифікація підприємств за критеріями фінансового стану

Показник		Кордони
	1 клас, бал	2 клас, бал	3 клас, бал	4 клас, бал	5 клас, бал	6 клас, бал
1	2	3	4	5	6	7
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,25 і більше - 20 6.	0,2-16 6.	0,15-12 6.	8 6.	0,05-46.	менше 0,05- 0 6.
Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,0 і більше - 18 6.	0,9-15 6.	0,8- 12 6.	0,7- 9 6.	0,6- 6 6.	менше 0,5-0 6.
Коефіцієнт поточної ліквідності	2,0 і більше - 16,5 б.	1,9 1,7- від 15 до 12 6.	1,6.. 1,4- від 10,5 до 7,5 б.	1,3. 1,1 - від 6 до 3 6.	1,0- 1,5 6.	менше 1,0-0,6.
Коефіцієнт фінансової незалежності	0,6 і більше - 17,6.	0,59… 0,54- 15-12 6.	0,53… 0,43- 11,4-7,46.	0,42… 0,41- 6,6-1,86.	0,4- 16.	менше 0,4- 0 6.
Коефіцієнт забезпеченості власними обіговими засобами	0,5 і більше - 15 6.	0,4- 12 6.	0,3- 9 6.	0,2- 6 6.	0,1- 3 6.	менше 0,1- 0 6.
коефіцієнт капіталізації	0,1 і нижче-15 6.	0,2- 12 6.	0,3- 9 6.	0,4- 6 6.	0,5- 3 6.	більше 0,5-0 6.
Мінімальне значення Межі	100	85-64	63,9- 56,9	41,6- 28,3	18	-

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (КАЛ) визначається як відношення суми коштів і короткострокових фінансових вкладень до величини короткострокової заборгованості.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (КШЛ) визначається як відношення суми ліквідних активів і дебіторської заборгованості (3 розділ активу балансу) до величини короткострокової заборгованості.

Коефіцієнт поточної ліквідності (КПЛ) визначається як відношення суми ліквідних активів, дебіторської заборгованості і запасів (сума 2 і 3 розділів активу балансу) до величини короткострокової заборгованості.

Коефіцієнт фінансової незалежності (КФН) показує частку власних засобів (капіталу і резервів по 1 розділу пасиву балансу) у валюті балансу, тобто у всій вартості майна.

Коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами (КОСС) визначається як відношення, у чисельнику якого стоїть різниця поточних активів (сума 2 і 3 розділів активу балансу) і поточних пасивів (3 розділ пасиву балансу), а в знаменнику - величина поточних активів.

Коефіцієнт капіталізації (КК) обчислюється як відношення суми всіх позикових засобів до величини капіталу і резервів.

Зробимо розрахунок коефіцієнтів на початок и кінець звітного періоду.

Таблиця 2.2

Коефіцієнт	Значення на початок року	Значення на кінець року
КАЛ	1149,8/3523,1 = 0,33	2865,8/4244,4= 0,68
КБЛ	8145,9/3523,1=2,33	12616,7/4244,4=2,97
КТЛ	(3620,4 + 8145,9)/3523,1 = 3,34	(3973,4+12616,7)/244,4=3,9
КФН	52018,9/55542 = 0,94	46701/50945,4 = 0,92
косе	(8145,9+3620,4-3523,1)/11766,3= 0,7
КК	3523,1/52018,9=0,07	4244,4/46701=0,09

Результати розрахунків зведемо в таблицю, привласнивши бали, виходячи зі значення кожного коефіцієнту, і підрахуємо загальну кількість балів.

