Агрохімія

Агрохімічні дослідження, необхідні для оцінки родючості ґрунту, встановлення науково обґрунтованих доз добрив, контролю за потребою сільськогосподарських культур в елементах живлення в процесі їх росту і розвитку, визначення якості продукції і добрив.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид методичка
Язык украинский
Дата добавления 21.05.2008
Размер файла 89,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Х=(а*100)/Н*К, де

Х - вміст амонійного азоту, %;

А - підрахунок за графіком;

Н - наважка в перерахунку на розведення, мг (50);

К - коефіцієнт перерахунку на вологість.

АНАЛІЗ ВАПНЯНИХ ДОБРИВ.

Вапняні добрива застосовують для вапнування кислих грунтів з метою підвищення їхньої родючості.

Усі вапняні добрива поділяють на природні і відходи промисловості. До природних належать ті матеріали, які добувають з природних покладів; розмелювання твердих вапняних порід / вапняне і доломітове борошно/ , випалюванням їх / палене вапно, гашене вапно/ , подрібненім і просіюванням м'яких вапняних порід/ вапняні туфи, озерне вапно, крейдо, мергель, торфотуки. Д о вапняних відходів промисловості належать дефект, вапняно -сірчаної відходи, сланцева зола ,цементний пил, вапняні відходи целюлозного виробництва тощо, які містять значну кількість сполук кальцію, здатних нейтралізувати кислотність ґрунту.

Нейтралізуюча здатність вапняних матеріалів зумовлена наявністю і них сполук, які діють як основи / СаСО3 , Мg СО3, СаО, МgО, Са /ОН/2 та ін./. Якщо вапняний матеріал містить кальцій і магній , то його нейтралізуюча здатність вища тих, що містять тільки кальцій внаслідок меншої атомної маси.

За швидкістю дії вапняних матеріалів на грунт, замовлено розчинністю нейтралізуючих сполук, їх можна поділити на швидкодіючі (палене вапно, гашене вапно, сланцева зола, цементний пил), повільно діючі (вапняне борошно, доломітове борошно) і середньо діючі (крейда, вапняні туфи, озерне вапно, дефекат). Швидкість взаємодії вапняних матеріалів з ґрунтом та ефективність їх значною мірою залежить від тонину помелу.

Часточки вапняного і доломітового борошна більші за 1 мм погано розчиняються і зменшують кислотність ґрунту в незначній кількості. За стандартом 85-97% вапняного борошна проходити крізь сито з отворами 1 мм і крізь сито з отворами 0,25 мм - 55-70%. Щоб визначити якість і встановити дозу вапняного матеріалу, необхідного для вапнування ґрунту проводять аналіз їх на вміст вологи, суму основ і гранулометричний склад.

У вапняних матеріалах, призначених для вапнування грунтів, суму основ у перерахунку на СаО або СаСО3 найчастіше визначають методом титрування. У доломітизованих вапняних матеріалах із вмістом карбонату магнію і більш як 6% на доломітовому борошну суму карбонатів кальцію і магнію визначають трибометричним методом.

ВИЗНАЧЕННЯ НЕЙТРАЛІЗУЮЧОЇ ЗДАТНОСТІ ВАПНЯНИХ ДОБРИВ МЕТОДОМ ТИТРУВАННЯ.

ЗНАЧЕННЯ АНАЛІЗУ. Визначення СаСО3 у вапняних добривах потрібно для розрахунку дози вапна і якісної характеристики вапняних добрив.

ПРИНЦИП МЕТОДУ. Метод ґрунтується на нейтралізації вапняних матеріалів, що містять СаСО3, MgСО3, СаОН2, СаО надлишком соляної кислоти з наступним титруванням її лугом.

СаСО3 + 2НСІ = СаСІ2 + СО2 + Н2О

НСІ + NаОН = NаСІ + Н2О

За кількістю соляної кислоти, яка прореагувала з основами, обчислюють вміст суми оксидів, гідроксидів і карбонатів для перерахунку на СаО або СаСО3.

