Під озиму пшеницю. 297,7/0,345=862,9

Під соняшник. 292,9/0,345=849,0

Всього 5533,9 кг

Подвійний суперфосфат 48%

Під однорічні трави. 99,4/0,48=207,1

Під озиму пшеницю. 662,6/0,48=1380,4

Під кукурудзу на зерно. 715,15/0,48=1489,9

Під кукурудзу на зерно. 796,4/0,48=1659,2

Під горох. 273,4/0,48=569,6

Під озиму пшеницю. 663,1/0,48=1381,5

Під соняшник. 826,4/0,48=1721,7

Всього 8409,3 кг

Хлористий калій 53%

Під однорічні трави. 224,7/0,53=119,1

Під озиму пшеницю. 499,3/0,53=264,6

Під кукурудзу на зерно. 171,3/0,53=90,8

Під кукурудзу на зерно. 601,5/0,53=318,8

Під горох. 313,8/0,53=166,3

Під озиму пшеницю. 397/0,53=210,4

Під соняшник. 242,6/0,53=128,6

Всього 1298,6 кг

Висновки і пропозиції

Метою даного курсового проекту є повна характеристика ТОВ "Білоцерківське” Кролевецького району Сумської області та рекомендації щодо нововведень та дотримання інтенсивної технології ведення господарства.

На території господарства основними поширеними ґрунтами є сірі лісові, що є надзвичайно великим показником для подальшого отримання високих врожаїв та підтримання бездефіцитного балансу гумусу. На території господарства виділено 1 польову сівозміну, на якій вирощуються різноманітні зернові, зернобобові, олійні та технічні культури, рекомендовані для вирощування в даній агрокліматичній зоні. За останні роки врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних на землях господарства, дещо знизилась. Головними причинами є недостатня організація господарювання, недостатня кількість коштів та неправильне використання земельного фонду.

В даній роботі запланована ефективна система використання тваринницького та рослинницького комплексів разом. А як наслідок отримання кращих врожаїв, підтримання бездефіцитного балансу гумусу.

На більшості полів 1-ої польової сівозміни підвищена гідролітична кислотність ґрунтового розчину, що негативно впливає на розвиток та урожайність сільськогосподарських культур. Для цього мною запропонована система вапнування даних полів, що є дуже вагомим кроком для подальшого розвитку господарства.

Також на протязі багатьох років поля не удобрювали органічними добривами. Для рентабельного вирощування сільськогосподарських культур та підтримання ґрунтового середовища на високому рівні необхідно використовувати систему удобрення. Адже органічні добрива добре сприяють ґрунтотворному процесу та розвитку ґрунтової мікрофлори та містять речовини життєво необхідні для сільськогосподарських рослин, які вирощуються в господарстві. Так відповідно до системи удобрення мною запропонована схема підтримання бездефіцитного балансу гумусу при внесенні органічних добрив і забезпеченість землекористування господарства органікою становить - 11,2 т/га.

Не менш важливими для доброго розвитку є використання мінеральних добрив в системі з органічними. Також для даного господарства відповідно до бальної оцінки ґрунту і окупності добрив розраховані норми мінеральних добрив. У даному випадку були враховані врожайність за рахунок родючості ґрунту та приріст за рахунок післядії добрив на другий рік. Відповідно використовуючи поправочні коефіцієнти запропоновані норми внесення мінеральних добрив для підтримання врожайності сільськогосподарських культур на високому рівні.

Необхідно відмітити, що строки, способи та дози внесення добрив є надзвичайно важливими в органогенезі рослини. Відповідно до кожної культури сівозміни наведені найкращі норми та строки внесення мінеральних добрив розподілені на основне, припосівне внесення та підживлення. Адже сільськогосподарські рослини характеризуються критичними фазами розвитку, коли вони потребують поживні речовини для свого розвитку. Також при розподілі внесення добрив було враховано, що при внесенні азотних добрив восени, вони швидко вимиваються в нижні горизонти або просто вивітрюються. Для цього ми якщо і вносимо азотні добрива восени, то використовуємо аміачну воду з одночасним загортанням її в ґрунт.

