Економічна ефективність інтенсифікації рослинництва

Серед напрямків покращення забезпечення українських сільськогосподарських підприємств технікою є запровадження форми між сільськогосподарського використання техніки, а саме: сусідська взаємодопомога - це спільне користування нової і вживаною технікою на основі домовленості; гуртки по обміну техніки, які юридично оформленим видом технічної допомоги.

Під технологією прийнято розуміти послідовність, засоби і способи виконання різних операцій, які в сукупності становлять процес виробництва тих чи інших видів продукції. Загальною тенденцією в даний час є впровадження в сільське господарство індустріальних технологій, які забезпечують безперервність, рівномірність виробничих процесів. Відбувається якісна заміна технології в землеробстві і тваринництві. До основних напрямів удосконалення технології в землеробстві можна віднести:

- скорочення кількості операцій і їх поєднання в комбінованих агрегатах (посів та внесення добрив, інші);

- поточне виконання операцій в рамках окремих технологічних стадій (збір урожаю зернових культур, очистка полів від соломи, підготовка ґрунту інше);

- розробка найбільш раціональних схем розміщення рослин, які б дозволяли найбільш ефективно використовувати землю і техніку;

- розробка прийомів підготовки продукції до завантаження і транспортування.

В даний час не можна забезпечити високі темпи інтенсифікації і росту ефективності сільськогосподарського виробництва, без швидкого освоєння результатів наукових досягнень. Особливо в селекції. Існує багато сортів і гібридів сільськогосподарських культур, які дають значно високі результати.

Трудові ресурси потребують створення відповідної системи управління ними, тобто визначення системи планування, організації, керівництва, контролю. Серед стратегій управління працівниками необхідно виділити насамперед стратегію винагороди та мотивації, стратегія формування трудових відносин, стратегія управління персоналом та інші.

Стратегія винагороди та мотивації пов'язана із госпрозрахунком підприємства. Основний принцип госпрозрахунку - це окупність затрат і прибутковість підприємства. Збільшення кількості, підвищення якості і зниження собівартості вироблюваної продукції підкріплюється при госпрозрахунку системою матеріального і морального заохочення. Матеріальна заінтересованість підприємства і кожного працівника в досягненні кращих економічних результатів є одним з найважливіших принципів госпрозрахунку.

Якщо колектив підприємства і кожен його працівник не будуть заінтересовані в результатах спільної праці , то госпрозрахунок організувати не можливо. Заінтересованість працівників в розвитку виробництва досягається за допомогою різних форм оплати праці, премій колективного заохочення.

Важливим при господарській діяльності повинна бути матеріальна відповідальність за виконання обсягів виробництва продукції, надання послуг та договірних зобов'язань.

Нормування праці є одним з найважливіших елементів наукової організації праці. Правильне вирішення питань розподілу та кооперації праці, організації та обслуговування робочих місць, відбору передових методів праці, організації її оплати не може бути забезпечено без норм. Не можна здійснювати планування виробництва за відсутності норм праці.

Правильне нормування праці в сільськогосподарських підприємствах служить важливим засобом удосконалення організації праці та зниження її затрат у процесі виробництва.

3.2 Впровадження досягнень науки і передового досвіду у сільськогосподарське виробництво

Застосування нових прогресивних технологій в аграрному секторі забезпечує ріст виробництва продукції, зниження її собівартості, економію енергетичних і матеріальних ресурсів, скорочення втрат продукції, підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва.

Серед організаційно-економічних заходів, які забезпечують раціональне використання виробничих ресурсів і підвищення ефективності інтенсифікації виробництва, велике значення має впровадження прогресивних форм організації і оплати праці. Нині інтенсифікація сільськогосподарського виробництва потребує докорінної перебудови методів організації і оплати праці на основі прогресивних форм матеріального стимулювання. При цьому доцільно впроваджувати такі форми оплати Праці, які безпосередньо залежать від кінцевих результатів, насамперед від одержаного валового доходу. Послідовна інтенсифікація сільськогосподарського виробництва здійснюється на основі широкого використання досягнень науки і передового досвіду. Для дальшої інтенсифікації сільського господарства великого значення набувають виведення і впровадження у виробництво більш урожайних сортів сільськогосподарських культур та високопродуктивних порід худоби, пристосованих індустріальних технологій.