Таблиця 2.3. Узагальнююча оцінка фінансової стійкості досліджуваного суб'єкта господарювання

Показник (коефіцієнт)	На початок року	На кінець року
	Значення	Бал	Значення	Бал
КАЛ	0,33	20	0,68	20
КБЛ	2,33	18	2,97	18
КТЛ	3,34	15	3,9	15
КФН	0,94	17	0,92	17
косе	0,7	15	0,74	15
КК	0,07	15	0,09	15
Разом	-	100	-	100

Таким чином, по ступені фінансового ризику, обчисленої за допомогою даної методики, аналізоване підприємство відноситься до першого класу. Це показує, що «Укррічфлот» є платоспроможним, фінансово стійким і кредитоспроможної. Таке підприємство найбільш краще для будь-яких партнерів - в області інвестицій, надання кредитів, висновку договорів на постачання різної продукції і придбання матеріалів.

Таблиця 2.3. Узагальнююча оцінка фінансової стійкості досліджуваного суб'єкта господарювання

Показник (коефіцієнт)	На початок року	На кінець року
	Значення	Бал	Значення	Бал
КАЛ	0,33	20	0,68	20
КБЛ	2,33	18	2,97	18
КТЛ	3,34	15	3,9	15
КФН	0,94	17	0,92	17
косе	0,7	15	0,74	15
КК	0,07	15	0,09	15
Разом	-	100	-	100

Таким чином, по ступені фінансового ризику, обчисленої за допомогою даної методики, аналізоване підприємство відноситься до першого класу. Це показує, що «Укррічфлот» є платоспроможним, фінансово стійким і кредитоспроможної. Таке підприємство найбільш краще для будь-яких партнерів - в області інвестицій, надання кредитів, висновку договорів на постачання різної продукції і придбання матеріалів.

2.6 SWOT-аналіз

S (конкурентні переваги)	W («вузькі» місця)
1. Висока кваліфікація	1.Вік суден портового флоту.
персоналу.	2. Організація роботи за
2. Досвід роботи на	трампової схеми.
українському фрахтовому
ринку.	3. Нерівномірне завантаження
3. Налагоджені зв'язки з	причальних ліній і механізмів.
партнерами.	4. Обмеженість районів плавання
4. Налагоджені зв'язки з	суден.
контрагентами.	5. Застаріле обладнання.
5. Висока мотивація персоналу.
6. Сильна фінансова політика.
О (можливості)	Т (погрози)
	1. Нестабільна економічна обстановка в Україні.
1. Гнучка система
ціноутворення (знижки,	2. Стихійність та нестабільність
бонуси).	фрахтового ринку.
2. Рівнобіжне виконання	3. Жорстка конкуренція на міжнародному фрахтовому ринку і також на ринку судноремонту.
вантажних робіт.
3. Підвищення ефективності
використання робіт агентів,
лоцманів та допоміжного	4. Зміни митної політики.
флоту.	5. Високі мита, портові збори і пдв.
4. Можливість захоплення
нових ринків.	6. Податковий тягар.
	7. Непередбачуваність обсягів перевезень

3. Розробка методики керування проектом ММФП

3.1 Принципова аналогова модель керування контрактом ММФП

Визначаю зони дії продавця, покупця, вантажовідправника. Зона діяльності продавця - доставити вантаж у порт відправлення в зазначений у контракті термін, зона діяльності покупця - прийняти вантаж у порту прибуття судна в зазначеному в контракті термін, зона діяльності вантажовідправника - прийняти вантаж у порту призначення в продавця і доставити його в порт прибуття покупцеві в зазначений у контракті термін.

Розрізняють два різновиди умов оплати за контрактом за:

1) наявна оплата

100% аванс за перевезення вантажу;

оплата вроздріб у міру виконання контракту;

100% оплата після виконання контракту;

акредитив (від лат. слова довіряю») форма розрахунку при який банк-емітент, з доручення свого клієнта зобов'язаний провести платіж, третьому за товар (послугу), дати повноваження виконавчому банку здійснися цей платіж. 2) при кредиті

товарний кредит - здійснення послуги, а потім через якийсь час оплата за надану послугу.

Для міжнародних морських фрахтових перевезень товарний кредит неприйнятною формою оплати, самою оптимальною формою оплати 100% аванс оплата вроздріб у міру виконання контракту.

Компанія «Укррічфлот» усі свої фінансові операції через свій банк-кореспондент».

