Вирощування женьшеню

2. тепло, яке виділяється під час біосинтезу

Де - середня кількість тепла під час зростання культури,

=63?10³ кДж/кг•год

- приріст біомаси, =0,055 кг/год

=63?10³?0,055 = 3465 (кДж)

3. тепло, яке приноситься разом з охолоджуваною водою

(3.3)

де - маса охолоджуваної води, =13,1 кг;

- питома теплоємність охолоджуваної води, =4,49 кДж/кг•К;

- температура води спочатку, = 35°С;

=13,1?4,49?35 = 2058,67 (кДж)

4. тепло, яке приноситься з повітрям

,

де - витрати повітря;

- ентальпія свіжого повітря

=0,15?1,293?71?4,19?13,2?10^-3 = 0,76 кДж

Витрати тепла за 1 годину

1. З готовою культурою

(3.4)

Де - маса готової продукції =4,3 кг;

- питома теплоємність готової культури, =0,92 кДж/кг•К;

- температура готової культури, =37°С;

=4,3?0,92?37 = 146,36

2. з охолодженою водою

(3.5)

=13,1?4,49? (35 - 30) = 294 (кДж)

3. з повітрям, яке продувається

,

=0,15?71?1,293?24?4,19?10^-3 = 1,39 кДж

4. витрати тепла у навколишнє середовище

, (3.6)

Де - коефіцієнт тепловіддачи від ферментера у навколишнє середовище,

- площа ферментера

- різниця температур, ферментер-повітря;

=3600?4?10^-4?1,98? 10 = 28,5 (кДж)

Рівняння теплового балансу ферментеру має вигляд:

(3.7)

Позначимо праву частину рівняння через Q, тоді витрати охолоджуваної води складає:

Площа поверхні теплопередачі ферментеру

,

F= 0,29 м?

3.10 Розрахунок та вибір технологічного обладнання

Для виробництва внутрішній діаметр апаратів приймають 2-3 м. Приймаємо D_вн = 3 м, висоту еліптичної частини h_ел = 0,75, висоту відбортування h=6 мм

Розрахуємо висоту циліндричної частини Н_ц

Повний об'єм ферментера V_п=V_ц + 2V_дн. (3.1)

Об'єм циліндричної частини V_ц=V_п - 2V_дн. (3.2)



Висота циліндричної частини ферментера,

Н_ц = (V_п - 2V_дн)/F, (3.3)

де F - площа перетину ферментера за внутрішнім діаметром, м²:

F = 0,785 D²_вн

Загальна висота ферментера, м:

Н_заг = Н_ц + 2 (h_ел + h). (3.4)

Об'єм еліптичної частини:

V_ел =, (3.5)

де Р₁ - внутрішній тиск в апараті, що не перевищує 0,25 МПа;

з - коефіцієнт міцності шва, з = 0,75-1,0.

До розрахованої висоти апарата додають розміри електродвигуна муфти та редуктора. Висоту культуральної рідини в апараті розраховують за рівнянням:

V_роб = Н_к.р0,785 D²_вн + V_дн, (3.6)

якщо коефіцієнт заповнення 0,6, то V_роб = 50,6= 3м³

Н_к.р=

Розрахунок механічної мішалки

При вирощуванні мікроорганізмів на рідких поживних середовища; глибинним способом рекомендується застосовувати турбінні мішалки Діаметр турбінної мішалки розраховують за формулою

d_м =(0,3-0,33) D_вн

d_м = 0,33=0,9

Частота обертання мішалки, хв^-1,

(3.7)

За одержаною величиною частоти обертання мішалки приймають фактичну швидкість. За прийнятою величиною частоти обертання мішалки за каталогом вибирають редуктор.

Знаючи d_м, за каталогом вибирають мішалку з ефективною системою перемішування. Типи пристроїв для перемішування рідин з різною в'язкістю наведені в табл. 3.4.