ХІД РОБОТИ. 2 г вапняного добрива переносять в стакан або колбу, приливають 250 мл 0,5н НСІ, перемішують, закривають лійкою і повільно нагрівають на електричній плитці до повного розкладання карбонатів кальцію і магнію. Нагрівання ведуть при помішуванні скляною паличкою до тих пір, поки починається помітне виділення парів з колби (але не до кипіння).

Після повного розчинення наважки розчин перемішують і фільтрують крізь сухий фільтр. У конічну колбу відбирають 50 мл фільтрату, добавляють 2-3 краплі фенолфталеїну і титрують суміш 0,5н розчином NаОН до появи блідо-рожевого забарвлення.

Вміст СаСО3 у вапняних добривах розраховують за формулою:

Х=((50* К1 - а* К2) *0,025*100)/Н, де

Х - вміст СаСО3, %;

50 - об'єм фільтрату, який було взято для титрування, мл;

К1 - поправка до титру кислоти;

А - кількість 0,5н NaOH, витраченого на титрування, мл;

К2 - поправка до титру лугу;

0,025 - кількість СаСО3, яка відповідає 1 мл 0,5н НСІ;

100 - для перерахунку у %;

Н - наважка добрива у 50 мл взятого розчину, г.

ПРАВИЛА

Техніки безпеки при роботі в агрохімічній лабораторії

При роботі в лабораторії необхідно дотримуватися всіх правил з техніки безпеки. Не дотримування правил може бути причиною нещасних випадків.

1. При роботі з концентрованими кислотами, лугами і аміачними розчинами необхідно дотримуватись слідуючи запобіжних заходів:

А/ наливати рідину тільки через лійку;

Б/ не нахиляти великий бутель, який стоїть на підлозі, а повертати його, піднімаючи з підлоги, краще удвох;

В /концентровані кислоти - соляну, азотну аміаку наливати тільки під тягою,

Г /при розведенні концентрованих кислот вливати кислоту у воду, а не навпаки, для запобігання похлюпування і навіть вибуху .

2.Концентровані кислоти і луги вимірювати тільки зо допомогою автоматичної піпетки або мірним циліндром на кахельному столі або склі .Якщо кислота або луг розізляться, то їх зразу засипають піском, а потім це місце нейтралізують содою кили розіллється кислота, або кислотою коли розіллється луг.

3.Кислоти нагрівають тільки у витяжній шафі при спущеній шторці.

4.При визначенні запаху речовини, його не слід підносити до носа. Посудину потрібно держати на відстані. Направляючи до носа невелику кількість парів легкими рухами руки.

5.Щоб зберегти руки від порізів, потрібно обережно поводитися з скляними приладами і посудом. При закриванні коркою не слід застосовувати великих зусиль.

6.Не слід включати електроприлади вологими руками, тому що волога шкіра має більшу електропровідність, ніж суха. Забороняється торкатися предметами, які проводять струм, до спіралі електроплитки або інших нагрівальних приладів.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ.

1. При попаданні диких рідин /кислот, лугу та ін./ на шкіру рук або обличчя необхідно спочатку зняти цю рідину, не розтираючи її, добре промити пошкоджену ділянку шкіри спочатку водою, а потім слабким розчином питної соди.

Концентровані луги змивають спочатку слабким розчином оцтової кислоти, а потім водою.

2. При попаданні їдких рідин в очі слід добре промити їх водою, а потім терміново звернутися до найближчого медичного пункту.

1.Вміст елементів живлення в рослинах (% на повітряно - суху речовину; для корене-клубнеплодів і зеленої маси - на сиру речовину).