3.3 Розрахунок фрахтової ставки морського рейсу «Одеса-Стамбул» та комп'ютерна задача

Таблиця 3.1. Вхідні данні задачі

Dw	Lwirp	Vwirp	Крез	Мвал	І_мва л	имба л	Сов	Ээкв	Эсуд в	q	f
1649	720	18,9	0,1	18	720	20,7	750	300	1250	155	18,5
					…

Таблиця 3.2. Вхідні данні задачі

Dw	І_мгр	Умгр	Крез	Мвал	Ьмва л	ІІмба л	Сов	Ээкв	Эсуд в	q	f
1649	457	18,9	0,1	18	457	20,7	750	300	1250	155	15,3
					…				-
		-			…
		-		-
-		-					-

Розрахунок фрахтової ставки морського рейсу «Скадовськ-Стамбул'та комп'ютерна задача.



Таблиця 3.3. Вхідні задачі

Dw	І_мгр	Умгр	Крез	Мвал	LMBa л	имба л	Сов	Ээкв	Эсуд в	q	f
1649	317	18,9	0,1	20	317	20,7	750	300	1250	155	13
								-

3.4 Ранжування рейсів з використаним бального методу

Для вибору оптимального та приємного рейсу, потрібно використовувати ранжування. Ранжування рейсів показано в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5. Ранжування рейсів

Морський рейс	L		Моб		Эв		Sd		F
Одеса-Стамбул		4		3		5		4		4
Скадовск-Стамбул		1		5		2		1		1
Ізмаїл-Стамбул		2		3		3		2		2
Керч-Стамбул		5		1		4		3		5

Рейси Одеса-Стамбул та Ізмаїл-Стамбул відносно заслуговують уваги у порівнянні з рейсом Скадовск-Стамбул.

3.5 Ризики ММФП

Ризики міжнародних морських фрахтових перевезень поділяються на такі етапи:

1) Стосовно договірного процесу:

А) ризики зв'язкові з умовами контракту

ризики зв'язкові з товаром і його властивостями, тобто псування товару під час навантаження, морського перевезення і розвантаження в порту прибуття;

ризики умови постачання, тобто псування, утрата товару під час навантаження на судно в порту;

ризики вибору валютних умов контракту, тобто втрата частини прибутку через валютні коливання;

ризики форс-мажорних обставин, тобто втрата чи товару частини прибутку через форс-мажорні обставини (шторму, ураган, аварія корабля);

ризики розриву контракту, тобто розрив контракту одним з учасників міжнародних морських фрахтових перевезень.

Б) зовнішні до договору ризики:

політичні, тобто політична нестабільність у країні навантаження товару, у країні порту призначення (морського простору);

юридичні, тобто ризики зв'язкові з юридичними розбіжностями;

кримінальні, тобто ризики зв'язкові з ражів товару (пірати);

маркетингові, тобто ризики зв'язкові з неправильним вивченням ринку фрахтових перевезень;

2) Стосовно етапу угоди:

при митному оформленні, тобто ризики зв'язкові з неправильним розрахунком митних, акцизів;

при сертифікації, тобто ризики зв'язкові з несвоєчасністю проведення сертифікації товару;

комерційні ризик, тобто ризики зв'язкові з розрахунковою базою контракту;

3) Стосовно територіального положення:

за рубежем, тобто ризики, що наздоганяють фірму за рубежем;

на границі, тобто ризики, що наздоганяють фірму на чи границі на митній території.

Література

Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність, від 16 квітня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №18

Закон України Про охорону праці від 14 жовтня 1992 // Все про бухгалтерський облік. - 1998. - №117.

Закон України про внесення змін до Закону України Про підприємства в Україні від 4.02.98 р. // Юридичний вісник України. - 1998 р. №11 - (додаток). с. 5-6.

Постанова Кабінету Міністрів України і Національного Банку України Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів та нерезидентів з зовнішньоекономічних операцій від 12 грудня 1998 року №1968 // Бізнес/Бухгалтерія.-серпень 1999. - №34-14 с.