Окремі напрями інтенсифікації в тих чи інших підприємствах можуть переважати і зумовлювати високі темпи їхнього розвитку та підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Проте важливе економічне значення можуть мати також інші напрями інтенсифікації виробництва. Так, інтенсифікація тваринництва і підвищення його ефективності залежить від багатьох проблем, однак визначальним чинником інтенсифікації тваринництва є підвищення рівня годівлі худоби на основі збільшення виробництва кормів і поліпшення їхньої якості.

Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва тісно пов'язане також з технічним переозброєнням АПК. Сучасні системи машин повинні відповідати таким вимогам: забезпечувати впровадження інтенсивних і ґрунтозахисних технологій, створювати умови для оптимізації машино-тракторного парку відповідно до природно-кліматичних умов; сприяти завершенню комплексної механізації вирощування, збирання, доробки і зберігання врожаю, зниженню енергомісткості та собівартості продукції; зменшувати пошкодження зерна, особливо насіннєвого; забезпечувати успішне функціонування різноманітних форм господарювання.

Важливим методичним підходом щодо оцінки техніки, особливо зарубіжної й вітчизняного виробництва, технологій вирощування і збирання врожаю є врахування втрат продукції через подовження строків збирання врожаю проти оптимальних, механічних втрат, погіршення якості продукції. Це стосується, зокрема, зернових, картоплі, цукрових і кормових буряків, овочів, втрати яких за сучасних технологій становлять 15-25%.

Дослідні дані й виробнича практика стосовно впливу природноекономічних умов і регіональних особливостей на складові формування врожаю суттєво різняться. Зокрема, в степовій зоні найбільш лімітую чим фактором при формуванні врожаю є вологозабезпеченість. Віддача від використання органічних і мінеральних добрив залежить від строків та способів їх внесення, ґрунтових особливостей, погодних умов, технології й організації виробництва.

На думку багатьох вчених-аграрників частка добрив у формуванні врожайності становить 40--50%, а сорту і насіннєвого матеріалу -- 15--20%. Проведення технологічних операцій в оптимальні строки і при відповідній якості формує врожайність на 15--20%. Крім того, слід окремо виділяти організаційні фактори (на 7--12%), від яких особливо на заключній і найвідповідальнішій стадії виробництва -- збиранні врожаю -- залежать кінцеві результати виробництва.

Впровадження сучасних технологій потребує зміцнення матеріально-технічної бази сільгоспвиробників, ефективного її використання. Безумовно, при недостатній кількості збиральної техніки, несприятливих погодних умовах та інших факторах строки проведення агротехнічних заходів проти оптимальних можуть коливатися, відповідно змінюватись їхній вплив на формування врожайності. Тому одним із напрямів забезпечення вітчизняних сільгосптоваровиробників сучасною технікою є створення спільних підприємств з іноземними компаніями, використання потужної техніки на кооперативних засадах.

У кожному господарстві є багато шляхів інтенсивного розвитку сільськогосподарського виробництва. Послідовна інтенсифікація сільського господарства здійснюється на основі комплексного використання всіх чинників, що дає змогу значно підвищити його економічну ефективність.

Для виявлення резервів зниження собівартості продукції на основі впровадження науково обґрунтованих нормативів різних елементів виробничих витрат потрібно вивчити динаміку розмірів окремих статей витрат, які наведені у таблиці 3.2.1.

Таблиця 3.2.1 Динаміка розміру статей витрат на 1 ц основних видів продукції рослинництва в СФГ «Поляна»

Проаналізувавши дану таблицю, можна зробити висновок про те ,що найбільш питому частку витрат в СФГ «Поляна» займають витрати на оплату праці з відрахуваннями ,дане явище характерне для більшості підприємств не лише сільського господарства. Також велику частку витрат займають витрати на насіння та нафтопродукти. Аналіз динаміки витрат у СФГ «Поляна» показав , що загальні виробничі витрати в 2011 році , порівняно з 2009 зменшились на 11,33 грн. на 1ц продукції ,особливо на насіння і насіннєвий матеріал та нафтопродукти відповідно 11,63 та 5,58.

Таким чином, сільське господарство має великі резерви підвищення ефективності виробництва своєї продукції, приведення яких у дію дозволить перетворити цю галузь на високорентабельну.

Проте в цілому сучасне сільськогосподарське виробництво знаходиться ще на тій стадії, коли підвищення рівня насиченості ресурсами сприяє піднесенню його ефективності. При цьому необхідно забезпечити комплексний характер дії всіх факторів, пов'язаних із зростанням рівня забезпечення ресурсами.