Культура

Азот

Зольні елементи

Всього золи

Р2О5

К2О

СаО

MgO

S

Зернові і зернобобові

Пшениця озима

зерно

солома

Пшениця ярова

зерно

солома

Жито озиме

зерно

солома

Ячмінь яровий

зерно

солома

Кукурудза

зерно

стебло

Гречка

зерно

солома

Горох

зерно

солома

зелена маса

Люпин

зерно

зелена маса

2,0-2,5

0,5

2,0-3,0

0,6

1,6

0,45

1,9

0,5

1,8-2,0

0,75

1,8

0,8

45

1,4

0,05

4,8

0,55

1,73

4,86

2,32

3,48

1,83

3,93

2,55

4,49

1,23

4,37

1,15

5,25

2,63

3,91

1,37

3,68

0,9

0,85-1

0,2

0,85

0,2

0,85

0,26

0,85

0,20

0,57

0,30

0,57

0,61

1,0

0,35

0,15

1,42

0,11

0,5-0,8

0,9-1,0

0,6-0,9

0,75-1

0,6

1,0

0,55

1,0

0,37

1,64

0,27

2,42

1,25

0,5

-

1,14

0,30

0,07

0,28

0,05

0,26

0,09

0,29

0,10

0,33

0,03

0,49

0,05

0,95

0,09

0,82

0,35

0,28

0,16

0,15

0,11

0,22

0,09

0,12

0,09

0,16

0,09

0,19

0,26

0,15

0,19

0,13

0,27

0,14

0,45

0,06

1,14

0,04

0,18

0,05

0,11

0,16

0,12

0,15

0,06

0,15

0,18

0,13

0,18

0,32

0,26

0,40

0,57

Технічні культури

Льон

насіння

солома

Хміль

ціла рослина

стебло

шишки

4,0

0,62

2,5

2,57

3,22

3,27

3,03

7,22

3,89

6,56

1,35

0,42

0,58

0,39

1,11

1,0

0,97

1,79

1,12

2,3

0,26

0,69

1,97

1,25

1,10

0,47

0,20

0,70

0,27

0,36

0,33

0,26

-

-

-

3. Вміст вітаміну С (аскорбінової кислоти) у плодах і овочах, мг %

Плоди і ягоди

Аскорбінова

кислота

Овочі

Аскорбінова

кислота

Яблука

Груші

Горобина

Апельсини

Шипшина

Лимони

Мандарини

Грейпфрути

Абрикоси

Персики

Сливи

Вишні

Обліпиха

Актинідія

Виноград

Аґрус

Смородина чорна

Полуниця

Малина

Клюква

Смородина червона

Шпинат

Кріп

Цибуля

Часник

5-50

3-17

20-145

40-66

100-8000

40-55

30-50

40-50

3-10

12-20

0-7

13-20

120

700-1026

0,4-12

15-20

70-400

33-70

10-30

12-31

8-38

16-50

135-150

2-10

10-20

Картопля

Капуста білокачанна

Капуста цвітна

Кольрабі

Бруква

Буряк

Морква червона

Ріпа жовта

Редиска

Редька

Хрін-корінь

Горошок зелений

Квасоля

Перець зрілий

Диня

Кавун

Гарбуз

Огірки

Томати червоні

Ревінь

Салат листковий

Щавель

Петрушка зелена

Цибуля зелена

6-17

25-30

20-80

40-100

25-30

5-10

5

8-20

25-30

20

200

22-33

10-29

117-275

10-40

5-10

2,5-15

5-18

20-40

11-36

10

12-60

100-150

16-33

4. Коефіцієнти переведення продукції рослинництва в зернові одиниці для визначення сумарного приросту урожаю від системи удобрення у сівозмінах.

Культура і продукція

Коефіцієнт перерахунку

Культура і продукція

Коефіцієнт перерахунку

Пшениця, жито, ячмінь

Овес

Картопля, бульби

Цукрові буряки

Льон-довгунець, волокно

Насіння

Солома

Соняшник, насіння

1,0

0,8

0,25

0,26

3,85

1,65

0,41

1,47

Кормові коренеплоди

Кукурудза на силос і зелену масу

Сіно трав

однорічних

багаторічних

Солома озимих культур

Солома ярих культур

Овочі

0,2

0,17

0,4

0,5

0,2

0,25

0,16

5. Валовий вміст гумусу, азоту, фосфору і калію в орному шарі різних типів ґрунтів, %