Баланс поживних речовин у сівозміні в основному для більшості культур становить більше 100%, що свідчить про більше надходження поживних речовин у ґрунт ніж використання їх рослинами. Господарська ефективність використання родючості ґрунту для всіх полів 1-ої польової сівозміни при вирощування сільськогосподарських культур становить більше 100%. Що свідчить про добру організацію господарювання та дотримування системи удобрення, що надає можливість не лише отримувати високі та сталі врожаї сільськогосподарських культур, а й підтримання бездефіцитного балансу гумусу.

Але також необхідно і враховувати погодні умови. Адже останнім часом клімат даної зони дещо змінився і це негативно відображається на рослинах.

У загальному зростанні врожаїв, як показав наш і світовий досвід, 30-70% приросту одержується за рахунок добрив, 30% - внаслідок поліпшення якості насіння, 20% - покращення обробітку ґрунту. Отже більша частина врожаїв отримується за рахунок використання інтенсивних технологій удобрення та землеробства в цілому.

В наш час енергетичні проблеми стали основним предметом економіки. Провівши розрахунки щодо визначення енергетичної ефективності використання органічних та мінеральних добрив. Так для всіх культур 1-ої польової сівозміни господарства коефіцієнт енергетичної ефективності становить більше 1. А на полях, де вносилися органічні добрива він становить більше 3-5. Що свідчить про високу організацію господарювання та дотримання всіх рекомендованих систем внесення добрив.

Нині все більшого поширення набувають інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур, що дозволяє отримувати більші врожаї з меншої площі. Не менш важливим є використання мінімалізації обробітку ґрунту, що надзвичайно економічно та агрономічно ефективне.

Список використаної літератури

1. Агроекономічні і екологічні основи прогнозування та програмування рівня врожайності сільськогосподарських культур: навчальний посібник / О.В. Харченко, В.І. Прасол, С.М. Кравченко, В.М. Мокрієнко; за заг. ред. О.В. Харченка. - Суми: Університетська книга, 2014. - 240 с.

2. jАгрохімічний аналіз грунту, рослин і добрив на лабораторно - практичних заняттях з агрохімічної хімії: Навч. посібник. / Карасюк І.М., Геркіял О.М., Недвига М.В. та ін., за ред. І.М. Карасюка, - К., ЗАТ " НІЧВА", 2008. - 192 с.

3. Агрохімія: Підручник / І.М. Карасюк, О.М. Геркіял, Г.М. Госпрдаренко та ін.; За ред. І.М. Карасюка. - К.: 2008. - 471 с.

4. Геркіял О.М., Господаренко Г.М., Коларьков Ю.В. Агрохімія: Навчальний посібник. Умань, 2008.300 с.

5. Господаренко Г.М. Агрохімія: підручник / Г, М. Господаренко. - К.: Аграрна освіта, 2013. - 406 с.

6. Лихочвор В.В. Мінеральні добрива та їх застосування. - Львів: НВФ " Українські технології", 2008.

7. Лісовал А.П., Макаренко В.М., Кравченко С.М. Системи використання добрив. - К.: Вид-во АПК, 2002.

8. Науково - методичні рекомендації з оптимізації мінерального живлення сільськогосподарських культур та стратегії удобрення / За ред. .М. М. Городнього. - К.: ТОВ " Алефа", 2004.

9. Стецишин П.О. Рекуненко В.В., Пиндус В.В. та ін. Основи органічного виробництва - Вінниця: ПП" Нова Книга", 2011.

10. Сучасна концепція хімічної меліорації кислих і солонцевих грунтів. - Х.: ННц ім. О.Н. Соколовськкого, 2008.

11. Сучасні системи удобрення сільськогосподарських культур у сівозмінах з різною ротацією за основними грунтово-кліматичними зонами України рекоменд. / За ред. А.С. Заришняка, М.В. Лісового. - К.: Аграрна наука, 2008.

12. Ж. Вісник аграрної науки УААН

13. Ж. Науковий вісник НАУ

14. Ж. Аграрна наука і освіта НАУ

Размещено на Allbest.ru