Таблиця 3.4 - Оптимальні швидкості обертання пристроїв для перемішування залежно від в'язкості середовища

Тип пристрою для перемішування	Динамічний коефіцієнт в'язкості середовища (м), Пас	Оптимальна швидкість обертання мішалки, м/с
Лопатеві, якірні, рамні	0,001 - 4,0 4,0 - 8,0 8,0 - 15,0	3,0 -2,0 2,5 - 1,5 1,5 - 1,0
Турбінні	0,001 - 5,0 5,0 - 15,0 15,0 - 25,0	7,0 - 4,2 4,2 - 3,4 3,4 - 2,3
Пропелерні	0,001 - 2,0	4,8 - 16,0



Розрахунок потужності, що споживається, Вт:

N_м = K_Nс_cn³⁵, (3.8)

де K_N - критерій потужності, що залежить від інтенсивності перемішування і характеризується критерієм Рейнольдса (Re_ц);

с_c - густина середовища, кг/м³(1060);

п - число обертів мішалки, хв^-1;

- діаметр мішалки, м;

Приймаємо K_N =10

N_м=1010601,070,9⁵=6697 Вт

Розрахункова потужність на валу мішалки, кВт:

(3.9)

де К₁ - коефіцієнт заповнення апарата культурою, що росте;

К₂ - коефіцієнт, який враховує збільшення потужності, що споживається, через підвищення опору культури в процесі її росту (К₂ = 1,1);

- коефіцієнт, який враховує збільшення потужності, що споживається, на подолання опору від допоміжних пристроїв,

м

де - висота шару рідини, що перемішується, м.

Якщо в період росту культури утворюється піна, то приймають =0,65 Н_ап,

(3.10)



де К_п - коефіцієнт опору перегородок, що відбивають рідину (1,5);

К_м - коефіцієнт опору додаткової мішалки (0,3);

К_тр - коефіцієнт опору труби для підведення повітря (0,1);

К_г - коефіцієнт опору гільзи для термометра(1).

Значення К_п, К_м, К_тр К_г, залежно від типу мішалки наведені

Визначення діаметра вала мішалки проводять за формулою, виходячи з міцності його на кручення

, (3.11)

де М_об - момент обертання на валу мішалки, Н м;

- коефіцієнт допустимого напруження для матеріалу вала на кручення 710⁴ мН/м³;

С_м - поправка на корозію та зношення матеріалу вала.

М_об = 0,163 N_p / n_м,

де N_p - розрахункова потужність на валу;

n_м - запас міцності вала.

М_об =0,1633,0297/2,6=0,2 кВт

, (3.12)



Таблиця 3.5 - Значення коефіцієнта для різних типів мішалок

Допоміжний пристрій	Мішалки
	Лопатеві	Якірні та рамні	Турбінні	Пропелерні
Чотири відбивні перегородки В=0,08 Dвн, що розміщені біля стінок основного апарата Кн	1	-	1,5	0,5
Додаткова горизонтальна лопать, що за розмірами дорівнює лопаті основного пристрою для перемішування Км	0,35	-	-	-
Труба для пере тиснення розчину	0,2	0,2	0,2	0,1
Гільза для термометра або поплавковий вимірювач рівня Ктр	0,1	0,1	0,1	0,05
Дві вертикальні труби, що розміщені під кутом більше 90°	0,3	0,3	0,3	0,15
Змійовик з закруткою, який розміщений вздовж циліндричної стінки апарата	2	-	-	-
Спіральний змійовик, який розміщений біля дна апарата при діаметрі труби 0,33 - 0,05 м	2,5 - 3	-	-	-
Деталі для кріплення дифузора	-	-	-	0,05

Кінцеву встановлену потужність N_вст (кВт) привідного електродвигуна мішалки розраховують за формулою

N_вст = 1,15 (N_р + N_с)/з

де з - ККД редуктора приводу (0,95).

N_вст = 1,23,0297/0,95=3,83 кВт

За величиною N_вст потужність 5,5 кВт та частота обертання 31 об/хв.

Розрахунок барботера

Робочий об'єм ферментера при коефіцієнті заповнення 0,6 складає 50,6=3м³

Кількість повітря для аерації, якщо питомий об'єм витрат повітря 0,017 м³

V_пов = 0,0173=0,051 м³

Площа всіх отворів на барботері при швидкості витікання повітря 30 м/с

S_отв = 0,051/30=0,0017 м²

Якщо діаметр отворів прийняти 5 мм, то його площа складатиме 1,9610^-5 та кількість отворів на барботері складатиме

n_отв = 0,0017/1,9610^-5 = 86,73

При D_вн = 3 м, d_м = 0,9 м діаметр кільця барботера приймаємо 0,9 м, тоді довжина кільця складатиме

l = 0,93,14 =2,83 м, так як l=2рr

Відстань між отворами складатиме

Д l' = 2,8386,73 = 33 мм

Через складність процесів, що відбуваються в апараті з механічною мішалкою та барботером, розрахунок та проектування промислових ферментаторів мають емпіричний характер.