Грунт

Гумус

N

Р2О5

К2О

Дерново-підзолистий

піщаний і супіщаний

суглинковий і глинистий

Сірий і лісовий

Чорнозем

опідзолений

вилугуваний

типовий

звичайний

південний

Передкавказький карбонатний

Каштановий бурий:

темно-каштановий

каштановий

світло-каштановий

Бурий

Солонці

Солончаки

0,8-2,5

0,8-1,5

1,5-2,5

2,0-8,0

4,0-13,0

4,0-10,0

4,0-10,0

4,0-13,0

6,0-9,0

4,0-7,0

5,0-7,0

3,0-4,5

2,5-3,5

2,0-3,0

1,0-1,5

1,0-2,0

1,0-2,0

0,04-0,43

0,04-0,08

0,08-0,13

0,08-0,30

0,20-0,30

0,20-0,45

0,20-0,45

0,20-0,50

0,20-0,35

0,20-0,30

0,20-0,30

0,15-0,30

0,15-0,30

0,10-0,16

0,07-0,15

0,07-0,20

0,07-0,20

0,02-0,15

0,02-0,06

0,06-0,15

0,06-0,20

0,10-0,30

0,10-0,25

0,10-0,25

0,10-0,30

0,12-0,25

0,10-0,20

0,15-0,20

-

-

-

-

-

-

0,5-2,5

0,5-1,5

1,5-2,5

1,5-2,5

1,75-2,5

1,75-2,5

1,75-2,5

1,75-2,5

1,75-2,5

1,75-2,5

2,0-2,5

-

-

-

-

-

-

6. Групування ґрунтів за вмістом гумусу, сірки та суми ввібраних основ.

N груп

Вміст елементу

Гумус, %

S, мг/кг

Сума ввібраних основ

1

2

3

4

5

6

Дуже низький

Низький

Середній

Підвищений

Високий

Дуже високий

До 2,0

2,1-4,0

4,1-6,0

6,1-8,0

8,1-10,0

10,0

До 6,0

6,1-18,0

12,0

До 5,0

5,1-10,0

10,1-15,0

15,1-20,0

20,1-30,0

30,0

7. Групування ґрунтів за вмістом рухомих форм мікроелементів, мг/кг

N групи

Вміст елементу

В

Мо

Си

Zn

Mn

Co

1

2

3

Низький

Середній

Високий

До 0,33

0,34-0,7

0,7

До 0,1

0,1-0,22

0,22

До 1,5

1,6-3,0

3,0

До 1,0

1,1-3,0

3,0

До 10,0

10,1-50

50,0

До 1,0

1,1-3

3,0

3. Символи різних мінеральних добрив.

Символ

Мінеральне добриво

Символ

Мінеральне добриво

Nаа

Nас

Рс

Рсг

Рсд

Рп

Рзф

РФ

Рфш

Аміачна селітра

Сірчанокислий амоній

Хлористий амоній

Сечовина

Натрієва селітра

Калійна селітра

Ціанамід кальцію

Аміачна вода

Безводний аміак

Суперфосфат простий

Суперфосфат гранульований

Суперфосфат подвійний

Преципітат

Знефторений фосфат

Фосфоритне борошно

Фосфатшлак

Кх

Кск

КК

Раф

Рдаф

Рн

Рс

Рнф

Рнаф

Г

ТГК

ТМАД

Хлористий кальцій

Сульфат калію

Калійна сіль

Амофос

Діамофос

Нітрофос

Фосфат сечовини

Нітрофоска

Нітроамофоска

Гній

Торфогнойовий компост

Торфомінеральні аміачні добрива

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

І. Агрохімічний аналіз. Практикум: Навчальний посібник. М.М. Городній, В.А. Тобілевич, А.Г. Сердюк, В.П. Каленський. За ред. М.М.Городнього - Вища шк.., 1995 319с.