Кодекс торговельного мореплавства України // Бізнес серпень 1993. - №15-78 с.

Андрушкин В.А. Основи менеджмента-М.: Инфес, 2005-275 с.

7. Бохан С Транспорт Украйні в 1999 году - состояние критическое // Судоходство. - 2006. - №1-19 - 20 с.

8. Виноградов С.С, Бродский Н.Е., Сильченко Е.В., Дебнов А.П. Сетевое планированик и управление в судоремонте. М.: Транспорт. 198-233 с.

9. Герасимович Л.М. Совершенствование подготовки производства верфи в условиях комп'ютерного интегрированного производства: Автореф. доц. к.т.н. - Николаев: УГМТУ, 2007. - 16 с.

Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебное пособие - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2004. - 320 с.

Голов С.Ф. Финансовый и управленческий учет - К.: Полифаст, 2006 г. -543 с.

12. Голуб О. Морской флот Украйні в 1998 году: наличие, состав, возраст // Судоходство. - 2008. - №10. - 20-21С.

Грищенко В. Судоремонт в Украине. // Судоходство.-март. 2007. - №3- 78 с.

Дукор З.Г., Чертков Х.А. Техпромфинплан судоремонтного завода. М.: Транспорт. 2003-232 с.

Ехименко Е.Я. Охрана труда. - М.: Машиностроение, 2003.-216 с.

Жучков Б.Н., Волков А.К., Гудим-Левкович Т.Э. Организация и планирование производства на судоремонтных предприятиях. Л. Судостроение. - 2004-366 с.

Зайцев Б.Ф., Чирков В.Г. Технико-экономический уровень производства. М.: Экономика. - 2006-1 89 с.

Заруба В.Я. Основы финансового анализа и менеджмента. - К.: Высшая школа, 2006.-274 с.

Киреев А.П. Международная экономика, ч. 1 - М.: Международные отношения, 2000. - 416с;

Киселев А.П. Теория и практика современного бизнеса - К.: «Либра», 2005.-248 с.

21. Козовая Л. Наука требует средств. // Судоходство. - октябрь. 2006. - №10-563 с.

Коробцов И.М., Рожинский Я.И. Научная организация труда в судоремонте. М.: Транспорт. 2005-ІЗбс.

Коробцов И.М., Рожинский Я.И. Ценообразование и рентабельность судоремонта. М.: Транспорт. 198 - .88 с.

Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ, ст. Е.М. Пеньковой. - Новосибирск: Наука, 2002. - 736 с.

25. Кошкин К.В. Информационные технологии как фактор повышения конкурентоспособности украинского судостроения // Сборник научных робот УГМТУ. - Николаев: УГМТУ, 2006. - №2 (374). - 151 - 163 с.

Лозаров И. Судостроению и судоремонту необходима государственная поддержка. // Судоходство. - декабрь. 2000. - №12-46 с.

Мартынов Л. Как возродить судоремонт. // Судоходство.-с ентябрь. 2005.- №9-65 с.

28. Месскон М.А., Хедоури Ф., Альберт М. Основы менеджмента - М.: Дело, 2004. -640 с.

Молан Л.Д. Судоходство и фрахт: Современне в фукциональные и пространственые проблемы.-М: Наука, 2003.-156 с.

Никитин B.C. Ремонт и модернизация судов. // Судоходство. - январь. 2006. №1-57 с.

Пелашенко С. Техническое обслуживание судов исходя из оценки риска. // Судоходство. Январь. 2005. - №1-678 с.

Покропивный С.Ф. Экономика предприятия.-К.: Хвиля-Прес, 2005 г.-280 с.

Раховецкий Л.Д. Мировой фрахт. - :М - Транспорт, 2007.-189 с.

34. Сергиенко У.В. Информатика в Украине: становление, развитие, проблемы. - Киев: Научная мысль, 2007. - 354 с.

Сутягин В. Обзор европейского рынка судостроения и судоремонта. // Судоходство.-август. 2006. - №8-456 с.

Размещено на Allbest.ru