Висновки і пропозиції

Рослинництво - це велика складна галузь сільськогосподарського виробництва, що займається вирощуванням зернових, технічних, кормових, овочевих та інших сільськогосподарських культур. Ведення галузі рослинництва тісно пов'язане з використанням землі і природи. Земля виступає як головний засіб. Провівши детальний аналіз виробничо-господарської та економічної діяльності господарства можна зробити висновок,що СФГ «Поляна» має можливість запровадити економічну ефективність інтенсифікації продукції рослинництва, оскільки вона знаходиться в сприятливих кліматичних умовах, належно забезпечена трудовими і земельними ресурсами.

Виходячи з обчисленого коефіцієнта спеціалізації в СФГ «Поляна» можна зробити висновок, що досліджуване нами підприємство є багатогалузевим господарством.

У нашому господарстві на рівень інтенсивності виробництва продукції рослинництва впливають такі фактори, як перевитрати коштів по таких статтях, як оплата праці з відрахуваннями, насіння і посадковий матеріал, мінеральні добрива, нафтопродукти, амортизація основних засобів. Тому , на підставі цих умов з метою підвищення ефективності вирощування продукції рослинництва і зниження її собівартості здійснити ряд заходів, зокрема:

1. Оскільки перевищення рівня оплати праці відбувалося в господарстві через зростання затрат ручної праці, зниження рівня механізації робіт, то для зниження собівартості продукції рослинництва необхідно підвищити рівень механізації робіт та покращити рівень організації праці, обліку затрат часу. Підприємству необхідно поступово переходити на мінімальний обробіток грунту та почати використовувати нульовий механізм обробітку, що значною мірою скоротить витрати на паливо-мастильні матеріали та заробітну плату.

2.Змешення валового виробництва зернових і зернобобових культур у СФГ «Поляна» відбулося в основному за рахунок зменшення посівних площ, тому потрібно збільшувати посівні площі до необхідного та достатнього рівня, який би забезпечив достатню прибутковість галузі.

3.Важливим резервом підвищення інтенсифікації виробництва рослинницької продукції є підвищення технологічного рівня виробництва , який передбачає високу культуру землеробства, удосконалення технології виробництва, механізацію виробничих процесів, поліпшення використання основних і оборотних фондів, застосування засобів захисту рослин

4. Зростання витрат на нафтопродукти пов'язано із різким збільшенням цін на дизпаливо, що не залежить від самого господарства. Але тут важливо дотримуватись встановлених норм витрат палива, не допускати неточності в обліку та віднесенні вартості палива на с/г культури. Застосування нових методів обробітку грунту та запровадження технологій науково технічного прогресу дасть можливість зменшити затрати по паливо-мастильних матеріалах

5. Механізовані технології базуються на застосуванні системи машин і виконанні комплексу технологічних операцій в оптимальні строки, що забезпечують запланований рівень урожайності, необхідну якість продукції, підвищення продуктивності праці та виключення затрат важкої ручної праці, рентабельне виробництво продукції. Перспективні технології передбачають мінімальну та ґрунтозахисну систему обробітку ґрунту.

До основних шляхів підвищення економічної ефективності інтенсифікації відносяться: спеціалізація і концентрація виробництва; хімізація землеробства та комплексна механізація і автоматизація сільськогосподарського виробництва; впровадження інтенсивних технологій, які забезпечують безперервність і рівномірність виробничих процесів.

На сучасному розвитку суспільства важливо організувати сільськогосподарське виробництво так, щоб воно було спроможне не тільки вирішити продовольчі проблеми країни, а й стати важливою складовою експорту України. Цього можна досягти, завдяки інтенсивному розвитку рослинництва.

Список використаних джерел

1. Агропромисловий комплекс України: тенденції та перспективи розвитку. - К.: ІАЕ УААН, 2009. - 574 с.

2. Аграрне право України: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / В.М. Гайворонський, В.П. Душман, В.М. Корнієнко та ін.; За ред. В.М. Гайворонського та В.П. Жушмана. - X.: Право, 2003. - 240 с

3. Азізов С.П. Організація виробництва в сільськогосподарських підприємствах. - К.: НАУ, 2000. - 272с.

4. Актуальні питання аграрної політики: Збірник робіт 2002 - 2003. Упоряд.: В. Дем'янчук, О. Шевцов, В. Артюшин. - К.: 2003. - 499с.

5. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. - К.: ІЗМІХ, 1996. -512с.

6. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2-ге вид., доп. і перероб./ К.: КНЕУ, 2002. - 624с.

7. Андрійчук В.Г. Економіка аграрного підприємства. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

8. Артеменко Н.А. Экономическая эффективность сельскохозяйственной техники. - М.: Агропромиздат, 1985. - 208с.

9. Горкавий В.К. Статистика. - К.: Вища школа, 1995

10. Грицько Р.І., Яцків М.І. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств/ Навч. посібник. - Л.: Вища школа, 1994. - 304с.

11. Данильчик К.І. Географія району // Вільне слово, 1999. - №18, №19, №20, №21.

12. ДідківськаЛ.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2000. - 209 с

13. Добрынин М. Экономика сельского хозяйства. - М.: Агропромиздат, 1990. - 476с.

14. Долгошей Г.А. Макеенко М.М. Экономика сельского хазяйства (Саловар - справочник). - М.: Колос, 1981. - 295с.

15. Дорофеев В.М. Главное направление - интенсификация. -Д.: 1974. -183с.

16. Дудко Ф.А., Кузнєцов А.И. Интенсификация - главный путь повышения рентабельности сельскохозяйственного производства. - Д.: Проминь, 1973.- 49с.

17. А.В. Дудник, П.В. Хом'як Застосування біостимуляторів росту при вирощуванні соняшника // Вісник аграрної науки Причорномор'я, 2001, вип.2

18. Дусановський С.Л. Олійник В.М. Економіка підприємств АПК / Тернопіль, 1997 . 259с.

19. Економіка підприємства. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

20. Економіка сільського господарства / П.П. Руснак, В.В. Жабка, М.М. Рудий, А.А. Чалий: за ред. П.П. Руснака. - Урожай, 1998. - 201 с.

21. Економіка сільського господарства. Коваленко Н.Я. - М.: ЄКМОС, 1998р.

22. Іваненко О. Майбутнє буряківництва - інтенсифікація // Пропозиція, 2003. - №5, с.54.

23. Зінченко О.І. Рослинництво, К.: „Аграрна освіта”, 2005

24. Корецький М.Х. Державне регулювання аграрної сфери у ринковій економіці: Монографія. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 260 с

25. Краткий экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. - М.: Ин-т нов. экономики, 2001. -1088 с.

26. Мацибора В.І. Економіка сільського господарства. - К.: Вища школа, 2008 р.

27. Мертенс В.П. Економіка сільського господарства. - К.: Вища школа, 1991

28. Опря А.Т. Статистика - К.: „Урожай”, 2002р.

29. Організація виробництва і аграрного бізнесу сільськогосподарських підприємств: Підручник / С.П. Азізов, П.К. Канівський, В.М. Скупий. - К.: ІАЕ УААН, 2001. -834с.

30. Писаренко В.М. „Захист рослин: екологічно обґрунтовані системи”, Полтава: „Інтеграфіка”, 2002р.

31. Резервы аграрной экономики: Материалы Всесоюзного Экономического совещания по проблемам агропромышленного комплекса. - М.: Политиздат, 1984. - 116с.

32. Руснак П.П., Андрійчук В.Г., Ільєнко А.А., Черево Г.В., Микитюк В.М., Кальченко І.І., Яворська Т.І. Економіка - Біла Церква.: Білоцерківський державний аграрний університет, 2003. - 256с.

33. Руснак П.П. Економіка сільського господарства. - К.: Урожай, 1998. - 320с.

34. Рябоконь В.П. Фактори формування кваліфікованих працівників у сільському господарстві // Економіка АПК, - №12, с.17.

35. Саблук П.Т. // Пріоритети розвитку інтенсифікації сільського господарства // Економіка АПК, - 2006, - 7 , - с. 78-81.

36. Савчук В.К.Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. - К.: Урожай, 1995. - 328с.

37. Статистика. Підручник /Головач А.В. та ін. / - К.: Вища школа,1996. - 623 с.

38. Статистика. Підручник. За ред. Герасименка. К.: Вища школа, 2000.

39. Чекотовський Е.В. Основи статистики сільського господарства. Навчальний посібник. К.: 2001

40. Чекотовський Е.В. Основи статистики сільського господарства. Навчальний посібник. К.: 2001

Размещено на Allbest