Приклад ферментера, який використаний в виробництві гензинозиду з механічною мішалкою і барботером (рис. 3.11)



Рисунок 3.11-Ферментер для культивування рослинних клітин

1. Корпус реактора;

2. Сорочка;

3. Вал мішалки;

4.Мішалка;

5. Привід мішалки;

6. Штуцер для вивантаження продукту.



4. Економічна ефективність проекту

В даному розділі приведене економічне обґрунтування доцільного використання запропонованої зміни в технології. Проведені всі необхідні розрахунки, які наведені в таблиці 4.1

Таблиця 4.1 - Техніко-економічні показники виробництва

Найменування показника	Значення
1. Обсяг виробництва кг/рік	12.600
2. Виторг від реалізації продукції, грн./рік	3272220
3. Ціна грн./кг	259,7
4. Собівартість грн./кг	207,7
5. Інвестиційні витрати, грн.;	140598,7
6. Рентабельність продукції, %	25
7. Фондовіддача, грн./грн.	46,8
8. Строк окупності інвестиційних витрат, років	2

4.1 Розрахунок виробничої потужності проектованого виробництва

Виробнича потужність проектованого цеху (М) визначається по ведучому обладнанню по формулі:

(4.1)

де А - кількість однотипового обладнання, шт.;

П - максимальна продуктивність одиниці обладнання кг/год

Ф_д - дійсний фонд роботи одиниці обладнання, год/рік

Перевіремо відповідність заданої виробничої програми (В) розрахунковій величині (М). Обов'язкова умова при цьому: М > В. Оптимальне співвідношення цих величин повинно бути наступним:



4.2 Розрахунок поточних витрат

Собівартість одиниці продукції і річні поточні витрати визначаємо укрупнено. Розрахунок потреби в матеріальних ресурсах на запланований обсяг продукції визначається по кожному виду матеріалів у рецептурі і визначається по формулі:

(4.2)

де P_j - витрати j^го компоненту сировини на 1 кг i^го продукту;

H_ji - питома норма j^го сировини чи матеріалу на 1 кг i^го продукту;

B_i - виробництво i^го продукту по проекту, кг/рік.

Розрахунок потреби сировини, матеріалів можна здійснити у виді таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Потреба в сировині і матеріалах

Найменування компоненту	Норма витрати на 1 кг готового продукту	Об'єм виробництва, кг	Потреба
Калус клітин женьшеню	0,2	12600	2520
Живильна середа	0,4	12600	5040
Суцільний гомогенат клітин калуса	0,05	12600	630
Густий екстракт панаксозидів	0,1	12600	1260
Спирт етиловий 70%	2	12600	25200



На підставі розрахованої потреби в матеріальних ресурсах визначається їх вартість, що надалі використаємо для розрахунку собівартості продукції. Вартість сировини і матеріалів наведена у таблиці 4.3

Таблиця 4.3 - Вартість сировини і матеріалів

Найменування компонента	Ціна, грн.	Потреба	Вартість, грн.
		на 1 кг	на рік	на 1 кг	на рік
Калус клітин женьшеню	200	0,2	2520	40	50400
Живильна середа	50	0,4	5040	20	25200
Суцільний гомогенат клітин калуса	500	0,05	630	25	315000
Густий екстракт панаксозидів	300	0,1	1260	30	378000
Спирт етиловий 70%	15	2	25200	30	378000
Всього				145	768630

На підставі отриманих даних, складаємо калькуляцію собівартості продукції, яка наведена у таблиці 4.4