2.Анспок П.К.Штиконс Ю.А. Визла Р.Р. Справочник агрохимика чорнозёмной полосы. Л .Колос. 1981.

3 Лисовал А. П. Та ін. Агрохімія: Лабораторний практикум: Навч. псібник / А.П. Ліса вал, У. Я. Давиденко,. Б. Яя. Мойсеєнко- 2- ге вид., перероб. І допов - К. Вища шк.,1994. - 335 с.

4 Радов А.С. и др. Практикум по агрохимии. М . Агропромиедат, 1985.- 312 с.

5 Русин .Г.Г. Физико- химические методи анализа в агрохимии.- М. Агропромиздат , 1990. -303 с.

6 Практикум по агрохимии по агрохими Под ред. Б.А.Ягодина, М.Агропромиздат,1987 - 511с.


Подобные документы

  • Суть та процеси мінерального живлення рослин та характеристика їх основних класів. Залежність врожайності сільськогосподарських культур та агротехнічних показників родючості ґрунту від використаних добрив. Методика дослідження екологічного стану ґрунту.

    курсовая работа [390,9 K], добавлен 21.09.2010

  • Надходження поживних речовин в рослини і їх винос з врожаєм сільськогосподарських культур. Ставлення рослин до умов живлення в різні періоди росту. Фізіологічні основи визначення потреби в добривах. Складання системи добрив під культури в сівозміні.

    дипломная работа [73,6 K], добавлен 20.11.2013

  • Основні органи рослин і їх взаємодія. Необхідні умови розвитку рослини, вбирання води і мінеральних поживних речовин з грунту, живлення. Біологічні особливості росту та розвитку найважливіших сільськогосподарських культур: зернових, соняшника, буряків.

    реферат [27,2 K], добавлен 13.08.2009

  • Вплив азотних добрив на врожайність, білковість та інші показники якості зерна ячменю. Усунення надлишкової кислотності грунту та оптимальні норми, форми, терміни і способи внесення фосфорно-калійних добрив. Дослідження агрохімічних показників родючості.

    научная работа [26,1 K], добавлен 11.03.2011

  • Фізіологічні основи визначення потреби сільськогосподарських культур в добривах. Вплив різних факторів зовнішнього середовища на ефективність добрив. Складання системи добрив під культури в сівозміні. Розрахунок балансу поживних речовин в ґрунті.

    курсовая работа [109,1 K], добавлен 12.05.2015

  • Деякі аспекти проблеми вирощування якісної рослинницької продукції при застосуванні мінеральних добрив та методичні підходи щодо токсиколого-гігієнічної їх оцінки. Застосування мінеральних добрив: методичне, законодавче та аналітичне забезпечення.

    реферат [22,2 K], добавлен 16.01.2008

  • Види добрив, способи і технології внесення їх у грунт. Класифікація машин для механізації всіх операцій технологічного процесу внесення добрив та агротехнічні вимоги до них. Глибина внесення добрив. Комплекс машин для підготовки добрив до внесення.

    реферат [1,8 M], добавлен 02.08.2010

  • Морфологічні та біохімічні особливості картоплі, характеристика сортів. Технологія вирощування планового врожаю. Система обробки ґрунту, система добрив, розрахунок необхідної кількості добрив на врожай. Догляд за посівом, підвищення якості продукції.

    курсовая работа [44,5 K], добавлен 22.11.2010

  • Надходження поживних речовин в рослини та їх винесення з врожаєм сільськогосподарських культур. Кліматичні умови Північного Степу України та склад ґрунту. Характеристика культур зерно-трав'яної сівозміни. Розрахунок норм органічних та мінеральних добрив.

    курсовая работа [69,0 K], добавлен 21.11.2013

  • Виборче поглинання елементів живлення рослинами: з повітря та через кореневу систему. Гідропонний спосіб вирощування. Найважливіші періоди в живленні рослин. Пошарове внесення добрив. Використання сирих калієвих добрив, нитрофоськи та бобів сидератів.

    реферат [25,8 K], добавлен 15.06.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.