Таблиця 4.4 - Собівартість продукції

Статті витрат	Витрати (собівартість)
	На 1 кг, грн	на рік, грн
Сировина і матеріали	145	1827000
Допоміжні матеріали	10,15	127890
Енергозатрати	14,5	182700
Заробітна плата осн. вироб. робітників	7,25	91350
Нарахування на з/п	2,75	34650
Загальновиробничі витрати	14,49	182574
Виробнича собівартість	194,14	2446164
Адміністративні витрати	5,8	73080
Витрати на збут	7.76	97776
Собівартість	207,7	2617020
Ціна виробництва	259,7	3272220
Відпускна ціна	311,6	3926160



4.3 Визначення ціни і обсягу реалізації продукції

1) Ціна виробництва розраховується по формулі:

(4.3)

де - собівартість одиниці продукції, грн/од;

П_р - прибуток, одержуваний від реалізації одиниці продукції, грн/од;

R - рівень рентабельності, що задається, визначається розміром прибутку.

2) Відпускна ціна продукції включає ціну виробництва і податок на додаткову вартість (20%):

(4.4)

3) Обсяг реалізації продукції розраховується по формулі:

(4.5)

де Ц - відпускна ціна одиниці продукції, грн/од;

В - річний випуск продукції, кг.

3926160



4.4 Розрахунок інвестиційних (капітальних) витрат

Під інвестиційними витратами розуміють первісні інвестиції (капітальні вкладення), що забезпечують реалізацію продукту.

При визначенні суми інвестиційних витрат, у першу чергу, необхідно визничити вартість основних фондів проектованого виробництва, що включають вартість обладнання і виробничих будинків і споруджень.

1) Розрахунок вартості обладнання

Розрахунок первісної вартості устаткування здійснено у таблиці 4.5

Таблиця 4.5 - Первісна вартість устаткування

Назва обладнання	Кількість одиниць	Ціна, грн./од.	Вартість грн.
Біореактор	1	20000	20000
Екстрактор	1	5600	5600
Сбірник живильної речовини	1	700	700
Сбірник готового продукта	1	700	700
Фільтри	3	1440	4320
Разом	28400
Невраховане обладнання			2840
Транспортування			3976
Комплектація обладнання			426
Заготівельно-складські витрати			340
Трубопроводи			1420
Монтаж			7100
Спеціальні роботи			3408
Всього			47910

Вартість обладнання з урахуванням ПДВ:

(4.6)



2) Розрахунок вартості будинків і споруджень

Вартість будинків і споруджень визначається виходячи зі структури капітальних вкладень хімічної промисловості, у якій вартість устаткування складає 60%, а витрати на будинки і спорудження відповідно - 40% від сумарних капітальних вкладень.

Розрахунок здійснюється по формулі:

(4.7)

де S_об - вартість устаткування, грн.

У вартість будинку додатково включаються:

1) опалення і вентиляція - 7% - 2235,8 грн.

2) водопровід і сигналізація -12% - 3832,8 грн

3) внутрішнє висвітлення - 5% - 1597 грн

4) внутрішні водостоки - 1% - 319,4 грн

5) зовнішній благоустрій - 14% - 4471,6 грн

= 12488,5 грн.

3) Визначення інвестиційних витрат проводять враховуючи передінвестиційні витрати, витрати на будівельно-монтажні роботи, витрати на обладнання, накладні витрати і витрати на закупівлю пускової партії сировини і матеріалів. Сума витрат наведена у таблиці 4.6

Таблиця 4.6 - Інвестиційні витрати

Найменування	Сума, грн.
Передінвестиційні витрати	4898,7
Вартість будинків і споруджень	12488
Витрати на устаткування	57492
Накладні витрати	6998
Вартість пускової партії сировини	57330
Інші витрати	1392
Разом	140598,7

4.5 Показники ефективності проектованого виробництва

1) Розрахунок фондовіддачі виконується по формулі:

(4.8)

де Ф_від - фондовіддача основних виробничих фондів, грн/грн;

Р` - чистий обсяг продаж, тобто вартість реалізованої продукції без ПДВ, грн;

ОФ - вартість основних фондів, грн.

Чистий обсяг продаж розраховується по формулі:

(4.9)

де В - річний обсяг випуску продукції, нат. од;

Ц_вир-ва - ціна виробництва одиниці продукції, грн/од.

2) Рентабельність продукції розраховується по формулі:

(4.10)

де Ц_вир-ва, С_од - відповідно ціна виробництва і собівартість виготовлення одиниці продукції, грн/од.

3) Строк окупності інвестицій визначається по формулі:

(4.11)

де К - сума інвестицій витрат, грн;

П_р - прибуток від реалізації річного обсягу продукції, грн/рік

Прибуток від реалізації розраховується по формулі:

(4.12)

де В - річний обсяг виробництва, нат. од.

Оскільки термін окупності менше 6 років, то інвестиції використовуються ефективно.

4) Рентабельність основних фондів розраховується по формулі:

(4.13)

Таким чином, можна зробити висновок, що запропоновані у дипломній роботі технічні рішення є економічно вигідними. Строк окупності виробництва складає 2 року, що є дуже добрим показником.



Висновок

Для збереження біоценозу женьшеню і задоволення потреби в гінзенозидів необхідно розробляти високоефективні біотехнологічні підходи культивування як самого женьшеню, так і отримання панаксозидів з культури клітин рослин. Підходи, що розроблюються повинні забезпечити високу якість продукту, значний об'єм виробництва, низьку собівартість і доступність за ціною. Актуальність обумовлена ??прагненням старіючого населення планети використовувати для профілактики хвороб та зміцнення життєвих сил органів нативних, натуральних рослинних компонентів.

В Україні немає власної сировини женьшеня. Спроби культивувати цілу рослину не мали широкого поширення у виробництві. Україна щорічно закуповує різних продуктів з екстрактом женьшеню на 2, 8 млн долларів. Необхідно знайти можливість для забезпечення населення вітчизняною продукцією та збереження золотовалютного резерву.

За базову взята технологія з використанням штам клітин женьшеню R1, з високою продуктивністю гінзенозиду, який вирощують на жидкому середовищі, що забезпечено оптимальні умови культивування, що підтверджено економічними розрахунками.

Контроль виробництва гінзенозиду охоплює всі стадії виробництва і включає наступні етапи:

1. Контроль вхідної сировини, матеріалів і напівфабрикатів.

2. Контроль процесу основної ферментації.

3. Контроль напівпродуктів при виділенні гінзенозиду.

4. Випробування кінцевого продукту виробництва.



Список літератури

1. Надлежащая производственная практика лекарственных средст. Под ред. Н.А. Ляпунова, В.А. Загория, В.П. Георгиевского, Е.П. Безуглой. - К.: Морион, 2011. - 896 с.

2. Биотехнология. Книга 3: Клеточная инженерия. Под ред. Бутенко Р.Г., Гусев М.В., Киркин А.Ф., Корженевская Т.Г., Маркарова Е.Н.-К.: «Наука», 2009. - 528 с.

3. Биология клеток высших растений in vitro и биотехнологии на их основе. Бутенко Р.Г-М.: «Мир», 2005. - 225 с.

4. Клеточная инженерия растений. Под ред.: Глеба Ю.Ю., Сытник К.М. Киев, 1984. - 167 с.

5. Тузова Р.В. Молекулярно-генетические механизмы эволюции органического мира. Генетическая и клеточная инженерия / Р.В. Тузова, Н.А. Ковалев; НАН Беларуси, Ин-т экспериментальной ветеринарии им. С.Н. Вышелесского. - Минск: Беларуская навука, 2010. - 395 с.

6. Биотехнология в селекции растений. Клеточная инженерия. науч. ред. Кильчевский А.В., Хотылева Л.В., Генетические основы селекции растений. В 4 т. Т. 3.

7. Высокомолекулярные неорганические полифосфаты: биохимия, клеточная биология, биотехнология. Кулаев И.В. Научный мир. 2010.112 с.

8. Шлегель Г. Общая микробиология: Пер. с нем. - Москва: Мир, 1987.

9. Билай В.И. Основы общей микробиологии. - Киев: Высшая школа, 1989.

10. Чуешов В.И., Мандрыка Л.А., Сичкарь А.А. и др. Основы пректирования производств в химико-фармацевтической и биотехнологической промышленности. Учеб. для вузов. - Харьков, 2009. - 460 с.

11. Сидоров Ю.І., Вязло Р.Й., Новіков В.П. Процеси і апарати мікробіологічної промисловості. Технологічні розрахунки. Приклади і задачі. Частина ІІІ. Основи проектування мікробіологічних виробництв. - Львів: Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2004. - 252 с.

12. Промышленная микробиология. Учебное пособие для вузов /Под ред. Н.С. Егорова. - М.: Высшая школа, 2009.

13. Биотехнология. Учебное пособие для вузов. В 8 кн. /Под ред. Н.С. Егорова, В.Д. Самуилова. - М.: Высшая школа, 2007.

14. Бекер М.Е. Введение в биотехнологию: Пер. с латыш. (Рига, 1974). - М.: 2002.

15. Биотехнология. Принципы и применение /Под ред. И. Хиггинса. - М.: Мир, 2000.

16. ГНД-09-001-98. Продукція медичної та мікробіологічної промисловості. Регламенти виробництва лікарських засобів. Зміст, порядок розробки, узгодження та затвердження.

17. Сидоров В.А. Биотехнология растений. Клеточная селекция / АН УССР. Отделение клеточной биологии и генетической инженерии Ин-та ботаники им. Н.Г. Холодного. - Киев: - Наук. думка, 1990. - 280 с. - ISBN 5-12-001807-6

18. Лутова Л.А. Биотехнология высших растений: Учебник. - Изд. 2-е. СПб.: Изд-во

19. Федорова Т.А., Аппалуп М.В. // Клеточная трансплантология и тканевая инженерия. -2006. - №1 (3). - С. 39 - 41

20. Шумаков В.И., Онищенко Н.А., Крашенинников М.Е. и др. // Вестник РАМН. - 2004. - №9. - С. 44-47.

21. Арцимович Н.Г., Корнев А.В., Иванова Т.М., Чугунов А.В. и др. Подходы к иммунодиагностике и лечению синдрома хронической усталости и нейроиммунных расстройств // Иммунология. -1994. - №7. - С. 42-45.

22. Брехман И.И, Грушвицкий И.В. Женьшень как лекарственное растение, - М: Наука, 2007. - 16 с

23. Лупанова И.А. (Николаева И.А.), Минеева М.Ф., Колхир В.К. Подходы к разработке фитопрепаратов на основе тритерпеновых гликозидов как перспективного класса природных соединений // Сборник материалов конгресса - XVIII Российский национальный конгресс «Человек и лекарство», Москва, 11-15 апреля 2011 г. - М.: ЗАО РИЦ «Человек и лекарство». - 2011. - С. 508.

24. Лупанова И.А. (Николаева И.А.), Минеева М.Ф., Колхир В.К., Мартынов А.М. Тритерпеновые гликозиды - перспективный класс природных соединений для создания новых фитопрепаратов // Сибирский медицинский журнал. - 2011. - №6. - С. 244-246.

25. Закон України «Про охорону праці», листопад 2002 р.

26. ГОСТ 12.0.003 - 74* ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.76.

27. Лазарев Н.В. Вредные вещества в промышленности / Н.В. Лазарев - М.: Химия, 1976. - Ч. І. - 336 с.

28. Лазарев Н.В. Вредные вещества в промышленности / Н.В. Лазарев - М.: Химия, 1976. - Ч. ІІ. - 400 с.

29. Макаров Г.В. и др. Охрана труда в химической промышленности. - М.: Химия, 1980. - 568 с.

30. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

31. Долин П.А. Справочник по технике безопасности / П.А. Долин - М.: Энергоатомиздат, 1984-824 с.

32. СНиП 2.04.05-91 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1991.

33. ДБН В.2.5-28-2006. Інженерне обладнання будівель та споруд. Природне і штучне освітлення. - К.: МінбудУкр., 2010.

34. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.1989.

35. ПУЭ -87. Правила устройства электроустановок. М.: Энергоатомиздат, 1987.

36. НАПБ Б.03-002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною набезпекою. Наказ МНС №633 від 03.12.2007.

37. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ. 01. 07. 92.

38. Родионов А.И. Техника защиты окружающей среды / А.И. Родионов, В.Н. Клушин, Н.С. Торочешников - М.: Химия, 1989. - 512 с.

39. Закон України «Про охорону навколишнього середовища» від 25.06.1991

40. Основи охорони праці: навчальний посібник / За ред. В.В. Березуцького. - Х.: Факт, 2009. - 480 с.

41. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1980. - 110 с.

Размещено на Allbest.ru